Первинна внутрішньогосподарська звітність аптечних підприємств.

Первинна внутрішньогосподарська звітність аптечних підприємств.

1.Класифікація звітності

Звітність – це система узагальнених і взаємопов’язаних економічних показників господарського обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звіт­ний період. Її класифікують за такими основними ознаками: видом, обсягом даних, що включаються у звіти, періодичністю складання.

За видами звітність поділяється на бухгалтерську (та її різновид – фінансову), ста­тистичну та оперативну.

Бухгалтерська звітність – звітність, яка містить показники виробничо-фінансо­вої діяльності підприємства і складається для задоволення потреб певних користувачів на підставі синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними докумен­тами, а також використовує дані оперативної та статистичної звітності.

Різновидом бухгалтерської звітності є фінансова звітність, тобто бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Статистична звітність – сукупність документів, оформлених за затвердженими формами, які характеризують роботу підприємства за період. Вона призначена для ста­тистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей народного госпо­дарства та представляє собою систему кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку (наприклад, Звіт з праці). В сучасних умовах одночасно діють такі види статистичної звітності:

• державна статистична звітність – це статистична звітність, форми якої затвер­джуються Державним комітетом статистики або, за його згодою, регіональними органами державної статистики. Для неї характерні показники, загальні для різних видів діяльності, – звіт про працю, про використання робочого часу та інші.

• галузева статистична звітність – розроблюється та затверджується безпосеред­ньо відповідними міністерствами, відомствами, державними комітетами, концер­нами, за погодженнями з Держкомстатом України. Вони мають міжгалузевий або обмежений галузевий характер. Форми такої звітності розповсюджують відпо­відні міністерства і відомства. Ціллю таких форм є вдосконалити інформацію для вивчення та аналізу ходу економічних реформ, урахувати практику міжнародних статистичних організацій і, разом з тим, виключити можливість подальшого збіль­шення загальних обсягів показників державної статистичної звітності з відповід­них питань.

Оперативна звітність – оперативні дані про діяльність підприємства, що необхідні для поточного контролю та управління всередині підприємства на момент здійснення гос­подарських операцій або одразу ж після їх завершення. У ній містяться дані про вико­нання плану поставок матеріалів, виробництва продукції, а також про дотримання укла­дених договорів.

За обсягом даних, які включають у звіт, розрізняють внутрішню та зовнішню звіт­ність. Внутрішня звітність включає інформацію про роботу на якійсь одній ділянці діяльності організації. Складання внутрішньої звітності викликане безпосередньо потребами господарювання. Зовнішня звітність характеризує господарську діяльність організації в цілому та служить засобом інформування зовнішніх користувачів – заці­кавлених юридичних та фізичних осіб – про характер діяльності, доходність та майно­вий стан того чи іншого господарюючого суб’єкта.

Від періоду, який охоплює звітність, розрізняють періодичну та річну звітність.

Якщо бухгалтерська звітність складається на певну дату протягом року, її називають періодичною. Періодичні звіти складаються регулярно через певні проміжки часу. За цією ознакою розрізняють звітність квартальну та піврічну. Аналіз періодичної звітності дозволяє визначати і швидко виправляти недоліки в роботі, попереджати їх виникнення у подальшому. Річна звітність характеризує всі сторони господарської діяльності та   

фінансові результати роботи підприємства за рік.

2. Вимоги до фінансової звітності

Виходячи з теорії управління, законодавчих актів, нормативно-правових докумен­тів, можна сформувати систему з 14 вимог до звітності, а саме:

Державне регламентування – зумовлене необхідністю узагальнення показників звітності окремих підприємств, галузей у розрізі, передбаченому Державним комітетом статистики України. Тому для всіх галузей народного господарства державні органи встановлюють єдині показники і єдині форми звітності, а також правила її складання й терміни подання. Цим самим державні та керівні органи забезпечуються відповідною інформацією, необхідною для контролю за економічним і соціальним розвитком підпри­ємств, регіонів, окремих галузей, а також для прийняття управлінських рішень.

Обов’язковість подання звітності – випливає із самої природи функціонування ринкової економіки. Усі підприємства, які займаються господарською діяльністю, зобов’язані подавати звітність до фінансових органів у встановлений термін, у визна­ченому обсязі та складі. Це необхідно, передовсім, для нарахування і сплати податків, а також для формування загальнодержавних показників розвитку економіки регіонів і країни в цілому.

Своєчасність подання – має важливе значення для правильних управлінських рішень. За умов ринкової економіки своєчасність одержання власником (засновником) звітних даних набуває особливої актуальності, оскільки ці дані дають необхідну інфор­мацію для управління, виявлення міри виконання завдань, а також для розробки заходів з удосконалення роботи. Згідно з чинним законодавством, за порушення встановлених термінів подання звітності винні посадові особи притягаються до адміністративної від­повідальності, включаючи звільнення з посади. Відповідальність за своєчасне подання, достовірність, точність і повноту показників звітності покладено на керівника й голов­ного бухгалтера підприємства.

Порівнянність показників – ґрунтується на наявності єдиної методології плану­вання, обліку господарської діяльності та звітності. Це суттєво підвищує контрольні функції звітності, спрощує систематичне спостереження за діяльністю підприємств, забезпечує своєчасне виявлення негативних явищ та їх ліквідацію. Звітність має бути порівнянною з показниками попередніх звітних періодів, оскільки без цього неможливі порівняння й узагальнення.

Раціональність – у звітності має бути передбачено розумний, мінімальний обсяг необхідних для управління звітних показників.

Вірогідність – полягає у підтвердженні відображених у звітності показників даними усіх видів обліку, проведеними в установлений термін інвентаризаціями, перевірками, обстеженнями, звірянням розрахунків тощо. Для забезпечення вірогідної звітності потрібно, щоб інформація відображала тільки ті явища, для опису яких її призначено. Оцінюючи достовірність інформації, необхідно враховувати фактори невизначеності. Хоч бухгалтерські (фінансові) звіти базуються на явищах, які мали місце в минулому, зміст багатьох із них розкривається лише після визначення їх наслідків для майбут­нього. У момент підготовки звітів точно визначити ці наслідки неможливо. Показники, що містяться у звітності, мають бути доступні для перевірки контролюючими органами, а також незалежними аудиторами.

Точність – забезпечується правильним відображенням даних синтетичного та ана­літичного обліку у відповідних показниках (статтях) звітних форм.

Повнота – це необхідність і обов’язковість заповнення всіх показників форм звіт­ності. Пропуск окремих показників звітних форм не допускається.

Простота і ясність – передбачає створення таких форм звітів, які були б зрозумі­лими не тільки вузькому колу спеціалістів, а й трудовим колективам підприємств, акціо­нерам, інвесторам.

Економічність – полягає в тому, що затрати праці та коштів на складання звітності мають бути мінімальними. За останні роки в Україні проведено значну роботу зі спро­щення та удосконалення бухгалтерської (фінансової) звітності, її максимально набли­жено до міжнародних стандартів.

Практичність – звітна інформація має бути корисною для прийняття управлін­ських рішень. Звітна інформація вважається практичною, якщо вона здатна вплинути на вартісну оцінку об’єкта або на рішення, яке приймається нині чи прийматиметься в майбутньому.

Доступність і гласність – полягає в тому, що з показниками фінансової звітності має бути ознайомлений весь трудовий колектив підприємств. Бухгалтерська звітність підприємств підлягає оприлюдненню.

Дієвість – передбачає необхідність проведення наукового економічного аналізу звітних даних, виявлення недоліків у діяльності підприємств, а також внутрішніх резер­вів виробництва. Використовуючи аналітичні дані, необхідно у стислий термін розро-рти і впровадити заходи, спрямовані на підвищення економічної ефективності госпо­дарювання.

Методологічна єдність розрахунків показників полягає в тому, що однакові показники звітності в усіх підприємствах, незалежно від виду діяльності і форми влас­ності, необхідно визначати за єдиною методологією. Тільки тоді створюються умови для порівняння розрахункових показників звітності всіх галузей народного господарства країни. Тільки такі показники звітності можна узагальнювати, групувати, аналізувати, одержуючи вірогідну інформацію для оцінки роботи підприємств або галузей.

3. Мета і загальні положення фінансової звітності

Метою складання фінансової звітності є подання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан, результати [діяльності і рух коштів кожного підприємства, в тому числі аптек, аптечних складів (баз), фармацевтичних підприємств (далі – аптека).

Фінансова звітність забезпечує потреби користувачів у такій інформації:

• оцінка якості управління;

• оцінка здатності аптеки своєчасно виконувати свої зобов’язання;

• забезпечення зобов’язань аптеки;

• участь у капіталі аптеки;

• придбання, продаж і володіння цінними паперами;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності аптеки та інші рішення.

Користувачами фінансової звітності є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Фінансова звітність аптек регулюється Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 “Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку” і включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, додатки і пояснення.

4. Звітні форми, що включає фінансова звітність.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв інозем­них суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

• баланс;

• звіт про фінансові результати;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про власний капітал;

• примітки до звітів.

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господар­ської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності:

• підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України;

• банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України;

• бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлю­ються Державним казначейством України.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні гос­подарські операції, зобов’язані складати і подавати консолідовану фінансову звітність. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких нале­жать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управ­ління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управління. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відпо­відно у державній та комунальній власності.

Об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінан­сову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менше ніж 12 місяців, але не більше ніж 15 місяців. Звіт­ним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

5. Адресатами одержання бухгалтерської звітності є:

• учасники (засновники) аптеки або органи, до сфери управління яких її віднесено;

• органи державної статистики;

• фінансові органи – у випадках одержання підприємством асигнувань з бюджету;

• інші органи згідно з діючим законодавством.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власни­кам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

Підприємства (крім бюджетних установ) зобов’язані подавати (надсилати рекомен­дованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи і не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Форми фінансової звітності заповнюються у тисячах гривень з одним десятковим і знаком. У звітних формах наводяться всі передбачені показники. Якщо не заповнюється ачи інша стаття (рядок, графа) у зв’язку з відсутністю в аптеки відповідних активів, іпасивів, операцій, то ця стаття (рядок, графа) позначається прочерком.

Якщо фармацевтична організація здійснює кілька видів статутної діяльності (виробництво ліків, торгівля, наука), то фінансова звітність складається в цілому за всіма видами діяльності з дотриманням порядку обчислення та заповнення показників для відповідного виду діяльності.

Фінансову звітність підписують керівник (власник) та головний бухгалтер, а за від­сутності в аптеці бухгалтерської служби – спеціаліст, який веде облік.

 

Первинна внутрішньогосподарська звітність аптечних підприємств.

6. Загальна характеристика первинної внутрішньогосподарської звітності.

Первинна внутрішньогосподарська звітність аптек всіх форм власності та господарювання зводиться до складаня “Товарного звіту” (форма 25 – АП” по кожному відділу один раз на 10-30 днів (додаток 1) у залежності від об”єму робіт. “Товарний звіт” є обов”язковою формою внутрішньогоспордарської звітності.

У кінці місяця (кварталу, року) на підставі узагальнюючих даних  “Товарного звіту” та інших облікових форм аптеки державної та комунальної форм власності складають “Звіт про фінансово-господарську діяльність” (далі “Звіт”) у двох примірниках (форма 72-АП)(Додаток 2). “Звіт” складається переважно в аптеках з чітким розділенням функцій внутрішньогосподарського та бухгалтерського обліку і він є не обов”язковю формою звітності. Перший примірник “Звіту” та додаткоів на нього передається у бухгалтерію, а другий – залишається у матеріально-відповідальної особи. Перед складанням “Звіту” необхідно зареєструвати всі первинні документи про рух грошових коштів товарно-матеріальних цінностей, взаєморозрахунків аптеки з постачальниками, покупцями, іншими контрагентами.

“Звіт” являє собою ряд таблиць, які характеризують рух грошових коштів, товару, інших цінностей, а також стан взаєморозрахунків з покупцями, підзвітними особами, бюджеом та позабюджетними фондами. У “Звіті” можна виділити такі розділи.

Перший розділ – “Рух грошових коштів”. Він складається з таких таблиць:

·        “Реєстр руху грошових коштів та інкасації торгової виручки”;

·        “Відомість внесеної чи переведеної виручки”;

·        “Розрахунковий рахунок”.

Другий розділ – “Рух товарно-матеріальних цінностей” містить таблиці:

·        “Товарний звіт”;

·        “Оборотна відомість з лікарскої рослигнної сировини”;

·        “Звіт про рух основних засобі, малоцінного інвентарю та швидкозношуваних предметів”;

·        “Реєстрація роздрібних оборотів”;

·        “Звіт про рух товарів у дрібнороздрібній мережі”;

·        “Звіт про рух палива, будівельних матеріалів”.

Третій розділ – “взаєморозрахунки аптеки з різними організаціями, підзвітними особами, позабюджетними фондами” представлений таблицями:

·        “Реєстр виписаних покупцям (лікувально-профілактичним установам ьа іншим оганізаціям) рахунків-фактур з відпущених за ними з аптеки товарів”;

·        “Оборотна відомість з лицьових рахунків покупців та інших розрахунків”;

·        “Довідка про заробітну платню”.

Розглянемо більш детально кожен з названих розділів:

7. Характеристика таблиць першого розділу місячного звіту

І. “Рух грошових коштів”

У “реєстрі руху грошових коштів та інкасації виручки” відображають підсумкові суми за місяць за прибутковими та видатковими касовими операціями на підставі даних “Касової книги”. Залишок грошових засобів на кінець робочого дня повинен бути в межах ліміту, встановленого банком конкретно для кожної аптеки. “Відомість внесеної чи переведеної виручки” заповнюється за даними виписок з банку і відображає суми зданої виручки в банк по днях місяця.

У таблиці “Розрахунковий рахунок” відображаються залишки та рух грошових коштів на розрахунковому рахунку аптеки. До основних прибуткових організацій відносяться: надходження виручки аптеки; перерахунки від оптових покупців (ЛПУ, медсанчастин, дитсадків та ін.); оплата медикаментів, які відпущені за безкоштовними та пільговими рецептами. Як витратну операцію слід вказати: оплату комунальних послуг, оренду приміщення, закупку товару; витрату заробної платні, премій; перерахунок коштів організації, якій підпорядкована аптека, розрахунки з бюджетом, позабюджетними фондами, оподаткування та обов”язкові платежі.

Залишок грошових коштів (О₂) на розрахунковому рахунку аптеки в кінці звітного періоду визначається за формулою:

О₂ = О₁ + П – Р

О₁ – залишок грошей на початок звітного періоду;

П – сума прибуткових операцій (надходження коштів);

Р – витрата коштів.

8. Характеристика таблиць другого розділу місячного звіту

ІІ. “Рух товарно-матеріальних цінностей”

Таблиця “Товарний звіт” містить інформацію про рух товару та інших цінностей (тари, допоміжних матеріалів, ЛРС, палива та ін.).

У прибутковій частині відображаються залишки на початок звітного періоду за всіма обліковими групами. Для товару – в роздрібних та топтових цінах, допоміжних матеріалів – за цінами придбання (собівартість), ЛРС – заготівельним (закупівельним), багатооборотної тари – середньообліковій, інших цінностей – собівартості. На підставі даних форм первинного обліку до “Товарного звіту” у хронологічній послідовності включаються усі прихідні операції з товарно-матеріальних цінностей (рис 1). До прихідних операцій за групою товар відносять:

o   надходження товару від постачалників;

o   переведення у товар з інших облікових гру (допоміжні матеріали, ЛРС);

o   дооцінка по лабораторно-фасувальних роботах;

o   суму тарифів за виготовлення екстемпоральної рецептури та внутрішньоаптечних заготовок;

o   оприбуткування суми залишків товарів, які виявлені при інвентаризації чи при надходженні товару від постачальників.

У витратній частині “Товарного звіту” повинні відображатись усі господарські операції по розходуванню товарно-матеріальних цінностей. При групі “Товар” – це реалізація за готівковий та безготівковий розрахунок (роздрібний та оптовий товарообіг відповідно) та документовані витрати. Для заповнення даних по роздрібній реалізації товару використовують дані “Товарних звітів” відділів аптек, кіосків, пунктів. Оптова реалізація товару відображається на підставі даних “Зведених реєстрів” (пільгова та безкоштовна рецептура), “Оборотної відомості за лицьовими рахунками виписаних рахунків-фактур” (відпуск товарів лікарням та іншим організаціям).

До документальних витрат відносять списування товару при:

o          надані першої лікарської допомоги (документ, який викристовується при цьому “Довідка про сисання медикаментів на надання пршої долікарської допомоги”);

o          проведенні господарських робіт в аптеці (“Акт про списання товару на господарські потреби”);

o          уцінці по лабораторно-фасувальних роботах (“Довідка про дооцінку та уцінку при проведенні лабораторно-фасувальних робіт”);

o          переоцінці товару в бік зменшення варптості (“Акт про переоцінку товару”);

o          проведенні товару постачальнику з будь-яких причин (“Витратно-прибуткова накладна”);

o          пошкодженні товару (“Акт про списання товару, який став непридатним для використання”);

o          вилученні лікарських форм індивідуального приготування на аналіз в КАЛ (“Акт про вилучення на аналіз в КАЛ”);

o          проведенні інвентаризації – нараховується та списується природня втрата (“Акт результатів інвентаризації”);

o          переведенні товару в інші облікові групи (“Акт про проведення товвару”).

Дані по роздрібній та оптовій реалізації товару заносяться за роздрібними цінами, а документовані витрати – за роздрібними та оптовими цінами. Витратні операції з іншими цінностями відображаються в цінах обліку. Основні з них представлені на рис. 2.7. для визначення реалізованих  торгових накладень, які формують доход аптеки і розрахунку залишків товарів існує декілька методик. Розглянемо одну з них. Вона заснована на припущенні, що рівень торгових накладень, який склався в залишку товару та приходу буде зберігатись і в реалізованому товарі. Розрахунок реалізованих торгівельних накладень у проданому товарі проводиться методом середнього рівня торгових накладень розраховують за формулою:

                                      Торгові накла-                                Торгові накла-

                                      дення у залишку                             дення приходу

Середній рівень реа-          товару на початок                          (П) за звітний

лізованих торгових     =     звітного періоду         +      період__________   х 100%

накладень (У торг./    залишок товару          Приход за

накладень)                  на початок                            звітний період у

                                      звітного періоду у               роздрібних цінах

                                      роздрібних цінах

Припустимо, в аптеці з товарно-матеріальних цінностей було здійснено 20 господарських операцій (таблиця 1). За їх змістом вони відображаються у відповідних графах “Товарного звіту” (таблиця 2). Підраховуються суми приходних та розхідних операцій за всіма обліковими групами. У нашому випадку вони склали, приходні операції:

o   товар за роздрібною вартістю 650530 грн. і за оптовою 370000 грн.;

o   тара – 150 грн.;

o   допоміжні матеріали – 85 грн.;

o   лікарська рослина сировина – 40 грн.

Сума витратних операцій за обліковою групою товар склала 650231 грн. (роздрібні ціни), допоміжними матеріалами 110 грн., лікарською рослинною сировиною – 15 грн. З тари розхідних операцій не здійснювалось. Таким чином, залишок на кінець місяця за всіма обліковими групами в аптеці склав6

Товар за роздрібними цінами = 520000 грн. + 650530 грн. – 650231 грн. = 520299 грн.

 

Тара = 100 грн. + 150 грн. – 0 грн. = 250 грн.

 

Допоміжні матеріали = 80 грн. + 85 грпн. – 110 грн. = 55 грн.

 

Лікарська рослинна сировина = 60 грн. + 40 грн. – 15 грн. = 85 грн.

 

Середній рівень торгових накладень (У_{торг./накл.}) виходячи з нашого прикладу складає:

 

150000 + 200400

У_{торг.накладень за січень (%)} =   520000 + 650530     х 100 % = 29,94 %

Сума реалізованих торгових накладеь за місяць, таким чином буде дорівнювати:

Загальний т/об. в роздр.цінах х У торг/накладень (%)  = 650180 грн. х 29,94 % = 194663, 89 грн.

                         100 %

Торгові накладення на залишки товару у кінці звітного періоду будуть дорівнювати:

350400 грн. – 194663,89 грн. – 22 грн. = 155714,11 грн.

Залишок товару в оптових цінах (собівартість) склав за нашими даними:

520299 грн. – 155714,11 грн. = 364584,89 грн.

Щоб розрахувати наскільки, всередньому вистачить товару в аптеці, треба залишок на кінець звітного місяця розділити на одноденний оборот товарів у цінах собівартості

О₁ товару (в оптових цінах)      =  364584, 89 грн.                    =  364584,89 грн.     =  19,21 днів � 20 днів

Одноденний оброт (в опто-           455516,11 грн. : 24 роб.          18979,84 грн/день

Вих цінах)                     дні лютого

Вищенаведені розрахунки проводяться у “Відомості розрахунку торгових накладень по аптеці” (табл.3)

 

Відомість розрахунку торгових накладень по аптеці (грн.)

 

Місяць	Залишок товару на початок місяця	Залишок накладень на початок поточного місяця	Вибуло накладень	Надійшло накладень	Всього накладень за місяць	Товарообіг
	1	2	3	4	2+4=5	6
Січень	520000	150000	22	200400	350400	650180

 

Залишки товару на кін.місяця у роздр.цінах	Отримано товарів за роздріб.цінами	Сума товару за звітний місяць	Сер.рівень торгових накладень	Сума накладень на залишок товару	Торгові накладення в реаліз. товарі	Собівартість реаліз. товарів	Собіварптість залишку товарів
7	8	8+1=9	10	6х10/100%=11  12		13	14
520299	650530	11705,30	29,94%	155714,11	194663,89	455516,11	364584,89

 

У таблиці “оборотна відомість по лікарській рослинній сировині” відображають залишки на початок, прихід, розходування та залишок на кінець місяця за найменуваннями лікарської рослинної сировини.

Таблиця “Звіт про рух основних засобів, малоцінного інвентарю та предметів, які швидко зношуються” містить інформацію про залишки на початок та кінець місяця, надходження та розходування даних облікових груп у хронологічній послідовності.

“Реєстрація роздрібних оборотів” являє собою таблицю, в якій відображаються по днях роздрібний товарообіг за видами: кількість та вартість відпущених екстемпоральних лікарських форм та ГЛЗ за рецептами; виручку дрібнороздрібної мережі (кіоски і пункти), безрецептурний відпуск. Виділяється окремо сума тарифу за виготовлення екстемпоральної рецептури.

У таблиці “Звіт про рух товарів у дрібнороздрібній мережі” вказують весь перелік аптечних кіосків та пунктів, їх адреси. По кожному структурному підрозділу відображаються у роздрібни цінах залишки товару на початок місяця, суми приходних орперацій, виручка , поверненя та недостача товару, і залишок на кінець звітного періоду. Він повинен дорівнювати:

 

О2 = залишок на початок + сума приходу – виручка + повернення – недостача

 

9. Характеристика таблиць третього розділу місячного звіту

ІІІ. “Взаєморозрахунки аптеки з різними організаціями, підзвітними особами, позабюджетними фондами”

Талиця “Реєстр виписаних покупцям (лікувально-профілактичним установам та іншим організаціям) рахунків-фактур за відпущені з аптеки товарів містить у хронологічній послідовності опис усіх рахунків та відображає оптовий товарообіг за видами: сума відпуску екстемпоральних ліків та ГЛС, медикаментів в масі (ангро), інших товарів і тари.

“Оборотну відомість по лицьовим рахункам, рахунки покупців та інших рахунках” складають за лицьовими рахунками оптових покупців. У цій таблиці відображається стан дебіторської (залишок на користь аптеки) та кредиторської заборгованості (залишок за аптекою) по аптеці в цілому та по кожному покупцю.

У “Довідці по заробітній платні” надають дані за всіма нарахуваннями та утриманнями з заробітної плати працівників аптеки штатного та позаштатного складу.

 

Довідка про заробітну платню

 

Звіт з усіма доданими до нього прихідними та розхідними документами, підписує завідувач аптеки та працівник обліково-контрольної групи.

Якщо аптека знаходиться у відомстві вищестоящої організації, то “Звіт” і додані до нього документи передаються туди для затвердження в суворо встановлені терміни. На титульному аркуші “Звіту” вказують термін надання і коли його фактично було здано. За своєчасність здачі звітів та достовірність наданої інформації несуть відповідальність зав.аптеки, головний бухгалтер, виконавці.

У випадку необхідності, особи, які приймають “Звіт” вносять відповідні виправленя в обидва примірники. Один примірник затверджено “Звіту” повертають до аптеки. Неприйняті від аптеки та повернуті їй відмічаються у кінці “Звіту”. Подальша відповідальність за збереження документів, доданих до звіту, покладається на організацію, якій підпорядкована аптека.

В умовах ринково економіки і при переході до нових форм господарювання до звітності, пред”являються все більш високі вимоги. Об”єктивність, достовірність та своєчасність складання первинної господарської звітності має сьогодні важливе економічне значення, бо дозволяє:

·        приймати правильні управлінські рішення;

·        здійснювати якісну та оперативну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей;

·        проводити економічний аналіз та планувати основні показники роботи аптеки;

·        забезпечувати контроль за раціональним використанням активів аптеки;

Крім того, важливо, щоб витрати по веденню та складанню первинної господарської звітності були мінімальними. Для цього в обліці необхідно ширше виклонристовувати сучасну обчислювальну техніку, проводити уніфікацію та стандартизацію форм звітності.

Характеристика економічних показників торгово-фінансової діяльності аптек та фармацевтичних фірм.

Основними показниками, які характеризують торгово-фінансову діяльність аптек та фармацевтичних фірм, є товарообіг, торговельні накладення, витрати, прибуток, рентабельність. Великого значення для організації ефективної роботи набуває аналіз такого показника як товарообіговість.

Товарообіг — це історична та економічна категорія, яка взагалі характеризує торговельну діяльність. Товарообіг можна охарактеризувати як форму обміну товарів за допомогою грошей. Процес обороту охоплює дві складові: продаж товару за гроші (Т – Г) і купівля за гроші нового товару (Г – Т). Товарообіг характерний для розвитку товарного господарства, сприяє поглибленню суспільного поділу праці, оскільки розриває часові, просторові та індивідуальні межі обміну товарів. Об’єктами товарообігу є засоби виробництва, предмети споживання, матеріальні послуги.

Для аптеки та фармацевтичної фірми визначають такий показник як загальний товарообіг, який складається з роздрібного та оптового товарообігу. При аналізі товарообігу використовуються вартісні, кількісні, якісні показники та питома вага.

Торговельні накладення — це частина роздрібної ціни, яка призначена для відшкодування витрат обігу і створення прибутку аптеки та фармацевтичної фірми. Торговельні накладення розраховують, як різницю між цінами реалізації та цінами закупівлі фармацевтичної продукції. Аналіз, облік та планування торговельних накладень здійснюють у сумарному та відносному показниках, тобто у відсотковому відношенні суми торговельних накладень до загального товарообігу торгової організації у цінах реалізації:

 

Рівень торговельних накладень (%) =  100%.

 На одиницю продажу рівень торговельних накладень обчислюється за формулою:

 Рівень торговельних накладень на одиницю реалізації (%) =   100% =

=   100%

 Загальна величина та рівень торговельних накладень в аптеках залежать від ряду факторів: рівня цін закупівлі та цін реалізації медикаментів; обсягу та структури товарообігу; асортименту лікарських засобів і товарів аптечного асортименту. Існує залежність між рівнем торговельних накладень, який отримує аптека, та рівнем собівартості реалізації товару (рівнем ціни закупівлі) — у сумі вони складають 100% за визначенням:

Рівень торговельних накладень,% + Рівень собівартості реалізації товару,% = 100%.

Для аналізу торговельних накладень використовують дані внутрішньогосподарського (управлінського), бухгалтерського, статистичного обліку та звітності. Досліджують торговельні накладення за певний період часу, розраховують статистичні показники, що характеризують динаміку (абсолютний приріст, коефіцієнти росту, темпи росту, темпи приросту, середньостатистичні коефіцієнти росту тощо).

Витрати є необхідним елементом нормального функціонування аптеки чи фармацевтичної фірми. Згідно з видами обліку розрізняють: витрати обігу ( внутрішньогосподарський управлінський облік), витрати (бухгалтерський облік), витрати валові (податковий облік).

Для аптек, що здійснюють виробничу функцію, в структурі загальних витрат виділяють виробничі та витрати обігу. Виробничі витрати пов’язані з внутрішньоаптечним виробництвом ліків. Витрати обігу є комплексним показником, пов’язаним з організацією торговельної діяльності, з придбанням, доставкою та зберіганням фармацевтичних товарів. Витрати обігу — це поточні витрати, представлені у грошовій формі та направлені на здійснення процесу доведення товарів від виробника до споживача.

Результатом торгово-фінансової діяльності аптек і фармацевтичних фірм є прибуток. У внутрішньогосподарському (управлінському) обліку виділяють операційний, балансовий і чистий прибуток. Розраховують данні показники за формулами:

Прибуток операційний (прибуток від реалізації товарів і послуг), грн. =

= Сума реалізованих торговельних накладень, грн. – Сума витрат обігу, грн.

Прибуток балансовий, грн. = Прибуток операційний, грн. + Позареалізаційні доходи ,грн. – Позареалізаційні витрати, грн.

 

Прибуток чистий, грн. = Прибуток балансовий, грн. – Податок на прибуток, грн.

 

Частину одержаного прибутку вилучає держава у вигляді податку на прибуток, певна її частка використовується для оновлення матеріально-технічної бази, реорганізації торгово-виробничої діяльності, виплати дивідендів, розвитку соціальної бази тощо. Аналіз прибутку, як і інших показників торгово-фінансової діяльності, проводять за декілька років, порівнюючи з плановими показниками.

Економічним показником, що характеризує ефективність торгово-фінансової та виробничої діяльності аптеки та фармацевтичної фірми є рентабельність.

У світовій практиці використовують понад 30 показників рентабельності. Для аптек і фармацевтичних фірм основними з них є рентабельність (Р) основної (торговельної) діяльності, що визначається як відношення суми одержаного від цієї діяльності прибутку (ПР) до суми товарообігу:

Р, % =  100%.

 

Для забезпечення розвитку аптечного закладу його рентабельність має становити в середньому 5%.

Рентабельність продукції фармацевтичних підприємств (у сфері виробництва) визначається як відношення ПР продукції до повних витрат (ПВ) (собівартості) її виробництва та обігу:

 

Р, % =  100%.

 

Рентабельність має велике значення для оцінки ефективності функціонування ринку, використання матеріальних ресурсів, конкурентоспроможності аптек і фармацевтичних фірм.

Товарообіговість — це швидкість реалізації товарів або час, протягом якого реалізуються середні товарні запаси за звітний період. Вона створює прямий вплив на рентабельність та зворотній — на витрати аптеки, фармацевтичної фірми. Тому, товарообіговість додатково треба аналізувати як у цілому, так і за окремими групами товарів. Її виражають або кількістю днів, за які реалізується середній товарний запас, або кількістю обігів, яку здійснює середній товарний запас за звітний рік (у разах).

Для аналізу та розрахунку товарообіговості необхідні дані про середні товарні запаси, рівень собівартості реалізованого товару, товарообіг та кількість днів у відповідному звітному періоді. Перший показник потребує обчислення, три останніх, як правило, відомі.

 Структура фармацевтичного ринку України.

Даний розділ містить результати компаній, котрі проводили моніторинг фармацевтичного ринку. За результатами 2012 року фармацевтичний ринок України розділяється наступним чином ( Рис.1): 63% займають виробники; 24,6% — аптеки; 12,4% — дистриб’ютори.

Рис.1. Структура фармацевтичного ринку.

В 2012 р. з відповідністю вимогам Ліцензійних умов продовжилось закриття аптечних кіосків, які зникнули з аптечного ринку, як вид торгових ділянок. Це кардинально змінило інфраструктуру аптечного ринку в минулому році. Тим не менше, загальна сукупність торгових точок за результатами 2012 р. збереглась на рівні початку 2011 р. за рахунок збільшення кількості аптек.

Незважаючи на активне втручання держави в інфраструктуру аптечного ринку України, оператори даного сегменту продовжують балансувати і утримувати динаміку аптечної виручки на достатньо стабільному рівні завдяки власним умінням швидкого реагування на державну ініціативу. Частка в об’ємі роздрібної реалізації аптек (середньомісячна) у гривнях, представлена на Рис. 2. Рис. 2. Частка в об’ємі роздрібної реалізації (середньомісячна) аптек, грн.

Станом на 26 лютого 2013 року, за даними Державного реєстру лікарських засобів України, в реєстрі зареєстровано 13534 лікарських засобів (вітчизняних — 3942, імпортних — 9592).

 

Таблиця 1. Звичайні лікарські засоби, зареєстровані в Україні.

№	Група ЛЗ	Вітчизняні	Імпортні	Разом
1	in bulk	187	929	1116
2	ГЛЗ	3067	7200	10267
3	Субстанція	219	1110	1329
4	Фасування з in bulk	302	103	405
	Всього	3775	9342	13117

 

 

Таблиця 2. Імунобіологічні препарати, зареєстровані в Україні.

№	Група ЛЗ	Вітчизняні	Імпортні	Разом
1	In bulk	1	31	32
2	Діагностичні	8	4	12
3	Лікувальні	74	64	138
4	Лікувально-діагностичні	4	0	4
5	Лікувально-профілактичні	51	70	121
6	Профілактичні	24	66	90
7	Субстандарт	2	1	3
8	Субстанція	3	14	17
	Разом	167	250	417

 

Загальний об’єм аптечних продаж таких категорій товарів, як лікарські засоби, вироби медичного призначення, косметика та дієтичні добавки, за результатами 2012 р. сягнув 31,8 млрд. грн. за 1,96 млрд. упаковок, перевищивши показник попереднього року на 16,9% в грошовому і 4,5% в натуральному виразах.

Географічний розподіл роздрібної реалізації фармацевтичної продукції досить неоднорідний. Так, 6 із 26 регіонів України акумулюють близько 50% аптечної виручки в країні. Лідерами роздрібної реалізації стали Київ, Донецька, Дніпропетровська, Харківська області, АР Крим і Одеська область.

У розрізі ринкового статусу, на українському ринку левову долю аптечної виручки генерують традиційні препарати — 47,9% в грошовому і 56,1% в натуральному еквівалентах. При цьому генеричні препарати акумулюють більше третини (36,3%) роздрібної реалізації лікарських засобів в грошах. За темпами приросту аптечних продаж в грошовому вираженні у 2012р. лідерами стали брендові генеричні препарати, в натуральному — оригінальні препарати.

У ході аналізу фармацевтичного ринку, був складений рейтинг фармацевтичних фірм у відповідності до продаж в грошовому еквіваленті за результатами 2012р. Так, із 30 представлених фірм, лише у 7 позиції рейтингу

2011р. залишились незмінними. Всі інші, по тих чи інших причинах, у минулому році змінили своє місце у рейтингу. Першість, як і в 2011р., за компанією Фармак (Україна), за нею слідують Берлін-Хемі і Такеда.

 

Таблиця 3. Топ-20 фармацевтичних фірм за об’ємом аптечних продаж в грошовому еквіваленті (позиції у рейтингу).

Фармацевтична фірма	2012р.	2011р.	2010р.
Фармак	1	1	2
Берлін-Хемі	2	2	1
Такеда	3	4	5
Санофі	4	3	3
Дарниця	5	6	6
Тева	6	5	4
Корпорація Артеріум	7	7	7
Група компаній Здоров’я	8	8	8
Гедеон Ріхтер	9	11	12
Сервьє	10	9	10
КРКА	11	10	9
Сандоз	12	12	11
ГлаксоСмітКляйн	13	14	14
ПРО-фарма	14	16	17
Актавіс	15	15	16
ІнтерХім	16	18	25
Хеель	17	13	13
БХФЗ	18	17	15
Дельта Медікел	19	19	23
Еббот	20	20	22

Експертна оцінка ведення торгово-фінансової діяльності аптек та фармацевтичних фірм України 2013 року.

У 2013 році за результатами експертів, ріст фармацевтичного ринку України складе не менше 25-30%, а його об’єм може зрости до 3,8 млрд. дол. США. Сегмент роздрібної торгівлі фармацевтичними препаратами усі три останніх роки нарощував прибуток. В 2010 році об’єм роздрібної реалізації заледве досягав 2,5 млрд., а в 2013-му він може скласти 3,8 млрд. дол. США. Головною подією, які очікують вітчизняні виробники фармацевтичних препаратів в 2013 році, є запровадження стандартів GMP.

Експерти стверджують, що для того щоб забезпечити повноцінну торгово-фінансову діяльність у 2013 році фармацевтичні фірми будуть виконувати такі дії:

—   Модифікувати ціну у розмірі не меншому за ринкову інфляцію;

—   Виводити нові більш дорожчі упаковки;

—   Намагатися не потрапити в регуляторні обмеження по доступності товару на ринку;

—   Максимально брати участь в державних «пілотних проектах» по відшкодуванню;

—   Рекламувати і займатися промоуцією, враховуючи нові законодавчі вимоги;

—   Вивчати і застосовувати нові технології промоуції: соціальні мережі, e-marketing;

—   Концентруватись на взаємодії із аптечними мережами.

 

Аптеки і аптечні мережі, у свою чергу, будуть займатись наступним:

—   Підвищувати ринкову частку і степінь впливу на виробника;

—   Створювати віртуальні альянси навколо дистриб’юторів;

—   Брати максимальну участь в акціях, програмах знижок, привертаючи до себе маркетингові бюджети виробника;

—   Розвивати IT–технології, формуючи прозору відкриту звітність для виробника / дистриб’ютора;

—   Завойовувати інтернет-простір у погоні за лояльним ставленням кінцевого споживача, активно застосовувати мобільні платформи для комунікації з покупцем.

ФОРМУВАННЯ ТОРГОВО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АПТЕК І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФІРМ

Український ринок лікарських препаратів має високу рентабельність, значну ємність і потенціал зростання, проте низька платоспроможність переважної більшості споживачів в Україні стримує розвиток цієї галузі.

Організовуючи будь-яку справу суб’єкт підприємницької діяльності звичайно ж перш за все ставить за мету отримання прибутку. Для цього він вивчає кон’юнктуру ринку, зважає на наявність попиту того чи іншого товару (робіт, послуг) у регіоні, де буде здійснюватися діяльність, шукає свого клієнта, покупця.

Елементи успішної торгово-фінансової діяльності аптек.

Протягом 2012 року, компанія Umg-international з використанням власної панелі он-лайн опитування U-online, щомісячно підводила підсумки опитування українських споживачів про те, де вони найчастіше здійснюють покупку лікарських препаратів. Вона представила Топ-10 рейтингу відвідуваності аптек за 2012 рік. Відповідно до результатів он-лайн опитування споживачів, переважна більшість українців — 78,1%, хоча б один раз в місяць відвідувала аптеку. Переможцем рейтингу за підсумками 2012 року знов стала аптечна мережа Аптека Низьких цін, яка вже третій рік підряд займає перше місце рейтингу. Володар другого місця — мережа Доброго дня (4,93%) підвищила свої показники порівняно з 2011 роком і зберегла друге місце з мінімальним відривом від мережі аптек Фармація (4,88%).

Таблиця 4. Топ-10 аптек / аптечних мереж за частотою відвідування споживачами.

№	Назва аптеки / аптечної мережі	Кількість відвідувачів, %
1	Низьких цін	8,83 %
2	Доброго дня	4,93 %
3	Фармація	4,88 %
4	Аптека 36,6	3,71 %
5	Здоров’я	3,07 %
6	Соціальна аптека	3,06 %
7	Аптека 911	2,90 %
8	Мед Сервіс	2,86 %
9	Фалбі	2,70 %
10	Арніка	2,13 %

 

Аптечний бізнес — одна з найприбутковіших сфер діяльності. На аптечний товар завжди і повсюди є попит, адже люди все ж не схильні економити на своєму здоров’ї. Проте аптечна установа повинна ставити за мету не лише отримання прибутку, основним завданням має бути забезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Зростання товарообігу, правильність ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, вплив запланованого підвищення заробітної плати аптечним працівникам на рівень рентабельності аптеки — є фундаментом підвищення якості медикаментозного забезпечення населення та покращання фінансового стану аптечного закладу.

Аптеці тяжко конкурувати з традиційними підприємствами роздрібної торгівлі, які успішно реалізовують санітарно-гігієнічні засоби, вироби медичного призначення, лікувальну косметику тощо. А нещодавно у звичайної аптеки з’явився в Україні ще один серйозний конкурент — аптечний супермаркет.

Аптечні супермаркети мають великі площі, а тому й можуть торгувати великим асортиментом: товарами для діабетиків, дієтичним та лікувальним харчуванням, харчовими добавками, мінеральними водами, предметами санітарії та гігієни, засобами догляду за хворими, товарами для вагітних, “дитячою” групою і, звичайно, ж великим асортиментом ліків.

Проте і традиційних аптек багато, конкуренція висока. Як же вижити в таких умовах?

Дуже важливе значення має ціна. Значення її в товарообігу роздрібної точки применшувати не можна. Але й про асортимент маємо потурбуватися.

Отож, асортимент повинен бути:

— оптимальним для кожної торгової точки (аптеки). Наприклад, в аптеці при лікувально-профілактичному закладі доцільно мати препарати, які часто виписують лікарі цієї установи;

— аптечний асортимент має бути весь час на видноті. Зрозуміло, що в звичайній аптеці торгова площа менша, ніж в аптечному супермаркеті, тому на полицях краще розміщувати той товар, який приносить більший прибуток. Для визначення таких найменувань можна скористатися АВС та XYZ-аналізами. Сезонний асортимент дуже впливає на прибуток аптеки. Наприклад, влітку гарно продається “сонячна” серія, бактерицидні лейкопластирі, ліки від захитувань та нудоти, протидіарейні, ранозагоювальні, шлункові, протигрибкові засоби. Є категорія людей, які, не побачивши на викладці потрібного препарату, так і не запитають про нього провізора, а підуть в іншу аптеку (хтось соромиться спитати, хтось боїться, щоб провізор не вплинув на його вибір);

— достатній запас товару в торговій точці (аптеці) — це святе правило. Скажімо, якщо проводиться рекламна акція на якийсь товар, то краще брати його в більшій кількості. Акція закінчилась — і залишок зменшуємо до передакційних показників;

— в аптеці не може бути товару, термін придатності якого закінчився. При перевірці контролюючими органами навіть одна ампула протермінованих ліків стане причиною накладення штрафу!

А тому необхідно стежити за термінами придатності: спочатку продавати товар з меншим терміном придатності.

В американців є таке правило торгівлі FIFO: First In — First Out!!! Переклад його приблизно такий: що раніше надійшло, те має бути першим продане. Але в нашій рідній фармації це правило не завжди працює — може бути і пізніша поставка з гіршим терміном придатності. Тому, увага! Щоб на момент переобліку або перевірки контролюючими органами не виникло таких проблем, ведемо “Журнал обліку термінів придатності”. Особливо це актуально для препаратів з коротким терміном придатності (наприклад, внутрішньоаптечних заготівель).

Тобто, щоб забезпечити високий рівень торгово-фінансової діяльності аптеки, варто розпочати із найпростішого — потурбуватися про відповідний асортимент, достатній запас товару, а також не забувати стежити за терміном придатності.

Торгово-фінансова діяльність фармацевтичних фірм України.

Серед вітчизняних підприємств-виробників фармацевтичної продукції найбільшими підприємствами залишаються: Корпорація «Фармак», «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», Корпорація «Артеріум» («Київмедпрепарат», «Галичфарм»), Корпорація «Стірол», «Дарниця», «Здоров’я», «Лекхім» та інші підприємства. На частку п’яти основних компаній-виробників доводиться більше 50% виробленої в країні продукції.

Протягом останніх років українські підприємства-виробники фармацевтичної продукції нарощували обсяги експортних поставок. Так, за перші 6 місяців 2011 року експорт готових лікарських засобів вітчизняного виробництва склав близько 670 млн. грн. (+16% порівняно з І півріччям 2010 року, при цьому у натуральному вимірі експорт залишився майже на рівні попереднього року). Проте, у ІІ півріччі 2011 року спостерігалось деяке уповільнення темпів зростання обсягів експорту. Так, за підсумками 2011 року експорт української фармацевтичної продукції склав майже 1,6 млрд. грн., що становить лише 98% від обсягів 2010 року.

Географія експортних поставок традиційно представлена переважно країнами СНД: Узбекистан, Росія, Казахстан, Білорусь, Азербайджан. Концентрація експорту фармацевтичної продукції українського виробництва, переважно, до країн СНД пояснюється наявністю жорсткої системи контролю якості продукції на європейських ринках, а також необхідністю наявності у виробників GMP сертифікатів. Найбільшими українськими виробниками, які експортують свою продукцію є ВАТ «Фармак» та Корпорація «Артеріум», Корпорація «Здоров’я», Фармацевтична компанія «Дарниця» та інші виробники.

За дослідженнями рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг», структура сировинної бази українських підприємств-виробників залишається поки що незмінною: основна сировина та матеріали імпортного виробництва (що прив’язує як структуру собівартості, так і рівень відпускних цін до коливань курсу національної валюти відносно долара та євро). При цьому, сировина та  матеріали українського виробництва представлені здебільшого допоміжними матеріалами (упаковка тощо).

Джерелом фінансування українських фармацевтичних компаній може бути гаманець кінцевого споживача, але при цьому надзвичайно важливо врахувати межу еластичної купівельної спроможності і власне економічну ситуацію в країні. Інше важливе джерело фінансування – це інвестиції, перш за все інфраструктурні. Тут основними інструментами виступають reimbursement

(державне фінансування), механізм сo-payment (участь пацієнта в оплаті лікування), добровільне медичне страхування.

Зважаючи на значну ємність ринку, високий потенціал росту та високу

рентабельність, виробництво лікарських засобів залишається досить привабливим для вкладень зі сторони інвестиційних фондів навіть в умовах

економічної кризи. Цей висновок підтверджується низкою нещодавніх угод. Так фонд «Horizon Capital» та банк FMO придбали частку ПрАТ «Біофарма», а фонд «Europe Virgin Fund L. P.» спільно з «Ucrafarma» – частку СП «Сперко Україна». Таким чином власники фінансують масштабні інвестиційні проекти з розширення виробничих потужностей та/або підвищення якості продукції задля отримання сертифікатів відповідності GMP (Good Manufacturing Practice – належної виробничої практики) в умовах високої вартості позикових ресурсів.

На думку рейтингового агентства «IBI-Rating» у 2013 році обсяги виробництва лікарських препаратів продовжать зростати як за рахунок збільшення внутрішнього споживання, так і за рахунок зовнішніх ринків (переважно країн СНД).

Досвід іноземних сусідів у плануванні торгово-фінансової діяльності аптек.

За основу успішної торгово-фінансової діяльності аптек у багатьох закордонних країнах беруть саме роботу персоналу. Традиційна роль фармацевтичного працівника як особи, яка лише виготовляє та реалізує лікарські засоби, поступово змінюється. В якості прикладу успішного міжнародного досвіду в області розвитку аптечних послуг можна навести державну програму Великобританії «Обирай здоров’я в аптеці. Програма для фармсектора охорони здоров’я на 2005–2015 рр.», в якій чітко прописано динаміку розвитку ролі фармацевтичного спеціаліста в найближчому майбутньому. У цій країні реалізуються різноманітні програми, спрямовані на підтримку і збереження здоров’я нації, а аптеки, поряд з традиційними видами послуг, надають й інші види фармацевтичної допомоги, наприклад, програми з управління станом хворого при артеріальній гіпертензії, бронхіальній астмі, цукровому діабеті, програми зниження ваги та збереження волосся, програми для осіб похилого віку, програми для дітей, запобігання небажаній вагітності, допомога в боротьбі з палінням, підбір окулярів з обов’язковим тестуванням зору, запобігання зловживанню підконтрольними лікарськими засобами, послуги з добору та продажу слухових апаратів, тестування показників стану здоров’я (вимірювання тиску, рівня холестерину, цукру в крові), тривалі програми поліпшення якості життя шляхом ведення здорового способу життя, послуги з вакцинації, проведення приватних консультацій щодо правильного застосування лікарських засобів, рекомендації щодо формування «аптечки мандрівника» та використання парафармацевтики.

Німецькі аптеки також вражають неймовірною кількістю вільнодоступної та безкоштовної літератури про здоров’я. Власне, це не стандартні буклети про окремий препарат чи ліки певного виробника, а брошури (журнали), присвячені конкретному захворюванню, наприклад, діабету чи гіпертонії, або розраховані на конкретну цільову аудиторію (вагітних, матерів, літніх людей). Монітори з рекламними сюжетами на теми

здоров’я, консультації лікаря, додаткові послуги, як-от вимірювання тиску чи зважування – це вже стандарт для європейських аптек.

Цікавим є досвід роботи фармацевтів Японії, котрі повинні контролювати санітарний стан навколишнього середовища в школах, що знаходяться поряд з аптеками. Ця унікальна система «шкільного фармацевта» дає можливість стежити за якістю води, повітря, рівнем освітлення, шуму та за іншими факторами навколишнього середовища, а також проводити бесіди з учнями про відповідальне використання ліків і небезпеку неправильного їх застосування.

У країнах Європи мережа незалежних аптек Алфега-Аптека протягом року проводить Європейську програму тематичних і профілактичних кампаній. Тематичні заходи здійснюються сезонно (зазвичай 1 раз на місяць) і висвітлюють такі теми, як застуда, алергія, захист від сонця. Профілактичні кампанії розглядають питання цілорічної важливості (астма, діабет, остеопороз). Так, наприклад, в поточному році разом з фармацевтичною фірмою Ferrosan проведено кампанію «Турбота про зір», під час якої пацієнтам пропонували перевірити зір за допомогою таблиці Амслера та отримати рекомендації від спеціалістів аптек. Для забезпечення працівників інформаційними ресурсами консультанти Алфега-Аптеки проводять тренінги з проблематики та продукції, що бере участь у програмі. Для підтримки кампанії використовуються інформаційні матеріали виробника (плакати, буклети для пацієнтів та інформаційні матеріали для спеціалістів). Журнал для споживачів,

який випускає Алфега-Аптека, є додатковим джерелом медичних рекомендацій та інформації.

За результатами національної кампанії «Зупини діабет – зроби тест зараз», проведеної в аптеках Швейцарії, у 7% респондентів виявлено підозру на цукровий діабет, а у 71% осіб похилого віку – щонайменше 2 фактори ризику розвитку хвороби. Проведення цього заходу дозволяє виявити цукровий діабет на ранньому етапі та розпочати консультації серед споживачів щодо зміни

способу життя

У польських аптеках активну підтримку отримала програма «Роль фармацевта у підтримці нікотинзамісної терапії», під час проведення якої фармацевти, компетентні в питаннях здоров’я, надавали корисні послуги пацієнтам з нікотиновою залежністю, котрі прагнули покинути палити. Проте виявлено обмежений рівень знань спеціалістів про шкоду паління та методи лікування нікотинової залежності, що інколи стає причиною недостатньої ефективності консультування.

У 2010 році в Австралії проведено телефонне опитування серед населення щодо задоволення пацієнтів якістю послуг, що надають в аптеках. 51% опитаних відзначили, що фармацевти здатні забезпечити перевірку артеріального тиску та тестування на цукровий діабет, а 76% респондентів вважають, що з метою профілактики серцево-судинних захворювань фармацевти в змозі допомогти змінити спосіб життя.

Дослідження, проведене серед фармацевтів Кувейту, мало на меті оцінити ступінь участі працівників аптек у консультуванні пацієнтів з тем зміцнення здоров’я. Встановлено, що 95% респондентів позитивно ставляться до консультування населення з питань охорони здоров’я та зазначають свою відповідальність за надану інформацію, у зв’язку з чим 84% опитаних заявили про готовність більше дізнатись про методи збереження здоров’я.

Дослідження ступеня участі фармацевтів у заходах зі зміцнення здоров’я при пухлинах молочної залози, проведені в Катарі, виявили готовність 60% опитаних спеціалістів займатись даною діяльністю.

Аналіз даних наукової літератури дає можливість виділити напрями діяльності аптечних закладів, спрямовані на покращення не лише торгово-фінансової діяльності але і на  поліпшення роботи зі зміцнення здоров’я населення. Це є позитивним надбанням закордонних колег на яке слід звернути увагу вітчизняним аптекам.

Огляд торгово-фінансової діяльності іноземних компаній.

Серед «гравців» фармацевтичного ринку за результатами 2012 року можна виділити 5 «переможців»:

—   Гілеад Сайєнсіз (Gilead Sciences). Вартість акцій компанії на початку 2012 року складала 41,86 дол. США за акцію, а до кінця року зросла до 76,12 дол. США (+82%). Надзвичайний успіх компанії приніс препарат для лікування гепатиту С, який ще знаходився на етапі розробки.

—   Ново Нордіск (Novo Nordisk). Акції компанії зросли з 116 дол. США на початку року, до 163 дол. США — у кінці(+41%). А станом на 26 січня ціна акцій зросла ще на 13% до 184 дол. США. Причина такого росту: збільшення обсягу продаж Віктоза (Victoza), ключового продукту компанії, на більше, ніж 60% у 2012р.

—   Амген (Amgen). Ціна акцій компанії на початку 2012 року складала 65 дол. США, тоді, коли наприкінці — вже 89 дол. США. Приріст: +37%. Причина: високі очікування за рахунок майбутніх продуктів компанії, що знаходились на останніх стадіях випробувань. Один із таких продуктів Амген (Amgen) можливо займе місце блокбастера компанії Пфайзер (Pfizer) – Ліпітор (Lipitor).

—   Бакстер (Baxter). Ціна акцій виросла з 50 до 67 дол. США (+34%). Причина росту — 3млрд. дол. США вільних коштів на рахунках компанії, а також чутки про можливе поглинання основного конкурента Бакстер — компанії Гамбро (Gambro) за 4 млрд. дол. США.

—   Байер (Bayer). За 2012 рік акції компанії зросли у ціні з 56 до 72 дол. США (+29%). Причина: продажі багатообіцяючої альтернативи варфарину — Ксарелто, потенціально можуть досягти 2,5 млрд. дол. США у 2013р. Крім того, в пайплані компанії нові онкологічні препарати — Альфарадин (Alpharadin) і Ріоцігуат (Riociguat), пікові продажі яких можуть досягти 7 млрд. дол. США, і це не рахуючи продуктів Ейлеа (Eylea) (офтальмологія) и Стіварга (Stivarga) (онкологія).

П’ять «невдах» ринку за результатами 2012 року:

—   Тева (TEVA): Акції компанії за рік впали  у ціні з 44 до 37 дол. США (-16%). Причина: зміна економічної системи в компанії привела за собою і значні внутрішні перестановки, котрі достатньо серйозно вплинули на інвесторів.

—   Даїчі Санкіо (Daiichi Sankyo). Акції компанії впали з 1490 до 1322 японської йєни за акцію (-11%). Причина: великі проблеми з індійським підрозділом компанії — Ранбаксі Лабораторіз (Ranbaxy Laboratories). Невдача у розробці онкологічного препарату, на який покладали великі сподівання.

—   ГлаксоСмітКляйн (GlaxoSmithKline). За рік ціна Акцій компанії впала з 46 до 43 дол. США (-7%). Причина: 2012 рік став особливо складним для компанії через патентний обрив, мір бюджетної економії в Європі і сильного генеричного тиску.

—   Брістол-Майєрс Сквібб (Bristol-Meyers Squibb). Акції компанії дещо втратили у ціні: з 34 до 32 дол. США. Причина: на початку року BMS купила Інгібітекс (Inhibitex) з ціллю отримання її ключового продукту для лікування гепатиту С. Через деякий час виявилось, що багатообіцяючий препарат провокував зупинку серця. Як результат: витрачені на вітер 1,8 млрд. дол. США.

—   АстраЗенека (AstraZeneca). Ціна акцій компанії практично не змінилась у 2012 році, проте відчувала на собі серйозні спади. Закінчення патентного  захисту на блокбастер Сероквел (Seroquel), зменшення 7,3 тис. робочих місць, очікування великомасштабного плану внутрішньої реструктуризації на початку 2013 року — все це призвело до нестійкої позиції акцій компанії.

Заходи, проведені фармацевтичними фірмами для покращення торгово-фінансової діяльності.

Лідери світового й вітчизняного фармацевтичного ринку дуже часто займаються спонсорством і стимулюванням продаж, що у результаті, чинить позитивний вплив на торгову-фінансову діяльність фірми.

Компанія Boehringer Ingelheim (Німеччина) сприяла оснащенню спеціалізованих діагностичних кабінетів, у яких висококваліфікований фахівець має всі можливості для уточнення діагнозу й диференціальної діагностики бронхообструктивного синдрому.

Компанією GlaxoSmithKline (Великобританія) з 2001 року організовано програму доступу до медикаментів «Оранжкард». На сьогодні Програма забезпечує доступ до медикаментів «ГлаксоСмітКляйн» пацієнтам з хронічними захворюваннями, такими як бронхіальна астма і хронічні обструктивні захворювання легенів.

Комп’ютеризація принципово не змінює елементів методу бухгалтерського обліку. Найбільші зміни відбуваються в технології обробки облікової інформації, що виражається в порядку побудови комп’ютерних форм бухгалтерського обліку. Натомість методика аудиту підприємств, на яких використовуються КІСП та КСБО, котрі мають значний вплив на ведення бізнесу та бухгалтерського обліку, зазнає значних суттєвих змін, хоча загальна мета й обсяг аудиту не змінюються. Зберігаються його завдання, діють основні елементи його методології.

 

Водночас комп’ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.

Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на конкретному економічному об’єкті. Стали розрізняти аудит поза комп’ютерним середовищем, тобто на об’єкті з традиційною технологією ручного ведення обліку, і аудит у комп’ютерному середовищі — на об’єкті” де бухгалтерський облік виконують з використанням комп’ютерів. Сам аудит можна також проводити без використання комп’ютерів або за їхньою допомогою.

 

У цих умовах суттєво змінюється організація і методика проведення аудиту, оскільки здійснення її за методиками, орієнтованими на традиційний облік, не дає бажаного результату.

 

В умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем зазнають деяких змін основні принципи аудиту. Відповідно, застосування КІСП може вплинути:

 

• на процедури, яких дотримується аудитор у процесі одержання достатнього уявлення про системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

 

• на аналіз властивого ризику та ризику системи контролю, за допомогою якого аудитор проводить оцінку ризику;

 

• на розробку і здійснення аудитором тестів контролю та процедур перевірки за суттю, необхідних для досягнення мети аудиту.

 

Проведення аудиту в умовах використання комп’ютерних систем регламентується Міжнародним стандартом № 401 “Аудит

 

у середовищі комп’ютерних інформаційних систем”. Є також положення про міжнародну аудиторську практику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних комп’ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп’ютерні інформаційні системи. Метою цих нормативів є встановлення стандартів і надання рекомендацій про процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту в умовах комп’ютерних інформаційних систем.

 

 

Під час планування стадій аудиторських процедур, на які може вплинути середовище КІСП суб’єкта, аудитор зобов’язаний розглянути, яким чином КІСП впливає на аудит, а також скласти собі уявлення про значимість і складність процесів функціонування КІСП, про доступність даних для використання в аудиті. Це уявлення охоплює такі аспекти.

 

Значимість. Належить до змісту тверджень, які містяться у фінансовій звітності і підлягають комп’ютерній обробці.

 

Складність комп’ютерної обробки в кожній значній прикладній бухгалтерській програмі. Прикладна програма вважається складною, якщо, зокрема:

 

• обсяг операцій такий, що користувачам важко виявити і виправити помилки, допущені в процесі обробки;

 

• комп’ютер автоматично генерує суттєві операції або проводки безпосередньо в іншій прикладній програмі;

 

• комп’ютер виконує складні розрахунки за фінансовою інформацією і (або) автоматично генерує операції чи проводки, які не можна підтвердити або вони не підтверджуються окремо;

 

• обмін операціями з іншими організаціями здійснюється електронним способом (як у системах електронного обміну інформацією), і при цьому не проводиться фізична перевірка на предмет правдивості або прийнятності.

 

Організаційна структура діяльності КІСП клієнта, а також ступінь концентрації або розподілу комп’ютерної обробки в рамках суб’єкта, зокрема те, як вони можуть впливати на розподіл обов’язків.

 

Доступність даних. Первинні документи, деякі комп’ютерні файли й інший доказовий матеріал, який може знадобитися аудитору, можуть існувати тільки протягом короткого періоду часу або у форматі, доступному для перегляду тільки на комп’ютері.

 

Застосування комп’ютерних систем контролю зумовлює необхідність одержання спеціальних знань для проведення оглядів контролю і спрощення процесу проведення аудиту.

 

Аудитору належить добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах обліку, контролю й аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників, котрі беруть участь у процесі обробки облікової інформації. Для проведення аудиту в комп’ютерному середовищі аудитор зобов’язаний:

 

• мати додаткові знання в галузі систем обробки економічної інформації;

 

• мати уявлення про технічний, програмний, математичний та інші види забезпечення КСБО;

 

• володіти термінологією в галузі комп’ютеризації; чітко уявляти особливості технології і послідовність процедур комп’ютерної обробки облікової інформації;

 

• знати організацію роботи бухгалтерії в умовах КІСП;

 

• уміти працювати на комп’ютері з основними офісними програмами;

 

• мати практичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського обліку, аналізу, з правовими і довідковими системами, із спеціальними інформаційними системами аудиту.

 

Усі ці знання йому необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, планування, проведення аудиту справляють умови використання КІСП на економічному об’єкті, що перевіряється.

 

Зважаючи на різноманітність і складність комп’ютерних технологій, від аудитора не вимагається бути першокласним спеціалістом з комп’ютерного бухгалтерського обліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він зобов’язаний запрошувати експерта в галузі інформаційних технологій.

 

Основні напрями взаємодії аудитора з експертом щодо систем комп’ютерної обробки даних такі:

 

• оцінка законності придбання та ліцензійної чистоти бухгалтерського програмного забезпечення, що функціонує в системі комп’ютерної обробки даних;

 

• оцінка надійності системи комп’ютерної обробки інформації в цілому;

 

• перевірка правильності та надійності алгоритмів розрахунків;

 

• формування на комп’ютері необхідних аудитору регістрів аналітичного обліку та звітності.

 

Але й у цьому разі аудитор зобов’язаний мати достатнє уявлення про комп’ютерну систему клієнта в цілому, щоб правильно планувати, регулювати і контролювати роботу експерта, зберігаючи чільне становище. Слід розуміти, що експерт оцінює систему обробки, а аудитор — вірогідність інформації, яка міститься в звітності, сформованій за допомогою цієї системи.

 

Під час проведення аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової інформації аудиторам рекомендується включати до індивідуальних завдань питання з перевірки програми, правильності обробки інформації тощо. Дані цих перевірок мають знайти відображення у відповідних робочих документах.

 

За результатами оприлюдненого екологічного рейтингу підприємств-забруднювачів навколишнього середовища в м. Львові і Львівській област іза 2008 рік, ВАТ «Галичфарм» (корпорація «Артеріум»), вже другий рік поспіль посідає лідируюче місце серед найбільш «зелених» підприємств області, що дотримуються високого рівня екологічної відповідальності та безпеки.

У 2010 році Корпорація «Артеріум» і підприємства, що входять до її складу, продовжували своєчасно і в повному обсязі наповнювати місцеві бюджети Києва і Львова, беручи безпосередню участь у поліпшенні добробуту цих міст, сприянні зростанню рівня життя громадян.

ЗАТ фармацевтична фірма «Дарниця» (Україна) спільно з провідними наркологами, психіатрами і психотерапевтами приступила до реалізації соціального проекту з підвищення обізнаності населення про засоби профілактики й лікування алкогольної залежності. Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії і наркології при фінансовій підтримці ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» організував і провів міжнародну школу-семінар і випустив один із журналів.

У теперішній час, в умовах твердої конкуренції на ринку фармацевтичних препаратів, велике значення в успішній діяльності будь-якої аптеки чи фармацевтичної фірми має правильне планування торгово-фінансової діяльності. Якість планування є найважливішим чинником успіху.

Основними показниками, які характеризують торгово-фінансову діяльність аптек та фармацевтичних фірм, є товарообіг, торговельні накладення, витрати, прибуток та рентабельність. За результатами 2012 року фармацевтичний ринок України розділяється наступним чином : 63% займають виробники; 24,6% — аптеки; 12,4% — дистриб’ютори. Станом на 26 лютого 2013 року, за даними Державного реєстру лікарських засобів України, в реєстрі зареєстровано 13534 лікарських засобів (вітчизняних — 3942, імпортних — 9592). Першість, серед фармацевтичних фірм у відповідності до продаж в грошовому еквіваленті за результатами 2012р., належить компанії Фармак (Україна). У 2013 році за результатами експертів, ріст фармацевтичного ринку України складе не менше 25-30%, а його об’єм може зрости до 3,8 млрд. дол. США.

2. Український ринок лікарських препаратів має високу рентабельність, значну ємність і потенціал зростання, проте низька платоспроможність переважної більшості споживачів в Україні стримує розвиток цієї галузі. Переможцем опитування U-online, про частоту відвідування аптек споживачами у 2012 р., компанія Umg-international визнала аптечну мережу Аптека Низьких цін. Зростання товарообігу, правильність ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, вплив запланованого підвищення заробітної плати аптечним працівникам на рівень рентабельності аптеки — є фундаментом підвищення якості медикаментозного забезпечення населення та покращання фінансового стану аптечного закладу. Щоб забезпечити високий рівень торгово-фінансової діяльності аптеки, варто розпочати із найпростішого — потурбуватися про відповідний асортимент, достатній запас товару, а також не забувати стежити за терміном придатності. Серед вітчизняних підприємств-виробників фармацевтичної продукції найбільшими підприємствами залишаються: Корпорація «Фармак», «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», Корпорація «Артеріум» («Київмедпрепарат», «Галичфарм»), Корпорація «Стірол», «Дарниця», «Здоров’я» та «Лекхім». За основу успішної торгово-фінансової діяльності аптек у багатьох закордонних країнах беруть саме роботу персоналу. Традиційна роль фармацевтичного працівника як особи, яка лише виготовляє та реалізує лікарські засоби, поступово змінюється.

Його дії спрямовані на покращення не лише торгово-фінансової діяльності аптеки, але і на  поліпшення роботи зі зміцнення здоров’я населення. Це є позитивним надбанням закордонних колег на яке слід звернути увагу вітчизняним аптекам. За результатами 2012 року, значний прибуток від торгово-фінансової діяльності отримали такі іноземні компанії: Гілеад Сайєнсіз (Gilead Sciences), Ново Нордіск (Novo Nordisk), Амген (Amgen), Бакстер (Baxter), Байер (Bayer). Неочікуванні втрати від діяльності понесли такі компанії: Тева (TEVA), Даїчі Санкіо (Daiichi Sankyo), ГлаксоСмітКляйн (GlaxoSmithKline), Брістол-Майєрс Сквібб (Bristol-Meyers Squibb), АстраЗенека (AstraZeneca). Лідери світового й вітчизняного фармацевтичного ринку дуже часто займаються спонсорством і стимулюванням продаж, що у результаті, чинить позитивний вплив на торгову-фінансову діяльність фірми. Серед таких фірм: Boehringer Ingelheim (Німеччина), GlaxoSmithKline (Великобританія), Артеріум (Україна), Дарниця (Україна).

“Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України” та вимоги щодо заповнення

1. Заповнення титульного аркуша додатка 4

Страхувальники, зазначені в пункті 3.1 розділу III Порядку, зобов’язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт згідно з додатком 4 до Порядку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Звітним періодом для них є календарний місяць.

На титульному аркуші додатка 4 зазначаються:

Реквізит 01. Звіт за місяць, рік: вказується звітний місяць (дві цифри) та рік (чотири цифри), за який формується та подається звіт. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх таблиць додатка 4.

Реквізит 02. Код ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків:

• для юридичних осіб вноситься восьмирозрядний номер згідно з Державним реєстром підприємств, організацій України (ЄДРПОУ);

• для фізичних осіб – підприємців вноситься десятирозрядний номер, під яким вони зареєстровані як платники податків за довідкою ДПА з Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО). Номер вноситься із реєстраційних документів страхувальника;

• для юридичних осіб (наприклад, церква або юридичні особи нерезиденти), у яких немає коду ЄДРПОУ, органом Пенсійного фонду буде присвоюватися власний номер за наступною маскою: PNNNNSSS, де “P” – константа, що вказує на реєстрацію юридичної особи за номером, присвоєним в органі Пенсійного фонду; “NNNNN” – рівно п’ять цифр – код органу ПФУ районного рівня (з ведучим нулем), де здійснюється первинне взяття на облік страхувальника – юридичної особи; “SSS” – порядковий номер страхувальника з особливим кодом (з ведучими нулями), якого взято на облік у даному органі Пенсійного фонду;

• для фізичних осіб – підприємців, для застрахованих осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, зазначаються дані свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: серія та номер (NNN XXXXXX – три літери, пробіл, шість цифр); у разі якщо у такої застрахованої особи відсутнє свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, проводиться реєстрація за паспортними даними, зазначаються: серія та номер (БКNNXXXXXX – “БК” – константа, що вказує на реєстрацію за паспортними даними; “NN” – дві українські літери серії паспорта (верхній регістр); “XXXXXX” – шість цифр номера паспорта (з ведучими нулями)); для осіб, які не є громадянами України, але працюють на території України та не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків, зазначаються серія та номер документа, що засвідчує особу (FNNNNNNNNN, де “F” – латинська літера (константа)), далі “NNNNNNNNN” – довільний набір латинських, російських та українських літер, а також цифр. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх таблиць додатка 4.

Реквізит 03. Філія за реєстрацією в Пенсійному фонді України: заповнюється згідно з реєстраційними даними страхувальника в органі Пенсійного фонду. Це поле заповнюється для страхувальників з числа відокремлених підрозділів юридичної особи, що розташовані поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію або надають послуги в єдиному технологічному процесі з головною організацією, мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки по заробітній платі із застрахованими особами та нараховують і сплачують єдиний внесок.

Найменування страхувальника: у поле без клітинок вноситься коротка назва страхувальника відповідно до реєстраційних документів, а для страхувальника – фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх таблиць додатка 4.

Реквізит 04. Вихідний N у страхувальника та дата: якщо страхувальник здійснює реєстрацію вихідної кореспонденції, проставляється реєстраційний номер відповідно до журналу реєстрації вихідної документації страхувальника, який потім зазначається на кожному аркуші додатка 4. Всі аркуші документів нумеруються та комплектуються відповідальною особою страхувальника.

Реквізит 05. Код органу Пенсійного фонду, до якого подається звіт: вноситься код та назва органу Пенсійного фонду, у якому страхувальника зареєстровано як платника.

Реквізит 06. Перелік таблиць додатка 4: навпроти назви кожної із таблиць зазначається кількість аркушів та кількість рядків.

Навпроти тих таблиць, які не подаються до органів Пенсійного фонду, проставляються прочерки.

У графі “Кількість аркушів” зазначається кількість аркушів документів однієї таблиці.

У графі “Кількість рядків” зазначається кількість заповнених рядків на аркушах документів однієї таблиці для таблиць 5 – 9 додатка 4 до Порядку.

У графі “Усього” зазначаються загальна кількість аркушів документів та загальний підсумок заповнених рядків на цих аркушах.

Реквізит 07. Керівник:

• для юридичних осіб – зазначається десятирозрядний реєстраційний номер облікової картки платника податків (за довідкою Державної податкової адміністрації з Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО)), підпис та прізвище з ініціалами керівника підприємства;

• для фізичних осіб – зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (за довідкою Державної податкової адміністрації з Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО)) фізичної особи – підприємця, у відповідні поля вноситься підпис та прізвище фізичної особи. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх таблиць додатка 4.

Реквізит 08. Головний бухгалтер: для юридичних осіб – за наявності даної посади зазначається десятирозрядний реєстраційний номер облікової картки платника податків (за довідкою Державної податкової адміністрації з Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО)), підпис та прізвище з ініціалами головного бухгалтера; для фізичних осіб – даний реквізит не заповнюється. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх таблиць додатка 4.

Реквізит 09. Реєстраційний N звіту в органі Пенсійного фонду та дата реєстрації в органі Пенсійного фонду: зазначається номер, який автоматично надається кожному звіту при внесенні відповідних відомостей відповідальною особою органу Пенсійного фонду, що приймає звіт, із зазначенням дати. При внесенні відповідних відомостей до цього реквізиту відповідальна особа органу Пенсійного фонду, що прийняла звіт, обов’язково засвідчує ці відомості підписом із зазначенням прізвища з ініціалами.

Дата реєстрації в органі Пенсійного фонду України: зазначається дата реєстрації в органах Пенсійного фонду.

Відмітка про внесення даних до системи персоніфікованого обліку: проставляється дата, коли дані звіту занесені до автоматизованої системи персоніфікованого обліку.

Реквізит 10. Розписка про одержання звіту до Пенсійного фонду України за місяць 20__ року (далі – Розписка): заповнюється відповідальною особою органу Пенсійного фонду, що прийняла звіт. В Розписці дублюються відомості, занесені до реквізиту 09, та зазначається кількість аркушів документів, отриманих від страхувальника разом з титульним аркушем (це кількість аркушів документів з графи “Усього” реквізиту 06 плюс “+” один аркуш). По лінії відрізу Розписка відрізається відповідальною особою органу Пенсійного фонду, що прийняла звіт, завіряється печаткою для довідок або штампом з грифом “ПРИЙНЯТО” та повертається страхувальнику.

Титульний аркуш та всі аркуші таблиць додатка 4 завіряються підписом керівника та головного бухгалтера (за наявності даної посади у страхувальника), засвідчуються печаткою (за наявності) страхувальника. Всі аркуші документів нумеруються та комплектуються відповідальною особою страхувальника і звіт передається до органу Пенсійного фонду.

“Нарахування єдиного внеску”

При заповненні таблиці необхідно враховувати наступне:

У таблиці вказуються всі передбачені в ній показники. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється.

Таблиця заповнюється в гривнях з копійками.

У заголовній частині таблиці відображається:

– Повне найменування страхувальника (відповідно до установчих документів) або прізвище, ім’я, по батькові – для фізичної особи.

– Код основного виду економічної діяльності, відповідно до якого встановлено клас професійного ризику, – відповідно до Національного класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010 (Наказ N 457) відповідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 457 від 11.10.2010.

– Клас професійного ризику виробництва згідно повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску в органі Пенсійного фонду (для платників, взятих на облік з 01.01.2011 року) згідно повідомлення про віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва, виданого робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (для платників, взятих на облік до 01.01.2011 року).

Платником ставиться позначка “Х” у відповідну клітинку, у разі якщо платник:

• бюджетна установа;

• підприємство, організація всеукраїнської громадської організації інвалідів, зокрема УТОГ, УТОС;

• підприємство, організація громадської організації інвалідів;

• підприємство суднобудівної промисловості (клас 30.11 групи 30.1 розділу 30 (Наказ N 457), клас 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010 (Наказ N 457)).

– Міністерство або інший центральний орган виконавчої влади (зазначається підпорядкованість платника).

– Місцезнаходження або місце проживання платника.

– Телефон.

– Організаційно-правова форма господарювання.

– Номер реєстрації страхувальника за даними повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску або повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків у відповідному органі Пенсійного фонду.

– Назва банку.

– МФО банку.

– Номера поточних рахунків в установах банків.

– Кількість створених нових робочих місць – зазначається один раз і лише тоді, коли на підприємстві створено нове робоче місце у зв’язку із створенням нового суб’єкта господарювання (крім того, який створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань та вмінь працівника, незважаючи, що на них не були прийняті працівники. Закон України “Про зайнятість населення” 05.07.2012 N 5067 (Закон N 5067-VI).

– Середньооблікова кількість штатних працівників.

Зазначений показник визначається платником відповідно до наказу Держкомстату України від 28.09.2005 N 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722;

– у тому числі працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (показник заповнюється відповідно до наказу Мінпраці від 10.02.2007 N 42, зареєстрованого в Мінюсті 13.02.2007 за N 117/13384);

– працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (показник заповнюється відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про зайнятість населення” 05.07.2012 N 5067 (Закон N 5067-VI)).

Стаття 14. Категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

1. До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать:

1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:

має на утриманні дітей віком до шести років;

виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;

5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років;

6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

– Штатна чисельність працівників – це встановлений на перше число звітного періоду роботодавцем склад працівників (персонал), з якими укладено трудовий договір (контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з урахуванням вакантних), в якому зазначено розмір окладу для конкретної посади.

– Кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру.

– Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (особи, за яких подаються відомості до системи персоніфікованого обліку, ті, що зазначені в таблиці 6 додатка 4);

– у тому числі чоловіків, жінок;

– обрана система оподаткування (загальна, єдиний податок, фіксований податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Таблиця 1 заповнюється платниками за звітний місяць у відповідності до бухгалтерських документів про нараховану заробітну плату, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами та оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей місяць незалежно від джерел фінансування цих виплат та від терміну їх фактичних виплат за період з 1 січня 2011 року.

Рядок 1 “Загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими та оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, усього” – сума рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 без обмеження максимальною величиною, на яку нараховується єдиний внесок.

Інші виплати, що відображаються в Головній книзі платника страхових внесків за кредитом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою”, крім вищезазначених, не включаються до цього рядка.

Рядок 1.1 “Сума нарахованої заробітної плати”

Відображається заробітна плата звітного місяця за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, склад якої визначається Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713, та Законом України “Про оплату праці”, без обмеження максимальною величиною.