РС-інфекція
Респіраторно-синцитіальна інфекція – гостре респіраторне захворювання, що перебігає із переважним ураженням нижніх дихальних шляхів та дуже частим розвитком бронхітів, бронхіолітів та інтерстиціальної пневмонії у дітей віком до 1 року.
Особливості збудника: Параміксовіруси.
Джерело інфекції: Хворі люди, рідко вірусоносії.
Шлях зараження: повітряно-крапельний.
Вікові категорії, що вражаються найчастіше: немовлята віком 4-5 міс. до 3 років.
Вид імунітету після перенесеного нестійкий специфічний
Патогенез: Появу перших клінічних ознак захворювання у осіб, які контактували з дитиною слід чекати до 3-7 діб . максимально інфіковані продовжують виділяти вірус до 17 днів. Максимальні патоморфологічні зміни локалізуються в дрібних і середніх бронхах
Патоморфологічні зміни: РС-вірус в епітеліоцитах бронхів призводять до утворення великих, багатоядерних клітин.
Клінічні критерії шигельозу:
· інкубаційний період – 3-7 днів.
· бронхіоліт з вираженими ознаками ДН – основна характерна ознака;
· початок захворювання переважео з закладеності носа, чхання, сухого кашлю. При огляді часто відзначається нав’язливий кашель з поганим відходженням харкотиння, експіраторна задишка, акроціаноз, ціаноз носогубного трикутника, незначна гіперемія слизових рото горла, над легенями – легеневий звук з коробковим відтінком, із двох сторін рясні розсіяні дрібноміхурцеві хрипи, на рентгенограмі легень – емфізема.
Особливості у дітей раннього віку: провідний синдром у хворих на респіраторно-синцитіальну інфекцію дітей раннього віку є обструктивний.
Досліджують змиви зі слизової задньої стінки глотки та носа для виділення вірусу. Для експрес-діагностики використовують ІФА. В РЗК, РГГА в парних сироватках досліджують наростання титру антитіл, діагностичним є наростання в 4 і більше разів.
Лікування: : Базисне (до клінічного одужання):
– режим, харчування, збагачене вітамінами, легкозасвоюване;
– посилене пиття напоїв з вітаміном С, лужне пиття.
Легкий ступінь тяжкості:
· жарознижувальні (парацетамол, тайленол, ефералган);
· відхаркувальні, бронхолітики (мукалтин, бромгексин);
· вітамін С, полівітаміни;
· антигістамінні (діазолін, супрастин, піпольфен);
· парові інгаляції (дітям, старшим 2 років).
При тяжкому та середньотяжкому ступені:
Етіотропне лікування (2-3 дні): Донорський імуноглобулін: до 2 р. – 1,5 мл, 2-7 р. – 3 мл, більше 7 р. – 4,5-6 мл, при гіпертоксичних формах повторити через 12 год.
Синдромальна терапія (до ліквідації загрозливого синдрому):
– проводиться згідно відповідних протоколів лікування бронхіолі ту, гострої ДН, синдрому крупу.
Критерії виписки зі стаціонару: одужання.
Тактика лікаря в вогнищі інфекції: див. «Грип».
