Підготовка до лекції №10

 

Мінеральні води, їх характеристика, застосування.

 

           Хвороби органів травлення дуже широко розповсюджені. Вони характеризуються хронічним рецидивуючим протіканням, здатністю до  прогресування і виникнення ускладнень. В комплексному лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту широко застосовуються не тільки традиційні лікарські засоби, а й мінеральні води.

 

      Питтєві мінеральні води – це природні води, які вміщують у підвищених концентраціях мінеральні, органічні речовини, гази або мають деякі специфічні властивості (радіоактивність, температура, реакція середовища – рН тощо), завдяки чому проявляють лікувальну дію (http://www.mw.ukrbiz.net/).

Мінеральні води мають певний хімічний склад за рахунок вилужнювання різних гірських пород, розчинення солевих і карбонатних утворень, біохімічних процесів, що проходять в надрах земної кори.

В мінеральних водах є практично всі водорозчинні сполуки, але найчастіше це три аніони( хлор, сульфати, гідрокарбонати) і три катіони ( натрій, кальцій і магній). Домінуючий вміст іонів визначає назву води.

Мінеральні води можуть бути простого іонного складу, тобто вміщувати один аніон або один катіон ( наприклад, хлоридно натрійні води), однак більшість природних вод вміщує декілька аніонів і катіонів, що відображається у їх назвах

( наприклад, сульфатна кальцієво-магнієва вода).

Для виразу хімічного складу води користуються формулою: в чисельнику наводиться вміст аніонів, а в знаменнику – катіонів   (у мг-еквівалент процентах).

 

Основними показниками бальнеологічної значимості мінеральних вод є:

– загальна мінералізація;

– вміст газу;

–  іонний склад;

– вміст органічних сполук і мікроелементів, які проявляють біологічну активність, радіоактивність;

– рН води;

– температура.

 

 

   Для  питтєвого лікування захворювань травної системи застосовують:

маломінералізовані ( 2-5 г/л ) і середньомінералізовані ( 5-15 г/л ) води.    Високомінералізовані води ( 15-35 г/л ) застосовують при наявності супутніх запорів в якості послаблюючого засобу, для дренажу жовчних шляхів, при ожирінні.

  Мінеральну воду “Лугела” з мінералізацією 52 г/л призначають внутрішньо як десенсибілізуючий засіб.

Високомінералізовані води і розсоли ( мінералізація 35-150 г/л  і більше ) використовують тільки для зовнішніх процедур; для внутрішнього застосування їх розводять до відповідної концентрації прісною або маломінералізованою водою.

 

Характеристика лікувальних мінеральних вод

 

В залежності від хімічного складу розрізняють води:

– столові ( мінералізація від 1 до 2 г/л );

– лікувально-столові (мінералізація від 2 до 8 г/л );

– лікувальні (мінералізація від 8 до 12 г/л).

 

В залежності від наявності аніонів і катіонів води бувають:

– гідрокарбонатні;

– гідрокарбонатні;

– хлоридні;

– натрієві;

– сульфатні;

– йодвміщуючі;

– кремністі;

– сульфідні;

– кальцієвмісні;

– магнійвмісні;

– бромвмісні;

– миш’яковмісні;

– роданвмісні.

 

Гідрокарбонатні води.

 Це:

–         Боржомі;

«Боржомі»

           

–         Луганська;

–          Поляна купель;

–          Поляна квасова і ін.

 Позитивно впливають:

– на жовчоутворюючу та жовчовивідну функції печінки та жовчних шляхів;   

– покращують вуглеводний і білковий обмін;

– мають протизапальну дію.

Гідрокарбонати гальмують рівень кислотоутворення у шлунку, тому їх рекомендують при гіперацидних станах, явищах ацидозу, Вони покращують засвоєння мікро- і макроелементів, посилюють діурез.

Слід відмітити, що стимулюючий або гальмуючий вплив на секреторну і рухому функцію шлунка залежить від методики застосування води (час застосування, температура води).

 

Хлоридні води.

Хлоридні води:

–         джерело № 2 курорту  Трускавець;

–          Миргородська;

«Миргородська

 

–          Куяльник;

–          Слав’янська;

–         Друскінінкай;

–         розсоли – джерело № 6 курорту Моршин, Трускавець та ін.

 Показані при:

–         захворюваннях печінки і жовчних шляхів з супутніми хронічними гастритами;

–          секреторній недостатністі

–           ентероколітах.

Гідрокарбонатні хлоридні натрієві води.

Мають виражений холеретичний і холекінетичний ефект.

 

Сульфатні мінеральні води.

Сульфатні мінеральні води:

–Слав’янський;

– Смірновський джерела,

– Кисловодський сульфатний нарзан тощо.

 Основна дія:

– гальмують процеси всмоктування в кишечнику;

– посилюють перистальтику і секрецію, що обумовлює їх послаблюючу дію.   

– після нормалізації роботи кишечника поліпшується функціональний стан печінки, тому що сульфати гальмують кислотоутворення у шлунку і це дає можливість застосовувати їх у пацієнтів з патологіями печінки і супутніми захворюваннями шлунка, що протікають з підвищеною кислотністю.

 

Сульфат – і магнійвміщуючі води.

Вплив сульфат – і магнійвміщуючих вод на функціональний стан печінки, в першу чергу, за рахунок відновлення функції гепатоцитів.

Магній в мінеральних водах зустрічається рідко. Іони магнію всмоктуються у шлунку і початкових відділах тонкої кишки, попадають у печінку, де частково депонуються.

Магній діє:

–         жовчогінно;

–          здатний зменшувати рівень холестерину в крові та жовчі.

 Солі магнію діють:

–         спазмолітично;

–          сприяють нормалізації тонусу гастродуоденальної зони, жовчного міхура, сфінктера Одді.

Магній:

–         приймає участь у ферментативних процесах;

–          активізує обмін вуглеводів;

–          каталізує діяльність трипсину, ерипсину та інших ферментів травного каналу;

–           понижує збудливість центральної нервової системи;

–          проявляє виражений послаблюючий ефект.

До мінеральних вод, що вміщують магній в кількості більше 20 г/л, відносяться:

–         Баталінська;

–          Кримський нарзан;

–          Московська;

–          Моршинська;

–          Нафтуся;

–           води – аналоги кисловодських.

Води, які  вміщують, крім сульфатів, іони хлору і натрію.

При супутніх гастритах з секреторною недостатністю показані води, які  вміщують, крім сульфатів, іони хлору і натрію.

Натрій:

–         сприяє регуляції обміну і осмотичного тиску в тканинах;

–          стимулює жовчоутворюючу і особливо жовчовивідну функції гепато-біліарної системи і секреторну функцію залоз органів травлення;

–          посилює перистальтику кишечника.

 

Хлоридно-кальцієві води.

 Діють:

–         протизапально;

–          зменшують набряки тканин;

–          підвищують рівень обмінних процесів.

Кальцій:

– зменшує збудливість і тонус гладкої мускулатури (антиспастична дія).

 

Хлоридно-натрієві води, що вміщують кальцій.

 Діють:

– покращують ліпідний обмін, тому вони показані хворим на хронічний гастрит з секреторною недостатністю.

 

До вод, що вміщують кальцій, відносяться:

–         Країнка;

–          Амурська;

–          Буковинська;

–          Березовська;

–          Нафтуся тощо.

 

До вод, що вміщують калій, відноситься:

–         Моршинська з джерела № 2;

–          Мелітопольська.

Зменшення вмісту калію в організмі супроводжується порушенням діяльності органів травлення, що проявляється пониженням апетиту, нудотою, блюванням, проносом, зменшенням перистальтики кишечника.

 

Кремністі мінеральні води.

Кремністі мінеральні води:

–         Березовська;

–          Харківська №2;

–          Шаянська.

 Проявляють завдяки наявності в них кремнієвої кислоти:

–         адсорбційні властивості;

–          в’яжучі властивості;

–          седативну дію;

–          болезаспокійливу дію;

–          протизапальну дію.

 Такі води показані при патології:

–         травного каналу;

–          печінки;

–          жовчних шляхів.

 

Сульфідні води.

Сульфідні води:

–         Немирів;

–          Черче тощо.

Під впливом сульфідних вод:

–         збільшується кількість сульфгідрільних сполук у печінці;

–          покращується білковий обмін.

Сульфідні води показані при захворюваннях:

–          серцево-судинної системи;

–          нервової  системи;

–          ревматизмі;

–          захворюваннях суглобів;

–          гінекологічних захворюваннях.

Їх дія визначається:

–         концентрацією сірководню;

–          мінералізацією;

–         наявністю органічних речовин і мікроелементів.

Є дані про активацію запальних процесів на фоні застосування сульфідних вод, тому застосовувати ці води при загостренні процесів (наприклад, активному гепатиті) слід обережно.

 

 

Мікроелементи, що містяться в мінеральних водах.

 Проявляють специфічну фізіологічну дію.

Виділяють 2 групи мікроелементів, які відрізняються за характером дії:

1.     Миш’як, залізо, кобальт, мідь, марганець та інші важкі метали.

2.     Йод, бром.

Миш’як, залізо, кобальт, що є складовою частиною вітаміну В-12, приймають активну участь в процесах кровотворення, тому миш’яковміщуючі мінеральні води (Кваси, Кармадон, мінеральні води Закарпаття ) і залізовміщуючі води (Полюстровська, Шепетовська) показані хворим із захворюваннями органів травлення у сполученні з анемією.

 

До миш’яковистих вод відносять води з концентрацією миш’яку не менше 0,7 мг/л. Така концентрація відповідає мінімальній однократній фармакологічній дозі і викликає фізіологічний ефект при лікувальному застосуванні.

У водах, які вживаються як питтєві, миш’як повинен бути в дозі не більше 0,2 мг/л. Допустимі концентрації миш’яку для питтєвих вод не повинні бути більше 0,05 мг/л.

До цих миш’яковистих вод необхідно відноситися як до ліків; їх призначення і дозування повинні бути індивідуальними.

До мінеральних вод, що вміщують марганець відносять:

–         Кваси;

–          Шаянська.

 Марганець:

–         входить до складу протеолітичних ферментів;

–          приймає участь в окисно-відновних процесах;

–          приймає участь в регуляції кровотворення;

–          приймає участь  в білковому;

–          приймає участь в вуглеводному обміні;

–          впливає на вміст вітамінів (аскорбінової та нікотинової кислот).

 

Йодвміщуючі води:

 – Майкопська;

– Семигорська;

– Охтирська.

 Основна дія:

– сприяють розсмоктуванню;

– сприяють регенерації;

– приймають участь в окисно-відновних процесах;

– проявляють бактерицидну дію.

Показані хворим з патологією органів травлення.

 При концентрації йоду 5 мг/л в 200 мл мінеральної води міститься 1 мг йоду, здатного проявляти фармакологічну дію.

 

У високомінералізованих водах йод часто сполучається з бором:

– Поляна Квасова;

– Драговська;

– Свалявська;

– Семигорська.

Поляна квасова, яка вміщує 126 мг/л бору, зменшує кількість жовчі і концентрацію холестерину в неї, тобто понижує жовчовиділення.

Бром позитивно впливає на функціональний стан центральної нервової системи. До бромних вод відносяться Лугельська, Нальчик,Талицька . Ці води призначаються при багатьох захворюваннях органів травлення. Але оскільки вони понижують рівень обміну речовин, то їх не слід призначати хворим на ожиріння.

        Терапевтична дія мінеральних вод при захворюваннях шлунково-кишкового тракту пов’язана не тільки з солями, мікроелементами, а також з органічними речовинами, основну масу серед яких становлять гуміни та бітуми ( до 80-90%). В лікувальних водах органічних речовин повинно бути не більше 30 мг/л, а в лікувально-столових – 10 мг/л. Вони є середовищем  для життєдіяльності мікроорганізмів, які виробляють антибактеріальні та гормональні речовини. Завдяки наявності органічних сполук у маломінералізованих водах курорту Березовські мінеральні води (Березовська, Рай-єленовська), у хворих з патологією гепатобіліарної системи відновлюються жовчоутворююча функція печінки, концентрація білірубіну, холестерину, жовчних кислот, нормалізується функціональний стан печінки.

До мінеральних вод, що вміщують органічні речовини, відносяться: Нафтуся, Березовська, мінеральна вода села Селятин, деякі води Закарпаття , Буковини, Моршину, Миргороду, Шкло та інші.

Характер активної реакції води (рН) впливає на лікувальну дію. Вода з рН 5,5 і більше 8,6 для внутрішнього застосування не рекомендується.

Для питтєвого лікування застосовують тільки слабокислі, нейтральні та слаболужні води.

Дуже важливе значення при  лікуванні захворювань органів травлення є температура мінеральної води. За діючими критеріями різниця між теплими та холодними водами повинна бути 20 град. До теплих відносять води з температурою 20-35 град, до гарячих – 35-42 град., до дуже гарячих- 42 град. і вище.

Застосування мінеральних вод.

   При лікування захворювань шлунково-кишечного тракту велике значення має час прийому мінеральної води і температура.

   При більшості захворювань органів травлення мінеральну воду слід пити повільно, що забезпечує більш тривалий контакт води з рецепторами слизової оболонки порожнини рота.

   Для посилення послаблюючої дії ї при запорах  воду слід пити залпом зранку натще серце.

   Згідно з даними літератури, для досягнення лікувального ефекту при захворюваннях печінки і жовчних шляхів мінеральну воду рекомендується пити до прийому їжі.

Мінеральні води при прийманні за 1-1,5 години до прийому їжі швидко покидають шлунок, переходять до 12-палої кишки і гальмують секрецію шлункового соку. Тому при підвищеній секреції та кислотності шлункового соку мінеральну воду п’ють за 1-1,5 години до їжі, підігрітою до температури тіла (35-40 град.), щоб вона звільнилася від надлишку вуглекислоти. П’ють швидко, великими ковтками. 

При наявності у хворих виразки 12-палої кишки з супутніми явищами гастриту ½ або 1/3 дози мінеральної води призначають за 1,5 год. до їжі, а решту – на висоті травлення.

Якщо  мінеральна вода приймається за 10-15 хв. до їжі або під час їжі, то вона затримується у шлунку і стимулює секрецію шлункового соку. Тому пацієнтам з хронічним гастритом і секреторною недостатністю мінеральну воду рекомендують приймати за  10-15 хв. до їжі або під час приймання їжі. П’ють повільно, маленькими ковтками, вода кімнатної температури.

При нормальній кислотності – за30-40 хв. до прийому їжі. П’ють повільно, вода тепла або кімнатної температури.

Слід відмітити, що вуглекислі, хлоридні, гідрокарбонатні хлоридні води, води з більш високою мінералізацією незалежно від часу їх прийому, переважно стимулюють шлункову секрецію. Мінеральні гідрокарбонатно-сульфатні та   гідрокарбонатні води гальмують процес кислотоутворення.

При захворюваннях, що супроводжуються спазмом привратника, що затруднює евакуацію їжі із шлунка і викликають сильну печію, відригання кислотою, додатково слід пити воду після їжі – 2-3 рази невеликими порціями (не більше ¼ склянки).

При  схильності до проносів мінеральну воду п’ють підігрітою до 45-50 град.; при запорах – прохолодну. Як правило, воду п’ють 3 рази на день, починаючи з 100-150 мл (1/2-3/4 склянки) на прийом, потім збільшують до 200-300 мл (1-1,5 склянки).

При захворюваннях жовчного міхура для посилення жовчовиділення воду п’ють у великих кількостях (до 400-500 мл), але у 2 прийоми протягом  30-40 хв. Вода повинна бути теплою.

При захворюваннях сечовивільних шляхів воду п’ють 5-6 разів на день по 200-300 мл на прийом. Крім 3-х звичайних прийомів перед їдою, воду п’ють 2-3 рази через 2,5-3 години після їжі, якщо немає порушень серцево-судинної системи і водно-сольового обміну.

 Тривалість курсу лікування водами 3-4 або 5-6 тижнів.

Свалява

Місто Свалява розташоване на найстародавнішому шляху Закарпаття, який веде від Верецького перевалу, “Великих Руських воріт”, в Дунайську низину. Назва Свалява пов’язана зі словом “сіль”, у тому смислі, що тут знаходяться соляні мінеральні джерела. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Свалява розливається зі св. №26 на правому березі р.Латориці з глибини 200 м. За основним хімічним складом мінеральна вода належить до міжнародного Боржомського типу та Поляно-Квасівського (Ново-Полянського) підтипу мінеральних вод. Мінеральна вода Свалява використовується, перед усе, як дигестиви – засоби для покращення травлення, особливо при підвищенні кислотності шлунка, коли за рахунок нейтралізації кислоти прискорюється евакуація зі шлунка, припиняється печія, а також завдяки стимуляції секреції жовчі та скорочення жовчного міхура відновлюється надходження жовчі та секрету підшлункової залози, підвищується активність травних ферментів.

Поляна – Купіль

Полянські мінеральні води численних джерел в долині Малої і Великої Пині були здавна одними із найвідоміших за межами Закарпаття. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна-Купіль розливається зі св. №3-Р “Полянської” ділянки та № 4К, 5К ділянки “Ведмежий” Полянського родовища мінеральних вод із глибини 135-200 м, розташованих на території курорту. Особливістю хімічного складу води та основою її унікальності є високий вміст гідрокарбонатів в порівнянні з іншими відомими гідрокарбонатними водами, зокрема мінеральною водою Боржомі, та наявність біологічно активних концентрацій ортоборної кислоти, фтору. Вода Поляна -Купіль призначається при широкому спектрі порушень – захворювання шлунку переважно з високим рівнем кислотності, супутніх рефлюкс-езофагітах, змінах функції жовчного міхура, печінки та підшлункової залози, цукровому діабеті та інших порушеннях обміну речовин. В умовах санаторію “Поляна” мінеральна вода використовується для питного лікування, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.

Поляна Квасова

Одне з джерел Полянського родовища мінеральних вод в 2 км від центра с.Поляна на лівому березі р.В.Пиня в урочищі Кваси на берегах потока Гірський, закритому з усіх боків лісом, у західного підніжжя г.Зубок ще в ХУІІІ ст принесло велику славу полянським квасним водам. На базі мінеральної води Поляна Квасова було відкрито санаторій “Сонячне Закарпаття” на 400 місць. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна Квасова розливається зі св. № 70Р3 та св. № 10-Р, 13-Р Ново-Полянської ділянки Полянського родовища на території курорту з глибини 300 м, що надійно захищає її від забруднення. Мінеральна вода в умовах санаторію “Сонячне Закарпаття” використовується в бюветі, а також для вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших порожнинних процедур. Завдяки визначним антацидним і буферним властивостям мінеральна вода Поляна Квасова найефективніша при всіх захворюваннях шлунка з підвищеним рівнем кислотності, рефлюкс-езогітах, супутніх змінах у вигляді холе- та панкреатостазу, а також хронічних панкреатитах, гепатозах, гепатитах, цукровому діабеті.

Плосківська

Вивчення хімічного складу і визнання лікувальних властивостей Плосківської мінеральної води йшло поряд із усіма іншими джерелами лужних вод місцевості навколо Сваляви (Пасіка, Поляна, Павлово, Плоске, Оленьово).Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Плосківська видобувається для розливу із св.№ 59 (37-П) з глибини 150 м в долині р.Розтока (приток р.В.Пиня), що розташована на відстані 5 км від сан.”Сонячне Закарпаття” в курортній місцевості Плоске. Особливостю хімічного складу мінеральної води Плосківська в порівнянні з іншими гідрокарбонатними водами цього регіону Карпат -Поляна -Купіль, Поляна Квасова – є те,що вона за мінералізацією найбільш близька до всесвітньо відомої мінеральної води “Боржомі” (св.№ 54) і може вважатись її найближчим аналогом. Мінеральна вода Плосківська призначається при захворюваннях шлунка, особливо з високим рівнем кислотності, супутніх застійних станах в жовчному міхурі та підшлунковій залозі. Наявність ортоборної кислоти надає їй певних бактерецидних властивостей, завдяки яким подібні мінеральні води Поляно-Квасівського типу виявилися ефективними при виразковій хворобі, асоційованій з гелікобактерною інфекцією.

Лужанська

Вуглекисла холодна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода “Лужанська” видобувається зі св. № 3-Р3, 4-РЕ однотипних маломінералізованих вод Лужанського родовища. Найближчим аналогом мінеральної води Лужанської-3, -4 є мінеральна вода “Боржомі” св.№4 (Грузія). Мінеральна вода “Лужанська” завдяки достатньо високому загальному вмісту гідрокарбонатів перш за все використовується як м’який антацид – засіб, що нейтралізує підвищену кислотність шлунка і знімає всі пов’язані з гіперацидністю диспепсичні явища – печію, тяжкість, здуття.Основний ефект кислотонейтралізації наступає швидко, практично одразу після прийому води. Відповідаючи за вмістом гідрокарбонатів 0,5% розчину питної соди, мінеральна вода “Лужанська”, однак, завдяки своїм буферним властивостям набагато довше зберігає нейтральне рН середовища шлунка і не має побічної дії соди. Мінеральна вода Лужанська-4 в умовах санаторію “Квітка полонини”, “Кришталеве джерело” використовується для питного вживання, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.

                                                    Лужанська – 7

Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва з вмістом кремнієвої кислоти мінеральна вода Лужанська-7 розливається безпосередньо із св. №7-Р, 7-ГП Лужанського родовища мінеральних вод на території санаторію “Квітка полонини”. За високим загальним вмістом гідрокарбонатів (подібно до мінеральної води Поляна-Купіль наближається до 1% розчину питної соди) та кислото-нейтралізуючою дією мінеральна вода Лужанська-7 належить до групи рідких антацидів – засобів, що нейтралізують підвищену кислотність шлунка, причому цей ефект наступає майже негайно після прийому води. Водночас наявність сполук кремнію у мінеральній воді, які володіють сорбційними властивостями, сприяє виведенню із організму токсичних продуктів як при екзогенних, так і ендогенних хронічних інтоксикаціях, сечового піску. Іонний склад води позитивно впливає на обмін жирів (холестерину, тригліцеридів) та вуглеводів, особливо при ожирінні, а також на інші обмінні процеси. Тривалість вживання, як і всіх мінеральних вод аналогічного складу, обмежується при порушеннях натрій-калієвого обміну.

Поляна Неліпенська

Історія неліпинських мінеральних вод тісно пов’язана з історією свалявських мінеральних вод, бо село Неліпино фактично розташоване на південних околицях Сваляви і навіть створені на цих джерелах купелі називались і Свалявськими. Вуглекисла холодна борна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода “Поляна Неліпинська”, як і “Лужанська” є найближчим аналогом мінеральної води “Боржомі” св. № 4 (Грузія). Мінеральна вода “Поляна Неліпинська” доповнює групу маломінералізованих гідрокарбонатних вод Закарпаття ( “Лужанська”, “Шаянська”), які завдяки достатньо високому загальному вмісту гідрокарбонатів перш за все використовуються як м’які антациди. Відповідаючи за їх вмістом 0,5 % розчину питної соди, мінеральна вода “Поляна Неліпинська” нейтралізує підвищену кислотність шлунка і знімає всі диспепсичні явища пов’язані з високою кислотністю – печію, тяжкість, здуття. Наявність біологічно активних концентрацій кальцію, ортоборної кислоти, фтору позитивно впливає на обмінні процеси. Може вживатися для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунка.

                                                        Шаянська

Історія шаянських вод пов’язана з віковою історією Марамороша. Його столиці м.Хуст, Хустського Замку на вершині замкової гори, який охороняв дороги з Молдавії, Польщі, Трансільванії, так званий “соляний шліх” вивозу кам’яної солі з Солотвинських солекопалень ще в 892 році. Вуглекисла холодна маломінералізована кремниста гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода під назвою “Шаянська” розливається зі св. № 242 Шаянського родовища з глибини 250 м. В основі механізму дії мінеральної води лежить спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи мінеральної води з аналогічною за складом буферною системою організму людини, що сприяє їх тісній взаємодії, впливу на реакцію (рН) внутрішнього середовища при питному застосуванні. У зв’язку з достатнім вмістом гідрокарбонатів ( відповідає 0,3% розчину питної соди) мінеральній воді Шаянській притаманні властивості так званих рідких антацидів, що нейтралізують високу кислотність шлунка. Мінеральна вода “Шаянська” не лише насичує організм цінними мікроелементами – кальцієм, магнієм, залізом, а й допомагає звільненню його від шлаків, токсинів та сечового піску. Це доповнює детоксикаційною дією колоїдої форми метакремнієвої кислоти.Завдяки поєднанню олужнюючої, холеретичної, діуретичної та детоксикаційної дії мінеральна вода “Шаянська” призначається при всіх захворюваннях шлунка переважно з підвищеним рівнем кислотності, супутніми рефлюкс-езофагітами, застійними явищами у вигляді холе- та панкреатостазу, при хронічних гепатитах, панкреатитах, цукровому діабеті та інших порушеннях обміну речовин, різних як ендогенних, так і екзогенних хронічних інтоксикаціях, у тому числі важкими металами.

Драгівська

У складі Драгівського родовища мінеральних вод 13 свердловин, 6 джерел, холодних і субтермальних, від малої до високої мінералізації, з різним співвідношенням гідрокарбонатів та хлоридів, однак переважають води Єсентукського типу, тобто групи хлоридно-гідрокарбонатних мінеральних вод. Вуглекисла холодна середньомінералізована борна хлоридно-гідрокарбонатна мінеральна вода Драгівська розливається зі св.№ 9М, розташованої на лівому березі р.Теребля біля підніжжя гори Менчул (1487 м) із глибини 50 м. Цінність цих вод полягає в тому, що завдяки своєму іонному складу – оптимальному співвідношенню гідрокарбонатів і хлоридів – при питному використанні вони позитивно впливають на реакцію шлункового та кишкового соків, електролітний склад крові. Мінеральна вода Драгівська призначається при всіх хронічних захворюваннях шлунка з різним типом секреції, захворюваннях жовчного міхура та печінки, підшлункової залози, хворобах обміну речовин, зокрема цукровому діабеті, для лікування та профілактики порушень електролітного та водного обміну, зокрема при надмірній втраті рідини при значному потовиділенні з умов роботи при підвищеній температурі, важких фізичних навантаженнях.

Сойми

Сойминське родовище мінеральних вод – одне з найбільш високодебітних на Закарпатті. Його орієнтований дебіт сягає 1500 м 3/добу. Особливістю хімічного складу холодної вуглекислої борної середньомінералізованої хлоридно-гідрокарбонатної натрієво-кальцієвої мінеральної води Сойми, що робить її унікальною, є найвищий вміст кальцію та наявність біологічно активних концентрацій інших мікроелементів – марганцю, цинку, літію, борної кислоти, заліза, що зумовило виділення її у окремий Сойминський підтип серед групи вод типу Єсентуки у класифікації мінеральних вод. У відповідності з іонним складом мінеральної води Сойми та її лікувальними властивостями вона призначається при захворюваннях шлунка з різним рівнем кислотоутворення, супутніх захворюваннях жовчного міхура та підшлункової залози у вигляді холе- та панкреатостазу, при хронічних панкреатитах, гепатитах, дисфункціях кишечника, цукровому діабеті, ослаблені імунного статусу організму; всіх захворюваннях з порушенням мінерального обміну, зокрема кальцію: профілактики та терапії захворювань органів руху та опори, корекції порушень кальцієвого обміну при остеопорозі, у період активного росту дітей та підлітків, тривалому використанні гормональних препаратів. Мінеральна вода ефективна при захворюваннях, що супроводжуються залізодефіцитними станами, хронічних ендогенних та екзогенних інтоксикаціях.

Келечинська

Келечинське родовище одне із найбільших на Україні родовищ залізистих мінеральних вод. У його складі 12 свердловин, 8 джерел. Особливістю хімічного складу холодної вуглекислої залізистої маломінералізованої гідрокарбонатної кальцієвої, магнієво-кальцієвої води Келечинська є високий вміст карбонатного заліза ( від 15 до 30 мг/л при мінімальній добовій потребі заліза 120 мг), а також інших важливих для організму мікроелементів.Зокрема кальцію і магнію із оптимальним їх співвідношенням. Мінеральна вода Келечинська призначається перш за все на різних етапах лікування (особливо протирецидивного) залізодефіцитних станів різного походження, в тому числі на фоні порушення фукції органів травлення – хронічних захворюваннях шлунка з різним типом кислотоутворення, при підвищеній кислотності – у стадії її компенсації, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів з явищами холестазу; хронічних захворюваннях різної етіології внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму, різних екзогенних інтоксикаціях, порушення мінерального обміну, сечових літогенних діатезах. На даний час вода використовується для питного лікування в гематологічному реабілітаційному відділені санаторію “Верховина” курорту Сойми.

Колочава

Родовище мінеральної води Колочава розташоване в Полонинських горах в одному із екологічно найчистіших куточків Українських Карпат – національному природному парку, створеному в зоні озера Синевир – найбільшого і найкрасивішого в Карпатах озера льодовикового періоду, з якого бере свій початок р.Теребля. Особливістю хімічного складу вуглекислої маломінералізованої хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієвої води Колочава є високий вміст важливих для організму мікроелементів, зокрема кальцію і магнію, брому. Мінеральна вода Колочава св.№ 4 належить до рідкісного Малкінського типу мінеральних вод, які зустрічаються тільки на Камчатці, тому ще називаються Камчатськими. Мінеральну воду Колочава рекомендується вживати при хронічних ендогенних інтоксикаціях, що зумовлені різними довготривалими хронічними захворюваннями внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму, хронічних професійних отруєннях важкими металами та інших екзогенних інтоксикаціях, порушеннях мінерального обміну, захворюваннях шлунка з різним типом кислотоутворення, в тому числі при підвищенні кислотності переважно після їди на висоті травлення, захворюваннях жовчного міхура та жовчовивідних шляхів з явищами холестазу, сечових літогенних діатезах, урологічних, серцево-судинних захворюваннях.

Ужгородська

Ужгородське родовище вуглекислих вод розміщене на заході Чоп-Мукачівської западини, контактуючої на південному заході з Угорською низовиною (Панонський серединний масив). Ужгородська мінеральна вода розливається зі св.№ 29 під назвою “Настуся”. Мінеральна вода “Настуся” може вживатися при хронічних ендогенних інтоксикаціях, що розвиваються внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму при важких хронічних захворюваннях, в т.ч. шкіри, туберкульозі, анеміях, панкреатитах, нефропатіях, хронічних професійних отруєннях важкими металами та інших екзогенних інтоксикаціях; захворюваннях шлунка з різним рівнем кислоутворення, при підвищеній кислотності – у стадії її компенсації, захворюваннях жовчо- та сечовивідних шляхів, зокрема літогенних діатезах; хворобах крові, що супроводжуються залізо-дефіцитними станами, особливо коли необхідне зменшення обсягів медикаментозного лікування. Завдяки високому вмісту природної вуглекислоти прекрасно тамує спрагу.

Нафтуся

Гідрокарбонатна, магнієво-кальцієва, слабомінералізована, з високим вмістом органічних речовин, “Нафтуся” має приємний специфічний присмак і легкий запах нафти. Вона поліпшує процеси уродинаміки в організмі, сприяє спонтанному виведенню кристалів піску і дрібного каменю, діє протизапально, знижує і протидіє патологічної седиментації кристалів солей, попереджає каменеутворення, підвищує активність функції деяких залоз внутрішньої секреції, виводить з організму радіонукліди, шлаки і недоокислені продукти обміну. Вона поліпшує функції печінки і відновлює імунну систему. Лікувальний ефект “Нафтуси” обумовлений також її жовчогінним, знеболюючим і дезинтоксікаціоним