Методична вказівка
до практичних занять для студентів медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 4 (практичне 6 год.)
Теми: 1. Дегенеративні захворювання кісткової системи у дітей. (2 год.).
2. Пухлини. Доброякісні, злоякісні. Класифікація. Клініка, діагностика, лікування. Основні принципи консервативного та оперативного лікування у дітей в залежності від віку, типу пухлини. Основи реабілітації. (2 год.).
3. Остеохондропатії. Клініка, діагностика, лікування. Основні принципи консервативного лікування у дітей в залежності від віку, локалізації ураження. Основи реабілітації. (2 год.)
Мета: вивчити діагностику, клініку, методи консервативного та оперативного лікування дітей з денегеративно-дисрофічними захворюваннями опорно-рухового апарату у дітей. Особливо небезпечні новоутворення у дітей незалежно від локалізації та форми. Люба пухлина у дитина вважається небезпечно. Поділ пухлин на доброякісні та злоякісні досить умовний. Тому своєчасне розпізнавання та лікування пухлин має надзвичайно важливе значення.
Професійна орієнтація студентів: Рання діагностика пухлин залишається головним фактором від якого залежить успіх лікування і життя пацієнта. Для раннього розпізнавання необхідне комплексне обстеження хворого що може встановити характер пухлини. Тому в останній час рентгенологічне обстеження доповнюють комп’ютерною томографією, гістологічним обстеженням пунктату. Золотим стандартом лікування злоякісних пухлин є оперативне лікування, хіміотерапія, променева терапія.
Остеохондропатії уражають в основному дітей і підлітків. Хвороба має хронічний характер. Особливо висока інвалідизація дитячого населення при хворобі Пертеса. Причина цього захворювання не вивчена, тому етіопатогенетичного лікування не має. Кожний 4 хворий, який у дитинстві хворів на цю недугу, після 50 років підлягає ендопротезуванню кульшового суглоба.
Практична частина заняття – 9.00 – 12.00 год.
Методика виконання практичної роботи:
Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.
Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з ортопедичною патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички):
1. Привітатись та назвати себе.
2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас доброзичливі відносини з боку пацієнта.
3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
4. Якщо пацієнт тільки поступає в стаціонар - провести коректну та спокійну бесіду з його родичами, в якій разом з лікуючим лікарем повідомити їх про попередній діагноз, мету госпіталізації, проведення певних обстежень, які плануються для виконання в майбутньому.
5. Перед проведенням фізикальних методів обстеження пояснити пацієнту яке обстеження буде виконано, вказати на певні неприємні відчуття і дискомфорт, які може відчути пацієнт під час цього обстеження, наголосити на обов’язковості цього обстеження в діагностиці даного захворювання та отримати його згоду.
6. За потреби транспортування до місця обстеження (оглядова кімната, рентгенологічне відділення, маніпуляційна кімната) пояснити її необхідність пацієнту.
7. Підготуватись до проведення обстеження (для даної патології мається на увазі огляд, пальпація, перкусія та аускультація, оглядова рентгенографія, комп’ютерна томографія) – помити руки теплою водою, вдягнути рукавички, підготувати інструментарій до виконання тієї чи іншої діагностичної чи лікувальної маніпуляції.
8. Провести те, чи інше заплановане обстеження чи лікувальну маніпуляцію.
9. Разом з лікуючим лікарем в коректній та доступній для розуміння пацієнтом формі пояснити результати того чи іншого обстеження.
10. Залучити близьких пацієнта до бесіди та в доступній формі пояснити їм результати даних обстежень а за наявності попередніх обстежень порівняти їх результати, обов’язково з’ясувавши чи зрозумілі для них ваші пояснення.
11. Обов’язково тільки в присутності лікуючого лікаря обґрунтовувати доцільність оперативного втручання для лікування даної патології у курованого хворого.
12. Після проведення хірургічного лікування тільки в присутності лікуючого лікаря та за його згоди слід повідомити результати оперативного втручання хворому та його родичам а також про можливість виникнення тих чи інших ранніх чи віддалених післяопераційних ускладнень.
13. За умов обстеження хворого в післяопераційному періоді слід пояснити пацієнту як вірно виконувати гігієнічні процедури, тощо.
14. У ввічливій формі отримати згоду пацієнта на участь в перев’язці.
15. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому, а також тактики подальшого лікування.
16. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Тема № 1. Дегенеративні захворювання кісткової системи у дітей. ( 2 год.).
Робота 1. Самостійно обстежити дитину з дегенеративним захворюванням опорно-рухового апарату.
Робота 2. Обґрунтувати попередній діагноз
Робота 3. Визначити покази до лікування за даними рентгендіагностики. (дається набір рентгенограм).
Тема № 2. Пухлини. Доброякісні, злоякісні. Класифікація. Клініка, діагностика, лікування. Основні принципи консервативного та оперативного лікування у дітей в залежності від віку, типу пухлини. Основи реабілітації. (2 год.).
Робота 4. Провести клінічне обстеження дитини з доброякісною пухлиною.
Робота 5. Провести клінічне обстеження дитини з злоякісною пухлиною.
Робота 6. Провести диференціальну діагностику пухлин на основі рентгенограм, комп’ютерних томограм.
Тема № 3. Остеохондропатії. Клініка, діагностика, лікування. Основні принципи консервативного лікування у дітей в залежності від віку, локалізації ураження. Основи реабілітації. ( 2 години).
Робота 7. Самостійно обстежити дитину з хворобою Осгуд-Шляттера. Обґрунтувати попередній діагноз. Призначити лікування.
Робота 8. Самостійно обстежити дитину з остеохондропатією кісток стопи ( Хвороба Шінца, Хвороба Келлер -1, Келлер-2). Визначити покази до консервативного лікування.
Робота 9. Визначити покази до консервативного лікування.
Створити програму реабілітації дітей з різноманітними хормами остеохондропатії.
Програма самопідготовки студентів до заняття
Тема №1. Дегенеративні захворювання кісткової системи у дітей.
1. Актуальність проблеми дегенеративних захворюваннь кісткової системи у дітей.
2. Хондродистрофія. Клініка, діагностика, лікування.
3. Дисхондроплазія ( Хвороба Ольє). Клініка, діагностика, лікування.
4. Артрогрипоз (Синдром Редара ). Клініка, діагностика, лікування.
5. Особливості клінічного перебігу артрогрипотичної клишоногості.
6. Недосконалий остеогенез. Класифікація.
7. Недосконалий остеогенез. Клініка, діагностика, лікування.
8. Особливості лікування недосконалого остеогенезу.
9. Фіброзна остеодисплазія ( Хвороба Брайцева – Ліхтенштейна).
10. Мармурова хвороба. Синдром Альберт-Шенберга.
11. Особливості рентгенологічної діагностики мармурової хвороби.
12. Ендокринні (нанізм гіпофізарний), аліментарні (рахіт, ниркова тубулопатія) остеодистрофії у дітей.
Тема № 2. Пухлини. Доброякісні, злоякісні. Класифікація. Клініка, діагностика, лікування. Основні принципи консервативного та оперативного лікування у дітей в залежності від віку, типу пухлини. Основи реабілітації.
1. Сучасні погляди на етіопатогенез пухлин.
2. Класифікація пухлин.
3. Хондробластома. Клініка, діагностика, лікування.
4. Хондрома ( екхондрома, енхондрома). Клініка, діагностика, лікування.
5. Хондроміксоїдна фіброма. Клініка, діагностика, лікування.
6. Остеома ( компактна, губчата, змішана).
7. Остеоїд-остеома. Особливості клінічного перебігу. Лікування.
8. Остоебластокластома. Клініка, діагностика, лікування.
9. Кістково-хрящові екзостози (екзостозна хвороба, множинна екзостозна ходродистрофія).
10. Остеогенна саркома. Клініка, діагностика, лікування.
11. Дифдіагностика остеогенної саркоми та остеоміеліту.
12. Особливості рентгендіагностики саркоми кісток.
12. Саркома Юїнга. Клініка, діагностика, лікування.
13. Сучасні принципи лікування пухлин у дітей.
Тема № 3. Остеохондропатії. Клініка, діагностика, лікування. Основні принципи консервативного лікування у дітей в залежності від віку, локалізації ураження. Основи реабілітації.
1. Сучасні погляди на етіопатогенез остеохондропатії.
2. Класифікація остеохондропатії.
- Стадії протікання захворювання.
- Рентгенологічна характеристика стадій протікання захворювання
- Основні принципи лікування остеохондропатії.
- Остеохондропатія голівки стегнової кістки. Клініка, діагностика, лікування.
- Хвороба Кеніга. Клініка, діагностика, лікування.
- Хвороба Осгуд-Шлаттера. Клініка, діагностика, лікування.
- Хвороба Келлер-1. Клініка, діагностика, лікування.
- Хвороба Келлер-2. Клініка, діагностика, лікування.
- Остеохондропатія тіла хребця – хвороба Кальве. Клініка, діагностика, лікування.
- Осеохондропатія хребців. Хвороба Шойєрман-Мау. Клініка, діагностика, лікування.
Перерва – 12.00 – 12.30
Семінарське обговорення практичної роботи – 12.30 – 14.00. (2 години)
Обговорення теоретичних питань
1. Артрогрипоз (Синдром Редара ). Клініка, діагностика, лікування.
2. Особливості клінічного перебігу артрогрипотичної клишоногості.
3. Недосконалий остеогенез. Класифікація.
4. Мармурова хвороба. Клініка, діагностика.
5. Остеоїд-остеома. Особливості клінічного перебігу. Лікування.
6. Остоебластокластома. Клініка, діагностика, лікування.
7. Кістково-хрящові екзостози (екзостозна хвороба, множинна екзостозна ходродистрофія).
8. Остеогенна саркома. Клініка, діагностика, лікування.
9. Хвороба Осгуд-Шлаттера. Клініка, діагностика, лікування.
10. Хвороба Келлер-1. Клініка, діагностика, лікування.
11.Хвороба Келлер-2. Клініка, діагностика, лікування.
12. Остеохондропатія тіла хребця – хвороба Кальве. Клініка, діагностика, лікування.
13. Формування діагнозу.
14. Методи лікування, згідно сучасних протоколів лікування затверджених МОЗ України.
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. Дитина, 8 років, скаржиться на сильний, нічний біль у правій гомілці. Біль не поширюється, не «знімається» анальгетиками. На рентгенограмі гомілки виявлено ексцентричне, веретеновидне потовщення кортикального шару проксимального метафаза великогомілкової кістки, наявність овального просвітлення з контрастним вкрапленням у центрі. Періостит відсутній. Ознаки запалення відсутні.
Встановіть найбільш імовірний діагноз.
А. Ревматоїдний артрит.
Б. Ревматизм.
В. Остеоїд-остеома гомілки.
Г. Гострий остеомієліт.
Д. Перелом гомілки.
2. Хлопчик, 8 років, скаржиться на сильний, постійний біль в стегні. Загальне знесилення. Незначна травма стегна тиждень тому. Температура тіла 38 С. Стегно веретеноподібно збільшено. На шкірі стегна розширені вени, шкіра напружена. Рухи ногою вкрай болючі. Лімфатичні регіональні вузли не збільшені. На рентгенограмі стегна – деструкція кістки, виражений періостит, спікули, окістя відшароване по краях вогнища деструкції. Кров – лейкоцитоз, анемія, токсична зернистість лейкоцитів.
Встановіть найбільш імовірний діагноз.
А. Ревматоїдний артрит.
Б. Остеогенна саркома стегна.
В. Остеоїд-остеома стегна.
Г. Гострий остеомієліт.
Д. Перелом стегна.
3. Дівчинка, 15 років, скаржиться на біль у правій стопі. Травми не було. Накульгує на праву ногу. При пальпації виражений біль голівки 2 плюсневої кістки правої стопи. Ознаки запалення відсутні. На рентгенограмі стопи має місце зниження висоти голівки 2 плюсневої кістки, остеопороз та її фрагментація.
Встановіть найбільш імовірний діагноз.
А. Ревматоїдний артрит.
Б. Ревматизм.
В. Остеоїд-остеома гомілки.
Г. Гострий остеомієліт.
Д. Остеохондропатія голівки плюснової кістки.
4. Хлопчик, 8 років, скаржиться на біль у правій гомілці. Біль посилюється при фізичному навантаженні і зменшується в стані спокою. Накульгує на праву ногу. При огляді – припухлість апофіза великогомілкової кістки, там же болючість при пальпації. Ознаки запалення відсутні. На рентгенограмі гомілки виявлено остеопороз, фрагментацію апофіза великогомілкової кістки.
Встановіть найбільш імовірний діагноз.
А. Ревматоїдний артрит.
Б. Ревматизм.
В. Остеоїд-остеома гомілки.
Г. Гострий остеомієліт.
Д. Остеохондропатія великогомілкової кістки.
Перерва-14.00 – 14.15
Година самостійної роботи студентів -14.15 – 15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок-2»;
– оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку та занесенням облікового запису в комп’ютер.
Студент повинен знати:
1. Артрогрипоз (Синдром Редара ). Клініка, діагностика, лікування.
2. Особливості клінічного перебігу артрогрипотичної клишоногості.
3. Недосконалий остеогенез. Класифікація.
4. Недосконалий остеогенез. Клініка, діагностика, лікування.
5. Особливості лікування недосконалого остеогенезу.
6. Кістково-хрящові екзостози (екзостозна хвороба, множинна екзостозна ходродистрофія).
7. Остеогенна саркома. Клініка, діагностика, лікування.
8. Дифдіагностика остеогенної саркоми та остеоміеліту.
9. Особливості рентгендіагностики саркоми кісток.
10.Хвороба Келлер-1. Клініка, діагностика, лікування.
11. Хвороба Келлер-2. Клініка, діагностика, лікування.
12.Остеохондропатія тіла хребця – хвороба Кальве. Клініка, діагностика, лікування.
13.Остеохондропатія хребців. Хвороба Шойєрман-Мау. Клініка, діагностика, лікування.
Студент повинен вміти:
1. Провести обстеження хворого з недосконалим остеогенезом.
2. Поставити попередній діагноз.
3. На основі рентгенограм діагностувати недосконалий остеогенез.
4. Провести обстеження хворого на остеохондропатію.
5. Накласти клейовий витяг за ногу при хворобі Пертеса.
6. Обстежити хворого з пухлиною кістки.
7. Провести диференціальну діагностики між доброякісною та злоякісною пухлино.
8. На основі рентгенограм провести дифдіагностику між остеогенною саркомою та гострим остеомієлітом.
9. Обстежити хворого з мармуровою хворобою.
10. Обстежити хворого з рахітичною деформацією кінцівок.
Еталони відповідей на тести і ситуаційні задачі.
1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Д.
Джерела інформації:
А) Основні:
1. Голка Г.Г., Бур’янов О.А., Климовицький В. Травматологія та ортопедія : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів, — Вінниця : Нова Книга, 2014.- 416 с.
2. Травматология и ортопедия под ред. Корнилова В.Н. – СПб.: Гиппократ, 2006. – Т. 2. – С. 984 – 995.
3. Скляренко Т.Є. Травматология і ортопедия. – К.: Здоровя, 2005. – С. 170-199.
4. Общие вопросы травматологии и ортопедии / Г. Е. Афиногенов, А. Г. Афиногенова, З. К. Башуров [и др.] ; ред.: Н. В. Корнилов, Э. Г. Грязнухин. – 2004. – 766 с
5. Юмашев Г.С. Травматология и ортопедия. М.: « Медицина». – 1977. – 490 с.
Б ) Додаткові:
1. Голка Г.Г., Бур’янов О.А., Климовицький В. Травматологія та ортопедія : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів, — Вінниця : Нова Книга, 2014.- 416 с.
2. Шапошников Ю.Г. – Травматология и ортопедия (руководство для врачей в 3 томах). – Москва, 1997
3. Орнштейн Э., Войня А. Семиотика и диагностика в травматологии и ортопедии. – Кишинев, «Штиинца», 1992 г.
Методичну вказівку склала к. мед. наук, доцент
кафедри дитячої хірургії, травматології та ортопедії Процайло М.Д.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
____ ________________ 2014 р. протокол № ___
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
____ ________________ 2014 р. протокол № ___
