ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського»
Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 5 КУРСУ
медичного факультету
Модуль 4
Змістовий модуль № 13 Інфекційні захворювання нервової системи та ГРВІ у дітей.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3
(6 год.)
Тема 4. Менінгококова інфекція. Поліомієліт. Ентеровірусна інфекція – 6 год.
Мета: навчитися збирати анамнез та епіданамнез у хворих дітей на інфекційні захворювання нервової системи з метою клінічної діагностики цієї патології, визначати, критерії діагнозу, тяжкість захворювання, виявляти та давати характеристику ускладненням, проводити диференційний діагноз із схожими захворюваннями, призначати лікування, проводити протиепідемічні заходи у вогнищі.
Конкретні цілі:
1. Визначити місце інфекційних захворювань нервової системи в структурі інфекційної захворюваності у дітей.
2. Визначити етіологію, особливості епідпроцесу, основні фази патогенезу захворювань.
3.Провести клінічне обстеження хворої дитини, виявити симптоми та синдроми, які характеризують інфекційне захворювання, встановити клінічний діагноз, оцінити тяжкість хвороби, наявність невідкладних станів.
4. Скласти план обстеження, оцінити результати обстеження.
5. Визначити показання до госпіталізації, призначити лікування.
6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.
Професійна орієнтація студентів:
Менінгококова інфекція – тяжка недуга, до якої найбільш сприйнятливі діти віком до 5 років (близько 70% випадків захворювання). Протягом останніх десятиріч частіше стали реєструватися менінгококемія і комбіновані форми хвороби, які нерідко зумовлюють несприятливі наслідки. Прогноз захворювання, смертність дітей залежать від своєчасності діагностики, госпіталізації хворого, адекватності терапії, часу проведення протиепідемічних заходів в осередку інфекції. Це вимагає від лікаря знання діагностичних критеріїв, перебігу, лікування та профілактики названої патології.
Ентеровіруси Коксакі та ЕСНО викликають групу гострих ентеровірусних інфекцій, які характеризуються різноманіттям клінічних проявів: від лихоманок легкого ступеня та носійства до тяжких менінгоенцефалітів, міокардитів та інших проявів. Знання клінічної картини ентеровірусних інфекцій дозволить правильно провести диференційний діагноз із схожими захворюваннями, встановити клінічний діагноз та провести адекватне лікування і профілактичні заходи в осередку інфекції.
Поліомієліт – хвороба вірусного походження. Хворіють діти переважно до 7 років (75–90% випадків). Дякуючи вакцинації захворюваність зменшилась більш ніж у 100 разів. Проте в деяких країнах, а в остання роки і в Україні, реєструються окремі спорадичні випадки паралітичного поліомієліту. Смертність сягає 9–10%. Знання критеріїв діагностики поліомієліту залишається важливим для своєчасного діагностування, надання лікарської допомоги, попередження поширення інфекції.
Методика виконання практичної роботи.
Практична частина заняття – 9.00 – 12.00
Робота 1. Збір скарг та анамнезу у дітей
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.
5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.
6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.
1. Зібрати скарги:
• пронизливий крик, неспокій, біль голови, безсоння, судоми, нудота, блювання,
• гарячка,
• висипка,
• кашель, нежить.
2. Зібрати анамнез захворювання, епіданамнез:
• раптовий початок захворювання із респіраторних розладів, гарячки, інтоксикаційного, менінгеального синдромів,
• приєднання висипки через декілька годин,
• контакт із хворим на менінгококову інфекцію. Схожа симптоматика у оточуючих.
Робота 2 Обстеження хворого: фізикальні методи обстеження дітей
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітатись та представити себе.
4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.
5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.
6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).
7. Проведення обстеження.
Обстеження хворого:
А. Огляд:
• збудження чи загальмованість, тоніко-клонічні судоми; наявність специфічної пози (закинута голова, приведені до тулуба кінцівки), випинання великого тім’ячка, гіперакузія, блефароспазм, симптом пеленки;
• геморагічна зірчаста висипка із некрозом у центрі на сідницях, стегнах, гомілках, інших ділянках; плямисто- папульозна висипка
• гіперемія ротогорла, гіперплазія лімфоїдних фолікулів задньої стінки глотки; слизові, виділення із носових ходів.
Б. Пальпація:
• випинання, напруження великого тім’ячка, гіперестезія,
• позитивні симптоми Керніга, Брудзінського, Лесажа, ригідність м’язів потилиці,
• пригнічення сухожилкових, шкірних рефлексів,
• реактивні больові феномени;
В. Перкусія: с-ми Бехтєрєва, Пулатова.
Г. Аускультація: тахікардія, глухість тонів серця.
Робота 3 Обгрунтувати попередній діагноз.
Робота 4. Оцінити результати додаткових досліджень:
• Загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом вліво, прискорення ШОЕ.
• Аналіз спинномозкової рідини: витікає під підвищеним тиском, мутна, зміна забарвлення (ксантохромна, опалесцююча, молочна, жовто-зелена), плеоцитоз (нейтрофільний); протеїноррахія, гіпоглікоррахія, гіпохлоррахія.
• Бактеріологічне: виділення грамнегативного диплокока із носогорлового змиву, спинномозкової рідини, крові, елементів висипань.
• Серологічні: РНГА з еритроцитарними діагностикумами, ЗІЕФ (реакція зустрічного імуноелектрофорезу)
Комунікативні навички при повідомленні результатів обстеження:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення результатів того чи іншого обстеження.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із
попередніми результатами, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Робота 5 Планування і прогнозування результатів консервативного лікування
Призначити лікування: режим, дієта, антибіотики, десенсибілізуючі, дезінтоксикація, кортикостероїди, сечогінні, нейроплегіки, протизапальні, полівітаміни, симптоматичне лікування.
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови
3. Привітатись та представити себе.
4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається.
5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотриманні призначеної схеми лікування, з‘ясування чи зрозумілі для них ваші пояснення).
6. Завершення бесіди.
Робота 6 Робота в Інтернеті, читальному залі кафедральної бібліотеки з
тематичною літературою
Програма самопідготовки студентів до заняття
За базовими знаннями.
1. Основні властивості збудника менінгококової інфекції.
2. Методи лабораторного дослідження, що використовуються для діагностики менінгококової інфекції.
3. Які патоморфологічні зміни виникають характерні для менінгококової інфекції та її ускладнень.
4. Які симптоми характерні для гнійного менінгіту.
5. Морфологічна характеристика збудників ентеровірусних інфекцій, їхні властивості.
6. Епідеміологія ентеровірусних інфекцій.
7. Особливості патогенезу при ентеровірусних інфекціях.
8. Лабораторні методи обстеження хворих на ентеровірусні інфекції.
9. Морфологічна характеристика збудника поліомієліту, його властивості.
10. Епідеміологія поліомієліту.
11. Характер специфічного імунітету при поліомієліті.
12. Особливості патогенезу при поліомієліті.
13. Лабораторні методи обстеження хворих на поліомієліт.
За темою заняття.
1. Вивчити етіологію менінгококової інфекції, властивості збудника, епідеміологію (джерело інфекції, шляхи
передачі інфекції, сприйнятливість) та патогенез розвитку захворювання.
2. Вивчити основні клінічні форми менінгококової інфекції у дітей, їхні діагностичні критерії.
3. Принципи класифікації клінічних форм менінгококової інфекції.
4. Вивчити ускладнення при менінгококовій інфекції, строки їх розвитку, клініку.
5. Вивчити диференційну діагностику менінгококової інфекції з іншими захворюваннями:
а) інфекційні екзантеми;
б) менінгіти різної етіології;
6. Вивчити основні принципи лікування різних форм менінгококової інфекції.
7. Вивчити схеми лікування локалізованих та генералізованих форм менінгококової інфекції.
8. Вивчити правила проведення протиепідемічних заходів при менінгококовій інфекції.
9. Етіологія та епідеміологія ентеровірусної інфекції.
10. Які клінічні форми ентеровірусної інфекції, їхні діагностичні критерії?
11. Класифікація ентеровірусних інфекцій, критерії тяжкості.
12. Лабораторні методи підтвердження ентеровірусної інфекції.
13. Диференційна діагностика ентеровірусної інфекції із схожими за клінікою захворюваннями.
14. Особливості ентеровірусної інфекції у новонароджених та у немовлят.
15. Покази до госпіталізації хворих на ентеровірусні інфекції.
16. Принципи лікування дітей, хворих на ентеровірусні інфекції.
17. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
18. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.
19. Етіологія та епідеміологія поліомієліту.
20. Які клінічні форми поліомієліту, їхні діагностичні критерії?
21. Класифікація поліомієліту, критерії тяжкості.
22. Лабораторні методи підтвердження поліомієліту.
23. Диференційна діагностика поліомієліту із схожими за клінікою захворюваннями.
24. Принципи лікування дітей, хворих на поліомієліт.
25. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
26. Профілактика поліомієліту.
27. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.
Перерва -12.00 – 12.30
Семінарське обговорення теоретичних питань -12.30 – 14.00
1. Етіологія менінгококової інфекції, властивості збудника, епідеміологія (джерело інфекції, шляхи
передачі інфекції, сприйнятливість) та патогенез розвитку захворювання.
2. Основні клінічні форми менінгококової інфекції у дітей, їхні діагностичні критерії.
3. Принципи класифікації клінічних форм менінгококової інфекції.
4. Ускладнення при менінгококовій інфекції, строки їх розвитку, клініка.
5.Диференційна діагностика менінгококової інфекції з іншими захворюваннями.
6. Основні принципи лікування різних форм менінгококової інфекції.
7.Правила проведення протиепідемічних заходів при менінгококовій інфекції.
8. Етіологія та епідеміологія ентеровірусної інфекції.
9. Клінічні форми ентеровірусної інфекції, їхні діагностичні критерії.
10. Класифікація ентеровірусних інфекцій, критерії тяжкості.
11. Лабораторні методи підтвердження ентеровірусної інфекції.
12. Диференційна діагностика ентеровірусної інфекції із схожими за клінікою захворюваннями.
13. Принципи лікування дітей, хворих на ентеровірусні інфекції.
14. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.
15. Етіологія та епідеміологія поліомієліту.
16. Класифікація поліомієліту, критерії тяжкості.
17. Лабораторні методи підтвердження поліомієліту.
18. Диференційна діагностика поліомієліту із схожими за клінікою захворюваннями.
19. Принципи лікування дітей, хворих на поліомієліт.
20. Профілактика поліомієліту.
21. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.
Перерва -14.00 – 14.15
Годна самостійної роботи студента – 14.15 – 15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів “Крок”;
-оцінювання студентів, які напередодні не склали тестовий контроль за системою “Moodle”;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.
ЗРАЗКИ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ ТА ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Задача 1
Дитині 10 міс. Госпіталізована із діагнозом ГРВІ. Стан тяжкий, температура тіла 39,5° С, неспокійна, здригається. Захворювання розпочалося 4 години тому. При огляді шкіра чиста, бліда. Слизова оболонка ротогорла, кон’юнктив гіперемійовані. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС – 176 за 1 хв. Дихання пуерильне, частота дихання – 62 за 1 хв. Живіт м’який. Через 2 години після госпіталізації у дитини з’явився щільний на дотик (у вигляді зірочок) геморагічний висип на сідницях, задній поверхні стегон, гомілках.
1. Який діагноз можна поставити дитині?
2. Призначте додаткові методи обстеження.
3. Що загрожує життю дитини у цій ситуації?
Задача 2
Дитині 6 міс. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 40° С, неспокій, повторне блювання, відмову від їжі. Захворювання розпочалось раптово близько 10 годин тому із підвищення температури тіла до 38° С, блювання, неспокою, який посилювався, коли дитину брали на руки. При огляді стан тяжкий: температура тіла 39,8° С. Немовля неспокійне. Неспокій посилюється при дотику до тіла дитини, малюк здригається. Спостерігалося блювання. Шкіра чиста, бліда, велике тім’ячко напружене. Ригідність м’язів потилиці. Дихання пуерильне, 58 дихальних рухів за 1 хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС – 168 за 1 хв. Живіт м’який. Випорожнення 2 рази на добу, кашкоподібні, без патологічних домішок. Старший брат лікується у стаціонарі з приводу менінгококкемії.
1. Поставте діагноз згідно класифікації, вкажіть його критерії.
2. Де слід обстежувати і лікувати дитину?
3. Призначте лікування хворому.
Задача 3
В інфекційному відділенні знаходиться дитина 4 років з приводу менінгококової інфекції, локалізованої форми, назофарингіту.
1. Перелічіть основні симптоми, які характерні для даної форми.
2. З яким захворюванням слід провести диференційний діагноз?
3. Вкажіть антибактеріальні препарати, які їй показані.
Задача 4
Дитина Х., 3,5 р. Захворіла гостро: 3 дні тому з’явилася гарячка 38,8°С, було кількаразове блювання, знизився апетит, скаржилась на дертя у горлі, на другу добу температура знизилась до 37,2°С. На третю – температура 38,4°С, з’явились висипання по всьому тілу. Батько дитини реконвалесцент ГРВІ. При огляді виявлено плямисто-папульозну висипку по всьому тілу, гіперемовані кон’юнктиви, гіперемію м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, мигдаликів. На слизовій м’якого піднебіння та мигдаликів дрібні папули та пухирці з прозорим вмістом. Тони серця ритмічні, гучні, ЧСС – 132 за хв. В легенях жорстке дихання, ЧД – 30. Живіт м’який, доступний пальпації. Випорожнення 1раз, сформовані. Поставте попередній діагноз. Які допоміжні обстеження дозволять його підтвердити? Де лікувати дитину? Які протиепідемічні заходи слід провести, якщо дитина відвідувала дитсадок?
Задача 5
Дівчинка, 12 років, захворіла гостро, підвищилася температура до 39°С, скаржиться на біль голови, напади виражених болів у бокових відділах грудної клітки, вгорі живота, м’язах шиї. При глибокому диханні біль підсилюється. При огляді шкіра бліда, гаряча, одутлість обличчя, гіперемія кон’юнктив, ін’єкція судин склер, помірна гіперемія м’якого піднебіння та задньої стінки глотки. Тони серця гучні, ЧСС 100 за хв. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, аускультативно – везикулярне дихання, прослуховується на всьому протязі, при нападах – поверхневе, ЧД – 20 за хв. Живіт доступний пальпації, помірний м’язовий захист у верхніх відділах, симптоми подразнення очеревини від’ємні.
1. Поставити клінічний діагноз, назвіть ймовірного збудника інфекції.
2. З якими захворюваннями слід диференціювати?
3. Яке лікування призначите цій хворій?
Задача 6
Дитина В. 3,5роки. Вступила до інфекційного відділення на 5-ту добу захворювання із скаргами на підвищення температури до 37,9о С, виражену слабкість, дертя у горлі, нежить, відсутність активних рухів у ногах, неможливість стояти, ходити, біль голови, подразливість. Захворіла гостро: гарячка 38,7о С, нежить, дертя у горлі, виражена слабкість, гіперестезія. При огляді: шкіра бліда, нижні кінцівки холодні, гіперемія зіву, гіперестезія, позитивні симптоми натягу, сидить у позі “триноги”, пасивні рухи в ногах у повному об’ємі, чутливість збережена. В легенях везикулярне дихання, ЧД – 26 за 1 хв. Тони серця ослаблені, ЧСС – 115 за хв. Живіт м’який, не болючий, випорожнення 3 рази за добу, нестравлені, кашкоподібні.
1. Поставте діагноз згідно класифікації.
2. Які лабораторні дослідження слід провести хворому, очікувані результати?
3. Які анамнестичні дані слід уточнити?
Задача 7
Хлопчик П., 7 років захворів гостро: підвищилася температура до 39,6о С, було повторне блювання, головокружіння, м’язова слабкість. На 3-тю добу батьки помітили незмикання повік справа, при розмові – перекошеність обличчя. Профілактичні щеплення не отримував. Викликали дільничного лікаря.
1. Яка тактика лікаря?
2. Який діагноз у дитини?
3. З якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику?
Тестові запитання:
1. У хлопчика 10 місяців через 8 днів після недовгої фебрильної лихоманки, слабкості та діареї виникла млявість правої ніжньої кінцівкі. Лікар запідозрив поліомієліт. Про яку форму захворювання можна думати?
A. Спінальна
B. Менінгеальна
C. Понтійна
D. Змішана
E. Бульбарна
2. Хлопчик 4-х років доставлений в стаціонар у тяжкому стані. Об’єктивно:
сомнолентність, гіперрефлексія, судоми, гіперестезія, невпинна блювота, температура тіла 39, 90 С , ЧСС 160/хв., АТ 80/40 мм.рт.ст. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу?
A. Люмбальна пункція
B. Реоенцефалографія
C. Компьютерна томографія мозку
D. Рентгенографія черепа
E. Ехоенцефалографія
3. Дівчинка 4,5 місячного віку захворіла гостро з підвищення температури тіла до 38,70С, стала неспокійною, зригує. Об’єктивно: шкіра бліда з мармуровим рисунком, на нижніх кінцівках елементи геморагічно- некротичного висипу, велике джерельце напружено, вибухає, АТ 70/40 мм. рт. стовб., сечовиділення знижено. З ліквору виділено менінгокок. Оберіть антибіотик для лікування?
A. Ципрофлоксацин
B. Бісептол
C. Гентаміцин
D. Левоміцетин
E. Пеніцилін
4. Дитина 5-ми років поступила у лікарню на 2-гу добу захворювання зі скаргами на різкий головний біль, повторне блювання, підвищення температури тіла до 39,20 С. При огляді: виражена блідість шкіри, на нижніх кінцівках рясний плямчастий висип, який не зникає при натисканні. Яке захворювання, найбільш ймовірно, має місце у даному випадку?
A. Кір
B. Менінгококова інфекція
C. Скарлатина
D. Краснуха
E. Вітряна віспа
5. Хлопчик 5 років, захворів гостро з підвищення температури до 390С, головного болю, повторного блювання. При огляді: ригідність м’язів потилиці, позитивний симптом Керніга. За даними анамнезу 15 днів тому був у контакті з хворим на епідемічний паротит. Які обстеження слід призначити в першу чергу?
A. Посів крові на стерильність
B. Змив з носоглотки на віруси
C. Спинномозкова пункція
D. Діастаза сечі
E. Посів калу на флору
6. У дитини 4 річного віку 5 днів тому з”явились катаральні явища. Була в контакті з хворим на менінгококову інфекцію. Стан різко погіршився 5 годин тому. З”явився головний біль, блювота, поступово дитина втратила свідомість. Доставлена в клініку в церебральній комі. При огляді загальна гіпертензія, менінгеальні знаки. Вкажіть, яке обстеження дозволить верифікувати діагноз.
A. Загальний аналіз крові.
B. Спинномозкова пункція.
C. Змиви на вірус з носоглотки.
D. Огляд невропатолога.
E. Бакпосів з носоглотки на менінгокок
Відповіді на ситуаційні задачі:
Відповідь на задачу №1:
1. Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококкемія, ІТШ І ст.
2. Загальний аналіз крові, сечі. Товста крапля крові на менінгокок. Бактеріологічний посів носоглоткового слизу,
зішкребу висипання, крові, спинномозкової рідини. Серологічне дослідження крові (реакція ЗІЕФ).
3. Бактеріальний шок, крововиливи у надниркові залози.
Відповідь на задачу №2.
1. Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт, ІТШ І ст. Критерії діагнозу: менінгококкемія у старшого брата; гострий розвиток захворювання; менінгеальні симптоми (блювання, напруження великого тім’ячка, гіперестезія, ригідність потиличних м’язів, тахікардія, тахіпное, ослаблення тонів, блідість шкіри.
2. У дитячому інфекційному відділенні.
3. Пеніцилін 350 000 ОД 6 разів на добу, в/м. Інфузійна терапія: альбумін – 70 мл, реополіглюкін – 70 мл, 5% глюкоза – 200 мл, 3% преднізолон 0,5 мл, 5% вітамін С – 2 мл, кокарбоксилаза – 35 мг, 1% лазікс – 0,7 мл; літична суміш – 0,7 мл в/м.
Відповідь на задачу №3
1. Підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, помірний біль голови, відчуття дертя у горлі, млявість, яскрава гіперемія слизової задньої стінки горла, її набряк, гіперплазія лімфоїдних фолікулів, затруднене дихання носом.
2. Із парагрипом, грипом типу В, аденовірусною інфекцією.
3. Сульфаніламіди (сульфамонометоксин) І доба 40 мг/кг на добу х 2 р.; далі 20 мг/кг 1 р. – 5 днів); еритроміцин, левоміцетин, пеніцилін – у звичайних дозах 5 днів.
Відповідь на задачу №4
1. Ентеровірусна інфекція, поєднана форма: екзантема, герпангіна, середньотяжкий перебіг.
2. Вірусологічне дослідження змиву із глотки на віруси, серологічне дослідження методом парних сироваток (РЗК, РГГА).
3. Можна вдома
4. Хворого ізолюють до видужання, контактних не ізолюють, поточна та заключна дезінфекція, щоденний огляд контактних із термометрією.
Відповідь на задачу №5
1. Ентеровірусна інфекція, викликана вірусом Коксакі В, епідемічна міальгія, середнього ступеня тяжкості.
2. З грипом, сухим плевритом, плевропневмонією, синдромом ≪гострого живота≫.
3. Ліжковий режим, посилене пиття, жарознижувальні, знеболювальні, десенсибілізуючі препарати, полівітаміни.
Відповідь на задачу №6
1. Поліомієліт, типова спінальна форма, паралітичний період, середньої тяжкості.
2. Люмбальну пункцію із дослідженням спинномозкової рідини: помірний лімфоцитарний плеоцитоз, протеїноррахія, білково-клітинна дисоціація, гіперглюкозорахія. У загальному аналізі крові – лімфоцитоз, прискорення ШОЕ.
3. Чи був у контакті із хворим на поліомієліт, чи отримав щеплення проти поліомієліту.
Відповідь на задачу №7
1. Обов’язкова госпіталізація та лікування у інфекційно-боксованому відділенні, ізоляція на 40 діб.
2. Поліомієліт, типова понтинна форма, паралітичний період, тяжкого ступеня.
3. Неврит лицьового нерва, об’ємний процес у головному мозку, вірусний енцефаліт.
Відповіді на тестові запитання: 1. ANSWER:A; 2. ANSWER:A; 3. ANSWER:E; 4. ANSWER:B; 5. ANSWER:C; 6. ANSWER:B
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання. (наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)
Студент повинен знати:
1. Етіологію та епідеміологію менінгококової інфекції.
2. Патогенез менінгококової інфекції.
3. Класифікацію клінічних форм менінгококової інфекції.
4. Діагностичні критерії менінгококової інфекції: локалізованих та генералізованих форм.
5. Диференційну діагностику менінгококової інфекції.
6. Ускладнення менінгококової інфекції.
7. Допоміжні методи дослідження при менінгококовій інфекції (товста крапля, бактеріологічні та серологічні
дослідження).
8. Етіологічну структуру ентеровірусних інфекцій, характеристику властивостей збудника.
9. Особливості епідеміології ентеровірусних інфекцій.
10. Основні ланки патогенезу ентеровірусних інфекцій.
11. Клінічну класифікацію ентеровірусних інфекцій, критерії тяжкості.
12. Діагностичні критерії ентеровірусних інфекцій, особливості ентеровірусних інфекцій у немовлят.
13. Лабораторні методи діагностики ентеровірусних інфекцій.
14. Диференційну діагностику ентеровірусних інфекцій з іншими клінічно схожими захворюваннями.
15. Основні принципи терапії хворих на ентеровірусні інфекції.
16. Покази до госпіталізації хворих на ентеровірусні інфекції та критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
17. Заходи профілактики ентеровірусних інфекцій.
18. Етіологічну структуру поліомієліту, характеристику властивостей збудника.
19. Особливості епідеміології поліомієліту.
20. Основні ланки патогенезу поліомієліту.
21. Клінічну класифікацію поліомієліту, критерії тяжкості.
22. Клінічні симптоми захворювання в залежності від варіанта перебігу.
23. Діагностичні критерії поліомієліту.
24. Лабораторні методи діагностики поліомієліту.
25. Диференційну діагностику поліомієліту з іншими клінічно схожими захворюваннями.
26. Основні принципи терапії хворих на поліомієліт.
27. Покази до госпіталізації хворих на поліомієліт та критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.
28. Заходи профілактики поліомієліту.
Студент повинен вміти:
1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого на менінгококову інфекцію.
2. Зібрати анамнез хвороби.
3. Зібрати епідеміологічний анамнез.
4. Оглянути хворого, виявити характерні клінічні симптоми різних клінічних форм менінгококової інфекції.
5. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації.
6. Призначити лабораторні методи обстеження хворому на менінгококову інфекцію.
7. Провести забір патологічного матеріалу з носоглотки для бактеріологічних досліджень.
8. Дати оцінку результатам лабораторних досліджень.
9. Призначити та провести лікування хворого.
10. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у
стаціонарі.
11. Зібрати анамнез хвороби і з’ясувати епідеміологічне становище.
12. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки для ентеровірусної інфекції.
13. Скласти план допоміжних методів обстеження для підтвердження діагнозу.
14. Провести забір матеріалу для вірусологічного та копрологічного дослідження, забір крові для серологічних
досліджень.
15. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації з урахуванням клінічних та лабораторних даних, оцінити
тяжкість процесу.
16. Провести диференційний діагноз з подібними захворюваннями.
17. Призначити хворому лікування, враховуючи його вік та тяжкість процесу.
18. Накреслити план профілактичних заходів у вогнищі інфекції.
19. Виписати рецепти на основні препарати, які призначені хворому.
20. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації по
амбулаторному лікуванню та спостереженню за реконвалесцентом ентеровірусної інфекції.
21. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у
стаціонарі.
22. Зібрати анамнез хвороби і з’ясувати епідстановище.
23. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки для поліомієліту.
24. Скласти план допоміжних методів обстеження для підтвердження діагнозу.
25. Провести забір матеріалу для вірусологічного, забір крові для серологічних досліджень.
26. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації з урахуванням клінічних та лабораторних даних, оцінити
тяжкість процесу.
27. Провести диференційний діагноз із поліомієлітоподібними захворюваннями.
28. Призначити хворому лікування, враховуючи його вік та тяжкість процесу.
29. Накреслити план профілактичних заходів у вогнищі інфекції.
30. Виписати рецепти на основні препарати, які призначені хворому.
31. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації по
амбулаторному лікуванню та спостереженню за реконвалесцентом поліомієліту.
Джерела інформації:
А – Основні:
1. Інфекційні хвороби у дітей / С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін.; за ред. С.О. Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ ≪Медицинв≫. – 2010. – 392 с. + 14 c. кольор. вкл.
2. Матеріали підготовки до практичних занять.
3. Матеріали підготовки до лекцій.
4. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под общей редакцией проф. И.В.Богадельникова, проф. А.В.Кубышкина и доц. КаудДия. Издание 8-е дополненное и переработанное. – Симферополь: ИТ ≪АРИАЛ≫,2012. – 304 с.
5. А.М.Михайлова, Л.О.Трішкова, С.О.Крамарєв, С.М.Кочеткова. Інфекційні хвороби у дітей. К.: Здоров’я,1998. ─ С.214-227, С.312-318, С.318-323
6. В.Ф.Учайкин Руководство по детским инфекционным болезням, СП-б, ГЕОТАР, 2000. ─ С. 509-527, С. 217-226, С. 226-235.
7. Матеріали до практичних занять
В – Додаткові:
1. Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3 ─ К: Здоров’я, 1999.─ С.194 ─ 204, С.79 ─ 83, С.69─ 79
2. Практична педіатрія / за ред. І.С.Сміяна. – К.: Здоров’я, 1993. – 240 с.
3. Быстрякова Л.В. Инфекционные экзантемы у детей. – Л.: Медицина, 1982. – 216 с.
4. Острые нейроинфекции у детей /руководство для врачей/ Под.ред. А.П.Зинченко. – Л.: Медицина, 1986.– 320 с.
Методичну вказівку склала Волянська Л.А
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
“_28__”06 “___________ 2013_р., протокол №10
