ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”
КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА №1 ДЛЯ СТУДЕНТІВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МЕДСЕСТРИНСТВА (МЕДСЕСТРИ-БАКАЛАВРИ)
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ – 6 год.
Тема 1. Епідемічний процес. Умови, які впливають на перебіг епідемічного процесу.
Тема 2. Епідеміологія кишкових інфекцій: черевний тиф, дизентерія, сальмонельоз, ботулізм, ХТІ, холера.
Тема 3. Епідеміологія інфекцій дихальних шляхів: грип та інші ГРВІ, дифтерія, менінгококова інфекція.
Тема 1.
Епідемічний процес. Умови, які впливають на перебіг епідемічного процесу.
Місце проведення: навчальна кімната, приймальне відділення, палати.
Мета практичного заняття: вміти обґрунтувати основні закони епідеміології, на основі знання епідеміологічного процесу здійснити протиепідемічні заходи.
Професійна орієнтація студентів.
Для проведення обґрунтованої профілактики і боротьби з інфекційними захворюваннями необхідно орієнтуватися в загальних питаннях епідеміології, знати конкретну епідеміологічну характеристику кожного захворювання. Провести заходи по знешкодженню джерела інфекції. При ізоляції інфекційного хворого вдома, при внутрішньолікарняних захворюваннях слід вибрати раціональний спосіб і засоби дезінфекції. Провести специфічну профілактику контактним.
Базовий рівень знань та вміння
1. Терапія. Лікувально-охоронний режим терапевтичного стаціонару. Догляд за хворими.
2. Мікробіологія. Лабораторні методи виявлення джерела збудників інфекційних хвороб. Стійкість різних збудників інфекційних хвороб на об’єктах навколишнього середовища і їх чутливість до фізичних і хімічних чинників. Інфекційні хвороби: періоди, тривалість перебігу. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
4. Загальна хімія. Уміти розрахувати необхідну кількість сухого хлорного вапна для приготування дезрозчину певної концентрації
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Умови виникнення і рушійні сили епідемічного процесу.
2. Класифікація інфекційних хвороб.
3. Принципи побудови протиепідемічних заходів.
4. Покази до госпіталізації інфекційного хворого.
5. Заходи щодо знешкодження хворого чи носія як джерела збудника.
5. Види і методи дезінфекції.
7. Фізичні та хімічні властивості дезінфікуючих речовин.
8. Вимоги до хімічних деззасобів.
9. Об’єкти в осередку, які підлягають обробці при поточній і заключній дезінфекції.
10. Фізичні і біологічні методи дезінфекції.
11. Основи дезінфекційної апаратури.
Студент повинен вміти:
1. Заповнення термінового повідомлення.
2. Приготування дезрозчинів.
Тема 2. Епідеміологія кишкових інфекцій: черевний тиф, дизентерія, сальмонельоз, ботулізм, ХТІ, холера.
Місце проведення: навчальна кімната, палати.
Мета практичного заняття: вміти організувати і провести протиепідемічні заходи в осередках цих інфекцій.
Професійна орієнтація студентів.
Чільне місце в структурі інфекційної захворюваності займають кишкові інфекції. Ці хвороби є частою причиною смерті дітей раннього віку. Важливою умовою для запобігання розповсюдженню кишкових інфекцій є епідеміологічний нагляд. Провідна роль у протиепідемічній роботі належить епідеміологу, однак в осередку – дільничним терапевтам, педіатрам, інфекціоністам, оскільки ці лікарі перші виявляють хворих. Однак в осередку значна роль належить дільничним терапевтам, педіатрам, інфекціоністам, які перші виявляють хворого. Від того, як адекватно вони проведуть первинний комплекс протиепідемічних заходів залежить ліквідація осередку чи поширення його меж і виникнення нових захворювань.
Базовий рівень знань та вміння
1. Інфекційні хвороби. Клініка черевного тифу і паратифів. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
2. Мікробіологія. Лабораторні методи виявлення збудників інфекційних хвороб.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
4. Загальна хімія. Приготування дезрозчину певної концентрації.
5. Загальна гігієна. Оцінка показників придатності харчових продуктів і води для їх використання.
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Епідеміологічні особливості групи кишкових інфекцій.
2. Збудники черевного тифу і паратифів.
3. Джерела збудників.
4. Основні чинники передачі.
5. Основні прояви епідемічного процесу.
6. Параметри епідемічного осередку в просторі і часі.
7. Термін спостереження за контактними особами і заходи стосовно них в осередку черевного тифу, дизентерії, холери.
8. Дезінфекційні заходи в осередку кишкових інфекцій. Вид, методи, концентрації, термін експозиції.
9. Знати документацію для обстеження епідосередку.
Студент повинен вміти:
1. Заповнити термінове повідомлення.
2. Приготувати дезрозчини.
3. Визначити контингент, що підлягає медичному спостереженню в осередку.
4. Забрати матеріал для бакобстеження контактних осіб.
Базовий рівень знань та вміння
1. Інфекційні хвороби. Клініка ХТІ, шигельозу, сальмонельозу, ботулізму, холери. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
2. Мікробіологія. Лабораторні методи виявлення збудників інфекційних хвороб.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
4. Загальна хімія. Приготування дезрозчину певної концентрації
5. Загальна гігієна. Оцінка показників придатності харчових продуктів і води для їх використання.
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Епідеміологічні особливості групи кишкових інфекцій.
2. Збудники ХТІ, шигельозу, сальмонельозу, ботулізму, холери і їх стійкість у довкіллі.
3. Джерела збудників.
4. Основні чинники передачі.
5. Основні прояви епідемічного процесу.
6. Параметри епідемічного осередку в просторі і часі.
7. Термін спостереження за контактними особами і заходи стосовно них в осередку ХТІ, шигельозу, сальмонельозу, ботулізму, холери.
8. Дезінфекційні заходи в осередку кишкових інфекцій. Вид, методи, концентрації, термін експозиції.
9. Знати документацію для обстеження епідосередку.
Студент повинен вміти:
1. Заповнити термінове повідомлення.
2. Приготувати дезрозчини.
3. Визначити контингент, що підлягає медичному спостереженню в осередку.
4. Забрати матеріал для бакобстеження контактних осіб.
5. Провести екстрену профілактику антибіотиками при холері.
Ситуаційні задачі
1. Хворий госпіталізований через кілька годин від початку хвороби зі скаргами на рідкі водянисті випорожнення без патологічних домішок. Болі в животі не турбують. Температура тіла нормальна, 2 дні тому помер від холери дід, разом з яким проживав.
Провести протиепідемічні заходи в осередку.
2. Хворий Н., 25 років, поступив до інфекційного відділення із скаргами на мерзлякуватість, ріжучий біль в епігастрії, пронос, багаторазове блювання. Випорожнення водянисті, смердючі, кольору жабуриння, без домішок крові. Температура 39,5 °С. За 5 годин до захворювання вживав м’ясний салат сумнівної, якості.
Попередній діагноз. План обстеження хворого. Лікування.
3. Хворий К., доставлений швидкою допомогою із скаргами на раптове погіршення зору, «сітку» перед очима, затруднене ковтання твердої їжі, загальна слабкість, сухість в роті. Із анамнезу відомо, що два дні тому вживав тушковане м’ясо домашньої консервації.
Попередній діагноз.
4. В інфекційне відділення госпіталізовано хворого із підозрою на малярію. Порядок сигналізації в СЕС.
5. 5-річна дитина госпіталізована з приводу дифтерії ротоглотки. З’ясовано, що хвороба триває вже 3-ю добу. Мати дитини – вчителька 1-го класу школи – повідомила, що вона сама за 10 днів до хвороби дитини перенесла ангіну, однак за медичною допомогою не зверталася і продовжувала проводити заняття у школі. Батько – працівник торговельної фірми. Відомостей про щеплення батьків від дифтерії немає.
Встановіть можливе джерело збудника. Складіть план протиепідемічних заходів у квартирі й школі.
6. До лікаря сільської амбулаторії звернулася школярка 9 років зі скаргами на нездужання, підвищення температури тіла і біль у горлі. Хворіє протягом 2 діб. Увесь цей час відвідувала школу. Лікар діагностував лакунарну ангіну й узяв мазок на дифтерійну паличку. Через 2 доби з лабораторії повідомили, що виділено коринебактерії дифтерії. На 3-ю добу було підтверджено їх токсигенність. У цій же сім’ї тиждень тому ангіну переніс брат хворої, який, однак, на дифтерію не обстежувався. Діти вакциновані й ревакциновані від дифтерії згідно з графіком. Батьки працюють у колгоспі.
Зробіть припущення про причину захворювання. Складіть план протиепідемічних заходів.
7. У селищі, яке перебуває на території природного осередку чуми, лікар запідозрив це захворювання у одного мешканця-мисливця. Його сім’я нараховує ще 2 дорослих членів і 1 дитину. Під час відвідування дому медперсоналом була присутня лише дитина.
Запропонуйте план первинних запобіжних і протиепідемічних заходів в осередку.
8 На прийомі в поліклініці лікар кабінету інфекційних захворювань запідозрив хворого на чуму. Відомо, що хворий в очікуванні черги спілкувався ще з 2 пацієнтами, які були прийняті раніше і встигли покинути поліклініку.
Запропонуйте план протиепідемічних заходів.
9. В сім’ї з інтервалом в 2 дні захворіли на черевний тиф брат і сестра. Місяць тому на кілька днів з села приїжджала бабця, яка приймала участь у приготуванні їжі. Явних контактів з хворим не було, інші члени сім’ї здорові.
Організувати заходи з метою виявлення джерела інфекції.
10. Хворий А., 30 років, поступив у клініку на дев’ятий день хвороби. Захворювання почалось поступово із загальної слабкості, болю в горлі, болю голови, порушення сну. Температура тіла на восьмий день хвороби 39 °С. На шкірі грудей і живота поодинокі розеоли. Ротоглотка гіперемічна, язик обкладений сіруватим нальотом, по краях відбитки зубів. Пульс 72 в 1 хв, ритмічний. Тони серця ослаблені. Метеоризм. Печінка пальпується біля краю реберної дуги, селезінка виступає на 2 см. Затримка випорожнень.
Яке захворювання у хворого? Які необхідно взяти матеріали для підтвердження діагнозу?
Відповіді
1. Усіх контактних помістити в ізолятор на 5 діб для проведення спостереження за ними, лабораторного обстеження на холеру, екстреної профілактики антибіотиками.
2. Сальмонельоз, гостра ентеритна форма. Копрограма. Бактеріологічний посів калу. РНГА з сальмонельозним діагностикумом. Промивання шлунка. В/в введення сольових розчинів. Ферментні засоби.
3. Ботулізм, середньотяжкий перебіг.
4. Заповнити термінове повідомлення про інфекційне захворювання, відіслати повідомлення поштою і сповістити по телефону.
5. Можливе джерело – мати, яка перенесла нерозпізнану дифтерію. Обстежити на носійство коринебактерій дифтерії усіх учнів і працівників школи, а також членів сім’ї.
6. Причина захворювання – відсутність, або недостатня напруженість поствакцинного імунітету. Ймовірно, легку дифтерію переніс і брат хворої. Протиепідемічні заходи включають обстеження усіх контактних осіб – передусім дітей у школі та специфічну імунопрофілактику в осередку.
7. Усіх членів сім’ї хворого ушпиталити в провізорне відділення протичумного стаціонару, а контактних з ними осіб – у госпіталь для контактних..
8. Лікарю і медсестрі КІЗу одягти протичумні костюми, припинити прийом, скласти список усіх контактних осіб та по телефону чи через посильного, який не контактував з лікарем і пацієнтами, повідомити головного лікаря поліклініки (лікарні) та головного лікаря СЕС.
9. Необхідно обстежити бабцю і членів сім’ї на можливе черевнотифозне носійство: взяти на бактеріологічне дослідження кал і сечу, а при наявності захворювань жовчовивідної системи – жовч; медичне спостереження за контактними протягом 21 дня (щоденна термометрія).
10. Черевний тиф, про що свідчить поступовий розвиток хвороби, ознаки інтоксикації, наявність характерної висипки, «тифозний» язик, збільшення печінки, селезінки.
Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі. Реакція аглютинації Відаля і РНГА в динаміці.
Методика виконання практичних робіт
1. Програм-контроль
2. Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб і терміну спостереження осередку інфекційної хвороби. Складання плану протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.
3. Розв’язування ситуаційних задач.
Тема 3. Епідеміологія інфекцій дихальних шляхів: грип та інші ГРВІ, дифтерія, менінгококова інфекція.
Місце проведення: навчальна кімната, палати.
Мета практичного заняття: вміти організувати і провести протиепідемічні заходи в осередках дифтерії і менінгококової інфекції, під час епідемії грипу.
Професійна орієнтація студентів.
Актуальність зумовлена значним поширенням захворюваності на ці інфекції, можливими спалахами. Рання діагностика і своєчасне лікування сприяють зменшенню несприятливих наслідків хвороби. Дифтерія належить до керованих інфекцій, при яких проведення імунопрофілактики дозволяє знизити захворюваність. У структурі загальної захворюваності найбільша доля припадає на гри і ГРВІ, які належать до найпоширеніших хвороб. Джерелом інфекцій є хвора людина, рідше здорові носії. Особливу епідеміологічну небезпеку становлять особи з легким перебігом хвороби.
За даними офіційної статистики на рип та інші ГРВІ щорічно хворіє близько 40 млн. Людей, що викликає до 15-20% втрат тимчасової непрацездатності. В період епідемій цей відсоток підвищується до 30-80%. Економічні збитки тільки за одну епідемію грипу перевищують 1-2 млрд. гривень.
Грип і ГРВІ належать до найпоширеніших хвороб. Рання діагностика і своєчасне лікування сприяють зменшенню їх несприятливих наслідків. Протиепідемічні заходи можуть сприяти запобіганню значного поширення захворюваності на ці інфекції, можливих спалахів.
Базовий рівень знань та вміння
1. Інфекційні хвороби. Клініка грипу, дифтерії, менінгококової інфекції. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
2. Мікробіологія, терапія. Лабораторні методи підтвердження діагнозу інфекційних хвороб.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
4. Загальна хімія. Приготування дезрозчину певної концентрації
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Епідеміологічні особливості грипу, дифтерії, менінгококової інфекції.
2. Збудники і їх стійкість у довкіллі.
3. Джерела збудників і основні чинники передачі.
4. Параметри епідемічного осередку в просторі і часі.
5. Термін спостереження за контактними особами і заходи стосовно них в осередку.
6. Дезінфекційні заходи в осередку грипу, дифтерії, менінгококової інфекції. Вид, методи, концентрації, термін експозиції.
7. Знати документацію для обстеження епідосередку.
Студент повинен вміти:
1. Зібрати епідеміологічний анамнез.
2. Заповнити термінове повідомлення.
3. Приготувати дезрозчини.
4. Визначити контингент, що підлягає медичному спостереженню в осередку.
5. Забрати матеріал для лабораторного обстеження контактних осіб.
Ситуаційні задачі
1. При обстеженні учня 1-го класу, хворого на ангіну, виділено токсигенний штам дифтерійної палички. Які заходи слід провести в осередку?
2. Хворий госпіталізований з підозрою на менінгококову хворобу. Які протиепідемічні заходи потрібно провести в епідемічному осередку?
3. Хворий звернувся зі скаргами на різкий біль голови, переважно в ділянці чола і скронь, біль в очах, сухий кашель. При огляді обличчя одутле, червоне, слизова ротоглотки гіперемічна, зернистість м’якого піднебіння. Попередній діагноз. Призначити обстеження і лікування.
4. Пацієнтка О., 14 р., госпіталізована в інфекційне відділення у тяжкому стані. Скарги на значний головинй біль,. Переважно в лобній та скроневх ділянках, надбрівних дугах, виникнення блюоти на висоті болю, біл ьпри руха очними яблуками, в м’язах та суглобах. Об’єктивно: хвора збуджена, температура тіла 39°С. Брадикардія змінилась на тахікардію. Виникли тонічні та клонічні судоми. Сумнівні менінгеалні ознаки. Із анамнезу з’ясовано, що вдома хворіє на грип брат. Ваш діагноз?
А.Грип з явищами набряку мозку
В. Грип, типовий перебіг
С.Парагрип
D.Респіраторно-синтиціальна інфекція
Е. Аденовірусна інфекція
5. Хворий 4-х р., госпіталізований до стаціонару на 2-й день хвороби зі скаргами на сиплий голос, грубий гавкаючий кашель, утруднене дихання. Об’єктивно: стан важкий, неспокійний, блідий, температура – 37,1°С, ЧД – 30 за 1 хв. дихання шумне, чути на відстані, за участю допоміжної мускулатури. Який з вірусів міг викликати розвиток подібного статусу?
А. Вірус грипу
В. Аденовірус
С. Вірус парагрипу
D. Риновірус
Е. Цитомегаловірус
6. Хворий К., 20 років, звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на різкий біль голови, переважно в ділянці чола та скронь, відчуття жару, біль в очах, сухий кашель. При огляді обличчя одутле, червоне, слизова ротоглотки гіпеемійована, на м’якому піднебінні зернистість. Попередній діагноз. Призначити обстеження та лікування.
7. У хворого Р., 23 років, тривала гарячка, кон’юнктивіт, лімфаденіт, гіперемія слизової оболонки ротоглотки, зернистістьадньої стінки глотки. Внутрішні органи без патологічних змін. Попередній діагноз. З якими хворобами потрібно провести диференціальний діаноз? Призначити обстеження та лікування.
Відповіді
1. Дитину госпіталізувати в інфекційний відділ з діагнозом дифтерії і лікувати. Провести заключну дезінфекцію, бактеріологічне обстеження на коринебактерії дифтерії членів сім’ї, учнів класу. З’ясувати імунний стан контактних по дифтерії, за показаннями – ревакцинація. Спостерігати за осередком 7 днів..
2. Спостереження за контактними протягом 10 діб з щоденною термометрією. Бактеріологічне обстеження контактних. Вологе прибирання з хлорвмісними розчинами, часте провітрювання приміщення.
3. Грип. Змив із ротоглотки на віруси. Кров на РНГА з вірусами. Ліжковий режим. Патогенетична і симптоматична терапія.
4. А
5. С
6. Грип. Змив із ротоглотки на віруси. Кров на РНГА з вірусами. Ліжковий режим. Патогенетична та симптоматична терапія.
7. Аденовірусна інфекція. З грипом, лептоспірозом, виключити захворювання, які перебігаютьіз тривалою гарячкою (черевний тиф, паратифи, висипний тиф, малярією). Змив із ротоглотки на віруси. Кров на РНГА з аденовірусами. Патогенетична та симптоматична терапії.
Методика виконання практичних робіт
1. Програм-контроль
2. Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб і терміну спостереження осередку інфекційної хвороби. Складання плану протиепідемічних заходів щодо ліквідації осередку.
3. Розв’язування ситуаційних задач.
Література
Основна
Матеріали до підготовки
Епідеміологія: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / М.А. Андрейчин, З.П. Василишин, Н.О. Виноград; за ред. І.П. Колеснікокової. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 576.
Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 382 с.
Епідеміологія /А.А. Васильченко, О.М. Вернер, В.М. Гирін та ін. – К.: Здоров’я, 1993. – 464 с.
Синяк К.М., Гирін В.М. Епідеміологія. – К.: Здоров’я, 1998. – 480 с.
Шляхов Э.Н. Практическая эпидемиология. Изд. 3-е, доп. – Кишинев: Штиинца, 1983. – 582 с.
Ющук Н.Д., Жогова М.А., Бушуева В.В., Колесова В.Н. Эпидемиология: Учеб. пособие. – М.: Медицина, 1993. – 336 с.
Додаткова
Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. – К.: Здоров’я, 1996. – 352 с.
Автор: ас. Завіднюк Н.Г.
Затверджено на засіданні кафедри
14.06.2013 р. протокол № 10
Переглянуто на засіданні кафедри
“______”______________р., протокол №____
