Home » 04. Гнійно-запальні захворювання мягких тканин, кісток та суглобів

04. Гнійно-запальні захворювання мягких тканин, кісток та суглобів

25 Червня, 2024

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичного заняття для студентів V курсу медичного факультету

до змістовного модулю №3 «Дитяча хірургія»

Практичне заняття №4

ТЕМА: Гнійно-запальні захворювання м”ягких тканин -3 год.

( Флегмона новонароджених, омфаліт , мастит, токсичні форми перебігу гнійно-запальних захворювань м”ягких тканин та розвиток септичних ускладнень)

Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів-3год.

( Септичний артрит(метаепіфізарний остеомієліт),гострий метадіафізарний остеомієліт, атипові форми остеомієліту)

Мета 1: вміти виявити клініко-лабораторні ознаки захворювань; мотивувати і призначити оптимальний варіант консервативного і оперативного методів лікування. провести профілактику гнійної інфекції.

Професійна орієнтація студентів.: Проблема лікування гнійних захворювань м’яких тканин є найдовготривалішою в історії хірургії, і у дітей ще на сьогодні є досить актуальною. Широке застосування антибактеріальних препаратів і супроводжуючий їх мутагенний вплив привели до зміни видового складу і властивостей мікробної флори ран. Важливість вивчення даної теми вбачається в знанні ранньої діагностики, своєчасному етіопатогенетичному лікуванні і профілактиці даної патології у дітей.

Практична частина заняття-9.00-12.00

Методика виконання практичної роботи.

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається

по темі (комунікативні навички):

При обстеженні пацієнтів студенти повинні дотримуватися таких комунікативних алгоритмів:

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички):

1. Привітатись та назвати себе.

2. На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.

3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.

4. Якщо пацієнт тільки поступає в стаціонар провести коректну та спокійну бесіду з його родичами, в якій разом з лікуючим лікарем повідомити їх про попередній діагноз, мету госпіталізації, проведення певних обстежень, які плануються для виконання в майбутньому.

5. Перед проведенням фізикальних методів обстеження пояснити пацієнту яке обстеження буде виконано, вказати на певні неприємні відчуття і дискомфорт, які може відчути пацієнт під час цього обстеження, наголосити на обов’язковості цього обстеження в діагностиці даного захворювання та отримати його згоду.

6. За потреби транспортування до місця обстеження (оглядова кімната, ендоскопічне відділення, рентгенкабінет, УЗД-кабінет) пояснити її необхідність пацієнту.

7. Підготуватись до проведення обстеження (огляд, пальпація, перкусія живота, УЗД) – помити руки теплою водою, вдягнути рукавички, підготувати інструментарій до обстеження.

8. Провести те чи інше заплановане обстеження чи лікувальну маніпуляцію.

9. Разом з лікуючим лікарем в коректній та доступній для розуміння пацієнтом формі пояснити результати того чи іншого обстеження.

10. Залучити близьких пацієнта до бесіди та в доступній формі пояснити їм результати даних обстежень а за наявності попередніх обстежень порівняти їх результати, обов’язково з’ясувавши чи зрозумілі для них ваші пояснення.

11. Обов’язково тільки в присутності лікуючого лікаря обґрунтовувати доцільність оперативного втручання для лікування даної патології у курованого хворого.

12.Після проведення хірургічного лікування тільки в присутності лікуючого лікаря та за його згоди слід повідомити результати оперативного втручання хворому та його родичам а також про можливість виникнення тих чи інших ранніх чи віддалених післяопераційних ускладнень.

13.За умов обстеження хворого в післяопераційному періоді слід пояснити пацієнту як вірно виконувати гігієнічні процедури, тощо.

14.У ввічливій формі отримати згоду пацієнта на участь в перев’язці.

15.Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.

16.Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.

Робота.1 проводиться у вигляді клінічних розборів хворих безпосередньо „біля ліжка”, у перев’язувальній, операційній, діагностичних кабінетах. Проводиться: визначення загальних і місцевих симптомів даного захворювання; виконання додаткових методів дослідження з метою діагностики та диференціальної діагностики; оцінка лабораторних і рентгенологічних досліджень; складання детального плану лікування.

Обговорення результатів обстеження хворого проводиться під керівництвом викладача щодо правильності встановленого діагнозу, обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики та ін. Студентами ведеться щоденник у режимі „робочого зошита” з фіксацією формульованих діагнозів, планів обстеження та лікування хворого, виконаних маніпуляцій.

Робота 2.

Робота в інтернеті ,читальному залі кафедральної бібліотеки з тематичною

літературою.

Програма самопідготовки студентів по темі 1:

Навчальні завдання

Конкретизація завдання

1. Засвоїти етіпатогенез гострої інфекції м’яких тканин у дітей.

а) Особливості імунологічних реакцій дитячого організму;

б) Реакція нейрогуморальних механізмів;

в)Особливості будови шкіри і підшкірної клітковини у дітей;

г) Особливості протікання місцевого процесу і роль

фагоцитарної реакції

2. Вивчити клініко-лабораторну діагностику гострої інфекції м’яких

тканин у дітей.

а) Флегмона новонароджених:

1. Загальні симптоми при простій, токсичній, септико-піємічній формах;

2. Місцеві симптоми (біль, місцеве підвищення температури, почервоніння шкіри, припухлість);

3. Лабораторна діагностика.

б) Омфаліт новонароджених:

1.Загальні симптоми при простій, флегмонозній і некротичній формах;

2. Місцеві ознаки мастопатії і гнійного маститу.

3. Лабораторна діагностика.

в) Аденофлегмона:

1.Загальні симптоми.

2. Місцеві ознаки.

3. Лабораторна діагностика.

г) Псевдофурункульоз:

1.Загальні симптоми.

2. Місцеві ознаки.

3. Лабораторна діагностика.

3. Вивчити особливості консервативного лікування хворих з гострою гнійною інфекцією.

а) Антибактеріальна терапія;

б) Інтенсивна інфузійна терапія порушень гомеостазу;

в) Пасивна і активна імунізація;

г) Симптоматичне лікування;

д) Десенсибілізуюча і гормональна терапія;

е) Фізіотерапія (компреси, теплі ванни, грязеві аплікації, УВЧ, УФО).

4. Вивчити особливості оперативних методів лікування гострої гнійної інфекції у дітей.

а) Особливості вскриття флегмони новонароджених (нанесення множинних надрізів в зоні пошкодження і на кордоні зі здоровими ділянками без дренування, часта зміна пов’язок через 6-8 год.);

б) Особливості хірургічного лікування омфаліту новонароджених в залежності від його клінічної форми;

в) особливості розкриття гнійного маститу.

5. Вивчити основні шляхи профілактики гнійної хірургічної інфекції у дітей.

а) Обстеження на бацилоносійство персоналу пологового будинку і їх оздоровлення;

б) Боротьба з внутрішньолікарняною інфекцією (дотримання санітарно-гігієнічних норм у відділі);

в) Своєчасне виявлення і ізоляція хворих дітей з гнійною інфекцією;

г) Санітарно-просвітня робота серед населення.

Перерва -12.00-12.30

Семінарське обговорення практичної роботи-12.30.-14.00.(2 години)

Обговорення теоретичних питань по темі 1

Тестові завдання та ситуаційні задачі.

1.Хворому з гематогенним остеомієлітом у підлітковому віці при дифузному деструктивному ураженні кістки без утворення секвестрів показані:

A. численні черезшкірні остеоперфорації;

B. радикальна санація ураженої ділянки;

C. спостереження;

D. курс фізіотерапії;

E. встановлення внутрішньокісткових голок, місцево — антибіотики.

2.Вогнище первинно-хронічного остеомієліту верхньої третини великогомілкової кістки. Періодично відзначається загострювання процесу: біль, особливо вночі, підвищена температура. Ваша тактика:

A. термінова операція;

B. планова операція;

C. діагностична пункція осередку;

D. спостереження;

E. антибіотикотерапія.

3.Хвора 15 років скаржиться на болі в ділянці заднього проходу, підвищення температури тіла. Хворіє тиждень, початок захворювання ні з чим не пов’язує. При огляді в ділянці задньопрохідного отвору зліва – набряк та болючий інфільтрат з почервонінням шкіри над ним та розм’якшенням в центрі. Пальцьове дослідження прямої кишки болюче. Ваш діагноз?

A. Гострий підшкірний парапроктит

B. Тріщина заднього проходу

C. Запалення гемороїдального вузла

D. Тромбоз гемороїдального вузла

E. Гострий ішеоректальний парапроктит

4.У хворого підвищення температури тіла до 39оС, озноб, пульсуючий біль у промежині, яка посилюється при дефекації, сечовипускання нормальне. При пальпації виявляється болюча пухлина у періанальній ділянці та гіперемія шкіри. Ваш діагноз та лікувальна тактика?

A. Гострий парапроктит. Необхідна госпіталізація у хірургічне чи проктологічне відділення

B. Гострий простатит. Необхідна госпіталізація в урологічне відділення

C. Гострий геморой. Необхідна госпіталізація у хірургічне чи проктологічне відділення

D. Інвагінація лівої половини ободової кишки. Необхідна госпіталізація у хірургічне відділення для екстреного оперативного лікування

E. Анальна тріщина.Необхідна консультація гематолога.

5.Хлопчик 6 років отримав травму каменем по правому стегну. Через 2 доби у правому стегні з’явилися болі, що особливо посилювалися при ходінні. Вночі не спав із-за болі. Об’єктивно: стан важкий, дитина загальмована, температура тіла 390С. Пульс 130 в хвилину. АТ 90/50 мм рт ст. Місцево – різка болючість у верхній третині правого стегна, зглаженість пахвинної складки та правого кульшового суглобу, збільшення обводу стегна на 2 см. Який ймовірний діагноз?

A. Гострий гематогенний остеомієліт

B. Первинно хронічний остеомієліт

C. Кістково-суглобовий туберкульоз

D. Забій правого стегна

E. Нагноєна гематома стегна

6.Хвора 16 років скаржиться на болі в ділянці заднього проходу, підвищення температури тіла. Хворіє тиждень, початок захворювання ні з чим не пов’язує. При огляді в ділянці задньопрохідного отвору зліва – набряк та болючий інфільтрат з почервонінням шкіри над ним та розм’якшенням в центрі. Пальцьове дослідження прямої кишки болюче. Ваш діагноз?

A. Гострий підшкірний парапроктит

B. Тріщина заднього проходу

C. Запалення гемороїдального вузла

D. Тромбоз гемороїдального вузла

E. Гострий ішеоректальний парапроктит

7.Назвіть найбільш достовірний метод діагностики остеомієліту в ранні строки захворювання.

A. діагностична пункція м’яких тканин

B. рентгендіагностика

C. вимірювання місцевої температури

D. остеоперфорація

E. флебографія

8.У хворого з бронхоектазами нижньої долі відзначається загострення процесу в легені. Призначте лікування.

A. показане оперативне лікування

B. оперативне лікування тимчасово протипоказане

C. оперативне лікування не показане

D. оперативне лікування протипоказане

E. санаторне лікування

9.Найраніше ознаки флегмони новонародженого:

A. гіперемія шкіри

B. ціаноз шкіри

C. припухлість шкіри

D. мармуровість шкіри

10.Особливість перебігу флегмони новонароджених, крім:

A. швидке розповсюдження по периферії

B. швидке розповсюдження на глибоко лежачі тканини

C. схильність до некротизування лише шкіри .

D. супроводження токсичними проявами

E. схильність до некротизування шкіри і підшкірної клітковини

Перерва-14.00-14.15

Година самостійної роботи студентів-14.15-15.00

–Розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок-2»;

–оцінювання студентів.які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;

-здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку та занесенням облікового запису в комп»ютер.

Студент повинен знати та вміти:

Конкретна мета. Знати:

Початковий рівень знань та вмінь:

1. Розкрити анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної клітковини у дітей.

1. Анатомічна будова шкіри і її функція (кафедри анатомії, гістології)

2. Розкрити особливості етіології і патогенезу гнійної інфекції у дітей.

2. Імунологічна реакція дитячого організму. Роль внутрішньолікарняної інфекції (кафедри педіатрії, мікробіології, інфекційних захворювань, акушерства і гінекології, патофізіології).

3. Розпізнати клінічну картину захворювання.

3. Клініко-лабораторна діагностика гнійної інфекції м’яких тканин (кафедри хірургії, педіатрії, загальної терапії)

4. Мотивувати план консервативної терапії, корекції порушення гомеостазу.

4. Антибактеріальна і інфузійна терапія (кафедри пат. фізіології, педіатрії, курс анестезіології і реанімації)

5. Мотивувати вибір оперативного лікування, покази до нього, спосіб анестезії, оперативної техніки і ведення післяопераційного періоду.

5. Методика і техніка вскриття гнійників м’яких

тканин (кафедри хірургії, оперативної хірургії, анестезіології)

6. Проводити профілактику гнійної інфекції у дітей.

6. Внутрішньогоспітальна інфекція і боротьба з нею (кафедри акушерства і гінекології, мікробіології).

Еталони відповідей на тести та ситуаційні задачі.

1. А.

2. В.

3. А.

4. A.

5. А.

6. А.

7. D.

8. В

9. А

10.В

Джерела інформації:

Основні:

1. Ашкрафт К.У., Холдер Т.М. Детская хирургия. Санкт-Петербург,2002; 384с.

2. Исаков Ю.Ф. Хирургические болезни детского возраста. – М.:Медицина, 2004 г. – 1т, 567с.

3. Хирургические болезни детского возраста: Учеб.: В 2 т. / Под ред. Ю.Ф.Исакова. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2006. – Т.1. – 632 с.

4. Хирургические болезни детского возраста: Учеб.: В 2 т. / Под ред. Ю.Ф.Исакова. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2006. – Т.2. – 584 с.

5. Лекції з дитячої хірургії: Учбовий посібник / Під загальною ред. проф. Грони В.М. – Донецьк, 2007. – 265 с.

6. Хірургія дитячого віку /За ред.. проф.. В.І.Сушка //Київ: «Здоров’я», 2002 – 704 с.

Додаткові:

1. Арьяев Н.Л., Гадюченко П.Н. Основы инфузионной терапии детей раннего возраста. – К.: Здоров’я, 1991, 240 с.

2. Исаков Ю.Ф., Белобородова Н.В. Сепсис у детей – Москва: «Издатель Мокеев», 2001 – 369 с.

3. Детская оперативная хирургия /Под ред. проф.. В.Д.Тихомировой // Санкт-Петербуг: «Лик», 2001 – 428 с.

4. Долецкий С.Я., Гаврюшов В.В., Акопян В.Г. Хирургия новорожденных / Москва: «Медицина», 1976 – 320 с.

ТЕМА 2. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів.-3год.

Мета: вміти вияснити клінічні і рентгенологічні симптоми захворювання; мотивувати і назначити оптимальний варіант консервативного, оперативного і санаторно-курортного методів лікування.

Професійна орієнтація студентів.: гострий гематогенний остеомієліт – один із самих поширених і важких гнійних захворювань в дитячому віці. Діти з цією патологією складають від 6 до 10 % серед хворих з гнійними процесами, що знаходяться в дитячих хірургічних стаціонарах. Особливо важливим при даній хворобі є її рання клініко-інструментальна діагностика і своєчасне правильне етіопатогенетичне лікування.

Практична частина заняття-9.00-12.00

Методика виконання практичної роботи.

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається

по темі (комунікативні навички):

При обстеженні пацієнтів студенти повинні дотримуватися таких комунікативних алгоритмів:

Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички):

1. Привітатись та назвати себе.

3. Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.

8. Провести те чи інше заплановане обстеження чи лікувальну маніпуляцію.

12. Після проведення хірургічного лікування тільки в присутності лікуючого лікаря та за його згоди слід повідомити результати оперативного втручання хворому та його родичам а також про можливість виникнення тих чи інших ранніх чи віддалених післяопераційних ускладнень.

13. За умов обстеження хворого в післяопераційному періоді слід пояснити пацієнту як вірно виконувати гігієнічні процедури, тощо.

14. У ввічливій формі отримати згоду пацієнта на участь в перев’язці.

15. Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.

16. Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.

Робота 1 Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. проводиться у вигляді клінічних розборів хворих безпосередньо „біля ліжка”, у перев’язувальній, операційній, діагностичних кабінетах. Проводиться: визначення загальних і місцевих симптомів даного захворювання; виконання додаткових методів дослідження з метою діагностики та диференціальної діагностики; оцінка лабораторних і рентгенологічних досліджень; складання детального плану лікування.

Робота 2.

Робота в інтернеті ,читальному залі кафедральної бібліотеки з тематичною

літературою.

Програма самостійної підготовки студентів по темі:

навчальні завдання

Конкретизація завдання

1. Засвоїти етіопатогенез гострого і хронічного остеомієліту.

а) Роль відкритого вогнища інфекції, травми м’яких тканин і переохолодження

б) Значення мікроциркуляторних порушень в м’яких тканинах і кістковому мозку. Роль аксон-рефлексу.

в) Патогенетичні стадії гострого остеомієліту, їх розвиток, динаміка.

г) Основні причини виникнення, патогенез хронічного остеомієліту.

2. Вивчити класифікацію гострого хронічного остеомієліту.

а) Клінічна (протікання захворювання):

1. Токсична (адинамічна) форма.

2. Септико-піємічна форма.

3. Місцева форма.

4. Хронічна форма.

б) По локалізації:

1. Епіфізарний.

2. Метафізарний.

3. Діафізарний.

4. Метадіафізарний.

5. Кісток таза.

6. Кісток черепа.

7. Інших кісток.

в) Патогенетична стадійність:

1. Флегмони кісткового мозку.

2. Підокісного абсцесу.

3. Флегмони м’яких тканин.

4. Шкірної нориці.

г) Атипові форми.

1. Абсцес Броді.

2. Альбумінозний остеомієліт.

3. Антибіотичній остеомієліт.

4. Склерозуючий остеомієліт

3. Засвоїти клінічну і додаткову (рентген-, інструментальну, лабораторну) діагностику гострого і хронічного остеомієліту.

а) Діагностика клінічної форми, локалізація, патогенетичної стадійності захворювання.

1. Клінічна і рентгенологічна діагностика – збільшення об’єму кінцівок.

2. Оцінка зміни шкірних покривів в зоні локалізації процесу.

3. Рентгендіагностика деструктивних змін в кістках (оглядова рентгенографія , фістулографія).

4. Клінічна і рентгенологічна діагностика

метастатичної пневмонії.

б) Методика і оцінка остеотонометрії,

в)Лабораторні ознаки гострого гематогенного остеомієліту.

г)Лабораторне дослідження пунктату кісткового мозку і суглобів.

4. Вивчити диференційну діагостику гострого остеомієліту.

а) Міжм’язові флегмони.

б) Травматичні пошкодження кісток.

в) Пораження кісток: ревматичне, тифозне, туберкульозне, актиномікозне, сифилітичне.

г) Пухлини кісток.

5. Вивчити методи консервативного і оперативного лікування гострого і хронічного остеомієліту.

а) Консервативна терапія:

1. Корекція порушення гомеостазу.

2.Антибактеріальна терапія.

3. Десенсибілізуюча і антипротеолітична терапія.

4. Вітамінотерапія.

5. Імобілізація кінцівок.

6. ЛФК і фізіотерапевтичні засоби.

б) Оперативне лікування:

1.Пункція і остеоперфорація.

2.Внутрішньошкіряний лаваж.

3. Пункція і дренаж суглобів.

4. Секвестректомія.

5. Пластика постсеквестректомічних порожнин.

6. Вивчити віддалені

результати лікування

гострого і хронічного

остеомієліту.

а) Патологічні переломи.

б) Патологічні вивихи.

в) Анкілози суглобів.

г) Хронічний остеомієліт.

д) Злоякісне переродження нориці.

е) Вкорочення і деформація кінцівок.

7. Намітити основні шляхи профілактики гострого гематогенного остеомієліту.

а) Раннє загартовування організму.

б) Санація вогнищ гнійної інфекції.

в) Профілактика травматизму.

г) Боротьба з госпітальною інфекцією в пологових будинках.

д) Санпросвітня пропаганда.

Перерва -12.00-12.30

Семінарське обговорення практичної роботи-12.30.-14.00.(2 години)

Обговорення теоретичних питань по темі

Тестові завдання та ситуаційні задачі:

1.Новонароджена дитина, 8 днів, виписана з пологового будинку. Має мокнучий пупок. Одну добу тому з’явилось почервоніння правої молочної залози, вона тверда і болюча при натисканні. Дитина неспокійна, стала погано їсти, температура 38 градусів. Ваш діагноз:

A. мастит новонародженого;

B. лімфангіома;

C. мастопатія;

D. рожисте запалення;

E. пухирчатка.

2.У тритижневої дитини визначаються неспокій, температура 38,3 °С, збільшення та гіперемія правої молочної залози, болісність при її пальпації. Діагноз: мастит. Як треба здійснювати місцеве лікування, щоб не виникло ускладнень з боку молочної залози?

A. пункційним методом;

B. дугоподібним розрізом;

C. ретромамарним введенням антибіотиків;

D. радіальними розрізами-надсічками до ареоли.

E. лазеротерапія

3.Пацієнт С, 14 p., скаржиться на підвищення температури тіла. Об’єктивно: в ділянці спини наявний округлий інфільтрат діаметром 7 см, шкіра багряно-червона, навколо-набряк. У центрі – перфоративний отвір, з якого виділяється гнійно-кров’яниста рідина. Яке лікування слід застосувати після розкриття карбункула?

A. УФО крові;

B. дренування, загальна антибіотико-терапія;

C. УВЧ-терапія;

D. застосування протеолітичних ферментів.

E. антибіотикотерапія

4.Через 6 годин після хірургічного лікування (нанесення розрізів) дитині 3-х тижнів з некротичною флегмоною новонароджених куприкової ділянки спостерігається розповсюдження гіперемії та інфільтрації на сідничній ділянці. Яка подальша тактика лікаря?

A. обколювання розчином новокаїну з антибіотиками;

B. застосування фізіотерапії;

C. використання мазевих пов’язок;

D. використання пов’язок з антисептиками;

E. нанесення додаткових розрізів.

5.У дитяче відділення надійшов хлопчик у віці 3 місяців з абсцесом у правій пахвовій області, висипкою на шкірі обличчя, паховій області,

що має вигляд пустул. При обстеженні виявлене збільшення пахвових і пахових лімфовузлів, збільшення печінки й селезінки. Після проведеного антибактеріального лікування висип значно зменшився. В області абсцесу сформувався свищ, відокремлюване гнійне. Дефект якої ланки імунітету у дитини?

A. фагоцитарного;

B. гуморального;

C. клітинного;

D. комбінований;

E. системи комплементу.

6.У дитини віком 21 доба після народження, пупок набряклий, гіперемія розповсюджується на пупкову ямку, гнійні виділення із пупка. Яке захворювання у немовляти?

A. пупкова нориця;

B. флегмонозний омфаліт;

C. фурункул;

D. карбункул;

E. некротична флегмона немовлят.

7.Яка тривалість вимірювання внутрішньокісткового тиску при підозрі на гострий остеомієліт?

A. 2-3 хв.;

B. 10-15 хв.;

C. 20-25 хв.;

D. 30 – 40 хв.;

E. 60 хв.

8.У хворого з підозрою на гострий остеомієліт при діагностичній остеоперфорації отримана кров. Ваша наступна маніпуляція:

A. додаткові остеоперфорації;

B. вимірювання внутрішньокісткового тиску;

C. дренування рани;

D. зашивання рани;

E. промивання кістковомозкового каналу.

9.Дитина віком 7 років надійшла в стаціонар з гострим остеомієлітом нижньої третини стегна на 3-тю добу від початку захворювання. Стан важкий. Виражена інтоксикація. Пневмонія. Ваша тактика:

A. термінова операція;

B. остеоперфорація після передопераційної підготовки;

C. інфузійна та антибактеріальна терапія, операція у плановому порядку;

D. розріз м’яких тканин після передопераційної підготовки;

E. внутрішньокісткове введення антибіотиків.

10.Назвіть найвірогідніший метод діагностики гострого остеомієліту в ранній строк захворювання:

A. діагностична пункція м’яких тканин;

B. флебографія;

C. електрорентгенографія;

D. вимірювання внутрішньокісткового тиску;

E. остеоперфорація.

Година самостійної роботи студентів-14.15-15.00

–Розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок-2»;

–оцінювання студентів.які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;

Студент повинен знати та вміти:

Конкретна мета. Вміти:

Початковий рівень знань та вмінь:

1. Розкрити особливості етіології і патогенетичної стадійності гострого і хронічного гематогенного остеомієліту.

1. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей. Патогенез гострого і хронічного гематогенного остеомієліту (кафедра нормальної анатомії, пат.анатомії)

2. Розпізнати ранні клінічні і рентгенологічні ознаки захворювання в патогенетичній залежності від стадії процесу.

2. Клініка і рентгенодіаностика гострого і хронічного гематогенного остеміеліту (кафедри загальної хірургії, рентгенології)

3. Розпізнати клінічну форму гострого гематогенного остеомієліту.

3. Симптоматика основних клінічних форм (адинамічна, септико-піємічна, місцева) гострого гематогенного остеомієліту (кафедра загальної хірургії)

4. Розпізнати основні клініко-лабораторні ознаки порушення гомеостазу.

4. Клініко-лабораторна діагностика токсикозу, ексикозу, ацидозу, гіпокаліемії, (кафедра пат. фізіології, педіатрії, біохімії)

5. Мотивувати основні принципи консервативного і оперативного методів лікування, покази до них, вибір знеболення, особливості оперативної техніки і ведення післяопераційного періоду.

5.Антибактеріальна, інфузійна терапія. Методи остеоперфорації кісток, пункцій суглобів, знеболення (каф. фармакології, пат.фізіології, педіатрії, оперативної хірургії, курс анестезіології)

6. Визначити покази до диспансерного спостереження і санаторно-курортного лікування.

6. Реабілітація і санаторно-курортне лікування хворих (каф. ортопедії і травматології, курс фізіотерапії, ЛФК)