ДВНЗ  “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ    ім. І.Я.Горбачевського”

МОЗ України

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З дисципліни “ПРОФЕСІЙНі  ХВОРОБи”

 

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ №3

 

Спеціальність7.110101 – “Лікувальна справа”

 

 

 

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА  І СТРУКТУРА  ДИСЦИПЛІНИ

 У загальній системі підготовки лікаря професійна патологія є однією з загальнотерапевтичних дисциплін. Головне завдання курсу професійної патології полягає в тому, щоб навчити студентів методам обстеження хворого, діагностиці та лікуванню найбільш поширених професійних захворювань, організаційним заходам щодо запобігання профзахворюванням, принципам проведення профвідбору, трудової експертизи.

Професійні хвороби як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, медичної та біологічної фізики, патофізіології, патоморфології, фармакології, гігієни та екології, соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я, пропедевтики внутрішньої медицини, внутрішньої медицини, фтизіатрії, дерматології, венерології, психіатрії, наркології, оториноларингології, акушерства і гінекології, неврології, травматології і ортопедії, і інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами внутрішньої медицини та інших клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з професійних хвороб в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності;

в) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій у процесі трудової діяльності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу

Згідно з чинним навчальним планом підготовки фахівців, дисципліна «Професійні хвороби» за спеціальностями «Лікувальна справа»,  вивчається студентами на 5 курсі за єдиним навчальним планом в обсязі 60 год., з яких 6 – лекцій, 24 – практичних занять і 30 – самостійна робота..

Програма дисципліни включає 1модуль, до складу якого входять блоки змістових модулів:

Змістові модулі:

1. Особливості діа­гности­ки професійних захворювань. Захворювання, викликані впливом промислових аерозолів

2. Захворювання, викликані дією фізичних факторів та перенапруженням окремих органів і систем

3. Захворювання, зумовлені впливом хімічних факторів з переважною дією на систему крові

4. Захворювання, викликані дією хімічних речовин з переважним ураженням органів дихання, гепатобіліарної, сечовидільної систем, впливом сільськогосподарських отрутохімікатів

       5. Захворювання, викликані дією хімічних речовин з переважним ураженням нервової системи, впливом виробничих факторів алергізуючої та канцерогенної дій

 

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів професійних хвороб. У лекційному курсі максимально використовуються різноманітні дидактичні засоби – мультимедійні презентації, учбові кінофільми, слайди, магнітофонні записи, демонстрація тематичних хворих. Лекційний і практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб теми лекцій передували практичним заняттям або, при ротації модулів, начитувалися одним блоком.

Практичні заняття за методикою їх організації є клінічним розбором і передбачають:

– обстеження хворого на те чи інше професійне захворювання;

– формулювання попереднього діагнозу;

– призначення необхідних додаткових інструментальних та лабораторних методів обстеження;

– проведення диференціальної діагностики;

– обґрунтування кінцевого професійного діагнозу;

– призначення необхідного лікування;

– вирішення питань експертизи працездатності;

– визначення заходів первинної та вторинної профілактики.

Практичні заняття складаються з  таких структурних частин: 1) самостійна робота студентів та курація тематичного хворого під контролем викладача, 2) семінарське заняття, обговорення теоретичних питань, 3) робота студентів по відпрацюванню практичних навичок 4) вирішення ситуаційних завдань та тест-контроль засвоєння матеріалу.

Самостійна робота студентів займає у вивченні дисципліни вагоме місце. Окрім традиційної позааудиторної підготовки студентів по опрацюванню тем, які не входять до плану аудиторних занять, вона включає роботу студентів у відділеннях стаціонару, клінічних лабораторіях та відділеннях функціональної діагностики в позааудиторний час, ефективність якої повинна забезпечуватись викладачами. До самостійної роботи відноситься курація хворих з написанням історії хвороби. За період вивчення дисципліни передбачено написання від руки однієї історії хвороби (на її перевірку виділяється 0,5 академічної години).

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності до конкретних цілей. Застосовуються об’єктивні методи оцінки рівня володіння практичними навичками та теоретичними знаннями, ситуаційним завданням, написанням тестів в системі МООDL.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модулю складання  тестового іспиту.

Орієнтовний структурований план з дисципліни “Професійні хвороби”

для студентів медичних факультетів  за спеціальностями

7.110101 – “Лікувальна справа”

Cтруктура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Рік навчання	Вид контролю
	Всього годин/кредитів ECTS	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практичних занять
Модуль 1 Загальні питання профпатології. Професійні захворювання, викликані впливом промислових аерозолів, фізичних та хімічних  факторів Змістових модулів – 5	60/2,0	6/0,2	24/0,8	30/1	5	Підсумковий тестовий контроль в кінці семестру
Матрикул практичних навичок				30		ОСКІ
Разом годин/кредитів	60/2,0	6/0,2	24/0,8	30/1

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год. Аудиторне навантаження – 50,0%, СРС – 50,0%.

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета (кінцеві цілі) вивчення професійних хвороб встановлюються на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни :

–        проводити клінічне обстеження хворого, ставити попередній діагноз та визначати тактику ведення хворих на найбільш розповсюджені професійні захворювання;

–        аналізувати результати санітарно-гігієнічної характеристики умов праці щодо наступної діагностики професійного захворювання;

–        проводити диференціальну діагностику між вірогідним професійним та іншими професійними чи непрофесійними захворюваннями, що мають спільні клінічні симптоми та формулювати клінічний діагноз;

–        складати план лікувальних заходів при гострих та хронічних професійних захворюваннях за існуючими алгоритмами та стандартними схемами;

–        володіти принципами проведення профвідбору, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм;

–        розробляти план диспансеризації хворих групи ризику;

–        проводити санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи щодо попередження розвитку професійних хвороб та їх прогресування;

–        розв’язувати питання експертизи працездатності та працевлаштування при професійних хворобах;

–        встановлювати залежність виявленого захворювання від умов праці;

–        інтерпретувати клінічні та параклінічні дані при різних професійних захворюваннях.

 

 

 

.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 1 Загальні питання профпатології. Професійні захворювання, викликані впливом промислових аерозолів і фізичних та хімічних  факторів

Всього годин: 60 / 2 кредити (лекцій – 6, практичних занять – 24, СРС – 30)

Змістовий модуль 1. Особливості діа­гности­ки професійних захворювань. Захворювання, викликані впливом промислових аерозолів

Конкретні цілі

Студенти повинні:

–        Визначати можливу роль і значення шкідливих факторів виробничого середовища у виникненні професійних захворювань.

–        Аналізувати і використовувати, для обґрунтування зв’язку захворювання з умовами праці хворого, дані санітарно-гігієнічної характеристики.

            -Вирішувати питання про визначення кола осіб, які підлягають обов’язковому при вступі на роботу і періодичним медичним оглядам.

           -Виявляти ступінь втрати працездатності при професійних захворюваннях.

          -Аналізувати етапи становлення професійної патології як клінічної дисципліни для внутрішньої медицини та внесок окремих вчених на кожному її етапів

–        Діагностувати різні види пневмоконіозів, встановлювати діагноз ранніх стадій захворювання.

–        Пояснювати механізм розвитку пневмоконіотичного процесу в легенях.

–        Пояснювати механізм розвитку легеневого серця у хворих на пилові захворювання легенів.

–        Набути навичок визначення і оцінки рентгенологічних змін, які є спеціфічними для пневмоконіозів.

           -Інтерпретувати результати обстеження функції зовнішнього дихання хворого на пилові захворювання легень

 

Тема №1  Загальні питання професійної патології

Поняття, предмет і задачі професійної патології, її місце серед клінічних і гігієнічних дисциплін. Організація профпатологічної служби і структура професійної захворюваності в Україні. Основні етапи розвитку професійної патології як науки і предмета викладання; внесок учених України, країн СНД та світу.

Особливості клінічного обстеження хворих з вірогідністю щодо професійних хвороб. Значення аналізу трудової діяльності хворого (професійного маршруту), встановлення впливу несприятливих факторів виробничого середовища згідно санітарно-гігієнічної характеристики. Розв’язання питання про зв’язок діагностованого захворювання з дією професійних шкідливостей (захворювання є професійним чи загальним). Облік, реєстрація та розслідування випадків професійних отруєнь і професійних захворювань в Україні.

Основні клініко-інструментальні методи дослідження, що є вирішальними для ранньої діагностики профзахворювань. Лікарська етика і питання медичної деонтології в професійній патології. Класифікація професійних хвороб. Нормативно-правові документи.

 Тема№2 Пневмоконіози

Пневмоконіози: поняття про пневмоконіози. Класифікація. Етіологічна, рентгенологічна і клініко-функціональна характеристика. Окремі нозологічні форми. Патогенез. Особливості клінічного перебігу. Діагностика. Питання медико-соціальної експертизи і трудової реабілітації.

            Тема №3 Силікоз. Етіологія, патогенез. Рентгенологічна і клініко-функціональна характеристика. Особливості перебігу, ускладнення. Питання раціональної терапії, профілактики, експертизи працездатності. Силікатози. Етіологія, патогенез. Рентгенологічна і клініко-функціональна характеристика. Особливості перебігу азбестову, талькозу, цементного пневмоконіозу, ускладнення. Питання раціональної терапії, профілактики, експертизи працездатності  Хронічний бронхіт та хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Особливості клінічної картини та перебігу. Ускладнення, діагностика. Профілактика, лікування. Питання медико-соціальної експертизи та трудової реабілітації.

 

Змістовий модуль 2. Захворювання, викликані дією фізичних факторів та перенапруженням окремих органів і систем

Конкретні цілі

Студенти повинні:

–        Формулювати попередній діагноз при професійних захворюваннях, обумовлених впливом фізичних факторів виробничого середовища (вібрацією, шумом, ультразвуком, електромагнітним випромінюванням, змінами атмосферного тиску і температури мікроклімату), функціональним перенапруженням окремих органів і систем.

–        Володіти навичками функціональної діагностики (палестезіометрії, альгезіометрії, капіляроскопії, холодової проби, аудіометрії) і оцінки їх результатів.

–        Пояснювати роль відхилень у парціальному тиску газів у генезі синдромів, що розвиваються при професійних захворюваннях, пов’язаних із зміною атмосферного тиску.

–        Аналізувати роль порушень теплового балансу при захворюваннях, спричинених дією несприятливих факторів виробничого мікроклімату.

–        Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних захворюваннях, пов’язаних з дією фізичних факторів, із фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем .

–        На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування.

Тема №4 Вібраційна хвороба та нейросенсорна приглухуватість.

Вібраційна хвороба. Значення параметрів вібрації в розвитку захворювання. Класифікація. Патогенез. Варіанти клінічного перебігу. Диференціальна діагностика. Профілактика. Лікування. Медико-соціальна експертиза та трудова реабілітація.

Тема №5 Висотна та декомпресійна хвороби

Професійні захворювання, пов’язані із зміною атмосферного тиску. Роль відхилень у парціальному тиску газів у генезі синдромів, що розвиваються. Стани, пов’язані з підвищенням атмосферного тиску. Патологія при зниженому атмосферному тиску. Поняття про висотну та кесонну хворобу. Патогенез. Клінічні прояви. Питання терапії. Профілактичні заходи.

Перегрівання, переохолоджування. Тепловий удар, судорожна хвороба. Умови їх виникнення. Патогенез цих станів. Клінічна картина, перебіг. Профілактика і лікування. Питання медико-соціальної експертизи та трудової рабілітації.

Дисоціативні моторні розлади. Характеристика основних видів виробничих процесів, що зумовлюють професійні дискінезії.

Захворювання периферійної нервової системи: моно- і поліневропатії верхніх і нижніх кінцівок, у тому числі компресійні та вегетативно-сенсорні радикулопатії (шийного, попереково-крижового рівнів), радикуломієлопатії (шийного та попереково-крижового рівнів).

Захворювання кістково-м’язової системи та сполучної тканини. Хронічні міофібрози передпліччя і плечового поясу, стенозуючі лігаментози, стилоїдози (ліктьовий, плечовий), епікондиліт, бурсити ліктьового і колінного суглобів, периартрози (плечо-лопатковий, ліктьовий, колінний), артрози, остеоартрози, остеохондропатії (остеонекрози), остеохондрити тощо.

 

Змістовий модуль 3. Захворювання, зумовлені впливом хімічних факторів з переважною дією на систему крові

Конкретні цілі

Студенти повинні:

–        Формулювати попередній діагноз при професійному захворюванні, обумовленому впливом токсичних факторів виробничого середовища (свинцем та його сполуками, ароматичними вуглеводнями та їх нітро- й аміноз’єднаннями, арсеном та його сполуками та ін.).

–        Проводити диференціальну діагностику між передбачуваним професійним і непрофесійним захворюванням, що має схожі клінічні симптоми.

–        Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних захворюваннях, обумовлених впливом хімічних факторів виробничого середовища з переважною дією на систему крові.

–        На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування хворого.

Тема №6  Професійна інтоксикація бензолом

Шляхи надходження отрути в організм. Механізм дії. Клінічні особливості, стадії захворювання. Характер гематологічних змін. Питання трансплантології кісткового мозку. Диференціальна діагностика основних клінічних синдромів. Терапія, у тому числі й антидотна. Питання лікарсько-трудової експертизи і трудової реабілітації.

Тема №7    Професійні інтоксикації аміно-, нітроз’єднаннями бензолу, моноксидом вуглецю

Клініко-токсикологічна характеристика дії аміно– та нітроз’єднань ароматичного ряду, моноксиду вуглецю. Патогенез. Клінічна картина, перебіг, діагностика. Профілактика, лікування. Питання лікарсько-трудової експертизи та трудової реабілітації при гострих та хронічних інтоксикаціях.

Тема №8      Професійні інтоксикації свинцем, миш’яковистим воднем

Свинцева інтоксикація. Гостра та хронічна інтоксикації сполуками арсену. Шляхи проникнення отрути до організму. Патогенез. Клінічна картина, основні синдроми. Особливості перебігу. Зміни крові. Профілактика, лікування. Питання лікарсько-трудової експертизи та трудової реабілітації.

 

 

 

Змістовий модуль 4. Захворювання, викликані дією хімічних речовин з переважним ураженням органів дихання, гепатобіліарної, сечовидільної систем, впливом сільськогосподарських отрутохімікатів

Конкретні цілі

Студенти повинні:

–        Формулювати попередній діагноз при професійному захворюванні, обумовленому дією речовин з переважним ураженням органів дихання, гепатобіліарної, сечовидільної систем, впливом сільськогосподарських отрутохімікатів.

–        Проводити диференціальну діагностику між передбачуваним професійним і непрофесійним захворюванням, що має схожі клінічні симптоми.

–        Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при цих професійних захворюваннях.

–        На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування.

–       Складати план диспансерного спостереження за хворими з професійними захворюваннями, обумовленими дією хімічних речовин з переважним ураженням органів дихання, гепатобіліарної, сечовидільної систем, впливом сільськогосподарських отрутохімікатів.

 

Тема №9  Професійні інтоксикації отрутохімікатами, що використовуються при сільськогосподарських роботах

Професійні отруєння сільськогосподарськими отрутохімікатами. Класифікація пестицидів. Гострі та хронічні отруєння хлор-, фосфор-, ртутьорганічними та миш’яковистими з’єднаннями, похідними карбамінових кислот. Патогенез інтоксикацій. Клінічні прояви. Можливі ускладнення. Профілактика. Терапія. Питання лікарсько-трудової експертизи та трудової реабілітації.

Гострі та хронічні ураження легень токсико-хімічної етіології.  Хімічні сполуки токсичної та подразнюючої дії. Патогенез. Гострі ураження бронхолегеневого апарату. Клініко-морфологічні форми гострих та хронічних токсичних уражень бронхолегеневого апарату: набряк легенів, бронхіт, токсичний пневмоніт. Діагностика. Лікування. Експертиза працездатності. Профілактика.

 

Змістовий модуль 5. Захворювання, викликані дією хімічних речовин з переважним ураженням нервової системи, впливом виробничих факторів алергізуючої та канцерогенної дій

Конкретні цілі

Студенти повинні:

–        Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом нейротропних хімічних сполук або виробничих факторів алергізуючої та канцерогенної дій, застосовуючи при цьому результати лабораторних та інструментальних досліджень.

–         Аналізувати та оцінювати дані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці і використовувати їх у діагностиці захворювань.

–        Формулювати попередній діагноз та проводити диференціальну діагностику між передбачуваним професійним і непрофесійним захворюваннями.

–         Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів.

–         На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування хворого.

–        Складати план диспансерного спостереження за хворими з професійними захворюваннями, викликаними впливом сполук переважно нейротропної дії і виробничих алергізуючих та канцерогенних факторів.

 

Тема №10    Професійні нейротоксикози

Професійні  отруєння з переважним ураженням нервової системи (ртуть, марганець, тетраетилсвинець, сірковуглець). Характеристика нейротропних отрут. Механізм їх дії на організм. Основні клінічні синдроми гострих та хронічних нейроінтоксикацій. Стадії захворювання. Терапія Питання експертизи працездатності.

Професійні алергени. Імунна бронхіальна астма як самостійна форма професійного захворювання та неімунна бронхіальна астма як ускладнення пилових захворювань легень. Екзогенний альвеоліт. Патогенез та патоморфологічні особливості. Клінічна характеристика. Варіанти перебігу. Питання диференціальної діагностики, профілактики. Питання лікування, лікарсько-трудової  експертизи і трудової реабілітації.

Сполуки, що можуть спричинювати онкологічні захворювання професійної етіології. Рак легенів. Пухлини порожнини рота, печінки, шлунку. Пухлини сечового міхура. Патогенез. Клінічна картина. Особливості перебігу. Діагностика, диференціальна діагностика. Профілактика та лікування. Питання лікарсько-трудової експертизи та трудової реабілітації.

 

Тематичний план лекцій

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ МОДУЛЯ 1
«Загальні питання профпатології. Професійні захворю­ван­ня, викликані впливом промислових аерозолів, фізичних та хімічних факторів»

 

 

Перелік практичних навичок внесених в матрикули з професійних хвороб

 

Тематичний план самостійної роботи студентів