МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 8 (практичне – 6 год.)

Теми: 1. Методика визначення запиленості та хімічних забруднень повітря виробничого середовища. – 3 год.

2. Методика гігієнічної оцінки шуму і вібрації. – 3 год

Мета: 1. Освоїти методику дослідження і гігієнічної оцінки запиленості повітря виробничих приміщень.

 2. Закріпити та доповнити теоретичні знання студентів про шум, вібрацію як факторів виробничого середовища та їх вплив на організм і здоров’я.

3. Оволодіти методиками і засобами вимірювання та гігієнічної оцінки параметрів шуму і вібрації.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Цілий ряд виробничих процесів супроводжується утворенням пилу, що попадає в повітря виробничих приміщень і більш чи менш тривалий час знаходиться в завислому стані і, отже, разом з вдихуваним повітрям попадає в дихальні шляхи працюючих. Пил може бути причиною різноманітних захворювань – від пораження шкірних покривів і кон’юнктиви очей до тяжкої й агресивної хвороби силікозу. Лікар повинен вміти оцінити ступінь, шкідливості впливу пилу на організм і розробити комплекс профілактичних та оздоровчих заходів.

Сучасне промислове виробництво, в умовах якого робітники проводять значну частину життя, має великий вплив на їх здоров’я. Професійні шкідливості можуть зумовлювати розвиток хвороби і являтись фактором, що провокує перші прояви чи рецидив, різко погіршувати перебіг хронічних захворювань загального характеру, впливати на здоров’я потомства. В даний час лікарю будь-якої спеціальності приходиться стикатися з питаннями впливу на організм факторів виробничого середовища.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

9⁰⁰-11¹⁵

          Тема №1 “Методика визначення запиленості та хімічних забруднень повітря виробничого середовища.”

Робота 1. Освоїти техніку роботи з аспіратором (див. Пивоваров Ю.П. и др. Руководство …, с.144).

Робота 2. Переглянути під мікроскопом і замалювати в протоколі зразки різних видів пилу, відмітивши при цьому особливості морфології пилинок і дисперсність.

Робота 3. За умовою ситуаційної задачі розрахувати запиленість повітря при визначенні її аспіраційно-ваговим методом (див. Пивоваров Ю.П. и др. Руководство …, с. 144-145).

Результати роботи оформляються протоколом. Величина запиленості повітря, одержана за умов ситуаційної задачі, оцінюється у відповідності з гранично допустимими концентраціями (див. таблиця 1, 2)

Таблиця 1.

Гранично допустимі концентрації аерозолей переважно фіброгенної дії (вибірково)

 

Таблиця 2.

 

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони (вибірково)

 

Тема №2 Методика гігієнічної оцінки шуму і вібрації.        

Робота 4. Вирішити ситуаційну задачу на оцінку шумової обстановки у  промислових умовах, яка вимагає побудови спектрограми шуму, аналогічно наведеній у підручнику Ю.П.Пивоварова “Руководство к практическим занятиям по гигиене”, М., 1983, і згідно із таблицею 47, що наведена там же, або у кн. Р.Д.Габовича і ін. “Гигиена”, К., 1983. Крім побудови спектрограми, треба дати гігієнічний висновок про відповідність рівнів шуму ГОСТу.

Робота 5. Задача на комплексну оцінку виробничих умов, які складаються із характеристики рівнів шуму. Завдання передбачає оцінку шумової обстановки. Потрібно також запропонувати план оздоровчих і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на оптимізацію несприятливих умов праці.

          Законом передбачено єдиний Державний реєстр небезпечних і шкідливих факторів, проведення Державної санітарної експертизи проектів промислового будівництва, технологій виробництва, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, запобігання захворювань, травм, отруєнь та інших. (додаток 2,3)

До фізичних шкідливостей віднесено  (Витяг з Держстандарту 12.0.003 – 74):

–      рухомі машини, механізми, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, заготовки, матеріали, вироби, що переміщуються, інші механічні фактори;

–      нагріваючий чи охолоджуючий мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання (гарячі цехи металургійної промисловості, котельні та ін.), гаряча вода чи пара;

–      підвищений чи знижений барометричний тиск та його різкі зміни;

–      високі рівні шуму, вібрації, інфра – та ультрамеханічних коливань повітря чи твердих поверхонь;

–      високі рівні електромагнітних коливань радіодіапазону, електричних магнітних полів промислових частот, статичної електрики;

–      високі рівні іонізуючої радіації (рентгенівські, гама, корпускулярне випромінювання);

–      недостатнє або надмірне освітлення робочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча дія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект;

–      висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази (метан в шахтах).

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

Тема №1 Методика визначення запиленості та хімічних забруднень повітря виробничого середовища.

Теоретичні питання:

1.    Класифікація пилу за походженням і способом утворення.

2.    Від яких властивостей залежить шкідлива дія пилу на організм?

3.    Види шкідливої дії пилу на організм.

4.    Пневмоконіози, їх етіологія, патогенез та клініка.

5.    Методи визначення запиленості повітря виробничих приміщень і атмосферного повітря.

6.    Прилади для визначення запиленості повітря.

7.    Профілактичні міроприємства для попередження шкідливого впливу виробничого пилу.

Гранично допустимі рівні запиленості виробничих приміщень.

Тема №2 Методика гігієнічної оцінки шуму і вібрації.

Теоретичні питання:

1. Звук, шум. Визначення поняття.

2. Фізичні характеристики шуму, одиниці його вимірювання.

3. Інтенсивність звуку, визначення поняття гучності.

4. Діапазон частот звуку, що сприймаються органом слуху людини.

5. Класифікації шуму.

6. Дія шуму на орган слуху. Специфічна та неспецифічна дія шуму. Шумова хвороба. Поняття звукового комфорту, заходи боротьби з шумом.

7. Визначення вібрації. Класифікація вібрацій.

8. Фізичні характеристики вібрації. Віброшвидкість та віброприскорення. Одиниці вимірювання параметрів вібрацій, їх спектральний склад. Струси. Прямолінійні та кутові прискорення і перевантаження.

9. Біологічна дія вібрації, основні симптоми вібраційної хвороби.

10. Прилади для вимірювання рівнів та спектрального складу шуму і вібрації, порядок роботи з ними.

11. Заходи по зниженню несприятливої дії шуму і вібрації на організм людини. Основи та принципи гігієнічного нормування шуму і вібрації.

Семінарське обговорення теоретичних питань. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

1.    Класифікація пилу за походженням і способом утворення.

2.    Від яких властивостей залежить шкідлива дія пилу на організм?

3.    Види шкідливої дії пилу на організм.

4.    Пневмоконіози, їх етіологія, патогенез та клініка.

5.    Методи визначення запиленості повітря виробничих приміщень і атмосферного повітря.

6.    Прилади для визначення запиленості повітря.

7.    Профілактичні міроприємства для попередження шкідливого впливу виробничого пилу.

8.    Гранично допустимі рівні запиленості виробничих приміщень.

9.    Звук, шум. Визначення поняття.

10.Фізичні характеристики шуму, одиниці його вимірювання.

11.Інтенсивність звуку, визначення поняття гучності.

12.Діапазон частот звуку, що сприймаються органом слуху людини.

13.Класифікації шуму.

14.Дія шуму на орган слуху. Специфічна та неспецифічна дія шуму. Шумова хвороба. Поняття звукового комфорту, заходи боротьби з шумом.

15.Визначення вібрації. Класифікація вібрацій.

16.Фізичні характеристики вібрації. Віброшвидкість та віброприскорення. Одиниці вимірювання параметрів вібрацій, їх спектральний склад. Струси. Прямолінійні та кутові прискорення і перевантаження.

17.Біологічна дія вібрації, основні симптоми вібраційної хвороби.

18.Прилади для вимірювання рівнів та спектрального складу шуму і вібрації, порядок роботи з ними.

19.  Заходи по зниженню несприятливої дії шуму і вібрації на організм людини. Основи та принципи гігієнічного нормування шуму і вібрації.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.    Робітники працюють в умовах високих рівнів запиленості. Для виникнення професійних пилових захворювань мають значення хімічні (вміст силіцію (П) оксиду) та фізичні властивості аерозолів пилу. Яка основні фізична властивість аерозолів пилу?

А. намагнічування.

В. Іонізація.

С. Електрозарядженість.

D. Дисперсність.

Е. Розчинність.

2. Силікози виникають в залежності  від ефекту дії:

А. Пилюки з вмістом свинцю.

В. Пилюки з вмістом  ртуті.

С. Пилюки з вмістом марганцю.

D. Пилюки з вмістом оксиду вуглецю.

Е. Пилюки з вмістом SO₂.

3. Скільки стадій силікозу ви знаєте?

А. Одна (інтерстиціальна).

В. Дві (дифузно-склеротична, фіброзна).

С. Три (інтерстиціальна, дифузно-склеротична, вузликова).

D. Чотири (фіброзна, вузликова, склеротична, легенева).

4. Студент Н. проводить оцінку рівня шуму в цеху холодного штампування. За допомогою якого приладу він проводить це гігієнічне дослідження?  

A.   Шумовібромір 

B.   Аналізатор спектру шуму 

C.   Аудіотестер 

D.   Актинометр 

E.    Піранометр 

5. На робочому місці випробувача авіаційних двигунів зареєстровано аеродинамічний шум на рівні 102 дБА. Який з профілактичних заходів є найбільш дієвим у даному випадку?

A.    Застосування активних глушників

B.   Встановлення двигуна на шумоізолюючий фундамент

C.   Точна підгонка деталей двигуна

D.   Раціоналізація режиму праці і відпочинку

E.    Використання індивідуальних протишумних вкладишів

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача 1.

За допомогою аспіратора на фільтр з тканини ФПП взята проба повітря на комбінаті “Будіндустрія” біля бетономішальної машини. Приріст маси фільтра після аспірації складає 17 мг. Швидкість аспірації 16 л/хв, тривалість аспірації – 2- хв. Температура повітря під час забору проби дорівнювала 8 ⁰С, барометричний тиск – 746 мм рт.ст. Визначити концентрацію пилу, оцінити її рівень.

Задача 2

Проба повітря у виробничому приміщенні відбиралася аспіраційним методом. Маса фільтра до відбору пилу – 428 мг, після відбору – 439 мг. Тривалість аспірації – 25 хвилин при швидкості аспірації 20 л/хв. Температура повітря в місці відбору проби 20 ⁰С, барометричний тиск 750 мм рт. ст. Визначити концентрацію пилу в повітрі, привівши об’єм протягненого повітря до нормальних умов.

Задача №3 Проба повітря на вміст пилу у виробничому приміщенні відбиралася аспіраційним методом. Маса фільтра до відбору проби – 335 мг, після відбору – 343 мг. Тривалість аспірації – 25 хв при швидкості аспірації 20 л/хв. Температура повітря в місці відбору проби 20 ⁰С, барометричний тиск 748 мм рт. ст. Визначити концентрацію пилу в повітрі, привівши об’єм протягненого повітря до нормальних умов.  Чи відповідає концентрація пилу ПДК, якщо вміст SіО₂ у ній більш 70 %.

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Відповіді до тестів: 1 D, 2 Е, 3 С, 4 А, 5 С

Відповіді до ситуаційних задач:

Задача 1: Вагова концентрація пилу розраховується по формулі:

                                  Х=0 х 1000/У₀

Де 0 – приріст маси фільтру;

     У_{0 –} об’єм аспірованого повітря, приведений до нормальних умов.

          Об’єм протягнутого при аспірації повітря (У) – в нашому випадку становить:

                    У = Р х Т = 16 л/хв х 20 хв = 320 л

Р- швидкість аспірації;

Т – час відбору проби повітря.

          Приведення об’єму аспірованого через фільтр повітря до нормальних умов проводиться по формулі:

                    У₀ = У х 273 х В/(273+t) х 760

Де У – об’єм аспірованого повітря, л;

     t – температура повітря при аспірації;

     В – барометричний тиск, мм рт.ст.

                    У₀ = 320 х 273 х 746 /(273+8) х  760 = 305,4 л

          Вагова концентрація пилу дорівнює:

                    Х = 17 х 1000/305,4 = 55,74 мг/м³

          Одержана величина запиленості значно перевищує гранично допустиму концентрацію пилу в повітрі виробничих приміщень (10 мг/м³).

                                                 Самостійна робота студентів  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.    Властивість пилу, які визначають характер його дії на організм.

2.    Види патологічної дії пилу на організм людини.

3.    Пневмоконіози, види, патогенез.

4.    Методи дослідження запиленості повітря.

5.    Особливості профілактичного медичного огляду робітників підприємств з підвищеною запиленістю.

6.    Систему профілактичних міроприємств, спрямованих на зменшення запиленості виробництва.

7.    Гранично допустимі концентрації пилу в залежності від його хімічної характеристики.

8.    Основи анатомії та фізіології слухового аналізатора

9.       Фізичні основи акустики, вібрації.

10.Класифікації та основні джерела шуму, вібрації.

11.Біологічну дію шуму, вібрації та заходи профілактики їх несприятливого впливу на організм людини.

12.Вимоги до рівнів шуму, ультразвуку і вібрації.

Студент повинен вміти:

1.      Зібрати установку для визначення запиленості повітря аспіраційно-ваговим методом.

2.      Привести об’єм повітря до нормальних умов.

3.      Розрахувати концентрацію пилу в повітрі.

4.      Оцінити ступінь запиленості повітря у відповідності з гігієнічними нормативами.

5.      Оцінювати шумо-вібраційну обстановку.

6.      Користуватися шумоміром та аналізатором спектру шуму і вібрації.

7.      Визначати слуховий поріг за допомогою аудіометра.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основна:

1.     Матеріали для підготовки до практичних занять  http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

2.    Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія . – Вінниця : Нова Книга, 2006. – С. 122-130,138-147, 352-366. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

3.    Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з ос­новами екології. – К.: Здоров’я. 2004. – С.443-445, 451-459, 459-480.

4.    Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Дацснко.-Львів: Світ. 2001.- С.259-292, 294-319.

 Додаткова:

1.    Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. –С.113-119, 207-209, 209-247.

2.    Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни/За ред. Є. Г.Гончарука – К.: Вища школа, 1995. – С. 239-254, 277-282.

3.    Гігієна праці /За ред. А.М.Шевченка. – К.; Вища школа, 1993.-С. 178-200.

Методичку склав (ла) –

проф. Кашуба М.О.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

30 cерпня 2011 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

«__28_»__08_   2013___р. Протокол № 1