Home » Види та методи стерилізації

Види та методи стерилізації

28 Червня, 2024

Види та методи стерилізації.

Асептика й антисептика

Антисептика — це комплекс заходів, nякі спрямовані на знищення мікробів у рані, патологічному вогнищі або в nорганізмі в цілому.

Асептика — це комплекс заходів, спрямованих на nзапобігання проникненню мікробів у рану.

Інфекційні захворювання існують nзавдяки контагіозності, під якою розуміють можливість передачі збудника від nносія до здорової людини. Ця особливість, що забезпечує виживання збудника, як nбіологічного виду сформувалась у процесі еволюції.

Інфекція (infectio — зараження, псування) — стан зараження організму патогенними мікробами, nпри якому відбувається взаємодія між збудниками захворювання і макроорганізмом.

Інфекційний процес — це складний комплекс специфічних nбіохімічних, морфологічних та імунологічних змін, що виникають в організмі при nпопаданні патогенного агента в організм. Ці зміни залежать від виду збудника.

На ранніх етапах розвитку мікробіології, коли були nвідкриті численні збудники інфекційних захворювань, роль мікроорганізмів у nвиникненні захворювань переоцінювалась. Попадання патогенного агента в організм nвважалось єдиною необхідною умовою для розвитку інфекційного захворювання. Насправді nж, наслідки проникнення мікроорганізму в організм людини визначаються nвзаємодією збудника (мікроорганізму) і макроорганізму (людини) в конкретних nумовах зовнішнього середовища, при цьому захисним механізмам іноді належить nвирішальне значення.

У результаті взаємодії мікроорганізмів з різними nпатогенними властивостями і організмом людини інфекційний процес, що виникає, nможе набувати найрізноманітніших форм перебігу: від безсимптомної до клінічно nвираженої і навіть смертельної.

Таким чином, збільшується кількість збудників, кількість nхворих, поширюється захворюваність. У цьому і вбачають сутність епідемічного nпроцесу, основною закономірністю якого є безперервність, що підтримує життєздатність nпопуляції збудників інфекційних хвороб.

Найкраще nосновні риси епідемічного процесу були вивчені Л.В. Громашевським, який уклав nїх у так звані nзакони епідеміології.

1. Джерелом збудника nінфекції є заражений (хворий, а іноді здоровий) організм людини або (при зоонозах) nтварини.

2. Локалізація збудника nінфекції в організмі та механізм передачі його — взаємообумовлені явища. nЗакономірно змінюючи один одного, вони утворюють nбезперервний ланцюг, який забезпечує існування виду збудника вприроді, а разом з тим безперервність nепідемічного процесу при будь-яких інфекційних хворобах.

Стерилізація (від nлат. sterilis — nбезплідний) — це знищення всіх вегетативних і спорових nформ патогенних і непатогенних мікроорганізмів.

Стерилізації підлягають nвсі вироби медичного призначення, які в процесі свого використання передбачають nконтакт з рановою поверхнею, слизовми оболонками й ін’єкційними засобами. nНаприклад, ножиці для підстригання нігтів лише nдезінфікуються. А ножиці для зняття швів — обов’язково повинні бути nстерильними; термометр медичний після використання дезінфікуємо, а коли nнеобхідно виміряти температуру в прямій кишці (у дітей, гінекологічних хворих) nйого потрібно стерилізувати.

Очищені nінструменти стерилізують і вибір методу залежить від особливостей nвиробу, який необхідно простерилізувати.

Передстерилізаційна очистка інструментів.

Весь nінстументарій, який в подальшому буде стерилізуватися повинен пройти nпередстерилізаційну очистку, яка застосовується з метою очищення його від біологічних, механічних забруднень, nзалишків ін’єкційних препаратів.

Передстерилізаційна nочистка проводиться механічним або ручним способом.

Механічну nпередстерилізаційну очистку здійснюють за допомогою спеціального nобладнання струйним, ротаційним методом з застосуванням йоршів або ультразвуку. nПередстерилізаційна очистка інструментів ручним методом складається з наступних nетапів:

1. Промивання під nпроточною водою — кожен інструмент окремо в розібраному вигляді протягом 0,5-1 nхв.

2. nЗамочування в комплексному мийному розчині на 15-20 хв, при умові, що розчин підігрітий nдо 50-60 о С (температура в процесі обробки інструментів не підтримується).

3. Миття nв комплексному мийному nрозчині за допомогою йорша або ватно-марлевого тампона. Миється кожнийвиріб окремо n0,5-1 хв.

4.Прополіскування під nпроточною водою протягом 10 хв.

5. nОполіскування дистильованою водою 0,5 хв.

Всі nінструменти підлягають nпередстерилізаційній очистці в розібраному вигляді.

Комплексний nмийний розчин складається з: 5 г мийного nсередника “Лотос” (або іншого на біологічній основі), 170 г 3 % розчину перекису водню, 825 мл nводи. Для приготування комплексного мийного розчину в маніпуляційних nповинні бути мірні ємкості. Передстерилізаційна обробка проводиться в nпромаркованій посудині. Приготовлений мийний розчин має термін придатності одну nдобу. Нормативними документами передбачено багаторазове його використання — до n6 разів протягом 24 год з моменту його виготовлення, при умові, що розчин не змінив свого nзабарвлення. Зміна кольорусвідчить про його nзабруднення, що знижує очисні властивості.

Якість nпередстерилізаційної очистки інструментів оцінюють при постановці проб:

а) на nнаявність крові (білка) — азопіритова, проба, проба з nгемотестом “Факел”;

б) на nнаявність залишків мийного середника — фенолфталеїнова проба (використовується n1 % спиртовий розчин фенолфталеїну).

Контролю підлягає n1 % від обробленого інструментарію, але не менше 3-5 одиниць. Проби проводять nщоденно і це контролює старша медична сестра відділення, головна медсестра.

При nпозитивних пробах на приховану кров вся партія інструментів, від яких nвідбирались інструменти на контроль, підлягають nповторній передстерилізаційній обробці.

При nпозитивній фенолфталеїновій пробі (виникає забарвлення малинового кольору) nінструменти підлягають повторному ретельному промиванню під nпроточною водою.

Ведеться nжурнал обліку передстерилізаційної очистки.

Існують різні nметоди стерилізації і вибір методу залежить від особливостей виробу, який nнеобхідно простерилізувати.

Методи nстерилізації, які найчастіше застосовуються.

Повітряний метод стерилізації — рекомендується для стерилізації nвиробів зі скла, металу. Стерилізація відбувається під впливом сухого гарячого nповітря 180 о С (± 2о nС) протягом 1 год в сухожарових шафах. Інструменти повинні стерилізуватись nсухими і в пакунках зі спеціального паперу або у відкритих ємностях на лотку. nВироби, простерилізовані в мішечках зі спеціального паперу, nможуть зберігатись стерильними 3 доби. Вироби, простерилізовані без пакунка, nповинні бути використані безпосередньо після стерилізації. Для контролю nроботи повітряного стерилізатора з кожною партією інструментів закладається nіндикатор. Це можуть бути трубчасті індикатори — ТИТ-3, тіосечовина, альбуцид nабострічковий індикатор стерильності. Останній являє nсобою паперову стрічку білого кольору. Під дією nтемператури 180о С протягом години вона міняє колір — стає коричневою. В nповітряний стерилізатор кладуть смужки довжиною 2 см.

Паровий метод рекомендується для стерилізації nінструментів з металу, виробів з гуми, перев‘язувального матеріалу, nбілизни. Стерилізація відбувається в автоклаві (рис. 2.6.) під дією nповітряної пари, яка подається під тиском.

У всіх типах парових nстерилізаторів принцип будови однаковий. Вони складаються з 3 стальних nциліндрів, розміщених один в одному. nВнутрішній циліндр є стерилізаційною камерою, в яку закладають матеріал nдля стерилізації. Середній циліндр називають водопаровою камерою, в неї nзаливають воду, яка при нагріванні перетворюється в пару. Водопарова і nстерилізаційна камери з’єднані між собою. Зовнішній циліндр — це захисний nкожух, який зменшує теплові втрати.

Автоклав nоснащений ще манометром, запобіжним клапаном і пристосуваннями для заливання nводи та контролю за її рівнем.

Процес стерилізації паровим методом складається з декількох етапів. nСпочатку водопарову камеру заповнюють водою, потім у стерилізаційну камеру nзакладають речі, щільно закривають кришку, і запобіжний кран встановлюють на nтой рівень тиску, при якому планують здійснювати nстерилізацію (як правило — 147-196 кПа). Після витіснення з камери повітря nдоводять тиск пари до заданого. Цей момент вважають початком стерилізаційної nвитримки (експозиції). При тиску пари 147 кПа і температурі 120 оС витримка повинна становити 45 хв, а при тиску 196 кПа і nтемпературі 132 ^оС — 20 хв. Витримавши експозицію, знижують тиск в nапараті шляхом випускання пари, відчиняють кришку і виймають стерильні матеріали.

Режими nроботи автоклава можуть бути такими:

1. nТемпература 132 ^о С, nтиск 0,20 МПа (2 атмосфери), час стерилізації — 20 хв. Застосовується для nстерилізаціїперев‘язувального nматеріалу, білизни, виробів з металу. При цьому використовують такі індикатори n— фенацитин, манілоза і сечовина, стрічковий індикатор ІС-13.

2. nТемпература 120 ^о С, nтиск 0,11 МПа (1,5 атмосфери), час стерилізації — 45 хв. Цей метод nвикористовується для стерилізації гумових виробів (рукавиці, nкатетери, зонди, балончики для відсмоктування слизу і інше). Як індикатор nстерильності застосовується фуксин з бензоїдною кислотою.

Стерилізація nпроводиться в стерилізаційних коробках — біксах або в подвійній м’якій nупаковці з бязі. Перед закладкою виробів на стерилізацію, бікс попередньо повинен nбути двічі з інтервалом в 15 хв протертий 1 % хлораміну, промитий дистильованою nводою і висушений. Матеріали для стерилізації в бікси nзакладаються в сухому вигляді, пухко. Гумові вироби повинні бути протальковані nта загорнуті в марлю. Переносяться бікси в спеціальних мішках. Термін nстерильності виробів в біксах, nякі не відкривались — 3 доби. Відкритий бікс повинен бути використаний в той же день. Якщо nзалишились не використані вироби у відкритому біксі — вони підлягають nповторній стерилізації. Саме тому, на всіх біксах закріплюють етикетки на яких nвказані: дата стерилізації і є підпис медсестри, яка проводила стерилізацію.

Ведеться nжурнал обліку стерилізації повітряним і паровим методами.

Хімічний метод стерилізації проводиться з nвикористанням розчинів хімічних засобів. Він рекомендується для виробів з nполімерних матеріалів, скла, корозійностійких металів. nНайчастіше використовується 6 % розчин перекису водню. Стерилізація nвідбувається при кімнатній температурі — 6 год, в підігрітому до 50 о С розчині — 3 год.

Стерилізація nповинна проводитися при повному зануренні виробів, котрі вільно розкладаються в nємкості з розчином, довгі вироби вкладають по спіралі. Всі канали і порожнини заповнюються розчином. Після nзакінчення часу стерилізації всі вироби двічі занурюють на 5 хв в дистильовану nводу, кожний раз змінюючи її. Потім вироби переносяться стерильним корнцангом в nстерильну ємність або укладку. Термін збереження стерильності виробів в стерильній ємкості — 3 доби. Розчин nперекису водню може використовуватися протягом 7 діб з дня nприготування при умові збереження його в закритій nємкості в темному місці. Подальше використання розчину можливе лише при умові nконтролю вмісту активно діючих речовин.

Для nстерилізації термонестійких предметів (хірургічні інструменти, nвиготовлені з полімерних матеріалів, ґумові предмети тощо) nможна використовувати 1% розчин надоцтової кислоти. Тривалість обробки — 45 хв. nПредмети повністю занурюють у розчин в емальований посуд і витримують nвизначений час, накривши посуд покришкою. Після закінчення стерилізації nпромивають у стерильній дистильованій воді.

Для nхімічного методу стерилізації можна використовувати розчин дексону — із nглутаровим альдегідом.

Дуже nзручно користуватись засобами зарубіжного виробництва. Так, при використанні 2 n% розчину корзолексу стерильність досягається через 60 хв, а при застосуванні 4 n% розчину — через 30 хв. Корзолекс має антикорозійні властивості, тому ним nзручно стерилізувати ріжучі інструменти, а також оптику. nПроте слід nзазначити, що його використання обмежує його вартість.

Стерилізація nіонізуючим випромінюванням. Променеву стерилізацію проводять іонізуючим промінням великої nенергетичної сили, яке може проникати на різну глибину в матеріал, що nпідлягає стерилізації. Переважно застосовують бета- і гама-опромінення. Цей вид nстерилізації широко використовують на промислових підприємствах, nде виготовляють інструменти одноразового користування (шприци, системи для nпереливання крові, перев’язувальний матеріал). Предмети упаковують в герметичні nполіетиленові пакети із зазначенням терміну зберігання (до кількох nроків).

Газовий метод стерилізації у промислових умовах застосовують nдля обробки термонестійких предметів, які не витримують стерилізації в автоклаві nабо в сухожаровій шафі (катетери, зонди зі штучних матеріалів, nшланги, протези, ендоскопи, оптичні прилади, кетгут). Найчастіше використовують nокис етилену, пари формаліну. Застосовується в заводських умовах в спеціальних nгазових стерилізаторах у приміщеннях з витяжною вентиляцією для стерилізації nвиробів одноразового призначення.

Кип’ятіння як метод стерилізації шприців та nголок згідно з галузевим стандартом 42-21-2-85 “Стерилізація і дезінфекція nмедичного інструментарію” не передбачений. Але у виняткових випадках (у nневеликих лікарнях, амбулаторіях, у домашніх умовах), коли неможливо nпростерилізувати шприци та голки іншим способом, можна застосовувати кип’ятіння. nСтерилізація кип’ятінням проводиться в спеціальних металевих nкип’ятильниках з решіткою для вкладання інструментів. Заливають інструменти nхолодною дистильованою водою і кип’ятять 45 хв з моменту закипання.

За якістю стерилізації ведеться nбактеріологічний контроль. Працівники баклабораторії беруть змиви на nстерильність 1 раз на 7-10 днів.

При багатопрофільних лікувально-профілактичних nзакладах і великих лікарнях організовані центральні nстерилізаційні відділення (ЦСВ), в яких nпроводять передстерилізаційну очистку інструментів та стерилізацію білизни, nперев’язувального матеріалу, інструментів та інших медичних виробів паровим та nповітряним методами.

ЦСВ nскладається з двох зон: нестерильної і чистої. У нестерильній зоні виділяють nкілька окремих кімнат: приймально-сортувальна, у якій приймають з відділень і сортують nшприци, голки, інструменти; кімнати для проведення передстерилізаційної очистки nта кімнати, де інструменти висушують та перевіряють на цілісність та nпридатність до роботи, готують до стерилізації і завантажують у автоклав чи nсухожарову шафу.

У чистій nзоні після закінчення стерилізації стерильний матеріал nвиймають із стерилізаційних апаратів і видають за призначенням.

Хімічний метод стерилізації проводиться з nвикористанням розчинів хімічних засобів. Він рекомендується для виробів з nполімерних матеріалів, скла, корозійностійких металів. nНайчастіше використовується 6 % розчин перекису водню. Стерилізація nвідбувається при кімнатній температурі — 6 год, в підігрітому до 50 о С розчині — 3 год.

Для nхімічного методу стерилізації можна використовувати розчин дексону — із nглутаровим альдегідом.

Санітарно-протиепідемічний режим nлікувальних закладів.

У nприймальному відділенні санітарно-гігієнічний режим повинен виключати занесення nінфекції в стаціонар. Після огляду кожного хворого, який nпоступив, клейонку на кушетці варто протирати дезінфікуючим розчином, хворого nоглядають на педикульоз, він проходить повну санітарну обробку (душ або ванна, nпри цьому видається знезаражена мочалка). Хворий переодягається в чисту nлікарняну білизну (із дозволу лікаря може залишитися у своїй білизні). Після nогляду хворого руки варто вимити милом (в одноразовому розфасуванні) при nдворазовому намилюванні, а після огляду інфекційного хворого — протягом 2 хв n0,2 % розчином хлораміну або 0,1 % розчином дезоксону-1.

Приймальні nвідділення повинні мати засоби дезінфекції і дезінсекції: мило, губки індивідуального користування, посуд для збереження nчистих і використаних губок, накінечники для клізм і посуд для їхнього nзбереження в чистому вигляді.

Після огляду хворого металеві nшпателі кип’ятять протягом 15 хв, а термометри дезінфікують в 1% розчині nхлораміну або в 0,1 % розчині дезоксону протягом 15 хв, або занурюють в 3 % nрозчин перекису водню на 80 хв.

У nлікувальних відділеннях стаціонарів ліжко, тумбочку і підставку nдля підкладного судна протирають дезінфікуючими розчинами. Постільні речі після nвиписування кожного хворого необхідно обробляти в дезінфікуючій камері.

Гігієнічну nванну хворі одержують 1 раз на 7-10 днів із зміною білизни. При зміні постільної і натільної nбілизни її акуратно вкладають у ємкості з покришкою або в мішки з бавовняної nтканини. Після зміни білизни підлогу і предмети протирають nдезінфікуючими розчинами. Весь прибиральний інвентар — щітки, ганчірки, відра nповинні бути марковані для різних приміщень. Матеріал, nяким прибирали, знезаражують замочуванням на 1 год у 1 % розчині хлораміну або n0,5 % розчині хлорного вапна з наступним полосканням у чистій воді й висушуванням, nтому що у вологому середовищі розмножуються псевдомонади і клебсієли.

У nплановому порядку 1 раз на місяць і, крім того, за показаннями проводяться nбактеріологічні дослідження повітря,рідких nлікарських форм, грудного молока, рідин для пиття хворих, змивів із рук nперсоналу, предметів догляду.

Особлива nувага приділяється стерильності хірургічного інструментарію, голок, шприців, nшовного матеріалу, катетерів, апаратів для штучного кровообігу, ендоскопічної nапаратури. При цьому визначають наявність стафілококів, синьогнійної палички, nклебсієл, протею, кишкової палички та ін.

Санітарний nнагляд за лікарняними nустановами включає санітарно-технічний стан харчоблоку, транспорту для nперевезення продуктів, утримання інвентарю і посуду, дотримання технології приготування nїжі, термінів її реалізації, nправил миття і дезінфекції посуду.

Медичний персонал лікарняних установ може стати джерелом збудників nінфекції (будучи носіями або хворими на легкі форми, а також виявитися жертвою, nзаразившись від хворого, nйого крові й виділень. Для зменшення цієї небезпеки проводять періодичний медичний огляд і nобстеження персоналу. Доцільно мати картотеку, в якій nповинні бути зазначені захворювання, перенесені кожним співробітником. Виявлені nносії і хворі повинні бути звільнені від роботи і пройти курс лікування.

Захист nмедичного персоналу від зараження — актуальна тема при роботі з інфекційними хворими і носіями ВГВ і ВІЛ. При nцьому ретельного виконання потребує режим роботи в процедурних кабінетах.

Обстеження nпрацівника на бацилоносійство

Оскільки nмедичні працівники можуть бути джерелом виникнення внутрішньолікарняної nінфекції в гінекологічних відділеннях та акушерських стаціонарах, проводиться nїх обстеження на бацилоносійство не рідше 1 раз на рік. Обов’язковому nбактеріологічному дослідженню підлягає слиз з передніх відділів носа та зіва. nЗабір матеріалу з зіва проводиться з nповерхонь мигдаликів ватним тампоном натще або не рідше ніж через 2-3 год після nприймання їжі. Посів матеріалу, що досліджується на середовище, здійснюють не nпізніше, як через 2 год після забору.

Якщо в nмедичного працівника виділено стафілокок в посіві зі слизу носоглотки, йому nобов’язково призначають консультацію стоматолога і отоларинголога. При nвиключенні патології даними спеціалістами бацилоносій проходитьсанацію. nСанація здійснюється розчином фурациліну, олійним розчином хлорофіліпту і інше. Після nцього повторно тричі беруться мазки на стафілококоносійство. Коли ж і після nпроведеної санації продовжує висіватись стафілокок, роблять посів на чутливість nдо антибіотиків і проводять антибіотикотерапію. При відсутності ефекту nпроводять фенотипування і продовжують санацію. Якщо ж протягом року не вдається nдосягнути позитивного результату, такого працівника переводять на роботу в відділення nсоматичного профілю.

Щоденно nперед початком роботи працівники відділень гінекології, операційних блоків, nпологового будинку оглядаються лікарем. nОгляду підлягають шкіра з метою виявлення висипань, nоглядається зів і вимірюється температура тіла. Відмітка робиться в спеціальному журналі. при nвиявленні запальних та інфекційних захворювань медпрацівник недопускається до nроботи.

Двічі на рік nмедичні працівники повинні обстежуватись на RW і СНІД, австралійський антиген. Оскільки nмедичні працівники можуть бути джерелом виникнення внутрішньолікарняної nінфекції в гінекологічних відділеннях та акушерських стаціонарах, проводиться nїх обстеження на бацилоносійство не рідше 1 раз на рік. Обов’язковому nбактеріологічному дослідженню підлягає слиз з передніх відділів носа та зіва. nЗабір матеріалу з зіва проводиться з nповерхонь мигдаликів ватним тампоном натще або не рідше ніж через 2-3 год після nприймання їжі. Посів матеріалу, що досліджується на середовище, здійснюють не nпізніше, як через 2 год після забору.

Бактеріологічне обстеження у nвідділеннях

У відділеннях лікувальних закладів nповинен проводитись бактеріологічний контроль в наступному об’ємі:

1 раз на місяць — nбактеріологічне дослідження мікробної забрудненості nпредметів довкілля;

1 раз на nмісяць — посів повітря на визначення його мікробного nзабруднення;

1 раз на місяць n— змиви на наявність кишечної палички (в роздаточних, їдальнях;

1 раз на n7-10 днів — змиви на стерильнісь;

1 раз на nквартал — мазки на бацилоносійство.

Позачерговий nбактеріологічний контроль проводиться за епідемічними показаннями. Санстанція і nдезстанція проводять бактеріологічний контроль не рідше nяк один раз в квартал.

Профілактика СНІДу при роботі медичного персоналу

Останнім nчасом з’явилось багато повідомлень про зараження медичних працівників вірусом nгепатиту В внаслідок контакту з кров’ю під час виконання ними професійних nобов’язків. Цей факт відображає тенденцію до зростання ендемічної nзахворюваності серед багатьох груп населення, появи нових хвороб, таких, як nВІЛ-інфекція (вірус імунодефіциту людини). У зв’язку з цим було видано наказ №408 nвід 12.07.89 nр. “Про заходи по зниженню захворюваності nвірусним гепатитом”.

Всі nробочі місця повинні бути забезпечені дезінфікуючими засобами. В доступному місці зберігається nаптечка, якамістить: спирт 70о, йод, марганцевокислий nкалій, дистильовану воду, перев’язувальний матеріал. Необхідно передбачити nнедоторканий запас дезінфікуючих засобів в такій nкількості, щоб можна було зручно і швидко приготувати розчин необхідної nконцентрації (наважки хлораміну по 30 nг і один літр води). nМарганцево-кислий калій фасується по 0,1 nг. При розведенні його в одному літрі води утворюється nрозчин світлорожевого nкольору (1:1000).

При nпопаданні (або підозрі на попадання) матеріалу на халат, одяг це nмісце необхідно обробити дезрозчином, потім знезаразити рукавиці, зняти халат і nзамочити в дезрозчині або покласти в стерилізаційні коробки для автоклавування. nВзуття слід nобробити ганчіркою, змоченою в дезрозчині. Шкіру рук і інших ділянок тіла під забрудненим одягом слід протерти 70о спиртом. При nпопаданні заразного (чи підозрілого матеріалу) на обличчя, nостаннє старанно миють милом. Протирають 70^о спиртом. Очі промивають nрозчином марганцево-кислого калію nв розведенні 1:1000. При попаданнізаразного матеріалу в рот ротову порожнину nпрополіскують 70^о спиртом. При пошкодженні шкіри (порізи, уколи) nслід видалити кров з ранки і обробити шкіру 70^о спиртом, потім йодом. При nпопаданні інфікованого чи підозрілого матеріалу на підлогу, nстіни, меблі, обладнання — забруднене місце заливають дезрозчином, потім nпротирають ганчіркою, змоченою в дезрозчині. Використану ганчірку кидають в nпосуд з дезрозчином або бак для подальшого автоклавування.

Про всі nвипадки аварійних ситуацій, при яких можливе інфікування nмедпрацівників вірусом СНІДу інформується адміністрація. Робиться nвідповідний запис в журналі реєстрацій аварійних ситуацій. За потерпілими nведеться нагляд протягом року. У випадку від‘ємних nреакцій на СНІД через 6,12 тижнів, 6 місяців, один рік nпісля випадку, спостереження припиняється.

З nметою профілактики nзараження при роботі медичного персоналу з хворими, віброносіями, nсеропозитивними особами, також з особами з підозрою на СНІД за nепідеміологічними або клінічними критеріями, а також з особами вказаних nкатегорій, необхідно дотримуватися наступних заходів nбезпеки:

1. Взяття крові, інших біологічних nматеріалів і всі лабораторні роботи з ними повинні nпроводитися в гумових nрукавичках, а при загрозі розбризкування інфікованих рідин — в масках і захисних окулярах для запобігання їх попаданню на nвідкриту шкіру і слизові. При попаданні інфікованого матеріалу на шкіру і nслизові їх необхідно акуратно вимити теплою водою з милом, після nчого обробити тампоном, змоченим 6 % розчином перекису водню або 0,1 % розчином nдезоксону або 70о спиртом. Слизові очей при попаданні на них крові або інших рідин nнеобхідно зразу ж промити водою або 2 % розчином борної кислоти.

2. Під nчас контакту з хворим всі пошкодження на руках повинні бути закриті nнапальчниками або лейкопластирем.

3. При зборі рідини nнеобхідно користуватися піпетками тільки за допомогою механічних пристосувань nдля виключення всмоктування ротом. Перевертати пробірки для перемішування крові nз реактивами потрібно в закритій пробірці або з одягненим напальчником.

4. Персонал повинен мити руки після nзакінчення огляду хворого, роботи в лабораторії, зніманні захисної одежі і nперед виходом з лабораторії або відділення.

5. Весь робочий одяг необхідно носити під nчас роботи з хворим і потенційно інфікованим матеріалом і знімати тільки перед nвиходом з лабораторії або відділення.

6. Процедури, які можуть призвести до nрозпилювання або розбризкування біоматеріалу необхідно проводити наспеціально nвідведених для цього робочих місцях, які забезпечують ізоляцію біоматеріалу.

7. В приміщенні після nроботи проводиться вологе прибирання з використанням 3 % р-ну хлораміну.

Всі nманіпуляції медичний персонал виконує в змінному халаті, шапочці, змінному nвзутті і обов’язково в гумових рукавичках. Перед роботою всі nпошкодження шкіри на руках повинні бути заклеєні лейкопластирем. при роботі слід уникати nвипадкових травм інструментами. При проведенні маніпуляцій бажано користуватись nодноразовими інструментами. При використанні багаторазового nінструментарію, він підлягає обов’язковій дезинфекції.

Медичний nлабораторний інструмент усіх видів після кожного використання повинен nпідлягати дезінфекції, ретельній передстерилізаційній очистці і стерилізації, nзгідно з галузевим стандартом 42-21-2-85.

Забороняється nприймання їжі й куріння в лабораторіях і приміщеннях, де проводяться процедури nхворим.

Розбір, миття і полоскання медичного nінструментарію, використаних піпеток та лабораторного посуду, приладів і nапаратів, що контактували з кров’ю чи сироваткою людей, необхідно проводити nпісля їх попередньої nдезінфекції в ґумових nрукавичках.

Медичні nпрацівники, які мають контакт з кров’ю та її компонентами, підлягають nобстеженню на наявність антигену вірусу гепатиту при поступленні на роботу і nпотім не рідше 1 разу на рік. Особи, які мають антиген вірусу гепатиту nусуваються від забори, переробки та переливання крові та її компонентів.

Дезінфекція nвиробів медичного призначення

При nдезінфекції виробів, що мають внутрішній канал, роз-чин дезінфікуючого засобу в nкількості 5-10 мл пропускають через канал для усунення залишків крові, nсироватки чи інших біологічних рідин зразу після використання, nпісля чого вироби повністю занурюють у розчин на необхідний час знезараження.

Якщо nвироби виготовлені з корозіонестійкого металу і не витримують контакту з nдезрозчином, то його промивають в ємкості з водою. Промивні води знезаражують nкип’ятінням протягом 30 хв або засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні 1: 5 (препарат для nвідходів, 200 г на 1 nл), перемішують і залишають для знезараження протягом 1 год в ємкості з nкришкою. Після дезінфекції вироби ретельно промивають nпроточною водою.

Відходи nкрові (згустки, сироватка, відпрацьований перев’язочний матеріал, забруднений nкров’ю, гнійними виділеннями та ін.) висипають у ємкості з кришками, засипають nсухим хлорним вапном у співвідношенні n1:5, перемішують і витримують 1 год.

Білизну, nзабруднену кров’ю, nзанурюють у дезрозчин із розрахунку 5 nл дезрозчину на 1 кг сухої nбілизни (сульфохлортаїн 0,5%) — на 2 год. Потім прополіскують nу воді і перуть.

Таким nчином, дотримання техніки безпеки при роботі з біологічними рідинами nдопоможе вам зберегти своє здоров’я.

Забороняється nприймання їжі й куріння в лабораторіях і приміщеннях, де проводяться процедури nхворим.

Дезінфекція nвиробів медичного призначення

Білизну, nзабруднену кров’ю, nзанурюють у дезрозчин із розрахунку 5 nл дезрозчину на 1 кг сухої nбілизни (3% р-н хлораміну,— на 2 год. Потім прополіскують у воді і перуть.