Штучне вигодовування немовлят. Класифікація та характеристика молочних сумішей для штучного вигодовування. Техніка штучного вигодовування, критерії оцінки його ефективності. Прикорм та його корекція. Потреби дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному вигодовуванні.

План лекції

1. Актуальність
2. Що таке штучне вигодовування.
3. Якісний та кількісний склад коров’ячого молока.
4. Класифікація сумішей для штучного вигодовування немовлят.
5. Правила введення прикормів при штучному вигодовуванні дітей.
6. Техніка штучного вигодовування.
7. Прикорм та корекція харчування при штучному вигодовуванні.
8. Потреби дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному nвигодовуванні.

Протипоказання nз боку матері до вигодовування грудьми:

•Відкрита форма туберкульозу з бациловиділенням;

•Особливо небезпечні інфекції (віспа, сибірська виразка);

•Правець;

•Стан декомпенсації при хронічних хворобах серця, печінки, нирок;

•Гострі психічні захворювання;

•Злоякісні новоутворення.

Перелік лікарських засобів, при вживанні яких протипоказане грудне nгодування:

•цитостатики;

•радіоактивні препарати;

•солі золота, літію, йоду, брому;

•метронідазол, сульфаніламіди;

•налідіксова кислота (неграм, невіграмон);

•нітрофурани;

•левоміцетин, ізоніазід;

•препарати спорині;

•наркотичні анальгетики; сібазон, фенобарбітал;

•саліцилати (більш ніх 1 г на добу);

•естрогени;

•амантадін.

Протипокази nдо грудного вигодовування з боку дитини:

•уроджені захворювання обміну речовин;

•галактоземія;

•фенілкетонурія;

•алактазія;

•хвороба “сеча із запахом кленового сиропу”

Визначення штучного вигодовування. Штучне вигодовування – nце таке харчування дитини грудного віку, при якому вона зовсім не отримує nжіночого молока або його кількість менша 20% об’єму їжі, а основним продуктом харчування служать штучні суміші.

Штучне вигодовування немовляти – екологічна катастрофа для нього.

Немовля, позбавлене материнського молока, – це організм, трагічно nпозбавлений природньої їжі.

Якісний склад коров’ячого nмолока:

•співвідношення між альбуміном і казеїном – 1:4;

•незначна кількість есенціальних жирних кислот (у 5 разів менше, ніж у nжіночому);

•коефіцієнт засвоєння жиру складає 80-85%, казеїну 50%;

•Загальна кількість молочного цукру менша, ніж у жіночому молоці, переважає nальфа-лактоза;

•Співвідношення між фосфором і кальцієм 1:1;

•Вміст вітамінів великою мірою залежить від пори року, але термічна обробка nведе до руйнування вітамінів;

•Низький вміст жиророзчинних вітамінів.

Кількісний склад коров’ячого nмолока:

•Білки – 34 г/л;

•Жири – 39 г/л;

•Вуглеводи – 46,5 г/л;

•Вода 873 мл.

Принципи штучного вигодовування:

•ретельне і точне виконання техніки приготування сумішей;

•перехід дитини на штучне вигодовування не повинен бути занадто швидким;

•режим харчування залишається вільним ( у дітей до введення прикорму 6-7 nразів на добу, після введення прикорму – 5 разів на добу);

•прикорм слід давати з ложечки;

•введення прикорму дітям, які знаходяться на nштучному вигодовуванні високоадаптованими сумішами, не відрізняється від nаналогічних в дітей на грудному вигодовуванні.

Розрахунки nприблизного об’єму nїжі в дітей перших 10 днів життя:

•70 або 80 х n, де n– день життя новонародженого (формула Фінкельштейна);

•2% маси тіла при народженні х n, де

n– день життя дитини (формула Зайцевої);

Розрахунки nоб’єму nїжі для дітей старших 10 днів:

•Калорійний метод:

Фізіологічна потреба дитини в енергії в 1 півріччі складає 115 ккал/кг маси nтіла на добу; в 2 півріччі – 110 ккал/кг маси тіла на добу. При цьому nорієнтовна енергетична цінність більшості адаптованих молочних сумішей складає n670-680 ккал/л.

•Об’ємний метод:

•В дитини від 10 днів до 2-х міс – 1/5 маси тіла;

•Від 2 до 4 міс – 1/6 маси тіла;

•Від 4 до 6 міс – 1/7 маси тіла;

•Від 6 міс до року – 1/8-1/9 маси тіла .

Гарантійне молоко– це коров’яче молоко, яке відповідає наступним вимогам:

•містить не менше 35 г/л жиру, 40-45 г/л цукру;

•має кислотність не більше 20 градусів по Тернеру;

•дає не менше 85 г/л сухого залишку;

•не містить хвороботворних і гнильних мікроорганізмів;

•загальна кількість бактерій не перевищує 50 000 в 1 мл;

•титр кишкової палички 1:10;

•застосовується для приготування nдитячих молочних сумішей.

Правила nштучного вигодовування

При штучному nвигодовуванні їжа затримується в шлунку довше, ніж грудне молоко. Тому дитина nшвидко переводиться на 6-, а пізніше на 5-разове

харчування. Часта nзміна сумішей не бажана, вона може призвести до зриву. При виборі суміші nнеобхідно враховувати вік дитини, індивідуальні особливості організму, nхарактеристику суміші і матеріальний стан сім’ї. При негативній реакції на nсуміш протягом 4-6 днів потрібна заміна харчування. Прикорми вводиться в тій nсамій послідовності, що і при природному вигодовуванні.

Рекомендується nгодувати дитину з спеціальної кружки або з ложечки. Однак, якщо дитина nвигодовується з пляшечки, для запобігання надходженню повітря в

шлунок, дірочка в nсосці має бути маленькою, а пляшку тримати більш вертикально, щоб шийка її була nзаповнена молоком. Велике значення має стерилізація пляшки, соски, якість nприготовленої їжі. Обов’язковою умовою є куштування їжі перед годуванням nдитини.

Критерії nоцінки ефективності штучного вигодовування:

*фізіологічне nнаростання маси тіла, зросту дитини, окружності голови та грудної клітки;

*нормальний nпсихомоторний розвиток дитини;

*відсутність nпорушень функцій шлунково-кишкового каналу та

інших органів і nсистем;

*фізіологічний стан nімунної системи і факторів неспецифічного захисту.

Класифікація штучних сумішей:

•Неадаптовані: солодкі і кислі – 2, 3,4.

•Адаптовані: nвисокоадаптовані (спеціальні), адаптовані (базисні), наступні (частково адаптовані).Лікувальні: nз пре- і пробіотиками, антирефлюксні, для маловагових дітей, для лікування nанемій, антиалергічні.

Всі адаптовані nмолочні суміші за ступенем наближення їх складу до грудного молока поділяються nна три категорії: високоадаптовані (“НАН”, “Пре –

НАН”, “Нутрилон”, n“Хіпп-1”, “СМА”, “Бона”, Пілтті та ін.), менш адаптовані (“Сімілак”, “Імпресс”, n“Хіпп-2”, “Енфаміл” та ін.) та частково адаптовані (“Малютка”, “Малыш”, n“Детолакт”, “Солнышко”, “Милазан”, “Віталакт”, “Ладунка” та ін.). Крім того, суміші nподіляються на прості солодкі (“В-рис”, “В-гречка”, “В-овес”) і молочнокислі n(“В-кефір”, В-ацидофільна суміш, кефір, ацидофільне молоко та ін.). nНеадаптовані молочні суміші на основі незбираного або розведеного коров’ячого nмолока не забезпечують адекватного харчування дітей. Коров’яче молоко має вищий nвміст протеїнів (у 3 рази більше) та мі-

неральних речовин n(у 2,8 раза більше), ніж у жіночому молоці, володіє високою осмолярністю. Тому nвиникає велике навантаження на незрілі нирки, викликає метаболічний стрес, що nсприяє стимуляції росту та надмірному накопиченню жиру.

 

•.Неадаптовані суміші nспричиняють суттєві відхилення в організмі дітей: зниження енергетичного nпотенціалу клітин і рівня білкового синтезу, порушення ліпідного спектра, nанемізацію та порушення імунітету. Молочнокислі суміші забезпечують ріст nбіфідофлори (НАН кисломолочний, “АГУ-1”, “АГУ-2” кисломолочні). Ще є лікувальні nсуміші. Лікувальні суміші для недоно-

шених дітей: “Пре nНАН”, “Пре-нутрілон”, “Фрісопре”, “Енфалак”, “Неонатал”, “Енфалак Прематуре” та nін.

До безлактозних nсумішей відносять “Нутрі-соя”, “Al-110”, “Туттелі-соя”, “Бона-соя”, n“Ізоміл-семілак”, “Прособі”, “Алсої” та ін. Низьколактозні суміші: ни-

зьколактозний n“Нутрилон”, низьколактозна “Хумана” та “Портаген”. Для лікування дітей з nмуковісцидозом і діареями використовують суміші “Роболакт”,

“Альфаре”, n“Пепті-юніор”, “Прегестеміл” та ін. При симптомах зригування використовують nантирефлюксну суміш “Енфаміл”, “Нутрілон Омнео”, Фрісовом”.

Для дітей 2-3-го nроку життя призначена суміш “Енфаміл Юніор”.

При приготуванні простих молочних сумішей рекомендується використовувати nрозведення овочевими та фруктовими відварами, на противагу кип’яченій воді, яку використовували раніше.

Переваги nвідварів у розведенні молока над водою:

•Сприяють створенню колоїдного стану молока, тому згустки казеїну легше nперетравлюються;

•Деякі з них (гречаний) мають в своєму складі амінокислоти;

•З відваром в організм дитини поступають полісахариди, що зменшує процеси nбродіння;

•Рисовий відвар має захисні властивості;

•Дещо збільшується енергетична цінність суміші.

Базисні (стартові) формули – це адаптовані за всіма харчовими компонентами сухі молочні суміші, nмаксимально наближені до грудного молока за харчовою, біологічною цінністю та nосмолярністю. Вони містять всі необхідні харчові додатки (таурин, L-карнітин, лецитин тощо), які мають особливо nважливе значення для розвитку дитини.

Наступні формули – це суміші, які рекомендуються дітям старше 6 міс.

Це частково адаптовані суміші, що готуються без додавання білків та nмолочної сироватки. Харчова та енергетична цінність цих сумішей вища, ніж nбазисних, крім лактози вони містять сахарозу і крохмал.

Потреба дитини першого року життя в харчових nінградієнтах на 1 кг маси тіла при штучному вигодовуванні:

При вигодовуванні адаптованими сумішами:

0 – 6 міс

білки 3,0 г;

жири – 6,5-6,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

7-12 міс

білки – 3,5 г;

жири – 5,5-5,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

При вигодовуванні неадаптованими сумішами:

0 – 6 міс

білки 3,5г;

жири – 5,5-5,0 г;

вуглеводи – 12-14 г;

7-12 міс

білки – 4,0г;

жири – 5,5 г;

вуглеводи – 13г.

Енергетичні потреби дитини при штучному вигодовуванні:

•При вигодовуванні високоадаптованими сумішами – така ж як при грудному nгодуванні;

•При вигодовуванні адаптованими сумішами – на 5% вища, ніж при грудному nвигодовуванні;

•При вигодовуванні неадаптованими сумішами – на 10% nвища, ніж при грудному годуванні.

Найчастіші помилки при штучному вигодовуванні:

•Часта зміна суміші;

•Поспішна зміна суміші при незначних змінах випорожнень дитини;

•Наполегливе годування однією сумішшю навіть при відсутності достатньої nприбавки у масі тіла;

•Ігнорування індивідуальними особливостями травної nсистеми дитини.

Критерії оцінки ефективності штучного вигодовування:

•загальний стан дитини: характеристика здоров’я, емоційного стану;

•розвиток статичних і локомоторних функцій;

•стан шкірних покривів і слизових оболонок;

•розвиток підшкірної жирової основи;

•тургор тканин;

•стан м’язової та кісткової систем;

•функціональний стан органів травлення, інших внутрішніх органів;

•динаміка росту;

•динаміка маси тіла;

•захворюваність;

•лабораторні показники: рівень гемоглобіну, nкількість еритроцитів, результати копрологічних обстежень, загальний аналіз nсечі.

Чинники, які зумовили невідповідність маркетингу ЗГМ міжнародним стандартам nв Україні:

•Відсутність національної нормативної бази, яка б регулювала маркетинг nпродуктів для штучного вигодовування дітей раннього віку;

•Низький рівень поінформованості медперсоналу: значна частина працівників nзакладів охорони здоров’я не мають nінформації або вкрай мало ознайомлені з МЗП щодо маркетингу замінників грудного nмолока;

•Позиція керівництва медичних закладів, пов’язана в тому числі з браком nінформації: відсутність єдності у протистоянні натиску компаній-виробників nпродуктів, що підпадають під дію МЗП, оскільки немає, перш за все, усвідомлення nшкоди, яку діяльність цих компаній завдає грудному вигодовуванню;

•Позиція компаній, що займаються виробництвом та/чи збутом замінників nгрудного молока, пляшок та сосок в Україні, які агресивно впроваджують nмаркетингові програми, залучаючи до співпраці медичний персонал, сферу nроздрібної торгівлі, засоби масової інформації. При цьому викристовується nнеобізнаність медпрацівників, громадськості, осіб, які приймають рішення щодо nвпливу МЗП, та неусвідомлення згубного впливу на грудне вигодовування, а відтак n– і відсутності не лише юридичного, а й соціального контролю над некоректною nмаркетинговою діяльністю.

•Позиція підприємств роздрібної торгівлі, у яких допускається розповсюдження nреклами, робота агентів з продажу безпосередньо із матерями та вагітними nжінками тощо, яка викликана здебільшого незнанням положень МЗП і комерційною nзацікавленістю.

 

Грудне вигодовування унікальне за своєю природою, тому що лише материнське молоко може забезпечити малюка не nтільки необхідною кількістю жирів, мікроелементів, вітамінів (причому в nоптимальному для засвоєння стані), але й такими біологічно активними nречовинами, як ферменти, гормони, імуноглобуліни, лейкоцити. Ці nкомпоненти дуже важко або навіть неможливо ввести до складу штучних сумішей. nНедарма в даний час учені пропонують законодавчо заборонити використання в nлітературі (або в інформації про сумішах) термінів “замінники nматеринського молока”, так як такі суміші просто не можуть бути створені. nКрім цього чисто практичного значення, важливість грудного вигодовування nбеззаперечно необхідна для психологічного комфорту мами і малюка, nвзаєморозуміння “матерів і дітей” з перших днів життя. Ніщо не може замінити народженому малюку грудного молока матері.

Природне nвигодовування вже давно вважається самим оптимальним, яке дає растучому nорганізму все саме корисне і збалансоване харчування для дітей. Ні в якому іншому продукті харчування не містяться такі гармонійні nпропорції жирів, вітамінів, а, крім того, ферменти, гормони, імуноглобуліни, nлейкоцити. І недоречно в науковій літературі використовують словосполучення n«замінник грудного молока» – це поняття не має под собою обгрунтування, так як nще не знайдений такий замінник і навряд чи його взагалі знайдуть. Дитина, яка отримує штучне харчування, позбавлена nприродної імунізації. Однак існують обставини, при яких грудне nвигодовування неможливо. І тоді малюк nпереводиться на штучне nвигодовування, тобто вигодовування дитини молочними сумішами.

Штучне вигодовування призначають в наступних випадках:

1.     при повній відсутності молока у матері і неможливості забезпечити дитину зцідженим грудним молоком іншої nжінки;
n2. при важких nзахворюваннях матері (в інтересах nїї здоров’я) – активному туберкульозі, декомпенсованому пороці серця, важких nформах діабету, базедовій хворобі, захворюваннях крові, при злоякісних новоутвореннях, nдушевних розладах, важкій формі епілепсії, сифілісі (придбаному в останні дні nвагітності або після народження дитини ), правці, сибірській виразці;
n3. при непереносимості nдитиною материнського молока.

Поряд з абсолютними протипоказання до годування дитини грудьми можуть бути nвідносні, тимчасові, пов’язані із захворюванням матері інфекційними хворобами. При цьому nпотрібно обов’язково зберегти лактацію, регулярно nзціджуючи молоко, а дитину годувати зцідженим кип’яченим молоком. Іноді матері nдозволяють годувати дитину грудьми при дотриманні необхідних протиепідемічних nзаходів.

Проводячи штучне вигодовування, nнеобхідно строго виконувати наступні nвимоги.

1.     Порцію їжі на одне годування потрібно підігріти до температури 40 – 42 ° С і потім вилити в стерильну nпляшечку (краще мірну). Підігрівати їжу можна й у склянці на водяній бані.

2.     Соски після кожного годування слід промити водою і прокип’ятити. Отвір у соску має бути невеликим, nщоб порцію суміші дитина висмоктувала за 10 – 15 хв

3.     Годувати дитину треба, тримаючи її на колінах; nпляшечку з сумішшю тримати в такому положенні, щоб шийка пляшки весь час була заповнена молоком. При неправильному положенні пляшки дитина заковтує nбагато повітря, що може бути причиною зригування і навіть блювання.

4.     Підігрівати слід лише таку кількість суміші, яка nпотрібна для даного годування.

При штучному вигодовуванні велике значення має правильне дозування їжі, так nяк і недогодовування і перегодовування можуть викликати важкі захворювання.

Потреба дитини в енергії та основних поживних речовинах при штучному вигодовуванні дещо nінша, ніж при природному. Це пояснюється більш важкою засвоюваністю і витратою nдодаткової енергії на переробку їжі.

Для штучного вигодовування дитини nвикористовують коров’яче молоко, рідше козяче молоко або інших тварин. nКоров’яче молоко, як і молоко інших тварин, дитячий організм перетравлює і засвоює значно гірше, ніж жіноче молоко.

Білки коров’ячого молока є чужорідними для організму дитини, в той час як білки жіночого молока nза складом близькі до білків його крові.

Жир коров’ячого молока також істотно nвідрізняється від жиру жіночого молока. Крапельки жиру в коров’ячому молоці nзначно більше, ніж в жіночому, що утруднює nйого засвоєння.

Коров’яче молоко відрізняється від nжіночого і за біологічними властивостями: у ньому nзначно менше ферментів, та й ті руйнуються при кип’ятінні, не містить воно і nімунних тіл, завдяки яким дитина несприйнятлива до ряду захворювань.

Діти, що перебувають на штучному nвигодовуванні, особливо мають потребу у вітамінах.

Вітамінні препарати слід nзастосовувати тільки за призначенням лікаря, а у вигляді овочів і фруктів – в залежності від віку дитини. Так, дітям, які знаходяться на nзмішаному і штучному вигодовуванні, з 4,5 – 5 міс. дають nрізноманітні ягідні, фруктові та овочеві соки. З 5-5,5-місячного віку рекомендується застосовувати овочеві та фруктові пюре, у nтому числі пюре зі шпинату, який багатий залізом та вітаміном С. Якщо свіжих nсоків і пюре немає, можна користуватися консервованими. Соки, овочеві та фруктові nпюре – додаткові джерела не тільки вітамінів, але і найважливіших мінеральних nречовин і мікроелементів.

При штучному вигодовуванні прикорм nдоцільно починати на 2 – 4 тижні раніше, ніж nпри природному.

Порядок введення його такою ж, як nпри природному вигодовуванні, тільки окремі страви та продукти, так само як і nприкорм, дають на 2 – 3 тижні раніше.

Дитина, яка знаходиться на штучному nвигодовуванні, позбавлена унікального контакту з матір’ю, який nвиникає в результаті сильного емоційного зв’язку дитини з матір’ю.

Обставини, при яких дитину переводять на штучне вигодовування:

1.     Медичні nобставини: випадки важкого перебігу вагітності і пологів, що вимагають nвідновлення сил матері, прийом лікарських препаратів, що проникають у грудне nмолоко, інфекційні захворювання та ін.

2.     Недостатнє вироблення грудного молока (контрольні nзважування показують, що малюк недостатньо додає у вазі, і спроби стимуляції nлактації безуспішні).

3.     Неможливість постійного годування грудьми в ситуаціях, nколи мати змушена залишати дитину під наглядом кого-небудь, а зцідженого або nзамороженого молока виявляється недостатньо.

При штучному вигодовуванні важливо nвизначити необхідний обсяг харчування дитини. Добову кількість їжі в залежності nвід віку дитини наведено в таблиці 1. Наприклад, якщо малюкові 1 місяць і його nмаса 3500 г, то добовий обсяг харчування – це 1 / 5 маси тіла, тобто 700 мл.

Розрахунок об’єму їжі для nдитини, яка знаходиться на штучному вигодовування:

Щоб визначити, скільки суміші nпотрібно в одне годування, спочатку треба розділити добовий nоб’єм їжі на число годувань.

Приблизна кількість годувань nпротягом дня:

·        nПерший nтиждень життя – 7-10;
n* 1 тиждень – 2 місяці – 7-8;
n* 2-4 місяці – 6-7;
n* 4-9 місяців – 5-6;
n* 9-12 місяців – 4-5.

Розрахунки об¢єму їжі для дітей nвіком до 10 днів життя.

 

•         nФормула Філатова nв модифікації Зайцевої використовується для дітей перших 10 діб nжиття:

Добова кількість молока (мл) = 2 % nмаси тіла дитини на час народження х n, де– день життя дитини.

 

•         nФормула Фінкільштейна nу модифікації Тура використовується також для дітей перших 10 діб:

n х 70 (якщо маса тіла дитини на час nнародження менша ніж 3200 г);

n х 80 (якщо маса тіла дитини на час nнародження більша ніж 3200 г).

 

Розрахунки об¢єму їжі для nдітей віком старше 10 днів життя

 

Об’ємний nспосіб Гейбнера-Черні використовується nдля дітей віком від 2 тиж життя до 9 міс.

Добова nкількість молока для дитини становить:

•         nу віці 2-6 nтиж – 1/5 від маси тіла дитини; у віці 6 тиж – 4 міс – 1/6 від маси тіла nдитини; у віці 4-6 міс – 1/7 від маси тіла дитини;

•         nу віці 6-9 nміс – 1/8 від маси тіла дитини.

•         nНа 1-му році nжиття добова кількість їжі не повинна перевищувати 1000-1100 мл.

 

Калорійний n(енергетичний) спосіб.

•         nНа 1 кг маси nтіла дитина повинна отримати:

•         nу 1-5 міс nжиття – 115 ккал за добу;

•         nу 6-12 міс nжиття – 110 ккал за добу.

•         nЯкщо відомо, nщо 1 літр грудного молока містить 700 ккал, легко розрахувати добову потребу nдитини.

 

Орієнтовна nкратність годування дитини:

у віці від народження до 2 міс – 7-8 разів (кожних 2-3 години), може бути nі частіше (до 10 і більше разів на добу);

у віці від 2 до 4 місяців – 6-7 разів за добу (через 3,5 години).

Від 4 місяців дитина харчується 5 разів на добу, через кожних 4 години.

·        nСлід nзазначити, що якщо при грудному вигодовуванні до введення прикорму не потрібне nдодаткове допоювання дитини кип’яченою водою, то при штучному та змішаному nвигодовуванні це припустимо, причому об’єм води не враховується до загального nобсягу їжі.

Правила приготування суміші.

Спочатку уважно слід прочитати інструкцію із застосування на nупаковці. Її необхідно суворо дотримуватися.

При занадто великій кількості nпорошку суміш виходить перенасиченої усіма харчовими речовинами, а це може nпризвести до зригування, нестійких випорожнень, надмірної прибавки маси тіла. nЯкщо ж порошку взято надто мало, то суміш вийде низькокалорійної, а це теж nпогано: малюк, залишаючись голодним, буде вередувати, гірше спати, менше прибавляти у вазі.

Воду для приготування суміші nнеобхідно кип’ятити. Найкраще треба брати воду, nспеціально призначену для дитячого харчування.

Ідеальна температура молочної суміші n- 36-37 ° С. Для отримання такої температури треба кип’ячену, охолоджену до n50-60 ° С воду налити в пляшечку. Мірною ложкою відміряйте потрібну кількість nсуміші (обов’язково прибравши надлишок). Порошок насипте у воду і швидко nрозмішайте до повного розчинення. Готувати суміш можна прямо в пляшечці.

При штучному вигодовуванні важливо визначити необхідний обсяг харчування nдитини.

Щоб визначити, скільки суміші потрібно на одне годування, слід розділити nдобовий об’єм їжі на число годувань. Приблизна кількість годувань протягом дня:

–         перший тиждень життя – 7-10;

–         2 тиждень – 2 місяці – 7-8;

–         2 – 4 місяці – 6-7;

–         4 – 9 місяців – 5-6;
n9 -12 місяців – 4-5.

Об’єм суміші

до 2 міс – 1/5 маси тіла або 700-750 мл;

* 2-4 місяці – 1/6 маси тіла або 750-800 мл;

* 4-6 місяців – 1/7 маси тіла або 800-900 мл;

* старше 6 місяців – 1/8-1/9 маси тіла або 1000-1100 мл.

Правила приготування суміші: уважно прочитати інструкцію із застосування на упаковці і суворо nдотримуватися її. Воду для приготування суміші необхідно кип’ятити. Ідеальна температура nмолочної суміші – 36-37 ° С. Для отримання такої температури треба кип’ячену, nохолоджену до 50-60 ° С воду налити в пляшечку. Мірною ложкою слід відміряти nпотрібну кількість суміші (обов’язково прибравши надлишок), порошок насипати у nводу і швидко розмішати до повного розчинення. Перекинути пляшечку вниз, не nструшуючи. Суміш повинна спочатку литися тонкою цівкою, потім – проходити через nсоску зі швидкістю 1 крапля за секунду. Потім необхідно кілька крапель суміші капнути собі на зап’ястя – вміст nмає бути близьким до температури тіла, тобто практично не відчуватися. Якщо nтемпература суміші перевищує бажану, можна остудити пляшку в холодній во Перекиньте nпляшечку вниз, не струшуючи. Суміш повинна спочатку литися тонкою цівкою, потім n- проходити через соску зі швидкістю 1 крапля в секунду.

Техніка годування

Для того, щоб під час годування було nзручно не тільки малюкові, який повинен знаходитися в напіввертікальном nположенні, але і мамі, можна використовувати додаткові подушки, поклавши їх під nспину. Положення ніг мами може бути різним: можна покласти ногу на ногу, можна підставити nпід ноги невисоку лавочку, можна годувати дитину і в положенні лежачи, ніжно nпритримуючи при цьому малюка. Щоб зменшити заковтування повітря, нахиляйте nпляшечку так, щоб молоко заповнювало соску, а повітря піднялося на дно пляшки. nПісля годування потримайте дитину кілька хвилин у вертикальному положенні, щоб nзменшити ймовірність зригування.

Якщо у мами немає можливості nгодувати дитину грудьми, то почуття провини не повинно обтяжувати її відносини nз дитиною.

nПравила nзберігання приготовленої суміші.

Якщо дитина міцно засинає до кінця годування, не висмоктавши все з nпляшечки, її вміст треба вилити. Залишок суміші ні в якому разі не nможна залишати до наступного годування. Всі предмети, необхідні для штучного nвигодовування, як і дитячий посуд, потрібно відразу після годування промити під nструменем теплої води, видаляючи залишки суміші йоржиком для пляшечки і сосок. nПісля цього посуд необхідно стерилізувати (або кип’ятити протягом 10-15 хвилин, nабо використовувати електричний стерилізатор).

Далі всі предмети для годування nохолоджуються до кімнатної температури і виставляються на чистий рушник. Робити nце треба протягом 1-го місяця життя дитини, потім досить промивати пляшечку nкип’яченою водою.

nПоняття про вільне штучне вигодовування

Дитина в різний час доби з’їдає різну кількість їжі, і потреба в їжі у неї nнеоднакова. Діти, які перебувають на вільному вигодовуванні, краще набирають вагу, ніж nдіти на строго дозованому харчуванні.

Однак при штучному вигодовуванні nлікарі радять використовувати частково вільне вигодовування – спосіб, при якому nє певні години годування, кількість їжі дається за бажанням дитини, але в nпевних межах.

У пляшечку наливають на кожне nгодування зазвичай на 20-30 мл більше, але їжу дають у фіксовані години n(допускається відхилення протягом 30 хвилин). Це дозволяє правильніше визначити nоптимальну потребу малюка в їжі. Якщо дитина не з’їдає повністю запропоноване nйому кількість їжі, не слід його насильно догодовувати.

Техніка nгодування

-для того, щоб під час годування було зручно малюкові, він повинен nзнаходитися в напіввертикальному положенні

Причини штучного вигодовування немовлят.

повна відсутність у матері молока nабо протипоказання до природного вигодовування за медичними показами n(тимчасовими чи постійними) з боку матері або дитини.

Правила та режим штучного вигодовування.

1) ретельне і точне виконання nтехніки приготування сумі-

шей ;

2) недопустимі перегодовування , nнедогодовування ;

3) об єм їжі суворо дозований ;

4) проміжки між годуваннями 3,5-4 nгод;

5) суміші дають стерильними і nпідігрітими до температури 38-

40 С ;

6) краще годувати з ложечки ;

7) при годуванні з пляшечки через nсоску слід забезпечити ви-

тікання молока краплями ;

дно пляшечки треба припідняти для nпопередження попадан-

ня в шлунок повітря .

Режім: до 4 міс. – 6 разів на добу nчерез 3,5 години;

після 4 міс. – 5 разів на добу через n4 години

12. Критерії оцінки ефективності штучного вигодовування.

1. Загальний статус дитини :

характеристика здоров ’ я , nемоційного тонусу;

розвиток статичних і локомоторних nфункцій;

стан шкірного покриву і слизових nоболонок;

тургор тканин;

розвиток підшкірної жирової основи , nм ’ язової та кісткової систем;

функціональний стан органів nтравлення , інших внутрішніх органів.

2. Фізичний розвиток дитини:

динаміка росту;

динаміка маси тіла;

3. Рівень нервово-психічного nрозвитку.

4. Захворюваність.

5. Лабораторні показники:

рівень гемоглобіну;

кількість еритроцитів;

результати копрологічних досліджень; n

загальний аналіз сечі.

Переваги адаптованих сумішей над неадаптованими.

виготовляються з коров’ячого молока, nале білок при цьому піддають технічній обробці, до них додають спеціальні жири, nщо містять поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, мінеральні солі, вуглеводи. nЗа своїм хімічним складом вони наближені до жіночого молока, але мають значні nбіологічні відмінності.

Переваги кислих сумішей над солодкими.

полегшення перетравлення білка, який nу кислих сумішах перебуває в звурдженому стані;

активніший синтез вітамінів у nпорожнині кишечника;

сприяння розвитку нормальної nкишкової мікрофлори;

стимуляція діяльності травного nтракту.

Потреба дитини першого року життя в харчових інградієнтах при штучному nвигодовуванні.

1. на 1 кг.,маси на добу

Вид суміші Вік nБілки г/кг Жири г/кг Вуглеводи г /кг

Адаптована 0-6 міс. 3,0 6,5 13,0

7-12 міс. 3,5 5,5 13,0

Неадаптована 0-6 міс. 3,5 6,5 13,0

7-12 міс. 4,0 5,5 13,0

Ситуації, при яких доводиться міняти суміш:

* Індивідуальна непереносимість суміші, що частіше виявляється алергічною nреакцією;
n* З досягнення віку, з якого можна переходити з першого рівня на другий (5-6 nмісяців); причому якщо дитина добре переносила ту чи іншу суміш, то бажано, щоб nподальша суміш була з тією ж назвою;
n* Необхідність введення лікувальних сумішей (при виникненні алергії, зригування nі т.д.; лікувальні суміші слід вводити тільки за призначенням лікаря);
n* Перехід з лікувальних сумішей на адаптовані, після усунення стану, метою nкорекції якого була введена, лікувальна суміш.

При штучному вигодовуванні прикорм вводять в 4,5-5 місяців, тоді як nпри грудному вигодовуванні це роблять пізніше – в 5-6 місяців. Це обумовлено nтим, що діти, що перебувають на штучному вигодовуванні, отримують у складі nзамінника жіночого молока значну кількість “чужорідних” харчових речовин, nщо веде до відомої адаптації дитини до “чужорідного” харчування. Слід nзазначити, що терміни введення прикорму вибирають індивідуально, після nобговорення з педіатром, який спостерігає малюка.

Правила введення прикорму при штучному nвигодовування

1. Починати введення прикорму, nнеобхідно з невеликого кількостей, продукту, поступово збільшуючи його. У nперший день прикорм дають у кількості 3-5 чайних ложок, протягом 10-12 днів nдоводять до повного обсягу одного годування.
n2. Давати прикорм потрібно перед годуванням сумішшю, з ложечки.
n3. Не можна вводити два нових продукти одночасно.
n4. Страви прикорму повинні бути пюреобразні, У них не повинно бути дрібних nшматочків, які можуть ви кликати затруднення при ковтанні. З віком слід nпереходити до більш густоъ, а пізніше – і до більш щільної їжі.
n5. Після введення прикорму необхідно встановити 5-разовий режим годування.
n6. Перший прикорм вводиться в одне з денних годувань, краще всього – в 10 або n14 годин.

Овочеве пюре вважається кращим для першого прикорму у здорових nдітей на штучному вигодовуванні, воно більш багате вітамінами, мінеральними nречовинами, пектинами, клітковиною, які необхідні для зростаючого організму. nВведення прикорму необхідно починати з одного виду овочів: кабачків, гарбуза, nкольорової капусти, броколі, зеленого горошку, картоплі, який не повинен nстановити більше 20% загального обсягу овочів.

Каші (рисова, кукурудзяна, гречана) вводяться як прикорм через місяць після nвведення овочів (не раніше 6 місяців). Після 8 місяців можна вводити і глютенвміщуючі nкрупи (вівсяну, манну). Кашу дають дитині починаючи з 1-2 чайних ложок, nпоступово доводячи її кількість до 120-150 г на день і додаючи 3-4 г пряженого nвершкового або рослинного масла. Після каші можна дати малюкові фруктове пюре.

Сир, як джерело повноцінного білка і деяких незамінних амінокислот, солей nкальцію і фосфору, варто призначати здоровим дітям, що нормально розвиваються, nне раніше 5-6 місяців для збагачення білком страв прикорму. Кількість сиру до nроку не повинно перевищувати 50 г, щоб уникнути високого сольового та білкового nнавантаження на нирки дитини.

Жовток звареного круто курячого яйця варто давати з 6-7 nмісяців. Більш раннє його введення часто призводить до виникнення алергічних nреакцій. Жовток дають дитині в протертому вигляді, змішавши з невеликою nкількістю суміші, починаючи з мінімальних доз (на кінчику ложки) і поступово nдоводячи його кількість до 1/4-1/2 на день. Пізніше жовток додають у кашу або nовочеве пюре. Краще давати жовток 2 рази на тиждень.

М’ясо в харчування дитини рекомендується вводити починаючи з 7-7,5 місяців. За nнаявності у дитини непереносимості білків коров’ячого молока краще відмовитися nвід введення яловичини і телятини, а використовувати м’ясо кролика, біле м’ясо nіндички, курки і нежирну свинину. При анемії м’ясне пюре призначають з 5-5,5 nмісяців. У 8-9 місяців м’ясне пюре замінюють фрикадельками, до кінця року – nпаровими котлетами. М’ясний бульйон дитині першого року життя давати не nрекомендується, так як харчова цінність його незначна, крім того, він багатий nекстрактивними речовинами, має алергізуючу дію.

У віці 7 місяців для стимуляції nнавичок жування можна дати дитині сухарик (з кефіром nабо соком).

Білу морську рибу (хек, тріска, морський окунь) дитині можна nрекомендувати замість м’яса 1-2 рази на тиждень з 8-9 місяців. Білки риби добре nзбалансовані за амінокислотним складом. Вони засвоюються краще білків м’яса; nкрім того, риба багата мінеральними речовинами, вітамінами групи В.

Незбиране коров’яче молоко краще починати давати дитині в nкінці першого року життя, але ні в якому разі не раніше 6 місяців. Кисломолочні nпродукти в раціон здорової дитини вводять не раніше 7 місяців. При алергії на nсуміші вони вводяться раніше, але їх кількість не повинна перевищувати 2 / 3 nоб’єму молочної суміші.