Вигодовування nдитини грудним молоком і додаткове введення сумішей у випадку недостатньої nкількості грудного молока називається змішаним nвигодовуванням. При цьому суміші n(догодовування) повинні становити не менше 1/5 добового раціону.
nУ тих випадках, коли суміші становлять незначну частину всього об’ єму nхарчування (менше 1/5), його можна вважати природнім. Невелика кількість nсумішей не має вирішального значення, дитина буде розвиватися так, як і на nгрудному вигодовуванні. Коли дитина отримує переважно суміші, а грудне молоко nстановить менше 1/5 об’ єму їжі, то таке вигодовування називають штучним. nЗалежно від кількості грудного молока за ефективністю змішане вигодовування nбуде наближатися або до природнього, або до штучного.
nЗмішане вигодовування немовлят, наближене до nприроднього
n- це таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними nсумішами, коли співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини nскладає 2:1 (2/3:1/3).
nЗмішане вигодовування немовлят, наближене до штучного
nце таке вигодовування дітей грудного віку грудним молоком та штучними сумішами, nколи співвідношення між ними у добовому раціоні харчування дитини складає 1:2 n(1/3:2/3).
nПричиною догодовування є:
n1.Нестача молока (гіпогалактія) у матері; при цьому дитина отримує недостатню nкількість їжі.
n2.Вихід матері на роботу, коли не вистачає зцідженого молока.
n3.Тяжка фізична праця, систематичне недоїдання матері, грубе порушення режиму.
n4.Небажання, зі сторони матері, грудного вигодовування, так як на це nзатрачається досить багато часу, або, на хибну думку матері, негативно n“впливає” на її фігуру.
n5.Материнське молоко низького гатунку ( низької якості), що зустрічається дуже nрідко.
n6.Захворювання матері, при яких не має підстав для відлучення дитини від nгрудей, але є необхідність зменшити кількість годувань.
n7.Спадкова патологія, зі сторони дитячого організму, пов’язана з nнепереносимістю молочного цукру (лактози) або його складових частин n(галактози), амінокислот (фенілаланін) тощо.
nВиди гіпогалактій :
nПЕРВИННА ГІПОГАЛАКТІЯ:
n- зустрічається рідко;
n- внаслідок нейрогуморальних порушень в організмі матері ;
n- недорозвиток молочних залоз;
n- внаслідок перенесених запальних захворювань молочних залоз.
nВТОРИННА ГІПОГАЛАКТІЯ:
n- рання – на 2-3-му тижні життя дитини;
n- пізня – на 4-му тижні життя дитини і пізніше;
n- внаслідок недотримання режиму дня під час вагітності та в післяпологовий nперіод, неправильного харчування;
n- внаслідок неправльного догляду за молочними залозами (тріщини, ерозії, nмастит) та ін.
nСТУПЕНІ ГІПОГАЛАКТІІ:
nДорівнюють різниці між необхідною та добовою кількостю молока, що виділяється nмолочними залозами, висмоктується дитиною і зціджується після кожного nгодування:
nІ ступінь – дефіцит молока до 25%
nІІ ступінь – дефіцит молока до 50%
nІІІ ступінь – дефіцит молока до 75%
nIV ступінь – дефіцит молока понад 75%.
n
nПРОФІЛАКТИКА ГІПОГАЛАКТІЇ МАТЕРІ:
n- раціональне харчування жінки;
n- достатній сон;
n- перебування на свіжому повітрі не менше 2 годин на день;
n- щоденна ранкова гімнастика вагітної;
n- підготовка молочних залоз до годування грудьми;
n- УФО (за 4-5 тижнів до пологів, починаючи з ¼ біодози поступовим nдоведенням до 1-2 біодоз);
n- голкотерапія;
n- сприятливі взаємовідносини з оточуючими, доброзичливе ставлення всіх близьких nдо вагітної і молодої мами;
n- проведення масажу молочних залоз до і після годування;
n- повітряні ванни (10-15 хв);
n- прикладання дитини до грудей в один і той же час;
n- правильна техніка вигодовування з дотриманням гігієнічних заходів та nзцідження залишків молока;
– заохочення нічного годування n(гормон пролактин, який стимулює утворення молока, найбільш активно проявляє nсвою дію в нічний час).
nОзнаки недостатності грудного молока:
n- безпричинний неспокій (не витримуються необхідні проміжки між годуваннями);
nПРОЯВИ ГОЛОДУВАННЯ ДИТИНИ:
n- при тривалому голодуванні дитя стає апатичним, байдужим до оточуючих;
n- при задовільному стані відсутня прибавка в масі;
n- зменшується кількість сечі,
n- випорожнення в перші місяці життя можуть бути темно-зеленого кольору, nслизистого характеру, перед і під час годування;
n- в копрограмі – збільшена кількість лейкоцитів (інколи).
n
nДля уточнення кількості висмоктаного молока дитиною, необхідно провести контрольне зважування, nа саме зважити дитину до і після годування декілька разів на протязі доби. nРізниця в масі дозволяє судити про кількість висмоктаного молока, а знаючи nразовий об’єм їжі, можна легко визначити необхідну кількість молочної суміші ( nдогодовування). Контрольне зважування необхідно проводити не рідше одного разу nна 2 тижні.
nАбсолютним показом до контрольного зважування є прояви голодування.
nТехніка проведення контрольного зважування:
nМатеріальне забезпечення: 1) електронна або медична вага; 2) комплект nпелюшок; 3) 0,5% розчин хлораміну.
nХід виконання:
– Протерти вагу розчином хлораміну.
n- Запеленати дитину.
n- Зважити до годування і записати вагу.
n- Прикласти дитину до грудей на 20-30 хв.
n- Зважити після закінчення годування, не перепеленуючи дитину.
n- Різниця в масі до і після зважування вказує на кількість висмоктаного молока. n
Систематизувавши основні причини недостатності nгрудного вигодовування, можна намітити шляхи її корекції .
Причини догодовування та методи корекції
n
|
Причини недостатності грудного вигодовування |
Методи корекції |
|
1.Інфекційні (дихальних шляхів, сечової системи тощо), спадкові захворювання, аномалії розвитку (атрезія стравоходу, заяча губа, розщелина піднебіння, алактазія, галактоземія тощо). |
Активне лікування
|
|
2. Недостатня кратність грудного вигодовування (менше 5 разів на добу), що призводить до зменшення секреції та виділення молока: а) мама годує дитину грудьми лише 1-2 рази на добу; б) зайнятість матері, яка не дозволяє їй на кожен плач, неспокій дитини, брати її на руки і годувати; в) деякі мами не годують дітей вночі (в грудні ніч, наприклад, 16 год); г) пропускання одне-два годування з метою “збереження” молока; д) деякі діти не завжди вимагають,щоб їх годували; е) буває, що мами ідуть на роботу, залишаючи маля на старшого брата чи сестру, які не виконують всіх настанов. Це призводить до зниження секреції та виділення молока. |
Поговорити з мамою про необхідність збільшення кратності годувань. Якщо протягом декількох днів дитину будуть частіше годувати, в тому числі і вночі, то кількість молока в грудях збільшуватиметься. Дуже добре, щоб дитину приносили на роботу до мами для грудного годування; не виключати можливість нічного годування; зціджувати молоко і залишати його на день.
|
|
3. Дитина смокче груди недостатньо тривалий час. Це буває, коли дитя під час годування тепло вдягнуте. Іноді, після декількох секунд смоктання малюк засинає, а через деякий час, прокидаючись, плаче (вимагає годування). В такому випадку, мати думає, що в неї мало молока. |
Дитину необхідно привчити смоктати не менше 15 хв., при цьому її не слід тепло вдягати. В разі засинання – ніжно погладжувати щічку. |
|
4. Мати самостійно обмежує тривалість годування на 5-10 хв., відлучаючи маля від грудей. Внаслідок чого, дитина не отримує достатньо за кількістю та якістю молока (не висмоктує пізнє молоко, збагачене жирами), поступово відстає в розвитку. Все це сприяє зниженню секреції та виділенню молока. |
Надати можливість дитині смоктати груди триваліше ( 20-30 хв.); збільшити час відпочинку матері.
|
|
Раннє введення догодовування (коров’яче молоко, каші, дитячі суміші, солодкі чаї) забезпечує недостатнє висмоктування молока з грудей матері і одночасно призводить до зменшення його секреції та виділення. Відомо, що після годування коров’ячим молоком, кашами, дитина, як правило, довше спить і менше плаче від голоду. Все це підтверджує неправильне уявлення мами про необхідність догодовування дитини, хоча, насправді, така поведінка малюка зумовлена затримкою коров’ячого молока в шлунку, порівняно з грудним молоком. |
Необхідно переконати матір про шкідливість такого догодовування, і збільшити кратність грудного вигодовування з метою посилення виділення молока. |
|
Неправильне положення дитини під час годування сприяє неефективному опорожненню грудної залози, що призводить до зменшення виділення і секреції молока.
|
Навчити маму правильно годувати дитину, надавши їй відповідне положення. |
|
У мами поганий рефлекс виділення молока, пов’язаний із збудженням, болями, емоційним дискомфортом, життєвими труднощами різного характеру. Спочатку зменшується секреція молока, а згодом й виділення.
|
Вилучити негативні фактори зовнішнього середовища. Якщо на початку годування мати відчуває напруження грудей, то рефлекс виділення молока задовільний, і, навпаки. Варто переконати матір в тім, що в неї багато виробляється молока, і вона здатна годувати дитину. Обговорення з мамою її проблем, навіть і не вирішення їх, допомагає врівноваженню стану. Необхідно вибрати таке положення під час годування (сидяче або лежаче), яке б забезпечувало максимальне розслаблення матері. Випитий теплий напій перед годуванням, сміх з задоволенням, плач “ вдосталь” – все це сприяє ефетивній секреції та виділенню молока. Необхідно переконатися у відсутності болей у матері під час годування та правильному положенні малюка при цьому. |
|
8. Невпевненість матері в здатності грудного вигодовування. |
Запевнити маму в її здатності достатнього забезпечення малюка грудним молоком. Дати обгрунтовані відповіді на всі її запитання. Обізнаність матері та близьких до неї людей про переваги грудного Вигодовування. |
|
9. Байдужість матері до грудного вигодовування. |
Пояснити батькам, що штучне вигодовування небезпечне для здоров’я дитини, а ефективне грудне – як для мами, так і для сім’ї в цілому ( економія грошей, позбавлення багатьох клопотів). |
|
10. Виснаження самої жінки внаслідок годування, при цьому дитина отримує недостатню кількість та менш якісне молоко (особливо зменшується кількість жирів). В такому випадку, мама, як правило, мало скаржиться на нестачу молока та неспокій дитини.
|
Нормалізувати харчування матері-годувальниці ( якісно та кількісно), так як грудне вигодовування корисне і для дитини, і для мами. |
|
11. Вживання протизаплідних препаратів з підвищеним вмістом естрогенів, які знижують продукцію молока |
Використовувати інші протизаплідні засоби; запевнити маму про відновлення лактації. |
|
12. У жінки дійсно виробляється менше молока (тільки 1% жінок страждають істинною гіпогалактією). |
Розпочати годування двома грудьми почергово; слідкувати за технікою годування, положенням дитини. У випадку захворювання малюка – лікувати |
Причини догодовування та методи корекції
nДля догодовування використовуються такі ж суміші, як при штучному nвигодовуванні:
nКласифікація молочних сумішей, що nвикористовуються для догодовування немовлят при змішаному вигодовуванні: n
nАдаптовані:
1) Солодкі: n”Малютка”, ”Малыш”, ”Детолакт”, ”Виталакт”, “Симілак”, “Енфаміл” (США), n“Пилти”, “Бона”, ”Тутели” (Фінляндія),
“Нан”, n“СМА”, “Нутрілон” та ін. 2) Кислі – ацидофільна “Малютка”, ацидофільний n“Малиш”, ”Белбобек”, ацидофільний “Віталакт” та ін.
n
nНеадаптовані (прості):
n1) Солодкі: суміш №2 (Б), суміш №3 (В), “Крепыш”, ”Здоров’я” та ін.
n2) Кислі: А-кефір, Б-кефір, В-кефір, ”Биолакт”, ”Мацони”, ”Нарине”, “Балдырган” nта ін.
nСлід пам´ятати, що неадаптовані суміші не можуть задовільнити оптимальний nфізичний та інтелектуальний розвиток дитини, вимагають постійної корекції в nбілках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. Це вимушений вид nдогодовування (батьки не мають змоги купити адаптовані суміші, а держава не nдопомагає їм у цьому).
nБіологічно активні добавки (БАД):
nБАД-1Л (з лізоцимом), БАД-1Б (з біфідум-бактерином), БАД-2 (лізоцим і nбіфідум-бактерин). Використання їх при вживанні неадаптованих сумішей nобов´язкове.
nДогодовування слід давати тільки після nгодування грудьми (повністю висмоктаного молока). При невеликому за nоб”ємом догодовуванні найкраще його давати за допомогою ложечки, в nіншому випадку дитина відмовиться від грудей, так як смоктання материнського nмолока потребує значних енергетичних зусиль, а їжа з пляшечки, як правило, nпоступає легко, без затрат енергії дитячого організму.Це приводить до швидкого nзгасання лактації. .
nу випадку догодовування дитини з пляшечки соска повинна бути пружньою і мати nдекілька (3-5)дрібних отворів, щоб смоктання було активним. Ще один вид nдогодовування – за допомогою горняти.
При такому вигодовуванні дитя легко перегодувати або nнедогодувати, тому розрахунки енергетичної цінності їжі, кількості білків, nжирів, вуглеводів, їх співвідношення необхідно проводити 1 раз в 1-2 тижні. У nвипадку вживання адаптованих сумішей, розрахунки – як при природньому nвигодовуванні. Та, на превеликий жаль, діти часто отримують неадаптовані nсуміші, в кількісті 50 % і більше добового об’єму їжі, тому в таких випадках nвсі розрахунки ведуться як при штучному вигодовуванні, наприклад, потреба в nбілках становить не 2-2,5 г/кг на добу, а 3,5-4 г/кг .
Співвідношення харчових інградієнтів
n
|
Кількість докорму в харчовому раціоні |
Білки |
Жири |
Вуглеводи |
|
1/3 |
1 |
3 |
6 |
|
1/2 |
1 |
1,5 |
4 |
|
2/3 |
1 |
1,2 |
4 |
nТе саме стосується і фруктових соків, пюре, пригодовування. Якщо ж об’єм nдогодовування становить 1/2 – 1/3 добового раціону, то термін їх введення nспівпадає з штучним вигодовуванням; при меншому об’ємі догодовування – з nприроднім.
Енергетична потреба для nдітей грудного віку, що знаходяться на змішаному вигодовуванні:
nЗмішане вигодовування немовлят, наближене до природнього1-6 міс: 115 nккал/кг/добу; 7-12 міс: 110 ккал/кг/добу
nЗмішане вигодовування немовлят, наближене до штучного 1-6 міс: 125 nккал/кг/добу; 7-12 міс: 120 ккал/кг/добу.
nПідсумовуючи вище сказане, можна виділити основні правила змішаного вигодовування:
n- Необхідно враховувати кількість висмоктаного грудного молока, а нестачу – nзамінити молочними сумішами.
n- Навіть при невеликій кількості материнського молока, його слід зберегти.
n- Догодовування дають після годування грудьми, на відміну від пригодовування та nвведення харчових добавок з метою корекції харчування.
n- Якщо догодовування за об’ємом невелике, його слід давати чайною ложкою , так nяк годування через соску сприяє відмові дитини від грудей, і швидкому згасанню nлактації. При догодовуванні з пляшечки соска повинна бути достатньо пружною з nдрібними (3-5) отворами. Інший вид догодовування – за допомогою горняти.
n- Необхідно залишити не менше 2 – 3-х грудних годувань, щоб не згасла швидко nлактація.
n- Залежно від кількості молока у матері догодовування дають після деяких, або nвсіх, або як окремі годування; останні у випадку повної адаптації дитини до nнової їжі.
n- Ретельне і точне виконання технології приготування суміші. Суміші дають nстерильними, підігрітими до 35-38 С.
n- Недопустиме як перегодовування, так і недогодовування дитини.
n- Проведення контрольного зважування дитини кожні 1-2 тиж.(чим більший відсоток nсуміші в загальному об’ємі їжі, тим частіший контроль).
Режим годування дитини на змішаному nвигодовуванні
– до 2 міс – 6 разів на добу, кожні n3,5 години з 6,5-годинною нічною перервою; – старше 2 міс – 5 разів на добу, nкожні 4 години з 8-годинною нічною перервою.
n
n
Молочні nсуміші.
Молочні суміші можна nподілити на три категорії – високоадаптовані, низькоадаптовані і неадаптовані. nВ високо- і низькоадаптованих сумішах білок коров`ячого молока попередньо nобробляється. Усі суміші готують з гарантійного молока. Корови, від яких nотримують таке молоко, утримуються на спеціальних фермах, випас ведеться на nлуках з найбільш сприятливим складом трав, тварини прибувають під постійним nветеринарним наглядом, працівники ферм регулярно проходять медичний огляд. nГарантійне молоко містить жиру – не менше ніж 3.5%, вуглеводів – не менше ніж n4.5%, сухий залишок повинен бути не менше ніж 8.5 г. на 100мл. Кислотність не повинна nперевищувати 20, кількість бактерій – 50 вис. на 1 мл., не повинно бути nгнилісних і патогенних бактерій. Для приготування високо адаптованих сумішей nмолоко обробляється високими температурами шляхом швидкого нагрівання. nГрубодисперсні білки стають дрібнодисперсними, додаються амінокислоти, nвітаміни, мінеральні речовини.
В материнському молоці nспіввідношення сироваткового білка і казеїна складає приблизно 60% на 40%. Воно nоптимальне для перетравлювання і засвоєння організмом дитини. У заміннику материнського nмолока «Бона», створеного у Фінляндії, намагаються дотримуватися цього nспіввідношення. У нерозбавленому коров`ячому молоці і виготовлених з нього nкисломолочних продуктах вміст протеїна в два рази вищий і співвідношення nсироваткового білка і казеїна складає 20% на 80%. Тому коров`яче молоко погано nперетравлюється, створюючи підвищене навантаження на нирки і систему обміну nречовин дитини. Відомі зарубіжні фірми, що спеціалізуються на випуску продуктів nдитячого харчування для дітей раннього віку, такі, як «Эббот лабораторіз», n«Хіпп», «Нутріція», «Нестле», «Мід Джонсон», «Пліва» і ін., обов’язково nпідкреслюють, що ідеальною їжею для дитини є материнське молоко.
В нинішній час для nзмішаного і штучного вигодовування дітей 1-го року життя дуже часто використовуються nі кисломолочні і сухі суміші, що були адаптовані. З сумішей промислового nвиготовлення, що виробляються на основі коров`ячого молока, широко nрозповсюджені “Малютка”, “Малыш”, ‘Алеся-1″, n’Алеся-2″ (Білорусія), “Детолакт”, ‘Новолакт-1″, n’Новолакт-2″ (Росія), “Віталакт”, “Ладушка” (Україна), n”Симилак”, “SMA” (США), “Боно”, n”Пілтті” (Фінляндія), “Імпресс” (Німеччина).
Правила nпроведення штучного і змішаного вигодовуання:
n? Періодично проводити розрахунок необхідної nкількості їжї, виходячи
nіз середніх потреб у білках, жирах, вуглеводах і калоріях на масу тіла
nПри цьому добова кількість їжі по об`єму не повинна перевищувати
nодин літр.
n? Слідкувати щоб співвідношення між білками, жирами і вуглеводами
nскладало 1:1.5:4, а кількість калорій на 5% більше ніж при
nприродньому вигодовуванні.
n? Дитина повинна отримувати тільки одну суміш
n? Не можна часто міняти суміші, заміна суміші допустима при
nпоганому набиранні маси протягом двох тижнів.
n? Всі прикорми вводити на 2-3 тижні раніше.
n? Суміші завжди давати стерильними і підігрітими до 35-40` С
n? Плящечку тримати так, щоб соска була заповнена молоком.
n? Отвір у сосці повинен бути невеликих розмірів.
nПравила введення прикормів і корекції
n? Починати вводити тільки здоровим дітям
n? Суворо дотримуватись методів тренування або щадіння:
nОб`єм нових страв нарощують поступово і кожен день і доводять до
nнеобхідного об`єму на протязі 10-14 днів.
n? Наступний прикорм (або корективні додатки) вводять коли дитина
nзвикла до попереднього.
n? Прикорм дають перед молочною їжею в одне і те ж годування до
nповної адаптації і витіснення молока в цілому годуванні.
n? Перше і останнє годування залишають без прикормів і корективних
nдодатків.
nОрганізація та принципи раціонального харчування nздорових дітей, старших одного року
1. Актуальність.
2. Мета харчування.
3. Енергетичні потреби дітей раннього віку.
4. Потреби дітей раннього віку в основних харчових нутрієнтах.
5. Характеристика продуктів харчування для дітей віком від 1-го до 3-х років.
6. Харчування дітей дошкільного віку.
7.Харчування дітей шкільного віку.
Актуальність. Харчування дітей від одного до трьох років є перехідним від вигодовування nдо харчування дорослої людини. У порівнянні з першим роком життя у дітей nраннього віку досконаліше розвинені процеси жування, ковтання, до травлення nпідключаються всі групи слинних залоз, зміцнюються всі шари стінок стравоходу, nшлунка, збільшується місткість шлунка з 250 мл у однорічної дитини до 300-350 nмл у трирічної дитини. Евакуація їжі з шлунка в середньому завершується через n4год після її вживання, в кишках вона затримується від 24 до 48 год.
Основна nчастина.
Харчування дітей перед дошкільного віку. Метою раціонального харчування nдітей від 1-го до 3-х років є поступовий перехід до харчування дорослої nлюдини. Воно будується на принципах збалансованості, адекватності, nповноцінності, оптимальності, максимального оберігання травних органів, nцілеспрямованого підбору і ретельного контролю за якістю продуктів харчування. nМетою харчування дітей від 1-го до 3-х років в більш вузькому розумінні є nпоступовий перехід до їжі шматочками. Дітям даного віку готують страви nкашоподібної консистенції і в подрібненому вигляді. Потреби дітей раннього віку nв основних харчових речовинах і енергії ще залишаються високими, оскільки nпродовжує швидко наростати маса тіла, значна витрата енергії на рухову nактивність та основні обмінно-енергетичні потреби. За даними дослідників різних nкраїн, потреба в енергії в цей період перебуває в межах від 1200 до 1515 nккал/добу (6268,76кДж). На відміну від дітей першого року життя, ця енергія вже nрозподіляється нерівномірно між годуваннями. У дітей 1-1,5 –річного віку при n5-разовому харчуванні перший сніданок має становити за калорійністю 20%, другий n– 15%, обід -30%, полудник -15% і вечеря -20%. Для дітей у віці від 1,5 до 3 nроків сніданок має становити 25% добового раціону , обід -35-40%, підвечірок n-10-15% і вечеря 25%.
У цьому періоді особливо важливе вживання їжі в nточно визначені години, що забезпечує закріплення умовного рефлексу на nвідповідний час і сприяє кращому засвоєнню їжі. У перервах між годуваннями не nслід давати дитині будь-яку їжу.
Тривалість вживання їжі також потребує уваги: не nварто привчати дитину як до занадто швидкого, так і до тривалого споживання nїжі. Переважно сніданок має тривати 15-20хв., обід-25-30хв., вечеря-15-29хв. nНайкращим часом для приймання їжі є такий розпорядок: сніданок – 8:00-8:30. nобід -12:00-12:30, підвечірок – 16:00, вечеря – 19:00-19:30.
Добовий об’єм їжі складає 1100 – 1200 г, разовий об’єм їжі становить 220-240 мл, на окремі годування його можна nзбільшити до 300 мл (на обід). Якщо у дитини є 8-10 зубів, їй можна давати nжувати черствий хліб, сухарі, печиво, м’які сорти яблук, тощо. При складанні nдобового раціону харчування дітям раннього віку важливо дотримуватись певного nоб’єму страв, що даються дитині протягом дня. Орієнтований об’єм страв:
Особливість харчового раціону дитини віком від 1-го nдо 1,5 року:
1. введення сирих не протертих овочів і фруктів;
2. введення гострих та екстрактивних речовин;
3. введення цукристих та мучних кондитерських виробів.
Особливості продуктів харчування.
М’ясо, риба, яйця – це група носіїв білка; молочні nпродукти – носії білка і кальцію; фрукти, овочі, а також крупи – джерело nвітамінів і клітковини; масло, олія, риба – носії ессенціальних жирних кислот. nЕнергоносії, головним чином вуглеводи (солодощі, печиво, джеми, макарони, nкартопля, випічка), є факультативними, або вторинними за цінністю, їх nпризначення залежить від енерговитрат і стану живлення дитини.
Солодощі, фрукти, ягоди і соки дають дітям лише nпісля вживання основної їжі. Шоколад, какао можна давати дітям від 1,5-3 років nне частіше одного разу на тиждень, тому, що вони в цьому віці посилюють nзбудливість ЦНС і не рідко сприяють виникненню проявів харчової алергії.
Для забезпечення повноцінного харчування дітей nраннього віку в даний час налагоджено промисловий випуск супів, каш, пюре, а nтакож молочних сумішей. Вони збагачені есенціальними нутрієнтами і мають високу nенергетичну цінність. Молочні суміші для дітей 2-3 років життя доцільно nзастосовувати замість коров’ячого молока.
Білки тваринного походження в раціоні дітей nраннього віку мають становити 75% від загальної потреби в білках. Отже, в цьому nвіці вегетаріанське харчування дітей нераціональне.
У цьому віці дитині слід прищеплювати гігієнічні nнавички приймання їжі, привчати до самостійного приймання їжі. Не дозволяти nвдаватись до насильного годування дитини, тому що це викликає негативні емоції, nподальше зниження апетиту і негативне ставлення до приймання їжі.
Молоко – цінний nпродукт дитячого харчування, в склад якого входять високоякісні білки, жири, nвуглеводи, вітаміни. Молоко багате солями кальцію, фосфору, які легко nзасвоюються. Добова кількість молока для дітей віком від 1-го до 3-х років nповинна складати 600-700 мл на добу. Надмірна кількість молока знижує петит, у nзв’язку з чим порушується нормальна робота травних органів, виникає схильність nдо закрепів, метеоризму.
В добову норму молока можна включати кисломолочні nпродукти (кефір, ряжанку, ацидофільне молоко).
Не слід кип’ятити молоко двічі. При приготуванні nкаш, овочевих пюре молоко вливають сирим і кип’ятять з уже звареною крупою або nовочами. Молочні продукти, особливо кисломолочні, вживають у другій половині nдня.
М’ясо і риба завдяки великому вмісту в них повноцінних білків і екстрактивних речовин є nцінними продуктами харчування дітей. В харчуванні дитини раннього віку nвикористовують нежирні сорти свинини, баранини, птицю (крім гусячого і качиного nм’яса), нежирні сорти риби. Виключаються жирні сорти м’яса, деякі сорти риби n(осетрові, лососеві), із-за високого вмісту в них важко засвоюваних жирів з nвисокою точкою плавлення.
Рекомендується використовувати субпродукти (мозок, nнирки, печінку), в яких містяться фосфорні сполуки, які сприятливо діють на nцентральну нервову систему. М’ясо і рибу не доцільно вимочувати, так як частина nбілків і мінеральних речовин переходить у воду. З цією ж метою не слід nвідварювати печінку. М’ясо дитина у віці від 1-го до 1,5 року повинна nотримувати не менше 3-4 разів на тиждень в кількості 50-60 г на одне вживання. nМ’ясні страви слід давати дитині у першій половині дня.
Овочі повинні бути nобов’язковим компонентом раціонально складеної дієти. Картоплю слід варити в nшкірці, овочі доцільно заливати крутим кип’ятком з таким розрахунком, щоб вода nпокривала овочі, і варити під кришкою. Капусту треба занурювати в гарячу воду nпо частинах, щоб температура води не знижувалась, і варити тільки до готовності n(не переварювати), так як при тривалому варінні руйнуються вітаміни (особливо nвітамін С). Асортимент овочів повинен бути самим різноманітним (морква, nкартопля, капуста, диня, кабачки, огірки, помідори, цибуля, ріпа та ін.).Зелень nповинна обов’ язково входити в склад харчового раціону дитини раннього віку, nтак як вона особливо багата на вітаміни та мікроелементи.
Фрукти бажано давати nдитині у свіжому вигляді. При приготуванні компотів, киселів, мусів, желе в nготову страву треба додати попередньо приготовлений сік з ягід або плодів. В nкомпоти з сухих фруктів добавляють сік з лимона, клюкви чи інший. При nвідсутності свіжих овочів бо фруктів (це залежить від сезону), слід вживати nзаморожені, консервовані, квашені або сушені.
Крупи в харчуванні дітей nраннього віку повинні бути представлені в різноманітному асортименті. nНайціннішими по білковому та вітамінному складу є гречана і вівсяна крупи. nКрупу для каші розварюють у воді (манна крупа – протягом 20 хв, рис, пшоно – nпротягом 60 хв, перлова – протягом 2,5 год), а після цього в неї вливають nмолоко. Масло кладуть в уже зняту з вогню кашу.
Хліб для дітей nраннього віку дають у кількості не більше 100-150 г на день. Починають вводити nхліб з переважанням вищих сортів муки (білі сорти) над темними.
Для здорових дітей віком від 1-го до 1,5 року nрекомендується співвідношення кількості пшеничного хліба до житнього як 3,3 : 1 n(50 г і 15 г, згодом 60 г і 18 г відповідно).З 2-х річного віку обов’язково nдається житній хліб до обіду. У віці з 1,5 до 3-х років кількість пшеничного nхліба збільшують до 85 г , а житнього – до 30 г на день (співвідношення 2,8:1).
Яйця містять всі nхарчові речовини, необхідні для життя (білки, жири, вітаміни, мінеральні nречовини), весь комплекс не замінимих амінокислот, вітаміни А, групи В, Д, Е, nбіотин, холін.
Для дитячого харчування рекомендують курячі яйця. nСирі яйця не слід використовувати, так як сирий білок погано засвоюється, а nзавдяки пористості яєчної шкарлупи яйця можуть бути інфікованими (особливо яйця nводоплавючої птиці). Дітям до 1,5 років слід давати тільки круто варені жовтки n(не більше 1-го на день), від 1,5 років – цілі яйця (з білком) по 1-му через nдень, після 2,5 років – можна щоденно.
Масло в харчуванні nдітей раннього віку використовують переважно вершкове. Рослинне масло повинно nобов’язково входити в харчовий раціон дитини раннього віку. Воно складає 10-15% nвід загальної кількості необхідного жиру. Для дитячого харчування nрекомендується соняшникова, соєва, кукурудзяна олії у кількості 5-10 г на день. nСвиняче сало, гов’яжий і баранячий жир, різні гідро- та комбіжири в дитячому nхарчуванні не рекомендуються, так як вони є найбільш тугоплавкими, погано nперетравлюються, не містять вітамінів.
Для збудження апетиту рекомендується призначати nдітям у невеликій кількості оселедець, рибну ікру, твердий негострий сир.
Горіхи – природний nконцентрат багатьох біологічно активних речовин, в тому числі дефіцитних для nдітей перших років життя. 10 г горіхів (грецькі, фундук, мигдаль) містять 1/10 nдобової потреби заліза, міді, фтору, нікотинової кислоти, цинку, повну добову nнорму більшості не замінимих амінокислот, включаючи метіонін, цистин, а також nрослинні жири.
Цукор містить 99,75% nсахарози. Цукор і кондитерські вироби відрізняються високою енергетичною nцінністю, легким засвоєнням. Кондитерські вироби поділяють на цукристі n(цукерки, шоколад, халва, мармелад, пастила) і мучні (печиво, пирожино, торти, nпряники, вафлі).
Цукристі кондитерські вироби містять переважно nцукор і жири, мучні, крім цього, містять крохмаль.В кондитерських виробах, як nправило, не має вітамінів і мінеральних речовин. Добова кількість цукру не nповинна бути більшою ніж 50 г, мучних кондитерських виробів – не більше 10 г на nдобу. Тому дітям раннього віку в харчуванні доцільно призначати мед, частково nзаміняючи цукор, як джерело мікроелементів, повноцінних вуглеводів, вітамінів, nряду органічних кислот та ферментів. Мед менше, ніж цукор, перетравлюється і nповніше всмоктується.
Харчування nдітей шкільного віку
Шкільний вік є таким періодом дитинства, коли nзавершується формування скелета і розвиток скелетних м’язів, відбувається nзначна нейрогуморальна перебудова дитячого організму, яка зумовлює статеве nдозрівання підлітків. У цей період відбуваються також якісні зміни у nнервово-психічній сфері, що пов’язані з nпроцесом навчання. Однією з особливостей шкільного віку є бурхливий ріст nдовжини і збільшення маси тіла, котрі за інтенсивністю можна навіть порівняти з nперіодом раннього дитинства. У цей період вже чітко проявляється вплив статевих nвідмінностей на показники фізичного розвитку: у хлопчиків друге витягнення nросту настає в 13-14 років. У дівчаток – в 11-12 років.
Така швидкість зростання і напруження анаболічних nпроцесів, що лежать в її основі, потребують постійного надходження з їжею nдостатньої к-сті енергетичного (жири, вуглеводи) і пластичного (білки, nмінеральні солі) матеріалів, а також екзогенних регуляторів метаболічних nпроцесів, якими є вітаміни і мікроелементи. Дефіцит перелічених факторів nсупроводжується сповільненням росту і маси тіла.
Глибока нейроендокринна перебудова, що відбувається nв період шкільного віку, створює умови для виникнення ендокринопатій і порушень nобміну речовин. Саме і цьому віці у школярів спостерігають надмірну масу тіла , nожиріння, цукровий діабет, у ґенезі яких основна роль належить аліментарному nчиннику. У зв’язку з цим раціональне харчування школярів слід розглядати як nодин із головних напрямків профілактики тяжких захворювань обміну речовин.
До основних принципів раціонального харчування nшколярів слід віднести:
· Відповідність енергетичної цінності харчового раціону добовим енерготрасам nшколярів;
· Відповідність хімічного складу, енергетичної цінності та к-сті раціону nвіковим потребам та особливостям організму;
· Збалансоване співвідношення харчових речовин у раціоні при співвідношенні nбілків, жирів, вуглеводів як 1:1:4;
· Широкий асортимент продуктів: м’ясні, рибні, молочні, круп’яні страви, nовочі, фрукти, необхідні для забезпечення хімічного складу раціону;
· Правильна кулінарно-технічна обробка продуктів для збереження біологічної nта харчової цінності, органолептичних властивостей страв і максимальної nзасвоюваності харчових речовин;
· Дотримання режиму харчування (4-5 разів на день) із збереженням інтервалів nміж прийманням їжі не більше 4-4,5годин.
Енерготрати школярів складаються з витрати енергії nна основний обмін, специфічно-динамічну дію їжі на ріст, розвиток та різні види nдіяльності.
К-сть білкових одиниць енергетичної цінності для nдітей і підлітків шкільного віку має складати близько 14% добової енергетичної nцінності раціону, жирових – 31% і вуглеводних – близько 55%.
З віком загальна добова потреба школярів у білку зростає, однак за nперерахунком на 1 кг маси тіла вона знижується з 3,5-3,3 г у 6-7 річних дітей nдо 1,6 г у 17 річних юнаків і дівчат.
Потреба у білку має визначатись не тільки загальною к-стю, а й його якісною nповноцінністю за вмістом незамінних амінокислот, на які особливо багатий білок nтваринного походження . Кількість білка тваринного походження для школярів має nскладати приблизно 65%, а для старших – близько 60% загальної к-сті білка в nраціоні.
Рівень засвоюваності білка nзалежить від поєднання його з іншими харчовими речовинами, а також від nспіввідношення в ньому амінокислот. Оптимальне засвоєння білка спостерігається nу співвідношенні його з жирами і вуглеводами як 1:1:4, а сприятливим nспіввідношенням амінокислот вважається за трьома амінокислотами – триптофан, nлізин, метіонін + цистин як 1:3:3.
Потреба школярів у жирах, як nі в білках, з віком зменшується з розрахунку на 1 кг маси тіла. При цьому к-сть nолії, що є основним джерелом ПНЖК, має становити не менше 15-20% від загального nвмісту жирів в раціоні.
Важливе значення має також nнадходження з їжею вуглеводів, що відіграють істотну роль у забезпеченні nорганізму дітей енергією.
Водночас толерантність дітей шкільного віку до легкозасвоюваних вуглеводів n(моно- і дисахаридів) може бути знижена. Це пов’язано з посиленою утилізацією nінсуліну для забезпечення прискореного (під впливом соматотропного гормону) nсинтезу білка та інших анаболічних процесів і розвитком внаслідок цього nвідносної недостатності інсуліну. Виходячи з цього, в харчуванні дітей nнеобхідно приділяти велику увагу якісному складу вуглеводів, які надходять з nїжею, а також передбачити правильне співвідношення у раціоні легкозасвоюваних n(сахароза,мед, варення, кондитерські вироби) і повільно засвоюваних вуглеводів n(полісахариди) з обмеженням перших до 10-20% від загальної к-сті nвуглеводів.
Добова потреба у вуглеводах з nвіком зростає від 272 г для 6-річних дітей до 400г – для 17-річних підлітків. nОсновна потреба у вуглеводах має покриватись за рахунок полісахаридів рослинних nпродуктів.
Сумарна потреба у вітамінах nдля школярів зростає, проте у перерахунку на 1кг маси тіла вона знижується з nвіком дітей. Обов’язковому нормуванню підлягають тіамін, рибофлавін, nпіридоксин,ціанкобаламін, фолацин, аскорбінова кислота, ретинол, токоферол та nергокальциферол.
У зв’язку з інтенсивним ростом і формуванням скелета потреба школярів у nмінеральних речовинах висока. Для процесів кісткоутворення сприятливими nвважається співвідношення кальцію і фосфору в раціоні 1:1,2 (1,5). Близько n60-80% вмісту кальцію в раціоні має забезпечуватись за рахунок молока і nмолочних продуктів. Інші мінеральні речовини (калій, магній, залізо) і nмікроелементи (мідь, кобальт, цинк) надходять в організм у достатній к-сті при nзбалансованому співвідношенні продуктів тваринного і рослинного походження.
К-сть солі для дітей шкільного віку має складати n8-10 г на добу, к-сть рідини – 5о мл на 1 кг маси тіла, включаючи рідину nхарчового раціону. У спекотний час потреба у воді підвищується.
