Анатомія кісток нижньої кінцівки. З’єднання нижньої кінцівки. Анатомія м’язів, фасцій голови та шиї. Анатомія м’язів тулуба.

Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки

(cingulum pelvicum; cingulum membri inferioris)

Він включає в себе:

– дві кульшові кістки (ossa coxae);

– крижову кістку (os sacrum).

Кульшова кістка (os coxae)

Кульшова кістка складається з:

– клубової кістки (os ilium);

– лобкової кістки (os pubis);

– сідничої кістки (os ischii).

У тій ділянці (ззовні), де тіла (corpora) усіх трьох кісток зростаються, утворюється кульшова западина (acetabulum)_, яка має:

– півмісяцеву поверхню (facies lunata);

– ямку кульшової западини (fossa acetabuli);

– кант кульшової западини; край кульшової западини (limbus acetabuli; margo acetabuli);

– вирізку кульшової западини (incisura acetabuli).

 

Кульшова кістка має затульний отвір (foramen obturatum) та велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major).

Клубова кістка (os ilium; ilium)

Клубова кістка складається з:

– тіла клубової кістки (corpus ossis ilii);

– крила клубової кістки (ala ossis ilii);

– має дугоподібну лінію (linea arcuata).

Крило клубової кістки (ala ossis ilii) вгорі закінчується клубовим гребенем (crista iliaca), на якому розрізняють:

– зовнішню губу (labium externum);

– внутрішню губу (labium internum);

– проміжну лінію (linea intermedia).

Спереду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

– верхньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior superior);

– нижньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior inferior).

Ззаду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

– верхньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior superior);

– нижньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior inferior).

На внутрішній поверхні крила клубової кістки (facies interna alae ossis ilii) є велика клубова ямка (fossa iliaca).

На зовнішній сідничній поверхні клубової кістки (facies glutea ossis ilii) містяться:

– передня сіднична лінія (linea glutea anterior);

– задня сіднична лінія (linea glutea posterior);

– нижня сіднична лінія (linea glutea inferior).

До цих ліній прикріплюються сідничні м’язи (musculi glutei).

На крижово–тазовій поверхні (facies sacropelvica) розташована вушкоподібна поверхня (facies auricularis) для з’єднання з однойменною поверхнею крижової кістки (os sacrum), а вище і ззаду від неї розташована клубова горбистість (tuberositas iliaca).

Лобкова кістка (os pubis; pubis)

Лобкова кістка розташована спереду і присередньо від клубової кістки (os ilium) та має:

– тіло лобкової кістки (corpus ossis pubis);

– верхню гілку лобкової кістки (ramus superior ossis pubis);

– нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis). Останні, з’єднуючись, утворюють лобковий симфіз (symphysis pubis).

На місці переходу верхньої гілки лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) у нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis) розташована симфізна поверхня (facies symphysialis).

На верхній гілці лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) міститься гребінь лобкової кістки (pecten ossis pubis), який присередньо закінчується лобковим горбком (tuberculum pubicum), який розташований на тілі лобкової кістки (corpus ossis pubis).

Присередньо від лобкового горбка (tuberculum pubicum) до симфізної поверхні (facies symphysialis) йде короткий лобковий гребінь (crista pubica).

Нижній край верхньої гілки лобкової кістки (margo inferior rami superioris ossis pubis), який оточує затульний отвір (foramen obturatum), містить затульну борозну (sulcus obturatorius), яка обмежена;

– переднім затульним горбком (tuberculum obturatorium anterius);

– заднім затульним горбком (tuberculum obturatorium posterius).

Між лобковим горбком (tuberculum pubicum) та кульшовою западиною (acetabulum) над затульним отвором (foramen obturatum) розташований затульний гребінь (crista obturatoria).

На місці зрощення клубової кістки (os ilium) з лобковою кісткою (os pubis) розташоване клубово–лобкове підвищення (eminentia iliopubica).

Сіднича кістка (os ischii; ischium)

Сіднича кістка має тіло сідничої кістки (corpus ossis ischii) і гілку сідничої кістки (ramus ossis ischii), ззаду і знизу від якої розташований сідничий горб (tuber ischiadicum).

Над сідничим горбом розташована сіднича ость (spina ischiadica), яка відокремлює велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major) від малої сідничої вирізки (incisura ischiadica minor).

Лобкова і сіднича кістки обмежовують затульний отвір (foramen obturatum).

Вільна частина нижньої кінцівки

(pars libera membri inferioris)

Вона поділяється на:

– стегно (femur);

– гомілку (crus);

– стопу (pes).

 

Стегнова кістка (femur; os femoris)

Стегнова кістка є складовою частиною стегна (femur), це типова довга (трубчаста) кістка (os longum), яка має:

– проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

– дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

– тіло стегнової кістки, діафіз (corpus femoris; diaphysis femoris).

 

На проксимальному наростку стегнової кістки (epiphysis proximalis femoris) міститься головка стегнової кістки (caput femoris), на якій є суглобова поверхня головки (facies articularis capitis) для з’єднання з кульшовою западиною (acetabulum).

 

На головці стегнової кістки (caput femoris) розташована ямка головки стегнової кістки (fovea capitis femoris).

Дистальніше від головки стегнової кістки (caput femoris) добре помітна шийка стегнової кістки (collum femoris), а ззаду:

– великий вертлюг (trochanter major), на ньому розташована вертлюгова ямка (fossa trochanterica);

– малий вертлюг (trochanter minor).

Ззаду вертлюги (trochanteres) сполучаються між собою міжвертлюговим гребенем (crista intertrochanterica), а спереду – міжвертлюговою лінією (linea intertrochanterica).

Передня поверхня тіла стегнової кістки (facies anterior corporis femoris) гладка, а на задній поверхні (facies posterior) розташована шорстка лінія (linea aspera), яка складається з:

– бічної губи (labium laterale);

– присередньої губи (labium mediale).

Присередня губа (labium mediale) вгорі переходить у гребінну лінію (linea pectinea), а бічна губа (labium laterale) – у сідничну горбистість (tuberositas glutea).

Донизу ці губи (labia) розходяться і обмежовують підколінну поверхню (facies poplitea).

На дистальному наростку стегнової кістки (epiphysis distalis ossis femoris) розташовані:

– бічний виросток (condylus lateralis);

– присередній виросток (condylus medialis), вище від яких знаходяться:

– бічний надвиросток (epicondylus lateralis);

– присередній надвиросток (epicondylus medialis).

Між бічним виростком (condylus lateralis) та присереднім виростком (condylus medialis) розміщена міжвиросткова ямка (fossa intercondylaris), яка вгорі і ззаду обмежована міжвиростковою лінією (linea intercondylaris).

На передній поверхні дистального наростка знаходиться наколінкова поверхня (facies patellaris) для з’єднання з наколінком.

 

Наколінок (patella)

Наколінок є губчастою сесамоподібною кісткою (os sesamoideum), яка розташована у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris) і має:

– основу наколінка (basis patellae);

– верхівку наколінка (apex patellae);

– передню поверхню (facies anterior);

– суглобову поверхню (facies articularis).

 

 

Кістки гомілки (ossa cruris)

До них належать:

– присередньо розташована великогомілкова кістка (tibia);

– збоку розташована малогомілкова кістка (fibula).

Це типові довгі (трубчасті) кістки (ossa longa). Вони є складовою частиною гомілки (crus).

 

Великогомілкова кістка (tibia)

Великогомілкова кістка має:

– проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

– дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

– тіло великогомілкової  кістки, діафіз (corpus tibiae; diaphysis tibiae).

На проксимальному наростку великогомілкової кістки (epiphysis proximalis tibiae) містяться:

– присередній виросток (condylus medialis);

– бічний виросток (condylus lateralis), на яких розташована:

– верхня суглобова поверхня (facies articularis superior), яка розділена міжвиростковим підвищенням (eminentia intercondylaris).

 

Міжвиросткове підвищення великогомілкової кістки (eminentia intercondylaris tibiae) складається з:

– присереднього міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare mediale);

– бічного міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare laterale).

Спереду і ззаду від міжвиросткового підвищення (eminentia intercondylaris) знаходяться:

– переднє міжвиросткове поле (area intercondylaris anterior);

– заднє міжвиросткове поле (area intercondylaris posterior).

Збоку і знизу на бічному виростку великогомілкової кістки (condylus lateralis tibiae) розташована малогомілкова суглобова поверхня (facies articularis fibularis) для з’єднання з малогомілковою кісткою (fibula).

Тіло великогомілкової кістки (corpus tibiae) має трикутну форму, на ньому розрізняють:

– присередню поверхню (facies medialis);

– бічну поверхню (facies lateralis);

– задню поверхню (facies posterior), на якій розташована лінія камбалоподібного м’яза (linea musculi solei);

– присередній край (margo medialis);

– міжкістковий край (margo interosseus);

– передній край (margo anterior).

У верхній частині переднього краю тіла великогомілкової кістки (margo anterior corporis tibiae) розташована горбистість великогомілкової кістки (tuberositas tibiae).

На дистальному наростку великогомілкової кістки (epiphysis distalis tibiae) з присереднього боку розташована присередня кісточка (malleolus medialis), яка має:

– кісточкову борозну (sulcus malleolaris);

– суглобову поверхню присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus).

З бічного боку на дистальному наростку (epiphysis distalis) є малогомілкова вирізка (incisura fibularis) для з’єднання із малогомілковою кісткою.

 

 

Малогомілкова кістка (fibula)

Малогомілкова кістка має:

– проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

– дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

– тіло малогомілкової  кістки, діафіз (corpus fibulae; diaphysis fibulae).

На проксимальному наростку малогомілкової кістки (epiphysis proximalis fibulae) є:

– головка малогомілкової кістки (caput fibulae), на якій розташована суглобова поверхня головки малогомілкової кістки (facies articularis capitis fibulae), що закінчується верхівкою головки малогомілкової кістки (apex capitis fibulae);

– знизу від головки знаходиться шийка малогомілкової кістки (collum fibulae).

На тілі малогомілкової кістки (corpus fibulae) розрізняють:

– бічну поверхню (facies lateralis);

– присередню поверхню (facies medialis);

– задню поверхню (facies posterior);

– передній край (margo anterior);

– міжкістковий край (margo interosseus);

– задній край (margo posterior).

 

На дистальному наростку малогомілкової кістки (epiphysis distalis fibulae) розташована бічна кісточка (malleolus lateralis), на якій розміщена ямка бічної кісточки (fossa malleoli lateralis).

На бічній кісточці (malleolus lateralis) є суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus), а позаду неї проходить кісточкова борозна (sulcus malleolaris).

Кістки стопи (ossa pedis)

Вони поділяються на:

– заплеснові кістки (ossa tarsi);

– плеснові кістки (ossa metatarsi);

– кістки пальців (ossa digitorum).

 

Заплеснові кістки (ossa tarsi; ossa tarsalia)

Заплеснові кістки розташовані у два ряди:

– проксимальний ряд;

– дистальний ряд.

До проксимального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

– надп’яткова кістка (talus);

– п’яткова кістка (calcaneus).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

– човноподібна кістка (os naviculare);

– кубоподібна кістка (os cuboideum);

– три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia).

Надп’яткова кістка (talus)

Надп’яткова кістка має:

– тіло надп’яткової кістки (corpus tali);

– шийку надп’яткової кістки (collum tali);

– головку надп’яткової кістки (caput tali).

Зверху на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є блок надп’яткової кістки (trochlea tali), який має:

– верхню поверхню (facies superior);

– бічну кісточкову поверхню (facies malleolaris lateralis);

– присередню кісточкову поверхню (facies malleolaris medialis).

Збоку на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розташований бічний відросток надп’яткової кістки (processus lateralis tali).

Ззаду на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розміщений задній відросток надп’яткової кістки (processus posterior tali), який борозною сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi) поділяється на:

– бічний горбок (tuberculum laterale);

– присередній горбок (tuberculum mediale).

Знизу на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є:

– передня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior);

– середня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea media);

– задня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea posterior).

Між задньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea posterior) та середньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea media) розташована борозна надп’яткової кістки (sulcus tali), яка разом з борозною п’яткової кістки (sulcus calcanei) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Головка надп’яткової кістки (caput tali) спереду закінчується човноподібною суглобовою поверхнею (facies articularis navicularis).

П’яткова кістка (calcaneus)

П’яткова кістка має: – п’ятковий горб (tuber calcanei), який забезпечує опору тіла людини.

Зверху на п’ятковій кістці (calcaneus) розташовані:

– передня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris anterior);

– середня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media);

– задня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior).

Між середньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris media) та задньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris posterior) розташована борозна п’яткової кістки (sulcus calcanei), яка з борозною надп’яткової кістки (sulcus tali) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Cередня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media) розташована на відростку п’яткової кістки – підпорі надп’яткової кістки (sustentaculum tali). Інколи вона відсутня.

Під підпорою надп’яткової кістки (sustentaculum tali) розміщена борозна сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi).

Із зовнішнього боку по п’ятковій кістці (calcaneus) проходить борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi). Ця борозна обмежена угорі малогомілковим блоком (trochlea fibularis; trochlea peronealis).

Спереду на п’ятковій кістці (calcaneus) розташована кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

– човноподібна кістка (os naviculare), яка має горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis);

– кубоподібна кістка (os cuboideum), на якій знаходяться:

– борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi);

– горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidei);

– п’ятковий відросток (processus calcaneus).

– три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia), а саме:

– бічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale);

– проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme  intermedium);

– присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale).

 

Плеснові кістки (ossa metatarsi)

Це п’ять коротких (трубчастих) кісток (ossa brevia), які мають:

– проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

– дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

– тіло плеснових кісток, діафіз (corpus ossium metatarsi; diaphysis ossium metatarsi).

Проксимальний наросток плеснових кісток (epiphysis proximalis ossium metatarsi) утворює основу плеснової кістки (basis ossis metatarsi).

На дистальному наростку плеснових кісток (epiphysis distalis ossium metatarsi) розміщена головка плеснової кістки (caput ossis metatarsi).

Між наростками (epiphyses) розташоване тіло плеснової кістки (corpus ossis metatarsi).

На основах II і V кісток з бічних сторін знаходяться суглобові поверхні (facies articulares).

Присередньо основи першої плеснової кістки [I] (basis ossis metatarsi [I]) розташована горбистість першої плеснової кістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [I]).

Збоку основи п’ятої плеснової кістки [V] (basis ossis metatarsi quinti [V]) розташована горбистість п’ятої плеснової кістки [V] (tuberositas ossis metatarsi quinti [V]).

Кістки пальців; фаланги (ossa digitorum; phalanges)

Кістки пальців складаються із:

– проксимальних фаланг (phalanges proximales);

– середніх фаланг (phalanges mediae);

– кінцевих фаланг (phalanges distales).

Великий палець стопи (hallux) має лише проксимальну фалангу (phalanx proximalis) та кінцеву фалангу (phalanx distalis).

На дистальних кінцях кожної кінцевої фаланги (phalanx distalis) міститься горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

Кістки пальців (ossa digitorum) мають:

– основу фаланги (basis phalangis);

– тіло фаланги (corpus phalangis);

– головку фаланги (caput phalangis).

На головці фаланг (caput phalangium), крім кінцевих фаланг (phalangium distales) розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

Перелік питань до змістовного модуля

Анатомія кісток скелета

1. Основні осі і площини тіла людини.

2. Визначення скелета ;основні функції скелета.

3. Основні стадії розвитку скелета в філо- та онтогенезі.

4. Кістка як орган.

5. Класифікація кісток. Основні етапи розвитку кісток.

6. Загальний план будови хребців: описати і продемонструвати на препаратах..

7. Особливості будови шийних, грудних і поперекових хребців: назвати і продемонструвати на препаратах.

8. Будова крижової кістки і куприка: описати і продемонструвати на препаратах.

9. Хребтовий стовп в цілому. Відділи хребтового стовпа: назвати і продемонструвати на препаратах.

10. Класифікація ребер. Будова 1-XII ребер: описати і продемонструвати на препаратах.

11. Будова груднини: описати і продемонструвати на препараті.

12. Грудна клітка в цілому: описати і продемонструвати на препараті.

13. Відділи черепа: назвати і продемонструвати на препараті.

14. Норми /положення/ черепа, які використовуються при його вивченні в антропології і медицині: назвати і продемонструвати.

15. Мозковий череп: кістки які його утворюють; назвати і продемонструвати на препараті. Особливості розвитку кісток мозкового черепа.

16. Мозковий череп: частини, назвати і продемонструвати на препараті кістки, які утворюють склепіння і основу черепа.

17. Потилична кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

18. Лобова кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

19. Тім’яна кістка: поверхні, краї, кути; назвати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. Визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

20. Решітчаста кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

21. Клиноподібна кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

22. Скронева кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

23. Канали скроневої кістки: описати і продемонструвати хід каналу лицевого нерва і його відгалуження; хід сонного каналу і його відгалуження; хід м’язово-трубного каналу і його півканалів; хід барабанного і соскоподібного канальців.

24. Лицевий череп: кістки які його утворюють; назвати і продемонструвати на препараті. Особливості розвитку кісток лицевого черепа.

25. Верхня щелепа: частини ,відростки, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. Вікові особливості верхньої щелепи.

26. Нижня щелепа: частини, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. . Вікові особливості нижньої щелепи

27. Нижня носова раковина, леміш, під’язикова кістка: їх будова; описати і продемонструвати положення в черепі.

28. Сльозова, носова, вилична, піднебінна кістки: їх будова; описати і продемонструвати положення в черепі.

28. Скронева ямка: межі, стінки; описати і продемонструвати на препараті черепа.

29. Підскронева ямка: межі, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

30. Крило-піднебінна ямка: межі, стінки, сполучення;

31. Очна ямка: межі очноямкового входу, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

32. Носова порожнина: межі входу і виходу носової порожнини, її стінки; описати і продемонструвати на препараті черепа.

32. Носові ходи: їх будова, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

33. Кісткове піднебіння та :його будова; описати і продемонструвати на препараті черепа

34. Анатомічні утворення внутрішньої і зовнішньої поверхні склепіння черепа: описати і продемонструвати на препараті.

35. Анатомічні утворення зовнішньої основи черепа: описати і продемонструвати на препараті.

36. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення передньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

37. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення середньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

38. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення задньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

39. Вікові особливості будови кісток черепа.

40. Статеві та індивідуальні особливості будови кісток черепа.

41. Частини і будова трубчастих кісток: назвати і продемонструвати на препаратах.

42. Верхня кінцівка: її частини і кістки, що їх утворюють. Назвати і продемонструвати на препаратах

43. Розвиток скелета верхньої кінцівки. Варіанти та аномалії розвитку.

44. Кістки поясу верхньої кінцівки: лопатка та ключиця. Описати і продемонструвати на препаратах, визначити належність кісток до правої чи лівої сторони.

45. Плечова кістка: частини; описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

46. Променева кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

47. Ліктьова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

48. Кисть: відділи; будова кісток зап’ястка, кісток п’ястка та фаланг пальців кисті. Описати і продемонструвати на препаратах.

49. Нижня кінцівка: її частини і кістки, що їх утворюють. Назвати і продемонструвати на препаратах.

50. Розвиток скелета нижньої кінцівки. Варіанти і аномалії розвитку.

51. Кульшова кістка: описати і продемонструвати на препараті її будову. В наслідок зрощення яких кісток вона утворюється?

52. Клубова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

53. Лобкова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

54. Сіднична кістка :частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

55. Таз в цілому: його частини; описати і продемонструвати на препараті. Статеві та вікові особливості тазу. Назвати та описати основні розміри тазу.

56. Стегнова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

57. Великогомілкова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

58. Малогомілкова кістка :частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

59. Стопа: відділи, кістки що їх утворюють. Будова а плеснових кісток, плеснових кісток, фаланг пальців стопи. Описати і продемонструвати на препаратах.

60. Визначення “твердої основи стопи”. Продемонструйте кістки, які складають тверду основу стопи.

61. Гомологія кісток верхньої та нижньої кінцівок.

Перелік практичних навичок до змістовного модуля

Анатомія кісток скелета

Хребець

– Тіло хребця

– Дуга хребця

– Верхня хребцева вирізка

– Нижня хребцева вирізка

– Хребцевий отвір

– Остистий відросток

– Поперечний відросток

– Верхній суглобовий відросток

– Нижній суглобовий відросток

Шийні хребці

– Передня дуга атланта

– Ямка зуба

– Борозна хребтової артерії

– Задня дуга атланта

– Бічна маса атланта

– Зуб осьового хребця

– Сонний горбок (VІ шийного хребця)

– Поперечний отвір

– Передній горбик

– Задній горбик

– Борозна спинномозкового нерва

Грудні хребці

– Верхня реброва ямка

– Нижня реброва ямка

– Реброва ямка поперечного відростка

Поперекові хребці

– Додатковий відросток

– Соскоподібний відросток

Крижова кістка

– Основа крижової кістки

– Вушкоподібна поверхня крижової кістки

– Верхівка крижової кістки

– Гористість крижової кістки

– Тазова поверхня

– Поперечні лінії

– Передні крижові отвори

– Спинна поверхня

– Задні крижові отвори

– Серединний крижовий гребень

– Присередній крижовий гребень

– Бічний крижовий гребень

– Крижовий канал

– Крижовий розтвір

Ребро

– Головка ребра

– Суглобова поверхня головки ребра

– Гребінь головки ребра

– Шийка ребра

– Тіло ребра

– Горбок ребра

– Кут ребра

– Борозна ребра

– Горбок переднього драбинчастого м’яза (на першому ребрі)

– Борозна підключичної артерії (на першому ребрі)

– Борозна підключичної вени (на першому ребрі)

– Горбистість переднього зубчастого м’яза

Груднина

– Ручка груднини

– Яремна вирізка (груднини)

– Ключична вирізка

– Тіло груднини

– Реброві вирізки

– Мечоподібний відросток

– Кут груднини

Лобова кістка

– Лобова луска

– Лобовий горб

– Надбрівна дуга

– Надперенісся

– Борозна верхньої стрілової пазухи

– Лобовий гребень

– Сліпий отвір

– Надочноямковий край

– Надочноямковий отвір

– Виличний відросток

– Очноямкова частина

– Ямка сльозової залози

– Носова частина

– Носова ость

– Решітчаста вирізка

– Лобова пазуха

Тім’яна кістка

– Потиличний край

– Лусковий край

– Стріловий край

– Лобовий край

– Лобовий кут

– Потиличний кут

– Клиноподібний кут

– Соскоподібний кут

– Тім’яний отвір

– Борозна верхньої стрілової пазухи

– Тім’яний горб

– Верхня скронева лінія

Потилична кістка

– Великий отвір

– Основна частина

– Глотковий горбок

– Схил

– Бічна частина

– Потиличний виросток

– Виростковий канал

– Виросткова ямка

– Яремна вирізка

– Яремний відросток

– Канал під’язикового нерва

– Потилична луска

– Зовнішній потиличний виступ

– Верхня каркова лінія

– Нижня каркова лінія

– Внутрішній потиличний виступ

– Хрестоподібне підвищення

– Борозна поперечної пазухи

– Борозна сигмоподібної пазухи

–Борозна поперечної пазухи

Клиноподібна кістка

– Тіло клиноподібної кістки

– Турецьке сідло

– Гіпофізарна ямка

– Горбок сідла

– Спинка сідла

– Сонна борозна

– Клиноподібна пазуха

– Мале крило клиноподібної кістки

– Велике крило клиноподібної кістки

– Мозкова поверхня великого крила

– Скронева поверхня великого крила

– Підскронева поверхня великого крила

– Верхньощелепна поверхня великого крила

– Очноямкова поверхня великого крила

– Верхня очноямкова щілина

– Зоровий канал

– Круглий отвір

– Овальний отвір

– Остистий отвір

– Крилоподібний відросток

– Бічна пластина

– Присередня пластинка

– Крилоподібний канал

– Крилоподібна ямка

– Крилоподібна вирізка

Скронева кістка

– Кам’яниста частина скроневої кістки

– Верхній край кам’янистої частини

– Борозна верхньої кам’янистої пазухи

– Задній край кам’янистої частини

– Борозна нижньої кам’янистої пазухи

– Передній край кам’янистої частини

– Борозна нижньої кам’янистої пазухи

– Передня поверхня кам’янистої частини

– Покрівля барабанної порожнини

– Трійчасте втиснення

– Розтвір каналу великого кам’янистого нерва

– Борозна великого кам’янистого нерва

– Розтвір каналу малого кам’янистого нерва

– Борозна малого кам’янистого нерва

– Задня поверхня кам’янистої частини

– Внутрішній слуховий отвір

– Внутрішній слуховий хід

– Піддугова ямка

– Нижня поверхня кам’янистої частини

– Яремна ямка

– Шилоподібний відросток

– Шило-соскоподібний отвір

– Кам’яниста ямочка

– Зовнішній отвір сонного каналу

– Внутрішній отвір сонного каналу

– Соскоподібний відросток (скроневої кістки)

– Борозна сигмоподібної пазухи

– Соскоподібна вирізка

– Соскоподібний отвір

– Барабанна частина

– Лускова частина

– Виличний відросток

– Суглобовий горбок

– Нижньощелепна ямка

`- Зовнішній слуховий отвір

– Зовнішній слуховий хід

Решітчаста кістка

– Дірчаста пластинка

– Дірчасті отвори

– Перпендикулярна пластинка

– Решітчастий лабіринт

– Очноямкова пластинка

– Верхня носова раковина

– Середня носова раковина

Верхня щелепа

– Тіло верхньої щелепи

– Очноямкова поверхня

– Підочноямкова борозна верхньої щелепи

– Підочноямковий канал верхньої щелепи

– Підочноямковий край тіла верхньої щелепи

– Передня поверхня тіла верхньої щелепи

– Підочноямковий отвір верхньої щелепи

– Носова вирізка

– Підскронева поверхня тіла верхньої щелепи

– Горб верхньої щелепи

– Коміркові отвори

– Носова поверхня тіла верхньої щелепи

– Сльозова борозна

– Верхньощелепний роз твір

– Лобовий відросток верхньої щелепи

– Виличний відросток верхньої щелепи

– Піднебінний відросток верхньої щелепи

– Комірковий відросток

– Зубні комірки

Нижня щелепа

– Тіло нижньої щелепи

– Коміркова частина

– Коміркова дуга нижньої щелепи

– Зубні комірки

– Основа нижньої щелепи

– Підборідний виступ нижньої щелепи

– Підборідний горбок

– Підборідний отвір

– Двочеревцева ямка нижньої щелепи

– Щелепно-під’язикова лінія нижньої щелепи

– Під’язикова ямка

– Піднижньощелепна ямка

– Гілка нижньої щелепи

– Кут нижньої щелепи

– Жувальна горбистість

– Крилоподібна горбистість

– Вирізка нижньої щелепи

– Виростковий відросток нижньої щелепи

– Головка нижньої щелепи

– Шийка нижньої щелепи

– Крилоподібна ямка нижньої щелепи

– Вінцевий відросток нижньої щелепи

– Отвір нижньої щелепи

– Канал нижньої щелепи

Нижня носова раковина

– Сльозова кістка

Носова кістка

– Леміш

– Піднебінна кістка

– Перпендикулярна пластинка

– Клино-піднебінна вирізка

– Пірамідний відросток

– Горизонтальна пластинка

Вилична кістка

– Бічна поверхня

– Скронева поверхня

– Очноямкова поверхня

– Лобовий відросток

– Скроневий відросток

– Вилично-очноямковий отвір

– Вилично-лицевий отвір

– Вилично-скроневий отвір

Під’язикова кістка

– Тіло під’язикової кістки

– Малий ріг

– Великий ріг

Склепіння черепа

Скронева ямка

– Стінки скроневої ямки

– Вилична дуга

Підскронева ямка

– Стінки підскроневої ямки

Крило-піднебінна ямка

– Стінки крило-піднебінної ямки

Передня черепна ямка

Середня черепна ямка

Задня черепна ямка

Борозна верхньої стрілової пазухи (череп)

Борозна поперечної пазухи (череп)

Борозна сигмоподібної пазухи (череп)

Зовнішня основа черепа

– Рваний отвір (череп)

– Яремний отвір (череп)

– Сонний канал скроневої кістки (череп)

– М’язово-трубний канал (череп)

Кісткове піднебіння

– Великий піднебінний канал

– Малі піднебінні отвори

– Різцевий канал

Очна ямка

– Очноямковий вхід

– Надочноямковий край(череп)

– Підочноямковий край (череп)

– Стінки очної ямки

– Передній решітчастий отвір

– Задній решітчастий отвір

– Нижня очноямкова щілина

Кісткова носова порожнина

– Стінки кісткової носової порожнини

– Хоани

– Верхній носовий хід

– Середній носовий хід

– Нижній носовий хід

– Спільний носовий хід

З’єднання кісток (juncturae ossium)

Вони поділяються на:

– неперервні (synarthroses);

– перервні (diarthroses);

– напівперервні (symphyses).

 

Синартрози, симфізи

До синартрозів (synarthroses) або неперервних з’єднань належать:

– волокнисте з’єднання (junctura fibrosa), а саме:

– синдесмози (syndesmoses), різновидом яких є вклинення; ґомфоз (gomphosis);

– міжкісткова перетинка (membrana interossea);

– шво (sutura);

– схіндильоз (schindylesis), що перекладається як розщеплення (наприклад, розщеплення може мати крижова кістка);

– хрящове з’єднання (junctura cartilaginea), різновидом якого є:

– синхондроз (synchondrosis);

– симфіз (symphysis);

– наростковий хрящ (cartilago epiphysialis);

– кісткове з’єднання – синостоз (synostosis), тобто з’єднання кісток (juncturae ossium) за допомогою кісткової тканини;

– м’язове з’єднання – синсаркоз (synsarcosis), тобто з’єднання кісток (juncturae ossium) за допомогою м’язів (з’єднання під’язикової кістки з нижньою щелепою та з’єднання лопатки з хребтовим стовпом і грудною кліткою).

Волокнисті з’єднання (juncturae fibrosae)

Вони поділяються на:

– зв’язки (ligamenta);

– мембрани (membranae);

– шво (sutura);

– вклинення (gomphosis), або зубо–комірковий синдесмоз (syndesmosis dentoalveolaris).

Зв’язки (ligamenta) бувають колагенові й еластичні, а саме:

– внутрішньокапсулярні зв’язки (ligg. intracapsularia);

– капсулярні зв’язки (ligg. capsularia);

– позакапсулярні зв’язки (ligg. extracapsularia).

Мембрани (membranae) поділяються на:

– міжкісткові мембрани (membranae interosseae);

– тім’ячка (fonticuli).

Шов (sutura) поділяється на:

– зубчасте шво (sutura serrata);

– лускове шво (sutura squamosa);

– плоске шво (sutura plana).

Хрящові з’єднання (juncturae cartilagineae)

Вони поділяються на:

– тимчасові (під час росту кісток), коли прошарок хряща між кістками поступово заміщується кістковою тканиною і таке з’єднання перетворюється на синостоз;

– постійні, коли прошарок хрящової тканини між кістками існує упродовжусього життя людини.

Cимфізи (symphyses)

або напівсуглоби (hemiarthroses)

Вони мають невелику щілину в хрящовому або волокнистому прошарку між зчленованими кістками. Цей тип з’єднання є перехідною формою від неперервних з’єднань до перервних.

Синовіальні з’єднання (juncturae synoviales)

або суглоб (articulatio) чи діартроз (diarthrosis)

Раніше їх називали перервними з’єднаннями. Це найбільш рухомі з’єднання між кістками, для утворення яких необхідні чотири основні елементи, а саме:

1. Не менше двох суглобових поверхонь (facies articulares), які вкриті гіаліновим хрящем і мають:

– суглобову ямку (fossa articularis);

– головку суглоба; суглобову головку (caput articulare).

2. Суглобова капсула (capsula articularis), яка складається з:

– волокнистої перетинки; волокнистого шару (membrana fibrosa; stratum fibrosum);

– синовіальної перетинки; синовіального шару (membrana synovialis; stratum synoviale), який має синовіальні складки (plicae synoviales) і синовіальні ворсинки (villi synoviales).

3. Суглобова порожнина (cavitas articularis), яка може мати:

– суглобовий закуток (recessus articularis);

– синовіальну піхву (vagina synovialis);

– синовіальну сумку (bursa synovialis).

4. Синовію (synovia) – синовіальну рідину, що змочує суглобові поверхні. Вона продукується клітинами синовіального шару.

Суглоби (articulationes) можуть мати і додаткові елементи, до яких належать:

– зв’язки (ligamenta);

– синовіальні сумки (bursae synoviales);

– жирові складки (plicae adiposae);

– синовіальні ворсинки (villi synoviales);

– суглобові диски (disci articulares);

– суглобові меніски (menisci articulares);

– суглобові губи (labra articularia);

– сесамоподібні кістки (ossa sesamoidea).

Суглоби за будовою поділяються на:

– прості суглоби (articulationes simplices), які складаються з двох суглобових поверхонь (facies articulares);

– складні суглоби (articulationes compositae), що мають більше ніж дві суглобові поверхні (facies articulares);

– комбіновані суглоби (articulationes combinatae), які анатомічно відокремлені, але пов’язані між собою загальною функцією;

– комплексні суглоби (articulationes complexae), в порожнині яких є суглобові диски (disci articulares) або суглобові меніски (menisci articulares), які поділяють суглобову порожнину (cavitas articularis) на два і більше відділів.

Суглоби за функцією поділяють на:

– одновісні суглоби;

– двовісні суглоби;

– багатовісні суглоби.

До одновісних суглобів за формою належать:

– циліндричні суглоби (articulationes cylindricae), у яких рухи відбуваються навколо поздовжньої осі (axis longitudinalis); ці суглоби ще називають обертовими суглобами (articulationes trochoideae);

– блокоподібні суглоби (ginglymi) та їх різновид – гвинтоподібні суглоби (articulationes cochleares).

До двовісних суглобів належать:

– двовиросткові суглоби (articulationes bicondylares);

– еліпсоподібні суглоби (articulationes ellipsoideae);

– сідлоподібні суглоби (articulationes sellares).

До тривісних суглобів; багатовісних суглобів належать:

– плоскі суглоби (articulationes planae), які можуть бути малорухомими суглобами (amphiarthrosеs);

– кулясті суглоби (articulationes spheroideae);

– чашоподібні суглоби (articulationes cotylicae).

Чим більша конгруентність (відповідність) суглобових поверхонь, тим менший обсяг рухів у такому суглобі.

Це основний закон системи з’єднань (артросиндесмології).

У суглобах (articulationes) залежно від будови (форма і рельєф, суглобові поверхні, розмір, розташуваня зв’язок) з’єднувальних поверхонь рухи можуть здійснюватись навколо:

– лобової; фронтальної осі (axis frontalis);

– стрілової; сагітальної осі (axis sagittallis);

– вертикальної; прямовисної осі (axis verticalis).

Навколо лобової осі (axis frontalis) в суглобі (articulatio) можливе:

– згинання (flexio);

– розгинання (extensio).

Навколо стрілової осі (axis sagittallis) в суглобі (articulatio) можливе:

– відведення (abductio);

– приведення (adductio).

Навколо вертикальної осі (axis verticalis) в суглобі (articulatio) можливі:

– обертання назовні; бічне обертання (rotatio externa; exorotatio; rotatio lateralis);

– обертання досередтнт; присереднє обертання (rotacio interna; endorotatio; rotatio medialis).

 

Навколо усіх осей у суглобі (articulatio) можливе колове обертання (circumductio), при якому вільний кінець кістки чи кінцівки описує конус.

У суглобах (articulationes) деяких ділянок кінцівок (regiones membrorum) також можливі:

– привертання (pronatio);

– відвертання (supinatio);

– протиставлення (oppositio);

– зіставлення (repositio).

Характеристику суглобові необхідно давати за такою схемою:

– назва суглоба;

– анатомічні утвори, які беруть участь у формуванні суглоба;

– суглобові поверхні;

– форма суглоба;

– яким є суглоб за будовою;

– яким є суглоб за функцією;

– осі обертання;

– види рухів;

– прикріплення суглобової капсули;

– зв’язки суглоба;

– особливості суглоба (наявність елементів допоміжного апарату суглоба, окрім зв’язок).

з’єднання нижньої кінцівки (juncturae membri inferioris)

Вони поділяються на:

– з’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici);

– з’єднання вільної нижньої кінцівки (juncturae membri inferioris liberi).

З’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici) поділяються на:

– синдесмози тазового пояса (syndesmoses cinguli pelvici);

– суглоби тазового пояса (articulationes cinguli pelvici);

– симфіз тазового пояса (symphysis cinguli pelvis) .

З’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici) представлені всіма видами з’єднань кісток (juncturae ossium):

– безперервне з’єднання між клубовою кісткою (os ilium), сідничою кісткою (os ischii) та лобковою кісткою (os pubis) – синостоз (synostosis), а під час росту кісток – синхондроз (synchondrosis);

– кульшові кістки (ossa coxae) з’єднуються між собою спереду напівперервно (півсуглобом) – лобковий симфіз (symphysis pubica);

– ззаду кульшові кістки (ossa coxae) з’єднуються з крижовою кісткою (os sacrum) і формуюють перервне з’єднання – суглоб (articulatio).

До синдесмозів тазового пояса (syndesmoses cinguli pelvici) належить:

– затульна перетинка (membrana obturatoria), яка разом з кістками формує затульний канал (canalis obturatorius).

До симфіза тазового пояса (symphysis cinguli pelvici) належить:

– лобковий симфіз (symphysis pubica).

Лобковий симфіз (symphysis pubica)

Лобковий симфіз розміщений між симфізними поверхнями лобкових кісток (facies symphysiales ossium pubicorum) і представлений:

– міжлобковим диском; міжлобковим волокнистим хрящем (discus interpubicus; fibrocartilago interpubica) з невеликою щілиною (порожниною) всередині.

Лобковий симфіз (symphysis pubica) зміцнений:

– верхньою лобковою зв’язкою (lig. pubicum superius);

– нижньою лобковою зв’язкою (lig. pubicum inferius).

Суглоби тазового пояса (articulationes cinguli pelvici)

Вони представлені парним крижово–клубовим суглобом (articulatio sacroiliaca).

Крижово–клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca)

Крижово–клубовий суглоб є:

– плоский (articulatio plana) – за формою;

– простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);

– тривісний – за функцією.

Рухи навколо:

– вертикальної осі (axis verticalis);

– лобової осі (axis frontalis);

– стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

– ковзання. Суглоб є малорухомим (amphiarthrosis),.

Суглобові поверхні:

– вушкоподібна поверхня клубової кістки (facies auricularis ossis ilii);

– вушкоподібна поверхня крижової кістки (facies auricularis ossis sacri).

Допоміжний апарат:

– передня крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum anterius);

– міжкісткова крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum interosseum);

– задня крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum posterius);

– клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale);

– крижово–горбова зв’язка (lig. sacrotuberale), яка має серпоподібний відросток (processus falciformis);

– крижово–остьова зв’язка (lig. sacrospinale).

З’єднання вільної нижньої кінцівки (juncturae membri inferioris liberi)

Вони поділяються на:

– синдесмози вільної нижньої кінцівки (syndesmoses membri inferioris liberi);

– суглоби вільної нижньої кінцівки (articulationes membri inferioris liberi).

До синдесмозів вільної нижньої кінцівки (syndesmoses membri inferioris liberi) належать:

– міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris);

– велико–малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis).

Велико–малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis)

Він розташований на дистальному кінці гомілкових кісток (extremitas distalis ossium cruralium) і утворений:

– малогомілковою вирізкою великогомілкової кістки (incisura fibularis tibiae);

– суглобовою поверхнею бічної кісточки малогомілкової кістки (facies articularis malleoli lateralis fibulae).

Спереду та ззаду цей синдесмоз укріплений такими зв’язками:

– передньою велико–малогомілковою зв’язкою (lig. tibiofibulare anterius);

– задньою велико–малогомілковою зв’язкою (lig. tibiofibulare posterius).

Міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris) розташована між:

– міжкістковими краями тіл великогомілкової кістки та малогомілкової кістки (margines interossei corporum tibiae et fibulae).

Суглоби вільної нижньої кінцівки (articulationes membri inferioris liberi)

Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб (articulatio talocalcaneonavicularis)

Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб є:

– кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;

– складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

– тривісний – за функцією.

– комбінований із піднадп’ятковим суглобом.

Рухи навколо стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

– відвертання з приведенням і підошвовим згинанням (supinatio cum adductione et flexione plantari);

– привертання з відведенням і тильним згинанням стопи (pronatio cum abductione et flexione dorsali pedis).

Суглобові поверхні:

– передня п’яткова суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis calcanea tali anterior);

– середня п’яткова суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis calcanea tali media);

– передня надп’яткова суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis talaris calcanei anterior);

– середня надп’яткова суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis talaris calcanei media);

– човноподібна суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis navicularis tali);

– задня суглобова поверхня човноподібної кістки (facies articularis ossis navicularis posterior).

Допоміжний апарат: підошвова п’ятково–човноподібна зв’язка (lig.calcaneonaviculare plantare).

П’ятково–кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea)

П’ятково–кубоподібний суглоб є:

– сідлоподібний (articulatio sellaris) – за формою;

– простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);

– двовісний – за функцією.

Рухи навколо:

– стрілової осі (axis sagittalis);

– лобової осі (axis frontalis).

Види рухів: незначні, навколо названих осей та ковзання.

Суглобові поверхні:

– кубоподібна суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis cuboidea calcanei);

– задня суглобова поверхня кубоподібної кістки (facies articularis ossis cuboidei posterior).

Клино–човноподібний суглоб (articulatio cuneonavicularis)

Він є:

– плоский (articulatio plana) – за формою;

– складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

– тривісний – за функцією.

Рухи навколо:

– вертикальної осі (axis verticalis);

– стрілової осі (axis sagittalis);

– лобової осі (axis frontalis).

Види рухів: суглоб малорухомий (amphiarthrosis), переважно ковзання.

Суглобові поверхні:

– суглобова клиноподібна поверхня човноподібної кістки (facies articularis cuneiformis ossis navicularis);

– суглобові човноподібні поверхні (facies articulares naviculares) усіх трьох клиноподібних кісток (ossa cuneiformia).

Поперечний суглоб заплесна (articulatio tarsi transversa; суглоб Шопара)

Поперечний суглоб складається із:

– п’ятково–кубоподібного суглоба (art. calcaneocuboidea);

– надп’ятково–човноподібної частини (pars talonavicularis) надп’ятково–п’ятково–човноподібного суглоба (articulatio talocalcaneonavicularis).

“Ключем” поперечного суглоба заплесна (articulatio tarsi transversa) є роздвоєна зв’язка (lig. bifurcatum), яка складається з:

– п’ятково–човноподібної зв’язки (lig. calcaneonaviculare);

– п’ятково–кубоподібної зв’язки (lig. calcaneocuboideum).

Суглоби між заплесновими кістками (articulationes ossium tarsi) укріплюються зв’язками заплесна (ligamenta tarsi) та підошвовими зв’язками заплесна (ligg. tarsi plantaria).

До зв’язок заплесна (ligamenta tarsi) належать:

А. Міжкісткові зв’язки заплесна (ligg. tarsi interossea), які складаються з:

– міжкісткової надп’ятково–п’яткової зв’язки (lig. talocalcaneum interosseum);

– міжкісткової клино–кубоподібної зв’язки (lig. cuneocuboideum);

– міжкісткових міжклиноподібних зв’язок (ligg. intercuneiformia interossea).

Б. Тильні зв’язки заплесна (ligg. tarsi dorsalia), які складаються з:

– надп’ятково–човноподібної зв’язки (lig. talonaviculare);

– тильних міжклиноподібних зв’язок (ligg. іntercuneiformia dorsalia);

– тильної клино–кубоподібної зв’язки (lig. cuneocuboideum dorsale);

– тильної кубо–човноподібної зв’язки (lig. cuboideonaviculare dorsale);

– роздвоєної зв’язки (lig. bifurcatum), до складу якої входять:

– п’ятково–човноподібна зв’язка (lig. calcaneonaviculare);

– п’ятково–кубоподібна зв’язка (lig. calcaneocuboideum).

В. Тильні клино–човноподібні зв’язки (ligg.cuneonavicularia dorsalia). Вони мають:

– тильну п’ятково–кубоподібну зв’язку (lig.calcaneocuboideum dorsale).

До підошвових зв’язок заплесна (ligg. tarsi plantaria) належать:

– довга підошвова зв’язка (lig. plantare longum);

– підошвова п’ятково–кубоподібна зв’язка (lig. calcaneocuboideum plantare);

– підошвові клино–човноподібні зв’язки (ligg. cuneonavicularia plantaria);

– підошвова кубо–човноподібна зв’язка (lig. cuboideonaviculare plantare);

– підошвові міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia plantaria);

– підошвова клино–кубоподібна зв’язка (lig. cuneocuboideum plantare).

Заплесно–плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales; суглоб Лісфранка)

Заплесно–плеснові суглоби є:

– плоскі (articulationes planae) – за формою;

– складні (articulationes compositae) – за будовою (вид суглоба);

– тривісні – за функцією.

Рухи навколо:

– вертикальної осі (axis verticalis);

– стрілової осі (axis sagittalis);

– лобової осі (axis frontalis).

Види рухів: малорухомий (amphiarthrosis), ковзання на 10–15^о.

Суглобові поверхні:

– дистальні суглобові поверхні клиноподібних кісток (facies articulares distales ossium cuneiformium);

– дистальні суглобові поверхні кубоподібної кістки (facies articulares distales ossis cuboidei);

– задні суглобові поверхні основ плеснових кісток (facies articulares posteriores basium ossium metatarsi).

“Ключем” до суглоба Лісфранка є присередня заплесно–плеснова зв’язка (lig. tarsometatarsale mediale).

Допоміжний апарат:

– тильні заплесно–плеснові зв’язки (ligg. tarsometatarsalia dorsalia);

– підошвові заплесно–плеснові зв’язки (ligg. tarsometatarsalia plantaria);

– міжкісткові клино–плеснові зв’язки (ligg. cuneometatarsalia interossea).

Міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales)

Міжплеснові суглоби є:

– плоскі (articulationes planae) – за формою;

– прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);

– тривісні – за функцією;

– малорухомі.

Рухи навколо:

– лобової осі (axis frontalis);

– вертикальної осі (axis verticalis);

– стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosis).

Суглобові поверхні: бічні та присередні суглобові поверхні (facies articulares laterales et mediales) між основами плеснових кісток (ossa metatarsi).

Допоміжний апарат:

– міжкісткові плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia interossea);

– тильні плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia dorsalia);

– підошвові плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia plantaria).

Плесно–фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae)

Плесно–фалангові суглоби є:

– кулясті (articulationes spheroideae) – за формою;

– прості (articulationes simplices) – за будовою, але двовісні – за функцією.

Рухи навколо:

– лобової осі (axis frontalis);

– стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

– згинання (flexio) і розгинання (extensio);

– при розігнутих пальцях – відведення (abductio) і приведення (adductio).

Суглобові поверхні:

– головки плеснових кісток (capita ossium metatarsi);

– основи проксимальних фаланг (bases phalangium proximalium).

Допоміжний апарат:

– обхідні зв’язки (ligg. collateralia);

– підошвові зв’язки (ligg. plantaria);

– глибока поперечна плеснова зв’язка (lig. metatarsale transversum profundum).

Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis)

Міжфалангові суглоби стопи є:

– блокоподібні (ginglymi) – за формою;

– прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);

– одновісні – за функцією.

Рухи навколо:

– лобової осі (axis frontalis).

Види рухів:

– згинання (flexio);

– розгинання (extensio).

Суглобові поверхні:

– суглобові поверхні суміжних фаланг пальців стопи.

Допоміжний апарат:

– обхідні зв’язки (ligg. collateralia);

– підошвові зв’язки (ligg. plantaria).

Будова м’язів

м’яз (musculus) – це орган, який побудований з пучків поперечно-посмугованих м’язових волокон, зв’язаних між собою пухкою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні судини і нерви. Одиницею будови скелетних м’язів є м’язове волокно – симпласт.

М’яз складається з м’язових волокон, кожне з який зовні вкрите тонкою сполучнотканинною оболонкою – ендомізієм (endomysium).

М’язові волокна формують пучки, які також оточені тонкими прошарками сполучної тканини – внутрішнім перимізієм (perimysium intemum)

Весь м’яз покритий зовнішнім перимізієм, або його ще називають епімізієм (perimysium extemum; epimysium), що разом із сполучнотканинними структурами ендомізія і внутрішнього перимізія переходить у сухожилок (tendo).  

Отже, сполучна тканина, що оточує м’язові волокна, переходить у сухожилкові волокна.

Сухожилки майже не розтягуються, але вони дуже міцні і витримують великі навантаження. Міцність сухожилка на розрив досягає 5–10 кг/мм². Таку міцність забезпечує щільна оформлена волокниста сполучна тканина, з якої утворені сухожилки.

Більшість м’язів мають стовщену середню частину – черевце (venter), що переходить з обох кінців у сухожилки (tendae).

За морфофункціональною класифікацією м’язову тканину поділяють на дві групи: гладку і поперечно-посмуговану.

М’ЯЗИ ЖИВОТА (musculi abdominis)

Вони поділяються на:

– передню групу;

– бічну групу;

– задню групу.

До м’язів передньої групи живота належать:

1. Прямий м’яз живота (musculus rectus abdominis), що розташований вертикально з обох боків від передньої серединної лінії (linea mediana anterior), розширений зверху і звужений донизу. Має сухожилкові переділки (intersectiones tendineae) та піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis).

Початок: від лобкового гребеня (crista pubica) і лобкового симфіза (symphysis pubica).

Прикріплення: до передньої поверхні мечоподібного відростка (facies anterior processus xiphoidei) і до зовнішньої поверхні V–VII ребрових хрящів (facies externa cartilaginum costalium quintae–septimae [V–VII]).

Функції:

– при фіксованому хребтовому стовпі (columna vertebralis) і тазовому поясі (cingulum pelvicum) опускає ребра (costae) та тягне грудну клітку (груднину і ребра) вниз і згинає хребет (columna vertebralis);

– при фіксованій грудній клітці (thorax) піднімає таз (pelvis);

– бере участь в утворенні черевного преса (prelum abdominale).

2. Пірамідний м’яз (musculus pyramidalis), що розташований спереду нижньої частини прямого м’яза живота (pars inferior musculi recti abdominis), всередині піхви прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis). Він належить до рудиментарних м’язів.

Початок: від лобкового гребеня (crista pubica).

Прикріплення: до нижньої частини білої лінії (pars inferior lineae albae).

Функція: натягує білу лінію (linea alba).

До бічної групи м’язів живота належать:

1. Зовнішній косий м’яз живота (musculus obliquus externus abdominis). Він є найширшим із м’язів живота (musculi abdominis) і розташований поверхнево на задній, передній та боковій поверхнях живота і частково грудей (pectus).

Початок: вісьмома зубцями від зовнішньої поверхні V–XII ребер і прямує униз та присередньо, переходячи у широкий апоневроз (aponeurosis), який переплітається з волокнами апоневроза (aponeurosis) протилежного зовнішнього косого м’яза живота (musculus obliquus externus abdominis), утворюючи по передній серединній лінії (linea mediana anterior) білу лінію (linea alba). Хід м’язових волокон співпадає з ходом волокон зовнішніх міжребрових м’язів (mm. intercostales externi).

Прикріплення: збоку нижні волокна апоневроза прикріплюються до зовнішньої губи клубового гребеня (labium externum cristae iliacae), а присередньо – до лобкового горбка (tuberculum pubicum) та лобкового симфізу (symphysis pubica).

Нижній потовщений край апоневроза цього м’яза (aponeurosis musculi obliqui externi abdominis), шириною в 2–3 см, загинаючись жолобком досередини, формує пахвинну зв’язку (ligamentum inguinale), яка тягнеться від верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) до лобкового горбка (tuberculum pubicum).

Присередньо пахвинна зв’язка розщеплюється і утворює присередню ніжку (crus mediale) і бічну ніжку (crus laterale), між якими знаходяться міжніжкові волокна (fibrae intercrurales). Ці ніжки обмежовують поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis).

Від пахвинної зв’язки (ligamentum inguinale) відходять волокна, що беруть участь в утворенні:

– затокової зв’язки (ligamentum lacunare);

– гребінної зв’язки (ligamentum pectineum);

– поверненої зв’язки (ligamentum reflexum).

Функції:

– повертає тулуб (truncus) у протилежний бік;

– при двобічному скороченні:

– опускає ребра (costae);

– нахиляє тулуб (truncus) вперед;

– бере участь в утворенні черевного преса (prelum abdominale).

2. Внутрішній косий м’яз живота (musculus obliquus internus abdominis) розташований глибше зовнішнього косого м’яза живота (musculus obliquus externus abdominis), складає другий м’язовий шар черевної стінки.

Початок: від передніх двох третин проміжної лінії клубового гребеня (linea intermedia cristae iliacae), бічних двох третин пахвинної зв’язки (lig. inguinale), грудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Прикріплення: м’язові пучки віялоподібно розходяться і прикріплюються до зовнішньої поверхні трьох нижніх ребер, а також широким сухожилком вплітаються в білу лінію живота (linea alba abdominis); нижні м’язові волокна разом із волокнами поперечного м’яза живота (m.transversus abdominis) входять у склад сім’яного канатика (funiculus spermaticus) і утворюють м’яз–підіймач яєчка (m. cremaster). Хід м’язових волокон цього м’яза є перпендикулярним до волокон зовнішнього косого м’яза живота і відповідає ходу м’язових волокон внутрішніх міжребрових м’язів (mm. intercostales interni).

Функції:

– при однобічному скороченні повертає тулуб (truncus) у свій бік;

– при двобічному скороченні:

– опускає ребра (costae);

– нахиляє тулуб (truncus) вперед;

– бере участь в утворенні черевного преса (prelum abdominale);

– при фіксованій грудній клітці (thorax) піднімає таз (pelvis).

3. Поперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis). Розташований найглибше, за внутрішнім косим м’язом живота (musculus obliquus internus abdominis), його м’язові пучки спрямовані поперечно.

Цей м’яз утворює глибокий (третій) шар передньобічної стінки черевної порожнини (cavitas abdominis; cavitas abdominalis).

Початок: від внутрішньої поверхні VII–XII ребер, передньої частини внутрішньої губи клубового гребеня (pars anterior labii interni cristae iliacae), грудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis), бічної третини пахвинної зв’язки (lig. inguinale).

Прикріплення:

– м’язові пучки допереду переходять в апоневроз по півмісяцевій лінії (linea semilunaris), яка проходить від ребрової дуги (arcus costalis) вниз до пахвинної зв’язки (lig.iunguinale). Ця лінія вигнута вбік і відповідає контуру бічного краю прямого м’яза живота (margo lateralis musculi recti abdominis);

– нижня частина волокон апоневроза, що переходить у гребінну зв’язку (lig. pectineum) називається пахвинним серпом (falx inguinalis);

– верхні дві третини апоневроза цього м’яза, зрощені із заднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui interni abdominis), утворюють задню пластинку піхви прямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis);

– нижня частина апоневроза цього м’яза переходить на передню поверхню прямого м’яза живота, зростається з апоневрозами косих м’язів живота і входить до складу передньої пластинки піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis);

– на внутрішній поверхні передньої стінки черевної порожнини нижній край апоневротичної частини піхви прямого м’яза живота утворює дугоподібну лінію (linea arcuata), нижче якої прямий м’яз живота вкритий тільки поперечною фасцією живота (fascia transversalis abdominis). Вона в цьому місці утворює задню пластинку піхви прямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis).

– разом з апоневрозами зовнішніх і внутрішніх косих м’язiв (aponeuroses musculorum obliquorum externorum et internorum abdominis) апоневроз поперечних м’язів живота (aponeurosis musculorum transversorum abdominis) утворюють білу лінію живота (linea alba abdominis).

Функція: опускає ребра (costae) і зменшує розміри черевної порожнини (cavitas abdominis), є основним м’язом черевного преса (prelum abdominale).

У місці переходу м’язових волокон у сухожилкові волокна апоневроза розташованa півмісяцева лінія (linea semilunaris), а знизу – пахвинний серп (falx inguinalis).

 

 

До задньої групи м’язів живота належить:

1. Квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum). Він має чотирикутну форму і розміщений збоку від поперечних відростків поперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium).

Початок: від внутрішньої губи клубового гребеня (labium internum cristae iliacae), поперечних відростків нижніх поперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium), грудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Прикріплення: до поперечних відростків верхніх поперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium), нижнього краю XII ребра (margo inferior costae duodecimae [XII]).

Функції:

– при двобічному скороченні утримує хребет (columna vertebralis ) у вертикальному положенні та вигинає (згинає) поперекову частину хребтового стовпа (pars lumbalis columnae vertebralis);

– тягне XII ребро униз;

– при однобічному скороченні нахиляє тулуб (truncus) у свій бік.

Біла лінія живота (linea alba abdominis)

Біла лінія живота утворена внаслідок перехрестя волокон апоневрозів косих м’язів живота (aponeuroses musculorum obliquorum abdominis) і поперечного м’яза живота (musculus transversus abdominis).

Біла лінія (linea alba) проходить від мечоподібного відростка груднини (processus xiphoideus sterni) до лобкового симфізу (symphysis pubica).

Посередині цієї лінії розташованe пупкове кільце (anulus umbilicalis).

Розширена частина білої лінії (linea alba) в місці її прикріплення до лобкового симфізу (symphysis pubica) називається підпорою білої лінії (adminiculum lineae albae).

Вище пупка (umbilicus) біла лінія (linea alba) ширша і тонша.

Нижче пупка (umbilicus) біла лінія (linea alba) вужча і товстіша.

Біла лінія живота (linea alba abdominis) є місцем серединної лапаротомії.

Між волокнами білої лінії живота (linea alba abdominis) при під час напруження черевного преса (prelum abdominale) можуть виникати випуки (кили, грижi) білої лінії (herniae lineae albae).

Піхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis)

Прямий м’яз живота (musculus rectus abdominis) розміщений у піхві прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), яка утворена апоневрозами широких м’язів живота (aponeuroses musculorum latorum abdominis).

Піхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) має:

– передню пластинку (lamina anterior);

– задню пластинку (lamina posterior).

Ці пластинки мають різну будову вище і нижче пупка.

Передня пластинка піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis) вище пупка утворена:

– апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui externi abdominis);

– переднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота (folium anterius aponeurosis musculi obliqui interni abdominis).

Задня пластинка піхви прямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis) утворена:

– вище пупка:

– заднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота (folium posterius aponeurosis muscului obliqui interni abdominis);

– апоневрозом поперечного м’яза живота (aponeurosis musculi transversi abdominis);

– поперечною фасцією (fascia transversalis);

– пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).

– нижче пупка: апоневрози усіх трьох м’язів живота (aponeuroses musculorum obliqui et transversi abdominis), зростаючись між собою, утворюють передню пластинку піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis).

Задня пластинка піхви прямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis) нижче пупка утворена:

– поперечною фасцією (fascia transversalis), яка вкриває з середини стінку черевної порожнини (paries cavitatis abdominis; paries cavitatis abdominalis);

– пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).

На рівні нижнього краю задньої пластинки піхви прямого м’яза живота розташований ввігнутий донизу апоневротичний край – дугоподібна лінія (linea arcuata).

Потовщення передньої пластинки піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis) в нижній частині пов’язане з вертикальним положенням тіла.

М’ЯЗИ ГОЛОВИ (musculi capitis)

Вони поділяються на:

– жувальні м’язи (musculi masticatorii);

– м’язи лиця (musculi faciei), або мімічні м’язи.

жувальні м’язи (musculi masticatorii)

1. Жувальний м’яз (musculus masseter) має поверхневу частину (pars superficialis) та глибоку частину (pars profunda).

Поверхнева частина жувального м’яза (pars superficialis musculi masseteris).

Початок: від передніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).

Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula) і тягне її вперед.

Глибока частина жувального м’яза (pars profunda musculi masseteris).

Початок: від задніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).

Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula).

Функція жувального м’яза (musculus masseter):

– піднімає нижню щелепу (mandibula), переважно кут нижньої щелепи (angulus mandibulae), притискаючи нижні кутні зуби (dentes premolares et molares inferiores) до верхніх кутніх зубів (dentes premolares et molares superiores), розвиваючи більшу силу (”роздавлюючий м’яз”);

– висуває нижню щелепу (mandibula) вперед.

2. Скроневий м’яз (musculus temporalis).

Початок: від скроневої поверхні тім’яної кістки (facies temporalis ossis parietalis), лускової частини скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) і внутрішньої поверхні скроневої фасції (facies interna fasciae temporalis).

Прикріплення: до вінцевого відростка нижньої щелепи (processus coronoideus mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), діючи в основному на передні зуби (”кусаючий м’яз”) та тягне дозаду висунуту вперед щелепу.

 

3. Присередній крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus medialis).

Початок: від стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки (fossa pterygoidea ossis sphenoidalis), інколи і від горба верхньої щелепи (tuber maxillae).

Прикріплення: до крилоподібної горбистості нижньої щелепи (tuberositas pterygoidea mandibulae) на її внутрішній поверхні кута нижньої щелепи (facies interna anguli mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), тягне її у протилежний скороченню бік та висуває вперед нижню щелепу (mandibula).

4. Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) має верхню головку (caput superius) та нижню головку (caput inferius).

Верхня головка бічного крилоподібного м’яза (caput superius musculi pterygoidei lateralis).

Початок: від підскроневого гребеня та підскроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis et facies infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).

Прикріплення: до суглобової капсули та суглубового диска скронево–нижньощелепного суглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis temporomandibularis).

Нижня головка бічного крилоподібного м’яза (caput inferius musculi pterygoidei lateralis).

Початок: від зовнішньої поверхні бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки (facies externa laminae lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis).

Прикріплення: до крилоподібної ямки виросткового відростка нижньої щелепи (fovea pterygoidea processus condylaris mandibulae).

Функція бічного крилоподібного м’яза (musculus pterygoideus lateralis): при однобічному скороченні зміщує нижню щелепу (mandibula) в протилежну сторону, а при двобічному – висуває щелепу (mandibula) вперед.

Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) також відтягує вперед суглобову капсулу і суглобовий диск скронево–нижньощелепного суглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis temporomandibularis), запобігає ущемленню капсули, а диск зміщує разом із виростковим відростком нижньої щелепи (processus condylaris mandibulae).

М’язи лиця (musculi faciei)

М’язи лиця мають такі особливості:

– починаються на кістках лицевого черепа і вплітаються у шкіру;

– не перекидаються через суглоби;

– не мають власних фасцій (крім щічного м’яза);

– розташовуються навколо природних отворів голови.

До м’язів лиця, або мімічних (musculi faciei) належать:

1. Надчерепний м’яз (musculus epicranius), який складається з:

– апоневротичного шолома; надчерепного апоневроза (galea aponeurotica; aponeurosis epicranialis), який є апоневрозом надчерепного м’яза (aponeurosis musculi epicranii). Він щільно зрощений зі шкірою волосяної частини голови, а з окістям кісток склепіння черепа – пухко. Завдяки чому при скороченні надчерепного м’яза (musculus epicranius) він рухається разом із волосистою частиною шкіри голови.

– потилично–лобового м’яза (musculus occipitofrontalis), що має:

– лобове черевце (venter frontalis);

Початок: від апоневротичного шолома (galea aponeurotica) на межі волосистої частини голови (capilli), спереду від вінцевого шва (sutura coronalis).

Прикріплення: до шкіри брів (cutis superciliorum).

Функція: піднімає брови, утворюючи на лобовій ділянці (regio frontalis) горизонтальні складки шкіри і тягне уперед апоневротичний шолом (galea aponeurotica) разом зі шкірою волосистої частини голови (capilli);

– потиличне черевце (venter occipitalis);

Початок: від найвищої каркової лінії (linea nuchalis suprema) і від задньої поверхні основи соскоподібного відростка кам’янистої частини скроневої кістки (facies posterior basis processus mastoidei partis petrosae ossis temporalis)

Прикріплення: до апоневротичного шолома (galea aponeurotica).

Функція: тягне апоневротичний шолом (скальп) назад.

 

– скронево–тім’яного м’яза (musculus temporoparietalis).

Початок: від внутрішнього боку вушної раковини (auricula).

Прикріплення: до бічного краю апоневротичного шолома (margo lateralis galeae aponeuroticae).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) угору та вперед, а апоневротичний шолом (galea aponeurotica) – вбік.

2. М’яз гордіїв (musculus procerus).

Початок: від носової кістки (os nasale).

Прикріплення: до шкіри лоба вище кореня носа (radix nasi), частина м’язових волокон вплітається у волокна лобового черевця потилично–лобового м’яза (venter frontalis musculi occipitofrontalis).

Функція: опускає шкіру лоба (cutis sincipitis), утворюючи горизонтальні складки шкіри в ділянці надперенісся (glabella).

3. Коловий м’яз ока (musculus orbicularis oculi),що має такі частини:

– повікову частину (pars palpebralis);

Початок: від присередньої повікової зв’язки (lig. palpebrale mediale) й окістя (periosteum) сусідніх ділянок присередньої стінки очної ямки (paries medialis orbitae).

Прикріплення: до бічної повікової зв’язки (lig. palpebrale laterale) й окістя (periosteum) сусідніх ділянок бічної стінки очної ямки (paries lateralis orbitae).

Функція: змикає повіки (palpebrae).

– глибоку частину (pars profunda), раніше її називали сльозовою частиною (pars lacrimalis), вона розширює сльозовий мішок (saccus lacrimalis);

Глибока частина колового м’яза ока (pars profunda musculi orbicularis oculi) є поглибленою часткою повікової частини (pars palpebralis).

Початок: від заднього сльозового гребеня (crista lacrimalis posterior) проходить позаду сльозового мішка (saccus lacrimalis) і переходить у повікову частину колового м’яза ока (pars palpebralis musculi orbicularis oculi).

Прикріплення: до повікової частини колового м’яза ока (pars palpebralis musculi orbicularis oculi).

Функція: розширює сльозовий мішок (saccus lacrimalis), регулюючи відтік сльози по носо–сльозовій протоці (ductus nasolacrimalis).

– очноямкову частину (pars orbitalis).

Початок: від присередньої повікової зв’язки та сусідніх кісток.

Прикріплення: верхні та нижні пучки м’язових волокон оточують очну ямку (orbita) зверху та знизу і переплітаються між собою біля бічного кута ока (angulus oculi lateralis).

Функція: заплющує око (oculus), при цьому тягне брову (supercilium) униз і одночасно шкіру щоки (cutis buccae) угору.

4. Носовий м’яз (musculus nasalis), що має:

– поперечну частину (pars transversa);

Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи (facies anterior maxillae) збоку і дещо вище від верхніх різців (над іклом).

Прикріплення: м’язові пучки ідуть вгору і переходять в апоневроз, який переходить через хрящову частину спинки носа і продовжується в апоневроз однойменного м’яза.

Функція: звужує ніздрі (nares), притискаючи їх до носової перегородки (septum nasi), опускає крила носа (alae nasi);

– крилову частину (pars alaris).

Початок: від верхньої щелепи (maxilla) над бічним різцем (dens incisivus lateralis), дещо нижче і присередньо від поперечної частини носового м’яза (pars transversa musculi nasalis).

Прикріплення: до шкіри і заднього краю крилових хрящів носа (cutis et margo posterior cartilaginum alarium nasi).

Функція: розширює ніздри (nares), при цьому відтягує крило носа (ala nasi) вниз і в сторону.

5. Коловий м’яз рота (musculus orbicularis oris), який залягає в товщі губ рота (labia oris). Цей м’яз утворений циркулярно орієнтованими м’язовими пучками, а також волокнами, які до ротової щілини (rima oris) від сусідніх м’язів лиця (musculi faciei), а саме: щічного м’яза (m. buccinator), м’яза–підіймача верхньої губи (m. levator labii superioris), м’яза–підіймача кута рота (m. levator anguli oris), м’яза–опускача нижньої губи (m. depressor labii inferioris), м’яза–опускача кута рота (m. depressor anguli oris) тощо.

М’язові пучки колового м’яза рота (m. orbicularis oris) радіально розташованих м’язів лиця (musculi faciei) вплітаються також у шкіру та слизову оболонку верхньої і нижньої губи (labium superius et inferius). Частина м’язових пучків цього м’яза переходить з однієї губи в другу.

Залежно від розташування м’язових пучків у коловому м’язі рота (m. orbicularis oris), виділяють дві частини:

– крайову частину (pars marginalis), яка розташована в периферійних відділах м’яза і має циркулярно орієнтовані м’язові пучки та пучки, що ідуть від близько розміщених м’язів лиця, особливо біля кутів рота;

Функція: стискує губи (labia), витягуючи їх вперед.

– губну частину (pars labialis), яка є основною частиною колового м’яза рота (m. orbicularis oris) і формує товщу губ, м’язові пучки розміщені циркулярно навколо ротової щілини (rima oris).

Початок: від одного кута рота (angulus oris).

Прикріплення: до другого кута рота (angulus oris), проникаючи в шкіру і слизову оболонку верхньої і нижньої губ (labia superius et inferius).

Функція: замикає ротову щілину (rima oris), притискуючи губи рота (labia oris) до зубів (dentes).

Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) загалом виконує таку функцію: закриває ротову щілину, бере участь в актах смоктання та жування.

6. М’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Початок: від підочноямкового краю верхньої щелепи (margo infraorbitalis maxillae) та присереднього краю очної ямки (margo medialis orbitae).

Прикріплення: проходить разом із м’язом–підіймачем кута рота (m. levator anguli oris) в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) та в шкіру крила носа (cutis alae nasi).

Функція: піднімає верхню губу (labium superius), бере участь в утворенні носо–губної борозни (sulcus nasolabialis) і тягне крило носа (ala nasi) вверх.

7. М’яз–підіймач кута рота (musculus levator anguli oris).

Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи (facies anterior maxillae), в ділянці іклової ямки (regio fossae caninae).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: тягне кут верхньої губи (angulus labii superioris) вгору і вбік.

8. Великий виличний м’яз (musculus zygomaticus major).

Початок: від виличної кістки (os zygomaticum).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в м’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

 

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік та вверх – є основним м’язом сміху.

9. Малий виличний м’яз (musculus zygomaticus minor).

Початок: від виличної кістки (os zygomaticum) біля бічного краю м’яза–підіймача верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в м’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Функція: піднімає кут рота (angulus oris).

10. М’яз сміху (musculus risorius), він є непостійним.

Початок: від жувальної і привушної фасцій (fascia masseterica et parotidea).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік, утворюючи ямочку (fossula) на щоці (bucca) при усмішці.

 

11. Щічний м’яз (musculus buccinator), що утворює м’язову основу щоки (bucca).

Початок: від косої лінії нижньої щелепи (linea obliqua mandibulae), зовнішньої поверхні коміркової дуги верхньої щелепи над великими кутніми зубами (dentes molares) та від крило–нижньощелепного шва глотки (raphe pterygomandibularis pharyngis), що з’єднує нижню щелепу (mandibula) з крилоподібним гачком клиноподібної кістки (hamulus pterygoideus ossis sphenoidalis).

Прикріплення: до кута рота (angulus oris) і переходить у коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) назад і притискає щоку (bucca) до зубів (dentes).

На рівні верхнього другого великого кутнього зуба (dens molaris secundus superior) крізь цей м’яз проходить протока привушної залози (glandula parotidea).

12. М’яз–опускач кута рота (musculus depressor anguli oris).

Початок: від нижнього краю передньої третини тіла нижньої щелепи (margo inferior corporis mandibulae).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: тягне кут рота (angulus oris) донизу та дещо вбік.

13. М’яз–опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris)

Початок: від нижнього краю передньої частини нижньої щелепи (margo inferior partis anterioris mandibulae), нижче підборідного отвору нижньої щелепи (foramen mentale mandibulae).

Прикріплення: до шкіри і слизової оболонки нижньої губи (cutis et tunica mucosa labii inferioris), а також вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Бічна частина м’яза–опускача нижньої губи (musculus depressor anguli oris) вкрита пучками м’яза–опускача кута рота (m. depressor anguli oris).

Функція: тягне нижню губу (labium inferius) униз і дещо вбік. При двобічному скороченні вивертає нижню губу (labium inferius), надає обличчю (facies) виразу іронії, суму, відрази.

14. Підборідний м’яз (musculus mentalis).

Початок: від коміркових випинів нижніх різців (juga alveolaria dentium incisivorum).

Прикріплення: до шкіри підборіддя (cutis mentalis).

Функція: тягне шкіру підборідної ділянки (cutis regionis mentalis) угору і вбік, завдяки цьому утворюється підборідна ямка (fossa mentalis), а також сприяє випинанню нижньої губи (labium inferius) вперед.

 

15. Вушні м’язи (musculi auriculares), вони у людини розвинуті слабко і практично не скорочуються довільно. Досить рідко трапляються люди, що можуть рухати вушною раковиною (auricula) при одночасному скороченні потилично–лобового м’яза (m. occipitofrontalis). Є такі вушні м’язи (musculi auriculares):

– передній вушний м’яз (musculus auricularis anterior), інколи відсутній;

Початок: від скроневої фасції (fascia temporalis).

Прикріплення: до вушного хряща (cartilago auriculae) і до хрящового зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus cartilagineus).

Функція: відтягує вушну раковину (auricula) вперед.

– верхній вушний м’яз (musculus auricularis superior), що є найбільшим м’язом із вушних м’язів (mm. auriculares) і розташований над вушною раковиною (auricula);

Початок: від бічного краю апоневротичного шолома (galea aponeurotica).

Прикріплення: до внутрішньої поверхні вушного хряща (facies interna cartilaginis auriculae).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) вверх.

– задній вушний м’яз (musculus auricularis posterior), що розташований в соскоподібній ділянці (regio mastoidea).

Початок: від соскоподібного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis).

Прикріплення: до шкіри задньої поверхні вушної раковини (cutis faciei posterioris auriculae).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) назад.

16. М’яз–зморщувач брови (musculus corrugator supercilii) залягає в товщі брови (supercilium).

Початок: від присередньої частини надбрівної дуги (pars medialis arcus superciliaris).

Прикріплення: до шкіри брови (cutis supercilii). Частина пучків цього м’яза переплітається з пучками колового м’яза ока (m. orbicularis oculi).

Функція: зближує брови (supercilia), внаслідок чого утворюються вертикальні складки в ділянці надперенісся (regio glabellae).

17. М’яз–опускач носової перегородки (musculus depressor septi nasi). Цей м’яз належить до крилової частини носового м’яза (pars alaris musculi nasalis).

Початок: від верхньої щелепи (maxilla) над присереднім різцем (dens incisivus medialis).

Прикріплення: до нижнього краю хрящової частини носової перегородки (margo inferior partis cartilagineae septi nasi).

Функція: опускає і тягне носову перегородку (septum nasi) вниз, опускаючи кінчик носа (apex nasi).

18. М’яз–опускач брови (musculus depressor supercilii).

Початок: від носової частини лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis).

Прикріплення: до шкіри присередньої частини брови (cutis partis medialis supercilii).

Функція: опускає брову (supercilia).

19. Поперечний м’яз підборіддя (musculus transversus menti) є непостійним і розміщується під підборіддям (mentum), з’єднуючи волокна м’яза–опускача кута рота (fibrae musculi depressoris anguli oris).

20. М’яз–підіймач верхньої губи і крила носа (musculus levator labii superioris alaeque nasi).

Початок: від основи лобового відростка верхньої щелепи (basis processus frontalis maxillae).

Прикріплення: до шкіри верхньої губи та крила носа (cutis labii superioris alaeque nasi).

Функція: піднімає верхню губу (labium superius) та крило носа (ala nasi).

У ділянці голови (caput) знаходяться:

– привушна фасція (fascia parotidea);

– жувальна фасція (fascia masseterica);

– щічно–глоткова фасція (fascia buccopharyngea);

– скронева фасція (fascia temporalis), яка має:

– поверхневу пластинку (lamina superficialis);

– глибоку пластинку (lamina profunda).

                                                          Матеріали підготувала доцент О.М. Киричок.