Home » , БУРДА К.Л.

, БУРДА К.Л.

24 Червня, 2024

ЗЕВАКО В.І., БУРДА К.Л.

“НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЛОВНИК”, АБО ЩЕ РАЗ ПРО МОВНІ ПОМИЛКИ МІСЦЕВОЇ ПРЕСИ

Феномен друкованого тексту, як відомо, полягає в тому, що особа сприймає його як бездоганний з точки зору мовної реалізації та змісту. І хоча довіра до інформації, яка повідомляється в ЗМІ, зараз дещо послабилась, правильність мови читач, особливо молодшого й старшого віку, звіряє саме з диктором телебачення й радіо або з книжковими, журнальними та газетними публікаціями. Отже, преса, радіо й телебачення мають особливу відповідальність за дотримання норм літературної мови.

Упродовж останніх років відчутна тенденція до зменшення різного типу помилок, принаймні у виданнях, що претендують на статус елітарних [6, с. 3]. Однак для багатьох друкованих мас-медіа це питання залишається актуальним. Різнотипні анормативи, що фіксуються у газетних статтях, стали й предметом нашої статті.

Проблема помилок, у тому числі в медійних текстах, розглядається у працях А.О. Капелюшного, О.Д. Пономарева, В.В. Різуна, З.В. Партика, О.А. Сербенської, Т.Г. Бондаренко, Ф.С. Бацевича, Н.Д. Бабич, Г.Й. Волкотруб та інших авторів.

Під помилкою розуміють анорматив, тобто таке ненормативне лінгвоутворення, що виникає в результаті невмотивованого порушення літературної норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій. [1, с. 7].

Отже, як мовний феномен помилка пов’язана насамперед з поняттям норми.

Мовна норма – це система обов’язкових реалізацій, прийнятих у мовленнєвій практиці суспільства на даному етапі його історичного (культурного) розвитку, або іншими словами, це сукупність найбільш стійких, традиційних реалізацій елементів мовної структури, відібраних і закріплених суспільною мовною практикою, це сукупність найбільш придатних для комунікативних цілей мовних засобів, що ним користується мовне суспільство.

Співвідношення помилок з видами мовних норм обумовлює їх поділ на орфографічні, орфоепічні, лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні. У статті буде проаналізовано орфографічні та лексичні помилки, зафіксовані у чотирьох номерах щоденної тернопільської газети «20 хвилин» (04.10.07, 05.10.07, 08.10.07, 30.10.07).

Порушення норм орфографії у виданні «20 хвилин» найчастіше співвідноситься з написанням слів разом або окремо, чергуваннями голосного/приголосного на початку чи в середині речення, вживанням великої літери. Розглянемо й інші різновиди орфографічних помилок.

Анормативи, пов’язані з написанням слів разом/окремо, представлені у реченнях: Тіж марки автомобілів (05. 10. 07, с. 11) – Ті ж марки автомобілів (вказівний займенник з часткою ж); … потрібно не проминути дороги на право (05. 10. 07, с. 11) – … потрібно не проминути дороги направо (складний прислівник, а не сполучення іменника з прийменником); … під час виступу не рідко траплялися такі моменти… (30. 10.07, с. 11) – … під час виступу нерідко траплялися такі моменти (частка не з прислівником означають одне поняття); Вони непросто ховалися від дощу, а лагодили телефонні мережі (04. 10. 07, с. 4) – Вони не просто ховалися від дощу, а лагодили телефонні мережі (частка не становить одного поняття зі словом, а є запереченням, підсиленим протиставним сполучником); Тридцяти шестирічну громадянку України… затримали… (05. 10. 07, с. 11) – Тридцятишестирічну громадянку України … затримали … (складний прикметник, першою частиною якого є числівник, написаний літерами).

Досить часто у «20 хвилинах» трапляються порушення норм чергування у – в, з – із. Проілюструємо їх такими прикладами з газетних текстів: Невдоволений Калашников вдарив матроса (05. 10. 07, с. 6) – Невдоволений Калашников ударив матроса; Багато фахівців вважають, що… (05.10. 07, с.13) – Багато фахівців стверджують, що … (На думку багатьох фахівців…); В центрі села … (05. 10. 07, с. 12) – У центрі села; Їхати в Свірж можуть всі…Замок в Свіржі … (05. 10. 07, с. 12) – Їхати у Свірж можуть усі … Замок у Свіржі; Замок в поселенні Свірж (05. 10. 07, с. 12) – Замок у поселенні Свірж; Вітаємо з Днем вчителя… (05.10. 07, с. 16) – Вітаємо з Днем учителя; У дворі, у якому розташований магазин (04. 10. 07, с. 1) – У дворі, в якому розташований магазин; Підприємство ж в свою чергу стверджує… (пунктуація збережена) – (04. 10. 07. – с. 3) – Підприємство ж, у свою чергу, стверджує …; … будматеріали від вітчизняних виробників (08.10.07, с. 3) – … будматеріали вітчизняних виробників; Робоча група із підготовки роботи нового парламенту (30. 10. 07, с. 6) – Робоча група з підготовки роботи нового парламенту.

Звертаємо увагу на помилки у деяких іншомовних формах, правопис яких перевіряється словником. Евакуація «Фолькцванена» (08.10.07, с. 5) – Евакуація «Фольксвагена»; … будь-які розмови про коаліцію до того, як почала працювати Верховна Рада – це фальшстарт (пунктуація збережена) – (30. 10. 07, с. 6) – … будь-які розмови про коаліцію до того, як почала працювати Верховна Рада, – це фальстарт. Останній анорматив цікавий тим, що його виник внаслідок т. зв. народної етимології, тобто переосмислення запозиченого незрозумілого слова за зразком близького за звучанням слова рідної мови, встановленням між ними семантичних зв’язків на підставі зовнішнього збігу, без урахування походження [3, с.103].

Орфограмі «Зміни приголосних при збігу їх» відповідає помилкове написання Свіржський замок… (05. 10. 07, с. 11), яке має передаватися словоформою Свірзький.

Зазначимо, що лінгвоутворення водопад у реченні Це картини «Дівчинка (крихти)», 2007 р., «Водопад – ІІ» (05. 10. 07, с. 14) є ненормативним і з точки зору орфографічної (водоспад), і з точки зору лексичної, тому може бути кваліфіковане як синкретична помилка.

Зафіксовані також деякі невласне орфографічні помилки [1, с. 8], які спотворюють значення слова, не порушуючи орфографічних норм: Оу супермаркетах (05. 10.07. – с. 5) – У супермаркетах; село Золотики Теребовлянського району (08.10.07, с. 3) – село Золотники Теребовлянського району; Іриня Бриняк (08.10.07, с. 10) – Ірина Бриняк тощо.

Лексичні анормативи є наслідком порушення норм слововживання. Помилки цього типу поділяємо на три групи: 1) власне лексичні – такі, що стосуються вживання слів у невластивих для них значеннях; 2) росіянізми та інтерфереми; 3) тавтологія, повтори, плеоназм.

Перша група помилок представлена у таких контекстах. Організм просто не зможе засвоїти такий об’єм [магнію] (04.10.07, с. 11) – Організм просто не зможе засвоїти таку кількість [магнію]. Рейси до Підгороднього робитимуть 15 маршруток (30.10.07, с. 2) – Рейси до Підгороднього здійснюватимуть 15 маршруток; … матеріали подадуть у доступному стилі (30.10.07, с. 5) – …матеріали подадуть у доступному вигляді (доступній манері);

До розглянутого типу помилок відносимо й ненормативне вживання міжмовних омонімів і паронімів, представлених у деяких реченнях. Наприклад: …промокаю мокрі локони рушником (04.10.07, с. 11). Словоформа промокати в українській мові реалізується у значенні «мокнути, намокати» [2, т. 3, с. 473], натомість у російській виявляється протилежне її значення – «сушити, вбирати вологу, витирати», вжите в аналізованому реченні. Стилістично забарвленим у нейтральному контексті видається й слово локони, тим більше, що у статті не йдеться про кучеряве волосся, тому доречніше було б написати: …витираю (висушую) мокре волосся рушником; …нарешті цією проблемою хтось зайнявся (08.10.07, с. 5). Основне значення дієслова зайнятися – «1) загорятися, починати горіти; 2) червоніти з гніву» [2, т. 2, с. 44]; уживають його також стосовно навчання. Семантика аналогічної російської словоформи – «заходитися; узятися за що (начать делать); розважати кого». Отже, відредаговане речення звучить таким чином: …нарешті хтось узявся за вирішення цієї проблеми.

З-поміж лексичних помилок виокремлюються росіянізми – слова та форми російської мови, що вживаються замість питомо українських без спеціальної стилістичної настанови: Цей чоловік – посторонній пасажир (05.10.07, с. 4) – Цей чоловік – сторонній пасажир; Постачання рапсового насіння … (05.10.07, с. 7) – Постачання ріпакового насіння (насіння ріпаку) …; їх часто назначають пацієнтам (05.10.07, с. 10) – їх часто призначають пацієнтам; Беріть гантелі, вставайте прямо … (05.10.07, с. 10) – Беріть гантелі, ставайте прямо …(05.10.07, с. 10); … 40-50 гривень в місяць (05.10.07, с. 3) – … 40-50 гривень на місяць; …без пам’яті закохана в лощеного красеня (05.10.07, с. 15) – без пам’яті закохана в блискучого красеня; Кольори сумок – чорні, бежеві, рижі … (08.10.07, с. 10) Сумки чорного, бежевого, рудого кольорів; Це видумка Деревляного (30.10.07, с. 2) – Це вигадка Деревляного; …являюся педагогом у Московській академії хореографії (30.10.07, с. 11) – працюю педагогом у Московській академії хореографії.

Останнім часом у мовознавчій літературі з’явилося поняття інтерферема. Інтеферема – мовна одиниця, яка є результатом інтерференційних процесів [6, с. 2]; лінгвоодиниця, утворена шляхом буквального перекладу з урахуванням фонетико-вимовних норм мови, що зазнає впливу. Не мотивовані номінативно, інтерфереми не стають фактом мови, оскільки функціонують як паралельні, але не синонімічні до наявних засоби словесного вираження [1, с. 11]. Інтерфереми переважають в усному мовленні, проте багато таких одиниць виявлено і в газеті «20 хвилин»: Співачка й музиканти… віддалилися на «перекур» (04.10.07, с. 14) – Співачка й музиканти … відійшли на «перекур»; … усі бажаючі діти шкільного віку (04.10.07, с. 2) – усі діти шкільного віку, що бажають… (хочуть…); Поставити питання стосовно … норм податкового законодавства… (04.10.07, с. 7) – … порушити питання стосовно … норм податкового законодавства …; … ніяких оплат вуз не встановлював (05.10.07, с. 1) – … ніяких оплат ВНЗ (виш, університет) не призначав; У ньому прийняли участь 8 пацієнтів (05.10.07, с. 5) – У ньому взяли участь 8 пацієнтів; … щоб прийняти участь (05.10.07, с. 5) – … щоб взяти участь; Їхати в Свірж можуть всі бажаючі (05. 10. 07, с. 12) – Їхати у Свірж можуть усі охочі; … відвозять на охоронюваний майданчик (08.10.07, с. 5) – відвозять на майданчик, що охороняється; …Був ведучим солістом цього театру (30.10.07, с. 11) – Був провідним солістом цього театру; Чорнобиль різко підвищив число випадків захворювань на рак щитовидної залози (30.10.07, с. 6) – Чорнобиль різко підвищив кількість захворювань на рак щитовидної залози.

До списку негативних рис, що набридливо впадають в око навіть не втаємниченому в лінгвістичні нюанси читачеві, належать тавтологія й повтори. Наведемо деякі ілюстрації. … позичила в сусіда обігрівач, аби грітися (04.10.07, с. 3) – … позичила в сусіда радіатор, аби зігрітися (позичила в сусіда обігрівача, щоб потеплішало); … можна стверджувати, що тепло буде, – стверджує заступник… (04.10.07, с. 3) – …можна стверджувати, що тепло буде, – констатує заступник (запевняє чиновник) …; … розповідає відповідальний за втілення проекту ( 04.10.07, с. 5) – повідомляє відповідальний за втілення проекту; … питання стосовно застосування норм податкового законодавства… (04.10.07, с. 7) – … питання про застосування норм податкового законодавства; … і йому можуть телефонувати з домашнього телефону (05.10.07, с. 2) – і йому можуть (зможуть) передзвонити з домашнього телефону (і йому можуть телефонувати з домашнього апарату); …зараз їх у нас немає, вони мають з’явитися з наступного тижня (05.10.07, с. 5) – зараз їх немає, але повинні надійти в продаж з наступного тижня (зараз їх у нас немає, продаватимемо з наступного тижня); …розповідає лікар-стоматолог стоматологічного кабінету (05.10.07, с. 12) – розповідає лікар-стоматолог (розповідає лікар стоматологічного кабінету); Кунс вивернув традиційне поняття витвору мистецтва та його контексту навиворіт (05.10.07, с. 14) – традиційне поняття витвору мистецтва та його контексту Кунс поставив з ніг на голову.

Повторення не лише елементів слів або окремих словоформ, але й цілих словосполучень демонструють такі уривки: … на що щорічно витрачають 700 тис. гривень (05.10.07, с. 10) – … на це щорічно витрачають 700 тис. гривень; Робоча група повинна напрацювати, яким чином працюватиме Верховна Рада (30.10.07, с. 6) – Робоча група повинна обговорити (обміркувати), яким чином працюватиме Верховна Рада; Вікно невелике, та його й замало на таке велике приміщення (08.10.07, с. 5) – Невеликого вікна замало (недостатньо) для такого просторого приміщення; … з однієї з цистерн стався вихід аміаку у повітря. Цистерну, з якої стався вихід аміаку, відтранспортували…(05.10.07, с. 6) – … з однієї цистерни стався вихід аміаку у повітря. Її відтранспортували …; … і тоді вже говорити про варіанти коаліції, бо зараз говорити про варіанти коаліції – це гадати на кавовій гущі (30.10.07, с. 6) – … і тоді вже говорити про варіанти коаліції, бо зараз міркувати про це – гадати на кавовій гущі.

Досить часто зустрічаємо у текстах газети невиправдане вживання близькозначних лексичних одиниць – плеоназмів. Звернемося до ілюстрацій.

…спад [довіри] до «помаранчевих» буде значно суттєвішим (05.10.07, с. 3) – редагуємо речення, в якому зафіксовано плеонастичне утворення значно суттєвішим: Рівень довіри до помаранчевих суттєво (значно, істотно) зменшився; Зараз водій-порушник працює і надалі (05.10.07, с. 4) – уникнути плеоназму Зараз працює і надалі можна так: Водій-порушник працює, як і раніше (як і до того); Весь комплекс процедур роблять у три етапи (05.10.07, с. 10) – плеоназм весь комплекс усуваємо таким чином: Комплекс процедур виконують у три етапи (усі процедури проводять у три етапи); …роботи будуть проводити відповідно до наперед складеного плану (08.10.07, с. 2) – у цьому реченні зайвими є слова наперед складеного, тому відредагований текст виглядатиме так: роботи проводитимуть (виконуватимуть) відповідно до плану; У магазині змодельовані приклади інтер’єрів (08.10.07, с. 3) – плеонастичного утворення позбуваємося таким чином: У магазині змодельовані інтер’єри; Купили два кювези для немовлят для пологового будинку (30.10.07, с. 1) – після редагування плеоназму і повторюваного прийменника формулюємо речення: Купили два кювези для пологового будинку.

Чотири номери газети дали великий негативний матеріал для аналізу. Поважаючи працю видавців і журналістів, хочемо вже ж привернути увагу до того, що газети не мають права на помилки, адже за частої їх повторюваності масовий читач починає сприймати помилку як певну “норму”, як зразок для наслідування [4, с. 1]. «Навіть орфографічні помилки в газеті завдають шкоди грамотності читачів. Будь-яка помилка – орфографічна, cтилістична, фактична – підриває довір’я до газети, бо свідчить про недбалість у збиранні та повідомленні інформації» [5, с 18].

Література

1. Бондаренко Т.Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів. Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.01.08 – К., 2003.

2. Грінченко Б. Словарь української мови. Т. І – ІV. – К., 1907 – 1909.

3. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К., 2001.

4. Капелюшний А. Росіянізми в телевізійному мовленні і в газетному тексті. – Інтернет. – http://www.franko.lviv.ua.