Home » Класифікація шампунів

Класифікація шампунів

3 Червня, 2024

МОДУЛЬ 2: ПРОМИСЛОВА ТЕХНОЛОГІЯ ПІНО-МИЮЧИХ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПАРФУМЕРНИХ ЗАСОБІВ, КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА РОТОВОЮ ПОРОЖНИНОЮ Й ЗУБАМИ

Змістовий модуль 3: Промислове виробництво косметичних засобів. Технологія засобів очищаючого призначення (шампуні,мила)

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ПІНО-МИЮЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. ШАМПУНІ.

Шампунь – косметичний засіб рідкої, гелевої, кремоподібної або порошкоподібної консистенції, що призначений для очищення волосся і шкіри голови і догляду за ними.

Косметичний ефект шампунів полягає в забезпеченні очищуючої, знежирюючої, миючої і лікувально-профілактичної дії на волосся і шкіру голови з врахуванням типу і структури волосся.

Гігієнічні шампуні очищують, знежирюють та миють волосся і шкіру голови.

Лікувально-профілактичні шампуні запобігають виникненню лупи, перешкоджають випаданню волосся, мають регенеруючу дію, забезпечують етіологічне і патогенетичне лікування різноманітних захворювань волосся і шкіри голови, лікують лупу, за рахунок введення комплексу БАР, спеціальних добавок.

Декоративні шампуні забезпечують короткочасний відтінюючий ефект.

Класифікація шампунів

– за складом :

– на основі синтетичних поверхнево-активних речовин;

– на основі власне мил;

– на основі суміші мил і ПАР.

– в залежності від стану волосся:

– для нормального волосся

– для жирного волосся

– для сухого волосся

– для ушкодженого волосся

– для ламкого волосся

– для фарбованого волосся

– для волосся змішаного типу

– за лікувальною дією і косметичним ефектом:

– освіжаючі

– зміцнюючі

– проти лупи

– відтінюючі

– дитячі

– за формою випуску:

– рідкі;

– кремоподібні;

– гелеподібні;

– порошкоподібні;

– аерозольні.

– за призначенням:

– гігієнічні;

– лікувально-профілактичні (спеціальні);

– декоративні.

– в залежності від довжини волосся:

– по догляду за довгим волоссям

– по догляду за коротким волоссям

– за дозуванням:

– однодозові пакети;

– недозовані для багаторазового використання;

Вимоги до якості шампунів:

1. Повинні володіти високою знежирюючою і піномиючою здатністю (легко змивати жир з волосся, давати стійку дрібнодисперсну піну).

2. Легко наноситися і легко змиватися з волосся (крім відтінюючих шампунів), вільно виливатися або вільно видавлюватися із туб.

3. Мати м‘якість. Зв‘язування іонів кальцію із твердої води із жирами волосся і шкіри голови може нашкодити як шкірі так і волоссю.

4. Мати рН у межах фізіологічної норми від 3,5 до 8,5 (у відповідності до ТУ6-39-48-92 “Шампуні на основі синтетичних ПАР і БАД”).

5. Надавати волоссю шовковистості, природнього блиску, пухнастості,

6. Забезпечувати легку розчісуваність волосся, освіжати і підтримувати еластичність волосся без надмірного знежирювання.

7. Відповідати цільовому призначенню в залежності від структури і стану волосся.

8. Володіти захисними, живильними, антистатичними властивостями.

9. Відсутність подразнюючих, токсичних і алергічних властивостей.

10. Тривалий час забезпечувати косметичний ефект.

Рідкі шампуні являють собою водні розчини активних миючих речовин – сурфактантів (поверхнево-активних речовин (ПАР) в кількості від 10 % до 30 %). В даний час більш розповсюдженою формою випуску є кремоподібні і гелеподібні шампуні, що володіють високими споживчими характеристиками: косметичною ефективністю, зручністю в застосуванні і дозуванні.

Основу більшості порошкоподібних шампунів складають пігменти, що внаслідок адсорбції частково знежирюють волосся. Тривале застосування таких шампунів не рекомендується, тому що вони часто є причиною утворення лупи. Деякі порошкоподібні шампуні містять ПАР, і вимагають розчинення у воді безпосередньо перед застосуванням.

Характеристика, класифікація, номенклатура і функціональне призначення допоміжних речовин у складі шампунів.

Для надання відповідних споживчих характеристик шампуням і реалізації вимог, що пред”являються до якості шампунів, необхідно підібрати допоміжні компоненти, які б забезпечували гарну знежирюючу,миючу дії, добре пінилися і забезпечували б розчинність і високу біодоступність БАР, а також стабільність в процесі зберігання.

Допоміжні речовини , які входять до складу шампунів класифікують на :

q Сурфактанти (ПАР)

q Загущувачі

q Антистатики

q Регулятори рН

q Консерванти

q Антиоксиданти

q Гідротропи

q Речовини, які зменшують знежирювальний ефект ПАР на волосся

q Речовини для парфумеризації шампунів

q Барвники

· Сурфактанти (поверхнево-активні речовини) є основними компонентами шампунів. Залежно від природи полярної групи і її здатності до дисоціації на іони розрізняють: аніонні, катіонні ПАР, амфотерні і неіоногенні (тобто, які не дисоціюють на іони) ПАР .

Аніонактивні ПАР – дисоціють у воді з утворенням поверхнево-активного аніону, їх отримують, в основному, шляхом сірчанокислої обробки вуглеводнів нафти.

Класифікація:

1. Карбонові кислоти і їх солі (мила) R–COOM ( M-метал)

2. Алкілсульфати R-O-SO₂-OM

3. Алкіларилсульфонати R–Ar_SO₂–OM

4. Інші ( фосфати, тіосульфати)

Катіонактивні ПАР – дисоціють у воді з утворенням поверхнево-активного катіону, їх отримують, в основному, шляхом органічного синтезу.

Класифікація:

q Солі алкілзаміщених амонієвих основ

q Солі первинних, вторинних і третинних амонієвих сполук.

Володіють поганою піномиючою здатністю, але введення їх в невеликих кількостях додає шампуням антистатичної (кондиціонуючої) і дезинфікуючої дії.

Амфотерні ПАР у своїй структурі містять гідрофільну і гідрофобну групи, завдяки чому, вони мають властивості аніонних ПАР у лужному середовищі, і катіонних у кислому середовищі.

До природних амфотерних ПАР відносяться деякі фосфоліпіди, наприклад лецитин – складний ефір фосфорної кислоти з гліцеридами жирних кислот і холіном. Підгрупою амфолітних ПАР є цвіттер-іонні ПАР, які проявляють і аніонні і катіонні властивості незалежно від рН середовища.

Неіоногенні ПАР не дисоціюють в розчинах на іони. Перевагою є їх прекрасна здатність мити в твердій воді а також в морській воді, гарна переносимість організмом.

Загущувачі вводяться до складу шампунів для забезпечення необхідної в’язкості і необхідних структурних властивостей, для того, щоб піна , що утворюється довший час знаходилася в контакті з волоссям, крім того введення загущувачів сприяє кращому нанесенні шампунів на голову. Як загущувачі використовують водорозчинні синтетичні, природні і модифіковані природні полімери.

Антистатики. Вводять з метою антистатичного ефекту, для того щоб волосся не електризувалося та не злипалося. Антистатики адсорбуються на волоссі, особливо в місцях ушкодження, захищають його, знижують гігроскопічність, покривають волосся тонким шаром, в результаті волосся набуває блиску і м‘якості, а в підсумку полегшують їхнє розчісування й укладання

Консерванти, які використовуються в складі шампунів класифікують за хімічною структурою:

– спирти (етиловий, бензиловий спирт, 2-феноксіетанол і інші);

– кислоти і їхні солі (бензойна, саліцилова, ундециленова кислоти);

– складні ефіри (парабени, метилпарабени, гліцеринмоноглаурат);

– альдегіди і речовини, які їх виділяють (формальдегід, параформ, глутаровий альдегід і інші);

– галогеновміщуючі речовини (хлоргексидин, дихлофен, хлороформ і інші.)

Концентрація консервантів, що рекомендується від 0,01 до 0,5 %.

Регулятори рН

За рахунок введення до складу шампунів великої кількості аніоноактивних речовин рН основи шампунів має сильнолужне середовище, що чинить негативний вплив на структуру волосся, погіршує розчісування. Концентрація регуляторів рН, що рекомендується – від 0,5 %до 1 %.

Стабілізатори-антиоксиданти

Антиоксиданти вводяться в рецептуру косметичних кремів з метою запобігання перекисного окислювання. Як антиоксиданти використовують: лимонну, аскорбінову кислоти, вітамін Е. Інша група – речовини, що мають нищий окислювально-відновний потенціал, ніж потенціал речовини, що підлягає окисленню (аскорбінова, сорбінова кислоти, солі сірчистої кислоти).

Гідротопи застосовують для поліпшення споживчих властивостей шампунів, поліпшення розчинності і змішування компонентів миючої композиції, вони сприяють тому, щоб шампунь при будь-якій температурі і умовах зберігання залишався прозорим. Використовують спирти-гліколі.

Речовини, які зменшують знежирювальний ефект ПАР на волосся ( російський варіант – жирители) вводять до складу шампунів для зниження негативної сильно знежирюючої дії ПАР на волосся і шкіру волосистої частини голови (тобто іде сильне висушування за рахунок взаємодії ПАР із шкірним салом), для надання волоссю еластичності, блиску, поліпшенню його естетичних властивостей.

Ароматизатори (російський варіант – отдушка) використовують з метою маскування неприємного запаху базових компонентів і завершення естетичного оформлення продукту. Кількість ароматизаторів у рецептурах шампунів складає до 2 % (для дитячих шампунів від 0,2 до 0,5 %).

Барвники застосовують для досягнення гармонії з зовнішнім виглядом, упакуванням і ароматом продукту, для маскування небажаних відтінків, і для залучення споживача.

Класифікація діючих речовин медичних шампунів проти лупи:

1. похідні цинку:

q пірітіонат цинк (цинк-пірітіонат,цинк-омадин,Томіцид-Z–50

q (шампуні “Фрідерм цинк”, “Хед енд шолдерс”)

2. похідні імідазолу:

q кетоконазол (шампунь “Нізорал”)

3. похідні гідропірідону:

q циклопірокс

4. похідні селену:

q дісульфіт селену (сульфід селену, сульсен) (шампунь “Декрос” компанії Vishi)

Механізм дії шампунів проти лупи пов‘язаний із їх протигрибковою дією, що призводить до зменшення кількості Phityrosporum ovale, який гальмує утворення нових клітин епідермісу.

Принципи складання рецептур

Важливим фактором при розробці рецептури піномиючих засобів, є використання синергетичних ефектів, тобто поліпшення характеристик ПАР в сукупності з іншими інгредієнтами рецептури, оскільки неможливо домогтися одночасно прийнятних споживчих і дерматологічних властивостей шампунів при використанні лише одного ПАР.

Наявність гарної збалансованої основи, що забезпечує миючу дію, високе піноутворення й оптимальні дерматологічні властивості дозволяють значно полегшити процес розробки рецептури c врахуванням типу і стану волосся. Підтримка природного водно-ліпідного балансу можлива лише при наявності м’якої миючої основи композиції. Надмірне знежирення і дерматологічна твердість ПАР можуть привести до значних змін водно-ліпідного балансу шкіри і спровокувати подальший розвиток негативних процесів. Тому дуже важливі дерматологічні властивості косметичних засобів, що тривалий час знаходяться у взаємодії з поверхнею волосся і шкірою голови.

Технологія готування шампунів

(при введенні до складу рецептури ПАР з низькою температурою плавлення)

1. Підготовка сировини.

2. Готування шампуню:

· розчинення в частині води аніонних ПАР при низьких температурах до одержання однорідного розчину;

· введення рідкого неіонного ПАР;

· регулювання в’язкості розчину концентрованим розчином неорганічної солі;

· введення регуляторів рн;

· введення барвників і ароматизаторів.

3. Фасування, упакування, маркірування.

(при введенні до складу рецептури неіонні ПАР з високою температурою плавлення)

1. Підготовка сировини.

2. Готування шампуню:

· розчинення в частині води аніонних ПАР при 40-70 °С до одержання однорідного розчину;

· введення рідкого неіонного ПАР (70 °С) при постійному перемішуванні і доведенні температури до 35 °С;

· регулювання в’язкості розчину концентрованим розчином неорганічної солі;

· введення барвників і ароматизатора при 35 °С;

· введення регуляторів рН при 22 °С;

Фасування, упакування, маркірування.

Контроль якості шампунів

Косметичні піномиючі засоби виготовляються відповідно до вимог нормативної документації, за технологічними інструкціями і рецептурами, затвердженими у встановленому порядку.

Контроль якості шампунів для волосся здійснюється відповідно до вимог ТУ-6-39-48-92 «Шампуні на основі синтетичних ПАР і біологічно активних добавок». За органолептичними і фізико-хімічними показниками вони повинні відповідати вимогам і нормам, зазначеним у табл. 4.

Таблиця 4

Показники якості шампунів

Найменування показника

Характеристика і норма

Зовнішній вигляд

Рідина або однорідна гелеподібна маса. Допускається невеликий осад

Колір

Властивий кольору шампуню даного найменування

Запах

Приємному, властивий шампуневі даного найменування

Показник концентрації водневих іонів (рН)

3,5-8,5