Методична вказівка для студентів 2 курсу медичного факультету
спеціальність «Здоров’я людини»
до практичних занять
ЗАНЯТТЯ № 1 ( практичне – 4 год)
ТЕМИ: І.Режим роботи мікробіологічної лабораторії . основні методи дослідження морфології бактерій. Методи мікроскопії. Виготовлення мазків та фарбування простим методом.
ІІ. Основи класифікації бактерій. Будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування ( Метод Грама, Ціля-Нільсена, Нейснера, Ожешки), їх діагностичне значення.
ІІІ. Основні методи дослідження морфології бактерій. Особливості будови спірохет, актиноміцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів, найпростіших.
Мета: Ознайомитись з обладнанням та режимом роботи мікробіологічної лабораторії. Вивчити правила роботи з імерсійною системою мікроскопа. Опанувати бактеріоскопічний метод дослідження. Оволодіти технікою виготовлення мазків з культур мікроорганізмів і патологічного матеріалу, методами простого фарбування.
Ознайомитися з принциповою структурою бактеріальної клітини, значенням окремих органел. Оволодіти методиками фарбування мікроорганізмів за Грамом, Ціль-Нільсеном.
Ознайомитися з методами виявлення капсул, цитоплазматичних включень, органів руху і спор бактерій. Оволодіти методиками фарбування бактерій за методом Нейссера та Ауеско, виготовлення “висячої” та “роздавленої” краплі для спостереження руху бактерій. Навчитись диференціювати за морфологічними ознаками лептоспіри, борелії, трепонеми, рикетсії, мікоплазми. Ознайомитися із представниками грибів, актиноміцетів, найпростіших, що мають значення в патології людини.
Професійна орієнтація студентів. Виготовлення препаратів з патологічного матеріалу і культур бактерій, техніка їх мікроскопічного дослідження є практичними навичками, якими повинні володіти медичні працівники.
Знання структури різних мікроорганізмів дозволяє вибирати методи антимікробної терапії, а складні методи фарбування дозволяють розрізняти окремі види збудників, що має діагностичне значення.
. Вивчаючи окремі групи мікроорганізмів студент пізнає велике різноманіття збудників інфекційних захворювань і їх потенціальну небезпеку життю людини.
Методика виконання практичної роботи. (900-1200)
ТЕМА № 1. СТРУКТУРА, ОБЛАДНАННЯ, ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В МІКРОБІОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ. ОСНОВНІ ГРУПИ МІКРООРГАНІЗМІВ. МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ. МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ. СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ПРОСТІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ.
Робота 1. Ознайомитися з режимом роботи мiкробiологiчної лабораторiї.
Робота 2. Навчитись працювати з iмерсiйною системою мiкроскопу.
Робота 3. Приготувати мазок з агарової культури стафiлокока або кишкової палички (перший фарбують метиленовою синькою, другий – фуксином Пфейффера).
Робота 4. Дослiдження живих мiкроорганiзмiв за допомогою мiкроскопiї темного поля (лептоспiри) i фазовоконтрастної мiкроскопiї (протей).
ТЕМА № 2. МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ БАКТЕРІЙНОЇ КЛІТИНИ І МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ. СКЛАДНІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ. МЕТОД ГРАМА. МЕТОД ЦІЛЯ-НІЛЬСЕНА.
Робота 5. Розглянути пiд мiкроскопом i замалювати в альбом препарати-мазки основних форм бактерiй: шаровиднi (мiкрококи, диплококи, стрептококи, тетракоки, стафiлококи, сарцини), паличковиднi (монобактерiї, монобацили, диплобактерiї, стрептобактерiї, стрептобацили), спiралевиднi (вiбрiони, спiрили, спiрохети).
Робота 6. Приготування мазкiв iз сумiшi бактерiй кишкової палички i стафiлокока i фарбування за методом Грама.
Робота 7. Пофарбувати готовий мазок з харкотинням туберкульозного хворого за методом Цiль-Нiльсена, вивчити пiд мiкроскопом, замалювати.
ТЕМА № 3. ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БАКТЕРІЙ. СТРУКТУРА БАКТЕРІАЛЬНОЇ КЛІТИНИ. СКЛАДНІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ: МЕТОДИ АУЕСКО, НЕЙCСЕРА, ГІНСА. МОРФОЛОГІЯ СПІРОХЕТ, АКТИНОМІЦЕТІВ, ГРИБІВ І НАЙПРОСТІШИХ.
Робота 8. Приготувати мазки з культури дифтероїдiв, пофарбувати метиленовим синiм (метод Леффлера) та за способом Нейссера.
Робота 9. Приготувати мазок з спороносної культури і пофарбувати за методом Ауеско.
Робота 10. Розглянути під мікроскопом готові пофарбовані препарати зі спорами, капсулами і джгутиками.
Робота 11. Засвоїти методику готування препаратів “висячої” та “роздавленої” краплі з культури протея для вивчення рухливості.
Робота 12. Розглянути демонстраційні препарати живих лептоспір (фазово-контрастна мікроскопія), трепонем, борелій, актиноміцентів, рикетсій, хламідій, мікоплазм, найпростіших, грибів.
Робота 13. Ознайомитися з мікрофотографіями спірохет, актиноміцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм, найпростіших.
Перерва: 1200-1230
Програма самопідготовки студентів до заняття
ТЕМА № 1. СТРУКТУРА, ОБЛАДНАННЯ, ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В МІКРОБІОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ. ОСНОВНІ ГРУПИ МІКРООРГАНІЗМІВ. МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ. МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ. СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ПРОСТІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ.
1. Особливостi режиму роботи в бактерiологiчнiй лабораторiї.
2. Мiкроскоп з iмерсiйною системою, мiкроскопiя в темному полi зору, люмiнiсцентна, фазовоконтрастна, аноптральна, електронна, скануюча, растрова.
3. Правила роботи з iмерсiйною системою.
4. Основнi етапи виготовлення мазка.
5. Характеристика барвникiв, що використовуються для фарбування бактерiй.
6. Простi методи фарбування, їх практичне значення.
7. Мікробіологічні дослідження в стоматології
ТЕМА № 2. МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ БАКТЕРІЙНОЇ КЛІТИНИ І МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ. СКЛАДНІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ. МЕТОД ГРАМА. МЕТОД ЦІЛЯ-НІЛЬСЕНА.
1. Прокарiоти та еукарiоти:
а – загальнi властивостi та вiдмiнностi;
б – особливостi бактерiальної клiтини.
2. Класифiкацiя прокарiотiв (“Визначник бактерiй Бергi”):
а – основнi принципи класифiкацiї;
б – дати визначення виду, пiдвиду, серовару, бiовару, патовару, хемовару, штаму, клону, популяцiї.
3. Хiмiчний склад прокарiотiв:
а – хiмiчний склад бактерiй;
б – особливостi хiмiчного складу рикетсiй, спiрохет, хламiдiй.
4. Морфологiя бактерiй:
а – подiл бактерiй за формою на коки, палички, звивистi, ниткоподiбнi;
б – морфологiя шаровидних мiкробiв та подiл їх в залежностi вiд способу подiлу, навести приклади патогенних;
в – паличковиднi форми мiкробiв (бактерiї, бацили, клостридiї) та їх розташування у мазках, навести приклади патогенних;
г – звивистi форми бактерiй (вiбрiони, спiрили, спiрохети) та навести приклади патогенних представникiв.
5. Складнi методи фарбування, метод Грама:
а – дати визначення складним методам фарбування;
б – методика та механiзм фарбування бактерiй за Грамом;
в – практичне значення методу Грама;
г – модифiкацiя методу Грама за Синьовим.
6. Методика та механiзм фарбування бактерiй за методом Цiль-Нiльсена, його дiагностичне значення.
7. Структура мiкробної клiтини:
а – будова нуклеоїду, методи виявлення, плазмiди;
б – морфологiя i функцiї цитоплазми та її включеннь; методи виявлення зерен волютину (способи Леффлера i Нейссера), дiагностичне значення;
в – будова цитоплазматичної мембрани, клiтинної стiнки, капсули; їх функцiї та способи вивчення.
ТЕМА № 3. ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БАКТЕРІЙ. СТРУКТУРА БАКТЕРІАЛЬНОЇ КЛІТИНИ. СКЛАДНІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ: МЕТОДИ АУЕСКО, НЕЙCСЕРА, ГІНСА. МОРФОЛОГІЯ СПІРОХЕТ, АКТИНОМІЦЕТІВ, ГРИБІВ І НАЙПРОСТІШИХ.
1. Спороутворення у бактерiй:
а – стадiї та умови спороутворення;
б – хiмiчний склад спор;
в – розмiщення спор, навести приклади розмiщення спор у патогенних бактерiй;
г – охарактеризувати рiзницю мiж бактерiями, бацилами i клостридiями;
д – вплив факторiв зовнiшнього середовища на спори;
е – функцiя спороутворення у бактерiй;
ж – методи виявлення спор.
2. Органи руху у бактерiй:
а – повзаючi i плаваючi бактерiї;
б – будова джгутикiв, хiмiчний склад;
в – подiл бактерiй за розмiщенням джгутикiв;
г – функцiї джгутикiв, механiзм рухливостi бактерiй;
д – методи виявлення джгутикiв.
3. Фiмбрiї (вiйки) бактерiй. Види. Значення.
4. Охарактеризувати таксономiчне положення груп спiрохет, антиномiцетiв, рикетсiй, хламiдiй, мiкоплазм.
5. Вивчити морфологiю та ультраструктуру спiрохет:
а – викласти класифiкацiю спiрохет;
б – намалювати схематично будову трепонем, борелiй та лептоспiр;
в – назвати основнi захворювання, що викликаються патогенними спiрохетами.
6. Вивчити морфологiю та ультраструктуру актиномiцетiв:
а – описати будову актиномiцетiв, способи їх розмноження;
б – назвати захворювання, що можуть викликати у людини актиномiцети, корисне значення актиномiцетiв.
7. Вивчити морфологiю та ультраструктуру рикетсiй i хламiдiй:
а – мати уяву про класифiкацiю рикетсiй;
б – описати чотири морфологiчних типи рикетсiй за Здродовським;
в – навести основнi методи фарбування рикетсiй;
г – викласти особливостi ультраструктури та хiмiчного складу рикетсiй;
д – описати морфологiчнi особливостi хламiдiй, цикл розвитку хламiдiй;
е – навести приклади захворювань, що викликаються рикетсiями i хламiдiями.
8. Вивчити морфологiю мiкоплазм:
а – охарактеризувати особливостi морфологiї та культивування мiкоплазм;
б – вiдмiтити роль мiкоплазм в патологiї людини.
6. Морфологiчнi особливостi грибiв. Класифiкацiя. Захворювання, якi вони викликають у людини.
9. Морфологiя найпростiших. Патогеннi представники.
Семінарське обговорення теоретичних питань (1230-1400)
Перерва: (1400-1415)
Самостійна робота студентів (1415-1500)
Розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»,
оцінювання студентів, які не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»,
відпрацювання та прийом практичних навичок
Тестові завдання та ситуаційні задачі.
1. Режим роботи мікробіологічної лабораторії. Основні методи дослідження морфології бактерій. Методи мікроскопії. Виготовлення мазків та фарбування простим методом.
1. Виберiть вiрнi твердження:
а – скануюча мiкроскопiя дає можливiсть вивчити препарати в об’ємному зображеннi; б – при люмiнесцентнiй мiкроскопiї використовується освiтлення флюоресцуючого об’єкту ультрафiолетовим свiтлом, що приводить до його свiтiння; в – при мiкроскопiї в темному полi об’єкт освiтлюється боковими променями свiтла; г – при iмерсiйнiй мiкроскопiї не розсiюється свiтло, променiпроходять в однорiдному середовищi; д – довжина хвилi електронного променя в 10000 разiв менша, нiж у видимого свiтла.
2. Чи вiрнi такi твердження?
А – при люмiнесцентнiй мiкроскопiї використовується опромiнювання об’єкта потоком електронiв; б – звичайна свiтлова мiкроскопiя дозволяє досягати бiльшого збiльшення, нiж iмерсiйна; в – електронна мiкроскопiя дає плоске зоображення об’єкту, а скануюча – об’ємне; г – в темному полi зору вивчають пофарбованi препарати, д – в препаратi бактерiї фарбуються в рiзний колiр при простих методах фарбування, е – фуксин Пфейффера фарбує бактерiї в червоний колiр, а метиленова синька – в синiй.
3. Дайте вiдповiдi на питання: а – яка дозволяюча здатнiсть мiкроскопа при використаннi видимого свiтла? б – яке призначення конденсора при фазовоконтрастнiй мiкроскопiї? в – яке призначення конденсора при темнопольнiй мiкроскопiї? г – яка дозволяюча здатнiсть електронного мiкроскопа? д – чи можна збiльшити дозволяючу здатнiсть свiтового мiкроскопу, при освiтленнi об’єкту ультрафiолетовими променями? е – якi променi використовують для дiї на об’єкт при люмiнiсцентнiй мiкроскопiї?
4. Дайте вiдповiдi на питання: а – назвiть основнi етапи виготовлення мазка; б – яке дзеркало використовують для освiтлення приiмерсiйнiй мiкроскопiї? в – як вiдрiзнити iмерсiйний об”єктив вiд “сухого”? г – чому в мiкробiологiчну лабораторiю забороняється приносити непотрiбнi для роботи особистi речi? д – чому “вушко” бактерiологiчної петлi при виготовленнi мазка повинно бути замкнене?
2. Основи класифікації бактерій. Будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Метод Грама
1. Виберiть вiрнi твердження:
а – прокарiоти гаплоїднi мiкроорганiзми; б – прокарiоти мiстять один ген; в – прокарiоти не мають мiтохондрiй, хлоропластiв iкоплексу Гольджi; г – прокарiотам не властивий амебоподiбний рух; д – прокарiоти мають нуклеоїд, вiдсутня ядерна мембрана; е – у прокарiотiв є мезосоми.
2. Вкажiть, де зазначено властивостi прокарiотiв i де – еукарiотiв:
|
нуклеоїд не обмежений ембраною вiд цитоплазми |
ядро вiдмежовано вiд цитоплазми мембраною |
|
одна кiльцева хромосома, мiтоз вiдсутнiй |
хромосом бiльше нiж одна, мiтоз є |
|
ДНК цитоплазми представлена плазмiдами |
ДНК цитоплазми локалiзована в органелах |
|
цитоплазматичнi органели, оточенi мембраною вiдсутнi |
цитоплазматичнi органели є |
|
дихальна система локалiзована в цитоплазматичнiй мембранi |
дихальна система локалiзована в мiтохондрiях |
|
в цитоплазмi рибосома 70S |
в цитоплазмi рибосома 80S, в органелах – рибосоми 80S |
|
у клiтиннiй стiнцi є пептидоглiкан (муреїн) |
у клiтиннiй стiнцi немаєпептидоглiкану |
|
фагоцитоз, пiноцитоз вiдсутнi |
фагоцитоз, пiноцитоз присутні
|
3. Проставте вiдсотки вмiсту в бактерiальнiй клiтинi:
а – вода…; б – сухий залишок…; в – нуклеїновi кислоти…; д – полiсахариди…; е – лiпiди…; ж – мiнеральнi речовини…
4. Виберiть вiрнi твердження:
а – бактерiї за морфологiєю подiляються на коковиднi, паличковиднi, звивистi, ниткоподiбнi; б – коки мають бобовидну, овальну ланцетовидну форми; в – паличковиднi бактерiї, що утворюють спори, називають бацилами, тi, що не утворюють спори – бактерiї; г – спiрили мають ниткоподiбну форму; д – вiбрiони мають декiлька завиткiв; е – бацили та клостридiї – це паличковиднi мiкроби, що утворюють спори.
3. Основнi методи дослiдження бактерiй. Складнi методи фарбування: метод Цiля-Нiльсена, Нейссера. Структура бактерiйної клiтини. Нуклеоїд, цитоплазма, включення.
1. Виберiть вiрнi твердження:
а – нуклеоїд складається з кiльцевидних подвiйних ниток ДНК; б – нуклеоїд складається з однiєї нитки ДНК; в – нуклеоїд контактує з цитоплазматичною мембраною, мезосомою та полiсомами; г – нуклеоїд можна виявити за допомогою мiкрохiмiчної реакцiї Робiноу-Фельгена; д – нуклеоїд виявляють фарбуванням за методом Грама; е – обов’язковим компонентом мiкробної клiтини є плазмiди; є – плазмiди складаються з ДНК кiльцевої структури, що здатнi до автономної реплiкацiї; ж – плазмiди несуть детермiнанти стiйкостi до лiкарських речовин, фактор плодовитостi, колiциногенностi i можуть втрачатися при збереженнi життєздатностi мiкробної клiтини.
2. Вставте пропущене слово або слова в наступнi твердження:
а – рибосоми бактерiй мають константу седиментацiї …; брибосоми з допомогою iнформацiйної РНК утворюють …, зв’язанi з цитоплазматичною мембраною; в – волютиновi зерна у бактерiй можна виявити за методами …;
г – кислотостiйкi бактерiї за методом Цiля-Нiльсена фарбуються у … колiр.
3. Виберiть вiрнi твердження:
а – цитоплазматична мембрана являє собою складний бiлковий комплекс; б – бiлки цитоплазматичної мембрани включають структурнi бiлки, бiосинтетичнi ферменти; в – цитоплазматична мембрана має бiнарний фосфолiпiдний шар, що пронизаний бiлковими молекулами; г – функцiї цитоплазматичної мембрани: регулює транспорт метаболiтiв та iонiв, бере участь у реплiкацiї ДНК, нуклеоїду та його подiлi, у синтезi клiтинної стiнки, у деяких бактерiй в спороутвореннi; д – мезосоми мiстять запас фосфолiпiдiв; е – мезосоми приймають участь в подiлi бактерiй, спороутвореннi, синтезi клiтинної стiнки, енергетичному метаболiзмi; є – волютиновi зерна є продуктом обмiну бактерiальної клiтини; ж – волютиновi зерна, що складаються з метафосфатiв, є запасами поживних речовин; з – кислотостiйкiсть бактерiй зумовлена високим вмiстом полiфосфатiв.
4. Основнi методи дослiдження бактерiй. Складнi методи фарбування. Метод Ожешки, методи виявлення джгутикiв, Виготовлення висячої та роздавленої краплi. Спори та джутики бактерiй.
1. Виберiть вiрнi твердження:
а – повзаючi бактерiї пересуваються внаслiдок хвилеподiбних скорочень тiла; б – плаваючi бактерiї мають джгутики; в – спори утворюються в тканинах людей i тварин; г – в сприятливих умовах спори проростають i перетворюються у вегетативнi форми; д – всi ухливi бактерiї мають фiмбрiї; е – ворсинки першого (загального типу) мають бактерiї, що здатнi до адгезiї; ж – ворсинки (фiмбрiї) виявляють методом висячої або роздавленої краплi.
2. Дайте вiдповiдi на питання:
а – що є основним локомоторним органоїдом бактерiй? б – назвiть чотири групи бактерiй за розташуванням джгутикiв; в – чи є спороутворення у бацил функцiєю розмноження? г – наведiть приклад фiмбрiй (ворсинок) другого типу i вкажiть чи є вони обов’язковою структурою клiтини.
3. Вставте пропущенi слова або слово в наступнi твердження:
а – джгутики зв’язанi з тiлом бактерiй за допомогою двох дискiв: зовнiшнiй мiститься в … , внутрiшнiй – у …; б – у процесi спороутворення розрiзняють 4 послiдовнi стадiї: …, …, …, …; в – у актиномiцетiв утворення спор виконує функцiї не тiльки збереження виду в несприятливих умовах, а й ….
5. Основнi методи дослiдження морфологiї бактерiй. Особливостi будови спiрохет, актиномiцетiв, рикетсiй, хламiдiй, мiкоплазм, грибiв, найпростiших.
Виберiть вiрнi твердження i пояснiть помилку у невiрних:
1. Спiрохети – спiрально звивистi, рухомi бактерiї, що об’єднуються в порядок Spirochetales.
2. Спiрохети мають:
а – цитоплазматичний цилiндр, переплетений з основними фiбрилами; б – зовнiшню оболонку; в – мiстять в оболонцi тейхоєвi кислоти; г – утворюють спори; д – грампозитивнi; е – в цитоплазмi мiстяться нуклеоїд, рибосоми, мезосоми, включення.
3. Представниками родини Spirochetales є коменсалами i нiяких захворювань у людей не викликають.
4. Treponema pallidum є патогенною для людини i викликає: а – гонорею, б – м’який шанкр, в – сифiлiс, г – паховий лiмфогранулематоз.
5. Актиномiцети вiльно живуть у грунтi та iнших об’єктах зовнiшнього середовища, мають типову бактерiальну ультраструктуру, тенденцiю до утворення розгалужених клiтин, деякi види є продуцентами антибiотикiв.
6. Iснують такi роди актиномiцетiв: а – Actinomycetes, б – Bifidobacterium, в -Rothia , г – Nocardia, д – Streptomyces.
7. Актиномiцети викликають:
а – актиномiкоз, б – нокардiоз, в – мiцетоми шкiри, г-бешиху.
8. Рикетсiї – грамнегативнi прокарiоти, якi не здатнi рости на штучних поживних середовищах i є облигатними внутрiшньоклiтинними паразитами.
9. Рикетсiї фарбуються за методами:
а – Цiль-Нiльсена, б – Леффлера, в – Здродовського, г – Макiавелло, д – Грея.
10. Рикетсiї можна культивувати:
а – в жовточному мiшку курячих ембрiонiв, б – в тканинах культур (Hela, Hеp-2, Детройт-6 тощо), в – на м’ясо-пептонному агарi, г- в лабораторних тваринах (мишi, морщаки), д – в кишечнику вошiв.
11. Рикетсiї викликають у людини:
а – черевний тиф, б – поворотний тиф, в – марсельську гарячку, г – Ку-гарячку, д – траншейну гарячку, е – гарячку цуцугамушi, ж – висипний вошивний та клiщовий тифи.
12. Хламiдiї – мiлки коковиднi нерухомi, аспорегеннi без- капсульнi, грамнегативнi облiгатно-внутрiшньоклiтиннi паразити, якi не ростуть на поживних середовищах.
13. Мiкоплазми – аспорогеннi прокарiоти, полiморфнi:
а – мають клiтинну стiнку, б – не мають клiтинної стiнки.
14. Мiкоплазми викликають у людини:
а – бронхiолiти, б – пневмонiї, в – ангiни, г – уретрити, д – простатити, е – гонококовi артрити, ж – ендокардити, з – артрити.
Вставте пропущене слово або слова :
15. Патогенна лептоспiра L. interrogans викликає у людини … .
16. Borrelia recurrentis викликає у людини … .
17. … актиномiцетiв – це скупчення видозмiненого мiцелiю в уражених тканинах.
18. Видiляють чотири морфологiчних типи рикетсiй: паличковиднi, …, нитковиднi, … 19. Хламiдiї в своєму розвитку проходять такi стадiї: елементарне тiльце, … , промiжне тiльце.
Вихідний рівень знань та вмінь
Студент повинен знати:
1. Режим роботи в бактеріологічній лабораторії.
2. Принципи імерсійної, люмінесцентної, фазово-контрастної, темнопольної, електронної мікроскопії.
3. Характеристику основних барвників, що використовуються в мікробіологічній практиці.
4. Особливості будови бактерійної клітини.
5. Основні морфологічні групи бактерій.
6. Значення складних методів фарбування.
7. Алгоритми фарбування препаратів за методом Грама.
8. Будову бактерійної клітини і функцію основних її структур.
9. Значення складних методів фарбування.
10. Алгоритми фарбування препаратів за методами Ціль-Нільсена і Нейссера.
11. Будову і значення спор і джгутиків для бактерій.
12. Методи виявлення спор і джгутиків.
13. Будову спірохет, рикетсій, хламідій, мікоплазм, актиноміцетів, грибів, найпростіших.
14. Значення вищеперерахованих мікроорганізмів у патології людини.
Студент повинен вміти:
1. Виготовити мазок з культури бактерій.
2. Фарбувати мазок простим методом
3. Мікроскопувати пофарбовані мазки і виявляти мікроорганізми.
4. Фарбувати препарати за методом Грама.
5. Розрізняти основні групи бактерій за морфологічними особливостями.
6. Фарбувати препарати за методом Ціль-Нільсена.
7. Фарбувати препарати за методами Нейссера і Леффлера.
8. Фарбувати спори за методом Ауески.
9. Виготувати препарат висячої краплi.
10. Виготувати препарат роздавленої краплi.
11. Мікроскопувати препарати спірохет у темному полі зору.
12. Диференцiювати за морфологiчними ознаками лептоспiри, борелiї, трепонеми.
13. Диференцiювати за морфологiчними ознаками гриби з роду Mucor, Aspergillus, Penicillium.
Вiдповiдi на тести і ситуаційні задачі:
1. Режим роботи мікробіологічної лабораторії. Основні методи дослідження морфології бактерій. Методи мікроскопії. Виготовлення мазків та фарбування простим методом.
1. А, б, в, г, д. 2. В, е. 3. А – 200 нм, б – переводити фазовi коливання свiтла у амплiтуднi; в- забезпечує попадання в об’єктив тiльки тих променiв, якi розсiюються на об’єктi (освiтлення в бокових променях); г – приблизно в 10000 разiв менше нiж в свiтловому мiкроскопi; д – можна; е- ультрафiолетовi. 4. А – виготовлення мазка, висушування, фiксацiї, фарбування, б – плоске, в – темна смужка на оправi, позначка МI (масляна iмерсiя), найбiльше збiльшення, нумерична апертура бiльше 1; г- для запобiгання винесенняiнфекцiйного матерiалу за межi мiкробiологiчної лабораторiї; д – для того щоб крапля фiзiологiчного розчину утримувалася в нiй.
2. Основи класифікації бактерій. Будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Метод Грама.
1. А, б, в, г, д, е. 2. Лiворуч – прокарiоти, праворуч – еукарiоти. 3. Вода – 75-85 %, сухий залишок-25-15 %, бiлки- 50-80 % сухої речовини, нуклеїнової кислоти – 10-30 % сухого залишку, полiсахариди – 12-18 %, лiпiди – 10 %, сухого залишку, мiнеральної речовини – 2-14 % сухої маси. 4. А, б, в, г, д, е.
3. Основнi методи дослiдження бактерiй. Складнi методи фарбування: метод Цiля-Нiльсена, Нейссера. Структура бактерiйної клiтини. Нуклеоїд, цитоплазма, включення.
1. А, в, г, д, е, є, ж. 2. А – 70s; б – полiсоми; в – Леффлера, Нейссера; ж – рубiново-червоний. 3. Б, в, г, е, є, ж.
4. Основнi методи дослiдження бактерiй. Складнi методи фарбування. Метод Ожешки, методи виявлення джгутикiв, Виготовлення висячої та роздавленої краплi. Спори та джутики бактерiй.
1. А, б, г, е. 2. А – джгутики; б – монотрихи, амфiтрихи, лофотрихи, перитрихи; в – нi; г – пiлi, нi. 3. А – клiтиннiй стiнцi, цитоплазматичнiй мембранi; б – пiдготовча, передспори, утворення оболонки, дозрiвання; в – розмноження.
5. Основнi методи дослiдження морфологiї бактерiй. Особливостi будови спiрохет, актиномiцетiв, рикетсiй, хламiдiй, мiкоплазм, грибiв, найпростiших.
1. Вiрно. 2. А – вiрно, б – вiрно, в – невiрно, г – невiрно, д – невiрно, е – вiрно, 3 – невiрно. 4. А – невiрно, б – невiрно, в – вiрно, г – невiрно, 5 – вiрно, 6. А, б, в, г – вiрно, д – невiрно. 10. А, б, г, д – вiрно, в – невiрно, 11. А, б – невiрно, в, г, д, е, ж – вiрно, 12. Вiрно. 13. В – вiрно, а – невiрно. 14. А, б, в, г, д, ж, з – вiрно, е – невiрно. 15. Лептоспiроз. 16. Поворотний тиф. 17. Друза. 18. Коковиднi, бацилярнi. 19. Iнiцiальне (первинне) тiльце.
Джерела інформації:
А – Основні:
1. І. О. Ситник, С. І. Климнюк, М. С. Творко Мікробіологія, вірусологія, імунологія. Тернопіль, “Укрмедкнига”, 1998. – С. 22-62.
2. К. Д. Пяткін, Ю. С. Кривошеїн. Мікробіологія. Київ, 1998. – С. 20-37.
3. С.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творко, В.П. Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, «Укрмедкнига».– 2004.– С. 5-44.
4. Медична мікробіологія вірусологія імунологія за ред.. акад. НАНУ В.П.Широбокова. – Вінниця. – «Нова книга». – 2011.
В – Додаткові:
1. Борисов Л.Б., Козьмин – Соколов Б.Н., Фрейдлин И.С.. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии, иммунологии. /Под ред. Борисова Л.И. – М.: Медицина, 1993
2. Джавец Э., Мельник Дж. Л., Эйдельберг Э.А. Руководство по медицинской микробиологии. 1-ый т. Пер. с англ. – М.: Медицина, 1982.
Методичку склала доц. Романюк Л.Б.
Затверджено на засіданні кафедри 7.06.2013 р., протокол № 10
