Дисципліна «Хірургія»
модуль 1. Абдомінальна хірургія.
ЗАНЯТТЯ №7 (ПРАКТИЧНЕ – 6 ГОД.)
Тема 7. зовнішні та внутрішні грижі живота та їх УСКЛАДНЕННЯ.
Мета: Засвоїти етіологію, патогенез, клініку, діагностику, диференційну діагностику неускладнених та ускладнених черевних гриж. Навчитися визначати показання та протипоказання до оперативного лікування, лікувальну тактику в залежності від виду грижі та наявності ускладнень, покази та вибір методу знечулення і оперативного втручання, принципи ведення післяопераційного періоду, проведення експертизи непрацездатності і реабілітації після операції з приводу неускладнених та ускладнених гриж.
Професійна орієнтація студентів. Черевні грижі зустрічаються у 3-5 % населення. Грижа обмежує якість життя грижоносія і є життєвонебезпечним захворюванням через розвиток ускладнень. Знання клініки, своєчасна діагностика та лікування ускладнених черевних гриж дозволяє знизити летальність ,яка при защемлених грижах за даними різних авторів досягає до 20 %.
Методика виконання практичної роботи.
Алгоритм спілкування студентів із пацієнтами з патологією, що розглядається по темі (комунікативні навички):
- Привітатись та назвати себе.
- На обличчі повинна бути привітна усмішка – це дозволяє встановити до вас довірчих відносин з боку пацієнта.
- Пацієнту в приємній формі слід пояснити мету візиту, тему й тривалість бесіди та отримати його згоду.
- Якщо пацієнт тільки поступає в стаціонар провести коректну та спокійну бесіду з його родичами, в якій разом з лікуючим лікарем повідомити їх про попередній діагноз, мету госпіталізації, проведення певних обстежень, які плануються для виконання в майбутньому.
- Перед проведенням фізикальних методів обстеження пояснити пацієнту яке обстеження буде виконано, вказати на певні неприємні відчуття і дискомфорт, які може відчути пацієнт під час цього обстеження, наголосити на обов’язковості цього обстеження в діагностиці даного захворювання та отримати його згоду.
- За потреби транспортування до місця обстеження (оглядова кімната, рентгенкабінет, УЗД-кабінет) пояснити її необхідність пацієнту.
- Підготуватись до проведення обстеження (для даної патології мається на увазі огляд патологічно зміненої ділянки, пальпація, перкусія та аускультація живота для визначення локальних та загальних патогномонічних симптомів, УЗД органів черевної порожнини) – помити руки теплою водою, вдягнути рукавички.
- Провести те чи інше заплановане обстеження.
- Разом з лікуючим лікарем в коректній та доступній для розуміння пацієнтом формі пояснити результати того чи іншого обстеження.
- Залучити близьких пацієнта до бесіди та в доступній формі пояснити їм результати даних обстежень а за наявності попередніх обстежень порівняти їх результати, обов’язково з’ясувавши чи зрозумілі для них ваші пояснення.
- Обов’язково тільки в присутності лікуючого лікаря обґрунтовувати доцільність оперативного втручання для лікування даної патології у курованого хворого.
- Після проведення хірургічного лікування тільки в присутності лікуючого лікаря та за його згоди слід повідомити результати оперативного втручання хворому та його родичам а також про можливість виникнення тих чи інших ранніх чи віддалених післяопераційних ускладнень.
- За умов обстеження хворого в післяопераційному періоді слід пояснити пацієнту як вірно виконувати гігієнічні процедури, тощо.
- У ввічливій формі отримати згоду пацієнта на участь в перев’язці.
- Разом з лікуючим лікарем пояснити пацієнту, а при потребі і найближчим родичам, ті чи інші дії щодо маніпуляцій, які виконані чи плануються виконуватися в майбутньому а також тактики подальшого лікування.
- Завершити бесіду слід обов’язково з побажанням пацієнту найшвидшого одужання.
Робота 1. Після вступного слова викладача студенти самостійно обстежують хворих з паховими грижами, проводять дослідження зовнішнього отвору пахового каналу та загальне об’єктивне обстеження органів черевної порожнини, знайомляться з медичною документацією, обґрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження хворого, оцінюють результати обстежень, проводять диференціальну діагностику, формулюють клінічний діагноз та визначають методи лікування хворих з паховими грижами.
Робота 2. Студенти самостійно обстежують хворих з стегновими грижами, знайомляться з методами діагностики, медичною документацією, обґрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження хворого, оцінюють результати обстежень, проводять диференціальну діагностику, формулюють клінічний діагноз та визначають методи лікування хворих із стегновими та іншими видами черевних гриж.
Робота 3. Студенти проводять обстеження хворих з ускладненими грижами, знайомляться з методами діагностики, медичною документацією, обґрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження хворого, оцінюють результати обстежень, проводять диференціальну діагностику , формулюють клінічний діагноз та визначають методи лікування, заповнюють листки призначень, записують щоденники в історії хвороби, проводять перев’язки хворим з неускладненими та ускладненими черевними грижами.
Програма самопідготовки студентів.
1.Анатомо – топографічні та фізіологічні особливості передньої черевної стінки пахового проміжку та пахового каналу (слабі місця черевної стінки).Хірургічна анатомія пахової ділянки та пахового каналу.
2.Визначення термінів: “Грижа”, “Евентерація”, “Випадіння”.
3.Причини виникнення гриж ( зумовлюючі, викликаючі).
4.Анатомо-топографічна і клінічна характеристика черевних гриж.
5.Класифікація черевних гриж з визначенням причин їх виникнення, локалізації, клінічного перебігу. Елементи грижі та їх характеристика..
6.Загальні клінічні ознаки вправимих гриж.
7. Визначення ковзної грижі та її клінічна характеристика.
8.Загальні принципи та етапи оперативного лікування неускладнених черевних гриж. Протипокази до оперативного втручання.
9.Пахові грижі. Класифікація, клініка, діагностика.
10.Диференційна діагностика пахових гриж
11.Анатомо-фізіологічне обгрунтування вибору методу пластики пахового каналу, традиційні та лапароскопічні хірургічні операції при лікуванні пахових гриж. Застосування пластичних матеріалів в лікуванні пахових гриж.
І2. Особливості оперативного лікування ковзних та вроджених пахових гриж.
13.Принципи ведення післяопераційного періоду після герніопластики.
14.Експертиза непрацездатності та реабілітації хворих після операції з приводу пахових гриж.
1.Анатомо-топографічна характеристика стегнового каналу, білої лінії живота, спігелієвої лінії і інших “слабих” місць черевної стінки. Хірургічна анатомія стегнового каналу.
2. Класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика стегнових гриж.
3.Анатомо-фізіологічне обгрунтування вибору методу пластики стегнового каналу при лікуванні стегнових гриж.
4.Ведення післяопераційного періоду після герніопластики з приводу стегнової
грижі.
5.Експертиза непрацездатності та реабілітації хворих після операції з приводу стегнових гриж.
6.Пупкові грижі. Класифікація, клініка, диференційна діагностика. Принципи оперативного лікування.
7.Ведення післяопераційного періоду після герніопластики з приводу пупкових гриж.
8.Експертиза непрацездатності та реабілітації хворих після операції з приводу пупкових гриж.
9.Грижі білої лінії живота. Класифікація, клініка, диференційна діагностика. Принципи оперативного лікування.
10.Ведення післяопераційного періоду після герніопластики з приводу гриж білої
лінії живота .
11.Експертиза непрацездатності та реабілітації хворих після операції з приводу гриж
білої лінії живота .
12.Грижі спігелієвої лінії, поперекові, промежинні, сідничні, затульні, внутрішні.
Особливості клініки, диференційної діагностики та лікувальної тактики.
13.Рецидивні і післяопераційні вентральні грижі. Особливості клініки, диференційної
діагностики та лікувальної тактики.
14.Покази та методи оперативних втручань із застосуванням пластичних матеріалів в лікуванні пупкових, рецидивних і післяопераційних вентральних гриж.
16.Принципи експертизи непрацездатності і реабілітації хворих після операції з приводу гриж спігелієвої лінії, поперекових, промежинних, сідничних, рецидивних і післяопераційних вентральних гриж.
1.Класифікація ускладнень черевних гриж.
2.Види защемлення . Класифікація защемлення за механізмом виникнення.
Патолого-анатомічні зміни в защемленому органі.
3.Основні клінічні ознаки защемлення грижі.
4.Особливості клініки та діагностики защемленої грижі.
5.Диференційна діагностика защемленої грижі в залежності від її локалізації. Диференційна діагностика калового і еластичного защемлення.
6. Вибір лікувальної тактики , загальні принципи, особливості та етапи оперативного лікування защемлених черевних гриж. Показання до резекції кишки та її особливості
7.Особливості клінічного перебігу при ретроградному, пристінковому та защемленні ковзних гриж.
8.Самостійне вправлення защемленої грижі. Тактика хірурга при самостійному вправленні защемлення грижі.
9.Ускладення при самостійному та насильному вправленні защемленої грижі.
10.Псевдозащемлення грижі. Етіологія, клініка, діагностика та лікування.
11.Несправжнє вправлення защемленої грижі. Визначення поняття, класифікація, клініка, діагностика, лікувальна тактика.
12. Визначення та причини невправимої грижі.
13. Клініка, діагностика, диференційна діагностика невправимої грижі.
14.Лікувальна тактика та особливості оперативного втручання при невправимій грижі..
15. Визначення та причини копростазу в грижі.
16. Клініка, діагностика, диференційна діагностика копростазу в грижі.
17. Лікувальна тактика при копростазі в грижі.
18. Визначення та причини запалення грижі.
19. Клініка, діагностика, диференційна діагностика запаленої грижі.
20. Лікувальна тактика при запаленні в грижі.
21.Особливості оперативного втручання при запаленні грижі
22.Травма грижі. Особливості клініки, діагностики і лікувальної тактики.
23.Профілактика гриж.
Семінарське обговорення теоретичних питань.
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:
1. Хворий М, 75 років, упродовж останніх 3-х років має труднощі при сечовипусканні. Сеча виділяється тонким, в’ялим струмком, стали частими позиви до сечовипускання. Рік тому чоловік помітив в обох пахових ділянках округлі випинання розміром 6х6 см, які зникають у горизонтальному положенні. Зовнішні пахові кільця круглі, їх діаметр біля
ззовні від грижевого мішка. Встановіть діагноз:
*A. Двобічна пряма пахова грижа, аденома передміхурової залози.
B. Двобічна коса пахова грижа
C. Двобічний паховий лімфаденіт.
D. Аденома передміхурової залози.
E. Двобічна ліпома пахових ділянок.
2. У 6 місячного хлопчика, виявлено лівобічну пахово-калиткову грижу. Назвіть головну причину її виникнення:
A. Розширення зовнішнього кільця пахового каналу.
B. Розширення внутрішнього кільця пахового каналу.
C. Підвищення внутрішньочеревного тиску.
*D. Незарощення пахового відростка очеревини.
E. Недорозвинення пахового відростка очеревини.
3. Хворий, 38 років, скаржиться на біль та випинання у правій паховій ділянці. Мають місце дизуричні явища. Випинання вправиме. В правій паховій ділянці визначається утвір округлої форми, еластичної консистенції, зовнішнє пахове кільце діаметром біля
A. Коса пахова грижа.
*B. Пряма пахова грижа.
C. Варикоцеле.
D. Крипторхізм.
E. Стегнова грижа.
4. Хворий Н, 46 років, скаржиться на наявність грижового випинання в ділянці пупка і біль у ньому. Хворіє 8 років. Грижове випинання має
A. Защемлена пупкова грижа.
*B. Невправима пупкова грижа.
C. Передочеревинна ліпома.
D. Кіста урахуса.
E. Вправима пупкова грижа.
5. Призовник 17 років, скаржиться на наявність патологічного утвору, який з’являється в лівій паховій ділянці при фізичному навантаженні й натужуванні. Утвір має овальну форму, розміром 4 *
A. Правобічна стегнова грижа.
B. Правобічна пряма пахова грижа.
*C. Правобічна коса пахова грижа.
D. Варикозне розширення вен сім‘яного канатика.
E. Кіста сім‘яного канатика.
6. Хвора К, 55 років, скаржиться на наявність пухлиноподібного утвору в ділянці пупка і періодичний біль у ньому при навантаженнях. Оперована 6 років тому з приводу жовчно-кам’яної хвороби. При огляді нижче пупка визначається пухлиноподібний утвір овальної форми до
Позитивний симптом кашльового поштовху.
Сформулюйте попередній діагноз:
*A. Вправима післяопераційна навколопупкова грижа.
B. Невправима післяопераційна пупкова грижа.
C. Параумбілікальна невправима грижа.
D. Грижа білої лінії живота.
E. Діастаз прямих м’язів живота.
7. Хворій Л, 36 років, у минулому було проведено лапароскопічну холецистектомію. Жінка має ожиріння ІІ ступеня. Через 1 рік після операції в ділянці навколопупкового операційного рубця з’явилось болюче випинання розміром 4х4 см, м’яко-еластичної консистенції, яке збільшується при натужуванні й кашлі. У положенні лежачи утвір зникає Нижче пупка в білій лінії живота визначається дефект до 3см, позитивний симптом кашльового поштовху.
Сформулюйте попередній діагноз:
A. Вправима пупкова грижа.
B. Пухлина черевної порожнини.
C. Діастаз прямих м’язів живота.
D. Передочеревинна ліпома.
*E. Післяопераційна вентральна грижа.
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача).
Студент повинен знати:
1.Анатомо-топографічні та фізіологічні особливості передньої черевної стінки і таза.
2.Етіологію, патогенез, класифікацію черевних гриж і їх ускладнень.
3. Клінічну характеристику та діагностику черевних гриж різних локалізацій.
4.Покази та протипокази до оперативного лікування гриж, методи профілактики гриж.
5.Методи оперативних втручань при неускладнених черевних грижах різної локалізації.
6 Етіопатогенез і класифікація ускладнень черевних гриж.
7.Клініку, діагностику, диференційну діагностику ускладнених черевних гриж.
8. Покази та протипокази до консервативного та оперативного лікування ускладнених гриж, особливості передопераційної підготовки.
9. Основні особливості оперативного лікування ускладнених гриж, вибір методу та обсягу хірургічних втручань.
10.Ускладнення до – та післяопераційного періоду, методи їх профілактики та лікування, особливості ведення післяопераційного періоду.
10. Принципи експертизи непрацездатності і реабілітація хворих, що перенесли операцію з приводу гриж.
Студент повинен вміти:
1.Зібрати анамнез у хворого з підозрою на черевну грижу.
2.Провести загальноклінічне обстеження та виявити основні клінічні ознаки та симптоми неускладнених і ускладнених черевних гриж.
3.Провести пальпацію місць можливого виходу черевних гриж і грижових випинань.
4.Скласти план лабораторного та інструментального обстеження, трактувати результати обстежень, визначити попередній діагноз та тактику ведення хворого, провести комплексне обстеження разом з суміжними лікарями-спеціалістами.
5.Аргументувати і формулювати клінічний діагноз, готувати хворих до екстренних та планових хірургічних втручань.
6.Визначити покази і протипокази до оперативного втручання, правильно обрати передопераційну підготовку, вид знечулення, оперативний доступ та об’єм оперативного втручання в залежності від клінічної форми та наявності ускладнень у хворих з черевними грижами.
7.Вести хворих у післяопераційному періоді, проводити перев’язки.
8.Вести медичну документацію по курації хворих.
9.Використовувати навчальну та наукову літературу для вирішення професійних завдань, підвищення рівня професійної підготовки.
Джерела інформації:
А – Основні:
1. Хірургія/ за ред Л.Я. Ковальчука.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2010.- 1056 с.
2. Л.Я.Ковальчук., Ю.П. Спіженко, В.Ф. Саєнко та інш. Шпитальна хірургія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- с 273-288.
3. Ковальчук Л.Я., Саєнко В.Ф., Книшов Г.В. Клінічна хірургія (в двох томах). –
4. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – Т-2. с. 11-29
5. компакт диск “Факультетська хірургія” файл “Грижі”.
6. підручник “Факультетська хірургія” під редакцією В.О.Шідловського. – Тернопіль:
7. Укрмедкнига, 2002.- с. 4-52
8. Л.Я. Ковальчук, І.Я. Дзюбановський. Атлас оперативних втручань на органах шлуково-кишкового тракту і передній черевній стінці: Монографія.- Тернопіль,Укрмедкнига, 2004.-с.155-176.
В – Додаткові:
1. М. И. Кузин. Хирургические болезни. – М.: – Медицина, 1986.- 611 С.
2. Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости.
3. под ред. В.С. Савельева. М.: Медицина, 1986. – 608 С.
4. Войленко В.Н., Меделян А.И., Омельченко В.М. Атлас операции на брюшной
5. стенке и органах брюшной полости. М.: Медицина, 1965. – 611 С.
6. Тоскин К.Д., Жебровский В.В. Грыжи брюшной стенки. М.: Медицина, 1990.- 317 С.
Методичну вказівку склав ас. Футуйма Ю.М.
|
Обговорено на засіданні кафедри |
Схвалено на цикловому методкомі з хірургічних дисциплін |
