Методична вказівка для студентів
Змістовий модуль 4.
Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
ЗАНЯТТЯ № 12 (практичне – 6 год.)
Теми: 1. Клініко-морфологічні варіанти первинних гломерулонефритів у дітей.
2. Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей.
3. Гостра та хронічна ниркова недостатність у дітей.
Мета:
• визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей
• визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей
• демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією сечової системи
• планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях сечової системи
• проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей
• ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями сечової системи у дітей
Професійна орієнтація студентів:
Гломерулонефрит – це набуте імунокомплексне, асептичне, двобічне ураження клубочків нирок з втягненням в патологічний процес інтерстицію і канальців. Воно посідає чільне місце серед набутих нефропатій, супроводжується порушенням практично всіх видів обміну речовин, змінами з боку багатьох органів і систем, часто призводить до розвитку гострої і хронічної ниркової недостатності, що є причиною ранньої інвалідизації дітей та підлітків.
Методика виконання практичної роботи: 9.00-12.00 год.
І. Тема №1 практичного заняття: Клініко-морфологічні варіанти первинних гломерулонефритів у дітей.
Робота 1. Виявити скарги, чинники, які спричинили розвиток захворювання і клінічні симптоми. Використати комунікативні навички при обстеженні дитини: привітний вираз обличчя, усмішка. лагідний тон розмови, привітатись та представити себе, коректна та спокійна бесіда з хворою дитиною та її батьками,пояснення наступних дій дитині та її батькам (госпіталізація, проведення певних обстежень).
Робота 2. Поставити діагноз під час курації хворого з гострим або хронічним гломерулонефритом. З’ясувати причину захворювання. Визначити чинники ризику. Встановити варіант або форму захворювання. Тактика ведення хворої дитини при гострому та хронічному гломерулонефриті.
ІІ. Тема №2 практичного заняття: Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей.
Робота 3 . Використати комунікативні навички при обстеженні дитини: Привітний вираз обличчя, усмішка. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий
фонендоскоп). Проведення обстеження. Пояснення результатів обстеження батькам дитини обстеження чи є у хворого порушення функції нирок.
Робота 4. Диференціальна діагностика гострого постстрептококового гломерулонефриту зі спадковим нефритом Альпорта, швидко прогресуючим гломерулонефритом, хворобою Берже тощо. Нефротичний синдром у дітей: диференціальна діагностика, ускладнення. Клінічні варіанти перебігу хронічного гломерулонефриту у дітей. Скласти план етапів лікування ( стаціонар, місцевий санаторій, амбулаторне лікування).
Виходячи з патогенезу захворювання, призначити режим, дієту, медикаментозну терапію, включаючи патогенетичну та симптоматичну. Показання до біопсії нирок у дітей.
ІІІ Тема №3 практичного заняття: Гостра та хронічна ниркова недостатність у дітей.
Робота 5. Гостра ниркова недостатність у дітей: етіологія, патогенез, клініко-лабораторні симптоми, диференціальна діагностика, екстрена допомога, тактика ведення хворих дітей.
Робота 6. Хронічна хвороба нирок у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей: провідні клініко-лабораторні симптоми та синдроми, диференціальна діагностика, тактика лікування та профілактика.
Програма самопідготовки студентів
1. Клінічні прояви гломерулонефритів.
2. Діагностика і диференціальна діагностика гломерулонефритів.
3. Класифікація гломерулонефритів.
4. Етіологія гломерулонефритів.
5. Патогенетичні механізми розвитку гломерулонефритів.
6. Основні принципи лікування і диспансеризації дітей, страждаючих на гломерулонефрити.
Перерва – 12.00-12.30
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ – 12.30- 14.00 (2 академічні години)
Семінарське обговорення теоретичних питань
1. Клініко-морфологічні варіанти первинних гломерулонефритів у дітей.
2. Диференціальна діагностика гострого постстрептококового гломерулонефриту зі спадковим нефритом Альпорта, швидко прогресуючим гломерулонефритом, хворобою Берже тощо.
3. Нефротичний синдром у дітей: диференціальна діагностика, ускладнення.
4. Клінічні варіанти перебігу хронічного гломерулонефриту у дітей.
5. Показання до біопсії нирок у дітей.
6. Тактика ведення хворої дитини при гострому та хронічному гломерулонефриті.
7. Гостра ниркова недостатність у дітей: етіологія, патогенез, клініко-лабораторні симптоми, диференціальна діагностика, екстрена допомога, тактика ведення хворих дітей.
8. Хронічна хвороба нирок у дітей.
9. Хронічна ниркова недостатність у дітей: провідні клініко-лабораторні симптоми та синдроми, диференціальна діагностика, тактика лікування та профілактика.
Зразки тестових завдання та ситуаційних задач.
Задача 1. Мати дівчинки 10 років скаржиться на наявність у дитини головного болю, нездужання, червонуватого кольору сечі. Хворіє протягом тижня, вищезгадані явища з’явились через 3 тижні після перенесеної ангіни. При огляді: блідість шкіри і слизових, язик обложений білою осугою. ЧСС 88 за 1 хв., АТ 110 і 70 м.рт. ст, ЧД 18 за 1 хв. Симптом Пастернацького слабо позитивний з обох боків. В загальному аналізі сечі: питома вага 1012, білок 1,47 г/л, лейкоцити 2-4 в полі зору, еритроцити покривають Ѕ поля зору. Добовий діурез 950 мл.
Завдання: 1. Поставте діагноз.
2.Які обстеження необхідні хворій?
3. Призначте лікування.
Задача 2. Хлопчик 9 років поступив в клініку із скаргами на біль в животі, підвищення температури тіла до 38 оС, виражені набряки на обличчі, кінцівках, тулубі, зменшення кількості сечі. 3 тижні тому хворів на ГРВІ. При обстеженні в загальному аналізі сечі питома вага 1016, білок 5,5 г/л, лейкоцити 2-3 в полі зору, еритроцити 3-4 в полі зору, гіалінові циліндри 2-3 в полі зору. В біохімічному аналізі крові: білок 52,8 г/л, сечовина 5,8 ммоль/л, креатинін 0,079 ммоль/л, холестерин 5,6 ммоль/л.
Завдання: 1. Поставте діагноз.
2. Який механізм виникнення набряків у даної дитини?
3. Призначте діуретик даній дитині.
Задача 3. Дівчинка 8 років знаходиться на стаціонарному лікуванні протягом 1,5 місяця. Захворювання розпочалося через 2 тижні після перенесеної ангіни з появи головного болю, нездужання, набряків на обличчі, кінцівках, тулубі. Під впливом проведеного лікування набряки зникли. При огляді: шкіра бліда, пастозна. ЧСС 80 за 1 хв., АТ 110 і 70 мм.рт. ст. В загальному аналізі сечі – питома вага 1010, білок 3,7 г/л, лейкоцити 3-4 в полі зору, еритроцити 1-2 в полі зору, гіалінові циліндри 1-2 в полі зору. В пробі за Зимницьким добовий діурез 900 мл., коливання питомої ваги 1006-1020, переважає денний діурез. В біохімічному аналізі крові білок 50 г/л, АГК 0,5, холестерин 10 ммоль/л, сечовина 5,8 ммоль/л, креатинін 0,088ммоль/л.
Завдання: 1.Сформулюйте клінічний діагноз.
2.Які симптоми підтверджують варіант захворювання?
3.Яку патогенетичну терапію потрібно призначити дитині?
Задача 4. Хлопчику 7 років. Протягом 1,5 року знаходиться під спостереженням нефролога. Захворювання почалося з появи набряків, болей в попереку, головних болей, зменшення кількості сечі. Під впливом проведеного лікування набряки зникли, самопочуття значно покращилося. При останньому плановому обстеженні виявлено: в загальному аналізі сечі: питома вага 1018, білок 5,7 г/л, лейкоцити 1-2 в полі зору, еритроцити 1-2 в полі зору; в біохімічному аналізі крові: білок 54 г/л, альбуміни 40%, глобуліни 60%, холестерин 12,6 ммоль/л, сечовина 5,8 ммоль/л, креатинін 0,077 ммоль/л.
Завдання: 1.Сформулюйте діагноз.
2. Перечисліть критерії форми захворювання.
3. Призначте патогенетичну терапію.
Задача 5. Мати хлопчика 11 років звернулась до лікаря з приводу появи у дитини головного болю, нездужання, темно-червоного кольору сечі. 2 тижні тому в школі йому проведено ревакциницію проти туберкульзу. В 7-річному віці він переніс гострий гломерулонефрит, нефритичний варіант. При об’єктивному обстеженні виявлено незначну пастозність гомілок, АТ 110 і 60 мм.рт. ст.. В загальному аналізі сечі: питома вага 1020, білок 0,91 г/л, лейкоцити 2-3 в полі зору, еритроцити на Ѕ поля зору.
Завдання: 1. Поставте діагноз.
2. Яка найбільш ймовірна причина загострення патологічного процесу в нирках?
3. Які обстеження неохідно призначити для уточнення діагнозу?
Задача 6. Дитині 3 роки. Часто хворіє на ГРВІ. Три дні тому, після укусу бджоли почав скаржитися на млявість, головний біль, з’явилися набряки на обличчі, кінцівках і в ділянці попереку, нудота, одноразова блювота. Сечопуск за добу був тільки один раз. При огляді спостерігається блідість шкіри, виражені набряки по всьому тілі. Тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці, ЧСС 120 за 1 хв., дихання ослаблене в нижніх відділах обох легень. Живіт збільшений у розмірах, печінка виступає із-під реберної дуги на 4 см, визначається вільна рідина в черевній порожнині. В загальному аналізі крові: ер. 3,12х10 12/л, Нв 110 г/л, кол.пок. 1,0, лейкоц. 12,0х10 9/л, е. 3%, п. 4%, с. 50%, л. 38%, м. 5%, ШОЕ 20 мм/год. Загальний аналіз сечі: питома вага 1010, білок 5,92г/л, лейкоцити 2-3 в полі зору, еритроцити 20-40 в полі зору. В біохімічному аналізі крові: загальний білок 52 г/л, холестерин 9,4 ммоль/л, сечовина 16,4 ммоль/л, креатинін 0,28 ммоль/л.
Завдання:1.Сформулюйте діагноз.
2.Які дані вказують на порушення функції нирок?
3. Призначте гепарин даній дитині, випишіть рецепт.
Задача 7. Хлопчик 12 років з’явився на огляд до нефролога. Скаржиться на періодичний головний біль, млявість. Хворіє пртягом 4-х років. При об’єктивному обстеженні: блідість шкіри і слизових, ослаблення серцевих тонів, систолічний шум в У точці, АТ 120 і 70 мм. рт. ст., ЧСС 88 за 1 хв., печінка на 3 см виступає із-під реберної дуги. В загальному аналізі сечі: питома вага 1004, білок 5,1 г/л, лейкоцити 3-4 в полі зору, еритроцити 4-5 в полі зору , білок в добовій сечі 4г, В пробі по Зимницькому питома вага сечі протягом доби 1002-1008, добовий діурез 700 мл (переважає нічний) ; в біохімічному аналізі крові сечовина 24,56 ммоль/л, креатинін 0,18 ммоль/л; клубочкова фільтрація 50 мл за 1 хв.
Завдання: 1. Сформулюйте діагноз.
2. Які із наведених лабораторних показників характеризують стан ниркової функції?
3. Призначте хлорбутін даній дитині, випишіть рецепт.
Задача 8. Дівчинці 8 років. Мати скаржиться на наявність у дитини блідості, поганого апетиту, в’ялості, набряклості обличчя. Місяць тому перехворіла на ангіну, тиждень тому з’явились вищезгадані скарги. При об’єктивному обстеженні: шкіра і слизові оболонки бліді, мигдалики збільшені, гіперемійовані, язик обкладений білою осугою, ЧСС 108 за 1 хв,ЧД 24 за 1 хв, АТ 150 і 90 мм. рт. ст., тони серця послаблені, діяльність ритмічна, систолічний шум на верхівці. Сечовиділення не порушене. Загальний аналіз крові: ер. 3,1 х 10 12/л, Нв 100 г/л, кол.пок. 1,0, лейк. 7х109/л, п.-12%, с.-43%, л.-39%, м.-1%, ШОЕ 20 мм/год; заг. аналіз сечі: відн. щільність 1018, білок 2,17 г/л, лейк. 3-5 в полі зору, еритр. 40-60 в полі зору, гіалінові та зернисті циліндри пооодинокі в полі зору; проба за Зимницьким: коливання відносної щільності сечі 1006-1020, переважає нічний діурез; біохімічний аналіз крові: сечовина 5,3 ммоль/л, креатинін 0,08 ммоль/л.
Завдання: 1.Поставте орієнтовний діагноз.
2.Перечисліть симптоми, які підтверджують діагноз.
3. Призначте антибактеріальний препарат даній хворій, випишіть рецепт.
Задача 9. Хлопчик 6 років пртягом півтора року хворіє на гломерулонефрит. Захворювання почалося через 2 тижні після ГРВІ з появи набряків на обличчі, змін в сечі. Після проведеного лікування в стаціонарі був виписаний в задовільному стані. Знаходився під спостереженням. Сліди білка в сечі утримувались постійно. В даний час скаржиться на головний біль, загальне нездужання, появу набряків. При огляді: шкіра і слизові оболонки бліді, на обличчі, гомілках, попереку спостерігаються набряки. ЧСС 108 за 1 хв. АТ 150 і 100 мм рт ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2 см. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1010, білок 11,7 г/л, лейк. 3-4 в полі зору, еритр. 4-5 в полі зору. В біохімічному аналізі крові загальний білок 48г/л, холестерин 9,68 ммоль/л, сечовина 16,4 ммоль/л, креатинін 0,16 ммоль/л. В пробі за Земницьким коливання відносної щільності сечі 1005 – 1010, добовий діурез 370 мл, переважає нічний діурез.
Завдання: 1.Поставте діагноз. 2.Назвіть критерії порушення функції нирок. 3.Призначте гіпотензивну терапію, випишіть рецепт.
Задача 10. Дівчинці 10 років. Місяць тому перенесла ангіну. Пртягом останніх 2 тижнів мати спорстерігає у неї червоний колір сечі. Дитина іноді скаржиться на головний біль, недомагання. При об’єктивному обстеженні шкіра і слизові бліді, набряки відсутні. АТ 110 і 60 мм рт ст. В загальному аналізі сечі: відносна щільність 1018, білок 0,91 г/л, лейк. 2-3 в полі зору, еритр. на Ѕ поля зору, гіалінові циліндри 2-3 в полі зору.
Завдання: 1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Які критерії варіанту захворювання у даної дитини?
3. Призначте лікування.
Самостійна робота студентів. 14.15-15.00 (1 академічна година).
– перевірка вихідного рівня знань
– тематичний тренінг з “Кроку-2”
– відпрацювання практичних навичок, здача матрикулів.
Форми та методи контролю: тестові завдання, ситуаційні задачі та запитання по практичній роботі.
Студент повинен знати:
1. Основні патогенетичні синдроми при гострій і хронічній нирковій недостатності, механізми їх розвитку
2. Причини, що приводять до розвитку гострої і хронічної ниркової недостатності.
3. Клінічні і лабораторні критерії, що свідчать про розвиток у дитини ниркової недостатності.
4. Стадії гострої і хронічної ниркової недостатності.
5. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності у дітей
6. Тактика ведення дітей з хронічною нирковою недостатністю.
7. Показання до діалізної терапії, трансплантації нирок.
8. Прогноз гострої і хронічної ниркової недостатності.
Студент повинен вміти:
1. Призначити та інтерпретувати результати загальноклінічного аналізу сечі, аналізу сечі за Зимницьким, аналізу сечі за Нечипоренком.
2. Проводити катетеризацію сечового міхура м’яким зондом
3. Надати допомогу при невідкладних станах (Гостра ниркова недостатність ).
Відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Задача 1. 1.Гострий гломерулонефрит, період виражених клінічних проявів без порушення функції нирок.
2. Біохімічний аналіз крові: білок і його фракції, сечовина, креатинін, холестерин; пробу Зимницького; кліренс по ендогенному креатиніну; УЗД.
3. Ліжковий режим; дієта №7; бензилпеніциліну натрієва сіль по 250 тис.ОД 4 рази на добу в/м; гепарин по 2 тис. ОД 4 рази на добу п/ш; курантил по 1 табл. 3 рази на день; аскорутин по Ѕ табл. 3 рази на день; діазолін по 0,05 3 рази на день; вітамін Е 30% р-н по 7 крапель 3 рази на добу.
Задача 2. 1.Гострий гломерулонефрит, період виражених клінічних проявів без порушення функції нирок.
2. Гіпопротеїнемія, порушення мінерального обміну, гіперальдостеронізм, підвищена проникність судинної стінки, недостатність кровообігу.
3. Лазикс, 1% розчин по 3 мл на добу в/в або в/м.
Задача 3. 1.Гострий гломерулонефрит, нефротичний варіант, період виражених клінічних появів без порушення функції нирок.
2. Набряки, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолестеринемія, висока протеїнурія.
3. Преднізолон по 50 мг/добу протягом 4 тижнів з поступовим зниженням дози і переходом на переривчасте лікування.
Задача 4. 1. Хронічний гломерулонефрит, нефротична форма, період загострення без порушення функції нирок.
2. Набряки, висока протеїнурія ( більше 3 г/добу), гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолестеринемія.
3. Комплекс патогенетичної терапії, що включає: преднізолон по 50 мг/добу протягом 2-4 тижнів з поступовим зменшенням дози напротязі 8 тижнів з переходом на переривчастий курс лікування; гепарин по 1 тис ОД п/ш протягом 3-4 тижнів; хлорбутін по 4,8 мг/добу протягом 6 тижнів і по 2,4 мг/добу до 6 місяців.
Задача 5. Хронічний гломерулонефрит, гематурична форма, період загострення без порушення функції нирок.
2. Ревакцинація проти туберкульозу.
3. Проба за Зимницьким; біохімічний аналіз крові: білок та його фракції, сечовина, креатинін, холестерин, електроліти; кліренс по ендогенному креатиніну; УЗД; оглядову те екскреторну урографію, пробу Манту.
Задача 6. 1. Гострий гломерулонефрит, гостра ниркова недостатність.
2. Олігурія, підвишення креатиніну і сечовини в біохімічному аналізі крові.
3. Гепарин по 500 ОД ( 0,1 мл) 4 рази на добу п/ш.
Rp.: Heparini 5,0 (25000 од)
D.S.Вводити підшкірно по 0,1 мл 4 рази на добу п/ш дитині.
Задача 7. 1. Хронічний гломерулонефрит, змішана форма, період загострення з порушенням функції нирок.
2. В біохімічному аналізі крові збільшення рівня креатиніну, сечовини, зниження клубочкової фільтрації, зниження відносної щільності сечі, зменшення її коливання протягом доби.
3. Хлорбутин по 6 мг/добу протягом 6 тижнів, потім Ѕ дози протягом 6 місяців.
Rp.: Tab. Chlorbutinum 0,002
D.t d. № 20
S. По 1 таблетці 3 рази в день ( 0,2 мг/кг/добу).
Задача 8. 1. Гострий гломерулонефрит, період розгорнутих клінічних проявів без порушення функції нирок.
2. Набряки, гіпертензія, протеїнурія, гематурія, циліндрурія.
3. Бензилпеніциліну натріева сіль по 250 тис Од 4 рази на день в/м.
Rp.: Bensylpenicillini-natrii 1 000 000 од.
D.t.d.№10 in amp.
S.Вміст флакону розчинити в 5мл 0,25% розчину новокаїну і вводити в/м по 2,5мл 4 рази на добу ( 20-50 тис.ОД/кг/добу).
Задача 9. 1.Хронічний гломерулонефрит, нефротична форма, період загострення з порушенням функції нирок.
2. Гіпостенурія, олігурія, підвищення концентрації в крові сечовини, креатиніну.
3. Дібазол по 0,5 мл 1% розчину в/м або в/в.
Rp.: Sol. Dibazoli 1% 1,0 ml/
D.t.d. № 2 in ampull.
S. По 0,5 мл в/м.
Задача 10. 1. Гострий гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом.
2. Відсутність позаниркових проявів, в сечовому синдромі: протеїнурія до 1 г/л, гематурія, циліндрурія.
3. Ліжковий режим; дієта №7; феноксиметилпеніцилін по 0,5 4 рази на добу; тавегіл по Ѕ таблетки 3 рази на день; курантил по Ѕ табл. 3 рази на день; ацетилсаліцилова кислота по 0,5 3 рази на день після їди; віт.Е по 1 капсулі 2 рази на день.захворювання.
Джерела інформації:
А. Основні.
1. Сміян І.С. Лекції з педіатрії – Тернопіль: Підручники посібники,2006.- С 342.
2. Матеріали до практичних занять
3. Педиатрия: Учебник/под ред. В.Г. Майданника, – 2-е изд. – Харьков: Фолио, 2002. – С.707-745.
4. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.
5. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.
6. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка – Х.: Прапор. – 2008. – 200 с.
7. Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.
8. Педиатрия. Под ред. Дж.Грефа. М.: Практика, 1997. – 911 с.
- Петрушина А.Д. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.
- Пєший М.М. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед.навч.закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.
- Пособие ИВБДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста), Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития, Ребенка и Подростка (САН), 2000, 202 с.
- Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.
В. Додаткові
1. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений ІІІ – ІУ уровней аккредитации. 2-е изд., испр. И доп./ Харьков: Фолио, 2002.- С 567 – 587.
2. Медицина дитинства / Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та ін.; за ред. П.С.Мощича; Навч. посібник у 4 Т.-К.:”Здоров’я”, 1994.- Т 2.- С 280–291.
3. Смиян И.С., Луговая О.И. Заболевания мочеполовой системы у детей.- К.:Здоров’я, 1994.- С. 60 – 109.
4. Шабалов Н.П. Детские болезни.- СПб.: Издательство “Питер”, 2000.- С.678 – 694.
5. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии – Луганск, 2003.-131с.
6. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів-Донецьк: Донбас, 2004. – 84 с.
7. Волосовець О.П.,Кривопустов С.П. Єршова І.Б., Рещіков В.А. Фізична реабілітація в педіатрії. Навчальний посібник. – Київ. -Луганськ, 2009. – 182 с.
Методичну вказівку склала доц. Воронцова Т.О.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
27 травня 2010 р. протокол № 9
Переглянуто на засіданні кафедри
26 . 06.2013 р. протокол № 10
