МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

  МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗАНЯТТЯ № 5 (практичне – 6 год.)

Теми:  1. Методи дослідження та оцінка здоров’я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища. – 2 год.

2. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально-виховних дошкільних закладів та шкіл – 2 год.

3. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи. – 1 год.

 4. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна.Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною – 1 год.

Мета: 1. Засвоїти методи соматоскопічних, соматометричних і фізіометричних досліджень дітей та підлітків, а також сучасні методи математично-статистичної оцінки фізичного розвитку індивідууму та колективу.

 3. Засвоїти методику санітарного обстеження загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів та закріпити і доповнити знання студентів з гігієни дітей та підлітків.

       4. Засвоїти методи гігієнічної оцінки середовищних факторів  шкільних закладів, меблів, підручників, шкільного розкладу занять тощо.

5. Засвоїти методи гігієнічної оцінки  факторів середовища дошкільних  закладів, меблів, іграшок, тощо.

6. Навчитись оцінювати умови праці та фактори оточуючого середовища і їх можливий шкідливий вплив на організм працюючих, розробляти профілактичні заходи.

7. Оволодіти знаннями про здоровий спосіб життя, методи та засоби боротьби з наркоманією, токсикоманією, алкоголізмом, тютюнопалінням, методами впровадження їх в практику охорони здоров’я населення.

8. Закріпити теоретичні знання про психічне здоров’я та його основні критерії, провідні особливості особистості людини.

9. Оволодіти методикою визначення основних показників, які характеризують гігієнічні властивості тканин.

10. Уміти давати гігієнічну оцінку тканинам за результатами дослідження їх фізичних та хімічних властивостей.

11. Засвоїти методи гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною та ознайомитися з основними шляхами проведення санітарно-освітньої роботи серед населення щодо профілактики стоматологічних захворювань.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ

Фізичний розвиток дитини – це комплекс морфофункціональних властивостей організму, які характеризують ріст, формування, працездатність і біологічний вік дитини. Аналіз даних динамічного спостереження за ходом фізичного розвитку дає змогу сформулювати основні закони  росту і розвитку, розробити віково-статеві “норми” фізичного розвитку.

             Обстеження загально освітніх шкіл та інших закладів, яке здійснюється за планом поточного санітарного нагляду, проводити періодично або при порушенні санітарно-гігієнічних умов навчання школярів. встановлюється відповідність санітарно-технічного стану приміщень санітарно-гігієнічним вимогам, оцінюються елементи режиму дня, виховання навчання, харчування тощо. Результати обстеження фіксуються в акті.

Умови перебування дітей в шкільних закладах формують фізичний розвиток і здоров’я дітей, які визначають його ріст,  працездатність і біологічний вік. Значний вплив на формування дитячого організму  проявляє фізичне навантаження, статичне напруження, яке виникає внаслідок вимушеного положення тіла протягом дня. Зменшення статичного навантаження можливо досягти за рахунок збереження правильного робочого положення, яке в свою чергу, залежить   від відповідного підбору шкільних меблів.

Умови перебування дітей в дошкільних закладах формують фізичний розвиток і здоров’я дітей, які визначають його ріст,  працездатність і біологічний вік. Значний вплив на формування дитячого організму  проявляє фізичне навантаження, статичне напруження, яке виникає внаслідок вимушеного положення тіла протягом дня.

Цілий ряд виробничих процесів супроводжується утворенням пилу, що попадає в повітря виробничих приміщень і більш чи менш тривалий час знаходиться в завислому стані і, отже, разом з вдихуваним повітрям попадає в дихальні шляхи працюючих. Пил може бути причиною різноманітних захворювань – від пораження шкірних покривів і кон’юнктиви очей до тяжкої й агресивної хвороби силікозу. Лікар повинен вміти оцінити ступінь, шкідливості впливу пилу на організм і розробити комплекс профілактичних та оздоровчих заходів.

Сучасне промислове виробництво, в умовах якого робітники проводять значну частину життя, має великий вплив на їх здоров’я. Професійні шкідливості можуть зумовлювати розвиток хвороби і являтись фактором, що провокує перші прояви чи рецидив, різко погіршувати перебіг хронічних захворювань загального характеру, впливати на здоров’я потомства. В даний час лікарю будь-якої спеціальності приходиться стикатися з питаннями впливу на організм факторів виробничого середовища.

     Професійні шкідливості та отруєння негативно впливають на стан здоров”я робітників та призводять до зниження працездатності, а в ряді випадків відіграють роль у виникненні патологічного процесу в організмі праціючого. Тому лікар повинен добре знати клініку професійних захворювань та отруєнь, виявити причини професійної патології, проводити лікувально-профілактичні міроприємства.

Стан здоров’я населення в значній мірі залежить від складного комплексу явищ, що відбуваються в навколишньому середовищі. На їх формування впливає ряд біологічних, хімічних, фізичних, соціально-економічних, антропогенних, природньо-кліматичних та інших факторів. У всіх економічно розвинених країнах різко змінилася картина захворюваності. Неінфекційні хвороби з року в рік зростають більше, ніж інфекційні.

Психогігієна як галузь сучасної гігієни вивчає стан нервово–психічного здоров’я людини, його динаміку у зв’язку з впливом на організм людини природних, виробничих і соціально–побутових факторів та розробляє на підставі цих досліджень науково–обґрунтовані заходи щодо активного впливу на людський організм та середовище його перебування з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення психічного і соматичного здоров’я.

Добре самопочуття і працездатність людини залежить від синхронізації, тобто здатності нервової системи до дії і взаємодії різних періодичних функцій організму і від співпадання у часі ритміки організму з ритмікою навколишнього середовища.

Так, встановлено, що ритм серцевих скорочень у здорової людини і ритм дихання мають співвідношення 4 : 1. зміна цього співвідношення свідчить про порушення певних зв’язків в організмі, що дозволяє зробити висновок про можливі порушення його функцій і навіть здоров’я.

Біоритм (від грецьк. „bios” і „rytmos” – життя і злагодженість) – періодичні зміни інтенсивності перебігу фізіологічних і психічних процесів залежно від часу. Біоритми властиві усьому живому на Землі і є передумовою їхньої нормальної життєдіяльності згідно і в унісон основним ритмам природи, обумовленим обертанням Землі навколо Сонця і Зірок і пов’язаної з ним зміни пір року, дня і ночі, впливу фаз Місяця, морських припливів і відпливів тощо.

 Науковими дослідженнями і практичною медициною доведено, що цілий ряд хворобливих станів виникають як наслідок порушення біологічних ритмів. Такі стани отримали назву десинхронозів. Вони можуть проявлятися в процесі навчання, трудового процесу, іншої діяльності людини, а також в процесі розвитку значної кількості захворювань.

На підставі вивчення десинхронозів та їх причин сформувалась окрема галузь – хрономедицина (хронотерапія, хронофармакологія, хроногігієна), в основу якої покладені розробки оптимальних схем розподілу у часі лікувальних, фармакодинамічних, профілактичних заходів і засобів.

Здоровий спосіб життя людини – це великий комплекс біологічно та соціально цілеспрямованих і доцільних методів і засобів життєдіяльності, відповідних потребам і можливостям людини, яких вона свідомо дотримується з метою забезпечення формування, збереження та укріплення здоров’я, здатності до продовження роду і досягнення активного довголіття.

З позиції гігієни як науки, „Здоров’я – це стан повного біологічного, фізичного, психофізичного, соціального благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти”, тобто, це стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції – побутові, трудові, соціальні (взаємини з іншими людьми і з суспільством в цілому).

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ 9.⁰⁰-12.⁰⁰ год.

І. Тема № 1. “Методи дослідження та оцінка здоров’я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища. ”

1. На основі карток з антропометричними показниками певної віково-статевої групи дітей розробити стандарти фізичного розвитку цієї групи, визначивши середні антропометричні показники фізичного розвитку (додаток 1).

2. Розв’язати ситуаційну задачу, зробити висновки і дати практичні рекомендації (використати додатки).

ІІ  Тема № 2 “Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально-виховних дошкільних закладів та шкіл ”

1. Визначити основні (висота стола та сидіння) і допоміжні (дистанція сидіння і спинки, диференція, глибина сидіння, кут нахилу стола) розміри шкільної парти, визначити групу парти, описати інші ознаки (кількість місць, колір, наявність відкидної кришки або сидіння, полички для речей, підножки та інш.).

2. Описати зовнішній вигляд шкільного підручника (маса, формат, об’єм, палітурка, ілюстрації ), якість паперу (колір, щільність, глянсуватість, гладкість), визначити розміри основних елементів літер, якість набору (довжина рядків, гостота набору, інтерліньяж, апрош) і друку (інтенсивність і рівномірність нанесення фарби).

3.                  Проаналізувати запропонований розклад уроків, в разі необхідності скорегувати його. Побудувати графік залежності розподілу  уроків за важкістю протягом  дня і протягом тижня. Дати аналіз даному розкладу.

4.      Дати гігієнічну оцінку структурі приміщення дитячого дошкільного закладу.

5.      Дати гігієнічну оцінку дитячим іграшкам.

6.      Дати гігієнічну оцінку  дитячим книжкам.

ІІІ. Тема № 3. «Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи»:

Робота 1. Освоїти техніку роботи з аспіратором (див. Пивоваров Ю.П. и др. Руководство …, с.144).

Робота 2. Переглянути під мікроскопом і замалювати в протоколі зразки різних видів пилу, відмітивши при цьому особливості морфології пилинок і дисперсність.

Робота 3. За умовою ситуаційної задачі розрахувати запиленість повітря при визначенні її аспіраційно-ваговим методом (див. Пивоваров Ю.П. и др. Руководство …, с. 144-145).

Результати роботи оформляються протоколом. Величина запиленості повітря, одержана за умов ситуаційної задачі, оцінюється у відповідності з гранично допустимими концентраціями (див. таблиці 1, 2)

Таблиця 1.

Гранично допустимі концентрації аерозолей переважно фіброгенної дії (вибірково)

Таблиця 2.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони (вибірково)

Робота 4.  Вирішити ситуаційну задачу на оцінку шумової обстановки у  промислових умовах, яка вимагає побудови спектрограми шуму, аналогічно наведеній у підручнику Ю.П.Пивоварова “Руководство к практическим занятиям по гигиене”, М., 1983, і згідно із таблицею 47, що наведена там же, або у кн. Р.Д.Габовича і ін. “Гигиена”, К., 1983. Крім побудови спектрограми, треба дати гігієнічний висновок про відповідність рівнів шуму ГОСТу.

Робота 5.  Задача на комплексну оцінку виробничих умов, які складаються із характеристики рівнів шуму. Завдання передбачає оцінку шумової обстановки. Потрібно також запропонувати план оздоровчих  і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на оптимізацію несприятливих умов праці.

                   Законом передбачено єдиний Державний реєстр небезпечних і шкідливих факторів, проведення Державної санітарної експертизи проектів промислового будівництва, технологій виробництва, сировини, напівфабрикатів, готової продукції, запобігання захворювань, травм, отруєнь та інших. (додаток 2,3)

До фізичних шкідливостей віднесено  (Витяг з Держстандарту 12.0.003 – 74):

–         рухомі машини, механізми, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, заготовки, матеріали, вироби, що переміщуються, інші механічні фактори;

–         нагріваючий чи охолоджуючий мікроклімат робочої зони, високі рівні інфрачервоного випромінювання (гарячі цехи металургійної промисловості, котельні та ін.), гаряча вода чи пара;

–         підвищений чи знижений барометричний тиск та його різкі зміни;

–         високі рівні шуму, вібрації, інфра – та ультрамеханічних коливань повітря чи твердих поверхонь;

–         високі рівні електромагнітних коливань радіодіапазону, електричних магнітних полів промислових частот, статичної електрики;

–         високі рівні іонізуючої радіації (рентгенівські, гама, корпускулярне випромінювання);

–         недостатнє або надмірне освітлення робочих місць, низька контрастність, висока яскравість світла, його засліплююча дія, нерівномірність, пульсація світла, стробоскопічний ефект;

–         висока запиленість повітря, горючі, вибухонебезпечні гази (метан в шахтах).

ІУ. Тема № 4. “Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною»:

1. Визначення типу денної працездатності людини

Найбільш адекватним та точним методом визначення типу денної працездатності слід визнати тестову методику О. Остберга у модифікації С.Степанової. Досліджуваному пропонується уважно прочитати питання особистісного опитувача та, не порушуючи їх послідовності, вибрати з запропонованих міркувань одне, що в найбільшій мірі властиве для нього.

Студентам пропонується для визначення типу денної працездатності відповісти на запитання опитувальника і дати йому оцінку.

Нижче заготовте табличку такої форми

 

Уважно прочитайте питання особистісного опитувача, дотримуючись послідовності. При прочитуванні кожного запитання виберіть варіант відповіді, занесіть у таблицю: № запитання, букву, відповідну варіанту відповіді (а, б, в,  ….) і відповідну кількість балів.

Підрахуйте суму усіх балів, зробіть висновок про тип денної працездатності, згідно з приведеною вище шкалою.

2. Гігієнічна оцінка побутового та лікарняного одягу

І. Дослідження фізичних властивостей тканин

Робота 1. Визначення товщини тканини

Визначення товщини тканини проводять за допомогою мікрометра. Беруть два картонних диски діаметром 3 см, визначають їх товщину, помістивши їх між двома прижимними штангами мікрометра та, користуючись тільки “тріскавкою”, стискують диски до першого клацання тріскавки (щоб не допустити надмірного стискання) і знімають показання зі шкали мікрометра. Шкала мікрометра складається з двох частин: внутрішньої на основі приладу (від 0 до 25мм), що складається з двох частин: нижньої – 1 мм, верхньої 0,5 мм і зовнішньої – на барабані мікрометра, на якій іде відлік десятих та сотих долей міліметра (від 0 до 50). Показання приладу знімають таким чином: на внутрішній шкалі знімають кількість міліметрів з нижньої шкали, а якщо біля краю барабана видно рисочку верхньої шкали, додають 0,5 мм, а потім до цього додають десяті та соті частини міліметра зі шкали на барабані. Наприклад, на нижній частині внутрішньої  шкали видно 8 мм і рисочку верхньої шкали, а на барабані – 35, то результат буде дорівнювати: 8 + 0,5 + 0,35 = 8,85 мм.

Після вимірювання товщини дисків між ними розміщують зразок тканини і таким чином вимірюють товщину зразка тканини з дисками. Для визначення товщини тканини залишається відняти від товщини двох дисків з тканиною товщину дисків.

Робота 2. Визначення питомої ваги (щільності) тканини

Щільність – це маса 1 см³ тканини (у грамах). Вирізають шматочок тканини 1×1 см при природній товщині. Потім за масою одного квадратного см тканини розраховують її масу при товщині зразка 1 см.

Розрахунок ведуть за формулою (1):

      ,                           (1)   

де: Д – питома вага (щільність тканини);

      Р₀ – маса зваженого зразка 1см², г;

      S – площа зваженого зразка, см²;

      m – товщина тканини, мм.

Робота 3. Визначення пористості тканини

Визначення проводиться за формулою: (2)

Р = (1- Д/ d ) х 100,                    (2)

де: Р – пористість тканини, %;

Д – питома вага (щільність) тканини;

d – щільність волокна тканини (умовно приймається як 1,3 незалежно від природи волокна).

Робота 4. Визначення капілярності тканини

Вирізану смужку тканини довжиною 25 см і шириною 2,5 см прикріпляють одним кінцем до лапки штативу, а другим кінцем опускають в чашку з розчином еозину (1 : 1000). Ступінь капілярності тканини визначається за висотою підняття розчину еозіону від початкового рівня рідини в см за 30 хвилин.

Робота 5. Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини.

         Спочатку кататермометром  визначають охолоджуючу властивість повітря в лабораторії. Прилад нагрівають у склянці з водою (+80 ⁰С)  до заповнення верхнього резервуару приладу на 1 третину. Витирають кататермометр насухо і засікають час охолодження приладу (сек) від 38 ⁰С до 35 ⁰С. Величину охолоджуючої здатності повітря знаходять за формумою:   Н₀=F/а , де

Н – величина охолодження повітря в кал/см²сек

F – фактор приладу (постійна величина, яка зазначена на зворотній частині приладу)

а – час охолодження приладу з 38 ⁰С до 35 ⁰С в секундах.

         Прилад нагрівають ще раз, витирають і на резервуар надівають чохол із досліджуваної тканини і знову визначають величину охолодження (Н₁). Знаходять різницю у величині Н₀ і Н₁. Потім проводять таке ж дослідження, але перед тим як одягнути чохол із тканини, змочують його водою і визначають величину охолодження (Н₂). Таким чином, знаходять величину охолодження з вологою тканиною і зрівнюють її в % по відношенню до сухої тканини.

         Робота 6. Дослідження походження волокон тканини:     

         а) кип’ятіння з лугами: При кип’ятінні в 10% розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчинюються, рослинні (бавовна, льон) – ні.

         Реакцію проводять в пробірці, куди каливають 2-3 мл NaOH і вмішують клаптик досліджуваної тканини. Кип’ятять на протязі 1-2 хв на спиртівці;

         б) ксактопротеїнова реакція (HNO₃) фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світлокоричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Капнути на досліджувану тканину 1-2 краплі HNO₃  і чекати результату 5-10 хв.

         в) обробка тканини ацетоном: В ацетоні розчиняються штучний ацетатний шовк і не розчиняються натуральні волокна. Зразок тканини кладуть в чашку Петрі і капають на нього декілька крапель ацетону, потім декілька разів протирають ватним тампоном.

Додаток 1

Гігієнічні вимоги до різних видів тканин

 

Гігієнічні вимоги до різних видів одягу

 

 3. Ознайомитися зі зразками засобів догляду за ротовою порожниною (зубних щіток різної форми і конструкції з синтетичних матеріалів, зубних паст та зубних порошків, еліксирів тощо).

Робота 1. Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щітки (гладенька, жорстка; наявність щілин, відколів, подряпин), забарвлення і міцності фіксації барвника після промивання зразків у проточній воді та обтирання серветкою (серветка помітно забарвлена, містить залишки барвника, зовсім не забарвлюється), стану ворсинок (наявність або відсутність задирок на боковій поверхні; випрямлені або викривлені) і одориметричних даних, зокрема запаху (наявний або відсутній) та ступеня його вираження у балах після промивання у воді і просушування за допомогою серветки.

Робота 2.  Провести лабораторне дослідження засобів по догляду за ротовою порожниною.

Фізіко-хімічні дослідження передбачають визначення вмісту метилового ефіру метакрилової кислоти (метилметакрилату) в середовищі, що імітує склад слини і знаходиться в контакті з пластмасою з групи акрилатів.

Метод заснований на гідролізі метилового ефіру метакрилової кислоти у лужному середовищі. Метиловий спирт, що утворюється при цьому, окислюють до формальдегіду, вміст якого визначають за допомогою хромо­тропової кислоти.

Для проведення дослідження необхідні такі реактиви і обладнання: 2,5% розчин NaOH, сірчана кислота (1:1), 2% розчин марганцевокислого калію, 30% розчин сульфіту натрію, сіль хромотропової кислоти (0,1 г цієї кислоти розчиняють у 2 мл води і доводять до загального об’єму 50 мл), 15 М розчин сірчаної кислоти (до 10 мл води обережно доливають при охолодженні 90 мл сірчаної кислоти з питомою вагою 1,82-1,84; термін придатності -2-3 дні), хімічні склянки на 50 мл, мірні колби, що вміщують 25-50 мл, колориметричні пробірки на 5-10 мл, піпетки ємкістю 5-10 мл з поділками на 0,01 мл, склянки, термометр.

Спочатку готують вихідний розчин. В мірну колбу на 50 мл наливають 10-15 мл 2,5% NaOH. Колбу зважують, потім додають 1-2 краплі метилметакрилату і знову зважують. Суміш доводять до необхідного об’єму 2,5% розчином NaOH. За різницею у вазі визначають вміст метилметакрилату в 1 мл розчину.

В іншій мірній колбі на 50 мл готують стандартний розчин. Для цього в колбу вносять таку кількість вихідного розчину, що вміщує 5 мг метилметакрилату. Об’єм розчину доводять до необхідного об’єму 2,5% розчином NaOH – 1 мл цього розчину (розчин А) вміщує 0,1 мг ефіру. Одержаний розчин розбавляють у десять разів і одержують інший розчин (розчин Б), 1 мл якого вміщує 10 мг ефіру.

В ході проведення дослідження на робочому місці розміщують 2 хімічні склянки, в одній з яких знаходиться акрилоксид, в іншій – норакрил в 2,5% розчині NaOH (полімерні матеріали протягом 24 годин знаходяться в лужних розчинах у співвідношенні: 5 см² площі матеріалу в 5 мл лугу). З кожної склянки відбирають по 2 мл розчину і переносять в колориметричні пробірки. Одночасно готують і вимірну шкалу (табл. 1).

Таблиця 1.

 Вимірна шкала для визначення вмісту метилметакрилату

 

У всі пробірки шкали та проб вносять по 0,5 мл сірчаної кислоти (1:1) та по 1 краплі 2% марганцевокислого калію. Розчини струшують і через 7 хвилин в кожну з них додають 1 краплю сульфіту натрію. Розчин повинен знебарвитися. Після цього у всі пробірки додають по 2 мл хромотропової кислоти і розміщують їх на 20 хвилин на водяній бані.

Забарвлення проб порівнюють зі стандартною шкалою після їх охолодження (через 20-25 хвилин).

Розрахунок проводять за формулою

Х=а*100/в

де X – вміст метилметакрилату в 1 мл, мг;

а – вміст метилметакрилату в стандартній пробі, г;

в – кількість розчину лугу, що відібраний для дослідження в колориметричні пробірки, мл.

Примітка: в ході проведення оцінки результатів слід виходити з того, що вихід метилметакрилату не повинен перевищувати 1 мг з площі полімерного матеріалу, яка складає 1 см², при експозиції 24 години.

Робота 3.  Визначити   гігієнічний   індекс.  

Визначення гігієнічного індексу зубів, що дозволяє оцінити їх чистоту та інтенсивність зубного нальоту проводиться з використанням розчину КІ (КІ -2г, йод кристалічний – 1 г, вода – 40 мл), який наносять на поверхню нижніх фронтальних зубів.

Інтенсивність забарвлення оцінюють за такою схемою:

1  бал – відсутність забарвлення;

2  бали – жовте забарвлення;

3  бали – забарвлення бежевого кольору,

4  бали – коричневе забарвлення;

5 балів – інтенсивне коричневе забарвлення.

Гігієнічний індекс зубів розраховують за формулою

ГІЗ =   Кп/п

 де ГІЗ – гігієнічний індекс зубів;

К_п – сума балів;

п – кількість зубів.

Якщо гігієнічний індекс зубів складає до 1,5 балів – оцінка позитивна; від 1,5 до 3,4 балів – негативна, понад 3,5 балів – різко негативна.

 

 

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

І. Тема № 1.    “Методи дослідження та оцінка здоров’я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища. ”

Контрольні питання:

1. Чинники навколишнього середовища та соціальні умови життя, що впливають на процеси формування здоров’я дітей і підлітків.

2. Загальні закономірності росту і розвитку дитячого та підліткового організму. Критерії оцінки та показники здоров’я дітей і підлітків.

3. Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків. Особливості розподілу дітей і підлітків за групами здоров’я.

4. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники фізичного розвитку.

5. Правила антропометрії. Вимоги до таблиць регіональних стандартів фізічного розвитку.

6. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку дітей і підлітків. Сучасні уявлення про епохальну та внутрішньовікову акселерацію і ретардацію.

7. Методи оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків (метод сигмальних відхилень, оцінка за шкалами регресії, комплексний та центильний методи).

8. Методи оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку організованих дитячих колективів.

9. Задачі лікаря щодо організації та проведення оздоровчих заходів в дитячих колективах (школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, інтернатах, ПТУ, дитячих будинках, дошкільних закладах, таборах праці та відпочинку, позашкільних закладах). Система управління станом здоров’я дітей і підлітків.

ІІ. Тема № 2 “Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально-виховних дошкільних закладів та шкіл ”

Контрольні питання:

1.      Санітарно-гігієнічні вимоги до земельного наділу школи.

2.      Гігієнічні вимоги до будівлі школи.

3.      Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного обладнання школи (освітлення, вентиляція, опалення, водопостачання).

4.      Гігієнічні вимоги до повітряного середовища та мікроклімату в приміщенні школи (температура, вологість, швидкість руху повітря, радіаційна температура, концентрація СО₂).

5.      Гігієнічні вимоги до обладнання школи.

6.      Гігієнічні вимоги до поточного санітарно-епідеміологічного стану школи.

7.      Поняття про фізіологічну позу школяра під час занять. Патологія, що пов’язана з неправильною позою школяра.

8.      Гігієнічні вимоги до шкільної парти. Основні та допоміжні розміри парти. Групи парт, маркування.

9.      Правила розташування парт у класі і розсаджування учнів.

10.  Гігієнічні вимоги до шкільного підручника.

11.  Динаміка працездатності учня на протязі дня та тижня.

12.  Вимоги до організації уроку.

13.  Вимоги до шкільного розкладу.

14.  Принцип планування дошкільних дитячих закладів.

15.  Гігієнічні вимоги до приміщень, меблів, обладнання дошкільних дитячих закладів.

16.  Гігієнічні вимоги до іграшок та книжок.

17.  Гігієнічна оцінка навчально-виховного режиму в дитячих дошкільних закладах

ІІІ. Тема № 3. «Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи»:

Контрольні питання:

1.        Робота і праця, визначення понять. Соціально-біологічна роль праці. Фізіологія праці. Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час роботи. Втома та перевтома. Профілактика перевтоми. Гігієна розумової праці.

2.        Фактори  виробничого середовища та трудового процесу.

3.        Шкідливі чинники виробничого процесу, пов’язані з перенапруженням окремих органів і систем та неправильною організацією трудового процесу.

4.        Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога (шум, вібрація, ультрафіолетове випромінювання,  рентгенівське випромінювання, ультразвук,  надвисокі та ультрависокі частити), профілактика шкідливого впливу.

5.        Хімічні фактори виробничого середовища  в роботі стоматолога та зубного техніка (ртуть, свинець, полімерні матеріали та інше). Захворювання, що ними викликаються, заходи профілактики.

6.        Біологічні фактори, бактеріальне забруднення повітря і інструментарію в стоматологічному стаціонарі, профілактика їх шкідливої дії.

7.        Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників.

ІУ.  Тема № 4 “Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів по догляду за ротовою порожниною»:.”

Контрольні питання:

1.      Психогігієна як наука. Основні завдання методи та засоби психогігієни.

2.      Поняття про психічне здоров’я людини та основні критерії його оцінки. Граничні нервово–психічні зрушення та розлади психічного здоров’я як гігієнічна проблема.

3.      Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.

4.      Психогігієна та психопрофілактика зрушень у стані здоров¢я різних контингентів населення.

5.      Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.

6.     Здоровий спосіб життя, визначення, зміст.

7.     Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя та профілактики гіпокінезії.

8.     Загартування як засіб збереження та зміцнення здоров’я, роль води, параметрів мікроклімату, інсоляції, його поступовість, постійність та комплексність.

9.     Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв.

10. Шкідливі та небезпечні звички – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління як загроза здоровому способу життя, їх профілактика.

11.  Сучасні миючі засоби, їх гігієнічна оцінка.

12. Гігієнічне значення функції, виду одягу, його шари.

13. Основні види тканин, їх класифікація за походженням і фізико-хімічними властивостями.

14.  Функції, різновиди, вікові особливості взуття, гігієнічні вимоги до його матеріалів і конструктивних елементів.

15. Загальна схема гігієнічної оцінки тканини, методика визначення окремих її показників.

16.  Догляд за  ротовою порожниною як один  з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

17.  Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

18.  Гігієнічні вимоги до матеріалів для виготовлення зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток та протезування зубів.

19.  Гігієнічні вимоги до конструкції і форми щіток. Методи чистки зубів та особливості режиму догляду за ротовою порожниною.

20. Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною

 

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ. 12.³⁰-14.⁰⁰год.

1.     Чинники навколишнього середовища та соціальні умови життя, що впливають на процеси формування здоров’я дітей і підлітків.

2.     Загальні закономірності росту і розвитку дитячого та підліткового організму. Критерії оцінки та показники здоров’я дітей і підлітків.

3.     Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків. Особливості розподілу дітей і підлітків за групами здоров’я.

4.     Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники фізичного розвитку.

5.     Правила антропометрії. Вимоги до таблиць регіональних стандартів фізічного розвитку.

6.     Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку дітей і підлітків. Сучасні уявлення про епохальну та внутрішньовікову акселерацію і ретардацію.

7.     Методи оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків (метод сигмальних відхилень, оцінка за шкалами регресії, комплексний та центильний методи).

8.     Методи оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку організованих дитячих колективів.

9.     Задачі лікаря щодо організації та проведення оздоровчих заходів в дитячих колективах (школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, інтернатах, ПТУ, дитячих будинках, дошкільних закладах, таборах праці та відпочинку, позашкільних закладах). Система управління станом здоров’я дітей і підлітків.

10. Санітарно-гігієнічні вимоги до земельного наділу школи.

11. Гігієнічні вимоги до будівлі школи.

12. Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного обладнання школи (освітлення, вентиляція, опалення, водопостачання).

13. Гігієнічні вимоги до повітряного середовища та мікроклімату в приміщенні школи (температура, вологість, швидкість руху повітря, радіаційна температура, концентрація СО₂).

14. Гігієнічні вимоги до обладнання школи.

15. Гігієнічні вимоги до поточного санітарно-епідеміологічного стану школи.

16. Поняття про фізіологічну позу школяра під час занять. Патологія, що пов’язана з неправильною позою школяра.

17. Гігієнічні вимоги до шкільної парти. Основні та допоміжні розміри парти. Групи парт, маркування.

18. Правила розташування парт у класі і розсаджування учнів.

19. Гігієнічні вимоги до шкільного підручника.

20. Динаміка працездатності учня на протязі дня та тижня.

21. Вимоги до організації уроку.

22. Вимоги до шкільного розкладу.

23. Принцип планування дошкільних дитячих закладів.

24. Гігієнічні вимоги до приміщень, меблів, обладнання дошкільних дитячих закладів.

25. Гігієнічні вимоги до іграшок та книжок.

26. Гігієнічна оцінка навчально-виховного режиму в дитячих дошкільних закладах

27. Робота і праця, визначення понять. Соціально-біологічна роль праці. Фізіологія праці. Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час роботи. Втома та перевтома. Профілактика перевтоми. Гігієна розумової праці.

28. Фактори  виробничого середовища та трудового процесу.

29. Шкідливі чинники виробничого процесу, пов’язані з перенапруженням окремих органів і систем та неправильною організацією трудового процесу.

30. Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога (шум, вібрація, ультрафіолетове випромінювання,  рентгенівське випромінювання, ультразвук,  надвисокі та ультрависокі частити), профілактика шкідливого впливу.

31. Хімічні фактори виробничого середовища  в роботі стоматолога та зубного техніка (ртуть, свинець, полімерні матеріали та інше). Захворювання, що ними викликаються, заходи профілактики.

32. Біологічні фактори, бактеріальне забруднення повітря і інструментарію в стоматологічному стаціонарі, профілактика їх шкідливої дії.

33. Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників.

34. Психогігієна як наука. Основні завдання методи та засоби психогігієни.

35. Поняття про психічне здоров’я людини та основні критерії його оцінки. Граничні нервово–психічні зрушення та розлади психічного здоров’я як гігієнічна проблема.

36. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини.

37. Психогігієна та психопрофілактика зрушень у стані здоров¢я різних контингентів населення.

38. Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.

39. Здоровий спосіб життя, визначення, зміст.

40. Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя та профілактики гіпокінезії.

41. Загартування як засіб збереження та зміцнення здоров’я, роль води, параметрів мікроклімату, інсоляції, його поступовість, постійність та комплексність.

42. Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв.

43. Шкідливі та небезпечні звички – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління як загроза здоровому способу життя, їх профілактика.

44. 11.  Сучасні миючі засоби, їх гігієнічна оцінка.

45. Гігієнічне значення функції, виду одягу, його шари.

46. Основні види тканин, їх класифікація за походженням і фізико-хімічними властивостями.

47. Функції, різновиди, вікові особливості взуття, гігієнічні вимоги до його матеріалів і конструктивних елементів.

48. Загальна схема гігієнічної оцінки тканини, методика визначення окремих її показників.

49. Догляд за  ротовою порожниною як один  з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

50. Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

51. Гігієнічні вимоги до матеріалів для виготовлення зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток та протезування зубів.

52. Гігієнічні вимоги до конструкції і форми щіток. Методи чистки зубів та особливості режиму догляду за ротовою порожниною.

53. Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі.

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ :

Задача 1. Орієнтація класу – на південний схід. Клас має 3 вікна розміром 2,5х3 м. Довжина класу – 8,0 м, ширина – 6,5 м, висота – 2,8 м. Коефіцієнт природної освітленості – 3 %. Дати гігієнічну оцінку приміщенню класу.

Еталон відповіді. Довжина класу нормальна, ширина трохи перевищує норму  (до 6,3 м),  висота, навпаки,  менша норми (3,0 м). Орієнтація класу в межах норми. Коефіцієнт природної освітленості в нормі (не менше 1,5 %). Враховуючи кубатуру класу перебування 40 дітей в ньому буде не зовсім комфортним, особливо при підвищенні температури  та вологості повітря, тому такий клас треба частіше провітрювати.

Задача 2. Площа класної кімнати 60 м². У класі два вікна, площа заскленої поверхні кожного становить 2,8 м². Орієнтація кімнати на північний захід, стіни пофарбовані в світло-зелений колір. Коефіцієнт природного освітлення складає 1,5 % при рівні освітленості під відкритим небом 10000 лк. Розрахуйте світловий коефіцієнт, рівень освітленості на столах учнів і дайте оцінку умов природного освітлення класної кімнати.

Еталон відповіді: Розраховуємо світловий коефіцієнт СК = 2,8 х 2 / 60 = 5,6 / 60 = 1 : 11

Освітленність на робочому місці становить 150 лк.

Висновок: Рівень освітленності в класі в нормі, хоча в цілому природна освітленність в класі не відповідає нормі. Це пов’язано з неправильною орієнтацією класу (на північний захід) та малою кількістю вікон (СК менше норми).

         Задача 3. Дати оцінку фізичного розвитку хлопчика Іваненка П., вік 10 років, довжина тіла – 129 см, маса тіла 37 кг, величина обводу грудної клітки – 61 см.

Під час виконання самостійної роботи в протокольний зошит заносятся дані про школяра (прізвище, вік, стать, стан здоров’я), потім за зразком (табл. 1) у графу “Школяр” заносять дані щодо довжини і маси тіла та обводу грудної клітки досліджуваного учня.

Таблиця 1

Дані індивідуальної оцінки фізичного розвитку

 

Після цього, використовуючи дані таблиці 2, знаходять стать та вік обстежуваного, потім відповідні стандартні величини окремих показників (довжина і маса тіла, обвід грудної клітки) фізичного розвитку, а саме: середньоарифметичну зважену величину (М) та середньоквадратичне відхилення (s) і заносять у таблицю 1 (графа “Стандарт”).

Далі для кожного показника визначають різницю між фактичною та стандартною величинами. Наприклад, якщо ріст 10–річного хлопчика становить 129 см, а стандарт (М) дорівнює 134,7 см, різниця складає 129 – 134,7 = –5,7 см.

Одержану різницю ділять на s (у нашому випадку вона дорівнює 4,5 см) і одержують величину сигмального відхилення: –5,7 : 4,5 = –1,26s. І, зрештою, за даними щодо величини і знаку сигмального відхилення обґрунтовують оцінку фізичного розвитку за окремим показником.

У нашому випадку, ураховуючи, що величина сигмального відхилення становить –1,26s, фізичний розвиток хлопчика за ростом – нижче середнього.

Згідно з наведеною схемою аналізуються дані фізичного розвитку і за іншими показниками.

Таблиця 2

Регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку дітей шкільного віку

 У нашому випадку, ураховуючи, що величина сигмального відхилення становить –1,26s, фізичний розвиток хлопчика за ростом – нижче середнього.

Згідно з наведеною схемою аналізуються дані фізичного розвитку і за іншими показниками, висновок повинен мати такий вигляд: фізичний розвиток Іваненка П. 10 років, за довжиною і масою тіла та обводом грудної клітки нижче середнього, пропорційний. Відхилення у межах від -1d до +1d вважають середнім розвитком ознаки, що досліджується. Від -1d до -2d – розвитком нижче середнього. Від -2d та нижче – низьким, від +1d до +2 вище середнього. Від +2d та вище – високим.

         Для побудови профілю фізичного розвитку на рівній відстані одна від одної проводять горизонтальні лінії за кількістю отриманих ознак. Вертикальна лінія в центрі повинна відповідати середнім величинам М для цієї віково-статевої групи до якої належить дитина. По обидві сторони від неї проводять вертикальні лінії, що визначають величини середніх квадратичних відхилень з позитивними значеннями вправо (+1d; +2d; +3d) і негативними  – вліво (-1d; -2d; -3d). Величини сигмальних відхилень від середньої позначають крапками на відповідній для ознаки горизонтальній лінії. Всі крапки з’єднують прямими лініями. Крива,  що отримується на графіку, дає змогу зробити заключення про фізичний розвиток дитини, величині відхилень від нормального розвитку і пропорційність тілобудови. Відхилення індивідуальних показників від середніх стандартних величин в межах +1d вказує на  середній фізичний розвиток дитини. Якщо розвиток нижчий середнього, показники знаходяться в межах М-1d до М-2d; при низькому фізичному розвитку М-2d до М-3d. При фізичному розвитку вище середнього індивідуальні показники знаходяться в межах від М+1d до М+2d; при високому – від М+2d до М+3d.

         Для прикладу побудуємо профіль фізичного розвитку дитини Левченко Ф.

                           -3d       -2d         -1d        М             +1d            +2d            +3d

         Висновок щодо фізичного розвитку дитини. Отримана крива свідчить про те, що фізичний розвиток даної дитини виходить за межі нормального, характеризується високим ростом ( в порівнянні з віково-статевими нормами) і більшою масою тіла (що може бути в результаті високого росту).

 

Дитячі іграшки досліджуються за схемою:

1.      Назва іграшки та її короткий опис.

2.      Визначення розмірів і форми іграшки.

3.      Визначення міцності і маси іграшки.

4.      Опис матеріалів, з яких зроблена іграшка (кількість барвників, міцність, забрудненість).

5.      Лабораторне визначення міцності фіксації барвників: а) миття гарячою водою з милом протягом 3 хвилин; б) миття 2 % розчином хлорного вапна протягом 3-х хвилин; в) дія на барвник протягом 2 хвилин 1 % розчином кислот і лугів.

Задача № 4. За допомогою аспіратора на фільтр з тканини ФПП взята проба повітря на комбінаті “Будіндустрія” біля бетономішальної машини. Приріст маси фільтра після аспірації складає 17 мг. Швидкість аспірації 16 л/хв, тривалість аспірації – 2- хв. Температура повітря під час забору проби дорівнювала 8 ⁰С, барометричний тиск – 746 мм рт.ст. Визначити концентрацію пилу, оцінити її рівень.

Еталон вирішення задачі:

         Вагова концентрація пилу розраховується по формулі:

                                  Х=0 х 1000/У₀

Де 0 – приріст маси фільтру;

     У_{0 –} об’єм аспірованого повітря, приведений до нормальних умов.

         Об’єм протягнутого при аспірації повітря (У) – в нашому випадку становить:

                   У = Р х Т = 16 л/хв х 20 хв = 320 л

Р- швидкість аспірації;

Т – час відбору проби повітря.

         Приведення об’єму аспірованого через фільтр повітря до нормальних умов проводиться по формулі:

                   У₀ = У х 273 х В/(273+t) х 760

Де У – об’єм аспірованого повітря, л;

     t – температура повітря при аспірації;

     В – барометричний тиск, мм рт.ст.

                   У₀ = 320 х 273 х 746 /(273+8) х  760 = 305,4 л

         Вагова концентрація пилу дорівнює:

                   Х = 17 х 1000/305,4 = 55,74 мг/м³

         Одержана величина запиленості значно перевищує гранично допустиму концентрацію пилу в повітрі виробничих приміщень (10 мг/м³).

Задача №5. Визначити важкість та напруженість праці робочого бавовняно-паперового комбінату, якщо відомо, що працівник виконує роботу по переміщенню тюків сировини.

Еталон вирішення задачі:

         Вага тюка 60 кг. Висота підйому – 1 метр. Частота виконання операцій – 6 раз в 1 хвилину. Робота виконується переважно з участю м’язів плечевого поясу.

         Методика розрахунку:

         А = (РН+РН₁/2+PL/9) х 6 (виконана робота);                Т=60сек/6=10 сек

         А= (60кг х 1 м +0 +0) х 6 =360 кгм ; 

  N= А/Т х k = 360 кг м/10 сек х k = 360 вт /с  (потужність виконаної роботи).

Задача 6. В приміщенні здоровпункту машинобудівного заводу проведено вимірювання рівня шуму приладом ИШВ-1. Отримані дані в порівнянні з допустимими рівнями подані в таблиці.

Таблиця 1

Загальний рівень шуму і рівня шуму в октавних полосах

Для графічного співставлення фактичних рівнів шуму з допустимими будуємо спектрограму шуму (мал 1). Як видно із таблиці і малюнка, є перевищення як загального рівня шуму, та і рівнів звукового тиску на частотах 250-2000 Гц.

Таблиця 2

Гранично допустимі рівні шуму на робочих місцях

(витяг з Держстандарту 12.1.003-83)

 

 

 

Мал. 1. Спектрограма шуму

          

 ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1.      Зріст дитини стоячи визначається за допомогою:

А. Зростоміра.*

В.  Антропометра

С. Товщинного циркуля.

D. Сантиметрової стрічки.

Е. Динамометра..

2.      Планграфія – це метод оцінки:

А. Форми хребта.

В. Форми грудної клітки

С. Ступеня розвитку мускулатури.

D. Ступеня жировідкладення.

Е. Ступеня сплощеної стопи.*

3. Віддаль, на якій знаходиться книжка (зошит)  від очей при читанні, письмі.

    А. 20-25 см

    В. 30-35 см *

    С. 40-45 см

    D. 45-50 cv

     Е. 55-60 см

4. Для профілактики порушень постави школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності шкільних меблів зросту дітей, не рідше:

А. 2-х разів на рік *

В. 3-х разів на рік

С. 4-х разів на рік

D.6-ти разів на рік

Е. Не пересаджують взагалі

5. При вивченні розкладу занять учнів 3-го класу встановлено: кількість уроків протягом тижня – 30; у вівторок перший урок українська мова, 2-й – математика, 3 і 4-й – фізичне виховання, 5-й – музика, усього 5 уроків. Яке порушення має місце в розкладі уроків?

А. Кількість уроків фізкультури *

В. Кількість уроків протягом тижня

С. Кількість уроків протягом дня

D.   Місце уроку музики в розкладі

E.    Місце уроку української мови в розкладі

6.Чи існують абсолютні протипоказання до загартування дітей?

А. Немає *

В. Тубінфікування

С. Ревматизм у стадії ремісії

D.   Хронічний тонзиліт

Е. Інфекційний гепатит

7. Оптимальний температурний режим в груповій для молодшої вікової групи дошкільників регламентується температурою повітря у межах

А. 19-20⁰С

В. 18-20⁰С

С. 20-21⁰С

D.   21-22⁰С

Е. 17-18⁰С

8. При оцінці фізичного розвиту хлопчика 9 років по шкалам регресії встановлено, що він має середні показники довжини тіла – 131 см, при цьому маса тіла дорівнює 31,8 кг та обсяг грудної клітки (ОГК) – 68 см. Часткова сигма (сигма-R) маси тіла становить +0,96 сигма-R та часткова сигма ОГК +1,28 сигма-R. Яка загальна оцінка фізичного розвитку хлопчика?

A.   Фізичний розвиток хлопчика середній 

B.    Фізичний розвиток хлопчика вище середнього 

C.   *Фізичний розвиток хлопчика середній при ОГК вище середнього

D.   Фізичний розвиток хлопчика вище середнього при середньому зрості 

E.    Фізичний розвиток хлопчика середній за зростом, вище середнього – за масою тіла та високий – за ОГК

9. Психогігієна це галузь гігієни, що вивчає:

*А. Нервово-психічне здоров’я населення

  В. Рівень захворюваності населення

  С. Принципи психофізіологічної корекції психічних захворювань

  D. Комплексну оцінку рухової активності

  E. Принципи психогігієнічного корекції психічних захворювань

10.  Головному лікарю необхідно визначити з якого матеріалу: природного або штучного – слід замовити виготовлення одягу для персоналу лікарні. Укажіть головні з гігієнічної точки зору переваги тканини з натуральних волокон?

А. Висока гідроскопічність та добра повітряпроникність.*

В. Стійкість до впливу механічних, хімічних і біологічних чинників та еластичність.

С. Висока теплопровідність та велика вологоємність.

D. Високі естетичні якості.

Е. Дешевизна.

11. Здоровий спосіб життя людини це:

  A. Відмова від шкідливих звичок при такій життєдіяльності, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров’я *

  B. Своєчасне вгамування спраги

  C. Сімейний образ життя

  D. Максимальний термін перебування на свіжому повітрі

  E. Систематичний догляд за ротовою порожниною та тілом

12. Оператор автокамерної лінії шинного заводу працює стоячи (700 разів за зміну під кутом понад 30 ⁰), енерговитрати при цьому становлять 25 Вт. Під час праці в оператора підвищується пульс (106 за 1 хв.). У кінці зміни зменшується увага, знижується витривалість. Який з показників найбільш імовірно свідчить про важкість праці?

А. Нахил корпусу.

В. Частота пульсу.

С. *Витрати енергії.

D. Робоча поза.

Е. Зниження витривалості.

13. Процес перевтоми є фізіологічним чи патологічним?

А. *Патологічним.

В. Рівномірною і систематичною діяльністю.

С. Фізіологічним.

D. Підтримка оптимального ритму праці.

Е. Послідовність виконаних операцій.

14. Виберіть симптоми, що виникають при тривалій дії шуму на організм:

А. Підвищення артеріального тиску;

В. Пониження артеріального тиску;

С. Сповільнення пульсу;

D. Порушення секреторної функції шлунка;

Е. Епілептичні приступи.

 

Самостійна робота студентів  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

 

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Студент повинен знати:

1.      Анатомо-физіологічні особливості фізичного розвитку дітей в різні періоди дитинства.

2.      Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, їх кількісну характеристику.

3.      Методи соматоскопічних, соматометричних, фізіометричних досліджень фізичного розвитку дітей та підлітків.

4.      Методику розробки стандартів фізичного розвитку і їх організацію.

5.      Гігієнічне значення пози учня за партою.

6.      Основні показники якості підручника.

7.      Гігієнічні вимоги щодо шкільного розкладу і організації уроків.

8.      Санітарно-гігієнічні вимоги до земельного наділу, будівлі, майстерень, фізкультурно-спортивного комплексу та навчального процесу в школі.

9.      Вміти проводити санітарно-гігієнічне обстеження об’єкту.

10.  Планування дитячих дошкільних закладів

11.  Гігієнічні вимоги до меблів в дитячих дошкільних закладах.

12.  Гігієнічні вимоги до іграшок в дитячих дошкільних закладах.

13.  Методи дослідження запиленості повітря.

14.  Особливості профілактичного медичного огляду робітників підприємств з підвищеною запиленістю.

15.  Систему профілактичних міроприємств, спрямованих на зменшення запиленості виробництва.

16.  Гранично допустимі концентрації пилу в залежності від його хімічної характеристики.

17.  Вимоги до мікроклімату виробничих приміщень (температура, вологість, швидкість руху, освітленість).

18.  Вимоги до рівнів шуму і вібрації.

19.  Гранично допустимі концентрації пилу в залежності від його хімічної характеристики.

20.  Гранично допустима концентрація промислових отрут, основні методи їх обгрунтування.

21.  Показники, що визначають дію промислової отрути та шкідливостей на організм.

22.  Основні завдання психогігієни та провідні критерії оцінки психічного здоров’я людини.

23.  Принципи, методи та режими загартовування

24.  Миючі засоби – мило, детергенти, шампуні, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

25.  Вплив жорсткості та інших якостей води на ефективність миючих засобів, алергенні властивості цих засобів.

26.  Гігієнічне значення, функції, види одягу різного призначення: побутового, виробничого, лікарняного.

27.   Значення догляду за  ротовою порожниною як одного  з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

28.   Правила використання та зберігання засобів догляду за ротовою порожниною.

29.  Гігієнічні вимоги до сучасних миючих засобів.

30.  Основні вимоги до тканин та одягу.

31.  Методи оцінки тканин.

Студент повинен вміти:

1.      За допомогою соматоскопічних, соматометричних, фізіометричних методів оцінити фізичний розвиток дітей в різні вікові періоди.

2.      На основі карток з антропометричними показниками певної віково-статевої групи дітей розробити стандарти фізичного розвитку цієї групи, визначивши середню арифметичну, середнє квадратичне відхилення від середньої арифметичної та коефіцієнт варіації.

3.      На основі розроблених стандартів провести оцінку фізичного розвитку індивідууму методом розрахунку сигмальних відхилень з побудовою профілю фізичного розвитку.

4.      Оцінити стан здоров’я та адаптаційні можливості організму школяра.

1.      Вміти проводити санітарно-гігієнічне обстеження об’єкту.

2.      Визначати основні і допоміжні розміри шкільної парти, визначити групу парти, описати інші ознаки.

3.      Описати зовнішній вигляд шкільного підручника, якість паперу, визначити розміри основних елементів літер, якість набору і друку.

4.      Проаналізувати запропонований розклад уроків, в разі потреби скорегувати його

5.      Проаналізувати запропонований план приміщення дитячого дошкільного закладу.

6.      Проаналізувати дитячу іграшку ( згідно схеми) .

7.      Описати зовнішній вигляд книжки (кількість літер, якість набору і друку) для дітей-дошкільнят.

8.      Зібрати установку для визначення запиленості повітря аспіраційно-ваговим методом.

9.      Привести об’єм повітря до нормальних умов.

10.  Розрахувати концентрацію пилу в повітрі.

11.  Оцінити ступінь запиленості повітря у відповідності з гігієнічними нормативами.

12.  Оцінювати мікроклімат виробничих приміщень; оцінювати ступінь запиленості повітря.

13.  Оцінювати шумо-вібраційну обстановку.

14.  Оцінювати ступінь несприятливого впливу вимушеної робочої пози.

15.  Проводити хронометраж робочого часу і оцінювати на його основі важкість роботи особи, що працює.

16.  Правильно оформляти необхідні документи по розслідуванню випадків  профотруєнь та захворювань.

17.  Складати рекомендації до профілактики профзахворювань та профотруєнь і        покращення санітарно-гігієнічних умов на об’єкті

18.  Давати гігієнічну оцінку засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еліксирів.

19.  Керуватись вимогами до матеріалів для виготовлення зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток та протезування зубів.

20.   Керуватись гієнічними вимогами до конструкції і форми щіток.

21.  Впроваджувати серед населення елементів особистої гігієни.

22.  Впроваджувати гігієнічні знання щодо вибору і використання миючих засобів.

23.  Визначати фізико-хімічні властивості тканини.

24.  Інтерпретувати гігієнічні вимоги до одежі і взуття різного сезонного і виробничого призначення.

 

 

ДЖЕРЕЛА ЛІТЕРАТУРИ

 А – Основні:

1.       Матеріали для підготовки до практичних занять http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/hihiena/classes_stud

2.       Загальна гігієна з основами екології. За ред. В.А.Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, – 2003. –  567 с.

3.       Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. К.:Здоров’я, 2004, с. 788.

4.       Є.М.Нейко, Л.В. Глушко, М.І. Мізюк. Основи екології. К.:  “Здоров’я” , 2002.

5.       Є.М.Нейко, Л.В. Глушко, М.І. Мізюк. Основи екології. Посібник для практичних занять. К.:  “Здоров’я” , 2002.

6.       І.І.Даценко та спів авт. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. Львів: Світ, 2001.

Б – Додаткові:

1.     Білявський Г.О. і інш. Основи загальної екологіі. –К.: “Либідь”, 1995. – 367 с.

2.     Бардов В.Г. Гігієна та екологія. http://www.nmu.edu.ua/kaf55-8.php

 

Методичну вказівку склав проф. В.А. Кондратюк

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

                                                        30 серпня 2012 р. протокол № _1__

Переглянуто і затверджено на засідання кафедри

28 серпня 2013 р. протокол № 1