Методичні вказівки до практичного заняття
для студентів 2-го курсу медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 9
Тема: ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES). КЛАС СИСУНИ. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA).
Кількість годин: 6
Мета. Вивчити морфофізіологічні особливості, життєві цикли сисунів – паразитів людини, їх патогенний вплив на організм людини, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики трематодозів людини. Вивчити морфофізіологічні особливості, життєві цикли і патогенне значення ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, гіменолепідозу, а також морфофізіологічні особливості, життєві цикли і патогенне значення стьожака широкого, ехінокока, альвеокока, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики дифілоботріозу, ехінококозу, альвеококозу.
Професійна орієнтація студентів. В організмі людини паразитують сисуни – збудники трематодозів людини: сисун печінковий (Fasciola hepatica), сисун котячий, або сибірський (Opisthorchis felineus), сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum), сисун легеневий та кров’яні сисуни. Ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium) – збудник теніозу (в личинковій стадії – цистицеркозу). Ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus) – збудник теніаринхозу. Ціп’як карликовий (Hymenolepis nana) – збудник гіменолепідозу.Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) – збудник дифілоботріозу. Ехінокок (Echinococcus granulosus) – збудник ехінококозу, альвеокок (Alveococcus multilocularis) – збудник альвеококозу.
Методика виконання практичної роботи: (900 – 1200).
1. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES). КЛАС СИСУНИ (TREMATODA) – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 1. Сисун котячий, або сибірський (Opistorchis felineus) –збудник опісторхозу.
1.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний мікропрепарат сисуна котячого. Повністю в полі зору мікроскопа мікропрепарат не вміщується, тому вивчіть його будову,поступово переміщуючи препарат від переднього кінця до заднього. Виявіть: ротову і черевну присоски, глотку, дві гілки кишечника, статеву клоаку, сім’яники, сім’яприймач,жовточники, яєчник, матку. Розеткоподібна форма сім’яників та їх розміщення в задній частині тіла – діагногностична ознака сисуна котячого. Вкажіть головні діагностичні ознаки сисуна котячого.
1.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна котячого. Вони мають порівняно невеликі розміри (5х30 мкм), видовжену форму. Оболонка тоненька, наодному полюсі розміщена кришечка, на іншому – невеликий горбик. Внутрішня структура дрібнозерниста. Замалювати.
1.3. Розгляньте схему життєвого циклу сисуна котячого (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.
Робота 2. Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum) – збудник дікроцеліозу.
2.1 Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат сисуна ланцетоподібного. Розгляньте: ротову і черевну присоски, глотку, дві гілки кишечника, статеву клоаку, сім’яники, сім’яприймач, жовточники, яєчник, матку. Овальна форма сім’яників та їх розміщення в передній частині тіла – діагностична ознака сисуна ланцетоподібного, за якою він відрізняється від сисуна котячого. Вкажіть головні діагностичні ознаки сисуна ланцетоподібного.
2.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна ланцетоподібного. Яйця коричневі, з товстою гладенькою оболонкою, асиметричні, мають кришечку.Всередині розміщений мірацидій з двома великими клітинами. Замалювати.
2.3. Розгляньте схему життєвого циклу сисуна ланцетоподібного (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.
Робота 3. Сисун печінковий (Fasciola hepatica) – збудник фасціольозу
3.1. Під лупою і мікроскопом (7х8) розглянути тотальні препарати сисуна печінкового. Вивчити будову травної, видільної і статевої системи. Розглянути схему життєвого циклусисуна печінкового (таблиця). Розглянути черепашки молюска малого ставковика (Limnea truncatula) – його проміжного хазяїна. Розглянути макропрепарат ділянки печінки тварини, вжовчних ходах якої розміщені статевозрілі фасціоли.
3.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна печінкового. Розміри їх великі (90х150 мкм), форма овальна, на одному полюсі розміщена кришечка, наіншому – горбик. Замалювати.
3.3. Розглянути схему життєвого циклу сисуна печінкового (таблиця). Вкажіть стадії розвитку
2. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA) – БИЧАЧИЙ, СВИНЯЧИЙ, КАРЛИКОВИЙ ЦІП’ЯКИ.
Робота 4. Ціп’як озброєний Таеnіа solium – збудник теніозу і цистицеркозу
4.1. Розглянути макропрепарат і модель будови ціп’яка озброєного. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, яке складається з головки (сколекса), шийки і члеників(проглотид).
4.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначити: 4 присоски, гачечки, шийку.
4.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розгляньте: яєчник, третю (додаткову) частку яєчника, сім’яники, сім’япровід,вагіну, цирусну сумку, матку, тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Третя (додаткова) частка яєчника – діагностична ознака гермафродитного членика ціп’яка озброєного,заякою він відрізняється від гермафродитного членика ціп’яка неозброєного. Вкажіть діагностичну ознаку гермафродитного членика ціп’яка озброєного.
4.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. Замалювати На малюнку позначити бічні розгалуження матки, їх 7-12; це діагностична ознаказрілого членика ціп’яка озброєного, за якою він відрізняється від зрілого членика ціп’яка неозброєного.
4.5. Фіна (цистицерк). Ознайомитися з будовою личинки ціп’яка озброєного – цистицерка (на макро- і мікропрепараті).
4.6. Розглянути схему життєвого циклу ціп’яка озброєного (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.
Робота 5. Ціп’як неозброєний (Taeniarhynchus saginatus) – збудник теніаринхозу.
5.1. Розглянути макропрепарат і модель будови ціп’яка неозброєного. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, що складається з головки (сколекса), шийки і члеників(проглотид).
5.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначити: 4 присоски, шийку.
5.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розглянути: яєчник, сім’яники, сім’япровід, вагіну, цирусну сумку, матку,тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Яєчник ціп’яка неозброєного, на відміну від яєчника ціп’яка озброєного, не має третьої (додаткової) частки. Вкажіть діагностичні ознаки гермафродитного членика ціп’яка неозброєного.
5.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. Замалювати. На малюнку позначити бічні розгалуження матки ( 17-35), що є діагностичноюознакою зрілого членика ціп’яка неозброєного.
5.5. Розгляньте схему життєвого циклу ціп’яка неозброєною (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.
Робота 6. Ціп’як карликовий (Нуmenolepis nаnа) – збудник гіменолепідозу.
6.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат ціп’яка карликового. Розгляньте: сколекс, хоботок з гачечками, 4 присоски, шийку, стробілу, зрілі проглотиди.
6.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць ціп’яка карликового. Яйця округлої форми, прозорі, безбарвні, діаметр 40-50 мкм, онкосфера в яйці майжекуляста (29х30 мкм) з довгими ниткоподібними придатками на полюсах. Замалювати. Описати будову.
6.3. Розгляньте схему життєвого циклу ціп’яка карликового (таблиця). Вкажіть стадії розвитку: яйце, онкосферу, цистицеркоїд, статевозрілу стадію.
3. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA) – ШИРОКИЙ СТЬОЖАК, ЕХІНОКОК, АЛЬВЕОКОК – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 7. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) – збудник дифілоботріозу
7.1. Розглянути макропрепарат стьожака широкого. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, що складається з головки (сколекса), шийки і члеників (проглотид).
7.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначити ботрії (присмоктувальні щілини).
7.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розгляньте: яєчник, сім’яники, сім’япровід, вагіну, цирусну сумку, матку,тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Матка має вивідний отвір. Вкажіть діагностичні ознаки гермафродитного членика стьожака широкого.
7.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. На відміну від зрілих члеників ціп’яка озброєного і ціп’яка неозброєного, ширина зрілого членика стьожака широкого перевищує довжину, а матка має розеткоподібну форму. 3амалювати. На малюнку позначити розеткоподібну матку, яка розміщується в центральній частинічленика.
7.5. Яйце. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат яєць стьожака широкого. Колір сірий або жовтуватий, форма широко-овальна, розмір до 70 мкм, має кришечку і горбик,оболонка тонка, гладенька. Замалювати. Описати будову.
7.6. Розгляньте схему життєвого циклу стьожака широкого (таблиця). Ваажіть стадії розвитку.
Робота 8. Ехінокок (Есhinococcus granulosus) – збудник ехінококозу.
8.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат ціп’яка ехінокока. Розгляньте: сколекс, присоски, гачечки, шийку, гермафродитні проглотиди, зрілу проглотиду, матку.
8.2. Фіна. Розглянути препарат печінки свині з численними ехінококовими міхурами. Така печінка важить 17,5 кг при нормі 1,5-2 кг. Розглянути препарат окремих ехінококовихміхурів з черевної порожнини людини, померлої від ехінококозу. Замалювати будову фіни ехінокока (таблиця). На малюнку позначити: зовнішню кутикулярну оболонку, внутрішнюгермінативну (зародкову) оболонку, материнський міхур, дочірні міхурі, сколекси. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат сколексів. Хоботок з гачечками може бути або ввернутийвсередину, або вивернутий назовні.
8.3. Розгляньте схему життєвого циклу ціп’яка ехінокока (таблиця). Позначити стадії розвитку: яйце, онкосферу, фіну, статевозрілу стадію.
Робота 9. Альвеокок (Аlveococcus multilocularis) – збудник альвеококозу
9.1. Вивчити будову ціп’яка альвеокока (таблиця, слайди). Будова альвеокока подібна до будови ехінокока, але відрізняється формою матки (в альвеокока вона куляста, без бічних випинань, в ехінокока – з бічними випинаннями).
9.2. Фіна. Розглянути будову фіни (макропрепарат, таблиця). Описати відмінні риси в будові фін ехінокока і альвеокока.
9.3. Розгляньте схему життєвого циклу альвеокока (таблиця). Описати особливості життєвого циклу.
Робота 10. Розв’яжіть ситуаційні задачі.
Задача 1. У лабораторії дослідили харкотиння хворого, який приїхав з Далекого Сходу. Виявлено яйця розміром біля 0,1 мм, овальної форми, золотисто-брунатного кольору. Який діагноз найбільш ймовірний?
Задача 2.Людина з’їла недостатньо термічно оброблену печінку, в якій була фасціола. Чи заразиться людина на фасціольоз?
Задача 3. У сім’ї живе кішка, хвора на опісторхоз. Чи можуть від неї заразитися діти на цей гельмінтоз?
Задача 4. У пацієнта, який проходив обстеження, в фекаліях знайдені яйця фасціоли. Чи достатньо цього для встановлення діагнозу “фасціольоз”?
Задача 5. У пацієнта, який приїхав з Африки, встановлено захворювання сечостатевої системи, зявилася кров у сечі. При мікроскопії осаду сечі виявлені яйця гельмінта – великі (120-130 мкм), видовжено-овальної форми, жовтавого кольору. Оболонка тонка, прозора, на одному з полюсів видно шип, який витягнутий вздовж осі яйця. Визначте вид гельмінта.
Задача 6. Хворий доставив у лабораторію кілька члеників гельмінта, яких виявив вранці на постільній білизні. Який вид гельмінта, найбільш імовірно, було виявлено? Які дослідженняпотрібно зробити додатково для підтвердження діагнозу?
Задача 7. При дегельмінтизації хворого виділився гельмінт довжиною до 2 м білого кольору. Тіло гельмінта членисте, довжина члеників перевищує ширину. Виявлена маленькаголовка, на якій є 4 присоски і гачки. Визначте вид гельмінта.
Задача 8. У хворого, що пройшов лікування з приводу гіменолепідозу, проведена повторна гельмінтоовоскопія фекалій. Результат негативний. Чи достатньо цього для висновку процілковите видужання хворого?
Задача 9. При обстеженні дітей в дитячому садку в однієї дитини діагностовано гіменолепідоз. У родині, крім батьків, є ще двоє школярів. Чи являє собою дитина епідемічну небезпеку для інших членів сім’ї? Що слід робити в такому випадку?
Задача 10. До лікарні поступив хворий із скаргами на слабість, запаморочення, біль при надавлюванні на віки, розлад травлення, епілептичні припадки. При дослідженні крові виявлено ознаки недокрів’я. З анамнезу виявилось, що він їв куплену у приватних осіб свинину, яка не пройшла ветеринарного контролю. Який гельмінтоз можна передбачити? Які методи лабораторних досліджень слід провести для підтвердження діагнозу?
Задача 11. При дегельмінтизації у хворого виявлені довгі фрагменти гельмінта, що має членисту будову. Ширина члеників перевищує довжину, у центрі членика видно темний,розеткоподібної форми утвір. Визначте вид гельмінта.
Задача 12. Про який гельмінтоз можна думати при наявності в хворого анемії? Який матеріал слід дослідити для підтвердження діагнозу ?
Задача13. Хворий скаржиться на слабість, зниження працездатності, головний біль, нудоту, слиновиділення, біль у шлунку. При дослідженні крові виявлено ознаки недокрів’я.Хворий любить вживати в’ялену рибу та м’ясо. При дослідженні фекалій виявлені у великій кількості широкоовальні сірого кольору яйця (75х50 мкм) з кришечкою на верхньому полюсі та з горбочком на протилежному боці. Про яке захворювання йде мова?
Задача14. Під час операції з приводу ехінококозу трапився розрив ехінококового міхура і його вміст потрапив у черевну порожнину хворого. Що загрожує хворому?
Задача 15. Людина з’їла термічно недостатньо оброблену печінку, в якій був маленький ехіноковий міхур із сколексами. Чи захворіє людина?
Відповіді. 1. Парагонімоз. 2. Ні. Для людини інвазійною стадією є адолескарій, який може знаходитися на овочах, що поливали водою з відкритих водойм. 3. Ні. Для людини інвазійною стадією є метацеркарій, який паразитує в м’язах риби. 4. Ні. Яйця можуть бути транзитними. 5. Schistosomа mansoni.6. Taeniarhynchus saginatus; дослідити зріліпроглотиди. 7.Таеnіа solium. 8.Недостатньо. Вилікуваними вважають людей, у яких при трьох-чотирьохразовому обстеженні протягом 6 місяців після дегельмінтизації не виявлені яйця гіменолепіса. 9. Являє. Гельмінтоовоскопія всіх членів сім’ї, дегельмінтизація хворих. 10. Цистицеркоз. Для уточнення діагнозу слід провести гельмінтоскопію фекалій. При виявленні зрілих члеників свинячого ціп’яка діагноз підтверджується 11. Стьожак широкий. 12. Дифілоботріоз; дослідити фекалії. Споживання стьожаком широкимціанокобаламіну і аскорбінової кислоти, необхідних для росту гельмінта та його дозрівання, порушує нормальне кровотворення в організмі хазяїна 13. Про дифілоботріоз. 14. Обсіменіння. Розвиток нових міхурів. 15. Ні. Інвазійна стадія для людини – яйця гельмінта.
Семінарське обговорення теоретичних питань: (1230 – 1400).
Програма самопідготовки студентів:
1. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES). КЛАС СИСУНИ (TREMATODA) – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
1. Поняття про гельмінти. Геогельмінти, біогельмінти, контактні гельмінти.
2. Тип Рlаthelminthes. Характеристика, класифікація, медичне значення.
3. Клас Тrеmatodes. Характеристика, медичне значення.
4. Cисун котячий, або сибірський (Opisthorchis felineus). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика опісторхозу.
5. Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дікроцеліозу.
6. Cисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика фасціольозу.
7. Інші види сисунів (сисун легеневий, клонорхіс, шистосоми).
2. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA) – БИЧАЧИЙ, СВИНЯЧИЙ, КАРЛИКОВИЙ ЦІП’ЯКИ.
8. Клас Сestoidea. Характеристика, медичне значення.
9. Ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium). Ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика теніозу та цистицеркозу, теніаринхозу.
10. Ціп’як карликовий (Hymenolepis nana). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактикагіменолепідозу.
3. КЛАС СТЬОЖКОВІ (CESTOIDEA) – ШИРОКИЙ СТЬОЖАК, ЕХІНОКОК, АЛЬВЕОКОК – ЗБУДНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
11. Клас Сestoidea. Характеристика, медичне значення.
12. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дифілоботріозу.
13. Ехінокок (Echinococcus granulosus). Альвеокок (Alveococcus multilocularis). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ехінококозу, альвеококозу
Самостійна робота студентів: (1415 – 1500).
Письмове тестування студентів за системою «MOODLE», здача матрикулів практичних навичок, перегляд тематичних навчальних відеофільмів, тренінг тестів ліцензійного іспиту «Крок – 1», поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.
Студент повинен знати:
1. Наукові назви сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, сисуна легеневого, клонорхіса, шистосом, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, стьожака широкого, ехінокока, альвеокока їх систематичне положення, назви хвороб.
2. Морфофізіологічні особливості сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, сисуна легеневого, клонорхіса, шистосом, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, стьожака широкого, ехінокока, альвеокока.
3. Життєві цикли сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, сисуна легеневого, клонорхіса, шистосом, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, стьожака широкого, ехінокока, альвеокока шляхи зараження.
4. Патогенний вплив сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, сисуна легеневого, клонорхіса, шистосом ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, ціп’яка карликового, стьожака широкого, ехінокока, альвеокока на організм людини.
Студент повинен уміти:
1. Встановити вид паразита.
2. Обгрунтувати методи лабораторної діагностики і заходи профілактики фасціольозу, опісторхозу, дікроцеліозу, теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу, ехінококозу, альвеококозу.
3. Оформити протокол виконаної роботи.
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
Джерела інформації
1. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІУ рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. ІО.І.Бажори. Вінниця: Нова книга. 2004. – 656 с.; іл.
2. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах /Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М: Высшая школа, 2001 – 432 (448) с. (книга I): 334 (340) с. (книга II); ил.
3. Біологія : Підручник А.О.Слюсарєв, С.В.Жукова _К: Вища школа, 1992.-С. 321-338.
4. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.: За заг. ред. проф. А.Д. Тимченка. – К.: Вища школа. 1992. – 391 с.; іл.
5. Саляк Н.О. Смачило І.С. Медична паразитологія. Практикум: Навч. посіб. / За ред. М.Б. Шегедин. — К.: ВСВ “Медицина”, 2011. — 184 с.
6. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.
Автор: доц. Бігуняк Т.В.
Затверджено на засіданні кафедри 13.01.2014р., протокол №6
