Home » . Схема будови гідроїдної медузи – поздовжній розріз (а), медуза з відрізаною чвертю дзвона (б)

. Схема будови гідроїдної медузи – поздовжній розріз (а), медуза з відрізаною чвертю дзвона (б)

7 Червня, 2024

Методична вказівка для студентів

2-го курсу медичного факультету

зі спеціальності «Біологія»

ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: 1 Тип Кишковопорожнинні (Cnidaria).

2.Зовнішня і внутрішня будова гідроїдних на прикладі довгостеблистої гідри (Hydra oligactis).

3. Зовнішня і внутрішня будова медуз (на прикладі аурелії). Клас Коралові поліпи – Anthozoa.

Кількість годин: 4+2

Мета. Вивчити загальну характеристику кишковопорожнинних. Вивчити морфофізіологічні особливості класу гідроїдні, їх систематику, зовнішню та внутрішню будову. Вивчити морфофізіологічні особливості класу сцифоїдні медузи, їх систематику, внутрішню та зовнішню будову. Вивчити морфофізіологічні особливості класу коралові поліпи, їх систематику, внутрішню та зовнішню будову.

Професійна орієнтація студентів. Систематичне положення представників підцарства кишковопорожнинні. Ідентифікувати представників кишковопорожнинних за особливостями їх будови.

Програма самопідготовки студентів

I. Підцарство справжні багатоклітинні (eumetazoa)

1.Загальна характеристика підцарства

ІІ Тип Кишковопорожнинні (Sarcomastigophorа). Клас гідроїдні .

1. Загальна характеристика типу

2. Зовнішня і внутрішня будова гідроїдних на прикладі довгостеблистої гідри та гідро поліпа обелії

IIІ. Клас сцифоїдні медузи. Клас коралові поліпи

1. Зовнішня і внутрішня будова медуз (на прикладі аурелії та люценарії).

2. . Зовнішня і внутрішня будова коралових поліп на прикладі Альціоніуму та Актинії

Методика виконання практичної роботи

I. . Підцарство справжні багатоклітинні (eumetazoa).

Робота 1. Дайте загальну характеристику підцарству справжні багатоклітинні (eumetazoa) за планом:

1. Будова.

2. Органели загального призначення.

3. Органели спеціального призначення.

4. Органели руху.

5. Живлення.

6. Розмноження.

ІІ Тип Кишковопорожнинні (Sarcomastigophorа). Клас гідроїдні .

Робота 2. Загальна характеристику типу Кишковопорожнинних за планом:

1. Будова.

2. Органели загального призначення.

3. Органели спеціального призначення.

4. Органели руху.

5. Живлення.

6. Розмноження.

Робота 3. Систематика типу Кишковопорожнинних

Робота 4. Зовнішня і внутрішня будова гідроїдних на прикладі довгостеблистої гідри та гідро поліпа обелії.

4.1 Систематичне положення представників.

Тип Кишковопорожнинні -Cnidaria

Клас Гідроїдні – Hydrozoa

Підклас Гідроподібні – Hydroidea

Ряд Гідри – Hydrida

Представник – Довгостеблиста гідра – Hydra oligactis

Форми; гідрополіп Обелія – Obelia geniculata

4.2. . Розгляньте під лупою або при малому збільшенні мікроскопа живу гідру, для чого піпеткою або скляною трубочкою перенесіть гідру у краплю води на предметне скло. Спостерігайте загальний вигляд і забарвлення гідри (світло-буре або зелене), циліндричну форму тіла і наявність підошви (рис. 1). . Розгляньте на оральному полюсі тіла ротовий отвір із звисаючими щупальцями, на яких при великому збільшенні мікроскопа видно скупчення жалких клітин у вигляді бородавок. Простежте на живому матеріалі за рухом гідри – так званим “крокуванням”. На готових сухих препаратах розгляньте під мікроскопом гістологічну будову гідри. Зверніть увагу на двошарову будову стінки тіла і гастральну порожнину. Розгляньте на тотальному препараті при малому збільшенні мікроскопа будову гідроїдного поліпа. Знайдіть на тілі гідранта (окремої особини колонії) хоботок з ротовим отвором та щупальцями (рис. 3). Ознайомтесь з будовою гідромедузи Обелії (рис. 4). Знерніть увагу на опуклу зонтикоподібну форму тіла, його аборальний і оральний боки з численними щупальцями по краях зонтика та ротовим хоботком. Зверніть увагу, що від шлунка відходять чотири радіальні канали, а в ектодермі під радіальними каналами знайдіть гонади темного кольору. При розгляданні медуз зверніть увагу на радіальну (променеву) симетрію розташування радіальних каналів та гонад, м’язової системи і нервового кільця

4.3. Зарисуйте загальну будову і поперечний розріз гідри та процес брунькування і “крокування”, жалкі клітини (рис. 2). Будову гідранта і гонангії. Загальну будову і поздовжній розріз гідромедузи з позначенням частин тіла

Рис. 1. Схема будови гідри:

1 — рот; 2 — щупальце; 3 — тулубний відділ; 4 —стебельце; 5 — підошва; 6 — чоловічі гонади; 7 — жіноча гонада; 8 — брунька

Рис. 2. Типи жалких клітин гідри — пенетранти на різних стадіях вистрілювання жалкої нитки (а), глютинанти (б), вольвенти (б), батареї жалких клітин на щупальцях (г) :

1— кришечка жалкої капсули; 2 — кнідоциль; 3 — жалка нитка; 4 — ядро; 5 — розширена основа жалкої нитки із щетинками, що прикриті зовні стилетами (5)

Рис. 3. Будова ділянки колонії ОЬеliа geпicutata

1 – епідерма, 2 – рот, 3- гідротека, 4 – щупальця, 5 – гастродерма, 6 – гастральна порожнина, 7 – тека, 8 – стовбур колоніЇ; 9 – гонотека (ділянка теки, що вкриває бластостиль), 10 – бластостиль, 11 – медузи, що відбруньковуються

Рис. 4. Схема будови гідроїдної медузи – поздовжній розріз (а), медуза з відрізаною чвертю дзвона (б)

1 – епідерма, 2 – гастродерма, 3 – мезоглея, 4 – кільцевий канал, 5 – зовнішнє нервове кільце, 6 – парус, 7 – внутрішнє нервове кільце, 8 – шлунок, 9 – рот, 10 – гонада, 11 – щупальце, 12 – радіальний канал, 13 – статоцисти.

IIІ. Клас сцифоїдні медузи. Клас коралові поліпи

Робота 5. Зовнішня і внутрішня будова медуз (на прикладі аурелії та люценарії).

5.1. Систематичне положення

Тип Кишковопорожнинні – Cnidaria

Клас Сцифоїдні (сцифомедузи) – Scyphozoa

Ряд Дискомедузи – Semeostoma

Представник – Аурелія – Аигеlіа aurita

Ряд Ставромедузи – Stашоmеdusае

Представник – Люцернарія – Lucemaria риlmо [quadricomis]

5.2. Розгляньте форму тіла аурелії (випуклу верхню ексумбрелу, вгнуту нижню субумбрелу), знайдіть тонкі щупальця на краях дзвона та короткий ротовий хоботок, на нижньому кінці якого розташований ротовий отвір, оточений чотирма жолобоподібними лопатями (рис. 5, 6). Відшукайте по краях дзвона аурелії вісім щупалець-ропалій, з якими пов’язані органи чуття (вічка і статоцисти).

Рис. 5. Схема будови сцифомедузи Аигеliа aurita – вигляд з орального боку (а), розріз через середину тіла (б)

1 – ротові лопаті, 2 – ротовий отвір, З – щупальця, 4 – ропалJi; 5 – кільцевий канал, 6 – радіальний канал,

7 – гонада, 8 – гастральні нитки,

9 – шлунок, 10 – ексумбрела,

11- субумбрела, 12 – мезоглея.

Рис. 6. Життєвий цикл сцифомедузи Аигеliа

1 – яйце, 2 – плану ла, З – сцифістома, 4 – сцифістома, що брунькується, 5 – стробіляція, 6 – ефіра, 7 – доросла медуза

5.3. Розгляньте під лупою в посудині з водою фіксовану люцернарію. Зверніть увагу на келихоподібну форму тіла та аборальну довгу ніжку з присоскою (рис. 7). На оральній частині тіла знайдіть ротовий отвір та вісім пучків попарно зближених первинних і вторинних щупалець

Рис. 7. Схема будови люцернарії ‘

1 – первинні щупальця,

2 – вторинні щупальця,

3,9 – гонади,

4 – кільцевий канал гастроваскулярної системи,

5 – м’язи,

6 – стебельце (ніжка) з продовженням

гастроваскулярної системи,

7 – підошва,

8 – центральна частина гастроваскулярної

5.4. Зарисуйте загальний вигляд, внутрішню будову та життєвий цикл сцифомедузи аурелії. Будову люцернарії з позначенням усіх частин тіла.

Робота 6.. Зовнішня і внутрішня будова коралових поліп на прикладі Альціоніуму та Актинії.

6.1. Систематичне положення

Тип Кишковопорожнинні – Cnidaria

Клас Коралові поліпи – Anthozoa

Підклас Альціонарії – Alcyonaria

Ряд Альціонацеї – Alcyonacea

Представник – Альціоніум – Alcyonium digitatium

Підклас Зооантарії – Sooantharia

Ряд Актинії – Actiniaria

Представник – Актинія – Actinia eguina

6.2. Розгляньте під лупою тотальний препарат поліпа (рис.8.), на якому відзначте щупальця і ротовий отвір. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат поліпа і знайдіть скелетні тільця – склерити, розташовані в мезоглеї. Вивчіть поперечний зріз поліпа під мікроскопом в ділянці глотки. Зверніть увагу на овальність форми глотки, гастральні перетинки та жолобок (сифоногліф), розташований на кінці глотки. На фіксованому матеріалі розгляньте зовнішню морфологію актинії, зверніть увагу на циліндричну форму тіла (рис. 9, 10), де на аборальній частині розташована підошвава, а на оральній – ротовий отвір з чисельними щупальцями

Рис. 8. Альціоніум: а – поліп збоку; б – поперечний розріз на рівні глотки

а: 1 – щупальця, 2 – глотка, З – септи, 4 – мезентеріальні нитки, 5 – ектодерма, 6 – склерити;

б : 1 – септи, 2 – м’язові валики, З – глотка, 4 – камери кишкової порожнини, 5 – ектодерма, 6 – ентодерма.

Рис. 9. Схема внутрішньої будови актинії (а) та поперечного розрізу через її септу (б)

1 – камери гастральної порожнини, 2 – akoнцiї; З – отвори для виходу аконцю, 4 – радіальні м’язи, 5 – сифоногліф, 6 – кільцеві м’язи, 7 – отвори в стінках септ, 8 – глотка, 9 – мезентеріальні нитки, 10 – поздовжні м’язи, 11 – септи з мускульними валиками, 12 – мезентеріальні нитки з травнимиі жалкими клітинами, 13 – стінка септи з транспортним епітелієм, 14 – езоглея.

Рис. 10. Ряд Actiпiaria – загальний вигляд (а), поперечний розріз на рівні глотки (б) та гастральної порожнини (в):

1 – щупальці, 2 – підошва, 3 – тулуб, 4 – глотка, 5 – септи, 6 – мускульні валики, 7 – епідерма, 8 – гастродерма, 9 – мезоглея, 10 – шлунок

6.3. Зарисувати загальний вигляд поліпа Альціоніум та поперечні зрізи через цого тіло. Зарисувати зовнішню морфологію, поперечній переріз на рівні глотки та внутрішню будову тіла Актинії.

Семінарське обговорення теретичних питань

1. Охарактеризуйте особливості будови кишковопорожнинних.

2. Особливості біології розмноження гідроїдних. Що є статевою формою гідроїдних?

3. Органи рівноваги у медуз, їх розташування.

4. Чим відрізняється будова шлунка сцифомедузи і гідромедузи?

5. Особливості розмноження сцифомедуз.

6. Якого походження гонади у сцифомедуз?

7. Характерні риси положення тіла люцернарії відносно інших медуз.

8. Особливості життєвого циклу коралових поліпів на відміну від гідроїдних.

9. Народногосподарське і біологічне значення коралових поліпів.

Джерела інформації

1. Щербак Г. Й. та ін. Зоологія безхребетних: Підручник: У 3 кн.Кн. 1 /Г. Й. Щербак, Д. Б. Царичкова, Ю. Г. Вервес. —К.: Либідь, 1995.— 319 с.