Home » СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

17 Червня, 2024

СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ СТИЛІВ МОВИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ

STYLES OF THE MODERN UKRAINIAN LITERARY LANGUAGE. USING OF DIFFERENT STYLES OF LANGUAGE IN PROFESSIONAL DOCTOR’S ACTIVITIES

СТИЛЬ (франц. style, від лат. stilus, stylus — спочатку загострена паличка для письма, згодом — манера письма) — різновид, видозміна літературної мови; манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування; мистецтво слова.

Розрізняють такі основні функціональні стилі сучасної української літературної мови: розмовний, публіцистичний, науковий стиль, офіційно-діловий стиль, художній стиль. Деякі дослідники виділяють також конфесійний, епістолярний стиль, ораторський стиль, однак диференційні ознаки цих стилів перекриваються ознаками більш узагальнених структурно-функціональних стилів (офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного). В основі функціонально-стильової диференціації мови лежать як позамовні, так і власне мовні структурні ознаки. Функціональні стилі розрізняються кількісними показниками вживаних мовно-структурних одиниць, а також функціями, які вони виконують у конкр. текстах.

Виділяють п’ять основних стилів української літературної мови: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний.

There are five styles of Ukrainian literary language: scientific, official–business, journalistic (publicistic), literary, conversational.

Науковий стиль

Науковий стиль – функціональний різновид літературної мови, що обслуговує сферу і потреби науки.

Основне призначення стилю – повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація знань.

Головними ознаками наукового стилю є широке використання науково-термінологічної лексики, слів з абстрактним значенням та іншомовного походження. Показовим є членування тексту на:

– розділи;

– підрозділи;

– параграфи;

– введення формул, таблиць, діаграм.

Лексичні, текстові одиниці репрезентують точність, логічність, узагальненість, аргументацію висловлених положень.

Розрізняють власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний підстилі наукового стилю.

Власне науковий репрезентується такими жанрами, як дисертація, монографія, наукова стаття, доповідь, дипломна, магістерська, курсова робота тощо.

Науково-популярному підстилю властива доступність викладу наукової інформації, розрахованої на нефахівців.

Науково-навчальний підстиль реалізується в підручниках, посібниках для учнів шкіл та студентів вищих навчальних закладів, слухачів мережі просвітницьких установ.

Науковий стиль реалізується в таких жанрах: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія, виступи на наукових конференціях, дискусії, доповіді на наукові теми.

Взірець власне наукового стилю:

До класичних стабілізаторів відносяться просторово затруднені феноли, зокрема іоніл, його похідні, одним з яких є фенозан-23 (етер 3,5-дитретбутил-4-гідроксіфенілпропіолової кислоти і пентаеритриту). Фенозан-23 – це білий кристалічний порошок з температурою плавлення 123- 125ºC. Унаслідок наявності об’ємних третбутильних замісників, він практично нерозчинний у воді і відносно добре розчинний у неполярних органічних розчинниках. Завдяки своїй хімічній структурі, він активно взаємодіє з вільними пероксидними радикалами. Через такі властивості його використовують як антиоксидант, термо- і світлостабілізатор для пластмасових поверхонь (поліетилену, поліпропілену, полістиролу, полівінілхлориду). Фенозан-23 є аналогом швейцарського Ірганоксу-1010 (фірма «Syba»). Нейтралізувати активні радикали, що накопичуються у різних системах, крім термосвітлостабілізаторів фенольного типу, можна також третинними і четвертинними ароматичними амінами, до яких відноситься, наприклад, беназол П [ 2-( 2-гідрооксі-5-метилфеніл ) бензтіазол.], який є аналогом Тінувіну П («Syba», Швейцарія). Механізм інгібірування амінами і фенолами суттєво відрізняється: якщо феноли взаємодіють переважно з вільними радикалами, то аміни каталізують розклад пероксидів за гетеролітичним механізмом. Беназол П використовується як світлостабілізатор до пластмас. Це блідо-жовтий порошок з температурою плавлення чистого продукту 132ºC ( 129-130 ºC – технічного продукту), який добре розчиняється в органічних розчинниках ( ацетоні, бензолі, ксилолі, хлороформі ) і нерозчинний у воді (Довжинський І. М., Дрогомирецький Я. М., Котюшко Н. Є. Вплив порошкоподібних добавок на трибологічні характеристики пластичного мастила літол-24).

Офіційно-діловий стиль

Офіційно-діловий стиль – це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини.

Основне призначення стилю – регулювання офіційно-ділових стосунків.

Головні ознаки офіційно-ділового стилю: наявність реквізитів, що мають певну черговість, однозначність формулювань, точність, послідовність викладу фактів, гранична чіткість висловлювання, наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів, широке вживання конструкцій (у зв ‘язку з, відповідно до, з метою, згідно з). Лексика стилю здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термінологічну лексику. Синтаксис стилю характеризується вживанням речень різної будови з прямим порядком слів; запроваджується поділ тексту на пункти, підпункти. Виокремлюють такі його функціональні підстилі:

– законодавчий (закони, укази, постанови, статути);

– дипломатичний (міжнародні угоди, конвенції, комюніке (повідомлення), звернення (ноти), протоколи, меморандуми, заяви, ультиматуми);

– адміністративно-канцелярський (накази, інструкції, розпорядження, заяви, характеристики, довідки, службові листи тощо).

Офіційно-діловий стиль реалізується в таких текстах: закон, кодекс, устав, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист, список, перелік, накладна тощо, а також виступи на зборах, наради, прес-конференції, бесіди з діловими партнерами.

Взірець офіційно-ділового стилю:

Конституція України. Стаття № 24

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, зокрема надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

ЛІКАР

Мета

Отримання робочого місця за спеціальністю «Анестезіологія»

Основна інформація

ПІБ	Іванов Іван Іванович
Спеціалізація	Анестезіолог
Очікуваний рівень оплати праці	Від 2000 грн. в місяць
Вік	25 років
Адреса:	м. Чернівці, вул.Театральна, буд. 2, кв. 6
Моб.тел.	050 555 55 55

Освіта

Освіта	Буковинський державний медичний університет, медичний факультет Спеціальність за дипломом – «Лікувальна справа»
Інтернатура	Буковинський державний медичний університет, кафедра анестезіології

Професійні навички та знання

Практичні навички	Практика в Чернівецькій обласній клінічній лікарні під час проходження інтернатури, робота на швидкій допомозі та медбратом у вільний від навчання час.
Іноземні мови	Англійська – базовий рівень
Володіння ПК	На рівні користувача
Сертифікати	–
Публікації	–

Додаткова інформація

Сімейний стан	Одружений, дитина
Відрядження	Не заперечую

Публіцистичний стиль

Публіцистичний стиль – це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах, часописах, пропагандистських виданнях).

Основне призначення стилю – обговорення, відстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, формування відповідної громадської думки, сприяння суспільному розвитку.

Головні ознаки публіцистичного стилю: популярний, чіткий виклад, орієнтований на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації, використання суспільно політичної лексики: державність, громадянин, поступ, єдність, національна ідея, актуальність тощо. Типовими є емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, повтори, фразеологічні одиниці, що зумовлюють емоційний вплив слова. Тон мовлення пристрасний, оцінний.

Публіцистичний стиль реалізується в таких жанрах: виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія, репортаж.

Взірець публіцистичного стилю:

Третє тисячоліття

Поколінню, що переступає рубіж третього тисячоліття, випала щаслива нагода, хай умоглядно, але все ж відчути себе причетним до таких грандіозних історичних перетворень, як зміна епох.

Звісно, наївно і безпідставно чекати від віку, що настає, якихось несподіваних механічних нововведень, покликаних до невпізнанності змінити життя, чи тішити себе надією на раптовий наплив незбагненних добрих див. Мова про інше: волею долі, свідомо чи несвідомо, нам дано відчути саму атмосферу цього незвичного часу. Реальність складається таким чином, що мимохіть заполонює свідомість уявленнями масштабними – від прадавнини до неозорого майбутнього… (Ігор Шаров)

Художній стиль

Основне призначення стилю – різнобічний вплив на думки і почуття людей за допомоги художніх образів.

Головними ознаками художнього стилю є емоційність, образність, експресивність. На лексичному рівні в ньому вживається все словникове багатство української мови: слова з найрізноманітнішим лексичним значенням, різні за походженням. Художньо-літературне мовлення багате на епітети, метафори, порівняння, повтори, перифрази, антитези, гіперболи та інші зображувальні засоби. З певною художньою метою можуть уживатися діалектна та професійна лексика, фразеологізми.

Художній стиль послуговується різними типами речень за будовою, метою висловлювання, за відношенням змісту речення до дійсності.

Художній стиль реалізується в таких жанрах: трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, оповідання, поема, вірш, байка, епіграма.

Взірець художнього стилю:

ЗАПОВІТ

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися… а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Не злим тихим словом.

Втіхо моя, пісне українська! Мов дотик зачарованої історії, ти зміцнюєш свої сили, кріпиш почування, викликаєш жадобу життя, що таке огидне і безталанне іншої доби! Велика, незрівнянна, певно, твоя сила, коли ти зачудувала Європу, перейшла нетрі Азії, прийнялася в Америці, а може, ще й по інших сторонах світу. Нехай що знають, те й галасують проти твого краю і народу питомого, твої найлютіші вороги не втечуть від казкових чарів твоєї мелодії, а забувши про всякі силоміцтва, самі пристають до хору шво/х співаків-виконавців. І лунаєш ти серед Європи на славу рідної країни (П. Грабовський).

Розмовний стиль

Розмовний стиль обслуговує офіційне й неофіційне спілкування людей, їх побутові потреби.

Основне призначення стилю – обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи на подання допомоги, виховний вплив.

Головні ознаки розмовного стилю: широке використання побутової лексики, фразеологізмів, емоційно забарвлених і просторічних слів, звертань, вставних слів і словосполучень, неповних речень. Для розмовно-побутового мовлення характерне порушення літературних норм: уживання русизмів, вульгаризмів, жаргонізмів, неправильна вимова слів.

Розмовний стиль має “істотно виявлений різновид – розмовно-професійний, тобто мова, якою спілкуються не в побуті, а у виробничій, освітній та інших сферах”.

Взірець розмовного стилю:

Професор запитує у студента:

– Чому ви так хвилюєтеся?Боїтеся моїх запитань?

– Та ні, професоре, я боюся своїх відповідей.

Додаткові стилі

Конфесійний стиль

Конфесійний стиль – стильовий різновид української мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства.

Основне призначення стилю – вплив на душевні переживання людини.

Головні ознаки стилю: вживання слів для найменування бога та явищ потойбічного світу (Божий Син, Святки Дух, Спаситель, Царство Боже, рай, вічне життя, сатана тощо), стосунків людини до Бога (молитися, воскресіння, заповіді, покаяння, грішні, праведні), мова багата на епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням. Для підкреслення урочистості використовуються речення із зворотним порядком слів, поширені повтори слів.

Конфесійний стиль репрезентується в таких жанрах: Біблія, житія, апокрифи, проповіді, послання, молитви, тлумачення Святого Письма.

Взірець конфесійного стилю:

Житіє Володимира

Великий Володимир, князь київський і самодержець усіх Руських країн, був сином Святослава, внуком Ігоря і святої Ольги і правнуком Рюрика, якого призвано на князівство руське від варягів. Вів він рід свій од Августа, кесаря римського. Князівський престол Рюрик мав у Великому Новгороді. Ігор же Рюрикович по батьковій смерті переніс престол до Києва — тут народився у нього від святої Ольги син Святослав. А у Святослава Ігоревича було три сини: Ярополк, Олег і Володимир — не від однієї жінки. Розділяючи велике князівство руське між трьома своїми синами, Святослав дав старшому сину Ярополку Київ, середньому Олегові — древлян, а наймолодшому Володимирові — Великий Новгород (Д. Туптало)…

Епістолярний стиль

Епістолярний стиль – це стиль приватного листування.

Основне призначення стилю – поінформувати адресата про щось, викликати в нього певні почуття, які б відповідали емоційній настроєності автора.

Головні ознаки епістолярного стилю: широке використання форм ввічливості – звертань у формі кличного відмінка, наявність початкової, прикінцевої та прощальної фраз, стереотипних словесних формул висловлення побажання, вітання, співчуття; невимушеність у доборі лексичних одиниць.

До епістолярного стилю зараховують не тільки листи видатних письменників, громадських і культурних діячів, учених, а й щоденники, записки, мемуари.

Взірець епістолярного стилю:

До Василя Стефаника 28 жовтня 1902 р.

Високоповажний добродію!

Ніяк не можу погодитися з думкою, що у збірнику на честь Куліша не буде Вашої хоч би й маленької новелки! Терпеливо чекав я два місяці обіцяного оповідання, та вже й третій місяць минув, а від Вас як немає нічого, так немає. І ось пишу знову. Прошу й благаю: дозвольте нам бачити Вас дорогим гостем у нашому альманахові…

Не менш бажав би я познайомитися з Вами особисто та побесідувати про спільні й дорогі нам справи.

З високим поважанням Ваш щирий М. Коцюбинський.

Систему функціональних стилів, їхні стильові домінанти, сукупність мовних засобів, властивих кожному зі стилів, а також масиви текстів, об’єднаних жанром, досліджує функціональна стилістика.

1. Науковий стиль – стиль наукових праць. Характеризується вживанням термінів.

Жанри: дисертація, монографія, наукова стаття, наукова доповідь.

1. Scientific style is the style of scientific papers. This style is characterized by the use of terms.

Genres: thesis, monograph, scientific article, scientific report.

2. Офіційно-діловий стиль – стиль ділових документів. Йому властиві стандартні, стереотипні звороти, застосування особливої термінології.

Жанри: оголошення, автобіографія, заява.

2. Official–business is the style of business documents. The use of standard, stereotypical turnovers and special terminology are the main features of the style.

Genres: announcement, autobiography, statement (application).

3. Публіцистичний стиль – це стиль засобів масової інформації, мова газет, громадсько-політичних журналів, радіо-, телепередач.

Жанри: стаття у журналі, газеті, виступ.

3. Journalistic (publicistic) is the style of mass media, language of newspapers, social and political magazines, radio and television.

Genres: article in magazine or newspaper, speech.

4. Художній стиль – це мова художніх творів (поезії і прози).

Жанри: казка, вірш, комедія, трагедія, драма.

4. Literary style is the language of literary works (poetry and prose).

Genres: fairy-tale, poem, comedy, tragedy, drama.

5. Розмовний стиль – стиль, який використовують для усної діалогічної комунікації в неофіційних і офіційних ситуаціях.

Жанри: діалог, полілог.

5. Conversational style – the style that is used for oral dialogic communication in informal and formal situations.

Genres: dialogue, polylogue.

Лікар у своїй професійній діяльності використовує такі стилі мови: науковий (коли працює з науковою літературою), офіційно-діловий (у документах), розмовний (у процесі спілкування).

Doctor uses the following styles of language in his professional activity: scientific, official–business, conversational.

Словник

автобіографія – autobiography

виступ – speech

вірш – poetry

дата – date

дисертація – thesis

діалог – dialogue

жанр – genre

драма – drama

заява – statement, application

казка – fairy–tale

комедія – comedy

монографія – monograph

наукова доповідь – scientific report

наукова стаття – scientific article

науковий стиль – scientific style

оголошення – announcement

офіційно-діловий стиль – official-business

підпис – signature

полілог – polylogue

публіцистичний стиль – journalistic, publicistic style

розмовний стиль – conversational style

стиль – style

трагедія – tragedy

художній стиль – literary style

реквізити – requisites, elements of the document

Щоб оволодіти медичному працівникові мистецтвом спілкування, мовним етикетом потрібно дотримуватися основних його правил:

· Будьте завжди ввічливими, привітними й доброзичливими, з повагою ставтеся до пацієнта.

· Умійте слухати інших і ніколи не перебивайте.

· Умійте відчувати пацієнта, враховуючи його фізичний стан.

· Стежте за реакцією хворого на мовлення, звертайтеся до нього, використовуючи усі можливі етикетні формули.

· Враховуйте вік, характер, інтереси людини, що до вас говорить.

· Не завдавайте людям шкоди словом. Не ображайте, не говоріть неприємного іншим, не виявляйте своєї неповаги, не вживайте грубих слів.

· Намагайтеся ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши людину своєю відмовою.

· Використовуйте в спілкуванні звертання і ввічливі слова: будь ласка, вибачте, не ображайтесь, чи не змогли б ви, на жаль тощо), слідкуйте за культурою мовлення.

· Намагайтеся, щоб спілкування з вами було для людей корисним і приємним, вмійте допомагати людям словом і ділом.

· Уникайте багатослівності, надуживання термінами, професіоналізмами.

· Належно обґрунтовуйте свої думки.

Ввічливе ставлення до людини виражається різними лексико-граматичними засобами, серед яких:

· звертання (неввічливо: ей, ти! ей, чуєш? та ін.),

· власні імена (вживання імені, імені й по батькові, імені та прізвища),

· займенники (ввічлива форма вживання займенників ти (ви) – твій (ваш), неввічливе вживання займенника він (вона) в присутності особи, про яку йде мова);

· вставні слова й словосполучення (слова, які пом’якшують відмову у виконанні прохання, напр., на жаль, шкода та ін.);

· наказовий спосіб дієслів (різноманітні за ступенем вираження ввічливості способи спонукання до дії: писати! – пишіть – пишімо – потрібно писати – потрібно було б писати — чи не писали б ви — чи не могли б ви написати);

· синоніми (текстові синоніми – пане, товаришу, громадянине, друже, дядьку) тощо.

В українському мові існує ряд етикетних формул, які часто допомагають в усному спілкуванні і є найпершими виразниками мовної культури мовця.

Однією з найважливіших форм привернення уваги, встановлення контакту зі співрозмовником є звертання. Українська мова протягом століть виробила цілий ряд звертань, які задовольняють потреби мовця в найрізноманітніших ситуаціях спілкування.

Спілкування розпочинається з вітання

Існує чимало слів вітання. Звичайно їх супроводжують посмішкою та потиском руки. Історія цього жесту, який існує у багатьох народів, йде з глибоких віків. Колись розкрита долоня свідчила про мирні наміри. Людина, зустрівши на шляху іншу, протягувала руку, показуючи, що в ній немає палиці, каменя, зброї. І в наш час потиск руки свідчить про дружнє ставлення до людини.

Формули вітання тісно пов’язані з формулами побажання, оскільки найчастіше ми не лише вітаємо, але й проявляємо інтерес, підтримуємо встановлені відносини й контакти.

· Добрий день! Доброго дня! Добридень!

· Здрастуйте! Здорові будьте! Добрий ранок! Доброго ранку! Добрий вечір! Доброго вечора! Добривечір! Добраніч! На добраніч!

Український мовленнєвий етикет має різноманітні формули прощання:

· До побачення! (у будь-якій ситуації).

· Усього найкращого! Усього доброго! На все добре! (у будь-якій ситуації з відтінком побажання). До зустрічі! (замість До побачення, коли передбачається зустріч). До завтра!

· До неділі! До зустрічі в неділю! Хай щастить вам! Щасти тобі! (невимушене, дружнє, з побажанням). На добраніч! Добраніч! Спокійної ночі! (прощання на ніч). Всього! Привіт! (вживається добре знайомими, близькими людьми, найчастіше серед молоді.

Просити вибачення можна у формі:

· Просити вибачення можна у формі:

· Пробачте (вибачте) мені, будь ласка. Прошу вибачення (але не Вибачаюсь!). Даруйте мені (розмовне).

· Перепрошую (діалектне, характерне для подільських, волинських, виникло під впливом польської мови).

· Я дуже жалкую… Мені дуже шкода… Прийміть мої вибачення… Дозвольте просити вибачення… Не гнівайтесь на мене… Якщо можеш, вибач мені… Не сердься на мене…

Вибачати можна:

· Будь ласка (тобто Вибачаю). Нічого.

· Нема за що (розмовне). Ну що Ви! (розмовне).

Дякують так:

· Дякують так:

· Дякую! (нейтральне).

· Щиро дякую! (велика міра вдячності).

· Спасибі! (нейтральне).

· Сердечне спасибі! ( велика міра вдячності).

· Велике спасибі! Гарно дякую! Дуже дякую!

· Увага! Дякувати на… – архаїчна форма, дякувати за що… – нова форма. Отже, у розмові можна дякувати на добрім слові, але краще, сучасніше – Дякую за добре слово.

· Відповідь на побутові запитання: Як справи? -Дякую! (за виявлену увагу) і доповнюємо відповіддю: Дякую! Все добре. Вже всі здорові.

Дякують не лише за великі, але й за дрібні послуги: незнайомій людині в транспорті за закомпостований талон, продавцю в крамниці, добродієві, що притримав двері, коли ви виходили, тощо. Не забуваймо дякувати батькам, рідним за щоденні турботи, добрі стосунки, співпереживання радості і тривог.

Запрошення, прохання, наказ – це спонукання співрозмовника до дії, виражена на шкалі від добровільності до примусовості, від прохання до категоричності. В українській мові це забезпечується формулами:

· Запрошення, прохання, наказ – це спонукання співрозмовника до дії, виражена на шкалі від добровільності до примусовості, від прохання до категоричності. В українській мові це забезпечується формулами:

· Будь ласка…

· Будьте ласкаві…

· Будьте люб ‘язні…

· Прошу Вас…

Формули згоди, підтвердження:

· Згоден. Це справді так.

· Домовилися. Авжеж.

· Я не заперечую. Чудово.

· Ви маєте рацію. Так.

· Саме так. Будь ласка.

· Напевно. Прошу (у значенні будь ласка).

· Обов ‘язково. Гаразд.

· Безперечно. Добре.

· Безсумнівно. З приємністю.

· Безумовно. Із задоволенням.

· Звичайно. Ще б пак.

· Ми в цьому впевнені.

Формули заперечення, відмови:

· Ні. Ні, це не так.

· Нас це не влаштовує.

· Я не згодний (згоден).

· Це не точно.

· Не можна.

· Не можу.

· Не хочу.

· Ні, не бажаю.

· У жодному разі!

· Це неможливо. Цього не може бути!

· Ви не маєте рації (рос. Вы не правы).

· Ви помиляєтесь.

Формули вираження співчуття:

· Прийміть мої співчуття.

· Я Вас розумію.

· Я відчуваю Вашу схвильованість (Ваш біль, Вашу стривоженість, Ваше хвилювання).

· Це болить і мені.

· Це не може нікого залишити байдужим.

Основні вимоги до мовця, що говорить по телефону:

· чіткість, чистота артикуляції, правильність дикції;

· середній за силою голос мовлення;

· лаконізм висловлення (лексичний і синтаксичний), чіткість, виразність побудови фрази;

· темп мовлення – середній;

· тон мовлення – спокійний, ввічливий.

Якщо вам телефонують, телефонну трубку (слухавку) знімають, між першим і четвертим сигналом. Якщо в цей час у вас відбувається ділова розмова, треба вибачитись і надати перевагу телефонові.

· На анонімний дзвінок можна не відповідати й одразу покласти слухавку.

· Якщо до телефону підійшов не той, хто вам потрібен, ви повинні перепросити і звернутися з проханням покликати потрібну вам людину: Добрий день. Перепрошую, що турбую, чи не могли б Ви запросити до телефону Івана Петровича (пана Яковенка); Дуже прошу, попросіть до телефону Надію Дмитрівну (пані Надію, пані Романчук); Будь ласка, покличте до телефону… Зазвичай відповідають так: Добрий день. Зачекайте, будь ласка, хвилиночку, я зараз передам їй слухавку; …Прошу зачекати; …Будь ласка, зачекайте; …На жаль (шкода, вибачте) Іван Петрович вийшов, повернеться о 14 годині. Можливо, Ви хотіли б йому щось переказати? Є його заступник, можливо, він зміг би допомогти Вам. Коли до телефону підійде потрібна вам людина, неодмінно треба знову привітатися і назвати себе.

Завдання. Прочитайте та визначте, до якого стилю належать зразки текстів.

а) Contra spem spero! (Без надії сподіваюсь)

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепер весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

Hence, dark thoughts! Away, ye autumn mists!

Golden spring is here, she’s here today!

Should my days of youth be spent in woe,

Drearily and sadly pass away?

Nay, through all my tears, I still will smile,

Sing my songs through troubles round me loom;

Hopeless, still hope on against all odds,

I will live! Away, ye thoughts of gloom!

On this hard and ingrate soil I’ll sow

Flowers that shall bloom with colors rare;

Flowers will I plant where frost doth reign,

Water them with many a bitter tear.

(Леся Українка)

б) Конституція України

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

The Constitution of Ukraine

Article 10. The State language of Ukraine shall be the Ukrainian language. The State shall promote the learning of languages of international communication.

в) Лісова пісня

1911 року Леся Українка створила найвідоміший свій твір для театру – казкову драму «Лісова пісня». Тільки 12 днів писала вона цей твір, а готувалася до його написання все життя. Ще у дитинстві почула Леся від матері розповідь про лісову дівчину – Мавку. Немає у неї тяжкої старості і важкої смерті, Мавка завжди молода і вродлива. Взимку вона спить, а навесні прокидається, розуміє мову зеленого лісу й бистрої води, лісового звіра й маленької пташки, високого дерева й ніжної квітки. Але боїться Мавка людини, і побачити її може тільки той, хто любить і розуміє все живе. Мавка – це чудовий образ української народної поезії, це душа й серце прекрасної української природи.

Казка про Мавку вразила маленьку Лесю і вона весь час мріяла про казкову лісову дівчину. Так спогади дитинства маленької українки й поетична душа українського народу подарували нам казку «Лісова пісня»…

(З журналу)

Словник до тексту

казка – fairy–tale

Леся Українка – Lesya Ukrainka, famous Ukrainian poet and writer

«Лісова пісня» – Lisova pisnya (Song of the Forest)

Мавка

Ілюстрації до «Лісової пісні»

Illustrations to Lisova pisnya (Song of the Forest)

г) АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Петренко Іван Васильович, народився 25 травня 1989 року в місті Тернополі. У 1996 р. пішов до першого класу Тернопільської середньої школи №3.

Після закінчення школи 2009 р. вступив на перший курс медичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, де навчаюся й зараз.

Батько – Петренко Василь Петрович, 1948 року народження, викладач кафедри органічної хімії Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, проживає за адресою: вул. Тарнавського, будинок №14, кв. 39, м. Тернопіль.

Мати – Петренко Надія Олександрівна, 1956 року народження, лікар Тернопільської обласної лікарні № 1, проживає там же.

Сестра – Петренко Олена Василівна, 1996 року народження, учениця 5 класу Тернопільської середньої школи № 3.

12 вересня 2010 р. підпис

Словник до тексту

адреса – address

зараз – now

лікар – doctor

народився (чол. р) / народилася (жін. р.) – past tense of verb «to born»

органічна хімія – organic chemistry

перший клас – first form

підпис – signature

школа – school

Автобіографія – це документ, у якому особа власноручно в хронологічному порядку подає стислий опис свого життя і трудової діяльності.

Хоч автобіографія належить до документів, які не мають дуже чіткої стандартизації, автор-укладач довільно обирає та компонує мовні засоби, існує перелік відомостей, які необхідно вказати в автобіографії.

д) Оголошення

21. 02. 2012 о 15 год. на кафедрі українознавства Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (аудиторія № 83) відбудеться святковий концерт з нагоди святкування міжнародного Дня рідної мови.

Запрошуються студенти першого курсу.

Оргкомітет кафедри

Оголошення

Словник до тексту

концерт – concert

святкувати – to celebrate

запрошувати – to invite

є)

– Ви головний лікар?

– Так, я головний лікар.

– А хто це? Це ваша асистентка?

– Ні, вона медсестра.

– У якому відділенні вона працює?

– У кардіології.

Словник до тексту

відділення – department

кардіологія – cardiology

лікар – doctor

медсестра – nurse

е)

Тканина – сукупність клітин, не обов’язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень – це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються функціональним об’єднанням тканин одного чи кількох видів.

Tissue – is an ensemble of cells, not necessarily identical, but from the same origin, that together carry out a specific function. Tissular level is a cellular organizational level intermediate between cells and a complete organism. These are called tissues because of their identical functioning. Organs are formed by the functional combination of one or more kinds of tissues.

Тканина

Tissue

ж)

Тернопіль

Тернопіль − мальовниче місто західної частини України. Розташоване на річці Серет. У Тернополі перетинаються важливі автомобільні та залізничні шляхи.

Тернопіль − одне з найбільш зелених міст України. Площа парків культури і відпочинку в нашому місті складає 210,7 га. Парк Національного відродження приваблює відвідувачів атракціонами, дитячими та спортивними майданчики. Тут проводяться святкові заходи, концерти. Неодмінним атрибутом Дня міста є виставка квітів, народних ремесел, які традиційно відбуваються на горіховій алеї парку.

Гідропарк Топільче милує око водоймами, ставками, квітниками. Цікавими місцями є водяний млин, галявина казок. Невеликий зоокуточок населяють лебеді, фазани, олені.

Улюблене місце відпочинку тернополян − парк імені Т. Г. Шевченка. Тут знаходяться ігрові майданчики, невеликі озерця з катамаранами, фонтани. Один із островків отримав поетичну назву − «Острівець закоханих». Тут, біля оновленої альтанки, полюбляють знимкуватися молодята.

У парку Слави височить пагорб Слави, який був споруджений у 1970 році. Цей пагорб є пам’ятником, загиблим у Другій світовій війні солдатам. Кожного року до Дня Перемоги молодь несе квіти до могил невідомих солдатів.

Справжньою перлиною та візиткою міста є став. У Європі існує лише два міста, у центрі яких розташовані штучні водойми. Вечірні ліхтарі освітлюють прилеглу до озера територію, тому це місце здається ще мальовничішим. Вже другий рік поспіль на ставі проводяться міжнародні змагання з водно-моторного спорту. Вперше вони проходили тут у 1986 році.

Над озером по вулиці Замковій видніється замок. Його почали будувати ще в 1540 році.

Затишне місто приваблює великою кількістю архітектурних пам’яток, красивими вулицями, соборами, парками. Багато храмів зачаровує. Однією із найдавніших є Воздвиженська церква, яку тернополяни ще називають «надставною».

Окрасою Тернополя є Театральний майдан і бульвар Шевченка. Так, на Театральному майдані у 2012 році спорудили пам’ятник до Дня незалежності України. Скульптура молодої дівчини символізує Україну. Гордо піднята лелека у її руках зроблена у вигляді тризуба.

Недавно тут спорудили й перший в Україні пам’ятник на честь Соломії Крушельницької. Соломія Крушельницька – всесвітньовідома українська оперна співачка. Також відреставровано ансамбль фонтанів «Квітка терену». Загалом у Тернополі є близько 20 фонтанів.

Якщо Ви ще не були в Тернополі, то не гайте часу. Обов’язково відвідайте це казкове місто!

Центер міста

Парк імені Т. Г. Шевченка

«Острівець закоханих»

Словник

альтанка − gazebo

архітектурна пам’ятка − architectural monument

водойма − pond

вулиця − street

Друга світова війна − Second World War

замок − castle

знимкуватися − take photos

казковий − fairy

концерт − concert

ліхтар − lights

майданчик − Playground

могила − grave

молодята − married couple

не гайте часу − Do not waste your time

пам’ятник − monument

парк − park

парк Слави − Park of Glory

собор − cathedral

солдат − soldier

став − lake

фонтан − fountain

церква − church

храм − temple

з)

Сонце вдарило з-за лісу червоним промінням на київські гори. Широка зелена Оболонь і Поділ вкрились тінню й потеплішали. Виразніше виступили високі смужки київських гір під ясним чистим небом, обсипані збоку червонястим промінням. Тисячі вікон в домах, позолочені хрести та бані на церквах ніби зайнялись і запалали. Од їх посипались наче пучки золотих стрілок… Вигляд на Київ стає якийсь фантастичний.

(І. Нечуй-Левицький)

и)

Ярина Васюхно, туманіючи зором та раз у раз прикусуючи губи, розказує:

— Ото нагостювалася в сестри, ото нагостювалася! Й треба ж було повіятися до неї та ще й дітей узяти. А як могла не повіятися, коли в кожному листі пише: приїдь і приїдь, не бачилися давно, чомусь нездужається. Справді, очуняла трохи Килина, як ми явилися…Ой, Лебедин отой! Що там коїлося… Скільки там перемучилася, поки білети взяла. А люди, люди! Поїзд прийшов, ну моя мала Олька й скочила в тамбур. Тоді я до Ілька, що стеріг коша на вокзалі. Впхнула коша, сама влізла, поїзд рушив, а Ілько й зостався. Хотіла на ходу з вагона вискочити, а як вискочиш, коли людиська кругом, і ти — яку могилі. То вже на якійсь станції видряпалася з вагона, поки добралася до Лебедина — час минув, нема дитини. Бігаю по станції, кричу, нема Ілька. Весь Лебедин оббігала — нема. Знов до сестри поїхала в село, може, там, думаю, а його нема. Пішла по селах, питаю, може, хто бачив, хто чув, — ніхто не бачив, не чув. І вже війна, то де його шукати. Подалася додому, якось добралася, ні жива ні мертва. Добре хоч Ольку застала вдома. Хоч мала дитина, а не загубилася, сама знайшла дорогу додому, та й люди помогли.

Фрагмент з оповідання Є. Гуцала “Проводи”

Є. Гуцало

і)

Отже, Чорнобильську атомну, яка після вибуху в квітні 1986 року забрала життя, за деякими підрахунками, не менше ЗО тисяч наших співвітчизників, закрито. А проблеми?.. Хто “позакриває”, чи то пак, порозв’язує проблеми, породжені нею? Та ні, дарма так захлинався журналіст в ефірі, полишаючи їх у цьому столітті, вони перейдуть з нами й у XXI… Адже ніхто не знає, скільки років чи століть залишатиметься страшною пусткою колись один з наймальовничіших куточків не тільки Полісся, а й усієї України — сплюндрований, заражений, перетворений на слово із залізним чи тюремним присмаком “зона”. Та й чи відродиться колись узагалі… Природа, під’юджена підступними радіонуклідами, буйно пішла в ріст, ламаючи холодний бетон міста-привида Прип’яті, а його щасливих молодих мешканців розкидало по світах, і годі вже довідатися, де вони, що з ними, як склалася їхня доля… Як нині почуваються прип’ятські дітлахи, котрі того недільного страшного ранку в квітні 1986-го купалися у повноводній річці, ганяли м’яча на піску, підігрітому не весняним сонечком, а язиками полум’я з оскаженілого реактора? Ще тримаються чи поневіряються по безпорадних лікарнях разом з тисячами героїв-ліквїдаторів, які тихо конають від смертельних доз рукотворного опромінення?.. Адже маємо усвідомити, що найбільша техногенна аварія століття не просто покалічила долі людей — заклала міну уповільненої дії під генетичний код цілої нації…

Для них, для прип’ятців, тоді спішно, з величезною помпою будували місто (звісно ж, красень!) Славутич, так і не з ‘ясувавши до пуття, чи досить чисту місцину для нього вибрали. А потім з ‘ясувалося, що “посадили” нове поселення на “цезієві плями”, та такі, що ні тобі ягідки в лісі не спробувати, ні грибочка взяти… А тепер ось знову проблема: що буде із Славутичем, який жив з 3-го реактора, нині, коли практично всі його мешканці залишаються без роботи? Не встигнувши розквітнути, занепаде?

А як же люди? Розбіжаться? Але куди? Хоч яка велика Україна, а тікати нікуди…

Проблеми, проблеми… Політичні, економічні, соціальні, екологічні, психологічні, моральні — які хочете. І всі вони залишаються з нами й на XXI століття, потребують неймовірних зусиль для їх розв ‘язання.

“Літературна Україна” стаття В. Плюща “Чорнобильську атомну закрито. А проблеми?..”

Чорнобильська АЕС

Chernobyl Nuclear Power Station

І)

Кожна людина і кожний народ має свої святині. До цих святощів зараховуємо і пошану до матері. Вона дала нам життя, виростила й виховала.

Коротке це слово — мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Усе її життя з серця б’є великим невичерпним джерелом безкорислива любов до своїх дітей. Усе її життя — це терпіння, безмежна самопожертва, пробачення провини.

Мати… Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина. Мама — це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання й горя.

Поняття про щастя, добро і ласку нерозривно пов’язані в нас з образом найдорожчої людини — Матері.

А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні. Вона з нами завжди, з тієї миті, коли ми починаємо відчувати себе. Слово «матір» є символом усіх людських вартостей. Не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері.

Благословенна ж будь, Українська мати, усюди й завжди!

(За Н.Дмитровською).

Завдання. Прочитайте діалог, зверніть увагу на нові слова.

– Алло, це перша міська поліклініка? Моя донька захворіла. Я хочу викликати лікаря.

– Назвіть, будь ласка, прізвище, ім’я та рік народження хворої.

– Семків Ірина, 2005 року народження.

– На що скаржиться?

– Головний біль, нежить, кашель, висока температура.

– Ваш виклик прийнято. Лікар приїде до Вас через дві години. Тим часом давайте хворому пити теплий чай з медом та лимоном.

– Спасибі.

Словник до тексту

біль у горлі – a sore throat

ваш виклик прийнято – Your call has been accepted.

викликати – to call for

відчувати біль – to feel, to have a pain

головний біль – headache

гострий біль – sharp pain

живіт – stomach

знеболюючі ліки – anesthetics medication

лікар – doctor

пити – to drink

пити багато рідини – to drink a lot of liquid

поліклініка – health centre, polyclinic

мед – honey

кашель – cough

мікстура від кашлю – mixture for cough

лимон – lemon

лихоманити – to have a fever

ліки – medicine, drugs

нежить – cold in the head

скаржитися (на + З.в.) – to complain (of + acc.)

температура – temperature

чай – tea

хворий – sick, patient

Знайомство (Getting acquainted)

Ярина: – Роксоляна? Це ти? (Roksolyana? Is that you?)

Роксоляна: – Ярина? О! Привіт! (Yaryna? Oh, Hello!)

Ярина: – Познайомтеся, будь ласка! Це – Роксоляна,

моя подруга. (Let me introduce you! This is Roksolyana,

my friend.)

Батьки (Parents): – Дуже приємно! (Nice to meet you!)

Ярина: – А це – мої батьки. Моя мама – пані Оксана, мій тато – пан

Володимир. (These are my parents. My mother – pani Oksana and my

father – pan Volodymyr.)

Роксоляна: – Дуже приємно! (Nice to meet you!)

Ярина: – Як справи? (How are things?)

Роксоляна: – Дякую, добре. А ти як? (All right. Thank you! And how are

you?)

Ярина: – Також добре. Ти куди? (І am all right, too. Where are you

going?)

Роксоляна: – Я – додому. А ви? (I am going home. What about you?)

Ярина: Ми також додому. Добре, бувай! (We are going home too. Well,

then, see you later!)

Роксоляна: – До побачення! (Goodbye!)

Батьки: – До побачення! (Goodbye!)

Телефонна розмова (A telephone conversation)

Мама – Ало! Ало! Хто це? (Hello! Hello! Who is it?)

Роксоляна – Ало! Добрий вечір! Це – Роксоляна. Чи

Ярина вдома? (Hello! Good evening! This is Roksolyana.

Is Yaryna at home?)

Мама: – Прошу (Pardon?)

Роксоляна: – Чи Ярина є вдома? (Is Yaryna at home?)

Мама:– Ні, на жаль, немає. (No, I am sorry, she is not at home.)

Роксоляна: – Шкода! Добре, на добраніч! (What a pity! Well, then. Good

night!)

Мама: – На добраніч! (Good night!)

Ранок (Morning)

Мама: – Доброго ранку! (Good morning!)

Ярина: – Доброго ранку! Мамо, а де кава? (Good

morning! Mum, where is the coffee?)

Мама: – На жаль, немає. (Unfortunately, there is no coffee.)

Ярина: – А чай? (What about tea?)

Мама: – Чай є. (There is some tea.)

Ярина: – Де він? (Where is it?)

Мама: – Ось тут. Прошу. (Here it is.)

Ярина: – Так, дякую. (Oh, yes. Thank you!)

Новина! (News!)

Ярина: – Роксоляно, привіт! (Hello Roksolyana!)

Роксоляна: – Привіт, Ярино! (Hello Yaryna!)

Ярина: – Роксоляно, я така рада! (Roksolyana, I am

so glad!)

Роксоляна: – У чому справа? (What is the matter?)

Ярина: – Роксоляно, завтра я йду до театру! (Roksolyana, tomorrow I am

going to the theater!)

Роксоляна: – Прекрасно! (Wonderful!)

Ярина: – Відгадай з ким! (Guess with whom?)

Роксоляна: – З Остапом? (With Ostap?)

Ярина: – Так! Але тепер маю проблему! (Yes! But now I have a problem!)

Роксоляна: – Яку? (What (problem)?)

Ярина: – Що я маю вдягнути? (What I have to wear?)

Роксоляна: – Це зовсім не проблема. Цю проблему можна вирішити.

Пропоную завтра піти до крамниці одягу зі мною. (This is not a problem

at all. This problem can be solved. I suggest going to the clothes’ shop

tomorrow.)

Ярина: – Ти думаєш, це варто роби ти? (Do you think it is worth doing?)

Роксоляна: – О так, думаю, що він цього вартий. (Oh, yes, for sure, I

think he is worth it.)

Ярина: (сміх) – Гаразд, прекрасна думка! Дякую за гарну пораду.

((laughter). Okаy, a wonderful idea. Thank you for the good advice.)

Роксоляна: – Немає за що! (Not at all!)

Ярина: – Тоді до завтра! (See you tomorrow!)

Роксоляна: – Так, до завтра! (Okay! See you tomorrow!)

Театр у Тернополі

Завдання. Напишіть власний діалог за зразком, використовуйте такі слова та вирази.

Поліклініка №2, поліклініка №4, лікаря, Процюк Микола, 2002 року народження, Ковалиниш Ірина, 2006 року народження, біль у горлі, висока температура, кашель, гострий біль у животі, його лихоманить (її лихоманить), пити знеболюючі ліки, пити мікстуру від кашлю, пити багато рідини.

– Алло, це ……..? Я хочу викликати ………..

– Назвіть, будь ласка, прізвище, ім’я та рік народження хворого.

– ………………..

– На що скаржиться?

– …………………

– Ваш виклик прийнято. Лікар прийде до Вас через три години. …………………

Поліклініка

Завдання. Дайте відповіді на запитання.

1. Скільки стилів у сучасній українській мові?

2. Назвіть стилі сучасної української мови?

3. Які стилі використовує лікар у своїй професійній діяльності?

4. Дайте визначення наукового стилю.

5. Назвіть жанри наукового стилю.

6. Дайте визначення розмовного стилю.

7. Назвіть жанри розмовного стилю.

8. Дайте визначення художнього стилю.

9. Назвіть жанри художнього стилю.

10. Дайте визначення публіцистичного стилю.

11. Назвіть жанри публіцистичного стилю.

12. Дайте визначення офіційно-ділового стилю.

13. Назвіть жанри офіційно-ділового стилю.

Завдання. Виберіть правильне твердження.

Зразок:

– Науковий стиль – це стиль наукових праць.

– Так, правильно, науковий стиль – це стиль наукових праць / Ні, не правильно.

1. Виділяють п’ять стилів польської мови.

2. Жанри наукового стилю: дисертація, монографія, наукова стаття.

3. Жанри розмовного стилю: казка, вірш.

4. Публіцистичний стиль – це мова художніх творів.

5. Виділяють п’ять стилів сучасної української літературної мови.

6. Лікар у своїй професійній діяльності використовує такі стилі мови: науковий, офіційно-діловий, розмовний.

7. Публіцистичний стиль – це стиль засобів масової інформації, мова газет, громадсько-політичних журналів, радіо-, телепередач.

8. Жанри художнього стилю: вірш, комедія.

9. Художній стиль – це мова художніх творів (поезії і прози).

10. Жанри художнього стилю: казка, вірш, комедія, драма.

11. Жанри публіцистичного стилю: стаття у журналі, газеті, виступ.

12. Виділяють п’ять стилів сучасної української літературної мови.

13. Виділяють п’ять стилів сучасної української літературної мови: науковий, офіційно-діловий, розмовний, художній, лікарський.

14. Науковий стиль – це мова газет і журналів.

15. Виділяють п’ять стилів сучасної української літературної мови: науковий, офіційно-діловий, розмовний, художній, публіцистичний.

16. Автобіографія – це документ.

17. Резюме – це документ.

18. Оголошення – це не документ.

Завдання. Прочитайте тексти про лікарів, визначте стиль кожного з них.

Професійні риси медичного працівника

Мораль (від лат. moralis — моральний, moris — звичай) — це сукупність історично зумовлених правил, норм, звичаїв, принципів співжиття і поведінки людей їхні відносини в процесі виробництва матеріальних і духовних цінностей, що визначають їхні обов’язки один до одного, до соціальних груп, верств класів, до суспільства, і виконання яких базується на громадській думці.

Етичні закони і позиції у медицині — це погляди і знання, які наочно інтегрують моральні основи особистості лікаря й загалом лікарювання, теорію й практику стосунків з хворими, суспільством та колегами. Медична етика включає постулати про лікарський обов’язок, слово лікаря, лікарську тасмницю, добро й зло, інші моральні та філософські категорії І пріоритети в охороні здоров’я. А лікарська деонтологія — це догми професійних обов’язків у медицині, вона с прикладною частиною концептуального вчення про медичну етику.

Зрозуміла річ, не існус окремих етичних категорій щодо поведінки лікаря, фельдшера, медичної сестри чи санітарки. Етичні принципи у медицині — неподільне ціле, хоча кожний окремий медичний фах мас свої професійні, а отже, й етичні відмінності. Проте переважають всеосяжні моральні правила й загальні етичні настанови: слово, чесноти, намагання й знання медичного працівника, його невід’ємні моральні гасла в практичній поведінці відіграють істотну роль у зціленні хворого й допомозі йому.

Вибір професії

Кожна людина має обрати ту професію, яка відповідає її природним здібностям і нахилам, тоді вона буде працювати, як кажуть, не за страх, а за совість. Улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, і тоді ця справа буде виконуватися краще, віддача буде більше.
Зрозуміло, потрібні всі професії, вони мають рівномірно і доцільно розподіляться в суспільстві. Але кожен лікар, кожен вчитель, токар, тесляр повинні володіти культурним кругозором. Не повинно бути сліпих до прекрасного, глухих до слова і цієї музики, черствих до добра, безпам’ятним до минулого.

Лікар – одна з найблагородніших професій. Професія лікаря, як казав А. П. Чехов, – це подвиг. «Вона вимагає чистоти душі і помислів. Треба бути ясним розумово, чистим морально і охайним фізично». Лікар повинен завжди бути добрим і милосердним, тому що справа, якою він займається, полегшує страждання хворого і рятує його від смерті. До лікарів люди ставляться завжди особливо, вони їх цінують і поважають. У руках лікаря перебуває людське життя. Легше стати лікарем, ніж бути ним. Лікар – це не просто професіонал, це творець.

Істинний лікар – це не той, хто пізнав і глибоко вивчив медицину, а той, хто усвідомлює свій обов’язок перед людьми. У великому і неоплатному боргу всі ми перед лікарями, низько схиляємо коліна перед їхньою мужністю, добротою та ніжністю, адже завдяки їм тримається і рухається світ.

Зразки тестових завдань

1. У якому рядку подано назву документа?

A. журнал;

B. оцінка;

C. автобіографія;

D. зошит;

E. ручка.

2. У якому рядку подано назву документа?

A. студент;

B. заява;

C. доцент;

D. професор;