ТИПИ ВІДХИЛЕНЬ ВІД МОВНОГО ЕТАЛОНУ В ПРЯМОМУ РАДІОЕФІРІ
Український мовознавець О. Сербенська зауважує, що «засоби масової інформації – одна з наймолодших сфер нашої культури, де утверджує себе українська мова, … нагромаджується досвід і форми його передачі, складаються певні традиції, виробляється політика виховання кадрів, їх добору. Усе це проходить у наполегливих пошуках. І в цьому напрямі, наприклад, багато зробило наше національне радіо» [1, с.135]. Справді, радіо посідає вагоме місце в інформаційному просторі. Мова в радіоефірі – це соціолінгвальний феномен, який відображає мову суспільства загалом і мову кожного учасника радіокомунікації зокрема.
Особливості мови засобів масової інформації (ЗМІ), а саме мовну культуру журналістів, досліджували С. Єрмоленко, О. Сербенська, М. Яцимірська та інші науковці. Проте досі немає наукових праць, які присвячені мові прямого ефіру. Тому така проблема видається актуальною. Мета нашої роботи – простудіювати типи відхилень від мовного еталону в прямому радіоефірі. Об’єктом дослідження послужила мова українських FM-станцій (зокрема радіо «Тернопіль», радіо «Тон», «Наше радіо», «Тернопільське державне радіо»). Предметом – рівень мовної культури журналістів, додзвонювачів та гостей радіостудії.
За нашими спостереженням, у радіоефірі найбільше представлена мова ведучих. Мова в прямому радіоефірі репрезентована різними видами спілкування. Це віртуальне спілкування зі слухачами (одностороння комунікація, коли ведучий розмовляє у прямому ефірі зі слухачами чи озвучує певний матеріал, який є уже готовий, наприклад, новини), спілкування через sms-повідомлення, спілкування із додзвонювачами, спілкування між ведучими та спілкування із гостями студії.
Безумовно, у прямому ефірі значно важче працювати, порівняно з непрямим, оскільки мова журналіста у такій ситуації великою мірою є спонтанною, емоційною, фрази є непідготовленими, а тому у мові радіоведучих трапляється чимало лінгвальних огріхів. Розглянемо типи відхилень від мовного еталону в прямому радіоефірі. Під час віртуальної комунікації журналісти часто порушують акцентуаційні норми: в результаті прóриву (замість прорúву) труби (Наше радіо, 27.01.2006, 13:00), врóжаю (замість врожáю) цього року у Криму не буде (Наше радіо, 27.01.2006, 13:02), судéн (замість сýден) (Наше радіо, 13.01.2006, 11:04), феномéни (замість фенóмени) (радіо «Тернопіль», 4.03.2006, 22:39), світове музичне надбання (замість надбáння) (радіо «Тон», 28.04.2007, 14:42), я вам розкáжу (замість розкажý), що в Тернополі гарна погода (радіо «Тон», 28.04.2007, 14:36).
У коментарях ведучих чимало лексичних огріхів:
– сплутування значень слів – вірно (замість правильно) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:35);
– тавтологія – закинувши дві тисячі сто дев’яносто п’ятий кидок (замість м’яч) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 09:05);
– вживання росіянізмів – з історичним ухилом (замість нахилом) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 09:35).
Також спостерігаємо порушення граматичних норм: У тисячу (замість тисяча) дев’ятсот сорок сьомому розпочалась насильна операція (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 09:04).
Досить популярними у радіопросторі є спілкування через sms–повідомлення. Простежується вплив віртуального співрозмовника на комунікацію загалом. Якщо sms написано російською мовою, то коментарі ведучого набувають мішаного типу: «… і ще один привіт. Спеціально полетить він в магазин “Автомат” для Олега. Надіслав цей привіт до нас наш постійний слухач Женя. Він також просить передати привіт своїй коханій дівчині Вікторії, ніжно-ніжно її поцілувати» (зміст sms). «Цілую і бажаю вам всього самого найкращого (замість найкращого)» (Наше радіо, 27.01.2006, 13:28); «… пише (українською мовою) коварный (російською мовою) до нас із міста Києва» (коментар ведучої) (Наше радіо, 27.01.2006, 13:14). Тоді постає питання водночас про чистоту української і російської мов. Журналісти мають власним прикладом продемонструвати слухачам справжню культуру української мови. Щоб кожен із комунікантів отримав задоволення від розмови, діалоги повинні бути перш за все ввічливими, а з погляду лінгвіста – відзначатися нормативним оформленням.
Більшу частину ефірного часу представлено музичними композиціями. Мова пісні – один із чинників вибору мови в ефірі до чи після виконання музичного твору. Цю тезу ілюструють зафіксовані нами фрази, як-от: сподіваюся, у вас (українською мовою) дела (російською мовою) просто супер (Наше радіо, 27.01.2006, 13:33); это Гайтана, которая (російською мовою) (відшукала) (українською мовою) (Наше радіо, 9.02.2006, 19:34). У першому випадку звучала пісня Ю.Савичевої «Как твои дела?», у другому – пісня Гайтани «Відшукаю».
Ще одним видом комунікації у прямому ефірі є спілкування між ведучими та з гостями радіостудії. Помилки спостерігаємо у кожного з учасників розмови. Ведучі неправильно будують звертання: Ярослав Дмитрович (замість Ярославе Дмитровичу), вам доброго дня (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:52); використовують росіянізми: вже настроїла (замість налаштувала) (радіо «Тернопіль», 04.02.2007, 21:35).
Співбесідники найчастіше неправильно наголошують слова: наші фахівці мають нá меті (замість на метí) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:37), уявимо (замість уявимó) собі таку умовну картину (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 12:07), будуть випробувáння (заміть випрóбування) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 12:15). Трапляються лексичні помилки: уявляєш собі людину пóстаршу (замість людину похилого віку) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:53), приймальна компанія (замість кампанія) в нас вже розпочалася (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 12:14). Граматичні огріхи знову ж пов’язані зі змішуванням української та російської мов: заслужений майстер по армреслінгу (замість із армреслінгу) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 12:13) чи неправильним утворенням найвищого ступеня порівняння прикметників: ми намагаємося надати студентам самі найліпші умови (замість найкращі умови) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 12:05).
Аналогічні огріхи наявні при спілкуванні із додзвонювачами. Однак у цьому випадку домінує інший вид помилок – неправильне звертання до опонента, коли ім’я не ставиться у кличному відмінку: Наталя (замість Наталю), це радіо «Тернопіль» дзвонить (радіо «Тернопіль», 04.02.2007, 20:01), ми тебе добре чуємо… Наталя (замість Наталю) (радіо «Тернопіль», 04.02.2007, 20:01), алло, пані Галя (замість Галю), щиро вітаємо з днем народження (радіо «Тернопіль», 04.02.2007, 20:07), Таня (замість Таню), ти нас чуєш добре?, алло, Андрій (замість Андрію), добрий вечір… Тобі все зрозуміло. Так, Андрій (замість Андрію)? (радіо «Тернопіль», 04.02.2007, 21:39), Тарас (замість Тарасе), ти чуєш нас?… Тарас (замість Тарасе), з предедушнім (замість минулим) днем народження (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 21:46), це знову Свєта (замість Світлана) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:32), і наступне залишається для Свєти (замість Світлани) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:33), ні, Свєт (замість Світлано), треба трохи уважніше слухати (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:33), Свєта (замість Світлано), я вже твій голос впізнала (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:41), Свєт (замість Світлано), ти просто супер (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:42), це знову Кул (Сооl) (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:33), Кул (Cool) просто молодець (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:34), Славік (замість Славіку), ваш варіант (радіо «Тернопіль», 28.04.2007, 11:37), Юлічка (замість Юлю), добрий день вам (радіо «Тон», 28.04.2007, 12:26).
Зафіксували випадки, коли у комунікації зі співрозмовиком додзвонювач сам диктує умови спілкування, відрекомендовуючись як Свєта, Кул (Cool). Проте журналіст повинен дбати про чистоту рідної мови, тим самим використовувати питомі українські відповідники (хоча б для першого прикладу Свєта – Світлана).
Співрозмовники в свою чергу допускають такі помилки: часто неправильно наголошують слова (виконуються вúмоги (замість вимóги) (Тернопільське державне радіо, 15.03.2007, 15:43), таких випáдків (замість вúпадків) порушення (Тернопільське державне радіо, 15.03.2007, 15:45), вживають росіянізми (і по п’ятницях (замість щоп’ятниці) вона співала (Тернопільське державне радіо, 25.01.2007, 8:17), має платити за неустойку виконання (замість невиконання) (Тернопільське державне радіо, 25.01.2007, 8:18), допускають огріхи на граматичному рівні (мова йде, як ви здогадалися, про весно (замість весну) (Тернопільське державне радіо, 15.03.2007, 15:47), неправильно утворюють найвищий ступінь порівняння прикметників (щоб вони були здорові, це саме головне (замість найголовніше) (Наше радіо, 28.05.2009, 13:13), це саме найкраще (замість найкраще) (Наше радіо, 28.05.2009, 13:13).
Отже, у прямому радіоефірі нами зафіксовано огріхи на всіх мовних рівнях під час різних типів спілкування. Зауважимо, порушення літературних норм спостерігаємо у мові журналістів, додзвонювачів та гостей студії. Це неправильне наголошування слів, лексичні помилки (найчастіше росіянізми і тавтологія), порушення граматичної норми (неправильне утворення звертання і найвищого ступення порівняння прикметників). Журналіст як зразковий носій рідної мови повинен максимально дбати про чистоту і багатство рідної мови, намагатися контролювати мову адресанта, скеровувати спілкування у правильне русло. Мовна культура як найважливіша ознака професійності радіоведучих пов’язана з освітнім та духовним рівнями людини. Усвідомлення закономірностей розвитку державної мови, дотримання Закону про мови – визначальні умови формування соціального престижу національномовної продукції в ЗМІ. Тому доцільно проводити моніторинг за кількістю і якістю україномовної продукції в радіопередачах на різних каналах.
ЛІТЕРАТУРА
1.Сербенська О. А., Волощак М. Й. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2001. – 204 с.
