Home » Заняття № 2 (практичне – 7 год

Заняття № 2 (практичне – 7 год

19 Червня, 2024

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичного заняття для студентів медичного факультету

Заняття № 2 (практичне – 6 год.)

ТЕМA

Підкоркові ганглії. Внутрішня капсула. Синдроми ураження палео- й неостріатуму, внутрішньої капсули.
Мозочок. Основні анатомо-фізіологічні дані. Методики дослідження рівноваги, координації рухів, проби на асинергію, дослідження ністагму, письма, мови, тонусу м’язів. Симптоми ураження півкуль мозочка, його шляхів та черв’яка.
Чутливість, види (суб’єктивні і об’єктивні) і типи порушення. Синдроми чутливих розладів.
Практичні навички

МЕТА. Вміти самостійно на хворих виявляти симптоми ураження екстра пірамідної системи, мозочка та розлади чутливості, локалізувати процес на різних топічних рівнях. Формулювати та обґрунтувати топічний діагноз.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ. Розлади чутливості при ураженні нервової системи судинного, інфекційного, інтоксикаційного та іншого ґенезу у хворих зустрічаються дуже часто, нерідко призводять до стійкої втрати працездатності. Для з’ясування клінічного діагнозу поряд з анамнезом суттєве значення має топічний діагноз, який ґрунтується на неврологічній симптоматиці. Правильна і своєчасна діагностика – умова і запорука раціональної терапії.

Мозочок є рефлекторним органом координації рухів, рівноваги та м”язового тонусу. Багатогранна функція мозочка і його патологія привертають увагу клініцистів та досліджувачів. Патологія координаційної системи спостерігається при запальних, дегенеративних. спадкових процесах, а також пухлинах.Багаточисленні зв”язки мозочка з різними відділами нервової системи обумовлюють втягування координаційної системи в різні патологічні процеси. А тому кожному лікарю необхідно знати симптоми ураження системи координації, своєчасно розпізнавати її патологію.

Екстрапірамідна система бере участь в складних автоматизованих локомоторних рухах, виконує міостатичні функції, готує м”язи до плавного економного руху, регулює м’язовий тонус, визначає позу й захисні реакції. Пухлини, запальні, судинні й дегенеративні процеси в екстрапірамідній системі викликають соматичні, вегетативні й психоемоційні розлади, які вивчаються не лише невропатологами (підкорковий енцефаліт, інсульти), а й нейрохірургами (пухлини підкоркових вузлів), генетиками (хвороба Коновалова-Вільсона, хорея Гентінгтона), терапевтами (мала хорея, атеросклероз), психіатрами (органічні психози) та іншими спеціалістами.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ (09.00-12.00):

При виконанні практичної роботи використовувати алгоритми комунікативних навичок:

Збір анамнезу у хворих:

1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя,

проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Коректне опитування, збір анамнезу

4. Закінчити бесіду, подякувати за спілкування.

Фізикальні методи обстеження:

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя, проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Пояснити необхідність обстеження, його мету

4. Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.

5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки).

6. Проведення обстеження.

7. Пояснення пацієнту результатів обстеження.

І. Тема № 1: Підкоркові ганглії. Внутрішня капсула. Синдроми ураження палео- й неостріатуму, внутрішньої капсули.

І етап. Мета. Знайти ознаки ураження екстрапірамідної системи.

Для цього необхідно провести огляд хворого, звернувши увагу на скутість, тремор, надмірність рухів (гіперкінези), вегетативні розлади, зміни м’язового тонусу (гіпотонія, дистонія, пластична ригідність) та сформулювати висновок про наявність або відсутність ураження стріарного і (або) палідарного відділів екстрапірамідної системи.

ІІ етап. Мета. Знайти ведучий екстрапірамідний синдром.

Для цього необхідно систематизувати знайдені ознаки екстрапірамідних уражень згідно поданої нижче схеми.

Ураження палідарного відділу (ознаки)

Ураження стріарного відділу (ознаки)

Олігобрадикінезія

Гіперкінези (атетоз, хорея, торсійна дистонія, міоклонія, тік, міоритмії, гемібалізм)

Поза згиначів

М’язова гіпотонія або дистонія

Асинергічна хода

Маскоподібність обличчя

Пластична м”язова гіпертонія

Вегетативні розлади

Статичний тремор

Зробити висновок про наявність палідарного, стріарного або стріопалідарного (змішаного) синдрому.

ІІІ етап. Мета. Локалізувати процес в межах окремих анатомічних структур екстрапірамідної системи.

Для цього необхідно скористатись алгоритмом диференціального діагнозу, який приводиться в методичних вказівках до НДР студентів на практичному занятті з теми: “Екстрапірамідна система (див. джерела інформації).

ІV етап. Мета. Сформулювати топічний діагноз з усним його обґрунтуванням.

В топічному діагнозі подати ведучий синдром і вражений відділ екстрапірамідної системи.

ІІ. Тема № 2: Мозочок. Основні анатомо-фізіологічні дані. Методики дослідження рівноваги, координації рухів, проби на асинергію, дослідження ністагму, письма, мови, тонусу м’язів. Симптоми ураження півкуль мозочка, його шляхів та черв’яка.

І етап. Мета. Виявити наявність ознак ураження мозочка.

Для цього слід:

1. При збиранні анамнезу та об’єктивному обстеженні вияснити чи немає ознак ураження мозочка (головокружіння, нестійкість при стоянні, ході, неточність цілеспрямованих рухів, тремтіння кінцівок при виконанні точних рухів, проби на синергію та координацію, зміни мови, письма, тонусу м’язів та ін.)

2. Сформулювати висновок про наявність чи відсутність мозочкових порушень.

ІІ етап. Мета. Виявити характер мозочкових порушень.

Для цього необхідно:

Аналіз огляду хворого проводити, користуючись наступними критеріями.

Критерії

Порушення рівноваги тіла

Скарги на похитування при ході, неможливість втримати рівновагу при стоянні, сидінні.

Об’єктивно: нестійкість в позі Ромберга, атаксія при ході, хода з широко розставленими ногами, балансуючи руками. Труднощі при поворотах в сторони, фланговій ході (приставними кроками в

сторону).

Порушення регуляції м’язового тонусу

Скарги на в’ялість м’язів.

Об’єктивно: м’язова гіпотонія, надмірна екскурсія в суглобах.

Порушення координації та синергії рухів

Скарги на неточність рухів, тремтіння при

виконанні цілеспрямованих рухів, погіршення мови, почерку.

Об’єктивно: (+) проби на діадохокінез, “петрушки”, проба на гіперметрію рухів, інтенція та мимопопадання при виконанні пальценосової, пальцепальцевої,п’ятково-колінної, вказівної, (+) проба Ожиховського, (+) проба Бабінського, (+) Стюарт-Холмса, пальцевий феномен Дойнікова.

Зробити висновок про наявність порушення мозочкових функцій.

ІІІ етап. Мета. Виявити рівень ураження мозочка. Для цього слід виконати наступні критерії.

Критерії

Ураження черв’яка

Статична атаксія, тулубова атаксія, «п’яна» хода, м’язова гіпотонія.

Ураження півкуль мозочка

Об’єктивно: вищезгадані симптоми порушення координації та синергії рухів.

Ураження в Варолієвому мосту

Мозочкові симптоми будуть на стороні протилежній ураженню.

Ураження лобної долі

Всі мозочкові розлади будуть на протилежній стороні, астазія, абазія, можуть приєднуватися симптоми ураження кори лобної частки.

На даному етапі важливо вміти диференціювати види атаксії;

а) мозочкові

б) задньо-стовбурова

в) вестибулярна

г) лобна

д) змішана

е) істерична

Зробити висновок про рівень ураження мозочкових шляхів.

ІV етап. Мета. Провести диференціальну діагностику рівня локалізації патологічного процесу з допомогою “Алгоритму диференційного діагнозу мозочкових порушень”

ІІІ. Тема № 3: Чутливість, види (суб’єктивні і об’єктивні) і типи порушення.

Синдроми чутливих розладів.

1 етап. Мета. Визначити ознаки чутливих розладів.

Для цього потрібно проаналізувати скарги хворого, дослідити види

чутливих розладів і зробити висновок про наявність чи відсутність чутливих розладів.

ІІ етап. Мета. Знайти тип розладів чутливості.

Для цього потрібно проаналізувати дані об’єктивного огляду, керуючись приведеними критеріями.

Критерії:

Периферійний (невральний тип)

Скарги на болі і втрату чутливості в зоні іннервації нерва. Об’єктивно: пошкодження всіх видів чутливості в автономній зоні іннервації.

Поліневритичний підтип

Скарги на болі і втрату чутливості в дистальних відділах кінцівок. Об’єктивно: втрата всіх видів чутливості в дистальних відділах кінцівок по типу «шкарпеток» і «рукавиць».

Сегментарний (корінцевий тип)

Скарги на втрату чутливості у відповідних дерматомах і болі. Об’єктивно: втрата всіх видів чутливості у відповідних дерматомах.

Сегментарний (дисоційований тип)

Скарги на втрату больової і температурної чутливості у відповідних сегментах. Об’єктивно: випадіння больової і температурної чутливості в цих сегментах при збереженні дотикової.

Провідниковий (пошкодження спиноталамічного шляху)

Скарги на втрату чутливості нижче певного рівня. Об’єктивно: втрата больової і температурної чутливості нижче рівня пошкодження на боці протилежному вогнищу пошкодження; глибокі види чутливості збережені.

Зробити висновок про наявність у хворого відповідного типу чутливих розладів.

ІІІ етап. Мета. Виявити рівень пошкодження висхідних шляхів.

Для цього необхідно скористатися алгоритмом диференціального

діагнозу з методичних вказівок для студентів з теми: “ Чутливість і

симптоми її пошкодження. Діагностика рівня пошкодження

висхідних шляхів”. (див. джерела інформації).

ІУ етап. Мета. Виставлення розгорнутого топічного діагнозу, в якому потрібно

вказати на вид і тип чутливих розладів, а також рівень

пошкодження аферентних шляхів.

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

№

Навчальні завдання

Деталізація завдань

Вивчити клінічні симптоми ураження палеостріатуму:

а) характеристика пози, міміки, тремору;

б) особливості мови, письма;

в) характеристика пластичної м’язової гіпертонії;

г) вивчення постуральних рефлексів;

д) характеристика вегетативних розладів;

е) клінічні форми синдрому паркінсонізму.

Вивчити клінічні прояви ураження неостріатуму:

а) види підкоркових гіперкінезів;

б) зміни м’язового тонусу.

З’ясувати патогенез аміостатичного й стріарного синдромів:

а) зв’язки екстрапірамідної системи (нейронні кільця);

б) роль біохімічних систем дофамін-ацетилхолін, серотонін-гістамін в ґенезі екстрапірамідних синдромів.

Вивчити симптоми ураження

внутрішньої капсули:

а) симптоми тотального ураження внутрішньої капсули;

б) симптоми ураження задньої третини задньої ніжки внутрішньої капсули.

№

Навчальні завдання

Деталізація завдань

Вивчити анатомію та фізіологію мозочка та його шляхів:

а) анатомія та гістологія мозочка

б) шляхи нижньої, середньої та

верхньої мозочкової ніжки

в) шляхи мозочкової поправки.

Вивчити функції мозочка:

а) функції черв’яка

б) функції півкуль

Вивчити семіотику ураження мозочка та його шляхів на різних рівнях

а) ураження півкуль

б) ураження черв’яка

в) ураження на рівні червоного ядра

г) ураження мозочкових шляхів на рівні кори лобної долі

д) ураження шляхів на рівні моста

ІІІ. Тема № 3: Чутливість, види (суб’єктивні і об’єктивні) і типи порушення.

Синдроми чутливих розладів.

№

Навчальні завдання

Деталізація завдань

Вивчити суб’єктивні ознаки чутливих порушень (болі):

а) місцеві,

б) ірадіюючі,

в) проекційні,

г) відбиті.

Вивчити види чутливості:

а) поверхневі (больова, дотикова,

температурна),

б) глибокі (відчуття ваги і тиску,

вібраційна, м’язово-суглобова,

в) складні (відчуття локалізації,

дискримінації, стереогноз, кінестезії,

двомірно просторове відчуття.

Вивчити види порушення чутливості:

а) гіпестезія,

б) гіперестезія,

в) аналгезія,

г) топанестезія,

д) батіанестезія,

е) терманестезія,

є) дізестезія,

ж) гіперпатія,

з) сінестезія,

і) поліестезія

й) астереогнозія,

к) дисоціація.
л) аллоестезія,

м) анестезія долороза

Вивчити типи чутливих розладів:

а) периферійний,

в) сегментарний,

г) провідниковий.

Вивчити семіотику пошкодження чутливих провідників на різних рівнях:

а) пошкодження і подразнення задньої

центральної звивини і тім’яної частки,

б) пошкодження променистого вінця,

в) пошкодження внутрішньої капсули і зорового горба,

г) пошкодження стовбура мозку,

д) пошкодження бокових і задніх канатиків спинного мозку,

е) пошкодження задніх рогів і передньої сірої злуки,

є) пошкодження задніх корінців і міжхребцевих вузлів,

ж) пошкодження сплетінь і периферійних

нервів.

СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ (12.30-14.00).

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

У хворого хронічний гіперкінез, м’язова гіпотонія, симптом Гордон-2. Де вогнище ураження?
Назвіть симптоми ураження стріарного відділу екстрапірамідної системи.
Які ви знаєте гіперкінези?
У хворого торзійна дистонія та атетоз, обличчя маскоподібне, сальність волосся, мова тиха, монотонна. Які структури уражені ?
При ураженні якого відділу екстрапірамідної системи виникає олігобрадикінезія, пластична гіпертонія, статичний тремор ?
Назвіть симптоми спастичного тонусу.
Назвіть симптоми пластичного тонусу.
Назвіть вегетативні порушення,які зустрічаються при синдромі паркінсонізму.
Перечисліть функції екстрапірамідної системи.
У одного хворого тремор рук в спокої, у другого – при виконанні довільних рухів. Що уражене в обох випадках ?.
Які анатомічні структури входять до складу стріарного відділу екстрапірамідної системи ?
Перечисліть структури палідарного відділу екстрапірамідної системи.
Учень 3-го класу почав кривлятися, погіршився почерк, на уроках крутиться за партою. Як називається синдром? Де вогнище?
При якому гіперкінезі виникає синдром Гордон-2?
При ураженні яких структур виникає гіпертонічно-гіпокінетичний синдром?
Що вражено при гемібалізмі?
Методичні прийоми виявлення патології екстрапірамідної системи.
Яка найбільш важлива функція екстрапірамідної системи?
При якому гіперкінезі виникає симптом «очей і язика»?
Між якими анатомічними структурами розміщується внутрішня капсула?
Назвіть симптоми тотального ураження внутрішньої капсули.
Клініка пошкодження коліна внутрішньої капсули.
Чим характеризується пошкодження переднього стегна внутрішньої капсули?
Симптоми подразнення нижніх відділів постцентральної звивини домінантної півкулі головного мозку.
Симптоми подразнення середніх відділів постцентральної звивини домінантної півкулі головного мозку.
Симптоми подразнення верхніх відділів постцентральної звивини домінантної півкулі головного мозку.
Симптоми ураження нижніх відділів постцентральної звивини домінантної півкулі головного мозку.
Симптоми ураження середніх відділів постцентральної звивини домінантної півкулі головного мозку.
Симптоми ураження верхніх відділів постцентральної звивини домінантної півкулі головного мозку.
Симптоми ураження променистого вінця справа.
Симптоми ураження задньої ніжки внутрішньої капсули справа.
Симптоми ураження зорового горба справа.
Симптоми ураження медіальної петлі справа.
Симптоми ураження пучків Бурдаха.
Симптоми ураження пучків Голя.
Симптоми ураження заднього корінця.
Симптоми ураження заднього рогу.
Симптоми ураження правого плечового сплетення
Симптоми ураження спинального канатика.
Симптоми ураження міжхребцевого ганглія.
Симптоми ураження передньої сірої злуки.
Симптоми ураження зовнішніх волокон спиноталамічного шляху на рівні Д₁₀ справа.
Симптоми ураження половини поперечника спинного мозку на рівні С₅-Д₁справа.
Симптоми ураження половини поперечника спинного мозку на рівні Д₅ справа.
Симптоми ураження половини поперечника спинного мозку на рівні L_1- L₂.
Симптоми ураження поперечника спинного мозку на рівні С ₃ – С₄.
Симптоми ураження поперечника спинного мозку на рівні С₅-Д₁.
Симптоми ураження поперечника спинного мозку на рівні Д₅.
Симптоми ураження поперечника спинного мозку на рівні L_{1 –}S_2.
Симптоми ураження поперечника спинного мозку на рівні S₃ – S_5.
Симптоми ураження кінського хвоста.
Локалізація розладів поверхневої чутливості при інтрамедулярних процесах.
Назвіть симптоми ураження черв’яка мозочка.
Де і які мозочкові розлади будуть виявлятися при ураженні правої лобної частки ?
Де і які мозочкові розлади будуть виявлятися при ураженні правого червоного ядра ?
У хворого зліва мозочкова атаксія. Ураження яких структур може дати такі симптоми ?
Назвіть перехрестя в шляху мозочкової поправки.
Перечисліть основні функції мозочка
Назвіть основні ознаки мозочкової атаксії.
У хворого адіадохокінез справа, промахування при виконанні пальце-носової проби правою рукою. Позитивна п’ятково-колінна проба справа.
Як називається 2-й нейрон шляху мозочкової поправки?
Скільки пар ніжок має мозочок?
Яку функцію виконує черв’як мозочка?
Яку функцію виконують півкулі мозочка?
Через які ніжки мозочка проходить шлях Говерса?
Назвіть форми мозочкової атаксії.
Назвіть еферентні шляхи нижньої мозочкової ніжки.
Якою пробою перевіряється асинергія?
На якій стороні виникають мозочкові розлади при пошкодженні головного мозку і червоного ядра?
У хворого пухлина черв”яка мозочка. Чим проявляється ця патологія ?
У хворого пухлина лівої півкулі мозочка. Які розлади і на якій стороні виникають?
Назвіть структури при ураженні яких знижується м”язовий тонус.
Де проходять в спинному мозку шляхи Флексига і Говерса?
Скільки нейронів у шляху мозочкової поправки?
Види атаксій.
Диференціальні особливості мозочкової атаксії
Диференціальні особливості сенситивної атаксії.
Диференціальні особливості вестибулярної атаксії.
Методичні прийоми виявлення гіперметрії.
Методичні прийоми виявлення інтенції.
Методичні прийоми виявлення мозочкової асинергії.
Методичні прийоми виявлення атаксії.
Методичні прийоми виявлення патології мозочка.
Суб’єктивні види розладів чутливості.
Види болю.
Об’єктивні види розладів чутливості.
Типи розладів чутливості.
Підтипи периферійного типу чутливих розладів.
Підтипи сегментарного типу чутливих розладів.
Підтипи провідникового типу чутливих розладів.
Ураження яких нервових структур супроводжується периферійним типом чутливих розладів?
Ураження яких нервових структур супроводжується сегментарно-дисоційованими розладами чутливості?
Ураження яких нервових структур супроводжується сегментарно-корінцевими розладами чутливості?
Ураження яких шляхів супроводжується провідниковим типом чутливих розладів?
Симптоми ураження зовнішніх волокон спіноталамічного шляху на рівні Д₁₀ справа.
Де знаходяться тіла других нейронів: а) поверхневого й б) глибокого чуття?
Якими методичними прийомами перевіряють наявність реактивного болю?
Як виявити сенситивну атаксію?
Тіла яких нейронів поверхневої й глибокої чутливості знаходяться поряд?
Види поверхневої чутливості.
Види глибокої чутливості.
Складні види чутливості.
Види аналізаторів.
Структурні елементи аналізатора.
Методика виявлення сейсмоанестезії на ногах.
Параметри вібраційної чутливості у здорового на руках.
Параметри вібраційної чутливості у здорового на ногах.
Назвіть нейрони, які утворюють шлях поверхневих видів чутливості.
Назвіть нейрони, які утворюють шлях глибоких видів чутливості.
Назвіть екстерорецептори.
Назвіть пропріорецептори.
Як розподіляється чутливість згідно біологічної класифікації?

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ.

1. У хворого тотальна анестезія, гіпотонія й гіпотрофія м’язів правої руки, відсутні сухожильні й періостальні рефлекси. Що вражене?

2. У хворого а) справа: в’ялий параліч руки, спастичний – ноги, тотальна анестезія на руці, батіанестезія на нозі, синдром Горнера; б) зліва: провідникова аналгезія й терманестезія з рівня С₇, а над нею смужка гіперестезії в сегментах С _5-7. Де вогнище ураження?

3. У хворого справа центральний параліч руки, асиметрія носогубних складок (Д <S), відхилення язика вправо, тотальна гіпестезія на обличчі, шиї й руці справа. Де локалізується процес?

4. Назвіть симптоми ураження черв’яка мозочка.

5. Вкажіть шлях мозочкової поправки і його перехресту.

6. Перечисліть основні функції мозочка.

7. У хворого батіанестезія в ногах, включаючи кульшові суглоби. Які шляхи пошкоджені? Де процес?.

8. У хворого аналгезія і терманестезія в сегментах С₅-Д₅ з двох сторін. Де локалізація патологічного процесу?

9. У хворого пошкоджений спиноталамічний шлях на рівні Д₅ справа. Який вид і тип чутливих порушень при цьому має місце?

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

Студент повинен знати

Анатомію та фізіологію поверхневих і глибоких видів чутливості.
Види й типи (підтипи) розладів чутливості.
Анатомію та зв’язок стріарного та паладарного відділів екстрапірамідної системи.
Функції екстрапірамідної системи.
Анатомію внутрішньої капсули.

1. Семіотику ураження стріарного і палідарного відділів екстрапірамідної системи та внутрішньої капсули.

2. Анатомію та фізіологію мозочка.

3. Шлях мозочкової поправки.

4. Функції мозочка.

5. Семіотику ураження мозочка та його шляхів на різних рівнях.

Студент повинен вміти:

1. Розпізнавати у хворих тип і підтип чутливих розладів та локалізувати процес по ходу шляхів поверхневої й глибокої чутливості.

2. Розмежовувати ураження:

а) кори центральних звивин

б) променистого вінця

в) внутрішньої капсули

г) зорового горба

д) стовбура головного мозку

е) поперечника й половини поперечника спинного мозку, його канатиків (задніх), задніх рогів.

є) задніх корінців, спінального ганглія, сплетень (плечового, попереково-крижового), периферійних нервів.

3. Формулювати та обґрунтовувати топічний діагноз ураження чутливих шляхів

4. Виявляти суб’єктивні ознаки ураження мозочка та його шляхів.

5. Розпізнавати об’єктивні симптоми ураження мозочка (півкуль, черв’яка, шляхів).

6. Диференціювати види атаксії.

7. Виявляти ознаки ураження екстра пірамідної системи.

8. Формулювати та обґрунтовувати топічний діагноз.

9. Застосовувати деонтологічні принципи спілкування з хворими.

Відповіді на ситуаційні задачі:

1. Плечове сплетення.

2. С₅-Д₁ справа.

3. Середня й нижня частина центральних звивин зліва.

4. Порушення рівноваги та м’язового тонусу (атаксія, гіпотонія).

5. І нейрон – tr. corticopontinus

ІІ нейрон – tr. pontocerebellaris (перехрест в основі моста)

ІІІ нейрон – tr. cerebellodentatus

ІV нейрон – tr. dentatorubralis (перехрест Вернекінка)

V нейрон – tr. rubrospinalis (перехрест Фореля)

VІ нейрон – tr. spinomuscularis.

6. Координації, синергії, рівноваги, регуляція м’язового тонусу.

1. Шляхи Голя.

2. Пошкодження задніх рогів або передньої сірої злуки спинного мозку в сегментах С₅-Д₅.

3. Провідникова гіпестезія.

Самостійна робота студентів (14.15-15.00)
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

а) Основні:

1. Нервові хвороби / Віничук С.М., Дубенко Є.Г../.-К.:Здоров’я, 2001.- 696 c.

2. Неврологія / С.М. Віничук, Т.І. Ілляш, О.А. Мяловицька та ін.; За ред. С.М. Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 664 с.

3. Невропатологія: підручник / В.М. Шевага, А.В. Паєнок, Б.В. Задорожна. – 2-е вид.; перероб. І доп. – К.: Медицина, 2009. – 656 с. + 64 с. викл.

4. Нервові хвороби: Підручник: Пер. з рос. / О.А.Ярош, І.Ф.Криворучко, З.М.Драчова та інш. За ред. проф.О.А. Яроша/.- Київ: Вища школа, 1993.- 487с.

5. Богородинский Д.К., Скоромец А.А. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. – М.: Медицина, 1997. – 254с.

6. Графи логічних структур тем і алгоритми диференціального діагнозу по загальній та спеціальній невропатології. Тернопіль, 1988.-35с.

7. Матеріали для підготовки до практичного заняття на WEB– сторінці кафедри матеріали для підготовки до заняття

б) Додаткові

1. Болезни нервной системы .Руков. для врачей: в 2 т. /Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульман, П.В.Мельничук и др. Под ред. Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульмана, П.В. Мельничука/ М.: Медицина, 2005.- 656 с.