01 Дистрофії, некрози

26 Червня, 2024
0
0
Зміст

Методична вказівка №1

до практичних занять для студентів 1 курсу дистанційної форми навчання на факультеті медсестринства

 

ЗАНЯТТЯ № 1 (6 годин)

Теми: 1. Внутрішньоклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів. Позаклітинне накопичення білків, вуглеводів та ліпідів.

2. Патологія обміну ендо та екзогенних пігментів. Поняття про розвиток атеросклерозу та ревматичних захворювань, гепатозів.

3. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз, апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології: смерть, її визначення та ознаки.

Мета: вивчити причини, морфологічну характеристику внутрішньоклітинного та позаклітинного накопичення білків, вуглеводів та ліпідів, патологію обміну екзо- та ендогенних пігментів і їх значення в розвитку, протіканні і наслідках захворювань. Вивчити клінічні та морфологічні ознаки пошкодження та некрозу клітин та тканин, патоморфологічні прояви органної недостатності, етіопатогенетичні механізми розвитку некрозів. Вивчити морфологічні ознаки смерті.

Професійна орієнтація студентів: Дистрофія – це складний патологічний процес, в основі якого лежить порушення (альтерація) тканинного та клітинного метаболізму, яке приводить до структурних змін. Цей вид пошкодження лежить в основі багатьох хвороб, може призвести до функціональної недостатності органів та систем, стати причиною летального наслідку. Знання етіології, патогенезу, морфогенезу, патологічної анатомії дистрофій, їх перебігу та завершення, вміння діагностувати за макро- та мікроскопічними ознаками мають важливе значення для своєчасної профілактики, діагностики та вибору обгрунтованих методів лікування багатьох захворювань.

Некроз – змертвіння та загибель клітин та тканин в живому організмі. Цей вид пошкодження може спостерігатись при багатьох захворюваннях та завершувати патологічні процеси – запалення, розлади кровообігу, пухлини тощо. Знання етіології, патогенезу та морфогенезу, патологічної анатомії різних клініко-морфологічних форм некрозу, їх перебігу та завершення, вміння діагностувати за макро- та мікроскопічними ознаками мають важливе значення для своєчасної профілактики, діагностики та вибору методів лікування. Знання основ танатології, ознак клінічної та біологічної смерті дасть можливість кращого розуміння як некробіотичних так і загальнонекротичних процесів.

 

Базовий рівень знань та вмінь

1.     Анатомічна та гістологічна будова, ультраструктурна організація серця, нирок, печінки.

2.     Анатомічна та гістологічна структура сполучної та жирової тканини.

3.     Гістологічна будова судин.

4.     Основні види і форми патології клітини.

5.     Основні види метаболізму ( білковий, жировий, вуглеводний), їх структурне та функціональне забезпечення та регуляція.

6.     Класифікація екзо- та ендогенних пігментів, їх біохімічна характеристика.

7.     Біохімічна характеристика обміну нуклеопротеїдів.

8.     Мінеральний обмін – характеристика, біологічна роль кальцію, калію, міді.

9.     Ультраструктурні компоненти клітини.

10. Клітинні та позаклітинні механізми трофіки

11. Ультраструктурні ознаки пошкоджень клітини

12. Внутрішньо- та позаклітинні механізми порушень метаболізму.

 

1.Програма самопідготовки студентів до заняття (9.00-11.15).

Тема № 1 практичного заняття.

1.     Визначення дистрофій

2.     Морфогенетичні механізми дистрофій

3.     Класифікація дистрофій: а) за локалізацією, б) за переважанням порушеного виду обміну, в) залежно від генетичних чинників, г) за поширеністю процесу

4.     Суть паренхіматозних дистрофій

5.     Види паренхіматозних диспротеїнозів

6.     Морфологія гіперкератозів

7.     Морфогенез гіаліново-крапельної дистрофії

8.     Морфологія паренхіматозних ліпідозів

9.     Класифікація паренхіматозних вуглеводних дистрофій

10. Суть муковісцедозу

11. Локалізація патологічного процесу при мезенхімальних дистрофіях

12.  Структура гістіону

13.  Механізм розвитку мезенхімальної дистрофії

14.  Класифікація мезенхімальних дистрофій

15.  Види мезенхімальних диспротеїнозів

16.  Морфологія мукоїдного набубнявіння

17.  Суть фібриноїдного набубнявіння

18.  Класифікація та морфологічні прояви гіалінозу

19. Визначення та етіологія амілоїдозу

20. Стадії морфогенезу амілоїдозу

21.  Характеристика стадій амілоїдозу

22. Макро- мікроскопічні прояви амілоїдозу нирок

23. Класифікація ожиріння: а) за етіологією, б) за зовнішніми проявами, в) за морфологічною характеристикою, г) за механізмом розвитку

24.  Морфологія мезенхімальної слизової дистрофії.

 

Практична робота.

·        Ілюстративний матеріал.

Перегляд за допомогою комп’ютерної відеосистеми гістологічних препаратів: жирова дистрофія печінки (№121), нагромадження глікогену в печінці (№ 288), амілоїдоз нирки (№3), амілоїдоз селезінки (№5 та 5а).

 

·        Макропрепарати музею кафедри: жирова дистрофія серця, жирова дистрофія печінки (“гусяча печінка”), жирова дистрофія міокарда (“тигрове серце”), амілоїдоз нирки, амілоїдоз селезінки (“сальна селезінка”), гіаліноз селезінки.

 

Методика виконання практичної роботи

Робота 1

1.     Дати відповідь на теоретичні питання, які містяться в альбомі для самостійної та аудиторної роботи відповідно темі практичного заняття.

2.     Описати макропрепарат відповідно вищенаведеного переліку.

3.     Описати мікропрепарат відповідно вищенаведеного переліку.

Робота 2

Практичні навички

·        Діагностувати за допомогою макро-, мікроскопічних методів основні прояви внутрішньо- та позаклітинного накопичення білків, вуглеводів, ліпідів.

 

Тема № 2 практичного заняття.

1.     Сутність змішаних дистрофій

2.     Перехуйте гемоглобінові пігменти, які утворюються в патологічних умовах

3.     Клініко-морфологічні прояви порушення обміну гемоглобіногенних пігментів

4.     При яких захворюваннях розвивається загальний гемосидероз

5.     Морфологія бурої індурації легень

6.      Класифікація жовтяниць

7.     Етіологія та морфогенез гемолітичної жовтяниці

8.     При яких захворюваннях виникає паренхіматозна жовтяниця

9.     Патогенез та морфологічна характеристика  патологічних змін в організмі при механічній жовтяниці

10. Причини та локалізація геморагічного діатезу при жовтяницях.

 

Практична робота.

·        Ілюстративний матеріал.

Перегляд за допомогою комп’ютерної відеосистеми гістологічних препаратів: печінка при механічній жовтяниці (№44), бура індурація легень (№203).

 

·        Макропрепарати музею кафедри: бура індурація легень, біліарний цироз печінки, солянокислий гематин на дні гострої виразки шлунку, аденома наднирника.

 

Методика виконання практичної роботи

Робота 1

1.     Дати відповідь на теоретичні питання, які містяться в альбомі для самостійної та аудиторної роботи відповідно темі практичного заняття.

2.     Описати макропрепарат відповідно вищенаведеного переліку.

3.     Описати мікропрепарат відповідно вищенаведеного переліку.

Робота 2

Практичні навички

·        Діагностувати за допомогою макро- та мікроскопічних методів прояви патології обміну екзо- та ендогенних пігментів.

 

Тема № 3 практичного заняття.

1.          Визначення некрозу

2.          Стадії некротичного процессу

3.          Мікроскопічні ознаки некрозу

4.          Динаміка некротичних змін в ядрі клітини

5.          Механізм розвитку коагуляційного некрозу.

6.          Механізм розвитку колікваційного некрозу.

7.          Морфологічна характеристика продуктів розпаду некротизованої тканини.

8.          Варіанти патогенезу некрозу.

9.          Етіологічні фактории некрозу.

10.     Клініко-морфологічні форми некрозу.

11.     Характеристика сухої гангрени.

12.     Морфогенез та морфологічні прояви інфаркту.

13.     Значення некрозу

14.     Поняття смерті.

15.     Види смерті в залежності від причин.

16.     Характеристика клінічної смерті

17.     Ознаки смерті та посмертних змін – абсолютні та відносні.

18.     Характеристика охолодження трупа.

19.     Характеристика трупного заклякання

20.     Характеристика трупного висихання.

21.     Характеристика перерозподілу крові в трупі

22.     Характеристика трупних плям

23.     Характеристика трупного розкладання

24.     Характеристика трупної емфіземи.

 

Практична робота.

·        Ілюстративний матеріал.

1. Перегляд за допомогою комп’ютерної відеосистеми гістологічних препаратів: гангрена кишки (№47а), некротична ангіна (№52), некротичний нефроз (№134), ценкерівський некроз (№194), восковиднимй некроз (№237), туберкульозний лімфаденіт (№271).

 

2. Перегляд відеозапису патологоанатомічного розтину з акцентуванням уваги на посмертних змінах тканин та органів.

 

·        Макропрепарати музею кафедри: гематогенно-дисемінований туберкульоз легені, суха гангрена стопи, волога гангрена руки, туберкульоз наднирника, панкреонекроз, гангрена тонкої кишки, пролежень глотки.

 

Методика виконання практичної роботи

Робота 1

1.     Дати відповідь на теоретичні питання, які містяться в альбомі для самостійної та аудиторної роботи відповідно темі практичного заняття.

2.     Описати макропрепарат відповідно вищенаведеного переліку.

3.     Описати мікропрепарат відповідно вищенаведеного переліку.

Робота 2

Практичні навички

·        Діагностувати за допомогою макро- та мікроскопічних методів прояви різних видів некрозу

·        Вміти визначати абсолютні та відносні ознаки біологічної смерті.

 

ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи (11.45-13.15)

·        Ситуаційні задачі

1.     У хворого лакунарною ангіною у якого спостерігається висока температура тіла (до 40 С), виражена тахікардія, при аналізі сечі виявлено сліди білка. Після одужання діяльність серця нормалізувалася, показники лабораторного дослідження сечі у межах відносної норми. Вкажіть імовірні зміни в міокарді та нирках, механізм їх розвитку.

2.     Хвора на ожиріння, яке розвинулося внаслідок малорухливості і вживання великої кількості їжі, багатої жирами та вуглеводами, скаржиться на відчуття важкості в правому підребер’ї, іноді нудоту. Пальпується збільшена печінка. Які зміни виникли в печінці? Вкажіть їх морфогенез.

3.     Хворий на гіпертонічну хворобу помер від ниркової недостатності. При розтині відмічається зменшення розмірів нирок, поверхня їх дрібнозерниста. Мікроскопічно в нирках виявлено наступні зміни артеріол: стінки їх потовщені, гомогенні, рожевого кольору, просвіт звужений. Яка дистрофія розвинулась в стінках артеріол?

4.     При обстеженні пацієнта виявлено: шкіра кисті, частково передпліччя на значному протязі відшарована, тканина руки набрякла, синюшного кольору. Зі слів хворого відомо що напередодні він відморозив руку. Назвіть патологічний процесс.

5.     При гістологічному дослідженні лімфатичного вузла виявлено лімфоїдна тканина та окремі фолікули збережені лише під капсулою. На всьому протязі пульпа лімфовузла некротизована, представлена гомогенною без’ядерною масою, яка інтенсивно забарвлена в рожевий колір. Який вид некрозу має місце в даному випадку.

 

Еталони відповідей на ситуаційні задачі

1.     При ангіні внаслідок інтоксикації можливий розвиток білкової паренхіматозної дистрофії в міокарді, нирках, що клінічно проявляється тахікардією, появою білку в сечі.

2.     При переїданні розвивається жирова дистрофія печінки; механізм розвитку – інфільтрація. Надмірне поступлення жиру веде до його накопичення в гепатоцитах.

3.     Розвинувся гіаліноз стінок артеріол нирок.

4.     Волога гангрена – колікваційний некроз кисті.

5.     Коагуляційний некроз лімфовузла, туберкульозний процес.

 

 

ІІІ Перевірка вихідного рівня знань та вмінь (14.15 – 15.00.). (розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо)

 

 

Джерела інформації

Основні:

1.     Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія. – Харків: Факт, 1999. – 864 с.

2.     Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини. – К., 1999. – 493 с.

3.     Благодаров В.М., Вербицький В.В., Конончук М.А. Курс клінічної патології. – К., 1999. – 165 с.

4.     Хазанов А.Т., Чалисов И.А. Руководство по секционному курсу. – М., 1984. – 176 с.

5.     Методичний посібник для практичних занять з патологічної анатомії. – Тернопіль, 1995. – Ч. І-ІІ.

6.     Лекції.

7.     Навчальний компакт-диск “Патологічна анатомія”.

 

Додаткові:

1.     Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 450 с.

2.     Боднар Я.Я., Романюк А.М., Кузів О.Є. Практикум з біопсійно-секційного курсу. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2002. – 187 с.

3.     Боднар Я.Я., Кузів О.Є., Романюк А.М. Патологічна анатомія. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2003. – 262 с.

4.     Сєров В.В., Пальцев М.А. Патологическая анатомия. Курс лекций. – М.: Медицина, 1998. – 639 с.

5.     Благодаров В.М., Червяк П.І., Галахін К.О., Стеченко Л.О., Діброва В.А., Хомінська М.Б., Конончук М.А. Патологічна анатомія . – К.: Генеза, 1997. – 507 с.

 

 

Студент повинен знати основні теоретичні питання з тем, що винесені вище.

Студент повинен вміти виконати практичну роботу та оволодіти навичками практичних занять, у тому числі і тих, що винесені у матрикул практичних навичок).

 

 

Методичну вказівку склав доц.. В.Волошин.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

26 серпня 2009 р. протокол № 1

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

__________2009 р. протокол № ___

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі