Рідкі лікарські форми
НАСТОЇ
Настої – Infusa (одн. infusum, род. відм. одн. infusi) – це водні витяжки з рослинної сировини, які отримують шляхом настоювання на водяній бані подрібнених сухого листя, квітів, трави або шляхом розчинення екстрактів. Настої частіше призначають для внутрішнього вживання, рідше зовнішнього (наприклад, для полоскання горла). Настої для внутрішнього вживання дозують столовими, десертними і чайними ложками. Їх виписують таким чином. Після слова Rp. необхідно написати infusi (inf.), потім вказати, з якої частини рослини повинен бути виготовлений настій (трава, квіти, листя), назву лікарської рослини (з великої букви), кількість сировини і кількість настою. Потім слід написати D. S. і спосіб вживання. Розраховують загальну дозу лікарської сировини та кількість настою, виходячи з разової дози речовини, загальної кількості прийомів та об’єму на один прийом.
|
|
|
Valeriana officinalis
Наприклад, щоб виписати настій трави термопсису, який треба вживати по одній столовій ложці 3 рази на день протягом трьох днів (загальна кількість прийомів буде 9), потрібно взяти 135 мл настою (одна столова ложка містить 15 мл, а дев’ять – 135 мл). Згідно з фармакопеєю, настій трави термопсису готують з разрахунку 1 частина лікарської сировини на 400 частин настою. Це означає, що з 1г трави виготовляють 400 мл настою, а для виготовлення настою в кількості 135 мл потрібно взяти
1 – 400
Х – 135; х=0,33.
Рецепт оформляють так:
Rp.: Inf. herbae Thermopsidis ex 0,33 135 ml
D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день.
Іноді в рецепті не вказано, з якої кількості повинен бути виготовлений настій.
Наприклад:
Rp.: Inf. foliorum Uvae ursi 200 ml
D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день.
У таких випадках аптека керується такими вказівками фармакопеї. З лікарських рослин, які містять сильнодіючі речовини (folia Digitalis -листя наперстянки, radix Ipecacuanhae – блювотний корінь, herba Thermopsidis – трава мишатника), настої готують з розрахунку 1:400. З лікарських рослин, які містять менш активні лікарські речовини (herba Adonidis vernalis – трава горицвіту, rhіzoma Valerianae – кореневище валеріани, Secale cornutum – спориня – маткові ріжки), настої готують з розрахунку 1:30, а решта – з розрахунку 1:10.
Наперстянка пурпурова Digitalis purpurea
Secale cornutum – спориня – маткові ріжки
Існують і офіцинальні настої: Inf. Valerianae, Іnf. Sennae compositum та інші.
Rp.: Inf. Valerianae 120 ml
D. S. По одній десертній ложці 4 рази на день.
Оскільки настої належать до нестійких лікарських форм, вони виписуються лише на 3-4 дні.
ВИВАРИ
|
|
|
Мелисса лекарственная
Вивари – Decocta (одн. decoctum, род. відм. одн. decocti) – рідка лікарська форма, яку отримують, як і настої, шляхом екстрагування водою на водяній бані діючих речовин з рослинної сировини або шляхом розчинення концентратів у воді. Для приготування виварів частіше використовують коріння, кореневище, кору.
Вивари легко псуються, тому їх виписують на 3-4 дні і зберігають у прохолодному місці.
|
|
|
Дуб Quercus robus
|
|
|
М’ята Mentha piperita
Вивари виписують таким чином:
Rp.: Dec. corticis Quercus ex 10,0 – 100 ml
D. S. Для полоскання ротової порожнини.
Якщо в рецепті не вказано, з якої кількості сировини виготовити вивар, аптека готує його з розрахунку 1: 10, за винятком вивару з кореня сенеги (radix Senegae), який готується з розрахунку 1: 30.
ЕМУЛЬСІЇ
Емульсії (наз. відм. одн. emulsum, род. відм. одн. emulsi) – це рідка лікарська форма, яка є двофазною системою, де дисперсною фазою може бути нерозчинна у воді рідина, жирні або ефірні олії, бальзами тощо, а дисперсним середовищем служить вода. Емульсії – стійкі суспензії крапель жиру у воді.
Емульсії бувають насіннєві (Emulsa seminalia) і масляні (Emulsa оleosa).
Насіннєві емульсії виготовляють з насіння деяких лікарських рослин: солодкого мигдалю (semen Amygdali dulcis), маку (semen Papaveris), гарбуза (semen Cucurbitae), земляного горіха (semen Arachidis) та ін.
При виготовленні насіннєвих емульсій беруть 1 частину потовченого насіння на кожні 10 частин емульсії. Оскільки будь-яке насіння в своєму складі містить не тільки жири, але й специфічні речовини – емульгатори, додатково вводити емульгатори до насіннєвої емульсії не треба.
Насіннєві емульсії виписуються двома способами: повним і скороченим.
Rp.: Seminis Amygdali dulcis 18,0
Aquae destillatae ad 180 ml
M. f. emulsum
D. S. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день.
або:
Rp.: Emulsi seminum Amygdali dulcis 180,0
D. S. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день.
(seminum – род. відм. множини від semen, seminis – род. відм. однини від semen).
При виготовленні масляних емульсій необхідно брати не тільки відповідне масло і дистильовану воду, але й емульгатор, який забезпечує тривале знаходження дрібних крапель жиру у змуленому стані у воді. Як емульгатори застосовують желятозу (Gelatosa), аравійську камедь (gummi Arabicum), абрикосову камедь (gummi Armeniacae), жовток курячого яйця (vitellum ovi) та ін. Зазвичай на кожні 2 частини масла беруть 1 частину емульгатора і 17 частин води (співвідношення 2:1:17). Жовток одного курячого яйця йде на приготування емульсії з
Масляні емульсії теж виписуються двома способами: скороченим і повним.
При виписуванні повним способом після слова Rp. перераховують всі компоненти, які входять до складу емульсії (масло, емульгатор і воду), вказують їх кількість, виходячи з вказаного співвідношення, потім пишуть M. f. emulsum. D. S. і спосіб застосування.
Rp.: Оlei Amygdalarum 10 ml
Gummi Arabici 5,0
Aguae destillatae 85 ml (ad 100 ml)
M. f. emulsum
D. S. Приймати внутрішньо по 1 десертній ложці 3 рази на день.
При виписуванні скороченим способом після назви лікарської форми (Emulsi) слід вказати назву масла, його кількість і загальну кількість емульсії.
Rp.: Emulsi olei Lini ex 10 ml – 100 ml
D. S. По 1 чайній ложці 3 рази на день.
Якщо в рецепті не позначена кількість масла, то при виготовленні емульсії з 10 частин масла готують 100 частин емульсії. Наприклад, якщо треба приготувати 200 мл емульсії, то беруть 20 мл масла, 10,0 желятози і 170 мл води.
СУСПЕНЗІЇ
Суспензії (наз. відм. одн. Suspensio, род. відм. однини – Suspensionis) – рідка лікарська форма, яка є двофазною системою, де дисперсною фазою є дрібні часточки нерозчинних у воді лікарських речовин (порошків), а дисперсним середовищем можуть бути вода, олії, гліцерин або інші рідини. Ця лікарська форма призначається всередину, парентерально та зовнішньо.
Рецепти на магістральні суспензії виписують повним або скороченим способами, на офіцинальні – тільки скороченим.
Rp.: Oxytetracyclini 1,0
Olei Olivarum ad 100,0
M. f. suspensio
D. S. По 1 чайній ложці 3 рази на день.
Rp.: Suspensionis Hydrocortisoni 2,5% 5 ml
D. t. d. N. 5
S. Вводити в м’яз по 5 мл (перед введенням вміст флакону ретельно збовтати).
НАСТОЙКИ
Настойки – Tincturae (наз. відм. одн. tinctura, род. відм. одн. tincturae) – це спиртові, спиртово-водні, спиртово-ефірні рідкі витяжки переважно з рослинної сировини. Настойки готують методом мацерації (настоювання), перколяції (витиснення) або розчинення сухих екстрактів. Всі настойки офіцинальні, тобто їх концентрація визначена фармакопеєю, готуються на фармацевтичних заводах. Вони є стійкою формою, можуть довго зберігатися. Оскільки вони всі офіцинальні, при виписуванні рецепта не вказуються кількість частин рослини, концентрація настойки.
Пропис починають з назви лікарської форми – Tincturae. . . (настойки потім слід назвати рослину і вказати кількість настойки. Дозуються краплями – від 5 до 30 крапель на прийом в залежності від активності настойки. Відповідно виписується загальна кількість в мл – стільки, скільки крапель на один прийом.
Rp.: T-rae Valerianae 20 ml
D. S. По 20 крапель 3 рази на день.
Якщо призначають поєднання декількох настойок (складні настойки), то їх беруть порівну (при однакових терапевтичних дозах).
Rp.: T-rae Valerianae
T-rae Convallariae ana 10 ml
M. D. S. По 20 крапель 2 рази на день.
Коли дози змішаних настойок різні, то одну беруть в стільки разів менше другої, в скільки її разова доза менша, ніж разова доза іншої настойки. Виписати суміш настойки строфанту (T-ra Strophanthi), разова доза 5 крапель, і настойки валеріани (T-ra Valerianae), разова дозa 15 крапель.
Rp.: T-rae Strophanthi 5 ml
T-rae Valerianae 15 ml
M. D. S. По 20 крапель 3 рази на день.
Настойки можуть входити разом з іншими лікарськими речовинами до складу мікстур.
ЕКСТРАКТИ
Екстракти рідкі (Extracta fluida) – це концентровані витяжки з лікарської рослинної сировини. Як екстрагуючу речовину використовують воду, етиловий спирт, спиртово-водний розчин.
Всі рідкі екстракти офіцинальні. Вони виписуються, дозуються і призначаються так само, як і настойки.
Rp.: Extr. Viburni fluidi 30 ml
D. S. По 30 крапель 2 рази на день.
За консистенцією розрізняють, крім рідких екстрактів, ще густі екстракти (Extracta spissa) та сухі екстракти (Extracta sicca). Густі та сухі екстракти виписуються та випускаються у порошках, таблетках, свічках та інших лікарських формах.
Ромашка
Новогаленові препарати – це водні, водно-спиртові, хлороформно-спиртові та інші витяжки з рослинної сировини. Від галенових вони відрізняються тим, що максимально очищені від баластних речовин і мають більшу фармакологічну активність. Всі новогаленові препарати офіцинальні. Виписуються і призначаються вони так само, як настойки.
Rp.: Adonisidi 15 ml
D. S. По 15 крапель 3 рази на день.
МІКСТУРИ
Мікстури (Mixturae) – це рідка лікарська форма, що утворюється при розчиненні двох і більше твердих лікарських речовин у воді або інших розчинниках, або шляхом змішування декількох рідин. Рідкою фазою (розчинником) мікстури можуть бути дистильована вода, ароматичні води (aquae aromaticae), настої, вивари, емульсії, настойки, рідкі екстракти та ін.
Якщо до складу мікстури входить настій, вивар, емульсія, в рецепті їх пишуть першими.
Основні ароматичні води, які застосовують при виготовленні мікстур: aqua Menthae piperitae – вода перцевої м’яти, aqua Foeniculi – вода фенхeля звичайного, aqua Amygdalarum amararum – вода гіркого мигдалю, aqua Rosae – вода троянди та ін. Ароматичні води, які входять до складу мікстури, виконують роль не тільки розчинника, але й компонента, який покращує смак, запах ліків, а іноді має додаткові властивості. Наприклад, вода перцевої м’яти пригнічує процеси бродіння в кишківнику, вода гіркого мигдалю має незначну болезаспокійливу дію при болях у шлунку тощо.
Для поліпшення смаку, запаху мікстури додають інші речовини коригуючої дії (corrigens). Здебільшого це сиропи (10-30 % загального об’єму мікстури): Sirupus simplex – цукровий сироп, Sirupus Citri unshiu – сироп шкірки мандарина, Sirupus Rubi idaei – сироп малиновий, Sirupus Cerasi – сироп вишневий, Sirupus Rhei – сироп ревеня, Sirupus Glycyrrhizae – сироп солодкового кореня.
Рис посевной
рисовый крахмал (из семян) – Orizae amylum (ранее: Amylum Oryzae).
У випадку, коли до складу мікстури входить речовина з вираженими подразнюючими властивостями, необхідно в мікстуру за рахунок розчинника ввести слизовий вивар (30-60 % загального об’єму мікстури): mucilago Salep – слиз салепа, muc. Gummi arabici – слиз гуміарабіку, muc. Amyli (Solani, Majydis, Oryzae, Tritici) крохмальний слиз – картопляний, кукурудзяний, рисовий, пшеничний та ін. Слиз в мікстуру вводять також тоді, коли в мікстурі є нерозчинні речовини. Роль слизу у цьому випадку полягає в тому, що він сприяє утворенню суспензії цих нерозчинних речовин. Такі мікструри треба перед вживанням збовтати, про що пишеться в сігнатурі.
Якщо рідкою фазою мікстури є вода, ароматична вода, вивар, настій, емульсія, така мікстура дозується ложками. Якщо ж рідкою фазою є настойка, рідкий екстракт – мікстура дозується краплями.
Мікстури зручні для призначення тяжкохворим, дітям, людям похилого віку всередину і зовнішньо. Лікарські речовини, що розчинені у мікстурі, краще всмоктуються і швидше діють на організм, порівняно з порошками і таблетками. Недоліком мікстур є неточність у дозуванні, непортативність і нестійкість (виписують на 3 – 4 дні).
При виписуванні мікстур розрахунки лікарських речовин роблять, виходячи з разових доз та загальної кількості прийомів. Наприклад, треба виписати мікстуру на 4 дні, дозуючи її по 1 столовій ложці 3 рази на день, з таких речовин: натрію броміду (Natrii bromidum), разова доза якого
Розрахунок:
прийомів усього буде 3´4=12;
Natrii bromidi треба взяти
Codeini phosphatis
Як розчинник беруть дистильовану воду, якщо немає інших вказівок.
Кількість розчинника: 15 мл (12=180 мл.
Отже рецепт треба виписати так:
Rp.: Codeini phosphatis 0,18
Natrii bromidi 3,6
Aquae destillatae ad 180 ml
M. D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день.
Виписати мікстуру, до складу якої входять хлоралгідрат, разова доза
Rp.: Chlorali hydratis 2, 0
Mucilaginis Salep 40,0
Aquae destillatae ad 100,0
M. D. S. На 2 лікувальні клізми.
Виписати мікстуру (на 4 дні), до складу якої входять настій трави термопсису, натрію бензоат (pro dosi
|
|
|
Солодка голая Glycyrrhiza glabra
Призначити по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Rp.: Infusi herbae Thermopsidis ex 0,45 – 180,0
Natrii benzoatis 0,6
Sirupi Althaeae 18,0
M. D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день.
У цьому пропису беремо 10 % сиропу від загальної кількості мікстури, тому це можна не враховувати (дозування ложками не є настільки точним) і не віднімати 18 ml від кількості настою. Якщо ж взяти сироп у кількості 54 ml (30 %), то це треба враховувати. Тоді рецепт виглядатиме так:
Rp.: Infusi herbae Thermopsidis ex 0,45 – 126,0
Natrii benzoatis 0,6
Sirupi Althaeae 54,0
M. D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на день.
Виписати 60 мл мікстури, до складу якої входять настій коріння алтею, натрію гідрокарбонат (разова доза
Rp.: Infusi rad. Althaeae ex 6,0 – 60,0
Natrii hydrocarbonatis 2,4
Liquoris Ammonii anisati guttas X
M. D. S. По 1 чайній ложці 3 рази на день.
Алте́я лі́карська (Althaea officinalis L.)
Виписати мікстуру, до складу якої входить настій кореневища валеріани, калію бромід (pro dosi
Перед виписуванням рецептa проведемо розрахунки. Припустимо, що виписуємо мікстуру на 4 дні, тоді її загальна кількість буде становити 180 ml (15 мл – 1 столову ложку – множимо на 12 прийомів, що дорівнює 180 ml). Отже це – кількість настою, який становить рідку фазу мікстури. Загальна кількість калію броміду дорівнює: 0,5 (12 = 6,0.
ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ
До лікарських форм, які призначені для парентерального введення належать стерильні водні і масляні розчини, суспензії, емульсії, а також порошки, таблетки, які перед введенням розчиняють у відповідних розчинниках. Їх використовують головним чином для підшкірного, внутрішньом’язового, внутрішньовенного і внутрішньоартеріального введення.
На відміну від розчинів для зовнішнього використання, розчини для ін’єкцій готують на воді для ін’єкцій (бідистильована, стерильна, апірогенна вода – не викликає підвищення температури тіла при парентеральному введенні). До лікарських форм для ін’єкцій ставляться певні вимоги: стерильність, відсутність механічних домішок, стійкість, апірогенність і у ряді випадків – ізотонічність.
Лікарські засоби для ін’єкцій, які випускаються в ампулах і флаконах фармацевтичною промисловістю, вже стерильні, в аптеці не стерилізуються, аптека їх тільки реалізує.
Розчини для ін’єкцій, які готуються в аптеці, підлягають обов’язковій стерилізації. В рецептах це відмічається словом “Sterilisetur” (“Da sterilis”, “pro injectionibus”).
Розчини для ін’єкцій в ампулах виписують скороченим способом. Після слова Rp.: вказують лікарську форму Solutionis . . ., назву лікарського засобу, концентрацію у процентах і кількість. Після цього D. t. d. N. . . in ampullis, і сігнатуру S.
Rp.: Solutіonis Glucosi 40 % – 50 ml
D. t. d. N.
S. Вводити внутрішньовенно по 50 мл.
При виписуванні в ампулах сухої речовини вказують назву речовини і кількість в одній ампулі. Потім D. t. d. N. . . . in ampullis, S. i сігнатуру. В сігнатурі вказують порядок розчинення речовин, шлях введення, періодичність ін’єкцій.
Rp.: Vincristini 0,005
D. t. d. N.
S. Вміст ампули розчинити в 5 мл ізотонічного стерильного розчину натрію хлориду. Вводити внутрішньовенно 1 раз на тиждень.
Крім цього, в ампулах виписують новогаленові препарати, рідкі органопрепарати, офіцинальні розчини. У цих випадках після слова Rp.: вказують тільки назву препарату і його кількість D. t. d. N. . . . in ampullis. S. і сігнатуру.
Rp.: Digalen – neо 1 ml
D. t. d. N.
S. Вводити підшкірно по 1 мл 1 раз на день.
Rp.: Pituitrini pro injectionibus 1 ml (5 OD)
D. t. d. N.
S. Вводити підшкірно по 1 мл 1 раз на день.
Деякі лікарські засоби для ін’єкцій виписуються у флаконах. При виписуванні ліків у флаконах дотримуються тих самих правил, що й при виписуванні ліків в ампулах. Різниця лише у тому, що після D. t. d. N. . . ніяких позначень не робимо. Якщо виписуємо препарат у темних склянках, то пишемо D. t. d. N. . . . in vitro nigro.
Rp.: Ampicillini 0,5
D. t. d. N. 10
S. Вміст флакону розчинити у 2 мл 0,5 % розчину новокаїну. Вводити внутрішньом’язово 4 рази на добу.
Rp.: Suspensionis Hydrocortisoni acetatis 2,5 % 5 ml
D. t. d. N. 6
S. Вводити по 5 мл в м’язи 1 раз на добу.
У деяких випадках у назву готових лікарських форм для ін’єкцій, згідно фармакопеї, входять слова “pro injectionibus”, наприклад, Corticotropinum pro injectionibus, Parathyreoidinum pro injectionibus. Це не значить, що ці ліки стерилізуються в аптеці, вони вже стерильні і відпускаються у готовому вигляді.
Rp.: Corticotropini pro injectionibus 30 OD
D. t. d. N. 5
S. Вміст флакону розбавити у 3 мл води для ін’єкцій, вводити в м’язи 1 раз на добу.
Якщо виписуємо препарат, активність якого вказуємо в одиницях дії, це обов’язково позначається у рецепті. Наприклад, треба виписати 6 флаконів інсуліну по 5 мл, з активністю 40 ОД в 1 мл.
Rp.: Insulini pro injectionibus 5 ml ((40 OD – 1 ml)
D. t. d. N. 6
S. По 0,5 мл під шкіру 2 рази на день.
або:
Rp.: Insulini pro injectionibus 5 ml (200 OD)
D. t. d. N. 6
S. По 0,5 мл під шкіру 2 рази на день.
При виписуванні рецептів на розчини для ін’єкцій, які готуються в аптеці, обов’язково вказують на їх стерильність. Якщо ліки містять декілька інгредієнтів, після їх перерахунку пишуть M. Sterilisetur. Потім D. S. і сігнатуру.
Rp.: Sol. Natrii nucleinatis 2 % 25 ml
Sterilisetur!
D. S. Вводити внутрішньом’язово по 5 мл 1 раз на день.
або:
Rp.: Sol . Natrii nucleinatis pro injectionibus 2 % 25 ml
D. S. Вводити в м’яз по 5 мл 1 раз на день.
або:
Rp.: Sol. Natrii nucleinatis 2 % 25 ml
Da sterilis !
S. Вводити в м’яз по 5 мл 1 раз на день.
або:
Rp.: Natrii nucleinatis 0,5
Aquae pro injectionibus ad 25 ml
M. Sterilisetur !
D. S. Вводити внутрішньом’язово по 5 мл 1 раз на день.
Якщо до складу лікарської форми для парентерального введення входять речовини, які легко руйнуються при нагріванні, наприклад розчин адреналіну, то їх додають асептично після стерилізації основного розчину. При цьому в рецепті пишуть Adde aseptice (Додай асептично).
Rp.: Novocaini 1,25
Sol. Natrii chloridi isotonicae 0,9 % ad 500 ml
M. Sterilisetur !
Adde aseptice !
Sol. Adrenalini hydrochl. 0,1 % gtts. XXV
D. S. Для інфільтраційної анестезії.
Форма рецептурного бланка № 1 (Ф-1) для лікарських засобів за повну вартість (розмір 105х150)
Назва закладу Код закладу по ЗКУД
(штамп закладу) Код закладу по ЗКПО
Медична документація Ф-1
______________________________________________________
Р Е Ц Е П Т
(дорослий, дитячий – потрібне підкреслити)
“_____” ________________19 _____р.
________________________________
________________________________
Прізвище, ініціали та вік хворого_________________________________ _______________________________________________________________
Прізвище, ініціали лікаря ________________________________________ ________________________________________________________________
Rp.:
___________________________________________________________
Rp.:
___________________________________________________________
Підпис і oсобиста печатка лікаря (розбірливо) М. П.
________________________________________________________________
Рецепт дійсний протягом 10 днів, 2-х місяців (непотрібне закреслити)
Форма рецептурного бланка № 2 (Ф-2) для виписування лікарських засобів безкоштовно, з оплатою 50 % та тих, що підлягають предметно-кількісному обліку (розмір 105х150)
Назва закладу Код закладу по ЗКУД
(штамп закладу) Код закладу по ЗКПО
Медична документація Ф-1
___________________________________________________________
Р Е Ц Е П Т
№ ____________________
(номер рецепта)
“_____” _____________________19 ____ р.
(дата виписки рецепта)
________________________________________________________________
За повну вартість. Безкоштовно. Оплата 50 % ______________________
Прізвище, ініціали та вік хворого_________________________________
Адреса хворого та номер медичної картки амбулаторного хворого ___ _______________________________________________________________________________________________________________________________
Прізвище, ініціали лікаря ________________________________________
Rp.:
________________________________________________________________________________________________________________________________
Підпис та особиста печатка лікаря (розбірливо) М. П.
Печатка лікувально-профілактичного закладу “Для рецептів”
Рецепт дійсний 10 днів, 2 місяці (непотрібне закреслити)
Додаток 3
|
Д О К У М Е Н Т
О С О Б Л И В О Г О
О Б Л І К У
|
Форма спеціального рецептурного бланка №3 (Ф-3) для виписування наркотичних лікарських засобів
Назва закладу Код закладу по ЗКУД (штамп закладу) Код закладу по ЗКПО Медична документація Ф-1 _________________________________________________________
Р Е Ц Е П Т на право одержання наркотичного лікарського засобу Серія _____________ № ________________ “_____” ___________________19_______р.
Прізвище, ініціали та вік хворого __________________________ Адреса хворого та номер медичної картки амбулаторного хворого _________________________________________________ Прізвище, ініціали лікаря _________________________________ ________________________________________________________ !Rp.:
________________________________________________________
Підпис та особиста печатка лікаря (розбірливо) Печатка лікувального закладу Рецепт залишається в аптеці.
|
ПАМ’ЯТКА ЛІКАРЮ
(друкується на зворотньому боці рецептурного бланка)
Код лікувально-профілактичного закладу друкується друкарським способом або ставиться штамп.
Рецепт виписується латинською мовою, розбірливо, чітко, чорнилом або кульковою ручкою, виправлення забороняються.
На одному бланку виписується один лікарський препарат, що вміщує отруйні або наркотичні речовини, або 1-3 лікарських засобів.
Дозволяються тільки прийняті правила скорочення позначень.
Тверді і сипучі речовини в грамах (0,01; 0,5; 1,0), рідкі – в мілілітрах, грамах і краплях.
Спосіб вживання пишеться державною чи іншими мовами відповідно до Закону України “Про мови в Українській РСР”, забороняється обмежуватись загальними вказівками: “внутрішнє”, “зовнішнє”, “відомо” і т. ін.
Найважливіші рецептурні скорочення
|
Скорочене написання |
Повне написання |
Переклад |
|
1 |
2 |
3 |
|
aa ac., acid. amp. aq. aq. pur. but. comp., cps., cp. D.
D. S.
D. t. d. dil. div. in par. aeq. extr. f.
gtt., gtts. inf. in ampull. in tab. lin. liq. M. pil. M.
N. ol. pil. P. aeq. pulv. q. s.
r., rad. Rp. Rep.
rhiz. S.
sem. simpl. sir. sol. supp. tab. t-ra, tinct., tct. ung. vitr. ppt., praec. past. |
ana acidum ampulla aqua aqua purificata butyrum cimpositus (a, um) Da, Detur, Dentur
Da. Signa; Detur. Signetur
Da (Dentur) tales doses dilutus divide in partes aequales еxtractum fiat (fiant)
gutta, guttae infusum in ampullis in tabulettis linimentum liquor massa pilularum misce, misceatur
Numero oleum pilula Partes aequales pulvis quantum satis
radix Recipe Repete, Repetatur
rhizoma Signa. Signetur
semen simplex sirupus solutio suppositorium tabuletta tinctura unguentum vitrum praecipitatum pasta |
по, порівну кислота ампула вода очищена вода тверде масло складний Видай. Нехай буде видано. Нехай будуть видані Видай. Познач; Нехай буде видано. Позначено; Видати. Позначити Видай (Видати) таких доз розбавлений розділи на рівні частини екстракт, витяжка нехай утвориться (утворяться) крапля, краплі настій в ампулах в таблетках рідка мазь рідина пілюльна маса Змішай. Нехай буде змішано, змішати числом олія пілюля рівні частини порошок скільки потрібно, скільки необхідно корінь Візьми Повторити, нехай буде повторено кореневище Познач. Нехай буде позначено насіння простий сироп розчин свічка, супозиторій таблетка настойка мазь склянка осаджений паста |
І Н С Т Р У К Ц І Я
про порядок зберігання та обліку рецептурних бланків
1. Лікувально- профілактичні заклади отримують рецептурні бланки Ф-1 і Ф-2 через органи охорони здоров’я місцевої державної адміністрації, а рецептурні блінки Ф-3 – з аптечних складів. Юридичні та фізичні особи, які займаються медичною практикою на підприємницьких засадах, рецептурні бланки Ф-1 отримують за домовленістю в органах охорони здоров’я місцевої державної адміністрації або вирішують питання їх виготовлення самостійно.
2. Рецептурні бланки повинні зберігатись: бланки Ф-1 – в замкнених шафах, бланки Ф-2 і Ф-3 – у сейфах. Наказом по закладу охорони здоров’я призначається особа, яка відповідає за зберігання, облік та видачу рецептурних бланків. Облік рецептурних бланків Ф-2 і Ф-3 ведеться в журналі обліку. Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, а журнал – прошнурований, завірений підписом керівника і печаткою даного закладу охорони здоров’я.
3. Рецептурні бланки Ф-1 та Ф-2 видаються в зброшурованому вигляді медичним працівникам, які мають право виписувати рецепти, в необхідній кількості для роботи протягом місяця. Нову партію рецептурних бланків Ф-2 медичний працівник отримує при здаванні корінців рецептів, отриманих перед цим. При звільненні медичного працівника залишки рецептурних бланків повертаються відповідальній особі.
Рецептурні бланки Ф-3 видаються відповідальною особою медичному працівнику в кількості, що не перевищує 2-тижневу потребу.
4. Один раз у квартал постійно діюча інвентаризаційна комісія лікувально-профілактичного закладу перевіряє наявність бланків рецептів у відповідальної особи і відповідність їх кількості даним, зазначеним у книзі обліку. У випадку невідповідності книжкового залишку фактичній наявності, особа, яка відповідає за отримання, зберігання і видачу рецептурних бланків, несе відповідальність у встановленому порядку.
Органи охорони здоров’я місцевих держадміністрацій зобов’язані регулярно контролювати лікувально-профілактичні заклади щодо забезпечення схоронності рецептурних бланків.
