РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ
НАСТОЇ
Настої n- Infusa (одн. infusum, род. відм. одн. infusi) – це водні витяжки з рослинної nсировини, які отримують шляхом настоювання на водяній бані подрібнених сухого листя, nквітів, трави або шляхом розчинення екстрактів. Настої частіше призначають для nвнутрішнього вживання, рідше зовнішнього (наприклад, для полоскання горла). nНастої для внутрішнього вживання дозують столовими, десертними і чайними nложками. Їх виписують таким чином. Після слова Rp. необхідно написати infusi n(inf.), потім вказати, з якої частини рослини повинен бути виготовлений настій n(трава, квіти, листя), назву лікарської рослини (з великої букви), кількість nсировини і кількість настою. Потім слід написати D. S. і спосіб вживання. nРозраховують загальну дозу лікарської сировини та кількість настою, виходячи з nразової дози речовини, загальної кількості прийомів та об’єму на один прийом.
|
|
|
Валериана nлекарственная
Наприклад, щоб виписати настій nтрави термопсису, який треба вживати по одній столовій ложці 3 рази на день nпротягом трьох днів (загальна кількість прийомів буде 9), потрібно взяти 135 мл nнастою (одна столова ложка містить 15 мл, а девять – 135 мл). nЗгідно з фармакопеєю, настій трави термопсису готують з разрахунку 1 частина nлікарської сировини на 400 частин настою. Це означає, що з 1г трави nвиготовляють 400 мл настою, а для виготовлення настою в кількості 135 мл nпотрібно взяти
1 – 400
Х – 135; х=0,33.
Рецепт оформляють так:
Rp.: Inf. herbae Thermopsidis ex n0,33 135 ml
D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на nдень.
Іноді в рецепті не вказано, з якої nкількості повинен бути виготовлений настій.
Наприклад:
Rp.: Inf. foliorum Uvae ursi 200 ml
D. S. По 1 столовій ложці 3 рази на nдень.
У nтаких випадках аптека керується такими вказівками фармакопеї. З лікарських nрослин, які містять сильнодіючі речовини (folia Digitalis -листя наперстянки, nradix Ipecacuanhae – блювотний корінь, herba Thermopsidis – трава мишатника), nнастої готують з розрахунку 1:400. З лікарських рослин, які містять менш nактивні лікарські речовини (herba Adonidis vernalis – трава горицвіту, rhіzoma nValerianae – кореневище валеріани, Secale cornutum – спориня – маткові ріжки), nнастої готують з розрахунку 1:30, а решта – з розрахунку 1:10.

Наперстянка пурпурова nDigitalis purpurea
|
|
|
Secale ncornutum – спориня – маткові ріжки

Існують і офіцинальні настої: Inf. nValerianae, Іnf. Sennae compositum та інші.
Rp.: Inf. Valerianae 120 ml
D. S. По одній десертній ложці 4 nрази на день.
Оскільки настої належать до nнестійких лікарських форм, вони виписуються лише на 3-4 дні.
ВИВАРИ
|
|
|
Мелисса nлекарственная
Вивари n- Decocta (одн. decoctum, род. відм. одн. decocti) – рідка лікарська форма, яку nотримують, як і настої, шляхом екстрагування водою на водяній бані діючих nречовин з рослинної сировини або шляхом розчинення концентратів у воді. Для nприготування виварів частіше використовують коріння, кореневище, кору.
Вивари nлегко псуються, тому їх виписують на 3-4 дні і зберігають у прохолодному місці. n
|
|
|
Дуб
|
|
|
М’ята
Вивари виписують таким чином:
Rp.: Dec. corticis Quercus ex 10,0 – n100 ml
D. S. Для полоскання ротової nпорожнини.
Якщо в рецепті не вказано, з якої nкількості сировини виготовити вивар, аптека готує його з розрахунку 1: 10, за nвинятком вивару з кореня сенеги (radix Senegae), який готується з розрахунку 1: n30.
ЕМУЛЬСІЇ
Емульсії n(наз. відм. одн. emulsum, род. відм. одн. emulsi) – це рідка лікарська форма, nяка є двофазною системою, де дисперсною фазою може бути нерозчинна у воді nрідина, жирні або ефірні олії, бальзами тощо, а дисперсним середовищем служить nвода. Емульсії – стійкі суспензії крапель жиру у воді.
Емульсії nбувають насіннєві (Emulsa seminalia) і масляні (Emulsa оleosa).
Насіннєві nемульсії виготовляють з насіння деяких лікарських рослин: солодкого мигдалю n(semen Amygdali dulcis), маку (semen Papaveris), гарбуза (semen Cucurbitae), nземляного горіха (semen Arachidis) та ін.
При виготовленні насіннєвих nемульсій беруть 1 частину потовченого насіння на кожні 10 частин емульсії. nОскільки будь-яке насіння в своєму складі містить не тільки жири, але й nспецифічні речовини – емульгатори, додатково вводити емульгатори до насіннєвої nемульсії не треба.
Насіннєві емульсії виписуються nдвома способами: повним і скороченим.
Rp.: Seminis Amygdali dulcis 18,0
Aquae destillatae ad 180 ml
M. f. emulsum
D. S. Приймати по 1 столовій ложці n3 рази на день.
або:
Rp.: Emulsi seminum Amygdali dulcis n180,0
D. S. Приймати по 1 столовій ложці n3 рази на день.
(seminum – род. відм. множини від nsemen, seminis – род. відм. однини від semen).
При виготовленні масляних емульсій необхідно nбрати не тільки відповідне масло і дистильовану воду, але й емульгатор, який nзабезпечує тривале знаходження дрібних крапель жиру у змуленому стані у воді. nЯк емульгатори застосовують желятозу (Gelatosa), аравійську камедь (gummi nArabicum), абрикосову камедь (gummi Armeniacae), жовток курячого яйця (vitellum novi) та ін. Зазвичай на кожні 2 частини масла беруть 1 частину емульгатора і 17 nчастин води (співвідношення 2:1:17). Жовток одного курячого яйця йде на nприготування емульсії з


Масляні емульсії теж виписуються nдвома способами: скороченим і повним.
При виписуванні повним способом після nслова Rp. перераховують всі компоненти, які входять до складу емульсії (масло, nемульгатор і воду), вказують їх кількість, виходячи з вказаного співвідношення, nпотім пишуть M. f. emulsum. D. S. і спосіб застосування.
Rp.: Оlei Amygdalarum 10 ml
Gummi Arabici n5,0
Aguae ndestillatae 85 ml (ad 100 ml)
M. f. emulsum
D. S. Приймати nвнутрішньо по 1 десертній ложці 3 рази на день.
При виписуванні скороченим способом nпісля назви лікарської форми (Emulsi) слід вказати назву масла, його кількість nі загальну кількість емульсії.
Rp.: Emulsi olei Lini ex 10 ml – n100 ml
D. S. По 1 чайній ложці 3 рази на nдень.
Якщо в рецепті не позначена nкількість масла, то при виготовленні емульсії з 10 частин масла готують 100 частин nемульсії. Наприклад, якщо треба приготувати 200 мл емульсії, то беруть 20 мл nмасла, 10,0 желятози і 170 мл води.
СУСПЕНЗІЇ
Суспензії n(наз. відм. одн. Suspensio, род. відм. однини – Suspensionis) – рідка лікарська nформа, яка є двофазною системою, де дисперсною фазою є дрібні часточки nнерозчинних у воді лікарських речовин (порошків), а дисперсним середовищем nможуть бути вода, олії, гліцерин або інші рідини. Ця лікарська форма nпризначається всередину, парентерально та зовнішньо.
Рецепти на магістральні суспензії nвиписують повним або скороченим способами, на офіцинальні – тільки скороченим.
Rp.: Oxytetracyclini 1,0
Olei Olivarum ad 100,0
M. f. suspensio
D. S. По 1 чайній ложці 3 рази на nдень.
Rp.: Suspensionis Hydrocortisoni n2,5% 5 ml
D. t. d. N. 5
S. Вводити в nм’яз по 5 мл (перед введенням вміст флакону ретельно збовтати).
НАСТОЙКИ
Настойки n- Tincturae (наз. відм. одн. tinctura, род. відм. одн. tincturae) – це nспиртові, спиртово-водні, спиртово-ефірні рідкі витяжки переважно з рослинної сировини. nНастойки готують методом мацерації (настоювання), перколяції (витиснення) або nрозчинення сухих екстрактів. Всі настойки офіцинальні, тобто їх концентрація nвизначена фармакопеєю, готуються на фармацевтичних заводах. Вони є стійкою nформою, можуть довго зберігатися. Оскільки вони всі офіцинальні, при nвиписуванні рецепта не вказуються кількість частин рослини, концентрація nнастойки.

Пропис починають з назви лікарської nформи – Tincturae. . . (настойки потім слід назвати рослину і вказати кількість nнастойки. Дозуються краплями – від 5 до 30 крапель на прийом в залежності від nактивності настойки. Відповідно виписується загальна кількість в мл – стільки, nскільки крапель на один прийом.
Rp.: T-rae Valerianae 20 ml
D. S. По 20 крапель 3 рази на день. n

Якщо призначають поєднання nдекількох настойок (складні настойки), то їх беруть порівну (при однакових nтерапевтичних дозах).
Rp.: T-rae Valerianae
T-rae Convallariae ana 10 ml
M. D. S. По 20 крапель 2 рази на nдень.
Коли дози змішаних настойок різні, nто одну беруть в стільки разів менше другої, в скільки її разова доза менша, nніж разова доза іншої настойки. Виписати суміш настойки строфанту (T-ra nStrophanthi), разова доза 5 крапель, і настойки валеріани (T-ra Valerianae), nразова дозa 15 крапель.
Rp.: T-rae Strophanthi 5 ml
T-rae Valerianae 15 ml
M. D. S. По 20 крапель 3 рази на nдень.
Настойки можуть входити разом з nіншими лікарськими речовинами до складу мікстур.
ЕКСТРАКТИ
Екстракти nрідкі (Extracta fluida) – це концентровані витяжки з лікарської рослинної nсировини. Як екстрагуючу речовину використовують воду, етиловий спирт, nспиртово-водний розчин.
Всі nрідкі екстракти офіцинальні. Вони виписуються, дозуються і призначаються так nсамо, як і настойки.
Rp.: Extr. nViburni fluidi 30 ml
D. S. По 30 nкрапель 2 рази на день.
За nконсистенцією розрізняють, крім рідких екстрактів, ще густі екстракти (Extracta nspissa) та сухі екстракти (Extracta sicca). Густі та сухі екстракти виписуються nта випускаються у порошках, таблетках, свічках та інших лікарських формах.
Новогаленові nпрепарати – це водні, водно-спиртові, хлороформно-спиртові та nінші витяжки з рослинної сировини. Від галенових вони відрізняються тим, що nмаксимально очищені від баластних речовин і мають більшу фармакологічну nактивність. Всі новогаленові препарати офіцинальні. Виписуються і призначаються nвони так само, як настойки.
Rp.: Adonisidi n15 ml
D. S. По 15 nкрапель 3 рази на день.

МІКСТУРИ
Мікстури n(Mixturae) – це рідка лікарська форма, що утворюється при розчиненні двох і nбільше твердих лікарських речовин у воді або інших розчинниках, або шляхом nзмішування декількох рідин. Рідкою фазою (розчинником) мікстури можуть бути nдистильована вода, ароматичні води (aquae aromaticae), настої, вивари, nемульсії, настойки, рідкі екстракти та ін.
Якщо nдо складу мікстури входить настій, вивар, емульсія, в рецепті їх пишуть nпершими.
Основні ароматичні води, які nзастосовують при виготовленні мікстур: aqua Menthae piperitae – вода перцевої nм’яти, aqua Foeniculi – вода фенхeля звичайного, aqua Amygdalarum amararum – nвода гіркого мигдалю, aqua Rosae – вода троянди та ін. Ароматичні води, які nвходять до складу мікстури, виконують роль не тільки розчинника, але й компонента, nякий покращує смак, запах ліків, а іноді має додаткові властивості. Наприклад, nвода перцевої м’яти пригнічує процеси бродіння в кишківнику, вода гіркого nмигдалю має незначну болезаспокійливу дію при болях у шлунку тощо.

Для поліпшення смаку, запаху мікстури nдодають інші речовини коригуючої дії (corrigens). nЗдебільшого це сиропи (10-30 % загального об’єму nмікстури): Sirupus simplex – цукровий сироп, Sirupus Citri unshiu – nсироп шкірки мандарина, Sirupus Rubi idaei – сироп малиновий, Sirupus Cerasi – nсироп вишневий, Sirupus Rhei – сироп ревеня, Sirupus Glycyrrhizae – сироп nсолодкового кореня.


Рис nпосевной
рисовый nкрахмал (из семян) – Orizae amylum (ранее: Amylum Oryzae).
У випадку, коли до складу мікстури nвходить речовина з вираженими подразнюючими властивостями, необхідно в мікстуру nза рахунок розчинника ввести слизовий вивар (30-60 % nзагального об’єму мікстури): mucilago Salep – слиз салепа, muc. Gummi narabici – слиз гуміарабіку, muc. Amyli (Solani, Majydis, Oryzae, Tritici) nкрохмальний слиз – картопляний, кукурудзяний, рисовий, пшеничний та ін. Слиз в nмікстуру вводять також тоді, коли в мікстурі є нерозчинні речовини. Роль слизу nу цьому випадку полягає в тому, що він сприяє утворенню суспензії цих nнерозчинних речовин. Такі мікструри треба перед вживанням збовтати, про що nпишеться в сігнатурі.
Якщо nрідкою фазою мікстури є вода, ароматична вода, вивар, настій, емульсія, така nмікстура дозується ложками. Якщо ж рідкою фазою є настойка, рідкий екстракт – nмікстура дозується краплями.
Мікстури nзручні для призначення тяжкохворим, дітям, людям похилого віку всередину і nзовнішньо. Лікарські речовини, що розчинені у мікстурі, краще всмоктуються і nшвидше діють на організм, порівняно з порошками і таблетками. Недоліком мікстур nє неточність у дозуванні, непортативність і нестійкість (виписують на 3 – 4 nдні).
При nвиписуванні мікстур розрахунки лікарських речовин роблять, виходячи з разових nдоз та загальної кількості прийомів. Наприклад, треба виписати мікстуру на 4 nдні, дозуючи її по 1 столовій ложці 3 рази на день, з таких речовин: натрію nброміду (Natrii bromidum), разова доза якого
Розрахунок:
прийомів усього буде 3´4=12;
Natrii bromidi треба взяти
Codeini phosphatis
Як розчинник беруть дистильовану nводу, якщо немає інших вказівок.
Кількість розчинника: 15 мл (12=180 nмл.
Отже рецепт треба виписати так:
Rp.: Codeini phosphatis 0,18
Natrii bromidi 3,6
Aquae destillatae ad 180 ml
M. D. S. По 1 столовій ложці 3 рази nна день.
Виписати мікстуру, до складу якої nвходять хлоралгідрат, разова доза
Rp.: Chlorali hydratis 2, 0
Mucilaginis Salep 40,0
Aquae destillatae ad 100,0
M. D. S. На 2 лікувальні клізми.
Виписати мікстуру (на 4 дні), до nскладу якої входять настій трави термопсису, натрію бензоат (pro dosi
|
|
|
Солодка nголая
Призначити по 1 столовій ложці 3 nрази на день.
Rp.: Infusi herbae Thermopsidis ex n0,45 – 180,0
Natrii benzoatis 0,6
Sirupi Althaeae 18,0
M. D. S. По 1 столовій ложці 3 рази nна день.
У цьому пропису беремо 10 % сиропу nвід загальної кількості мікстури, тому це можна не враховувати (дозування nложками не є настільки точним) і не віднімати 18 ml від кількості настою. Якщо nж взяти сироп у кількості 54 ml (30 %), то це треба враховувати. Тоді рецепт nвиглядатиме так:
Rp.: Infusi herbae Thermopsidis ex n0,45 – 126,0
Natrii benzoatis 0,6
Sirupi Althaeae 54,0
M. D. S. По 1 столовій ложці 3 рази nна день.

Виписати 60 мл мікстури, до складу nякої входять настій коріння алтею, натрію гідрокарбонат (разова доза
Rp.: Infusi rad. Althaeae ex 6,0 – n60,0
Natrii hydrocarbonatis 2,4
Liquoris Ammonii anisati guttas X
M. D. S. По 1 чайній ложці 3 рази nна день.
Виписати мікстуру, до складу якої nвходить настій кореневища валеріани, калію бромід (pro dosi
Перед виписуванням рецептa nпроведемо розрахунки. Припустимо, що виписуємо мікстуру на 4 дні, тоді її загальна nкількість буде становити 180 ml (15 мл – 1 столову ложку – множимо на 12 nприйомів, що дорівнює 180 ml). Отже це – кількість настою, який становить рідку nфазу мікстури. Загальна кількість калію броміду дорівнює: 0,5 (12 = 6,0.

ОЧНІ nКРАПЛІ
(Oculoguttae, –arum)
Очні nкраплі (eye–drop; goutte, –s; ophtalmique, –s; gota, –s; oftalmica, –s) – це розчини nлікарських речовин, призначенні для введення в кон`юктивальні щілини очей. nЗазвичай у формі очних крапель використовують справжні розчини, рідко – nколоїдні (наприклад, колоїдний розчин препарату срібла – коларгол). Ці розчини nповинні бути ізотонічними відносно сольової рідини.
Існують деякі особливості виписування nі виготовлення очних крапель. Їх готують в асептичних умовах. Розчинником для nочних крапель найчастіше є вода для ін’єкцій (Aqua pro injectionibus), nрідше – олії (Oleum nPersicorum, noleum nAmygdalarum).
Вода nдля ін`єкецій n– це безбарвна прозора рідина без запаху і смаку, двічі дистильована, nпозбавлена йонів солей, стерильна й апірогенна. Для ін’єкцій використовують nсвіжо виготовлену воду.
Очні краплі виписують розгорнутим або nскороченим способом.
Приклад. Виписати очні краплі – 10 мл 1% розчину nатропіну сульфату (Atropini nsulfas).
nРозгорнутий спосіб:
nRp.: n Atropini sulfatis 0,1
Aq. pro injectionibus ad 10 ml
M.D.S. Очні краплі. По 2 краплі у праве око 3 рази на nдень.
n
Скорочений спосіб:
Rp.: Atropini sulfatis 1% 10 ml
D.S. Очні краплі. По 2 краплі у праве nоко 3 рази на день.
Очні краплі зберігають не більше 2 діб. nОсобливої уваги потребує виписування очних крапель для дитини.
ПРИМОЧКА nДЛЯ ОЧЕЙ
(Collyria, n-orum)
Примочка для очей (collirium, –ii; eyewach, –s; collyre, –s; colirio, –s) n– nце офіцинальний розчин лікарських речовин, призначений для примочок і nпромивання очей. Їх готують в асептичних умовах і ретельно фільтрують. Як nпримочки для очей використовують виключно водні розчини лікарських речовин, nізотонічні щодо сльозової рідини, для чого використовують натрію хлорид, натрію nнітрат, натрію сульфат та ін.
Приклад.
Rp.: Collyrii Acidi borici 100 ml
D.S. Перед застосуванням розвести у 2 рази у теплій воді (примочка для очей).
КРАПЛІ nДЛЯ НОСА
(Nasistillae, –arum)
Краплі для носа (nasal drop, –s; goutte, –s; nasale, –s; gota, –s; nasale, –s) n– nце рідка форма призначена для закапування в ніс. У формі крапель для носа nнайчастіше використовують водні та олійні розчини деяких лікарських засобів n(ефедрину, антибіотиків тощо), суспензії, емульсії та їх суміші.
Приклад.
Rp.: nNaristillarum Ephedrini hydrochloride n10 ml
D.S. По 1 – 2 краплі в обидві ніздрі 2 nрази на день.
ВУШНІ nКРАПЛІ
(Auristillae, –arum)
Вушні краплі (auristillae, –arum; eardrop, –s; goutte, –s; auriculaire, –s; ngota, n-s; notica, n-s) nможна nрозглядати як окремий різновид крапель. Вони призначені для введення n(інстиляції) у зовнішній слуховий прохід, є готовою лікарською формою. Їх nвиписують як офіцин альні розчини, найчастіше – скороченим способом.
Приклад.
Rp.: Auristillarum laevomycetini 10 ml
n D.S. По n2 краплі в обидва вуха 3 рази на день.
ПОЛОСКАННЯ nДЛЯ РОТА
(Collutoria, n-orum)
Полоскання для рота n(collutorium, n-ii; collutory, –ries; collutoire, n-s; colotorio, –s) – це офіцин альні рідини для промивання nрота, до складу яких входять антисептичні або в’яжучі засоби, різні ароматичні nречовини та харчові барвники. Ця лікарська форма призначена для фармакотерапії nзахворювань слизової оболонки рота і ясен, а також для дезінфекції рота. Їх не належить ковтати.
Приклад.
Rp.: nCollutorii Glycerini et nThymoli ncomposite n100 ml
D.S. Перед nпромиванням рота розвести у 3 рази теплою водою.
ПОЛОСКАННЯ nДЛЯ ГОРЛА
(Gargarismata, n-tis)
Полоскання для горла (gargarismatum, -is; gargle, n-s; gargarisme, -s; gargara, -s). До складу рідин, призначених для nполоскання горла, входять антисептичні і в’яжучі засоби, а з коригуючи nкомпонентів – смакові і ароматичні речовини.
Приклад.
Rp.: Gargarismatis Oxychinoli 60 ml
D.S. Для полоскання горла 20 – 30 nкрапель препарату розчинити в одній склянці nтеплої води.
ЗРОШЕННЯ
(Nebulae, –arum)
Зрошення n(nebula, –ae; spray, –s; arrosage, –s; regar, –s) – офіцинальна nлікарська форма у вигляді водного або олійного розчину. Зрошення призначені для nрозпилювання (інгалятором) на поверхні слизової оболонки носа або горла.
Приклад.
Rp.: nNebulae nIsoprenalini n20 ml
D.S. Для зрошування горла.
ОБМИВАННЯ
(Irrigationes, –um)
Обмивання n(irrigatio, –onis; irrigation, –s; irrigacion, –s) – це готова nрідка лікарська форма. До складу обмивань звичайно входять антисептичні, nв’яжучі, пом’якшувальні та інші речовини, призначені для обмивання поверхні nшкіри й ран.
Приклад.
Rp.: Irrigationis Zinci sulfatis 100 ml
D.S. Одну чайну ложку препарату nрозвести в 500 мл теплої води. nОбмивати уражені ділянки шкіри.
ЛОСЬЙОНИ
(Lotiones, –um)
Лосьйон n(Lotio, –onis; lotion, –s; locion, –s) – це рідка nлікарська форма для нанесення на шкіру і слизові оболонки. Це тонка завись nлікарських речовин у воді. Як лосьйони використовують також емульсії і розчини. nІноді до них додають спирт або спиртові розчини біологічно активних речовин. nЗвичайно до складу лосьйонів входять асептичні, охолоджувальні та ароматичні nречовини. Лосьйони застосовують у дерматологічній практиці і в косметиці. Перед nзастосуванням їх належить збовтувати.
Приклад.
Rp.: nLotionis nZinii nspirituosae n100 ml
D.S. Для нанесення на ушкоджену nділянку шкіри (перед застосуванням збовтати).
СПИРТИ
(Spiritus, –us)
Спирт (Spiritus, –us; spirit, –s; spirit, –s; alcohol, –s) – це розчин nолій або інших летких речовин (наприклад, камфори) у спирті (прості спирти) або nрідини, отримані шляхом дистиляції різних рослинних продуктів (складні спирти).
Приклад.
Rp.: nSpiritus nCamphorati n50 ml
D.S. Для протирання уражених ділянок nшкіри.
ГЛІЦЕРИНИ
(Glycerina, –ni)
Гліцерин n(glycerinum, –I; glycerina, –ni) – це офіцинальний nрозчин різних, головним чином антисептичних і в’яжучих лікарських засобів у nгліцерині. Розчини олій у гліцерині добре зберігаються і не псуються протягом nтривалого часу.
Приклад.
Rp.: nGlycerini boraxati n20 ml
D.S. Для змазування ясен.
.КОЛОДІЇ
(Collodion, –orum)
Колодій n(collodium, –ii; collodion, –s😉 n– це офіцинальна лікарська форма – розчини нітроцелюлози (піроксиліну) у суміші nспирту з ефіром (1:7), до якого додають різні лікарські речовини. При нанесенні nна шкіру утворює тонку плівку.
Приклад.
Rp.: nCollodii nsalicylatis n20 ml
D.S. Для змазування мозолів.
ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ
До nлікарських форм, які призначені для парентерального введення належать стерильні nводні і масляні розчини, суспензії, емульсії, а також порошки, таблетки, які nперед введенням розчиняють у відповідних розчинниках. Їх використовують nголовним чином для підшкірного, внутрішньом’язового, внутрішньовенного і nвнутрішньоартеріального введення.


На nвідміну від розчинів для зовнішнього використання, розчини для ін’єкцій готують nна воді для ін’єкцій (бідистильована, стерильна, апірогенна вода – не викликає nпідвищення температури тіла при парентеральному введенні). До лікарських форм nдля ін’єкцій ставляться певні вимоги: стерильність, відсутність механічних nдомішок, стійкість, апірогенність і у ряді випадків – ізотонічність.
Лікарські nзасоби для ін’єкцій, які випускаються в ампулах і флаконах фармацевтичною nпромисловістю, вже стерильні, в аптеці не стерилізуються, аптека їх тільки nреалізує.
Розчини nдля ін’єкцій, які готуються в аптеці, підлягають обов’язковій стерилізації. В nрецептах це відмічається словом “Sterilisetur” (“Da sterilis”, “pro ninjectionibus”).

Розчини для ін’єкцій в ампулах nвиписують скороченим способом. Після слова Rp.: вказують лікарську форму nSolutionis . . ., назву лікарського засобу, концентрацію у процентах і nкількість. Після цього D. t. d. N. . . in ampullis, і сігнатуру S.
Rp.: Solutіonis Glucosi 40 % – 50 nml
D. t. d. N.
S. Вводити внутрішньовенно по 50 nмл.

При виписуванні в ампулах сухої речовини nвказують назву речовини і кількість в одній ампулі. Потім D. t. d. N. . . . iampullis, S. i сігнатуру. В сігнатурі вказують порядок розчинення речовин, шлях nвведення, періодичність ін’єкцій.


Парентеральні nщляхи введення
Rp.: Vincristini 0,005
D. t. d. N.
S. Вміст ампули nрозчинити в 5 мл ізотонічного стерильного розчину натрію хлориду. Вводити nвнутрішньовенно 1 раз на тиждень.

Крім цього, в ампулах виписують nновогаленові препарати, рідкі органопрепарати, офіцинальні розчини. У цих nвипадках після слова Rp.: вказують тільки назву препарату і його кількість D. nt. d. N. . . . in ampullis. S. і сігнатуру.
Rp.: Digalen – neо 1 ml
D. t. d. N.
S. Вводити підшкірно по 1 мл 1 раз nна день.
Rp.: Pituitrini pro injectionibus 1 nml (5 OD)
D. t. d. N.
S. Вводити підшкірно по 1 мл 1 раз nна день.
Деякі лікарські засоби для ін’єкцій nвиписуються у флаконах. При виписуванні ліків у флаконах дотримуються тих самих nправил, що й при виписуванні ліків в ампулах. Різниця лише у тому, що після D. nt. d. N. . . ніяких позначень не робимо. Якщо виписуємо препарат у темних nсклянках, то пишемо D. t. d. N. . . . in vitro nigro.
Rp.: Ampicillini 0,5
D. t. d. N. 10
S. Вміст флакону nрозчинити у 2 мл 0,5 % розчину новокаїну. Вводити внутрішньом’язово 4 рази на nдобу.

Rp.: Suspensionis Hydrocortisoni acetatis 2,5 n% 5 ml
D. t. d. N. 6
S. Вводити по 5 мл в м’язи 1 раз на добу.

У деяких випадках у назву готових лікарських nформ для ін’єкцій, згідно фармакопеї, входять слова “pro injectionibus”, nнаприклад, Corticotropinum pro injectionibus, Parathyreoidinum pro ninjectionibus. Це не значить, що ці ліки стерилізуються в аптеці, вони вже nстерильні і відпускаються у готовому вигляді.
Rp.: Corticotropini pro ninjectionibus 30 OD
D. t. d. N. 5
S. Вміст флакону nрозбавити у 3 мл води для ін’єкцій, вводити в м’язи 1 раз на добу.
Якщо виписуємо препарат, активність nякого вказуємо в одиницях дії, це обов’язково позначається у рецепті. nНаприклад, треба виписати 6 флаконів інсуліну по 5 мл, з активністю 40 ОД в 1 nмл.
Rp.: Insulini pro injectionibus 5 nml ((40 OD – 1 ml)
D. t. d. N. 6
S. По 0,5 мл під шкіру 2 рази на день. n
або:
Rp.: Insulini pro injectionibus 5 nml (200 OD)
D. t. d. N. 6
S. По 0,5 мл під шкіру 2 рази на nдень.


Тканинні nбар’єри на шляху ліків
При виписуванні рецептів на розчини nдля ін’єкцій, які готуються в аптеці, обов’язково вказують на їх стерильність. nЯкщо ліки містять декілька інгредієнтів, після їх перерахунку пишуть M. nSterilisetur. Потім D. S. і сігнатуру.

Rp.: Sol. Natrii nucleinatis 2 % 25 nml
Sterilisetur!
D. S. Вводити внутрішньом’язово по n5 мл 1 раз на день.
або:
Rp.: Sol . Natrii nucleinatis pro ninjectionibus 2 % 25 ml
D. S. Вводити в м’яз по 5 мл 1 раз nна день.
або:
Rp.: Sol. Natrii nucleinatis 2 % 25 nml
Da sterilis !
S. Вводити в м’яз по 5 мл 1 раз на nдень.
або:
Rp.: Natrii nucleinatis 0,5
Aquae pro injectionibus ad 25 ml
M. Sterilisetur !
D. S. Вводити внутрішньом’язово по n5 мл 1 раз на день.
Якщо до складу лікарської форми для nпарентерального введення входять речовини, які легко руйнуються при нагріванні, nнаприклад розчин адреналіну, то їх додають асептично після стерилізації nосновного розчину. При цьому в рецепті пишуть Adde aseptice (Додай асептично).
Rp.: Novocaini 1,25
Sol. Natrii chloridi isotonicae 0,9 n% ad 500 ml
M. Sterilisetur !
Adde aseptice !
Sol. Adrenalini hydrochl. 0,1 % ngtts. XXV
D. S. Для інфільтраційної nанестезії.

Всмоктування nліків при інгаляційному застосуванні
Дубильні речовини, nабо таніди, – група речовин, які nздатні утворювати хімічні сполуки з nбілками – альбумінати. Дубильні речовини є похідними пірокатехіну, пірогалолу nта флороглюцину. Таніди мають в’яжучу, бактерицидну дію. Широко nвикористовуються при шлунково-кишкових розладах, стоматитах, ангіні, фарингіті, nопіках, шкірних захворюваннях тощо, при nотруєннях солями важких металів і алкалоїдами. Містяться таніди у багатьох рослинах (корі дуба, nшавлії, ромашці, звіробої, деревії тисячолистому, центурії, скумпії, бадані, nсумаху тощо). Найбільший вміст дубильних речовин (до 70 %) – у патологічних nутворах (галлах), які виникають при nураженні рослин деякими комахами.
Полісахариди n– природні сполуки глікозидного характеру, до складу яких входять різноманітні вуглеводи у різних nпоєднаннях. Полісахариди широко розповсюджені у рослинному світі. Оболонка nклітин рослин складається з полісахариду целюлози. Вони містяться в бульбах nрослин, насінні, виконуючи функцію запасу поживних речовин. Полісахариди nрослинного походження, які використовуються у фармацевтичній практиці, nподіляються на дві групи:
1) nкрохмали; 2) слизи та камеді.
Різні види крохмалю nшироко використовують у вигляді присипок, мазей, при виготовленні таблеток. nВсередину використовують крохмальний nслиз в якості обволікального засобу
Слизи – полісахариди, які утворюють з nводою колоїдні розчини. Слизи з’являються у рослинах у результаті фізіологічних nаномалій або при різних захворюваннях, які викликають руйнування клітин рослин. nЗдатні утворювати слиз клітини багатьох водних рослин (водорості), насіння nльону, подорожника, гірчиці, айви, коріння алтеї, салепу. Слизи мають nобволікальні властивості.
Камеді мають багато спільного nіз слизами. Виділяються у місцях пошкодження кори рослин у вигляді в’язкої nмаси, застигають на повітрі, перетворюючись на скловидну масу. Джерелом камеді nє абрикос, вишня, слива тощо. Використовуються при виготовленні емульсій, nтаблеток, деяких інших лікарських форм.
Пектини також nналежать до полісахаридів. Це міжклітинна речовина рослин, яка має здатність до nзагусання. Вони мають антимікробну, антитоксичну активність, nгіпохолестеринемічну дію. Нормалізують роботу шлунково-кишкового тракту, nпригнічують патогенну мікрофлору, нормалізують мікробіоценоз травного каналу. В nостанні роки привертають увагу як nзасоби, які здатні поглинати і виводити з організму радіонукліди. Багато пектинів міститься у nплодах горобини, вишні, черешні, у яблуках.
Ефірні олії – nскладні суміші летючих безазотистих речовин з приємним запахом, які nскладаються головним чином з терпенів та nїх похідних. Добре розчиняються в органічних розчинниках. Проявляють nантимікробну, антивірусну, протиглисну активність, спазмолітичну, протизапальну, nседативну, відхаркувальну дію, нормалізують процеси травлення, діяльність nсерця, симулюють апетит, збуджують дихання, розширюють кровоносні судини. Відомо близько 3000 nрослин, які містять ефірні олії. У наших широтах це троянда, ромашка, м’ята, валеріана, nмеліса, материнка, полин, фенхель, ганус, аір, тим’ян, шавлія, яловець тощо.
Фітонциди n– летючі органічні речовини різного хімічного складу. Проявляють значну nантимікробну дію. Рослини, які є джерелами фітонцидів, використовуються для nпрофілактики і лікування багатьох захворювань, які спричинені інфекційними nагентами. Фітонциди містяться у часнику, цибулі, евкаліпті, ялівцю та інших nрослинах.
Смоли за хімічною будовою близькі до ефірних олій та nзустрічаються у рослинах одночасно з ними. Їх різновидами є бальзами – nгусті ароматичні рідини. Смол і бальзамів багато у тропічних рослинах, у nхвойних деревах (сосні, ялиці). Вони є у бруньках берези та тополі, листях nсени, траві звіробою, ягодах ялівцю звичайного. Здавна використовувались для nароматизації повітря. У медицині найчастіше застосовуються в якості бактерицидних та подразнювальних засобів.
Для лікування nзахворювань за допомогою лікарських рослин краще використо-вувати їх збори, а nне окремі рослини. До складу зборів можуть входити 10-20 і більше лікарських nрослин. Тибетська медицина пропонує прописи зборів, що містять від 300 до 800 nрослинних компонентів.
При призначенні збору nлікарських рослин або окремих лікарських рослин необхідно враховувати багато моментів. nВирішальне значення має вірно встановлений діагноз та індивідуальні особливості nорганізму пацієнта, супровідні захворювання. Під час лікування молодих жінок не nслід вводити до складу зборів рослини, що мають тонізуючий вплив на матку і nможуть спричинити аборт. При вагітності nфітотерапії краще уникати, зважаючи на потенційну небезпечність nнегативного впливу деяких рослин на плід.
Зрідка лікарські nрослини викликають алергічні реакції. Для їх попередження радять починати лікування із застосування мікрозбору (2-3 nкомпоненти), обережно додаючи до суміші кожні 5-7 днів одну нову рослину.
Іноді настої nлікарських зборів викликають подразнення слизової оболонки травного каналу, що nспричиняє диспепсичні розлади. Деякі фітотерапевти вважають це допустимим у nперші 2 тижні лікування. У таких випадках у настої лікарських рослин додають nмед, киселі, приймають їх впродовж 7-10 днів не до їди, а через 30-40 хв. після nїди. Потім переходять на звичайне вживання до їди.
Не nрадять вживати настої з трав під час менструацій.
Більш nраціональним є щоденне вживання лікарських рослин курсами по 2-3 місяці з nдвотижневими перервами. Краще періодично nпереглядати складові збору і деякі з них nзаміняти на інші (для попередження nрозвитку толерантності).
Для nвірного дозування збору при виготовленні nз нього настою в домашніх умовах необхідно пам’ятати, що в одній столовій ложці nміститься в середньому 3-
Форма nрецептурного бланка № 1 (Ф-1) для лікарських засобів за повну вартість (розмір n105х150)
Назва закладу Код nзакладу по ЗКУД
(штамп закладу) Код nзакладу по ЗКПО
Медична документація Ф-1
______________________________________________________
Р Е Ц Е П Т
(дорослий, nдитячий – потрібне підкреслити)
“_____” ________________19 _____р.
________________________________
________________________________
Прізвище, nініціали та вік хворого_________________________________ n_______________________________________________________________
Прізвище, nініціали лікаря ________________________________________ n________________________________________________________________
Rp.:
___________________________________________________________
Rp.:
___________________________________________________________
Підпис і oсобиста nпечатка лікаря (розбірливо) М. nП.
________________________________________________________________
Рецепт дійсний nпротягом 10 днів, 2-х місяців (непотрібне закреслити)
Форма nрецептурного бланка № 2 (Ф-2) для виписування лікарських засобів безкоштовно, з nоплатою 50 % та тих, що підлягають предметно-кількісному обліку (розмір n105х150)
Назва закладу Код nзакладу по ЗКУД
(штамп закладу) Код nзакладу по ЗКПО
Медична nдокументація Ф-1
___________________________________________________________
Р Е Ц Е П Т
№ n____________________
(номер рецепта)
“_____” n_____________________19 ____ р.
(дата виписки nрецепта)
________________________________________________________________
За nповну вартість. Безкоштовно. Оплата 50 % ______________________
Прізвище, nініціали та вік хворого_________________________________
Адреса nхворого та номер медичної картки амбулаторного хворого ___ n_______________________________________________________________________________________________________________________________
Прізвище, nініціали лікаря ________________________________________
Rp.:
________________________________________________________________________________________________________________________________
Підпис та nособиста печатка лікаря (розбірливо) М. nП.
Печатка nлікувально-профілактичного закладу “Для рецептів”
Рецепт дійсний n10 днів, 2 місяці (непотрібне закреслити)
Додаток 3
|
Д О К У М Е Н Т
О С О Б Л И В О Г О
О Б Л І К У |
Форма спеціального рецептурного бланка №3 (Ф-3) для виписування наркотичних лікарських засобів
Назва закладу Код закладу по ЗКУД (штамп закладу) Код закладу по ЗКПО Медична документація Ф-1 _________________________________________________________
Р Е Ц Е П Т на право одержання наркотичного лікарського засобу Серія _____________ № ________________ “_____” ___________________19_______р.
Прізвище, ініціали та вік хворого __________________________ Адреса хворого та номер медичної картки амбулаторного хворого _________________________________________________ Прізвище, ініціали лікаря _________________________________ ________________________________________________________ !Rp.:
________________________________________________________
Підпис та особиста печатка лікаря (розбірливо) Печатка лікувального закладу Рецепт залишається в аптеці.
|
ПАМ’ЯТКА ЛІКАРЮ
(друкується nна зворотному боці рецептурного бланка)
Код лікувально-профілактичного nзакладу друкується друкарським способом або ставиться штамп.
Рецепт виписується латинською nмовою, розбірливо, чітко, чорнилом або кульковою ручкою, виправлення nзабороняються.
На одному бланку виписується один nлікарський препарат, що вміщує отруйні або наркотичні речовини, або 1-3 nлікарських засобів.
Дозволяються тільки прийняті nправила скорочення позначень.
Тверді і сипучі речовини в грамах n(0,01; 0,5; 1,0), рідкі – в мілілітрах, грамах і краплях.
Спосіб вживання пишеться державною nчи іншими мовами відповідно до Закону України “Про мови в Українській РСР”, nзабороняється обмежуватись загальними вказівками: “внутрішнє”, “зовнішнє”, n“відомо” і т. ін.
НАЙВАЖЛИВІШІ nРЕЦЕПТУРНІ СКОРОЧЕННЯ
|
Скорочене написання |
Повне написання |
Переклад |
|
1 |
2 |
3 |
|
aa ac., acid. amp. aq. aq. pur. but. comp., cps., cp. D.
D. S.
D. t. d. dil. div. in par. aeq. extr. f.
gtt., gtts. inf. in ampull. in tab. lin. liq. M. pil. M.
N. ol. pil. P. aeq. pulv. q. s.
r., rad. Rp. Rep.
rhiz. S.
sem. simpl. sir. sol. supp. tab. t-ra, tinct., tct. ung. vitr. ppt., praec. past. |
ana acidum ampulla aqua aqua purificata butyrum cimpositus (a, um) Da, Detur, Dentur
Da. Signa; Detur. Signetur
Da (Dentur) tales doses dilutus divide in partes aequales еxtractum fiat (fiant)
gutta, guttae infusum in ampullis in tabulettis linimentum liquor massa pilularum misce, misceatur
Numero oleum pilula Partes aequales pulvis quantum satis
radix Recipe Repete, Repetatur
rhizoma Signa. Signetur
semen simplex sirupus solutio suppositorium tabuletta tinctura unguentum vitrum praecipitatum pasta |
по, порівну кислота ампула вода очищена вода тверде масло складний Видай. Нехай буде видано. Нехай будуть видані Видай. Познач; Нехай буде видано. Позначено; Видати. Позначити Видай (Видати) таких доз розбавлений розділи на рівні частини екстракт, витяжка нехай утвориться (утворяться) крапля, краплі настій в ампулах в таблетках рідка мазь рідина пілюльна маса Змішай. Нехай буде змішано, змішати числом олія пілюля рівні частини порошок скільки потрібно, скільки необхідно корінь Візьми Повторити, нехай буде повторено кореневище Познач. Нехай буде позначено насіння простий сироп розчин свічка, супозиторій таблетка настойка мазь склянка осаджений паста |

Перерозподіл nлікарських речовин
Витяг nз Наказу МОЗ України від 19.07.2005 №360
ПРАВИЛА ВИПИСУВАННЯ РЕЦЕПТІВ ТА ВИМОГ-ЗАМОВЛЕНЬ nНА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ І ВИРОБИ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
1. Загальні вимоги до виписування та оформлення рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення
1.1. Рецепти на лікарські засоби і вироби медичного nпризначення (далі – Рецепти) виписуються лікарями, фельдшерами, акушерками nзакладів охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування n(далі – медичні працівники).
Рецепти на лікарські засоби, вироби медичного nпризначення, які відпускаються на пільгових умовах чи безоплатно, nдозволяється виписувати лікарям державних та комунальних закладів охорони nздоров’я, завідувачам фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів за nузгодженням з органами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.
1.2. Медичні працівники, які мають право виписувати nРецепти, є відповідальними за призначення хворому nліків та додержання правил виписування Рецептів згідно із законодавством nУкраїни.
1.3. Рецепти виписуються хворому за наявності відповідних nпоказань з обов’язковим записом про призначення nлікарських засобів чи виробів медичного призначення в медичній документації n(історія хвороби, медична карта амбулаторного чи стаціонарного хворого).
Рецепти виписуються на лікарські засоби, зареєстровані в nУкраїні, крім випадків, передбачених чинним nзаконодавством.
1.4. Рецепти повинні мати кутовий штамп закладу охорони nздоров’я та завірятися підписом і особистою печаткою nлікаря, а у випадках, передбачених цим наказом (п. 1.14), додатково – круглою nпечаткою суб’єкта господарювання, що провадить діяльність, пов’язану з медичною nпрактикою.
Завіряти печаткою закладу охорони здоров’я або іншого nсуб’єкта господарювання, що проводить діяльність, пов’язану з медичною nпрактикою, незаповнені та не підписані медичним nпрацівником рецептурні бланки забороняється.
1.5. Лікарі, які займаються приватною медичною практикою, nна рецептурних бланках у верхньому лівому куті зазначають свою адресу, номер nліцензії та дату її видачі.
1.6. Рецепти обов’язково виписуються на:
• рецептурні лікарські засоби;
• безрецептурні лікарські засоби, вироби медичного nпризначення у разі відпуску їх безоплатно чи на пільгових nумовах;
• лікарські засоби, які виготовляються в умовах nаптеки для конкретного пацієнта.
1.7. Рецепти виписуються на рецептурному бланку форми № 1 n(ф-1) та спеціальному рецептурному бланку форми № 3 (ф-3), зразок якої nзатверджений Постановою Кабінету Міністрів України від n18.01.2003 № 58 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за обігом nнаркотичних (психотропних) лікарських засобів» (із змінами), та виготовляються nдрукарським способом.
1.8. Нанесення на рецептурний бланк будь-якої nрекламної інформації забороняється.
1.9. Назва лікарського засобу, nйого склад, лікарська форма, звернення лікаря до фармацевтичного працівника про nвиготовлення та видачу лікарських засобів пишуться латинською мовою.
Використання латинських скорочень дозволяється nтільки відповідно до прийнятих у медичній і фармацевтичній практиці.
Забороняється скорочення близьких за найменуванням nінгредієнтів, що може призвести до плутанини відносно того, який лікарський nзасіб приписано.
1.10. Спосіб застосування ліків пишеться державною мовою або мовою міжнаціонального спілкування nвідповідно до Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР» із nзазначенням дози, частоти, часу та умов прийому. Забороняється обмежуватися nзагальними вказівками типу «Зовнішнє», «Відомо» тощо.
1.11. Рецепти виписуються чітко і розбірливо чорнилом або nкульковою ручкою з обов’язковим заповненням належної nінформації, передбаченої формою бланка Рецепта.
1.12. Усі специфічні вказівки, помітки медичного nпрацівника («Хронічно хворому», «За спеціальним призначенням» тощо) додатково nзавіряються його підписом та печаткою.
1.13. Рецепти на лікарські засоби, крім nнаркотичних (психотропних) лікарських засобів та лікарського засобу трамадол n(незалежно від його торговельної назви та лікарської форми далі – трамадол), і nвироби медичного призначення виписуються на рецептурних бланках ф-1.
Рецепти на наркотичні (психотропні) лікарські засоби в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами та nтрамадол виписуються на спеціальних рецептурних бланках ф-3.
Рецепт ф-3 додатково підписується nкерівником закладу охорони здоров’я або його заступником з лікувальної роботи n(у разі їх відсутності – підписом завідувача відділення цього закладу, на якого nпокладена відповідальність за призначення наркотичних (психотропних) лікарських nзасобів та трамадолу) і завіряється печаткою суб’єкта господарювання, що nпроводить діяльність, пов’язану з медичною практикою.
1.14. На рецептурних бланках ф-1 дозволяється nвиписувати не більше трьох найменувань лікарських засобів.
На рецептурних бланках ф-1, які залишаються в аптеці (пільгові Рецепти та ті, які підлягають предметно-кількісному nобліку, крім наркотичних (психотропних) лікарських засобів та трамадолу), ї nспеціальному рецептурному бланку ф-3 дозволяється виписувати тільки одне nнайменування лікарського засобу.
1.15. Рецепти на лікарські засоби, які підлягають nпредметно-кількісному обліку, що відпускаються на пільгових умовах чи безоплатно, nкрім наркотичних (психотропних) лікарських засобів та трамадолу, виписуються у nдвох примірниках на бланку ф-1.
1.16. У разі виписування безоплатно чи на пільгових умовах наркотичних (психотропних) лікарських nзасобів та трамадолу поряд з виписуванням Рецепта на бланку ф-3 виписуються nдодатково Рецепти на бланку ф-1.
1.17. Пільговим категоріям nпацієнтів, що проводять ін’єкції поза межами лікувально-профілактичних nзакладів, дозволяється виписувати до 100 г етилового спирту безоплатно на nмісяць.
1.18. У разі необхідності (відрядження, відпустка тощо) nпацієнту, в тому числі тим, хто має право на безоплатне чи пільгове nзабезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські nзасоби в кількості, передбаченій для тримісячного курсу лікування, ураховуючи nнорми відпуску лікарських засобів.
При виписуванні таких Рецептів лікар повинен зробити nвказівку «Хронічно хворому».
1.19. У разі необхідності, відповідно до дозового режиму, nдозволяється виписувати Рецепт на лікарський засіб у nкількості, необхідній для продовження чи повторення курсу лікування, шляхом nзазначення кратності видачі ліків, за винятком лікарських засобів, для яких nустановлені норми відпуску, зазначені в п. 1.22.
1.20. Для хворих із затяжними і хронічними захворюваннями nРецепти на лікарські засоби, що містять фенобарбітал у суміші з іншими nлікарськими засобами та належать до рецептурних, можуть виписуватись на nрецептурному бланку ф-1 на курс лікування до одного місяця з nобов’язковою вказівкою лікаря «За спеціальним призначенням».
1.21. Забороняється виписувати Рецепти на лікарські nзасоби, перелічені в додатку 5 до цих Правил, та їх аналоги за дією, що nвикористовуються для всіх видів наркозу n(інгаляційного, неінгаляційного, увідного) та з метою досягнення міорелаксації nпри хірургічних ї діагностичних втручаннях.
1.22. Забороняється виписувати в одному Рецепті наведені nнижче лікарські засоби у більшій кількості, ніж та, що вказана в таблиці 1.
Таблиця 1.

1.22.1. Наркотичні (психотропні) комбіновані лікарські nзасоби, які підлягають предметно-кількісному обліку, nвиписуються медичними працівниками на рецептурних бланках ф-1.
1.22.2. Забороняється виписувати в одному Рецепті ф-1 nнаркотичні (психотропні) комбіновані лікарські засоби у більшій кількості в їх nскладі наркотичних засобів або психотропних речовин і прекурсорів, ніж та, що nвказана в таблиці 2.
Таблиця 2

2. Особливості виписування Рецептів на лікарські nзасоби, що виготовляються в умовах аптеки
2.1. При виписуванні Рецепта на лікарські nзасоби, що виготовляються в умовах аптеки, обов’язково зазначається їх nсклад.
2.2. Назви наркотичних (психотропних) та отруйних nлікарських засобів пишуться на початку nРецепта, далі – усі інші лікарські засоби (інгредієнти).
2.3. При виписуванні наркотичних n(психотропних), отруйних та сильнодіючих лікарських засобів у дозах, що nперевищують вищі одноразові дози, медичний працівник зобов’язаний написати дозу nцього засобу словами і поставити знак оклику.
2.4. Кількість твердих та сипучих лікарських засобів nуказується у грамах (0,001; 0,01; 0,5; 1,0), рідких – у мілілітрах, nграмах, краплях. 2.5. При необхідності негайного відпуску хворому ліків у nверхній частині Рецепта проставляється позначка «cito» (швидко) або «stаtim» (негайно).
3. Термін дії Рецепта
3.1. nРецепти на лікарські засоби, виписані на рецептурних бланках ф-1, дійсні nпротягом десяти днів з дня виписки, а на спеціальних рецептурних бланках ф-3 – nпротягом п’яти днів з дня виписки.
4. Оформлення вимог (замовлень) на лікарські nзасоби і вироби медичного призначення
4.1. Для забезпечення лікувально-діагностичного процесу nабо проведення наукових досліджень nлікувально-профілактичні заклади або науково-дослідні установи можуть nотримувати лікарські засоби, вироби медичного призначення з аптек та аптечних nскладів (баз) на вимогу-замовлення.
4.2. При оформленні вимоги-замовлення для отримання з nаптек та аптечних складів (баз) лікарських засобів, виробів медичного nпризначення вона завіряється кутовим штампом, круглою печаткою nлікувально-профілактичного закладу або науково-дослідної установи, підписом керівника закладу (науково-дослідної установи) або nйого заступника з лікувальної частини.
4.3. У вимозі (замовленні) вказують найменування nлікарського засобу, дозування, форму випуску (таблетки, ампули тощо), вид nупаковки (коробки, флакони, туби тощо), загальну кількість.
4.4. Вимоги (замовлення) на лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку, лікарські засоби nдля наркозу, лікарські засоби, які належать до фармакологічних груп, та nлікарські засоби, наведені в таблиці 1 п. 1.22 nцих Правил, виписуються на окремих бланках вимог-замовлень для кожної групи nпрепаратів.
4.5. Вимоги-замовлення виписуються у трьох примірниках, а nна лікарські засоби, що підлягають nпредметно-кількісному обліку, вимоги-замовлення виписуються у чотирьох nпримірниках. В аптеці (аптечному складі/базі) залишається один примірник nвимоги-замовлення, крім вимоги-замовлення на лікарські nзасоби, що підлягають предметно-кількісному обліку, які залишаються у двох nпримірниках.

І nН С Т Р У К Ц І Я
про порядок зберігання та обліку nрецептурних бланків
1. Лікувально- профілактичні nзаклади отримують рецептурні бланки Ф-1 і Ф-2 через органи охорони здоров’я місцевої nдержавної адміністрації, а рецептурні бланки Ф-3 – з аптечних складів. Юридичні nта фізичні особи, які займаються медичною практикою на підприємницьких засадах, nрецептурні бланки Ф-1 отримують за домовленістю в органах охорони здоров’я nмісцевої державної адміністрації або вирішують питання їх виготовлення nсамостійно.
2. Рецептурні бланки повинні nзберігатись: бланки Ф-1 – в замкнених шафах, бланки Ф-2 і Ф-3 – у сейфах. nНаказом по закладу охорони здоров’я призначається особа, яка відповідає за nзберігання, облік та видачу рецептурних бланків. Облік рецептурних бланків Ф-2 nі Ф-3 ведеться в журналі обліку. Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, а nжурнал – прошнурований, завірений підписом керівника і печаткою даного закладу nохорони здоров’я.
3. Рецептурні бланки Ф-1 та Ф-2 nвидаються в зброшурованому вигляді медичним працівникам, які мають право nвиписувати рецепти, в необхідній кількості для роботи протягом місяця. Нову nпартію рецептурних бланків Ф-2 медичний працівник отримує при здаванні корінців nрецептів, отриманих перед цим. При звільненні медичного працівника залишки nрецептурних бланків повертаються відповідальній особі.
Рецептурні бланки Ф-3 видаються nвідповідальною особою медичному працівнику в кількості, що не перевищує n2-тижневу потребу.
4. Один раз у квартал постійно nдіюча інвентаризаційна комісія лікувально-профілактичного закладу перевіряє nнаявність бланків рецептів у відповідальної особи і відповідність їх кількості nданим, зазначеним у книзі обліку. У випадку невідповідності книжкового залишку nфактичній наявності, особа, яка відповідає за отримання, зберігання і видачу nрецептурних бланків, несе відповідальність у встановленому порядку.
Органи nохорони здоров’я місцевих держадміністрацій зобов’язані регулярно контролювати nлікувально-профілактичні заклади щодо забезпечення схоронності рецептурних nбланків.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. nСкакун nМ.П., Посохова К.А. Фармакологія. Підручник. – nТернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
2. nЧекман nІ.С., Горчакова Н.О.. Казак Л.І.Фармакологія. Підручник nдля студентів медичних факультетів. Видання 2-ге – Вінниця: Нова книга, 2011. – n784 с.
3. nНаказ nМОЗ України від 19.07.2005 № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів nта вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку nвідпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх nструктурних підрозділів, Інструкції про порядок nзберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень».
4. nПостанова nКабінету Міністрів України від 25.04.2012р. № 340 «Про nреалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на nлікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою».
5. nЗакон nУкраїни «Про лікарські засоби» (введений в дію Постановою Верховної Ради від 04.04.1996р. №124/96-ВР) із змінами.
6. nНаказ nМОЗ України від 26.08.2005 № 426 «Про затвердження Порядку роведення експертизи nреєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що nподаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи nматеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії nреєстраційного посвідчення».
7. nНаказ nМОЗ України від 31.10.2011 № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження nгосподарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної nторгівлі лікарськими засобами».
8. nhttp://www.youtube.com/watch?v=6XiuWrgvhyY&NR=1
9. nhttp://www.youtube.com/watch?v=4G6Rem38aks&feature=related