1. nШийні частини блукаючого нерва і симпатичного стовбура. Шийне сплетення. Система загальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї.
2. nКінцеві гілки зовнішньої сонної артерії: щелепна і поверхнева скронева nартерії, хід, топографія і розподіл гілок.
3. nВени голови. Лімфатичні судини і вузли шиї. Лімфатичні судини і вузли nголови.
(Заняття n24.)
Тема n1 . Шийні частини блукаючого нерва і симпатичного стовбура. nШийне сплетення.
Від шийної частини блукаючого нерва n(pars cervicalis nervi vagi) відходять:
– глоткова гілка (r. npharyngeus), яка разом з гілками nязико–глоткового нерва (rami nervi glossopharyngei) і завузловими симпатичного nстовбура (truncus sympathicus) утворює nглоткове nсплетення (plexus pharyngeus). Зокрема, по симпатичних гілках nпередається команда на пригнічення виділення секрету залозами слизової оболонки nглотки. Глоткова гілка, що складається з рухових волокон, іннервує:
– верхній та середній м’язи–звужувачі nглотки (mm. constrictores pharyngis superior et medius);
– м’язи м’якого піднебіння n(mm. palati mollis), за винятком м’яза–натягувача піднебінної завіски (m. ntensor veli palatini);
Симпатичний nстовбур (truncus sympathicus) – це парний утвір, який проходить збоку від nхребтового стовпа (columna vertebralis) i складається з 20–25 вузлів симпатичного стовбура (ganglia ntrunci sympathici) або прихребтових nсимпатичних вузлів (ganglia sympathica paravertebralia), що з’єднані між собою міжвузловими гілками (rr. ninterganglionares).
Симпатичний nстовбур (truncus sympathicus) складається nз:
– 3–х шийних вузлів nсимпатичного стовбура (ganglia cervicalia trunci sympathici);
– 10–12 грудних вузлів nсимпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici);
– 4–5 поперекових вузлів nсимпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympathici);
– 4–5 крижових вузлів nсимпатичного стовбура (ganglia sacralia trunci sympathici);
– одного непарного nкуприкового вузла симпатичного стовбура (ganglion impar trunci sympathici).
Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) nє найбільшим вузлом симпатичного стовбура (truncus sympathicus), який nрозміщений попереду поперечних відростків II–III шийних хребців n(processus transversi vertebrarum cervicalium).
Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що містять завузлові нервові волокна n(neurofibrae postganglionicae):
1. Cполучні cipi гілки (rr. communicantes ngrisei), які з’єднують вузол nсимпатичного стовбура (ganglion trunci sympathici) з I–IV шийними спинномозковими нервами (nervi spinales ncervicales).
2. Внутрішній сонний нерв (n. caroticus ninternus), що направляється до nоднойменної артерiї (a. carotis interna) i вздовж її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), nяке разом із артерією входить в порожнину черепа (cavitas cranii) через сонний nканал (canalis caroticus).
У сонному каналі (canalis ncaroticus) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) nвідходять сонно–барабанні нерви (nn. caroticotympanici) до слизової оболонки nсереднього вуха (tunica mucosa auris mediae).
Після виходу внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) із сонного каналу (canalis caroticus) від внутрішнього nсонного сплетення (plexus caroticus internus) відходить симпатичний корінець крило–піднебінного nвузла (radix sympathica ganglii pterygopalatini) – глибокий кам’янистий nнерв (n. petrosus profundus), який nз’єднується з великим кам’янистим нервом (n. petrosus major), утворюючи нерв nкрилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei). У складі останнього через nкрилоподібний канал (canalis pterygoideus) заходить nу крило–піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), направляється повз крило–піднебінний nвузол (ganglion pterygopalatinum).
Симпатичні волокна у складі крило–піднебінних нервів (nn. pterygopalatini) здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз:
– слизової оболонки носової nпорожнини і ротової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi et cavitatis oris);
– сполучної оболонки; nкон’юнктиви нижньої повіки (tunica conjunctiva palpebrae inferioris);
– шкіри лиця (cutis faciei).
Частину внутрішнього сонного nсплетення (plexus caroticus internus), яка розташована в печеристій пазусі n(sinus cavernosus), нерідко називають печеристим сплетенням (plexus ncavernosus).
В очну ямку (orbita) nсимпатичні волокна внутрішнього сонного сплетення (fibrae sympathicae plexus ncarotici interni) попадають у вигляді періартеріального сплетення очної артерії n(a. ophthalmica), яка є гілкою внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna).
Від очного nсплетення (plexus ophthalmicus) відходить симпатичний корінець (radix sympathica) до парасимпатичного nвійкового вузла (ganglion ciliare).
Волокна симпатичного корінця nпроходять транзитом (не перериваються) через війковий вузол і у складі коротких війкових нервів (nn. ciliares nbreves) досягають очного яблука (bulbus oculi) та іннервують судини ока (vasa noculi) і м’яз–розширювач зіниці (m. dilatator pupillae).
У порожнині черепа n(cavitas cranii) внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus) продовжується у навколосудинне сплетення гілок nвнутрішньої сонної артерії (a. carotis interna).
3. Зовнішні nсонні нерви (nn. carotici externi), що направляються до зовнішньої nсонної артерії (a. carotis externa) і формують nсимпатичне зовнішнє сонне сплетення (plexus caroticus externus), nяке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії (a. carotis nexterna).
4. Яремний нерв (n. jugularis) йде по стінці внутрішньої яремної nвени (paries venae jugularis internae) до nяремного отвору (foramen jugulare), де розгалужується на гілки, що йдуть у складі IX, X, nXII пар черепних нервів (nervi craniales).
5. Гортанно–глоткові гілки (rr. laryngopharyngei), nщо беруть участь в утворенні гортанно–глоткового сплетення n(plexus laryngopharyngeus), іннервуючи nслизову оболонку та кровоносні судини глотки i гортані (tunica mucosa et nvasa sanguinea pharyngis et laryngis).
6. Верхній nшийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior), що йде паралельно до nсимпатичного стовбура (truncus sympathicus).
Правий nверхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior dexter) проходить nвздовж плечоголовного стовбура (truncus brachiocephalicus) і вступає в глибоку частину серцевого nсплетення (plexus cardiacus) на задній поверхні дуги аорти (facies nposterior arcus aortae).
Лівий nверхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior sinister) прилягає nдо лівої загальної сонної артерії (arteria carotis communis sinistra), nспускається у поверхневу частину nсерцевого nсплетення (plexus cardiacus), яке розташоване між дугою аорти n(arcus aortae) і роздвоєнням легеневого стовбура (bifurcatio trunci npulmonalis).
Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) непостійний, nрозміщений попереду від поперечного відростка VI шийного хребця (processus ntransversus vertebrae cervicalis sextae [VI]).
Середній шийний вузол (ganglion cervicale nmedium) з’єднаний з:
– верхнім шийним вузлом n(ganglion cervicale superius) однією міжвузловою гілкою n(r. interganglionaris);
– нижнім шийним вузлом n(ganglion cervicale inferius) двома міжвузловими гілками n(rr. interganglionares), які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо nпідключичної артерії (a. subclavia).
Від середнього шийного вузла відходять такі гілки:
– сполучні cipi гілки (rr. ncommunicantes grisei) до V–VI шийних nспинномозкових нервів (nervi spinales cervicales), іноді до IV;
– один або два nтонких нерви від середнього шийного вузла. Вони беруть участь в утворенні:
– зовнішнього сонного сплетення n(plexus caroticus externus);
– сплетення нижньої щитоподібної napтepiї (plexus arteriae thyroideae inferioris), іннервуючи nщитоподібну і прищитоподібну залози (glandulae thyroidea et parathyroidea);
– середній шийний серцевий нерв n(n. cardiacus cervicalis medius), що йде паралельно і збоку від верхнього nшийного серцевого нерва (n. cardiacus cervicalis superior) i входить в глибоку частину серцевого сплетення (plexus ncardiacus).
При відсутності середнього шийного вузла (ganglion cervicale medium) всі nвищеназвані гілки відходять від міжвузлових nгілок (rr. interganglionares) на рівні поперечного відростка VI шийного nхребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]), а завузлові нервові волокна n(neurofibrae postganglionicae) в ці гілки попадають nвід шийно–грудного nвузла (ganglion cervicothoracicum).
Нижній шийний вузол (ganglion cervicale ninferius) часто зливається з першим грудним вузлом (ganglion thoracicum) i nутворює шийно–грудний вузол (ganglion cervicothoracicum) або nзірчастий вузол (ganglion stellatum).
Biн nлежить на piвнi шийки першого ребра n(collum costae primae), позаду nпідключичної артерії (a.subclavia) у місці відходження від неї хребтової napтepiї (a. vertebralis).
Від нижнього шийного nвузла відходять такі гілки:
– сполучні cipi гілки (rr. ncommunicantes grisei), які йдуть до nVII–VIII шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales);
– підключична петля (ansa nsubclavia), яка охоплює спереду підключичну артерію (a. subclavia). nСимпатичні волокна цієї петлі утворюють nна цій артерії підключичне сплетення (plexus subclavius), яке розгалужується по гілках nпідключичної apтepiї (a. subclavia), досягаючи органів і тканин шиї n(collum), порожнини грудної клітки (cavitas thoracis) та верхньої кінцівки n(membrum superius);
– гілки до блукаючого нерва n(nervus vagus) i діафрагмового нерва (nervus phrenicus);
– хребтовий нерв (n. nvertebralis), що утворює навколо nхребтової apтepiї (arteria vertebralis) хребтове сплетення (plexus nvertebralis). Це сплетення продовжується nз гілками хребтової apтepiї (arteria vertebralis) до головного мозку n(encephalon) i спинного мозку n(medulla spinalis) та їx оболон n(meninges);
– нижній шийний серцевий нерв n(n. cardiacus cervicalis inferior), що йде до глибокої частини серцевого nсплетення (plexus cardiacus).
Шийне nсплетення; шийні нерви (plexus cervicalis; nervi spinales)
Шийне nсплетення (plexus cervicalis) утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних nспинномозкових нервів і залягає під груднинно–ключично–соскоподібним м’язом n(m. sternocleidomastoideus). З цього сплетення відходять:
– м’язові нерви (рухові);
– шкірні нерви (чутливі);
– мішаний нерв.
М’язові гілки (рухові) шийного nсплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї, разом з низхідною гілкою nпід’язикового нерва (r. descendens) беруть участь в nутворенні шийної петлі (ansa cervicalis), яка складається з:
– верхнього корінця n(radix superior);
– нижнього корінця n(radix inferior).
Від шийної петлі (ansa ncervicalis) відходить:
– щито–під’язикова гілка n(r. thyrohyoideus) до однойменного nм’яза (m. thyrohyoideus);
– гілки до nпідпід’язикових м’язів (musculi infrahyoidei);
Шкірні гілки (чутливі) виходять nз–під бічного краю груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo lateralis nmusculi sternocleidomastoidei) і представлені такими нервами:
1) шийним поперечним нервом (n. transversus colli), що іннервує:
– шкіру передньої ділянки nшиї і має:
– верхні гілки (rr. superiores);
– нижні гілки (rr. inferiores);
2) великим вушниим нервом (n. auricularis magnus), що іннервує:
– шкіру вушної раковини n(cutis auriculae);
– шкіру зовнішнього nслухового ходу (cutis meatus acustici externi) і має:
– задню гілку (r. posterior);
– передню гілку (r. anterior);
3) малим потиличним нервом (n. occipitalis minor), що іннервує шкіру nпотиличної ділянки (cutis regionis occipitalis);
4) надключичними нервами (nn. Supraclaviculares), що іннервують шкіру:
– надключичної ділянки n(regio supraclavicularis);
– бічної шийної ділянки; nбічного шийного трикутника (regio cervicalis lateralis; trigonum colli nlaterale);
– шкіру над дельтоподібним nм’язом і складаються з:
– osteriors надключичних нервів (nn. Supraclaviculares mediales);
– проміжних надключичних нервів (nn. Supraclaviculares intermedii);
– бічних надключичних нервів (nn. Supraclaviculares laterales).
Від шийного сплетення nвідходить мішаний нерв – діафрагмовий нерв (n. nphrenicus), який заходить в грудну порожнину (cavitas thoracis), лягає під nосердя (pericardium) і своїми чутливими гілками іннервує плевру (pleura) та nосердя (осердна гілка – r. Pericardiacus).
Потім правий діафрагмовий нерв (n. phrenicus) проходить через діафрагму n(diaphragma) й іннервує нутрощеву очеревину (peritoneum viscerale), яка вкриває nпечінку (hepar) та жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea).
Рухові гілки діафрагмового nнерва (n. phrenicus) іннервують:
– діафрагму – діафрагмово–черевні nгілки (rr. phrenicoabdominales).
Тема n2. Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії: щелепна та nповерхнева скронева артерії, хід, топографія і розподіл гілок.
До кінцевих гілок зовнішньої nсонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:
1. Поверхнева скронева артерія (a. ntemporalis superficialis),
яка є безпосереднім продовженням зовнішньої nсонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить nпопереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на nрівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalis ossis nfrontalis) розгалужується на:
– лобову гілку (r. frontalis);
– тім’яну гілку (r. parietalis), дані гілки живлять м’язи і nшкіру лобової ділянки (musculi et cutis regionis frontalis) та тім’яної ділянки n(regionis parietalis).
На своєму шляху поверхнева nскронева артерія (a. temporalis superficialis) віддає такі гілки:
– до привушної залози n(glandula parotidea) – привушна гілка (r. parotideus);
– до м’язів лиця (musculi nfaciei) – поперечна артерія лиця (a. transversa faciei);
– до вушної раковини n(auricula) – передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores);
– до скроневого м’яза n(m.temporalis) – середня скронева артерія (a. temporalis media).
2. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris)
є другою кінцевою гілкою і nнайбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).
Відповідно до топографії nверхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють:
– 1–й відділ – щелеповий nвідділ (pars mandibularis);
– 2–й відділ – крилоподібний nвідділ (pars pterygoidea);
– 3–й відділ – nкрилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina).
Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars nmandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки:
– глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної nперетинки (membrana tympanica) та зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus nexternus);
– передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної nпорожнини (cavitas tympani);
– нижня коміркова артерія n(a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де кровопостачає ясна n(gingiva) і зуби (dentes); вона розгалужується на:
– зубні гілки (rami ndentales);
– навколозубні гілки (rr. nperidentales);
– ясенні гілки (rr. ngingivalis);
– навколозубні гілки (rami nperidentales);
– підборідна гілка (ramus nmentalis);
– щелепно–під’язикова гілка n(ramus mylohyoideus);
– середня оболонна артерія n(a. meningea media) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis).
У межах крилоподібного відділу n(pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris) відходять nтакі гілки:
– жувальна артерія (а. masseterica) до жувальних м’язів;
– щічна артерія (а. buccalis) до щічного м’яза;
– задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та nїї гілки:
– зубні гілки (rr. dentales);
– навколозубні гілки (rr. peridentales) до верхньої щелепи (maxilla) nта великих кутніх зубів (dentes molares);
– ясенні гілки (rr. ngingivalis).
Від крило–піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять nтакі гілки:
– підочноямкова артерія (a. ninfraorbitalis) до м’язів лиця (musculi faciei) та нижніх м’язів очного яблука, nчерез передні верхні коміркові артерії n(aa. аlveolares superiores anteriores) до верхніх передніх зубів (dentes) і nясен верхньої щелепи (gingiva maxillae);
– низхідна піднебінна артерія n(a. palatina descendens) до твердого піднебіння (palatum durum), м’якого nпіднебіння (palatum molle) та піднебінного мигдалика (tonsilla palatina);
– клино–піднебінна артерія n(a. sphenopalatina) до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa ncavitatis nasi);
– артерія крилоподібного каналу n(a. canalis pterygoidei) до слухової труби (tuba auditiva).
Тема 3. nВЕНИ ГОЛОВИ. Лімфатичні судини і вузли шиї. Поверхневі nвени шиї.
Лімфатичні судини і вузли голови та шиї
(vasa lymphatica et nnodi lymphoidei capitis et colli)
Від правої і лівої половин nголови і шиї (caput et cervix) лімфа збирається, відповідно, у:
– правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter);
– лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister).
Вони проходять з кожного nбоку вздовж внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna).
Правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter) nвпадає в праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter) або безпосередньо nв правий венозний кут (angulus venosus dexter).
Лівий яремний стовбур (truncus jugularis nsinister) впадає у грудну протоку (ductus thoracicus) або безпосередньо в лівий nвенозний кут (angulus venosus sinister).
Лімфатичні nвузли голови (nodi lymphoidei capitis) утворюють такі ділянкові групи:
– потиличні вузли (nodi noccipitales);
– соскоподібні вузли (nodi nmastoidei);
– поверхневі привушні вузли n(nodi parotidei superficiales);
– глибокі привушні вузли n(nodi parotidei profundi);
– піднижньощелепні вузли n(nodi submandibulares);
– лицеві вузли (nodi nfaciales);
– підпідборідні вузли (nodi nsubmentales).
Виносні судини лімфатичних nвузлів голови закінчуються, переважно, у глибоких бічних шийних вузлах (nodi ncervicales profundi).
Лімфатичні nвузли шиї (nodi lymphoidei cervicales) поділяються на дві групи лімфатичних nвузлів:
– передні шийні вузли (nodi ncervicales anteriores);
– бічні шийні вузли (nodi ncervicales laterales).
Передні шийні вузли (nodi cervicales nanteriores) складаються з таких двох груп:
– поверхневі вузли, або nпередні яремні вузли (nodi superficiales; nodi jugulares anteriores) nрозташовані вздовж передньої яремної вени (vena jugularis anterior), вони nзбирають лімфу зі шкіри і м’язів шиї (musculi colli);
– глибокі вузли (nodi nprofundi).
До глибоких передніх шийних вузлів (nodi profundi cervicales nanteriores) належать підпід’язикові вузли (nodi infrahyoidei), до складу яких nвходять:
– передгортанні вузли (nodi nprelaryngei);
– щитоподібні вузли (nodi thyroidei);
– передтрахейні вузли (nodi npretracheales);
– притрахейні вузли (nodi nparatracheales);
– заглоткові вузли(nodi nretropharyngei).
У ці вузли впадають приносні nлімфатичні судини від однойменних органів.
Бічні шийні вузли (nodi cervicales nlaterales; nodi colli laterales), що поділяються на:
– поверхневі nвузли (nodi superficiales);
– верхні глибокі nвузли (nodi profundi superiores);
– нижні глибокі nвузли (nodi profundi inferiores);
– надключичні nвузли (nodi supraclaviculares);
– додаткові nвузли (nodi accessorii).
Поверхневі nбічні шийні вузли розташовані вздовж зовнішньої яремної вени (v. jugularis nexterna) і приймають лімфу із шкіри та поверхневої фасції.
Глибокі бічні шийні вузли розташовані вздовж nвнутрішньої яремної вени (v. jugularis interna). Вони приймають виносні nлімфатичні судини з язика (lingua), глотки (pharynx), мигдаликів (tonsillae), nгортані (larynx), щитоподібної залози (glandula thyroidea) і м’язів шиї n(musculi colli).
З виносних лімфатичних судин nглибоких бічних шийних вузлів (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales) nформується, відповідно, правий і лівий яремні стовбури (trunci jugulares dexter net sinister), які впадають у правий чи лівий венозні кути.
Зовнішня nяремна вена (vena jugularis externa)
Зовнішня яремна вена nутворюється при злитті потиличної nвени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis рosterior), які nсупроводжують однойменні артерії.
У зовнішню яремну вену (vena njugularis externa) впадають передні nяремні вени (vv. jugulares nanteriores), які збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis nanterior) і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).
Підключична вена (vena subclavia)
Підключична вена розміщена nна шиї (cervix) у переддрабинчастому просторі (spatium prescalenum), nпідключичні вени, зливаючись з внутрішньою яремною веною (v. jugularis ninterna), формують плечо–головну вену (v. brachiocephalica).
Підключична вена (vena nsubclavia) є продовженням пахвової вени (vena axillaris), лежить в однойменній nборозні на верхній поверхні першого ребра (sulcus venae subclaviae costae nprimae) попереду переднього драбинчастого м’яза (m. scalenus anterior) і збирає nкров від:
– грудних вен (vv. pectorales);
– тильної лопаткової вени (v. scapularis dorsalis).
Передня яремна вена (v. jugularis anterior)
Передня яремна вена (v. njugularis anterior) формується із підшкірних вен підборідного трикутника n(trigonum submentale) та впадає у зовнішню яремну вену (vena jugularis nexterna).
Обидві передні яремні вени у nміжапневритичному просторі (interaponeuroticum suprasternale) з’єднуються одна nз одною поперечним анастомозом через яремну венозну дугу (arcus venosus njugularis), яка знаходиться над верхнім краєм груднини та ключиці.
Діаметр передньої яремної nвени дуже різний: вона то ледве помітна, то досягає значної товщини (в рідких nвипадках є прямим продовженням передньої яремної вени). Іноді обидві передні nвени зливаються в непарну судину різної довжини і товщини, утворюючи серединну nвену шиї (v. mediana colli); рідко остання буває і при наявності обох nпередніх яремних вен.
Матеріали nпідготував ас Говда Р.В.
