1. М’язи nплечового пояса та плеча. Пахвова ямка.
2. М’язи передпліччя nта кисті.
3. Топографія nверхньої кінцівки; фасції, синовіальні сумки та піхви верхньої кінцівки.
(Заняття n8.)
Тема n1. М’язи плечового пояса та плеча. Пахвова ямка.
М’ЯЗИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (musculi nmembri superioris)
Вони поділяються на:
– м’язи nгрудного пояса (musculi cinguli pectoralis);
– м’язи nвільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi).
М’язи вільної верхньої кінцівки (musculi nmembri superioris liberi) розташовані у таких відділах:
– передньому відділі плеча n(compartimentum brachii anterius), або відділі nзгиначів плеча (compartimentum brachii flexorum);
– задньому відділі плеча n(compartimentum brachii posterius), або відділі nрозгиначів плеча (compartimentum brachii extensorum);
– nпередньому відділі передпліччя n(compartimentum antebrachii anterius), або відділі nзгиначів передпліччя (compartimentum antebrachii flexorum), який має:
– поверхневу частину (pars nsuperficialis);
– глибоку частину (pars nprofunda);
– задньому відділі передпліччя n(compartimentum antebrachii posterius), або відділі nрозгиначів передпліччя (compartimentum antebrachii extensorum), який має:
– поверхневу частину (pars nsuperficialis);
– глибоку частину (pars nprofunda);
– бічній частині передпліччя (pars nlateralis antebrachii), або променевій nчастині (pars radialis);
– тильній ділянці кисті (regio ndorsalis manus);
– долоні (palma), або долонній nділянці (regio palmaris), у nякій виділяють:
– тенар (thenar) або підвищення великого пальця (eminentia nthenaris);
– гіпотенар (hypothenar) або підвищення мізинця (eminentia nhypothenaris).
М’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis)
1. nДельтоподібний nм’яз (musculus deltoideus). nВін розташований над плечовим суглобом (articulatio humeri) безпосередньо під nшкірою.
Початок: nвід ключиці (clavicula) – ключична частина (pars clavicularis), від ості nлопатки (spina scapulae) – остьова частина (pars spinalis); від надплечового nвідростка лопатки (acromion scapulae) – надплечова частина (pars acromialis).
Прикріплення: nдо дельтоподібної горбистості плечової кістки (tuberositas deltoidea humeri).
Функція: nпри скороченні середніх пучків або усього м’яза він відводить верхню кінцівку n(membrum superius) від тулуба (truncus) до горизонтального рівня. Передня nключична частина (pars clavicularis) згинає плече (flexio brachii), обертає nйого досередини (rotatio interna), підняту верхню кінцівку (membrum superius) nопускає донизу.
Задня ключична частина розгинає плече n(extensio brachii), одночасно обертає його назовні (rotatio externa), підняту nверхню кінцівку (membrum superius) опускає донизу.
Дельтоподібний м’яз (musculus ndeltoideus) формує захисне і зміцнююче склепіння плечового суглоба (articulatio nhumeri; articulatio glenohumeralis).
2. nНадостьовий nм’яз (musculus nsupraspinatus). Він розміщений в надостьовій ямці (fossa supraspinata).
Початок: nвід стінок надостьової ямки лопатки (parietes fossae supraspinatae) і від nнадостьової фасції (fascia supraspinata).
Прикріплення: nдо верхньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus humeri).
Функція: nвідводить плече (brachium) при нерухомій лопатці (scapula), є синергістом nдельтоподібного м’яза (musculus deltoideus); відтягує суглобову капсулу nплечового суглоба (capsula articularis articulationis humeri) вгору, nзапобігаючи її ущемленню.
3. nПідостьовий nм’яз (musculus ninfraspinatus). Він розміщений в підостьовій ямці (fossa infraspinata).
Початок: nвід поверхні підостьової ямки (facies fossae infraspinatae) і від підостьової nфасції (fascia infraspinata).
Прикріплення: nдо задньої середньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus nhumeri) та капсули плечового суглоба (capsula articulationis humeri), в яку nвплітається частина його пучків.
Функція: nобертає плече (brachium) назовні (rotatio externa) та приводить його до тулуба n(adductio brachii), відтягує суглобову капсулу плечового суглоба (capsula narticularis articulationis humeri).
4. nМалий nкруглий м’яз (musculus teres nminor).
Початок: nвід бічного краю лопатки (margo lateralis scapulae) і підостьової фасції n(fascia infraspinata).
Прикріплення: nдо нижньої задньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus nhumeri).
Функція: nобертає плече (brachium) назовні (rotatio externa) та відтягує суглобову nкапсулу плечового суглоба (capsula articularis articulationis humeri).
5. nВеликий nкруглий м’яз (musculus teres nmajor).
Початок: nвід нижньої частини бічного краю (pars inferior marginis lateralis) і від nнижнього кута лопатки (angulus inferior scapulae) та від підостьoвої фасції n(fascia infraspinata).
Прикріплення: nдо гребеня малого горбка плечової кістки (crista tuberculi minoris humeri).
Функція: nпри фіксованій лопатці (scapula) розгинає плече (extensio brachii) в плечовому nсуглобі (art. humeri), привертає його (pronatio brachii), приводить підняту nверхню кінцівку (adductio membri superioris) до тулуба (truncus). При nфіксованій верхній кінцівці (membrum superius) тягне нижній кут лопатки n(angulus inferior scapulae) назовні та зміщує його допереду.
6. nПідлопатковий nм’яз (musculus nsubscapularis).
Початок: nвід ребрової поверхні лопатки (facies costalis scapulae), її бічного краю n(margo lateralis scapulae).
Прикріплення: nдо малого горбка і гребеня малого горбка (tuberculum minus et crista tuberculi nminoris).
Функція: nобертає плече досередтнт (rotatio interna brachii), привертає його (pronatio nbrachii) і приводить (adductio brachii) його до тулуба (truncus).
М’язи вільної частини nверхньої кінцівки
(musculi npartis liberae membri superioris)
Вони поділяються на:
– м’язи плеча (musculi brachii);
– м’язи передпліччя (musculi nantebrachii);
– м’язи кисті (musculi manus).
М’язи nплеча (musculi brachii)
Вони поділяються на:
– м’язи переднього відділу плеча n(musculi compartimenti brachii anterioris);
– м’язи заднього відділу плеча (musculi ncompartimenti brachii posterioris).
До м’язів переднього відділу плеча (musculi compartimenti brachii nanterioris) належать:
1. nДзьобо–плечовий nм’яз (musculus ncoracobrachialis).
Початок: nвід верхівки дзьобоподібного відростка лопатки (apex processus coracoidei nscapulae).
Прикріплення: nдо передньої та присередньої поверхонь плечової кістки (facies anterior et nmedialis ossis humeri), починаючи від гребеня малого горбка (crista tuberculi nminoris) досередтнт цієї кістки (humerus).
Функція: nзгинає плече (flexio brachii) в плечовому суглобі (articulatio humeri); nприводить його до тулуба; при фіксованому плечі (brachium) тягне лопатку n(scapula) вперед і донизу; відвертає привернуте плече.
2. nПлечовий м’яз n(musculus brachialis).
Початок: nвід нижніх двох третин передньої поверхні тіла плечової кістки (corpus humeri) nдистальніше дельтоподібної горбистості (tuberositas deltoidea), а також від nприсередньої та бічної міжм’язових перегородок плеча (septa intermuscularia nbrachii mediale et laterale).
Прикріплення: nдо горбистості ліктьової кістки (tuberositas ulnae). Глибокі волокна сухожилка nм’яза вплітаються в суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula articularis narticulationis cubiti).
Функція: nзгинає передпліччя (flexio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio ncubiti).
3. nДвоголовий м’яз плеча (musculus nbiceps brachii).
– довга головка (caput longum);
Початок: nвід надсуглобового горбка лопатки (tuberculum supraglenoidale scapulae). nСухожилок довгої головки проходить крізь порожнину плечового суглоба, потім у nміжгорбковій борозні плечової кістки (sulcus intertubercularis humeri), nпереходячи у м’язове черевце (venter muscularis).
– коротка головка (caput breve).
Початок: nвід верхівки дзьобоподібного відростка лопатки (apex processus coracoidei nscapulae).
Довга і коротка головки (capita longum net breve) на рівні середини плеча з’єднуються в загальне черевце nверетеноподібної форми, яке дещо вище ліктьової ямки (fossa cubiti), звужується nі переходить в довгий сухожилок, який прикріплюється nдо горбистості променевої кістки (tuberositas radii).
Від передньо–присередньої поверхні сухожилка n(facies anteromedialis tendinis) відходить апоневроз двоголового м’яза плеча n(aponeurosis musculi bicipitis brachii) – фасція Пирогова, яка вкриває спереду nліктьову ямку (fossa cubiti) і вплітається присередньо у фасцію передпліччя n(fascia antebrachii) попереду від круглого м’яза–привертача (musculus pronator nteres).
Функція: nзгинає плече (brachium) в плечовому суглобі (articulatio humeri), згинає і nвідвертає передпліччя (flexio et supinatio antebrachii) в ліктьовому суглобі n(articulatio cubiti).
До м’язів заднього відділу плеча n(musculi compartimenti brachii posterioris) належать:
1. Триголовий nм’яз плеча n(musculus triceps brachii). Він розташований у nзадній плечовій ділянці (regio brachii posterior), має довгу головку (caput longum), nбічну головку (caput laterale) та присередню nголовку (caput mediale).
Довга головка n(caput longum).
Початок: nвід підсуглобового горбка лопатки (tuberculum infraglenoidale scapulae).
Прикріплення: nдоходить досередтнт задньої поверхні плеча, де з’єднується з бічною та nприсередньою головками (capita laterale et mediale).
Функція: nрозгинає і приводить плече до тулуба (adductio et extensio brachii) в плечовому nсуглобі (articulatio humeri);
Бічна головка n(caput laterale).
Початок: nвід задньої поверхні плечової кістки (facies posterior humeri) між місцем nприкріплення малого круглого м’яза (m. teres minor) зверху і борозною nпроменевого нерва (sulcus nervi radialis) знизу, а також від задньої поверхні nбічної міжм’язової перегородки плеча (facies posterior septi intermuscularis nbrachii lateralis).
Функція: nрозгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio ncubiti);
Присередня головка n(caput mediale).
Початок: nвід задньої поверхні плечової кістки (facies posterior humeri) присередньо від nборозни променевого нерва (sulcus nervi radialis) та від присередньої і бічної nміжм’язових перегородок плеча (septa intermuscularia brachii mediale et nlaterale).
Функція: nрозгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio ncubiti).
Прикріплення nтриголового м’яза плеча (musculus triceps nbrachii): до ліктьового відростка nліктьової кістки (olecranon).
Функція nтриголового м’яза плеча (musculus triceps nbrachii): розгинає передпліччя n(extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti), а довга nголовка (caput longum) розгинає плече в плечовому суглобі та приводить його до nтулуба (extensio et adductio brachii).
2. nМ’яз ліктьового суглоба n(musculus articularis cubiti). Він є непостійним, його ще розглядають як nчастину присередньої головки триголового м’яза плеча (pars capitis medialis nmusculi tricipitis brachii).
Прикріплення: nдо суглобової капсули ліктьового суглоба (capsula articularis articulationis ncubiti).
Функція: nнатягує суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula articulationis cubiti) і nзапобігає її защемленню.
3. nЛіктьовий м’яз (musculus nanconeus). Цей м’яз ще називають четвертою головкою триголового м’яза плеча n(caput quartum musculi triccipitis brachii).
Початок: nвід задньої поверхні бічного надвиростка плечової кістки (facies posterior nepicondyli lateralis humeri) і обхідної променевої зв’язки (lig. collaterale nradiale).
Прикріплення: nдо задньої поверхні ліктьового відростка (facies posterior olecrani), проксимальної nчастини тіла ліктьової кістки (pars proximalis corporis ulnae) і до фасції nпередпліччя (fascia antebrachii).
Функція: nрозгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio ncubiti) і відтягує дозаду суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula narticularis articulationis cubiti).
Пахвова nямка (fossa axillaris) – це заглиблення між nповерхнею:
– бічної ділянки грудної клітки (regio npectoralis lateralis) та
– присередньою поверхнею проксимального nвідділу плечової ділянки (facies medialis proximalis regionis brachialis).
Спереду nпахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:
– складкою шкіри (plica cutis), що nвідповідає нижньому краю великого грудного м’яза (margo inferior musculi npectoralis majoris).
Ззаду nпахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:
– складкою шкіри (plica cutis), що nвідповідає нижньому краю найширшого м’яза спини (margo inferior musculi nlatissimi dorsi).
Пахвова nпорожнина (cavitas axillaris) – це порожнина, в nякій знаходиться жирова клітковина, судини, нерви та лімфатичні вузли.
Вона має такі чотири стінки:
– передню, nщо утворена великим і малим грудними м’язами (musculi pectorales major et nminor);
– задню, nщо утворена найширшим м’язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і nвеликим круглим м’язами (musculi subscapularis et teres major);
– присередню, nщо утворена переднім зубчастим м’язом (musculus serratus anterior);
– бічну, nщо утворена хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri) та nм’язами (коротка головка двоголового м’яза плеча – caput breve musculi nbicipitis brachii та дзьобо–плечовий м’яз – musculus coracobrachialis).
На передній стінці пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) nтопографічно виділяють три трикутники:
– ключично–грудний nтрикутник (trigonum clavipectorale), обмежований:
– нижнім краєм ключиці (margo inferior nclaviculae);
– верхнім краєм малого грудного м’яза n(margo superior musculi pectoralis minoris);
– грудний nтрикутник (trigonum pectorale), обмежований верхнім і нижнім краями малого nгрудного м’яза (margines superior et inferior musculi pectoralis minoris), nтобто такий, що співпадає з контурами малого грудного м’яза (m. pectoralis nminor);
– підгрудний nтрикутник (trigonum subpectorale), nобмежований нижніми краями малого та великого грудних м’язів (margines ninferiores musculorum pectoralium minoris et majoris).
На задній стінці пахвової порожнини (paries posterior cavitatis axillaris) nє два отвори:
1. nТристоронній nотвір (foramen trilaterum), nобмежований:
– підлопатковим м’язом (musculus nsubscapularis);
– великим круглим м’язом (musculus teres nmajor);
– довгою головкою триголового м’яза nплеча (caput longum musculi tricipitis brachii).
Через тристоронній отвір (foramen trilaterum) проходить nогинальна артерія лопатки (arteria circumflexa scapulae).
2. nЧотиристоронній nотвір (foramequadrilaterum), розташований збоку тристороннього отвору (foramen trilaterum) і nобмежований:
– підлопатковим м’язом (musculus nsubscapularis);
– великим круглим м’язом (musculus teres nmajor);
– довгою головкою триголового м’яза nплеча (caput longum musculi tricipitis brachii);
– хірургічною шийкою плечової кістки n(collum chirurgicum humeri).
Через чотиристоронній отвір (foramequadrilaterum) проходять: задня огинальна артерія і вена плеча (arteria ncircumflexa humeri posterior et vena circumflexa humeri posterior) та пахвовий nнерв (nervus axillaris).
Тема n2. М’язи передпліччя та кисті.
М’язи nпередпліччя (musculi antebrachii)
М’язи передпліччя поділяються на:
– м’язи nпереднього відділу передпліччя (musculi compartimenti antebrachii nanterioris), або м’язи відділу згиначів передпліччя (musculi ncompartimenti antebrachii flexorum), які поділяються на:
– поверхневу nчастину (pars superficialis);
– глибоку nчастину (pars profunda);
– м’язи nзаднього відділу передпліччя (musculi compartimenti antebrachii nposterioris), або м’язи відділу nрозгиначів передпліччя (musculi compartimenti antenbrachii extensorum), які nподіляються на:
– поверхневу nчастину (pars superficialis);
– глибоку nчастину (pars profunda);
– бічну nчастину передпліччя (pars lateralis antebrachii), або м’язи променевої частини (musculi partis radialis).
До м’язів поверхневої частини переднього nвідділу передпліччя (musculi partis superficialis compartimenti nantebrachii anterioris) належать:
1. nКруглий nм’яз–привертач (musculus npronator teres), який має:
– плечову головку (caput humerale);
Початок: nвід присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri).
– ліктьову головку (caput ulnare).
Початок: nвід вінцевого відростка ліктьової кістки (processus coronoideus ulnae).
Прикріплення nкруглого м’яза–привертача (musculus pronator nteres): до бічної поверхні середини nтіла променевої кістки (corpus radii).
Функція nкруглого м’яза–привертача (musculus pronator nteres): привертає і згинає nпередпліччя (pronatio et flexio antebrachii).
2. nПроменевий nм’яз–згинач зап’ястка (musculus nflexor carpi radialis).
Початок: nвід присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri), nвід присередньої міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii nmediale).
Прикріплення: nдо долонної поверхні основи II–III п’ясткових кісток.
Функція: nзгинає кисть (flexio manus), відводить кисть (abductio manus), привертає nпередпліччя (pronatio antebrachii), згинає передпліччя (flexio antebrachii).
3. nДовгий nдолонний м’яз (musculus npalmaris longus).
Початок: nвід присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri) і nфасції передпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення: nпереходить в долонний апoневроз (aponeurosis palmaris).
Функція: nнатягує долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), згинає кисть (flexio manus) nв променево–зап’ястковому суглобі (articulatio radiocarpalis), згинає II–V nпальці (flexio digitorum secundi – quinti [II–V]) у п’ястково–фалангових nсуглобах (articulationes metacarpophalangeae), згинає передпліччя (flexio nantebrachii).
4. nЛіктьовий nм’яз–згинач зап’ястка (musculus nflexor carpi ulnaris) має:
– плечову головку (caput humerale);
Початок: nвід присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis) і від nприсередньої міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii nmediale).
– ліктьову головку (caput ulnare).
Початок: nвід присереднього краю ліктьового відростка (margo medialis olecrani) та nзаднього краю проксимальної половини тіла ліктьової кістки (corpus ulnae) і від nфасції передпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення nліктьового м’яза–згинача зап’ястка (musculus nflexor carpi ulnaris): до nгорохоподібної кістки (os pisiforme), гачкa гачкуватої кістки (hamulus ossis nhamati), горохово–п’ясткової зв’язки (lig. pisometacarpale) і nгорохово–гачкуватої зв’язки (lig. pisohamatum) та до основи V п’ясткової кістки n(basis ossis metacarpi quinti [V]).
Функція: nзгинає зап’ясток (flexio carpi) і приводить кисть (adductio manus), згинає nпередпліччя (flexio antebrachii).
5. nПоверхневий nм’яз–згинач пальців (musculus nflexor digitorum superficialis) має:
– плечо–ліктьову головку (caput nhumeroulnare);
Початок: nвід присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri) і nвід присереднього краю вінцевого відростка ліктьової кістки (margo medialis nprocessus coronoidei ulnae), а також від фасції передпліччя (fascia nantebrachii) й обхідної ліктьової зв’язки (lig. collaterale ulnare).
– променеву головку (caput nradiale).
Початок: nвід передньої поверхні проксимальної частини променевої кістки (facies anterior npartis proximalis radii).
Прикріплення nповерхневого м’яза–згинача пальців (musculus nflexor digitorum superficialis): nкожний із чотирьоx сухожилків розділяється на дві ніжки, які прикріплюються до nобох боків середніх фаланг пальців кисті (phalanges mediae digitorum manus).
Функція: nзгинає середні та проксимальні фаланги II – V пальців (flexio phalangium nmediarum digitorum secundi – quinti [II–V]) та згинає кисть і передпліччя n(flexio manus et antebrachii).
До м’язів глибокої частини переднього nвідділу передпліччя (musculi partis profundae compartimenti antebrachii nanterioris) належать:
1. nГлибокий nм’яз–згинач пальців (musculus nflexor digitorum profundus).
Початок: nвід передньої поверхні проксимальної частини тіла ліктьової кістки (facies nanterior partis proximalis corporis ulnae) нижче горбистості ліктьової кістки n(tuberositas ulnae) і від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana ninterossea antebrachii).
Прикріплення: nчотири сухожилки, що проходять між ніжками сухожилків поверхневого nм’яза–згинача пальців; прикріплюється до основ кінцевих фаланг II–V пальців n(bases phalangium distalium digitorum secundi–quinti [II–V]).
Функція: nзгинає кінцеві фаланги II – V пальців (flexio phalangium distalium digitorum secundi n– quinti), разом із ними і самі пальці (flexio digitorum), а також згинає кисть n(flexio manus) в променево–зап’ястковому суглобі (art. radiocarpalis).
2. nДовгий nм’яз–згинач великого пальця кисті (musculus flexor pollicis longus manus).
Початок: nвід присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri), nвід передньої поверхні середини тіла променевої кістки (corpus radii) і nміжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).
Прикріплення: nдо основи кінцевої фаланги великого пальця (basis phalangis distalis pollicis).
Функція: nзгинає кінцеву фалангу великого пальця (flexio phalangis distalis pollicis), nразом з нею і сам палець (flexio digiti), бере участь у згинанні кисті (flexio nmanus).
3. nКвадратний nм’яз–привертач (musculus npronator quadratus).
Початок: nвід передньої поверхні і переднього краю дистальної третини ліктьової кістки.
Прикріплення: nдо передньої поверхні дистальної третини тіла променевої кістки.
Функція: nпривертає передпліччя і кисть (pronatio antebrachii et manus).
До м’язів бічної частини передпліччя n(musculi partis lateralis antebrachii), або м’язів променевої частини (musculi npartis radialis), належать:
1. nПлечо–променевий nм’яз (musculus nbrachioradialis).
Початок: nвід верхньої третини бічного надвиросткового гребеня (crista supraepicondylaris nlateralis) та бічної міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare nbrachii laterale).
Прикріплення: nдо бічної поверхні променевої кістки (facies lateralis radii) над її nшилоподібним відростком (processus styloideus radii).
Функція: nзгинає передпліччя (flexio antebrachii) в ліктьовому суглобі (art. cubiti), nвідвертає (супінує) проноване передпліччя, привертає (пронує) супіноване nпередпліччя і встановлює передпліччя в середнє положення між пронацією та nсупінацією.
2. nДовгий nпроменевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis longus).
Початок: nвід нижніх двох третин бічного надвиросткового гребеня (crista supraepicondylaris nlateralis) та від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis nhumeri), а також від бічної міжм’язової перетинки плеча (septum intermusculare nbrachii laterale).
Прикріплення: nдо тильної поверхні основи II п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis nmetacarpi secundi [II]).
Функція: nрозгинає кисть (extensio manus) і відводить її (abductio manus), дещо згинає nпередпліччя (flexio antebrachii).
3. nКороткий nпроменевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis brevis).
Початок: nвід бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), від nпроксимальної частини обхідної променевої зв’язки (pars proximalis ligamenti ncollateralis radialis) і від фасції передпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення: nдо тильної поверхні основи III п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis nmetacarpi tertii [III]).
Функція: nрозгинає і відводить кисть (extensio et abductio manus).
До м’язів поверхневої частини заднього відділу nпередпліччя (musculi partis superficialis compartimenti antebrachii nposterioris) належать:
1. nМ’яз–розгинач nпальців (musculus nextensor digitorum). На тильній поверхні п’ястка (facies dorsalis metacarpalis) nміж його сухожилками є три міжсухожилкові зв’язки (connexus intertendinei).
Початок: nвід бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri) і фасції nпередпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення: nцентральний пучок сухожилкових волокон прикріплюється до основи середньої nфаланги (basis phalangis mediae), а два бічних пучки – до основи кінцевої nфаланги II–V пальців (basis phalangis distalis digitorum secundi–quinti n[II–V]).
Функція: nрозгинає II–V пальці, а також кисть (extensio digitorum secundi – quinti et nmanus) в променево–зап’ястковому суглобі (art. radiocarpalis).
2. nМ’яз–розгинач nмізинця (musculus nextensor digiti minimi).
Початок: nвід бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri) і фасції nпередпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення: nдо тильної поверхні середньої та кінцевої фаланг мізинця (facies dorsalis nphalangium distalis et mediae digiti minimi), вплітаючись в їх тильні nсухожилкові розтяжки.
Функція: nрозгинає мізинець (extensio digiti minimi).
3. nЛіктьовий nм’яз–розгинач зап’ястка (musculus nextensor carpi ulnaris). Він (musculus extensor carpi ulnaris) має:
– плечову головку (caput humerale);
Початок: nвід бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri).
– ліктьову головку (caput ulnare).
Початок: nвід верхньої частини заднього краю ліктьової кістки (pars superior marginis nposterioris ulnaris).
Прикріплення nліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (musculus nextensor carpi ulnaris): до задньої nповерхні основи V п’ясткової кістки (facies posterior basis ossis metacarpi nquinti [V]).
Функція nліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (musculus nextensor carpi ulnaris): розгинає і nприводить кисть (extensio et adductio manus).
До м’язів глибокої частини задньої групи nпередпліччя (musculi partis profundae campartimenti antebrachii nposterioris) належать:
1. nМ’яз–відвертач (musculus supinator).
Початок: nвід бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus nlateralis humeri), обхідної променевої зв’язки (lig. collaterale radiale) і nкільцевої зв’язки променевої кістки (lig. anulare radii), від гребеня м’яза–відвертача nна ліктьовій кістці (crista musculi supinatoris ulnae).
Прикріплення: nдо передньої та бічної поверхонь проксимальної nчастини тіла променевої кістки (facies anterior et lateralis partis proximalis ncorporis radii) вздовж, від її горбистості (tuberositas radii) до місця nприкріплення круглого м’яза–привертача (punctum fixum musculi pronatoris nteretis).
Функція: nобертає передпліччя назовні (rotatio antebrachii externa), відвертаючи n(supinatio) променеву кістку (radius) разом із кистю (manus).
2. nДовгий nвідвідний м’яз великого пальця n(musculus abductor pollicis longus).
Початок: nвід задніх поверхонь тіл променевої та ліктьової nкісток (facies posteriores corporum radii et ulnae), від міжкісткової перетинки nпередпліччя (membrana interossea antebrachii).
Прикріплення: nдо тильної поверхні основи I п’ясткової кістки n(facies dorsalis basis ossis metacarpi primi).
Функція: nвідводить великий палець (abductio pollicis), бере участь у відведенні кисті n(abductio manus).
3. Короткий м’яз–розгинач nвеликого пальця кисті (musculus extensor npollicis brevis).
Початок: nвід задніх поверхонь тіла променевої кістки (facies nposteriores corporis radii) та міжкісткової перетинки передпліччя (membrana ninterossea antebrachii).
Прикріплення: nдо основи проксимальної фаланги великого пальця nкисті (basis phalangis proximalis pollicis).
Функція: nрозгинає проксимальну фалангу, разом із нею і палець (extensio phalangis nproximalis et digiti); відводить великий палець кисті (abductio pollicis).
4. nДовгий nм’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis longus).
Початок: nвід задньої поверхні (facies posterior) середини nтіла ліктьової кістки (corpus ulnae) та міжкісткової перетинки передпліччя n(membrana interossea antebrachii).
Прикріплення: nдо основи дистальної фаланги великого пальця кисті n(basis phalangis distalis pollicis).
Функція: nрозгинає великий палець кисті (extensio pollicis) та бере участь у розгинанні nкисті (extensio manus).
5. nМ’яз–розгинач nвказівного пальця (musculus nextensor indicis).
Початок: nвід задньої поверхні дистальної третини тіла nліктьової кістки (corpus ulnae) та від міжкісткової перетинки передпліччя n(membrana interossea antebrachii).
Прикріплення: nдо тильної поверхні проксимальної фаланги вказівного nпальця (facies dorsalis phalangis proximalis indicis).
Функція: nрозгинає вказівний палець (extensio indicis), бере участь в розгинанні кисті n(extension manus).
М’ЯЗИ КИСТІ (musculi nmanus)
М’язи кисті n(musculi manus) поділяють на:
– м’язи тенара (musculi thenaris), або nм’язи підвищення великого пальця (musculi eminentiae thenaris);
– м’язи гіпотенара (musculi nhypothenaris), або м’язи підвищення мізинця (musculi eminentiae nhypothenaris);
– м’язи середньої групи.
До nм’язів тенара (musculi thenaris), nабо м’язів підвищення великого пальця (musculi eminentiae thenaris), належать:
1. nКороткий nвідвідний м’яз великого пальця n(musculus abductor pollicis brevis).
Початок: nвід горбка човноподібної кістки (tuberculum ossis nscaphoidei) та тримача м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).
Прикріплення: nдо променевого боку основи проксимальної фаланги nвеликого пальця (basis phalangis proximalis pollicis).
Функція: nвідводить великий палець (abductio pollicis).
2. nКороткий nм’яз–згинач великого пальця (musculus nflexor pollicis brevis).
– поверхнева головка (caput nsuperficiale);
Початок: nвід тримача м’язів–згиначів кисті (retinaculum nmusculorum flexorum manus).
Прикріплення: nдо проксимальної фаланги великого пальця (phalanx nproximalis pollicis).
Функція: nбере участь у протиставленні великого пальця (oppositio pollicis).
– глибока головка (caput nprofundum).
Початок: nвід кістки–трапеції (os trapezium), трапецієподібної nкістки (os trapezoideum) та від II п’ясткової кістки (os metacarpi secundum n[II]).
Прикріплення: nдо присереднього боку проксимальної фаланги великого nпальця кисті (phalangis proximalis pollicis).
Функція: nприводить та згинає великий палець кисті (abductio et flexio pollicis).
Через щілину між обома головками nпроходить сухожилок довгого м’яза–згинача великого пальця кисті (tendo musculi nflexoris pollicis longi).
У цілому короткий м’яз–згинач великого nпальця (musculus flexor pollicis brevis) згинає проксимальну фалангу великого nпальця кисті (phalanx proximalis pollicis) та палець в цілому і бере участь у nприведенні цього пальця (adductio pollicis).
3. nПротиставний nм’яз великого пальця (musculus nopponens pollicis).
Початок: nвід горбка кістки–трапеції (tuberculum ossis ntrapezii) та тримача м’язів–згиначів кисті (retinaculum musculorum flexorum manus).
Прикріплення: nдо променевого краю і передньої поверхні I nп’ясткової кістки (margo radialis et facies anterior ossis metacarpi primi n[I]).
Функція: nпротиставляє великий палець мізинцю та іншим пальцям.
4. nПривідний nм’яз великого пальця кисті (musculus nadductor pollicis).
– коса головка (caput obliquum);
Початок: nвід головчастої кістки (os capitatum), основи і nпередньої поверхні II і III п’ясткових кісток та від променевої зв’язки nзап’ястка (lig. carpi radiatum).
– поперечна головка (caput transversum).
Початок: nвід долонної поверхні III п’ясткової кістки (facies npalmaris ossis metacarpi tertii [III]).
Прикріплення nпривідного м’яза великого пальця кисті n(musculus adductor pollicis manus): до nпроксимальної фаланги великого пальця кисті (phalanx proximalis pollicis) та до nсуглобової капсули п’ястково–фалангового суглоба (capsula articularis narticulationis metacarpophalangeae).
Функція nпривідного м’яза великого пальця кисті n(musculus adductor pollicis): nприводить великий палець кисті до вказівного, бере участь у згинанні великого nпальця кисті (flexio pollicis).
До nм’язів гіпотенара (musculi nhypothenaris), або підвищення мізинця n(eminentia hypothenaris), належать:
1. nКороткий nдолонний м’яз (musculus npalmaris brevis).
Початок: nвід присереднього краю долонного апоневроза (margo nmedialis aponeurosis palmaris) та від тримача м’язів–згиначів (retinaculum nmusculorum flexorum).
Прикріплення: nдо шкіри гіпотенара (cutis hypothenaris).
Функція: nнатягує долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), утворюючи складки на шкірі nгіпотенара (plicae cutis hypothenaris) – зморщує шкіру.
2. nВідвідний nм’яз мізинця кисті (musculus nabductor digiti minimi).
Початок: nвід горохоподібної кістки (os pisiforme) і від тримача nм’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).
Прикріплення: nдо присереднього краю основи проксимальної фаланги nмізинця (margo medialis basis phalangis proximalis digiti minimi).
Функція: nвідводить мізинець (abductio digiti minimi).
3. nКороткий nм’яз–згинач мізинця кисті (musculus nflexor digiti minimi brevis).
Початок: nвід гачка гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati) і nвід тримача м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).
Прикріплення: nдо долонного краю основи проксимальної фаланги мізинця n(margo palmaris basis phalangis proximalis digiti minimi).
Функція: nзгинає мізинець (flexio digiti minimi).
4. nПротиставний nм’яз мізинця (musculus nopponens digiti minimi).
Початок: nвід гачка гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati) і nвід тримача м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).
Прикріплення: nдо присереднього краю і передньої поверхні V nп’ясткової кістки (margo medialis et facies anterior ossis metacarpi quinti n[V]).
Функція: nпротиставляє мізинець великому пальцю кисті.
До nсередньої групи м’язів кисті nналежать:
1. nЧервоподібні м’язи кисті (musculi nlumbricales manus) розміщені під долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris). nЦе чотири тонких веретеноподібних м’язи.
Перший і другий nчервоподібні м’язи.
Початок: nвід променевого бічного краю сухожилка глибокого nм’яза–згинача пальців, спрямовані до II і III пальців.
Третій червоподібний м’яз.
Початок: nвід обернених один до одного країв сухожилків nглибокого м’яза–згинача пальців, що ідуть до III і IV пальців.
Четвертий червоподібний м’яз.
Початок: nвід обернених один до одного країв сухожилків nглибокого м’яза–згинача пальців, що ідуть до IV і V пальців.
Прикріплення nчервоподібних м’язів кисті (musculi nlumbricales manus): на тильній nповерхні проксимальних фаланг (facies dorsalis phalangium proximalium) nвплітаються в тильні апоневрози (aponeuroses dorsales) на рівні проксимальних nфаланг II–V пальців.
Функція: nзгинають проксимальні фаланги (flexio phalangium proximalium) і розгинають nсередні та кінцеві фаланги II–V пальців (extensio phalangium mediarum et ndistalium digitorum secundi – quinti [II–V]).
2. nМіжкісткові м’язи кисті (musculi ninterossei palmares manus). Вони розташовані між п’ястковими кістками в міжп’ясткових nпроміжках (spatia intermetacarpalia), починаються від бічних поверхонь nп’ясткових кісток (facies laterales ossium metacarpalium) і прикріплюються до nтильної поверхні проксимальних фаланг пальців кисті (facies dorsalis phalangium nproximalium digitorum manus). Залежно від розміщення, міжкісткові м’язи кисті nподіляються на:
– три долонні міжкісткові м’язи nкисті (musculi interossei npalmares manus). Вони розміщені на долонній поверхні в другому, третьому і nчетвертому міжкістковому проміжку.
Функція: nприводять II, IV і V пальці до III пальця;
– чотири тильні міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei dorsales manus). nВони розміщені в тильній частині міжп’ясткових проміжків.
Функція: nвідводять II і IV пальці від III пальця, відводять і приводять III палець, або nфіксують його.
Тема n3. Топографія верхньої кінцівки; фасції, синовіальні сумки та nпіхви верхньої кінцівки.
ТОПОГРАФІЯ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Пахвова nямка (fossa axillaris) – це заглиблення між nповерхнею:
– бічної ділянки грудної клітки (regio npectoralis lateralis) та
– присередньою поверхнею проксимального nвідділу плечової ділянки (facies medialis proximalis regionis brachialis).
Спереду nпахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:
– складкою шкіри (plica cutis), що nвідповідає нижньому краю великого грудного м’яза (margo inferior musculi npectoralis majoris).
Ззаду nпахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:
– складкою шкіри (plica cutis), що nвідповідає нижньому краю найширшого м’яза спини (margo inferior musculi nlatissimi dorsi).
Пахвова nпорожнина (cavitas axillaris) – це порожнина, в nякій знаходиться жирова клітковина, судини, нерви та лімфатичні вузли.
Вона має такі чотири стінки:
– передню, nщо утворена великим і малим грудними м’язами (musculi pectorales major et nminor);
– задню, nщо утворена найширшим м’язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і nвеликим круглим м’язами (musculi subscapularis et teres major);
– присередню, nщо утворена переднім зубчастим м’язом (musculus serratus anterior);
– бічну, nщо утворена хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri) та nм’язами (коротка головка двоголового м’яза плеча – caput breve musculi nbicipitis brachii та дзьобо–плечовий м’яз – musculus coracobrachialis).
На передній стінці пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) nтопографічно виділяють три трикутники:
– ключично–грудний nтрикутник (trigonum clavipectorale), обмежований:
– нижнім краєм ключиці (margo inferior nclaviculae);
– верхнім краєм малого грудного м’яза n(margo superior musculi pectoralis minoris);
– грудний nтрикутник (trigonum pectorale), обмежований верхнім і нижнім краями малого nгрудного м’яза (margines superior et inferior musculi pectoralis minoris), nтобто такий, що співпадає з контурами малого грудного м’яза (m. pectoralis nminor);
– підгрудний nтрикутник (trigonum subpectorale), nобмежований нижніми краями малого та великого грудних м’язів (margines ninferiores musculorum pectoralium minoris et majoris).
На задній стінці пахвової порожнини (paries posterior cavitatis axillaris) nє два отвори:
1. nТристоронній nотвір (foramen trilaterum), nобмежований:
– підлопатковим м’язом (musculus nsubscapularis);
– великим круглим м’язом (musculus teres nmajor);
– довгою головкою триголового м’яза nплеча (caput longum musculi tricipitis brachii).
Через тристоронній отвір (foramen trilaterum) проходить nогинальна артерія лопатки (arteria circumflexa scapulae).
2. nЧотиристоронній nотвір (foramequadrilaterum), розташований збоку тристороннього отвору (foramen trilaterum) і nобмежований:
– підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);
– великим круглим м’язом (musculus teres nmajor);
– довгою головкою триголового м’яза nплеча (caput longum musculi tricipitis brachii);
– хірургічною шийкою плечової кістки n(collum chirurgicum humeri).
Через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) nпроходять: задня огинальна артерія і вена плеча (arteria circumflexa humeri nposterior et vena circumflexa humeri posterior) та пахвовий нерв (nervus naxillaris).
Фасції верхньої кінцівки n(fasciae membri inferiores)
Фасції верхньої кінцівки, оточуюючи nгрупи м’язів, формують для них фасціальні та фасціально–кісткові піхви.
Між окремими групами м’язів (згиначами і nрозгиначами) плеча формуються міжм’язові перегородки (septa intermuscularia).
У місцях, де фасції утримують сухожилки nбіля кісткових виступів, фасції утворюють потовщення – тримачі сухожилків n(retinacula tendinum).
М’язи плечового пояса вкриваються ззовні nдельтоподібною фасцією (fascia deltoidea), яка спереду переходить у грудну nфасцію (fascia pectoralis), а збоку і знизу переходить на плече як плечова nфасція (fascia brachii), ззаду зростається з підостьовою фасцією (fascia ninfraspinata).
До фасцій плечового пояса також nвідносяться надостьова фасція (fascia supraspinata), підлопаткова фасція n(fascia subscapularis) і пахвова фасція (fascia axillaris), яка вистеляє знизу nпахвову порожнину (fossa axillaris) і має отвори, через які проходять судини і nнерви.
Пахвова фасція збоку переходить у nплечову фасцію (fascia brachii), а зверху у дельтоподібну фасцію (fascia ndeltoidea) і має підвішувальну зв’язку пахвової фасції (lig. suspensorium naxillae).
Фасція, яка покриває дельтоподібний м’яз n(m. deltoideus), переходить на плече (brachium) і має назву плечової фасції (fascia brachii).
Плечова фасція (fascia brachii) утворює:
– піхви nдля м’язів плеча (vaginae musculorum brachii);
– присередню nміжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale);
– nбічну міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii nlaterale), які відмежовують передню групу м’язів плеча від задньої.
Плечова фасція (fascia brachii) при nпереході на передпліччя (antebrachium) має назву фасції передпліччя (fascia antebrachii), яка формує піхви для всіх nм’язів передпліччя (vaginae musculorum antebrachii). При переході на кисть n(manus) вона потовщується і на передній поверхні (facies anterior) утворює тримач м’язів–згиначів кисті (retinaculum nmusculorum flexorum manus), а на тильній поверхні утворює тримач м’язів–розгиначів кисті (retinaculum musculorum extensorum nmanus).
Тримач м’язів–згиначів кисті (retinaculum nmusculorum flexorum manus) прикріплюється:
– збоку до променевого зап’ясткового підвищення (eminentia carpi radialis), nяке утворене горбками човноподібної кістки та кістки–трапеції (tubercula ossis nscaphoidei et ossis trapezii);
– присередньо до ліктьового зап’ясткового підвищення (eminentia carpi ulnaris), що утворене nгорохоподібною кісткою і гачком гачкуватої кістки (os pisiforme et hamulus ossis hamati).
Тримач м’язів–розгиначів кисті (retinaculum musculorum extensorum nmanus) прикріплюється:
– збоку до дистального nкінця променевої кістки (extremitas distalis ossis radii);
– присередньо до шилоподібного відростка nліктьової кістки (processus styloideus ulnae) і обхідної ліктьової зв’язки n(lig. collaterale ulnare).
Фасція передпліччя, переходячи на кисть, nутворює фасцію кисті (fascia manus), nяка поділяється на:
– долонну фасцію кисті (fascia palmaris manus);
– nтильну nфасцію nкисті (fascia dorsalis nmanus).
Долонна фасція кисті (fascia npalmaris manus) має поверхневу і глибоку пластинки (laminae superficialis et nprofunda) та вкриває м’язи тенара (musculi thenaris), сухожилки м’язів–згиначів nпальців кисті (tendines musculorum flexorum digitorum manus) і червоподібні nм’язи кисті (musculi lumbricales manus), формуючи окремі фасціальні ложа.
Поверхнева nпластинка долонної фасції кисті (lamina nsuperficialis fasciae palmaris manus) на поверхні тенара і гіпотенара (thenar net hypothenar) тонка, а на рівні червоподібних м’язів (musculi lumbricales) і nсухожилків м’язів–згиначів пальців кисті (tendines musculorum flexorum ndigitorum manus) потовщена, зрощена з продовженням сухожилка довгого долонного nм’яза (m. palmaris longus) та називається долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris).
На рівні основи пальців (basis digitorum) nдолонний апоневроз (aponeurosis palmaris) розділяється на окремі пучки, які nпродовжуються дистально і беруть участь в утворенні волокнисто–кісткових піхв nдля сухожилків поверхневого і глибокого м’язів–згиначів II–V пальців.
Глибока nпластинка долонної фасції кисті (lamina profunda nfasciae palmaris manus) розвинута слабко і вкриває долонні міжкісткові м’язи n(mm. interossei palmares) та відділяє їх від сухожилків м’язів–згиначів пальців n(tendines musculorum flexorum digitorum).
Тильна фасція кисті (fascia ndorsalis manus) складається з:
– поверхневої пластинки (lamina nsuperficialis);
– глибокої пластинки (lamina profunda).
Поверхнева nпластинка тильної фасції кисті (lamina nsuperficialis fasciae dorsalis manus) виражена слабко, вона продовжується від nдистального краю тримача м’язів–розгиначів (margo distalis retinaculi nmusculorum extensorum) і лежить на сухожилках м’яза–розгинача пальців (tendines nmusculi extensoris digitorum).
На тилі пальців (dorsum digitorum) ця nпластинка (lamina superficialis fasciae dorsalis manus) зростається із nсухожилками м’язів–розгиначів пальців (tendines musculorum extensorum ndigitorum).
Глибока nпластинка тильної фасції кисті (lamina nprofunda fasciae dorsalis manus) виражена краще і вкриває тильні міжкісткові nм’язи кисті (musculi interossei dorsales manus), а на рівні основ проксимальних nфаланг з’єднується з долонною фасцією кисті n(fascia palmaris manus).
Пучки долонного апоневрозу (aponeurosis npalmaris) на рівні міжзaп’ясткових проміжків, називаються поперечними пучками n(fasciculi transversi).
Вони (fasciculi transversi) формують поверхневу nпоперечну п’ясткову зв’язку (ligamentum metacarpale transversum nsuperficiale), яка розміщена на рівні головок п’ясткових кісток (capita ossium nmetacarpi).
Під тримачем м’язів–згиначів кисті n(retinaculum musculorum flexorum manus) утворюється канал зап’ястка (canalis carpi), у якому проходять nсухожилки м’язів (tendines musculorum), що прямують із передпліччя n(antebrachium) на кисть (manus) та огорнені синовіальними піхвами.
На тильній поверхні зап’ястка є nтримач м’язів–розгиначів (retinaculum nmusculorum extensorum), під яким розташовані шість волокнисто–кісткових каналів n(canales fibrosoossei), що у свою чергу містять синовіальні піхви сухожилків nм’язів–розгиначів.
У них проходять такі сухожилки м’язів–розгиначів (tendines nmusculorum extensorum):
1. nу першому nканалі (починаючи з променевої сторони) проходять сухожилки:
– довгого nвідвідного м’яза великого пальця (tendo musculi abductoris pollicis longi);
– короткого nм’яза–розгинача великого пальця (tendo musculi extensoris pollicis brevis).
2. nу другому nканалі проходять сухожилки:
– довгого nпроменевого м’яза–розгинача зап’ястка (tendines musculi extensoris carpi nradialis longi).
– nкороткого променевого м’яза–розгинача зап’ястка n(tendines musculi extensoris carpi radialis brevis).
3. У третьому каналі проходить сухожилок довгого м’яза–розгинача великого nпальця (tendo musculi extensoris pollicis longi).
4. У четвертому каналі проходять nсухожилки м’яза–розгинача пальців кисті і м’яза–розгинача вказівного пальця n(tendines musculi extensoris digitorum manus et musculi extensoris indicis).
5. У п’ятому каналі проходить сухожилок м’яза–розгинача мізинця (tendo nmusculi extensoris digiti minimi).
6. nУ шостому nканалі проходить сухожилок nліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (tendo musculi extensoris carpi nulnaris).
Піхви сухожилків верхньої кінцівки (vaginae ntendinum membri superioris)
Вони оточують в основному сухожилки nм’язів плеча і передпліччя (tendines musculorum brachii et antebrachii), nрозташовані в ділянці кисті (manus). Вони поділяються на:
– долонні піхви зап’ясткових сухожилків n(vaginae tendinum carpales palmares);
– тильні піхви зап’ясткових сухожилків n(vaginae tendinum carpales dorsales).
До nпіхв сухожилків верхньої кінцівки (vaginae tendinum membri superioris) належить nтакож міжгорбкова сухожилкова піхва (vagina tendinis nintertubercularis), яка оточує у міжгорбковій борозні (sulcus nintertubercularis) сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча (caput nlongum musculi bicipitis brachii) і сполучається з порожниною плечового суглоба n(cavitas articulationis humeri).
До nдолонних піхв зап’ясткових сухожилків n(vaginae tendinum carpales palmares) належать:
– спільна піхва сухожилків м’язів–згиначів (vagina communis tendinum musculorum nflexorum) оточує сухожилки поверхневого і глибокого м’язів–згиначів пальців n(tendines musculorum flexorum digitorum superficialis et profundi) прoходить nдосередтнт долоні (palma), а на мізинці (digitus minimus) до кінцевої фаланги n(phalanx distalis);
– піхва сухожилка довгого м’яза–згинача nвеликого пальця кисті (vagina ntendinis musculi flexoris pollicis longi) – вкриває сухожилок однойменного nм’яза (tendo musculi flexoris pollicis longi) до місця його прикріплення, тобто nдоходить до кінцевої фаланги (phalanx distalis);
– синовіальні піхви пальців кисті n(vaginae synoviales digitorum manus) оточують сухожилки поверхневого і nглибокого м’язів–згиначів пальців (tendines musculorum flexorum digitorum nsuperficialis et profundi) на II–IV пальцях (secundus–quartus [II–IV]), вони nрозташовані від рівня п’ястково–фалангових суглобів (articulationes nmetacarpophalangeae) до основ кінцевих фаланг (bases phalangium distalium).
Ці піхви (vaginae synoviales digitorum nmanus) ізольовані від спільної піхви сухожилків м’язів–згиначів (vagina ncommunis tendinum musculorum flexorum).
Синовіальні піхви пальців кисті (vaginae nsynoviales digitorum manus) сполучені вуздечками сухожилків (vincula ntendinum) з фалангами (phalanges).
Вуздечка сухожилків (vinculum tendinum), nпрямують:
– до проксимальних фаланг (phalanges nproximales), називається довгою nвуздечкою (vinculum longum);
– до середніх фаланг (phalanges mediae) n– короткою вуздечкою (vinculum nbreve).
– піхва сухожилка променевого м’яза–згинача зап’ястка n(vagina tendinis musculi flexoris carpi radialis) доходить до основи II nп’ясткової кістки (basis ossis metacarpi secundi [II]).
На долоні (palma) формуються волокнисті nпіхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus), які є nпродовженням долонного апоневрозу (aponeurosis palmaris) на пальці.
Вони (vaginae fibrosae digitorum manus) nутворюють передню стінку волокнисто–кісткових каналів (paries canalium nfibroоsseorum anterior) для сухожилків м’язів–згиначів пальців (tendines nmusculorum flexorum digitorum).
У волокнистих піхвах пальців кисті nрозташовані синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum nmanus).
Волокнисті nпіхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus) nмають:
– кільцеву частину волокнистої піхви n(pars anularis vaginae fibrosae), яка розташована на рівні проксимальних і nсередніх фаланг пальців (phalanges proximales et mediae digitorum);
– хрестоподібну частину волокнистої піхви n(pars cruciformis vaginae fibrosae), яка розташована на рівні міжфалангових nсуглобів (articulationes interphalangeae).
До nтильних піхв зап’ясткових сухожилків (vaginae ntendinum carpales dorsales), що проходять у відповідних шести nволокнисто–кісткових каналах під тримачем м’язів–розгиначів, належать:
– піхва сухожилків довгого відвідного м’яза nта короткого nм’яза–розгинача великого пальця (vagina tendinum musculorum abductoris nlongi et extensoris pollicis brevis);
– піхва сухожилків довгого та короткого nпроменевих м’язів–розгиначів зап’ястка (vagina tendinum musculorum extensorum ncarpi radialium longi et brevis);
– піхва сухожилка довгого м’яза–розгинача nвеликого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi);
– піхва сухожилків м’язів–розгиначів пальців nта розгинача nвказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensorum digitorum et nextensoris indicis);
– піхва сухожилка м’яза–розгинача мізинця n(vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi);
– піхва сухожилка ліктьового м’яза–розгинача nзап’ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).
Сумки верхньої кінцівки n(bursae membri superioris)
Сумки верхньої кінцівки (bursae membri nsuperioris) розташовані у певних місцях (між шкірою, фасціями, м’язами та nсухожилками), містять синовіальну рідину і називаються за назвою певного м’яза.
Це nтакі сумки:
– nпідсухожилкова сумка трапецієподібного nм’яза (bursa subtendinea musculi trapezii);
– підшкірна надплечова сумка (bursa subcutanea acromialis);
– піднадплечова сумка (bursa nsubacromialis);
– піддельтoподібна сумка (bursa nsubdeltoidea);
– сумка дзьобо–плечового м’яза (bursa nmusculi coracobrachialis);
– підсухожилкова сумка підостьового м’яза n(bursa subtendinea musculi infraspinati);
– підсухожилкова сумка підлопаткового м’яза n(bursa subtendinea musculi subscapularis);
– підсухожилкова сумка великого круглого м’яза n(bursa subtendinea musculi teretis majoris);
– підсухожилкова сумка найширшого м’яза спини n(bursa subtendinea musculi latissimi dorsi);
– ліктьова підшкірна сумка (bursa nsubcutanea olecrani);
– ліктьова внутрішньосухожилкова сумка n(bursa intratendinea olecrani);
– підсухожилкова сумка триголового м’яза плеча n(bursa subtendinea musculi tricipitis brachii);
– двоголово–променева сумка (bursa nbicipitoradialis);
– міжкісткова ліктьова сумка (bursa ncubitalis interossea).
Ділянки верхньої кінцівки n(regiones membri superioris)
1. nДельтоподібна nділянка (regio deltoidea).
2. nПлечова nділянка (regio brachialis) складається із:
–задньої плечової ділянки (regio brachii posterior; regio nbrachialis posterior);
– передньої плечової ділянки (regio brachii nanterior; regio brachialis anterior).
З обох сторін від двоголового м’яза nплеча в передній плечовій ділянці (regio brachii anterior) розташовані:
– присередня nдвоголова борозна (sulcus bicipitalis medialis), де проходить nсудинно–нервовий пучок плеча;
– бічна nдвоголова борозна (sulcus bicipitalis lateralis), де проходить головна вена n(v. cephalica).
Між борозною променевого нерва на nплечовій кістці (sulcus nervi radialis humeri) спереду і триголовим м’язом nплеча (m. triceps brachii) ззаду міститься канал nпроменевого нерва (canalis nervi radialis), через який проходять променевий nнерв (n. radialis), глибокі артерія і вени плеча (arteria et venae profundae nbrachii).
3. nЛіктьова nділянка (regio cubitalis) має:
– задню ліктьову ділянку (regio ncubitalis posterior);
– передню ліктьову ділянку (regio ncubitalis anterior), в якій розташована ліктьова ямка (fossa cubitalis).
Ліктьова nямка (fossa cubitalis) має форму ромба і nобмежована:
– із зовнішнього боку та знизу nплечо–променевим м’язом (m. brachioradialis);
– присередньо та знизу круглим nм’язом–привертачем (m. pronator teres);
– угорі плечовим м’язом (m. brachialis);
– дном ямки є плечовий м’яз (m. nbrachialis).
4. nПередплічна nділянка (regio antebrachialis) має:
– передню передплічну ділянку (regio nantebrachii anterior; regio antebrachialis anterior);
– задню передплічну ділянку (regio nantebrachii posterior; regio antebrachialis posterior);
– променевий край (margo radialis) або nбічний край (margo lateralis);
– ліктьовий край (margo ulnaris) або присередній край n(margo medialis).
Між м’язами переднього відділу nпередпліччя (musculi compartimenti antebrachii nanterioris) утворюється три борозни, де проходять судини та nнерви:
– променева борозна (sulcus radialis) – між плечо–променевим nм’язом (musculus brachioradialis) і променевим м’язом–згиначем зап’ястка n(musculus flexor carpi radialis);
– серединна борозна (sulcus medianus) – між променевим nм’язом–згиначем зап’ястка (m. flexor carpi radialis) і поверхневим м’язом–згиначем nпальців кисті (musculus flexor digitorum superficialis manus);
– ліктьова борозна (sulcus ulnaris) – між ліктьовим м’язом–згиначем зап’ястка n(musculus flexor carpi ulnaris) і поверхневим м’язом–згиначем пальців кисті n(musculus flexor digitorum superficialis manus).
5. Ділянка кисті (regio manus) має:
– зап’ясткову ділянку (regio ncarpalis), яка складається з:
– передньої зап’ясткової ділянки (regio carpalis anterior);
– задньої зап’ясткової ділянки (regio ncarpalis posterior);
– тильну ділянку кисті (regio dorsalis nmanus);
– долоню (palma; vola), або долонну nділянку (regio palmaris);
– тенар (thenar), або підвищення nвеликого пальця (eminentia thenaris);
– гіпотенар (hypothenar), або підвищення nмізинця (eminentia hypothenaris);
– п’ясткову ділянку (regio nmetacarpalis);
– пальці кисті (digiti manus) мають:
– долонні поверхні пальців (facies npalmares digitorum);
– тильні поверхні пальців (facies ndorsales digitorum).
Пальці кисті n(digiti manus) поділяються на:
– великий палець кисті (pollex); перший nпалець [ I ] (digitus primus [ I ]);
– вказівний палець (index); другий nпалець [ II ] (digitus secundus [II ]);
– середній палець (digitus medius); третій nпалець [ III ] (digitus tertius [ III ]);
– перстеневий палець (digitus nanularis); четвертий палець [ IV ] (digitus quartus [ IV ]);
– мізинець (digitus minimus); п’ятий nпалець [ V ] (digitus quintus [V ]).
Матеріали nпідготував асистент Говда Р.В.