1. nVIII, IX пари черепних нервів.
2. nГоловна та шийна частини X nпари черепних нервів.
3. nПрактичні завдання по препаруванню кровоносних nсудин, нервів і шляхів відтоку лімфи від органів голови та шиї.
(Заняття n27.)
Тема 1. VIII, IX пари черепних нервів.
Присінково–завитковий нерв [VIII]
(nervus nvestibulocochlearis ) [VIII]
VIII пара черепних нервів
Присінково-завитковий нерв n(n. vestibulocochlearis) утворений двома самостійними nанатомічно і функціонально різними чутливими нервами. У ньому розрізняють систему nволокон присінкового (n. vestibularis) nі завиткового (n. cochlearis) нервів.
1. Присінковий нерв nпроводить імпульси, що здійснюють контроль за положенням голови і тіла. Разом з nіншими органами чуттів бере участь в орієнтованих реакціях. Рецептори присінкового нерва знаходяться в отолітових приладах nвнутрішнього вуха: ампулах трьох півколових каналів, перетинчастому мішечку (sacculus) і маточки (utriculus) nприсінка. Рецептори зв’язані з дендритами присінкового nвузла, що лежить у глибині внутрішнього слухового ходу скроневої кісти, і nутворюють ряд таких нервів:
– маточковий нерв (n. utricularis) складає верхню частину присінкового nнерва. Починається від рецепторів еліптичного закутка присінка внутрішнього nвуха;
– передній ампульний nнерв (n. ampullaris anterior) nскладає разом з еліптичним нервом верхню частину присінкового nнерва і має рецептори в передній перетинчастій ампулі півколового каналу;
– бічний ампульний нерв n(n. ampullaris lateralis), nтак само як і два попередніх, є складовою частиною верхнього відділу присінкового нерва. Контактує з рецепторами бічної ампули nпівколового каналу;
– мішечковий nнерв (n. saccularis) проходить у нижній частині присінкового нерва і його вузла, починається від рецепторів nслухової плями мішечка;
– задній ампульний nнерв (n. ampullaris posterior) nмає рецептори в задній ампулі півколового каналу і нижньої чутливої плями nприсінка.
Аксони нейронів gangl. vestibulare формують верхній корінець VIII пари нервів, що nвиходить зі скроневої кісти через внутрішній слуховий отвір за лицевим нервом. nВерхній корінець проходить у задній мозок між мостом і мозочком, не доходячи до nдна IV шлуночка. Аксони присінкового нерва nрозділяються на висхідні і низхідні пучки.
Висхідні пучки присінкового nнерва переключаються у верхнім ядрі моста і nucl. fastigii мозочка, а також у корі черв’яка.
У мозочку відбувається безпосередній зв’язок між присінковими нервами і руховими ядрами. Низхідні пучки nпереключаються в ядрі низхідного корінця (нижнє ядро), медіальному і nлатеральному ядрах.
2. Завитковий нерв проводить звукові подразнення, nсприймані рецепторами кортієва органа завитки. nДендрити, виходячи через канали спіральної пластинки завитка, досягають клітин nспірального вузла (gangl. spirale), nрозташованого в каналі стрижня завитки. Аксони біполярних клітин формують nнижній корінець присінково-завиткового нерва, який nчерез внутрішній сонний отвір піраміди скроневої кісти виходить на основу nчерепа, проникаючи разом із присінковим нервом між nмостом і мозочком до вентрального і дорсального ядер заднього мозку. У ядрах nвідбувається переключення на слуховой провідний шлях.
Ембріогенез. nРозвиток присінково-завиткового нерва починається nнаприкінці 3-го тижня ембріонального періоду. Нейробласти nзакладаються разом з вузлом лицевого нерва. Ця спільність розвитку пояснюється nз філогенетичної точки зору тим, що вони є нервами, похідними бічної лінії. nОдночасно з вузлом закладається перетинчастий лабіринт у вигляді стовщення nповерхневої ектодерми з боків від нервової трубки, названої слуховою плакодой. На 4-му тижні плакода nтовщає і перетворюється в слуховую ямку, що nзамикається в слуховой пухирець. У період формування nслухового пухирця відбувається поділ загального нервового вузла на три: gangl. geniculi (VII пари), vestibularis, spiralis (VIII nпари). У той же час слуховой пухирець диференціюється nна півкружні канали, що філогенетично nпредставляють більш древню частину, тому що вже з’являються у риб і равликів. nДендрити нейробластів gangl. nvestibuli вростають у півкружні nканали і присінок, а дендрити клітин gangl. spirale – у завитка. Тільки на III міс ембріонального nрозвитку утворюються рецептори в кортієвому органі.
Філогенез. У nводяних тварин VIII нерв самостійно не існує, а входить до складу VII нерва і nбічної лінії. Першим диференціюється присінковий нерв nу зв’язку з появою органа рівноваги. У наземних тварин лицевий, присінковий і слуховий нерви цілком набули самостійного nзначення.
Цей нерв складається з двох частин:
– завиткового нерва (nervus cochlearis);
– присінкового нерва (nervus vestibularis).
Завитковий нерв (nervus cochlearis) є слуховим nшляхом, по якому передається інформація про характер звукових коливань в nголовний мозок.
Завитковий нерв (nervus cochlearis)
Слуховий шлях
Тіла nперших псевдоуніполярних нейронів завиткового нерва (nervus cochlearis) – слухового nшляху містяться в завитковомих вузлах; спіральних вузлах nзавитки (gangliа cochlearia; ngangliа spiralia cochleae), які розташовані nна основній пластинці завиткової протоки (lamina nbasilaris ductus cochlearis).
Периферійні nвідростки перших нейронів закінчуються nв спіральному органі завиткової протоки (organum nspirale ductus cochlearis), утворюючи синапси з волосковими рецепторними клітинами.
Центральні nвідростки перших нейронів утворюють завиткову nчастину VІІІ пари черепних нервів – завитковий нерв (nervus cochlearis), і через внутрішній слуховий отвір n(porus acusticus internus) заходять nв порожнину черепа (cavitas cranii), nа потім у міст (pons) на межі із середньою мозочковою ніжкою на її вентральній поверхні, де закінчуються синапсом nз тілом другого нейрона.
Тіла nдругих нейронів завиткового нерва (nervus cochlearis) розташовані nу передньому та задньому nзавиткових ядрах (nuclei cochleares nanterior et posterior), які проектуються у бічному куті nромбоподібної ямки (angulus lateralis nfossae rhomboideae).
Аксони других нейронів від переднього nзавиткового ядра (nucleus cochlearis nanterior) йдуть nна своєму боці до присереднього колінчастого тіла (corpus geniculatum mediale), де містяться тіла третіх нейронів. Це тринейронний слуховий шлях.
Аксони других нейронів від заднього nзавиткового ядра (nucleus cochlearis nposterior) йдуть nпо дну IV шлуночка (ventriculus quartus) nу вигляді мозкових смуг (striae medullares) і переходять на протилежний бік.
Ці волокна беруть участь в утворенні трапецієподібного nтіла (corpus trapezoideum).
Тіла nтретіх нейронів чотиринейронного завиткового nнерва (nervus cochlearis) nрозміщені у верхньому оливному ядрі (nucleus olivaris superior) – задньому nядрі трапецієподібного тіла.
Аксони третього нейрона утворюють бічну петлю (lemniscus lateralis), яка виходить nна поверхню в перешийку ромбоподібного мозку (isthmus nrhombencephali) у вигляді трикутника петлі (trigonum lemnisci).
Бічна петля (lemniscus lateralis) доходить до підкіркових центрів слуху, де розташовані тіла ІV нейронів.
Тіла nчетвертих нейронів завиткового нерва (nervus cochlearis) розташовані nв:
– присередньому nколінчастому тілі (corpus geniculatum nmediale);
– нижніх горбках покрівлі середнього мозку (colliculi inferiores tecti mesencephali).
Від присереднього колінчастого тіла (corpus ngeniculatum mediale) аксони nчетвертих або третіх нейронів через nзадню третину задньої ніжки внутрішньої капсули (crus nposterius capsulae internae) доходять nдо кори верхньої скроневої звивини (cortex gyri temporalis superioris) – це є поперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi), або nзвивини Гешля, де локалізується кірковий аналізатор слуху n(кірковий кінець слухового аналізатора).
Аксони четвертих нейронів від нижніх горбків покрівлі nсереднього мозку (colliculi inferiores ntecti mesencephali) ідуть в передніх канатиках спинного nмозку (funiculi anteriores nmedullae spinalis) у вигляді покрівельно–спинномозкового шляху n(tractus tectospinalis).
По ньому проходять імпульси, що викликають мимовільні рухи під час nсприйняття звуків, які виникають раптово (охоронний рефлекс).
Присінковий нерв (nervus vestibularis)
Цей nнерв є початком аферентного шляху, по якому nпередається інформація про рівновагу тіла людини від волоскових nрецепторних клітин, що розташовані nу півколових каналах (canales semicirculares) та присінку nвнутрішнього вуха (vestibulum auris ninterna), до nкори великого мозку (cortex cerebri).
Відчуття рівноваги nґрунтується не тільки на інформації, що підходить від рецепторів внутрішнього nвуха (auris interna), але й nвід фоторецепторів та пропріорецепторів опорно–рухового апарату.
Цю інформацію аналізує nмозочок (cerebellum) і кора великого мозку (cortex cerebri), що дає змогу nутримувати тіло у певному положенні у просторі.
Чутливі елементи органа рівноваги – це волоскові клітини (cellulae npilosae), які розташовані в присінковому nлабіринті внутрішнього вуха (labyrinthus vestibularis auris internae) і знаходяться:
– у півколових протоках nперетинчастого лабіринту (ductus semicirculares labyrinthi vestibularis), зокрема в ампульних гребенях (cristae ampullares). nВолоскові клітини (cellulae pilosae) nсприймають обертальні рухи;
– у мішечку (sacculus) і маточці (utriculus), nзокрема у їх чутливих ділянках – плямах n(maculae), волоскові клітини яких сприймають зміни nположення голови стосовно землі (при нахилах голови тощо).
Тіла nперших псевдоуніполярних нейронів присінкового нерва (nervus vestibularis) nмістяться в присінковому вузлі (ganglion nvestibulare), який розташований на дні внутрішнього слухового ходу (meatus acusticus internus).
Периферійні відростки перших нейронів утворюють:
– передній ампульний нерв (n. ampullaris anterior);
– задній ампульний нерв (n. ampullaris posterior);
– бічний ампульний нерв (n. ampullaris lateralis);
– маточково–ампулярний нерв (n. utriculoampullaris);
– маточковий нерв (n. utricularis);
– мішечків нерв (n. saccularis).
Вони утворюють синапси з волосковими рецепторними клітинами органа рівноваги.
Центральні відростки перших нейронів, що, власне, nутворюють присінковий нерв, який проходять через внутрішній слуховий отвір (porus nacusticus internus) у nпорожнину черепа (cavitas cranii), nа потім у складі присінковo–завиткового nнерва входять в міст (pons) до чотирьох присінкових nядер (nuclei vestibulares) n– других нейронів присінкового nнерву (nervus vestibularis) n– присінкового шляху.
Частина аксонів других nнейронів присінкових ядер (nuclei nvestibulares) формує присінково–спинномозковий nшлях (tractus vestibulospinalis) nі доходить до рухових ядер (nuclei motorii) у передніх рогах спинного мозку (cornua anteriora medullae spinalis).
Частина аксонів других nнейронів присінкових ядер (nuclei nvestibulares) перехрещується, прямує в таламус (thalamus), де розташовані тіла третіх нейронів.
Їх аксони йдуть до кори nвеликого мозку (cortex cerebri), nа саме до зацентральної звивини тім’яної та скроневої nчасток (gyrus postcentralis nlobulorum parietalis et temporalis) – кіркових центрів статокінетичного nаналізатора. Ці зв’язки забезпечують свідому орієнтацію в просторі.
Частина аксонів других nнейронів присінкових ядер (nuclei nvestibulares), а також частина аксонів перших nнейронів присінкового нерва (nervus nvestibularis) йде безпосередньо в мозочок (cerebellum) до клаптика (flocculus), nвузлика (nodulus) і ядра вершини; присереднього nядра мозочка (nucleus fastigii; nnucleus medialis cerebelli).
Ці nзв’язки регулюють присінкові рефлекси.
Зв’язки присінкових nядер (nuclei vestibulares) nз ядрами окорухових черепних нервів, що забезпечують рух очних яблук (bulbi oculorum), також регулюють процеси зміни положення голови і nтіла в просторі.
Язико–глотковий нерв [ IX ] (nervus nglossopharyngeus [ IX ])
Язико-глотковий нерв n(n. glossopharyngeus) змішаний (руховий, чутливий і nпарасимпатичний), за загальною схемою будови нагадує лицевий нерв.
1. nКорінці рухових волокон язико-глоткового нерва починаються від подвійного ядра, яке nрозташоване в ретикулярній формації довгастого мозку. Виходить з мозку в задній nбічній борозні довгастого мозку (позаду VIII пари). З черепа виходить через nяремний отвір (for. jugulare) nі проникає між внутрішньою яремною веною і внутрішньою сонною артерією. nІннервує єдину шило-глотковий м’яз (m. stylopharyngeus).
2. nЧутлива частина IX пари містить nрецептори для сприйняття смакових подразнень та подразнень загальної nчутливості. Як у всякого чутливого нерва, клітини розташовуються у вузлах, яких nу IX пари два: верхній (gangl. superior), nрозташований у яремному отворі та нижній (gangl. inferior) – на нижній поверхні кам’янистої частини nскроневої кісти в fossula petrosa. nАксони клітин вузлів складаються в тонкі корінці, які вступають у довгастий nмозок, з’єднуючись у висхідний і низхідний пучки: висхідний закінчується в nucl.dorsalis, що сходить – у nucl. ntr. solitarii. Висхідний nпучок містить аксони загальної чутливості, а низхідний – смакові.
Чутлива частина IX пари формується з наступних nнервів:
– язикові гілки (rr. linguales) мають смакові і загальної чутливості рецептори в nслизовій оболонці задньої частини язика. Язикові гілки виходять з кореня язика nз медіальної сторони;
– мигдаликові гілки (rr. tonsillares) складаються з волокон загальної чутливості і nчастково містять смакові. Рецептори розташовуються в піднебінних дужках і nпіднебінних мигдалинах;
– гілка сонної пазухи (r. sinus carotici) утворена nволокнами загальної чутливості. Вони контактують з рецепторами сонної пазухи і nклубочком барорецепторів у стінці внутрішньої сонної артерії перед її вступом у nсонний канал;
– глоткові гілки (rr. pharyngei) мають рецептори в nслизовій оболонці глотки. Їх волокна, об’єднавшись з чутливими і парасимпатическими волокнами X пари і симпатичними нервами, nутворюють глоткове сплетення.
3. Парасимпатична (секреторна) частина волокон язико-глоткового нерва починається від нижнього nслиновидільного ядра (nucl. salivatorius ninferior) довгастого мозку. Виходить з мозку разом з nруховими і вхідними чутливими волокнами. На зовнішній основі черепа, у місці nрозташування gangl. inferior, nпарасимпатичні волокна залишають IX нерв і через canaliculus ntympanicus проходять в барабанному каналі скроневої nкісти як барабанний нерв (n. tympanicus), що містить nтакож волокна загальної чутливості. Ці волокна контактують з рецепторами слизової nоболонки барабанної порожнини. Парасимпатичні і чутливі волокна беруть участь в nутворенні барабанного сплетення. Симпатичні волокна проникають у барабанну nпорожнину з нервового сплетення внутрішньої сонної артерії, проходячи через canaliculus caroticotympanicus. nБарабанний нерв виходить з каналу через малий кам’янистий отвір, що знаходиться nна передній стінці кам’янистої частини скроневої кісти, і лягає в борозну nмалого кам’янистого нерва (n. petrosus minor); малий кам’янистий нерв проникає через сполучну nтканину рваного отвору на основі черепа і йде до вушного вузла (gangl. oticum), у якому nвідбувається переключення парасимпатичних волокон на II нейрон. Вушний вузол nмає форму пластинки, величиною 3-
Ембріогенез. nРозвиток язико-глоткового нерва зв’язано з nдиференціацією зябрового апарата. Наприкінці 3-го тижня ембріонального періоду nзакладаються два вузли, їх нейробласти проростають у nглотку і язик. До чутливих волокон приєднуються парасимпатичні і незначне число nрухових волокон.
Філогенез. IX нерв nє типовим нервом зябрового апарата. У риб і водяних амфібій він виходить з nпорожнини черепа самостійно через особливий отвір, в інших– nразом із блукаючим нервом. У амфібій IX і X нерви мають загальний вузол, в nінших тваринні вузли розташовані поруч, однак являють собою анатомічно різні nутворення. У риб і водяних амфібій нерв має три гілки: піднебінну, предзяброву і зазяброву. У nназемних хребтових зазяброва гілка іннервує глотку і nязик, виконуючи функцію головного смакового нерва.
Він є мішаним, складається з nчутливих, рухових і парасимпатичних волокон, має такі ядра в довгастому мозку:
– рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus);
– смакове (чутливе) ядро nодинокого шляху (nucleus tractus solitarii);
– парасимпатичне нижнє nслиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior).
В яремному отворі (foramen jugulare) язико–глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) потовщується і утворює:
– чутливий nверхній вузол (ganglion superius).
А при виході з яремного nотвору (foramen jugulare) утворює:
– чутливий нижній nвузол (ganglion inferius).
У цих вузлах розміщені тіла nчутливих псевдоуніполярних нейронів.
Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), язико–глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) заходить nв корінь язика (radix linguae), nде розгалужується на кінцеві язикові гілки (rami linguales), що іннервують nслизову оболонку задньої третини язика (pars tertia tunicae mucosae linguae).
По цих чутливих гілках передається nчутлива інформація про смакову і загальну чутливість (біль, температура, nдотик).
Від язико–глоткового нерва (nervus glossopharyngeus) відходять такі гілки:
– чутливі глоткові nгілки (rr. npharyngei), що йдуть nдо бічної стінки глотки (paries lateralis pharyngis), де разом з nгілками блукаючого нерва і від симпатичного стовбура (nervus nvagus et truncus sympaticus) утворюють глоткове сплетення (plexus pharyngeus).
– мигдаликові гілки (rr. tonsillares), що ідуть nдо слизової оболонки:
– піднебінних мигдаликів n(tunica mucosa tonsillarum palatinarum);
– піднебінних дужок (arcus palatini);
– гілка шило–глоткового м’яза (r. musculi stylopharyngei) – рухова nгілка, що утворена аксонами рухових клітин подвійного ядра (nucleus ambiguus). Вона іннервує:
– шило–глотковий м’яз (m. stylopharyngeus);
– гілка сонної пазухи (r. sinus carotici), що іннервує:
– сонний клубочок (glomus caroticum);
– стінку сонної пазухи (paries sinus carotici);
– барабанний нерв (n. tympanicus) n– мішаний нерв (має чутливі і парасимпатичні), який через барабанний каналець скроневої кістки (canaliculus ntympanicus ossis temporalis) входить nу барабанну порожнину (cavitas tympani).
У барабанній порожнині n(cavitas tympani) чутливі гілки барабанного нерва (n. tympanicus) nразом із сонно–барабанними нервами (nn. caroticotympanici) – симпатичними нервами, утворюють барабанне сплетення; сплетення nЯкобсона (plexus tympanicus), nяке іннервує:
– слизову оболонку nбарабанної порожнини (tunica mucosa ncavitatis tympani).
Парасимпатичні передвузлові nнервові волокна (neurofibrae parasympathicae npreganglionicae), що ідуть від нижнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius inferior), виходять nз барабанної порожнини (cavitas tympani) через розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris) nі мають назву малого кам’янистого нерва (n. petrosus minor).
Малий кам’янистий нерв (n. petrosus minor) проходить по nоднойменній борозні і входить у парасимпатичний вушний вузол (ganglion oticum), де розташовані nтіла других нейронів.
Від парасимпатичного вушного nвузла (ganglion oticum) завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) nпідходять до привушної залози (glandula parotidea), забезпечують nсекреторну іннервацію привушної залози – glandula parotidea.
По парасимпатичних nнервових волокнах передається nкоманда на виділення серозного секрету цією великою слинною залозою.
Тема 2. Головна та шийна частини X пари черепних нервів.
Блукаючий нерв [ X ] (nervus nvagus [ X ])
Блукаючий нерв (n.vagus) nзмішаний, має у своєму складі п’ять типів волокон:
– загальні соматичні чутливі (аферентні);
– загальні вісцеральні чутливі;
– смакові чутливі;
– рухові (еферентні);
– парасимпатичні.
Крім того, до блукаючого нерва приєднуються nсимпатичні волокна до шийної частини, до грудної і черевної частин.
1. Чутлива частина блукаючого нерва зв’язана з nверхнім вузлом, розташованим у яремному отворі і є скупченням загальних nчутливих клітин. Нижній вузол розташований нижче яремного отвору, містить nзагальні вісцеральні та смакові чутливі клітини. Дендрити клітин формують гілки nблукаючого нерва, а аксони – головний стовбур блукаючого нерва. Аксони псевдоуніполярних клітин верхнього і нижнього вузлів nпроходять через яремний отвір до ядра довгастого мозку (nucl. ntr. solitarii). Дендрити nпочинаються від рецепторів органів. До них приєднуються рухові і парасимпатичні nволокна, утворюючи загальні нервові гілки.
2. Рухова частина блукаючого nнерва починається від подвійного ядра (nucl. ambiguus), іннервуючи поперечно-посмуговані м’язи м’якого nпіднебіння, гортані і глотки. Ці рухові нерви також йдуть до органів разом з nчутливими і парасимпатичними волокнами.
3. nПарасимпатична частина блукаючого нерва починається від вегетативного nдорсального ядра (nucl. dorsalis), nзакінчуючись в численних дрібних вузлах, що знаходяться в товщі його стовбура і nгілок, у стінках внутрішніх органів, де формуються внутрішньостінкові nнервові сплетення. Другий нейрон (постгангліонарний) nзакінчується в слизовій оболонці, залозах, гладких м’язах стінок судин, nбронхів, серця і внутрішніх органів черевної порожнини. Парасимпатичні волокна nрозширюють кровоносні судини, звужують бронхи, підсилюють перистальтику органів nтравлення, сповільнюють ритм і підсилюють силу серцевих скорочень.
Рухові, чутливі і парасимпатичні nволокна розташовуються в одному стовбурі. На основі головного мозку блукаючий nнерв має 10-20 тонких корінців, що знаходяться між пірамідою й оливою в задній nбічній борозні довгастого мозку, які об’єднуються біля яремного отвору (for. jugulare) в один стовбур. nНижче яремного отвору блукаючий нерв розташований між язико-глотковим nнервом попереду, додатковим нервом і внутрішньою яремною веною позаду і nпід’язиковим нервом присередньо. На шиї блукаючий nнерв лежить між внутрішньою яремною веною і внутрішньою сонною артерією, а в nнижньому відділі шиї – між яремною веною і загальною сонною артерією. Судини і nнерви шиї вкриті загальним фасціальним листком. З nділянці шиї через верхній отвір грудної клітки блукаючий нерв проникає в заднє средостение. Правий нерв проходить попереду правої nпідключичної артерії, а ліворуч – перед дугою аорти. Відтак обидва нерви йдуть nпозаду бронхів і розділяються на численні гілки в адвентиції стравоходу, в nділянці якого вони формують разом із симпатичними волокнами нервове стравохідне nсплетення. Біля стравохідного отвору діафрагми волокна утворюють блукаючі nстовбури: передній (лівий) знаходиться перед стравоходом, задній (правий) – за nним (truncus vagalis anterior et posterior); nпо своєму складу вони відповідають правому і лівому блукаючим нервам. Обоє nблукаючих стовбурів разом зі стравоходом проникають у черевну порожнину, у якій nлівий стовбур розгалужується в малому чепці n(сальнику), на малій кривині і передній стінці шлунка, правий – на задній nстінці шлунка й у черевному нервовому сплетенні (plexus nceliacus). Гілки блукаючого нерва розділяються на nшийні, грудні і черевні.
Гілки шийного nвідділу блукаючого нерва
Оболонна гілка n(r. meningeus) чутлива, коротка. Її рецептори nрозташовані у черепній твердій оболони задньої черепої ямки. Волокна направляються до яремного отвору і nвступають у верхній вузол блукаючого нерва. Вушна гілка (r. auricularis) nзагальна соматична, чутлива. Вона контактує з рецепторами задньої стінки nзовнішнього слухового ходу, шкіри вушної раковини. Нерв проходить повз canaliculus mastoideus, потім по nпередній або бічній поверхні цибулини яремної вени і входить у верхній вузол nблукаючого нерва.
Біля цибулини яремної вени у вушну гілку входять nчутливі гілки вушного і язико-глоткового нервів, nутворюючи сполучну гілка. Є також сполучна гілка вушного нерва з лицевим, nутворена таким чином, що в ділянці соскоподібного відростка і заднього вушного nм’яза є чутливі рецептори вушної гілки блукаючого нерва. Їхні волокна входять nдо складу заднього вушного нерва, а потім у стовбур лицевого нерва. Залишаючи nлицевий нерв, вони входять до складу вушних гілок, досягаючи клітин верхнього nвузла блукаючого нерва.
Глоткові гілки (rr. pharyngei) мають чутливі і рухові волокна. Чутливі волокна nпочинаються від рецепторів, що знаходяться в м’язовій і слизовій оболонках nглотки, м’якого піднебіння, кореня язика, щитоподібної та паращитоподібної nзалоз. У надгортаннику знаходяться смакові чутливі рецептори.
Волокна, почавшись від рецепторів глотки, беруть nучасть в утворенні глоткового сплетення. На бічній поверхні глотки виходять nтонкі глоткові гілки, що проходять між внутрішньою і зовнішньою сонними nартеріями і вступають у стовбур блукаючого нерва біля нижнього вузла.
До чутливих волокон приєднуються рухові для nіннервації м’язів глотки, а також симпатичні волокна від верхнього шийного nсимпатичного вузла.
Верхній гортанний нерв (т. рhаrуngеus nsuperior) змішаний, чутливі волокна починаються від nрецепторів слизової оболонки гортані вище голосової щілини. Волокна йдуть вверх nу підслизовомк шарі і через отвір у membrana thyrohyoidea виходять на nїї поверхню, утворюючи внутрішню гілку верхнього гортанного нерва. Ця гілка nрозташовується за великими судинами шиї на бічній стінці глотки і досягає nверхнього гортанного нерва, що впадає біля нижнього вузла в блукаючий нерв. nЙого рухові волокна приєднуються до чутливого і на рівні великого ріжка nпід’язикової кісти, залишають чутливі волокна й утворюють зовнішню гілку, що nіннервує m. crycothyroideus і нижній стискач глотки. nУ зовнішню гілка входять симпатичні волокна від верхнього шийного симпатичного nвузла.
Верхні серцеві гілки (rr. сагdіасі superiores) змішані, nмістять чутливі і парасимпатичні волокна.
Рецептори чутливих волокон знаходяться в стінці nсерця. Потім чутливі волокна виходять із серця і беруть участь в утворенні nповерхневого і глибокого серцевих сплетень.
Сплетення формуються на аорті і за нею. З nповерхневого і глибокого серцевих сплетень починається гілка верхнього nсерцевого нерва, що супроводжує блукаючий нерв і з’єднується з ним на ділянці nміж впадінням верхнього і поворотного гортанного нервів. Парасимпатичні волокна nприєднуються до чутливих, беруть участь в утворенні поверхневого і глибокого nсерцевого сплетення, а потім закінчуються в інтраорганних nсплетеннях серця.
Нижні серцеві гілки (гг. сагdiaci ninferiores) також містять чутливі і парасимпатичні nволокна. Почавшись від рецепторів стінки серця, вони проходять через поверхневе nі глибоке серцеві сплетення і впадають у поворотний гортанний і блукаючий нерви nна рівні підключичної артерії. Парасимпатичні волокна виходять із блукаючого і nповоротного гортанного нервів, беручи участь в утворенні поверхневого і nглибокого сплетень серця, а потім – у інтраорганних nсплетеннях серця.
Гілки грудного відділу блукаючого нерва
Поворотний гортанний нерв (n. laryngeus nrecurrens) складається з чутливих, рухових і nпарасимпатичних волокон. Формується з наступних гілок:
1) нижній гортанний нерв (n. laryngeus ninferior) має чутливі рецептори в слизовій оболонці nгортані нижче голосових зв’язок. У ньому проходять рухові гілки до м’язів nгортані, за винятком персне-щитоподібного м’яза (m. cricothyroideus). Парасимпатичні волокна іннервують слизові nзалози слизової оболонки;
2) nгілки до трахеї (rr. ntracheales) контактують з чутливими рецепторами nтрахеї, гортані і стравоходу. У їхньому складі проходять і симпатичні волокна, nщо формують сплетення на поверхні трахеї та іннервує трахею, гортань і nстравохід;
3) nстравохідні гілки (rr. nesophagei) мають рецептори в стінці стравоходу; разом nз парасимпатичними і симпатичними волокнами в утворенні стравохідного сплетення nберуть участь і чутливі волокна;
4) nщитоподібні гілки (rr. nthyroidei) починаються від чутливих рецепторів nщитоподібної і паращитоподібної залоз. У їхньому nскладі до залоз приходять парасимпатичні волокна;
5) nгрудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) nконтактують з рецепторами серця й аорти. Волокна проходять через шийно-грудне nсплетення, а потім входять у лівий поворотний і правий блукаючий нерви. У nскладі зазначених гілок до серця проходять парасимпатичні волокна, які nутворюють сплетення за аортою.
Таким чином, нижній гортанний нерв, трахейні, nстравохідні, щитоподібні і грудні серцеві гілки з’єднуються в поворотний nгортанний нерв, який розташовується ліворуч за щитоподібною залозою. Проходячи nміж трахеєю і стравоходом, він спускається в грудну порожнину по передній nповерхні аорти, потім обгинає її і, вийшовши на задню сторону аорти, вступає в nлівий блукаючий нерв. Правий гортанний нерв розташовується на бічній поверхні nтрахеї, спускається до правої підключичної артерії і, обігнувши її, вступає в nправий блукаючий нерв. Гілки до трахеї мають чутливі рецептори в її стінці. nВолокна беруть участь в утворенні трахейного сплетення, потім на бічній nповерхні трахеї входять у блукаючі нерви. До них приєднуються парасимпатичні nволокна, що головним чином і утворюють трахейне сплетення, що іннервує слизову nоболонку.
Бронхові гілки (rr. bronchiales) починаються від рецепторів бронхів і nвісцеральної плеври. Волокна по бронхах досягають заднього средостіння nі вступають у блукаючі нерви. У складі чутливих бронхових nгілок до бронхів проходять від блукаючого нерва парасимпатичні волокна, до них nтакож приєднуються симпатичні волокна, які утворюють бронхове nсплетення, що поширюється до вісцеральної плеври, де формується переднє і заднє nлегеневі сплетення.
Стравохідні гілки (rr. esophagei) складаються з чутливих, парасимпатичних і nсимпатичних волокон, які беруть участь в утворенні екстраорганних nі інтраорганних сплетень.
Перикардіальні гілки (rr. pericardiaci) мають рецептори в задній частині перикарда. nЇхні чутливі волокна входять у задньому средостінні nбезпосередньо в блукаючий нерв.
Гілки блукаючих nстовбурів у черевній порожнині
1. nПередні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores) nскладаються з чутливих, парасимпатичних і симпатичних волокон. Чутливі волокна nмають рецептори в стінці шлунка й в ділянці малої кривини входять у передній nблукаючий стовбур. Парасимпатичні і симпатичні волокна виходять з переднього nблукаючого стовбура і на малій кривині шлунка утворюють екстраорганні nсплетення, гілки яких проникають у товщу стінки шлунка, формуючи підсерозне, міжм’язові та підслизові сплетення.
2. nЗадні шлункові гілки (rr. gastrici posteriores) nскладаються з чутливих, парасимпатичних і симпатичних волокон. Рецептори nчутливих волокон знаходяться у всіх шарах шлунка і входять у задній блукаючий nстовбур. Парасимпатичні і симпатичні волокна утворюють інтраорганні nпошарові сплетення.
3. nЧревні гілки (rr. celiaci) відходять від nзаднього блукаючого стовбура. По складу переважно парасимпатичні. Беруть участь nв утворенні черевного сплетення (plexus celiacus).
Від черевного сплетення по кровоносних судинах nрозходяться парасимпатичні гілки до внутрішніх органів: шлунку, печінці, nселезінці, ниркам, підшлунковій залозі, тонкій та товстій кишки (до nсигмоподібної кишки).
Ембріогенез. У першу nчергу на початку 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку закладається чуливе ядро в базальній пластинці, а на периферії – верхній nі нижній вузли. На 7-му тижні вузли уже настільки розвинуті, що відростки їх нейробластів проростають у серце і кишкову трубку. На 5-му nтижню до чутливих волокон приєднуються рухові і парасимпатичні. Парасимпатичні nволокна в стінці органів утворюють дрібні вузли, де і переключаються на короткі nпостгангліонарні волокна.
Філогенез. У nнижчих риб блукаючий нерв представляє комплекс багатьох нервових стовбурів, що nрозгалужуються у певних зябрових дугах. У костистих риб ці окремі нерви поєднуються nв один стовбур блукаючого нерва і його ядра переміщаються зі спинного мозку в nдовгастий. Блукаючий нерв забезпечує іннервацією всі зяброві дуги, окрім nпершої, котра іннервуєтся n.glossopharyngeus. nУ селяхій блукаючий нерв виходить з довгастого мозку декількома nкорінцями. У вищих риб і амфібій корінці поєднуються в дорсальний і nвентральний. Дорсальна гілка представлена чутливими волокнами і називається у nводяних тварин бічною гілкою (r.lateralis). Бічна nгілка тягнеться уздовж усього тіла, знаходячись у горизонтальній перегородці nміж вентральними і дорсальними м’язами тіла. У наземних тварин, починаючи від nамніот, бічний нерв редукується і залишається тільки n. auricularis, nщо є й у людини. Вентральна гілка блукаючого нерва називається зяброво-кишковим nстовбуром (truncus brachiointestinalis), nмістить чутливі, рухові і парасимпатичні волокна. Вентральна гілка йде каудально над зябровими дугами, де є вузлики. Їхні nрецептори знаходяться в зябрових дугах, від яких n.pretrematicus nйде по передньому краї зябрової дуги, n. posttrematicus– по задньому. У ці nзяброві гілки входять глоткові гілки, що мають рецептори в стінці глотки. У nвищих риб і водяних амфібій зябровий апарат вкоротчується nчи зникає. У цьому випадку, природно, зяброві гілки поєднуються в загальний стовбур, nа вузли зливаються у верхній і нижній вузли, що збереглися в людини. Вентральна nгілка іннервує у тварин стравохід, шлунок, початок середньої кишки, плавальний nміхур і серце. В амніот і більш високо розвитих тварин при відсутності бічної nлінії виникає атрофія бічної гілки блукаючого нерва. Залишається тільки n. auricularis, багато вузлів поєднуються в два. У рептилій – rr. pharyngei мають метамерну nбудову, відповідно до дуги аорти. Перша гілка у тварин, які стоять вище по nрозвитку, перетворюються у верхній гортанний нерв (n.laryngeus nsuperior), остання – у нижній гортанний нерв (n.laryngeus inferior), а нервові nгілки, що знаходяться між ними, перетворюються в гілки для іннервації глотки і nсерця. У ссавців мається особливий хід n. laryngeus inferior, що пояснюється зсувом серця в каудальному nнапрямку і відповідно дуги аорти і великих судин. У результаті нерв із грудної nпорожнини повертається на шию для іннервації гортані й інших органів. Тільки з nпозицій порівняльної анатомії є зрозумілим факт такої обширної nзони іннервації блукаючим нервом багатьох органів грудної і черевної порожнин. nЦе пояснюється тим, що в нижчих тварин (водяних) органи лежали біля голови, а nпотім у міру розвитку поступово зміщалися в каудальному напрямку і захоплювали nза собою гілки блукаючого нерва.
Блукаючий нерв є нервом IV глоткової дуги. Має три ядра в дорзальній nчастині довгастого мозку: подвійне ядро (писі, ambiguus), рухове, об’єднане з ядром язпкоглоткового нерва; заднє (писі. dorsalis n. vagi), парасимпатичне, та nядро одинокого nшляху (писі. tr. solitarius), чутливе. nБлукаючий нерв — найдовший серед черепних нервів. Сфера його іннервації nпростягається від твердої оболони голов nного мозку до сигмоподібної ободової кишки.
Цей нерв мішаний, nскладається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон, має такі ядра в nдовгастому мозку (medulla oblongata):
– рухове подвійне nядро (nucleus nambiguus);
– чутливе ядро nодинокого шляху (nucleus tractus solitarii);
– парасимпатичне заднє nядро блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi), яке проектується в трикутнику блукаючого nнерва ромбоподібної ямки (trigonum nervi vagi fossae nrhomboideae).
Блукаючий нерв (nervus vagus) виходить:
– на основі мозку позаду дев’ятої пари із задньобічної nборозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis nmyelencephali);
– із черепа (cranium) – через nяремний отвір (foramen jugulare).
В яремному отворі (foramen jugulare) та зразу після nвиходу з нього нерв утворює два потовщення – чутливі вузли:
– верхній вузол (ganglion superius);
– нижній вузол (ganglion inferius).
У цих вузлах лежать тіла nчутливих псевдоуніполярних нейронів блукаючого нерва n(nervus vagus).
Вийшовши з яремного nотвору (foramen jugulare), nблукаючий нерв (nervus vagus) nпрямує донизу, де іде у складі судинно–нервового nпучка шиї між:
– внутрішньою яремною веною n(vena jugularis interna);
– загальною сонною артерією n(arteria carotis communis);
– внутрішньою сонною nартерією (arteria carotis interna).
Через верхній отвір nгрудної клітки (apertura thoracis nsuperior) блукаючий nнерв (nervus vagus) проходить у порожнину грудної клітки n(cavitas thoracis).
Тут правий і лівий блукаючі nнерви (nervi vagi dexter et sinister) nйдуть спочатку позаду кореня nлегень (radix pulmonis), nа потім правий блукаючий нерв n(nervus vagus dexter) переходить на nзадню, а лівий – на передню nповерхню стравоходу (facies anterior noesophagi).
У ділянці стравоходу (oesophagus) гілки обох блукаючих нервів утворюють:
– стравохідне сплетення (plexus oesophageus).
Із останнього формуються:
– передній блукаючий стовбур (truncus vagalis anterior);
– задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior).
Вони разом із стравоходом n(oesophagus) проходять nчерез стравохідний розтвір діафрагми (hiatus oesophageus diaphragmatis) в nчеревну порожнину (cavitas abdominis), де на nпередній і задній стінках шлунка (parietes anterior et posterior ngastris) розгалужуються на:
– передні шлункові гілки n(rr. gastrici anteriores), це гілки лівого блукаючого нерва (nervus vagus sinister), nа саме переднього блукаючого стовбура (truncus vagalis anterior);
– задні шлункові гілки (rr. gastrici posteriores), це гілки nправого блукаючого нерва (nervus vagus ndexter), а саме заднього блукаючого стовбура (truncus vagalis posterior).
Топографічно блукаючий нерв (nervus vagus) має:
– черепну частину (pars cranialis);
– шийну частину (pars cervicalis);
– грудну частину (pars thoracica);
– черевну частину (pars abdominalis).
Від черепної частини блукаючого нерва (pars cranialis nervi vagi) відходять такі чутливі гілки:
– оболонна nгілка (r. meningeus), яка відходить nвід верхнього вузла (ganglion superius) і йде до черепної nтвердої оболони задньої черепної ямки (dura mater cranialis nfossae cranii posterioris);
– вушна гілка (r. auricularis), nяка починається від верхнього nвузла (ganglion superius), nпроходить через соскоподібний nканалець скроневої кістки (canaliculus mastoideus ossis temporalis) та іннервує nшкіру:
– зовнішньої поверхні вушної nраковини (auricula);
– задньої стінки зовнішнього nслухового ходу (paries posterior nmeatus acustici externi).
Від шийної частини блукаючого нерва (pars cervicalis nervi vagi) відходять:
– глоткова гілка (r. npharyngeus), яка разом nз гілками язико–глоткового нерва (rami nervi glossopharyngei) nі завузловими симпатичного стовбура (truncus sympathicus) утворює глоткове сплетення (plexus pharyngeus). Зокрема, по nсимпатичних гілках передається команда на пригнічення виділення секрету nзалозами слизової оболонки глотки. Глоткова гілка, що складається з рухових nволокон, іннервує:
– верхній та середній м’язи–звужувачі глотки (mm. nconstrictores pharyngis superior et medius);
– м’язи м’якого nпіднебіння (mm. palati mollis), за винятком м’яза–натягувача nпіднебінної завіски (m. tensor veli npalatini);
– верхній гортанний нерв n(n. laryngeus superior), що nвідходить від блукаючого нерва (nervus vagus) нижче нижнього вузла (ganglion inferius) – зовнішня гілка (r. externus), nщо має рухові нервові волокна; та від nсамого нижнього вузла – внутрішня гілка (ramus ninternus), що несе чутливі нервові волокна.
Рухові волокна верхнього гортанного нерва (n. laryngeus superior) іннервують:
– персне–щитоподібний nм’яз (m. cricothyroideus);
– нижній м’яз–звужувач nглотки (m. constrictor pharyngis ninferior).
Чутливі волокна верхнього гортанного нерва (n. laryngeus superior) іннервують:
– слизову оболонку гортані nнад голосовою складкою (tunica mucosa nlaryngis supra plicam vocalem);
– слизову оболонку кореня nязика та надгортанника (tunica mucosa nradicis linguae et epiglottidis);
– верхні шийні серцеві гілки n(rr. cardiaci cervicales superiores), що є парасимпатичними, nвони опускаються уздовж загальної nсонної артерії (a. carotis communis) nта разом з чутливими нервовими волокнами і завузловими nнервовими волокнами симпатичного стовбура (truncus nsympathicus) входять nдо складу серцевого сплетення (plexus cardiacus).
По парасимпатичних nнервових волокнах верхніх шийних серцевих гілок передається команда nна зменшення частоти і сили серцевих скорочень та звуження судин серця; по чутливих nнервових волокнах йде інформація про тиск крові в серцевих камерах і дузі аорти.
У складі гілок грудної та черевної частин блукаючого nнерва проходять тільки парасимпатичні передвузлові nта чутливі нервові волокна.
Від грудної частини (pars nthoracica) блукаючого нерва відходять:
– поворотний гортанний нерв n(n. laryngeus recurrens) – nзліва огинає знизу дугу аорти, а справа огинає знизу праву підключичну артерію, nповертається на шию через верхній отвір грудної клітки n(apertura thoracis superior) і своєю кінцевою гілкою – нижнім nгортанним нервом (n. laryngeus inferior) – іннервує nслизову оболонку гортані під голосовою щілиною (tunica nmucosa laryngis sub rima glottidis).
Його рухові волокна іннервують усі м’язи гортані n(larynx), за винятком персне–щитоподібного nм’яза (m. cricothyroideus).
Від поворотного гортанного nнерва (n. laryngeus recurrens) nвідходять:
– трахейні гілки (rr. tracheales), чутливі та nпарасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae);
– стравохідні гілки (rr. oesophagei), чутливі та nпарасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae);
– нижні серцеві гілки (rr. cardiaci inferiores), nпарасимпатичні, що йдуть до серцевого сплетення (plexus ncardiacus);
– грудні серцеві гілки n(rr. cardiaci thoracici) – парасимпатичні, йдуть до серцевого сплетення (plexus cardiacus). По цих гілках nпередається команда на зменшення частоти і сили серцевих скорочень та звуження nсудин серця;
– трахейні та бронхові nгілки (rr. tracheales net bronchiales), що з’єднуються із завузловими nволокнами від симпатичного стовбура (truncus sympathicus) і утворюють nлегеневе nсплетення (plexus pulmonalis). Останнє оточує nбронхи (bronchi) і разом з ними входить у легені (pulmones);
– стравохідні гілки n(rr. oesophagei), що утворюють стравохідне сплетення (plexus oesophageus).
Від черевної частини блукаючого нерва (pars abdominalis nervi vagi) відходять передній блукаючиий nстовбур (truncus vagalis nanterior) та задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior).
Ці стовбури, вийшовши, nвідповідно, на передню і задню стінки шлунка, утворюють разом із завузловими nсимпатичними волокнами, відповідно, переднє nі заднє шлункові сплетення (plexus gastrici anterior et posterior).
Від цих сплетень відходять гілки до:
– шлунка (gaster);
– печінки (hepar);
– селезінки (splen);
– підшлункової залози (pancreas);
– нирок (renes);
– тонкої кишки (intestinum tenue);
– товстої кишки (intestinum crassum) аж до входу в малий таз (верхній відділ низхідної nободової кишки).
Отже, гілки переднього блукаючого стовбура (rami ntrunci vagalis anterioris) іннервують:
– шлунково–кишкову трубку до низхідної ободової кишки (colon descendens), а
– гілки заднього стовбура (rami trunci vagalis posterioris) заходять nв черевне сплетення (plexus coeliacus) і разом з його волокнами іннервують:
– органи черевної порожнини (organa cavitatis abdominis).
По парасимпатичних нервових nволокнах, що переключаються на другі нейрони в інтрамуральних nвузлах, передається команда на посилення перистальтики, розслаблення nм’язів–стискачів і виділення секрету залозами.
По чутливих нервових nволокнах передається чутлива інформація від органів черевної порожнини до рівня nвходу в малий таз.
Судини шлунка і кишки іннервуються тільки симпатичними нервовими волокнами.
Тема 3. Практичні завдання по nпрепаруванні кровоносних судин, нервів і шляхів відтоку лімфи від органів nголови та шиї.
Перелік питань до nзмістових модулів №13 та n14.
Черепні нерви, судини голови та шиї
1. nНазвати дванадцять nпар черепних нервів.
2. nКласифікація nчерепних нервів за складом волокон.
3. nКласифікація nчерепних нервів за походженням.
4. nАнатомічні відміни nчерепних і спинномозкових нервів.
5. nЗагальний план nбудови рухових черепних нервів. Намалювати схему.
6. nЗагальний план nбудови чутливих ( справжніх)черепних нервів. Намалювати схему.
7. nЗагальний план nбудови змішаних черепних нервів. Намалювати схему.
8. nЗагальний план nбудови чутливих черепних нервів, похідних головного мозку.
9. nАнатомічні відміни nбудови чутливих черепних нервів, похідних головного мозку, від справжніх nчутливих черепних нервів.
10. n I пара черепних нервів: розвиток, загальна nхарактеристика, утворення, топографія.
11. nII пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика, утворення, топографія.
12. nIII пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із nчерепу, гілки, ділянки іннервації.
13. nЗагальна будова nвегетативного вузла голови: корінці, їх утворення; гілки, їх склад і об’єкти nіннервації.
14. nВійковий вузол: nтопографія, корінці, гілки, ділянки іннервації.
15. nIV пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика, ядро, вихід із мозку, вихід із nчерепу, ділянки іннервації.
16. nV пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика; внутрішньочерепна частина V пари.
17. nV пара черепних nнервів: чутливий вузол V пари, його топографія, хід центральних і периферійних nволокон.
18. nV пара черепних nнервів: 1-ша гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки nіннервації.
19. nV пара черепних nнервів: 2-га гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки nіннервації.
20. nКрило-піднебінний nвузол: топографія, корінці, гілки, ділянки іннервації.
21. nV пара черепних nнервів: 3-тя гілка V пари – утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки nіннервації.
22. nПіднижньощелепний вузол: топографія, nкорінці, гілки, ділянки іннервації.
23. nПід’язиковий вузол: nтопографія, корінці, гілки, ділянки іннервації.
24. nВушний вузол: nтопографія, корінці, гілки, ділянки іннервації.
25. nVI пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика, ядро, вихід із мозку, вихід із nчерепа, ділянки іннервації.
26. nVII пара черепних nнервів і проміжний нерв: розвиток, загальна характеристика, ядра, топографія, nгілки, ділянки іннервації.
27. nВегетативні вузли nголови, зв’язані із проміжним нервом: їх корінці, гілки, ділянки іннервації.
28. nVIII пара черепних nнервів: розвиток, частини, їх загальна характеристика, ядра, утворення, nтопографія.
29. nIX пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із nчерепу, гілки, ділянки іннервації.
30. nX пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із nчерепа, частини, їх топографія.
31. nX пара черепних nнервів: гілки головної і шийної частин – їх топографія, склад волокон, ділянки nіннервації.
32. nX пара черепних nнервів: гілки грудної і черевної частин – їх топографія, склад волокон, ділянки nіннервації.
33. nXI пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із nчерепа, ділянки іннервації.
34. nXII пара черепних nнервів: розвиток, загальна характеристика, ядро, вихід із мозку, вихід із nчерепа, топографія, ділянки іннервації.
35. nАорта: частини, їх nтопографія. Дуга аорти, її гілки: описати і продемонструвати на препараті.
36. nВаріанти та nаномалії розвитку гілок дуги аорти. Роботи М.А.Тихомирова.
37. nЗагальна сонна nартерія: початок ( лівої і правої), їх топографія, гілки; описати і nпродемонструвати на препараті.
38. nЗовнішня сонна nартерія: топографія, класифікація гілок.
39. nЗовнішня сонна nартерія: передня група гілок, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препараті.
40. nЗовнішня сонна nартерія: язикова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препараті.
41. nЗовнішня сонна nартерія: лицева артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати nі продемонструвати на препараті.
42. nЗовнішня сонна nартерія: задня група гілок, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препараті.
43. nЗовнішня сонна nартерія: середня група гілок, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препараті.
44. nЗовнішня сонна nартерія: поверхнева скронева артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препараті.
45. nЗовнішня сонна nартерія: верхньощелепна артерія, її топографія, частини, гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препараті.
46. nВнутрішня сонна nартерія: частини, їх топографія; описати і продемонструвати на препараті.
47. nВнутрішня сонна nартерія: шийна, кам’яниста, печериста частини, їх топографія, гілки, ділянки nкровопостачання.
48. nВнутрішня сонна nартерія: мозкова частина, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препараті.
49. nВнутрішня сонна nартерія: очна артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
50. nПідключична nартерія: початок ( правої і лівої артерії), топографічні відділи підключичної nартерії, гілки в кожному відділі; продемонструвати на препараті.
51. nПідключична nартерія: хребтова артерія, частини, їх топографія, гілки кожної частини, nділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препараті.
52. nОсновна артерія: nутворення, топографія, гілки; описати і продемонструвати на препаратах.
53. nАртеріальне коло nмозку: топографія, утворення, функціональне значення; описати і nпродемонструвати на препараті.
54. nПідключична nартерія: внутрішня грудна артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препараті.
55. nПідключична nартерія, :щито-шийний стовбур, його гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препараті.
56. nПідключична nартерія:, реброво-шийний стовбур, його гілки, ділянки кровопостачання; описати nі продемонструвати на препараті.
57. nВнутрішня яремна nвена: утворення, топографія.; класифікація протоків.
58. nВнутрішньочерепні nпритоки внутрішньої яремної вени: назвати, описати і продемонструвати на nпрепаратах.
59. nПозачерепні притоки внутрішньої яремної nвени: назвати, описати ділянки збору венозної крові.
60. nКрилоподібне nсплетення: топографія, утворення.
61. nАнастомози між nвнутрішньочерепними та позачерепними притоками nвнутрішньої яремної вени.
62. nВенозний кут: nутворення, топографія; описати і продемонструвати на препаратах.
63. nЗовнішня яремна nвена: утворення. топографія, притоки.
64. nПередня яремна nвена: утворення. топографія, притоки. Яремна венозна дуга: топографія, nутворення.
65. nПлечо-головна вена: утворення. nтопографія, притоки.
66. nВерхня порожниста nвена: утворення, топографія, притоки.
67. nГрудна протока: nкорені, топографія, притоки, місце впадіння у венозну систему.
68. nПрава лімфатична nпротока: корені, топографія, місце впадіння у венозну систему.
69. nЯремні стовбури: nутворення, топографія, ділянки збору лімфи, впадіння до лімфатичних проток.
70. nЛімфатичні вузли nголови: класифікація, топографія, ділянки збору лімфи, шляхи відтоку лімфи.
71. nЛімфатичні вузли nшиї: класифікація, топографія, ділянки збору лімфи, шляхи відтоку лімфи.
72. nКровопостачання nвеликого мозку.
73. nКровопостачання nмозочка.
74. nКровопостачання nстовбура мозку.
75. nКровопостачання та nіннервація твердої оболони головного мозку.
76. nКровопостачання та nіннервація слизової оболонки носової порожнини..
77. nКровопостачання та nіннервація очного яблука.
78. nКровопостачання та nіннервація сльозової залози.
79. nКровопостачання та nіннервація зовнішніх м’язів очного яблука.
80. nКровопостачання та іннервація nзовнішнього вуха.
81. nКровопостачання та nіннервація середнього вуха.
82. nКровопостачання та nіннервація барабанної порожнини.
83. nКровопостачання та nіннервація внутрішнього вуха.
84. nКровопостачання та nіннервація привушної залози.
85. nКровопостачання та nіннервація ніднижньощелепної залози.
86. nКровопостачання та nіннервація під’язикової залози.
87. nКровопостачання та nіннервація слизової оболонки ротової порожнини.
88. nКровопостачання та nіннервація м’якого піднебіння.
89. nКровопостачання та nіннервація язика.
90. nКровопостачання та nіннервація верхніх зубів.
91. nКровопостачання та nіннервація нижніх зубів.
92. nКровопостачання та nіннервація глотки.
93. nКровопостачання та nіннервація піднебінних мигдаликів.
94. nКровопостачання та nіннервація гортані.
95. nКровопостачання та nіннервація щитоподібної залози.
96. nКровопостачання та nіннервація жувальних м’язів.
97. nКровопостачання та nіннервація м’язів лиця (мімічних) м’язів.
98. nКровопостачання та nіннервація надпід’язикових м‘язів та підпід’язикових м‘язів шиї.
99. nКровопостачання та nіннервація глибоких м’язів шиї.
100. nКровопостачання та nіннервація шкіри лиця.
101. nКровопостачання та nіннервація скронево-нижньощелепного суглоба.
102. nСтінки вміст і nсполучення підскроневої ямки: назвати, описати і продемонструвати на nпрепаратах.
103. nСтінки вміст і nсполучення крило-піднебінної ямки: назвати , описати і продемонструвати на nпрепаратах.
Перелік практичних nзавдань
Судини і нерви голови та шиї
Аорта
– Цибулина аорти
– Висхідна аорта
– Дуга аорти
-Гілки дуги аорти
– Низхідна аорта
– Грудна аорти
– Черевна аорти
Плечо-головний стовбур
– Права загальна сонна артерія
– Права підключична артерія
Загальна сонна артерія ( права, ліва)
Зовнішня сонна артерія
– Верхня щитоподібна артерія
– Язикова артерія
– Лицева артерія
– Потилична артерія
– Задня вушна артерія
– Висхідна глоткова артерія
– Поверхнева скронева артерія
– Верхньощелепна артерія
– Нижня коміркова артерія
– Середня оболона nартерія
Внутрішня сонна артерія
– Шийна частина
– Кам’яниста частина
– Печериста частина
– Мозкова частина
– Очна артерія
– Передня мозкова артерія
– Задня сполучна артерія
Підключична артерія (права, ліва)
– Хребтова артерія
– Основна артерія
– Задня мозкова артерія
– Внутрішня грудна артерія
– Щито-шийний nстовбур
– Нижня щитоподібна артерія
– Реброво-шийний стовбур
– Поперечна артерія шиї
Артеріальне коло мозку
Внутрішня яремна вена
– Лицева вена
– Занижньощелепна nвена
Зовнішня яремна вена
– Передня яремна вена
Верхня порожниста вена
Плечо-головна вена ( права, ліва)
Грудна протока
