Home » Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.

Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.

26 Червня, 2024

Тема 1. Поперекові спинно-мозкові nнерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок.

ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ [LI – L5]

(nervi lumbales [LI n– L5])

Поперекові нерви (nervi nlumbales [LI – L5]), як і усі спинномозкові нерви, розгалужуються на:

– сполучні гілки (rr. communicantes);

– оболонні гілки (rr. nmeningei);

– передні гілки (rr. nanteriores);

– задні гілки (rr. nposteriores).

Задні nгілки; дорсальні гілки (rami nposteriores; rami dorsales) поперекових нервів, проходячи дозаду, розділяються nна:

– присередні гілки (rr. mediales), nякі іннервують глибокі м’язи спини;

– бічні гілки (rr. nlaterales), які іннервують шкіру верхньої частини сідничної ділянки (regio nglutealis) – верхні нерви сідниці (nn. clunium superiores);

– задні шкірні гілки (rr. ncutanei posteriores), які іннервують шкіру сідничної ділянки (cutis regionis nglutealis).

Передні nгілки; вентральні гілки (rami nanteriores; rami ventrales) формують:

– поперекове сплетення (plexus lumbalis);

– крижове сплетення (plexus sacralis), які об’єднуються в попереково–крижове nсплетення (plexus lumbosacralis).

Поперекове сплетення

(plexus lumbalis)

Поперекове сплетення (plexus nlumbalis) утворене:

– передніми гілками чотирьох nверхніх поперекових спинномозкових нервів;

– частиною ХІІ грудного nспинномозкового нерва.

М’язові nгілки поперекового сплетення іннервують:

– клубовий м’яз (m. niliacus);

– великий поперековий м’яз n(m. psoas major);

– квадратний м’яз попереку n(m. quadratus lumborum).

З–під nбічного краю великого поперекового м’яза відходять такі нерви:

1) клубово–підчеревний нерв;

клубово–лобковий нерв (n. iliohypogastricus; nn.iliopubicus), що розташовується паралельно до ХІІ ребра та іннервує:

– бічну групу м’язів живота;

– прямий м’яз живота (m. nrectus abdominis);

– шкіру над пахвинною nзв’язкою (lig. inguinale).

2) клубово–пахвинний нерв n(n. ilioinguinalis), що розташовується нижче і паралельно до nклубово–підчеревного нерва (n. iliohypogastricus) та іннервує:

– бічну групу м’язів живота; nзаходить в пахвинний канал (canalis inguinalis), лягає спереду сім’яного канатика n(funiculus spermaticus) та іннервує:

– шкіру під пахвинною nзв’язкою,розгалужуючись на:

– у жінок – передні nгубні нерви (nn. labiales anteriores);

– у чоловіків – передні nкалиткові нерви (nn. scrotales anteriores);

3) бічний шкірний нерв стегна n(n. cutaneus femoris lateralis), що пронизує широку фасцію стегна (fascia lata nfemoris) в ділянці верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior nsuperior) та іннервує:

– шкіру бічної поверхні nстегна (cutis faciei lateralis femoris);

4) стегновий нерв (n. nfemoralis)

найбільший нерв поперекового сплетення (plexus nlumbalis), який виходить на стегно (femur) через м’язову затоку (lacuna nmusculorum)

На стегні він nіннервує:

– усі м’язи передньої групи nстегна та шкіру над ними.

Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. nsaphenus), який проходить у привідному каналі (canalis adductorius) і виходить nчерез його присередню стінку, лягає на присередню поверхню гомілки (facies nmedialis cruris), доходячи до основи великого пальця стопи (basis hallucis).

Він іннервує:

– шкіру присередньої nповерхні гомілки та стопи (cutis faciei medialis cruris et pedis).

5) затульний нерв (n. obturatorius), що виходить з–під присереднього краю великого nпоперекового м’яза (margo medialis musculi psoatis majoris), який через nзатульний канал (canalis obturatorius) виходить на стегно (femur). Він nіннервує:

– зовнішній затульний м’яз n(m. obturatorius externus);

– капсулу кульшового суглоба n(capsula articulationis coxae);

– всю присередню групу nм’язів стегна та шкіру над ним;

6) статево–стегновий нерв (n. genitofemoralis), що виходить з товщі великого поперекового м’яза nі розгалужується на:

– стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує:

– шкіру в ділянці nпідшкірного розтвору (hiatus saphenus);

– статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує:

– м’яз–підіймач яєчка (m. ncremaster) у чоловіків;

– круглу маткову зв’язку n(lig. teres uteri) у жінок.

Тема n2. Крижові і куприкові nспинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з nанатомії судин і нервів кінцівок.

КРИЖОВІ НЕРВИ та КУПРИКОВИЙ НЕРВ [SI – S5, CO]

(nervi sacrales et nervus ncoccygeus) [SI – S5, CO]

Вони починаються від nкрижових сегментів спинного мозку і розгалужуються на:

– оболонні гілки (rr. nmeningei);

– задні гілки (rr. nposteriores);

– передні гілки (rr. nanteriores).

Задні nгілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales), за функцією – мішані і nрозгалужуються на:

– присередню гілку (r. nmedialis), яка іннервує:

– шкіру над крижовою кісткою n(os sacrum);

– багатороздільні м’язи nпопереку (mm. multifidi lumborum);

– бічну гілку (r. nlateralis), яка є чутливою і відходить від трьох верхніх задніх гілок крижових nнервів, їх називають середніми нервами nсідниці (nn.clunium medii), що іннервують:

– шкіру сідничної ділянки nверхньоприсереднього квадранта;

– задню шкірну гілку (r. ncutaneus posterior).

Передні nгілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують:

– крижове сплетення (plexus ncoccygeus);

– куприкове сплетення n(plexus sacralis).

Крижове сплетення

(plexus sacralis)

Воно розміщено на передній nповерхні грушоподібного м’яза і утворене:

– передніми гілками V поперекового спинномозкового нерва;

– передніми гілками всіх крижових спинномозкових нервів;

– куприкового nспинномозкового нерва.

Передня гілка V поперекового nнерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково–крижовий nстовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні nгрушоподібного м’яза (m. piriformis) приєднується до передніх гілок I, II, III nта IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis).

Від крижового сплетення nвідходять:

– короткі гілки (rr. nbreves);

– довгі гілки (rr. nlongi).

До коротких гілок крижового nсплетення належать:

– верхній сідничний нерв n(n. gluteus superior), що виходить через foramen suprapiriforme та іннервує:

– середній сідничний м’яз n(m. gluteus medius);

– малий сідничний м’яз (m. ngluteus minimus);

– м’яз–натягач широкої nфасції стегна (m. tensor fasciae latae);

– нижній сідничний нерв (n. ngluteus inferior), що виходить через підгрушеподібний отвір (forameinfrapiriforme) та іннервує:

– великий сідничний м’яз (m. ngluteus maximus);

– соромітний нерв (n. npudendus), що виходить через підгрушеподібний отвір (foramen infrapiriforme), nогинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий отвір (forameischiadicum minus) знову попадає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він nіннервує:

– відхідник (anus) – через нижні відхідникові нерви; нижні nпрямокишкові нерви (nn. anales inferiores; nn. rectales inferiores)

– всі м’язи промежини (mm. perinei) – через м’язові гілки промеженних nнервів (rr. musculares nervorum perinealium);

– статевий член або клітор n– через дорсальні нерви статевого члена або клітора (nn. dorsales penis et nclitoridis);

– шкіру калитки (cutis scroti) або соромітних губ (cutis labiorum pudendi) – через задні губні та nкалиткові нерви (nn. scrotales et labiales posteriores);

– м’язові гілки (rr. nmusculares) іннервують;

– внутрішній затульний м’яз n(m. obturatorius internus);

– грушоподібний м’яз (m. npiriformis);

– верхній та нижній nблизнюкові м’язи (mm. gemelli superior et inferior);

– квадратний м’яз стегна (m. nquadratus femoris).

До довгих гілок крижового nсплетення належать:

– задній шкірний нерв стегна n(n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний отвір та nіннервує:

– шкіру задньої поверхні nстегна;

– частково шкіру калитки або nвеликих статевих губ – промежинні гілки n(rr.perineales); від нього відходять нижні nнерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;

– сідничний нерв(n. nischiadicus) – найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas npelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню nстегна (facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна n(m. biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим nм’язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони n(facies medialis).

На стегні він іннервує названі вище м’язи, крім nкороткої головки двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis nfemoris).

Вище підколінної ямки (fossa npoplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:

– великогомілковий нерв n(n. tibialis);

– загальний nмалогомілковий нерв (n. fibularis communis).

Великогомілковий нерв (n. tibialis)

є продовженням сідничного nнерва (n. ischiadicus) за товщиною і напрямком, іде посередині підколінної ямки nпозаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить в гомілково–підколінний nканал (canalis cruropopliteus).

Перед каналом від цього nнерва відходить:

– присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, nіннервуючи шкіру присередньої поверхні литки, в нижній третині гомілки nз’єднується з бічним шкірним нервом литки (n. cutaneus surae lateralis) і nутворює литковий нерв (n. suralis), який іннервує:

– шкіру задньої поверхні nнижньої третини гомілки і, огинаючи бічну кісточку (malleolus lateralis), nвиходить на тил стопи (dorsum pedis) під назвою бічний тильний шкірний нерв (nervus cutaneus dorsalis lateralis), nвін іннервує:

– шкіру бічної поверхні тилу nстопи;

– бічну поверхню тилу nмізинця.

Великогомілковий нерв (n. ntibialis) на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи і, огинаючи присередню nкісточку (malleolus medialis) у фіброзному каналі під тримачем м’язів–згиначів n(retinaculum musculorum flexorum), разом із судинами виходить на підошву n(planta), де розгалужується на:

– бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis);

– присередній підошвовий нерв (n. plantaris madialis).

Бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) проходить в однойменній nборозні та іннервує:

– всі м’язи бічного краю nстопи; підошви (margo lateralis pedis; plantae);

– всі міжкісткові м’язи (mm. ninterossei);

– ІІІ і ІV червоподібні nм’язи (mm. lumbricales tertius et quartus [ІІІ і ІV]);

– квадратний м’яз підошви n(m. quadratus plantae);

– привідний м’яз великого nпальця стопи (m. adductor hallucis).

Крім того, бічний підошвовий nнерв (n. plantaris lateralis) іннервує:

– шкіру присередньої частини nпідошви (cutis partis medialis plantae);

– підошвову ділянку; nповерхню V пальця (regio plantaris; facies digiti quinti [V]);

– бічну частину ІV пальця n(pars lateralis digiti quarti [ІV]).

Присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) проходить в однойменній nборозні та іннервує:

– короткий м’яз–згинач nвеликого пальця (m. flexor hallucis brevis);

– відвідний м’яз великого nпальця (m. abductor hallucis);

– короткий м’яз–згинач nпальців стопи (m. flexor digitorum brevis);

– І і ІІ червоподібні мязи n(mm. lumbricales primus et secundus [І et ІІ]).

Крім того, присередній nпідошвовий нерв (n. plantaris medialis) іннервує шкіру:

– бічної частини підошви n(pars lateralis plantae);

– середньої частини підошви n(pars media plantae);

– підошвової поверхні І–ІІІ nпальців (facies plantaris digitorum primi – tertii [І–ІІІ]);

– присередньої частини ІV nпальця (pars medialis digiti quarti [ІV]).

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis ncommunis; n. peroneus communis) відходить від сідничого нерва (n. ischiadicus) nв бічному напрямку, іннервує:

– коротку головку nдвоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

Від загального nмалогомілкового нерва (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить бічний nшкірний нерв литки (n. ncutaneus surae lateralis), який іннервує:

– верхньобічну поверхню nзадньої гомілкової ділянки (facies superolateralis regionis cruris nposterioris).

У ділянці головки nмалогомілкової кістки (caput fibulae) загальний малогомілковий нерв n(n. fibularis communis; n. peroneus communis) розгалужується на:

– поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. nperoneus superficialis);

– глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus nprofundus).

Поверхневий nмалогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) nпроходить у верхньому м’язово–гомілковому каналі (canalis musculoperoneus nsuperior), де від нього відходять м’язові гілки (rr. musculsres), що nіннервують:

– довгий малогомілковий м’яз n(m. fibularis longus; m. peroneus longus);

– короткий малогомілковий nм’яз (m. fibularis brevis; m. peroneus brevis);

– третій малогомілковий м’яз n(m. fibularis tertius; m. peroneus tertius).

Поверхневий малогомілковий nнерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) виходить на тил nстопи двома гілками:

– присереднім дорсальним шкірним nнервом (n. cutaneus dorsalis medialis);

– проміжним дорсальним шкірним nнервом (n. cutaneus dorsalis intermedius), які іннервують:

– шкіру тилу стопи і пальців n(cutis dorsi pedis et digitorum), за винятком обернених одна до одної поверхонь nІ–ІІ пальців.

Глибокий nмалогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus) проходить у nглибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи n(dorsum pedis), де іннервує:

– м’язи тилу стопи (musculi ndorsi pedis);

– шкіру обернених одна до nодної тильних поверхонь І–ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primi – secundi n[І–ІІ]).

Куприкове сплетення

(plexus coccygeus)

Куприкове сплетення (plexus ncoccygeus) формується:

– куприковим нервом (n. ncoccygeus);

– передніми гілками IV та V nкрижових нервів (rami anteriores nervorum coccygeorum quarti et quinti).

Куприковий nнерв (n. coccygeus) виходить із крижового каналу (canalis sacralis) у тазову nпорожнину (cavitas pelvis), де він з’єднується з передніми гілками IV та V nкрижових спинномозкових нервів (rami anteriores nervorum sacralium quarti et nquinti [IV, V]), утворюючи куприкове сплетення (plexus ncoccygeus).

Куприкове сплетення (plexus ncoccygeus) розташоване на передній поверхні куприкового м’яза (facies anterior nmusculi coccygei) та крижово–остьової зв’язки (lig. sacrospinale).

Від нього відходить:

– відхідниково–куприковий нерв n(n.anococcygeus), який іннервує:

– шкіру в ділянці куприка та nвідхідника (cutis regionis coccygis et ani);

– м’язові гілки (rr. nmusculares), які іннервують:

– куприковий та nкрижово–куприкові м’язи (mm. sacrococcygei et m. coccygeus).

Практичні nзавдання з анатомії судин і нервів nверхніх та нижніх кінцівок.

1. nПахвова артерія: топографія, відділи, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

2. nПлечова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

3. nПлечова артерія: глибока артерія плеча, її топографія, гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

4. nПроменева артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

5. nЛіктьова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

6. nЛіктьова суглобова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки nкровопостачання.

7. nПоверхнева долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання.

8. nГлибока долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання.

9. nТильна зап’ясткова сітка: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання.

10. nДолонна зап’ясткова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки nкровопостачання.

11. nАртеріальні анастомози кисті.

12. nВени верхньої кінцівки: класифікація. Поверхневі вени: їх топографія, ділянки nвпадіння до венозних судин. Анастомози між поверхневими венами.

13. nВени верхньої кінцівки: класифікація. Глибокі вени, їх топографія, особливості nрозташування на кисті, передпліччі і плечі; описати і продемонструвати на nпрепаратах.

14. nПахвова вена: топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

15. nЗовнішня клубова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

16. nСтегнова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

17. nСтегнова артерія: глибока стегнова артерія, її топографія, гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

18. nПідколінна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

19. nПередня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препаратах.

20. nЗадня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препаратах.

21. nЗадня великогомілкова артерія: малогомілкова артерія, її топографія, гілки, nділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

22. nСуглобова колінна сітка: джерела утворення, топографія, ділянки nкровопостачання.

23. nПрисередня кісточкова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки nкровопостачання.

24. nБічна кісточкова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

25. nП’яткова сітка: : джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

26. nПрисередня підошвова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

27. nБічна підошвова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препаратах.

28. nТильна артерія стопи: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препаратах.

29. nАртеріальні анастомози стопи.

30. Вени нижньої кінцівки: nкласифікація. Поверхневі вени: їх топографія, ділянки впадіння до венозних nсудин.

31. Поверхневі вени нижньої nкінцівки: велика підшкірна вена, її утворення, топографія; описати і nпродемонструвати на препаратах.

32. nВени нижньої кінцівки: класифікація.. Глибокі вени, їх nтопографія, особливості розташування на стопі, гомілці і стегні; описати і nпродемонструвати на препаратах.

33. Стегнова вена: топографія, притоки; описати і nпродемонструвати на препаратах.

34. Периферійна нервова система: компоненти, їх nзагальна характеристика.

35. Спинномозковий нерв: утворення, топографія, nгілки;відповідність сегментам спинного мозку

36. Задні гілки спинномозкових нервів: склад волокон, nтопографія, ділянки іннервації.

37. Задня гілка I шийного спинномозкового нерва: склад nволокон, топографія, ділянки іннервації.

38. Задня гілка II шийного спинномозкового нерва: склад nволокон, топографія, ділянки іннервації.

39. Передні гілки спинномозкових нервів: склад nволокон;загальні закономірності будови та топографії передніх гілок різних nспинномозкових нервів.

40. Грудні нерви: утворення, гілки, топографія, ділянки nіннервації.

41. nМіжреброві нерви: утворення, гілки, топографія, ділянки іннервації.

42. Загальні принципи будови nсоматичних нервових сплетень

43. Шийне nсплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати nна препаратах.

44. Шийне сплетення: діафрагмовий nнерв, його склад волокон, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

45. Плечове nсплетення: утворення, топографія, частини, класифікація гілок.

46. nПлечове сплетення: стовбури, пучки, їх топографія; описати і продемонструвати nна препаратах.

47. nПлечове сплетення: надключична частина, її топографія, компоненти ; описати і nпродемонструвати на препаратах.

48. Короткі nгілки плечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

49. Короткі nгілки плечового сплетення: пахвовий нерв, його топографія, ділянки іннервації; nописати і продемонструвати на препаратах.

50. Плечове nсплетення: підключична частина, її топографія, компоненти ; описати і nпродемонструвати на препаратах .

51. Довгі гілки nплечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

52. Довгі гілки nплечового сплетення: м’язово-шкірний нерв, його утворення, топографія, гілки, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

53. Довгі гілки nплечового сплетення: серединний нерв, його утворення, топографія, гілки, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

54. Довгі гілки nплечового сплетення: ліктьовий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки nіннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

55. Довгі гілки nплечового сплетення: променевий нерв, його утворення, топографія, гілки, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

56. nДовгі шкірні гілки плечового сплетення: їх утворення, топографія, ділянки nіннервації

57. Поперекове nсплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

58. Поперекове nсплетення: стегновий нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати nі продемонструвати на препаратах.

59. Поперекове nсплетення: затульний нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати nі продемонструвати на препаратах.

60. Крижове та nкуприкове сплетення: утворення, топографія, класифікація гілок.

61. Крижове nсплетення: короткі гілки, їх топографія, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

62. Короткі nгілки крижового сплетення: соромітний нерв, склад волокон, його топографія, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

63. Довгі гілки nкрижового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

64. Довгі гілки nкрижового сплетення: сідничний нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; nописати і продемонструвати на препаратах.

65. nВеликогомілковий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; nописати і продемонструвати на препаратах.

66. Загальний nмалогомілковий нерв: його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; nописати і продемонструвати на препаратах.

67. Куприкове nсплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.

68. nКровопостачання і іннервація м’язів спини.

69. nКровопостачання і іннервація м’язів грудей.

70. nКровопостачання і іннервація м’язів живота.

71. nКровопостачання і іннервація м’язів плечового поясу.

72. nКровопостачання і іннервація м’язів плеча.

73. nКровопостачання і іннервація м’язів передпліччя.

74. nКровопостачання і іннервація м’язів кисті.