Топографія та розподіл гілок стегнової і підколінної артерій. Артерії гомілки та стопи. Анастомози між гілками артерій нижньої кінцівки. Поверхневі і глибокі вени та лімфатичні вузли і судини нижньої кінцівки.

Тема 1. Топографія nта розподіл гілок стегнової і підколінної артерій. Артерії гомілки та стопи. nАнастомози між гілками артерій нижньої кінцівки.

 

Стегнова артерія

 

(femoralis)

 

 

Облітеруючі захворювання nсудин нижніх кінцівок (захворювання, що супроводжуються звуженням просвіту nсудини) займають перше місце за клінічним значенням і частотою та складають nосновну групу органічних артеріопатій, доступних хірургічному лікуванню. Для nдіагностики і лікування цих станів необхідно знати, насамперед нормальну nанатомію судин, їх галуження та топографічні співвідношення.

 

 

 

Облітерація судин гомілки та nступні є ознакою облітеруючого ендартерііту, уражає переважно чоловіків віком n20-40 років і може стати причиною ампутацій кінцівки й інвалідності в молодому nвіці. Глибокі знання анатомії судин дають можливість майбутнім судинним nхірургам більш точно ставити діагноз з даної патології, а також проводити nрізного роду профілактичні заходи, направлені на попередження розвитку nпатології судин.

 

 

 

 

Стегнова артерія (a. nfemoralis) є безпосереднім продовженням зовнішньої клубової артерії (a.iliaca nexterna), проходить під пахвинною зв’язкою (lig.inguinale) через судинну затоку n(lacuna vasorum) у супроводі однойменної вени латерально,  з’являється на передній ділянці стегна збоку nвід стегнової вени (v.femoralis).

 

 

 

 

Далі стегнова артерія (a. nfemoralis) лягає в клубово–гребінну борозну (sulcus iliopectineus), проходить nвниз по передній стегновій ділянці (regio femoris anterior) в стегновій борозні n(sulcus femoralis) і заходить у привідний канал (canalis adductorius), через nякий проникає в підколінну ямку (fossa poplitea), де продовжується в підколінну nартерію (a. poplitea).

 

 

 

Стегнова артерія проектується на передню nповерхню шкіри стегна уздовж прямої лінії, що з’єднує точку на межі між nсередньою та внутрішньою третинами lig. inguinale з nприсереднім надвиростком стегнової кістки.

 

 

Ближче до поверхні вона розташована під nпахвинною зв’язкою, де, притискаючи судину до верхньої гілки лобкової кістки, nлегко промацується її пульсація.

 

 

 

 

 

 

Від стегнової артерії (a. nfemoralis) відходять:

 

– поверхнева надчеревна артерія n(a. epigastrica superficialis), яка відходить nвід стегнової артерії безпосередньо під пахвинною зв’язкою, потім nпроходить на передню стінку живота (paries anterior abdоminis) у підшкірній nклітковині, піднімається догори в напрямку пупка і кровопостачає:

– нижній відділ апоневроза nзовнішнього косого м’яза живота;

 

– шкіру над апоневрозом nзовнішнього косого м’яза живота;

 

– поверхнева огинальна артерія клубової кістки n(a. circumflexa ilii superficialis) у більшості випадків починається nспільним стовбуром з попередньою артерією, тягнеться паралельно до пахвинної nзв’язки назовні і догори, розгалужуючись:

 

– у м’язах (musculi) та nшкірі (cutis) біля верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior nsuperior);

 

– поверхнева зовнішня соромітна nартерія (a. pudenda externa superficialis);

 

– глибока зовнішня nсоромітна артерія (a. pudenda externa profunda);

 

 

Поверхнева і глибока зовнішні соромітні артерії: розгалужується на:

 

– передні губні гілки (rr. labiales anteriores) до великих соромітних nгуб (labia majora pudendi) у жінок;

 

– передні калиткові гілки (rr. scrotales anteriores) до калитки n(scrotum) у чоловіків;

 

– пахвинні гілки (rr. inguinales);

 

– глибока стегнова артерія (a. femoris nprofunda)

 

відходить nвід заднього півкола стегнової артерії на 3 — 4 см нижче nпахвинної зв’язки, проходить вглиб і вниз у супроводі однойменної вени, nутворюючи гілки: прпсередню артерію, що огинає стегно (a. circumflexa femoris medialis), що несе nкров до привідних м’язів стегна і кульшового суглоба; бічну артерію, що огинає nстегно (a. circumflexa femoris lateralis), яка nживить чотириголовий і кравецький м’язи стегна, м’яз — натягач широкої фасції і nсередній сідничний м’яз, стегнову кістку, капсулу кульшового суглоба та nвідповідні ділянки шкіри; пронизні артерії (аа. perforates) — три nдосить великих стовбури, що постачають кров’ю більшу частину м’язів задньої nгрупи стегна і стегнову кістку.

 

 

 

Від глибокої стегнової артерії (a. nfemoris profunda) відходять:

 

– присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris nmedialis);

 

– бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis);

 

– три пронизні артерії (aa. nperforantes), що кровопостачають м’язи заднього відділу стегна (musculi ncompartimenti femoris posterioris);

 

– низхідна колінна артерія (a. descendens genus) nвідходить від стегнової артерії (a. femoralis) у привідному каналі (canalis adductorius), nвиходить на передню поверхню стегна (facies anterior femoris) через nпривідний розтвір (hiatus adductorius) цього nканалу і опускається до колінного суглоба (art. genus), де nбере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus), nпостачає кров’ю т. vastus medialis і articulatio genus.

 

 

 

Дистальні nгілки глибокої артерії стегна широко сполучаються між собою і з гілками nпідколінної артерії, що дуже важливо для розвитку обхідного кровообігу в разі nперев’язування стегнової артерії нижче відходження глибокої артерії стегна.

 

Численні м’язові гілки середнього н дрібного калібру nвідходять від стегнової артерії до прилеглих м’язів.

 

 

 

 

 

Підколінна артерія

 

(arteria poplitea)

 

Підколінна артерія є безпосереднім продовженням nстегнової артерії (a. femoralis) після виходу останньої через нижній (задній) nотвір привідного каналу, проходить попереду великогомілкового нерва (n. ntibialis) та підколінної вени (v. poplitea).

 

 

Артерія спускається зверху донизу, розташовуючись у nглибині підколінної ямки, де її супроводжує однойменна вена (проходить більш nповерхнево) і великогомілковий нерв, який лежить безпосередньо під nфасцією.  і на рівні нижнього краю nпідколінного м’яза (margo inferior musculi poplitei) розгалужується на:

 

– передню великогомілкову артерію (a. tibialis anterior);

 

– задню великогомілкову артерію (a. tibialis posterior).

 

Від підколінної артерії відходять такі nгілки:

 

– бічна верхня колінна артерія n(a. superior lateralis genus);

 

– присередня верхня колінна артерія n(a. superior medialis genus);

 

– середня колінна артерія n(a. media genus);

 

– бічна нижня колінна артерія n(a. inferior lateralis genus);

 

– присередня нижня колінна артерія n(a. inferior medialis genus);

 

– литкові артерії (aa. nsurales).

 

 

 

 

 

Усі nці артерії беруть участь у кровопостачанні колінного суглоба (art. genus) та м’язів (musculi) навколо нього.

 

Вони беруть участь в nутворенні:

 

– суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

 

– наколінкової сітки (rete patellare).

 

 

Усі ці гілки разом з низхідною артерією коліна (від nстегнової артерії) та гілками передньої великогомілкової артерії утворюють nнавколо коліна густу суглобову сітку коліна (rete articularе genus), що nпостачає кров’ю м’які тканини, кістки, м’язи та внутрішньосуглобові утвори nколінного суглоба.

 

Підколінна nартерія (a. poplitеa) n спускається nзверху донизу, розташовуючись у глибині підколінної ямки, де її супроводжує nоднойменна вена (проходить більш поверхнево) і великогомілковий нерв, який nлежить безпосередньо під фасцією. Далі артерія розгалужується на передню та nзадню великогомілкові артерії.

Артерії гомілки та стопи

 

Задня великогомілкова артерія

 

(arteria tibialis nposterior)

 

Задня nвеликогомілкова артерія (a. tibialis posterior) є продовженням підколінної nартерії (a. poplitea), проходить у гомілково–підколінному каналі (canalis ncruropopliteus) і виходить з–під присереднього краю камбалоподібного м’яза n(margo medialis musculi solei) позаду присередньої кісточки (malleolus nmedialis),

 

 

 

проходить в окремому nфіброзному каналі під тримачем м’язів–згиначів (retinaculum musculorum nflexorum) на підошву (planta), де розгалужується на:

 

– присередню підошвову артерію n(a. plantaris medialis);

 

– бічну підошвову артерію n(a. plantaris lateralis).

 

Гілками задньої великогомілкової nартерії (a. tibialis posterior) є:

 

1. Малогомілкова nогинальна гілка (ramus circumflexus fibularis; ramus circumflexus nperonealis), що відходить від початку задньої великогомілкової артерії (a. ntibialis posterior) і, огинаючи головку малогомілкової кістки (caput fibulae), nприєднується до суглобової колінної сітки n(rete articulare genus).

 

2. Mалогомілкова nартерія (a. fibularis; a. peronea), що проходить у нижньому nм’язово–малогомілковому каналі (canalis musculoperoneus inferior), nкровопостачає малогомілкові м’язи (musculi fibulares; musculi peronei) і позаду nбічної кісточки (malleolus lateralis) розгалужується на:

 

– бічні кісточкові гілки (rr. malleolares laterales), які nберуть участь в утворенні бічної кісточкової сітки (rete malleolare laterale);

 

– п’яткові гілки (rr. calcanei), приймають участь в утворенні nп’яткової сітки (rete calcaneum);

 

– сполучну гілку (r. communicans), яка сполучає малогомілкову nартерію (a. fibularis) із задньою великогомілковою артерією (a. tibialis nposterior).

 

3. Присередні nкісточкові гілки (rr. malleolares mediales), що беруть участь в nутворенні присередньої кісточкової nсітки (rete malleolare mediale).

 

4. М’язові nгілки (rr. musculares) кровопостачають:

 

– глибокі м’язи та nповерхневі м’язи заднього відділу гомілки (musculi profundi et superficiales ncompartimenti cruris posterioris).

 

5. Живильна артерія великогомілкової кістки (a. nutricia ntibiae; a. nutriens tibiae);

 

6. Бічна nпідошвова артерія (a. plantaris lateralis), що є однією з кінцевих nгілок задньої великогомілкової артерії (a.tibialis posterior), лежить в бічній nпідошвовій борозні (sulcus plantaris lateralis), прямує присередньо і, анастомозуючи з глибокою підошвовою артерією n(a.plantaris profunda), яка відходить від тильної артерії стопи (a.dorsalis npedis), утворює глибоку підошвову дугу (arcus plantaris profundus).

 

 

Бічна nпідошвова артерія (a. plantaris lateralis) віддає чотири підошвові плеснові артерії n(aa. metatarsales plantares), які переходять у загальні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales nplantares communes).

 

Кожна з цих артерій (aa. ndigitales plantares communes) розгалужується на дві власні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales nplantares propriae), які кровопостачають на підошві (planta) шкіру з обох боків nвідповідних пальців стопи (cutis digitorum pedis).

 

7. Присередня nпідошвова артерія (a. plantaris medialis), що є однією з кінцевих гілок nзадньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior), має глибоку гілку (ramus profundus) і поверхневу гілку (ramus superficialis), nлягає у присередню підошвову борозну (sulcus plantaris medialis) та nкровопостачає присередні м’язи підошви (musculi mediales plantae), анастомозуючи з першою тильною плесновою nартерією (a. metatarsalis dorsalis prima).

 

8. Передня nвеликогомілкова артерія (a. tibialis anterior), що відходить від nпідколінної артерії (a. poplitea) в підколінній ямці (fossa poplitea), заходить nв гомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus) і відразу виходить з nнього через верхній відділ міжкісткової перетинки (membrana interossea).

 

 

 

 

 

 

Передня великогомілкова артерія

 

(a. tibialis nanterior)

 

Передня великогомілкова nартерія (a. tibialis anterior) через передній отвір гомілково-підколінного nканалу потрапляє в передню ділянку гомілки, де спускається між т. tibialis anterior і т. extensor digitorum по передній поверхні nміжкісткової мембрани (facies anterior membranae interosseae) між м’язами nпереднього відділу гомілки (musculi compartimenti cruris anterioris) і, nпроходячи під верхнім тримачем м’язів–розгиначів (retinaculum musculorum nextensorum superius) та під нижнім тримачем м’язів–розгиначів (retinaculum nmusculorum extensorum inferius), продовжується на стопу під назвою тильної nартерії стопи (a. ndorsalis pedis). Артерію супроводжують дві вени і глибокий малогомілковий нерв. n

 

                                                            n

 

 

 

 

 

Від передньої великогомілкової nартерії (a. tibialis anterior) відходять наступні гілки:

 

– задня поворотна великогомілкова артерія n(a. recurrens tibialis posterior), що бере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete narticulare genus);

 

Ці судини, піднімаючись nдогори, беруть участь в утворенні суглобової сітки коліна;

 

– передня поворотна великогомілкова артерія n(a. recurrens tibialis anterior), що бере участь в утворенні суглобової nколінної сітки (rete articulare genus);

 

– м’язові гілки (rr. musculares), які nкровопостачають м’язи (musculi) переднього відділу гомілки (compartimentum ncruris anterius) , кістки та шкіру гомілки;

 

– передня бічна кісточкова артерія (a. nmalleolaris anterior lateralis), що бере участь в утворенні бічної кісточкової сітки (rete nmalleolare laterale);

 

– передня присередня кісточкова артерія n(a. malleolaris anterior medialis), що бере участь в утворенні присередньої кісточкової сітки (rete nmalleolare mediale).

 

 

Тильна nартерія стопи

 

(arteria dorsalis pedis)

 

Тильна nартерія стопи (a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової nартерії (a. tibialis anterior),

 

 

проходить у першому nміжкістковому проміжку (spatium interosseum primum), де розгалужується на:

 

– першу nтильну плеснову артерію (a. metatarsalis dorsalis prima);

 

– глибоку nпідошвову артерію (a. plantaris profunda).

 

Перша тильна плеснова артерія (a. metatarsalis ndorsalis prima) розгалужується на три тильні nпальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які йдуть з боків тильної nповерхні великого пальця стопи (facies dorsalis hallucis) і присереднього боку nдругого пальця (facies medialis digiti secundi).

 

Глибока підошвова артерія (a. plantaris profunda) nпроходить через перший міжплесновий проміжок (spatium intermetatarsale primum) nна підошву (planta) і, анастомозуючи з бічною підошвовою артерією (a. plantaris nlateralis), утворює глибоку підошвову nдугу (arcus plantaris profundus).

 

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) має nтакі гілки:

 

– бічну заплеснову артерію (a. tarsalis lateralis);

 

– присередню заплеснову артерію (a. tarsalis medialis) до nбічного краю стопи (margo lateralis pedis) і присереднього краю стопи (margo nmedialis pedis);

 

– дугоподібну артерію (a. arcuata), від якої відходять:

 

– І–ІV тильні плеснові артерії (aa. metatarsales dorsales prima – quarta n[І–ІV]).

 

Кожна з І–ІV тильних плеснових артерій (aa. nmetatarsales dorsales prima – quarta [І–ІV]) поділяється на дві тильні nпальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які кровопостачають тильні nповерхні сусідніх пальців (facies dorsales digitorum).

 

 

Пульсацію тильної артерії стопи (a. dorsalis pedis) можна промацати nпритискаючи судину до медіальної клиновидної кістки між сухожилками м”язів nдовгого розгинача великого пальця і довгого розгинача пальців, де артерія nпроходить під шкірою.

 

 

 

 

 

 

АНАСТОМОЗИ між ГІЛКАМИ АРТЕРІЙ ТАЗА

 

та nНИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

 

У системі артерій таза та nнижньої кінцівки утворюються анастомози (anastomoses) між гілками:

 

– клубових артерій (aa. niliacae);

 

 

– стегнової артерії (a. nfemoralis);

 

– підколінної артерії (a. npoplitea);

 

– великогомілкових артерій n(aa. tibiales), які забезпечують обхідний (коллатеральний) кровотік nартеріальної крові та кровопостачання суглобів.

 

 

Анастомози є такі:

 

1. Aнастомози між гілками (rami) внутрішньої nклубової артерії (a. iliaca interna) та стегнової артерії n(a. femoralis).

 

2. Aнастомози між лобковою nгілкою (r. pubicus) від затульної артерії (a. obturatoria) і затульною nгілкою (r. obturatorius) нижньої надчеревної артерії (a. nepigastrica inferior), цей анастомоз одержав назву “корона смерті” n(corona mortis).

 

3. Aнастомози навколо кульшового суглоба n(art. coxae):

 

– кульшовозападинна гілка nзатульної артерії (ramus acetabularis arteriae obturatoriae) анастомозує із гілками нижньої nсідничної артерії (rami arteriae gluteae inferioris) від внутрішньої nклубової артерії (a. iliaca interna) та з присередньою огинальною артерією стегна n(a. circumflexa femoris medialis) з глибокої стегнової артерії (a. profunda nfemoris);

 

 

– анастомозують між собою верхня і нижня сідничні артерії (аa. gluteae superior et inferior), nобидві від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna);

 

– анастомозують між собою присередня і бічна огинальні артерії стегна (aa. circumflexae femoris nmedialis et lateralis) від глибокої стегнової артерії (a. profunda femoris).

 

4. Aнастомози між гілками стегнової артерії (rami arteriae femoralis) та гілками nартерій, які відходять від інших судин: поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis) nвід стегнової артерії (a. femoralis) з верхньою nнадчеревною артерією (a. epigastrica superior) від внутрішньої грудної nартерії (a. thoracica interna) в передній стінці живота (paries anterior nabdominis).

 

5. Бічна nверхня колінна артерія (a. superior lateralis genus), бічна nнижня колінна артерія (a. inferior lateralis genus), присередня nверхня колінна артерія (a. superior medialis genus) і присередня nнижня колінна артерія (a. inferior medialis genus). Усі гілки nпідколінної артерії (a. poplitea) анастомозують між nсобою та з низхідною колінною артерією (a. descendens genus) із стегнової nартерії (a. femoralis).

 

6. Біля присередньої кісточки (malleolus nmedialis) є присередня кісточкова сітка (rete malleolare mediale), яка утворена:

 

– передньою присередньою nкісточковою артерією (a. malleolaris anterior medialis), гілка nпередньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior);

 

– присередніми кісточковими гілками n(rr. malleolares mediales), від задньої великогомілкової артерії (a. tibialis nposterior);

 

– присередніми заплесновими nартеріями (aa. tarsales mediales), від тильної артерії стопи (a. ndorsalis pedis).

 

7. Біля бічної кісточки (malleolus nlateralis) є бічна кісточкова сітка (rete malleolare laterale), яка nутворена:

 

– передньою бічною кісточковою nартерією (a. malleolaris anterior lateralis), від передньої nвеликогомілкової артерії (a. tibialis anterior);

 

– бічними кісточковими гілками n(rr. malleolares laterales);

 

– пронизною гілкою (r. nPerforans), вони від малогомілкової артерії (a. fibularis; a. peronea).

 

 

8. Біля п’яткового горба (tuber calcanei) nє п’яткова nсітка (rete calcaneum), яка утворена:

 

– п’ятковими гілками (rr. ncalcanei), від задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior);

 

– п’ятковими гілками (rr. ncalcanei), від малогомілкової артерії (a. fibularis; a. peronea).

 

9. На підошвовій поверхні (facies nplantaris) в горизонтальній площині nпроходить глибока підошвова дуга (arcus plantaris profundus), яка nутворена:

 

– кінцевим відділом бічної nпідошвової артерії (a. plantaris lateralis);

 

– медіальною підошвовою nартерією (a. plantaris nmedialis). Ці судини відходять від задньої великогомілкової артерії (a. ntibialis posterior).

 

10. На підошвовій поверхні (facies nplantaris) в стріловій площині nрозташована ще одна артеріальна дуга, яка являє собою анастомоз між:

 

– глибокою підошвовою дугою n(arcus plantaris profundus);

 

– глибокою підошвовою артерією n(a. plantaris profunda) від тильної артерії стопи (a. dorsalis pedis).

 

 

 

 

 

З часів Римської Імперії і nепохи відродження до середини нинішнього століття основною операцією була nперев’язка судини, незважаючи на часті тяжкі порушення кровообігу в органі або nгангрену кінцівки. Вивчення шляхів колатерального кровотоку, а також nудосконалення методів діагностики на судинах кінцівок дозволяє зберегти хворому nкінцівку навіть при тяжких ураженнях магістральних судин.

 

 

 

Тема n2. Поверхневі і глибокі вени та nлімфатичні вузли і судини нижньої кінцівки.

 

 

 

Вени нижньої кінцівки

 

(venae membri inferioris)

 

Вени нижньої кінцівки nподіляються на:

 

– поверхневі вени нижньої nкінцівки (venae superficiales membri inferioris);

 

– глибокі вени нижньої nкінцівки (venae profundae membri inferioris).

 

Глибокі nвени є парними і супроводжують однойменні артерії.

 

Лише підколінна вена (v. poplitea) та стегнова вена (v. nfemoralis) є непарними.

 

До поверхневих вен нижньої nкінцівки (venae nsuperficiales membri inferioris) належать:

 

– велика підшкірна вена (v. nsaphena magna), що має численні клапани, починається попереду присередньої nкісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу nстопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присередньої крайової nвени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по nприсередній поверхні гомілки вгору, проходить по присередній поверхні стегна до nпідшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia ncribrosa) і впадає у стегнову вену n(v. femoralis).

 

Велика підшкірна вена (v. nsaphena magna) має численні підшкірні nпритоки:

 

– від передньо–присередньої nповерхні гомілки (crus);

 

– від стегна (femur);

 

– від зовнішніх статевих nорганів (organa genitalia externa);

 

– мала підшкірна вена (v. nsaphena parva) має численні клапани і збирає кров від тильної венозної дуги nстопи (arcus venosus dorsalis pedis) і є продовженням бічної крайової вени (v. nmarginalis lateralis). Вона проходить позаду бічної кісточки (malleolus nlateralis), лягає в борозну між бічною головкою та присередньою головкою nлиткового м’яза (caput laterale et caput mediale musculi gastrocnemii) і в nпідколінній ямці (fossa poplitea) впадає nв підколінну вену (v. poplitea).

 

 

До глибоких вен нижньої кінцівки n(venae profundae membri inferioris) належать:

 

– стегнова вена (v. nfemoralis);

 

– глибока стегнова вена (v. nprofunda femoris), притоками якої є:

 

– при середні огинальни стегнові вени (vv. circumflexae femoris nmediales);

 

– бічні згинальні стегнові вени (vv. circumflexae femoris laterales);

 

– пронизні вени (vv. perforantes);

 

– підколінна вена (v. npoplitea), яка має наступні притоки:

 

– литкові вени (vv. surales);

 

– колінні вени (vv. geniculares);

 

– передні великогомілкові вени (vv. tibiales anteriores);

 

– задні великогомілкові вени (vv. tibiales posteriores);

 

– малогомілкові вени (vv. fibulares).

 

 

 

 

 

 

 

 

Лімфатичні nсудини і вузли нижньої кінцівки

 

(vasa lymphatica et nnodi lymphoidei membri inferioris)

 

Лімфатичні nсудини на нижній кінцівці (membrum inferius) поділяються на:

 

– поверхневі лімфатичні судини n(vasa lymphatica superficialia), які проходять під шкірою над поверхневою nфасцією і збирають лімфу від шкіри і підшкірної клітковини;

 

– глибокі лімфатичні судини n(vasa lymphatica profunda), які проходять поряд з глибокими кровоносними nсудинами (vasa sanguinea profunda), і збирають лімфу від м’язів, суглобів і nкісток.

 

 

Лімфатичні nвузли (nodi lymphoidei) на нижній кінцівці (membrum inferius) є такі:

 

– підколінні вузли (nodi poplitei), переважно є один nлімфовузол;

 

– пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei inguinales), які в nсвою чергу поділяються на:

 

– поверхневі пахвинні nвузли (nodi inguinales nsuperficiales);

 

– глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi).

 

Поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales nsuperficiales) розташовуються вздовж пахвинної зв’язки (lig. inguinale) і nлежать на поверхневому листку широкої фасції стегна (lamina superficialis nfasciae latae).

 

Їх виносні судини впадають nдо глибоких пахвинних вузлів (nodi inguinales profundi), а потім лімфа nпотрапляє до зовнішніх клубових вузлів (nodi iliaci externi), які супроводжують nоднойменні артерії (aa. iliacae externae).

 

Глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi) розміщені під широкою nфасцією стегна (fascia lata femoris) у межах стегнового трикутника (trigonum nfemorale) у ділянці підшкірного розтвору (hiatus saphenus).

 

У стегновому кільці (anulus nfemoralis) на присередній поверхні стегнової вени (facies medialis venae nfemoralis) розташований верхній з цих вузлів – вузол Пирогова–Розенмюллера.

 

Виносні судини глибоких nпахвинних вузлів (nodi inguinales profundi) прямують до зовнішніх клубових nвузлів (nodi iliaci externi).

 

 

Підколінні nвузли (nodi poplitei) поділяються nна:

 

– поверхневі вузли (nodi superficiales);

 

– глибокі вузли (nodi profundi).

 

Поверхневі підколінні вузли (nodi poplitei superficiales) розташовані над nпідколінною фасцією навколо малої підшкірної вени (v. saphena parva) поблизу nмісця її впадіння у підколінну вену (v. poplitea). У ці вузли притікає nлімфа із поверхневих лімфатичних судин задньої групи і частково із бічної групи nгомілки.

 

Виносні судини цих вузлів n(nodi superficiales) прямують до глибоких пахвинних вузлів (nodi inguinales nprofundi).

 

Глибокі підколінні вузли (nodi poplitei profundi) розміщені між підколінною nартерією (a. poplitea) та капсулою колінного суглоба (capsula articulationis ngenus).

 

Приносні судини глибоких nпідколінних вузлів (nodi poplitei profundi) nзбирають лімфу із:

 

– поверхневих лімфатичних nсудин (vasa lymphatica superficialia) задньої та присередньої поверхні гомілки n(facies posterior et media cruris);

 

– глибоких лімфатичних судин n(vasa lymphatica profunda), які можуть перериватись в наступних непостійних nлімфатичних вузлах (nodi lymphoidei):

 

– передньому великогомілковому nвузлі (nodus tibialis anterior);

 

– задньому великогомілковому вузлі n(nodus tibialis posterior);

 

– малогомілковому вузлі n(nodus fibularis).

 

Виносні nсудини глибоких підколінних вузлів (nodi poplitei profundi) закінчуються в глибоких пахвинних вузлах (nodi inguinales nprofundi).

 

 

 

Поверхневі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica nsuperficialia membri inferioris) формуються з капілярних сіток шкіри та nпідшкірної клітковини і утворюють:

 

– присередню групу судин;

 

– бічну групу судин;

 

– задню групу судин.

 

 

Присередня nгрупа поверхневих лімфатичних nсудин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) nпочинається в шкірі:

 

– І, ІІ, ІІІ пальців стопи n(digiti pedis);

 

– присереднього краю стопи n(margo medialis pedis);

 

– присередньої поверхні nгомілки (facies medialis cruris).

 

 

 

Ці судини йдуть вздовж nвеликої підшкірної вени (v. saphena magna) і впадають у поверхневі пахвинні nвузли (nodi inguinales superficiales).

 

Бічна nгрупа поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки n(vasa lymphatica superficialia membri inferioris) формується в ділянці:

 

– IV та V пальців стопи n(digiti pedis);

 

– бічної частини тилу стопи n(pars lateralis dorsi pedis);

 

– бічної поверхні гомілки n(facies lateralis cruris).

 

Ці судини, дещо нижче nколінного суглоба (articulatio genus) приєднуються до присередньої групи nповерхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia nmembri inferioris).

 

Задня nгрупа поверхневих лімфатичних nсудин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) nпочинається:

 

– в шкірі п’яткової ділянки n(cutis regionis calcaneae);

 

– в шкірі підошви бічного nкраю стопи (cutis plantae marginis lateralis pedis).

 

Задня група поверхневих лімфатичних судин нижньої nкінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) прямує за ходом nмалої підшкірної вени (v. saphena parva) і впадає в підколінні лімфатичні вузли n(nodi lymphoidei poplitei).

 

Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica nprofunda membri inferioris) збирають лімфу від:

 

– м’язів (musculi);

 

– суглобів (articulationes);

 

– синовіальних піхв (vaginae nsynoviales);

 

– кісток (ossa);

 

– нервів (nervi).

 

Глибокі лімфатичні судини nнижньої кінцівки (vasa lymphatica profunda membri inferioris) супроводжують nартерії  і глибокі вени гомілки (arteriae net venae profundae cruris) та вени стегна (venae profundae femoris).

 

 

 

 Вони впадають в глибокі пахвинні вузли (nodi ninguinales profundi).

 

 

 

Матеріали nпідготував ас. Говда Р.В.