Home » Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.

Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.

17 Червня, 2024

Тема 1. Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, nтопографія, розподіл гілок.

ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ [LI – L5]

(nervi nlumbales [LI – L5])

Поперекові нерви (nervi lumbales [LI – L5]), як і nусі спинномозкові нерви, розгалужуються nна:

– сполучні гілки (rr. communicantes);

– оболонні гілки (rr. meningei);

– передні гілки (rr. anteriores);

– задні гілки (rr. posteriores).

Задні nгілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) поперекових nнервів, проходячи дозаду, розділяються на:

– присередні nгілки (rr. mediales), nякі іннервують глибокі м’язи спини;

– бічні гілки (rr. laterales), які іннервують nшкіру верхньої частини сідничної ділянки (regio glutealis) – верхні нерви сідниці (nn. nclunium superiores);

– задні шкірні гілки (rr. cutanei posteriores), nякі іннервують шкіру сідничної ділянки (cutis regionis glutealis).

Передні nгілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують:

– поперекове сплетення (plexus lumbalis);

– крижове сплетення (plexus sacralis), які об’єднуються в попереково–крижове сплетення n(plexus lumbosacralis).

Поперекове сплетення

(plexus nlumbalis)

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене:

– передніми гілками чотирьох nверхніх поперекових спинномозкових нервів;

– частиною ХІІ грудного nспинномозкового нерва.

М’язові nгілки поперекового сплетення іннервують:

– клубовий м’яз (m. iliacus);

– великий поперековий м’яз n(m. psoas major);

– квадратний м’яз попереку n(m. quadratus lumborum).

З–під nбічного краю великого поперекового м’яза відходять такі нерви:

1) клубово–підчеревний нерв;

клубово–лобковий нерв (n. iliohypogastricus; nn.iliopubicus), що розташовується паралельно до ХІІ nребра та іннервує:

– бічну групу м’язів живота;

– прямий м’яз живота (m. rectus abdominis);

– шкіру над пахвинною nзв’язкою (lig. inguinale).

2) клубово–пахвинний нерв n(n. ilioinguinalis), що розташовується нижче і nпаралельно до клубово–підчеревного нерва (n. iliohypogastricus) nта іннервує:

– бічну групу м’язів живота; nзаходить в пахвинний канал (canalis inguinalis), лягає спереду сім’яного канатика (funiculus spermaticus) та nіннервує:

– шкіру під пахвинною nзв’язкою,розгалужуючись на:

– у жінок – передні nгубні нерви (nn. labiales nanteriores);

– у чоловіків – передні nкалиткові нерви (nn. scrotales nanteriores);

3) бічний шкірний нерв стегна n(n. cutaneus femoris lateralis), що пронизує широку фасцію стегна (fascia lata femoris) nв ділянці верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) та іннервує:

– шкіру бічної поверхні nстегна (cutis faciei lateralis femoris);

4) стегновий нерв (n. femoralis) – найбільший нерв поперекового сплетення (plexus lumbalis), який виходить nна стегно (femur) через м’язову затоку (lacuna musculorum). На стегні він nіннервує:

– усі м’язи передньої групи nстегна та шкіру над ними.

Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі (canalis adductorius) і виходить nчерез його присередню стінку, лягає на присередню поверхню гомілки (facies nmedialis cruris), доходячи nдо основи великого пальця стопи (basis hallucis).

Він іннервує:

– шкіру присередньої nповерхні гомілки та стопи (cutis faciei nmedialis cruris et pedis).

5) затульний нерв (n. obturatorius), nщо виходить з–під присереднього nкраю великого поперекового м’яза (margo medialis musculi psoatis majoris), який через затульний канал (canalis obturatorius) виходить на стегно (femur). nВін іннервує:

– зовнішній затульний м’яз (m. obturatorius externus);

– капсулу кульшового суглоба n(capsula articulationis coxae);

– всю присередню nгрупу м’язів стегна та шкіру над ним;

6) статево–стегновий нерв (n. genitofemoralis), nщо виходить з товщі великого nпоперекового м’яза і розгалужується на:

– стегнову гілку (r. femoralis), nщо іннервує:

– шкіру в ділянці nпідшкірного розтвору (hiatus nsaphenus);

– статеву гілку (r. genitalis), nяка іннервує:

– м’яз–підіймач яєчка (m. cremaster) у чоловіків;

– круглу маткову зв’язку (lig. teres uteri) nу жінок.

Поперекові nнерви

Поперекові nнерви, nn. lumbales, кількістю 5 пар, виходять з хребтового nканалу крізь міжхребцеві отвори нижче відповідного nпоперекового хребця.

Задні nгілки, rr. posteriores, поперекових нервів йдуть назад, nпроходять між реберними відростками поперекових хребців, і кожна з них nрозділяється на присередню та бічну гілки. Рухова присередня гілка, r. medialis, іннервує глибокі м’язи спини. Чутлива nбічна гілка, r. lateralis, іннервує шкіру верхньої частини nсідничної ділянки. Ці бічні гілки поперекових нервів звуться верхніми nсідничними гілками (rr. clunium [gluteales] superiores).

Передні nгілки, rr. anteriores, поперекових нервів формують поперекове сплетення. nПоперекове та крижове сплетення зв’язані між собою попереково-крижовим nстовбуром, тому їх часто об’єднують терміном попереково-крижове сплетення, plexus lumbosacralis.

Поперекове nсплетення

Поперекове nсплетення, plexus lumbalis, утворене передніми гілками чотирьох верхніх nпоперекових нервів і частиною волокон передньої гілки XII-го грудного нерва

Воно nрозташовується попереду поперечних відростків поперекових хребців та nквадратного м’яза попереку, позаду великого поперекового м’яза і, частково, у nтовщі останнього.

Короткі nм’язові гілки відходять від передніх гілок поперекових нервів ще до утворення nсплетення і іннервують квадратний м’яз попереку, великий та малий поперекові nм’язи, міжпоперечні бічні м’язи попереку.

Гілками nпоперекового сплетення є такі нерви:

1. Клубово-поперековий нерв, n. iliohypogastricus n(L1-T12), виходить з-під бічного краю великого поперекового м’яза і йде вбік по nпередній поверхні квадратного м’яза попереку. Далі він проходить вперед та вниз nпаралельно підреберному нерву у товщі бічної стінки живота між внутрішнім косим nта поперечним м’язами, іннервує бічні м’язи живота і поділяється на дві чутливі nкінцеві гілки. Бічна шкірна гілка, r. cutaneus lateralis, іннервує шкіру верхньобічної nчастини сідничної ділянки. Передня шкірна гілка, r. cutaneus anterior, пронизує nапоневроз зовнішнього косого м’яза живота nнад поверхневим пахвинним кільцем і іннервує шкіру живота над лобком.

2. Клубово-пахвинний нерв, п. ilioinguinalis n(L1-(T12)), виходить з-під бічного краю великого поперекового м’яза нижче nклубово-підчеревного нерва і йде паралельно цьому нерву. Далі клубово-пахвинний nнерв проходить між внутрішнім косим та поперечним м’язами живота, іннервує nбічні м’язи живота і заходить nу пахвинний канал. nУ пахвинному каналі nнерв розміщується перед сім’яним канатиком у чоловіків, або круглою nзв’язкою матки у жінок.

По виходу з nканалу через поверхневе пахвинне кільце нерв розгалужується на наступні чутливі nкінцеві гілки. Передні калиткові нерви, nn. scrotales anteriores, іннервують у чоловіків шкіру кореня nстатевого члена, лобка, верхньоприсередньої поверхні nстегна та передніх відділів калитки. Передні губні нерви, nn. nlabiales anteriores, іннервують у жінок шкіру великих nсоромітних губ, лобка та верхньоприсередньої поверхні nстегна.

3. Статево-стегновий нерв, n. genitofemoralis (L1-L2), пронизує великий поперековий м’яз, nз’являється на його передній поверхні на рівні nІІІ-го поперекового хребця і поділяється на дві гілки: статеву та nстегнову. Статева гілка, r. genitalis, входить у пахвинний канал, де nрозташовується позаду сім’яного канатика у чоловіків, або круглої зв’язки матки nу жінок, виходить з каналу крізь поверхневе пахвинне кільце і

іннервує у nчоловіків шкіру та м’ясисту оболонку калитки, шкіру верхньоприсередньої nповерхні стегна, м’яз-підіймач яєчка, а у жінок – круглу зв’язку матки, шкіру nвеликих соромітних губ та верхньоприсередньої nповерхні стегна. Стегнова гілка, r. femoralis, виходить з порожнини таза через судинну nлакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію і іннервує шкіру nверхньоприсередньої поверхні стегна одразу під nпахвинною зв’язкою.

4. Бічний шкірний нерв стегна, n. cutaneus femoris lateralis, з’являється на поверхні бічного краю великого nпоперекового м’яза, йде вниз по передній поверхні клубового м’яза, виходить з nпорожнини таза через бічну частину м’язової лакуни і іннервує шкіру бічної nповерхні стегна.іннервує у чоловіків шкіру та nм’ясисту оболонку калитки, шкіру верхньоприсередньої nповерхні стегна, м’яз-підіймач яєчка, а у жінок – круглу зв’язку матки, шкіру nвеликих соромітних губ та верхньоприсередньої nповерхні стегна. Стегнова гілка, r. femoralis, виходить з порожнини таза через судинну nлакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію і іннервує шкіру nверхньоприсередньої поверхні стегна одразу під nпахвинною зв’язкою.

5. Затульний нерв, nn. obturatorius (L2-L4), з’являється на поверхні бічного краю великого поперекового м’яза, йде вниз nвздовж бічної стінки малого таза, виходить з порожнини таза на стегно через затульний канал і поділяється на передню та задню гілки.

> Передня гілка, r. anterior, є продовженням основного стовбура нерва, проходить nміж коротким та довгим привідними м’язами, іннервує ці м язи, а також ще nзовнішнім затульний, гребінний та тонкий м’язи. nДистальне передня гілка продовжується nу шкірну гілку (r. cutaneus), яка пронизує широку фасцію між nкравецьким та довгим привідним м’язами і іннервує шкіру нижніх 2/3 присередньої поверхні стегна.

> Задня гілка, r. posterior, пронизує зовнішній затульний nм’яз, лягає між великим та коротким привідними м’язами і іннервує названі nм’язи. Таким чином, рухові волокна загального нерва іннервують, в основному, присередню групу м’язів стегна. Чутливі волокна задньої nгілки досягають задньої стінки капсули колінного суглоба.

> Непостійний додатковий затульний nнерв, n. ohturatorius accessories, nйде від сплетення вниз по передній nповерхні клубової фасції, перегинається через гребінь лобкової кістки і nіннервує гребінний м’яз та капсулу кульшового суглоба.

6. nСтегновий нерв, n. femoralis (L2-L4), виходить з-під бічного краю великого поперекового м’яза, йде під клубовою фасцією nміж великим поперековим та клубовим м’язами і виходить з порожнини таза крізь nм’язову лакуну. На передній поверхні стегна нерв йде вниз у межах стегнового nтрикутника збоку від стегнових судин і продовжується у привідний канал під nназвою захований нерв.

> М’язові гілки, rr. musculares, nстегнового нерва іннервують nгребінний м’яз та передні м’язи стегна – кравецький м’яз, чотириголовий м’яз nстегна та суглобовий м’яз коліна.

> Передні шкірні гілки, rr. ncutanei anteriores, стегнового нерва, кількістю 3-5, nпронизують широку фасцію і іннервують шкіру нижніх 3/4 передньої поверхні nстегна.

Захований nнерв, n. saphenus, за функцією – чутливий, є безпосереднім nпродовженням стегнового нерва. Виходить з привідного каналу через його передню nстінку (широко-привідну пластинку) разом з низхідною артерією коліна, пронизує nшироку фасцію і в супроводі великої захованої вени спускається по гомілці до nстопи. Захований нерв іннервує шкіру нижче наколінка n(піднаколінкова гілка), присередньої nповерхні гомілки та присереднього краю стопи до nвеликого пальця стопи включно (присередні шкірні nгілки гомілки, rr. cutanei cruris mediales).

Крижові nнерви

Крижові nнерви, nn. sacrales, – п’ять спинномозкових нервів, що nпоходять від крижових сегментів спинного мозку. Від місця утворення (злиття nкорінців) крижові нерви прямують вниз спочатку у хребтовому, потім у крижовому nканапі, і ще у хребтовому каналі розділяються на свої основні гілки: оболонні, nсполучні, задні та передні.

Задні nгілки, rr. posteriores, за функцією – мішані, виходять із nкрижового каналу крізь відповідні задні крижові отвори (гілки верхніх 4 nнервів); задня гілка V-гo крижового нерва виходить з каналу крізь крижовий розтвір. nКожна задня гілка поділяється в свою чергу на дві гілки – присередню nта бічну. Присередня гілка, r. medialis, іннервує шкіру над крижовою кісткою та багатороадільні м’язи поперекового відділу хребта.

Бічна гілка nr. lateralis, відходить тільки від трьох верхніх задніх гілок nкрижових нервів і складається тільки з чутливих волокон. Ці три бічні гілки під nназвою прнсередкіх сідничних гілок (r: clunium [gluteales mediales) проходять через великий сідничний м’яз, nпідходять до шкіри верхньоприсереднього квадранта nсідничної ділянки і іннервують її.

Передні nгілки, rr. anteriores, виходять з крижового каналу крізь nпередні крижові отвори і формують крижове сплетення.

Тема n2. Крижові і куприкові nспинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з nанатомії судин і нервів кінцівок.

КРИЖОВІ НЕРВИ та КУПРИКОВИЙ НЕРВ [SI – S5, CO]

(nervi nsacrales et nervus coccygeus) [SI – S5, CO]

Вони починаються від nкрижових сегментів спинного мозку і розгалужуються на:

– оболонні гілки (rr. meningei);

– задні гілки (rr. posteriores);

– передні гілки (rr. anteriores).

Задні nгілки; дорсальні гілки (rami posteriores; nrami dorsales), за функцією n– мішані і розгалужуються на:

– присередню nгілку (r. medialis), яка іннервує:

– шкіру над крижовою кісткою n(os sacrum);

– багатороздільні nм’язи попереку (mm. multifidi nlumborum);

– бічну гілку (r. lateralis), яка є чутливою і відходить від трьох верхніх nзадніх гілок крижових нервів, їх називають середніми nнервами сідниці (nn.clunium medii), що іннервують:

– шкіру сідничної ділянки верхньоприсереднього квадранта;

– задню шкірну гілку (r. cutaneus posterior).

Передні nгілки; вентральні гілки (rami anteriores; nrami ventrales) формують:

– крижове сплетення (plexus coccygeus);

– куприкове сплетення (plexus sacralis).

Крижове сплетення

(plexus nsacralis)

Воно розміщено на передній nповерхні грушоподібного м’яза і утворене:

– передніми гілками V поперекового спинномозкового нерва;

– передніми гілками всіх крижових спинномозкових нервів;

– куприкового nспинномозкового нерва.

Передня гілка V поперекового nнерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково–крижовий nстовбур (truncus lumbosacralis), nякий по передній поверхні грушоподібного м’яза (m. piriformis) nприєднується до передніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів nкрижового сплетення (plexus sacralis).

Від крижового сплетення nвідходять:

– короткі гілки (rr. breves);

– довгі гілки (rr. longi).

До коротких гілок крижового nсплетення належать:

– верхній сідничний нерв n(n. gluteus superior), що nвиходить через foramen suprapiriforme nта іннервує:

– середній сідничний м’яз n(m. gluteus medius);

– малий сідничний м’яз (m. gluteus minimus);

– м’яз–натягач nширокої фасції стегна (m. tensor fasciae nlatae);

– нижній сідничний нерв (n. ngluteus inferior), що nвиходить через підгрушеподібний отвір (foramen infrapiriforme) та nіннервує:

– великий сідничний м’яз (m. ngluteus maximus);

– соромітний нерв (n. pudendus), що виходить через підгрушеподібний nотвір (foramen infrapiriforme), nогинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий nотвір (foramen ischiadicum minus) знову попадає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує:

– відхідник (anus) – через нижні nвідхідникові нерви; нижні прямокишкові нерви (nn. anales ninferiores; nn. rectales inferiores)

– всі м’язи промежини (mm. perinei) n– через м’язові гілки промеженних нервів (rr. musculares nervorum perinealium);

– статевий член або клітор n– через дорсальні нерви статевого члена або клітора (nn. dorsales npenis et clitoridis);

– шкіру калитки (cutis scroti) nабо соромітних губ (cutis labiorum pudendi) – через задні губні та калиткові нерви (nn. scrotales et nlabiales posteriores);

– м’язові гілки (rr. musculares) іннервують;

– внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus);

– грушоподібний м’яз (m. piriformis);

– верхній та нижній nблизнюкові м’язи (mm. gemelli nsuperior et inferior);

– квадратний м’яз стегна (m. nquadratus femoris).

До довгих гілок крижового nсплетення належать:

– задній шкірний нерв стегна n(n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний nотвір та іннервує:

– шкіру задньої поверхні nстегна;

– частково шкіру калитки або nвеликих статевих губ – промежинні гілки (rr.perineales); nвід нього відходять нижні нерви сідниці n(nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;

– сідничний нерв(n. ischiadicus) – найбільший нерв людини, що виходить з nтазової порожнини (cavitas pelvis) nчерез підгрушоподібний отвір (foramen ninfrapiriforme) на задню поверхню стегна (facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторони nі півперетинчастим та півсухожилковим nм’язами (mm. semimembranosus net semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis).

На стегні він іннервує названі вище м’язи, крім nкороткої головки двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis nfemoris).

Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв n(n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:

– великогомілковий нерв n(n. tibialis);

– загальний nмалогомілковий нерв (n. fibularis communis).

Великогомілковий нерв (n. tibialis) nє продовженням сідничного нерва (n. ischiadicus) за nтовщиною і напрямком, іде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить в nгомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus).

Перед каналом від цього nнерва відходить:

– присередній nшкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, іннервуючи шкіру присередньої nповерхні литки, в нижній третині гомілки з’єднується з бічним шкірним нервом nлитки (n. cutaneus surae lateralis) і утворює литковий nнерв (n. suralis), nякий іннервує:

– шкіру задньої поверхні нижньої nтретини гомілки і, огинаючи бічну кісточку (malleolus nlateralis), виходить на тил стопи (dorsum pedis) під назвою бічний nтильний шкірний нерв (nervus cutaneus dorsalis lateralis), він nіннервує:

– шкіру бічної поверхні тилу nстопи;

– бічну поверхню тилу nмізинця.

Великогомілковий нерв (n. tibialis) на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи і, nогинаючи присередню кісточку (malleolus nmedialis) у фіброзному каналі під тримачем nм’язів–згиначів (retinaculum musculorum nflexorum), разом із судинами виходить на підошву (planta), де розгалужується на:

– бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis);

– присередній підошвовий nнерв (n. plantaris madialis).

Бічний підошвовий nнерв (n. plantaris nlateralis) проходить в однойменній борозні та nіннервує:

– всі м’язи бічного краю nстопи; підошви (margo lateralis npedis; plantae);

– всі міжкісткові м’язи (mm. interossei);

– ІІІ і ІV червоподібні nм’язи (mm. lumbricales tertius et quartus n[ІІІ і ІV]);

– квадратний м’яз підошви n(m. quadratus plantae);

– привідний м’яз великого nпальця стопи (m. adductor hallucis).

Крім того, бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) іннервує:

– шкіру присередньої nчастини підошви (cutis partis nmedialis plantae);

– підошвову nділянку; поверхню V пальця (regio plantaris; nfacies digiti quinti [V]);

– бічну частину ІV пальця (pars lateralis digiti quarti [ІV]).

Присередній підошвовий nнерв (n. plantaris nmedialis) проходить в однойменній борозні та nіннервує:

– короткий м’яз–згинач nвеликого пальця (m. flexor hallucis nbrevis);

– відвідний м’яз великого nпальця (m. abductor hallucis);

– короткий м’яз–згинач nпальців стопи (m. flexor digitorum nbrevis);

– І і ІІ червоподібні мязи (mm. lumbricales nprimus et secundus [І et ІІ]).

Крім того, присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) іннервує nшкіру:

– бічної частини підошви (pars lateralis plantae);

– середньої частини підошви n(pars media plantae);

– підошвової nповерхні І–ІІІ пальців (facies plantaris ndigitorum primi – tertii [І–ІІІ]);

– присередньої nчастини ІV пальця (pars medialis ndigiti quarti [ІV]).

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить від сідничого нерва (n. ischiadicus) nв бічному напрямку, іннервує:

– коротку головку nдвоголового м’яза стегна (caput breve nmusculi bicipitis femoris).

Від загального nмалогомілкового нерва (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить бічний шкірний нерв литки (n. cutaneus surae lateralis), який іннервує:

– верхньобічну nповерхню задньої гомілкової ділянки (facies superolateralis regionis cruris posterioris).

У ділянці головки nмалогомілкової кістки (caput fibulae) nзагальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) розгалужується на:

– поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis nsuperficialis; n. peroneus superficialis);

– глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis nprofundus; n. peroneus profundus).

Поверхневий nмалогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; nn. peroneus superficialis) nпроходить у верхньому м’язово–гомілковому каналі (canalis nmusculoperoneus superior), nде від нього відходять м’язові гілки (rr. nmusculsres), що іннервують:

– довгий малогомілковий м’яз n(m. fibularis longus; m. peroneus longus);

– короткий малогомілковий nм’яз (m. fibularis brevis; nm. peroneus brevis);

– третій малогомілковий м’яз n(m. fibularis tertius; m. peroneus tertius).

Поверхневий малогомілковий nнерв (n. fibularis superficialis; nn. peroneus superficialis) nвиходить на тил стопи двома гілками:

– присереднім nдорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis medialis);

– проміжним дорсальним шкірним nнервом (n. cutaneus dorsalis nintermedius), які іннервують:

– шкіру тилу стопи і пальців n(cutis dorsi pedis et digitorum), nза винятком обернених одна до одної поверхонь І–ІІ пальців.

Глибокий nмалогомілковий нерв (n. fibularis profundus; nn. peroneus profundus) nпроходить у глибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на nтил стопи (dorsum pedis), nде іннервує:

– м’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis);

– шкіру обернених одна до nодної тильних поверхонь І–ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primi – secundi [І–ІІ]).

Крижове nсплетення

Крижове nсплетення, plexus sacralis, утворене передніми гілками верхніх чотирьох nкрижових нервів, V-гo поперекового та частиною передньої гілки IV-гo поперекового нерва. Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують понереково-крижовий стовбур (truncus lumbosacralis). Цей стовбур спускається в порожнину малого таза крізь її верхній отвір і на nпередній поверхні грушоподібного м’яза приєднується до крижового сплетення.

Крижове nсплетення розміщене на передній поверхні грушоподібного м’яза під тазовою nфасцією. Воно має форму трикутника, основа якого обернена до передніх крижових nотворів (місце виходу з крижового каналу передніх гілок крижових нервів), а nверхівка – до підгрушоподібного отвору (місце виходу nз порожнини таза переважної кількості гілок крижового сплетення). Гілки nкрижового сплетення можна умовно поділити на юроткі nта довгі. Короткі гілки іннервують м’язи та шкіру, переважно, в ділянці таза, а nдовгі гілки -м’язи та шкіру вільної верхньої nкінцівки.

Короткі nгілки крижового сплетення

1. М’язові гілки прямують до таких м’язів – nгрушоподібного (n. musculi piriformis), nвнутрішнього затульного (n. musculi obturatorii interni), квадратного м’яза стегна (п. mucsuli quadrati femoris), непостійно – до nверхнього та нижнього близнюкових м’язів.

2. Верхній сідничний нерв, n. gluteus superior (L4-S1), виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір (рис. 124), проходить між малим та середнім nсідничними м’язами і досягає м’яза-натягача широкої nфасції стегна. Іннервує названі м’язи.

3. Нижній сідничний нерв, n. gluteus inferior (L5-S2), залишає таз крізь підгрушоподібний отвір, йде nдо великого сідничного м’яза і розгалужується у його товщі. Крім великого nсідничного м’яза іннервує ще капсулу кульшового суглоба.

4. Соромітний nнерв, n. pudendus (S2-S4), nвиходить з таза через підгрушоподібний отвір, nогинає сідничну ость і заходить знову у порожнину таза через малий сідничний nотвір, потрапляючи до сіднично-прямокишкової ямки. Далі нерв йде вперед по nбічній стінці сіднично-прямокишнової ямки і nпродовжується у свою кінцеву гілку – спинковий нерв статевого члена (або nклітора).

До виходу з nпорожнини таза від соромітного нерва відходять невеликі м’язові гілки, які nіннервують м’яз-підій-мач відхідника та куприковий nм’яз, а також гілки, які з’єднуються з гілками нижнього підчеревного сплетення nі іннервують середній відділ прямої кишки, дно сечового міхура, верхній відділ nпіхви.

У nсіднично-прямокишковій ямці нерв віддає такі гілки:

а) нижні nпрямокишкові (відхідникові) нерви, nn. rectales n(anales) ninferiores, nякі іннервують зовнішній nм’яз-стискач відхідника та шкіру в ділянці відхідника; б) промежинні nнерви, nn. perineales, nякі досягають промежини поряд з nсудинами промежини і іннервують м’язовими гілками (rr. musculares) nповерхневі м’язи сечостатевої nдіафрагми (цибулино-губчастий, сіднично-печеристий, поверхневий поперечний м’яз nпромежини), а задніми калитковими (губними) нервами (nn. nscrotales/ nlabiales posteriores) – nшкіру промежини та задньої поверхні калитки (або великих соромітних губ у nжінок);

в) nспинковий нерв статевого члена (або клітора у жінок), n. dorsalis penis/ nclitoridis), nякий йде вперед по внутрішній nповерхні гілки сідничної та нижньої гілки лобкової кісток, пронизують nсечостатеву діафрагму і разом з однойменною артерією лягає на спинку статевого nчлена; цей нерв іннервує печеристі тіла та шкіру статевого члена (у жінок – шкіру nвеликих та малих соромітних губ), а також глибокі м’язи сечостатевої діафрагми n- глибокий поперечний м’яз промежини та м’яз-стискач сечівника.

Довгі гілки nкрижового сплетення

1. Задній стегновий шкірний нерв, n. cutaneus femoralis posterior (S1-S3), виходить з nпорожнини таза крізь підгрушоподібний отвір присередньо від сідничного нерва, проходить під великим nсідничним м’язом вниз у задню стегнову ділянку, пронизує широку фасцію і своїми nкінцевими гілками розгалужується у шкірі задньої поверхні стегна до підколінної nямки включно.

Від nзаднього стегнового шкірного нерва на рівні нижнього краю великого сідничного nм’яза відходять такі нерви:

а) нижні nсідничні гілки rr. clunium (glutealis), nякі виходять з-під нижнього краю nвеликого сідничного м’яза і іннервують шкіру нижньої сідничної ділянки; б) промежинні нерви, nn. perineales, nпрямують вперед, огинають сідничний nгорб і іннервують шкіру промежини (пронизаний шкірний нерв, n. cutaneus perforantes) та nшкіру присереднього відділу калитки (або великих nсоромітних губ у жінок).

2. nСідничний нерв, n. ischiadicus (L4-S3), – найбільший нерв людського тіла. Виходить з порожнини таза крізь підгрушоподібний отвір, розташовуючись збоку від інших nнервів та судин, проходить під великим сідничним м’язом збоку від сідничного nгорба і спускається вниз у задній ділянці стегна між напівперетинчастим nм’язом та двоголовим м’язом стегна, досягаючи підколінної ямки. У верхньому nкуті підколінної ямки сідничний нерв розділяється на дві великі гілки – nвеликогомілковий та спільний малогомілковий нерви.

Поділ на ці nдві гілки може відбуватись вище підколінної ямки, або навіть у порожнині таза. nНа препараті нижньої кінцівки сідничний нерв можна штучно роз’єднати на nвеликогомілковий та спільний малогомілковий нерви шляхом розтину сполучнотканинної nперетинки, що оточує сідничний нерв, і розшарування нерва на дві гілки тупим nінструментом знизу вверх.

М’язові nгілки сідничного нерва іннервують задні м’язи стегна -напівсухожилковий nм’яз, напівперетинчастий м’яз, двоголовий м’яз стегна n(за винятком короткої головки двоголового м’яза стегна, яка іннервується nспільним малогомілковим нервом), а також внутрішній затульний nм’яз, верхній та нижній близнюкові м’язи, великий привідний м’яз. Суглобова nгілка сідничного нерва іннервує капсулу кульшового суглоба

А. nВеликогомілковий нерв

Великогомілковий nнерв, п. tibialis (L4-S3), є безпосереднім продовженням основного стовбура сідничного нерва. Проходить nчерез підколінну ямку від її верхнього кута до нижнього, у якій розташовується nповерхнево під шкірою та фасцією позаду підколінної вени та артерії n(абревіатура взаємо-розташування підколінного nсудинно-нервового пучка – НЕВА). Далі нерв проходить під сухожилковою nдугою камбалоподібного м’яза у гомілково-підколінний nканал.

Великогомілковий nнерв виходить з гомілково-підколінного каналу позаду присередньої nкісточки, огинає її, пройшовши під утримувачем м’язів-згиначів, і розділяється nна свої кінцеві гілки – присередній та бічний nпідошовні нерви.

В nпідколінній ямці від великогомілкового нерва відходять такі гілки: 1) м’язові nгілки, rr. musculares, які іннервують задні м’язи гомілки – литковий, nпідошовний, камбалоподібний, підколінний, задній nвеликогомілковий, довгий м’яз-згинач пальців та довгий м’яз-згинач великого nпальця стопи; гілка до підколінного м’яза іннервус ще nкапсулу колінного суглоба;

2) присередній шкірний нерв литки, n. cutaneus surae medialis, йде вниз під шкірою та поверхневою фасцією nгомілки між двома головками литкового м’яза збоку від малої захованої вени; nдещо нижче середини гомілки цей нерв з’єднується з малогомілковою сполучною nгілкою бічного шкірного нерва литки і продовжується у литковий нерв, який далі nпрямує вниз збоку від малої захованої вени і виходить на бічний край стопи.

Литковий nнерв, n. suralis, віддає бічний тильний шкірний нерв, n. cutaneus dorsalis lateralis, та бічні п’яткові гілки, rr. ncalcanei laterales, які nіннервують шкіру тила стопи з латеральної сторони та nшкіру п’яткової ділянки; 3) міжкістковий нерв гомілки, n. interosseus cruris, відходить nвід великогомілкового нерва в нижньому куті підколінної ямки, супроводить nпередню великогомілкову артерію і іннервує кістки гомілки, великомалогомілковий nсиндесмоз (дистальний великомалогомілювий суглоб) та nкапсулу гомілковостопного суглоба. Позаду присередньої nкісточки від великогомілкового нерва відгалужуються присередні nп’яткові гілки, rr. calcanei mediales, які іннервують шкіру п’яткової ділянки з присередньої сторони.

5) Присередній підошовний нерв, n. plantaris medialis, є однією з двох кінцевих гілок великогомілкового nнерва, проходить на стопу під утримувачем м’язів-згиначів присередньо nвід задньої великогомілкової артерії, лягає у присередню nпідошовну борозну і розгалужується на чотири спільні підошовні пальцеві нерви (nn. digitales plantares communes), які nпрямують у І – III міжплеснових проміжках та з медіального боку підошви стопи і nіннервують відвідний м’яз великого пальця стопи, короткий м’яз-згинач великого nпальця стопи, перший червоподібний м’яз та шкіру присередньої nповерхні підошви.

Ті три nспільні підошовні пальцеві нерви, що йдуть у міжплеснових nпроміжках роздвоюються і разом з продовженням першого спільного підошовного nпальцевого нерва формують сім власних підошовних пальцевих нервів. Власні nпідошовні пальцеві нерви, nn. digitales plantares proprii, іннервують шкіру підошовної та сусідніх nобернених одна до одної поверхонь І – IV пальців, а також nшкіру тильної поверхні їхніх дистальних фаланг.

6) Бічний nпідошовний нерв, п. plantaris lateralis, – друга кінцева гілка великогомілкового nнерва, тонша за присередній підошовний нерв (рис. n126). Проходить під коротким м’язом-згиначем пальців і досягає бічної nпідошовної борозни, на початку; якої розділяється на глибоку та поверхневу nгілки. Перед роздвоєнням бічний підошовний нерв віддає м’язові гілки до nквадратного м’яза підошви та відвідного м’яза мізинця стопи. Глибока гілка, r. profundus, бічного підошовного нерва йде у бічній nпідошовній борозні і іннервує привідний м’яз великого пальця стопи, короткий nм’яз-згинач великого пальця стопи, II — IV червоподібні м’язи.

Поверхнева nгілка, r. superficialis, -бічного nпідошовного нерва роздвоюється на два спільні підошовні пальцеві нерви (nn. digitales plantares communes). Перший з nцих спільних підошовних пальцевих нервів йде вздовж бічного краю стопи, досягає nбічної поверхні V-го пальця під назвою власного підошовного nпальцевого нерва і іннервує шкіру бічного краю стопи та бічної поверхні V-гo пальця. Другий nспільний підошовний пальцевий нерв йде вздовж ІV-гo міжплеснового проміжка, іннервує короткий м’яз-згинач мізинця і nроздвоюється на два власні підошовні пальцеві нерви (nn. digitales plantares proprii), які іннервують шкіру підошовної та обернених nодна до одної поверхонь IV-гo та V-го пальців, а також шкіру дистальних nфаланг цих пальців.

Б. Спільний nмалогомілковий нерв

Спільний малогомілковий nнерв, n. fibularis (peroneus) communis (L4-S2), від місця роздвоєння сідничного нерва nйде вниз вздовж присереднього краю довгої головки nдвоголового м’яза стегна та присереднього краю nсухожилка цього м’яза і досягає головки малогомілкової кістки. Далі нерв прямує nкосо вперед, огинаючи шийку малогомілкової кістки і розділяється на два nмалогомілкові нерви – поверхневий та глибокий. М’язові гілки спільного nмалогомілкового нерва іннервують коротку головку двоголового м’яза стегна.

У nпідколінній ямці від спільного малогомілкового нерва відходить бічний шкірний nнерв литки, n. cutaneus surae lateralis, який nпрямує вниз по задній поверхні гомілки над бічною головкою литкового м’яза під nповерхневою фасцією, пронизує останню і іннервує шкіру задньобічної nповерхні проксимальних двох третин гомілки. Від цього нерва або від самого nспільного малогомілкового нерва відходить малогомілкова сполучна гілка, r. communicans fibularis, яка nзливається з присереднім шкірним нервом литки, nутворюючи литковий нерв.

Поверхневий nмалогомілковий нерв. n. fibularis (peroneus) superficialis, проходить у верхньому nм’язово-малогомілковому каналі між малогомілковою кісткою та черевцем довгого nмалогомілкового м’яза і потрапляє у передню гомілкову ділянку на межі між nсередньою та нижньою третинами гомілки. Далі нерв проходить вниз між nмалогомілковими м’язами та довгим м’язом-розгиначем пальців, пронизує фасцію nгомілки і розгалужується на кінцеві шкірні гілки, які виходять на тил стопи.

По ходу nповерхневий малогомілковий нерв віддає м’язові гілки, rr. musculares, які іннервують довгий, короткий та nтретій малогомілкові м’язи. Присередній тильний nшкірний нерв, n. cutdneus dorsalis medialis, йде до присереднього nкраю тила стопи над утримувачами-м’язів згиначів, nз’єднується з декількома гілками литкового нерва і іннервує шкіру присереднього краю тила та nвеликого пальця стопи та шкіру обернених одна до одної поверхонь ІІ-го та Ш-го пальців стопи, за виключенням шкіри над дистальними nфалангами цих пальців.

Проміжний nтильний шкірний нерв, n. cutaneus dorsalis intermedius, йде до бічного краю тила nстопи над утримувачами м’язів-розгиначів і, віддавши гілки до шкіри бічної nкісточки, розгалужується на тильні -пальцеві нерви nстопи (nn. digitales dorsales pedis), які іннервують шкіру обернених одна до одної nповерхонь III, IV та V пальців, за виключенням шкіри над їх nдистальними фалангами.

Глибокий nмалогомілковий нерв, n. fibularis (peroneus) profundus, від місця розгалуження спільного nмалогомілкового нерва йде вперед, пронизує довгий малогомілковий м’яз та nпередню міжм’язову перегородку і потрапляє у передню nділянку гомілки. Далі нерв йде вниз по передній поверхні міжкісткової перетинки nгомілки збоку від передньої великогомілкової артерії, проходить під утримувачами nм’язів-розгиначів і виходить на тил стопи, де розгалужується на два тильні nпальцеві нерви стопи

(nn. digitales dorsales pedis) (бічний нерв великого пальця, n. hallucis lateralis, та присередній nнерв другого пальця, n. digiti secundi medialis), які іннервують шкіру обернених одна до одної nповерхонь І та П пальців стопи з тильного боку. М’язові гілки, rr. musculares, глибокого малогомілкового нерва nіннервують передній великогомілковий м’яз, довгий м’яз-розгинач пальців, довгий nм’яз-розгинач великого пальця, короткий м’яз-розгинач пальців та короткий nм’яз-розгинач великого пальця.

Куприкове сплетення

(plexus ncoccygeus)

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) формується:

– куприковим нервом (n. coccygeus);

– передніми гілками IV та V nкрижових нервів (rami anteriores nnervorum coccygeorum quarti et quinti).

Куприковий nнерв (n. coccygeus) виходить із крижового каналу (canalis sacralis) у тазову nпорожнину (cavitas pelvis), nде він з’єднується з передніми гілками IV та V крижових спинномозкових нервів (rami anteriores nervorum sacralium quarti et quinti n[IV, V]), утворюючи куприкове сплетення (plexus coccygeus).

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розташоване на nпередній поверхні куприкового м’яза (facies anterior musculi coccygei) та крижово–остьової зв’язки (lig. nsacrospinale).

Від нього відходить:

– відхідниково–куприковий нерв n(n.anococcygeus), який іннервує:

– шкіру в ділянці куприка та nвідхідника (cutis regionis coccygis et ani);

– м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують:

– куприковий та nкрижово–куприкові м’язи (mm. sacrococcygei net m. coccygeus).

Практичні nзавдання з анатомії судин і нервів nверхніх та нижніх кінцівок.

1. nПахвова артерія: топографія, відділи, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

2. nПлечова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

3. nПлечова артерія: глибока артерія плеча, її топографія, гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

4. nПроменева артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

5. nЛіктьова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

6. nЛіктьова суглобова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки nкровопостачання.

7. nПоверхнева долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання.

8. nГлибока долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання.

9. nТильна зап’ясткова сітка: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання.

10. nДолонна зап’ясткова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки nкровопостачання.

11. nАртеріальні анастомози кисті.

12. nВени верхньої кінцівки: класифікація. Поверхневі вени: їх топографія, ділянки nвпадіння до венозних судин. Анастомози між поверхневими венами.

13. nВени верхньої кінцівки: класифікація. Глибокі вени, їх топографія, особливості nрозташування на кисті, передпліччі і плечі; описати і продемонструвати на nпрепаратах.

14. nПахвова вена: топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

15. nЗовнішня клубова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

16. nСтегнова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

17. nСтегнова артерія: глибока стегнова артерія, її топографія, гілки, ділянки nкровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

18. nПідколінна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

19. nПередня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препаратах.

20. nЗадня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препаратах.

21. nЗадня великогомілкова артерія: малогомілкова артерія, її топографія, гілки, nділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

22. nСуглобова колінна сітка: джерела утворення, топографія, ділянки nкровопостачання.

23. nПрисередня кісточкова сітка: джерела утворення, nтопографія, ділянки кровопостачання.

24. nБічна кісточкова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

25. nП’яткова сітка: : джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

26. nПрисередня підошвова nартерія: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.

27. nБічна підошвова артерія: утворення, топографія, nгілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

28. nТильна артерія стопи: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; nописати і продемонструвати на препаратах.

29. nАртеріальні анастомози стопи.

30. Вени нижньої кінцівки: nкласифікація. Поверхневі вени: їх топографія, ділянки впадіння до венозних nсудин.

31. Поверхневі вени нижньої nкінцівки: велика підшкірна вена, її утворення, топографія; описати і nпродемонструвати на препаратах.

32. Вени нижньої кінцівки: nкласифікація.. Глибокі вени, їх топографія, особливості розташування на стопі, nгомілці і стегні; описати і продемонструвати на препаратах.

33. Стегнова вена: топографія, притоки; описати і nпродемонструвати на препаратах.

34. Периферійна нервова система: компоненти, їх nзагальна характеристика.

35. Спинномозковий нерв: утворення, топографія, nгілки;відповідність сегментам спинного мозку

36. Задні гілки спинномозкових нервів: склад волокон, nтопографія, ділянки іннервації.

37. Задня гілка I шийного спинномозкового нерва: склад nволокон, топографія, ділянки іннервації.

38. Задня гілка II шийного спинномозкового нерва: склад nволокон, топографія, ділянки іннервації.

39. Передні гілки спинномозкових нервів: склад nволокон;загальні закономірності будови та топографії передніх гілок різних nспинномозкових нервів.

40. Грудні нерви: утворення, гілки, топографія, ділянки nіннервації.

41. nМіжреброві нерви: утворення, гілки, топографія, ділянки іннервації.

42. Загальні принципи будови nсоматичних нервових сплетень

43. Шийне nсплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

44. Шийне сплетення: діафрагмовий nнерв, його склад волокон, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

45. Плечове nсплетення: утворення, топографія, частини, класифікація гілок.

46. nПлечове сплетення: стовбури, пучки, їх топографія; описати і продемонструвати nна препаратах.

47. nПлечове сплетення: надключична частина, її топографія, компоненти ; описати і nпродемонструвати на препаратах.

48. Короткі nгілки плечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати nна препаратах.

49. Короткі nгілки плечового сплетення: пахвовий нерв, його топографія, ділянки іннервації; nописати і продемонструвати на препаратах.

50. Плечове nсплетення: підключична частина, її топографія, компоненти ; описати і nпродемонструвати на препаратах .

51. Довгі гілки nплечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

52. Довгі гілки nплечового сплетення: м’язово-шкірний нерв, його утворення, топографія, гілки, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

53. Довгі гілки nплечового сплетення: серединний нерв, його утворення, топографія, гілки, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

54. Довгі гілки плечового nсплетення: ліктьовий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки nіннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

55. Довгі гілки nплечового сплетення: променевий нерв, його утворення, топографія, гілки, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

56. nДовгі шкірні гілки плечового сплетення: їх утворення, топографія, ділянки nіннервації

57. Поперекове nсплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

58. Поперекове nсплетення: стегновий нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати nі продемонструвати на препаратах.

59. Поперекове nсплетення: затульний нерв, його топографія, гілки, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

60. Крижове та nкуприкове сплетення: утворення, топографія, класифікація гілок.

61. Крижове nсплетення: короткі гілки, їх топографія, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

62. Короткі nгілки крижового сплетення: соромітний нерв, склад волокон, його топографія, nділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

63. Довгі гілки nкрижового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і nпродемонструвати на препаратах.

64. Довгі гілки nкрижового сплетення: сідничний нерв, його топографія, гілки, ділянки nіннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

65. nВеликогомілковий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; nописати і продемонструвати на препаратах.

66. Загальний nмалогомілковий нерв: його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; nописати і продемонструвати на препаратах.

67. Куприкове nсплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.

68. nКровопостачання і іннервація м’язів спини.

69. nКровопостачання і іннервація м’язів грудей.

70. nКровопостачання і іннервація м’язів живота.

71. nКровопостачання і іннервація м’язів плечового поясу.

72. nКровопостачання і іннервація м’язів плеча.

73. nКровопостачання і іннервація м’язів передпліччя.

74. nКровопостачання і іннервація м’язів кисті.