1

29 Червня, 2024

0

Периферична нервова система. Анатомія міжреберних нервів. Шийне, плечове, поерекове та крижове nслетення.

12 пар nчерепно-мозкових нервів.

Автономна нервова система. Симатична nтапарасимпатична іннервація тканин організму. Вегетативні вузли та сплетення грудної, nчеревної та тазової порожнини

Заняття10.

Шийні частини nблукаючого нерва і симпатичного стовбура. Шийне сплетення.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) – парна частина периферичної нервової системи, яка формується передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів (CI-CIV) з’єднаних дугоподібними петлями. Розташовується збоку від поперечних відростків шийних хребців між предпозвоночной і хребетними м’язами. Нерви шийного сплетення виходять віялоподібно через заднього краю грудинно-ключично-соскоподібного nм’яза, поширюючись вниз, вперед і вгору.

Шкірні гілки шийного сплетення іннервують шкіру латеральної частини потиличної області (малий потиличний нерв), вушної раковини і зовнішнього слухового проходу (великий вушної нерв), переднього відділу шиї (поперечний нерв шиї), задненижней частині шиї, області ключиці, верхнепередней частини грудей (надключичні нерви ). М’язові гілки здійснюють іннервацію передніх і латеральних прямих м’язів голови, довгих м’язів голови і шиї, сходових м’язів, м’язів, що піднімають лопатку, передніх межпоперечних м’язів. Нижній корінець шийного сплетення і верхній корінець під’язикового нерва, з’єднуючись, утворюють шийну петлю, яка іннервує лопатково–під’язикову, грудінопод’язичную і грудінощітовідную м’язи.

Змішаної гілкою шийного сплетення є діафрагмальнийнерв, що nопускається по передній сходовому м’язі в грудну порожнину і підходящий nдо діафрагми спереду від кореня легені. Діафрагмальний нерв іннервує м’язи nдіафрагми, плевру, перикард, дає гілки до діафрагмальної очеревині. Зв’язками nдіафрагмального нерва з чревного сплетення пояснюється виникнення френікус-симптому при захворюваннях печінки.

ПАТОЛОГІЯ
nУраження шийного сплетення і його гілок можуть виникати при травмах (поранення nшиї, механічне здавлення шиї, пологова травма, переломи верхніх шийних хребців nта ін), при інфекціях або інтоксикаціях, запальних процесах в тканинах шиї, при nкраніовертебральних аномаліях, аневризмах великих судин шиї, при пухлинах різних органів шиї, включаючи лімфатичні вузли шиї, при nпроменевій терапії злоякісних пухлин шиї та ін Провокуючими факторами є тривале nперебування в незручній позі (статичні або динамічні перевантаження), різкі рухи, місцеве або загальне охолодження, nдегенеративно-дистрофічні ураження верхніх шийних хребців та ін Уражаються nчастіше окремі нерви, ніж всі сплетіння.

Клінічно патологія шийного сплетення проявляється болем і nпорушеннями чутливості шкіри в зоні іннервації його гілок, судомами глибоких nм’язів шиї або їх параліч. Одностороння тонічна судома м’язів проявляється nкривошеєю, при клонічних судомах спостерігається посмикування голови у nпротилежний бік, іноді з одночасним підніманням плеча. nДвостороння клоническая судома призводить до ківательной рухам голови. При nпаралічі іннервіруемих шийного сплетення м’язів голова хворого звисає вперед, nхворий не може її підняти догори.

Поразка чутливих гілок шийного сплетення проявляється nневралгією або невритом. Зокрема, при ураженні малого потиличного нерва nрозвиваються біль і гіперестезія (рідше гіпестезія) в nпотиличній області і частково в вушній раковині, болісна пальпація точки виходу nнерва по задньому краю верхньої третини грудино-ключично-соскоподібного м’яза. nПри ураженні великого вушного нерва біль і гіпестезія nлокалізуються в області кута нижньої щелепи і вушної раковини. У випадках nураження надключичних нервів виникають порушення чутливості шкіри в nнадключичній, підключичної, верхнелопаточной областях, nнад дельтоподібного і великий грудної м’язами. При подразненні діафрагмального nнерва болі поширюються в область надпліччя, плечового суглоба, шиї та грудної клітини, з’являється гикавка. При глибокому nураженні цього нерва розвивається параліч діафрагми із задишкою і утрудненням nкашлевих рухів.

Діагноз грунтується на характерних клінічних проявах. При рентгеноскопії nгрудної клітки можна виявити парадоксальні руху і незвичайне положення nдіафрагми на боці ураження. Інформативними методами дослідження nє комп’ютерна томографія шиї та електроміографія.

Лікування спрямоване на усунення причини, що викликала патологію, nа також на купірування больового синдрому (анальгетики, фізіотерапевтичні nпроцедури, масаж, ЛФК, рефлексотерапія), на поліпшення провідності nнервових волокон сплетення (антихолінестеразні та ноотропні препарати, вітаміни nгрупи В). При завзятій гикавці внаслідок подразнення діафрагмального нерва nпроводять його новокаїнової блокаду на рівні шиї.

Від шийної nчастини блукаючого нерва відходять:

– глоткова nгілка , яка разом з гілками nязико–глоткового нерва і завузловими nсимпатичного стовбура утворює глоткове сплетення . nЗокрема, по симпатичних гілках передається команда на пригнічення виділення nсекрету залозами слизової оболонки глотки. Глоткова гілка, що складається з nрухових волокон, іннервує:

– nверхній та середній м’язи–звужувачі глотки ;

– м’язи nм’якого піднебіння , за винятком м’яза–натягувача піднебінної завіски ;

Симпатичний стовбур – це парний утвір, який проходить збоку від nхребтового стовпа складається з 20–25 вузлів nсимпатичного стовбура або прихребтових симпатичних вузлів , що з’єднані між собою міжвузловими гілками .

Симпатичний стовбур складається nз:

– 3–х nшийних вузлів симпатичного стовбура ;

– 10–12 nгрудних вузлів симпатичного стовбура ;

– 4–5 nпоперекових вузлів симпатичного стовбура ;

– 4–5 nкрижових вузлів симпатичного стовбура ;

– nодного непарного куприкового вузла симпатичного стовбура .

Верхній шийний вузол є найбільшим вузлом симпатичного nстовбура , який розміщений попереду поперечних відростків – шийних хребців n.

Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що містять завузлові нервові волокна :

1. получнігілки , які з’єднують вузол nсимпатичного стовбура з – шийними спинномозковими нервами n.

2. Внутрішній nсонний нерв , що направляється до однойменної артерї вздовж її ходу формує внутрішнє сонне сплетення n, яке разом із артерією входить в порожнину черепа через сонний канал .

У nсонному каналі від внутрішнього сонного nсплетення відходять сонно–барабанні nнерви до слизової оболонки середнього nвуха .

Після nвиходу внутрішньої сонної артерії із nсонного каналу від внутрішнього сонного nсплетення відходить симпатичний корінець крило–піднебінного nвузла – глибокий кам’янистий nнерв , який з’єднується з великим nкам’янистим нервом , утворюючи нерв крилоподібного каналу . У складі nостаннього через крилоподібний канал заходить у крило–піднебінну ямку n, направляється повз крило–піднебінний вузол .

Симпатичні волокна у складі крило–піднебінних nнервів здійснюють симпатичну nіннервацію судин та залоз:

– nслизової оболонки носової порожнини і ротової порожнини ;

– nсполучної оболонки; кон’юнктиви нижньої повіки ;

– шкіри nлиця .

Частину nвнутрішнього сонного сплетення , яка розташована в печеристій пазусі , нерідко nназивають печеристим сплетенням .

В очну nямку симпатичні волокна внутрішнього nсонного сплетення попадають у вигляді nперіартеріального сплетення очної артерії , яка є гілкою внутрішньої сонної nартерії .

Від очного сплетення відходить симпатичний корінець до nпарасимпатичного війкового вузла .

Волокна nсимпатичного корінця проходять транзитом не перериваються через війковий вузол nі у складі коротких війкових нервів досягають очного яблука та іннервують судини ока і м’яз–розширювач зіниці .

У порожнині черепа внутрішнє сонне сплетення продовжується nу навколосудинне nсплетення гілок внутрішньої сонної артерії .

3. Зовнішні сонні нерви , що направляються до зовнішньої nсонної артерії і формують симпатичне зовнішнє сонне сплетення , nяке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії .

4. Яремний нерв йде по стінці внутрішньої яремної вени до nяремного отвору , де розгалужується nна гілки, nщо йдуть у складі , ,пар черепних нервів .

5. Гортанно–глоткові nгілки , що беруть nучасть в утворенні гортанно–глоткового nсплетення , іннервуючи слизову nоболонку та кровоносні судини глоткигортані .

6. Верхній шийний серцевий нерв_n, що йде паралельно до nсимпатичного стовбура .

Правий верхній шийний серцевий нерв проходить nвздовж плечоголовного стовбура і вступає nв глибоку частину серцевого nсплетення на задній поверхні nдуги аорти .

Лівий верхній шийний серцевий нерв прилягає до nлівої загальної сонної артерії , спускається у поверхневу частину серцевого сплетення , яке nрозташоване між дугою аорти і nроздвоєнням легеневого стовбура .

Середній шийний вузол непостійний, розміщений попереду від nпоперечного відросткашийного хребця .

Середній nшийний вузол з’єднаний з:

– верхнім nшийним вузлом однією міжвузловою nгілкою ;

– нижнім nшийним вузлом двома міжвузловими nгілками , які утворюють підключичну петлю навколо підключичної артерії .

Від nсереднього шийного вузла відходять такі гілки:

– сполучнігілки до n– шийних спинномозкових нервів , іноді до ;

– один nабо два nтонких нерви від середнього шийного вузла. Вони беруть участь в утворенні:

– зовнішнього nсонного сплетення ;

– сплетення nнижньої щитоподібної тї , іннервуючи щитоподібну і прищитоподібну nзалози ;

– середній nшийний серцевий нерв , що йде nпаралельно і збоку від верхнього шийного серцевого нерва входить в глибоку частину серцевого nсплетення .

При відсутності nсереднього шийного вузла всі вищеназвані гілки відходять від міжвузлових гілок на рівні поперечного відросткашийного nхребця , а завузлові нервові волокна nв ці гілки попадають від шийно–грудного nвузла .

Нижній шийний вузол часто зливається з першим грудним nвузлом утворює шийно–грудний вузол або зірчастий вузол .

н лежить на вн шийки першого ребра , позаду nпідключичної артерії у місці nвідходження від неї хребтової тї .

Від нижнього шийного вузла відходять такі гілки:

– сполучнігілки n, які йдуть до – шийних nспинномозкових нервів ;

– підключична nпетля , яка охоплює спереду підключичну артерію . Симпатичні волокна nцієї петлі утворюють на цій артерії підключичне nсплетення , яке розгалужується nпо гілках підключичної тї , досягаючи органів і тканин шиї , порожнини nгрудної клітки та верхньої кінцівки ;

– гілки nдо блукаючого нерва діафрагмового нерва ;

– хребтовий nнерв , що утворює навколо nхребтової тї хребтове сплетення n. Це сплетення продовжується nз гілками хребтової тї до головного nмозку спинного мозку та ї оболон n;

– нижній nшийний серцевий нерв , що йде nдо глибокої частини серцевого сплетення .

Шийне сплетення; шийні нерви ;

Шийне сплетення nутворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів nі залягає під груднинно–ключично–соскоподібним м’язом . З цього сплетення nвідходять:

– м’язові nнерви рухові;

– шкірні nнерви чутливі;

– мішаний nнерв.

М’язові nгілки рухові шийного сплетення іннервують усі nглибокі м’язи шиї, разом з низхідною гілкою під’язикового нерва беруть участь в утворенні шийної nпетлі , яка складається з:

– верхнього nкорінця ;

– нижнього nкорінця .

Від nшийної петлі відходить:

– щито–під’язикова nгілка до однойменного м’яза n;

– гілки nдо підпід’язикових м’язів ;

Шкірні nгілки чутливі виходять з–під бічного краю груднинно–ключично–соскоподібного nм’яза і представлені такими нервами:

1 шийним поперечним нервом , що іннервує:

– шкіру nпередньої ділянки шиї і має:

– верхні гілки ;

– нижні гілки ;

2 великим вушниим нервом , щоіннервує:

– шкіру nвушної раковини ;

– шкіру nзовнішнього слухового ходу і має:

– задню гілку ;

– передню гілку ;

3 малим потиличним нервом , що іннервує nшкіру потиличної ділянки ;

4 надключичними нервами , що іннервують nшкіру:

– nнадключичної ділянки ;

– бічної nшийної ділянки; бічного шийного трикутника ; ;

– шкіру nнад дельтоподібним м’язом і складаються nз:

–надключичних нервів ;

– проміжних надключичних нервів ;

– бічних надключичних нервів .

Від nшийного сплетення відходить мішаний нерв – діафрагмовий нерв , який nзаходить в грудну порожнину , лягає під осердя nі своїми чутливими гілками іннервує плевру та осердя осердна гілка – . .

Потім правий діафрагмовий нерв проходить через діафрагму й іннервує нутрощеву очеревину , яка вкриває nпечінку та жовчний міхур ;.

Рухові nгілки діафрагмового нерва іннервують:

діафрагму n– діафрагмово–черевні nгілки .

Грудна частина симпатичного стовбура і грудний відділ nблукаючого нерва.

Міжреберні nнерва. Іннервація стінок та органів грудної порожнини.

Симпатичний стовбур – це парний утвір, який проходить nзбоку від хребтового стовпа складається з 20–25 вузлів симпатичного стовбура або прихребтових nсимпатичних вузлів , що з’єднані між nсобою міжвузловими гілками .

Від грудної nчастини блукаючого нерва відходять:

– поворотний nгортанний нерв – зліва nогинає знизу дугу аорти, а справа огинає знизу праву підключичну артерію, повертається на шию через верхній отвір грудної клітки і своєю кінцевою гілкою – нижнім nгортанним нервом – іннервує слизову оболонку гортані під nголосовою щілиною .

Його рухові волокна іннервують усі м’язи гортані , за винятком персне–щитоподібного м’яза .

Від nповоротного гортанного нерва відходять:

– трахейні nгілки , чутливі та парасимпатичні передвузлові нервові волокна ;

– стравохідні nгілки , чутливі та парасимпатичні передвузлові нервові волокна ;

– нижні nсерцеві гілки , парасимпатичні, що йдуть до серцевого сплетення ;

– грудні nсерцеві гілки – nпарасимпатичні, йдуть до серцевого сплетення . По цих гілках nпередається команда на зменшення частоти і сили серцевих скорочень та звуження nсудин серця;

– трахейні nта бронхові nгілки , що з’єднуються із nзавузловими волокнами від симпатичного стовбура і утворюють nлегеневе nсплетення. Останнє оточує nбронхи і разом з ними входить у легені ;

– стравохідні nгілки , що утворюють стравохідне nсплетення .

Поперекова nчастина симпатичного стовбура і черевний відділ блукаючого нерва. Вегетативні nсплетення черевної порожнини.

Поперекові вузли симпатичного стовбура представлені:

– 4–5 nвузлами симпатичного стовбура ;

– міжвузловими nгілками .

Ці вузли розташовані на передньобічній поверхні тіл поперекових хребців n, присередньо від великого поперекового м’яза .

Поперекові вузли nправоголівого симпатичних стовбурів з’єднуються між собою сполучними nгілками .

До першогодругого іноді nтретього поперекових вузлів підходять сполучні білі гілки .

Від кожного з поперекових вузлів симпатичного стовбура до nпоперекових спинномозкових нервів nвідходять:

– сполучна nа гілка ;

– поперекові nнутрощеві нерви .

Ці nнерви йдуть до черевного сплетення мають як передвузлові нервові волокна , nтакзавузлові нервові волокна .

Черевне nаортальне сплетення сформоване за ходом nчеревної частини аорти і її нутряних гілок. Найбільшим сплетенням, утвореним nвід черевного аортального, є черевне сплетення nбіля основи черевного стовбура, яке охоплює великі правий і лівий nчеревні вузли ./.

У nформуванні черевного сплетення крім черевного аортального беруть участь гілки nвеликого, малого та поперекових нутряних нервів, заднього блукаючого стовбура, nдіа-фрагмальних нервів. Донизу та вперед черепне сплетення безпосередньо nпереходить у верхнє брижове; розходячись по гілках черевного стовбура, утворює nпечінкове, шлункове, селезінкове сплетення, віддає гілки до діафрагми, nпідшлункової залози, дванадцятипалої кишки й нирок.

Верхнє nбрижове сплетення розташоване за ходом nверхньої брижової артерії іі біля місця відходження її від аорти має один або nдва верхніх брнжовнх вузли. Це сплетення, поширюючись судинними гілками, формує nкишкове сплетення , а виходячи за межі кореня брижі, бере участь в утворенні nміжбрижового та нижнього брижового сплетень . За рахунок нижнього брижового nвиникає верхнє прямокишкове сплетення .

Печінкове nсплетення є безпосереднім продовженням nчеревного; розташоване за ходом утворів, які проникли у ворота й виходять з nворіт печінки. Від нього йдуть гілки до діафрагми, де біля початку нижньої nправої діафрагмаль-ної артерії міститься невеликий вузол рідше два. Печінкове nсплетення має зв’язок з підшлунковозалозовим сплетенням і верхнім бри-жовим .

Шлункове nсплетення — розташоване за ходом nшлункових судин. Розгалужується у ділянці малої кривини шлунка; має зв’язок з nпечінковим, підшлунковозалозовим і верхнім бри-жовим сплетеннями.

Селезінкове сплетення є безпосереднім продовженням черевного, nрозташоване за ходом селезінкових судин, має зв’язок з шлунковим і підшлунковозалозовим nсплетеннями.

До дрібніших nсплетень, утворених черевним аортальним, належать такі нутряні сплетення: nнадниркове -, ниркове , сечовідне , nяєчкове яєчникове / , nпідшлун-ковозалозове згадувалося вище. Донизу черевне аортальне сплетення nбезпосередньо переходить у верхнє підчеревне.

Парасимпатична nчастина блукаючого нерва nскладається із заднього ядра блукаючого нерва численних nвнутрішньостінкових інтрамуральних вузлів, що є складовими біляорганнихвнутрішньоорганних nсплетень.

Ці nвузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, nкишкового, передшлункового та інших нутрощевих автономних сплетень вегетативних nсплетень –, які іннервують гладку м’язову тканину , серцеву м’язову nтканину та залози внутрішніх органів nшиї, грудейживота.

Від черевної nчастини блукаючого нерва відходять передній блукаючиий стовбур та задній блукаючий стовбур .

Ці nстовбури, вийшовши, відповідно, на передню і задню стінки шлунка, утворюють разом із завузловими nсимпатичними волокнами, відповідно, переднє nі заднє шлункові сплетення .

Від цих nсплетень відходять гілки до:

– шлунка ;

– печінки ;

– селезінки ;

– підшлункової залози ;

– нирок ;

– тонкої кишки ;

– товстої кишки аж до входу в малий таз верхній відділ nнизхідної ободової кишки.

Отже, гілки переднього блукаючого стовбура іннервують:

– шлунково–кишкову трубку до nнизхідної ободової кишки , а

– гілки заднього стовбура заходять nв черевне сплетення і разом nз його волокнами іннервують:

– органи черевної порожнини .

По nпарасимпатичних нервових волокнах, що переключаються на другі нейрони в nінтрамуральних вузлах, передається команда на посилення перистальтики, nрозслаблення м’язів–стискачів і виділення секрету залозами.

По nчутливих нервових волокнах передається чутлива інформація від органів черевної nпорожнини до рівня входу в малий таз.

Судини nшлунка і кишки іннервуються тільки симпатичними нервовими волокнами.

До черевної частини нутрощевих nсплетень та нутрощевих вузлів належать nтакі сплетення та вузли:

1. Черевне аортальне сплетення , яке розміщене на передній nта бічних стінках черевної nчастини аорти і утворене гілками nзавузловими волокнами від верхніх nпоперекових вузлів симпатичного стовбура .

Волокна черевного аортального сплетення йдуть по артеріальних гілках черевної частини аорти , формуючи з гілками блукаючого нерва nі нутрощевих нервів інші nсплетення черевної порожнини .

2. Діфрагмові вузли , якірозміщені навколо нижньої nдіафрагмової артерії і беруть участь в nутворенні сплетення.

3. Черевне сплетення , яке nще називають сонячним сплетенням , розміщене nнавколо черевного стовбура і утворене гілками:

– черевного аортального сплетення ;

– блукаючого нерва ;

– великого нутрощевого нерва ;

– малого нутрощевого нерва ;

– правого діафрагмового нерва .

Парасимпатичні передвузлові волокна блукаючого нерва та чутливі волокна nдіафрагмового нерва проходять через черевне сплетення не nперериваючись.

У вузлах черевного сплетення nмістяться тіла других nнейронів симпатичної частини , на nякі переключається частина симпатичних передвузлових нервових волокон n.

Черевне сплетення містить nпереважно два черевні вузли , які розташовані nз боків від черевного стовбура .

Від черевних вузлів відходять симпатичні завузлові nнервові волокна , до яких приєднуються парасимпатичні передвузлові nнервові волокна блукаючого нерва, що nберуть участь в утворенні судинних і органних сплетень.

До черевного nсплетення належать такі сплетення:

– печінкове nсплетення , яке продовжується nвід черевного сплетення до nворіт печінки і оточує nпечінкові артерії . В його утворенні nберуть участь нервові волокна nчеревного сплетення та передвузлові волокна переднього блукаючого стовбура ;

– селезінкове nсплетення,яке оточує селезінкову nартерію і продовжується від черевного сплетення ;

– шлункове nсплетення , що оточує ліву nшлункову артерію і продовжується від черевного nсплетення . В утворенні цього nсплетення беруть участь і гілки nпереднього блукаючого стовбура ;

– підшлунковозалозове nсплетення , що обплітає стовбури nпідшлункових артерій ;

– надниркове nсплетення , що розташовується nнавколо надниркових артерій і в свому складі має симпатичні вузлові нервові волокна , які доходять до мозкової nречовини надниркових залоз ;

– аортально–ниркові nвузли – симпатичні, розміщені біля місця відходження від nаорти ниркової артерії .

Від nцього вузла відходять симпатичні завузлові нервові волокна та приєднуються до них парасимпатичні передвузлові нервові волокна блукаючого нерва, які беруть участь в утворенні судинних і органних сплетень;

– верхнє nбрижове сплетення , розміщене nнавколо верхньої брижової артерії nта її гілок. Біля nмісця відходження від аорти верхньої nбрижової артерії розташований симпатичний верхній nбрижовий вузол ;

– нижнє nбрижове сплетення розміщене навколо нижньої брижової nартерії та її гілок.

Біля nмісця відходження від аорти нижньої nбрижової артерії розташований симпатичний нижній nбрижовий вузол .

Гілки цього сплетення обплітають верхню прямокишкову nартерію аж до прямої кишки ;

– міжбрижове nсплетення , що є nчастиною черевного аортального сплетення і розташоване nміж початками верхньої брижової nартерії та нижньої брижової nартерії ..;

– кишкове nсплетення , яке міститься у стінці тонкої кишки і утворене nнервовими волокнами брижових сплетень . Це сплетення має такі власні сплетення, що розташовані у nстінці тонкої кишки :

– підсерозне сплетення , що міститься під серозною оболонкою тонкої nкишки ;

– м’язово–кишкове сплетення або сплетення Ауербаха , розміщене між двома шарами м’язової оболонки тонкої кишки і регулює nперистальтику кишки.

– підслизове сплетення , або nсплетення Мейсснера , що міститься nпід слизовою оболонкою тонкої кишки , іннервує nм’язову пластинку слизової оболонки nта кишкові залози слизової nоболонки тонкої кишки ;

– верхнє nпрямокишкове сплетення , що утворене нервовими гілками нижнього nбрижового сплетення і охоплює верхню частину прямої кишки n;

– ниркове nсплетення , яке охоплює ниркову артерію і містить ниркові вузли ;

– сечовідне nсплетення , яке оточує сечоводи і утворене nнервовими волокнами черевного аортального сплетення та ниркового сплетення nі гілками аортально–ниркових вузлів ;

– яєчникове nсплетення , яке оточує яєчникові nартерії і утворене нервовими волокнами черевного аортального сплетення та nниркового сплетення ;

– яєчкове nсплетення , яке оточує яєчкову nартерію і утворене нервовими волокнами черевного аортального сплетення nта ниркового сплетення ;

– клубове nсплетення , що оточує праву nта ліву клубові артерії і є nпродовженням міжбрижового сплетення nна клубовій артерії . nа;

– стегнові nсплетення е, що розташовані навколо початку nстегнових артерій і є продовженням клубового сплетення n.

Тазова частина nсимпатичного стовбура. Тазовий відділ парасимпатичної нервової системи. nВегетативні сплетення органів таза. Практичні завдання з анатомії судин і nнервів тулуба.

Поперекові вузли симпатичного стовбура представлені:

– 4–5 nвузлами симпатичного стовбура ;

– міжвузловими nгілками .

Поперекові вузли nправоголівого симпатичних стовбурів з’єднуються між собою сполучними nгілками .

До першогодругого іноді nтретього поперекових вузлів підходять сполучні білі гілки .

Від кожного з поперекових вузлів симпатичного стовбура до nпоперекових спинномозкових нервів nвідходять:

– сполучна nа гілка ;

– поперекові nнутрощеві нерви .

Ці nнерви йдуть до черевного сплетення мають як передвузлові нервові волокна n, такзавузлові нервові волокна .

Крижові вузли симпатичного стовбура утворені трьома вузлами, які лежать nна тазовій поверхні крижової кістки , присередньо від передніх крижових nотворів .

Внизу правийлівий симпатичні стовбури nнаближаютьсязакінчуються в nнепарному nвузлі – куприковому симпатичному вузлі.

Праві nта ліві крижові вузли з’єднуються nміж собою поперечними гілками . Від них відходять:

– сполучнігілки до крижових спинномозкових нервів ;

– крижові nнутрощеві нерви , які йдуть до:

– верхнього підчеревного сплетення ;

– нижнього підчеревного сплетення .

Верхнє підчеревне nсплетення розташоване на передній nповерхні хребтового стовпа — , у проміжку між загальними клубовими nартеріями. На рівні другого крижового хребця сплетення ділиться на дві гілки nп. / і переходить у парне праве та ліве nнижнє підчеревне сплетення , . на задньо-бічних стінках малого таза. За рахунок nнижнього підчеревного сплетення формуються такі нутряні сплетення: присередні nпрямокишкові , нижні прямокишкові , передміхурової залози , сім’явиносне -, матково-піхвове і печеристі нерви клітора статевого члена nпп. / .

До тазової частини центрального nвідділу парасимпатичної частини належать nкрижові nпарасимпатичні ядра , які залягають nв сірій речовині – крижових сегментів спинного мозку – між передніми рогами та задніми рогами n, – бічно–присередні ядра .

До тазової частини периферійного nвідділу парасимпатичної частини належать тазові вузли , де nрозташовані тіла других нейронів. До них nпідходить парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви ; . – передвузлові парасимпатичні волокна, а nвідходять від вузлів завузлові волокна аксони других нейронів.

Аксони клітин крижових nпарасимпатичних ядер виходять з спинного мозку в nскладі передніх корінців , а потім в складі передніх гілок nкрижових спинномозкових нервів та nпісля виходу їх через передні крижові отвори nутворюють парасимпатичний nкорінець; тазові нутрощеві нерви n; ., що входять до складу соромітного нерва .

Парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви ; . підходять до нижнього брижового сплетення n– нижнього підчеревного сплетення,в складі його гілок досягають зовнішнвнутрішніх статевих nорганів, органів сечової системивідділів товстої кишки, що nрозташовані в порожнині малого таза.

У товщі nстінок органів або біля них розташовуються органні сплетення, nякі мають парасимпатичні тазові вузли n, на нейронах яких закінчуються передвузлові нервові волокна тазових нутрощевих nнервів .

Відростки нейронів тазових вузлів – парасимпатичні завузлові нервові волокна , йдуть в органи та іннервують nїх гладкі м’язи та залози.

Тазові нутряні nнерви посилюють перистальтику кишок, розслаблюють внутрішній м’яз — стискач nвідхідника і т. ін.

Центри, які nоб’єднують і регулюють функції симпатичної і парасимпатичної частин автономної nнервової системи, розташовані в мозочку, ядрах гіпоталамуса та в смугастому nтілі див. мал. 272.

Вищі nцентри, що координують діяльність усієї нервової системи, містяться в корі nвеликого мозку.

До тазової частини нутрощевих nсплетень та нутрощевих вузлів належать:

1. Верхнє підчеревне сплетення; nпередкрижовий нерв ; . непарне і розташоване nпід роздвоєнням аорти на передній поверхні тілапоперекового nхребця та миса .

Верхнє підчеревне сплетення утворене:

– nгілками черевного аортального сплетення ;

– nпоперековими нутрощевими нервами від нижніх поперекових вузлів nсимпатичного стовбура ;

– nкрижовими нутрощевими нервами від першого крижового вузла nсимпатичного стовбура .

Від верхнього підчеревного сплетення nвідходять правий nта лівий підчеревні nнерви , які переходять до nнижнього підчеревного сплетення ;

2. Нижнє підчеревне сплетення; nтазове сплетення ; – парне і розміщене nспереду і з обох боків від прямої кишки nна поверхні м’яза–підіймача відхідника .

Нижнє підчеревне сплетення утворене nсимпатичними нервовими волокнами підчеревних нервів верхнього nпідчеревного сплетення і парасимпатичними волокнами тазових nнутрощевих нервів – парасимпатичний nкорінць .

Нижнє підчеревне сплетення має такі сплетення:

– середнє nпрямокишкове сплетення , яке розміщене nна стінці середньої частини прямої кишки nі утворене гілками верхнього прямокишкового сплетення ;

– нижнє nпрямокишкове сплетення розташоване на стінці нижньої частини nпрямої кишки та відхідникового каналу nі утворене гілками:

– nнижнього підчеревного сплетення ;

– nверхнього прямокишкового сплетення ;

– nсереднього прямокишкового сплетення ;

– nнижніх прямокишкових нервів .

Від нижнього прямокишкового сплетення nвідходять верхні nвідхідникові нерви .

3. Матково–піхвове сплетення , розташоване nз боків матки та піхви і утворене гілками нижнього nпідчеревного сплетення та міхурового сплетення .

Від матково–піхвового сплетення nвідходять піхвові нерви та nгілки до:

– матки n;

– nматкових труб ;

– nяєчників .

4. Передміхуровозалозове сплетення , розташоване nна бічних, задній та нижній nповерхнях передміхурової залози і утворене гілками:

– nнижнього підчеревного сплетення ;

– nміхурового сплетення .

5. Сплетення сім’явиносної протоки – парне, оточує nсім’явиносну протоку і утворене гілками нижнього nпідчеревного сплетння та міхурового сплетення . Віддає гілки до пухирчастої залози n.

6. Міхурове сплетення , розміщене nна бічних стінках сечового міхура nі утворене парасимпатичними nгілками тазових нутрощевих нервів .

7. Печеристі нерви клітора , що утворені гілками нижнього підчеревного сплетення і досягають nклітора , пройшовши через сечо–статеву діафрагму ;

8. Печеристі нерви статевого члена починаються від передміхуровозалозового nсплетення і йдуть до статевого члена . nНа спинці статевого члена вони nз’єднуються з дорсальним нервом статевого члена nта ідуть до печеристих тіл статевого члена .

Нюховий нерв n

пара черепних нервів

Рецептор nнюху розміщений у нюховій nчастині слизової оболонки носа nу верхньому носовому ході .

Рецепторний шар слизової оболонки носової nпорожнини представлений нюховими нейросенсорними чутливими nклітинами – це видозмінені біполярні нейрони, що розміщені між підтримуючими клітинами .

У слизовій оболонці носової порожнини є нюхові nзалози – Боуменові залози, nщо зволожують поверхню nрецепторного шару.

Периферійні nвідростки рецепторних нюхових клітин починаються нюховими війками .

Центральні nвідростки рецепторних нюхових клітин формують 15–20 нюхових ниток , які через отвори дірчастої пластинки nрешітчастої кістки проходять у порожнину черепа і закінчуються nв нюховій цибулині , де переключаються на другий нейрон нюхового шляху.

Таким чином:

– тіла nперших нейронів нюхового шляху розташовані nв слизовій nоболонці верхнього і заднього відділів носової порожнини ;

– тіла nдругих нейронів – у нюховій nцибулині.

Аксони других нейронів, які nпроходять у складі нюхового шляху , закінчуються nв нюховому трикутнику і в передній пронизаній речовині та в підмозолистому полі , де переключаються nна тіла третіх нейронів.

Аксони третіх нейронів nнаправляються трьома шляхами:

– nмедіальним присереднім нюховим пучком ;

– nлатеральним бічним нюховим пучком ;

– nпроміжним нюховим пучком і закінчуються в гачку , який є кірковим аналізатором нюху.

Зоровий нерв

пара черепних нервів

Зоровий нерв належить як черепний нерв до nвнутрішньої оболонки очного яблука n, а саме починається з диску зорового нерва , який є місцем виходу із очного nяблука відростків гангліонарних клітин , nякі формують зоровий нерв, що складається nіз таких частин:

– внутрішньочерепної nчастини , яка знаходиться у порожнині черепа , починаючись від зорового nканалу до зорового перехрестя ;

– канальної nчастини – частини зорового нерва n, яка проходить через зоровий канал ;

– очноямкової nчастини , яка проходить у товщі жирового тіла очної ямки ;

– внутрішньоочної nчастини , в якій розрізняють:

– передпластинкову частину , яка розміщена nперед решітчастою пластинкою білкової оболонки ;

– внутрішньопластинкову частину – частину волокон зорового нерва , що nрозміщена між волокнами решітчастої пластинки білкової оболонки . Навколо цієї nчастини знаходиться судинне коло зорового нерва , яке утворене гілками nзадніх коротких війкових артерій .

– запластинкову частину , яка розміщена nпозаду решітчастої пластинки білкової оболонки .

Зоровий nнерв оточений такими двома nпіхвами, які є продовженням оболон головного мозку :

– зовнішньою піхвою , яка є продовженням nчерепної павутинної оболони ;

– внутрішньою піхвою , яка є продовженням nчерепної м’якої оболони ;

Між nцими двома піхвами зорового нерва nзнаходиться щілиноподібний:

– підпавутинний міжпіхвовий простір; nпростір м’якої оболони ;, який є продовженням підпавутинного простору головного nмозку .

Зоровий nнерв є частиною зорового аналізатора. Тіла його перших трьох nнейронів розміщені в сітківці . Він має:

– І nнейрон – це палички і колбочки ;

– ІІ nнейрон – це біполярні клітини сітківки ;

– ІІІ нейрон – це мультиполярні клітини nсітківки; гангліонарний n

Окоруховий нерв

пара черепних нервів

Окоруховий нерв nмає:

– ядро nокорухового нерва , яке є руховим ядром ;

– додаткове nядро окорухового нерва ; парасимпатичне nядро Якубовича.

Ці ядра nрозміщені у сірій речовині покриву nсереднього мозку на рівні верхніх горбків середнього nмозку .

Аксони nнейронів цих ядер формують окоруховий нерв, який виходить з головного мозку nв міжніжковій ямці , а з порожнини nчерепа – через верхню очноямкову щілину .

У ділянці верхньої очноямкової щілини окоруховий нерв розгалужується nна:

– верхню nгілку ;

– нижню nгілку .

Нервові nволокна від верхньої гілки іннервують:

– верхній прямий м’яз ока . о;

– м’яз–підіймач верхньої повіки .

Нервові nволокна від нижньої гілки іннервують:

– нижній прямий м’яз ока ;

– присередній прямий м’яз ока ;

– нижній косий м’яз ока .

Блоковий нерв

пара черепних нервів

Він має власне рухове ядро – ядро nблокового нерва , яке розташоване nу сірій речовині покриву середнього мозку на рівні нижніх горбків середнього мозку .

Аксони nнейронів цього ядра формують блоковий нерв, який виходить з головного мозку із nверхнього мозкового паруса , на nоснові мозку появляється з бічної поверхні ніжок мозку , nа з порожнини черепа – через верхню очноямкову щілину .

Блоковий нерв іннервує верхній косий м’яз ока .

Відвідний нерв

пара черепних нервів

Він має власне рухове ядро nвідвідного нерва , яке розташоване nу сірій речовині покриву мосту на nверхівці лицевого горбка ромбоподібної ямки .

Аксони nнейронів цього ядра формують відвідний нерв, який виходять з головного мозку на nмежі між пірамідами довгастого мозку nі мостом , а з порожнини nчерепа – через верхню очноямкову щілину .

Відвідний nнерв іннервує бічний прямий м’яз ока .

Трійчастий нерв

Трійчастий нерв є нервом першої глоткової зябрової дуги nнижньощелепної. Змішаний, забезпечує іннервацію слизової оболонки порожнин, nорганів і тканин лицевого відділу черепа. Нерв має складну будову.Трійчастий нерв є мішаним і nскладається з чутливих та рухових волокон.

Він має такі ядра:

– головне nядро трійчастого нерва – чутливе, знаходиться у покриву мосту ;

– середньомозкове nядро трійчастого нерва – nчутливе, розміщене в середньому мозку ;

– спинномозкове nядро трійчастого нерва – nчутливе, знаходиться в довгастому мозку nта спинному мозку ;

– рухове nядро трійчастого нерва – рухове, nрозміщене у мості .

Трійчастий nнерв виходить з мозку на вентральній nповерхні середніх мозочкових ніжок на межі з мостом і складається з:

– чутливого nкорінця ;

– рухового nкорінця .

Чутливі гілки нерва іннервують шкіру лиця, лобової nта скроневої ділянок голови, слизову оболонку порожнини носа, при-носових nпазух, порожнини рота, в тому числі передніх двох третин язика, зуби верхньої nта нижньої щелеп, кон’юнктиву очного яблука. Рухові гілки трійчастого нерва nіннервують жувальні м’язи, діафрагму рота щелепно-під’язиковий м’яз і переднє nчеревце двочеревцевого м’яза, а також м’язи — натягачі піднебінної завіски та nбарабанної перетинки. Чутливий корінець утворений з центральних відростків nдендритів чутливих псевдоуніполярних клітин, які лежать у трійчастому nвузлі – вузлі Гассера .

Цей вузол розміщений nв трійчастій порожнині; порожнині Меккеля , яка утворюється nвнаслідок того, що трійчасте втиснення на передній поверхні верхівки nкам’янистої частини скроневої кістки nпокривається черепною твердою оболоною .

Руховий корінець nутворений аксонами рухових нейронів, що розміщені в руховому ядрі трійчастого нерва .

Ці nволокна у вузол Гассера не заходять, а приєднуються до третьої гілки nтрійчастого нерва .

Трійчастий нерв у ділянці трійчастого вузла формує nтри гілки нервів:

– очний nнерв – чутливий, виходить з черепа nчерез верхню очноямкову щілину ;

– верхньощелепний nнерв – чутливий, виходить з черепа nчерез круглий отвір ;

– нижньощелепний nнерв – мішаний, виходить з черепа nчерез овальний отвір .

До nскладу деяких гілок трійчастого нерва nприєднуються на певних їх ділянках парасимпатичні волокна ,іпар черепних nнервів та розташовуються біля них їх парасимпатичні вузли .

Присінково–завитковий нерв

Цей nнерв складається з двох частин:

– завиткового нерва ;

– присінкового нерва .

Завитковий nнерв є слуховим шляхом, по якому nпередається інформація про характер звукових коливань в головний мозок.

Завитковий нерв

Слуховий шлях

Тіла перших псевдоуніполярних нейронів завиткового нерва – слухового шляху містяться в завитковомих вузлах; nспіральних вузлах завитки а ; а, які розташовані nна основній пластинці завиткової протоки .

Периферійні відростки перших нейронів закінчуються в спіральному nоргані завиткової протоки , утворюючи синапси з волосковими рецепторними nклітинами.

Центральні відростки перших нейронів утворюють завиткову частину ІІІ nпари черепних нервів – завитковий нерв , і через внутрішній слуховий отвір заходять nв порожнину черепа , а потім у міст nна межі із середньою мозочковою ніжкою на її вентральній поверхні, де закінчуються синапсом з тілом nдругого нейрона.

Тіла других нейронів завиткового nнерва розташовані у передньому та задньому завиткових ядрах , які nпроектуються у бічному куті ромбоподібної ямки .

Аксони nдругих нейронів від nпереднього завиткового ядра йдуть nна своєму боці до присереднього колінчастого тіла , де містяться тіла третіх nнейронів. Це тринейронний слуховий шлях.

Аксони nдругих нейронів від nзаднього завиткового ядра йдуть nпо днушлуночка у вигляді мозкових смуг і переходять на протилежний бік.

Ці nволокна беруть участь в утворенні трапецієподібного nтіла .

Тіла третіх нейронів nчотиринейронного завиткового нерва розміщені у верхньому оливному ядрі – nзадньому ядрі трапецієподібного тіла.

Аксони nтретього нейрона утворюють nбічну nпетлю , яка виходить на поверхню в перешийку nромбоподібного мозку у вигляді трикутника петлі .Бічна петля доходить nдо підкіркових центрів слуху, де nрозташовані тіла І нейронів.

Тіла четвертих нейронів завиткового nнерва розташовані в:

– присередньому nколінчастому тілі ;

– нижніх nгорбках покрівлі середнього мозку .

Від присереднього колінчастого тіла аксони четвертих або третіх нейронів через задню третину задньої ніжки nвнутрішньої капсули доходять до кори верхньої скроневої звивини – це є поперечні скроневі звивини , або звивини Гешля, де локалізується кірковий аналізатор слуху nкірковий кінець слухового аналізатора.

Аксони nчетвертих нейронів від nнижніх горбків покрівлі середнього мозку ідуть nв передніх канатиках спинного мозку nу вигляді покрівельно–спинномозкового nшляху .

По nньому проходять імпульси, що викликають мимовільні рухи під час nсприйняття звуків, які виникають раптово охоронний рефлекс.

Присінковий нерв

Цей нерв є початком аферентного шляху, по якому передається nінформація про рівновагу тіла людини від волоскових рецепторних клітин, nщо розташовані у півколових каналах та nприсінку внутрішнього вуха , до кори nвеликого мозку .

Відчуття nрівноваги ґрунтується не тільки на інформації, що підходить від рецепторів nвнутрішнього вуха , але й від фоторецепторів та nпропріорецепторівопорно–рухового апарату.

Цю nінформацію аналізує мозочок і кора nвеликого мозку , що дає змогу утримувати тіло у певному положенні у просторі.

Чутливі елементи органа рівноваги – це волоскові клітини , які nрозташовані в присінковому лабіринті внутрішнього вуха і знаходяться:

– у півколових nпротоках перетинчастого лабіринту , зокрема в ампульних гребенях . Волоскові клітини сприймають обертальні рухи;

– у мішечку і маточці , зокрема у їх чутливих nділянках – плямах , волоскові клітини nяких сприймають зміни положення голови стосовно землі при нахилах голови тощо.

Тіла перших псевдоуніполярних нейронів присінкового нерва містяться nв присінковому вузлі , який розташований на дні внутрішнього nслухового ходу .

Периферійні відростки перших nнейронів утворюють:

– передній ампульний нерв ;

– задній ампульний нерв ;

– бічний ампульний нерв ;

– маточково–ампулярний нерв ;

– маточковий нерв ;

– мішечків нерв .

Вони утворюють синапси з волосковими рецепторними клітинами органа nрівноваги.

Центральні відростки перших nнейронів, що, власне, утворюють присінковий nнерв, який проходять через nвнутрішній слуховий отвір у порожнину nчерепа , а потім у складі nприсінков–завиткового нерва входять nв міст до чотирьох присінкових ядер – других nнейронів присінкового нерву – nприсінкового шляху.

Частина nаксонів других нейронів присінкових ядер nформує присінково–спинномозковий шлях nі доходить до рухових ядер у nпередніх рогах спинного мозку .

Частина nаксонів других нейронів присінкових ядер nперехрещується, прямує в таламус , де розташовані тіла третіх нейронів.

Їх nаксони йдуть до кори великого мозку , а саме до зацентральної звивини тім’яної nта скроневої часток – кіркових центрів статокінетичного nаналізатора. Ці зв’язки забезпечують свідому орієнтацію в просторі.

Частина nаксонів других нейронів присінкових ядер , а також частина аксонів перших nнейронів присінкового нерва йде nбезпосередньо в мозочок до клаптика , nвузлика і ядра вершини; присереднього nядра мозочка ; .

Ці зв’язки регулюють присінкові рефлекси.

Зв’язки nприсінкових ядер з ядрами окорухових nчерепних нервів, що забезпечують рух очних яблук , також регулюють процеси зміни положення голови і тіла в просторі.

Язико–глотковий нерв

Він є nмішаним, складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон, має такі ядра в довгастому мозку:

– nрухове подвійне ядро ;

– nсмакове чутливе ядро одинокого шляху ;

– nпарасимпатичне нижнє слиновидільне ядро .

В яремному nотворі язико–глотковий нерв потовщується і утворює:

– nчутливий верхній вузол .

А при виході nз яремного отвору утворює:

– nчутливий нижній вузол .

У цих nвузлах розміщені тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.

Вийшовши nз яремного отвору , язико–глотковий нерв nзаходить в корінь язика , де nрозгалужується на кінцеві язикові гілки , що іннервують слизову оболонку задньої третини язика .

По цих nчутливих гілках передається чутлива інформація про смакову і загальну чутливість nбіль, температура, дотик.

Від язико–глоткового nнерва відходять такі гілки:

– nчутливі глоткові гілки , що йдуть до бічної стінки глотки , nде разом з гілками блукаючого нерва і від симпатичного стовбура утворюють nглоткове nсплетення .

– мигдаликові nгілки , що ідуть до слизової оболонки:

– піднебінних мигдаликів ;

– nпіднебінних дужок ;

– гілка nшило–глоткового м’яза – рухова nгілка, що утворена аксонами рухових клітин подвійного ядра . Вона іннервує:

– nшило–глотковий м’яз ;

– гілка nсонної пазухи , що іннервує:

– nсонний клубочок ;

– nстінку сонної пазухи ;

– барабанний nнерв – мішаний нерв має чутливі і nпарасимпатичні, який через nбарабанний каналець скроневої кістки входить у барабанну порожнину .

У барабанній nпорожнині чутливі гілки барабанного нерва n разом nіз сонно–барабанними нервами – симпатичними нервами, утворюють барабаннесплетення; сплетення nЯкобсона , яке іннервує:

– nслизову оболонку барабанної порожнини .

Парасимпатичні передвузлові nнервові волокна , що nідуть від нижнього слиновидільного ядра , виходять з барабанної порожнини через nрозтвір каналу малого кам’янистого нерва nі мають назву малого nкам’янистого нерва .

Малий nкам’янистий нерв проходить по nоднойменній борозні і входить у парасимпатичний вушний вузол , де nрозташовані тіла других нейронів.

Від nпарасимпатичного вушного вузла завузлові nнервові волокна підходять до nпривушної залози , забезпечують секреторну nіннервацію привушної залози – .

По парасимпатичних нервових волокнах передається команда на виділення серозного секрету цією nвеликою слинною залозою.

Блукаючий нерв

Блукаючий нерв є нервомглоткової дуги. Має три ядра nв дорзальній частині довгастого мозку: подвійне ядро писі, , рухове, nоб’єднане з ядром язпкоглоткового нерва; заднє писі.. , парасимпатичне, nта ядро одинокого шляху писі. . , чутливе. Блукаючий нерв — найдовший nсеред черепних нервів. Сфера його іннервації простягається від твердої оболони nголов ного мозку до сигмоподібної ободової кишки.

Цей nнерв мішаний, складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон, має nтакі ядра в довгастому мозку :

– nрухове подвійне ядро ;

– nчутливе ядро одинокого шляху ;

– парасимпатичне nзаднє nядро блукаючого нерва , яке проектується в трикутнику блукаючого nнерва ромбоподібної ямки .

Блукаючий nнерв виходить:

– на основі мозку позаду дев’ятої nпари із задньобічної борозни довгастого мозку ;

– із черепа – через яремний отвір .

В яремному отворі nта зразу після виходу з нього нерв утворює два потовщення – nчутливі вузли:

– верхній nвузол ;

– нижній nвузол .

У цих вузлах nлежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів блукаючого нерва .

Вийшовши з яремного отвору , блукаючий нерв прямує донизу, де іде у складі судинно–нервового пучка шиї між:

– nвнутрішньою яремною веною ;

– nзагальною сонною артерією ;

– nвнутрішньою сонною артерією .

Через верхній отвір грудної клітки блукаючий nнерв проходить у порожнину грудної клітки .

Тут nправий і лівий блукаючі нерви йдуть спочатку позаду кореня легень n, а потім правий блукаючий нерв переходить nна задню, а лівий – на передню nповерхню стравоходу .

У nділянці стравоходу гілки обох блукаючих nнервів утворюють:

– стравохідне nсплетення .

Із nостаннього формуються:

– передній nблукаючий стовбур ;

– задній nблукаючий стовбур .

Вони разом nіз стравоходом проходять через стравохідний розтвір діафрагми в черевну порожнину , де на передній і nзадній стінках шлунка розгалужуються на:

– передні nшлункові гілки , це гілки лівого блукаючого нерва , а саме переднього nблукаючого стовбура ;

– задні nшлункові гілки , це гілки правого nблукаючого нерва , а саме заднього блукаючого стовбура .

Топографічно nблукаючий нерв має:

– черепну nчастину ;

– шийну nчастину ;

– грудну nчастину ;

– черевну nчастину .

Від черепної nчастини блукаючого нерва відходять такі чутливі гілки:

– оболонна nгілка , яка відходить від верхнього вузла і йде до nчерепної твердої оболони задньої черепної ямки ;

– вушна nгілка , яка починається від верхнього вузла n, проходить через соскоподібний nканалець скроневої кістки та іннервує шкіру:

– nзовнішньої поверхні вушної раковини ;

– задньої nстінки зовнішнього слухового ходу .

Від шийної nчастини блукаючого нерва відходять:

– nверхній та середній м’язи–звужувачі глотки ;

– м’язи nм’якого піднебіння , за винятком м’яза–натягувача піднебінної завіски ;

– верхній nгортанний нерв , що відходить nвід блукаючого нерва нижче нижнього вузла – зовнішня nгілка , що має рухові нервові волокна; та nвід самого нижнього вузла n– внутрішня гілка , що несе чутливі nнервові волокна.

Рухові волокна верхнього гортанного nнерва іннервують:

– nперсне–щитоподібний м’яз ;

– nнижній м’яз–звужувач глотки .

Чутливі волокна верхнього nгортанного нерва іннервують:

– nслизову оболонку гортані над голосовою складкою ;

– nслизову оболонку кореня язика та надгортанника ;

– верхні nшийні серцеві гілки , що є парасимпатичними, вони опускаються уздовж загальної сонної nартерії та разом з чутливими nнервовими волокнами і завузловими нервовими волокнами симпатичного стовбура входять nдо складу серцевого сплетення .

По парасимпатичних нервових волокнах верхніх nшийних серцевих гілок передається команда на зменшення частоти і сили nсерцевих скорочень та звуження судин серця; по чутливих нервових волокнах nйде інформація про тиск крові в серцевих камерах і дузі аорти.

У складі гілок грудної та nчеревної частин блукаючого нерва проходять тільки парасимпатичні передвузлові та чутливі нервові волокна.

Від грудної nчастини блукаючого нерва відходять:

Його рухові волокна іннервують усі м’язи гортані , за винятком персне–щитоподібного м’яза .

Від nповоротного гортанного нерва відходять:

– трахейні nгілки , чутливі та парасимпатичні передвузлові нервові волокна ;

– стравохідні nгілки , чутливі та парасимпатичні передвузлові нервові волокна ;

– нижні nсерцеві гілки , парасимпатичні, що йдуть до серцевого сплетення ;

– стравохідні nгілки , що утворюють стравохідне nсплетення .

Від цих nсплетень відходять гілки до:

– шлунка ;

– печінки ;

– селезінки ;

– підшлункової залози ;

– нирок ;

– тонкої кишки ;

– товстої кишки аж до входу в малий таз верхній відділ nнизхідної ободової кишки.

Отже, гілки переднього блукаючого стовбура іннервують:

– шлунково–кишкову трубку до nнизхідної ободової кишки , а

– гілки заднього стовбура заходять nв черевне сплетення і разом nз його волокнами іннервують:

– органи черевної порожнини .

Судини nшлунка і кишки іннервуються тільки симпатичними нервовими волокнами.

Верхньощелепний нерв ; 2 – nдруга гілка трійчастого нерва.Товщина нерва 2,5 — 4,5 мм, складається з 25 — 70 nневеликих пучків, що містять ЗО 000-80 000 мієлінових нервових волокон. Ще в nпорожнині черепа від верхньощелепного нерва відходить оболонкова середня гілка n, яка супроводжує передню гілку середньої оболонкової артерії та іннервує nтверду оболону головного мозку в басейні розгалуження артерії.

У крнло-піднебінній ямці від nверхньощелепного нерва відходять: виличний нерв, підочноямковий нерв і вузлові nгілки до крило-ніднебінного вузла .

Верхньощелепний нерв ;₂ nвиходить із порожнини черепа через круглий отвір ;₂ у крило–піднебінну ямку , у якій він розгалужується на три гілки:

– підочноямковий нерв ;

– виличний нерв ;

– вузлові гілки до крило–піднебінного вузла , або крило–піднебінні nнерви . і.

У порожнині черепа від nверхньощелепного нерва відходить оболонна гілка до nчерепної твердої оболони .

У крило–піднебінній ямці біля верхньощелепового нерва розташований парасимпатичний nкрило–піднебінний вузол .

Підочноямковий нерв . , завдовжки 20 — 27 мм, є продовженням верхньощелепного нерва.

Підочноямковий нерв через нижню очноямкову щілину заходить nу очноямкову порожнину , де лягає на її нижню стінку , проходить по її підочноямковій nборозні в підочноямковий канал .

Із nпідочноямкового каналу підочноямковий нерв виходить через підочноямковий отвір в іклову nямку , утворюючи своїми розгалуженнями малу гусячу лапку .

Її гілки іннервують шкіру від присереднього кута ока до кута рота.

Від підочноямкового нерва відходять верхні коміркові нерви , які мають:

– задні верхні коміркові гілки ;

– середню верхню коміркову гілку n;

– передні верхні коміркові гілки .

Ці гілки, іннервуючи слизову nоболонку верхньощелепної пазухи , утворюють верхнє зубне сплетення . Від останнього відходять:

– верхні зубні нерви ;

– верхні ясенні гілки до верхньої щелепи .

Виличний nнерв через нижню очноямкову щілину входить в очну ямку і лягає на її бічну стінку .

Цей нерв заходить nв канал виличної кістки , при nвиході з нього розгалужується на:

– вилично–скроневу гілку до шкіри скроневої ділянки ;

– вилично–лицеву гілку до шкіри виличної ділянки .

У складі цього нерва проходять nзавузлові парасимпатичні нервові nволокна від парасимпатичного крило–піднебінного вузла , які потім nприєднуються до сльозового нерва .

Вузлові гілки до крило–піднебінного вузла; чутливий nкорінець крило–піднебінного вузла .; йдуть nвід верхньощелепного нерва до nкрило–піднебінного вузла і далі nпродовжуються у вигляді:

– великого піднебінного нерва n;

– малих піднебінних нервів n, що виходять через великий піднебінний канал nта малі піднебінні отвори , іннервуючи слизову оболонку твердого nпіднебіння і м’якого піднебіння .

Від великого піднебінного нерва відходять nнижні nзадні носові гілки , які через клино–піднебінний отвір проходять в носову порожнину , nде іннервують слизову оболонку nноса .

Звідси вони направляються через різцевий канал до слизової оболонки твердого nпіднебіння у вигляді носо–піднебінного нерва; Скарпівського нерва .

У складі цього нерва ідуть nзавузлові парасимпатичні нервові волокна nвід крило–піднебінного вузла .

Отже, по верхньощелепному нерву передається чутлива інформація від:

– черепної твердої оболони nсередньої черепної ямки ;

– окістя очної ямки ;

– шкіри щоки ;

– шкіри скроневої і виличної nділянок ;

– шкіри верхньої губи ;

– шкіри нижньої повіки ;

– шкіри бічної поверхні і крил nноса ;

– слизової оболонки верхньої губи n;

– слизової оболонки піднебіння ;

– слизової оболонки носової nпорожнини ;

– слизової оболонки приносових nпазух , крім лобової пазухи ;

– мигдаликів ;

– зубів та ясен верхньої щелепи .

Верхньощелепний нерв проводить пропріоцептивну чутливість від nмімічних м’язів через гілкипари черепних нервів.

Нижньощелепний нерв— третя гілка трійчастого нерва; виходить з порожнини nчерепа через овальний отвір у підскроневу ямку. Нерв змішаний, завтовшки 3,5 — 7,5 мм; складається з 30—80 nпучків, в яких нараховується від 50 000 до 120 000 мієлінових нервових волокон.

Нижньощелепний нерв ;₃ nмає в своєму складі рухові і чутливі волокна.

Цей nнерв виходить із порожнини черепа через овальний отвір , від нього відходять:

– рухові nгілки, що іннервують усі жувальні м’язи;

– нерв nм’яза–натягувача піднебінної завіски n;

– нерв nм’яза–натягувача барабанної перетинки .

До чутливих гілок нижньощелепного нерва належать:

– щічний nнерв ;

– вушно–скроневий nнерв ;

– язиковий nнерв ;

– гілки до черепної твердої оболони nв ділянці середньої черепної ямки .

Щічний нерв проходить між головками бічного крилоподібного м’яза, по бічній поверхні nщічного м’яза, доходячи до кута рота;Щічний нерв пронизує щічний м’яз та іннервує:

– nслизову оболонку щоки навпроти верхнього nдругого великого кутнього зуба ;

– шкіру nкута рота .

Вушно-скроневий нерв п. – має nсполучну гілку до вушного вузла. Біля шийки нижньої щелепи нерв повертає nдогори, пронизує привушну слинну залозу і виходить на скроневу ділянку, nсупроводжуючи поверхневу скроневу артерію.Вушно–скроневий нерв починається nдвома корінцями, які охоплюють середню оболонну артерію , а потім з’єднуються в один стовбур, який nпронизує привушну залозу , іннервуючи:

– nпривушну залозу ;

– шкіру nскроневої ділянки .

У nскладі цього нерва йдуть завузлові nпарасимпатичні нервові волокна від парасимпатичного nвушного вузла , що забезпечують секреторну іннервацію привушної залози n.

Язиковий нерв починається поблизу овального отвору, проходить між nкрилоподібними м’язами перед нижнім комірковим нервом. Біля верхнього краю nпрнсереднього крилоподібного м’яза до язикового нерва приєднується барабанна nструна, що є продовженням проміжного нерва. У складі барабанної струїш крім nчутливих смакових волокон до сосочків язика йдуть передвузлові парасимпатичні nволокна до піднижньоще-лепного вузла, під’язикової та піднижньо-щелепної залоз. nДалі язиковий нерв проходить між внутрішньою поверхнею нижньої щелепи та nприсереднім крилоподібним м’язом над піднижньощелепною залозою, по зовнішній nповерхні під’язиково-язикового м’яза в складці слизової оболонки до бічної nповерхні язика. Між волокнами під’язиково-язикового та підбо-рідно-язнкового nм’язів нерв розпадається на кінцеві гілки. За ходом нерва формуються сполучні гілки з нижнім комірковим і під’язиковим nнервами, а також з піднижньощелепним вузлом. Язиковий нерв проходить по внутрішній поверхні нижньої nщелепи під слизовою оболонкою дна nротової порожнини і входить у язик, забезпечуючи загальну nчутливу іннервацію:

– nпередніх 2/3 язик;

– чутливу nіннервацію під’язикової залози і nпіднижньощелепної залози .

До nязикового нерва підходить барабанна струна – гілка ІІ пари черепних нервів , яка nу своєму складі містить чутливі, смакові та парасимпатичні секреторні nволокна.

Смакові волокна разом із язиковим нервом іннервують nязикові сосочки слизової оболонки nпередніх 2/3 язика.

Секреторні волокна парасимпатичні волокна перериваються у під’язиковомувузлі та піднижньощелепному вузлі .

Завузлові нервові волокна від цих вузлів забезпечують парасимпатичну секреторну іннервацію однойменних nслинних залоз.

Нижній комірковий нерв nмішаний, найбільший з усіх гілок нижньощелепного нерва .

Рухові гілки цього нерва іннервують:

– nщелепно–під’язиковий м’яз ;

– nпереднє черевце двочеревцевого м’яза .

Чутливі волокна цього нерва заходять у нижньощелепний nканал , де іннервують зуби та nясна нижньої щелепи . Із каналу ці волокна виходять у вигляді підборідного nнерва , який закінчується в nшкірі нижньої губи та підборідної ділянки .

Отже, рухові nволокна нижньощелепного нерва іннервують:

– nжувальні м’язи ;

– nм’яз–натягувач піднебінної завіски ;

– nм’яз–натягувач барабанної перетинки ;

– nщелепно–під’язиковий м’яз ;

– nпереднє черевце двочеревцевого м’яза .

По nчутливих гілках нижньощелепного нерва передається чутлива інформація від:

– nчерепної твердої оболони середньої черепної ямки ;

– шкіри nнижньої губи ;

– шкіри nпідборіддя ;

– шкіри nщоки ;

– шкіри nскроневої ділянки ;

– шкіри nпередньої частини вушної раковини ;

– слизової nоболонки соскоподібних комірок ;

– nслизової оболонки клиноподібної пазухи ;

– nслизової оболонки передніх двох третин язика 2/3 ;

– nслизової оболонки дна ротової порожнини ;

– nслизової оболонки перешийка зіву ;

– nслизової оболонки нижньої губи ;

– нижніх nзубів та ясен ;

– nротових залоз .

Нижньощелепний нерв є мішаним і містить чутливі та рухові волокна. n

Лицевий нерв

Цей nнерв є мішаним, складається з чутливих, парасимпатичних і рухових волокон.

Під nйого назвою об’єднуються два нерви:

– власне nлицевий nнерв , який має:

– власне nрухове ядро лицевого нерва , що розміщене латеральніше лицевого nгорбка в ділянці ромбоподібної ямки ;

– проміжний nнерв , який має:

– nчутливе ядро одинокого шляху в довгастому мозку ;

– nпарасимпатичне верхнє слиновидільне ядро у мості .

Власне лицевий нерв проходить у каналі лицевого нерва , виходить з черепа через шило–соскоподібний nотвір та іннервує:

– задній nвушний м’яз ;

– шило–під’язиковий nм’яз ;

– заднє nчеревце двочеревцевого м’яза .

Потім nлицевий нерв входить у товщу привушної слинної залози , але її не іннервує, а утворює там внутрішньопривушне сплетення .

Від nвнутрішньопривушного сплетення відходять гілки, що утворюють велику nгусячу лапку , яка іннервує м’язи лиця . До її складу nналежать такі гілки:

– скроневі nгілки ;

– виличні nгілки ;

– щічні nгілки ;

– крайова nнижньощелепна гілка ;

– шийна nгілка до підшкірного м’яза nшиї .

У nканалі від лицевого нерва відходять nгілки до стремінцевого м’яза – стремінцевий nнерв .

Проміжний нерв йде nу складі лицевого нерва . У каналі, в ділянці колінця лицевого нерва , від nнього відходять такі дві гілки:

1. Великий nкам’янистий нерв; парасимпатичний корінець nкрило–піднебінного вузла .;, що утворений nпередвузловими парасимпатичними волокнами, які йдуть від верхнього слиновидільного ядра .

Цей nнерв виходить з каналу лицевого нерва через однойменний розтвір і однойменну борозну , що проходять по nпередній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки .

Через рваний nотвір великий кам’янистий нерв nпередвузлові парасимпатичні волокна заходить nу крилоподібний канал в основі nкрилоподібних відростків клиноподібної кістки .

У цьому nканалі разом із симпатичним завузловим глибоким кам’янистим нервом великий nкам’янистий нерв утворює нерв крилоподібного каналу – Відієв нерв, який підходить до nкрило–піднебінного парасимпатичного вузла .

Симпатичні nволокна огинають крило–піднебінний парасимпатичний вузол і доходять до об’єкта nіннервації по артеріях, обплітаючи їх команда на припинення виділення секрету nзалозами.

Від крило–піднебінного парасимпатичного вузла вегетативні волокна іннервують залози – передається команда на виділення секрету малими залозами:

– nм’якого піднебіння ;

– nслизової оболонки носової порожнини ;

– nслизової оболонки ротової порожнини .

Від nцього вузла завузлові волокна ідуть nспочатку в складі виличного нерва , а потім у складі сльозового нерва і забезпечують секреторну парасимпатичну іннервацію сльозової залози .

2. барабанна струна утворена передвузловими парасимпатичними нервовими волокнами від nверхнього слиновидільного ядра і nсмаковими чутливими волокнами – периферійними відростками псевдоуніполярних nнейронів колінцевого вузла .

Колінцевий вузол є чутливим nі розміщений в ділянці коліна лицевого нерва .

Центральні відростки псевдоуніполярних нейронів колінцевого nвузла закінчуються nв ядрі одинокого шляху .

Барабанна струна відгалужується від лицевого нерва nперед його виходом із шило–соскоподібного отвору через каналець барабанної струни і входить nу барабанну порожнину . З останньої цей нерв виходить через кам’янисто–барабанну щілину і приєднується nдо язикового нерва – ..

Парасимпатичні передвузлові нервові волокна барабанної струни йдуть до таких парасимпатичних вузлів:

– nпід’язикового вузла ;

– nпіднижньощелепного вузла .

Парасимпатичні завузлові нервові волокна барабанної струни прямують до nпід’язикової залози і піднижньощелепної nзалози .

По цих волокнах передається команда на виділення серозного секрету цими nвеликими слинними залозами .

Додатковий нерв n

Це nруховий нерв, який має:

– ядро nдодаткового нерва – це спинномозкове ядро , що розміщене у nпередньому стовпі верхніх шести nсегментів спинного мозку;

– подвійне nядро – це черепне ядро, що розміщене у nдовгастому мозку.

Волокна, nякі відходять від цих ядер, формують:

– черепний nкорінець; блукаючу частину ;;

– спинномозковий nкорінець; спинномозкову частину n;.

Корінці від ядра додаткового нерва піднімаються угору, проходять через великий отвір nпотиличної кістки в порожнину nчерепа і з’єднуються з черепними корінцями , що відходять із nзадньобічної борозни довгастого мозку .

Стовбур додаткового нерва , що утворився при з’єднанні цих двох nкорінців, виходить з черепа через яремний отвір і розгалужується nна:

– внутрішню nгілку ;

– зовнішню nгілку .

Внутрішня гілка товбура nдодаткового нерва приєднується до блукаючого нерва n, а зовнішня гілка іннервує nгруднинно–ключично–соскоподібний м’яз і частково трапецієподібний nм’яз

Під’язиковий нерв

Під’язиковий nнерв – руховий; розвивається у nзв’язку з потиличними міотомами. Це руховий нерв, який має у довгастому мозку власне nрухове ядро:

– ядро nпід’язикового нерва , що проектується в трикутнику nпід’язикового нерва ромбоподібної ямки .

Із мозку nпід’язиковий нерв виходить численними корінцями з передньобічної борозни , яка nрозміщена між пірамідою та оливою довгастого мозку .

Із черепа під’язиковий нерв виходить через nканал під’язикового нерва .

Далі nнерв заходить у піднижньощелепний трикутник і, утворивши nдугу, входить у товщу язика n, де розгалужується на язикові гілки , що іннервують усі власні nм’язи язика .

У nскладі під’язикового нерва проходять nтакож рухові волокна першого і частково другого шийного nспинномозкових нервів .

Від nпід’язикового нерва відходить верхній корінець , або низхідна гілка .

Верхній корінець з’єднується nіз нижнім корінцем , або nвисхідною гілкою , від шийного nсплетення , в результаті чого утворюється шийна петля .

Від шийної nпетлі відходять nгілки, що іннервують наступні м’язи шиї:

– груднинно–під’язиковий nм’яз ;

– груднинно– nщитоподібний м’яз ;

– лопатково–під’язиковий nм’яз ;

– щито–під’язиковий nм’яз .

Матеріали підготував асист. Гаврищук Ю.М.