1.    

1.     nПідключична та пахвова артерії і вени. Пахвові nлімфатичні вузли.

2. Плечова, ліктьова і променева артерії, їх хід, nтопографія і розподіл гілок на плечі, передпліччі і кисті.

3. Поверхневі та глибокі вени, лімфатичні вузли та nсудини верхньої кінцівки.

 

Заняття 32.

Тема 1. Підключична та пахвова артерії і вени. Пахвові лімфатичні nвузли.

Підключична nартерія

(arteria subclavia)

Дуга аорти (arcus aorta) випуклістю обернена догори, йде позаду ручки nгруднини косо ліворуч та ззаду від хряща II ребра nдо лівої поверхні тіла TIV хребця, де nпереходить у низхідну частину аорти. Тут часто буває ледь помітне звуження — перешийок nаорти (isthmus aorta). Від nвипуклої поверхні дуги аорти відходять три великих стовбури: плечово-головний стовбур, ліва загальна сонна та ліва nпідключична артерії. Від увігнутої поверхні дуги аорти відходять дрібні гілки nдо заг-руднинної залози, бронхів тощо.

Підключична артерія (a. subclavia) починається nз правого боку від плечово-головного стовбура, з лівого — від дуги аорти. Піднімається nдогори вбік (розташовуючись глибше від підключичної вени) до верхнього отвору nгрудної клітки, дугоподібно огинає купол плеври, у міждрабинчастому просторі nперекидається через І ребро і, проникаючи між ним і ключицею, переходить у nпахвову артерію. Підключичну артерію поділяють на три відділи: до входу в nміждрабин-частші простір; у межах міждрабинчасто-го простору; після виходу з nнього.

 

 

Отже, підключична артерія є nпарною і починається:

– від дуги аорти (arcus aortae) nвідходить ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra);

– від плечо–головного nстовбура (truncus brachiocephalicus) починається права підключична артерія n(arteria subclavia dextra).

Ліва підключична артерія n(arteria subclavia sinistra), починаючись від дуги аорти (arcus aortae), має nгрудну частину.

Права підключична артерія n(arteria subclavia sinistra) починається від плечо–головного стовбура (truncus nbrachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні nартерії (arteriaе subclaviaе sinistra et dextra) виходять з грудної порожнини n(cavitas thoracis) через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis nsuperior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол nплеври (cupula pleurae) і верхівку легень (apex pulmonum), утворюючи на легенях nневелике втиснення у вигляді борозни (sulcus arteriae subclaviae). Досягнувши I nребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatia ninterscalena sinistrum et dextrum).

Потім права і ліва nпідключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни nперших ребер (sulcus arteriae subclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossae naxillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже nназиваються пахвовими артеріями (aа. naxillarеs).

Підключична артерія (a. nsubclavia) умовно поділяється на три відділи:

– до входу в міждрабинчастий nпростір (spatium interscalenum) – присередній nвідділ;

– в міждрабинчастому nпросторі (spatium interscalenum) – середній nвідділ;

– за межами міждрабинчастого nпростору (spatium interscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра – бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір n(spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять nтакі гілки:

– хребтова nартерія (a. vertebralis);

Хребтова артерія* йде догори й nназад до кута, утвореного початком переднього драбинчастого м’яза і довгим nм’язом шиї, де проникає в for. transversarium СVI хребця. nЗвідси піднімається догори через поперечні отвори CV —СІ хребців, nпроникає через задню атланто-потиличну перетинку і великий отвір в задню nчерепну ямку. Лягає на clivus і, nз’єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворює основну артерію. nХребтова артерія в шийному відділі дає гілки, які через for. intervertebralia проходять nдо спинного мозку і його оболонок.

*У всіх хребетних, nза винятком людини, основним джерелом nкровопостачання головного мозку є хребтова nартерія, а внутрішня сонна артерія — це додаткове (допоміжне) джерело.

У порожнині черепа відходять передня й задня nспинномозкові та задня нижня мозочкові артерії.

Передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) незабаром nзливається з однойменною артерією протилежного боку, проходить у товщі м’якої оболони мозку вниз по nсерединнііі щілині спинного мозку, віддаючи йому численні гілки.

Задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) спускається nдонизу в товщі м’якої оболони nмозку по задній поверхні спинного мозку й віддає йому багато гілок.

Задня нижня мозочкова артерія (а. сеrebelli inferior posterior) разом з nартеріями мозочка, що відходять від основної артерії, постачає кров’ю мозочок.

 

– внутрішня nгрудна артерія (a. thoracica interna);

Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить nвід нижнього півкола підключичної артерії напроти стовбура хребтової артерії, nспускається по задній поверхні ребрових хрящів до нижнього краю хряща VII ребра, nде ділиться на дві гілки: мязово-діафрагмову артерію (a. mus–culophrenica), що йде nпід плеврою по краю діафрагми, постачаючи кров’ю її, прилеглі міжреброві м’язи, nребра та шкіру, і верхню надчеревну артерію (a. epigastrica superior), яка, nпройшовши через діафрагму, проникає в піхву прямого м’яза живота, де nанастомозує з однойменною нижньою артерією. Внутрішня грудна артерія віддає бічні nгілки до клітковини переднього середостіння, середостінної плеври, nзагруд-нннної залози, трахеї та бронхів (rr. mediastinals, thymici, tracheales, bronchioles), до nпередніх відділів шести верхніх міжребер’їв {rr. intercostales anteriores), nмолочної залози (rr. mammarii mediates), діафрагми, nосердя (a. pericardiacophreпіса) і т. д.

 

– щито–шийний nстовбур (truncus thyrocervicalis).

Щито-шийний стовбур (truncus thyro–cervicalis) починається nна верхньому півколі підключичної артерії у вигляді товстої короткої судини, nяка незабаром розпадається на гілки: нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior), що nйде до нижнього краю щитоподібної залози, віддаючи гілки до гортані (a. laryngea inferior), глотки (rr. pharyngeals), шийних nчастин стравоходу (rr. csophagcales) і трахеї n(rr. tracheales); висхідну nшийну артерію (a. cervicalis ascendens), яка nпостачає кров’ю глибокі м’язи шиї; надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що nпроникає над incisure scapulae в nнадостьову і підостьову ямки, несе кров до mm. supra– et infaspinatus і nплечового суглоба; поперечну артерію шиї (a. transversa colli) з nнепостійною поверхневою гілкою (r. superficialis).

В міждрабинчастому nпросторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії n(a. subclavia) відходить така гілка:

–         nреброво-шийний nстовбур (truncus costocervicalis.

Ця судина прямує назад догори і в межах шийки І nребра розпадається на гілки: глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), що несе nкров до глибоких м’язів потилиці (rr. dorsales) та nспинного мозку (rr. spinales), і nнайвищу міжреброву артерію (а. іпtercostalis supremo), яка nживить дорзальні ділянки двох верхніх міжребрових проміжків (аа. intercostales posteriores prima et secunda).

По виході nіз міждрабинчастого простору n(spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить nтака гілка:

–поперечна артерія шиї n(a. transversa colli), що має значну варіабельність.

Найчастіше ця артерія йде дорзально, проникає крізь nплечове сплетення, розгалужується у м’язах і шкірі та у вигляді глибокої гілки, nабо тильної артерії лопатки (a. dorsalis scapula), що nпроходить поблизу присереднього краю лопатки, досягає найширшого м’яза спини.

 

 

Пахвова артерія

(arteria axillaris)

Пахвова артерія (arteria axillaris) nє безпосереднім продовженням підключичної артерії (a. subclavia), nтопографічно починається від рівня зовнішнього краю I ребра (margo externus ncostae primae [I]).

Вона проходить у глибині пахвової nямки (fossa axillaris) і оточена стовбурами плечового сплетення (trunci plexus nbrachialis).

 

Відповідно до топографії передньої стінки пахвової nпорожнини (paries anterior cavitatis axillaris), пахвову артерію (arteria naxillaris) поділяють на три відділи:

– на рівні грудо–ключичного nтрикутника (trigonum clavipectorale);

– на рівні грудного nтрикутника (trigonum pectorale);

– на рівні підгрудного nтрикутника (trigonum subpectorale).

 

У грудо–ключичному трикутнику (trigonum clavipectorale) від пахвової nартерії (arteria axillaris) відходять:

– верхня грудна артерія (a. thoracica nsuperior), яка розгалужується в міжребрових м’язах (mm. intercostales) nІ–ІІ міжребрових просторів (spatia intercostalia);

– грудо–надплечова артерія (a. nthoracoacromialis), яка кровопостачає:

– надплечовий відросток nлопатки (acromion scapulae);

– надплечово–ключичний nсуглоб (art. acromioclavicularis);

– підключичний м’яз (m. nsubclavius);

– дельтоподібний м’яз (m. ndeltoideus);

– великий грудний м’яз (m. npectoralis major);

– малий грудний м’яз. (m n.pectoralis minor).

 

У грудному трикутнику n(trigonum pectorale) від пахвової артерії (a. axillaris) відходить:

– бічна грудна артерія (a. thoracica nlateralis), яка кровопостачає передній зубчастий м’яз (m. serratus nanterior) і віддає гілки до грудної залози (glandula mammaria).

У підгрудному трикутнику n(trigonum subpectorale) від пахвової артерії відходять:

– підлопаткова артерія (a. nsubscapularis), яка розгалужується на:

– грудо–спинну артерію (a. thoracodorsalis), що кровопостачає:

– найширший м’яз спини (m. nlatissimus dorsi);

– великий круглий м’яз (m. nteres major);

– огинальну артерію лопатки (a. circumflexa scapulae), що проходить nчерез тристоронній отвір (foramen trilaterum) і кровопостачає:

– м’язи дорсальної поверхні лопатки n(musculi faciei dorsalis scapulae);

– передня огинальна артерія плеча (a. ncircumflexa humeri anterior), що проходить попереду хірургічної шийки плечової nкістки (collum chirurgicum humeri) і кровопостачає:

– плечовий суглоб n(art.humeri);

– дельтоподібний м’яз n(m.deltoideus);

– задня огинальна артерія плеча (a. ncircumflexa humeri posterior), що проходить через чотиристоронній отвір n(foramen quadrilaterum) і, анастомозуючи з передньою огинальною артерією плеча n(a. circumflexa humeri anterior), кровопостачає:

– плечовий суглоб (art n.humeri);

– м’язи, що знаходяться nнавколо плечового суглоба (art. humeri).

Пахвові nлімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares) є основними ділянковими nлімфатичними вузлами верхньої кінцівки (nodi lymphoidei membri superioris nregionales). Вони розташовані у жировій тканині пахвової порожнини (cavitas naxillaris) біля її стінок і вздовж судинно–нервового пучка, утворюючи такі nгрупи лімфатичних вузлів:

– верхівкові вузли (nodi apicales);

– плечові вузли; бічні вузли (nodi humerales; nodi laterales);

– підлопаткові вузли; задні вузли (nodi subscapulares; nodi nposteriores);

– грудні вузли; передні вузли (nodi pectorales; nodi anteriores);

– центральні вузли (nodi centrales).

 

Усі ці вузли з’єднані між собою nчисленними лімфатичними судинами і збирають лімфу від приносних лімфатичних nсудин з верхньої кінцівки (membrum superius), груді (mamma), стінки порожнини nгрудної клітки (paries cavitatis thoracis) і частини спини (dorsum).

Виносні лімфатичні судини nпахвових лімфатичних вузлів утворюють з кожного боку підключичний стовбур n(truncus subclavius).

Правий лімфатичний стовбур n(truncus subclavius dexter) впадає у праву лімфатичну протоку (ductus nlymphaticus dexter) або в одну із вен, що утворюють правий венозний кут n(angulus venosus dexter).

Лівий підключичний стовбур n(truncus subclavius sinister) впадає у шийну частину грудної протоки (pars ncervicalis ductus thoracici) або в одну із вен, що утворює лівий венозний кут n(angulus venosus sinister).

 

Тема n2. Плечова, nліктьова і променева артерії, їх хід, топографія і розподіл гілок на плечі, nпередпліччі і кисті.

Плечова nартерія

(arteria brachialis)

Плечова артерія є nбезпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) і, починаючись на nрівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. pectoralis major), проходить в nприсередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), а в ліктьовій nямці (fossa cubitalis) розгалужується на свої кінцеві гілки – променеву артерію n(a. radialis) та ліктьову артерію (a. ulnaris).

 

 

Від плечової артерії n(arteria brachialis) відходять:

1) глибока артерія плеча (a. profunda nbrachii), що починається від верхньої третини плечової артерії (a. brachialis), nпроходить разом з променевим нервом (n. radialis) через канал променевого нерва n(canalis nervi radialis), де розгалужується на гілки:

– до задньої групи м’язів nплеча (musculi brachii);

– до дельтоподібного м’яза n(m. deltoideus).

Глибока nартерія плеча (a. profunda brachii) розгалужується nна:

– середню обхідну артерію (a. collateralis media);

– променеву обхідну артерію (a. collateralis radialis).

 

 

Ці артерії беруть участь в nутворенні суглобової сітки ліктя (rete articulare cubiti);

2) верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis nulnaris superior) починається від плечової артерії (a. brachialis) нижче nглибокої артерії плеча (a. profunda brachii) і йде до задньоприсередньої nповерхні ліктьового суглоба (facies posteromedialis articulationis cubiti), де nанастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus posterior narteriae recurrentis ulnaris);

3) нижня ліктьова обхідна артерія (a. ncollateralis ulnaris inferior) починається від плечової артерії (a. brachialis) nв нижній її третині, йде до передньоприсередньої поверхні плечового суглоба n(facies anteromedialis articulationis humeri), де анастомозує з передньою nгілкою ліктьової поворотної артерії (ramus anterior arteriae recurrentis nulnaris).

Усі nназвані вище обхідні артерії (arteriae collaterales), анастомозуючи із поворотними артеріями (arteriae recurentes), формують ліктьову суглобову сітку n(rete articulare cubiti), від якої кровопостачється:

– ліктьовий суглоб (art. ncubiti);

– м’язи навколо ліктьового nсуглоба (art. cubiti).

 

Артерії передпліччя та кисті

(arteriae nantebrachii et manus)

Передпліччя (antebrachium) і nкисть (manus) кровопостачаються кінцевими гілками плечової артерії (a. nbrachialis) – променевою артерією (a. radialis) та ліктьовою артерією n(a.ulnaris).

 

 

Променева артерія

(arteria radialis)

 

Вона лежить у променевій nборозні передпліччя (sulcus radialis antebrachii) і, огинаючи шилоподібний nвідросток променевої кістки (processus styloideus radii), переходить на тильну nділянку кисті (regio dorsalis manus), а потім через перший міжкістковий простір n(spatium interosseum primum) заходить на долоню (palma), де її кінцевий відділ, nанастомозуючи з глибокою долонною гілкою (r. palmaris profundus) від ліктьової nартерії (a. ulnaris), утворює глибоку nдолонну дугу (arcus palmaris profundus).

Від променевої артерії n(arteria radialis) відходять:

– променева поворотна артерія (a. nrecurrens radialis), яка анастомозує з променевою обхідною артерією (a. ncollateralis radialis);

– поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis), яка nанастомозує з кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris), nутворюючи поверхневу долонну дугу n(arcus palmaris superficialis), і м’язові гілки (rr. musculares), які nкровопостачають м’язи передпліччя (musculi antebrachii);

 

 

– тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis ndorsalis) та долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris), разом з nоднойменними гілками ліктьової артерії беруть участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete ncarpale dorsale) та долонної nзап’ясткової сітки (rete carpale palmare);

– головна артерія великого пальця n(a. princeps pollicis), яка розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares npropriae) до першого пальця (digitus primus) і променевої поверхні долонної nділянки другого пальця (facies radialis regionis palmaris digiti secundi).

 

Від тильної зап’ясткової nсітки (rete carpale dorsale) відходять чотири тильні зап’ясткові артерії (aa. metacarpales dorsales), nкожна з яких розгалужується на дві тильні nпальцеві артерії (aa. digitales dorsales).

Тильні пальцеві артерії (aa. ndigitales dorsales) кровопостачають тильні поверхні ІІ–V пальців (facies ndorsales digitorum secundi – quinti [ІІ–V]).

 

Ліктьова nартерія

(arteria ulnaris)

Вона лягає в ліктьову борозну nпередпліччя (sulcus cubitalis antebrachii) і через канал зап’ястка (canalis ncarpi) виходить на долоню (palma), де своєю кінцевою частиною анастомозує з nповерхневою долонною гілкою (r. palmaris superficialis) від променевої артерії n(a. radialis) і утворює поверхневу долонну дугу n(arcus palmaris superficialis).

Від ліктьової артерії nвідходять:

– ліктьова поворотна артерія (a. nrecurrens ulnaris), яка розгалужується на передню гілку (r. anterior) та задню nгілку (r. posterior). Вони анастомозують із верхньою ліктьовою обхідною nартерією (a. collateralis ulnaris superior) та нижньою ліктьовою обхідною nартерією (a. collateralis ulnaris inferior) і беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete narticulare cubiti);

– загальна міжкісткова артерія (a. ninterossea communis), що розгалужується на:

– передню міжкісткову nартерію (a. interossea anterior);

– задню міжкісткову артерію n(a. interossea posterior). Ці артерії кровопостачають глибоку частину м’язів nпередпліччя (pars profunda musculorum antebrachii) і беруть участь в утворенні сіток зап’ястка (retia carpalia).

 

 

Від задньої міжкісткової артерії n(a. interossea posterior) відходить поворотна nміжкісткова артерія (a. interossea recurrens), яка анастомозує із середньою nобхідною артерією (a. collateralis media) і бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки (rete narticulare cubiti);

– долонна зап’ясткова гілка (r. ncarpalis palmaris) та тильна зап’ясткова гілка (r. ncarpalis dorsalis), що беруть участь в утворенні відповідних зап’ясткових сіток (rete carpale palmare net rete carpale dorsale);

– глибока долонна гілка (r. npalmaris profundus), яка анастомозує з кінцевим відділом променевої артерії (a. nradialis), бере участь в утворенні глибокої nдолонної дуги (arcus  palmaris nprofundus).

Від поверхневої долонної дуги n(arcus  palmaris superficialis) відходять nтри або чотири загальні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares communes), з яких кожна розгалужується на nдві власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae).

Від глибокої долонної дуги n(arcus palmaris profundus) відходять чотири долонні п’ясткові артерії (aa. nmetacarpales palmares), які дистально впадають у загальні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares ncommunes);

Гілки долонних п’ясткових nартерій (rami arteriorum metacarpalium palmarium) за допомогою пронизних nгілок (rr. perforantes) nанастомозують з тильними п’ястковими артеріями (aa. metacarpales ndorsales).

 

АНАСТОМОЗИ nАРТЕРІЙ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Для артерій верхньої nкінцівки характерна наявність анастомозів в системі:

– підключичної артерії (a. nsubclavia);

– пахвової артерії (a. naxillaris);

– плечової артерії (a. nbrachialis);

– променевої артерії (a. nradialis);

– ліктьової артерії (a. ulnaris), які забезпечують обхідний n(колатеральний) кровотік артеріальної крові та кровопостачання суглобів.

Вони розміщуються:

1) навколо плечового суглоба n(art. humeri): в ділянці надостьової ямки (fossa supraspinata) та підостьової nямки (fossa infraspinata) анастомозує надлопаткова артерія n– a. suprascapularis (із підключичної артерії – a.subclavia), з огинальною артерією лопатки – na. circumflexa scapulae (із підлопаткової артерії – a. subscapularis);

 

 

2) в ділянці надплечового відростка n(acromion): надлопаткова артерія n– a. suprascapularis (із підключичної артерії – a. subclavia) анастомозує nз грудо–надплечовою артерією n– a. thoracoacromialis (із пахвової артерії – a. axillaris);

3) біля шийки плечової кістки n(collum humeri): передня огинальна nартерія плеча (a. circumflexa humeri anterior) і задня огинальна артерія плеча n(a. circumflexa humeri posterior) анастомозують між собою та з nгілками глибокої артерії плеча – a. profunda brachii (від nплечової артерії);

4) навколо ліктьового суглобa в утворенні nліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti) беруть участь:

– променева обхідна nартерія (a. collateralis radialis) від глибокої артерії плеча (a.profunda nbrachii) та променева поворотна артерія (a. recurrens radialis) від променевої nартерії (a. radialis);

– середня обхідна артерія n(a. collateralis media) із глибокої артерії плеча (a.profunda brachii) та nповоротної міжкісткової артерії (a. interossea recurrens) від ліктьової артерії n(a. ulnaris);

– верхня ліктьова обхідна nартерія (a.collateralis ulnaris superior) із плечової артерії n(a. brachialis) та задня гілка ліктьової поворотної артерії (r. posterior na. recurrens ulnaris) від ліктьової артерії (a. ulnaris);

– нижня ліктьова обхідна nартерія (a.collateralis ulnaris inferior) із плечової артерії n(a. brachialis) та передня гілка ліктьової поворотної артерії (r. anterior narteriae recurrentis ulnaris);

 

5) навколо зап’ястка (carpus): nтакі анастомози:

– долонна зап’ясткова сітка (rete carpale palmare), яку nутворюють:

– долонні зап’ясткові гілки – rr. carpei palmares (від променевої nартерії – a. radialis та ліктьової артерії – a.ulnaris);

– передня міжкісткова артерія – a. interossea anterior (від загальної nміжкісткової артерії – a. interossea communis);

– тильна зап’ясткова сітка (rete carpale dorsale), яка формує nанастомози:

– тильні зап’ясткові гілки від променевої артерії та ліктьової nартерії;

– з гілками передньої міжкісткової артерії (a.interossea anterior) та nзадньої міжкісткової артерії (a.interossea posterior);

– поверхнева долонна дуга (arcus palmaris superficialis), nутворена:

– кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris);

– поверхневою долонною гілкою променевої артерії (ramus palmaris nsuperficialis arteriae radialis);

глибока nдолонна дуга (arcus palmaris profundus), утворена  кінцевим відділом променевої артерії (a. nradialis) та глибокою долонною гілкою ліктьової артерії (ramus palmaris nprofundus arteriae ulnaris).

 

 

n

 

Тема n3. Поверхневі та глибокі вени, nлімфатичні вузли та судини верхньої кінцівки.

Вени верхньої кінцівки

(venae membri nsuperioris)

Вони поділяються на:

– поверхневі вени nверхньої кінцівки (venae superficiales membri superioris);

– глибокі вени верхньої nкінцівки (venae profundae membri superioris). Вони з’єднані між собою nчисленними анастомозами і мають клапани.

Поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales membri superioris) розвинуті nсильніше, ніж глибокі вени верхньої кінцівки (venae profundae nmembri superioris), вони формують:

– основну вену передпліччя (v. basilica antebrachii);

– головну вену передпліччя (v. cephalica antebrachii), які nприймають кров від венозного сплетення тильної поверхні пальців;

– серединну вену передпліччя n(v. mediana antebrachii).

Головна nвена передпліччя

(v. cephalica nantebrachii)

Головна вена передпліччя починається від променевого краю nтильної венозної сітки кисті (margo radialis retis venosi dorsalis manus).

Із тильної ділянки кисті n(regio dorsalis manus) вона переходить nна передню поверхню променевого краю передпліччя (facies anterior nmarginis radialis antebrachii), лягає в бічну двоголову борозну плеча (sulcus nbicipitalis lateralis brachii), потім в борозну (sulcus) між дельтоподібним nм’язом (m. deltoideus) та великим грудним м’язом (m. pectoralis major) і впадає під ключицею (clavicula) в пахвову вену (v. axillaris).

Основна вена передпліччя

(v. basilica nantebrachii)

Основна вена передпліччя nзбирає кров від ліктьового краю тильної венозної сітки кисті (margo ulnaris nretis venosi dorsalis manus), проходить по ліктьовому краю передньої поверхні nпередпліччя (latus ulnare faciei anterioris antebrachii), іде по присередній nдвоголовій борозні плеча (sulcus bicipitalis medialis brachii) і впадає в одну із плечових вен (vv. brachiales).

Серединна вена ліктя

(v. mediana cubiti)

Серединна вена ліктя nпроходить косо в ділянці ліктьової ямки (fossa cubitalis) від головної вени (v. ncephalica) до основної вени передпліччя n(v. basilica antebrachii).

 

Глибокі вени верхньої кінцівки

(venae profundae nmembri superioris)

Глибокі вени верхньої nкінцівки є подвійними, супроводжують однойменні артерії і починаються від:

– nповерхневої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris superficialis);

– глибокої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris profundus).

 

n

 

Пахвова вена

(vena axillaris)

Пахвова вена є непарною, супроводжує однойменну nартерію і переходить у підключичну вену (v.subclavia).
n
n
n

Лімфатичні nсудини і вузли верхньої кінцівки

(vasa lymphatica et nodi nlymphoidei membri superioris)

Верхня кінцівка. Лімфатичні nсудини верхньої кінцівки можна розподілити па поверхневі та глибокі.

Поверхневі лімфатичні судини починаються nв шкірі кисті, прямують разом з бічною і присередньою підшкірними венами верхньої nкінцівки, часто перериваються в ліктьових вузлах {nodi cubitales). Далі nвпадають у nodi lumphoidei axillares.

Глибокі лімфатичні судини прямують nразом з променевою, ліктьовою і плечовою артеріями (деякі судини закінчуються в nліктьових вузлах) і закінчуються в пахвових лімфатичних вузлах. У ці самі вузли nнадходить також лімфа від примолочно-залозистих (рагататтагіі) вузлів. nВиносні судини пахвових лімфатичних вузлів, зливаючись між собою, утворюють nсправа та зліва підключичний стовбур, який, з’єднуючись з яремним стовбуром, nсправа утворює праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter), а зліва nвпадає в грудну протоку (ductus thorocicus) (біля nвпадіння її у венозний кут).

 

На верхній кінцівці (membrum nsuperius) знаходяться:

– поверхневі лімфатичні nсудини і вузли (vasa lymphatica superficialia et nodi membri superioris);

– глибокі лімфатичні судини nі вузли (vasa lymphatica profundi et nodi membri superioris).

Поверхневі та глибокі nлімфатичні судини підходять до:

– ліктьових вузлів (nodi cubitales);

– пахвових лімфатичних nвузлів (nodi lymphoidei axillares).

Поверхневі лімфатичні судини nверхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri superioris) nпроходять вздовж основної вени (v. basilica) та головної вени (v. cephalica) і nскладаються з:

– бічної групи;

– присередньої групи;

– середньої групи.

Бічні поверхневі лімфатичнi nсудини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia lateralia membri nsuperioris) несуть лімфу від шкіри:

– І–ІІІ пальців кисті n(digiti manus);

– променевого краю nпередпліччя (margo radialis antebrachii);

– бічної поверхні плеча n(facies lateralis brachii).

Бічні nповерхневі лімфатичнi судини верхньої nкінцівки (vasa lymphatica superficialia lateralia membri superioris) йдуть nдо пахвових лімфатичних вузлів (nodi nlymphoidei axillares).

Присередні поверхневі nлімфатичні судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia medialia membri nsuperioris) несуть лімфу від шкіри:

– IV–V пальців кисті nліктьового краю передпліччя (digiti manus marginis ulnaris antebrachii);

– присередньої поверхні nплеча (facies medialis brachii).

Присередні nповерхневі лімфатичні судини верхньої nкінцівки (vasa lymphatica superficialia medialia membri superioris) йдуть nдо ліктьових вузлів (nodi cubitales) nта пахвових лімфатичних вузлів (nodi nlymphoidei axillares).

Середні поверхневi nлімфатичнi судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia media membri nsuperioris) несуть лімфу від передньої передплічної ділянки (regio antebrachii nanterior) до ліктьової ямки (fossa cubitalis), частина з цих судин приєднується до бічних поверхневих nлімфатичних судин (vasa lymphatica superficialia lateralia), частина – до присередніх nлімфатичних поверхневих судин верхньої nкінцівки (vasa lymphatica superficialia medialia membri superioris).

Поверхневі nлімфатичні вузли верхньої кінцівки (nodi lymphoidei superficiales membri superioris) супроводжують поверхневі вени верхньої nкінцівки (venae superficiales membri superioris).

Вони збирають лімфу від nшкіри та підшкірної клітковини. Від них лімфа далі прямує до:

– ліктьових вузлів (nodi ncubitales);

– пахвових лімфатичних nвузлів (nodi lymphoidei axillares).

Глибокі лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки (vasa lymphatica nprofunda et nodi membri superioris) супроводжують глибокі великі судини nверхньої  кінцівки (membri superioris) і nнесуть лімфу до глибоких вузлів (nodi nprofundi) та поверхневих вузлів (nodi nsuperficiales), а звідси до ліктьових nвузлів (nodi cubitales) та пахвових nлімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Ліктьові nвузли (nodi cubitales) розташовані nв ліктьовій ямці (fassa cubitalis) і поділяються на:

– поверхневі ліктьові вузли n(nodi cubitales superficiales), що розташовані над фасцією;

– глибокі ліктьові вузли n(nodi cubitales profundi), що розташовані під фасцією;

Ці вузли приймають частину nлімфи від кисті (manus) і передпліччя (antebrachium), а їх виносні лімфатичні nсудини прямують до пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

У пахвові лімфатичні вузли n(nodi lymphoidei axillares) впадають судини з:

– верхньої кінцівки (membrum nsuperius);

– стінок грудної порожнини n(parietes cavitatis thoracis);

– грудної залози (glandula nmammaria).

Виносні судини з пахвових nлімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares) формують підключичний стовбур n(truncus subclavius), лівий та правий.

Пахвові nлімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares) є основними ділянковими nлімфатичними вузлами верхньої кінцівки (nodi lymphoidei membri superioris nregionales). Вони розташовані у жировій тканині пахвової порожнини (cavitas naxillaris) біля її стінок і вздовж судинно–нервового пучка, утворюючи такі nгрупи лімфатичних вузлів:

– верхівкові вузли (nodi apicales);

– плечові вузли; бічні вузли (nodi humerales; nodi laterales);

– підлопаткові вузли; задні вузли (nodi subscapulares; nodi nposteriores);

– грудні вузли; передні вузли (nodi pectorales; nodi anteriores);

– центральні вузли (nodi centrales).

Усі ці вузли з’єднані між nсобою численними лімфатичними судинами і збирають лімфу від приносних nлімфатичних судин з верхньої кінцівки (membrum superius), груді (mamma), стінки nпорожнини грудної клітки (paries cavitatis thoracis) і частини спини (dorsum).

Виносні лімфатичні судини nпахвових лімфатичних вузлів утворюють з кожного боку підключичний стовбур n(truncus subclavius).

Правий лімфатичний стовбур (truncus nsubclavius dexter) впадає у праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus ndexter) або в одну із вен, що утворюють правий венозний кут (angulus venosus ndexter).

Лівий підключичний стовбур n(truncus subclavius sinister) впадає у шийну частину грудної протоки (pars ncervicalis ductus thoracici) або в одну із вен, що утворює лівий венозний кут n(angulus venosus sinister).

 

Матеріали підготував доцент Голод Б.В.