Оболони головного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболони. Субдуральний та субарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку.

12 Червня, 2024
0
0
Зміст

1. nОболони головного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболони. Субдуральний nта субарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. nКровоносні судини головного мозку.

2. Практичні nзавдання по препаруванню головного і спинного мозку.

3. nОрган зору. Будова оболонок очного яблука. Заломні середовища очного яблука. nКамери ока

Тема 1. Оболони nголовного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболони. Субдуральний та nсубарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні nсудини головного мозку.

У головному мозку n(encephalon) розрізняють такі ж самі оболони, як і у спинному мозку (medulla nspinalis):

тверду оболону (dura mater);

павутинну оболону (arachnoidea nmater);

м’яку оболону (pia mater).

Черепна тверда nоболона; тверда оболона nголовного мозку

(dura mater ncranialis; dura mater encephali)

Вона є міцною, вистиляє nзсередини порожнину черепа (cavitas cranii) і слугує окістям для внутрішньої nповерхні кісток черепа.

Із кістками склепіння черепа n(calvaria) тверда оболона (dura mater cranialis) зв’язана пухко і легко nвідділяється, а в ділянці кісток основи черепа (basis cranii) вона зрощена nщільно.

Виділяють надтвердооболонний nпростір (spatium epidurale), який розміщений між кістками черепа та nчерепною твердою оболоною, і підтвердооболонний простір (spatium nsubdurale), який розміщений між твердою і павутинною оболонами.

Описание: Описание: IMAGE567

Надтвердооболонний nпростір та підтвердооболонний простір n(spatium epidurale et spatium subdurale) за нормальних умов не існують.

Павутинна оболона nприкріплюється до твердої оболони, а тверда оболона прикріплюється до черепа, nпри цьому не виникає порожнин.

Поява nцих порожнин – це наслідок травми або патологічного процесу, що штучно nвідокремлює павутинну оболону від твердої, а тверду – від черепа.

Черепна тверда оболона (dura nmater cranialis) оточує нерви, утворюючи для них піхви і зростається з краями nотворів, через які ці нерви виходять з порожнини черепа (cavitas cranii).

На внутрішній основі черепа n(basis cranii interna), в ділянці довгастого мозку (medulla oblongata) черепна nтверда оболона (dura mater cranialis) зростається з краями великого отвору nпотиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) та продовжується в nспинномозкову тверду оболону (dura mater spinalis).

Черепна тверда оболона (dura nmater cranialis) з внутрішньої сторони розгалужується на відростки, які nзаходять у вигляді пластинок в щілини між окремими частинами головного мозку, nвідокремлюючи їх.

При цьому утворюються nнаступні вирости:

серп великого мозку (falx cerebri), nякий розташований у поздовжній щілині великого мозку (fissura longitudinalis ncerebri) і відокремлює праву та ліву півкулі великого мозку (hemispheria ncerebri dextrum et sinistrum):

Описание: Описание: IMAGE568

серп мозочка (falx ncerebelli), який заходить в задню вирізку мозочка (incisura posterior ncerebelli) і відокремлює праву та ліву півкулі мозочка (hemispheria cerebelli ndextrum et sinistrum);

намет мозочка (tentorium ncerebelli), який заходить у поперечну щілину великого мозку (fissura transversa ncerebri);

діафрагма сідла n(diaphragma sellae), яка закриває гіпофізну ямку (fossa hypophysialis), nвідмежовуючи гіпофіз від проміжного мозку. У цій діафрагмі (diaphragma sellae) nє отвір (foramen), через який проходить лійка (infundibulum), до якої nприкріплений гіпофіз (hypophysis);

трійчаста порожнина n(cavum trigeminale), що утворена розщепленням черепної твердої оболони (dura nmater cranialis) в ділянці трійчастого втиснення (impressio trigeminalis) і nрозміщується на передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки (facies nanterior partis petrosae ossis temporalis) біля верхівки кам’янистої частини n(apex partis petrosae).

Відростки твердої оболони n(dura mater cranialis), підходячи до борозен на мозковій поверхні кісток nчерепа, розщеплюються і прикріплюються до країв борозен, утворюючи пазухи nчерепної твердої оболони (sinus durae matris cranialis), по яких тече nвенозна кров:

верхню стрілову пазуху n(sinus sagittalis superior):

Описание: Описание: IMAGE566

нижня стрілова пазуха n(sinus sagittalis inferior);

пряму пазуху (sinus nrectus);

потиличну пазуху (sinus noccipitalis);

поперечну пазуху (sinus ntransversus);

печеристу пазуху (sinus ncavernosus):

Описание: Описание: IMAGE571

 

сигмоподібну пазуху n(sinus sigmoideus);

верхню кам’янисту пазуху n(sinus petrosus superior);

нижню кам’янисту пазууа n(sinus petrosus inferior);

стік пазух (confluens nsinuum), що є непарним і розміщений на внутрішньому потиличному виступі n(protuberantia occipitalis interna) в місці злиття верхньої стрілової, прямої, nпотиличної та поперечної пазух.

Описание: Описание: IMAGE569

Венозна кров (sanguis venosus) із стоку пазух (confluens sinuum) поступає в поперечну пазуху n(sinus transversus), а потім у сигмоподібну nпазуху (sinus sigmoideus), а вже звідти – через яремний отвір (foramejugulare) у внутрішню яремну вену (v. njugularis interna).

Через випускні nвени (venae emissariae) та вени nгубчатки (venae diploicae) пазухи nтвердої оболони (sinus durae matris) сполучаються з поверхневими венами nголови.

Описание: Описание: IMAGE570

 

 

 

Черепна павутинна оболона; павутинна оболона головного мозку

(arachnoidea mater ncranialis; arachnoidea mater encephali)

Вона є тонкою напівпрозорою перетинкою, що позбавлена nсудин, не проникає в щілини і борозни.

Поблизу пазух черепної твердої оболони (arachnoidea nmater cranialis) павутинна оболона (arachnoidea mater) утворює своєрідні nвирости – павутинні зернистості n(granulationes arachnoidae), або nпахіонові грануляції.

Описание: Описание: IMAGE769

Вони випинаються у венозні пазухи і на внутрішній nповерхні кісток склепіння черепа (facies interna ossium calvariae) утворюють nвтиснення – зернисті ямочки (foveolae ngranulares), або грануляційні ямочки.

Павутинні зернистості (granulationes arachnoidae) nзабезпечують відтік спинномозкової рідини з підпавутинного простору у венозне nрусло.

Між павутинною та м’якою nоболонами міститься підпавутинний простір; nпідм’якооболонний простір (spatium subarachnoideum; spatium nleptomeningeum), що заповнений спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis).

Підпавутинний простір n(spatium subarachnoideum) розташований глибоко в зовнішньому шарі м’якої nмозкової оболони і має павутинні перекладки (trabeculae narachnoideae).

Він обмежований зсередини n(із внутрішнього боку) зовнішнім шаром судинної мозкової оболони, тому nнайточнішим є термін порожнина м’якої мозкової оболони (spatium nleptomeningeum):

Описание: Описание: IMAGE768

Підпавутинний простір (spatium subarachnoideum) утворює nтакі розширення, або підпавутиннi цистерни (cisternae subarachnoideae):

задню мозочково–мозкову цистерну; nвелика цистерна (cisterna cerebellomedullaris; cisterna magna);

бічну мозочково–мозкову цистерну n(cisterna cerebellomedullaris lateralis);

цистерну перехрестя (cisterna nchiasmatica);

міжніжкову цистерну (cisterna ninterpeduncularis);

цистерну бічної ямки великого мозку n(cisterna fossae lateralis cerebri);

оточну цистерну (cisterna ambiens);

мосто–мозочкову цистерну (cisterna npontocerebellaris);

навколомозолисту цистерну (cisterna npericallosa);

чотиригорбкову цистерну; цистерна nвеликої вени великого мозку (cisterna quadrigeminalis; cisterna venae magnae ncerebri);

цистерну кінцевої пластинки n(cisterna laminae terminalis).

Підпавутинні простори головного та спинного мозку n(spatia subarachnoidea encephali et medullae spinalis) сполучаються між nсобою і містять спинномозкову рідину (liquor cerebrospinalis), яка nпотрапляє в ці простори з четвертого шлуночка (ventriculus quartus) через його nотвори.

Через павутинні зернистості (granulationes narachnoideae) спинномозкова рідина потрапляє до венозної системи і лише nнезначна частина її відтікає із підпавутинного простору по периневральних та nпериваскулярних просторах нервів і судин, що пронизують цей простір.

Черепна м’яка оболона; м’яка оболона головного мозку

(pia mater cranialis; pia mater encepali)

Вона є внутрішньою оболонкою головного мозку. Вона nщільно прилягає до зовнішньої поверхні мозку та заходить у всі ямки, щілини та nборозни.

Ця оболона побудована з пухкої сполучної тканини, в nтовщі якої розташовані кровоносні судини, які прямують до головного мозку та nкровопостачають його.

У певних місцях м’яка оболона проникає в порожнини nшлуночків головного мозку і утворює судинні nсплетення (plexus choroideus), які продукують спинномозкову рідину. Є nнаступні судинні сплетення:

судинне сплетення бічного шлуночка n(plexus choroideus ventriculi lateralis):

Описание: Описание: IMAGE750

судинне сплетення третього шлуночка n(plexus choroideus ventriculi tertii):

Описание: Описание: IMAGE723

судинне сплетення четвертого шлуночка n(plexus choroideus ventriculi quarti).

Утворення nі шляхи циркуляції спинномозкової рідини

Спинномозкова рідина (liquor ncerebrospinalis) з бічних шлуночків n(ventriculi laterales) через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) – nотвір Монро (foramen Monroi) – потрапляєтретій шлуночок (ventriculus ntertius).

Із третього шлуночка (ventriculus tertius) через водопровід nсереднього мозку (aqueductus mesencephali) вона потрапляє в четвертий nшлуночок (ventriculus quartus).

У четвертому шлуночку (ventriculus quartus) спинномозкова рідина n(liquor cerebrospinalis) поповнюється і через nсерединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Люшка) nпотрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку (spatium nsubarachnoideum encephali et medullae spinalis).

Із підпавутинного простору головного nмозку (spatium subarachnoideum encephali) спинномозкова рідина n(liquor cerebrospinalis) через nпавутинні зернистості (granulationes arachnoideae) всмоктується у пазухи твердої nоболони (sinus durae matris).

Із підпавутинного простору спинного nмозку (spatium subarachnoideum medullae spinalis) спинномозкова nрідина (liquor cerebrospinalis) відтікає nу лімфатичні капіляри по nміжоболонних просторах, які супроводжують корінці спинномозкових nнервів.

Кожний шлуночок має судинне nсплетення (plexus choroideus). Найбільшим є сплетення бічного шлуночка.

Спинномозкова nрідина (liquor cerebrospinalis) циркулює:

– в шлуночках кінцевого мозку n(telencephalon);

– в центральному каналі спинного nмозку (canalis centralis medullae spinalis);

– в підпавутинному просторі n(spatium subarachnoideum).

Спинномозкова рідина nпоновлюється кожних 4–7 годин і від плазми nкрові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію nі хлору.

Описание: Описание: IMAGE661

Спинномозкова рідина (liquor ncerebrospinalis) виконує такі функції:

захисну – амортизація nударів та струсів мозку;

утворення гідростатичної оболонки nнавколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців nта судин;

утворення оптимального рідкого nсередовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, nзавдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну nдіяльність нейронів і глії;

виведення метаболітів, що nутворюються в мозковій тканині;

інтегративну – nперенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.

Спинномозкова рідина nрозташована у замкнутому просторі.

Отже, всмоктування компонентів спинномозкової рідини в nкров відбувається в ділянках павутинних зернистостей (granulationes arachnoideae), nв незначній мірі – епендимою судинних сплетень.

Через павутинні зернистості спинномозкова рідина nпереходить шляхом фільтрації з підпавутинного простору у:

пазухи твердої nоболони (sinus durae matris);

вени губчатки n(vv.diploicae):

Описание: Описание: IMAGE564

Тема 2.  Практичні завдання по nпрепаруванню головного і спинного мозку.  nКонтроль засвоєння змістових модулів №10 анатомія спинного мозку та №11 анатомія головного мозку


n

1.     Функціональна nхарактеристика нервової системи у світлі фізіологічного вчення І.П.Павлова, nП.К.Анохіна (функціональні системи).

2.     Провідна nроль нервової системи в організмі, її значення для функції органів в об’єднанні nчастин організму в єдине ціле і у встановленні зв’язків організму з зовнішнім nсередовищем.

3.      Елементи будови нервової системи.

4.      Нейрон.

5.      Нейроглія.

6.      Сіра і біла речовина спинного і головного nмозку: ядра, вузли (нервові ганглії).

Описание: Описание: IMAGE743

7.      Нервові волокна, пучки і корінці.

8.      Елементарні та інтеграційні апарати спинного і nголовного мозку.

9.      Розподіл нервової систем за розвитком, будовою nі функцією на центральну і периферійну, а також на соматичну і вегетативну n(автономну).

10.                       n Спинний мозок. Форма, топографія, внутрішня nбудова – сіра, біла речовина, центральний канал.

11.                       n Сегмент спинного мозку.

12.                       n Власний сегментарний аппарат спинного мозку.

13.                       n Корінці, чутливий вузол спинномозкового нерва.

14.                       n Формування спинномозкового нерва.

15.                       n Порівняльна анатомія нервової системи.

16.                       n Онтогенез нервової системи.

17.                       n Вади розвитку нервової системи.

18.                       n Головний мозок, загальна характеристика.

19.                       n Стовбур nголовного мозку, його внутрішня будова, подібність зі спинним мозком і nвідмінності.

20.                       n Довгастий мозок, його поверхні, внутрішня nбудова.

21.                       nОписание: Описание: IMAGE686

22.                       n Ядра і провідні шляхи довгастого мозку.

23.                       n Задній мозок, загальна характеристика.

24.                       n Міст, його поверхні, внутрішня будова.

25.                       n Ядра і провідні шляхи моста.

26.                       n Мозочок, його форма, поверхні, частини, nвнутрішня будова.

27.                       n Ядра мозочка.

28.                       n Ніжки мозочка, їх склад.

29.                       n Четвертий шлуночок, загальна характеристика.

30.                       n Ромбоподібна ямка, її рельєф.

Описание: Описание: IMAGE709

31.                       n Проекція ядер черепних нервів на поверхню nромбоподібної ямки.

32.                       n Судинний шар четвертого шлуночка.

33.                       n Середній мозок, його частини.

34.                       n Покрив середнього мозку, його будова.

35.                       n Ядра і провідні шляхи середнього мозку.

Описание: Описание: IMAGE711

36.                       n Водопровід середнього мозку.

37.                       n Ретикулярна формація, загальна характеристика.

38.                       n Основні риси будови ретикулярної формації.

39.                       n Проміжний мозок, загальна характеристика.

40.                       n Таламус, загальна характеристика.

41.                       nТаламус, будова.

42.                       n Епітіламус, загальна характеристика.

43.                       n Епіталамус, будова.

44.                       nМетаталамус, загальна характеристика.

45.                       n Метаталамус, будова.

46.                       n Гіпоталамус, nзагальна характеристика.

47.                       n Ядра гіпоталамуса.

48.                       n Третій шлуночок; загальна характеристика.

49.                       n Третій шлуночок, будова.

Описание: Описание: IMAGE715

50.                       n Судинний шар третього шлуночка.

51.                       n Кінцевий мозок, загальна характеристика.

52.                       n Півкулі великого мозку.

53.                       n Частки великого мозку.

54.                       n Борозни і звивини.

55.                       n Нюховий мозок.

56.                       n Мозолисте тіло.

57.                       n Склепіння.

58.                       n Передня спайка.

59.                       n Біла речовина кінцевого мозку.

60.                       n Сіра речовина кінцевого мозку.

61.                       n Базальні ядра.

62.                       n Внутрішня капсула.

63.                       n Бічні шлуночки, загальна характеристика.

64.                       nСудинне сплетення бічного шлуночка.

65.                       n Сполучення бічного шлуночка з порожниною nтретього шлуночка.

66.                       n Кора великого мозку: цито- і nмієлоархітектоніка кори.

67.                       n Рефлекторна дуга як основна nанатомо-фізіологічна одиниця нервової системи.

68.                       n Проста рефлекторна дуга замкнена в межах nнижніх відділів центральної нервової системи (спинного мозку).

69.                       n Складні рефлекторні дуги в межах стовбуру nголовного мозку, підкіркових утворень і кори великого мозку.

70.                       n Анатомо-функціональна класифікація провідних nшляхів центральної нервової системи:

71.                       n Асоціативі шляхи, короткі і довгі.

72.                       n Комісуральні шляхи.

73.                       n Проекційні шляхи – висхідні (аферентні) nсистеми волокон, загальна характеристика.

74.                       n Екстрарецептивні висхідні проекційні шляхи.

75.                       n Пропріорецептивні висхідні проекційні шляхи.

Описание: Описание: IMAGE759

76.                       n Інтрорецептивні шляхи висхідні проекційні nшляхи.

77.                       n Проекційні шляхи – низхідні (еферентні) nсистеми волокон.

78.                       n Пірамідні проекційні шляхи.

Описание: Описание: IMAGE764

79.                       n Екстрапірамідні проекційні шляхи).

80.                       n Низхідні корково-мостові шляхи.

81.                       n Оболони спинного.

82.                       n Оболони головного мозку (тверда, nпавутинна,м’яка).

83.                       n Підпавутинний простір.

84.                       n Утворення і відтік спиномозкової рідини.

85.                       nШляхи циркуляції спиномозкової рідини.


n

Перелік питань до nзмістовного модуля 10 та змістовного модуля 11


n

1. Розвиток центральної системи в ембріогенезі. Основні етапи nформування нервової системи в філогенезі.

2. Поняття про нейрон. Сіра та біла речовина центральної nнервової системи. Нервові волокна, пучки, корінці, вузли, нерви. Будова простої nі складної рефлекторної дуги.

3. Спинний мозок: топографія, зовнішня будова. Сегменти nспинного мозку. Розвиток спинного мозку в ембріогенезі Аномалії розвитку nспинного мозку.

4. Спинний мозок: розвиток, топографія, внутрішня будова. nМорфо-функціональна характеристика сірої речовини.

5. Спинний мозок: розвиток, топографія, внутрішня будова. nМорфо-функціональна характеристика білої речовини.

6. Оболони спинного мозку, простори між ними, їх вміст.

Описание: Описание: IMAGE662

7. Розвиток головного мозку (мозкові пухирі і їх nпохідні). Аномалії розвитку головного мозку

Описание: Описание: IMAGE652

8. Стовбур головного мозку. Характеристика ядер черепних nнервів

9. Довгастий мозок: розвиток, зовнішня будова і внутрішня nбудова.

10. Міст: розвиток, зовнішня будова і внутрішня будова .

11. Ромбоподібна ямка: її межі, рельєф. Проекція ядер nчерепних нервів. IV шлуночок:

топографія, стінки, сполучення.

12. Мозочок: розвиток, зовнішня будова і внутрішня nбудова.

13. Середній мозок: розвиток, зовнішня будова і внутрішня nбудова.

14. Проміжний мозок: частини, будова, функціональне nзначення. III шлуночок, стінки, сполучення.

15. Базальні ядра півкуль великого мозку: топографія, nбудова, функції.

16. Бічні шлуночки: частини, їх стінки, сполучення.

17. Біла речовина півкуль великого мозку: асоціативні, nкомісуральні, проекційні волокна. Внутрішня капсула: частини, топографія провідних nшляхів.

18. Нюховий мозок: центральний і периферійний відділи.

19. Екстрапірамідна рухова система: ядра, шляхи, функції.

20. nРельєф верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Локалізація кіркових nкінців аналізаторів в корі тім’яної частки. Будова кори. Роботи В.О.Беца.

21. nРельєф верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Локалізація кіркових nкінців аналізаторів в корі лобової і скроневої часток.

22. Рельєф присередньої та нижньої поверхонь nпівкуль великого мозку.

23. Провідні шляхи. Класифікація. Екстероцептивні nпровідні шляхи: провідний шлях температурної і больової чутливості; провідний nшлях тактильної чутливості.

24. Провідні шляхи. Класифікація. Пропріоцептивні шляхи nкіркового напряму та мозочкового напряму.

25. Низхідні провідні шляхи. Класифікація. nКірково-спинномозковий та кірково-ядерний шляхи (пірамідні).

26. Оболони головного мозку, простори між ними, їх вміст. nУтворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалії розвитку оболон головного nмозку.


n

Перелік практичних nзавдань до змістовного модуля 10. Головний мозок та змістовного модуля n11.Спинний мозок

Описание: Описание: IMAGE663

– Шийне стовщення

– Попереково-крижове стовщення

– Мозковий конус

– Кінцева нитка

– Передня серединна щілина

– Задня серединна борозна

– Передньобічна борозна

– Задньобічна борозна

– Канатики спинного мозку

– Передній канатик

– Бічний канатик

– Задній канатик

– Центральний канал

– Сіра речовина

– Передній ріг

– Задній ріг

– Біла речовина

Описание: Описание: IMAGE664


n

Головний мозок

Стовбур головного nмозку

– Довгастий мозок

– Міст

– Середній мозок

Довгастий мозок

– Передня серединна щілина

– Піраміда довгастого мозку

– Перехрестя пірамід

– Передньобічна борозна

– Олива

– Задньобічна борозна

– Клиноподібний пучок

– Клиноподібний горбок

– Тонкий пучок

– Тонкий горбок

– Задня серединна борозна

– Нижня мозочкова ніжка

Міст

– Основна борозна

– Середня мозочкова ніжка

– Верхня мозочкова ніжка

– Верхній мозковий парус

– Покрив мосту (на поперечному розрізі)

– Основна частина мосту

Четвертий шлуночок

– Ромбоподібна ямка

– Серединна борозна

– Присереднє підвищення ромбоподібної ямки

– Мозкові смуги четвертого шлуночка

– Трикутник під’язикового нерва

– Трикутник блукаючого нерва

– Бічний закуток

– Присереднє підвищення ромбоподібної ямки

– Лицевий горбок

– Присінкове поле

– Покрив четвертого шлуночка

– Верхній мозковий парус

– Нижній мозковий парус

Середній мозок

Описание: Описание: IMAGE710

– Покрівля середнього мозку

– Пластинка покрівлі

– Верхній горбок

– Нижній горбок

– Ручка верхнього горбка

– Ручка нижнього горбка

– Водопровід мозку

– Міжніжкова ямка

– Задня пронизана речовина

– Ніжка мозку

– Покрив середнього мозку

– Червоне ядро

– Чорна речовина

– Основа ніжки мозку


n

 Мозочок

– Півкуля мозочка

– Черв’як мозочка

– Щілини мозочка

– Листки мозочка

– Клаптик

– Дерево життя

– Кора мозочка

– Зубчасте ядро

– Нижня мозочкові ніжка

– Середня мозочкові ніжка

– Верхня мозочкові ніжка

Описание: Описание: IMAGE704

Проміжний мозок

– Таламус

– Передній горбок таламуса

– Подушка таламуса

– Мозкова смуга таламуса

– Епіталамус

– Повідець

– Повідцевий трикутник

– Шишкоподібна залоза

– Метаталамус

– Бічне колінчасте тіло

– Присереднє колінчасте тіло

– Гіпоталамус

– Зорове перехрестя

– Зоровий щлях

– Сірий горб

– Лійка

– Сосочкове тіло

– Третій шлуночок

– Стінки

– Міжшлуночковий отвір

– Отвір водопроводу мозку

Півкуля великого nмозку

– Поздовжня щілина великого мозку

– Бічна ямка великого мозку

– Лобова частка

– Тім’яна частка

– Скронева частка

– Потилична частка

– Острівець

Верхньобічна nповерхня великого мозку

Описание: Описание: IMAGE726

– Центральна борозна

– Бічна борозна

– Лобова частка

– Лобовий полюс

– Передцентральна борозна

– Передцентральна звивина

– Верхня лобова борозна

– Нижня лобова борозна

– Верхня лобова звивина

– Середня лобова звивина

– Нижня лобова звивина

– Висхідна гілка

– Передня гілка

– Покришкова частина

– Трикутна частина

– Очноямкова частина

– Тім’яна частка

– Зацентральна борозна

– Зацентральна звивина

– Верхня тім’яна часточка

– Внутрішньотім’яна борозна

– Нижня тім’яна часточка

– Кутова звивина

– Надкрайова звивина

– Скронева частка

– Верхня скронева борозна

– Нижня скронева борозна

– Верхня скронева звивина

– Середня скронева звивина

– Нижня скронева звивина

– Поперечні скроневі звивини

– Потилична частка

– Потиличний полюс

– Острівець

– Звивини острівця

Присередня і нижня nповерхні півкулі великого мозку

Описание: Описание: IMAGE727

– Борозна мозолистого тіла

– Борозна пояса

– Поясна звивина

– Перешийок поясної звивини

– Морськоконикова борозна

– Приморськоконикова звивина

– Гачок

– Зубчаста звивина нюхова борозна

– Прицентральна борозна

– Прицентральна часточка

– Передклин

– Тім’яно-потилична борозна

– Клин

– Острогова борозна

– Язикова звивина

– Обхідна борозна

– Присередня потилично-скронева звивина

– Потилично-скронева борозна

– Бічна потилично-скронева звивина

– Пряма звивина

– Нюхова борозна

– Очноямкові борозни

– Очноямкові звивини

– Мозолисте тіло

– Дзьоб

– Коліно

– Стовбур

– Валик

– Прозора перегородка

– Склепіння

– Стовп

– Тіло

– Ніжка

– Нюхова цибулина

– Нюховий шлях

– Нюховий трикутник

– Передня пронизана речовина

Основні ядра

– Смугасте тіло

– Хвостате ядро

Описание: Описание: IMAGE742

– Голова

– Тіло

– Хвіст

– Сочевицеподібне ядро

– Лушпина

– Бічна бліда куля

– Присередня бліда куля

– Огорожа

Бічні шлуночки

Описание: Описание: IMAGE735

– Центральна частина бічного шлуночка

– Стінки центральної частини

– Передній( Лобовий) ріг бічного шлуночка

– Стінки переднього рогу

– Задній (Потиличний) ріг бічного шлуночка

– Стінки заднього рогу

– Пташина острога бічного шлуночка

– Обхідне підвищення бічного шлуночка

– Нижній (скроневий ) ріг бічного шлуночка

– Стінки нижнього рогу

– Морський коник

– Міжшлуночковий отвір

– Зовнішня капсула кінцевого мозку

– Внутрішня капсула кінцевого мозку

– Передня ніжка внутрішньої капсули

– Коліно внутрішньої капсули

– Задня ніжка внутрішньої капсули

– Спинномозкова тверда оболона

– Тверда оболона головного мозку

– Серп великого мозку

– Серп мозочка

– Намет мозочка

– Діафрагма сідла

– Пазухи твердої оболони

– Верхня стрілова пазуха

– Нижня стрілова пазуха

– Пряма пазуха

– Потилична пазуха

– Поперечна пазуха

– Стік пазух

– Сигмоподібна пазуха

– Печериста пазуха

-Клино-кам’яна пазуха

– Верхня кам’яниста пазуха

– Нижня кам’яниста пазуха

Павутинна оболона nголовного мозку

Спинномозкова nпавутинна оболона

М’яка оболона nголовного мозку

Спинномозкова м’яка nоболона


n

Тема 3. Орган зору. Будова nоболонок очного яблука. Заломні середовища очного яблука. Камери ока

ОРГАНИ ЧУТТЯ (organa sensuum)

Органами чуття nназивають анатомічні утвори, які сприймають зовнішні подразненя і nпередають їх енергію (нервовий імпульс) в мозок.

Різні зовнішні впливи сприймаються шкірним покривом (контактні nекстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори) і дистантними органами чуття: органом зору (organum visus), nприсінкові-завитковим органом (organum vestibulocochleare), органом нюху n(organum olfactorium), органом смаку (organum gustatorium).

Виходячи з особливостей подразнень, що їх сприймають nоргани чуттів, останні можна класифікувати так:

подразник nмеханічний, це органи шкірного суття, орган слуху і статичного чуття;

подразник nхімічний, це органи нюху і смаку;

подразник nсвітловий, це орган зору.

Органи чуттів тільки сприймають зовнішнє подразнення. nЇх вищий аналіз проходить в корі великого мозку, куди нервовий імпульс поступає nпо нервовим волокнам (нервам), які зв’язують органи чуттів з головним мозком.

Не випадково І.П.Павлов назвав органи чуттів в їх nширокому розумінні аналізаторами.

Кожний аналізатор включає:

периферійний nприлад (прибор), який сприймає зовнішнє подразнення (світло, звук, запах, nсмак, дотик) і трансформує його у нервовий імпульс;

провідні шляхи, nпо яких нервовий імпульс поступає у відповідний нервовий центр;

нервовий центр nв корі великого мозку (кірковий кінець аналізатора).

Отже, у якості nнервів органів чуттів виступають деякі чутливі черепні і спинномозкові нерви, nякі проводять нервовий імпульс до центральної нервової системи досягаючи кіркових nцентрів аналізаторів, де відбувається аналіз зовнішніх подразнень.

ОКО та СТРУКТУРИ УТВОРІВ (oculus et structurae npertinentes)

ОРГАН ЗОРУ (organum visus)

Око (oculus; грец. ophthalmos) складається з:

очного яблука (bulbus oculi);

додаткових структур ока n(structurae oculi accessoriae);

зорового нерва (n. nopticus).

До очного nяблука (bulbus oculi) належать:

ядро очного яблука n(nucleus bulbi оculi);

оболонки очного яблука n(tunicae bulbi oculi).

Додаткові nструктури ока (structurae oculi accessoriae) включають:

брову (supercilium);

повіки (palpebrae);

зовнішні м’язи очного яблука n(musculi externi bulbi oculi);

сльозовий апарат n(apparatus lacrimalis);

сполучну оболонку; кон’юнктиву (tunica conjunctiva);

очноямкові фасції n(fasciae orbitales);

сполучнотканинні утвори, до nяких належать:

окістя очної ямки (periorbita);

очноямкова перегородка (septum orbitale);

піхва очного яблука (vagina bulbi);

надбілковооболонковий простір; епісклеральний простір (spatium episclerale);

жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae);

м’язові фасції (fasciae musculares).

Очне nяблуко (bulbus oculi) оточене:

жировим тілом очної nямки (corpus adiposum orbitae);

зовнішніми м’язами nочного яблука (musculi externi bulbi oculi);

очноямковою фасцією n(fascia orbitalis).

Описание: Описание: IMAGE888

В очному яблуці (bulbus oculi) розрізняють:

передній полюс (polus nanterior);

задній полюс (polus nposterior);

зовнішню вісь очного яблука n(axis bulbi externus), яка проведена між nпереднім полюсом (polus anterior) та nзаднім полюсом (polus posterior).

Внутрішня вісь очного яблука (axis bulbi ninternus) проходить від задньої поверхні рогівки n(facies posterior corneae) до сітківки n(retina).

Зорова вісь (axis opticus) проводиться від центра переднього nполюса (polus anterior) до центральної nямки сітківки (fossa centralis retinae).

Лінія, що проходить по nповерхні очного яблука, з’єднуючи полюси між собою, називається меридіаною (meridianus). Навколо nочного яблука (bulbus oculi) їх можна провести безліч.

Лінія, що проходить nпоперечно по поверхні очного яблука (bulbus oculi) та ділить меридіани посередині, називається екватором (equator). Він nпроходить перпендикулярно до меридіан.

До оболонок очного яблука (tunicae bulbi noculi) належать:

волокниста оболонка очного яблука (tunica fibrosa bulbi) – зовнішня nоболонка (tunica externa);

судинна оболонка очного яблука n(tunica  vasculosa bulbi) – середня оболонка (tunica media);

внутрішня оболонка ока очного яблука (tunica interna bulbi) – сітківка n(retina).

Волокниста оболонка очного nяблука (tunica fibrosa bulbi) поділяється nна:

рогівку (cornea) – nпередню прозору частину;

білкову оболонку ока n(sclera).

Описание: Описание: IMAGE869

На nмежі між рогівкою та білковою nоболонкою ока проходить венозна nпазуха білкової оболонки (sinus venosus sclerae) – канал Шлема.

Судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa nbulbi) складається з:

власної судинної оболонки n(choroidea), яка пухко з’єднана із nбілковою оболонкою ока (sclera) і відмежована nвід неї навколосудинним простором (spatium perichoroideum);

війкового тіла (corpus ciliare), яке складається з:

війкового вінця (corona ciliaris);

– та близько 70 війкових відростків (processus nciliares). У товщі війкового тіла n(corpus ciliare) залягає війковий nм’яз (m. ciliaris), при скороченні nякого забезпечується акомодація ока (oculus) – здатність чітко бачити nпредмети на різній відстані:

Описание: Описание: IMAGE878

 – райдужка (iris), яка помітна nчерез рогівку (cornea). Райдужка n(iris) в центрі має круглий отвір n– зіницю n(pupilla). Райдужка є біологічною діафрагмою, що регулює величину світлового nпотоку.

Навколо nзіниці (pupilla) у райдужці розміщені nгладкі м’язи, які утворюють:

м’яз–звужувач зіниці n( m. sphincter pupillae);

м’яз–розширювач зіниці n(m. dilatator pupillae):

Внутрішня оболонка очного яблука (tunica interna nbulbi) щільно прилягає до nсудинної оболонки очного яблука (tunica vasculosa bulbi) від місця виходу зорового нерва n(nervus opticus) до краю зіниці n(pupilla) і складається з:

сітківки (retina);

кровоносних судин сітківки n(vasa sanguinea retinae);

зорового нерва (nervus nopticus).

Відповідно nдо функції у сітківці (retina) розрізняють:

більшу задню nчастину – зорову частину сітківки (pars optica retinae), яка містить палички і колбочки n– фоторецептори;

меншу передню nчастину – сліпу частину сітківки (pars caeca retinae), у якій немає ні паличок, ні колбочок, тому не сприймає світлові подразнення.

У зоровій частині сітківки (pars optica nretinae) виділяють:

пігментний шар (stratum pigmentosum), або зовнішній шар (stratum externum);

нервовий шар (stratum nervosum), або внутрішній шар (stratum internum).

Сліпа nчастина сітківки містить тільки пігментний шар і поділяється на:

війкову частину сітківки n(pars ciliaris retinae);

райдужкову частину сітківки n(pars iridica retinae).

Межею між зоровою nчастиною сітківки (pars optica retinae) та сліпою частиною сітківки (pars caeca retinae) є зубчаста лінія (ora serrata), яка відповідає переходу власної nсудинної оболонки (choroidea) у війкове nтіло (corpus ciliare):

Описание: Описание: IMAGE879

У задньому відділі сітківки (retina) на дні очного яблука (fundus nbulbi oculi) є диск зорового нерва (discus nervi optici), що має невелику заглибину диска n(excavatio disci) – місце виходу з очного яблука зорового нерву. Ця ділянка не nсприймає світлових подразнень.

У центрі сітківки n(retina) при офтальмоскопії видно жовту пляму n(macula lutea), в якій помітна центральна nямка (fovea centralis) та ямочка n(foveola), яка є місцем найкращої гостроти nзору, де спостерігається найбільше скупчення колбочок.

Кровоносні судини сітківки (vasa sanguinea nretinae)

Артерії сітківки (arteriae retinae) починаються від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини n(a.centralis retinae, pars intraocularis), яка є гілкою очної артерії (a. ophthalmica).

Венозна кров від сітківки (retina) відтікає по венулах n(venulae), які ідуть із однойменними артеріолами (arteriolae) і впадають у центральну вену сітківки, nвнутрішньочерепну частину (v. centralis retinae, pars intraocularis).

Від центральної nартерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars nintraocularis) відходять:

нижня скронева артеріола сітківки n(arteriola temporalis retinae inferior), яка має:

носові nартеріоли сітківки (arteriolae nasales retinae);

плямові nартеріоли (arteriolae maculares);

верхня скронева артеріола сітківки n(arteriola temporalis retinae superior), яка відходить від судинного кола зорового нерва n(circulus vasculosus nervi optici).

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна nчастина (v .centralis retinae, pars intraocularis) виходить від заглибини диска (excavatio disci) і проходить у порожнину черепа n(cavitas cranii) всередині зорового нерва (nervus opticus) та вливається у верхню очну вену (vena ophthalmica superior) або печеристу nпазуху (sinus cavernosus).

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна nчастина (v. centralis retinae; pars intraocularis) має такі притоки:

скроневі венули сітківки (venulae ntemporales retinae);

носові венули сітківки (venulae nasales nretinae);

плямові венули (venulae maculares nretinae).

Ядро очного яблука (nucleus bulbi oculi) складається із таких світлозаломлюючих nсередовищ:

склистого тіла – corpus nvitreum;

кришталика – lens;

водянистої волоиа – humor naquosus;

передньої камери – camera nanterior;

задньої камери – camera nposterior).

Склисте тіло (corpus vitreum) – nдраглиста прозора маса, в якій немає судин. Воно займає всю задню частину очного яблука (bulbus oculi) позаду nкришталика (lens).

На передній nповерхні cклистого тіла (facies anterior corporis vitrei) є ямка склистого тіла (fossa nhyaloidea), у якій лежить кришталик (lens).

Кришталик (lens) – це двоякоопукла nлінза, що має:

передню поверхню (facies anterior);

задню поверхню (facies posterior);

передній полюс (polus anterior);

задній полюс (polus posterior);

ядро кришталика (nucleus lentis), що є його внутрішньою частиною;

кору кришталика (cortex lentis), що є його периферійною частиною;

капсулу кришталика (capsula lentis), що вкриває його ззовні.

війковий поясок (zonula ciliaris), або зв’язку Цинна, за допомогою nякої капсула кришталика (capsula lentis) прикріплюється nдо війкового тіла (corpus ciliare):

Описание: Описание: IMAGE875

При скороченні війкового nм’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris) розслаблюється і кришталик n(lens) розправляється, стає більш nопуклим, його заломлююча здатність збільшується n– людина бачить близькі предмети, пише, читає тощо.

При розслабленні війкового nм’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris) або зв’язка Цинна, nнатягується і кришталик n(lens) сплощується, його заломлююча здатність зменшується. nЦей процес називається акомодацією – nздатність бачити предмети на різних відстанях.

Камери очного яблука (camerae bulbi) є такі:

передня камера (camera nanterior), що розміщена між задньою поверхнею рогівки n(facies posterior corneae) та передньою nповерхнею райдужки (facies anterior iridis);

задня камера (camera nposterior), що розміщена між задньою nповерхнею райдужки (facies posterior iridis) та передньою поверхнею кришталика (facies anterior lentis);

зазадня камера; склиста камера (camera postrema; camera nvitrea), в якій розміщене склисте nтіло (corpus vitreum).

Водяниста волога (humor aquosus) заповнює nпередню камеру та задню nкамеру (camera anterior et camera posterior). Водяниста волога (humor aquosus) виробляється:

війковими відростками n(processus ciliares);

війковими складками війкового nтіла (plicae ciliares corporis ciliaris).

Передня і задня камери nочного яблука (camerae bulbi: camera anterior et camera posterior) сполучаються між собою через зіницю n(pupilla).

Між рогівкою (cornea) та nрайдужкою (iris) утворюється райдужково–рогівковий nкут (angulus iridocornealis), який заповнений гребінною зв’язкою (lig. npectinatum), між пучками волокон якої є nпростори nрайдужково–рогівкового кута (spatia anguli iridocornealis) – фонтанові nпростори:

Описание: Описание: IMAGE883

Через фонтанові простори (spatia anguli niridocornealis) водяниста волога (humor aquosus) відтікає з передньої камери (camera anterior) у венозну пазуху білкової оболонки (sinus nvenosus sclerae) Шлемів канал, а з нього потрапляє в передні війкові вени (vv. ciliares nanteriores).

 

 

 

VIDEO

VIDEO 2

VIDEO 3

VIDEO 4

Матеріали підготував ас. Говда Р.В.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі