Home » №11. Кар с

№11. Кар с

10 Червня, 2024

Методична вказівка до практичного заняття

для студентів стоматологічного факультету

ЗАНЯТТЯ № 12

Тема : 1. Карієс, некаріозні зміни зубів.

2. Пульпіт. Периодонтит.

3. Хвороби ясен та пародонта: гінгівіт, пародонти, парадантоліз

Місце проведення – аудиторія кафедри патологічної анатомії, музей макропрепаратівю

Мета – вивчити етіопатогенез і основні морфологічні зміни в тканинах при карієсі, пульпіті, пародонтиті, періодонтиті, хворобах щелеп; уміти діагностувати, проводити диференціальну діагностику карієсу та некаріозних уражень тканин зуба на основі знань патологічної анатомії та патоморфозу захворювань; вивчити основи морфологічної діагностики захворювань зубів (карієс, пульпіт, періодонтит); знати принципи профілактики карієсу, пульпіту, періодонтиту.

Професійна орієнтація студентів: Захворювання зубів є найбільш поширеними хворобами людини. За даними ВООЗ карієсом сьогодні хворіє 90 % населення земної кулі. Карієс зустрічається в будь-якому віці, але переважно у дітей і підлітків, однаково часто в осіб різної статі. Одним з основних клінічних ознак хвороби зубів є біль. При гострому пульпіті, гострому або загостренні хронічного періодонтиту нерідко інтенсивність її може бути настільки великою, що вимагає екстрених втручань. Хвороби зубів, зокрема періодонтити (гострі та хронічні), можуть бути причиною ряду загальних захворювань (ревматизм, міокардит, ендокардит, поліартрит, нефрит та ін).

В стоматологічній практиці хвороби пульпи та періапікальних тканин зуба, виникають під впливом загальних і місцевих факторів.

Знання етіології, патогенезу каріозних та некаріозних уражень, які виникають до та після прорізування зубів, допомагають лікарю-стоматологу-терапевту в діагностиці даних захворювань та призначенні коректного патогенетичного лікування, проведенні профілактичних заходів по запобіганню цих захворювань.

Розуміння морфогенезу вказаних груп хвороб, вивчення особливостей патоморфологічних змін при гістологічному дослідженні є одним зі способів правильної діагностики цих нозологій.

Базовий рівень знань та вмінь:

1. Знати нормальну анатомію органів зубо-щелепної системи і порожнини рота (кафедра анатомії людини);

2. Вміти розрізняти мікроскопічну будову тканин зуба (кафедра гістології, цитології та ембріології);

3. Вміти охарактеризувати функцію органів ротової порожнини (кафедра нормальної фізіології).

I. Практична робота – 9.00 – 12.00

– Студенти повинні відповісти на питання теоретичної частини, замалювати мікропрепарати або мікрослайди, які пропонуються в альбомі для аудиторної та позааудиторної роботи студентів, описати мікропрепарат з патологією, вказати головні ознаки патологічного процесу.

Ілюстративний матеріал

Макропрепарати : муляжі з карієсом різними стадіями розвитку; гіпсові зліпки з патологією зубів.

Прозірки: середній карієс, хронічний фіброзний пульпіт, апікальна проста гранульома, епуліс, гігантоклітинний епуліс, гострий остеомієліт щелепи, радикулярна кіста верхньої щелепи, радикулярна кіста з нагноєнням.

Мікропрепарати: середній карієс, хронічний фіброзний пульпіт, апікальна проста гранульома, епуліс, гігантоклітинний епуліс, гострий остеомієліт щелепи, радикулярна кіста верхньої щелепи, радикулярна кіста з нагноєнням.

Перелік питань для відповіді після аналізу ілюстративного матеріалу:

1. Зміни в тканинах зуба при середньому карієсі.

2. Зміни в тканинах зуба при пульпіті.

3. Морфогенез апікальної простої гранульоми.

4. Морфогенез епулісу.

5. Морфологічні ознаки радикулярної кісти.

6. Гіпоплазія емалі;

7. Гіперплазія емалі;

8. Ендемічний флюороз;

9. Аномалії розвитку і прорізування;

10.Спадкові порушення розвитку зубів;

11.Стирання твердих тканин зуба;

12.Клиноподібний дефект;

13.Ерозія твердих тканин зуба;

14.Некроз твердих тканин зуба;

15.Радіаційний некроз;

16.Кислотний некроз;

17.Травматичні ушкодження;

18.Гіперестезія твердих тканин зуба.

Методика виконання практичної роботи

Робота 1. Вивчити макропрепарати і описати в альбомі за схемою: карієс, пульпіт, періодонтит, радикулярна кіста, апікальна проста гранульома, флюороз, клиновидні дефекти, епуліс.

Використовуючи світлини та рентгенограми описати макроскопічні зміни зуба та тканин:

— на різних стадіях розвитку карієсу. Вкажіть макроскопічні ознаки. Причиною яких захворювань може стати карієс? Вкажіть можливі причини розвитку карієсу;

— при пульпіті. Вкажіть можливі ускладнення пульпіту;

— при епулісі. Вкажіть макроскопічні ознаки епулісу.Вкажіть можливі ускладнення при епулісі;

— при радикулярній кісті. Які морфологічні ознаки радикулярної кісти?

Робота 2. Вивчити мікропрепарати і відобразити на малюнку суть патологічного процесу з відповідними позначками.

1. Глибокий карієс. Позначити: 1- дентин зуба, 2- дистрофічні та некротичні зміни, 3- каріозну порожнину.

2. Пульпіт. Позначити: 1- порожнина зуба, 2- грануляційна тканина.

3. Дентиклі (каміння пульпи). Позначити: 1- пульпа зуба, 2- дентиклі.

4. Радикулярна кіста. Позначити: 1) стінка кісти, 2) епітеліоцити, 3) інфільтрація стінки лімфоцитами. Які клітини можна спостерігати у клітинному інфільтраті в стінці радикулярної кісти? Охарактеризуйте епітелій, який вистилає кісту.

5. Ангіоматозний епуліс. Позначити: 1) розростання судин, 2) сполучнотканинна строма, 3) гемосидерин. Дайте мікроскопічну характеристику розростаня судин при епулісі.

6. Еозинофільна гранульома. Позначити: 1) вогнище кісткової деструкції, 2) еозинофіли, 3) мономорфні великі клітини типу гістіоцитів. Опишіть клітинний склад еозинофільної гранульоми.

Для встановлення остаточного діагнозу пульпіту чи періодонтиту необхідно проводити рентгендіагностику. При пульпітах на рентгенівському знімку виявляють каріозну порожнину, її сполучення з пульповою камерою, наявність дентиклів чи петрифікатів, оцінюють стан периапікальних тканин, якість пломбування кореневих каналів. Рентгендіагностика періодонтитів не становить великих труднощів; під час обстеження звертають увагу на порушення контурів періодонтальної щілини, наявність осередку деструкції, який оцінюють за загальноприйнятими в рентгенології ознаками.

Гострі та загостренні періодонтити слід диференціювати з періоститом. При періоститі хворі скаржаться на наявність болю, часом з іррадіацією, в анамнезі пацієнти вказують на біль при накушуванні на зуб. Зменшення інтенсивності болю свідчить про відтік ексудату через систему гаверсових каналів окістя. При цьому з’являється значний набряк обличчя; температура тіла субфебрильна, інколи наростають явища загальної інтоксикації. На відміну від остеоміеліту при періоститі з’являється набряк лише з вестибулярної поверхні щелепи. Хронічні верхівкові періодонтити необхідно диференціювати з гострими та хронічними пульпітами, невралгією гілок трійчастого нерва, хронічним середнім карієсом та іншими його проявами.

1. Анатомія, гістологія та фізіологія періодонту.

2. Визначення поняття “періодонтит“.

3. Етіологія та патогенез періодонтитів.

4. Класифікації періодонтитів.

5. Гострий періодонтит. Етіологія, патоморфологія, клініка, діагностика, диференціальна діагностика.

6. Хронічний періодонтит. Етіологія, патоморфологія, клініка, діагностика, диференціальна діагностика.

7. Значення рентгенографічного обстеження при діагностиці періодонтиту.

8. Профілактику карієсу зубів.

9. Визначення поняття періодонтит.

10. Класифікації періодонтитів.

11. Етіологію, патогенез гострих форм періодонтиту.

12. Етіологію, патогенез хронічних форм періодонтиту.

II. Семінарське обговорення практичної роботи – 12.30 – 14.00

Перелік теоретичних питань для обговорення:

1. Визначення карієсу.

2. Етіологія і патогенез карієсу.

3. Шляхи поширення каріозного процесу на різних поверхнях зуба.

4. Визначення поняття початковий карієс і вказати його зони.

5. Стадії розвитку карієсу, їх морфологічна характеристика.

6. Класифікація некаріозних уражень твердих тканин зуба.

7. Характеристика клиновидних дефектів та ерозій зубів.

8. Патологічна анатомія горстрого та хронічного пульпіту.

9. Патологічна анатомія горстрого періодонтиту.

10.Сутність зубного наліту та зубного каменю.

11.Етілогія і патогенез парадонтиту.

12.Сутність парадонтозу.

13.Морфологічна характеристика оститу і періоститу.

14.Мофрологічні зміни при епулісі.

15.Ендемічний флюороз.

16.Аномалії розвитку і прорізування.

17.Спадкові порушення розвитку зубів.

18.Стирання твердих тканин зуба.

19.Клиноподібний дефект.

20.Ерозія твердих тканин зуба.

21.Некроз твердих тканин зуба.

22.Радіаційний некроз.

23.Кислотний некроз.

24.Травматичні ушкодження.

25.Хронічний простий ( фіброзний ) пульпіт. Патоморфологія.

26.Хронічний гіпертрофічний пульпіт. Патоморфологія.

27.Хронічний гангренозний пульпіт. Патоморфологія.

28.Хронічний конкрементозний пульпіт. Патоморфологія.

29.Пульпіт, ускладнений періодонтитом. Патоморфологія.

30.Загострення хронічного пульпіту. Патоморфологія.

31.Анатомія, гістологія та фізіологія періодонту.

32.Визначення поняття “періодонтит“.

33.Етіологія та патогенез періодонтитів.

34.Класифікації періодонтитів.

35.Гострий періодонтит. Етіологія, патоморфологія.

36.Хронічний періодонтит. Етіологія.

37.Значення рентгенографічного обстеження при діагностиці періодонтиту.

38.Теорія виникнення карієсу зубів.

39.Патогенез, клініка, лікування та профілактика карієсу зубів.

40.Вплив карієсу та його ускладнень на розвиток загальних соматичних захворювань.

41.Вплив нестачі фторидів, харчування і факторів зовнішнього середовища на розвиток карієсу.

42.Прояв захворювань внутрішніх органів на слизовій оболонці порожнини рота.

43.Локальні ураження слизової оболонки порожнини рота

Практичні навички та вміння студентів

Студенти повинні знати морфологічні прояви при при карієсі, пульпіті, пародонтиті, періодонтиті, хворобах щелеп хворобах щелеп.

Класифікацію уражень твердих тканин зуба.

Етіологію, поширеність, частоту уражень, клінічну картину, морфологічні зміни уражень, що виникають до і після прорізування зубів.

Студенти повинні навчитись за макро- і мікроскопічними проявами розпізнавати стадії карієсу, різні види пульпіту, парадонтиту та періодонтиту, пухлиноподібні захворювання та пухлшини щелеп.

Розрізняти стадії розвитку карієсу.

Класифікувати хронічні захворювання пульпи.

Студенти повинні вміти розрізняти клініко-морфологічні прояви карієсу, пульпіту, пародонтиту, періодонтиту.

Проводити патоморфологічну диференціальну діагностику карієсу та некаріозних уражень зубів.

Диференціювати патоморфологічні ознакихронічногопульпіту.

Диференціювати патоморфологічні ознаки захворювань періодонту.

Перерва-14.00-14.15

II. Самостійна робота студентів — 14.15 – 15.00

__Як називається м’яка тканина зуба?

A. строма

B. дентин

C. * пульпа

D. губчаста кісткова тканина

E. келоїд

__Що є фізіологічним протикарієсним фактором?

A. чищення зубів двічі на добу

B. вживання фторованої їжі

C. використання фторованих зубних паст

D. регулярне жування жуйок, що не містять цукор

E. * утворення прозорого (склерозовааного) та репративного дентину

__Що є сприятливим фоном для розвитку карієсу?

A. гіперсекреція слини

B. використання жорстких зубних щіток

C. регулярне користування жуйками

D. * статеве дозрівання

E. нічого зі згаданого вище

__Як називається 1-й ступінь розвитку флюорозу?

A. слабке ураження

B. * дуже слабке ураження

C. помірно виражене ураження

D. важке ураження

E. стадія ускладнень

__Чим відрізняється вторинний дентин від первинного?

A. * ступенем мінералізації та структурною будовою

B. місцем розташування

C. відсутністю клітинних елементів

D. нічим не відрізняється

E. немає такої структури в зубах

__Що служить стримуючим чинником поширення мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності у прозорому та репаративному дентині?

A. секреція антибактеріальних речовин дентиноцитами

B. підвищений осмотичний тиск у дентині

C. знижений осмотичний тиск у дентині

D. * невпорядковане розміщення та звуження дентинних канальців

E. покращена трофіка такого дентину

__Де розвивається поверхневий карієс зубів?

A. патологічний процес розвивається лише на поверхні емалі

B. * патологічний процес не виходить за межі емалі

C. патологічний процес охоплює емаль та частину дентину

D. патологічний процес руйнує дентинно-емалеве з’єднання

E. патологічний процес характеризується дисмінералізацією і демінералізацією емалі у підповерхневому шарі

__Який із вказаних варіантів є нетиповим карієсом?

A. середній карієс

B. карієс передніх зубів

C. карієс ікол

D. карієс третіх молярів

E. * циркулярний карієс

__Яка частина зуба уражається клиновидними дефектами?

A. коронка зуба

B. корінь зуба

C. * шийка зуба

D. жувальна поверхня зуба

E. коронка з шийкою

__На скільки ступенів поділяють розвиток флюорозу?

A. на 3

B. * на 4

C. на 2

D. на 5

E. немає поділу на ступені

__Як характеризується 2 ступінь розвитку флюорозу?

A. * фарфороподібні чи крейдяні плями займають біля половини площі коронки зубів, окремі пігментовані плями в емалі

B. фарфороподібні чи крейдяні плями займають більш як половину поверхні зубів і зливаються між собою

C. окремі і множинні ерозії емалі різної форми, які є безколірні або пігментовані. Зуби крихкі та легко руйнуються

D. слабко виражені дрібні фарфороподібні чи крейдяні плями на 1/3 губної і язикової поверхні зубів

E. розхитування та випадіння зубів

__Які категорії людей хворіють на кислотний некроз твердих тканин зуба?

A. захворювання зубів у людей, які зловживають жуванням тютюну

B. захворювання зубів у людей, які зловживають продуктами, що консервовані кислотами

C. захворювання зубів у людей з пониженим рН середовищем слини

D. * професійне захворювання зубів у людей, які контактують з неорганічними кислотами

E. немає таких захворювань зубів

__Як називається запальний процес, який локалізується безпосередньо в навколокореневій сполучнотканинній оболонці зуба?

A. * періцементит

B. пародонтит

C. пульпіт

D. гінгівіт

E. пародонтоз

Джерела інформації:

Основні:

1. Боднар Я.Я., Романюк А.М. Патоморфологія. – Тернопіль: ТДМУ, 2009. – 496 с.

2. Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія. – Харків: Факт, 1999. – 864 с.

3. Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини. – К., 1999. – 493 с.

4. Методичний посібник для практичних занять з патологічної анатомії. – Тернопіль, 1995. – Ч. І-ІІ.

5. Лекції – матеріали підготовки, презентації: – http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/patologanatom/lectures_stud/uk/stomat/ptn/Патоморфологія/2-3

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=patologanatom/presentations/uk/stomat/ptn/Патоморфологія/2-3

6. Навчальний компакт-диск “Патологічна анатомія”.

7. Фрагменти відеозапису патологоанатомічного розтину

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=patologanatom/metod_rozrobky/uk/stomat/ptn/Патоморфологія/2-3

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=patologanatom/classes_stud/uk/stomat/ptn/Патоморфологія/2-3

Додаткові:

1. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 450 с.

2. Боднар Я.Я., Кузів О.Є., Романюк А.М. Патологічна анатомія. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2003. – 262 с.

3. Сєров В.В., Пальцев М.А. Патологическая анатомия. Курс лекций. – М.: Медицина, 1998. – 639 с.

4. Благодаров В.М., Червяк П.І., Галахін К.О., Стеченко Л.О., Діброва В.А., Хомінська М.Б., Конончук М.А. Патологічна анатомія . – К.: Генеза, 1997. – 507 с.