12. Термiни зберiгання рецептiв, як залищаються в аптецi.

1 Червня, 2024
0
0
Зміст

ПРАВИЛА ТАКСУВАННЯ ВАРТОСТІ ЕКСТЕМПОРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ. ПОРЯДОК ВІДПУСКУ ЛІКІВ З АПТЕКИ

 

1.Порядок прийому та облiку поступивших в аптеку рецептів

   Термін дії Рецепта.  Рецепти на лікарські  засоби,  виписані  на  рецептурних  бланках  ф-1,  дійсні  протягом  одного місяця з дня виписки, а на  спеціальних  рецептурних  бланках  ф-3   – протягом  десяти днів з дня виписки.

 При прийомi рецепта провiзор  зобов’язаний:

1. Уважно прочитати рецепт, звернути увагу на дату виписки рецепту, правильнiсть виписування рецепту у вiдповiдностi з вимогами наказу 360 на правильнiсть оформлення рецепту – наявнiсть штампу ЛПЗ, печатки, пiдпису лiкуючого лiкаря, в окремих випадках – iншої печатки та пiдписiв, на сумiснiсть входящих iнгредiєнтiв.

  2. Уточнити вiк хворого i звернути увагу на дози виписаних iнгредiєнтiв. Особливу увагу придiлити лiкарським препаратам, якi назначенi для дiтей та лiки,   в склад яких входять речовини списку А . У випадку, якщо ядовита або сильнодiюча речовина виписана дитинi до 14 рокiв або хворому понад 60 рокiв, поровiзор зобов’язаний перевiрити дозуванння у вiдповiдностi з вiковою таблицею зменшення для цих хворих.

  3. Для загострення уваги фармацевта при виготоленнi  лiкiв, найменування ядовитих, наркотичних речовин i спирту етилового необхiдно пiдкреслити червоним  олiвцем.

  4. Приймаючи  рецепти на лiкарськi засоби, що мають затвердженi норми вiдпуску за одним рецептом, провiзор зобов’язаний провiрити норму одноразового вiдпуску.

  5.  при отриманнi рецепта форми 3 і 1 (пільгові) звернути увагу на те, що такi  рецепти повиннi бути виписанi ЛПЗ, який розмiщений в одному адмiнiстративному районi з аптекою.

 6. Рецепти, якi  виписанi i оформленi з порушенням «Правил виписування рецептiв на лiки», а також рецепти, що мiстять несумiснi лiкарськi речовини, вважаються  недiйсними. Такi рецепти погашаються провiзором штампом «Рецепт недiйсний». 

  7. Пiсля встановлення правильностi виписаного рецепту провiзор визначає вартiсть лiкарства, враховуючи вартiсть iнгредiєнтiв, води очищеної, упаковки, тарифу за виготовлення лiкарськиї форми.

  8. Пiсля оформлення вартостi лiкарства рецепт реєструється в облiковiй документацiї. Затверджена форма рецептурного журналу АП-65 i квiтацiї на замовлене лiкарстввао. Обi цi форми призначенi  для облiку iндивiдуального виготовлення лiкiв. В рецептурному журналi вказується дата. № рецепта. ПIБ хворого. Вид лiкарської форми, вартiсть лiкарства. Адреса i телефон хворого. Введена графа «розмiр за виготовлення» та вартiсть води очищеної.

РЕЦЕПТУРНИЙ  ЖУРНАЛ

Місяць ____________________

№ зп

Прізвище та ініціали хворого

  Ліки   індивідуального  визначення

Готові лік форми

Внутр.

апт.

Заготов

ки

ЛФ

Вартість інгредієнтів і посуду

Тарифи

Вода

Сума

Дооцінка

Уцінка

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  ВСЬОГО  за день:

1.      Загальний виторг у сумі  ____________

2.     Виготовлено індивідуально ліків ____ на суму _____

3.     Відпущено готових ЛФ ___   на суму ___________

4.     Тарифи _________

5.     Вода очищена _______

6.     Дооцінка  _____

7.     Уцінка ________

   Квiтанцiя на замовлене лiкарство складаєтьсяз 3-х частин:  лiва залишається в аптецi для облiку прийнятих рецептiв, середня видається хворому для оплати i отримання лiкарства, права  прикрiплюється до рецепту. В квитанцiї вказується ПФБ хворого, вартiсть лiкарської форми, вид лiкарської форми, час виготовлення лiкарства.

 9.В кiнцi робочого дня -змiни – на пiдставi пiдрахованих пiдсумкiв рецептур-ного журналу або  корiнцiв квiнтацiй на замовлене лiкарство (на екстемпорельне лiкарство) i касових чекiв (на готовий лiкрський засiб) заповнюється «Журнал облiку рецептури -АП-71. В ньому вiдображається кiлькiсть i вартiсть вiдпу-щених за змiну (день) екстемпоральних i готових лiкарських засобiв, в т.числi вiдпущених безплатно i  на пiльгових умовах.»

 

   2.Правила таксування вартості   екстемпоральних лікарських препаратів

2.1.         Деякі історичні аспекти застосування taxa laborum

   При виготовленнi лiкiв за екстемпоральними рецептами i вимогами ЛПУ в аптеках рiзної форми власностi стягується тариф – taxa laborum,  який включає суму грошей на покриття витрат обігу.

  Працюючi з 1951 р по 1992 р в аптецi фармацевти не брали платнi послуги за виготовлення лiкарських форм. В 1953  р taxa laborum – платня за виготовлення – була вiдмiненена. Враховувалась тiльки вартiсть лкарських субстанцій i посуду. Це привело до того, що аптечна мережа України витрачала а бiля 20% грошей щороку на покриття заробітної плати фахівців, що виготовляли ліки, електроенергію тощо. Якощо в ті роки товарообiг аптечної  мережi  складав понад 1,2 млрд крб, то на виробничi  витрати приходилось бiля 200 млн. крб. Аптеки, здiйснюючи велику виробничу дiяльнiсть, в сферi якої було зайнято бiля 40% аптечних працiвникiв, великi витрати йшли на отримання води очищеної. До 1991 року в аптеку поступало 40% імпортних препаратів, 40% – вітчизняних, 20% ліків складали екстеморальні лікарські форми.

    З 1.01.91 р пройшло суттєве збiльшення оптових цін на лікарські засоби, а роздрiбнi залишились без змiн. В результатi цього, аптечна  мережа України стала в кiнцевому пiдсумку нерентабельною i була переведена на бюджетнi асигнування. Для виготовлення лiкiв аптека тримала великi асистенськi кiмнати, працівників (провізорів-технологів, провізорів-аналітиків, фасувальників). В  Україні функціонувала 6500 аптек, практична кожна аптека виготовляла екстемпоральні ліки. В результаті порушення основних законів економіки аптеки стали нерентабельними.  Економiка аптеки  цього часу –  «дзеркало економiки абсурду».

  З 1.1.92. на територiї України була введена знову taxa laborum. Аптекам було  дано право застосовувати регiональнi тарифи за виготовлення лiкiв. Пiд регіональними тарифами розуміли, що  кожна область  на пiдставi вирахованих прямих витрат, які йдуть на приготування екстемпоральних форм,   встановить ціну на виготовлення лiкарських форм.

    Деякi iсторичнi дані з використання тарифів. З 1872 р по 1917 р на території України було створено 16 аптекарських такс. Перша друкована такса була видана в 1739 р. Окремою позицiєю цiєї такси була видiлена цiна за працю, включаючи 30 позицiй з вартiстю вiд 1 коп за дозування порошкiв i до 40 коп за виготовлення настойки. Змiнювався прейскурант i пiсля 1917 р. Наприклад, в 1935 р лiкформи були роздiленi на 2 групи. В першу групу входили – мiкстури, краплi, порошки, мазi, за виготовлення  яких брали 40 коп., а в другу входили  – пiлюлi, свiчки, шарики – 60 коп. з рецепта.З однiєю з причин вiдмiни такси ляборум – помилки при таксуваннi,  а також те, що компенсацiя здiйснювалась за рахунок валових прибуткiв вiд реалiзацiї готових лiкарських засобiв. Тобто, планувалось, що за рахунок торгової націнки на оптову ціну готових ЛЗ, будуть покриватись  витрати на екстемпоральне виготовлення лікарських форм.

     Після відміни в 1951 р taxa laborum в аптеці враховувалась тiльки вартiсть медикаментiв i посуду. Це привело до того, що аптечна мережа України витрачала щороку бiля 20% отриманих від реалізації ліків грошей. Якщо товарообiг аптечної мережi України в 90-ті роки минулого століття складав біля 1200 млн. карбованців (гроші радянських часів), то на виробничi витрати приходилось бiля 200 млн. карбованців. В ці роки відчувався значний дефіцит ліків, тому за рахунок місцевих фармацевтичних фабрик та аптеки виготовлялась значна частка ліків. Майже кожна аптека виготовляла екстемпорпальні ліки та проводила лабораторно-фасувальні роботи. Бували випадки, коли аптеки навіть не маючи виробничих площ (асистентських кімнат) для виготовлення екстемпоральних ліків, здійснювали фасувальні роботи щодо широковживаних ліків (мікстура Павлова, розчини кальцію хлориду тощо). Здійснюючи велику виробничу дiяльнiсть, в сферi якої було зайнято бiля 40% аптечних працiвникiв, а також несучи великi витрати на отримання приміщень, води очищенної аптеки з кожним роком становились все менш рентабельними. На початку 1991 р. пройшло суттєве збiльшення оптових цiн на лікарські засоби, тоді як роздрiбнi ціни в багатьох випадках залишались без змін (було введено для багатьох ліків державне регулювання роздрібних цін).

Порушення основних принципів ціноутворення призвело до того, що кількість нерентабельних аптек катастрофічно збільшилась. В березнi 1991 р. наказом МОЗ Радянського Союзу № 86 було дозволено в порядку експерименту використання тарифів для окремих регіонів,а з 1992 р –  наказом МОЗ України на територiї України . Починаючи з 1992 року на територiї України завдяки зусиллям та методичним розробкам проф. А.С.Немченко була знову введена taxa laborum. Аптекам було дано право застосовувати так звані регiональнi тарифи за виготовлення лiкiв.   В основу методики складання тарифів закладений розрахунковий метод видiлення витрат виробництва  при виготовленнi екстемпоральних лiкiв i проведення фасувальних  робiт вiд загальної суми витрат обертання з кожної статтi. Витрати обертання – сукупність всіх витрат, які несе аптека на екстемпоральне виготовлення ліків (вартість електроенергії, води, освітлення, заробітна плата працівників, допоміжні матеріали тощо, всього біля 15 видів витрат)

 

 2. 2. Методика розрахунку taxa laborum

   Методика розрахункiв тарифiв складається з наступних етапiв:

1.   Видiлення витрат виробництва при виготовленнi екстемпоральних лiкiв i фасувальних робiт з загальних витрат аптеки.

2.   Визначення об’єму  виробничої дiяльностi аптек за кiлькістю виготовлених лiкформ на певний перiод часу,  за який проводиться аналiз – тобто кiлькiсть виготовлених екстемпоральних ліків за кожним видом лікформ.

3.   Розрахунок фактичної вартостi виготовлення лiкарських форм i фасовок

4.   Визначення регiональних тарифiв, як середньостатистичних оцiнок, за окремими лiкарськими  формами  i фасуваннями окремо та серiйного виробництва ліків в лікарняних аптеках або аптеках, які обслуговують стаціонари із  значним обсягом замовлень на екстемпоральні ліки.

       Наведемо декiлька прикладiв згiдно вказаних вище 4-х  етапів:

  1. Видiлення витрат виробництва при виготовленнi екстемпоральних лiкiв i фасувальних робiт із загальних витрат аптеки. Сьоди відносяться витрати на завезення лікарських субстанцій, посуди, допоміжних матеріалів.  Найбільшу частку витрат складає заробітна плата – технологів, фасувальників, провізора-аналітики, прибиральниці, що обслуговує приміщення.

   Плата за оренду примiщень – загальна площа – площа для  виготовлення лiкiв  – оренда приміщення.  Сьоди включають всі приміщення, які  задіяні під виробництво ліків.  При цьому вираховують:

n електроенергiю

n  освiтлення загальне

n водопостачання

n каналiзацiя

n прибирання територiї (якщо аптека займає окрему будівлю)

n перевiрка обладнання (ваго-вимірних приладів)

n охоронна сигналізація та інш.

    Наприклад, аптека за електроенергію сплачує 1200 грн. місяць. Від цієї суми  вираховують, скільки  грн.. аптека сплачує на приміщення і обладнання (асистентська кімната, мийня, автоклав, сушильна шафа тощо).

    Амортизацiя основних засобів:

·        Спецодяг, малоцiнний, швидкозношуючий інвентар

n Витрати  на зберiгання i упаковку товарiв

n допомiжнi речовини  i матерали   (етикетки, ковпачки)

·        дезiнфекцiя  

·         Втрати товарiв при перевезеннi, зберiганнi i реалiзацiю

·        Витрати на тару

·        мило, аптечки, – на господарськi потреби

n – на охорону працi

n вiдрахування на соцiальне страхування

n на лабораторнi аналiзи

n на канцелярськi роботи

n перепiдготовку кадрiв

2.Другий етап розрахунків  – визначення  об’єму  роботи з виготовлення i фасування лiкарських форм i виборiв медичного призначення на пiдставi суцiльної виборки  екстемпоральних  рецептів, вимог лікувальних закладів. Ці дані  беруться за один (останній перед аналізом)   квартал.

      Виборку рецептiв  здійснюють з «Рецептурного журналу», який провізор рецептурно-виробничого відділу веде щоденно. Приклад рецептурного журналу наведений в п.1.

  Об’єм виробничої дiяльностi  подається аптеками в розрiзi номенклатури лiкарських форм i фасувальних робiт:

 1. розчини для iн’єкцiй

 2. очнi краплi,мазi, лiкарськi форми для новонароджених

 3. масла стерильнi

 4. розчини i краплi для зовнiшнього i внутрiшнього застосування

5.   настої i вiдвари

6.   емульсiї, суспензiї, лiнiменти

7.   порошки дозованi , недозованi, недозованi збори

8.   мазi, пасти

9.   супозиторiї

10. гомеопатичнi лiки

11. фасування рідких фом, мазей, таблеток,  драже

12. фасування медичних виробiв – вати, марлi, клейонки

   3.Так як немає прямих методiв визначення собiвартостi екстемпоральних  лiкiв для  обгрунтування плати за їх виготовлення i фасування рекомендовано застосувати коефiцiєнти витратоємкостi (трудоємкості) за  кожною лiкарською формою i основним технологiчних операцiях –   частоповторяючих прописів (для яких можна робити заготовки), окремо для екстемпоральних лік форм і окремо для відділень лікувальних закладів.

    Визначення коефiцiєнту витратоємкостi, як комплексного показника, що враховує трудоємкiсть (технологiчну, часову i фiзичну) та матерiалоємкiсть проводиться за нормативами часу, наприклад, скільки часу витрачає асистент на виговлення однієї  лік форми. Існує певний норматив часу,  наприклад,  на приготування 2-х компонентних  порошків в кількості 10 витрачається 4 хв. Коефіцієнт витратоємкості встановлювали працівники аптек України, які зайняті екстемпоральним виготовленням ліків.   Так, на виготовлення 2-х компонентних порошків № 10 встановленеий коефіцієнт 12 (ця величина умовна). Потім стосовно інших  лікформ було сформовано питання  наскільки виготовлення розчину для ін’єкцій вимагає витрат в порівняння з порошками ? Працівники аптек дали відповідь –  майже в 6 раз і встановили коефіцієнт 62. Подібним чином встановлювався коефіцієнт  для інших лік форм: для очних крапель -29, лініментів – 23 і т.д.

    На пiдставi експертної оцiнки трудоємкостi (витратоємкості) виготовлення лiкарських форм були встановленi такі коефіцієнти:

№ з/п

Вид лікарської форми

Коефіцієнт витратоємкості

1

Розчини для iн’єкцiй

62

2

Очнi краплi, мазi, лiкарськi форми для немовлят

29

3

Масла стерильнi

29

4

Розчини i краплi для зовнiшнього i внутрiшнього застосування

29

5

Настої i вiдвари

11

6

Емульсiї, суспеннзiї, лiнiменти

23

7

Порошки дозованi , недозованi, недозованi збори

12

8

Мазi, пасти, супозиторiї

23

9

Гомеопатичнi лiки

15

10

Фасування рiдких, мазей, таблеток, драже

4

11

Фасування медичних виробiв – вати, марлi, клiйонки

4

12

Добавка кожного наступного iнгредiєнту в лiк форму

4

13

Вiдповiдальнiсть за роботу з наркотичними речовинами ф ядами

7

 

5.    На четвертому етапі проводять вичислювальні операції. Пiдраховують витрати обертання аптеки на екстемпоральне виготовлення лікарських форм. Наприклад, за певний період витрати на виготовлення екстемпоральних ліків складали 5 тис. грн. Від цієї суми планується рівень рентабельності від виробничої діяльності. У більшості випадків аптеки планують 30% рівень рентабельності. Тоді за допомогою арифметичної пропорції:

5000 – 100%

х – 30%          знаходять, що сума від рівня рентабельності х = 1500 грн.

Добавляємо 5000 + 1500 = 6500 грн. Отже, витрати обертання із врахуванням суми рентабельності дорівнюють 6500 грн.

Підраховують кількість виготовлених екстемпоральних лікарських форм і фасовок за той же період, за який вираховані витрати обертання на виготовлення ліків.

Складаєтться звідна таблиця, в яку заносять перелік лікарських форм, одиниці обліку лікарських форм, коефіцієнт витратоємкості (табл. ).

№№

назва лiкарської форми

Одиниця обліку

к-сть

Коеф.витра-

тоємкості

Сумарна

витратоємкість

1.

Розчини для iн’єкцiй

фл

1800

62

111600

2

Очнi краплi,мазi. Лiки для ново-народжених. Масла стерильнi

фл

1060

29

30740

3

розчини для внутрiшнього i зовнiшнього застосування

фл

1560

11

17160

4

Настої i вiдвари

фл

130

11

1430

5

Порошки i збори № 10

вiд

1900

12

22800

6

Порошки i збори недозованi

вiд

100

9

900

7

Мазi, пасти

бан

530

23

12190

8

Супозиторiї № 10

вiд

560

23

1380

9

Емульсiї, суспензiї, лiнiменти

фл

440

23

10120

10

Добавлення кожного компоненту в лікарську форму

4

12

вiдпов. за роботу з ядами, наркотиками

7

Сума         

208320

 

  В подальшому необхідно знайти сумарну витратоємкість. Для цього в рядку графи кількість лікарської форми множать на коефіцієнт витратоємкості, наприклад для першого рядка 1800 х 62 = 111600. Дані заносять в колонку „Сумарна витратоємкість”. Знаходять суму в цій колоні, яка в наведеному прикладі дорівнює 208320.

Вартість одиниці витратоємкості буде дорівнювати 6500 : 208320 = 0,0312. Звідси, вартість одиниці ввитратоємкості множать на коефіцієнт витратоємкості , наприклад для першого рядка 0,0312 х 62 = 1,93, тобто тариф для лікарської форми – розчин для ін”єкцій буде складати 1,93.

  

         В таблиці наведені тарифи станом на 1.01.1993.

   Дозволено складати окремі тарифи на серійне виготовлення і фасування лікарських форм та виробів медичного призначення. Це стосується лікарняних і міжлікарняних аптеки, які мають значний обсяг роботи із виготовлення ліків, а також аптек, які обслуговують ЛПУ і при цьому виконують лабораторно-фасувальні роботи. В цьому випадку приймають до уваги, що аптеки, які серійно виготовляють лікарські форми користуються елементами малої механізації, деякі операції можна об”єднувати (наприклад, виготовлення розчинів та їх фільтрацію) , тому коефіцієнт витратоємкості має менше значення. Крім цього, при серійному виготовленню ліків враховують об”єм фасовок.

     

 2.4. Загальні правила таксування рецептів на індивідуально виготовлені ліки

  Таксування рецепта – це визначення вартості індивідуальної лікарської форми з врахуванням чинних роздрібних цін на лікарські засоби, що входять до їх складу,  а також упаковки і тарифу за виготовлення. Дотримуються таких правил:

·         таксування здійснюється на лівій стороні рецептурного бланку

·         перед визначенням вартості кожного прописаного в рецепті інгредієнту розраховують його кількість

·         при встановленні ціни індивідуальної лікарської форми враховують вартість прописаних лікарських засобів, вартість розчинника, упаковки – склянки, корробки, а також тарифи за виготовлення

·         вартість кожного інгредієнта проставляється зліва напроти його найменування, ціна упаковки записується окремим рядком, потім тарифи за виготовлення

·         при встановленні вартості інгредієнтів підраховують як цілі, так і десяті частки копійок, округлення допускається тільки  в підсумковій ціні

·         на рецепті для пільгового відпуску, крім загальної вартості лікарської форми, вказують суму, яку має оплатити хворий

·         вода очищена чи для ін’єкцій  вважається  окремим компонентом

·         допоміжні матеріали і речовини не оцінюються

Порядок визначення тарифу:

    При таксуванні рецептів:

•  береться тариф за виготовлення двокомпонентної лікарської форми;

•  для порошків та супозиторіїв додатково оцінюється робота за виготовлення кожного наступного десятка (від 1 до 10) понад  перші 10 порошків або супозиторіїв;

 • у тому разі, коли в проис входить один або декілька додаткових компонентів понад два, до тарифу включається я оцінка кожної операції з додавання  компонента (оцінка роботи за введення емульгатора, стабілізатора як додаткового компонента не враховується);

• у тому разі, коли в пропис входить отруйна, наркотична або прирівняна до нних речовина, до тарифу включається додатково вартість додавання у лікарську форму кожної такої речовини

    Для таксування використовують прас-листи з ціною на лікарські засоби, прас-листи на тару і упаковку і розраховані тарифі (кожна аптека має право встановлювати свої тарифи).

   При визначенні вартості екстемпоральних лікарських засобів  необхідно враховувати технологічні особливості виготовлення різних лікарських форм:

  При виготовленн розчинів для ін’єкцій і очних крапель – при концентрації діючої речовини до 3% кількість розчинника береться згідно пропису. При концентрації речовини більше 3% розраховується кількість інгредієнту, а потім визначається кількість розчинника: з загального об’єму розчину віднімається кількість інгредієнту помноженому на коефіцієнт збільшення об’єму.

    При виготовленні порошків і супозиторіїв . тариф вказаний за 10 двокомпонентних порошків і супозиторіїв. Береться додатковий тариф за кожний наступний десяток, за кожний додатковий компонент. Якщо не вказана кількість масла како, виходять з того, що маса ректального супозиторію 3 гр., вагінального 4,0 мінус інші інгредієнти.

    При виготовленні настоїв і відварів беруть вказану кількість лікарської рослинної сировини і розраховують необхідну кількість води. Для розрахунків використовують коефіцієнт збільшення об’єму. Для потрібної кількості витягу додають результат множення кількості сировинни і коефіцієнту збільшення об’єму.

 

 

 

 

     Розглянемо приклад таксування

ФОРМА      рецептурного бланка N 1 (ф-1) для виписування   лікарських засобів і виробів медичного призначення,  що відпускаються за повну вартість, безоплатно,  з оплатою 50% і таких, що підлягають  предметно-кількісному обліку (розмір 105 х 150)
( T Назва закладу                               Код закладу за ЗКУД
 (штамп закладу)                               Код закладу за ЗКПО
                                       Медична документація ф-1 _________________________________________________________________
                                             Номер рецепта N______
 РЕЦЕПТ                                     “_
1__” серпня   2012  р.
 (дорослий, дитячий –                       (дата виписки рецепта)
 потрібне підкреслити)

 _________________________________________________________________
 За повну вартість            Безоплатно                Оплата 50%

 _________________________________________________________________
 Прізвище, ім’я та по батькові
 Іваночко М.П.
 і вік хворого
   48 років
 Адреса хворого або номер медичної
 карти амбулаторного хворого   Руська 38
 Прізвище, ім’я та по батькові  лікаря
   Петренко М.М.  

__________________________________________
    
Rp:   0,075    Кодеїну фосфату   0,1

            0,64       Калiя бромиду      4, 0

            0,74      Настойки валерiани   10 мл

            0,526    Води очищеної           200 мл

            1,98       Змiшай,Дай.Познач. По 1 столовій ложці 2 рази в день

            2,37

            1,24

            1,24

            0,17

            7,00

            

            

    

_________________________________________________________________
     Підпис та особиста печатка

     лікаря (розбірливо)                          М. П.
     Рецепт дійсний протягом 1 місяця   печатка лікувально –                               профілактичного закладу  

 

Вираховуємо вартість компонентів лікарської форми:

  Кодеїн фосфат  1 г – 0,75 коп,  тоді 0,1 – 0,075 коп

  Калія бромід 1 г – 0,16 коп, тоді 4 г – 0,64 коп

   Настойка валеріани 10 мл – 0,74 коп.

   Вода очищена –   1 л – 2,63, тоді 200 мл – 0,526 коп.

  Загальна сума за вартість інгредієнтів –  1,98 коп

  Тариф за виготовлення розчину для внутрішнього вживання   – 2,37 грн.

  Лікарська форма 4-х компонентна. Тариф розрахований на 2 компоненти. Отже необхідно встановити вартість ще 2- компонентів –  додавання кожного наступного  компоненту в будь-яку лікарську форму 0,62х2   =  1,24 коп

   До складу лікарської форми входить наркотична речовина (кодеїну фосфат), отже  за відповідальність за роботу з наркотичними, отруйними, психотропними засобами i прекурсорами списку №1 береться 1,24 коп.

   За склянку до 250 мл – 0,17 коп.

Загальна вартість 7,00 грн.

 

 

 

4. Органiзацiя роботи лiкарняної  аптеки та мiжлiкарняної  аптеки

    Серед аптек особливе місце займають аптеки, що забезпечують лікарською допомогою хворих, які знаходяться на стаціонарному лікуванні.    

      Лiкарське забезпечення хворих,що знаходяться на стацiонарному  лiкуваннi в лiкарнях, клiнiках, диспансерах i др. закладах охорони здоров’я здiйснюється безоплатно за рахунок асигнувань,що видiляються на данi цiлi  з державного  та мiсцевого бюджету.

    Невеликi лiкувально-профiлактичнi заклади,що розташованi в сiльськiй мiсцевостi, забезпечуються лiкарськими засобами i виробами медичного призначення через мiсцевi аптеки. Забезпечення великих лiкувально-профiлактичних закладiв, розташованих в мiстах i районних центрах, здiйснюються через сiтку спецiалiзованих аптек – мiжлiкарняних  i лiкарняних.

     Мiжлiкарняна аптека створюється для медикаментозного обслуговування декiлькох  лiкувально-профiлактичних закладiв, кожний iз яких має число лiжок  вiд 50 до 300. Мiжлiкарняна аптека має статус юридичної особи, може здiйснювати роздрiбну реалiзацiю лiкарських засобiв хворим i населеню. Прикладом мiжлiкарняної  аптеки в м. Тернополi є аптека № 126.

    Лiкарняна аптека створюється на правах структурного пiдроздiлу лiкувально-профiлактичного закладу, не являється юридичною особою, немає своєго балансу. Такi аптеки створюються в лiкувально-профiлактичних закладах, якi мають вiддiлення  рiзних профiлей,   потребують значної кiлькостi  iнфузiйних розчинiв, а також з метою економiї грошових коштiв виготовляють ектемпоральнi лiки, займаються лiкарським постачанням лiкувально-профiлактичного закладу.

   Нормативи  створення  лiкарняних аптек зараз не регламентованi. Ранiше лiкарнянi аптеки створювались в лiкувально-профiлактичних закладах з числом лiжок бiльше 500. Зараз головний лiкар ЛПЗ  з позицiї економiчної доцiльностi вирiшує створювати лiкарняну аптеку чи нi.

      В залежностi вiд профiлю i структури лiкувально-профiлактичного закладу розрiзняють наступнi види лiкарняних аптек:

·     аптеки лiкарень загального профiлю (змiшанi, багатопрофiльнi лiкарнi);

·     аптеки спецiалiзованих лiкарень (туберкульознi, iнфекцiйнi, великi пологовi будинки i iнш.)

·     аптеки психоневрологiчних лiкарень;

·     аптеки клiнiк;

·     аптеки санаторiїв спецiального призначення.

    Основною задачею даних аптек являється забезпечення вiддiлень i кабiнетiв ЛПЗ лiкарськими засобами та виробами медичного призначення.  Вiдпуск лiкарських засобiв населенню така аптека не проводить.

      Для якiсного виконання провiзорами  основних обов’язкiв в аптецi ЛПЗ рекомендовано органiзувати спецiалiзованi мiсця для наступних видiв робiт:

·   прийом рецептiв-вимог вiд вiддiлень;

·   внутрiаптечний контроль лiкарських форм, виготовлених в асистентськiй кiмнатi;

·   внутрiаптечний контроль лiкарських форм,виготовлених в асептичному блоцi;

·   комплектацiя заказiв для  вiддiлень i їх вiдпуск;

·   проведення iнформацiї серед медичного персоналу.

    Кiлькiсть робочих мiсць визначається об’ємом роботи аптеки i специфiкою її виробничої дiяльностi. Всi робочi мiсця повиннi бути забезпеченi вiдповiдним   обладнанням, приборами, засобами механiзацiї, довiдниковою лiтературою тощо

         Аптека ЛПЗ виконує в основному наступнi постачальницькi i виробничi функцiї:

·      прийом рецептiв-вимог з вiддiлень i кабiнетiв лiкувального закладу,їх коректировка i таксування;

·      виготовлення, контроль якостi i вiдпуск вiддiленням i кабiнетам лiкарських засобiв;

·      забезпечення вiддiлень готовими лiкарськими засобами ,перев’язувальними  матерiалами, дрiбним медичним iнструментарем  та iншими  виробами медичного призначення.

     Аптека також  iнформує лiкарiв i старших (головних) сестер вiддiлень про наявнiсть лiкарських засобiв, їх фармакотерапевтичну дiю i можливу  замiну тимчасово вiдсутних лiкiв тощо.  

    Аптека контролює додержання правил збереження i використання лiкарських засобiв в вiддiленнях i кабiнетах ЛПЗ. Аптека повинна мати постiйний запас сивороток, вакцин, бакпрепаратiв.

    Основною виробничою дiяльнiстю цих аптек являється виготовлення лiкарських засобiв не для одного хворого, а для  вiддiлення ЛПЗ. При цьому переважає серiйне виготовлення  лiкарських засобiв i  значна їх кiлькiсть  по часто повторюючим прописам для групи стацiонарних хворих одного профiлю.

    Лiкарняна аптека повинна бути забезпечена приборами i реактивами, необхiдними для контролю якостi виготовлених лiкарських засобiв, довiдниковою  лiтературою  з рiзних питань  фармацiї,  Державною фармакопеєю i другими законодавчими актами.

    Очолює аптеку завiдувач-провiзор, котрий являється матерiально-вiдповiдальною особою, призначається на посаду i звiльняється з посади  наказом головного лiкаря лiкувально-профiлактичного  закладу.  Обов’язки завiдувача лiкарняної аптеки такiж,як це описано в роздiлi   .  Завiдувач аптеки органiзовує роботу аптеки i несе повну вiдповiдальнiсть за своєчасне якiсне забезпечення вiддiлень i кабiнетiв лiкарськими засобами i виробами медичного призначення.

    Вiн зобов’язаний забезпечити наявнiсть  асортименту лiкарських засобiв  згiдно стандартiв лiкування i видiленої суми грошей, на їх закупiвлю, створити необхiднi умови для збереження i виготовлення лiкарськi засоби, їх правильний вiдпуск вiддiленням i кабiнетам.  Завiдувач    аптеки забезпечує правильне ведення  облiку i звiтностi руху товарно-матерiальних цiнностей, бере  участь в складаннi кошторису на придбання лiкарських засобiв, складає графiк прийому рецептiв-вимог.

    Порядок роботи аптеки лiкувально-профiлактичного закладу встановлюється головним лiкарем.

 

5. Оформлення вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення

   Для  забезпечення  лікувально-діагностичного процесу або проведення наукових  досліджень  лікувально-профілактичні  заклади або  науково-дослідні установи можуть отримувати лікарські засоби, вироби медичного призначення з аптек та аптечних складів (баз)  на вимогу-замовлення,    яка   містить   інформацію   про   замовника (реквізити),  його довірену особу, дату, торгову назву лікарського засобу,   одиницю   виміру,   кількість   упаковок  замовлених  та відпущених, тощо.

   Вимоги-замовлення оформляються за наступною формою:

Форма вимоги-замовлення

Назва закладу (відділення тощо)      Код закладу за ЗКУД

Штамп закладу                        Код закладу за ЗКПО

Аптека N____

ВИМОГА-ЗАМОВЛЕННЯ N

від ___________ 200 __ р.

Кому _______________          Через кого ________________________

Довіреність N ____________ від __________

 

№ з/п

Найменування товару

Одиниця виміру (код)

Кількість упаковок (шт)

 

За роздрібними цінами

 

За оптовими цінами

 

 

 

 

замовлено

відпущено

ціна

сума

ціна

сума

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                 

   Продажна сума ___________________________________

                                 (словами)

 Затребував ___________ Відпустив _________________

                                     Одержав _____________________

 П.І.Б. керівника закладу ____________ Завідувач аптеки___________

 Головний бухгалтер ___________________

 Кругла печатка закладу

 Дата ____________

        При  оформленні вимоги-замовлення для отримання з аптек  та  аптечних  складів  (баз) лікарських засобів, виробів медичного  призначення  вона  завіряється  кутовим  штампом, круглою печаткою  лікувально-профілактичного закладу або науково-дослідної установи, або  суб’єкта господарювання, що провадить діяльність, пов’язану з медичною  практикою, підписом керівника закладу (науково-дослідної установи) або його заступника з лікувальної частини.

У  вимозі-замовленні вказують торгову назву лікарського  засобу,  дозування,  форму  випуску (таблетки,  ампули тощо),  вид  упаковки (коробки, флакони, туби тощо), загальну кількість.

Вимоги-замовлення на  лікарські  засоби,  що  підлягають  предметно-кількісному   обліку,   лікарські  засоби  для  наркозу, лікарські  засоби,  які  належать  до  фармакологічних  груп,   що наведені  в  додатку  5,  та лікарські засоби,  наведені в таблиці п. 1.22 цих Правил, виписуються на окремих бланках вимог-замовлень для кожної групи препаратів.
 
 Вимоги-замовлення виписуються у трьох примірниках,  а на лікарські  засоби,  що  підлягають  предметно-кількісному  обліку, вимоги-замовлення виписуються у чотирьох примірниках.

     В аптеці (аптечному складі/базі) залишається  один  примірник
вимоги-замовлення,  крім вимоги-замовлення на лікарські засоби, що
підлягають  предметно-кількісному  обліку  і  залишаються  у  двох
примірниках.

       6.Основнi обов’язки провiзора  лiкарняної аптеки

  Провiзор лiкарняної аптеки має тiж обов’язки,що й провiзор будь-якої аптеки (дивись попередні лекції)  Специфiчними для провiзора лiкарняної аптеки є наступнi обов’язки:

·      прийом  замовлень-вимог на лiкарськi засоби i вироби медичного призначення  вiд вiддiлень лiкувально-профiлактичного закладу (перевiряє правильнiсть їх оформлення, сумiснiсть входячих iнгредiєнтiв, дози i iн.) i передача їх у виробниче вiддiлення  аптеки;

·      прийом вiд аптеки скомплектованих замовлень у вiдповiдностi iз супроводжувальною документацiєю i своєчасна передача  лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення в вiдповiднi вiддiлення ЛПЗ;

·      постiйний зв’язок з лiкувальними лiкарями, iнформацiя їх про наявнiсть i тимчасову вiдсутнiсть в аптецi лiкарських засобiв, iснуючих аналогiв i замiнникiв, нових лiкарських засобах i їх показниках до примiнення i iнш.;

·      контроль за дотриманням в вiддiленнях i кабiнетах лiкувально-профiлактичного закладу  установлених правил збереження лiкарських засобiв, результати перевiрки доводяться до вiдома керiвництва закладу для прийняття вiдповiдних мiр.

    Крiм того, провiзор  вивчає потребу лiкувально-профiлактичного закладу в лiкарських засобах i виробах медичного призначення, вивчає структуру рецептури на iндивiдуальне виготовлення лiкарських засобiв, пiдтримує постiйний зв’язок  з аптекою i здiйснює заходи по задоволенню потреби i пiдвишенню якостi лiкарського забезпечення  стацiонарних хворих. Вiн приймає участь в нарадах i лiкарських конференцiях, роботi комiсiї з перевiрки правильностi використання лiкарських засобiв i їх призначенню, а також перевiрцi правильностi ведення документацiї по вiдпуску лiкарських засобiв,що пiдлягають предметно-кiлькiсному облiку.

    7. Порядок проведення вхідного контролю  якості  лікарських засобів у ЛПЗ

    При надходженні лікарських засобів у ЛПЗ  уповноважена особа   спочатку  здійснює  перевірку  супровідних  документів  на лікарські засоби:

·      накладних,  у  яких обов’язково мають бути зазначені назва, дозування,  лікарська  форма,  номер   серії,   кількість,   назва виробника лікарського засобу;

·      сертифікатів   якості   виробників,   завірених    печаткою останнього постачальника;

·      висновків щодо якості лiкарських субстанцiй, наркотичних, психотропних речовин i прекурсорiв, лiкарських засобiв для наркозу, рентгеноконтрастних та протитуберкульозних препаратiв, виданих підпорядкованою лабораторією або акредитованою  лабораторією;

·      даних про реєстрацію лікарського засобу.

 В своїй роботi уповноважена особа повинна керуватись наказом МОЗ України від 30.10.2001 N 436

   Одержані  ЛПЗ  лікарські засоби підлягають візуальному контролю уповноваженою особою, який включає перевірку:

·      стану тари;

·      групової, первинної, вторинної (за її наявності) упаковки;

·      маркування;

·      наявності інструкції  про  застосування  на  доступній  для споживача мові;

·      зовнішнього вигляду, у тому числі цілісності, однорідності, наявності пошкоджень лікарських засобів;

·       терміну придатності лікарських засобів.

   Забороняється    застосування   одержаних   лікарських засобів у  ЛПЗ  до  одержання  письмового  висновку  уповноваженої особи,  що  здійснює  вхідний контроль якості лікарських засобів у ЛПЗ.

 За  результатами  вхідного  контролю якості лікарських засобів уповноваженою особою оформляється письмовий висновок, який містить результат вхідного контролю,  дату його проведення, підпис та прізвище уповноваженої особи.

  У   разі   позитивного  результата  вхідного  контролю уповноважена  особа  надає  письмовий  висновок  щодо   можливості використання   (застосування)   серій(її)  лікарських  засобів  та передає одержані лікарські засоби для  застосування  у  відділення ЛПЗ або на зберігання.

 У  разі  негативного  результата   вхідного   контролю уповноважена  особа  складає  акт  про  виявлені  дефекти,  який є підставою для повернення лікарських засобів  постачальнику.  Копія акта також подається у територіальну інспекцію.

 

      10. Вiдпуск лiкарських засобiв для вiддiлень i кабiнетiв ЛПЗ

      Замовлення-вимоги ЛПЗ поступають в аптеки перiодично за встановленим графiком .Їх  прийом проводить провiзор аптеки. Подiбно, як це здiйснюється  при прийомi рецептiв, замовлення-вимоги ЛПЗ пiдлягають перевiрцi i таксуванню з додержанням всiх правил прописування лiкарських засобiв у вiдповiдностi з вимогами наказу МОЗ України № 360. 

     Незалежно вiд того, чи прописанi  лiкарськi засоби  iндивiдуального виготовлення,   готовi лiкарськi засоби  або речовини без дiлення на дози – в масi (ангро, in bulk), всi вони таксуються за  кажним прописом окремо, пiсля чого пiдраховується загальна вартiсть. Таксування проводять за тарифами та даними товарно-транспортної  накладної (для готових лiкарських препаратiв)  при цьому не порушуючи прийнятий порядок при таксуваннi амбулаторних рецептiв. Визначається цiна по кожному найменуванню i виводиться загальна сумма по замовленнi-вимозi. Вартiсть кожного найменування лiкарського засобу або виробу медичного призначення i їх загальна вартiсть вказуються в усiх екземплярах замовленнях-вимогах.

   Готовi до вiдпуску лiкарськi засоби i  вироби медичного призначення  зосереджуються  в кiмнатi комплектацiї i видачi замовлень  ЛПЗ. Ця кiмната повинна бути  обладнана спецiальними вертушками, шафами i столами з  комiрками,  якi пронумерованими по лiкувальним вiддiленням i кабiнетам.

    Лiкарськi засоби,що мiстять ядовитi i наркотичнi речовини,з моменту виготовлення i до моменту видачi повиннi знаходитися в закритiй шафi. Вiдпуск лiкарських засобiв здiйснює провiзор   аптеки.Разом з медичним працiвником, що отримує  лiкарськi засоби, вiн перевiряє правильнiсть  оформлення, кiлькiсть i дає роз’яснення щодо умов зберiгання, термiнам придатностi.

    Виписанi по  вимогами-замовленнями  лiкарськi засоби i  вироби медичного призначення  може отримати  iз аптек тiльки медичний працiвник (старша медична сестра вiддiлення або головна медична сестра амбулаторно-полiклiнiчного закладу), на iм’я котрого виписано вимогу. Вiдпуск лiкарських засобiв iз  мiжлiкарняних  аптек проводиться при подачi доручення.

Одержання i вiдпуск iз аптеки цiнностей оформляється вiдповiдними пiдписами в усiх екземпляраї замовлень-вимог.

     Вимоги-замовлення зберігаються протягом трьох років (не враховуючи поточного року).

Після   закінчення   терміну   зберігання     вимог (замовлень), крім  наркотичних (психотропних) лiкарських засобiв та трамадолу,   вони  знищуються  шляхом  спалювання  комісією,  яка призначається керівником закладу.  Комісія складає відповідний акт знищення, що затверджується керівником закладу.

     Після    закінчення    терміну    зберігання    вимог (замовлень) на наркотичні (психотропні) лікарські  засоби  та  трамадолу   вони   знищуються   в   порядку встановленому законодавством

   11. Особливостi роботи центальної районної аптеки

    У вiдповiдностi з наказом МОЗ України № 385 аптека, на яку покладено адмiнiстративне та органiзацiйно-методичне керiвництво аптеками району називається центральною районною аптекою (ЦРА).  Центральнi районнi аптеки створювались в кожному районному центрi, а також в обласних центрах, якi мали аднiмiнiстративний подiл. На них була покладена вiдповiдальнiсть за лiкарське забезпечення району та роботу прикрiплених аптек, якi знаходились на територiї району. Для таких аптек планувалась додаткова штатна чисельнiсть персоналу (заступник завiдувача аптеки, старший провiзор). ЦРА виступала як юридична особа, тодi як iншi аптеки району не мали самостiйного балансу i рахунку для ведення фiнансових операцiй.

    Iншою особливiстю ЦРА була централiзована бухгалтерiя, яка обслуговувала як ЦРА так i прикрiпленi аптеки району. В штатi центалiзованої бухгалтерiї були головний бухгалтер, бухгалтери, економiст. Бухгалтерський облiк та звiтнiсть  всiх прикрiплених до ЦРА аптек здiйснювались працiвниками централiзованих бухгалтерiй. Прикрiпленi аптеки здiйснювали оперативний облiк та подавали звiтнi документи в централiзовану бухгалтерiю.

     Постачання ЦРА та пiдвiдомчих аптек здiйснювалось обласним аптечним складом у вiдповiдностi з рознарядкою торгового вiддiлу обласних аптечних об’єднань «Фармацiя».  Закупляти лiкарськi засмоби поза обласним аптечним склад  аптекам було заборонено.

     Аптеки виконували великий обсяг виробничої роботи iз виготовлення екстемпоральних  лiкiв та   проведення фасувальних робiт. Для  надання органiзацiно-методичної допомого пiдвiдомчим аптекам та  виконання iнспекторських функцiй з контролю за фармацевтичним порядком до штату ЦРА були введенi посади старших провiзорiв. Кiлькiсть таких посад визначалась числом прикриплених до ЦРА пiдвiдомчих аптек.Серед старших провiзоров ЦРА були роздiленi функцiї. Один iз старших провiзорiв ЦРА займався питанням контролю якостi лiкiв в прикрiплених аптеках, другий – здiйснювавв фармацевтичнi перевiрки та надавав методичну i консультативну допомогу прикрiпеним аптекам.

     ЦРА здiйснювали оперативне керування прикрипленими аптеками району. Практикувались щомiсячнi наради завiдувачiв аптек району, де розглядалися питання роботи аптек, вивчалися новi нормативнi акти тощо.

    На сьогоднi  у вiдповiдностi з наказом МОЗ України № 385 до штату аптек введена посада старшого провiзора, однак нормативними документами Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики посадова iнтрукцiя щодо обов’язкiв старшого провiзора  аптеки не передбачена. 

     Який статус ЦРА сьогоднi ? Це залежить вiд регiонiв України. У бiльшостi областей ЦРА як пiдприємства комунальної (обласної чи районної) форми власностi зберiгли свiй статус.  При проведеннi малої приватизацiї було заборонено приватизувати ЦРА, якi в цю пору здiйснювали постачання ЛПЗ району, особливо це стосувалось постачання наркотичними, психотропними засобами i прекурсорами.  Однак на мiсцях мiсцевi органи самоурядування, як власники майнового комплексу аптеки, дозволили прикрiплеим до ЦРА аптекам  отримати статус юридичної особи i залишитись чи вийти iз пiдпорядковання  ЦРА. Функцiонують ЦРА з єдиним розрахунковим рахунком для всiх прикрiплених аптек. Через них здiйснюється постачання лiкарськими засобами прикрiплених аптек. Однак, у бiльшостi випадкiв аптеки, якi є юридичною особою, сюгоднi здiйснюють самостiнi закупки лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення.

     ЦРА в останнi роки несли суттєвi економiчнi збитки iз-за низької ефективностi деяких прикрiплених (особливо сiльських) аптек. Деякi iз сiльських аптек працювали збитково i борги таких  аптек лягали  на ЦРА. Тому вже вiдомi випадки банкрутства ЦРА, якi несли значнi витрати  з постачання  лiкарських засобiв ЛПЗ, здiйснювали вiдпуск лiкiв безоплатно, а витраченi кошти своєчасно не були повернутi в аптеку.  Є випадки, коли низьку ефективнiсть роботи ЦРА необхiдно вiднести до слабкої роботи завiдувача такої аптеки i , навпаки, багато ЦРА завдяки грамотнiй роботi завiдувача аптеки працюють ефективно.

      Сьогоднi на старшого провiзора аптеки, посаду якого мають право вводити аптеки державної i комунальної форми власнотi, на наш погляд, доцiльно покласти обов’язки уповноваженої особи. Статус уповноваженої особи аптеки вимагає досвiду роботи та професiйних знань, цими якостями  в найбiльшiй мiрi володiє старший провiзор аптеки.

 

    12.  Порядок відпуску з аптеки громадянам вакцин та анатоксинів

(Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України 16.09.2011 № 595)

Аптечні заклади ЛПЗ для зберігання вакцин повинні мати приміщення, що відповідають установленим санітарно-гігієнічним вимогам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2010 за № 906 «Про затвердження форми паспорта аптечного закладу (структурного підрозділу)».

  Надходження, зберігання вакцин та анатоксинів в аптечних закладах та установах охорони здоров’я, продаж їх громадянам повинні здійснюватись з дотриманням «холодового ланцюга», що забезпечує зберігання первинної якості препаратів.

 До реалізації через аптечну мережу дозволяються вакцини та анатоксини як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Всі вакцини повинні бути зареєстровані в Україні і мати висновок про відповідність показникам якості, виданий МОЗ України на кожну серію вакцини та анатоксину відповідно до Порядку здійснення державного контролю за якістю медичних імунобіологічних препаратів, які використовуються, виробляються або пропонуються до застосування в медичній практиці в Україні.

Керівник аптечного закладу призначає відповідального за доставку, облік, зберігання, продаж та утилізацію вакцин та анатоксинів.

Відпуск вакцин та анатоксинів дозволяється за наявності рецепта лікаря. При реалізації вакцин відповідна особа вказує в рецепті лікаря дату та час відпуску. Здійснення імунізації вакцинами, які були придбані через аптечну мережу, дозволяється тільки за наявності фіскального чека, в якому зазначені дата та час відпуску вакцини.

Вакцини та анатоксини — один із видів медичних імунобіологічних препаратів, призначений для імунопрофілактики інфекційних захворювань. Вакцини та анатоксини, що містять один компонент, називаються моновакцинами. Вакцини та анатоксини, що містять кілька компонентів і використовуються для профілактики декількох інфекційних захворювань, називаються багатокомпонентними. Вакцини можуть бути живі, інактивовані та отримані за допомогою технології рекомбінантної ДНК.

Для зберігання вакцин та анатоксинів виділяється окремий холодильник з достатнім корисним об’ємом, призначений тільки для зберігання вакцин та анатоксинів.

Приміщення обладнується холодильниками з морозильними відсіками, робочим столом, термоконтейнером достатньої ємності, холодоелементами, контейнером для

Зберігання вакцин та анатоксинів здійснюється в холодильнику при температурі від 2 до 8 °C, з достатнім корисним об’ємом, призначеним тільки для зберігання вакцин. Зберігання в ньому інших предметів або препаратів не допускається. У морозильній камері зберігаються холодоелементи. Холодильник обладнується термометром та за можливості датчиком температури.

Облік вакцин та анатоксинів в аптечному закладі ведеться в спеціальному журналі обліку та використання вакцин та анатоксинів, (додаток 2 до цього Порядку). У цьому журналі зазначаються дата надходження/видачі вакцин та анатоксинів, торговельна назва вакцин та антоксинів та форма випуску, найменування підприємства та країни-виробника, серія, номер і кількість доз.

В аптечному закладі, що здійснює торгівлю вакцинами та анатоксинами, повинні бути в наявності такі документи:

журнал обліку і руху вакцин та анатоксинів;

копії накладних на придбання вакцин та анатоксинів;

акти перевірки умов зберігання, обліку і видачі вакцин та анатоксинів, видані фахівцями санітарно-епідеміологічної служби;

акти на списання вакцин та анатоксинів;

інструкції про застосування вакцин та анатоксинів.

Продаж вакцин та анатоксинів в аптечних закладах здійснюється за рецептом лікаря ЛПЗ (незалежно від форм власності).

Продаж вакцин та анатоксинів покупцю проводиться за наявності в нього термоконтейнера з холодоелементами.

Відповідальний за продаж вакцин та анатоксинів працівник зобов’язаний пояснити покупцю умови зберігання вакцини і необхідність проведення вакцинації в ЛПЗ.

12. Термiни зберiгання рецептiв, як залищаються в аптецi.

Всі лікарські засоби, крім дозволених до безрецептурного відпуску, повинні відпускатися з аптек тільки за рецептами встановлених форм.

Наркотичні і психотропні лікарські засоби, що виписуються на спеціальних рецептурних бланках форми №  3, відпускаються тільки з аптеки, прикріпленої для цих цілей до териториальних лікувально-профілактичних закладів.

Рецепти на лікарські засоби, виписані на спеціальних рецепторних бланках форми № 3, дійсні протягом 10 –ти календарних днів.

Залишається і зберігається в аптеці рецепти на наркотичні і психотропні лікарські засоби; ті, що підлягають предметно-кілкісному обліку; ті за якими ліки відпущені безоплатно чи на пільгових умовах 

Рецепти на всі інші лікарські засоби повертаються хворим.

Рецепти на всі інші лікарськізасоби (що підлягають зберіганню) зберігаються протягом одного місяця. По закінченню терміну зберігання всі рецепти підлягають знищенню у встановленому порядку.

Лікарські засоби, в.ч. лікарські рослини, дозволені до відпуску без рецепта лікаря, відпускаються з аптек у кількості не більше двох упаковок.

Відпуск з аптек лікарських засобів за рецептами здійснюється в кількостях, що не перевищують гранично допустимі норми відпуску на один рецепт, а для лікарських засобів, що не мають встановленої такої норми – у вказаній в рецепті кількості.

При цьому при необхідності допускається порушення оригінальної упаковки (яка залишається в аптеці разом з залишком лікарського засобу), а на аптечній упаковці ще обов’язково вказується серія і термін придатності.

При відпуску ліків за рецептами довгострокової дії рецепт повертається хворому. На звороті рецепта проставляється кількіть, дата відпуску і підпис того, хто відпустив. При наступному зверненні хворого до аптеки враховується попереднє отримання ліків. Проте аптека може завести картотеку хронічний хворих і залишити такі рецепти в себе.

В особливих випадках (неможливість для хворого регулярно звертатися до аптеки) аптечних працівникам дозволяється здійснювати одноразово відпуск призначення лікарем препарату за рецептом довстрокової дії в кількості необхідній для лікування протягом двох місяців.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі