Home » 29 Теопек – табл. 0,3 г

29 Теопек – табл. 0,3 г

23 Червня, 2024

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ З

КЛІНІЧНОЮ ІМУНОЛОГІЄЮ ТА АЛЕРГОЛОГІЄЮ

МЕТОДИЧНІ ІНСТРУКЦІЇ

з проведення державної атестації з « Внутрішніх хвороб»

випускників медичного факультету

Тернопіль – 2006

ЗАТВЕРДЖЕНО ЦМК

ПРОТОКОЛ № ВІД 28.03.2006 р.

Автори: проф. Швед М.І., проф. Сміян С.І., проф. Бакалюк О.Й.,

проф. Пасєчко Н.В., проф. Андрейчин М.А., доц. Господарський І.Я..,

доц. Гаврилюк М.Є., доц. Грищук Л.А.., доц. Іщук І.С.,

ас. Грималюк Н.В., ас. Наумова Л.В., ас. Паламар Т.О.,

ас. Погоріла М.А., ас. Радецька Л.В., ас. Слаба У.С., ас. Ясніцька М.Я.

Державна атестація випускників медичного факультету здійснюється відповідно до Наказу МОЗ України від 29.12.2001 р. за № 535 “Про затвердження змін до діючого навчального плану підготовки лікарів у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації” у два етапи:

І етап – ліцензійний інтегрований іспит “Крок 2 – загальна лікарська підготовка” (результати іспиту оцінюються Центром ліцензування за шкалою “склав / не склав”) проводиться в установлений, згідно Наказу МОЗ України, час. Кожний студент отримує брошуру з 200 тестами, на які повинен дати відповіді за 200 хвилин. Іспит проводить державна екзаменаційна комісія, до складу якої вводяться представники Комісії зі змісту і стандартизованої оцінки якості підготовки спеціалістів-медиків МОЗ України, затвердженої Наказом МОЗ України, Центру тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою при МОЗ України та вищих навчальних закладів.

Студенти, які одержали незадовільну оцінку на тестовому іспиті „Крок 2″ можуть повторно його скласти державній екзаменаційній комісії не раніше, ніж через рік протягом трьох років.

Студентам, які не склали у визначений термін тестовий екзамен ліцензійного іспиту з поважної причини (документально підтвердженої), ректором може бути призначена додаткова дата складання екзамену протягом терміну роботи державної екзаменаційної комісії, узгоджена з Центром тестування.

При успішному складанні ліцензійного тестового іспиту „Крок 2^мстуденту видається відповідний сертифікат. Оформлення та видача сертифікатів про результати складання тестового екзамену ліцензійного іспиту здійснюються Центром тестування в 30-денний термін; передача інформації про результати ліцензійного іспиту ректорам вищих навчальних закладів – у 7-денний термін.

II етап – практично-орієнтований державний іспит, який складається з двох частин:

а) складання іспиту “біля ліжка хворого”;

б) тестування на наявність вмінь та практичних навичок згідно
освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника та вирішення ситуаційних задач.

Перша частина II етапу полягає у здачі практично-орієнтованого іспиту “біля ліжка хворого”.

На клінічних дисциплінах студент отримує у голови ДЕК направлення, на якому вказано лікувальне відділення, палата, прізвище, ім’я та по-батькові хворого та направляється до відповідного відділення, проводить обстеження хворого і відповідає біля ліжка хворого державній екзаменаційній комісії, яка працює у відділенні. Здача практично орієнтованого іспиту біля ліжка хворого включає оцінку вмінь кожного випускника збирати скарги та анамнез, проводити об’єктивне обстеження хворого, виставляти та обґрунтовувати попередній діагноз, складати плани обстеження та лікування.

Результати виконання першої частини II етапу вносяться до “Протоколу складання іспиту “біля ліжка хворого” . Приклад заповнення протоколу надається.

ПРОТОКОЛ

роботи з пацієнтом

Дисципліна: внутрішні, професійні та інфекційні хвороби

Прізвище, ім’я, по-батькові студента

Хоменко М.І.

Факультет медичний_______ № екзаменаційної групи 2

Дата складання іспиту: “8”червня 2006 р.

Прізвище, ім’я, по-батькові пацієнта, вік

_Іващенко Олена Петрівна, 33роки________________________

скарги, анамнез,

об^,єктивне обстеження

Оцінка (прописом)

Підпис екзаменатора

Клінічні синдроми з виділенням провідного:

Поліартрит міжфалангових суглобів кистей рук, колінних суглобів, ранкова скутість, лихоманка.

Провідний синдром: полі артритичний.

З якими хворобами слід провести диференціальний діагноз: реактивний поліартрит, псоріатичний поліартрит, остеоартроз

Обґрунтування діагнозу:

Враховуючи наявність у хворої 5 критеріїв ревматоїдного артриту: 1) симетричне ураження суглобів, 2) ураження 3-х і більше суглобових зон, 3) ураження суглобів кистей, 4) ранкової скутості до 6 годин, 5) рентгенологічних ознак ІІ стадії ( звуження між

суглобових щілин, навколо суглобовий остеопороз, поодинокі узури), а також показників активності запального процесу, що відповідають ІІ ступеню ( тривалість ранкової скутості до 12 годин, ШОЕ – 30 мм на годину, СРБ ++) та обмеження здатності самостійного обслуговування (всі життєві маніпуляції виконує з труднощами).

Діагноз: Ревматоїдний артрит, поліартрит, серонегативний, ативність ІІ ступеня, рентгенологічно ІІ стадія. ФНС ІІ ступеня.

План обстеження:

Для верифікації діагнозу необхідні наступні обстеження:

1. Загальний аналіз крові;

2. Біохімічний аналіз крові (ревмопроби, РФ);

3. Рентгенологічне обстеження кистей;

4. Біохімічні маркери функції печінки (біохімічний аналіз крові на Алт, АсТ, тимолова проба) для оцінки можливості призначення базисної терапії.

План лікування:

Rp. Tab. Metotrexati 0,005 № 50

D. S. По 2 таблетки в тиждень, тривало

2) Rp. Tab. Prednizoloni 0,005 № 50

D. S. По 4 таблетки на добу в першій половині дня.

3) Rp. Tab. Movalis 0,0075 № 50

D. S. По 1 таблетці на добу другій половині дня

Оцінка за роботу з пацієнтом: ___________________________

член ДЕК__________________ екзаменатор _____________________

(підпис) (підпис)

Друга частина II етапу полягає у здачі кожним випускником стандартних вмінь та практичних навичок згідно ОКХ та ситуаційних задач. Іспит проводить державна екзаменаційна комісія ТДМУ у спеціально обладнаних навчальних класах з навчально-наочними матеріалами. Кожний студент отримує „Протокол складання вмінь та практичних навичок”, де фіксуються результати їх складання.

Після завершення здачі практично-орієнтованого державного іспиту проводиться засідання ДЕК, на якому здійснюється обговорення результатів і голова державної екзаменаційної комісії оголошує оцінки окремо з кожної екзаменаційної дисципліни.

Підсумки практично-орієнтованого державного іспиту відображаються за кожним видом роботи складається із оцінки відповіді “біля ліжка хворого”, вирішення ситуаційних задач та оцінки за інтерпретацію практичних навичок:

„1 ” – обстеження хворого проведено бездоганно, повністю обґрунтований попередній діагноз, плани обстеження і лікування складені правильно; ситуаційні задачі вирішені правильно, інтерпретація вірна;

„0,5 ” – обстеження хворого проведено в основному повністю, але допущені 1 -2 помилки, попередній діагноз, плани обстеження та лікування не повністю враховують об’єм отриманої інформації; ситуаційні задачі вирішені з 1-2 помилками, інтерпретація практичних навичок не повна;

„0 ” – обстеження хворого проведено хаотично, допущено більше 5 помилок, попередній діагноз встановлений невірно, плани обстеження та лікування не дають можливості встановити діагноз та вплинути на перебіг захворювання; ситуаційні задачі не вирішені, інтерпретація практичних навичок невірна.

Під час обговорення кінцевої оцінки враховується також підсумкова успішність з даної дисципліни.

Студенти, які не згідні з результатами державних іспитів, мають право подати заяву голові державної екзаменаційної комісії на апеляцію тільки у день державного іспиту.

ПЕРЕЛІК

вмінь та практичних навичок, які виносяться на практично-орієнтований державний іспит 2006 року з внутрішніх, професійних та інфекційних хвороб.

1. Вимірювання та оцінка артеріального тиску.

2. Аналіз та оцінка електрокардіограм у невідкладних ситуаціях.

3. Аналіз та оцінка результатів лабораторного загального аналізу та коагуляційних властивостей крові.

4. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження біохімічного аналізу крові.

5. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження сечі.

6. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження шлункової секреції, дуоденального зондування та випорожнень.

7. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження харкотиння.

8. Аналіз та оцінка результатів пікфлоуметрії, спіртметрії, проби Манту.

9. Аналіз та оцінка інформації на підставі рентгенограм.

Ситуаційні задачі.

1. Задачі з інфекційних хворіб.

2. Задачі з професійних хворіб.

3. Задачі з туберкульозу.

ПИТАННЯ

ДО ДЕРЖАВНОГО АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ

З ВНУТРІШНІХ, ПРОФЕСЙНИХ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ

ЗАХВОРЮВАНЬ З ПРИКЛАДАМИ КЛІНІЧНИХ ДІАГНОЗІВ І ПЕРЕЛІКОМ ПРЕПАРАТІВ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВМІТИ ВИПИСАТИ ХВОРОМУ.

НОЗОЛОГІЧНІ ФОРМИ

Хвороби органів дихання

1. Пневмонії: етіологія, класифікація, клініка, діагностика. Особливості клінічного перебігу та лікування залежно від виду інфікування. Класифікація і механізм дії антибіотиків.

2. Хронічні обструктивні захворювання легень. Визначення, класифікація, діагностика та лікування хронічного обструктивного бронхіту.

3. Бронхіальна астма (алергічна, неалергічна, змішана): етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, ускладнення, лікування, експертиза працездатності.

4. Плеврити: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

5. Бронхоектатична хвороба: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика, лікування.

6.Абсцес та гангрена легень: етіологія, патогенез, клініка,діагностика, профілактика, лікування.

7. Легеневе серце: класифікація, етіологія, патогенез. Основні клінічні прояви компенсованого і декомпенсованого легеневого серця, діагностика, перебіг та лікування.

8. Первинна легенева гіпертензія: діагностика, лікування.

9. Рак легень: рання діагностика, клінічні ознаки.

10. Саркоїдоз легень: діагностика, клініка, методи лікування.

11. Алергічні та фіброзуючі альвеол іти: етіологія, клініка, діагностика, лікування.

12. Дихальна недостатність, класифікація, діагностика, лікування.

Приклади формулювання діагнозів

1. Гострий (підгострий) вірусно-бактеріальний (мікоплазменний або ін.), слизовий (мембранозний, гнійний, септичний) бронхіт з бронхоспастичним синдромом, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, дихальна недостатність (ДН) І (II,ІII) ступеня.

2. Госпітальна (коміальна) септична стафілококова ( або ін.) пневмонія нижніх долей легень, середньої тяжкості (тяжкий) перебіг, ДН ІІ-III ст.

3. Негоспітальна (некоміальна) (аспіраційна, гіпостатична, еозинофільна або ін.) пневмонія нижньої (або ін.) долі правої легені, тяжкий ( легкий, середньої тяжкості) перебіг, ДН І (II, III) ст.

4. Бронхопневмонія стафілококова (зливна) нижніх долей обох легень з двобічним (ліво-, правобічним) абсцедуванням, легкий (середньоїтяжкості, тяжкий) перебіг, ДН І (II,НІ) ступеня.

5. Не госпітальна правобічна нижньо-дольова крупозна (бактеріальна) пневмонія Ш категорія важкий перебіг. Міждольовий правобічний ексудативний плеврит. Гостра дихальна недостатність, ДН І, (II, III) ступеня.

6. Гострий постпневмонічний абсцес верхньої долі правої легені, кровохаркання. ДН ІІ ступеня.

7. 7.Бронхоектатична хвороба з переважним ураженням правої легені мішечними (циліндричними, веретеноподібними, змішаними) бронхоектазами, період загострення (ремісії), ДН І (II,III) ступеня. Амілоїдоз нирок, (II, III) стадія, без порушення функції нирок чи ХНН І (I, II, III, IV стадія).

Бронхіальна астма, І стадія, інтермітуючий перебіг,базальний мофіброз, емфізема легень, період загострення (ремісії), ДН І (II, III) ступеня.

9. Бронхіальна астма ІІІ стадія персистуючий перебіг середньої важкості фаза загострення (ремісії). Емфізема легень базальний пневмофіброз ДН ІІ.

10. Бронхіальна астма ІV стадія. Персистуючий важкий перебіг , гормоно-залежний варіант фаза загострення (ремісії) емфізема легень, дифузний пневмофіброз. ДН ІІ – ІІІ .Хронічне легеневе серце СН ІІА ст.

11. Саркоїдоз легень, І (II,III) стадія, період загострення (ремісії), ДН І (ІІ.ІІІ) ступеня.

12. Ексудативний правобічний плеврит ( ревматичний парапневмонічний, туберкульозний) легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, ДН І (II,III) ступеня.

13. Пневмоконіоз вугільного (кремнієвого, іншого мінерального, або неорганічного, специфічного органічного і ін.) пилу, дифузна (обмежена) форма, емфізема легень, ДН І (II, III) ступеня, хронічне легеневе серце в стадії компенсації (декомпенсації), СН І (II А, Б, III) стадії, II (III, IV) ФК, правосерцевий тип, змішаний варіант.

14. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, хронічний, середньої тяжкості (тяжкий) , повільно-прогресуючий варіант, ДН і (II, ПІ) ступеня, хронічне компенсоване серце.

15. Тромбоемболія (тромбоз) легеневої артерії. Інфаркт- (постінфарктна) пневмонія нижньої долі лівої легені. Лівобічний серозно-геморагічний ексудативний плеврит, гостра дихаль на недостатність, легкого (середньої тяжкості, тяжкого) ступеня.

16. Хронічне обструктивне захворювання легень ІІІ стадія фаза загострення (ремісії), емфізема легень, дифузний пнемвофіброз, ДН ІІ-ІІІ ст.. Хронічне некомпенсоване легеневе серце, СН ІІ Б ст.

Препарати:

1 Амікацину сульфат – р-н для ін. (1 мл – 0,05; 0,125; 0,25; 0,5 г); суха речовина для ін. 0,1, 0,5 г

2 Амоксиклав – табл. (амоксицилін 0,25 г і 0,5 г, клавуланова кислота 0,125 г)

3 Амоксицилін – табл. 0,25, 0,5 г

4 Ампіцилін – табл. 0,25 г; порошок у фл. 0,25, 0,5, 1 г

5 Аугментин – табл. 0,625 №14, р-н. у флак. по 0,6 і 1,2 г. № 5, № 10

6 Бромгексин – табл. 0,004; 0,008 г

7 Бронхомунал – капс. 0,0035; 0,007 г

8 Будесонід – 10 мл. для інгаляцій

9 Ванкоміцин – фл. 0,5, 0,1 г сухої речовини

10 Гентаміцину сульфат – амп. 0,04 г/мл 1 і 2 мл

11 Доксицикліну гідрохлорид – капс. 0,05, 0,01 г

12 Еритроміцин – табл. 0,1 0,2 0,25, 0,4, 0,5 г, р-н для ін. (0,3 і1 г)

13 Еуфілін – табл. 0,15 г, р-н 2,4 % амп. 10 мл, 24 % 1 мл

14 Кетотифен – табл. 0,001 г

15 Лазолван – табл. 30 мг., р-н. для інг., 15 мг. 2 мл., флак. 100 мл. сироп 15 мг./5 мл., флак. 100 мл., 30 мг./5 мл. 100 мг.

16 Лібексин – табл. 0,1 г

17 Локсоф – табл. р. О. 250 мг. (покр. обол.), 500 мг. р-н. для інф. 500 мг. флак. 100 мл.

18 Метрогіл – табл. 200, 400 мг., флак. 500 мг. – 100 мл.для в/в інф.

19 Моксифлоксацин – табл. 0,4 г

20 Норфлоксацин – табл. 0,4 г

21 Офлоксацин – табл. 0,2 г

22 Рифампіцин – капс. 0,05, 0,15, 0,3 г; амп. 0,15 г

23 Рокситроміцин – табл. 0,15 г

24 Сальбутамол – аерозольні балони 10 мл (200 доз)

25 Сальметерол – дозований аерозоль

26 Спіраміцин – табл. 1,5; 3 млн МО, фл. 1,5 млн МО

27 Тавегіл – табл. 0,001 г; амп. 2 мл

28 Телфаст – табл. п/о 0,03, 0,120, 0,180 г.

29 Теопек – табл. 0,3 г

30 Тієнам – флакони ( 0,5 і 0,75 г іміпенему і така ж кількість целастатину)

31 Феноксиметилпеніцилін – табл. 0,25 г, флакони

32 Фенотерол – табл. 0,005 г, дозований аерозоль, порошок для інгаляцій в капс. 0,0002 г

33 Флемоксин-солютаб – табл. 0,125, 0,250, 0,5, 1,0 г.

34 Фоліва кислота – табл. 0,001 г.

35 Фромілід – табл. 250 мг., 500 мг.

36 Цефазолін – порошок для пригот. ін’єкц. р-ну фл. 1 г, 0,5 г

37 Цефалексин – табл., капс. 0,25, 0,5 г, фл. 5 мл.

38 Цефотаксим – фл. 1 г

39 Цефпіром – фл 1; 2 г

40 Цефтріаксон – фл. 0,5, 1 г

41 Ципрінол – табл. 250 мг., 500 мг., р-н інфуз. 100 мг. амп. 10 мл., р-н. 100 мг., флак. 50 мл. 200 мг., флак 100 мл.

42 Цифран – табл. 250, 500 мг., р-н. інфуз. 200 мг. флак. 100 мл.

2. Хвороби органів кровообігу

1 Гострі коронарні синдроми: патогенез, класифікація, клінічна, біохімічна та ЕКГ – діагностика.

2 Ішемічна хвороба серця: стенокардія напруги (de novo, стабільна – ФКI–IV). Лікування стенокардії напруги в залежності від функціонального класу.

3 Нестабільна стенокардія: патогенез, класифікація, особливості фармакотерапії.

4 Не Q– інфаркт міокарда: патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

5 Q – інфаркт міокарда: етіологія, патогенез, клінічні варіанти, діагностика. Тромболітична та антитромботична терапія.

6 Підгострий інфекційний ендокардит: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

7 Міокардити: класифікація, клініка, діагностика та лікування неревматичного інфекційно-алергічного міокардиту.

8 Класифікація ідіопатичних кардіомюпатій. Дилатаційна кардіоміопатія: можливі етіологічні чинники, клінічні, рентгенологічні, ЕКГ і ЕхоКГ-ознаки, лікування.

9 Класифікація, клініка, діагностика та лікування гіпертрофічної та рестриктивної кардіоміопатій.

10 Застійна серцева недостатність: визначення, механізми розвитку, класифікація за В.Х.Василенком і М.Д.Стражеском та Нью-Йоркською Асоціацією Серця. Особливості лікування систол ічної та діастолічноі серцевої недостатності.

11 Перикардити: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

12 Вегетосудинна астенія (дистонія): етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, профілактика, лікування.

13 Мітральні вади серця: етіологія, порушення гемодинаміки, клініка, показання до хірургічного лікування.

14 Аортальні вади серця: етіологія, порушення гемодинаміки, клініка, показання до хірургічного лікування.

15 Мітрально-аортальні вади серця: етіологія, особливості порушень гемодинаміки, клініка, діагностика, лікування.

16 Вроджені вади серця (дефект міжпередсердної та міжшлуночкової перетинок, відкрита аортальна протока, коарктація аорти): клініка, діагностика, порушення гемодинаміки, показання до хірургічного лікування.

17 Вроджені вади серця: стеноз легеневої артерії, тріада і тетрада Фалло, аномалія Ебштейна. Діагностика порушень гемодинаміки. Показання до оперативного лікування.

18 Суправентрикулярна та вентрикулярна екстрасистолія: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

19 Тремтіння та мерехтіння (фібриляція) передсердь: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, ускладнення, лікування, профілактика.

20 Пароксизмальні тахікардії: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, ускладнення, лікування. Класифікація антиаритмічних препаратів.

21 Блокади серця – порушення провідності через атріо-вентрикулярне з’єднання: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика та лікування.

22 Синдром слабкості синусового вузла. Класифікація, клініка, лікування.

23 Атеросклероз: етіологія, патогенез, фактори ризику, основні локалізації атеросклерозу. Клініка та діагностика. Фармакотерапія гіполіпідемічними засобами.

24 Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба): етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

25 Ренопаренхіматозна і реноваскулярна артеріальні гіпертензії. Етіологія, клініка, диференційна діагностика, лікування.

26 Артеріальні гіпертензії, зумовлені ураженням нервової системи і ендокринними захворюваннями. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.

27 Кардіоваскулярні (гемодинамічні) артеріальні гіпертензії: етіологія, клініка, діагностика, лікування.

28 Добові профілі артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу та їх значення у виборі антигіпертензивноїтерапії.

Приклади формулювання діагнозів

1 ІХС: раптова серцева (коронарна) смерть (первинна зупинка серця) з успішною реанімацією (чи летальний випадок). Атеросклероз коронарних судин і аорти (якщо є).

2 ІХС: стенокардія напруги, що вперше виникла (дата). СН І ст.. ФК І.

3 2. ІХС: стенокардія напруги стабільна, ФК II. Атеросклероз ЛМША (лівої міжшлуночкової артерії) та ПКА (правої коронарної артерії), (коронарографія 7.10.98, стентування 12.06.01.). Кардіосклероз атеросклеротичний, СН І ст., ФК II..

4 ІХС: Стенокардія напруги прогресуюча (дестабілізація 05.04.06 р.). Кардіосклероз атеросклеротичний і постінфарктний (дрібновогнищевий ЇМ задньобокової стінки лівого шлуночка 01.09.02., аортокоронарне шунтування (2 шунта, 1.05.01). СН І ст., ФК II., лівосерцевий тип, систолічний варіант.

5 ІХС: Безбольова форма. Атеросклероз лівої міжшлуночкової артерії (ЛМША, коронарографія 10.03.99). Кардіосклероз атеросклеротичний. Шлуночкова екстрасистолія. СН 0.

6 ІХС: Гострий Q-інфаркт міокарда лівого шлуночка, передньоверхівковий (04.03.01), ускладнений гострою аневризмою серця, повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса (04.03.01), гострою лівошлуночковою недостатністю III класу за КіІІір (04.03.01). Кардіосклероз атеросклеротичний, СН ІІ-А ст., ФК IIІ., лівосерцевий тип, систолічний варіант.

7 ІХС: Гострий повторний без зубця Q-інфаркт міокарда лівого шлуночка (12.04.06),діафрагмальний. Кардіосклероз атеросклеротичний і постінфарктний (16.08.99), пароксизмальна фібриляція передсердь (12.04.06). СН II -А ст., ФК III, лівосерцевий
тип, систолічний варіант.

8 ІХС: Гострий Q-інфаркт міокарда лівого шлуночка (03.05.06, задньобоковий та діафраг мальний. Гостра АВ-блокада II ст. (03.05.06). Синдром Дресслера (25.05.026). Рецидивний інфаркт міокарда 29.05.06. Зупинка кровобігу (30.05.06).

9 Тимчасова електрокардіостимуляція (30.05.06). Кардіосклероз атеросклеротичний. СН II -А ст., ФК ІІІ, лівосерцевий тип, змішаний варіант.

10 ІХС: Гострий Q-інфаркт міокарда лівого шлуночка (11.04.06), передньобоковий. Первинна транслумінальна ангіопластика правої міжшлуночкової артерії (15.04.06). Кардіосклероз атеросклеротичний, СН І ст., ФК II., лівосерцевий тип, систолічний варіант.

11 Гіпертонічна хвороба І стадії.

12 Гіпертонічна хвороба II ст. Гіпертензивна кардіоміопатія, СН І ст. ФК II., лівосерцевий тип, діастолічний варіант.

13 Гіпертонічна хвороба II ст., середньої тяжкості. Гіпертензивне серце. Кардіосклероз атеросклеротичний, СН II А ст., ФК III, лівосерцевий тип, діастолічний варіант.

14 Гіпертонічна хвороба III стадії. ІХС: кардіосклероз атеросклеротичний, постінфарктний (02.06.06), СН II А ст., ФК ІІІ, лівосерцевий тип, змішаний варіант.

15 Гіпертонічна хвороба II ст. ІХС: стенокардія стабільна, II ФК, кардіосклероз атеросклеротичний, СН І ст. ФК II.

16 Гіпертонічна хвороба II ст.тяжкого ступеня, дисциркуляторна, гіпертензивна енцефалопатія III ст., вказати неврологічний синдром. СН І ст. ФК II.

17 Вегето-судинна дистонія з гіпертензивним (гіпотензивним, кардіальним) синдромом, легкий, лабільний перебіг, період ремісії (загострення).

18 Вегето-судинна дистонія. Синусова тахікардія, поодинока передсердна екстрасистолія, стабільний (середньої тяжкості) перебіг, період загострення (ремісії).

19 Дилатаційна кардіоміопатія, шлуночкова екстрасистолія, рецидиву на тромбоемболію легеневих судин, СН І І Б ст, ФК IV, змішаний тип, змішаний варіант.

20 Гострий вірусний (післягрипозний) міокардит, вогнищева форма, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, атріовентрикулярна блокада І ступеня, СН І ст, II ФК.

21 Хронічний ідіопатичний міокардит, дифузна форма, легкий (середньої тяжкості) перебіг, шлуночкова екстрасистолія, СН І ст, II ФК.

22 Первинний стафілококовий інфекційний ендокардит аортального клапана, активна фаза, акт II ст., аортальна недостатність IV стадії, СН II-В ст.., ФК IV, лівосерцевий тип, систолічний варіант, гостре порушення мозкового кровообігу (2.02.06).

23 Хронічний констриктивний (ідіопатичний) перикардит, незначний ступінь вираженості перикардіального випоту, прогресуючий перебіг, СН II–Б ст, IV функціональний клас, правосерцевий тип, діастолічний варіант.

Препарати:

1 Адреналіну гідротартрат – амп. 1 мл

2 Актилізе – фл. 0,02, 0,05 г

3 Аміодарон – таб. 0,2 г; суха речовина для ін. 0,15 г; р-н для ін’єкцій

4 Амлодипін – табл. 0,005; 0,01 г

5 Апрессин – табл. 0,01, 0,025 г

6 Арифон – табл. 2,5 mg № 10

7 Аспаркам – табл. в упак. по 10, 20, 50; р-н. в амп. По 5 мл №

8 Аспекард – табл. 0,1 № 50, 100, 300

9 Атенолол – табл. 0,05, 0,1 г

10 АТФ-лонг – табл. 0,01 г; р-н для ін. 2 % амп. 1 мл

11 Бетаксолол – табл. 0,02 г

12 Бісопролол – табл. 0,005; 0,01 г

13 Варфарин – табл. 0,003 г

14 Верапаміл – табл. 0,04, 0,08 г; р-н для ін. 0,25 % амп. 2 мл

15 Верошпірон – табл. 0,025, капс. 0,05; 0,1 № 30

16 Гепарин – р-н для ін. 5000 МО/мл, фл. 5 мл

17 Гідрохлортіазид – табл. 0,025 г

18 Діакордин – табл 60; ретард 90 мг., 120 мг.

19 Діротон – табл 2,5; 5,0; 10,0; 20,0 мг.

20 Дігоксин – табл. 0,00025; 0,025 % амп. 1 мл

21 Дилтіазем – табл. 0,06, 0,09 г

22 Дофамін – р-н для ін. 0,5 % амп. 5 мл, 4 % амп. 5 мл

23 Егілок – табл 25, 50, 100 мг.

24 Емлодин – табл 2,5, 5, 10 мг.

25 Еналапріл – табл. 0,005, 0,01, 0,02 г

26 Еноксапарин – ампули по 20 мг препарату в 0,2 мл, 40 мг – в 0,4 мл, 60 мг – в 0,6 мл, 80 мг – в 0,8 мл, шприци 0,2, 0,4 мл

27 Ізокет – табл. 0,02, 0,04, 0,06, 0,1 г; капс. 0,12 г, амп. 10 мл, дозований аерозоль

28 Ізосорбіду мононітрат – табл. 0,01, 0,02, 0,04 г; капс. 0,04 г; капс. ретард 0,05 г

29 Індапамід – табл. 0,0025, 0,0015 г

30 Ірбесартан – табл. 0,15, 0,3 г

31 Кандесартан (кандесар) – табл. 4, 8, 16, мг.

32 Каптопрес – табл. 0,0125 г

33 Каптоприл – табл. 0,0125, 0,025, 0,05, 0,1 г

34 Карведилол – табл. 0,125, 0,25 г

35 Кислота ацетилсаліцилова – табл. 0,1 0,25 0,3 0,325, 0,5 г

36 Клопідогель (плавікс) – табл. 0,075

37 Клофелін – табл. 0,000075, 0,00015 г, 0,01 % р-н амп. 1 мл

38 Кокарбоксилаза – пор. для прис., ін. р-ну 50 мг. амп., з розчиникомв амп. 2 мл.

39 Корглікон – 0,06 % амп. 1 мл

40 Корвітол – табл.. 50 мг. 100 мг.

41 Кордарон – табл. 200 мг., р-н. для ін. 150 мг. амп. 3 мл.

42 Кордипін – табл.. пролонг. дії 20 мг.

43 Кордіамін – амп. 1 і 2 мл

44 Корінфар – табл.. 10 мг. петард 20 мг

45 Кофеїну бензоат натрію – амп. 10 і 20 % амп. 1 і 2 мл, табл. 0,1 і 0,2 г

46 Кратал – табл. № 10 і 20

47 Лабеталол – табл. 0,1, 0,2 г, 1 % р-н амп. 5 мл

48 Лазикс – табл.. 40 мг. р-н для ін. 10 мг./мл. амп. 2 мл.

49 Лідокаїн – р-н 0,5 %, 1 %, 2 %, 5 %, 10 % амп. 2 і 10 мл

50 Лізиноприл – табл. 0,0025, 0,005, 0,01, 0,02 г

51 Ловастатин – табл. 0,02, 0,04 г

52 Лозартан – табл. 0,1 г

53 Магнію сульфат – 20 %, 25 % в амп. 5, 10, 20 мл

54 Мезатон – 1 % амп. 1 мл

55 Метопролол – табл. 0,05, 0,1 г

56 Метилдофа – табл. 0,25, 0,5 г

57 Молсидомін – табл. 0,002,0,004,0,008 г

58 Надолол – табл. 0,02, 0,04, 0,08, 0,12, 0,16 г

59 Натрію нітропрусид – амп. 0,025, 0,05 г

60 Небіволол – табл. 0,005 г

61 Нікардипін – табл. 0,02 г, р-н для ін.

62 Німодипін – табл. 0,03 г

63 Нітрогліцерин – 0,0025, 0,005 г; р-н 1 % фл. 10 мл

64 Нітронг-форте, нітронг-міте – табл. 0,0064, 0,0026 г

65 Нітросорбід – табл. 0,005, 0,01, 0,02 г

66 Ніфедипін – табл. 0,005, 0,001, 0,02, 0,04 г

67 Новокаїнамід – табл. 0,25, 0,5 г, 10 % р-н у фл. 10 мл, 10 % р-н у амп. 5 мл

68 Норадреналіну гідротартрат – 0,2 % р-н амп. 1 мл

69 Нормодипін – табл. 5, 10 мг.

70 Панангін – табл. № 50, р-н для ін. амп. 10 мл.

71 Периндоприл – табл. 0,004 г

72 Перлінганіт – р-н для інфузій фл. 50 мл

73 Празозин – табл. 0,001, 0,002, 0,005 г

74 Предуктал – табл. п/о 20 мг., 35 мг.

75 Пропранолол – табл. 0,04, 0,08 г

76 Раміприл – табл. 1,25 мг., 2,5 мг., 5,0 мг.

77 Сіднофарм – табл. 0,002 г.

78 Симвастатин – табл. 0,01, 0,02 г

79 Синкумар – табл. 2 мг.

80 Соталол – табл. 0,08, 0,16 г

81 Спіронолактон – табл. 0,025, 0,05, 0,1 г

82 Сторвас (аторвастатин) табл. п/о 0,01, 0,02 г.

83 Строфантин К – р-н 0,025 % амп. 1 мл

84 Сустак-форте, сустак-міте – табл. 0,0064, 0,0026 г

85 Тіотріазолін – табл. 0,1 г; 1 % або 2,5 % р-н амп. 2 мл

86 Тиклопідин – табл. 0,25 г

87 Триметазидин – табл. 0,02, 0,035 г

88 Урегіт – табл. 0,05 г

89 Фізіотенз – табл. 0,2, 0,3, 0,4 мг.

90 Фраксипарин – шприци 0,2, 0,3, 0,4, 0,6, 0,8 мл

91 Фуросемід – табл. 0,005; 0,02; 0,04; 0,08; 0,5 г, р-н для ін. 1 % амп. 2 мл

92 Хінідину сульфат – табл. 0,1 і 0,2 г

93 Целіпролол – табл. 0,1, 0,2 г

3. Хвороби органів травлення

1 Гастрозофагальна рефлюксна хвороба: діагностика, лікування.

2 Хронічний гастрит: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

3 Пептична виразка шлунка та 12-ти палої кишки: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування неускладнених форм.

4 Рак шлунка: рання діагностика, клінічні групи, стадії, шляхи метастазування, профілактика, методи лікування.

5 Функціональна кишкова диспепсія – клінічні форми. Синдром подразненої товстої кишки, діагностика, лікування.

6 Хронічний ентерит та коліт: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування основних форм, експертиза працездатності.

7 Неспецифічний виразковий коліт: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, ускладнення, лікування.

8 Рак товстої кишки: рання діагностика, клінічні ознаки в залежності від локалізації, профілактика, лікування.

9 Хронічний панкреатит: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, ускладнення, лікування, експертиза працездатності.

10 Дискінезія жовчних шляхів, класифікація, діагностика і лікування.

11 Хронічний безкам‘яний холецистит: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

12 Жовчно-кам’яна хвороба: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, ускладнення, показання до хірургічного лікування.

13 Хронічні вірусні гепатити: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування основних форм, експертиза працездатності.

14 Алкогольне захворювання печінки: етіологія, патогенез, клініка, лікування, профілактика.

15 Автоімунний гепатит: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

16 Цирози печінки: етіологія, патогенез, класифікація. Діагностика та лікування портального (мікронодулярного) цирозу печінки.

17 Постнекротичний (макронодупярний) цироз печінки: етіологія, патогенез, діагностка, лікування.

18 Хронічні незапальні захворювання печінки: хвороба Коновалова – Вільсона, ехінококоз. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

19 Хронічні незапальні захворювання печінки: жировий гепатоз, гемохроматоз. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

20 Синдром малабсорбції та малдигестії, патогенез, класифікація, діагностика, лікування.

21 Хвороби Уіпла та Крона, діагностика і лікування.

Приклади формулювання діагнозів

1 Диспепсія, виразкоподібний (дискінетичний, змішаний) варіант з підвищеною (нормальною, зниженою) секреторною функцією шлунка, тяжкий (середньої тяжкості, легкий) перебіг, період загострення (ремісії).

2 Гострий (хронічний) езофагіт з гастроезофагальним рефлюксом, легкий (середньої тяжкості) перебіг.

3 Дискінезія за гіпермоторним типом з синдромом подразненої товстої кишки, переважанням болю та метеоризму, мегаколон, тяжкий (легкий, середньої тяжкості) перебіг, період загострення (ремісії).

4 Хронічний коліт з дискінезією за гіпермоторним типом, синдромом подразненої товстої кишки з переважанням закрепів, ентероптоз, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

5 Хронічний аліментарний (токсичний, паразитарний, алергічний) ентероколіт (ентерит, коліт) з переважним ураженням тонкого (товстого) кишечника і перевагою бродильної (гнилісної) диспепсії, декомпенсований (компенсований), легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

6 Неспецифічний виразковий ентероколіт (коліт, ілеоколіт, проктит, ректосигмоїдит), миттєвий (гострий, хронічний рецидивуючий, хронічний безперервний) перебіг, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) ступінь важкості, період загострення (зворотнього розвитку, ремісії).

7 Цироз печінки, первинний (вторинний) біліарний, внаслідок перенесеного холангіту (холецистоангіохоліту, холестатичного гепатиту чи ін.) з високою активністю, швидкопрогресуючий, дистрофічна (початкова, зформована) стадія з печінко вою недостатністю тяжкого (легкого, середньої тяжкості) ступеня, внутрішньопечінковий декомпенсований (компенсований, субкомпенсований) блок, з гепато-лієнальним синдромом, портальною гіпертензією, асцитом, фазу загострення.

8 Дискінезія жовчного міхура за гіпотонічним типом з гіпокінезією і гіпертонією сфінктера Одді.

9 Дискінезія жовчного міхура за гіпертонічним типом з гіпертонією сфінктера Одді.

10 Гострий бактеріальний (паразитарний) катаральний (флегмонозний, гангренозний) холецистит легкого (середньої тяжкості, тяжкого) ступеня.

Препарати:

1 Антибіотики – див. розділ «Пульмонологія».

2 Аевіт – капс. в упак. № 10, № 50, ретинолу пальмі тат 100000 МО

3 Аллохол – табл. 0,325 г

4 Альмагель – фл. 170 мл

5 Амізон – табл. 0,25, 0,5 г

6 Амінокапронова кислота – р-н для інфузій фл. 100 мл

7 Амінол – р-н. в флак. По 100,0 ml, 200 ml, 400 ml

8 Анальгін – р-н. для ін’єкц. 50% амп. 1 мл, 2 мл № 10

9 Бактисубтил – капс. № 16

10 Баралгін – табл., р-н для ін’єкцій амп. 5 мл

11 Берлітіон – р-н. для інфуз. 12 мл. – 300 ОД, № 5, № 10. табл. 300 мг. № 30, №60

12 Біфідумбактерин сухий – порошок для приготування розчину пак. 5 доз

13 Біфі-форм – капс. № 30

14 Бускопан – табл. 0,01 г; р-н для ін. амп. 1 мл

15 Верошпірон – табл. 0,025, капс. 0,05; 0,1 № 30

16 Вітамін В₁₂– р-н. для ін. 200; 500 мкг амп. 1 мл., р-н. для ін. 0,02%; 0,05% амп. 1 мл.

17 Вобензим – драже

18 Гастронорм – табл. 0,12

19 Гастроцепін – табл. 0,025, 0,05 г; амп. 2 мл

20 Гемофер – р-н. для р. о. у флак. 10 мл., драже 325 мг.

21 Гепабене – капсули № 30, 100

22 Гідазепам – табл. 0,02, 0,05 г

23 Гідрохлортіазид – табл. 0,025 г

24 Глобірон – капс., сироп у фл. 200 мл.

25 Глутаргін – табл. 0,25 г; р-н для ін. 4 % амп. 5 мл, концентрат для інфузій 40 %

26 Гуталакс – краплі фл. 15, 20,30 мл

27 Даларгін – ліофіліз. порошок для ін. 0,001 г амп. 5 мл

28 Далерон – гран. для пригот. р-ну для вн. вжив. пакет 5 г.

29 Дексаметазон – табл. 0,0005, 0,0015 г, р-н 4 мг/мл амп. 1 мл

30 Делагіл – табл 250 мг.

31 Де-нол – табл. № 112 (1 т. – 0,12 г)

32 Діаліпон – табл 300 мг.

33 Димедрол – табл 0,05; р-н для ін. 1% 1 мл.

34 Домперидон – табл. 0,01 г

35 Дуфалак (лактулоза) – сироп у фл. 200, 300, 500, 1000 мг. для вн. вжив.

36 Дюспаталін – табл. 135 мг. капс. 200 мг.

37 Еглоніл – табл. 0,2 г, капс. 0,05 г; р-н для ін. амп. (0,1 г)

38 Езомепразол – табл. 0,02 г

39 Ентеросгель – гель в тубах: 45, 135, 225, 450, 650, 900 г

40 Ербісол – амп. 1, 2 мл

41 Есенціале – амп. 5 мл, капс. № 50

42 Еспумізан – капсули 0,04 г № 25

43 Етамзілат – табл 0,25, р-н. для ін. 12,5% амп 2 мл.

44 Еуфілін – табл. 0,15 г, р-н 2,4 % амп. 10 мл, 24 % 1 мл

45 Інтетрикс – капс. №20

46 Інфезол – р-н для інф. у флак 3 % фл. 10 мл

47 Карсил – драже, капсули

48 Кверцетин – гран. пакет 2 г.

49 Кларитроміцин – табл. 0,25 г, фл. 0,5 г

50 Клексан – р-н. для ін. шприц-доза 0,8 мл.(8000 МО); рн. 60 мг. шприц 0,6 мл.; р-н. 100 мг. шприц 1 мл.

51 Кокарбоксилаза – пор. для прис., ін. р-ну 50 мг. амп., з розчиникомв амп. 2 мл.

52 Колхіцин – табл. 0,075

53 Контрикал – фл. 10000, 30000, 50000 ОД

54 Креон – капс. 0,15, 0,3 г № 20, 50, 100, 500

55 Лактобактерин сухий – амп. 3-5 доз

56 Ланзопразол – табл. 0,03 г

57 Лаферон – амп. 1 мл (1, 3, 5 млн. ОД)

58 Легалон – капс. 70 мг., 140 мг.

59 Лікреаз – капс. (470,4 мг) № 12, № 24

60 Лінекс – капс. 0,28 г № 16

61 Лоперамід – капс. 0,002 г, р-н 0,002 % фл 100 мл

62 Маалокс – табл. № 40, суспензія фл. 250 мл і в пакетах

63 Магнію сульфат – 20 %, 25 % в амп. 5, 10, 20 мл

64 Мезим форте – табл. п/о №40, 80, 100

65 Метеоспазміл – капсули

66 Метипред – табл. 0,004 №50, 0,016, порош. д/п. ін. р-ну 250 мг флак. в амп. 4 мл.

67 Метоклопрамід – табл. 0,005, 0,01 г

68 Метронідазол табл. 250 мг. р-н інф. 0,5% фл. 100 мл.

69 Мізопростол – табл. 0,0002 г

70 Мільгама – др.. №15, 30, 60

71 Мотіліум – табл. п/о 10 мг.

72 Налгезин – табл. 0,275, 0,550

73 Нексіум – табл. 0,02 , 0,04

74 Нікодин – табл. 0,5 г

75 Ністатин – табл., свічки 250000, 500000 ОД

76 Нітрогліцерин – 0,0025, 0,005 г; р-н 1 % фл. 10 мл

77 Но-шпа – табл. 0,04; 2 % р-н амп. 2 мл

78 Омепразол – капс. 20 мг.

79 Омстрон – р-н. для ін. 2 мг./мл. амп. 2мл., 4 мл.

80 Орністат – табл. №12

81 Панангін – табл. № 50, р-н для ін. амп. 10 мл.

82 Пангрол – табл. 20 тис. ОД

83 Панзинорм – табл. № 30

84 Пантопразол – табл. 0,4 г

85 Панцитрат – капс.

86 Папаверину гідрохлорид – табл. 0,04 г; 2 % р-н амп. 2 мл

87 Піколакс – капс. для п/о прим. 0,75% флак. 10, 15, 30 мл.

88 Платифіліну гідротартрат – табл. 0,005 г, р-н 0,2 % амп. 1 мл

89 Поліпефан – порошок 250 г. пакети

90 Полісорб – порошок по 1; 2; 12 і 50 г фл. per os

91 Преднізолон – табл. 0,005 г, амп. 1 мл

92 Пропранолол – табл. 0,04, 0,08 г

93 Протефлазид – фл. 30 мл

94 Рабепразол – табл. 0,01, 0,02 г.

95 Ранферон – капс. №30, флак. 200 мл.

96 Реаферон – амп. 5 мл

97 Реосорбілакт – р-н. для інф. Флак. 200, 400 мл.

98 Рибоксин – капс., табл. 0,2 г. р-н для ін. 2% амп. 5 мл., 10 мл.

99 Сандостатин– р-н для ін. амп. 1 мл.50 мкг, 100 мкг, 500 мкг

100 Сенадексин – табл. 0,012, 0,135 г; др. 0,10 г

101 Сік подорожника – рідина 100 мл., 250 мл. Флак.

102 Смекта – пакети 3,0

103 Спіронолактон – табл. 0,025, 0,05, 0,1 г

104 Сукралфат – табл. 0,5 і 1 г, пакети 1 г

105 Сульфасалазин – табл. 0,5 г

106 Реосорбілакт – р-н. для інф. Флак. 200, 400 мл

107 Тіоцетам (пірацетам) – табл. п/о 0,2 капс. 0,4, р-н для ін. 20% 5 мл.

108 Ультоп (омепразол) – капс. 0,02

109 Урегіт – табл. 0,05 г

110 Урсосан – капс. 0,250 г.

111 Урсофальк – капс. 0,25 г

112 Фамотидин – табл. 0,02, 0,04 г

113 Фебіхол – капс. 0,1 г

114 Ферковен – амп. 5 мл.

115 Ферум-лек – амп. 2 і 5 мл.

116 Фестал – драже № 100

117 Флуконазол – капс. 0,05, 0,1, 0,15, 0,2 г; 0,2 % р-н

118 Фоліва кислота – табл. 0,001 г.

119 Фосфалюгель – гель пакети 16 г

120 Хілак – флакони 30 і 100 мл

121 Холензим – табл. № 50

122 Холосас – фл. 300 мл

123 Хофітол – драже №60, 120

124 Церукал – 0,01 табл №50, р-н. для ін. 10 мг. амп. 2 мл.

125 Цизаприд – табл. 0,005, 0,01 г, суспензія

126 Циклоферон – 12, 5 % р-н амп. 2 мл; табл. 0,15 г, лінімент 5 % фл. 5 мл.

127 Циклофосфан – порошок для пригот. інфуз. р-ну 0,2 г. флак.

4. Хвороби нирок

1 Хронічний пієлонефрит: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

2 Амілоїдоз нирок: етіологія, патогенез, клінічна картина, стадіі, лікування, профілактика.

3 Хронічна ниркова недостатність: етіологія, патогенез, основні клінічні прояви, класифікація, лікування, експертиза працездатності.

4 Гострий гломерулонефрит: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

5 Хронічний гломерулонефрит: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

6 Пухлини та полікістоз нирок, діагностика, лікування.

Приклади формулювання діагнозів

1 Гострий гломерулонефрит сечовий синдром без порушення функції нирок.

2 Гострий гломерулонефрит, нефротичний синдром з транзиторним порушенням азотовидільної фнкції нирок.

3 Хронічне захворювання нирок IV стадія: швидкопрогресуючий гломерулонефрит, нефротичний синдром, азотемічна стадія. Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія, II стадія, гіпертензивне серце, СН ІІ стадії з діастолічною дисфункцією міокарда.

4 Хронічне захворювання нирок ІІ стадія: хронічний гломерулонефрит, фаза загострення, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, без порушення функції нирок. Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія, ІІ стадія, гіпертензивне серце, СН І стадії.

5 Хронічне захворювання нирок ІІІ стадія: хронічний гломерулонефрит, фаза загострення, нефротичний синдром, стадія хронічної ниркової недостатності ІІІ. Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія, ІІ стадія, гіпертензивне серце, СН ІІ стадії, зі систолічною дисфункцією міокарда. Мієлотоксична анемія легкого ступеня.

6 Гострий лівобічний пієлонефрит без порушення функції нирок.

7 Хронічне захворювання нирок ІІ стадія: хронічний двобічний необструктивний пієлонефрит, фаза загострення з порушенням концентраційної функції нирок.

8 Хронічне захворювання нирок ІV стадія: хронічний двобічний обструктивний пієлонефрит, фаза загострення. Пієлонефритично зморщена нирка, стадія хронічної ниркової недостатності ІІІ. Ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія, ІІ стадія, гіпертензивне серце, СН ІІ стадії, зі систолічною дисфункцією міокарда. Мієлотоксична анемія середнього ступеня важкості. Нирково-кам‘яна хвороба.

9 Хронічне захворювання нирок ІІІ стадія: полікістоз нирок. Хронічний двобічний пієлонефрит, фаза ремісії, без порушення функції нирок.

10 Пухлина правої нирки, сечовий синдром, без порушення функції нирок.

Препарати:

1 Антибіотики – див. розділ «Пульмонологія».

2 Арифон – табл. 2,5 mg № 10

3 Делагіл – табл 250 мг.0,5 мг

4 Дексаметазон – табл. 0,0005, 0,0015 г, р-н 4 мг/мл амп. 1 мл

5 Діакордин – табл 60; ретард 90 мг., 120 мг

6 Дилтіазем – табл. 0,06, 0,09 г

7 Дуфалак (лактулоза) – сироп у фл. 200, 300, 500, 1000 мг. для вн. вжив.

8 Еналапріл – табл. 0,005, 0,01, 0,02 г

9 Діротон – табл 2,5; 5,0; 10,0; 20,0мг.

10 Еноксапарин – ампули по 20 мг препарату в 0,2 мл, 40 в 0,4 мл, 60 мг – в 0,6 мл, мг – в 0,8 мл, шприци 0,2,

11 Етамзілат – табл 0,25, р-н. для ін. 12,5% амп 2 мл.

12 Інфезол – р-н для інф. у флак. 100, 250, 500 мл.

13 Кальцію глюконат – табл 0,5, р-н. для ін. 10% 10 мл. амп.

14 Кальцій-Д₃-нікомед – табл жувальні №20, 50, 100

15 Кальцемін – фл. по 30 і 60 табл.

16 Кандесартан (кандесар) – табл. 4, 8, 16, мг.

17 Каптопрес – табл. 0,0125 г

18 Каптоприл – табл. 0,0125, 0,025, 0,05, 0,1 г

19 Кверцетин – гран. пакет 2 г.

20 Карведилол – табл. 0,125, 0,25 г

21 Кислота налідиксова – табл. 0,5 г

22 Клофелін – табл. 0,000075, 0,00015 г, 0,01 % р-н амп. 1 мл

23 Лабеталол – табл. 0,1, 0,2 г, 1 % р-н амп. 5 мл

24 Лазикс – табл.. 40 мг. р-н для ін. 10 мг./мл. амп. 2 мл.

25 Леспенефрил (леспефлан) – настойка 120 мл. флак.

26 Лозартан – табл. 0,1 г

27 Небіволол – табл. 0,005

28 Надолол – табл. 0,02, 0,04, 0,08, 0,12, 0,16

29 Пентоксифілін – табл. 0,1, 0,2, 0,4, 0,6 г; 2 % р-н амп. 5 мл

30 Полісорб – порошок по 1; 2; 12 і 50 г фл. per os

31 Пропранолол – табл. 0,04, 0,08 г

32 Рабепразол – табл. 0,01, 0,02 г.

33 Раміприл – табл. 1,25 мг., 2,5 мг., 5,0 мг.

5. Хвороби системи кровотворення

1 Залізодефіцитна анемія: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, принципи лікування.

2 В12- фолієво-дефіцитна анемія: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування.

3 Гемолітичні анемії: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, принципи лікування.

4 Гіпопластичні анемії: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування.

5 Гострі лейкемії: етіологія, патогенез, діагностика, принципи лікування.

6 Хронічна міелолейкемія: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування.

7 Хронічна лімфолейкемія: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування. Еритремія: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування.

8 Агранулоцитоз: етіологія, патогенез, основні клінічні прояви, принципи лікування.

9 Мієломна хвороба: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, ускладнення, принципи лікування.

10 Гемофілія: етіологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика, принципи лікування.

11 Геморагічний васкуліт: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування.

12 ДВЗ-синдром: егіологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика, принципи лікування.

13 Тромбоцитопатії. Хвороба Верльгофа. Етіологія, патогенез, основні клінічні синдроми, діагностика, принципи лікування.

Приклади формулювання діагнозів

1. Залізодефіцитна гіпорегенеторна анемія. Ранній (пізній) хлороз, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг.

2. Залізодефіцитна гастроентерогенна (агастрична) гіпо- (нормо-) регенераторна анемія, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг.

3. Залізодефіцитна вторинна хронічна післягеморагічна нормо (гіпо-) хромна, гіпо- (гіпер-, нормо-) регенераторна анемія, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

4. В₁₂– (фолієво-) дефіцитна (глистна, агастрична, вагітних, рак шлунка) гіперхромна, макроцитарна, гіпіеррегенераторна анемія, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг.

5. Вітаміно- В₁₂-дефіцитна, глистна (агастрична, вагітних, рак шлунка), гіперхромна, макроцитарна, гіпер- (нормо-, гіпо-) регенераторна анемія, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

6. Фолієводефіцитна аліментарна (медикаментозна) анемія, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

7. Гіпопластична (апластична) нормохромна, нормоцитарна, гіпо- (арегенераторна) анемія внаслідок дії іонізуючої радіації (бензольної інтоксикації, від лікарських препаратів), тяжкий(середньої тяжкості, легкий) перебіг.

8. Гемолітична анемія набута (вроджена) медикаментозна, аутоімунна (ферментативна), легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

9. Гостра мієлоїдна (лімфоцитарна, моноцитарна, еритромієлоз) лейкемія, І гострий період.

10. Гостра мієлобластна (лімфоїдна, моноцитарна) лейкемія, II гострий період.

11.Хронічна мієлолейкемія, лейкемічна (сублейкемічна, алейкемічна) форма, фаза хронічна акселерації, бластка.

12. Хронічна лімфоцитарна лейкемія (0, І, ІІ, ІІІ, ІV стадія за Rоі).

13. Первинна еритремія (хвороба Вакеза), І (початкова) або II -(розгорнута еритримічна)або III (термінальна) стадія, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг ремісії

14. Еритремія, І (початкова) або II (р’озгорнута еритремічна) або III (термінальна) стадія, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

15. Агранулоцитоз набутий гаптеновий (медикаментозний чи ін.) гострий (повільний, підгострий) легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг.

16. Мієломна хвороба (А-мієлома), дифузно-вогнищева форма, кістково-больовий та анемічний варіанти, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг.

17. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Верльгофа), гострий (підгострий, хронічний) легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

Препарати:

1 Вітамін В₁₂– р-н. для ін. 200; 500 мкг амп. 1 мл., р-н. для ін. 0,02%; 0,05% амп. 1 мл.

2 Гемофер – р-н. для р. о. у флак. 10 мл., драже 325 мг.

3 Глобірон – капс., сироп у фл. 200 мл.

4 Тардиферон – табл. № 30

5 Ферковен – амп. 5 мл.

6 Ферум-лек – амп. 2 і 5 мл.

7 Лейкерам – табл. 0,002, 0, 005 № 25

8 Мієлосан – табл. 0,002, 0,005 №25

9 Гідроксісечовина – табл. 0,5 №100

10 Алкеран – табл. 0,002 №25

11 Циклофосфан – 0,2 у фл.

12 Преднізолон – табл. 0,005 №40

13 Метотрексат – табл. 0,002 №50

14 Імуран – табл. 0,05 №50

15 Флюдара – табл. 0,01 фл. по 0,05

16 Вінкрістін – фл. 0,001

17 Доксорубіцин – фл. 0,01, 0,05

18 Цитозар – фл. по 0,1

6. Ревматизм та дифузні захворювання сполучної тканини

1 Ревматична хвороба серця: етіологія, патогенез, робоча класифікація, номенклатура. Діагностичні критерії та критерії активності ревматичної хвороби серця. Лікування та профілактика. Експертиза працездатності.

2 Ревматоїдний артрит: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

3 Остеоартроз: етіологія, патогенез, клінічні форми, діагностика, лікування.

4 Подагра: етіологія, класифікація, основні клінічні прояви, діагностика, лікування.

5 Реактивні артрити: етіологія, класифікація, основні клінічні прояви, діагностика, лікування.

6 Анкілозивний спондилоартрит: етіологія, класифікація, основні клінічні прояви, діагностика, лікування.

7 Хвороба Рейтера: етіологія, класифікація, основні клінічні прояви, діагностика, лікування.

8 Системна склеродермія: етіологія, класифікація, основні клінічні прояви, діагностика, лікування.

9 Системний червоний вовчак: етіологія, патогенез, класифікація, основні клінічні прояви, перебіг, прогноз, лікування, експертиза працездатності.

10 Дерматоміозит: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

11 Системні васкуліти: етіологія, патогенез, класифікація, основні клінічні прояви, принципи лікування.

12 Набуті вади серця: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика, показання до хірургічного лікування.

Приклади формулювання діагнозів

1. Гостра ревматична гарячка: кардит, активність III ступеня, мітральна недостатність, шлуночкова екстрасистолія, СН II А ст., ФК III, лівосерцевий тип, систолічний варіант.

2. Хронічна ревматична хвороба серця, активність II (III) ступеня, ревмокардит, комбінована мітральна вада з переважанням стенозу IV стадії, підгострий перебіг. Постійна форма фібриляції передсердь, СН IIБ, ФК IV, лівосерцевий тип, систолічний варіант.

3. Ревматоїдний артрит, активність III ступеня, серопозитивний варіант, поліартрит з переважним ураженням суглобів кистей (променевозап’ястних, плечових, колінних суглобів), синдром Рейно, ro (рентгенологічна стадія) III, функціональна недостатність суглобів (ФПС) II,.

4. СЧВ, активність І ст., синдром дискоїдного вовчка, рецидивуючий поліартрит (синдром Жаку), адгезивний плеврит, хронічний, тяжкий (середньої тяжкості) перебіг, період загострення (ремісії).

5. Системна дифузна склеродермія (СДС), активність III ступеня, II стадія розвитку (генералізована) з індурацією шкіри тулуба, плечового пояса, передпліччя, дифузним кардіосклерозом, СНIIА, ФКII, (змішаний тип і варіант), нефропатією, ХНН II ст, гострий генералізований перебіг.

6. Первинний ідіогіатичний дерматоміозит, активність III ступеня з дифузним ураженням м’язів нижніх і верхніх кінцівок, грудної клітки, діафрагми, фіброзуючим альвеолітом, ДН II ст., параорбітальним набряком (синдром Готтрона), гострий тяжкий (середньої тяжкості) перебіг.

7. Анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерєва), центральна форма, активність II ступеня, з ураженням хребта, тазостегнових суглобів, повільно прогресуючий перебіг, ro (рентгенологічна) стадія І, функціональне порушення суглобів (ФПС) II ступеня, середньої тяжкості (тяжкий) перебіг, період загострення (ремісії).

8. Реактивний артрит, активність III ст. урогенітальний (хламідійний) з переважним ураженням колінних і гомілковоступневих суглобів, односторонній сакроілеїт, R₀ (рентгенологічна) стадія II, ФПС II ст.

9. Синдром Рейтера (Хвороба Рейтера), активність III, з хламідійним уретритом олігоартритом, гострий, тяжкий (середньоїтяжкості) перебіг R І, ФПС II ст.

10. Псоріатичний артрит, активність III, з розповсюдженим вульгарним псоріазом, амілоїдозом нирок, ХНН III, прогресуючий, тяжкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, R III, ФПС II ст.,період загострення (ремісії).

11. Подагра, підгостра форма, середньої тяжкості перебіг, період загострення (ремісії”).

12. Первинний (ідіопатичний) остеоартроз, поліостеоартроз вузликовий з переважним ураженням міжфалангових суглобів (вузлики Гебердена), колінних суглобів, тяжкий (середньої тяжкості) перебіг, R 111, ФПС II ст.

13. Вузликовий поліартеріїт, активність IIІ ст, початкова стадія (з васкулітом судин мозку, некротичними змінами шкіри нижніх кінцівок, поліартритом, ФНС II); нирковою артеріальною гіпертензією без сечового синдрома. Мікроскопічний поліангіїт, активність II ступеня, підгострий перебіг з гломерулонефритом і артеріальною гіпертензією, поліартралгією, міопатією переважно нижніх кінцівок, полінейропатією.

14. Геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейна-Геноха), активність II ступеня, з пурпурою, артритом переважно колінних і гомілковоступневих суглобів, гломерулонефритом, артеріальною гіпертензією, пневмонітом, хронічний, рецидивуючий, тяжкий (середньої тяжкості) перебіг, період загострення (ремісії).

Препарати:

1 Антибіотики – див. розділ «Пульмонологія».

2 Алопурінол – табл. 0,1 №10, 50

3 Артрон-комплекс – табл. № 30, № 60

4 Бензилпеніциліну натрієва сіль – фл. 0,5; 1 млн ОД

5 Бензилпеніциліну новокаїнова сіль – фл. 0,6; 1,2 млн ОД

6 Біцилін-5 – фл. 1,5 млн ОД

7 Вазапростан – суха речовина для ін’єкцій, амп 20 мкг

8 Верошпірон – табл. 0,025, капс. 0,05; 0,1 № 30

9 Вобензим – драже

10 Гіалгін – р-н. для ін. 20мг./2мл. у флак. 2 мл.

11 Дексаметазон – табл. 0,0005, 0,0015 г, р-н 4 мг/мл амп. 1 мл

12 Делагіл – табл 250 мг.

13 Диклофенак натрію – табл. 0,025, 0,05, 0,1 г; р-н 2,5 % амп. 3 мл, 1 % гель

14 Дігоксин – табл 0,25 мг. ( 0,00025г.), р-н. для інєкцій 0,025% 1 мл.

15 Диклоберл – р-н. для ін. 75 мг. амп. 3 мл.; супп. 100 мг.; капс. 100 мг.

16 Дипроспан – сусп. для ін. амп. 1 мл.

17 Індометацин – табл. 0,025 г, св. ректальні 0,05, 0,1 г, мазь 10 %

18 Кальцій-Д₃-нікомед – табл жувальні №20, 50, 100

19 Кальцемін – фл. по 30 і 60 табл.

20 Кеналог-40 – сусп. для ін. 40 мг. амп. 1 мл.

21 Колхіцин – табл. 0,075

22 Корглікон – 0,06 % амп. 1 мл

23 Корінфар – табл. 10 мг. петард 20 мг

24 Лазикс – табл. 40 мг. р-н для ін. 10 мг./мл. амп. 2 мл.

25 Мелоксикам – табл. 0,0075, 0,015 г, амп. 1,5 мл

26 Месулід – 0,1 г

27 Метипред – табл. 0,004 №50, 0,016, порош. д/п. ін. р-ну 250 мг флак. в амп. 4 мл.

28 Метотрексат – табл. 0,0025, 0,01 г, амп. 2 мл

29 Мідокалм – табл. 0,05, 0,15 г, амп. 1 мл Молсидомін – табл. 0,002,0,004,0,008 г

30 Наклофен – табл. п/о 50 мг., петард 100 мг., супп 50мг., р-н. для ін. 75 мг. амп. 3 мл.

31 Нікотинова кислота – р-н. для ін. 1% амп. 1 мл.

32 Нітрогліцерин – 0,0025, 0,005 г; р-н 1 % фл. 10 мл

33 Нітронг-форте, нітронг-міте – табл. 0,0064, 0,0026 г

34 Нітросорбід – табл. 0,005, 0,01, 0,02 г

35 Ніфедипін – табл. 0,005, 0,001, 0,02, 0,04 г

36 Панангін – табл. № 50, р-н для ін. амп. 10 мл.

37 Парацетамол – табл. 0,08, 0,2, 0,325, 0,5 г; р-н, сироп, свічки 0,2 г

38 Пентоксифілін – табл. 0,1, 0,2, 0,4, 0,6 г; 2 % р-н амп. 5 мл

39 Преднізолон – табл. 0,005 г, амп. 1 мл

40 Предуктал – табл. п/о 20 мг., 35 мг.

41 Реструкта – pro injectiones р-н. для ін. амп. 2 мл.

42 Рофіка – табл. 12,5 мг. 25 мг.

43 Сіднофарм – табл. 0,002 г.

44 Синкумар – табл. 2 мг.

45 Спіронолактон – табл. 0,025, 0,05, 0,1 г

46 Строфантин К – р-н 0,025 % амп. 1 мл

47 Сульфасалазин – табл. 0,5 г

48 Сульфосалазин – табл. п/о 500 мг.

49 Сустак-форте, сустак-міте – табл. 0,0064, 0,0026 г

50 Терафлекс – капс. №30, 60

51 Унітіол – р-н. для ін. 5% -5 мл.

52 Урегіт – табл. 0,05 г Флостерон – суп. для ін. амп. 1 мл.

53 Фоліва кислота – табл. 0,001 г.

54 Фосамакс – табл. 0,01 г

55 Фуросемід – табл. 0,005; 0,02; 0,04; 0,08; 0,5 г, р-н для ін. 1 % амп. 2 мл

56 Целекоксиб – табл. 0,2 г

57 Циклоферон – 12, 5 % р-н амп. 2 мл; табл. 0,15 г, лінімент 5 % фл. 5 мл.

58 Циклофосфан – порошок для пригот. інфуз. р-ну 0,2 г. флак.

7. Ендокринологія

1 Цукровий діабет: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, особливості перебігу діабету у хворих молодого та похилого віку.

2 Ускладненя цукрового діабету. Діабетична ангіо- та нейропатіі. Класифікація, клініка, діагностика, профілактика, лікування. Поняття про метаболічний синдром X.

3 Лікування цукрового діабету, його основні принципи. Сульфаніламідотерапія, механізм діі, показання та протипоказання. Інсупінотерапія

4 Дифузний та вузловий токсичний зоб: етіологія, патогенез, клініка.
Особливості клінічного перебігу, ускладнення, лікування, експертиза працездатності.

5 Гіпотиреоз: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.

6 Тиреоїдити: класифікація; аутоімунний тиреоідит: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

7 Гострий та підгострий тиреоідит: етіологія, патогенез, клініка, лікування.

8 Ендемічний та спорадичний зоб. Вплив радіаційного випромінювання на стан щитовидної залози.

9 Хвороба Адісона: етіологія, патогенез, первинна та вторинна недостатність наднирників, клініка, лікування.

10 Пухлини наднирників, Клініка, діагностика та лікування феохромоцитоми.

11 Хвороба та синдром Іценко-Кушинга: етіологія, клініка, діагностика, лікування.

12 Хвороба Кона: етіологія, клініка, діагностика, лікування.

13 Акромегалія: патогенез, клініка, діагностика, лікування.

14 Ожиріння: клінічні форми, профілактика, лікування.

Приклади формулювання діагнозів

1 Аліментарне (конституційне) ожиріння І (Н.ІІІ) ступеня, регресуючий (стабільний, прогресуючий) перебіг.

2 Цукровий діабет 1 (2 тип), перебіг (лабільний, стабільний), важкість (легка, середня, важка), стан (компенсації, субкомпенсації, декомпенсації).

3 Дифузний токсичний (вузловий: правої, лівої долі, перешийка щитовидної залози) зоб I (Iб, II, III) ступеня, легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг. Тиреотоксикоз легкого (середнього, важкого) ступення.

4 Гіпотиреоз (післяопераційний, внаслідок вузлового зоба), легкий (середньої тяжкості, тяжкий) перебіг, стадія декомпенсації (медикаментозної субкомпенсації, компенсації).

5 Дифузний токсичний зоб II ст., метаболічна кардіоміопатія, шлуночкова екстрасистолія, непароксизмальна тахікардія, СН II А ст., III ФК., змішаний тип, систолічний варіант.

6 Менопаузальний (клімактеричний) період, метаболічна кардіоміопатія, суправентрикулярна екстрасистолія, кардіалгія, СНОст., ІФК.

7 Хронічна надниркова недостатність, легкого (середнього, важкого) ступення, стадія компенсації (субкомпенсації, декомпенсації).

8 Пангіпопітуїтаризм з випадінням тиреотропної , адрекортикотропної, гонадокортикотропної функції, важкого (легкого, середнього) ступення, стадія декомпенсації (медикаментозної субкомпенсації, компенсації).

9 Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, стабільний (лабільний) перебіг, легкого (середнього, важкого) ступення. Порушення толерантності до глюкози. Ожиріння I (II, III) ступення.

Препарати:

1 Аевіт – капс. в упак. № 10, № 50, ретинолу пальмі тат 100000 МО

2 Акарбоза – табл. 0,05, 0,1 г

3 Актовегін – драже форте; р-н для ін’єкцій амп. 2, 5, 10 мл, р-н для інфузій 10 % з глюкозоою 250 мл у фл.; гель 20 % в тубах 20 г; крем 5 % в тубах 20 г; мазь 5 % в тубах 20 г; очний гель 20 % в тубах 5 г.

4 Алопурінол – табл. 0,1 №10, 50

5 Амарил – табл. 0,001; 0,002; 0,003; 0,004; 0,006 № 15, № 30

6 Амброксол – таб. 0,03 г; капс. ретард 0,075 г; сироп, р-н для прийому всередину або інгаляцій, р-н для ін’єкцій в амп., концентрат для інфузій 50 мл.

7 Апрессин – табл. 0,01, 0,025 г

8 Арифон – табл. 2,5 mg № 10

9 Аспаркам – табл. в упак. по 10, 20, 50; р-н. в амп. По 5 мл № 10

10 Аскорутин – табл. № 10, № 50

11 Атенолол – табл. 0,05, 0,1 г

12 АТФ-лонг – табл. 0,01 г; р-н для ін. 2 % амп. 1 мл

13 Берлітіон – р-н. для інфуз. 12 мл. – 300 ОД, № 5, № 10. табл. 300 мг. № 30, №60

14 Біфідумбактерин сухий – порошок для приготування розчину пак. 5 доз

15 Біфі-форм – капс. № 30

16 Вазиліп – табл. 10 мг., 20 мг. № 28

17 Ванкоміцин – фл. 0,5, 0,1 г сухої речовини

18 Вітамін В₁₂– р-н. для ін. 200; 500 мкг амп. 1 мл., р-н. для ін. 0,02%; 0,05% амп. 1 мл.

19 Гідазепам – табл. 0,02, 0,05 г

20 Глібенкламід – табл. 0,005 г

21 Гліклазид – табл. 0,08 г

22 Глімеперид – табл. 0,001, 0,002, 0,003, 0,004 г

23 Дексаметазон – табл. 0,0005, 0,0015 г, р-н 4 мг/мл амп. 1 мл

24 Діабетон – табл 80 мг.

25 Діаліпон – табл 300 мг.

26 Діротон – табл 2,5; 5,0; 10,0; 20,0 мг.

27 Доксазозин – табл. 0,001, 0,002, 0,004, 0,008 г

28 Еналапріл – табл. 0,005, 0,01, 0,02 г

29 Кавінтон – табл 5 мг. форте 10 мг., р-н. для ін. 10 мг. 2 мл.

30 Кальцію глюконат – табл 0,5, р-н. для ін. 10% 10 мл. амп.

31 Кальцій-Д₃-нікомед – табл жувальні №20, 50, 100

32 Кальцемін – фл. по 30 і 60 табл.

33 Каптопрес – табл. 0,0125 г

34 Каптоприл – табл. 0,0125, 0,025, 0,05, 0,1 г

35 Карведилол – табл. 0,125, 0,25 г

36 Кислота мефенамова – табл. 0,25, 0,35, 0,5 г

37 Кокарбоксилаза – пор. для прис., ін. р-ну 50 мг. амп., з розчиникомв амп. 2 мл.

38 Лабеталол – табл. 0,1, 0,2 г, 1 % р-н амп. 5 мл

39 Лазикс – табл.. 40 мг. р-н для ін. 10 мг./мл. амп. 2 мл.

40 Леспенефрил (леспефлан) – настойка 120 мл. флак.

41 Ловастатин – табл. 0,02, 0,04 г

42 Манініл – табл. 1,75 мг. 3,5 мг., 5,0 мг.

43 Мерказоліл – табл. 0,005 г

44 Мільгама – др.. №15, 30, 60

45 Мінірін – табл. 0,1 мг., 0,2 мг.

46 Монодар – р-н для ін. 400 МО фл. 10 мл

47 Монодар Б – сусп. для ін. 40 МО/мл фл. 10 мл

48 Нервіплекс – р-н для ін. амп. 2 мл.

49 Нікотинова кислота – р-н. для ін. 1% амп. 1 мл.

50 Нікодин – табл. 0,5 г

51 Панангін – табл. № 50, р-н для ін. амп. 10 мл.

52 Пентоксифілін – табл. 0,1, 0,2, 0,4, 0,6 г; 2 % р-н амп. 5 мл

53 Пірацетам – капс. 0,4 г, табл. 0,8 г; р-н 20 % амп. 5 мл

54 Преднізолон – табл. 0,005 г, амп. 1 мл

55 Предуктал – табл. п/о 20 мг., 35 мг.

56 Рибоксин – капс., табл. 0,2 г. р-н для ін. 2% амп. 5 мл., 10 мл.

57 Сіднофарм – табл. 0,002 г.

58 Сіофор – табл. п/о 500 мг., 850 мг.

59 Симвастатин – табл. 0,01, 0,02 г

60 Спіронолактон – табл. 0,025, 0,05, 0,1 г

61 Сторвас (аторвастатин) табл. п/о 0,01, 0,02 г.

62 Тіоцетам (пірацетам) – табл. п/о 0,2 капс. 0,4, р-н для ін. 20% 5 мл.

63 Тіотріазолін – табл. 0,1 г; 1 % або 2,5 % р-н амп. 2 мл

64 Тималін – фл (0,001 г)

65 Тирозол – табл. п/о 0,005

66 Триметазидин – табл. 0,02, 0,035 г

67 Унітіол – р-н. для ін. 5% -5 мл.

68 Фоліва кислота – табл. 0,001 г.

69 Хумодар Б – сусп. для ін’єкцій 40 ОД/мл фл. 10 мл

70 Хумодар Р – сусп. для ін’єкцій 40 ОД/мл фл. 10 мл

71 Цинаризин – табл. 0,025 г

72 L-тироксин – табл. 25, 50, 100 мкг

8. Профпатологія

1 Пневмоконіози. Класифікація. Силікоз і силікатози: патогенез, клініка, лікування, профілактика, експертиза працездатності.

2 Хронічний пиловий бронхіт: етіологія, патогенез, клініка, перебіг, ускладнення, лікування, профілактика, експертиза працездатності.

3 Гострі ураження органів дихання токсико-хімічної етіології: патогенез, варіанти клінічного перебігу, діагностика, лікування, профілактика, експертиза працездатності.

4 Вібраційна хвороба: патогенез, класифікація, основні клінічні синдроми, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

5 Професійні отруєння парами ртуті: патогенез, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

6 Професійні отруєння свинцем: патогенез, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

7 Отруєння бензолом: патогенез, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

8 Професійні отруєння амідо- та нітросполуками: патогенез, варіанти клінічного перебігу, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

9 Професійні отруєння хлорорганічними пестицидами: патогенез, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

10 Професійні отруєння фосфорорганічними пестицидами: патогенез, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

11 .Професійні отруєння сірковуглецем: патогенез, клініка, діагностика, лікування.

12 Професійні отруєння тетраетил свинцем: патогенез, клініка, діагностика, лікування.

13 Професійні отруєння марганцецем: патогенез, клініка, діагностика, лікування.

14 Токсичні гепатити в клініці професійних хвороб: патогенез, клініка, діагностика, лікування, експертиза працездатності.

15 Принципи надання медичної допомоги при гострих професійних отруєннях.

9. Туберкульоз

1 Виділення МТБ у зовнішнє середовище. Шляхи зараження туберкульозом (аерогенний, аліментарний, контактний, внутрішньоутробний). Розповсюдження МТБ в організмі.

2 Механізми імунної відповіді при туберкульозі. Природна резистентність організму до туберкульозу.

3 Робота в осередку туберкульозної інфекції до профілактики та раннього виявлення туберкульозу.

4 Протитуберкульозна вакцинація і ревакцинація. Хіміопрофілактика. Санітарна профілактика туберкульозу.

5 Проведення туберкулінодіагностики. Значення внутрішкірної та підшкірної туберкулінової проб.

6 Первинні форми туберкульозу: туберкульозна інтоксикація, первинний туберкульозний комплекс, туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Клініка, діагностика, лікування.

7 Дисемінований туберкульоз легень. Клініка, лікування.

8 Туберкульозний менінгоенцефаліт. Клініка, лікування.

9 Туберкульозний плеврит. Клініка, лікування.

10 Вогнищевий інфільтративний туберкульоз легень. Туберкуломи легень. Клініка, лікування.

11 Кавернозний, фібринозно-кавернозний та циротичний туберкульоз легень. Клініка, лікування.

12 Туберкульоз периферійних лімфатичних вузлів. Клініка, лікування.

13 Туберкульоз у хворих на цукровий діабет, ХНЗЛ, хронічний алкоголізм, СПІД.

14 Принципи і методи лікування хворих на туберкульоз.

2. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ПРИ ОСНОВНИХ СИНДРОМАХ І СИМПТОМАХ В КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

1 Диференційний діагноз при легеневому інфільтраті.

2 Диференційний діагноз при гнійних захворюваннях легень.

3 Диференційний діагноз при нападі задухи.

4 Диференційний діагноз при дихальній недостатності.

5 Диференційний діагноз при кровохарканні.

6 Диференційний діагноз при порушенні бронхіальної прохідності.

7 Диференційний діагноз при випоті в плевральну порожнину.

8 Диференційний діагноз при синдромі легеневої дисемінації.

9 Диференційний діагноз при кардіомегалії.

10 Диференційний діагноз при синкопальних станах.

11 Диференційний діагноз при тахікардії.

12 Диференційний діагноз при застійній серцевій недостатності.

13 Диференційний діагноз при ангінозному приступі.

14 Диференційний діагноз при гіпертензивних кризах.

15 Диференційний діагноз при болю в ділянці серця.

16 Диференційний діагноз при порушеннях серцевого ритму.

17 Диференційний діагноз при шоку.

18 Диференційний діагноз при набряковому синдромі.

19 Диференційний діагноз при асциті.

20 Диференційний діагноз при систолічних шумах в серці.

21 Диференційний діагноз при ціанозі.

22 Диференційний діагноз при лихоманці.

23 Диференційний діагноз при азотемії (гіперкреатинемії).

24 Диференційний діагноз при синдромі шлункової диспепсії.

25 Диференційний діагноз при діареї.

26 Диференційний діагноз при закрепі.

27 Диференційний діагноз при синдромі недостатності всмоктування та недостатності травлення.

28 Диференційний діагноз при шлунково-кишковій кровотечі.

29 Диференційний діагноз при жовтяниці.

30 Диференційний діагноз при вузловій еритемі.

31 Диференційний діагноз при дисфагії.

32 Диференційний діагноз при гепатолієнальному синдромі.

33 Диференційний діагноз при синдромі гострому болю активної мезенхімальної реакції печінки.

34 Диференційний діагноз при гострих болях в животі.

35 Диференційний діагноз при сечовому синдромі.

36 Диференційний діагноз при поліурії і олігурії.

37 Диференційний діагноз при гематурії.

38 Диференційний діагноз при анеміях.

39 Диференційний діагноз при поліцитемії.

40 Диференційний діагноз при лімфоаденопатіях.

41 Диференційний діагноз при геморагічному синдромі.

42 Диференційний діагноз при круглих тінях та порожнинах на рентгенограмах органів грудної клітини.

43 Диференційний діагноз при дискінезіях стравоходу, халазії та ахалазіїкардії.

44 Диференційний діагноз при синдромі холестазу.

45 Диференційний діагноз при збільшенні щитовидної залози.

46 Диференційний діагноз при брадикардії.

47 Диференційний діагноз при судомах.

48 Диференційний діагноз при еритроцитозі.

49 Диференційний діагноз при спразі.

50 Диференційний діагноз при гіпо- ізостенурії.

51 Диференційний діагноз при свербінні шкіри.

52 Диференційний діагноз при легеневій гіпертензії.

53 Диференційний діагноз при гіпервіскозному синдромі.

54 Диференційний діагноз при діастолічних шумах в серці.

55 Диференційний діагноз при гіпопротеїнемії.

56 Диференційний діагноз при дуодено-гастральному та гастро-дуоденальному рефлюксах.

57 Диференційний діагноз при лейкопенії.

58 Диференційний діагноз при кашлі.

59 Диференційний діагноз при сухих і вологих хрипах та крепітації в легенях.

60 Диференційний діагноз при гіперглікемії.

61 Диференційний діагноз при деформаціях суглобів.

62 Диференційний діагноз при портальній гіпертензії.

63 Диференційний діагноз при гемолізі еритроцитів.

64 Диференційний діагноз при еозинофілії.

65 Диференційний діагноз при прискореній ШОЕ.

66 Диференційний діагноз при печінково-клітинній недостатності.

67 Диференційний діагноз при запомороченнях і непритомних станах.

68 Диференційний діагноз при змінах зубця Т на ЕКГ.

69 Диференційний діагноз при елевації і депресії сегмента ST на ЕКГ.

70 Диференційний діагноз при тахікардіях з широким комплексом QRS на ЕКГ.

71 Диференційний діагноз при симпато-адреналових кризах.

72 Диференційний діагнох при зменшенні маси тіла.

73 Диференційний діагноз при лейкоцитозі.

3. НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ ТА ДОПОМОГА ПРИ НИХ

1 Клінічна смерть. Етапи серцево-легеневої реанімації за П.Софаром.

2 Розшаровуюча аневризма аорти – діагностика, тактика лікарів – терапевта і хірурга.

3 Серцева астма, набряк легень – принципи невідкладної допомоги.

4 Напад бронхіальної астми та астматичний статус. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

5 Гостра серцево-судинна недостатність: непритомність, колапс. Принципи невідкладної допомоги.

6 Первинно-гіповолемічний (дегідратаційний) шок. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

7 Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та її гілок: принципи невідкладної допомоги.

8 Гостра тампонада серця. Показання та техніка пункції перикарда.

9 Синдром слабкості синусовго вузла. Трансвенозна та черезстравохідна кардіостимуляції.

10 Електрична дефібриляція серця та кардіоверсія. Показання. Типи кардіовертерів. Техніка проведення електроімпульсної терапії.

11 Кардіогенний шок, діагностика, невідкладна допомога.

12 Анафілактичний шок, діагностика, невідкладна допомога.

13 Гіпертензивні кризи неускладнені та ускладені . Класифікація, діагностика, невідкладна терапія.

14 Гострі порушення ритму серця: шлуночкова пароксизмальна тахікардія. Клініка, ЕКГ, невідкладна допомога.

15 Гострі порушення ритму серця: тремтіння та фібриляція шлуночків.

16 Коми: гіперкетонемічна, гіпоглікемічна, гіперглікемічна кома. Невідкладна допомога.

17 Коліки: ниркова, печінкова, кишкова. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

18 Кровотечі:легенева, стравохідна, шлункова, кишкова. Невідкладна допомога.

19 “Гострий живіт”. Диференційний діагноз. Тактика лікаря – терапевта.

20 Гостра ниркова недостатність. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

21 Гостра наднирникова недостатність. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

22 Набряк Квінке та алергічний набряк горлянки. Клініка, принципи невідкладноїдопомоги.

23 Клініка, ЕКГ, невідкладна допомога.

24 Гострі отруєння барбітуратами. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

25 Гострі отруєння грибами. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

26 Гострі отруєння кислотами і лугами. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

27 Гострі отруєння CO, ФОС, тетраетилсвинцем. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

28 Технологія тромболітичної терапії.

29 Судомний синдром: причини, діагностика, невідкладна допомога.

30 Гіпертермічний синдром і холодовий шок. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

31 Отруєння алкоголем, алкогольна кома. Клініка, принципи невідкладної допомоги.

32 Отруєння клофеліном: клініка, невідкладна допомога.

33 Ураження внутрішніх органів при малих дозах радіації, діагностика, лікування.

34 .Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Променева хвороба: патогенез, класифікація гострої променевої хвороби, характеристика основних клінічних форм.

35 .Клініко-гематологічна характеристика кістково-мозкової форми
променевої хвороби.

36 Особливості перебігу гострої променевої хвороби при нейтронному та комбінованому опроміненні.

37 Лікування у різні періоди гострої променевої хвороби.

38 Захворювання органів дихання у поранених. Діагностика, лікування.

39 Захворювання органів кровообігу у поранених. Діагностика, лікування.

40 Захворювання органів травлення у поранених. Діагностика, лікування.

41 Захворювання нирок у поранених. Діагностика, лікування.

42 Захворювання внутрішніх органів при ураженні ударною хвилею.
Діагностика, лікування на етапах медичної евакуації.

43 Синдром тривалого роздавлювання. Періоди, ступені важкості. Діагностика. Лікування на етапах медичної евакуації.

44 Захворювання внутрішніх органів при опіковій хворобі. Періоди, профілактика, лікування на етапах медичної евакуації.

4. ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ТА КЛІНІЧНА ІМУНОЛОГІЯ

1 Ботулізм: клініка, діагностика, лікування.

2 Псевдотуберкульоз: клініка, діагностика, лікування.

3 Єрсиніоз: клініка, діагностика, лікування.

4 Лептоспіроз: клініка, діагностика, лікування.

5 Гепатити А та Е: клініка, діагностика, лікування.

6 Гепатити В і D: клініка, діагностика, лікування.

7 Гепатит С: клініка, діагностика, лікування.

8 Бруцельоз: клініка, діагностика, лікування.

9 Токсоплазмоз: клініка, діагностика, лікування.

10 Ротавірусні інфекції: клініка, діагностика, лікування.

11 Харчові токсикоінфекції: клініка, діагностика, лікування.

12 Балантидіоз: клініка, діагностика, лікування.

13 Лямбліоз: клініка, діагностика, лікування.

14 Амебіаз: клініка, діагностика, лікування.

15 Звичайний та оперізувальний герпес: клініка, діагностика, лікування.

16 Інфекційний мононуклеоз: клініка, діагностика, лікування.

17 Холера: клініка, діагностика, лікування.

18 Поліоміеліт: клініка, діагностика, лікування.

19 Аскаридоз: клініка, діагностика, лікування.

20 Трихоцефальоз: клініка, діагностика, лікування.

21 Теніоз: клініка, діагностика, лікування.

22 Теніаринхоз: клініка, діагностика, лікування.

23 Черевний тиф: клініка, діагностика, лікування.

24 Паратифи А і В: клініка, діагностика, лікування.

25 Орнітоз: клініка, діагностика, лікування.

26 Гарячка Ку: клініка, діагностика, лікування.

27 Висипний тиф: клініка, діагностика, лікування.

28 Бешиха: клініка, діагностика, лікування.

29 Сибірка: клініка, діагностика, лікування.

30 Правець: клініка, діагностика, лікування.

31 Дифтерія: клініка, діагностика, лікування.

32 Сказ: клініка, діагностика, лікування.

33 ВІЛ-інфекція: клініка, діагностика, лікування.

34 Еризипелоїд: клініка, діагностика, лікування.

35 Гарячки Ласса, Ебола і Марбург: клініка, діагностика, лікування.

36 Легіонельоз: клініка, діагностика, лікування.

37 Ангіна: клініка, діагностика, лікування.

38 Малярія: клініка, діагностика, лікування.

39 Хвороба Брилла: клініка, діагностика, лікування.

40 Ешерихіоз: клініка, діагностика, лікування.

41 Туляремія: клініка, діагностика, лікування.

42 Менінгококова інфекція: клініка, діагностика, лікування.

43 Грип: клініка, діагностика, лікування.

44 Аденовірусна хвороба: клініка, діагностика, лікування.

45 Бореліоз: клініка, діагностика, лікування.

46 Опісторхоз: клініка, діагностика, лікування.

47 Кампілобактеріоз: клініка, діагностика, лікування.

48 Трихінельоз: клініка, діагностика, лікування.

49 Чума: клініка, діагностика, лікування.

50 Кліщовий енцефаліт: клініка, діагностика, лікування.

51 Ентеровірусні інфекції: клініка, діагностика, лікування.

52 Кримська геморагічна гарячка: клініка, діагностика, лікування.

53 Профілактика вірусних гепатитів та протиепідемічні заходи в осередку.

54 Профілактика правця.

55 Рання діагностика інфекційних хвороб в умовах поліклініки.

56 Шляхи передачі ВІЛ-інфекції та групи ризику. Профілактика ВІЛ-інфекції.

57 Клінічні періоди СНІДу та основні опортуністичні інфекції при СНІДі.

58 Тактика лікаря при виявленні хворого на дифтерію.

59 Лабораторні методи діагностики інфекційних хвороб.

Клінічна імунологія.

1 Клінічна оцінка імунного статусу людини, імунопатологічні синдроми (інфекційний, алергічний, аутоімунний, лімфопроліферагивний).

2 Лабораторна оцінка імунного статусу людини. Імунограма, загальні принципи її інтерпретації.

3 Вторинні імунодефіцити. Класифікація, клініко-лабораторна діагностика.

4 Імунотропна терапія вторинних імунодефіцитів.

5 Органоспецифічні аутоімунні захворювання: класифікація, імунопатогенез.

6 Системні аутоімунні захворювання: класифікація, імунопатогенез, імуносупресивната імуномодулююча терапія.

7 Імунодіагностика в ревматології, інфектології, онкології.

8 Фітоімуностимулятори, клінічне застосування.

9 Імуностимупятори мікробного походження: покази, протипокази, схеми застосування.

10 Система інтерферонів. Принципи функціонуваня в нормі та при патології. Клінічне застосування інтерферонів та індукторів ендогенного інтерфероноутворення.

11 Імуносупресивна терапія, покази та протипокази до застосування імуносупресивних препаратів:

12 Специфічні та неспецифічні препарати імуноглобулінів, клінічне застосування.

13 Тимомітетики, клінічне застосування.

Еталони відповідей до практичних навиків:

1. ВИМІРЮВАННЯ ТА ОЦІНКА АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ

Техніка вимірювання AT наступна.

Манжетку надівають на плече пацієнта – по можливості якнайвище й не так щільно, щоб між нею і шкірою можна було б ввести лише один палець. Край манжетки, в який вмонтована гумова трубка, повинен бути скерований донизу, анжетку треба міцно закріпити на руці.Необхідно, щоб нульовий рівень ртуті у манометрі або стрілки пружинного манометра, артерія, в якій вимірюється тиск і серце того, кого обстежують знаходились на одному рівні.Рука того, кого обстежують, повинна знаходитись в такому положенні, щоб мускулатура була цілком розслаблена.

Балончиком напомповують в систему повітря, яке має поступаги одночасно у манжетку і в манометр. Під впливом повітря ртуть у манометрі піднімається у порожнисту скляну трубку. В пружинному манометрі під впливом напомповуваного повітря відхиляється від нульової позначки вправо, до максимальних цифр.

Напомповування повітря продовжують до тих пір, поки плечова (стегнова чи інша) артерія не буде стиснута до повної непрохідності, про що свідчить зникнення пульсу на променевій артерії.

Дещо відпустивши вентиль у місці відходження гумової трубки від балончика, починають поступово випускати повітря з системи, завдяки чому тиск на плечову артерію поступово знижується. Поки тиск у манжетці хоча б на декілька міліметрів є більшим, ніж максимальний тиск в артерії вище місця її стиснення, кров не може пройти крізь стиснуту артерію, і пульс на променевій артерії не визначається. Не відчувається ніяких звуків й при аускультації’ ліктьової артерії, яка розташована нижче стиснутої плечової артерії.

При зменшенні тиску у манжетці нижче рівня максимального тску в артерії вище місця її стиснення, кров починає проходити у просвіт плечової (стегнової чи іншої) артерії, що відчувається по появі першого слабого пульсового удара (пальпаторний метод вимірювання систолічного артеріального тиску) або першого звуку – тону при аускультації ліктьової артерії. В останньому випадку йдеться про аускультативний (звуковий) метод Короткова.

Артеріальний тиск треба визначати принаймі двічі з проміжком не менше, аніж три хвилини. Зазвичай вираховують середнє з двох вимірів. Рекомендується вимірювати артеріальний тиск на обох руках у положенні сидячи та лежачи. При підозрі на постуральну гіпотонію артеріальний тиск треба вимірювати також у положенні стоячи. Останнє особливо стосується літніх людей, у яких часто зустрічається зміна артеріального тиску при зміні положення тіла.

В нормі у дорослої людини артеріальний тиск на плечовій артерії складає: систолічний -110-125 мм.рт.ст., діастолічний – 60-70 мм.рт.ст.

2. ЗАКЛЮЧЕННЯ ЕКГ.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 74 уд./хв. Вольтаж збережений. Горизонтальне положення електричної осі серця. Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта.

· Ритм синусовий. ЧШС – 65 уд./хв. Атріо-вентрикулярна блокада ІІ ст., Мобітц І з періодикою Самойлова-Венкгенбаха. Підгострий Q-інфаркт задньої стінки лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 72 уд./хв. Вольтаж збережений. Атріо-вентрикулярна блокада І ст. Повна блокада правої ніжки пучка Гіса.

· Ритм синусовий, правильний. Частота скорочень передсердь – 160 уд./хв. Частота скорочень шлуночків – 40 уд./хв. Атріо-вентрикулярна блокада ІІІ ст.

· Ритм синусовий, неправильний. Вольтаж збережений. Ритм синусовий з частотою 60 уд./хв. Пароксизм шлуночкової тахікардії з ЧШС 140 уд./хв. Q-інфаркт задньої стінки, підгостра стадія.

· Фібриляція шлуночків.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 60 уд./хв. Вольтаж збережений. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 55 уд./хв. Синусова брадикардія. Вольтаж збережений. Повна блокада правої ніжки пучка Гіса. Ішемія передньо-бокової стінки лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 72 уд./хв. Вольтаж збережений. Електрична вісь серця відхилена вліво. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса. Q-інфаркт у ділянці верхівки і бокової стінки лівого шлуночка. Гостра стадія.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 72 уд./хв. Циркулярний Q-інфаркт лівого шлуночка. Гостра стадія.

· Ритм синусовий, правильний. Електрична вісь серця відхилена вліво. Гіпертрофія лівого шлуночка з систолічним перевантаженням. Ішемія бокової стінки лівого шлуночка. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса.

· Ритм несинусовий, неправильний. ЧШС – 70 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вправо. Вольтаж збережений. Миготлива аритмія. Поодинокі шлуночкові екстрасистоли.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 70 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса. Q-інфаркт міокарда в ділянці верхівки і бокової стінки лівого шлуночка. Гостра стадія.

· Ритм несинусовий, правильний. ЧШС – 150 уд./хв. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія.

· Ритм синусовий. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Гіпертрофія лівого шлуночка з систолічним перевантаженням.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 96 уд./хв. Вольтаж збережений. Синусова тахікардія. ЕКГ-ознаки “P-mitrale”. Повна блокада правої ніжки пучка Гіса.

· Ритм несинусовий, неправильний. ЧШС – 75 уд./хв. Нормальне положення електри–чної осі серця. Вольтаж збережений. Миготлива аритмія. Дифузні зміни в міокарді.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 70 уд./хв. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Гіпертрофія обох шлуночків. Ішемія верхівково-бокових ділянок лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, неправильний. ЧШС – 70 уд./хв. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Поодинокі правошлуночкові екстрасистоли.

· Ритм синусовий, неправильний. ЧШС – 72 уд./хв. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Правошлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії.

· Ритм синусовий. ЧШС – 90 уд./хв. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Правошлуночкова екстрасистолія за типом бігемінії.

· Синусова брадикардія. ЧШС – 58 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Гіпертрофія лівого шлуночка.

· Ритм несинусовий, неправильний. Миготлива аритмія. ЧШС – 85 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж знижений. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса.

· Ритм несинусовий, неправильний. Миготлива аритмія. ЧШС – 115 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вправо. Вольтаж збережений. Гіпертрофія правого шлуночка.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 57 уд./хв. Синусова брадикардія. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Атріо-вентрикулярна блокада І ст. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса. Циркулярний інфаркт міокарда без зубця Q.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 65 уд./хв. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Нормальна ЕКГ.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 65 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Субендокардіальна ішемія передньо-верхівково-бокових ділянок лівого шлуночка. Q-інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка. Гостра стадія.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 80 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Гіпертрофія лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Гіпертрофія і перевантаження лівого шлуночка. Ішемія бокової стінки лівого шлуночка.

· Ритм несинусовий, правильний. ЧШС – 40 уд./хв. Горизонтальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Виражена брадикардія. Синдром Фредерика (миготлива аритмія і повна атріо-вентрикулярна блокада). Рубцеві зміни в передньо-перегородковій ділянці лівого шлуночка.

· Ритм несинусовий, неправильний. ЧШС – 86 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Миготлива аритмія. Гіпертрофія лівого шлуночка з його систолічним перевантаженням.

· Ритм синусовий, неправильний. ЧШС – 86 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж знижений. Суправентрикулярна екстрасистолія. Гіпертрофія лівого шлуночка з систолічним перевантаженням.

· Ритм несинусовий, правильний. ЧШС – 250 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж дещо знижений. Пароксизм шлуночкової тахікардії.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 80 уд./хв. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Рубцеві зміни в ділянці передньої стінки, верхівки, перегородки і бокової стінки лівого шлуночка внаслідок перенесеного інфаркту міокарда.

· Ритм несинусовий, правильний. ЧШС – 150 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Пароксизм суправентрикулярної тахікардії.

· Ритм синусовий, правильний. Частота скорочень передсердь – 70 уд./хв. Частота скорочень шлуночків – 40 уд./хв. Вольтаж збережений. Повна атріо-вентрикулярна блокада.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 45 уд./хв. Синусова брадикардія. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений.

· Ритм синусовий, правильний. Частота скорочень передсердь – 54 уд./хв. Частота скорочень шлуночків – 45 уд./хв. Брадикардія. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Атріо-вентрикулярна блокада ІІ ступеня (Мобітц-І).

· Ритм несинусовий, неправильний. Миготлива аритмія. ЧШС – 150 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Поодинока шлуночкова екстрасистолія. Ішемія верхівково-бокових відділів лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Електрична вісь серця не відхилена. Вольтаж збережений. Гострий циркулярний Q-інфаркт міокарда лівого шлуночка.

· Ритм несинусовий, неправильний. ЧШС – 60 уд./хв. “P-pulmonale”. Електрична вісь серця відхилена вправо. Вольтаж збережений. Поодинока шлуночкова екстрасистолія. Атріо-вентрикулярна блокада ІІ ст. (Мобітц-І). Гіпертрофія правого шлуночка.

· Синусова брадикардія. ЧШС – 55 уд./хв. Електрична вісь серця не відхилена. Вольтаж збережений. Підгостра стадія передньо-перегородкового Q-інфаркту міокарда лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, неправильний. ЧШС – 65 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Гіпертрофія і систолічне перевантаження лівого шлуночка. Ішемія верхівково-бокових відділів лівого шлуночка. Часта політопна (шлуночкова і передсердна) екстрасистолія.

· Ритм несинусовий. ЧШС – 200 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Пароксизм шлуночкової тахікардії.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 78 уд./хв. Горизонтальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Гостра стадія Q-інфаркту міокарда з локалізацією в передній стінці, перегородці, верхівці і боковій стінці лівого шлуночка.

· Ритм несинусовий, неправильний. ЧШС – 100 уд./хв. Горизонтальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Миготлива аритмія. Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса.

· Ритм синусовий, неправильний. ЧШС – 75 уд./хв. Нормальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Часта шлуночкова екстрасистолія.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 110 уд./хв. Вертикальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Синусова тахікардія. Гострий поширений Q-інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка з переходом на верхівку і бокову стінку.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 65 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вправо. Вольтаж збережений. Повна блокада правої ніжки пучка Гіса. Атріо-вентрикулярна блокада І ст. Субендокардіальна ішемія передньої стінки лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, неправильний. ЧШС – 70 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вправо. Часта суправентрикулярна (ліво-передсердна) екстрасистолія.

· Ритм синусовий. ЧШС – 64 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вправо. Вольтаж збережений. Поодинокі суправентрикулярні екстрасистоли.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вправо. Вольтаж збережений. Гіпертрофія правого шлуночка. Гостра стадія переднього Q-інфаркту міокарда з переходом на перегородку і верхівку серця.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 66 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Гіпертрофія лівого шлуночка з систолічним перевантаженням.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вправо. Вольтаж збережений. Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Електрична вісь серця не відхилена. Вольтаж збережений. Субендокардіальна ішемія в ділянці передньої стінки і перегородки.

· Ритм несинусовий, неправильний. Середня ЧШС – 75 уд./хв. Електрична вісь серця не відхилена. Вольтаж збережений. Гострий Q-інфаркт міокарда в ділянці передньої стінки, перегородки і верхівки. Рубцеві зміни в ділянці задньої стінки лівого шлуночка. Миготлива аритмія.

· Ритм синусовий, правильний. Частота скорочень передсердь – 100 уд./хв. Частота скорочень шлуночків – 45 уд./хв. Вольтаж збережений. Повна атріо-вентрикулярна блокада. Підгостра стадія заднього інфаркту міокарда.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 60 уд./хв. Електрична вісь серця відхилена вліво. Вольтаж збережений. Ознаки передньо-перегородково-верхівкового з переходом на бокову стінку інфаркту міокарда без зубця Q. Підгостра стадія.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Вольтаж збережений. Q-інфаркт міокарда (трансмуральний) в ділянці передньої стінки, перегородки і верхівки з переходом на бокову стінку лівого шлуночка. Підгостра стадія.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Електрична вісь серця не відхилена. Вольтаж збережений. Субендокардіальна ішемія в ділянці бокової стінки лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Вольтаж збережений. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Горизонтальне положення електричної осі серця. Вольтаж збережений. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 75 уд./хв. Вольтаж збережений. Гострий задній Q-інфаркт міокарда лівого шлуночка.

· Ритм синусовий, правильний. Частота скорочень передсердь – 100 уд./хв. Частота скорочень шлуночків – 50 уд./хв. Атріо-вентрикулярна блокада ІІ ст. Мобітц ІІ (2:1).

· Ритм синусовий, правильний. ЧШС – 60 уд./хв. Вольтаж збережений. Ознаки Q-інфаркту міокарда в ділянці передньої стінки, перегородки, верхівки з переходом на бокову стінку лівого шлуночка. Підгостра стадія.

3. РезультатИ загально-клінічного дослідження та коагуляційних властивостей крові

Цитопенія (еритроцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія), яка характерна для гіпо- і апластичних анемій, прискорена ШОЕ.

· У крові наявні плазматичні клітини та анемія, прискорена ШОЕ, що свідчить про мієломну хворобу.

· В аналізі крові виражений лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ, тіні Боткіна-Гумпрехта. Ці зміни характерні для хронічної лімфоцитарної лейкемії, ІІІ ст. (Rai).

· В аналізі крові виявлено гіпохромну анемію важкого ступеня, гіпохромію, мікроцитоз, прискорену ШОЕ.

· В аналізі крові виявлено нормохромну анемію середньої важкості, прискорену ШОЕ.

· Мегалобластна гіперхромна анемія важкого ступеня, макроцитоз.

· Гіпохромна анемія легкого ступеня, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.

· Гіпохромна анемія важкого ступеня, моноцитоз, мікроцитоз.

· В аналізі крові виявлено виражений лейкоцитоз із зсувом формули до мієлоцитів, юних, анемію легкого ступеня. Базофілія, еозинофілія. Зміни характерні для хронічної мієлоїдної лейкемії.

· В аналізі крові відмічається виражений лейкоцитоз із абсолютним лімфоцитозом, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ (хронічна лімфоїдна лейкемія, ІІІ ст. Rai).

· Лейкопенія, агранулоцитоз, лімфоцитоз.

· Цитопенія, відносний лімфоцитоз, прискорена ШОЕ.

· Мегалобластна гіперхромна макроцитарна анемія середньої важкості, анізоцитоз, пойкілоцитоз, тільця Жолі і Кебота.

· Виражений лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ. Тіні Боткіна-Гумпрехта, тромбоцитопенія.

· Цитопенія, лімфоцитоз, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для променевої хвороби, ІІ ст.

· Еритроцитоз, збільшення кількості гемоглобіну, тромбоцитоз, лейкоцитоз, сповільнена ШОЕ, збільшений гематокрит. Зміни характерні для поліцитемії.

· В аналізі крові виявлено нормохромну анемію легкого ступеня, виражений лейкоцитоз із зсувом формули до мієлоцитів. Зміни характерні для хронічної мієлоїдної лейкемії. Базофільно-еозинофільна дисоціація.

· В аналізі крові виявлено анемію середньої важкості, лейкоцитоз із бластозом, зсувом формули вліво і її омолодження, прискорена ШОЕ, тромбоцитопенія. Зміни характерні для хронічної мієлоїдної лейкемії.

· В аналізі крові нормохромна анемія середньої важкості, тромбоцитопенія, виражений лейкоцитоз з бластозом, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для гострої лейкемії.

· Нормохромна анемія легкого ступеня, тромбоцитопенія, збільшена кількість плазматичних клітин, висока ШОЕ. Зміни характерні для мієломної хвороби.

· Анемія легкого ступеня, лейкопенія, гранулоцитопенія. При кількості лейкоцитів менше 1,0 · 10⁹/л підрахувати лейкоцитарну формулу неможливо (немає 100 % клітин).

· Нормохромна анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз з бластозом, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для гострої лейкемії.

· Анемія легкого ступеня, лейкоцитоз, бластоз, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, прискорена ШОЕ. Зміни характерні для гострої лімфоїдної лейкемії.

· Еритроцитоз, збільшення кількості гемоглобіну, тромбоцитоз, лейкоцитоз, підвищений гематокрит, сповільнена ШОЕ. Зміни характерні для еритремії.

· Анемія легкого ступеня, сфероцитоз, зменшення діаметру еритроцитів, зменшення гематокриту. Мікросфероцитарна гемолітична анемія.

· Мікросфероцитарна гемолітична анемія легкого ступеня. Мікроцитоз, зниження осмотичної резистентності. Ретикулоцитарний криз.

· Лейкоцитоз із зсувом формули вліво, гіперсегментація та токсична зернистість лейкоцитів вказують на запальні зміни, які можна трактувати як лейкемоїдна реакція мієлоїдного типу.

· Нормохромна анемія легкого ступеня, лейкоцитоз із зсувом формули вліво, токсична зернистість та гіперсегментація лейкоцитів, прискорена ШОЕ. Лейкемоїдна реакція мієлоїдного типу.

· Лейкоцитоз, лімфоцитоз, прискорена ШОЕ. Лейкемоїдна реакція лімфоцитарного типу.

· Тромбоцитопенія, гіпохромна анемія середнього ступеня.

· Тромбоцитопенія, гіпохромна анемія важкого ступеня.

· Тромбоцитопенія, анемія середньої важкості, подовження часу кровотечі.

· Зсув формули вліво. Лейкемоїдна реакція мієлоїдного типу. Токсична зернистіть лейкоцитів.

· Анемія легкого ступеня, лейкоцитоз, бластоз, омолодження клітин мієлоїдного ряду, прискорена ШОЕ. Зміни притаманні гострій мієлоїдній лейкемії.

· Варіант норми.

· Нормохромна анемія легкого ступеня, тромбоцитопенія, лейкопенія, анізоцитоз. (Цитопенія).

· Відносний лімфоцитоз.

· Еритроцитоз, лейкоцитоз, тромбоцитоз, підвищений гематокрит, сповільнена ШОЕ. Поліцитемія.

· Подовження часу кровотечі, постгеморагічна анемія легкого ступеня, зміни характерні для гемофілії.

· Еозинофілія, подовження часу кровотечі.

· Відносний лімфоцитоз.

· Еозинофілія, ретикулоцитоз.

· Базофілія.

· Ретикулоцитоз, овалоцитоз, мікроцитоз, зниження осмотичної резистентності. Гемолітична анемія.

· Лейкоцитоз із зсувом формули вліво, токсична зернистість та гіперсегментація лейкоцитів, анізоцитоз, пойкілоцитоз, прискорена ШОЕ свідчать про зміни запального характеру.

· Гемофілія А середньої важкості.

· Гіпофібриногенемія.

· Тромбоцитопенія, гіпофібриногенемія, подовження часу кровотечі за АКТ. Діагноз: ДВЗ-синдром, фаза гіпокоагуляції.

· ДВЗ-синдром, фаза гіперкоагуляції.

· Інфекційний мононуклеоз.

· Дегідратаційний шок.

· Гіперкоагуляція (зниження часу згортання, тромбінового часу, толерантності плазми до гепарину, поява фібриногену В).

· Гіперкоагуляція (зниження часу згортання, тромбінового часу, толерантності плазми до гепарину, поява фібриногену В, ретракція підвищена).

· Гіперкоагуляція з депресією фібринолізу (поява фібриногену В).

· Гіпокоагуляція з вираженою активністю фібринолізу (тромбіновий час підвищений, наявність фібриногену В).

· Мегалобластна гіперхромна анемія важкого ступеня, макроцитоз.

· Лейкопенія, агранулоцитоз, лімфоцитоз.

· Нормальні показники крові.

· Цитопенія (еритроцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія), яка характерна для гіпо- і апластичних анемій, прискорена ШОЕ.

· У крові наявні плазматичні клітини та анемія, прискорена ШОЕ, що свідчить про мієломну хворобу.

· В аналізі крові виражений лейкоцитоз, абсолютний лімфоцитоз, анемія легкого ступеня, прискорена ШОЕ, Тіні Боткіна-Гумпрехта. Ці зміни характерні для хронічної лімфоцитарної лейкемії, ІІІ ст. (Rai).

· В аналізі крові виявлено гіпохромну анемію важкого ступеня, гіпохромія, мікроцитоз, прискорену ШОЕ.

· В аналізі крові виявлено нормохромну анемію середньої важкості, прискорену ШОЕ.

· Мегалобластна гіперхромна анемія важкого ступеня, макроцитоз.

· Гіпохромна анемія легкого ступеня, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.

· Гіпохромна анемія важкого ступеня, моноцитоз, мікроцитоз.

· Лейкопенія, агранулоцитоз, лімфоцитоз.

· Нормохромна анемія легкого ступеня, тромбоцитопенія, лейкопенія, анізоцитоз. (Цитопенія).

· Відносний лімфоцитоз.

· Еритроцитоз, лейкоцитоз, тромбоцитоз, підвищений гематокрит, сповільнена ШОЕ. Поліцитемія.

4. БІОХІМІЧНІ АНАЛІЗИ КРОВІ (варіанти відповідей)

Гіпокаліємія, гіперліпідемія, гіпернатріемія.
Гіпонатріємія, гіперхолестеринемія, гіпомагніємія.
Гіпокаліємія, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, підвищення рівня АсАТ.

· Гіперкаліємія, гіперхолестеринемія, гіпомагніємія, гіпопротеїнемія, підвищення рівня сечової кислоти.

Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, знижений рівень альфа- холестерину.
Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ.
Гіперліпідемія, гіпертригліцеридемія , гіперкаліемія
Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, знижений рівень альфа-холестерину підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ, гіперкаліемія.

· Гіпохолестеринемія, знижений рівень альфа-холестерину, підвищений рівень міоглобіну.

· Гіпермагніемія, гіпокаліемія, гіпонатріемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, знижений альфа-холестерин.

· Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпомагніемія, гіперкаліемія, підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ.

· Гіперкаліемія, гіпертригліцеридемія.

· Гіперліпідемія, гіперкаліемія, гіперхолестеринемія, знижений альфа-холестерин, підвищена активність трансаміназ.

· Гіпермагніемія, підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ.

· С-реактивний білок +, підвищений вміст сіалових кислот, серомукоїду, фібриноген В+, гіпокальціемія.

· С-реактивний білок ++, підвищений вміст сіалових кислот, серомукоїду, фібриногену В ++, підвищена активність трансамініаз.

· Гіперурикемія, С-реактивний білок +, підвищений вміст серомукоїду.

· Гіперурикемія, гіперкреатинінемія, підвищений вміст сечовини, гіперкаліемія, С-реактивний білок +, підвищений вміст сіалових кислот, серомукоїду, фібриноген В +.

· Гіперурикемія, С-реактивний білок +++, підвищений вміст сіалових кислот, серомукоїду, фібриноген В ++.

· Гіпопротеїнемія, підвищення вмісту сечовини, креатиніну, АлАТ, АсАТ, гіперхолестеринемія, гіперкаліемія, гіпонатріемія, гіперкальціемія, гіперфосфатемія.

· Гіперпротеїнемія, диспротеїнемія, гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпернатріемія, гіперкальціемія, гіперфосфоремія, гіпермагніемія, підвищення АлАТ, АсАТ.

· Гіпопротеїнемія, гіперкаліемія, гіпернатріемія, гіперкальціемія, гіперхлоремія, підвищення АлАТ.

· Гіпопротеїнемія, гіпокаліемія, гіпернатріемія, гіперкальціемія.

· Гіпербілірубінемія, гіперкальціемія, гіпокаліемія.

· Фільтраційна та реабсорбційна функції нирок не порушені.

· Фільтраційна та реабсорбційна функції нирок знижені.

· Клубочкова гіперфільтрація.

· Диспротеїнемія, гіперкреатинінемія, гіперкаліємія, гіпермагніємія, гіпокальцемія, гіперфосфатемія, зсів рН в кислу сторону.

· Гіпо-, диспротеїнемія, гіпер альфа-2 глобулінемія, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія.

· Помірна гіпербілірубінемія за рахунок непрямого білірубіну, що може бути при доброякісній білірубінемії.

· Диспротеїнемія, гіпербілірубінемія за рахунок прямого білірубіну, гіперхолестеринемія, підвищена активність лужної фосфатази. Все це є маркерами холестазу, що характерно для механічної жовтяниці.

· Диспротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпербетаглобулінемія, гіпергаммаглобулінемія, збільшення АлАТ, зростання обох фракцій білірубіну (характерно для автоімунного гепатиту).

· Нормальний біохімічний аналіз крові.

· Гіпербілірубінемія за рахунок обох фракцій (це свідчить про паренхіматозний її характер), підвищення АлАТ (цитолітичний синдром), гіпопротеїнемія і диспротеїнемія (порушення білково-синтетичної функції печінки).

· Гіпербілірубінемія (ізольована) за рахунок непрямого білірубіну при відсутності цитолітичного синдрому і збереженій білково-синтетичній функції печінки свідчить про підвищений гемоліз еритроцитів.

· Гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія.

· Гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіпербілірубінемія за рахунок обох фракцій, гіперферментемія (ознаки цитолізу), гіпохолестеринемія і зниження рівня сечовини.

· Гіперглікемія, гіперхолестеринемія, збільшення АлАТ, АсАТ, альфа-амілази (цитолітичний синдром) характерні для гострого або загострення хронічного панкреатиту.

· Гіпопротеїнемія, гіпонатріємія, гіпохлоридемія, гіпокальціємія.

· Підвищення рівня кортизолу та Т₄, Т₃.

· Зниження рівня тироксину.

· Підвищення рівня соматотропіну.

· Підвищення рівня Т₃, зниження рівня тиреотропного гормону.

· Зниження рівня парат-гормону.

· Гіперпротеїнемія, гіпергаммаглобулінемія.

· Гіперпротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпергаммаглобулінемія, гіперкальціємія.

· Гіперпротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіперглобулінемія, парапротеїнемія, гіперкальціємія, підвищений вміст сечовини та креатиніну.

· Гострий гепатит В, фаза реконвалесценції.

· Гострий гепатит В.

· Гострий гепатит В+D.

· Хронічний гепатит В, фаза реплікації.

· Хронічний гепатит С, фаза реплікації.

· Хронічний гепатит В, фаза інтеграції.

· Гострий гепатит А.

· Гострий гепатит С.

· Гострий гепатит А, фаза реконвалесценції.

· Гострий гепатит С, фаза реконвалесценції.

· Гострий гепатит Е.

· Гострий гепатит Е, фаза реконвалесценції.

· Бруцельоз. Необхідно повторити аналіз через 5-7 днів. При гострому бруцельозі буде наростання титру антитіл.

· Лептоспіроз. Необхідно повторити аналіз через 5-7 днів. Буде наростання титру антитіл.

· Черевний тиф.

· Бактеріоносій черевнотифозної палички.

· Гіперкаліємія, гіперхолестеринемія, гіпомагніємія, гіпопротеїнемія, підвищення рівня сечової кислоти.

· Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, знижений рівень альфа- холестерину.

· Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ.

· Гіперліпідемія, гіпертригліцеридемія , гіперкаліемія

· Гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, знижений рівень альфа-холестерину підвищена активність трансаміназ, КФК, ЛДГ, гіперкаліемія.

· Гіпохолестеринемія, знижений рівень альфа-холестерину, підвищений рівень міоглобіну.

5. загальнИЙ аналіз сечі (варіанти відповідей)

При дослідженні сечі виявлена уратурія.
При дослідженні сечі виявлено підвищений вміст ртуті.
При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія.
При дослідженні сечі виявлена значна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
При дослідженні сечі виявлені гілостенурія, помірна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
При дослідженні сечі виявлена оксалурія.
При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, глюкозурія і позитивна реакція на ацетон.
При дослідженні сечі виявлено підвищений вміст свинцю.
При дослідженні сечі виявлена позитивна реакція на уробілін та жовчні пігменти.

При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, помірна протеїнурія, патологічні лейкоцитурія і циліндрурія.
При дослідженні сечі виявлена макрогематурія.
При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія і глюкозурія.
При дослідженні сечі виявлена протеїнурія.
При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, помірна протеїнурія, патологічна лейкоцитурія.
При дослідженні сечі патологічних змін не виявлено.
При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, мікрогематурія.
При дослідженні сечі виявлені значна протеїнурія і патологічна циліндрурія.
При дослідженні сечі виявлені значна протеїнурія і макрогематурія.
При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі та оксалурія.
При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, глюкозурія, позитивна реакція на ацетон.
Після 60-хвилинного ходіння при дослідженні сечі виявлено помірну протеїнурію.
При дослідженні сечі виявлені масивна протеїнурія, мікрогематурія.
При дослідженні сечі виявлено позитивну реакцію на уробілін та жовчні пігменти.
При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія, мікрогематурія.
При дослідженні сечі виявлено макрогематурію.
При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія, піурія, бактеріурія.
При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, мікрогематурія, патологічна циліндрурія.
При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія, глюкозурія, позитивна реакція на ацетон.
Після 30-хвилинного перебування пацієнта у вертикальному положенні при дослідженні сечі виявлена помірна протеїнурія.
При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія і патологічна циліндрурія.
При дослідженні сечі виявлено дуже виражену гіпостенурію.
При дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія, лейкоцитурія, мікрогематурія і патологічна протеїнурія.
При проведенні проби за Зимницьким змін не виявлено.
При проведенні проби за Зимницьким виявлені ніктурія та гіпостенурія.
При посіві сечі висіяний епідермальний стафілокок, титр якого не перевищує нормативних величин.
При посіві сечі висіяно кишечну паличку у патологічному титрі.
При посіві сечі висіяно ентерокок у патологічному титрі.
При посіві сечі висіяні протей і кишечну паличку у патологічних титрах.
При посіві сечі висіяні епідермальний стафілокок (у нормальному титрі) і кишечну паличку (у патологічному титрі).
При дослідженні сечі за методом Нечипоренка відхилень від норми не виявлено.
При дослідженні сечі за методом Нечипоренка виявлена патологічна лейкоцитурія.
При дослідженні сечі за методом Нечипоренка виявлена піурія.
При дослідженні сечі за методом Нечипоренка виявлена гематурія.
При дослідженні сечі за методом Нечипоренка виявлені гематурія і патологічна лейкоцитурія.
При дослідженні сечі виявлена уратурія.
При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія.
При дослідженні сечі виявлена оксалурія.
При дослідженні сечі виявлені гіпостенурія, помірна протеїнурія, глюкозурія і позитивна реакція на ацетон.
При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, помірна протеїнурія, патологічні лейкоцитурія і циліндрурія.
При дослідженні сечі виявлені лужна реакція сечі, помірна протеїнурія, патологічна лейкоцитурія.

6. результатИ дослідження шлункової секреції, дуоденального вмісту, випорожнень

Нормальна копрограма.
Копрограма характерна для гнильної диспепсії (темно-коричневий колір, лужна реакція калу, велика кількість м’язових волокон, перетравленої клітковини, епітелію, лейкоцитів, слизу, крові), яка буває при колітах (неспецифічному виразковому коліті).
Копрограма характерна для хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю.
Копрограма характерна для бродильної диспепсії (кисла реакція калу, світло-жовтий колір, багато жирних кислот, мил, перетравленої клітковини, крохмалю і йодофільної флори), яка буває при ентеритах.

· Копрограма характерна для захворювань печінки, котрі супроводжуються зниженням виділення жовчі (що призводить до знебарвлення калу і порушення перетравлення жиру), наприклад, хронічного гепатиту або цирозу печінки.

Копрограма характерна для хронічного гастриту зі зниженою секреторною і кислотоутворювальною функціями (багато неперетравлених м’язових волокон, сполучної тканини, клітковини).

· Вигляд “малинового желе” з наявністю гною, слизу, великої кількості лейкоцитів, еритроцитів і значної кількості епітелію вказують на ураження товстої кишки (можливе при амебіазі).

Ахолічний колір калу, реакція на стеркобілін від’ємна, велика кількість жирних кислот. Можна думати про підпечінкову механічну жовтяницю або внутрішньопечінковий холестаз.
Такі зміни характерні для холери.

Ентеробіоз.
Нормальний аналіз випорожнень.
Аскаридоз.
Трихоцефальоз.
Амебіаз.
Теніаринхоз.
Наявність великої кількості перетравленої клітковини, крохмалю, а також м’язових волокон, жирних кислот, нейтральних жирів, йодофільної флори свідчать про прискорену евакуацію вмісту тонкої кишки, а наявність слизу і лейкоцитів, циліндричного епітелію – про запальні зміни. Ентерит.
Наявність слизу, прожилків крові, крохмалю, великої кількості лейкоцитів і їх скупчення на слизу, незмінені у великій кількості еритроцити свідчать про наявність коліту з проносом (можливо, дизентерія).
Теніоз.
Стронгілоїдоз.
Якщо відсутні клінічні симптоми, то можна думати за бактеріоносійство Salmonella paratyphi A.
Якщо відсутні клінічні симптоми, можна думати за бактеріоносійство Salmonella typhi.
Зміни у всіх порціях жовчі. Характерно для холециститу і холангіту.
Зміни у порції С. Характерно для холангіту.
Зміни у порції В. Характерно для хронічного холеститу.
Дуоденальний вміст характерний для обтурації жовчної протоки (амінь, пухлина) або відсутності жовчного міхура (холецистектомія).
Гіпотонія сфінктера Одді і жовчного міхура або гіпертонус сфінктера Люткенса (гіпотонічна дискінезія жовчних шляхів).
Гіпотонія сфінктера Одді і жовчного міхура або гіпертонус сфінктера Люткенса (гіпотонічна дискінезія жовчних шляхів).
Гіпертонус сфінктера Одді або механічна перешкода відтоку жовчі (стеноз d. choledochus) – ІІ фаза; гіпертонус жовчного міхура (ІV фаза), гіпертонус сфінктера Люткенса (ІІІ фаза).
Гіпертонус сфінктера Одді або механічна перешкода відтоку жовчі (стеноз d. choledochus) – ІІ фаза; гіпертонус жовчного міхура (ІV фаза), гіпертонус сфінктера Люткенса (ІІІ фаза).
Шлункова секреція підвищена, що характерно для виразкової хвороби 12-палої кишки, хронічного гастриту В.
Ахілія – характерна для раку шлунка, хронічного гастриту А, анемії Аддісона-Бірмера.
Шлункова секреція знижена, що характерно для хронічного гастриту А або раку шлунка, може бути також при цирозі печінки, гіпотиреозі, анемії Аддісона-Бірмера, цукровому діабеті, виразковій хворобі шлунка.
Норма шлункової секреції.
Нормоацидність тотальна.
Нормоацидність селективна.
Нормоацидність субтотальна.
Гіперацидність виражена мінімальна.
Гіперацидність помірна мінімальна.
Гіперацидність помірна абсолютна.
Гіпоацидність помірна селективна.
Гіпоацидність помірна мінімальна.
Гіпоацидність виражена тотальна

7. результатИ спірометрії, пікфлоуметрії, харкотиння, реакції Манту (варіанти відповідей)

Наявність еозинофілів у харкотинні вказує на алергічні прояви захворювання.
Знайдені в харкотинні еритроцити свідчать про кровохаркання.
Збільшення кількості еозинофілів, наявність спіралей Куршмана і кристалів Шарко-Лейдена характерні для бронхіальної астми.
В аналізі харкотиння виявлені атипові клітини (злоякісне новоутворення легень).
Легенева кровотеча.
Жовте, густе, тягуче харкотиння з наявністю великої кількості лейкоцитів характерне для хронічної запальної патології бронхолегеневої системи.
Специфічне ураження легень (туберкульоз).
Жовто-зелений колір харкотиння і збільшена кількість лейкоцитів характерні для гнійних процесів легень.
Специфічне ураження легень (туберкульоз).

Наявність у харкотинні кристалів Шарко-Лейдена і спіралей Куршмана вказують на бронхіальну астму.
В аналізі визначається велика кількість еозинофілів (характерно для алергічних станів). Кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана виявляються при бронхіальній астмі.
Виявлені атипові клітини (злоякісне новоутворення легень).
Сіре, в’язке, без запаху харкотиння характерне для хронічного бронхіту у фазі ремісії.
Специфічне ураження легень (туберкульоз).
Збільшена кількість лейкоцитів до 20 у полі зору, неприємний запах харкотиння характері для хронічного запального процесу бронхів, а кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана вказують на бронхіальну астму.
У харкотинні виявлені еозинофіли, спіралі Куршмана і атипові клітини – можливо, у пацієнта з бронхіальною астмою розвивається злоякісне новоутворення легень.
Сіро-жовте, густе харкотиння і виявлені МБТ вказують на туберкульозний процес.
Сіро-зелене, густе, гнійне, з різким запахом і лейкоцитами харкотиння спостерігається у хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцес легень.
Збільшена кількість лейкоцитів, наявність еластичних волокон, жовто-зелене, гнійне, з неприємним запахом харкотиння вказують на гангрену легень.
Гнійний запах, збільшена кількість лейкоцитів, сіро-зелений колір харкотиння характерні для нагнійних процесів у легенях.
Неприємний запах харкотиння, жовтий колір, збільшена кількість лейкоцитів спостерігається при хронічних бронхітах у фазі загострення.
Реакція Манту негативна.
Реакція Манту позитивна.
Реакція Манту сумнівна.
Реакція Манту гіперергічна.
Вентиляційних порушень не виявлено.
Вентиляційні порушення за змішаним типом.
Вентиляційні порушення за рестриктивним типом.
Вентиляційні порушення за обструктивним типом.
Пікфлоуметрія при контрольованій бронхіальній астмі.
Пікфлоуметрія при неконтрольованій бронхіальній астмі.
Пікфлоуметрія при гіперреактивності бронхів.
Пікфлоуметрія при загостренні бронхіальної астми.
Пікфлоуметрія при плануванні лікування хворого інгаляційними кортикостероїдами.
Пікфлоуметрія при гіперреактивності бронхів.
Пікфлоуметрія при загостренні бронхіальної астми.
Пікфлоуметрія при плануванні лікування хворого будесонідом.
Наявність еозинофілів у харкотинні вказує на алергічні прояви захворювання.
Сіре, в’язке, без запаху харкотиння характерне для хронічного бронхіту у фазі ремісії.
Специфічне ураження легень.

8. ЗАКЛЮЧЕННЯ ДО променевих методів обстеження (варіанти відповідей)

На лівобічній ретроградній пієлограмі визначається розширення миски, ниркові сосочки не контуруються. Висновок: лівобічна пієлоектазія.

· На екскреторній урограмі нирки розміщені в типовому місці, контраст заповнив обидві чашечко-мискові системи, ниркові миски не розширені, чашечки добре контуруються. Сечоводи не змінені. Висновок: нормальна екскреторна урограма.

На оглядовій рентгенограмі нирки розміщені в типовому місці. В проекції обох нирок визначаються щільні структури (кальцинати). Висновок: двобічний кальциноз нирок.
На екскреторній урограмі нижній полюс правої нирки визначається на рівні гребеня клубової кістки, права ниркова миска – на рівні верхнього краю IV поперекового хребця. Права ниркова миска дещо розширена, чашечки чітко не контуруються, перегин правого сечоводу. Ліва нирка розміщена в типовому місці, без змін. Висновок: правобічний нефроптоз ІІІ ступеня, правобічний пієлонефрит.
На комп’ютерній томограмі на рівні ниркових структур визначається збільшена в розмірах з нерівними краями і неоднорідної структури ліва нирка. Висновок: пухлина лівої нирки.
На комп’ютерній томограмі на рівні ниркових структур визначається збільшення обох нирок, структури нирок представлені кістоподібними утвореннями. Висновок: полікістоз нирок.
УЗД правої нирки. Розміри нирки в нормі. Ехогенність ниркових структур збережена, кірковий та мозковий шари візуалізуються чітко. Висновок: ультразвукове зображення правої нирки в нормі.
УЗД лівої нирки. Розміри нирки в нормі. Визначається зниження ехогенності кіркового шару та ущільнення чашечко-мискового комплексу. В нижньому полюсі візуалізується ехонегативне утворення округлої форми, діаметром 2,8 см. Висновок: ознаки хронічного пієлонефриту. Солітарна кіста.
УЗД правої нирки. Розміри нирки в нормі. Ехогенність кіркового шару знижена. Межа між кірковим та мозковим шарами чітко не візуалізується. Ущільнення чашечко-мискового комплексу. Висновок: ознаки хронічного пієлонефриту.

УЗД нирок. Розміри обох нирок значно збільшені. Кірковий та мозковий шари чітко не диференціюються. В обох нирках візуалізується велика кількість ехонегативних утворень різного розміру, округлої форми. Висновок: полікістоз нирок.
На рентгенограмі черепа в прямій проекції визначаються множинні поліморфні вогнища остеолізу з чіткими контурами (симптом пробійника). Висновок: мієломна хвороба.
На рентгенограмі кісток правого плечового суглобу спостерігаються множинні, чітко окреслені вогнища остеолізу, ключиці, плечової кістки. Висновок: мієломна хвороба.
На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті. Синуси вільні. Серце аортальної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшеного лівого шлуночка, верхівка серця заокруглена, талія підкреслена. Дуга аорти видовжена, висхідний відділ аорти розширений. Висновок: аортальна вада серця.
На рентгенограмі органів грудної клітки зліва в нижній долі легені визначається зниження пневматизації легеневої тканини за рахунок інфільтративних змін. Корені гомогенізовані, застійні. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце мітральної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, талія згладжена за рахунок вибухання дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя, дуга лівого шлуночка видовжена. Правий атріовазальний кут зміщений доверху збільшеними правими камерами. Висновок: мітральна вада серця.
На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті за рахунок судинного компоненту, в правому – петрифікати. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, дуги згладжені, талія згладжена за рахунок дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя. Тінь збільшеного лівого передсердя виходить на правий контур серця. Правий атріовазальний кут зміщений доверху збільшеними правими камерами. Кардіо-пульмональний індекс = 70 % (в нормі – 50 %). Камери серця дилатовані. Висновок: дилатаційна кардіоміопатія.
На рентгенограмі органів грудної клітки легенева тканина звичайної пневматизації. Корені тяжисті за рахунок судинного компоненту. Синуси вільні. Серце мітральної конфігурації, розширене в поперечному розмірі за рахунок збільшених усіх камер, талія згладжена за рахунок дуг conus pulmonalis та вушка лівого передсердя. Правий атріовазальний кут зміщений збільшеними правими камерами доверху. Серцево-легеневий коефіцієнт = 64 % (в нормі – 50 %). Висновок: мітральна вада серця з перевагою недостатності.
На рентгенограмі правого кульшового суглобу визначається різке зниження висоти міжсуглобової щілини – анкілоз, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу в головці стегнової кістки та в прилеглій ділянці суглобової поверхні тазової кістки. Висновок: правобічний коксартроз, IV ст.
На рентгенограмі китиць визначається деформація кісток зап’ястя, відсутність міжсуглобових щілин в кістках зап’ястя, в зап’ястно-п’ясних суглобах, деформація головок п’ясних кісток, нерівність їх суглобових поверхонь, зниження висоти міжсуглобових щілин в променево-зап’ясних суглобах та міжфалангових суглобах, підвивихи в проксимальних та дистальних міжфалангових суглобах, остеопороз та кістоподібні просвітлення в усіх кістках китиць та в дистальних епіфізах кісток передпліччя. Висновок: ревматоїдний артрит суглобів китиць, IV ст.
На рентгенограмі стоп у прямій проекції визначається зниження висоти міжсуглобових щілин в плюсне-фалангових суглобах, сплющення головки ІІ плюсневої кістки правої стопи, склероз замикаючих пластинок, крайові загострення суглобових поверхонь головок перших плюсневих кісток, зниження висоти міжсуглобової щілини в міжфаланговому суглобі І-го пальця лівої стопи, крайові деструктивні зміни в головці І-ї плюсневої кістки правої стопи, остеопороз в кістках фаланг пальців в плюсневих кістках. Висновок: подагричний артрит суглобів стоп ІІ ст.
На рентгенограмі стоп визначається різке зниження висоти міжсуглобових щілин в плюсне-фалангових суглобах, нерівність суглобових поверхонь головок І-V-х плюсневих кісток правої стопи та ІІ-V-х плюсневих кісток лівої стопи, підвивих в І-му плюснефаланговому суглобі правої стопи, остеопороз та кістоподібні просвітлення в плюсневих кістках та в фалангах пальців. Висновок: ревматоїдний артрит стоп ІІІ ст.
На рентгенограмі китиць визначається зниження висоти міжсуглобових щілин в дистальних міжфалангових суглобах, крайові остеофіти суглобових поверхонь фаланг пальців, склероз замикаючих пластинок, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу та кістоподібних просвітлень в фалангах пальців, в п’ястних кістках та в кістках зап’ястя. Висновок: остеоартроз суглобів китиць ІІ ст.
На рентгенограмі китиць визначається зниження висоти міжсуглобових щілин кісток зап’ястя правої китиці, також зниження висоти міжсуглобової щілини в IV-му п’ястнофаланговому суглобі правої китиці, нечіткість суглобових поверхонь їх, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу в кістках зап’ястя, в п’ястних кістках, в фалангах пальців. Висновок: ревматоїдний артрит китиць ІІ ст.
На рентгенограмі правого колінного суглобу визначається зниження висоти міжсуглобової щілини, склероз замикаючих пластинок, крайові остеофіти суглобових поверхонь епіфізів великогомілкової та стегнової кісток, часткове звапнення хрестоподібних зв’язок, порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу та кістоподібних просвітлень. Висновок: остеоартроз колінних суглобів ІІ ст.
На рентгенограмі крижово-здухвинних зчленувань міжсуглобові щілини не диференціюються через їх анкілоз. Висновок: анкілозуючий спондилоартрит.
На рентгенограмі китиць визначається остеопороз та поодинокі кістоподібні просвітлення в головках п’ястних кісток, зниження висоти міжсуглобової щілини в ІІІ-му п’ястнофаланговому суглобі правої китиці, остеопороз в дистальних епіфізах променевих кісток та в кістках зап’ястя. Висновок: ревматоїдний артрит суглобів китиць І ст.
М-ехокардіоскопія: порожнина лівого шлуночка нормальних розмірів. Мітральний клапан “П”-подібної форми, односпрямований рух стулок у діастолу. Стулки мітрального клапана потовщені, фіброзно змінені. Дилатована порожнина лівого передсердя до 4,65 см. Висновок: Ехо-ознаки мітрального стенозу.
На рентгенограмі органів грудної клітки визначається множинна вогнищева інфільтрація обох легень поліморфними різної інтенсивності вогнищами, що у верхніх легеневих полях, особливо зліва, мають зливний характер. Корені погано диференціюються через описані вище зміни. Серце – в межах норми. Висновок: рентгенологічна картина на користь хронічного дисемінованого туберкульозу легень.
На рентгенограмі органів грудної клітки в правій боковій проекції справа визначається затемнення овальної форми із нечітким верхнім контуром за рахунок наявності рідини по ходу міждольової щілини та інфільтрації легеневої тканини, ущільнення костальної плеври в базальній ділянці. Висновок: рентгенкартина міждольового плевриту та перисцисуриту.
На рентгенограмі органів грудної клітки зліва від ІІІ ребра до діафрагми визначається рідина в плевральній порожнині з горизонтальним верхнім контуром після проведеної пульмонектомії (в ІІ міжребер’ї медіально є післяопераційний металічний шов). Тінь середостіння зміщена вліво, ліве склепіння діафрагми підняте на ІІ міжребер’я. Права легеня звичайної пневматизації зі збагаченим та деформованим легеневим малюнком за рахунок судинного компоненту та фіброзних змін. Висновок: лівобічний ексудативний плеврит.
На томограмі правої легені визначається звуження та нечіткість контурів верхньодольового бронха, наявність у корені збільшених лімфовузлів, гіповентиляція верхньої долі правої легені. Висновок: центральний рак правої легені з субателектазом верхньої долі.
На бронхограмі ліва легеня недорозвинена, множинні циліндричні та мішкоподібні бронхоектази, що розміщені, в основному, в язичкових сегментах. Висновок: рентгенкартина кістозної гіпоплазії лівої легені.
На бронхограмі сегментарні бронхи верхніх доль легень циліндрично розширені, не контрастуються субсегментарні бронхи, не контрастуються дрібні бронхи і в інших сегментах легень, особливо справа. Висновок: можна думати про аплазію легень ІІІ ст. справа і ІІІ ст. – зліва.
На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІІІ ребра до діафрагми визначається негомогенна інфільтрація легеневої тканини, більше виражена в медіальних відділах. Ліва легеня звичайної пневматизації. Серце в межах рентгеннорми. Висновок: правобічна середньо- та нижньодольова пневмонія.
На рентгенограмі органів грудної клітки верхня доля правої легені зменшена в об’ємі, інтенсивно, але не гомогенно затемнена, в проекції середньої долі – інфільтративні зміни; зліва – в І міжребер’ї – фокус затемнення середньої інтенсивності із відносно чіткими контурами; великовогнищева тінь над ним більше середньої інтенсивності. Правий корінь безструктурний, лівий – фіброзно змінений. Серце – талія згладжена, помірно збільшений лівий шлуночок. Висновок: можна думати про ателектатичну пневмонію верхньої долі і середньодольову пневмонію правої легені. Метастази верхньої долі лівої легені.
На рентгенограмі органів грудної клітки виражена інфільтрація по ходу проміжної та легеневої тканини (остання більше виражена справа в проекції S4, S9), сотоподібний характер легеневого малюнка, кістоподібні просвітлення різних розмірів на фоні інфільтрації. Лівий корінь не диференціюється, гомогенізований. Серце – збільшений лівий шлуночок. Висновок: рентгенкартина двобічної пневмонії, ймовірно, токсичного генезу.
На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІV ребра до діафрагми визначається інтенсивне, відносно гомогенне, затемнення за рахунок інфільтрації легеневої тканини та наявності рідини в плевральній порожнині. Вище описаних змін та зліва в прикореневій ділянці – виражені застійні явища. Корені застійні, правий – частково перекривається вищеописаними змінами. Ліві синуси вільні. Правий контур серця не диференціюється, на лівому вибухає дуга стовбура легеневих артерій, помірно збільшене ліве передсердя та збільшений лівий шлуночок. Висновок: застійні явища в легенях, правобічна пневмонія, ускладнена випітним плевритом.
На рентгенограмі органів грудної клітки на всьому протязі легень визначається нерівномірна інфільтрація легеневої тканини з множинними просвітленнями різної форми і величини. На її фоні в обох легенях відмічаються множинні кістоподібні порожнини різних розмірів, справа в середньому полі – велика, що має інфільтровану верхньо-латеральну стінку. В базальних ділянках визначається небагато рідини в плевральній порожнині. Корені фіброзно змінені, правий – інфільтрований, в синусах – небагато рідини. Висновок: абсцес верхньої долі правої легені, двобічна абсцедуюча септична пневмонія, ускладнена двобічним випітним плевритом.
На рентгенограмі органів грудної клітки справа в проекції середньої долі – виражена негомогенна інфільтрація легеневої тканини. На решті протягу – легеневі поля звичайної пневматизації з дещо збагаченим легеневим малюнком у прикореневих ділянках та медіобазально зліва за рахунок судинного компоненту. Корені структурні з елементами фіброзу. Синуси вільні. Праве склепіння діафрагми дещо нерівне через плевро-діафрагмальні злуки. Серце – помірна гіпертрофія лівого шлуночка. Висновок: правобічна середньо-дольова крупозна пневмонія.
На рентгенограмі органів грудної клітки справа від ІІ-го міжребер’я до діафрагми визначається негомогенне затемнення за рахунок наявності двох великих кістоподібних утворів з інфільтрованими стінками і з горизонтальним рівнем рідини та рідини в плевральній порожнині. Ліва легеня звичайної пневматизації з підсиленим легеневим малюнком у прикореневій та медіо-базальній ділянках за рахунок судинного компоненту. Правий корінь не диференціюється (через описані зміни), лівий – тяжистий, не виключено, збільшений лімфовузол в ньому. Серце – правий контур не диференціюється, лівий – в межах норми. Висновок: рентгенокартина нагноєних кіст середньої та нижньої доль правої легені, правобічний випітний плеврит.

· Рентгенографія стравоходу. Спостерігається різке обривання складок слизової стравоходу, дефект наповнення з нерівними поліциклічними контурами, ригідність стравоходу, його звуження, зазубреність (“з’їдженість”) контурів ураженої ділянки, потовщення стінки стравоходу в ділянці дефекту. Висновок: ендофітний рак стравоходу.

Рентгенографія шлунка. Ураження пілоричного відділу шлунка, стінка інфільтрована, дефект наповнення з нерівними зазубреними контурами і виразковою поверхнею.
Рентгенографія шлунка. По малій кривизні у нижній третині виявляється глибока і значних розмірів ніша із запальним валом, чіткими контурами. Контури стінок шлунка чіткі, цибулина дванадцятипалої кишки не деформована. Висновок: хронічна виразка малої кривизни шлунка у її нижній третині.
Холецистографія. Визначається атонічний жовчний міхур, виповнений дрібними конкрементами. Висновок: жовчнокам’яна хвороба.
Рентгенографія органів шлунково-кишкового тракту. Шлунок виповнився контрастом. По малій кривизні – дефект наповнення великих розмірів, з нечіткими контурами, стінка шлунка інфільтрована. Висновок: рак шлунка з локалізацією по малій кривизні.
УЗД печінки: у печінці виявляються множинні порожнини, виповнені рідиною з не зовсім чіткими контурами. Висновок: полікістоз печінки.
УЗД печінки і жовчного міхура: жовчний міхур деформований з перегинами змієподібної форми, видовжений; стінка його нормальної товщини, не інфільтрована. Висновок: дискінезія жовчних шляхів.
Рентгенографія стравоходу. Стравохід розширений, контури чіткі, кардіальна ділянка різко звужена (симптом “хвоста редьки”). Висновок: ахалазія кардіального відділу стравоходу.
УЗД щитовидної залози: щитовидна залоза зниженої однорідної ехогенності з наявністю утвору в правій долі з чіткими контурами округлої форми, розміром 15 х 12 мм, об’ємом 1,5 см³ з наявністю гіпоехогенної ділянки.
На прицільній рентгенограмі турецького сідла поперечний розмір ямки турецького сідла дорівнює 16 мм, вертикальний розмір – 12 мм; спинка турецького сідла випрямлена. Визначається порушення кісткової структури у вигляді остеопорозу.
На екскреторній урограмі нирки розміщені в типовому місці, контраст заповнив обидві чашечко-мискові системи, ниркові миски не розширені, чашечки добре контуруються. Сечоводи не змінені. Висновок: нормальна екскреторна урограма.
На оглядовій рентгенограмі нирки розміщені в типовому місці. В проекції обох нирок визначаються щільні структури (кальцинати). Висновок: двобічний кальциноз нирок.
На екскреторній урограмі нижній полюс правої нирки визначається на рівні гребеня клубової кістки, права ниркова миска – на рівні верхнього краю IV поперекового хребця. Права ниркова миска дещо розширена, чашечки чітко не контуруються, перегин правого сечоводу. Ліва нирка розміщена в типовому місці, без змін. Висновок: правобічний нефроптоз ІІІ ступеня, правобічний пієлонефрит.
Рентгенографія стравоходу. Стравохід розширений, контури чіткі, кардіальна ділянка різко звужена (симптом “хвоста редьки”). Висновок: ахалазія кардіального відділу стравоходу.

СИТУЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. Хворий Д., 35 років працює 16 років в чесальному, цеху з переробки бавовни на бавовняному комбінаті. Скарги на виснажуючий сухий кашель, відчуття тиснення в грудях під час роботи в цеху, загальну слабість. Хворіє протягом року, спочатку з’явився кашель, біль в грудній клітці, інколи підвищувалась температура тіла до 37,1 С, кашель підсилювався під час роботи в цеху особливо після вихідного дня. За останній місяць кашель і біль в грудній клітці підсилювались. Загальний стан хворого задовільний, межі серця в нормі, тони дещо послаблені. Перкуторно над легенями визначається коробковий звук. При аускультації на всьому протязі прослуховуються розсіяні сухі свистячі хрипи, в середніх відділах поодинокі середньо- пухирчасті вологі хрипи.

На рентгенограмі: підвищення легеневої прозорості в середніх відділах легень, дифузне підсилення легеневого малюнку. Корені легень тяжисті.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність

2. Хвора М., 45 років працює 19 років в чесальному цеху з переробки бавовни на бавовняно-прядильному комбінаті. Скаржиться на сухий кашель, відчуття тиснення в грудях під час роботи в цеху, приступи ядухи, загальну слабість. Хворіє протягом 2 років, спочатку з’явився кашель, біль в грудній клітці, інколи підвищувалась температура тіла до 37,4 С, кашель підсилювався під час роботи в цеху особливо після вихідного дня. За останній місяць кашель і біль в грудній клітці підсилювались. Загальний стан хворої задовільний, межі серця в нормі, тони дещо ослаблені. Перкуторно над легенями визначається коробковий звук. При аускультації на всьому протязі прослуховуються розсіяні сухі свистячі хрипи. На рентгенограмі ОГК: підвищення легеневої прозорості в середніх відділах легень, дифузне підсилення легеневого малюнку. Корені легень розширені.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність

3. Хворий Д., 56 років, працює 24 роки мельником. Скаржиться на сухий кашель, задишку при фізичному навантаженні, відчуття стискання в грудях. Хворіє декілька років, періодично турбує кашель, задишка, загальна слабість. Об’єктивно: загальний стан хворого задовільний, серце розширене вправо, тони послаблені. Перкуторно над легенями – легеневий звук з коробковим відтінком. При аускультації на фоні жорсткого дихання прослуховуються розсіяні сухі хрипи. Рентгенологічно – емфізема легень, помірний дифузний пневмосклероз.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

4. Хворий Д., 54 роки, на протязі 20 років працює гончаром вдома. Для покриття керамічних виробів перед їх обпаленням використовував поливу, яка містить свинець. Правил особистої гігієни під час роботи не дотримувався. Скаржиться на головний біль, загальну слабість, біль в ділянці кистей і стоп, зниження м’язової сили в руках. Загальний стан хворого задовільний, відмічається порушення тактильної і больової чутливостей на руках і ногах, за типом «рукавиць» і «шкарпеток», м’язова сила в руках знижена. Пульс 82 уд. на хвилину. Серце і легені в межах вікових змін. Живіт м’який при пальпації, не болючий. Печінка звичайних розмірів. Аналіз крові без змін. В сечі знайдений свинець.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність

5. Хворий В., 48 років працює протягом12 років на заводі з виготовлення акумуляторів.

Скарги на нападоподібний біль по всьому животу, нудоту, поганий апетит, постійні закрепи (стілець 1-2 рази на тиждень), загальну слабість. Хворіє протягом місяця. Захворювання почалося з болю в нижній половині живота, який за останній час став нападоподібним. Загальний стан хворого середньої важкості. Шкірні покриви блідо-рожеві, язик вологий, покритий коричневим нальотом. Тони серця послаблені, акцент ІІ тону над аортою. А/Т-190/100 мм.рт.ст. В легенях дихання везикулярне. Живіт дещо здутий , при пальпації сигма і поперечно ободова кишка болючі. Печінка і селезінка не збільшені.

Ан. крові: помірна анемія, базофільна зернистість еритроцитів Ан. сечі: в сечі свинець 0,36 мг/л.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність

6. Хворий М., 47 років, газозварювальник. Звернувся зі скаргами на слабість, швидку втомлюваність, поганий сон, підвищену пітливість, головокружіння. З профанамнезу з»ясовано , що хворий протягом 22 років займається різкою металічних пластин, пофарбованих свинцевим суриком. При об’єктивному обстеженні: загальний стан хворого задовільний, АТ 100/60 мм. рт. ст. Межі серця в нормі: На верхівці серця прослуховується ніжний систолічний шум. Органи черевної порожнини без патологічних змін. Аналіз крові: помірна анемія, ретикулоцитоз, еритроцити з базофільною зернистістю – 2-3 в полі зору. В сечі – свинець 0,4 мг/л.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте профілактичні заходи.

7. Хворий М., 35 років, працює на заводі з виробництва бензолу, доставлений в терапевтичне відділення машиною швидкої допомоги зі скаргами на головний біль, головокружіння, нудоту, блювоту, загальну слабість. З анамнезу встановлено, що .хворий протягом години знаходився в приміщенні, де була розбита скляна банка з бензолом. Після того, як хворий відчув нудоту, блювоту і головокружіння, звернувся в медпункт і був направлений в стаціонар. При огляді загальний стан хворого середньої важкості. Хворий збуджений, ейфоричний, мова заплітаюча, незрозуміла. Шкірні покриви бліді. Пульс 88 ударів за хвилину, тони серця послаблені. В легенях дихання з жорстким відтінком. Живіт м’який, при пальпації помірна болючість в правому підребер’ї.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Визначте заходи невідкладної допомоги.

8. Хворий Л., 38 років, робочий нафтопереробного заводу з виробництва бензолу, стаж – 17 років. Поступив в гематологічне відділення зі скаргами на нездужання, носові кровотечі і крововиливи на шкірі. Загальний стан хворого середньої важкості, шкіра і слизові оболонки бліді. Симптом джгута і проба Нестерова позитивні. Пульс 88 уд. за хв. Серце розширене вліво, систолічний шум на верхівці, в легенях дихання везикулярне. Живіт м’який, неболючий, печінка і селезінка не збільшені. Аналіз крові: ер. 2,3 х 1012 /л, кольор. показник 1,0, гемоглобін 78 г/л, ретикулоцити 0,9%, тромбоцити 9,2 х 109 /л, лейк. 2,9 х 109/л, ШОЕ -14 мм/год. Осмотична стійкість еритроцитів макс. 0,36, мінім. – 0,56.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Виділить провідні синдроми.

3. Призначтелікування. ЛТЕ.

9. Чоловік 28 років, закінчив поліграфічний технікум. При оформленні на роботу в районну типографію в поліклініці пройшов попередній медичний огляд, при якому виявлені функціональні розлади центральної нервової системи (неврастенія) і хронічний коліт.

ЗАПИТАННЯ:

1.Чи може хворий працювати на виробництві, де є контакт зі свинцем?

2. Що таке попередні і періодичні медогляди, мета їх проведення.

3. Організація проведення профоглядів на підприємствах, документація.

10. Хворий Р.,52 роки працює електрозварювальником в цеху з поганою витяжкою протягом 15 років. Зварює металічні конструкції, користується звичайними електродами.

Скаржиться на помірну задишку при значному фізичному навантаженні, періодично турбує кашель. Хворим себе не вважає, обстежений при проведенні періодичного медогляду.

При огляді загальний стан хворого задовільний. Межі серця в нормі, тони чисті. Перкуторно над легенями визначається легеневий звук з коробковим відтінком, аускультативно – сухі свистячі хрипи на всьому протязі легень.

На рентгенограмі – дифузне підсилення і деформація легеневого малюнку з великою кількістю, більше в середніх частках, дрібнозернистими ущільненнями. Корені легень розширені, тяжисті. ЖЕЛ дещо знижена.

ЗАПИТАННЯ:

1.Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність (ЛТЕ).

11. Хворий Д., 42 роки. Працює 15 років забійником в шахті, в минулому році переведений на роботу слюсаря механічного цеху. Скаржиться на загальну слабість, задишку при фізичній роботі, кашель з харкотинням , колючий біль в правому боці грудної клітки, пітливість, загальну слабість, підвищену температуру до 37,5С. Хворіє біля року, захворювання почалось поступово з вище перерахованих скарг. Загальний стан хворого задовільний, температура тіла 37,6°С. Межі серця в нормі, тони чисті. Перкуторно над легенями – легеневий звук з коробковим відтінком. Дихання жорстке, розсіяні сухі хрипи, справа на верхівці прослуховуються дрібнопухирчасті хрипи. Органи черевної порожнини без особливостей.

Ан. крові: ерит. 4,8х1012/л., лейк. 9,2х109/л. ШОЕ 32 мм/год. Рентгенологічно: легеневий малюнок підсилений, в середніх і нижніх відділах легень визначаються дрібнозернисті утворення. Корені легені розширені, тяжисті. Справа в верхньому відділі – вогнище інфільтрації 3 х 4 см.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність .

12. Хворий М., 56 р., працював 20 років кріпильником в шахті. Скаржиться на виражений кашель з виділенням харкотиння, задишку при незначному фізичному навантаженні і в спокої, біль в грудній клітці. Хворіє 12 років, Захворювання почалось, з кашлю і задишки при фізичному навантаженні, лікувався амбулаторно. За останні 3 роки стан хворого погіршився. Загальний стан середньої важкості, шкірні покриви ціанотичні, на гомілках пастозність. Пульс – 92 уд. :за хв., серце розширене більше вправо, тони послаблені, грудна клітка розширена в передньо-боковому розмірі. Перкуторно над легенями – коробковий звук, при аускультації над легенями прослуховуються сухі свистячі хрипи, в нижніх відділах – застійні дрібнопухирчасті хрипи.

Спірографія – виражене зниження ЖЕЛ.

ЕКГ – правограма, дифузні зміни в міокарді.

На рентгенограмі – емфізема легень, дифузний пневмосклероз.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність

413 Хвора C., 37 років. Працює протягом14 років пакувальником на парфумерній фабриці з виготовлення пудри. Скаржиться на задишку при фізичному навантаженні сухий кашель, ниючий більі в грудях. Об’єктивно: загальний стан хворого задовільний, межі серця в нормі, тони чисті. Перкуторно над легенями – помірно виражені ознаки емфіземи, при аускультації дихання жорстке, розсіяні сухі хрипи, справа прослуховується шум тертя плеври.

Рентгенологічно:, дифузне підсилення дрібносітчастого малюнку легень з невеликою кількістю дрібних плямистих тіней, в середніх відділах легень корені дещо розширені, згладжені.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність

14. Хворий І., 37 p., працює І5 років робітником з виготовлення кам’яновугільного брикету. Скаржиться на сухий кашель, колючий біль в грудній клітці, задишку при фізичному навантаженні. Хворіє протягом 3-х років. Захворювання почалось з кашлю і задишки при фізичному навантаженні. Об’єктивно: загальний стан хворого задовільний, межі серця в нормі, тони чисті. Перкуторно над легенями визначається легеневий звук з коробковим відтінком. Дихання жорстке, поодинокі сухі хрипи.

На рентгенограмі: підсилення легеневого малюнку в нижніх, частково в верхніх відділах легень і більше в середніх відмічаються дрібнозернисті утворення (вузлики) в вигляді “снігової хуртовини”, корені легень розширені тяжисті.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність

15. Хвора С., 45 років, працює 22 роки в друкарському цеху районної типографії. Звернулася зі скаргами на постійний головний біль, зниження пам’яті, періодичне оніміння пальців рук і ніг, зниження м’язової сили в кистях, важкість і біль в правому підребер’ї. Об’єктивно: загальний стан хворої задовільний, шкірні покриви бліді, землисто-сірого відтінку, по краях ясен – темно-сіра кайма. А/Т І50 / 90 мм. рт. ст. Серце і легені без патологічних змін. Живіт звичайної форми, печінка пальпується нижче реберного краю, на 3-5 см, щільно-еластичної консистенції, край заокруглений, сигмовидна кишка дещо спазмована, при пальпації болюча.

Аналіз крові: єр. 2,6хІ0хІ2/л-, гем. 45 г/л., кольоровий показник 0,7, лейк.-5,ЗхІ0х9/л, ШОЕ 2 мм/ год.,ретикулоцитів – 4,5%.

Аналіз сечі: порфирин- 80 мкг/л.

ЗАПИТАННЯ:

1. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність

16. Хвора X.. 26 років, медсестра, доставлена в реанімаційне відділення в непритомному стані. З розповіді лікаря швидкої допомоги вияснено, що чоловік хворої прийшов зранку з нічного чергування, відкрив ключем двері і відчув запах побутового газу, в кухні на плиті була каструля з водою, яка після закипання залила камфорку, вентиль газової плити був відкритий і газ надходив в приміщення. В спальні знайшов жінку в непритомному стані.

Хвора доставлена в реанімаційне відділення. Об’єктивно: загальний стан хворої важкий, свідомість відсутня. Шкірні покриви рожевого кольору, зіниці звужені, реакція на світло відсутня. Сухожильні рефлекси різко пригнічені. Пульс 92 уд. за хв. Тони серця значно послаблені. Дихання поверхневе, часте. Органи черевної порожнини без патологічних змін.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування

17. Хворий К., 28 років, скаржиться на виражений пульсуючий головний біль, переважно у висках, головокружіння, нудоту, серцебиття, виражену загальну слабість, що підсилюється при незначному фізичному навантаженні. З анамнезу з»ясовано, що хворий після роботи у власному гаражі включив мотор і зайнявся ремонтом машини. Через декілька годин сусід знайшов його лежачим на підлозі в непритомному стані, виніс на свіже повітря, після чого хворий прийшов до свідомості. Машиною швидкої допомоги хворий доставлений в терапевтичне відділення. Загальний стан хворого середньої важкості, хворий загальмований, в контакт вступає без бажання. Шкіра і видимі слизові з рожевим відтінком. Пульс 94 уд. за хв. Межі серця в нормі, тони серця послаблені, дихання поверхневе.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Визначте об’єм медичної допомоги.

18. Хвора А., 18 років доставлена машиною швидкої допомоги в реанімаційне відділення в непритомному стані. Зі слів прибиральниці гуртожитку встановлено, що в 11.00 при прибиранні однієї з кімнат вона помітила сплячу ученицю, розбудити її не вдалось. Запідозривши недобре, прибиральниця викликала лікаря швидкої допомоги.

При огляді кімнати на столику знайдено п’ять пустих упаковок по 10 таблеток від люміналу.

Хвора лежала на ліжку непритомна. В контакт не вступає, на больові подразнення не реагує. Очні, ковтальний і сухожильні рефлекси відсутні, зіниці звужені, тонус м’язів знижений. Шкірні покрови бліді. Пульс 84 уд. за хв. Границі серця в нормі, тони послаблені. AT 90/60 мм. рт. ст. Дихання поверхневе. Органи черевної порожнини без патологічних змін.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Визначте час можливого отруєння.

3. Визначте тактику і об’єм лікувальних заходів.

19. Хворий К., 46 років, протягом 9 років працює заправником літаків, де використовується етильований бензин. Поступив в клініку зі скаргами на головний біль, підвищену втомлюваність, нервозність, гіперсалівацію. Зранку виникають паморочні стани. Сон поверхневий. При обстеженні загальний стан хворого задовільний. Відмічається асиметрія лицевої іннервації, підвищення сухожильних рефлексів, неврівноваженість в позі Ромберга. Серце і легені, органи черевної порожнини без патологічних змін.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність .

20. Хвора К., 32 роки, поступила в клініку зі скаргами на головний біль, швидку втомлюваність, поганий сон, підвищену пітливість, металевий присмак в роті, зниження пам’яті. З анамнезу встановлено, що хвора протягом 6 років працює на заводі, що виготовляє ртутно-кварцеві лампи і має контакт з металевою ртуттю. Об’єктивно: загальний стан хворої задовільний, відмічається тремор пальців витягнутих рук, стійкий червоний дермографізм, знайдені трофічні розлади – ламкість нігтів, випадіння волосся. При огляді ротової порожнини відмічається кровоточивість ясен, помірний гінгівіт. Органи грудної клітки і черевної порожнини без патологічних змін. При дослідженні крові – помірна анемія.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте лікування.

3. Визначте працездатність .

21 На третьому тижні лікування ізоніазидом, рифмпіцином, стрептоміцином і етамбутолом у хворої на інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої легені у фазі розпаду, МБТ (+), зявилося відчуття сп’яніння, шум в голові та зниження слуху.

ЗАПИТАННЯ:

1. Чим зумовлені вказані явища?

2. Визначте лікарську тактику.

22. Пацієнт М., 32 роки звернувся у перший день захворювання зі скаргами на загальне нездужання, сильний біль голови, здебільшого в лобній, висковій ділянках і ділянці надбрівних дуг, ломоту у всьому тілі, закладеність носа, світлобоязнь, біль в очних яблуках, особливо при поворотах очей, озноб. При огляді температура тіла 38,9 ⁰С. Лице гіперемійоване, ін’єкція судин склер і кон’юнктиви. Слизова оболонка м’якого піднебіння і задньої стінки глотки гіперемійована. Пульс 84 хв, АТ – 110 і 65 мм рт ст. Тони серця послаблені. Дихання часте , аускультативно в легенях жорстке дихання.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

23. До дільничого лікаря звернувся пацієнт, 45 років, зі скаргами на загальне нездужання, біль голови, різкі біль в м’язах, особливо – литкових. Хворіє 3-й день. Захворювання почалося гостро, впродовж декількох годин температура тіла підвищилася до 39 ⁰С. При огляді – обличчя одутле, гіперемічне, ін’єкція судин склер і кон’юнктив, крововилив в перехідній складці лівого ока. Герпетичні висипання на губах. Пульс відповідає температурі, АТ знижений. В легенях жорстке дихання, поодинокі сухі хрипи. Слабо позитивний симптом Пастернацького. Олігурія.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

24. До терапевта звернувся пацієнт М., 28 років, зі скаргами на загальну слабість, пронос. Повернувся з відпочинку у Криму. При огляді загальний стан середньої тяжкості. Температура 36,0 ⁰С, шкірні покриви чисті, акроціаноз. Язик сухий. Живіт м’який, неболючий. Випорожнення рясні, водянисті, без запаху і патологічних домішок.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

25. Хворого А., 14 років, турбує біль у горлі, загальна слабість, порушення носового дихання. Об’єктивно: температура 38,2 ⁰С, пульс 98 хв. Гіперемія щік, мигдалики збільшені, рихлі, з гнійними нашаруваннями. Пальпуються збільшені, неболючі задньошийні, передньошийні, підщелепні, пахові та пахвинні лімфатичні вузли. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см. Пальпується нижній полюс селезінки.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

26. Пацієнт М., 30 років, захворів поступово: з’явилась загальна слабість, нездужання, біль голови, поганий сон та апетит, підвищилася температура тіла. На 8-й день захворювання з’явилися поодинокі розеольозні висипання на животі. Об’єктивно: пацієнт блідий, температура 39 ⁰С. Пульс 84 за 1 хв, АТ 100 і 65 мм рт ст. Язик потовщений, обкладений білим нашаруванням, кінчик і краї язика червоні. Живіт здутий, пальпуються збільшені печінка та селезінка.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

27. Пацієнт П.,70 років, захворів гостро. Після вживання тушкованого м’яса і маринованих грибів з’явися біль в епігастральній ділянці, одноразове блювання, двічі були рідкі випорожнення. Згодом з’явилися сухість у роті, „туман” і „сітка” перед очима. При огляді: температура тіла 36,8 ⁰С. Птоз, мідріаз, анізокорія. Дихання часте.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

28. Пацієнт О., 39 років, звернувся до лікаря із скаргами на диплопію, порушення ковтання, слабість у верхніх і нижніх кінцівках. З анамнезу відомо, що 10 днів тому турбували біль в горлі, важкість при ковтанні, зміна голосу. За медичною допомогою звернувся вперше.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

29. Пацієнт Н., 30 років захворів гостро: з’явився озноб, підвищилася температура до 38 ⁰С, виникли повторне блювання, біль у горлі при ковтанні, у животі, крупних суглобах. На 4-й день хвороби приєднались жовтушність шкіри і склер, темний колір сечі. На обличчі, шкірі бічних поверхонь тулуба, кистях і стопах з’явились дрібно-плямисті висипання. Язик малиновий. Полімікролімфаденопатія, печінка збільшена.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

30. Пацієнт К., 27 років, занедужав через 2 дні після повернення з Індії. Захворювання почалося з проносу, випорожнення були кожні 30 хв і незабаром набули водянистої консистенції. Згодом приєдналося багаторазове блювання „фонтаном” без нудоти. Наростали загальна слабість, спрага. Самопочуття прогресивно погіршувалось і пацієнт через 10 год доставлений в інфекційне відділення у тяжкому стані. Афонія. Температура тіла 35,4 ºС. Судоми рук та ніг, шкіра синюшна, суха, холодна на дотик. Пульс на променевій артерії не визначається, тони серця послаблені. Живіт втягнутий, не болючий при пальпації, визначається шум плескоту. Анурія. При дослідженні крові: еритроцити – 9×10¹²/л, лейкоцити – 25,1×10⁹/л.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте діагноз і вкажіть причину різкого погіршення стану пацієнта.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Надайте невідкладну допомогу.

31. Пацієнт К., 57 років, поступив у клініку інфекційних хвороб зі скаргами на повторне блювання, біль в епігастрії, часті випорожнення рідкої консистенції, що нагадують багновиння, загальну слабість, підвищення температури тіла до 39,5 ⁰С. Хворіє 2-й день, захворювання пов’язує з вживанням тушкованої качки.Через годину після поступлення стан хворого раптово погіршав. У свідомості, однак загальмований, млявий, адинамічний. Температура тіла 36,9 ⁰С. Шкіра бліда, холодна на дотик, вкрита потом. Ціаноз дистальних відділів кінцівок. Пульс 120 за 1 хв, слабкого наповнення і напруги. АТ 90 і 60 мм рт ст. Індекс Альговера – 1,3. Тони серця послаблені. Дихання поверхневе, частота 30 хв. Живіт м’який, болючий в епігастрії, за ходом товстої кишки. Загальний аналіз крові: еритроцити – 3,8х10 ¹²/л, гемоглобін – 147 г/л, лейкоцити – 15,8х10 ⁹/л, еозинофіли – 0 %, мієлоцити – 2 %, паличкоядерні нейтрофіли – 25 %, сегментоядерні нейтрофіли – 65 %, лімфоцити – 7 %, моноцити – 1 %, ШОЕ – 35 мм/год.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте діагноз і вкажіть причину різкого погіршення стану пацієнта.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Надайте невідкладну допомогу.

32. Пацієнт М., 27 років, не працює. Скарги на гарячку, підвищену пітливість, загальну слабість, рідкі випорожнення, втрату маси тіла, кашель, біль в кінцівках. Захворів рік тому, коли з’явились гарячка з ознобами і пітливістю, висипання на шкірі, лімфаденопатія. Шість місяців тому випорожнення стали рідкої консистенції до 3-4 разів за добу, почало випадати волосся. Антибіотикотерапія ефекту не дала.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Надайте невідкладну допомогу

33. Пацієнт К., 29 років, вчитель поступив в інфекційне відділення на 2-й день хвороби. Захворів гостро, температура 40 ⁰С. Сильний біль голови, багаторазове блювання, світлобоязнь. Загальний стан тяжкий, свідомість затьмарена. На шкірі живота, сідниць і нижніх кінцівок зірчасті висипання. Виражена ригідність потиличних м’язів, позитивний с-м Керніга. Пульс 100 за 1 хв, тони серця послаблені. АТ 160 і 30 мм рт ст.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте діагноз.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

34. Пацієнт Н., 60 років, працюючи на дачній ділянці отримав колоту рану лівої стопи. Через 16 днів виникли тягнучий біль в ділянці жувальних м’язів і затруднення при відкриванні рота. Звернувся до стоматолога. Було видалено 5-й нижній корінний каріозний зуб зліва, однак стан погіршився, посилилився біль в жувальних м’язах і важкість при відкриванні рота. Виникли напруження і болючість м’язів потилиці.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте діагноз.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Надайте невідкладну допомогу.

35. Пацієнт С., 44 роки, доставлений в лікарню зі скаргами (зі слів родичів) на періодичні напади психомоторного збудження й агресивність. При спробі випити воду відчув спазм в ділянці глотки. Перед початком захворювання у великій кількості вживав алкоголь в родичів, до яких приїхав в гості.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте діагноз і вкажіть причину різкого погіршення стану пацієнта

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

36. Пацієнт С., 44 роки, доставлений в лікарню зі скаргами (зі слів родичів) на періодичні напади психомоторного збудження й агресивність. При спробі випити воду відчув спазм в ділянці глотки. Перед початком захворювання у великій кількості вживав алкоголь в родичів, до яких приїхав в гості.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте діагноз і вкажіть причину різкого погіршення стану пацієнта

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

37. .Пацієнтка А., 42 років, свинарка, поступила в стаціонар на 30-й день хвороби в тяжкому стані. При огляді: блідість шкірних покривів, різкий біль по ходу товстої кишки, особливо справа. Кал напівсформований, смердючий кровянисто-слизовий, в якому є грудки гною.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Диференціальний діагноз.

38. Пацієнтка С., 44 роки, протягом 6 місяців отримувала багаторазові парентеральні ін’єкції з приводу бронхіальної астми. Поступово зник апетит, почали турбувати слабість, артралгії, потім потемніла сеча, з’явилась жовтяниця. Об’єктивно: шкіра і склери іктеричні, температура тіла 37,0 ⁰С, пульс 68 за 1 хв, АТ 115 і 70 мм рт ст. Печінка +4см, селезінка +1см. У загальному аналізі крові: лейкоцити 3,6х10⁹/л, з них 52 лімфоцитів, ШОЕ 6 мм/год, активність АлАТ підвищена в 10 разів.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте діагноз.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Надайте невідкладну допомогу.

39. Пацієнт К., 15 років, захворювання почалося з підвищення температури тіла до 37,8 ⁰С. Лікувався під наглядом дільничного лікаря з діагнозом „Грип”. На 5-й день хвороби температура тіла залишалася на попередніх цифрах, з тяжкістю почав відкривати очі. При огляді: загальний стан хворого задовільний, спостерігається набряклість обличчя, виражений кон’юнктивіт з плівчастими нашаруваннями. Зернистість і гіперемія задньої стінки глотки.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

40. Пацієнтка С., 44 роки, звернулася до лікаря зі скаргами на біль і наявність висипань на грудній клітці справа. Хворіє 3-й день, спочатку відмітила печію і біль у грудній клітці справа, в наступний день – висипання. При огляді: температура тіла 37,8 ⁰С. За ходом V–VI міжреберних проміжків справа на гіперемійованій шкірі група пухирців заповнених прозорим вмістом.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Надайте невідкладну допомогу.

41. Пацієнтка С., 44 роки, поступила в клініку на 2-й день хвороби зі скаргами на гарячку, озноб, біль голови, пекучий біль і почервоніння лівої гомілки; температура тіла 38,7 ⁰С, на лівій гомілці і стопі зливна еритема з чіткими контурами. Краї еритеми нерівні. При пальпації шкіра тістуватої консистенції.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Надайте невідкладну допомогу.

42. У хворого С., 44 років, протягом тижня кожні 48 годин заявлялися напади лихоманки. Температура тіла підвищувалась до 40 ⁰С, зниження її через 3-4 години супроводжувалось рясним потовиділенням. Погіршився апетит, з’явилась загальна слабість. Шкіра бліда, збільшені печінка та селезінка.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу.

3. Надайте невідкладну допомогу.

43. Пацієнт, 45 років, захворів гостро 10.01.2013 р. Раптово підвищилась температура тіла до 39 ⁰ С, задишка в спокої, кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння. Об’єктивно: над верхньою часткою правої легені притуплення, дихання бронхіальне, множинні звучні вологі хрипи. Кров: лейк.- 15,0 . 10⁹/л, ШОЕ – 55 мм/год. Рентгенологічно: справа у верхній частці масивне негомогенне затемнення з ділянками просвітлень, зліва, біля кореня вогнища малої інтенсивності. В харкотинні МБТ (+) методом бактеріоскопії і посіву, стійкі до стрептоміцину.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте лікування в інтенсивній фазі (препарати добова доза, тривалість).

44. При влаштуванні на роботу в серпні 2012 р. у жінки 35 років під час флюорографічного обстеження на верхівці правої легені виявлені дрібні вогнища малої інтенсивності з нечіткими контурами. На протязі останніх 2-х місяців відмічає підвищену втомлюваність, пітливість, зниження апетиту. Кашлю немає.

ЗАПИТАННЯ:

1.Про яке захворювання можна думати, сформулюйте попередній діагноз;

2. Визначте план обстеження.

45. Пацієнт В., 52 роки. Госпіталізований 5.04.2013 р. в тубдиспансер. Зміни в легенях виявлені при профогляді. Хворим себе не вважає, раніше нічим не хворів. Рентгенологічно – з обох сторін в верхніх частках на фоні фіброзу і пневмослекрозу поліморфні вогнища, поодинокі кальцинати, справа над ключицею тонкостінні порожнина до 3 см. в діаметрі. В харкотинні методом бактеріоскопії МБТ (-), методом посіву 5-10 колоній чутливі до антибактеріальних препаратів І ряду.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте лікування в інтенсивній фазі.

46. Пацієнт 50 років, захворів на туберкульоз у 2010 році. Лікування неефективне, каверна не закрилась, від операції відмовився. Поступив у лютому 2013 р. із скаргами на кашель, задишку при фізичному навантаженні, періодичне підвищення температури тіла. Об’єктивно: перкуторно притуплення на всьому протязі правої легені. Справа в підключичній ділянці дихання бронхіальне, вислуховуються вологі різнокаліберні хрипи. На рентгенограмі: права легеня звужена, негомогенно затемнена, на цьому фоні дві каверни розміром 3 і 4 см з товстими стінками. Зліва в нижньому відділі вогнищеві тіні з нечіткими контурами. Серцево-судинний пучок зміщений вправо. В харкотинні МБТ (+) методом бактеріоскопії і посіву, стійкі до ізоніазиду і стрептоміцину.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

47. Пацієнт 38 років. Зміни в легенях виявлені при профілактичному флюорографічному обстеженні (7.03.2013 р.). Скарг не пред’являє. При перкусії і аускультації легень патологічних змін не виявлено. На рентгенограмі справа в 6-му сегменті виявлена тінь округлої форми з чіткими контурами, негомогенна, діаметром 4 см. В оточуючій легеневій тканині поодинокі вогнищеві тіні середньої інтенсивності, незначний фіброз. Проба Манту – папула 22 мм. Аналізи крові і сечі без змін. В мокротинні МБТ не виявлені методом бактеріоскопії і посіву.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Який метод лікування необхідно застосувати , якщо через 4 місяці лікування розміри тіні стабільні?

48. У 5-ти річної дитини (28.02.2013) вперше позитивна реакція на пробу Манту з 2 ТО – 7 мм. Скарги на знижений апетит, загальну слабість, покашлювання. Над легенями – значне притуплення справа парастернально від П до ІУ міжребер’я, ослаблене везикулярне дихання в підключичній ділянці. Рентгенологічно: справа в 3-му сегменті інфільтративна тінь, яка переходить в широкий інфільтрований корінь легені. Аналіз крові: лейк. – 8,0 .10 ^9/л , ШОЕ – 20 мм/год. В харкотинні МБТ (-) методом бактеріоскопії і посіву.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте лікування в інтенсивній фазі (препарати, добові дози, тривалість).

49. Чоловік 40 років, не працює, 4 роки тому вийшов з місць позбавлення волі, останнє профілактичне флюорографічне обстеження 4 роки тому. При звернені в поліклініку обстежений флюорографічно, виявлено фіброзно-кавернозний туберкульоз правої легені. Госпіталізований в протитуберкульозний диспансер.

ЗАПИТАННЯ:

1. Оцініть якість виявлення, обґрунтуйте своє заключення.

2. Які фактори ризику захворювання на туберкульоз є у хворого?

3. Як часто необхідно було проводити профілактичне флюорографічне обстеження хворому, хто за це відповідає?

49. Пацієнт В., 68 років, поступив на стаціонарне лікування 02.02.2012 р. Скаржиться на тупий біль в ділянці правої лопатки, кашель з виділенням харкотиння з домішками крові, пітливість, задишку при незначному фізичному навантаженні. Вважає себе хворим протягом 3 місяців. Об’єктивно: над верхнім відділом правої легені вкорочення перкуторного звуку, вологі друбноміхурцеві хрипи після покашлювання. На оглядовій рентгенограмі негомогенне затемнення верхньої частки правої легені, в центрі якого деструкція до 2-х см. В лівій легені в язичкових сегментах вогнища малої інтенсивності. В харкотинні МБТ (+) методом бактеріоскопії і посіву, чутливі до АМБП.

ЗАПИТАННЯ:

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Схема інтенсивного етапу лікування.

50. Пацієнт 35 років. Захворювання почалося гостро, 25.12.12 – підвищення температури тіла до 39 ⁰ С, кашель з виділенням харкотиння слизового характеру, біль в грудній клітці справа. Протягом тижня лікувався амбулаторно, отримував антибіотики широкого спектру дії, стан не поліпшився. На рентгенограмі на всьому протязі обох легень, більше у верхніх відділах, множинні вогнища різної величини з нечіткими контурами і тенденцією до злиття. В нижньому відділі правої легені від ІУ ребра до діафрагми гомогенне затемнення з косою верхньою межею, перкуторно над цією ділянкою тупість, дихання не прослуховується.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворого.

51. Пацієнт К. Поступив у березні 2013 р. Скарги на сильний головний біль, нудоту, блювання, яка не приносить полегшення, загальну слабість, Т до 39 ⁰ С протягом 3-х тижнів. Пацієнт лежить на правому боці, голова закинута назад, птоз лівої повіки, асиметрія обличчя, зглаженість носогубної складки. Рентгенологічно на всьому протязі обох легень, але більше у верхніх відділах множинні вогнища різних розмірів з нечіткими контурами і тенденцією до злиття. Корені структурні.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

52. Дитина 5-ти років ( вага 20 кг) поступила у січні 2013 р. з симптомами інтоксикації. У матері діагностована відкрита форма туберкульозу легень. На рентгенограмі: справа збільшені бронхопульмональні лімфатичні вузли з нечіткими контурами. В аналізі крові дитини ШОЕ- 31 мм/год. Проба Манту з 2 ТО – папула 18 мм. В промивних водах бронхів МБТ (–) методом бактеріоскопії і посіву.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. План І етапу лікування.

53. Пацієнт 32 років. Скарг не пред’являє. При перкусії і аускультації патологічних змін бронхолегеневої системи не виявлено. 17.05.2013 р. На рентгенограмі зліва під ключицею група вогнищевих тіней без чітких контурів, малої інтенсивності Проба Манту з 2 ТО- папула 11 мм. В харкотинні МБТ (-) методом бактеріоскопії і посіву.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. План І і П етапу лікування.

54. Пацієнт 40 років, поступив у квітні 2013 р. із скаргами на кашель з виділенням харкотиння, підвищену температуру тіла до 38 ⁰ С. Хворіє тиждень. Аналіз крові: лейк. – 15,1 . 10 ⁹ /л, ШОЕ – 42 мм/год. В харкотинні МБТ (–) методом бактеріоскопії і посіву. На рентгенограмі: в верхніх частках обох легень вогнищеві тіні без чітких контурів, малої інтенсивності, зліва під ключицею вогнища зливного характеру з множинними просвітленнями розміром 1-2 см.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

55. Пацієнт Л., 45 років, захворів гостро в січні 2013 р. Скарги на загальну слабість, Т до 39 ⁰ С, сухий кашель, задишку, захриплість голосу, головний біль, блювання. Об’єктивно: перкуторно над легенями тимпаніт, дихання везикулярне, хрипів не чути. Позитивні симптоми Керніга і Брудзінського. На рентгенограмі: на всьому протязі обох легень, починаючи з верхівок, множинні вогнища розміром 1-2 мм малої інтенсивності з нечіткими контурами. В аналізі крові: лейк.- 14,5 . 10 ⁹/л, ШОЕ – 25 мм/год.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

56. Чоловік 55 років, проживає з дружиною, хворою на фіброзно-кавернозний туберкульоз, захворів поступово, протягом 1 місяця турбує загальна слабість, поганий апетит, Т ⁰ спочатку субфебрильна, пізніше до 39 ⁰ С, біль у грудній клітці справа, задишка. Госпіталізований 10.01. 2012 р. Об’єктивно: права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Над правою легенею перкуторно притуплення від середини лопатки вниз, там же дихання ослаблене. На рентгенограмі справа від ІУ ребра донизу гомогенна тінь з косим верхнім контуром.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

57. Пацієнт М., 4 роки тому хворів на туберкульоз правої легені, лікування було ефективним. В даний час скарги на кашель, слабість, температура тіла 37,5 ⁰ С, пітливість вночі. Перкуторно дихання везикулярне, хрипів не чути. Справа у верхній частці негомогенне затемнення з доріжкою до кореня, на фоні затемнення порожнина до 2 см. В харкотинні методом бактеріоскопії МБТ (-), методом посіву виявлено 3-4 колонії, чутливі.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

58. У дитини 4-х років реакція на пробу Манту з 2 ТО – папула 18 мм. Вакцинована в пологовому будинку. В 3 роки реакція на туберкулін – 5 мм.

ЗАПИТАННЯ:

1. Визначте природу позитивної реакції на туберкулін.

2. Визначте тактику лікаря стосовно дитини.

59. У хлопчика у 4, 5 років проба Манту з 2 ТО – папула 7-14 мм. В 6 років папула діаметром 12 мм. Вакцинований в пологовому будинку.

ЗАПИТАННЯ:

1. Визначте природу позитивної реакції на туберкулін.

2. На якій підставі дано висновок ?

3. Тактика фтизіатра стосовно дитини.

60. Пацієнт 50 років. 4 роки тому лікувався з приводу фіброзно-кавернозного туберкульозу правої легені, МБТ (+). В даний час скарги на задишку при незначному фізичному навантаженні. Перкуторно: справа на верхівці під ключицею притуплення, там же ослаблене везикулярне дихання. Рентгенологічно – в зменшеній верхній частці правої легені масивне негомогенне затемнення, корінь підтягнутий догори, органи середостіння зміщені вправо. В харкотинні методом бактеріоскопії МБТ +, стійкі до рифампіцину.

ЗАПИТАННЯ:

1. Сформулюйте діагноз.

61. Хвора Б., 40 років, поступила у приймальне відділення лікарні зі скаргами на виражену задишку, колючий біль під лопаткою з лівої сторони, пропасницю, сильний сухий кашель з відходженням незначної кількості харкотиння слизистого характеру, підвищення температури тіла до 39,5 С, головний біль, виражену загальну слабість. Захворіла гостро після гострої вірусної інфекції, якій передувало значне переохолодження. Об’єктивно: загальний стан важкий. Свідомість загальмована, пацієнтка малоконтактна. Шкірні покриви бліді з гіперемією щік, акроціаноз. Температура тіла 39,7 С. ЧСС 115 за 1 хв. ЧД 35 за хв. АТ 90/55 мм рт. ст. Аускультативно діяльність серця ритмічна, тахікардія, тони послаблені. При огляді ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. При пальпації визначається посилення голосового тремтіння зліва в нижніх відділах. Над легенями зліва в нижніх відділах до рівня ІІІ ребра перкуторний звук вкорочений, там же прослуховується послаблене дихання, крепітація, звучні вологі дрібноміхурчасті хрипи. На рентгенограмі ОГП на фоні посиленого легеневого рисунку визначається масивна негомогенна інфільтрація нижньої частки зліва.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги та план лікування.

62. До приймального відділення лікарні звернувся пацієнт А., 50 років, зі скаргами на багаторазові напади ядухи впродовж останньої доби, особливо на видосі, які супроводжуються виснажливим сухим кашлем, почащеним серцебиттям В анамнезі – бронхіальна астма впродовж 10 років, ліки приймає нерегулярно. При огляді встановлено: хворий в свідомості, адекватний, загальний стан хворого середньої важкості, вимушене положення тіла з фіксацією плечового поясу та участю в акті дихання допоміжної дихальної мускулатури, множинні дистанційні сухі свистячі хрипи. Акроціаноз. Шкіра волога, бліда. ЧД 31 за хв., ЧСС 98 за хв. АТ 130/90 мм рт. ст. Аускультативно діяльність серця ритмічна, тахікардія, тони послаблені. В легенях аускультативно жорстке дихання з подовженим видихом і сухі розсіяні хрипи. Зі сторони органів абдомінальної порожнини патології не виявлено. При пікфлоуметрії ПШВ 70 % від належного.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

63. До приймального відділення лікарні звернулась хвора К., 45 років, зі скаргами на виражений напад ядухи, що не купується багаторазовими інгаляціями сальбутамолу та супроводжуються задишкою, виснажливим сухим кашлем, почащеним серцебиттям В анамнезі – бронхіальна астма впродовж 15 років, ліки приймає нерегулярно. При огляді встановлено: пацієнтка збуджена, дратівлива, що періодично змінюється періодами апатії, загальний стан хворої важкий, виражена задишка, вимушене положення тіла з фіксацією плечового поясу та участю в акті дихання допоміжної дихальної мускулатури. Ціаноз з ознаками венозного застою (набряклі шийні вени, одутлість обличчя). Шкіра волога. ЧД 38 за хв., ЧСС 120 за хв. АТ 100/70 мм рт. ст. Аускультативно діяльність серця ритмічна, тахікардія, тони послаблені. В легенях аускультативно жорстке дихання з подовженим видихом і сухі розсіяні хрипи, в нижніх відділах дихання не вислуховується («німа легеня»). Зі сторони органів абдомінальної порожнини патології не виявлено. При пікфлоуметрії ПШВ 60 % від належного.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

64. Хворий К. 59 р. скаржиться на блювання кров’ю, тяжкість в правому підребер’і, слабкість. Зловживав алкоголем. Хворіє з 40-річного віку, коли вперше виникла жовтяниця. При огляді: шкіра та видимі слизові жовтушні. На шкірі передньої грудної клітки “судинні зірочки”. Зниженого живлення. Діяльність серця ритмічна, тони ослаблені, систолічний шум над усіма точками, живіт збільшений в об’ємі, спостерігається “голова медузи”, випинання пупка, асцит. Край печінки гострий, неболючий, щільний, на 3 см виступає з під краю реберної дуги, селезінка значно збільшена, неболюча при пальпації. Заг. ан. крові: Hb – 80 г/л, лейкоцити – 3·10⁹/л, тромбоцити – 85·10⁹/г.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

65. Хворий 38 років був доставлений у відділення бригадою “швидкої допомоги”. Об-но: свідомість відсутня; “печінковий” запах з рота; велике і гучне дихання (типу Куссмауля). Пульс – 120 за 1 хвилину. АТ-90/50 мм рт.ст. Температура – 39.5 С Шкіра і слизові оболонки жовті, петехіальні крововиливи. Язик малиновий, сосочки згладжені. Живіт збільшений, “жаб’ячий”. Асцит. Печінка – на 9 см нижче від реберної дуги, щільна, край – гострий. Селезінка збільшена. Ан.крові:ер-2,5х10¹²/л; лейк-15,2х10⁹/л, ШОЕ-10 мм/год. Глюкоза – 2 ммоль/л. Протромбіновий індекс-40%, білірубін загальний-320 мкмоль/л, АсАТ-3,2Од/л, АлАТ – 5,2 Од/л .

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

66. Хворий К., 37 років, який страждає на цукровий діабет останні 14 років, під час відрядження помітив слабкість, почащення сечопуску, спрагу, сухість у роті, головний біль, сонливість. Незабаром приєдналися нудота, блювання, задишка, зростаючий біль у животі. З підозрою на “гострий живіт” госпіталізований до хірургічного відділення, де знепритомнів. Дихання шумне, шкіра суха, гіпотонія м’язів, з рота – запах квашених яблук.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

67. Хвора Р., 42 років доставлена до лікарні машиною швидкої допомоги в тяжкому стані. Зі слів чоловіка, хворіє на хворобу Аддісона. Постійно приймала 10 мг преднізолону. Протягом тижня препарат не отримувала, тому що з’явився біль в ділянці шлунку, погіршився апетит. Напередодні не їла в зв’язку з нудотою та блюванням. Хвора в сопорозному стані. Шкіра та слизові гіперпігментовані. Тургор шкіри та м’язів знижений. Тони серця приглушені, тахікардія, АТ-60/40 мм рт.ст., ЧСС-108/хв. Натрій крові – 128 ммоль/л, калій – 5.8 ммоль/л.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

68. Хворому К., 62 років, який знаходився на лікуванні в палаті інтенсивної терапії кардіологічного центру університетської лікарні з приводу гострого інфаркту міокарда з метою проведення черезшкірного коронарного втручання виконано коронарографію. Через 3 доби після операції стан пацієнта різко погіршав. Скарги на зменшення виділення сечі, нудоту, сухість в роті, парестезії, перебої в роботі серця, задишку. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, частота дихання – 24/хв., пульс – 58/хв., АТ 130/80 мм рт.ст. Діяльність серця ритмічна, тони послаблені. Над легенями – везикулярне дихання, в нижніх відділах дещо послаблене. Пастозність гомілок, стоп. Діурез – 300 мл/добу. На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада І ступеня, високі загострені зубці Т.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

69. Хворий 35 років доставлений власним транспортом у супроводі родичів у приймальний покій міської лікарні швидкої допомоги. Скарги на нестерпний біль у попереку, який іррадіює у праву пахову ділянку , калитку, нудоту, блювоту, озноб. Зазначена симптоматика з’явилась раптово, близько двох годин тому, без видимої причини, інтенсивно наростала. При огляді хворий неспокійний, вкритий холодним потом, живіт напружений. Пульс – 90/хв., АТ – 140/90 мм рт.ст. Незначна болючість у правій здухвинній ділянці при пальпації. Симптом Пастернацького справа – різко позитивний. Дизурія.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

70. Хвора К., 62 років, звернулась за медичною допомогою до сімейного лікаря амбулаторії загальної практики-сімейної медицини з скаргами на болі в горлі, порушення ковтання, переймоподібний біль та здуття живота, підвищення температури тіла до 39,0 ºС, блювоту. З анамнезу відомо, що хвора страждає вузловим гіпертиреоїдним зобом, протягом 2-х років приймає мерказоліл. Різке погіршання самопочуття відмічено в останній тиждень, періоди лихоманки спостерігались близько 1-2 місяців. Об’єктивно: загальний стан важкий, блідість шкірних покривів, на слизовій ротової порожнини, мигдаликах та яснах – виразки. Частота дихання – 22/хв., пульс – 92/хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Діяльність серця ритмічна, тони ослаблені. Над легенями – везикулярне дихання, поодинокі сіхі і вологі хрипи. Живіт м’який, піддутий, болючий в ілеоцекальній ділянці. Печінка та селезінка не збільшені. Ан. крові: ер.-3,2х10¹²/л, Hb-102 г/л, лейк-0,5х10⁹/л, п-1 %, с-28 %, л-56 %, м-5 %, ШОЕ 26 мм/год. Тр-100х10⁹/л.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги

71. Хворий С., 45 років, госпіталізований в хірургічне відділення з діагнозом: Виразкова хвороба шлунка, шлунково – кишкова кровотеча. При огляді: стан важкий, свідомість збережена, АТ 110/65 мм рт. ст., Пульс – 100 уд/хв., в загальному аналізі крові: еритроцити 1,97х10¹², Hb 59 г/л, Ht 0,23, КП 0,9, ШОЕ 36 мм/год, група крові А(В)Rh(-).

З приводу постгеморрагічної анемії з перелито 200 крові А(В)Rh(+). Під час гемотрансфузії з’явилися: озноб, біль в попереку, за грудиною, нудота. Об’єктивно: шкіра бліда, холодна, волога, дихання шумне з затрудненим видихом. Пульс – 110 уд/хв., АТ-80/60 мм.рт.ст. Виділилася сеча чорного кольору. Яке ускладнення виникло у хворого?

ЗАПИТАННЯ:

1. Яке ускладнення гемотрансфузії виникло у хворого?

2. Які зміни в лабораторних аналізах слід очікувати у пацієнта?

3. Невідкладна допомога при даному патологічному стані.

72. Хворий, 54 роки, понад 10 років хворіє на гіпертонічну хворобу, скаржиться на сильний головний біль, нудоту, блювання, загальну слабкість. В день захворювання розфасовував і вантажив мішки з хлорофосом та поліхлорпіненом. Обличчя гіперемоване. Зіниці дещо розширені. Пульс 98 за хв. AT-190/120 мм рт.ст. Межі серця розширені вліво. Тони серця приглушені, над верхівкою систолічний шум, акцент II тону над аортою. Дихання везикулярне. Органи черевної порожнини без особливостей. Симптомів органічного ураження ЦНС не виявлено.

ЗАПИТАННЯ:

1. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз

2. Вкажіть найбільш ймовірні зміни на ЕКГ та ЕхоКГ у даного пацієнта

3. Визначте заходи невідкладної медичної допомоги даному хворому

73. В приймальне відділення доставлено хворого М., 63 років, який тривалий час страждав помірною артеріальною гіпертензією і не отримував адекватної терапії, на тлі раптового підвищення артеріального тиску до 210/110 мм.рт.ст. з’явився гострий стискаючий біль за грудиною, який віддавав у міжлопаткову ділянку та супроводжувався порушеннями серцевого ритму(екстрасистолія) і почуттям недостатності повітря. Об’єктивно: хворий з надмірною вагою, гіперемія шкіри. Тони серця достатньої звучності, систолічний шум над аортою. ЧСС 88/хв, аритмічний, АТ 220/120 мм.рт.ст. На ЕКГ відзначається елевація сегменту ST в V2 –V4 на 2 мм, поодинокі шлуночкові екстрасистоли.

ЗАПИТАННЯ:

1. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз

2. Призначте план обстеження даного пацієнта та вкажіть основні ймовірні зміни в результатах цих обстежень

3. Визначте заходи невідкладної медичної допомоги та призначте лікування згідно протоколу ведення хворих з даною патологією.

74. У хворої М., 60 років, з тахісистолічною формою фібриляції передсердь під час прибирання квартири раптово з’явилися задишка, гострий біль у лівій половині грудної клітки, посиніння верхньої половини тулуба. Під час аускультації в другому міжребровому проміжку зліва — шум Грехема Стілла. ЕКГ: синдром SI-QIII.

ЗАПИТАННЯ:

1. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз

2. Призначте план обстеження даного пацієнта та вкажіть основні ймовірні зміни в результатах цих обстежень

3. Визначте заходи невідкладної медичної допомоги.

75. Хворий А., 60 років, cкаржиться на інтенсивні болі тиснучого характеру за грудиною з іррадіацією у ліву лопатку та нижню щелепу. Біль тривалий, не знімається нітрогліцерином. Об`єктивно: хворий збуджений, акроціаноз, холодний піт. Аускультативно – тахікардія, приглушеність тонів. Артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. ЕКГ- комплекси QS та підйом S–T вище ізолінії в І, аVL,V1,V2,V3,V4.

ЗАПИТАННЯ:

1. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз

2. Призначте план обстеження даного пацієнта та вкажіть основні ймовірні зміни в результатах цих обстежень

3. Визначте заходи невідкладної медичної допомоги.

76. Хворий П., 58 років скаржиться на ядуху, кашель з виділенням рожевого харкотиння, яке піниться, відчуття нестачі повітря, страх смерті. Об’єктивно: ортопное. Шкіра бліда, акроціаноз, холодний липкий піт. Дихання жорстке, в нижньо-задніх відділах з обох сторін – вологі дрібно та середньо пухирчасті хрипи. ЧД – 40/хв. Тони серця різко приглушені. Вислуховується ритм галопу.

ЗАПИТАННЯ:

1. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

2. Призначте план обстеження даного пацієнта та вкажіть основні ймовірні зміни в результатах цих обстежень

3. Визначте заходи невідкладної медичної допомоги.

77. У відділення інтенсивної терапії поступила жінка 68 років з діагнозом : гострий трансмуральний передньобоковий інфаркт міокарда. На 3 день хвороби стан хворої різко погіршився, з’явився різкий ціаноз обличчя, набухання шийних вен, через 2 хвилини настала зупинка дихання, протягом декількох хвилин наступила смерть. На ЕКГ зареєстровано затухаючий ідіовентрикулярний ритм з деформованими шлуночковими комплексами. При пункції порожнини перикарду виявлено кров. Спроби кардіостимуляції були неефективними. Проведення реанімаційних заходів успіху не дало.

ЗАПИТАННЯ:

1. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

2. Визначте заходи невідкладної медичної допомоги в ситуації, яка склалася.

3. Яка основна причина смерті даної пацієнтки?

78. Хворий С., 49 років звернувся до лікаря зі скаргами на виражений біль у першому плюсне- фаланговому суглобі правої стопи, який виник раптово вночі після святкування дня народження. При огляді пацієнт підвищеного живлення, температури тіла 37,2 С. АТ 135 і 85 мм рт ст., пульс 80 хв. Тони серця ритмічні. Перший плюсне-фаланговий суглоб правої стопи припухший , шкіра над ним гіперемована з синюшним відтінком, рухомість в ньому обмежена, виражена болючість при пальпації.

ЗАПИТАННЯ:

1. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз

2. Призначте план обстеження даного пацієнта та вкажіть основні ймовірні зміни в результатах цих обстежень

3. Визначте заходи невідкладної медичної допомоги.

79. Хвора 19 років, хворіє протягом року системним червоним вовчаком. Після перенесеного грипу стан різко погіршився. Об’єктивно: стан важкий, яскравий рум’янець щік. Збільшення підщелепних лімфовузлів. Припухлість колінних, ліктьових, гомілковоступневих суглобів. Пульс – 118/хв., АТ – 90/50 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. У легенях на тлі жорсткого дихання поодинокі сухі хрипи. Аналіз крові: Ер – 2,8×1012/л, Л – 3,2×109 /л, Тр – 90×109 /л, ШОЕ – 69 мм рт ст. Аналіз сечі: білок – 5 г/л, Л – 6-8 в п/з., Ер – 15-20 в п/з., гіалінові циліндри – поодинокі в п/з.

ЗАПИТАННЯ:

1. Який стан виник у хворої?

2. Визначте заходи невідкладної медичної допомоги.

3. Які профілактичні заходи потрібно викорсистовувати для запобігання виникненню даного стану?

80. Хворий Г., 36 років, поступив у приймальне відділення лікарні зі скаргами на виражену задишку, колючий біль під лопаткою з правої сторони, пропасницю, сильний сухий кашель з відходженням незначної кількості харкотиння слизистого характеру, підвищення температури тіла до 40 С, головний біль, виражену загальну слабість, зменшення кількості сечі за останню добу. Захворів гостро після значного переохолодження. В анамнезі – куріння впродовж 15 років. Об’єктивно: загальний стан важкий, пацієнт зниженого живлення. Свідомість загальмована, пацієнт мало контактний. Шкірні покриви бліді, акроціаноз. Температура тіла 39,7 С. ЧСС 120 за 1 хв. ЧД 34 за хв. АТ 90/50 мм рт. ст. Аускультативно діяльність серця ритмічна, тахікардія, тони послаблені. При огляді права половина грудної клітки відстає в акті дихання. При пальпації визначається посилення голосового тремтіння справа в нижніх відділах. Над легенями справа в нижніх відділах до рівня ІІІ ребра перкуторний звук вкорочений, там же прослуховується послаблене дихання, крепітація, звучні вологі дрібноміхурчасті хрипи. На рентгенограмі ОГП на фоні посиленого легеневого рисунку визначається масивна негомогенна інфільтрація нижньої частки справа.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обґрунтуйте ймовірний діагноз.

2. Призначте необхідний план обстеження для верифікації діагнозу.

3. Вкажіть алгоритм надання невідкладної допомоги та план лікування.

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ

1. Відповіді:

Діагноз. Бісеноз I ст. ДН I ст.
Лікування. Офлоксацин, діазолін, кофекс, відхаркуючи мікстура, алое, фізпрцедури – інгаляції, мікрокліматотерапія.
ЛТЕ. Перевести на іншу роботу.

2. Відповіді:

Виділити синдроми. Синдром ураження центральної системи і гематологічних змін.
Має зв’язок
Обстеження. Загальний аналіз крові, тромбоцити, коагулограма, біохімічний аналіз крові – креатинін, сечовина, білірубін, АСТ, АЛТ, загальний аналіз сечі – білок, лейкоцити, еритроцити, консультація невропатолога.

3. Відповіді:

Діагноз. Пневмоконіоз від органічного пилу «фермерська легеня»

2. ЛТЕ. Вирішити питання працевлаштування, бажано перевести на іншу роботу.

4. Відповіді:

Діагноз. Хронічна інтоксикація свинцем середнього ступення важкості.
Лікування. тетацин кальцію 20% – 10,0 на 5% глюкозі довенно протягом 3 днів потім 3 дні перерва і повторюється введення тетацину кальцію 3 дні, вітамінотерапія.
ЛТЕ. Експертизи по професійному захворюванні не потребує, так як на виробництві не працює.

5. Відповіді:

Діагноз. Хронічна інтоксикація свинцем середньої важкості. Свинцева коліка.
Лікування. тетацин кальцію 20% – 10,0 на 5% глюкозі внутрішньовенно по схемі: 3 дні вводити потім 3 дні перерва послідуючі 3 дні тета цин кальцію в/в і так 3-4 курси, діротон 10 мг. 2 рази, спазмолітини – но-шпа, платифілін, вітамінотерапія
ЛТЕ. призначається інвалідність III групи, або переведення на іншу роботу в залежності від ефективності лікування

6. Відповіді:

Діагноз. Хронічна інтоксикація свинцем легкий перебіг.
Лікування. Пеніцеламід 150 мг. 3 рази на добу, вітамінотерапія.
Профілактика. Використання індивідуальних засобів захисту – респіратори.

7. Відповіді:

Діагноз. Гостре отруєння бензолом.
Невідкладна допомога: оксигенотерапія, реополіглюкін, реосорбілакт 400,0, 5% глюкоза 200% в/в з вітаміном С 5% – 6.0, вітамінотерапія.

8. Відповіді:

Діагноз. Хронічна інтоксикація бензолом середнього ступеня важкості.
Ведучий синдром. Гематологічний – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Лікування. Дезинтоксикацій на терапія – реополіглюкін, реосорбілакт, 5% глюкоза, переливання крові, тромбоцитарної маси.
ЛТЕ. Призначається інвалідність II групи.

9. Відповіді:

Не може – виявленні при медичному огляді хронічний коліт і невростенія є проти показанням до контакту з свинцем.
Попередній медичний огляд проводиться при поступленні на роботу, періодичні – в процесі роботи 1 раз в 3-6 і 12 місяці в залежності від специфіки виробництва. Санітарну книжку, крім того інженером по техніці безпеки ведеться журнал де реєструються всі дані за працюючими.

10. Відповіді:

Діагноз. Хронічна інтоксикація свинцем середньої важкості.
Лікування. Тетацин кальцію 20% – 10,0 на 5% глюкозі внутрішньовенно по схемі: 3 дні вводити потім 3 дні перерва послідуючі 3 дні тета цин кальцію в/в і так 3 курси, вітамінотерапія В₁₂, С, препарати заліза.
ЛТЕ. Призначається інвалідність III групи.

11. Відповіді:

Діагноз. Гостре отруєння чадним газом важкого ступеня.
Лікування. Оксигенотерапія, реосорбілакт, реополіглюкін, вітамінотерапія, симптоматична терапія, барокамера.

12. Відповіді:

Діагноз. Гостре отруєння чадним газом легкого ступеня.
Доступ свіжого повітря, оксигенотерапія, вітамінотерапія, симптоматична терапія, барокамера.

13. Відповіді:

Діагноз. Гостре отруєння барбітуратами важкого ступеня.
Час можливого отруєння – 8 годин.
Лікування. Промивання шлунку, реосорбілат, реополіглюкін, 5% глюкоза, бемегрид 5,0 в/в, вітамінотерапія.

14. Відповіді:

Діагноз. Хронічна інтоксикація тетраетилсвинцем легкого ступеня.
Лікування. Вітамінотерапія – В₁ В₆ і С, реополіглюкін, 5% глюкоза, рибок син.
ЛТЕ. Видача трудового лікарняного листа на 2 місяці з переведенням на іншу роботу.

15. Відповіді:

Діагноз. Хронічна інтоксикація ртуттю середньої важкості.
Лікування. Унітіол 5% 5,0 в/в 2 рази на добу протягом 3-х днів, слідуючі 3 дні унітіол 5% 5,0 в/в 1 раз на добу, реополіглюкін, реосорбілат, вітамінотерапія, пірацетам, фезам.
Профілактика. Використання індивідуальних засобів захисту. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог до приміщення.

16. Відповіді:

1) Діагноз. Пневмоконіоз II ст. електрозварювальника. ДН II ст.

2) Лікування. Вітаміни групи В і С, алое, аевіт, солодковий корінь, теопек.

3) ЛТЕ. Підлягає інвалідності III групи, або переведенню на іншу роботу.

17. Відповіді:

Діагноз. Сілікотуберкульоз II ст.. ДН II ст.
Лікування. Протитуберкульозні засоби, седативні, вітамінотерапія, відхаркуючі (амброксол, солодковий корінь), алое
ЛТЕ. Підлягає інвалідності II групи.

18. Відповіді:

Діагноз. Пневмоконіоз, сілікатоз III ст. Емфізема легень. Дифузний пневмофіброз ДН II ст. Хронічне легеневе серце СН II А ст.
Лікування. Відхаркуючі засоби, вітамінотерапія (В₁ В₆ С), сечогінні (фуросемід, верошпірон), Для покращення роботи серцево-судинної системи – ас паркам, тіатриазолін.

3. ЛТЕ. Підлягає інвалідпості II групи.

19. Відповіді:

Діагноз. Талькоз I ст. ДН Iст
Лікування. Відхаркуючі засоби, вітамінотерапія, фізпроцедури (Луч-2, масаж грудної клітки, ванкіотерапія).
ЛТЕ. Перевести на іншу роботу.

20. Відповіді:

Діагноз. Карбоконіоз II ст. ДН II ст.
Лікування. Еуфілін в табл., відхаркуюча мікстура, солодковий корінь, аевіт, фізпроцедури – масаж, Луч-2, мікрокліматотерапія.
ЛТЕ. Перевести на іншу роботу, при неможливості призначити III групу інвалідності.

21. Відповіді:

1. Стрептоміцином;

2.Замість стрептоміцину призначити піразинамід, а також глюкозу, вітаміни В ₁, В ₆, глютамінову кислоту і короткочасно – сечогінні середники.

22. Відповіді:

1) Грип, типова форма, середньої тяжкості (гострий початок, максимальні прояви хвороби в перші години від початку захворювання, вираженість явищ токсикозу і катаральні явища).

2) Загальний аналіз крові (лейкопенія з відносним лімфоцитозом, збільшена, або нормальна,ШОЕ);

Метод імунофлюоресценції (мазки з носоглотки);

РГГА, РЗК, РРГ (парні сироватки з 5-6 дня хвороби

3) Велика кількість рідини, потогінні засоби, реанімація за схемою: у перший день по 0,1г 3 рази , на 2-й і 3-й дні – по 0,1 г 2 рази на день, а на 4-й день – 0,1г; лейкоцитарний інтерферон закапувати в носові ходи через кожні 1-2 год; амізон по 0,25 г 3 рази 5-7 днів.

23. Відповіді:

1) Лептоспіроз, без жовтянична форма, реальний синдром, середньої тяжкості. Гостра ниркова недостатність, стадія олігурії (раптовий початок, висока гарячка, м’язів біль в литкових м’язах, ін’єкція судин склер, кон’юнктивіт, одутість обличчя, крововиливи в перехідній складці ока, олігурія).

2) Заг.аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом формули вліво, висока ШОЕ);

Заг. аналіз сечі (білок, лейкоцити, еритроцити, гіалінові циліндри);

Біохімічний аналіз крові (збільшення вмісту сечовини, креатині ну, залишкового азоту, підвищення АЛТ);

Мікроскопія крові (з 67 дня сечі) в темному полі (знаходження лептоспір);

РМА з культурами лептоспір (з 3-го дня хвороби);

Посів крові (5-10 крапель) на середовище Уленгута.

3) Госпіталізація в інфекційне відділення. Протилептоспірозний імуноглуболін (10мл протягом 3 днів). Бензилпеніцилін (6-9мл на добу), дезінтоксикаційні засоби, форсований діурез.

24. Відповіді:

1) Холера типова форма, середньої тяжкості (прибув з регіону де реєструвалися випадки холери, зниження температури, відсутність болю в животі, рясні водянисті випорожнення)

2) Загальний аналіз крові (псевдоеритроцитоз, псевдо лейкоцитоз);

Загальний аналіз сечі (підвищення густини сечі, сліди білка)

Біохімічний аналіз крові (підвищення кількості білка, зниження коефіцієнту Na/К);

Мікроскопія нативних мазків випорожнень, блювотиння;

Посів випорожнень, блювотиння на пептонну воду або лужний агар;

Прискорені методи діагностики (метод іммобілізації і мікро аглютинації, макроаглютинації, люмінесцентно-серелогічний, іммобілізації вібріонів РА і РПГА

3).Негайно: госпіталізація і регідратаційна терапія (“Трисіль” “Кисіль” “Кварта сіль” “Ацесіль” “Хлосіль” – парантерально, “Ораліт” “Ре гідрон” – перорально), антибіотикотерапія (тетрациклін, еритроміцин – впродовж 5 діб)

25.Відповіді:

1) Інфекційний мононуклеоз, типова форма, гострий перебіг, середньої тяжкості (біль у горлі, генералізована лімфаденопатія, гепатоспленомегалія)

2) Загальний аналіз крові(лейкоцитоз, лімфоцитоз, збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів, атипові мононуклеари, помірно збільшена ШОЕ)

Біохімічний аналіз крові (підвищення кількості АлАТ і АсАТ, лужної фосфатази;

Реакція Пауля-Бруннеля-Давідсона;

Імуно-ферментний метод

3).Дієта №5, антибіотики (бензилпеніциліни) тавегіл, полоскання.

26 .Відповіді:

1) Черевний тиф, типова форма, середньої тяжкості (поступовий початок, безсоння, біль голови, блідість шкіри, брадикардія, поодинокі розеоли на животі з 2-го тижня хвороби, потовщений язик з білим нашаруваннями по центру, гепатоспленомегалія)

2) Загальний аналіз крові (лейкопенія, лімфоцитом, тромбоцитопенія, збільшена ШОЕ)

Загальний аналіз сечі (альбумінурія, поодинокі еритроцити)

Гемокультура (з 1-го тиж). Посів на середовище Раппопорта

Копро-уринокультура (з 2-го тижня). Посів на середовище Плоскирєва, Ендо, Мюллера.

РА, РНГА (з 2-го тижня) ІФА

3) Обов’язкова госпіталізація в інфекційний відділ. Суворий ліжковий режим до 8 тижня нормальної температури. Антибіотикотерапія (левоміцетин 2г, або ампіцилін 4-6г на добу до 10 дня нормальної температури); патогенетична терапія (сольові розчини, 5% розчин глюкози); метилурацил.

27. Відповіді:

1) Ботулізм , харчовий , офтальмоплегічний , середньго ступеня тяжкості ( вживання маринованих грибів , відсутність гарячки , сухість слизових оболонок за відсутності ознак зневоднення , наявність очних симптомів і дихальної недостатності )

2) Бактеріологічне дослідження фекалій , блювотиння , промивних вод , залишків їжі ( посів на середовище Кітта-Тароцці ).

-Біологічна проба ( на білих мишах ).

3) Обовязкова госпіталізація . Суворий ліжковий режим . Ретельне промивання шлунку і кишківника . Призначення ентеросорбентів . Введення полівалентної протиботулічної сироватки . Антибіотики ( левоміцетин 2г на добу , або ампіцилін 4-6г впродовж 5-7 днів ). Патогенетичне лікування – 5% глюкоза , ізотонічний розчин , достатня кількість ( до 3л ) рідини per os ; верошпірон , прозерин.

28. Відповіді:

1) Дифтерія ротоглотки , тяжкий перебіг , ускладнена раннім полірадикулоневритом ( перенесене ураження мигдаликів – порушення ковтання , біль в горлі , гугнявість , явища полірадикулоневриту по типу висхідного паралічу Ландрі )

2) Загальний аналіз крові – нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом формули вліво , помірно збільшена ШОЕ.

-Загальний аналіз сечі – білок , гіалінові і зернисті циліндри.

-Бактеріоскопія секрету ротоглотки і носа.

-Бактеріологічне дослідження – посів носоглоткового слизу на середовище Леффлера , Клауберга.

-РПГА з парними сироватками

-Огляд ЛОР-лікаря

-ЕКГ

3) Обовязкова госпіталізація в інфекційне відділення , ліжковий режим . Антибіотики – ампіцилін 3г на добу , еритроміцин – 2г . У разі наявності плівок – протидифтерійна сироватка . Прозерин , піридоксин , глюкокортикоїди , ЛФК , масаж.

29. Відповіді:

1) Псевдотуберкульоз, екземна форма, гострий перебіг, тяжкий перебіг (гострий початок, поліморфізм клінічних проявів, скарлатиноподібний висип з елементами “рукавичок”, “каптурника”.

2) Загальний аналіз крові – помірний лейкоцитоз із зсувом формули вліво, лімфопенія, підвищення ШОЕ

Загальний аналіз сечі – зміни характерні для токсичного подразнення нирок (сліди білка, поодинокі еритроцити)

Біохімічний аналіз крові – білірубінемія, підвищення АлАТ, АсАТ.

Бактеріологічне дослідження фекалій, крові сечі

Виявлення антигенів ієрсиній, реакція гальмування непрямої гемаглютинації.

Серологічні методи діагностики ІФА, РНГА, РБЛ

Біологічний метод – зараження морських свинок або білих мишей

Алергологічний метод – внутрішньо шкірна проба з псевдотуберкульозним діагностикумом

3) Госпіталізація в інфекційне відділення. Дієта №5. Антибіотикотерапія (левоміцетин 3г на добу, гентаміцин – 80- 120 мг 3 рази на добу. Патогенетична терапія – ентеросорбенти, дезінтоксикаційні, десенсибілізуючі засоби

30.Відповіді:

1) Холера типова форма, дуже тяжкий ступінь. Зневоднення IV ступеня. Гостра ниркова недостатність (епідеміологічний анамнез – перебування в несприятливій по холері місцевості – гострий початок; відсутність болю в животі; часті у великій кількості випорожнення; блювання сильні без нудоти; субнормаль на температура тіла; циркулярні розлади; виражене зневоднення, лейкоцитоз).

2) Загальний аналіз крові (псевдоеритроцитоз, псевдо лейкоцитоз);

Загальний аналіз сечі (підвищення густини сечі, сліди білка)

Біохімічний аналіз крові (підвищення кількості білка, зниження коефіцієнту Na/К);

Мікроскопія нативних мазків випорожнень, блювотиння;

Посів випорожнень, блювотиння на пептонну воду або лужний агар;

3) Негайно: госпіталізація і регідратаційна терапія (“Трисіль” “Кисіль” “Кварта сіль” “Ацесіль” “Хлосіль” – парантерально, “Ораліт” “Ре гідрон” – перорально), антибіотикотерапія (тетрациклін, еритроміцин– впродовж 5 діб)

31. Відповіді:

1) Сальмонельоз, гастроінтестинальна форма, гастроентерит тяжкого ступеня. ІТШ II ступеня (вживав качаче м`ясо, гострий початок і коротнкий інкубаційний період, пожднання загальноінтоксикаційного і гастроінтестинального синдромів, підвищення температури і зниження її при шоку, живіт болючий в епігастрії, характерні рідкі, зеленуваті випорожнення)

2) Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, щзсув формули вліво, збільшення ШОЕ);

– загальний аналіз сечі (сліди білка, поодинокі еритроцити і лейкоцити – прояв токсичних реакцій);

– копроцитограма (м`язові волокна, лейкоцити, слиз, еритроцити, аморфний крохмаль);

– бактеріологічний метод (посів блювотиння, випорожнень, сечі, крові на рідкі і щільні живильні середовища)

– серологічні дослідження (РА, РЗК з 2-го тижня і РНГА з 4-5-го тижня)

3) Вивести хворого з шоку (преднізолон, реополіглюкін. при необхідності – дофамін, добутамін). Промити шлунок і кишечник, ввести ентеросорбент. Інфузійна терапія (сольові розчини). Етіотропні засоби (фуразолідон, левоміцетин, канаміцин) та імуностимулятори (метилурацил).

32. Відповіді:

1) ВІЛ-інфекція, стадія СНІДу. III клінічна стадія (гарячка і діарея понад 1 міс., лімфаденопатія, тривалий кашель)

2) Загальний аналіз крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія)

– ІФА (виявлення антитіл до ВІЛ)

– ПЛР (виявлення РНК ВІЛ або ДНК провірусу ВІЛ)

– імунограма (змееншення кількості Т-хелперів менше 200 в 1 мкл, зменшення СD4/CD8 до 0,5-0,3)

3) Призначення антиретровірусних препаратів

33.Відповіді:

1) Менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгококцемія, менінгіт, тяжкий ступінь.

2) – Загальний аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом аж до юних форм, анеозинофілія, збільшення ШОЕ);

– загальний аналіз сечі (сліди білка);

– аналіз СМР (витікає під підвищеним тиском, каламутна, цитоз в тисячах за рахунок нейтрофілів, підвищення кількості білка, зниження рівня глюкози);

– бактеріоскопія мазка, крові або СМР, забарвлених за Грамом (у забарвлених мазках – диполоки)

– бактеріологічне дослідження (мазка з носоглотки, крові, СМР);

– ПЛР.

34.Відповіді:

1) Загальний типовий правець, середньої тяжкості (наявність колотої рани, тризму, напруження м`язів шиї)

2) Загальний аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз, зсув формули вліво. анеозинофілія)

Бактеріоскопія вмісту з рани

3) – Обов`язкова госпіталізація у відділення реанімації;

– обов`язкова ревізія, хірургічна обробка рани;

– ретельний догляд та повноцінне харчування;

– нейтралізація токсину (введення протиправцевої конячої сироватки 100 тис. ОД або протиправцевого імуноглобуліну 900 МО);

– зняття судомного синдрому (літична суміш – аміназин 2 % 2,0, промедол 2 % 1,0, димедрол 1 % 2,0 тричі на добу, хлоралгідрат 2 % в клізмі, діазепам, фенобарбітал)

– дезінтоксикаційна терапія (полііонні та білкові розчини)

35. Відповіді:

1) Сказ, стадія збудження (зміна поведінки, судомне скорочення жувальних м`язів при спробі випити воду)

2) Зібрати епіданамнез (чи були укуси тварин), спостереження в динаміці, гарячка, аеро- і гідрофобія, галюцинації, гіперсалівація, гіпергідроз; виявлення вірусу в слині хворого, ІФА відбитків з рогівки.

3) Госпіталізація;

– седативні засоби;

– при судомах – промедол, аміназин;

– корекція водно-електролітного балансу (сольові розчини).

36.Відпровідь:

1) Балантидіаз, гостра форма, тяжкий ступінь (виник в особи, яка долядає за свиньми, тривалий перебіг, характерні випорожнення).

2) Загальний аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом вліво, анемія);

– паразитоскопія випорожнень (виявлення живих балантидія, які швидко рухаються);

– бактеріологічний метод (посів випорожнень на штучні живильні середовища)

– серологічне дослідження (реакції РЗК, преципітації в агарі, іммобілізації);

– ректороманоскопія (глибокі виразки з підритими краями і білі нашарування над виразками).

3) Антибіотики (мономіцин, тетрациклін);

– антипротозойні препарати (ятрен, метронідазол, амінарсон);

– патогенетична терапія.

37.Відповіді:

1) Гострий гепатит В, жовтянична форма середньої тяжкості (парентеральні маніпуляції за останні 6 міс., поступовий початок, артралгії в переджовтяничному періоді, вираженість симптомів інтоксикації, гіпотонія, жовтяниця, брадикардія, гепатоспленомегалія, лейкопенія з лімфоцитозом, висока АлАТ).

2) – Загальний аналіз крові (лейкопенія з відносним лімфомоноцитозом);

– аналіз сечі (позитивна реакція на жовчні пігменти , відсутність уробіліну);

– аналіз калу (відсутність стеркобіліну)

– біохімічний аналіз крові (підвищений рівень білірубіну за рахунок прямої фракції, високі АлАТ, АсАТ);

– серологічні реакції (виявлення HBsAg, HBeAg, IgM анти HBc, можливо – HBV ДНК).

3) Охоронний режим;

– дієта № 5;

– дезінтоксикаційна терапія (ентеросорбенти, колоїдні і кристалоїдні розчини);

– антиоксиданти (есенціале, вітамін Е, рибоксин);

– інгібітори протеїназ (контрикал);

– ферментативні засоби (мезим форте, панкреатин);

– антивірусні засоби (ламівудин з інтерфероном чи індукторами інтерферону при відсутності холестазу).

38.Відповіді:

1) Аденовірусна інфекція, тонзилофарингіт. кон`юнктивіт середньої тяжкості (ураження верхніх дихальних шляхів, поєднання респіраторного синдрому з плівчастим кон`юнктивітом, переважання катаральних явищ над симптомами інтоксикації).

2) Загальний аналіз крові (нормоцитоз або помірний лейкоцитоз);

– серологічні методи (імунофлюоресценція, РЗК, РГГА, РНГА);

– вірусологічні дослідження (посів змивів з носа, глотки, кон`юнктиви на середовище HeLa, Hep-2).

3). При необхідності госпіталізація в інфекційний відділ;

– закапування в кон`юнктиви 0,05 % дезоксирибонуклеази;

– пероральна дезінтоксикаційна терапія.

39.Відповіді:

1). Первинний типовий локалізований оперізувальний герпес, грудна форма з локалізацією по ходу V-VI міжреберних проміжків справа, середньої тяжкості (однобічність ураження, типові висипання за ходом міжреберних нервів).

2). ІФА, ПЛР.

3).Противірусні засоби (реаферон, лаферон внутрішньом`язово, ацикловір, зовіракс, валтрекс);

– індуктори інтерферону (циклоферон, аміксин);

– змазування висипань фукорцином, теброфеновою, оксоліновою або реафероновою мазями;

– симптоматична терапія (аналгетики).

40. Відповіді:

1).Первинна бешиха нижньої третини лівої гомілки, еритематозна форма, середньої тяжкості (загальнотоксичні реакції, характерні зміни на ураженій шкірі – набряк, гіперемія, чітко відмежоіване ураження, нерівність країв).

2).Загальний аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз, анеозинофілія, підвищена ШОЕ);

– серологічні реакції (ко- і латексаглютинації);

– бактеріологічне дослідження (виділення збудника із зони ураження).

3).Антибіотики (бензилпеніцилін, оксацилін, макроліди);

– протизапальні нестероїдні препарати (реопірин, бутадіон);

– десенсибілізуючі засоби;

– УФО.

41. Відповіді:

1) Первинна триденна малярія, середньої тяжкості (гострий початок, наявність переміжної нападоподібної гарячки з характерною тріадою – озноб, жар, піт, циклічність нападів гарячки через 48 год, гепатоспленомегалія).

2) Загальний аналіз крові (гіпохзромна анемія, анізоцитоз, пойкілоцитоз, тромбоцитопенія, зниження рівна гемоглобіну, збільшена ШОЕ);

– біохімічний аналіз крові (збільшення рівня білірубіну за рахунок непрямої фракції);

– паразитологічні дослідження (товста крапля, тонкі мазки крові);

– серологічні дослідження (РНГА).

3).Термінова госпіталізація;

– гематошизотропні препарати (делагіл 1 г, через 6-8 год ще 0,5, в наступні 2 дні по 0,5 1 раз, а потім гістошизотропні – примахін 0,015 14 днів);

– дезінтоксикаційна терапія;

– симптоматичні засоби.

42.Відповіді:

1. Вперше діагностований туберкульоз (10.01.2013) верхньої частки правої легені (казеозна пневмонія, обсіювання) Деструкція + МБТ + М+ К + Резистентність + ( S) Гістологія 0 Категорія 1 Когорта 3 ( 2012) .

2. Ізоніазид 0,3, рифампіцин 0,6 , канаміцин 1,0 в/мязово, протягом 2-х місяців, піразинамід 2,0 та етамбутол 1,2 г щодня. Тривалість лікування в інтенсивній фазі 2 місяці.

43. Відповіді:

1) Вперше діагностований туберкульоз (06.08. 2012) верхівки правої легені (вогнищевий, інфільтрації) Деструкція – МБТ0 М0 К0 Резистентність 0 Гістологія 0 Категорія 3 Когорта 3 (2004)

2) Оглядова і бокова рентгенографія органів грудної клітки, томографія, загальний аналіз крові і сечі, дослідження мокротиння на КСБ методом мікроскопії і посіву 3 рази, визначення чутливості до антимікобактеріальних препаратів.

44. Відповіді:

1) Вперше діагностований туберкульоз легень (5.04.2013) (дисемінований) Деструкція + МБТ + М – К+ Резистентність – Гістологія 0 Категорія 1 Когорта 2 (2011)

2) Ізонізазид 0,3, рифампіцин 0,6 г, піразинамід 2,0 г, стрептоміцин 1,0 в/м м’язово протягом 2-х місяців.

45. Відповіді:

Хронічний туберкульоз (ІІ. 2013) правої легені (фіброзно-кавернозний, обсіювання) Деструкція +, МБТ + М+ К + Резистентність + ( H, S) Гістологія 0, ДН П ст. Категорія 4 Когорта 3 (2013).

46. Відповіді:

1)Вперше діагностований туберкульоз (7.03.2013) нижньої частки правої легені (туберкульома) Деструкція – М – К – Резистентність 0 Гістологія 0 Категорія 3 Когорта 4 (2004).

2) Операція – резекція 6 сегменту правої легені.

47. Відповіді:

1) Вперше діагностований туберкульоз (8.06.2012) верхньої частки правої легені (первинний туберкульозний комплекс, інфільтрації) Деструкція – МБТ – М- К- Резистентність 0 Гістологія 0 Категорія 3 Когорта 2 (2004)

2) Ізоніазид 5 мг/кг маси тіла, рифампіцин 10 мг/кг, піразинамід 25 мг/кг та етамбутол 20 мг/кг протягом 2-х місяців.

48. Відповіді:

1) Пізнє виявлення. Вперше виявлено занедбану форму -фіброзно-кавернозного туберкульозу.

2.Безробітний, знаходився в місцях позбавлення волі.

3) Один раз на рік. Відповідальний за обстеження хворого дільничний лікар-терапевт, сімейний лікар.

49. Відповіді:

1) Вперше діагностований туберкульоз (02.02.2012) верхньої частки правої легені (інфільтративний) (обсіювання), Деструкція + , МБТ + М+ К+ , Резистентність -, Гістологія 0. К;кровохаркання. Категорія 1 Когорта 1 (2006).

2) На інтенсивний етап лікування хворому призначено 5 антибактеріальних препарати (вважаючи, що його вага не менше 50 кг): ізоніазид 0,3 г на добу, рифампіцин 0,45 г на добу, піразинамід 1,5 г на добу, стрептоміцин 0,75 г в/м та етамбутол 1,2 г на добу.

50. Відповіді:

1) Попередній діагноз: Вперше діагностований туберкульоз (25.12.12) обох легень (дисемінований) (інфільтрація) Деструкція -, МБТ 0 , М0, Гіст 0, ексудативний плеврит справа, Кат 1, Ког 4 (2011)

2) Загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз харкотиння на МБТ, аналіз плевральної рідини на МБТ, проба Манту з 2 ТО ППД-Л, КТ і ПТМ , томограми на відповідних зрізах.

51.Відповіді:

1) Вперше діагностований туберкульоз (3.2013) обох легень (дисемінований) (інфільтрація), Деструкція – МБТ 0, М0, Гістологія 0. Туберкульозний менінгоенцефаліт, Категорія 1, Когорта 4 (2003).

2) Дослідження ліквору

– ЗАК

-ЗАС

– БАК (білок, глюкоза)

– огляд очного дна

– харкотиння на наявність МБТ

– харкотиння на флору і чутливість до антибіотиків

– мазок із зіву і носа на МБТ

– мазок із зіву і носа на наявність менінгокока

– проба Манту

– томограма на серединному зрізі

– посів промивних вод бронхів на наявність МБТ.

52.Відповіді:

1) Вперше діагностований туберкульоз (січень 2013) бронхопульмональних лімфатичних вузлів справа (інфільтрація), Деструкція -, МБТ -, М-, К -, Резистентність 0, Гістологія 0, категорія 3, Когорта 3 (2004).

2) Призначають 4 антимікобактеріальних препаратів згідно ваги дитини: ізоніазид 0,15 г (0,2 г) на добу, рифампіцин 0,15 г на добу, піразинамід 0,5 г на добу, етамбутол 0,4 г на добу.

53. Відповіді:

1) Вперше діагностований туберкульоз (17.05.2013) верхня частка лівої легені (вогнищевий) (інфільтрація), Деструкція – ,МБТ –М-, К – Резистентність 0, Гістологія 0, Категорія 3, Когорта 2 (2005).

2) І етап: ізоніазид 0,3 г на добу, рифампіцин 0,6 г на добу, піразинамід 2,0 г на добу і етамбутол 1,6 г на добу

П етап: ізоніазид 0,3 г (0,2 г) на добу або 0,45 г через день, рифампіцин 0,6 г на добу або 0,6 г через день.

54.Відповіді:

1).Вперше діагностований туберкульоз (квітень 2013) обох легень (дисемінований) (інфільтрація) Деструкція +, МБТ -, М -, К -, Резистентність 0, Гістологія 0, Категорія 1, Когорта 2 (2013).

55. Відповіді:

1) Вперше діагностований туберкульоз (січень 2013) обох легень (міліарний) туберкульозний менінгіт, Деструкція – , МБТ 0, М0, К0, Гістологія 0, Категорія 1, Когорта 2 (2012)

2) Дослідження ліквору

– ЗАК

-ЗАС

– БАК (білок, глюкоза)

– огляд очного дна

– харкотиння на наявність МБТ

– харкотиння на флору і чутливість до антибіотиків

– мазок із зіву і носа на МБТ

– мазок із зіву і носа на наявність менінгокока

56.Відповіді:

1. Вперше діагностований туберкульоз легень (10.01.2012). Туберкульозний ексудативний плеврит справа. Деструкція-, МБТ 0 М0 К0, Гістологія 0, Категорія 3, Когорта 1 (2012)

2 а) загальний аналіз крові

б) загальний аналіз сечі

в)пункція плевральної порожнини справа з бактеріологічним дослідженням

г) спірографія

д) бактеріологічне дослідження харкотиння.

57. Відповіді:

1. Рецидив туберкульозу (13.02.2012) верхньої частки правої легені (інфільтративний) , Деструкція (+), МБТ +, М -, К +, Резистентність -, Гістологія 0, Категорія 2, Когорта 1 (2012)

58. Відповіді:

а) В даному випадку наявний віраж туберкулінових реакцій внаслідок інфікування мікобактеріями туберкульозу. Виникло на фоні післявакцинної алергії.

б)Ретельне обстеження дитини з подальшим лікуванням. Обстеження контактних осіб.

59. Відповіді :

1. В даному випадку ми спостерігаємо віраж туберкулінових реакцій внаслідок світового інфікування мікобактеріями туберкульозу.

2. На підставі чутливості до туберкуліну на 8 мм (12-4=8 мм)

3. Детальне обстеження і подальше лікування.Обстеження контактних осіб.

60. Відповіді:

1. Хронічний туберкульоз легень (2011) справа, Дестр -, МБТ +, М -, К +, Резистентність + (рифампіцин). Гістологія 0, Категорія 4, Когорта 4 (2013).

61. Відповіді:

1. Позагоспітальна лівобічна нижньодольова вогнищева пневмонія, важкий перебіг. ДН ІIІ ст.

2. Загальний аналіз крові

2) РаО2, РаСО2

3) Спірометрія

4) Аналіз харкотиння, бак. посів

5) Рентгенологічне дослідження ГОП

3. 1) Госпіталізація у ВАІТ

2) Невідкладна антибіотикотерапія довенно (захищені амінопеніциліни або цефалоспорини ІІІ покоління у поєднанні з макролідами, альтернатива – фторхінолон ІІІ-ІV з В-лактамом)

3) Оксигенотерапія

4) Бронходилататори (еуфілін)

5) Глюкокортикостероїди довенно

6) Інфузійна терапія

3) Муколітики, відхаркувальні засоби, ненаркотичні протикашльові засоби при потребі

62. Відповіді:

1. Середньоважка персистуюча бронхіальна астма. ДН ІІ ст. Астматичний статус, І стадія (компенсації).

2. Загальний аналіз крові

2) РаО2, РаСО2

3) Спірометрія

4) Рентгенологічне дослідження ОГП

3. Кисень

2) Інгаляційні В2-агоністи швидкої дії (сальбутамол)

3) інгаляційний антихолінергічний препарат (іпратропіум бромід)

4) глюкокортикостероїди (інгаляційні, пероральні, системні)

5) бронхолітики (еуфілін, теофілін)

6) інфузійна терапія

7) заходи щодо поліпшення дренажної функції бронхів

63. Відповіді:

1.Середньоважка персистуюча бронхіальна астма. ДН ІІ ст. Астматичний статус, ІІ стадія (декомпенсації, «німої легені»).

2. Загальний аналіз крові

2) РаО2, РаСО2

3) Спірометрія

4) Рентгенологічне дослідження ОГП

3. кисень

2) інгаляційні В2-агоністи швидкої дії (сальбутамол)

3) інгаляційний антихолінергічний препарат (іпратропіум бромід)

4) глюклкортикостероїди (системні)

5) бронхолітики (еуфілін, теофілін)

6) інфузійна терапія

7) заходи щодо поліпшення дренажної функції бронхів

8) ШВЛ при неефективності

64. Відповіді:

1. Алкогольний цироз печінки, кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу.

2. Біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз на жовчні пігменти, маркери вірусних гепатитів, ЕФГДС, УЗД ОЧП.

3. Невідкладна допомога:

– суворий ліжковий режим;

– забороняється прийом води і їжі;

– міхур з льодом на живіт;

– дицинон вводять в/в 2-4 мл 12,5% р-ра, потім через кожні 4-6 ч. по 2 мл;

– 5% епсилон-амінокапронова кислота по 100 мл через кожні 4 години;

– 5-10% р-н аскорбінової кислоти по 1-2 мл в/в;

– 10% розчин кальцію хлориду до 50-60 мл / добу в/в;

– 1% або 0,3% розчину вікасолу відповідно 1-2 та 3-5 мл;

– внутрішньовенне введення Н2-блокаторів гістаміну (ранітидину) по 50 мг 3-4 рази на добу, фамотидин (Квамател) по 20 мг 2 рази на добу, інгібітори протонової помпи (Омепрозол по 40 мг 1-2 рази на добу);

– інфузіїплазмозамінних препаратів спочатку внутрішньовенно струйно, потім при артеріальному тиску 80 мм. рт. ст. – крапельно;

– оксигенотерапія;

– при критичній гіповолемії ввести 2 мл 0,2% розчину норадреналіну або 1 мл 1% розчину мезатону в 800 мл 5% глюкози краплинно на тлі достатнього відновлення ОЦК;

– при триваючій кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу ввести зонд Блекмора, екстрена госпіталізація в хірургічне відділення.

65. Відповіді:

1. Печінкова кома.

2. Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз сечі на жовчні пігменти, копрограма, коагулограма, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

3. Проводиться в палаті інтенсивної терапії, спрямована на поліпшення функціонального стану печінки, відновлення водно-електролітного балансу, білкового дефіциту.

– Негайно внутрішньовенно вводять 500 мл 5% розчину глюкози з 20 мл розчину панангіну, або 15 мг розчину калію хлориду та 10-20 Од інсуліну;

– Великі дози преднізолону внутрішньовенно (200-1000 мг) парентерально;

– Нікотинова кислота 10 мл 1% розчину парентерально, 3 мл 1% розчину рибофлавіну гідрохлориду, 5 мл 5 % розчину піридоксину гідрохлориду, 5 мл 5 % розчину тіаміну гідрохлориду, 1000 мкгціанокобаламіну;

– Натрію гідрокарбонату 4% 500 мл для боротьби з ацидозом;

– Глутамінова кислота 4-8 г всередину;

– Дезінтоксикаційна терапія (неокомпенсан 400-800 мл в/вкрапельно);

– Очисна клізма;

– Гемосорбція, плазмоферез;

– Симптоматична терапія за клінічними показаннями: наприклад, протисудомні (седуксен 0,02 г в/м).

66. Відповіді:

1. Хворий К. страждає на цукровий діабет 1 тип, оскільки захворів у 23 роки. Скарги на почащення сечопуску, спрагу, свідчать про наростання гіперглікемії, оскільки він, напевно у відрядженні не дуже ретельно достримувався режиму цурознижуючої терапії і дієти. Задишка свідчить про розвиток метаболічного ацидозу, запах ацетону – про кетоз. Йморвірний діагноз Цукровий діабет 1 тип, стадія декомпенсації. Діабетичний кето ацидоз. Абдомінальна форма.

2. – біохімічний аналіз крові (глюкоза, амілаза, К)

– загальний аналіз крові

– аналіз сечі (цукор, ацетон)

– ЕКГ

– УЗД внутрішніх органів

– консультація хірурга

3. Введення інсуліну короткої дії 10 14 ОД в/в, з наступним переходом на в/в краплинне введення інсуліну короткої дії з розрахунку 0,1ОД/кг/год

-регідратаційна терапія 0,9% розчином натрію хлориду 1 л протягом першої години , 0,5 л – другої годиги, 0,-0,25 наступні години до 6-8 л на добу

– корекція рівня калію згідно даних каліемії розчином калію хлориду

– при рН нижче 7,0 в/в крапельне введення 4% розчину бікарбонату натрію

– симптоматична терапія

67. Відповіді:

1. У хворої має місце хронічна первинна надниркова недостатність, а оскільки хвора не приймала протягом тижня глюкокортикоїдів в неї розвинувся синдром відміни із розвитком гострої надниркової недостатності, про що свідчать: гіпотензія, тахікардія, гіперкаліемія, гіперпігментація і гастроентерологічні прояви.

2.- біохімічний аналіз крові (глюкоза)

– ЕКГ

– УЗД внутрішніх органів

– взяти кров для визначення рівня кортизолу

3.Лікування

– в/в Гідрокортизона гемісукцинат250 мл кожні 4-6 год (до 800 – 1000 мг на добу)

– в/в крапельне введення 0,9% розчин натрію хлориду навпіл з 5% розчином глюкози у добовій кількості до 3-5 л

– симптоматична терапія

68. Відповіді:

1. Контраст-індукована нефропатія. Гостре пошкодження нирок в стадії олігоанурії.

2. а) загальний аналіз крові (анемія, зниження гематокриту, лейкоцитоз); б) АЧТЧ, коагулограма (гіпо-, гіперкоагуляція); в) біохімічний аналіз крові (азотемія, гіперкаліємія, гіпермагніємія, гіпонатріємія, гіперурикемія); КОР крові (метаболічний ацидоз, дихальний алкалоз); кількість виділеної сечі (мл/кг/год.) за 6/12 год.; УЗД нирок (розміри, паренхіма, наявність конкрементів), ЕКГ, ЕхоКГ, Rо-графія ОГК.

3. При наявності одного з наведених критеріїв ГНН: гіперкаліємії >6,5 ммоль/л, креатинінемії – >350 мколь/л, вмісту сечовини >30 ммоль/л, метаболічному ацидозі (рН <7,1) гемодіалізну терапію розпочати ургентно.

Консервативна терапія передбачає: 1) корекцію водно-електролітних порушень (підтримання ОЦК (10-15 мл/кг/добу), ліквідацію гіперкаліємії – глюконат кальцію 30 мг/кг/добу, 40 % розчин глюкози 30-40 мл/добу, 20 % розчин глюкози з інсуліном, оксибутират натрію 4-6 г/добу, олужнення плазми 4 % розчином соди (150-200 мл/добу); 2) стимуляція діурезу фуросемідом (2-10 мг/кг/добу); 3) корекція порушень гемодинаміки; 4) ліквідація порушень гемостазу і антибактеріальна терапія.

69. Відповіді:

1. Ниркова коліка.

2. а) загальний аналіз сечі (макро-, мікрогематурія, лейкоцитурія, незначна кількість білка, бактерії, слиз); б) УЗД нирок та сечового міхура (акустичні ознаки каменя); в) комп’ютерна томографія; г) хромоцистоскопія (під час приступу індигокармін з хворого боку не виділяється); внутрішньовенна урографія (структура і функція нирок); д) загальний аналіз крові (лейкоцитоз, підвищення ШОЕ).

3. Невідкладна допомога направлена на усунення болю та ліквідацію обструкції.

– Баралгін 5,0 в/венно, папаверину гідрохлорид 2% 1,0 п/шкірно, платифіліну гідротатртрат 0,2 % 1,0 п/шкірно, но-шпа 2 % 2,0-4,0 в/м’язово або в/венно, галідор 2,5 % 2,0 в/м’язово. При неефективності – новокаїнова блокада сім’яного канатика (60-70 мл 0,25 % розчину новокаЇну);

– катетеризація сечовода

70. Відповіді:

1. Агранулоцитоз.

2. а) загальний аналіз крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, ретикулоцитопенія); б) мієлограма (субтотальне зменшення клітин гранулоцитарного, еритроцитарного та мегакаріоцитарного ростків; домінують плазматичні і лімфоїдні клітини); г) біохімічний аналіз крові; д) УЗД органів черевної порожнини, підшлункової залози і нирок; е) ЕФГДС; д) Rо-графія ОГК.

3. Госпіталізація в профільне відділення (асептичні умови), лікування інфекційних ускладнень (2-3 антибіотики широкого спектру дії в максимальних дозах (цефалоспорини, аміноглікозиди, карбапенеми (іміпенем/циластатин – 2 г/добу, меропенем – 2-4 г/добу) з додаванням ванкоміцину (2 г/добу), рекомбінантні гемопоетичні фактори росту – Г-КСФ, ГМ-КСФ, інтерлейкін-1 і 3, трансплантація кісткового мозку.

71. Відповіді:

1. Гемолітичний шок.

2. Гіпербілірубінемія за рахунок непрямого білірубіну, гіпергемоглобінемія, виражена нормохромна анемія, анізо- та пойкілоцитоз, шизоцитоз, поліхромазія, базофільна пунктація еритроцитів, ретикулоцитоз, нейтрофільний лейкоцитоз, зростання кількості стеркобіліну в калі.

3. Невідкладна допомога полягає у проведенні протишок

А) преднізолону (300-600 мг), внутрішньовенно краплинно 300-400 мл 5% розчину глюкози з 8-10 ОД інсуліну,

Б) допаміну (25 або 200 мг розводять відповідно в 125 або 400 мл 5% розчину глюкози або ізотонічного розчину хлориду натрію і вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 2-10 крапель/хв,

В) строфантин (0,05% 1 мл на 50-100 мл фізіологічного розчину),

Г) реополіглюкін (200-400 мл),

Д) 4% розчину натрію гідрокарбонату (100-200 мл),

Е) осмодіуретики (свіжоприготовлена ліофілізована сечовина (на 10% розчині глюкози в загальній дозі 200-300 мл).

72. Відповіді:

1. Гіпертонічна хвороба, неускладнений гіпертензивний криз

2. На ЕКГ можливі ознаки гіпертрофії та перенавантаження лівого шлуночка, на ЕхоКГ – потовщення міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка.

3. Терапія може надаватись амбулаторно, проте з постійним контролем загального стану протягом 24 годин, або ж необхідна госпіталізація. Рекомендовано повільне(протягом 12-24 год) зниження АТ шляхом перорального прийому гіпотензивних середників в більшості випадків до цільового рівня 140/90 мм.рт.ст. Найчастіше використовуються каптоприл(початкова доза-12,5-25 мг з повторним прийомом через 90-120 хв та можливим збільшенням дози до 50-100 мг), клонідин(0,1-0,2 мг, повторювати прийом дози кожну годину при необхідності до сумарної дози 0,6-0,7 мг), лабеталол (200-400 мг, повторна доза кожних 2-3 години).

73. Відповіді:

1.Гіпертонічний криз, ускладнений гострим коронарним синдромом

2. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, пришвидшення ШОЕ), біохімічний аналіз крові (підвищення АсАТ, АлАТ, КФК-МВ), наявність в крові тропонінів, коагулограма(гіперкоагуляція), ЕхоКГ(гіпертрофія стінок лівого шлуночка, збільшення КДР лівого шлуночка, зони гіпо-акінезії), ЕКГ в динаміці(наявність/відсутність зубця Q, негативний зубець T, елевація сегмента ST у відповідних відведеннях або ж динаміка його наближення до ізолінії).

3. Обов’язкова госпіталізація. Протягом 2-х годин знизити АТ на 20-30%, але не нижче 160/100 мм рт.ст. Препарати вибору для контролю АТ – нітрогліцерин( 5 мкг/хв, збільшуючи швидкість в/в інфузії кожні 5 хвилин на 5 мкг/хв) та бета-адреноблокатори(внутрішньовенно 20 мг) – при відсутності протипоказань (виражена серцева недостатність, брадикардія з ЧСС <60/хв, повна атріовентрикулярна блокада). Як альтернатива – урапідил (в/в болюсно 2-10 мл(10-50 мг)). Якщо дозволяє «терапевтичне вікно» та рівень АТ<185/110 мм.рт.ст. призначають препарати для відновлення коронарного кровообігу – тромболітики (стрептокіназа, фармакіназа, актилізе). Також призначають препарати згідно протоколу ведення пацієнта з гострим коронарним синдромом – антиагреганти (аспірин-кардіо, кардіомагніл, полокард), антикоагулянти (прямі – гепарин, фракціоновані – клексан, арікстра, фраксипарин), препарати клопідогрелю, інгібітори АПФ (лізиноприл, раміприл), бета-адреноблокатори (бісопролол, метопролол), статини (аторвастатин, розувастатин).

74 . Відповіді:

1. ТЕЛА

2. а) ЕКГ – поява зубця Q у III відведенні, одночасне збільшення амплітуди зубця S у I відведенні і негативного зубця Т у III відведенні, поява негативних симетричних зубців Т у відведеннях V1–V3; підйом сегмента ST у відведеннях III, aVF, aVR й V1–V3; блокада правої ніжки пучка Гіса; зміщення перехідної зони вліво до відведень V5–V6;

б) Визначення D-дімера

в) Рентгенографія органів грудної клітки збільшення правих відділів серця, розширення верхньої порожнистої вени, вибухання легеневого конуса по лівому контуру серцевої тіні

г) ЕхоКГ: гіпокінезія і дилатація ПШ; парадоксальний рух міжшлуночкової перегородки; трикуспідальна регургітація; відсутність/зменшення інспіраторного спадіння нижньої порожнистої вени; дилатація ЛА; ознаки легеневої гіпертензії; тромб у порожнині правого передсердя і шлуночка; можуть визначати перикардіальний випіт, шунтування крові справа наліво через відкрите овальне вікно.

д) Перфузійна і вентиляційна сцинтиграфія: сегментарна відсутність кровотоку в легенях,

е) Ангіопульмонографія: дефект наповнення у просвіті, повна обструкція судини (ампутація судини, обрив її контрастування).

є) УЗД магістральних вен нижніх кінцівок ( флеботромбоз)

3. При масивній ТЕЛА – тромболізис ( альтеплаза 100 мг протягом 2 год). При немасивній ТЕЛА – гепаринотерапія (НФГ спочатку в/в болісно 5000-10000 ОД, потім крапельно, потім підшкірно, наприклад еноксапарин 1 мг/кг 2 рази на добу). Антикоагулянти непрямої дії (варварин під контролем МНВ в межах 2-3). Симптоматичне лікування серцевої недостатності (нітрати, діуретики, ІАПФ тощо), контроль ЧСС при фібриляції передсердь (кордарон або дігоксин, при відсутності проти показів – бета блокатори). Оксигенотерапія.

75. Відповіді:

1. ІХС. Гострий Q інфаркт міокарда передньоперегородко-верхівкової ділянки лівого шлуночка. Ангінозний варіант СН І-II(Killp)

2. а) Повторне ЕКГ в динаміці для оцінки зони пошкодження

б) підвищення маркерів некрозу міокарда ( МВ-КФК, Тропініни, міоглобін)

3. В/в опіоїди (5-10 мг морфіну), Оксигенотерапія. Нітрати або/і бета блокатори в/в. Фібриноліз (при дотриманні часових рамок – 6-12 год і відсутності протипоказань). Антикоагулянти і антиагреганти (навантажувальні дози аспірину 150-325 мг і клопідогрелю 300 мг з наступним переходом на підтримуючі 75-100 мг і 75 мг відповідно). ІАПФ (при відсутності гіпотензії, гіповолемії або ниркової недостатності), статини. При прогресуванні СН – фуросемід, нітрати (при відсутності гіпотензії). При гіпотензії – інотропні засоби (допамін, добутамін). Оцінка можливості застосування ранньої реваскуляризації міокарда.

76. Відповіді:

1.Гостра серцева недостатність ІІІ стадія (Killip)

2. a) Необхідно виключити інфаркт міокарда (ЕКГ – оцінка ішемічних зімн, визначення маркерів некрозу міокарда), ТЕЛА (ЕКГ – поява зубця Q у III відведенні, одночасне збільшення амплітуди зубця S у I відведенні і негативного зубця Т у III відведенні, – поява негативних симетричних зубців Т у відведеннях V1–V3; підйом сегмента ST у відведеннях III, aVF, aVR й V1–V3; блокада правої ніжки пучка Гіса; зміщення перехідної зони вліво до відведень V5–V6; Визначення D-дімера)

3. Оксигенотерапія. Фуросемід/торасемід. Нітрати при відсутності гіпотензії. Інотропні засоби: допамін, добутамін. Підтримка вентиляції при неадекватному напруженню кисню в крові. Етіотропна терапія захворювання, яке спричинило розвиток гострої СН.

77. Відповіді:

1. Розрив стінки серця з розвитком гемотампонади

2. Оксигенотерапія. Оцінка стану геодинаміки балонним флотуючим катетером. Інотропні засоби: допамін, добутамін. Підтримка вентиляції при неадекватному напруженню кисню в крові. Внутрішньо артеріальна балонна контра пульсація. Оцінка можливості проведення ранньої реваскуляризації міокарда.

3. Гострий інфаркт міокарда, що ускладнився розривом стінки серця з розвитком гемотампонади, кардіогенного шоку, асистолії.

78. Відповіді:

1. Подагра. Гострий подагричний артрит першого плюсне-фалангового суглоба правої стопи.

2. Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові (сечова кислота), рентгенографія ураженого суглоба.

3. Функціональний спокій суглоба, холод на ділянку ураження, колхіцин в табл. по 0,5 мг кожних 3 години (4 мг в першу добу), потім по 1 мг 2-3 рази в день., НПЗП (диклофенак 150 мг, мелоксикам 15 мг, месулід 100 мг і т д.), знеболювальні (кетанов), при неефективності глюкокортикоїди.

79. Відповіді:

1. Аутоімунний криз.

2. Необхідно провести пульс-терапію глюкокортикоїдами: метил преднізолон в добовій дозі 1000 мг протягом трьох днів в/вкраплинно або целестин 120-160 мг в/вкраплинно протягом трьох днів. При неефективності можна поєднувати з циклофосфаном в добовій дозі 1000 мг, плазмаферез.

3. Своєчасне лікування інтеркурентних інфекцій, уникнення інсоляції та переохолодження, дотримання режиму прийому призначеної медикаментозної терапії

80. Відповіді:

1. Позагоспітальна правобічна нижньодольова вогнищева пневмонія, важкий перебіг. ДН ІIІ ст.

2. Загальний аналіз крові

2) РаО2, РаСО2

3) Спірометрія

4) Аналіз харкотиння, бак. посів

5) Рентгенологічне дослідження ОГП

3. Госпіталізація у ВАІТ

3) Оксигенотерапія

4) Бронходилататори (еуфілін)

5) Глюкокортикостероїди довенно