Дзецюх Тетяна Ігорівна – кандидат медичних наук.
Тема дисертації: «Особливості перебігу гострого пародонти ту за умов гіпотиреозу в експерименті». – 14.03.04 – патологічна фізіологія.
Науковий керівник Кліщ І.М., д-р. біол. наук, професор, завідувач кафедри клініко-лабораторної діагностики державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України».
Автор 18 друкованих праць.
У 2014 році захищена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за темою «Особливості перебігу гострого пародонтиту за умов гіпотиреозу в експерименті»
Актуальність теми. Запальні захворювання пародонта, у зв’язку з широкою поширеністю набувають не тільки медичного, а й соціального значення (Безрукова И.В., Грудянов А.И., 2002; Артюшкевич А.С. и соавт., 2006; P.I. Ekel et al., 2012). Важливість проблеми визначається неухильним зростанням захворюваності, несвоєчасністю ранньої діагностики, рефрактерним перебігом процесу, значними труднощами в досягненні стійкої ремісії, наявністю тісного зв’язку із загальним станом організму людини (Белоклицкая Г.Ф., 2007; Дерейко Л.В., Плєшакова В.В., 2010). На виникнення і розвиток захворювань пародонта впливають численні фактори, які сприяють зниженню реактивності організму і призводять до розвитку вторинної імунної недостатності (Вейсгейм Л.Д., Люмкис Е.В., 2004; Savage A. et al., 2009). Вирішальне значення в сучасній концепції етіопатогенезу захворювань пародонта відводиться стану імунної системи та резистентності тканин пародонта до бактерійної інвазії (Борисенко А.В., 2007; Годована О.І., 2009). Істотний вплив на імунну відповідь має ендокринна система, яка входить в комплекс нейроендокринної регуляції організму (Немеш О.М. і співавт., 2006).
У структурі ендокринної патології одне з провідних місць відводиться захворюванням щитоподібної залози, а саме первинному гіпотиреозу. Поширеність субклінічного гіпотиреозу в популяції досягає 10-12 %, маніфестного – варіює від 0,2 до 2,0 %. В Україні станом на 1.01.2012 року зареєстровано 90 884 тис. хворих на гіпотиреоз, показник захворюваності населення становив у 2011 році 22,1 на 100 000. (Панькив В.И., 2013). Тернопільська область відноситься до географічних ареалів, для яких характерний дефіцит йоду, і, як наслідок, порушення тиреоїдного статусу жителів (Козярин І.П., Корзун В.Н., 2009; Паньків В.І., 2012). Знижена продукція тиреоїдних гормонів впливає на функцію і стан багатьох органів і систем, зокрема зубоальвеолярного комплексу, імунної системи, на метаболізм кісткової тканини. Деякі автори свідчать про порушення імунологічних параметрів і розвитку вторинної імунної недостатності при гіпофункції щитоподібної залози (Москвіна Т.С., 2001; Marino F. et al., 2006).
Дослідження, присвячені вивченню патології пародонта при гіпофункції щитоподібної залози, вкрай нечисленні. У науковій літературі зустрічаються поодинокі публікації, в яких автори вказують на високу поширеність пародонтиту при гіпотиреозі і зниження окремих показників неспецифічної резистентності. Однак, наявні дані не дозволяють отримати повного уявлення про особливості перебігу пародонтиту та стан метаболічних процесів за умови дефіциту тиреоїдних гормонів. Недостатньо вивчені і питання комплексного лікування пародонтиту, що перебігає на тлі гіпофункції щитоподібної залози. Вищевикладене визначає актуальність поглибленого вивчення змін в пародонті, метаболічних та імунних порушень, пошуку оптимального підходу в лікуванні пародонтиту на тлі гіпотиреозу, що і спонукало нас до виконання цієї роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною планової наукової міжкафедральної теми «Патогенетичні закономірності та інформаційні моделі розвитку патологічних процесів за умов дії надзвичайних факторів на організм та їх корекція» кафедр патологічної фізіології, екстремальної і військової медицини ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України” (№0113U001239 ), у виконанні якої автором проведено дослідження особливостей патогенезу гострого пародонтиту у експериментальних тварин на тлі мерказоліл-індукованого гіпотиреозу і вивчено ефективність застосування комбінованих таблеток, що включають екстракт ехінацеї, цинку аспарагінат і кислоту аскорбінову з метою корекції виявлених порушень, що викладено в матеріалах дисертації. Матеріали роботи затверджені на засіданні РПК «Нормальна і патологічна фізіологія» протокол № 2 від 31.05.2012 р.
Мета дослідження. Метою дослідження було з’ясувати основні ланки ушкоджень пародонта за умов гіпотиреозу та обґрунтувати в експериментi нові підходи їх медикаментозної корекції.
Завдання дослідження:
– Встановити клінічні особливості перебігу гострого експериментального пародонтиту у щурів з гіпотиреозом.
– З’ясувати інтенсивність процесів ліпопероксидації і стан ферментної та неферментної ланок антиоксидантної системи у щурів з експериментальним пародонтитом на тлі гіпотиреозу.
– Визначити стан фагоцитарної, клітинної, гуморальної ланок імунної системи у тварин з гострим пародонтитом на фоні гіпотиреозу.
– Встановити особливості цитокінового профілю у тварин з пародонтитом на тлі гіпотиреозу.
– Виявити характерні морфологічні ознаки патології пародонта у тварин з мерказоліл-індукованим гіпотиреозом за результатами патоморфологічного аналізу тканин пародонта.
– Розробити на основі виявлених порушень комплекс для корекції гострого пародонтиту у експериментальних тварин з гіпотиреозом.
Об’єкт дослідження: гострий пародонтит експериментальних тварин з гіпотиреозом.
Предмет дослідження: показники вільнорадикального окиснення, стан антиоксидантної системи, стан фагоцитарної, клітинної, гуморальної ланок імунної системи, цитокіновий профіль у щурів з гострим пародонтитом на тлі гіпотиреозу.
Методи дослідження: експериментальні – для моделювання гіпотиреозу і гострого пародонтиту; біохімічні – для оцінки інтенсивності процесів ліпідної пероксидації та системи антиоксидного захисту, вмісту циркулюючих імунних комплексів, гуморальної ланки імунітету, ендогенної інтоксикації; імуноферментні – для оцінки цитокінового профілю; цитофлуориметричні – для дослідження клітинної ланки імунітету та рівня активних форм кисню; цитологічні – для визначення функціональної та метаболічної активності фагоцитів; морфологічні – для аналізу ступеня структурних пошкоджень у тканинах пародонта; математико-статистичні – для аналізу цифрових даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено дослідження стану фагоцитарної, клітинної, гуморальної ланок імунної системи, інтенсивності процесів ліпопероксидації, активності ферментної і неферментної ланок антиоксидантної системи, особливостей цитокінового профілю у щурів з гострим пародонтитом на тлі мерказоліл-індуковагого гіпотиреозу.
На основі даного дослідження встановлені найбільш чутливі діагностичні і прогностичні критерії гострого пародонтиту за умов гіпотиреозу.
На основі інтегральної оцінки основних патогенетичних ланок перебігу гострого експериментального пародонтиту у тварин з гіпотиреозом запропоновано новий фармакологічний препарат для їх корекції – комбіновані таблетки, що містять екстракт ехінацеї, цинку аспарагінат та аскорбінову кислоту.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дають можливість поглибити наші знання про патогенетичні механізми гострого пародонтиту на тлі мерказоліл-індукованого гіпотиреозу, що дозволяє розробляти більш ефективні методи корекції порушень, які виникають за даної патології. Отримані результати дозволяють констатувати ефективність використання комбінованих таблеток, що складаються з екстракту ехінацеї, цинку аспарагінату і кислоти аскорбінової за умов гострого пародонтиту на тлі гіпотиреозу.
Результати дослідження впроваджені у навчальний процес на кафедрах: патологічної фізіології, стоматології ННІ післядипломної освіти, ортопедичної стоматології, терапевтичної стоматології, фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського державного медичного університету; на кафедрах патологічної фізіології Буковинського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету, Івано-Франківського національного медичного університету, Вінницького національного медичного університету, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія».
Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку матеріалу, написання і оформлення дисертації. Формулювання завдань та інтерпретацію результатів здійснено разом з науковим керівником. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, автору належить аналіз літератури, дані експериментальних досліджень, їх статистична обробка та підготовка матеріалу до друку.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на науково-практичнх конференціях: V науково-практичній конференції «Актуальні питання патології за умов дії надзвичайних факторів на організм» (м. Тернопіль 2012), ІV науково-практичній конференції «Інноваційні технології в стоматології» (м. Тернопіль, 2012), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна медицина: питання теорії та практики» (м. Львів, 2012), міжнародній науково-практичній конференції «Вітчизняна та світова медицина в умовах сучасності» (м. Дніпропетровськ, 2013), міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце медицини у забезпеченні здоров’я людини у сучасному суспільстві» (м. Одеса, 2013), міжнародній науково-практичній конференції «Ключові питання наукових досліджень у сфері медицини у XXI ст.» (м. Одеса, 2013), міжнародній науково-практичній конференції «Рівень ефективності та необхідність впливу медичної науки на розвиток медичної практики» (м. Київ, 2013), міжнародній науково-практичній конференції «Досягнення медичної науки як чинник стабільності розвитку медичної практики» (м. Дніпропетровськ, 2013), V науково-практичній конференції «Інноваційні технології в стоматології» (м. Тернопіль, 2013), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні досягнення медичних наукових досліджень в Україні та країнах ближнього зарубіжжя» (м. Київ, 2013), всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання безпечного застосування ліків» (Тернопіль, 2013).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 167 сторінках комп’ютерного набору (основна частина становить 137 сторінки) і складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел (всього 266 найменувань) та додатків. Роботу проілюстровано 20 таблицями та 39 рисунками.
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, з яких 6 у фахових виданнях, що рекомендовані для публікування матеріалів дисертаційних робіт ( 1 робота опублікована у зарубіжному виданні), 11 робіт у матеріалах і тезах конференцій та симпозіумів.
