АЛФАВІТНИЙ ПОРЯДОК СЛІВ

Алфавітний порядок слів. Пошук слів у словнику. Відтворення власних назв іншомовного походження українською мовою. Дні тижня, місяці, пори року

The Alphabetical word order. The Usage of dictionaries. the Reproduction of proper names of foreign origin in Ukrainian. Days of week, months, seasons

 

Словник до заняття

 

безхмарно – cloudless

блакитний – blue

блискавка – lightning

буря – storm

веселка – rainbow

відлига – thaw               

вітряно – windy

грім – thunder

град – hail

гроза          – thunderstorm

день тижня – day of week

дощ – rain

завірюха – snowstorm

квітка – flower 

листопад – defoliation

льодохід – ice drift  

мороз – frost

мряка – drizzle

повінь – flood

погода – weather

розпускатися – to come out

роса – dew

рослина – plant

снігопад – snowfall

сонячно – sunny

спека – heat                                    

танути – to melt

туман – fog                           

хмара – cloud

хмарно – cloudy

явище – phenomenon

Український алфавіт

 

         Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків – 6 голосних і 32 приголосні. Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у].

Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять літер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.

Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними.

Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

В українській мові 32 приголосні звуки: [б], [в], [г], [г], [д], [д’], [ж], [дж], [з], [з’], [де], [де], [й], [к], [л], [л’], [м], [н], [н], [п], [р], [р’], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [X], [ц], [ц’], [ч], [ш].

Зверніть увагу! Тверді і м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [сад] сад – [с’ад’] сядь.

Склад. Наголос

Слова поділяються на склади.

Склад може утворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. Голосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і відкриті.

Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.

Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.

Наголос — це виділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має найбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі інші склади в слові ненаголошені. Наголос в українській мові вільний і рухомий, тобто може падати на будь-який склад і під час змінювання слова пересу­ватися: голова — голови — голови — голів, казати — кажеш — кажу.

 

Завдання. Дайте відповідь на питання.

·        Скільки літер в українському алфавіті?

·        Скільки голосних звуків в українському алфавіті? Назвіть їх.

·        Яка літера не позначає звука?

·        Які літери завжди позначають два звуки?

·        Сполучення яких літер позначає один звук?

Завдання. Перепишіть текст, підкресліть літери, що позначають голосні звуки.

МАТУСИН ЗАПОВІТ
Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
                                                           М. Хоросницька

М’який знак

М’який знак пишеться:

– після д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні:

– у кінці слова: молодь, радість, мазь, рись, ґедзь, співець, біль, кінь;

– у середині слова лише перед буквами, що позначають тверді приголосні, крім шиплячих: нудьга, киньте, ганьба;

– після л перед будь-яким приголосним: кулька, стільці;

– після м’яких приголосних перед о в середині складу: сьомий, сльоза, дзьобати;

– після м’яких приголосних у дієсловах дійсного та наказового способів: пишуть, готується, погляньте, покиньте;

– у буквосполученнях -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, -сьц-, -сьч- (в іменниках жіночого роду однини в давальному і місцевому відмінках і утворених від них прикметниках), що походять від –льк-, -ньк-, -ськ-: ненька — неньці, неньчин; Валька — Вальці — Вальчин. Якщо м’який знак є у формі називного відмінка, то він зберігається в усіх відмінках: брунька — бруньці, але жінка — жінці.

– у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: український, козацький, біленький, ріднесенький, свіжісінький, малюсінький.

 

Завдання. Прочитайте назви вулиць Тернополя. Випишіть слова з м’яким знаком.

 

Тарнавського, 15 Квітня, Лесі Українки, Степана Бандери, Карпенка, Валова, майдан Волі, Чехова, Гайова, Танцорова, Київська, Галицька, Дружби, Максима Кривоноса, Новий Світ, Оболоня, Шептицького, Живова, Замкова, Злуки, Леся Курбаса, Медова, Микулинецька, Миру, бульвар Просвіти, Руська, Слівенська, Чехова.

 

Завдання. Прочитайте текст, випишіть слова з м’яким знаком.

 

Хліб на столі

За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, неодмінно приходило лихо.

Останнім часом став досить модним вислів: не хлібом єдиним живе людина. Любимо ми уживати його де треба й де не треба. А між тим є й інше, не менш образне твердження: хліб усьому голова. Чесно й праведно про це сказав Борис Олійник: «Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так… коли маємо хліб на-столі».

Хліб на столі. Зайшовши до хати, возрадуймося його присутністю, освятімося його терпким запахом, віддаймося пошанівком тим, хто зростив, виколосив і розмолов у семи млинах мучицю, рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце паляниці. Хай завжди він – совість наша .- буде в хаті, як дивень, лежатиме прикритий вишитим рушником, свіжий та святий, і найпершою молитвою нашої духовності хай воздається хвала хлібові. Знімімо перед ним капелюхи, уклонімося, аби одвічно він був на нашому столі, щоб не глевковів і не черствів, . бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб, то і душі черствіють, а відтак, якщо черствіють душі, неодмінно зачерствіє хліб  –  наша совість. Це одвічне, як життя, мірило має бути нашим гаслом, нашою молитовністю не на сьогодні і не на завтра – крізь усе життя… (За В.Скуратівським)

 

Букви я, ю,є можуть позначати як один так і два звуки.

Два звуки я, ю, є позначають лише у трьох випадках:

1.     Коли вони стоять на початку слова:  слово «яблуко» записується наступним чином – [йáблуко]; Єреван – [йеревáн].

2.     Два звуки я, ю, є позначають всередині слова після голосного: маяк – [майáк], Аюдаг – [айудáг].

3.     Після апострофа і м’якого знака я, ю, є також позначають два звуки: здоров’я – [здорóвйа], Мольєр – [мол’йéр]

В усіх інших випадках я, ю, є позначають один звук.

 

Завдання. Визначте кількість звуків і букв у кожному слові.

М’ятний, дзеркальний, джміль, сміятися, підземелля, в’юнок, єднання, щирість, дзвонити, ювілейний, щеплення, коричневий, під’їзд.

 

Завдання . Випишіть слова, у яких букви я, ю, є, ї позначають два звуки:

Сузір’я, Євгенія, бурячиння, міжгір’я, під’їжджати, рясний, мавпячий, читаємо, возз’єднання, п’єдестал, ательє, Нью-Йорк, зоряний, сіятися, моєї, Зоя, Європа, юрмитися, Юрій, ідея, кузня, більярд, своя, подяка, маяк, дякувати, порядок, завзяття, Євпаторія.

 

Завдання. Прочитайте текст, в одну колонку випишіть слова, де літери я, ю, є позначають два звуки, в іншу – де літери я, ю, є позначають один звук.

 

Київ

Столиця України – Київ, одне з найдавніших міст Європи. 1982 року йому відзначали 1500 років. Сьогодні Київ – це найбільше місто України, політичний, економічний, науково-технічний та культурний центр. Його населення складає понад 2,5 млн. чол. Площа міста становить 820 кв. км , з яких 367 кв. км – лісопаркова зона. Це затишні куточки відпочинку та окраса столиці.

Крізь Київ проходять головні транспортні магістралі, а також – найбільша ріка України – Дніпро, яка поділяє місто на дві частини.

Київ – важливий політичний центр країни. Тут працюють Президент, Адміністрація Президента України, Верховна Рада (Парламент) України та Кабінет Міністрів.

Київ – науковий та культурний центр. Тут розташовано багато музеїв, науково-дослідних інститутів, Академія наук України, Національна наукова бібліотека,  Головна астрономічна обсерваторія; діють головні професійні театри – Національна опера ім. Тараса Шевченка, Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Театр російської драми ім. Лесі Українки, Будинок органної та камерної музики, Філармонія.

Столиця України – це місто вищих навчальних закладів. Найбільш відомі з-поміж них: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України “Київський Політехнічний Університет”, Національний авіаційний університет, Національна музична академія ім. П.І.Чайковського тощо.

Особливістю Києва є вдале поєднання стародавньої та сучасної архітектури. У місті більше 3 000 визначних пам’яток історії, архітектури й культури. Найбільш відомі з-поміж них – Софійський собор, Андріївська церква, Києво-Печерська лавра, Золоті ворота, Маріїнський палац, майдан Незалежності.

Центральна вулиця Києва – Хрещатик, який є візитівкою міста, втіленням його неповторності та краси. Це діловий центр, місце традиційних урочистостей і народних гулянь. Хрещатик прикрашають каскади водограїв, квітники та славетні київські каштани.

Для ентузіастів спорту в місті є великі стадіони, тенісні корти, плавальні басейни, гімнастичні зали та атлетичні салони.

У Києві чимало кафе й ресторанів, які пропонують різноманітні українські страви та кращі зразки кухонь інших країн світу (європейських, південноамериканських, країн Близького Сходу, Китаю, Індії, Японії тощо).

Столиця України багата на старе й нове, що варто побачити. Найбільше багатство міста – щирі, добрі, привітні люди.

Завітайте до Києва! Не пошкодуєте!

 

Буква ї завжди позначає два звуки – [йі]. Наприклад, їжак – [йіжáк]; заїзд – [зáйізд].

Буква щ також завжди позначає два звуки – [шч]. Наприклад, щастя – [шчáс’т’а]; Пирогоща – [пирогóшча].

 

 

Зверніть увагу!

 

 

Послідовне розміщення літер в алфавіті називається алфавітним порядком.

 

Gradual order of letters in the alphabet is called alphabetical order.

 

 

Завдання. Повторіть алфавіт. Поставте в алфавітному порядку українські імена.

Зразок: Іван, Валентина, Володимир, Олег, Степан.

 

·        Андрій, Дарина, Соломія, Алла, Богдан, Валерій, Станіслав, Віктор, Дмитро, Остап, Захар, Марія;

·        Юрій, Євген, Костянтин, Максим, Василь, Світлана, Ярина, Олексій, Леонід, Тетяна, Віталій, Назар;

·        Денис, Кирило, Роман, Матвій, Юліан, Надія, Катерина, Софія, Сергій, Михайло, Наталія, Христина;

·        Микола, Вікторія, Ірина, Олесь, Оксана, Арсен, Тарас, Аліна, Руслан, Галина, Ігор, Ольга;

·        Орест, Павло, Святослав, Юлія, Лілія, Антон, Марина, Олена, Вадим, Ярослав, Лариса, Любов.

 

Завдання. Запишіть назви медикаментів  в алфавітному порядку.

 

                                                       

        

 

 

 

                                                                 

 

 

Основні правила відтворення власних назв іншомовного походження українською мовою / Basic rules for reproduction of proper names of foreign origin by means of Ukrainian language:

 

1)    G і h, gh зазвичай передаються літерою г: Greece – Греція, Harry – Гаррі, Ghana – Гана;

2)    f і ph → укр. ф: Frank – Френк, Philadelphia – Філадельфія;

3)    th → укр. ф та т: Thrace – Фракія, Thad – Тед, Thailand – Таїланд;

4)    j у французьких словах → укр. ж: Jérôme – Жером, Jeanne – Жанна; у англійських словах → укр. дж: James – Джеймс, Jak – Джек;

5)    w → укр. в та у: Winston – Уінстон, Washington – Вашингтон;

6)    au → укр. ав: Australia – Австралія, Augustin – Августин.

 

 Завдання. Прочитайте назви країн українською мовою:

 

Афганістан (Afghanistan), Бельгія (Belgium), Аргентина (Argentina), Філіппіни (Philippines), Сингапур (Singapore), Австрія (Austria), Багами (Bahamas), Єгипет (Egypt), Сенегал (Senegal), Уельс (Wales), Зимбабве (Zimbabwe).

 

Завдання. Прочитайте імена українською мовою:

 

Джером (Jerome), Аврелія (Aurelia), Тімоті (Timothy), Балтазар (Balthazar), Аврора (Aurora), Гарольд (Harold), Отелло (Othello), Філ (Phil), Ральф (Ralph), Табіта (Tabitha), Уіллі, Віллі (Willy), Освольд (Osvold), Натан (Nathan), Герберт (Herbert), Дафні (Daphne).

 

Зверніть увагу!

 

Словник – це сукупність слів, розміщених у певному порядку.

 

Dictionary is a set of words placed in a certain order.

 

 

 

 

 

 

 

                     

 

Основні типи і види словників

Залежно від змісту розрізняють два типи словників : енциклопедичні словники і філологічні.

Енциклопедичні словники пояснюють відомості з різних сфер життя, науки, виробництва, мистецтва та характеризують відомих осіб, визначні історичні постаті. В енциклопедичному словнику, дивлячись слово Київ, можна знайти всі відомості про столицю України. Є загальні енциклопедичні словники, в яких подаються відомості з різних галузей науки, техніки, культури тощо, і спеціальні, присвячені певній галузі науки: економіці, математиці, медицині тощо.

У філологічних  словниках предметом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається, лінгвістичні словники бувають різних типів.

1. Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові.

2. Перекладні словники , в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу.Бувають двомовними, чотиримовними та ін.

3. Термінологічні , в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні.

4. Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова.

5. Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.

6. Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.

7. Словники іншомовних слів , які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.

8. Історичні словники , в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.

9. Діалектологічні словники , в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території.

10. Фразеологічні словники , в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або подається їх переклад з однієї мови на іншу.

11. Синонімічні словники, в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови.

13. Словники власних імен , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена та інші.

 

Завдання. Перекладіть та запишіть слова українською мовою. Використовуйте англійсько-український словник.

Зразок: abolition – скасування.

 

Meaning, important, system, necessary, capital, different, attention, opinion, ideal, sentence, possible.

 

 

Дні тижня

Days of week

 

Понеділок                   –       Monday

Вівторок            –       Tuesday

Середа                –       Wednesday

Четвер                –       Thursday

П’ятниця            –       Friday

Субота                –       Saturday

Неділя                –       Sunday

 

сьогодні              –       today

вчора                  –       yesterday

завтра                 –       tomorrow

післязавтра        –       the day after tomorrow

позавчора          –       the day before yesterday

щотижня            –       weekly

щоденно             –       daily

 

Тиждень має 7 (сім) днів. Ми працюємо лише п’ять днів: від понеділка до п’ятниці. Субота і неділя – вихідні дні.

A week has 7 days. We work only five days: from Monday to Friday. Saturday and Sunday are weekends / days off.

 

Дні тижня (з народних оповідей)

 

Понеділок

Понеділок – чоловік. Цей день шанується і уявляється в образі дідуся, який зустрічає і проводить душі померлих. Понеділок вважається важким днем, а тому в понеділок не починають ніякого великого діла. Не варто в цей день виїжджати в дорогу – трапиться нещастя. Коли в понеділок щось не вдасться, то буде невдача цілий тиждень. Той, хто народився у ніч під понеділок, буде віщуном, знахарем.

Вівторок

Вівторок – чоловік. Вважається днем легким, сприятливим для початку роботи. Вівторок – щасливий день.

Середа

Середа уособлюється у вигляді жінки. У середу дівчатам не слід мити голову, заплітати коси, бо волосся перестане рости, і коса буде погана.

Четвер

Четвер – чоловік. День робочий, заборони стосуються лише деяких видів робіт. Не можна в четвер садити нічого, бо черви з’їдять. У четвер до сходу сонця добре примовляти чи замовляти – гарно поможе.

П’ятниця

П’ятниця – жінка. Проти п’ятниці (по заході сонця) не можна мити ложок та мисок, бо тоді так будуть вороги тарабанити язиками про тебе, як тими ложками. У п’ятницю зачинати роботу – найлегший день. Проти п’ятниці сон неодмінно справдиться.

Субота

Субота – найтяжчий день на роботу. У суботу найкраще купатись, переодягатися. Як сходяться (одружуються) ті, що народилися в суботу, то будуть безплідні, не будуть мати дітей.

Неділя

Неділя – “не діля”. У неділю нічого не можна робити, особливо – рубати сокирою. Кажуть, що відрубане в неділю поліно навіть через сім років, якщо його зберігати, неодмінно саме спалахне і згорить. Не можна в неділю шити, бо нарве палець.

 

Завдання. Дайте відповіді на питання.

1.     Який сьогодні день тижня?

2.     Який день тижня буде завтра?

3.     Який день тижня буде післязавтра?

4.     Який день тижня був учора?

5.     Який день тижня був позавчора?

 

Зверніть увагу!

 

Якщо ви хочете сказати / If you want to say:

on Wednesday – у (в) середу

on Friday – у п’ятницю

on Saturday – у (в) суботу

on Sunday – у (в) неділю

 

Завдання. Доповніть речення.

Зразок: У нашому університеті вихідні дні – … (субота, неділя).

 

1.     Перший день тижня в Україні – … .

2.     Останній робочий день – … .

3.     У … я прокидаюся об 11.00.

4.     … я ходжу на заняття до університету.

5.     У нас немає відпрацювань з української мови у … .

6.     … ми повинні готуватися до занять.

7.     … я ходжу гуляти зі своїми друзями.

8.     … я телефоную батькам.

 

Пори року. Місяці

Seasons. Months

 

 

Зверніть увагу!

 

Якщо ви хочете сказати / If you want to say:

in winter – взимку, зимою

in spring – навесні, весною

in summer – влітку, літом

in autumn – восени, осінню

 

Завдання. Прочитайте текст про пори року в Україні.

Пори року

 

Є чотири пори року: весна, літо, осінь і зима. Кожна з них триває три місяці.

       

Весна – чудова пора року. Приходить весна і природа прокидається від зимового сну. Дні стають довшими, а ночі коротшими. Земля вкрита свіжою зеленою травою і першими весняними квітами. Повітря свіже і сонце світить яскраво. Температура піднімається до +16, +20 градусів.

    

За весною йде літо. Іноді влітку стає спекотливо і повітря дуже задушливе. Часто бувають грози з громом і блискавкою. Після грози повітря на диво свіже і можна бачити красиву дугу в небі, що називається веселкою. Улітку люди збирають гриби та ягоди в лісі, купаються в річках і озерах, ходять на риболовлю. Температура повітря іноді досягає +35, +40 градусів.

          

Осінь – золотий час, коли усе поспіває і ліси стають червоні та жовті.
Дні стають коротші, а ночі – довші. Сонячні промені не такі яскраві і теплі.
Більшість птахів відлітають у теплі краї. У жовтні та листопаді часто дощить. Поступово холоднішає й холоднішає. Температура знижується від +15 до          0 градусів.

                  

В Україні зима – холодна пора року. Річки й озера замерзають. Усе вкрите снігом. Іноді буває дуже холодно, близько 25–30 градусів нижче нуля.
Зима – веселий час для дітей. Вони ліплять сніговика і грають у сніжки. Коли погода гарна, діти і дорослі йдуть кататися на лижах, на ковзанах чи на санках з покритих снігом пагорбів.

Словник до тексту

 

блискавка – lightning

веселка, райдуга –  rainbow

відлітати – to fly

грати сніжки – to play snowballs

грім – thunder

гроза – thunderstorm, storm
дощ, дощить – rain, it rains

задушливий – stuffy
замерзати, вкриватися кригою — to freeze

знижуватися – to decrease                     

золотий – golden

кататися – to slide

кататися на ковзанах – to skate

кататися на лижах – to ski

кататися на санках – to sledge

ліпити сніговита – to make snowmen

пагорб – hill

повертатися – to return

повітря – air

природа – nature

прокидатися — to awaken

промінь – ray 

свіжий – fresh

спека – heat

чудовий – wonderful

яскравий – bright

 

12 місяців року

 

                                     (В’ячеслав Радіон)

 

Про українські місяці

СІЧЕНЬ

 

   

 Січень – перший місяць календарного року. Назва його походить від слова «сікти»: мороз у цей період січе, і люди сікли ліс, готуючи ділянки під нові поля.

Одна з його давніх назв – «тріскун», бо тріщало все від січневих морозів…

Для християн православного віросповідування  – це місяць Різдва Христового і Хрещення Господнього.

І вважали наші предки, що немає кращого місяця від нього, бо, якщо «січень сніжний та холодний, то рік буде хлібородний», або  – «якщо в січні холодно, то цілий рік буде не голодно». Щоби це справдилось, треба догодити сердитій Бабі-Зимі, котра господарює на землі в січневу пору, – а їй до вподоби Різдвяні колядки та Новорічні щедрівки. 

 

ЛЮТИЙ

 

           

Лютий – таку назву цьому місяцю дали люті морози, які сковують землю і води. І лютують у цей час голодні дикі звірі… Називали ще його «крутнем», бо крутила віхола над селами і полями. І «громником» та «зимо бором», бо могли прийти перші громи, адже на 15 лютого припадає Стрітення, коли зима зустрічається з літом, а холод зазнає перших ударів тепла, від чого і трапляється громовиця.

Це місяць особливий: в лютневі дні Баба-Зима зустрічається з Весною і свариться, бо аж надто не хочеться їй втрачати своєї морозної влади над землею і водами. Вона то сніжить, то хурделить, то тріщить морозами, щоб показати, що є ще в неї сили. 

 

БЕРЕЗЕНЬ

 

      

На березень припадає весняне рівнодення – 22 числа, коли день зрівнюється з ніччю. Для християн – це місяць Великого Посту. Завершується березень днем «теплого» Олексія – «чоловіка Божого»….В Європі й Росії березень іменують «марсом» або «мартом» на честь давньоримського бога війни Марса. Бо йде повномасштабна війна весни із зимою.

Матінка-Весна доручила своєму найстаршому сину розпочинати новий господарський рік, а зробити це йому дуже непросто, бо не всю владу над світом отримав від Лютого. Березень зиму зламує і пробуджує природу до оновлення життя.

 

 КВІТЕНЬ

 

         

Квітень – бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків.

Для християн – це видатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння Христового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту.

Європейська і російська назва «апрель» походить від імені давньогрецької богині кохання і краси – Афродіти (за римським варіантом – Венери).

В давні часи у Квітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили хороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був лад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього – радість на душі.

 

 ТРАВЕНЬ

 

     

Травень – назву йому дали трави, які особливо буйно ростуть у цей період. Був він місяцем давньоруського бога Ярила – бога весняного Сонця і весняної сили та любовної жаги. Ще мав він назву «май», що означає буяння зеленої рослинності. Навіть була в давнину у багатьох народів богиня Майя – покровителька природи…

Назва місяця — «май» — від імені прадавньої богині природи і Землі Майї збереглась в Європі й Росії до цього часу.

Травень завершує Весну і готує прихід своїх літніх братів.

 

 ЧЕРВЕНЬ

 

       

Червень – перший літній місяць. А назву йому принесли плоди раннього літа, зокрема вишні й черешні, які додають червоних барв і зеленій рослинності, і назві самого місяця.

На червень припадає день літнього сонцестояння – 22 числа, коли найдовший день протистоїть найкоротшій ночі, і Сонце повертає на зиму, хоча попереду ще так багато літа.

В Європі й Росії має назву «июнь», названий на честь давньоримської богині Юнони, котра була дружиною Юпітера і піклувалася шлюбом та сім’єю.

ЛИПЕНЬ

 

       

Липень – цвіте липа – одне з найкорисніших і найчистіших дерев. Липовий мед, який беруть у цей час бджоли, не тільки цінний, а й цілющий; липовий цвіт – універсальний лікувальний засіб. Того, що липень дасть для здоров’я людини, вистачить на цілий рік.

Європейська та російська назва «июль» – на честь Юлія Цезаря, римського полководця, диктатора і реформатора календаря.

Липень – найгромовитіший місяць літа, бо саме в липневі дні бог Перун найчастіше крає небо блискавицями, очищаючи світ від всього лихого, а людей надихаючи на животворчу працю і життєлюбність.

 

СЕРПЕНЬ

 

    

Серпень – його назва говорить сама за себе: основним знаряддям людей стає серп – приходять жнива.

В Європі й Росії має назву «август» – за іменем давньоримського імператора Августа, котрий правив на рубежі старої й нової ер.

Серпневе Сонце ще вміє бути лагідним, але з кожним днем суворішає: осінній холод підкрадається серпневими ночами та інколи затримується до серпневих ранків, і чим ближче до осені – тим частіше… Від такого наступу осінньої прохолоди, очевидно, яскравіше спалахують високі серпневі зорі. Люди завжди були вдячними останньому місяцю літа за комори та засіки, наповнені багатими запасами, яких має вистачити до наступного врожаю.

  

ВЕРЕСЕНЬ

 

       

Вересень – це «вересовий» місяць, на який припадає цвітіння й збирання вересу та винограду.

В цьому місяці – осіннє рівнодення: 22 числа ніч наздоганяє осінній день і розпочинає відбирати в нього сонячні секунди та хвилини…

В Європі й Росії – «септембр» або «сентябрь», що латинською мовою означає «сім», бо він був сьомим місяцем старого календарного року, який починався із березня.

Він уособлюється зрілим чоловіком з посохом, від дотиків якого всихає трава. Однак, вересневе сонце ще м’яке і лагідне, але його все частіше закривають холодні хмари та сирі тумани. Символи Вересня – павутиння Бабиного літа, журавлині ключі у високому небі при відльоті у вирій, стиглі яблука в садах і перший золотий лист на дереві.

  

ЖОВТЕНЬ

 

               

Жовтень — місяць жовтого листя. Місяць справжньої золотої осені.

Європа і Росія називають його «октобрем» чи «октябрем», що походить від слова «окто». яке означає «вісім», бо він був восьмим місяцем давнього, дореформеного календаря.

Завершує господарський рік. Дозволяючи помилуватись останніми квітами року, жовтень покриває землю то листом, то сніжком. 

 

ЛИСТОПАД

 

      

Листопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».

Його європейська або російська назва – «новембр» чи «ноябрь», що походить від латинського слова «дев’ять», бо в дореформеному календарі він був дев’ятим місяцем року.

 

ГРУДЕНЬ

 

       

Грудень –замерзає грудками земля, йдуть морози полями і лісами.

22 грудня приходить зимове сонцестояння – коли найдовша зимова ніч протистоїть найкоротшому в рокові дню. Але з цього дня Сонце повертає на літо, хоча попереду ще так багато зими…

Європейська назва місяця – «декамбр», російська –«декабрь». Походять вони від латинського «дека», що означає «десять»; був колись цей місяць десятим у старому календарі, за яким Новий рік розпочинався 1 березня.

У грудневу Новорічну ніч з 31 грудня на 1 січня люди мають змогу подякувати Небу за блага минулого року та попросити щастя і нових благу році наступному.

 

Завдання. Дайте відповідь на питання до тексту.

 

1.     Скільки пір року ви знаєте?

2.     Коли прокидається природа?

3.     У яку пору року дні стають довшими?

4.     Яка температура повітря взимку?

5.     Коли дні стають коротшими, а ночі довшими?

6.     Яка температура повітря влітку?

7.     Яке повітря після грози влітку?

8.     Що роблять діти взимку?

9.     Що можна побачити в небі після грози?

10.                       У яку пору року птахи відлітають у теплі краї?

11.                       Яка Ваша улюблена пора року? Чому?

 

Завдання. Розподіліть та запишіть явища природи за порами року.

Зразок:

Зима – метелиця, снігопад…

Весна – повінь, танення…

Літо – задуха, спека…

Осінь – громовиця, гроза…

 

Град, повінь, спека, мороз, блискавка, відлига, грім, льодохід, завірюха, мряка, снігопад, гроза, буря, роса, туман, веселка, дощ, листопад.

 

Завдання. Визначте пору року у кожному реченні.

Зразок: Стало холодно – зима.

                                              

1.     Розтанув сніг – … .                                          

2.     Випав сніг – … .

3.     Птахи відлетіли у теплі краї – … .                           

4.     Сонце світить яскравіше – … .                        

5.     Розпочався листопад – … .

6.     Починають розпускатися всі рослини і квіти – … .

7.     Погода стає усе тепліша, буває спека – … .

8.     У небі хмарно – … .

9.     Небо блакитне і безхмарне – … .

10.                       Люди проводять багато часу на свіжому повітрі – … .

 

Завдання. Дайте відповідь на питання «Яка погода на вулиці?».

Зразок: 1 – На вулиці тепло, безхмарно.

     

 

 

 

 

Зверніть увагу!

 

Якщо ви хочете сказати / If you want to say:

in May – у травні

in April – у квітні

(використовуйте закінчення –і / use the ending –і).

АЛЕ: in February – в лютому

 

 

Завдання. Прочитайте вірш. Запишіть назви місяців у сполученні з прийменником у та закінченнями.

Зразок: Січень – у січні.

 

Дванадцять місяців

 

Січень сніг просіє білій сніговиці,
Лютий — полютують віхоли-сестриці,
Березень берізкам піднесе сережки,
Квітень заквітчає яблуньки край стежки,
Травень закосичить трави шовковисто,
Червень зарум’янить вишеньок намисто,
Липень цвітом липи бджілоньку потішить.
Серпень із серпочком лиш стіжки залишить,
Вересень покличе учнів на гостину,
Жовтень позолотить кленові свитину,
Листопад закрутить листя у таночку,
Грудень все загорне в снігову сорочку.
А за ними — січень знову вже чекає,
та з наступним роком щиро привітає.

(Леся Вознюк)

 

Завдання. Дайте відповіді на питання.

 

1.     У якому місяці розпочинається навчання в університеті?

2.     Який місяць розпочинає рік?

3.     У якому місяці Ви народилися?

4.     Який місяць є останнім у році?

5.     Коли розпочинаються Ваші канікули?

6.     Як називається другий місяць весни?

7.     Скільки місяців у кожній порі року?

8.     Як називається дев’ятий місяць у році?

9.     Як називається шостий місяць у році?

10.                       Який місяць подібний до англійського слова yellow?

11.                       Яке слово є назвою місяці і назвою природного явища?

 

Завдання. Прочитайте тексти про Україну, складіть розповідь про клімат, природу Вашої країни.

 

Клімат України

Клімат України переважно помірно континентальний, лише на півдні Криму має ознаки субтропічного.

Для клімату України характерна часта зміна погод, що пов’язано з надходженням циклонів (в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Разом з тим, в Україні переважають дні з ясною, сонячною погодою — у середньому на рік їх 230–235. Гірські хребти Карпат і Криму захищають відповідно Закарпаття і Чорноморський Південний берег Криму від холодних арктичних повітряних мас, які приходять з півночі.

Середньомісячна температура січня від −8°С на північному сході України та високогір’ї Карпат — до +4°С на Південному березі Криму, липня — від +17°С на Північному Заході та +19°С у високогір’ї Карпат до +23°С на крайньому Півдні. У гірських районах температура протягом року нижча порівняно з навколишніми територіями. Тривалість безморозного періоду коливається від 150–160 днів на півночі до 200–210 днів на півдні та 270 днів на Південному березі Криму.

Вітри змінюються по сезонах року: узимку в північній половині республіки переважають західні вітри, що приносять вологу, у південної — північно-східні й східні сухі й холодні. Улітку найчастіші північно-західні вітри; однак у південній половині нерідкі також східні й південно-східні вітри, іноді суховії.

Опади розподіляються нерівномірно середньорічні суми опадів зменшуються з заходу і південного заходу на південний схід і південь від 650–600 мм до 300 мм. Максимум опадів припадає на Кримські гори (1000–1200 мм) і Українські Карпати (понад 1500 мм). На півдні, у степовій зоні, зволоження недостатнє і в окремі роки бувають посухи.

Природа України

Українська природа оспівана в багатьох літературних творах, і це не дивно. Зважаючи на особливості ландшафту України, природа України гармонійна, красива. Гірські масиви в Карпатах і Криму, що займають 5% площі країни – це не лише хвойні і змішані ліси, що представляють молоді і столітні насадження, незаймані куточки природи України, де і зараз, як багато віків тому, можна назбирати грибів, ягід (здебільшого брусниці і чорниці) і лікарських рослин, але і безліч дрібних річок, де беруть початок річки Дністер і Прут, невеличких за розмірами, але глибоких озер з кришталево чистою водою. Найбільш відоме і красиве з озер – Синевірське, що розташоване на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря і має площу майже 5 гектарів. Воно вважається одним із 7 чудес природи України.

Озеро Синевир

 

А ще це гірські луги – полонини, вкриті різнокольоровими барвистими килимами квітучих влітку трав. Тут рай для тварин. Із ссавців – бурі ведмеді, лісові коти, рисі, олені, зайці, лисиці, вовки, куниці, видри, борсуки і білки. Із птахів – безліч співочих перелітних птахів, тетереви, рябчики і дятли, а ще чорні лелеки, орли і беркути. Тут навіть є рідкісні рептилії – саламандра плямиста, ящірка живородна і тритони. Для збереження гірських ландшафтів Карпат у природному стані були створені Карпатський і Горганський заповідники, в яких живуть 100 видів безхребетних тварин, 149 видів хребетних тварин, 47 видів ссавців, 103 види птахів, 12 видів риб, 9 видів земноводних.

Українські Карпати

 

Українська природа – одне з національних надбань країни. В Україні існує 21 природний заповідник: 4 біосферних заповідника і 17 природних заповідники. Це природні території, на яких під охороною знаходиться весь природний комплекс. Найбільш великі і відомі – Асканія Нова, Поліський, Чорноморський, Дунайський, Український степовий.

Асканія Нова – біосферний заповідник, який було створено ще в 1921 році. Він знаходиться в Херсонській області і займає площу більше 33 тисяч гектарів. Це 11 тисяч гектарів абсолютно заповідної степової зони, на якій ніколи не відбувалося землеробства чи іншого виробництва, зоологічний і дендрологічний парки. Це єдиний у Європі куточок типчако-ковильного степу, де ростуть 478 видів трав. На відміну від інших заповідників, тут, окрім місцевих видів дикої фауни, проживають тварини із Європи, Азії, Африки, Австралії і Америки. Тут у майже вільних умовах проживають зебри, антилопи, буйволи, бізони, а також олені і дикі коні. Всього в заповіднику утримуються близько 800 різновидів диких копитних та гібридних форм. Асканія Нова – це єдина територія, на якій популяція коней Пржевальського, що в природі зникла в 60-х роках ХХ століття, вціліла як вид. Найбільша програма розведення цього виду коней проводиться саме тут. До речі, дикі коні Пржевальського сьогодні вільно живуть і в чорнобильській зоні відчуження, куди у 1998 вони були ввезені за експериментальною програмою реінтродукції і чудово прижились. Тут вони проживають дійсно у дикій природі, без догляду за ними людьми.

Природа України – це також 22 національних парки, тобто території, де з метою охорони природи діяльність людини обмежена, але відвідування туристами вільне. Найбільш відомі – Азово-Сивашський, Шацький, Святі гори, Галицький, Гуцульський. Для прикладу, Шацький національний природний парк на Волині – це унікальне об’єднання більше ніж 30 озер між річками Прип’ять і Західних Буг. Найбільше – природне озеро Свитязь площею 27,5 км², яке живлять артезіанські джерела і яке входить до 7 чудес природи України. Інколи його навіть порівнюють із морем, бо під час шторму хвилі можуть сягати 1,5 метрів.

7 чудес природи України

Серед інших 7 чудес природи України – вже згадані нами біосферний заповідник Асканія Нова, озеро Синевір у Карпатах,

     

а також мальовничий регіонально-ландшафтний парк Гранітно-степове Побужжя неподалік від міста Миколаїв,

Дністровський каньйон на Вінниччині, що своєю красою не поступається і часто порівнюється з Альпами, це і комплекс мармурових печер у Криму, що налічує 160 шахт, карстових печер і колодязів.

Вхід до головної печери, яка носить однойменну назву, Мармурова, знаходиться на висоті 920 метрів над рівнем моря.

Відомі спелеологи говорять, що вона входить до п’яти найбільш красивих обладнаних печер планети і навіть внесена до переліку Міжнародної асоціації обладнаних печер (Італія). Подільські Товтри близь Хмельницька – це скеляста дугоподібна гряда висотою в середньому 400 метрів над рівнем моря. Це мальовничі залишки узбережних рифів, що витягнені паралельно давній береговій лінії і не мають аналогів у світі.

Також, говорячи про природу України, слід зазначити, що в Україні існує 29 ботанічних садів і парків, де вчені підтримують видове розмаїття рослин, проводять дослідження, вивчають, культивують і демонструють рослини з різних куточків світу і різних кліматичних зон. Головним ботанічним садом України вважається Нікітський ботанічний сад, що знаходиться на півострові Крим і належить Академії аграрних наук України.

 

            

 

Він був створений ще в 1812 році завдяки російському вченому Християну Стівену і представляє собою справжній рай, у будь-яку пору року. Загальна площа саду – більше тисячі гектарів. Колекції Нікітського ботанічного саду налічують 30 тисяч видів, сортів і гібридів рослин, що були завезені з різних континентів. Його щорічно відвідують 700 тисяч відвідувачів з усіх кінців світу – любителів природи, науковців, художників.

Ще три величезних ботанічних сади при Академії наук України розташовані в Києві, Донецьку і Кривому Розі Дніпропетровської області. Більш дрібні працюють майже при кожному університеті країни.

На особливу увагу заслуговує дендрологічний Софіївський парк в Умані.

                   

Говорити про природу України можна не зупиняючись. Будь-які смаки і вподобання будуть задоволені. Ліси, степи, гори, моря, луки, річки, озера і водоспади, заповідники, національні парки, сади і описані вище дива природи України, безліч видів рослин і тварин….

 

Українські національні обереги

До українських національних символів – оберегів належать вінок та рушник. Українські дівчатка влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) – це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір’я. Був обов’язковим у вбранні нареченої на весіллі, а також у деяких інших звичаях та обрядах (гадання на Купала, коронування на обжинках), як символ українських народних пісень.

Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров’я, тому є квіти, які потрібно обов’язково вплести.

До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.

Троянда – кохання; біла лілія – символ чистоти і невинності, вважається квіткою діви Марії; волошка – простота, ніжність4 вереск – самостійність; дзвоник польовий – вдячність; лавр – успіх, слава; мальва – краса, холодність; півонія – довголіття; ромашка – мир, ніжність, кохання; безсмертник – здоров’я роду людському; калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.

Рушник – ще один національний оберіг, народний символ України. Все життя українця пов’язане з рушниками.

Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності народу. Рушник на стіні – нeвід’ємний символ хатнього інтер’єру; в Україні не було жодної оселі, яку б вони не прикрашали. Гарно оздоблений рушник висів біля ганку на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба.

Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.

Жінки ткали рушники в жіночі дні – середу, п’ятницю й суботу. Перший витканий рушник призначався для гостей. Він завжди висів на видному місці. Господиня в знак поваги до гостя давала йому рушник на плече чи в руки, брала кухлик із водою і люб’язно пропонувала свої послуги.

Старі люди говорили: „Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати – буде чим гостей шанувати”.

Хліб належить до особливо шановних символів українського народу.

З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Ще з молоком матері усвоювалися високі пошанівні форми бережливого ставлення до святая святих. „Паляниця мала неодмінно лежати на столі, і ніхто навіть діти, не насмілювалися покласти її догори . немовля разом з материнським молоком уживало хліб: . їм давали обгорнути в полотняну тканину м’якушку-смоктунця”

Та не тільки хліб випікали у сім’ях. А скільки різних смачних виробів пекли. У неділю і свята з житнього або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки з сиром, маком, картоплею, ягодами, з прісного тіста випікали коржі і млинці.

На весіллі в урочистій обстановці староста вирізав верхівку короваю й підносив на тарілці молодим, а дітям дарували шишки.

Кожний народ, кожна країна має свої рослинні та тваринні символи. В Україні – калина та верба. Та й народне прислів’я дуже влучно закріпило за нашою Вітчизною ці рослини: „Без верби і калини нема України”.

Символ калини неодноразово зустрічається у віршах українських поетів. Оспівав її і Т.Г.Шевченко:

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчинка – дитина.

Біля кожної хати на Україні обов’язково ріс кущ калини. Її червоні кетяги прикрашали хату; вони висіли під стріхою, їх клали у вікна між рамами на зиму. Білими квітами калини весною дівчата прикрашали коси.

     

Для українців калина слугувала за ліки. Кожна господиня, обов’язково готувала калинові ліки на довгу зиму. Засушивши її цвіт, ягоди, листя, гілочки , перетирали з медом, цукром. Калиновий чай – то був перший помічник при нежиті. Свіжі ягоди з медом або цукром та вареною водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях.

А дівчата використовували ягоди калини для косметичних справ, соком стиглих ягід протирали обличчя, щоб красиве та рожеве було, адже калина – це символ дівочої краси.

Верба – ще один символ нашого народу. Українське село важко уявити без верби. Їх висаджували на городах, біля ставу, річки. У народі кажуть: „Де верба, там і вода”. Тому криниці копали, де росте верба.

                  

Верба – це символ весни, пробудження природи: „зацвіла верба, прийшла весна”. Котики верби – то перші квіти на нашому столі, у нашій оселі.

Неділя перед Великоднем називається Вербною. На цьому тижні не можна сіяти конопель, городини, буряків бо будуть гіркі. У Вербну неділю святять вербу.

 

Зразки тестових завдань

 

1. Вкажіть правильний варіант.

А. весна: березень, квітень, червень;

B. літо: червень, липень, серпень;

C. осінь: вересень, жовтень, березень;

D. зима: січень, грудень, квітень;

E. осінь: листопад, грудень, жовтень.

2. Вкажіть правильний варіант.

А. весна: травень, червень, липень;

B. літо: липень, серпень, вересень;

C. осінь: жовтень, листопад, грудень;

D. зима: грудень, січень, лютий;

E. осінь: листопад, грудень, жовтень.

3. Вкажіть рядок, у якому записано робочі дні.

А. понеділок, неділя, вівторок;

B. середа, п’ятниця, вівторок;

C. субота, четвер, п’ятниця;

D. п’ятниця, середа, субота;

E. неділя, вівторок, середа.

4. У котрому рядку в усіх словах є звук [ф]?

A. фізика, хотіти, холодний, дорогий;

B. фантазія, фрукти, телефон, автограф;

C. погляд, повага, раб;

D. педагог, стиль, сльоза;

E. справа, погода, спина.

5. У котрому рядку в усіх словах є звук [ч]?

A. червень, очі, чиє, починати;

B. час, викладач, українець, чай;

C. наш, ваш, журнал, веселий;

D. місто, група, іноземець, зошит;

E. університет, зошит, підручник.

6. Вкажіть рядок, у якому записано вихідні дні.

А. понеділок, субота;

B. середа, четвер;

C. субота, неділя;

D. п’ятниця, середа;

E. неділя, вівторок.

7. У котрому рядку в усіх словах є звук [ж]?

A. книжка, підручник, музей;

B. щоденник, вищий, зуб;

C. жінка, зошит, чай;

D. щука, хмара, жук;

E. інженер, журнал, дружина.

8. У котрому рядку слова розташовано в алфавітному порядку?

A. квітень, зима, погода;

B. грім, середа, субота;

C. літо, температура, понеділок;

D. спека, листопад, сніговиця;

E. квіти, квітень, сніг.

9. У котрому рядку слова розташовано в алфавітному порядку?

A. танення, тиждень, травень;

B. неділя, сонце, липень;

C. жовтень, весна, природа;

D. університет, повітря, хмара;

E. промінь, березень, зима.

10. У котрому рядку слова розташовано в алфавітному порядку?

А. серпень, група, січень;

B. веселка, лютий, липень;

C. березень, блискавка, осінь;

D. травень, словник, алфавіт;

E. день, грудень, тиждень.

11. Вкажіть правильний варіант.

А. весна: квітень, травень, червень;

B. літо: липень, серпень, вересень;

C. осінь: вересень, жовтень, листопад;

D. зима: січень, лютий, березень;

E. осінь: листопад, грудень, жовтень.

12. Вкажіть правильний варіант.

А. весна: березень, квітень, травень;

B. літо: липень, серпень, вересень;

C. осінь: серпень, вересень, жовтень;

D. зима: січень, лютий, березень;

E. осінь: листопад, грудень, жовтень.