АЛФАВІТНИЙ ПОРЯДОК СЛІВ

Алфавітний nпорядок слів. Пошук слів у словнику. Відтворення nвласних назв іншомовного походження українською мовою. nДні тижня, місяці, пори року

АЛФАВИТНЫЙ ПОРЯДОК nСЛОВ. ПОИСК СЛОВ nВ СЛОВАРЕ. ВОСПРОИЗВЕДЕНИЕ ИМЕН nИНОЯЗЫЧНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ УКРАИНСКОМ nЯЗЫКЕ. ДНИ НЕДЕЛИ, МЕСЯЦА, nВРЕМЕНА ГОДА

 

Словник до заняття

 

Безхмарно – безоблачно

блакитний – голубой

блискавка – молния

буря – буря

веселка – радуга

відлига – оттепель

вітряно – ветрено

грім – гром

град – град

гроза          – гроза

день тижня – день недели

дощ – дождь

завірюха – метель

квітка – цветок

листопад – ноябрь

льодохід – ледоход

мороз – мороз

мряка – туман

повінь – наводнение

погода – погода

розпускатися – распускаться

роса – роса

рослина – растение

снігопад – снегопад

сонячно – солнечно

спека –       жара         

танути – таять

туман – туман             

хмара – облако

хмарно – облачно

явище – явление

 

Український алфавіт

 

         Звукова nсистема сучасної української мови нараховує 38 звуків – 6 голосних і 32 nприголосні. Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у].

Зверніть nувагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять nлітер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.

Залежно від nмісця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними.

Приголосні nзвуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

В українській мові 32 приголосні звуки: [б], [в], [г], [г], [д], [д’], n[ж], [дж], [з], [з’], [де], [де], [й], [к], [л], [л’], [м], [н], [н], [п], [р], n[р’], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [X], [ц], [ц’], [ч], [ш].

Зверніть nувагу! Тверді і м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на nписьмі використовують ті самі літери: [сад] сад – [с’ад’] сядь.

Склад. Наголос

Слова nподіляються на склади.

Склад може nутворюватися з одного або кількох звуків, серед яких обов’язково є голосний. nГолосний звук становить основу складу. Скільки голосних у слові, стільки й складів. nЗалежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті і nвідкриті.

Відкритим називається такий склад, який nзакінчується на голосний звук: ко-си-ти.

Закритим називається склад, який закінчується nна приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.

Наголос n— це nвиділення одного складу в слові за допомогою посилення голосу. Склад, який має nнайбільшу силу звучання, називається наголошеним. Усі nінші склади в слові ненаголошені. Наголос в українській nмові вільний і рухомий, тобто може падати на будь-який склад і під час nзмінювання слова пересу­ватися: голова — голови — голови — nголів, казати — кажеш — кажу.

 

Завдання. Дайте nвідповідь на питання.

·        nСкільки літер в українському алфавіті?

·        nСкільки голосних звуків в українському алфавіті? Назвіть їх.

·        nЯка nлітера не позначає звука?

·        nЯкі літери завжди nпозначають два звуки?

·        nСполучення яких nлітер позначає один звук?

Завдання. Перепишіть текст, nпідкресліть літери, що позначають голосні звуки.

МАТУСИН ЗАПОВІТ
nРаз казала мені мати:
n«Можеш мов багато знати,
nКожну мову шанувати,
nТа одну із мов усіх
nЩоб у серці ти зберіг».
nВ серці ніжну і погідну
nЗбережу я мову рідну!
n                                                           М. Хоросницька

М’який знак

М’який знак nпишеться:

– після д, nт, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні:

– у кінці nслова: молодь, радість, мазь, рись, ґедзь, співець, біль, кінь;

– у середині nслова лише перед буквами, що позначають тверді приголосні, крім шиплячих: нудьга, nкиньте, ганьба;

n

– після л nперед будь-яким приголосним: кулька, стільці;

– після nм’яких приголосних перед о в середині складу: сьомий, nсльоза, дзьобати;

– після nм’яких приголосних у дієсловах дійсного та наказового способів: пишуть, nготується, погляньте, покиньте;

– у nбуквосполученнях -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, -сьц-, -сьч- n(в іменниках жіночого роду однини в давальному і місцевому відмінках і nутворених від них прикметниках), що походять від –льк-, -ньк-, -ськ-: nненька — неньці, неньчин; Валька — Вальці — Вальчин. Якщо м’який знак nє у формі називного відмінка, то він зберігається в усіх відмінках: брунька n— бруньці, але жінка — жінці.

– у суфіксах -ськ-, n-зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: український, nкозацький, біленький, ріднесенький, свіжісінький, малюсінький.

 

Завдання. Прочитайте nназви вулиць Тернополя. Випишіть слова з м’яким знаком.

 

Тарнавського, 15 Квітня, nЛесі Українки, Степана Бандери, Карпенка, Валова, майдан Волі, Чехова, Гайова, nТанцорова, Київська, Галицька, Дружби, Максима Кривоноса, Новий Світ, Оболоня, nШептицького, Живова, Замкова, Злуки, Леся Курбаса, Медова, Микулинецька, Миру, nбульвар Просвіти, Руська, Слівенська, Чехова.

 

Завдання. Прочитайте текст, випишіть слова з м’яким знаком.

 

Хліб на столі

За всіх часів nі в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його nприсутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, nпродовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, неодмінно приходило лихо.

Останнім nчасом став досить модним вислів: не хлібом єдиним живе людина. Любимо ми nуживати його де треба й де не треба. А між тим є й інше, не менш образне nтвердження: хліб усьому голова. Чесно й праведно про це сказав Борис Олійник: n«Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так… коли маємо хліб nна-столі».

Хліб на nстолі. Зайшовши до хати, возрадуймося його присутністю, освятімося його терпким nзапахом, віддаймося пошанівком тим, хто зростив, виколосив і розмолов у семи nмлинах мучицю, рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце паляниці. Хай nзавжди він – совість наша .- буде в хаті, як дивень, лежатиме прикритий вишитим nрушником, свіжий та святий, і найпершою молитвою нашої духовності хай nвоздається хвала хлібові. Знімімо перед ним капелюхи, уклонімося, аби одвічно nвін був на нашому столі, щоб не глевковів і не черствів, . бо, як мовлять nнародні вуста, коли черствіє хліб, то і душі черствіють, а відтак, якщо nчерствіють душі, неодмінно зачерствіє хліб  –  наша совість. Це одвічне, як nжиття, мірило має бути нашим гаслом, нашою молитовністю не на сьогодні і не на nзавтра – крізь усе життя… (За В.Скуратівським)

 

Букви я, ю,є можуть позначати як один так і два nзвуки.

Два звуки я, nю, є позначають лише у трьох випадках:

1.     nКоли вони стоять на початку слова:  слово «яблуко» записується наступним nчином – [йáблуко]; Єреван – [йеревáн].

2.     nДва звуки я, ю, є позначають всередині слова після голосного: маяк – [майáк], nАюдаг – [айудáг].

3.     nПісля апострофа і м’якого знака я, ю, є також позначають два звуки: здоров’я – n[здорóвйа], Мольєр – [мол’йéр]

В усіх інших nвипадках я, ю, є позначають один звук.

 

Завдання. Визначте nкількість звуків і букв у кожному слові.

М’ятний, дзеркальний, nджміль, сміятися, підземелля, в’юнок, єднання, щирість, дзвонити, ювілейний, nщеплення, коричневий, під’їзд.

Завдання . Випишіть слова, у nяких букви я, ю, є, ї позначають два звуки:

Сузір’я, nЄвгенія, бурячиння, міжгір’я, під’їжджати, рясний, мавпячий, читаємо, nвозз’єднання, п’єдестал, ательє, Нью-Йорк, зоряний, сіятися, моєї, Зоя, Європа, nюрмитися, Юрій, ідея, кузня, більярд, своя, подяка, маяк, дякувати, порядок, nзавзяття, Євпаторія.

Завдання. Прочитайте nтекст, в одну колонку випишіть слова, де літери я, ю, є позначають два звуки, в nіншу – де літери я, ю, є позначають один звук.

 

Київ

Столиця України – Київ, nодне з найдавніших міст Європи. 1982 року йому відзначали 1500 років. Сьогодні nКиїв – це найбільше місто України, політичний, економічний, науково-технічний nта культурний центр. Його населення складає понад 2,5 млн. чол. Площа міста nстановить 820 кв. км , з яких 367 кв. км – лісопаркова зона. Це затишні куточки nвідпочинку та окраса столиці.

Крізь Київ nпроходять головні транспортні магістралі, а також – найбільша ріка України – nДніпро, яка поділяє місто на дві частини.

Київ – nважливий політичний центр країни. Тут працюють Президент, Адміністрація nПрезидента України, Верховна Рада (Парламент) України та Кабінет Міністрів.

Київ – nнауковий та культурний центр. Тут розташовано багато музеїв, науково-дослідних nінститутів, Академія наук України, Національна наукова бібліотека,  Головна nастрономічна обсерваторія; діють головні професійні театри – Національна опера nім. Тараса Шевченка, Національний академічний драматичний театр ім. Івана nФранка, Театр російської драми ім. Лесі Українки, Будинок органної та камерної nмузики, Філармонія.

Столиця nУкраїни – це місто вищих навчальних закладів. Найбільш відомі з-поміж них: nКиївський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний nтехнічний університет України “Київський Політехнічний Університет”, nНаціональний авіаційний університет, Національна музична академія ім. nП.І.Чайковського тощо.

Особливістю nКиєва є вдале поєднання стародавньої та сучасної архітектури. У місті більше 3 n000 визначних пам’яток історії, архітектури й культури. Найбільш відомі з-поміж nних – Софійський собор, Андріївська церква, Києво-Печерська лавра, Золоті nворота, Маріїнський палац, майдан Незалежності.

Центральна nвулиця Києва – Хрещатик, який є візитівкою міста, втіленням його неповторності nта краси. Це діловий центр, місце традиційних урочистостей і народних гулянь. nХрещатик прикрашають каскади водограїв, квітники та славетні київські каштани.

Для ентузіастів nспорту в місті є великі стадіони, тенісні корти, плавальні басейни, гімнастичні nзали та атлетичні салони.

У Києві nчимало кафе й ресторанів, які пропонують різноманітні українські страви та nкращі зразки кухонь інших країн світу (європейських, південноамериканських, nкраїн Близького Сходу, Китаю, Індії, Японії тощо).

Столиця nУкраїни багата на старе й нове, що варто побачити. Найбільше багатство міста – nщирі, добрі, привітні люди.

Завітайте до nКиєва! Не пошкодуєте!

 

Буква ї завжди позначає два звуки – [йі]. Наприклад, nїжак – [йіжáк]; заїзд – [зáйізд].

Буква щ також завжди позначає два звуки – [шч]. nНаприклад, щастя – [шчáс’т’а]; Пирогоща – [пирогóшча].

 

 

Зверніть nувагу!

 

Послідовне nрозміщення літер в алфавіті називається алфавітним порядком.

 

Последовательное размещение букв nв алфавите называется алфавитным порядком.

 

 

 

 

Завдання. Повторіть nалфавіт. Поставте в алфавітному порядку українські імена.

Зразок: Іван, Валентина, Володимир, nОлег, Степан.

 

·        nАндрій, Дарина, nСоломія, Алла, Богдан, Валерій, Станіслав, Віктор, Дмитро, Остап, Захар, Марія; n

·        nЮрій, Євген, nКостянтин, Максим, Василь, Світлана, Ярина, Олексій, Леонід, Тетяна, Віталій, nНазар;

·        nДенис, Кирило, nРоман, Матвій, Юліан, Надія, Катерина, Софія, Сергій, Михайло, Наталія, nХристина;

·        nМикола, Вікторія, nІрина, Олесь, Оксана, Арсен, Тарас, Аліна, Руслан, Галина, Ігор, Ольга;

·        nОрест, Павло, nСвятослав, Юлія, Лілія, Антон, Марина, Олена, Вадим, Ярослав, Лариса, Любов.

 

Завдання. Запишіть nназви медикаментів  в алфавітному порядку.

 

 

                                                       

        

      

    

 

 

 

Основні nправила відтворення власних назв іншомовного nпоходження українською мовою / Основные правила nвоспроизведения имен иноязычного происхождения в украинском языке:

 

1)    nG і h, gh зазвичай передаються літерою г: Greece – Греція, Harry – Гаррі, Ghana – Гана;

2)    f і ph → укр. ф: Frank – nФренк, Philadelphia – Філадельфія;

3)    th → укр. ф та т: Thrace – Фракія, Thad – Тед, Thailand – Таїланд;

4)    j у французьких словах → укр. ж: Jérôme – nЖером, Jeanne – Жанна; nу англійських словах → укр. дж: James n– Джеймс, Jak – Джек;

5)    nw → укр. в та у: Winston – Уінстон, nWashington – Вашингтон;

6)    nau → укр. ав: Australia n– Австралія, Augustin – Августин.

 

 Завдання. Прочитайте nназви країн українською мовою:

 

Афганістан (Afghanistan), nБельгія (Belgium), Аргентина (Argentina), Філіппіни (Philippines), Сингапур n(Singapore), Австрія (Austria), Багами (Bahamas), Єгипет (Egypt), Сенегал n(Senegal), Уельс (Wales), Зимбабве (Zimbabwe).

 

 

Завдання. Прочитайте nімена українською мовою:

 

Джером (Jerome), Аврелія (Aurelia), Тімоті (Timothy), Балтазар (Balthazar), Аврора (Aurora), Гарольд (Harold), Отелло (Othello), Філ (Phil), Ральф (Ralph), Табіта (Tabitha), Уіллі, Віллі (Willy), Освольд (Osvold), Натан (Nathan), Герберт (Herbert), Дафні (Daphne).

 

Зверніть nувагу!

 

Словник – це сукупність слів, розміщених у певному nпорядку.

 

 

                      n

 

Основні nтипи і види словників

Залежно від nзмісту розрізняють два типи словників : енциклопедичні словники і філологічні.

Енциклопедичні nсловники пояснюють nвідомості з різних сфер життя, науки, виробництва, мистецтва та характеризують nвідомих осіб, визначні історичні постаті. В енциклопедичному словнику, nдивлячись слово Київ, можна знайти всі відомості про столицю України. Є загальні nенциклопедичні словники, в яких подаються відомості з різних галузей науки, nтехніки, культури тощо, і спеціальні, присвячені певній галузі науки: nекономіці, математиці, медицині тощо.

У філологічних n словниках предметом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору nвоно розглядається, лінгвістичні словники бувають різних типів.

1. Тлумачні nсловники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в nсучасній мові.

2. Перекладні nсловники , в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу.Бувають nдвомовними, чотиримовними та ін.

3. Термінологічні n, в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають nодно- і двомовні, перекладні.

4. Етимологічні nсловники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення nслова.

5. Орфографічний nсловник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні nграматичні форми вміщених у ньому слів.

6. Орфоепічні nсловники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.

7. Словники nіншомовних слів , які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.

8. Історичні nсловники , в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.

9. Діалектологічні nсловники , в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній nтериторії.

10. Фразеологічні nсловники , в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або nподається їх переклад з однієї мови на іншу.

11. Синонімічні nсловники, в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів nданої мови.

13. Словники nвласних імен , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена та інші.

 

Завдання. Перекладіть nта запишіть слова українською мовою. Використовуйте англійсько-український nсловник.

Зразок: abolition – скасування.

 

Meaning, important, system, necessary, capital, different, attention, opinion, ideal, sentence, possible.

 

 

Дні тижня

 

 

Понеділок                   –       Понедельник

Вівторок            –       Вторник

Середа                –       Среда

Четвер                –       Четверг

П’ятниця            –       Пятница

Субота                –       Суббота

Неділя                –       Воскресенье

 

сьогодні              –       сегодня

вчора                  –       вчера

завтра                 –       завтра

післязавтра        –       послезавтра

позавчора          –       позавчера

щотижня            –       каждую неделю

щоденно             –       каждый день

 

Тиждень має 7 (сім) nднів. Ми працюємо лише п’ять днів: від понеділка до п’ятниці. Субота і неділя – nвихідні дні.

 

Дні nтижня (з народних оповідей)

 

Понеділок

Понеділок – чоловік. nЦей день шанується і уявляється в образі дідуся, який зустрічає і проводить nдуші померлих. Понеділок вважається важким днем, а тому в понеділок не nпочинають ніякого великого діла. Не варто в цей день виїжджати в дорогу – nтрапиться нещастя. Коли в понеділок щось не вдасться, то буде невдача цілий nтиждень. Той, хто народився у ніч під понеділок, буде віщуном, знахарем.

Вівторок

Вівторок – чоловік. nВважається днем легким, сприятливим для початку роботи. Вівторок – щасливий nдень.

Середа

Середа nуособлюється у вигляді жінки. У середу дівчатам не слід мити голову, заплітати nкоси, бо волосся перестане рости, і коса буде погана.

Четвер

Четвер – чоловік. nДень робочий, заборони стосуються лише деяких видів робіт. Не можна в четвер nсадити нічого, бо черви з’їдять. У четвер до сходу сонця добре примовляти чи nзамовляти – гарно поможе.

П’ятниця

П’ятниця – жінка. nПроти п’ятниці (по заході сонця) не можна мити ложок та мисок, бо тоді так nбудуть вороги тарабанити язиками про тебе, як тими ложками. У п’ятницю зачинати nроботу – найлегший день. Проти п’ятниці сон неодмінно справдиться.

Субота

Субота – найтяжчий nдень на роботу. У суботу найкраще купатись, переодягатися. Як сходяться n(одружуються) ті, що народилися в суботу, то будуть безплідні, не будуть мати nдітей.

Неділя

Неділя – “не nділя”. У неділю нічого не можна робити, особливо – рубати сокирою. Кажуть, nщо відрубане в неділю поліно навіть через сім років, якщо його зберігати, nнеодмінно саме спалахне і згорить. Не можна в неділю шити, бо нарве палець.

 

Завдання. Дайте відповіді на питання.

1.     nЯкий сьогодні nдень тижня?

2.     nЯкий день тижня nбуде завтра?

3.     nЯкий день тижня nбуде післязавтра?

4.     nЯкий день тижня nбув учора?

5.     nЯкий день тижня nбув позавчора?

 

Зверніть nувагу!

 

Якщо ви хочете сказати:

у (в) середу

у п’ятницю

у (в) суботу

у (в) неділю

 

 

Завдання. Доповніть речення.

Зразок: У нашому університеті вихідні дні – … n(субота, неділя).

 

1.     Перший день тижня в Україні – … .

2.     Останній робочий день – … .

3.     У … я прокидаюся об 11.00.

4.     … я ходжу на заняття до університету.

5.     У нас немає відпрацювань з nукраїнської мови у … .

6.     … ми повинні готуватися до занять.

7.     … я ходжу гуляти зі своїми друзями.

8.     … я телефоную батькам.

 

Пори року. Місяці

 

 

Зверніть увагу!

 

Якщо ви хочете сказати

взимку, зимою

навесні, весною

 влітку, літом

восени, осінню

 

 

Завдання. nПрочитайте текст про пори року в Україні.

 

Пори року

 

Є чотири пори nроку: весна, літо, осінь і зима. Кожна з них триває три місяці.

       

Весна – nчудова пора року. Приходить весна і природа прокидається від зимового сну. Дні nстають довшими, а ночі коротшими. Земля вкрита свіжою зеленою травою і першими nвесняними квітами. Повітря свіже і сонце світить яскраво. Температура nпіднімається до +16, +20 градусів.

    

За весною йде nліто. Іноді влітку стає спекотливо і повітря дуже задушливе. Часто бувають nгрози з громом і блискавкою. Після грози повітря на диво свіже і можна бачити nкрасиву дугу в небі, що називається веселкою. Улітку люди збирають гриби та nягоди в лісі, купаються в річках і озерах, ходять на риболовлю. Температура nповітря іноді досягає +35, +40 градусів.

           n

Осінь – nзолотий час, коли усе поспіває і ліси стають червоні та жовті.
nДні стають коротші, а ночі – довші. Сонячні промені не такі яскраві і теплі.
nБільшість птахів відлітають у теплі краї. У жовтні та листопаді часто дощить. nПоступово холоднішає й холоднішає. Температура знижується від +15 до          0 nградусів.

                  n

В Україні nзима – холодна пора року. Річки й озера замерзають. Усе вкрите снігом. Іноді nбуває дуже холодно, близько 25–30 градусів нижче нуля.
nЗима – веселий час для дітей. Вони ліплять сніговика і грають у сніжки. Коли nпогода гарна, діти і дорослі йдуть кататися на лижах, на ковзанах чи на санках nз покритих снігом пагорбів.

Словник до nтексту

 

блискавка – молния

веселка, райдуга – радуга

відлітати – улетать

грати сніжки играть снежки

грім – гром

гроза – гроза
nдощ, дощить – дождь, идет дождь
nзадушливий – душный
nзамерзати, вкриватися кригою – замерзать, покрываться льдом

знижуватися – снижаться
nзолотий – золотой

кататися – кататься

кататися на ковзанах – кататься на коньках

кататися на лижах – кататься на лыжах

кататися на санках – кататься на санках

ліпити сніговика – лепить сниговика

пагорб – холм

повертатися – возвращаться

повітря – воздуха

природа – природа

прокидатися – просыпаться

промінь – луч

свіжий – свежий

спека – жара

чудовий – замечательный

яскравий – яркий

n

12 місяців року

 

                                     (В’ячеслав Радіон)

 

Про українські місяці

СІЧЕНЬ

 

   

 Січень – nперший місяць календарного року. Назва його походить від слова «сікти»: мороз у nцей період січе, і люди сікли ліс, готуючи ділянки під нові поля.

Одна з його nдавніх назв – «тріскун», бо тріщало все від січневих морозів…

Для християн православного nвіросповідування  – це місяць Різдва Христового і Хрещення Господнього.

І вважали наші nпредки, що немає кращого місяця від нього, бо, якщо «січень сніжний та nхолодний, то рік буде хлібородний», або  – «якщо в січні холодно, то цілий рік nбуде не голодно». Щоби це справдилось, треба догодити сердитій Бабі-Зимі, котра nгосподарює на землі в січневу пору, – а їй до вподоби Різдвяні колядки та nНоворічні щедрівки. 

 

ЛЮТИЙ

 

           

Лютий – таку nназву цьому місяцю дали люті морози, які сковують землю і води. І лютують у цей nчас голодні дикі звірі… Називали ще його «крутнем», бо крутила віхола над nселами і полями. І «громником» та «зимо бором», бо могли прийти перші громи, nадже на 15 лютого припадає Стрітення, коли зима зустрічається з літом, а холод nзазнає перших ударів тепла, від чого і трапляється громовиця.

Це місяць nособливий: в лютневі дні Баба-Зима зустрічається з Весною і свариться, бо аж nнадто не хочеться їй втрачати своєї морозної влади над землею і водами. Вона то nсніжить, то хурделить, то тріщить морозами, щоб показати, що є ще в неї сили. 

 

БЕРЕЗЕНЬ

 

      

На березень nприпадає весняне рівнодення – 22 числа, коли день зрівнюється з ніччю. Для nхристиян – це місяць Великого Посту. Завершується березень днем «теплого» nОлексія – «чоловіка Божого»….В Європі й Росії березень іменують «марсом» або n«мартом» на честь давньоримського бога війни Марса. Бо йде повномасштабна війна nвесни із зимою.

Матінка-Весна доручила nсвоєму найстаршому сину розпочинати новий господарський рік, а зробити це йому nдуже непросто, бо не всю владу над світом отримав від Лютого. Березень зиму nзламує і пробуджує природу до оновлення життя.

 

 КВІТЕНЬ

 

         

Квітень – бо nрозквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових nприморозків.

Для християн – це nвидатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння nХристового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту.

Європейська і nросійська назва «апрель» походить від імені давньогрецької богині кохання і nкраси – Афродіти (за римським варіантом – Венери).

В давні часи у nКвітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили nхороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був nлад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього – радість на душі.

 

 ТРАВЕНЬ

 

     

Травень – назву nйому дали трави, які особливо буйно ростуть у цей період. Був він місяцем nдавньоруського бога Ярила – бога весняного Сонця і весняної сили та любовної nжаги. Ще мав він назву «май», що означає буяння зеленої рослинності. Навіть nбула в давнину у багатьох народів богиня Майя – покровителька природи…

Назва місяця — n«май» — від імені прадавньої богині природи і Землі Майї збереглась в Європі й nРосії до цього часу.

Травень завершує nВесну і готує прихід своїх літніх братів.

 

 ЧЕРВЕНЬ

 

       

Червень – перший nлітній місяць. А назву йому принесли плоди раннього літа, зокрема вишні й nчерешні, які додають червоних барв і зеленій рослинності, і назві самого nмісяця.

На червень припадає nдень літнього сонцестояння – 22 числа, коли найдовший день протистоїть nнайкоротшій ночі, і Сонце повертає на зиму, хоча попереду ще так багато літа.

В Європі й Росії nмає назву «июнь», названий на честь давньоримської богині Юнони, котра була nдружиною Юпітера і піклувалася шлюбом та сім’єю.

 

ЛИПЕНЬ

 

       

Липень – цвіте nлипа – одне з найкорисніших і найчистіших дерев. Липовий мед, який беруть у цей nчас бджоли, не тільки цінний, а й цілющий; липовий цвіт – універсальний nлікувальний засіб. Того, що липень дасть для здоров’я людини, вистачить на nцілий рік.

Європейська та nросійська назва «июль» – на честь Юлія Цезаря, римського полководця, диктатора nі реформатора календаря.

Липень – найгромовитіший nмісяць літа, бо саме в липневі дні бог Перун найчастіше крає небо блискавицями, nочищаючи світ від всього лихого, а людей надихаючи на животворчу працю і nжиттєлюбність.

 

СЕРПЕНЬ

 

    

Серпень – його nназва говорить сама за себе: основним знаряддям людей стає серп – приходять жнива.

В Європі й Росії nмає назву «август» – за іменем давньоримського імператора Августа, котрий nправив на рубежі старої й нової ер.

Серпневе Сонце ще nвміє бути лагідним, але з кожним днем суворішає: осінній холод підкрадається nсерпневими ночами та інколи затримується до серпневих ранків, і чим ближче до nосені – тим частіше… Від такого наступу осінньої прохолоди, очевидно, nяскравіше спалахують високі серпневі зорі. Люди завжди були вдячними останньому nмісяцю літа за комори та засіки, наповнені багатими запасами, яких має nвистачити до наступного врожаю.

  

ВЕРЕСЕНЬ

 

      

Вересень – це n«вересовий» місяць, на який припадає цвітіння й збирання вересу та винограду.

В цьому місяці – осіннє nрівнодення: 22 числа ніч наздоганяє осінній день і розпочинає відбирати в нього nсонячні секунди та хвилини…

В Європі й Росії n– «септембр» або «сентябрь», що латинською мовою означає «сім», бо він був nсьомим місяцем старого календарного року, який починався із березня.

Він уособлюється nзрілим чоловіком з посохом, від дотиків якого всихає трава. Однак, вересневе nсонце ще м’яке і лагідне, але його все частіше закривають холодні хмари та сирі nтумани. Символи Вересня – павутиння Бабиного літа, журавлині ключі у високому nнебі при відльоті у вирій, стиглі яблука в садах і перший золотий лист на nдереві.

  

ЖОВТЕНЬ

 

               

Жовтень — місяць nжовтого листя. Місяць справжньої золотої осені.

Європа і Росія nназивають його «октобрем» чи «октябрем», що походить від слова «окто». яке nозначає «вісім», бо він був восьмим місяцем давнього, дореформеного календаря.

Завершує nгосподарський рік. Дозволяючи помилуватись останніми квітами року, жовтень nпокриває землю то листом, то сніжком. 

 

ЛИСТОПАД

 

      

Листопад – місяць nопалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, nякий дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».

Його європейська nабо російська назва – «новембр» чи «ноябрь», що походить від латинського слова n«дев’ять», бо в дореформеному календарі він був дев’ятим місяцем року.

 

ГРУДЕНЬ

 

       

Грудень –замерзає nгрудками земля, йдуть морози полями і лісами.

22 грудня nприходить зимове сонцестояння – коли найдовша зимова ніч протистоїть nнайкоротшому в рокові дню. Але з цього дня Сонце повертає на літо, хоча nпопереду ще так багато зими…

Європейська назва nмісяця – «декамбр», російська –«декабрь». Походять вони від латинського «дека», nщо означає «десять»; був колись цей місяць десятим у старому календарі, за яким nНовий рік розпочинався 1 березня.

У грудневу nНоворічну ніч з 31 грудня на 1 січня люди мають змогу подякувати Небу за блага nминулого року та попросити щастя і нових благу році наступному.

 

Завдання. nДайте відповідь на питання до тексту.

 

1.     Скільки пір року ви nзнаєте?

2.     nКоли прокидається nприрода?

3.     nУ яку пору року nдні стають довшими?

4.     nЯка температура nповітря взимку?

5.     nКоли дні стають nкоротшими, а ночі довшими?

6.     nЯка температура nповітря влітку?

7.     nЯке повітря після nгрози влітку?

8.     nЩо роблять діти nвзимку?

9.     nЩо можна побачити nв небі після грози?

10.                       nУ яку пору року nптахи відлітають у теплі краї?

11.                       nЯка Ваша улюблена nпора року? Чому?

 

Завдання. nРозподіліть та запишіть явища природи за порами року.

Зразок:

Зима – nметелиця, снігопад…

Весна – nповінь, танення…

Літо – nзадуха, спека…

Осінь – nгромовиця, гроза…

 

Град, повінь, спека, мороз, блискавка, відлига, грім, льодохід, завірюха, nмряка, снігопад, гроза, буря, роса, туман, веселка, дощ, листопад.

 

Завдання. Визначте nпору року у кожному реченні.

Зразок: nСтало nхолодно – зима.

                                              

1.     Розтанув сніг – … .                                          

2.     Випав сніг – … .

3.     Птахи відлетіли у теплі краї – … .                           

4.     Сонце світить яскравіше – … .                        

5.     Розпочався листопад – … .

6.     Починають розпускатися всі рослини і nквіти – … .

7.     Погода стає усе тепліша, буває спека n– … .

8.     У небі хмарно – … .

9.     Небо блакитне і безхмарне – … .

10.                       nЛюди проводять nбагато часу на свіжому повітрі – … .

 

Завдання. Дайте nвідповідь на питання «Яка погода на вулиці?».

Зразок: 1 – На вулиці тепло, безхмарно.

     

 

 

 

 

 

Зверніть nувагу!

 

Якщо ви хочете сказати:

у травні

у квітні

(використовуйте закінчення –і.

АЛЕ: в лютому

 

 

Завдання. nПрочитайте вірш. Запишіть назви місяців у сполученні з прийменником у та закінченнями.

Зразок: nСічень – у січні.

 

Дванадцять місяців

 

Січень сніг просіє білій сніговиці,
nЛютий — полютують віхоли-сестриці,
nБерезень берізкам піднесе сережки,
nКвітень заквітчає яблуньки край стежки,
nТравень закосичить трави шовковисто,
nЧервень зарум’янить вишеньок намисто,
nЛипень цвітом липи бджілоньку потішить.
nСерпень із серпочком лиш стіжки залишить,
nВересень покличе учнів на гостину,
nЖовтень позолотить кленові свитину,
nЛистопад закрутить листя у таночку,
nГрудень все загорне в снігову сорочку.
nА за ними — січень знову вже чекає,
nта з наступним роком щиро привітає.

(Леся Вознюк)

 

Завдання. Дайте nвідповіді на питання.

 

1.     У якому місяці розпочинається nнавчання в університеті?

2.     Який місяць розпочинає рік?

3.     У якому місяці Ви народилися?

4.     Який місяць є останнім у році?

5.     Коли розпочинаються Ваші канікули?

6.     Як називається другий місяць весни?

7.     Скільки місяців у кожній порі року?

8.     Як називається дев’ятий місяць у nроці?

9.     Як називається шостий місяць у році?

10.                       nЯкий місяць nподібний до англійського слова yellow?

11.                       nЯке слово є nназвою місяці і назвою природного явища?

 

Завдання. Прочитайте nтексти про Україну, складіть розповідь про клімат, природу Вашої країни.

 

Клімат України

Клімат України переважно nпомірно континентальний, лише на півдні Криму має ознаки субтропічного.

Для клімату України nхарактерна часта зміна погод, що пов’язано з надходженням циклонів (в nсередньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Разом з тим, в Україні nпереважають дні з ясною, сонячною погодою — у середньому на рік їх 230–235. nГірські хребти Карпат і Криму захищають відповідно Закарпаття і Чорноморський nПівденний берег Криму від холодних арктичних повітряних мас, які приходять з nпівночі.

Середньомісячна nтемпература січня від −8°С на північному сході України та високогір’ї nКарпат — до +4°С на Південному березі Криму, липня — від +17°С на Північному nЗаході та +19°С у високогір’ї Карпат до +23°С на крайньому Півдні. У гірських nрайонах температура протягом року нижча порівняно з навколишніми територіями. nТривалість безморозного періоду коливається від 150–160 днів на півночі до n200–210 днів на півдні та 270 днів на Південному березі Криму.

Вітри змінюються по nсезонах року: узимку в північній половині республіки переважають західні вітри, nщо приносять вологу, у південної — північно-східні й східні сухі й холодні. nУлітку найчастіші північно-західні вітри; однак у південній половині нерідкі nтакож східні й південно-східні вітри, іноді суховії.

Опади розподіляються nнерівномірно середньорічні суми опадів зменшуються з заходу і південного заходу nна південний схід і південь від 650–600 мм до 300 мм. Максимум опадів припадає nна Кримські гори (1000–1200 мм) і Українські Карпати (понад 1500 мм). На nпівдні, у степовій зоні, зволоження недостатнє і в окремі роки бувають посухи.

Природа України

Українська nприрода оспівана nв багатьох літературних творах, і це не дивно. Зважаючи на особливості nландшафту України, природа України гармонійна, красива. Гірські масиви в Карпатах і Криму, nщо займають 5% площі країни – це не лише хвойні і змішані ліси, що nпредставляють молоді і столітні насадження, незаймані куточки природи України, nде і зараз, як багато віків тому, можна назбирати грибів, ягід (здебільшого nбрусниці і чорниці) і лікарських рослин, але і безліч дрібних річок, де беруть nпочаток річки Дністер і Прут, невеличких за розмірами, але глибоких озер з nкришталево чистою водою. Найбільш відоме і красиве з озер – Синевірське, що nрозташоване на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря і має площу майже 5 nгектарів. Воно вважається одним із 7 чудес природи України.

Озеро nСиневир

 

А ще це гірські nлуги – полонини, вкриті різнокольоровими барвистими килимами квітучих влітку nтрав. Тут рай для тварин. Із ссавців – бурі ведмеді, лісові коти, рисі, олені, nзайці, лисиці, вовки, куниці, видри, борсуки і білки. Із птахів – безліч nспівочих перелітних птахів, тетереви, рябчики і дятли, а ще чорні лелеки, орли nі беркути. Тут навіть є рідкісні рептилії – саламандра плямиста, ящірка nживородна і тритони. Для збереження гірських ландшафтів Карпат у природному nстані були створені Карпатський і Горганський заповідники, в яких живуть 100 nвидів безхребетних тварин, 149 видів хребетних тварин, 47 видів ссавців, 103 nвиди птахів, 12 видів риб, 9 видів земноводних.

Українські nКарпати

 

Українська nприрода – одне з nнаціональних надбань країни. В Україні існує 21 природний заповідник: 4 nбіосферних заповідника і 17 природних заповідники. Це природні території, на nяких під охороною знаходиться весь природний комплекс. Найбільш великі і відомі n– Асканія Нова, Поліський, Чорноморський, Дунайський, Український степовий.

Асканія Нова – біосферний заповідник, nякий було створено ще в 1921 році. Він знаходиться в Херсонській області і nзаймає площу більше 33 тисяч гектарів. Це 11 тисяч гектарів абсолютно nзаповідної степової зони, на якій ніколи не відбувалося землеробства чи іншого nвиробництва, зоологічний і дендрологічний парки. Це єдиний у Європі куточок nтипчако-ковильного степу, де ростуть 478 видів трав. На відміну від інших nзаповідників, тут, окрім місцевих видів дикої фауни, проживають тварини із nЄвропи, Азії, Африки, Австралії і Америки. Тут у майже вільних умовах nпроживають зебри, антилопи, буйволи, бізони, а також олені і дикі коні. Всього nв заповіднику утримуються близько 800 різновидів диких копитних та гібридних nформ. Асканія Нова – це єдина територія, на якій популяція коней nПржевальського, що в природі зникла в 60-х роках ХХ століття, вціліла як вид. nНайбільша програма розведення цього виду коней проводиться саме тут. До речі, nдикі коні Пржевальського сьогодні вільно живуть і в чорнобильській зоні nвідчуження, куди у 1998 вони були ввезені за експериментальною програмою nреінтродукції і чудово прижились. Тут вони проживають дійсно у дикій природі, nбез догляду за ними людьми.

Природа України – це також 22 національних nпарки, тобто території, де з метою охорони природи діяльність людини обмежена, nале відвідування туристами вільне. Найбільш відомі – Азово-Сивашський, Шацький, nСвяті гори, Галицький, Гуцульський. Для прикладу, Шацький національний nприродний парк на Волині – це унікальне об’єднання більше ніж 30 озер між nрічками Прип’ять і Західних Буг. Найбільше – природне озеро Свитязь площею 27,5 nкм², яке живлять артезіанські джерела і яке входить до 7 чудес природи nУкраїни. Інколи його навіть порівнюють із морем, бо під час шторму хвилі можуть nсягати 1,5 метрів.

7 nчудес природи України

Серед інших 7 nчудес природи України – вже згадані нами біосферний заповідник Асканія Нова, nозеро Синевір у Карпатах,

     

а також nмальовничий регіонально-ландшафтний парк Гранітно-степове Побужжя неподалік від nміста Миколаїв,

Дністровський каньйон на Вінниччині, nщо своєю красою не поступається і часто порівнюється з Альпами, це і комплекс nмармурових печер у Криму, що налічує 160 шахт, карстових печер і колодязів.

Вхід до головної печери, яка носить nоднойменну назву, Мармурова, знаходиться на висоті 920 метрів над рівнем моря.

Відомі nспелеологи говорять, що вона входить до п’яти найбільш красивих обладнаних nпечер планети і навіть внесена до переліку Міжнародної асоціації обладнаних nпечер (Італія). Подільські Товтри близь Хмельницька – це скеляста дугоподібна nгряда висотою в середньому 400 метрів над рівнем моря. Це мальовничі залишки nузбережних рифів, що витягнені паралельно давній береговій лінії і не мають nаналогів у світі.

Також, говорячи nпро природу України, слід зазначити, що в Україні існує 29 ботанічних садів і nпарків, де вчені підтримують видове розмаїття рослин, проводять дослідження, nвивчають, культивують і демонструють рослини з різних куточків світу і різних nкліматичних зон. Головним ботанічним садом України вважається Нікітський nботанічний сад, що знаходиться на півострові Крим і належить Академії аграрних nнаук України.

 

            

 

Він був створений nще в 1812 році завдяки російському вченому Християну Стівену і представляє nсобою справжній рай, у будь-яку пору року. Загальна площа саду – більше тисячі nгектарів. Колекції Нікітського ботанічного саду налічують 30 тисяч видів, nсортів і гібридів рослин, що були завезені з різних континентів. Його щорічно nвідвідують 700 тисяч відвідувачів з усіх кінців світу – любителів природи, nнауковців, художників.

Ще три величезних nботанічних сади при Академії наук України розташовані в Києві, Донецьку і Кривому Розі Дніпропетровської області. Більш nдрібні працюють майже при кожному університеті країни.

На особливу увагу nзаслуговує дендрологічний Софіївський парк в nУмані.

                    

Говорити про природу nУкраїни можна не зупиняючись. Будь-які смаки і вподобання будуть задоволені. nЛіси, степи, гори, моря, луки, річки, озера і водоспади, заповідники, nнаціональні парки, сади і описані вище дива природи України, безліч видів nрослин і тварин….

 

Українські національні обереги

До nукраїнських національних символів – оберегів належать вінок та рушник. nУкраїнські дівчатка влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, nа на свята надягали вінки. Вінок у багатьох народів (зокрема в nукраїнців) – це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, nкольорового пір’я. Був обов’язковим у вбранні нареченої на весіллі, а також у nдеяких інших звичаях та обрядах (гадання на Купала, коронування на обжинках), nяк символ українських народних пісень.

Вважалося, що nвінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, nщо дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і nдля здоров’я, тому є квіти, які потрібно обов’язково вплести.

До nукраїнського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло nбути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.

Троянда – nкохання; біла лілія – символ чистоти і невинності, вважається квіткою діви nМарії; волошка – простота, ніжність4 вереск – самостійність; дзвоник польовий – nвдячність; лавр – успіх, слава; мальва – краса, холодність; півонія – nдовголіття; ромашка – мир, ніжність, кохання; безсмертник – здоров’я роду nлюдському; калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.

Рушник n– ще один nнаціональний оберіг, народний символ України. Все життя українця пов’язане з nрушниками.

Хліб-сіль на nвишитому рушнику – то висока ознака гостинності народу. Рушник на стіні – nнeвід’ємний символ хатнього інтер’єру; в Україні не було жодної оселі, яку б nвони не прикрашали. Гарно оздоблений рушник висів біля ганку на кілочку в nкожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, nспечені паляниці, діжку після випікання хліба.

Рушником nушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних і nгостей, проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, nсина, чоловіка й коханого.

Жінки ткали nрушники в жіночі дні – середу, п’ятницю й суботу. Перший витканий рушник призначався nдля гостей. Він завжди висів на видному місці. Господиня в знак поваги до гостя nдавала йому рушник на плече чи в руки, брала кухлик із водою і люб’язно nпропонувала свої послуги.

Старі люди nговорили: „Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати – буде чим гостей шанувати”.

Хліб належить до особливо шановних nсимволів українського народу.

З давніх nчасів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Ще з молоком матері nусвоювалися високі пошанівні форми бережливого ставлення до святая святих. „Паляниця nмала неодмінно лежати на столі, і ніхто навіть діти, не насмілювалися покласти nїї догори . немовля разом з материнським молоком уживало хліб: . їм давали nобгорнути в полотняну тканину м’якушку-смоктунця”

Та не тільки nхліб випікали у сім’ях. А скільки різних смачних виробів пекли. У неділю і nсвята з житнього або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки з сиром, маком, nкартоплею, ягодами, з прісного тіста випікали коржі і млинці.

На весіллі в nурочистій обстановці староста вирізав верхівку короваю й підносив на тарілці nмолодим, а дітям дарували шишки.

Кожний народ, nкожна країна має свої рослинні та тваринні символи. В Україні – калина та nверба. Та й народне прислів’я дуже влучно закріпило за нашою Вітчизною ці nрослини: „Без верби і калини нема України”.

Символ калини nнеодноразово зустрічається у віршах українських поетів. Оспівав її і nТ.Г.Шевченко:

Зацвіла в nдолині

Червона nкалина,

Ніби nзасміялась

Дівчинка – nдитина.

Біля кожної nхати на Україні обов’язково ріс кущ калини. Її червоні кетяги прикрашали хату; nвони висіли під стріхою, їх клали у вікна між рамами на зиму. Білими квітами nкалини весною дівчата прикрашали коси.

     

Для українців nкалина слугувала за ліки. Кожна господиня, обов’язково готувала калинові ліки nна довгу зиму. Засушивши її цвіт, ягоди, листя, гілочки , перетирали з медом, nцукром. Калиновий чай – то був перший помічник при нежиті. Свіжі ягоди з медом nабо цукром та вареною водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях.

А дівчата nвикористовували ягоди калини для косметичних справ, соком стиглих ягід nпротирали обличчя, щоб красиве та рожеве було, адже калина – це символ дівочої nкраси.

Верба – ще nодин символ нашого народу. Українське село важко уявити без верби. Їх nвисаджували на городах, біля ставу, річки. У народі кажуть: „Де верба, там і nвода”. Тому криниці копали, де росте верба.

                   n

Верба – це nсимвол весни, пробудження природи: „зацвіла верба, прийшла весна”. Котики верби n– то перші квіти на нашому столі, у нашій оселі.

Неділя перед Великоднем nназивається Вербною. На цьому тижні не можна сіяти конопель, городини, буряків nбо будуть гіркі. У Вербну неділю святять вербу.

 

Зразки nтестових завдань

 

1. Вкажіть правильний варіант.

А. весна: березень, квітень, червень;

B. літо: червень, липень, серпень;

C. осінь: вересень, жовтень, nберезень;

D. зима: січень, грудень, квітень;

E. осінь: листопад, грудень, жовтень.

2. Вкажіть правильний варіант.

А. весна: травень, червень, липень;

B. літо: липень, серпень, вересень;

C. осінь: жовтень, листопад, грудень;

D. зима: грудень, січень, лютий;

E. осінь: листопад, грудень, жовтень.

3. Вкажіть рядок, у якому записано nробочі дні.

А. понеділок, неділя, вівторок;

B. середа, п’ятниця, вівторок;

C. субота, четвер, п’ятниця;

D. п’ятниця, середа, субота;

E. неділя, вівторок, середа.

4. У котрому рядку в nусіх словах є звук [ф]?

A. фізика, хотіти, nхолодний, дорогий;

B. фантазія, фрукти, nтелефон, автограф;

C. погляд, повага, раб;

D. педагог, стиль, сльоза;

E. справа, погода, спина.

5. У котрому рядку в nусіх словах є звук [ч]?

A. червень, очі, чиє, починати;

B. час, викладач, українець, чай;

C. наш, ваш, журнал, веселий;

D. місто, група, іноземець, зошит;

E. університет, зошит, підручник.

6. Вкажіть рядок, у якому записано nвихідні дні.

А. понеділок, субота;

B. середа, четвер;

C. субота, неділя;

D. п’ятниця, середа;

E. неділя, вівторок.

7. У котрому рядку в усіх словах є nзвук [ж]?

A. книжка, підручник, музей;

B. щоденник, вищий, зуб;

C. жінка, зошит, чай;

D. щука, хмара, жук;

E. інженер, журнал, дружина.

8. У котрому рядку nслова розташовано в алфавітному порядку?

A. квітень, зима, погода;

B. грім, середа, субота;

C. літо, температура, nпонеділок;

D. спека, листопад, nсніговиця;

E. квіти, квітень, сніг.

9. У котрому рядку слова розташовано nв алфавітному порядку?

A. танення, тиждень, травень;

B. неділя, сонце, липень;

C. жовтень, весна, природа;

D. університет, повітря, хмара;

E. промінь, березень, зима.

10. У котрому рядку nслова розташовано в алфавітному порядку?

А. серпень, група, nсічень;

B. веселка, лютий, nлипень;

C. березень, блискавка, nосінь;

D. травень, словник, nалфавіт;

E. день, грудень, nтиждень.

11. Вкажіть правильний варіант.

А. весна: квітень, травень, червень;

B. літо: липень, серпень, вересень;

C. осінь: вересень, жовтень, nлистопад;

D. зима: січень, лютий, березень;

E. осінь: листопад, грудень, жовтень.

12. Вкажіть правильний варіант.

А. весна: березень, квітень, травень;

B. літо: липень, серпень, вересень;

C. осінь: серпень, вересень, жовтень;

D. зима: січень, лютий, березень;

E. осінь: листопад, грудень, жовтень.