АНАТОМІЯ М’ЯЗІВ nВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ. АНАТОМІЯ М’ЯЗІВ nНИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ. АНАТОМІЯ ОРГАНІВ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ТА ЇЇ ПОХІДНИХ. АНАТОМЯ nГЛОТКИ, СТРАВОХОДА, ШЛУНКА.
М’ЯЗИ nВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (musculi membri superioris)
Вони поділяються на:
– м’язи грудного пояса n(musculi cinguli pectoralis);
– м’язи вільної nверхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi).
М’язи вільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris nliberi) розташовані у таких відділах:
– nпередньому відділі плеча (compartimentum brachii nanterius), або відділі згиначів плеча n(compartimentum brachii flexorum);
– задньому відділі плеча n(compartimentum brachii posterius), або відділі nрозгиначів плеча (compartimentum brachii extensorum);
– передньому відділі передпліччя n(compartimentum antebrachii anterius), або відділі nзгиначів передпліччя (compartimentum antebrachii flexorum), який має:
– поверхневу частину (pars superficialis);
– глибоку частину (pars profunda);
– задньому відділі передпліччя (compartimentum nantebrachii posterius), або відділі nрозгиначів передпліччя (compartimentum antebrachii extensorum), який має:
– поверхневу частину (pars superficialis);
– глибоку частину (pars profunda);
– бічній частині передпліччя (pars nlateralis antebrachii), або променевій nчастині (pars radialis);
– тильній ділянці кисті (regio ndorsalis manus);
– долоні (palma), або долонній nділянці (regio palmaris), у nякій виділяють:
– тенар (thenar) або підвищення великого пальця (eminentia nthenaris);
– гіпотенар (hypothenar) або підвищення мізинця (eminentia nhypothenaris).
М’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis)
1. Дельтоподібний nм’яз (musculus deltoideus). nВін розташований над плечовим суглобом (articulatio humeri) безпосередньо під nшкірою.
Початок: від ключиці n(clavicula) – ключична частина (pars clavicularis), від ості лопатки (spina nscapulae) – остьова частина (pars spinalis); від надплечового відростка лопатки n(acromion scapulae) – надплечова частина (pars acromialis).
Прикріплення: до nдельтоподібної горбистості плечової кістки (tuberositas deltoidea humeri).
Функція: при nскороченні середніх пучків або усього м’яза він відводить верхню кінцівку n(membrum superius) від тулуба (truncus) до горизонтального рівня. Передня nключична частина (pars clavicularis) згинає плече (flexio brachii), обертає nйого досередини (rotatio interna), підняту верхню кінцівку (membrum superius) nопускає донизу.
Задня ключична частина розгинає плече (extensio brachii), nодночасно обертає його назовні (rotatio externa), підняту верхню кінцівку n(membrum superius) опускає донизу.
Дельтоподібний м’яз (musculus deltoideus) формує захисне і nзміцнююче склепіння плечового суглоба (articulatio humeri; articulatio nglenohumeralis).
2. Надостьовий nм’яз (musculus supraspinatus). nВін розміщений в надостьовій ямці (fossa supraspinata).
Початок: від nстінок надостьової ямки лопатки (parietes fossae supraspinatae) і від nнадостьової фасції (fascia supraspinata).
Прикріплення: до nверхньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus humeri).
Функція: nвідводить плече (brachium) при нерухомій лопатці (scapula), є синергістом nдельтоподібного м’яза (musculus deltoideus); відтягує суглобову капсулу nплечового суглоба (capsula articularis articulationis humeri) вгору, nзапобігаючи її ущемленню.
3. Підостьовий nм’яз (musculus ninfraspinatus). Він розміщений в підостьовій ямці (fossa infraspinata).
Початок: від nповерхні підостьової ямки (facies fossae infraspinatae) і від підостьової nфасції (fascia infraspinata).
Прикріплення: до nзадньої середньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus nhumeri) та капсули плечового суглоба (capsula articulationis humeri), в яку nвплітається частина його пучків.
Функція: обертає nплече (brachium) назовні (rotatio externa) та приводить його до тулуба n(adductio brachii), відтягує суглобову капсулу плечового суглоба (capsula narticularis articulationis humeri).
4. Малий nкруглий м’яз (musculus teres nminor).
Початок: від nбічного краю лопатки (margo lateralis scapulae) і підостьової фасції (fascia ninfraspinata).
Прикріплення: до nнижньої задньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus nhumeri).
Функція: nобертає плече (brachium) назовні (rotatio externa) та відтягує суглобову nкапсулу плечового суглоба (capsula articularis articulationis humeri).
5. Великий nкруглий м’яз (musculus teres nmajor).
Початок: від nнижньої частини бічного краю (pars inferior marginis lateralis) і від нижнього nкута лопатки (angulus inferior scapulae) та від підостьoвої фасції (fascia ninfraspinata).
Прикріплення: до nгребеня малого горбка плечової кістки (crista tuberculi minoris humeri).
Функція: при nфіксованій лопатці (scapula) розгинає плече (extensio brachii) в плечовому nсуглобі (art. humeri), привертає його (pronatio brachii), приводить підняту nверхню кінцівку (adductio membri superioris) до тулуба (truncus). При nфіксованій верхній кінцівці (membrum superius) тягне нижній кут лопатки n(angulus inferior scapulae) назовні та зміщує його допереду.
6. Підлопатковий nм’яз (musculus nsubscapularis).
Початок: від nребрової поверхні лопатки (facies costalis scapulae), її бічного краю (margo nlateralis scapulae).
Прикріплення: до nмалого горбка і гребеня малого горбка (tuberculum minus et crista tuberculi minoris).
Функція: nобертає плече досередтнт (rotatio interna brachii), привертає його (pronatio nbrachii) і приводить (adductio brachii) його до тулуба (truncus).
М’язи вільної частини верхньої кінцівки
(musculi npartis liberae membri superioris)
Вони поділяються на:
– м’язи плеча (musculi brachii);
– м’язи передпліччя (musculi antebrachii);
– м’язи кисті (musculi manus).
М’язи nплеча (musculi brachii)
Вони поділяються на:
– м’язи переднього відділу плеча (musculi compartimenti nbrachii anterioris);
– м’язи заднього відділу плеча (musculi compartimenti nbrachii posterioris).
До м’язів переднього відділу плеча (musculi compartimenti brachii nanterioris) належать:
1. Дзьобо–плечовий nм’яз (musculus ncoracobrachialis).
Початок: від nверхівки дзьобоподібного відростка лопатки (apex processus coracoidei nscapulae).
Прикріплення: до nпередньої та присередньої поверхонь плечової кістки (facies anterior et nmedialis ossis humeri), починаючи від гребеня малого горбка (crista tuberculi nminoris) досередтнт цієї кістки (humerus).
Функція: згинає nплече (flexio brachii) в плечовому суглобі (articulatio humeri); приводить його nдо тулуба; при фіксованому плечі (brachium) тягне лопатку (scapula) вперед і nдонизу; відвертає привернуте плече.
2. Плечовий м’яз n(musculus brachialis).
Початок: від nнижніх двох третин передньої поверхні тіла плечової кістки (corpus humeri) nдистальніше дельтоподібної горбистості (tuberositas deltoidea), а також від присередньої nта бічної міжм’язових перегородок плеча (septa intermuscularia brachii mediale net laterale).
Прикріплення: до nгорбистості ліктьової кістки (tuberositas ulnae). Глибокі волокна сухожилка nм’яза вплітаються в суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula articularis narticulationis cubiti).
Функція: згинає nпередпліччя (flexio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti).
3. Двоголовий м’яз плеча (musculus biceps brachii).
– довга головка (caput longum);
Початок: від nнадсуглобового горбка лопатки (tuberculum supraglenoidale scapulae). Сухожилок nдовгої головки проходить крізь порожнину плечового суглоба, потім у nміжгорбковій борозні плечової кістки (sulcus intertubercularis humeri), nпереходячи у м’язове черевце (venter muscularis).
– коротка головка (caput breve).
Початок: від nверхівки дзьобоподібного відростка лопатки (apex processus coracoidei nscapulae).
Довга і коротка головки (capita longum et breve) на рівні nсередини плеча з’єднуються в загальне черевце веретеноподібної форми, яке дещо nвище ліктьової ямки (fossa cubiti), звужується і переходить в довгий сухожилок, nякий прикріплюється до горбистості nпроменевої кістки (tuberositas radii).
Від передньо–присередньої поверхні сухожилка (facies nanteromedialis tendinis) відходить апоневроз двоголового м’яза плеча n(aponeurosis musculi bicipitis brachii) – фасція Пирогова, яка вкриває спереду nліктьову ямку (fossa cubiti) і вплітається присередньо у фасцію передпліччя n(fascia antebrachii) попереду від круглого м’яза–привертача (musculus pronator teres).
Функція: згинає nплече (brachium) в плечовому суглобі (articulatio humeri), згинає і відвертає nпередпліччя (flexio et supinatio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio ncubiti).
До м’язів заднього відділу плеча (musculi ncompartimenti brachii posterioris) належать:
1. Триголовий nм’яз плеча (musculus ntriceps brachii). Він розташований у задній плечовій ділянці (regio brachii nposterior), має довгу головку (caput nlongum), бічну головку (caput nlaterale) та присередню головку n(caput mediale).
Довга nголовка (caput longum).
Початок: від nпідсуглобового горбка лопатки (tuberculum infraglenoidale scapulae).
Прикріплення: nдоходить досередтнт задньої поверхні плеча, де з’єднується з бічною та nприсередньою головками (capita laterale et mediale).
Функція: nрозгинає і приводить плече до тулуба (adductio et extensio brachii) в плечовому nсуглобі (articulatio humeri);
Бічна nголовка (caput laterale).
Початок: від nзадньої поверхні плечової кістки (facies posterior humeri) між місцем nприкріплення малого круглого м’яза (m. teres minor) зверху і борозною nпроменевого нерва (sulcus nervi radialis) знизу, а також від задньої поверхні nбічної міжм’язової перегородки плеча (facies posterior septi intermuscularis nbrachii lateralis).
Функція: nрозгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio ncubiti);
Присередня nголовка (caput mediale).
Початок: від nзадньої поверхні плечової кістки (facies posterior humeri) присередньо від nборозни променевого нерва (sulcus nervi radialis) та від присередньої і бічної nміжм’язових перегородок плеча (septa intermuscularia brachii mediale et nlaterale).
Функція: nрозгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio ncubiti).
Прикріплення nтриголового м’яза плеча (musculus triceps brachii): до ліктьового відростка ліктьової nкістки (olecranon).
Функція nтриголового м’яза плеча (musculus triceps brachii): розгинає передпліччя (extensio nantebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti), а довга головка (caput nlongum) розгинає плече в плечовому суглобі та приводить його до тулуба n(extensio et adductio brachii).
2. М’яз ліктьового суглоба n(musculus articularis cubiti). Він є непостійним, його ще розглядають як nчастину присередньої головки триголового м’яза плеча (pars capitis medialis nmusculi tricipitis brachii).
Прикріплення: до nсуглобової капсули ліктьового суглоба (capsula articularis articulationis ncubiti).
Функція: nнатягує суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula articulationis cubiti) і nзапобігає її защемленню.
3. Ліктьовий м’яз (musculus anconeus). Цей м’яз nще називають четвертою головкою триголового м’яза плеча (caput quartum musculi ntriccipitis brachii).
Початок: від nзадньої поверхні бічного надвиростка плечової кістки (facies posterior nepicondyli lateralis humeri) і обхідної променевої зв’язки (lig. collaterale nradiale).
Прикріплення: до nзадньої поверхні ліктьового відростка (facies posterior olecrani), nпроксимальної частини тіла ліктьової кістки (pars proximalis corporis ulnae) і nдо фасції передпліччя (fascia antebrachii).
Функція: nрозгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio ncubiti) і відтягує дозаду суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula narticularis articulationis cubiti).
Пахвова nямка (fossa axillaris) – це заглиблення між поверхнею:
– бічної ділянки грудної клітки (regio pectoralis lateralis) nта
– присередньою поверхнею проксимального відділу плечової nділянки (facies medialis proximalis regionis brachialis).
Спереду nпахвова nямка (fossa axillaris) обмежована:
– складкою шкіри (plica cutis), що відповідає нижньому краю nвеликого грудного м’яза (margo inferior musculi pectoralis majoris).
Ззаду пахвова nямка (fossa axillaris) обмежована:
– складкою шкіри (plica cutis), що відповідає нижньому краю nнайширшого м’яза спини (margo inferior musculi latissimi dorsi).
Пахвова nпорожнина (cavitas axillaris) – це порожнина, в якій знаходиться nжирова клітковина, судини, нерви та лімфатичні вузли.
Вона має такі чотири стінки:
– передню, що nутворена великим і малим грудними м’язами (musculi pectorales major et minor);
– задню, що nутворена найширшим м’язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і великим nкруглим м’язами (musculi subscapularis et teres major);
– присередню, що nутворена переднім зубчастим м’язом (musculus serratus anterior);
– бічну, що nутворена хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri) та nм’язами (коротка головка двоголового м’яза плеча – caput breve musculi nbicipitis brachii та дзьобо–плечовий м’яз – musculus coracobrachialis).
На передній стінці пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) nтопографічно виділяють три трикутники:
– ключично–грудний nтрикутник (trigonum clavipectorale), обмежований:
– нижнім краєм ключиці (margo inferior claviculae);
– верхнім краєм малого грудного м’яза (margo superior nmusculi pectoralis minoris);
– грудний трикутник (trigonum npectorale), обмежований верхнім і нижнім краями малого грудного м’яза (margines nsuperior et inferior musculi pectoralis minoris), тобто такий, що співпадає з nконтурами малого грудного м’яза (m. pectoralis minor);
– підгрудний трикутник n(trigonum subpectorale), nобмежований нижніми краями малого та великого грудних м’язів (margines ninferiores musculorum pectoralium minoris et majoris).
На задній стінці пахвової порожнини (paries posterior cavitatis axillaris) nє два отвори:
1. Тристоронній nотвір (foramen trilaterum), nобмежований:
– підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);
– великим круглим м’язом (musculus teres major);
– довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum nmusculi tricipitis brachii).
Через тристоронній отвір n(foramen trilaterum) проходить огинальна артерія лопатки (arteria ncircumflexa scapulae).
2. Чотиристоронній nотвір (foramequadrilaterum), розташований збоку тристороннього отвору (foramen trilaterum) і nобмежований:
– підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);
– великим круглим м’язом (musculus teres major);
– довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum nmusculi tricipitis brachii);
– хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum nhumeri).
Через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) nпроходять: задня огинальна артерія і вена плеча (arteria circumflexa humeri nposterior et vena circumflexa humeri posterior) та пахвовий нерв (nervus naxillaris).
М’язи nпередпліччя (musculi antebrachii)
М’язи передпліччя поділяються на:
– м’язи переднього відділу передпліччя (musculi compartimenti antebrachii nanterioris), або м’язи відділу згиначів передпліччя (musculi ncompartimenti antebrachii flexorum), які поділяються на:
– поверхневу частину (pars nsuperficialis);
– глибоку частину (pars nprofunda);
– м’язи заднього nвідділу передпліччя (musculi compartimenti antebrachii posterioris), nабо м’язи відділу розгиначів передпліччя (musculi ncompartimenti antenbrachii extensorum), які поділяються на:
– поверхневу частину (pars nsuperficialis);
– глибоку частину (pars nprofunda);
– бічну частину nпередпліччя (pars lateralis antebrachii), або м’язи променевої частини (musculi partis radialis).
До м’язів поверхневої частини переднього відділу nпередпліччя (musculi partis superficialis compartimenti antebrachii nanterioris) належать:
1. Круглий nм’яз–привертач (musculus npronator teres), який має:
– плечову головку (caput humerale);
Початок: від nприсереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri).
– ліктьову головку (caput ulnare).
Початок: від nвінцевого відростка ліктьової кістки (processus coronoideus ulnae).
Прикріплення nкруглого м’яза–привертача (musculus pronator teres): до бічної поверхні середини тіла nпроменевої кістки (corpus radii).
Функція nкруглого м’яза–привертача (musculus pronator teres): привертає і згинає передпліччя n(pronatio et flexio antebrachii).
2. Променевий nм’яз–згинач зап’ястка (musculus nflexor carpi radialis).
Початок: від nприсереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri), від nприсередньої міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii nmediale).
Прикріплення: до nдолонної поверхні основи II–III п’ясткових кісток.
Функція: згинає nкисть (flexio manus), відводить кисть (abductio manus), привертає передпліччя n(pronatio antebrachii), згинає передпліччя (flexio antebrachii).
3. Довгий nдолонний м’яз (musculus npalmaris longus).
Початок: від nприсереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri) і nфасції передпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення: nпереходить в долонний апoневроз (aponeurosis palmaris).
Функція: nнатягує долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), згинає кисть (flexio manus) nв променево–зап’ястковому суглобі (articulatio radiocarpalis), згинає II–V пальці n(flexio digitorum secundi – quinti [II–V]) у п’ястково–фалангових суглобах n(articulationes metacarpophalangeae), згинає передпліччя (flexio antebrachii).
4. Ліктьовий nм’яз–згинач зап’ястка (musculus nflexor carpi ulnaris) має:
– плечову головку (caput humerale);
Початок: від nприсереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis) і від nприсередньої міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii nmediale).
– ліктьову головку (caput ulnare).
Початок: від nприсереднього краю ліктьового відростка (margo medialis olecrani) та заднього nкраю проксимальної половини тіла ліктьової кістки (corpus ulnae) і від фасції nпередпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення nліктьового м’яза–згинача зап’ястка (musculus flexor carpi nulnaris): до горохоподібної кістки n(os pisiforme), гачкa гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati), nгорохово–п’ясткової зв’язки (lig. pisometacarpale) і горохово–гачкуватої nзв’язки (lig. pisohamatum) та до основи V п’ясткової кістки (basis ossis nmetacarpi quinti [V]).
Функція: згинає nзап’ясток (flexio carpi) і приводить кисть (adductio manus), згинає передпліччя n(flexio antebrachii).
5. Поверхневий nм’яз–згинач пальців (musculus nflexor digitorum superficialis) має:
– плечо–ліктьову головку (caput nhumeroulnare);
Початок: від nприсереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri) і від nприсереднього краю вінцевого відростка ліктьової кістки (margo medialis nprocessus coronoidei ulnae), а також від фасції передпліччя (fascia nantebrachii) й обхідної ліктьової зв’язки (lig. collaterale ulnare).
– променеву головку (caput nradiale).
Початок: від nпередньої поверхні проксимальної частини променевої кістки (facies anterior npartis proximalis radii).
Прикріплення nповерхневого м’яза–згинача пальців (musculus flexor digitorum nsuperficialis): кожний із чотирьоx nсухожилків розділяється на дві ніжки, які прикріплюються до обох боків середніх nфаланг пальців кисті (phalanges mediae digitorum manus).
Функція: згинає nсередні та проксимальні фаланги II – V пальців (flexio phalangium mediarum ndigitorum secundi – quinti [II–V]) та згинає кисть і передпліччя (flexio manus net antebrachii).
До м’язів глибокої частини переднього відділу nпередпліччя (musculi partis profundae compartimenti antebrachii nanterioris) належать:
1. Глибокий nм’яз–згинач пальців (musculus nflexor digitorum profundus).
Початок: від nпередньої поверхні проксимальної частини тіла ліктьової кістки (facies anterior npartis proximalis corporis ulnae) нижче горбистості ліктьової кістки n(tuberositas ulnae) і від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana ninterossea antebrachii).
Прикріплення: чотири nсухожилки, що проходять між ніжками сухожилків поверхневого м’яза–згинача nпальців; прикріплюється до основ кінцевих фаланг II–V пальців (bases phalangium ndistalium digitorum secundi–quinti [II–V]).
Функція: згинає nкінцеві фаланги II – V пальців (flexio phalangium distalium digitorum secundi – nquinti), разом із ними і самі пальці (flexio digitorum), а також згинає кисть n(flexio manus) в променево–зап’ястковому суглобі (art. radiocarpalis).
2. Довгий nм’яз–згинач великого пальця кисті (musculus flexor pollicis longus manus).
Початок: від nприсереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri), від nпередньої поверхні середини тіла променевої кістки (corpus radii) і nміжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).
Прикріплення: до nоснови кінцевої фаланги великого пальця (basis phalangis distalis pollicis).
Функція: згинає nкінцеву фалангу великого пальця (flexio phalangis distalis pollicis), разом з nнею і сам палець (flexio digiti), бере участь у згинанні кисті (flexio manus).
3. Квадратний nм’яз–привертач (musculus npronator quadratus).
Початок: від nпередньої поверхні і переднього краю дистальної третини ліктьової кістки.
Прикріплення: до nпередньої поверхні дистальної третини тіла променевої кістки.
Функція: nпривертає передпліччя і кисть (pronatio antebrachii et manus).
До м’язів бічної частини передпліччя (musculi npartis lateralis antebrachii), або м’язів променевої частини (musculi partis nradialis), належать:
1. Плечо–променевий nм’яз (musculus nbrachioradialis).
Початок: від nверхньої третини бічного надвиросткового гребеня (crista supraepicondylaris nlateralis) та бічної міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare nbrachii laterale).
Прикріплення: до nбічної поверхні променевої кістки (facies lateralis radii) над її шилоподібним nвідростком (processus styloideus radii).
Функція: згинає nпередпліччя (flexio antebrachii) в ліктьовому суглобі (art. cubiti), відвертає n(супінує) проноване передпліччя, привертає (пронує) супіноване передпліччя і nвстановлює передпліччя в середнє положення між пронацією та супінацією.
2. Довгий nпроменевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis longus).
Початок: від nнижніх двох третин бічного надвиросткового гребеня (crista supraepicondylaris nlateralis) та від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis nhumeri), а також від бічної міжм’язової перетинки плеча (septum intermusculare nbrachii laterale).
Прикріплення: до nтильної поверхні основи II п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis nmetacarpi secundi [II]).
Функція: nрозгинає кисть (extensio manus) і відводить її (abductio manus), дещо згинає nпередпліччя (flexio antebrachii).
3. Короткий nпроменевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis brevis).
Початок: від nбічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), від nпроксимальної частини обхідної променевої зв’язки (pars proximalis ligamenti ncollateralis radialis) і від фасції передпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення: до nтильної поверхні основи III п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis nmetacarpi tertii [III]).
Функція: nрозгинає і відводить кисть (extensio et abductio manus).
До м’язів поверхневої частини заднього відділу nпередпліччя (musculi partis superficialis compartimenti antebrachii nposterioris) належать:
1. М’яз–розгинач nпальців (musculus nextensor digitorum). На тильній поверхні п’ястка (facies dorsalis metacarpalis) nміж його сухожилками є три міжсухожилкові зв’язки (connexus intertendinei).
Початок: від nбічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri) і фасції nпередпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення: nцентральний пучок сухожилкових волокон прикріплюється до основи середньої nфаланги (basis phalangis mediae), а два бічних пучки – до основи кінцевої nфаланги II–V пальців (basis phalangis distalis digitorum secundi–quinti n[II–V]).
Функція: nрозгинає II–V пальці, а також кисть (extensio digitorum secundi – quinti et nmanus) в променево–зап’ястковому суглобі (art. radiocarpalis).
2. М’яз–розгинач nмізинця (musculus nextensor digiti minimi).
Початок: від nбічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri) і фасції nпередпліччя (fascia antebrachii).
Прикріплення: до nтильної поверхні середньої та кінцевої фаланг мізинця (facies dorsalis nphalangium distalis et mediae digiti minimi), вплітаючись в їх тильні nсухожилкові розтяжки.
Функція: nрозгинає мізинець (extensio digiti minimi).
3. Ліктьовий nм’яз–розгинач зап’ястка (musculus nextensor carpi ulnaris). Він (musculus extensor carpi ulnaris) має:
– плечову головку (caput humerale);
Початок: від nбічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri).
– ліктьову головку (caput ulnare).
Початок: від nверхньої частини заднього краю ліктьової кістки (pars superior marginis nposterioris ulnaris).
Прикріплення nліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (musculus extensor carpi nulnaris): до задньої поверхні основи nV п’ясткової кістки (facies posterior basis ossis metacarpi quinti [V]).
Функція nліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (musculus extensor carpi nulnaris): розгинає і приводить кисть n(extensio et adductio manus).
До м’язів глибокої частини задньої групи передпліччя n(musculi partis profundae campartimenti antebrachii posterioris) належать:
1. М’яз–відвертач (musculus supinator).
Початок: nвід nбічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), обхідної nпроменевої зв’язки (lig. collaterale radiale) і кільцевої зв’язки променевої nкістки (lig. anulare radii), від гребеня м’яза–відвертача на ліктьовій кістці n(crista musculi supinatoris ulnae).
Прикріплення: nдо nпередньої та бічної поверхонь проксимальної частини тіла променевої кістки n(facies anterior et lateralis partis proximalis corporis radii) вздовж, від її nгорбистості (tuberositas radii) до місця прикріплення круглого м’яза–привертача n(punctum fixum musculi pronatoris teretis).
Функція: nобертає передпліччя назовні (rotatio antebrachii externa), відвертаючи n(supinatio) променеву кістку (radius) разом із кистю (manus).
2. Довгий nвідвідний м’яз великого пальця n(musculus abductor pollicis longus).
Початок: nвід nзадніх поверхонь тіл променевої та ліктьової кісток (facies posteriores ncorporum radii et ulnae), від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana ninterossea antebrachii).
Прикріплення: nдо nтильної поверхні основи I п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis nmetacarpi primi).
Функція: відводить nвеликий палець (abductio pollicis), бере участь у відведенні кисті (abductio nmanus).
3. nКороткий м’яз–розгинач великого nпальця кисті (musculus extensor pollicis brevis).
Початок: nвід nзадніх поверхонь тіла променевої кістки (facies posteriores corporis radii) та nміжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).
Прикріплення: nдо nоснови проксимальної фаланги великого пальця кисті (basis phalangis proximalis npollicis).
Функція: nрозгинає проксимальну фалангу, разом із нею і палець (extensio phalangis nproximalis et digiti); відводить великий палець кисті (abductio pollicis).
4. Довгий nм’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis longus).
Початок: nвід nзадньої поверхні (facies posterior) середини тіла ліктьової кістки (corpus nulnae) та міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).
Прикріплення: nдо nоснови дистальної фаланги великого пальця кисті (basis phalangis distalis npollicis).
Функція: nрозгинає великий палець кисті (extensio pollicis) та бере участь у розгинанні nкисті (extensio manus).
5. М’яз–розгинач nвказівного пальця (musculus nextensor indicis).
Початок: nвід nзадньої поверхні дистальної третини тіла ліктьової кістки (corpus ulnae) та від nміжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).
Прикріплення: nдо nтильної поверхні проксимальної фаланги вказівного пальця (facies dorsalis nphalangis proximalis indicis).
Функція: nрозгинає вказівний палець (extensio indicis), бере участь в розгинанні кисті n(extension manus).
М’язи тазового пояса (musculi cinguli npelvici)
або м’язи пояса нижньої кінцівки (musculi cinguli membri inferioris)
Вони поділяються на:
– внутрішні м’язи;
– зовнішні м’язи.
До внутрішніх м’язів тазового пояса (musculi ncinguli pelvici interni) належать:
1. Клубово–поперековий nм’яз (musculus niliopsoas). Він утворений двома м’язами: клубовим nм’язом (musculus iliacus) та великим nпоперековим м’язом (musculus psoas major), які, починаючись на поперекових nхребцях (vertebrae lumbales) і кульшовій кістці (os coxae), з’єднуються між nсобою і формують єдиний м’яз, який прикріплюється до стегнової кістки (femur).
– клубовий м’яз (musculus iliacus). nВін розміщений в клубовій ямці (fossa iliaca).
Початок: nвід nверхніх двох третин клубової ямки (fossa iliaca), внутрішньої губи клубового nгребеня (labium internum cristae iliacae), передньої крижово–клубової зв’язки n(lig. sacroiliacum anterius).
Прикріплення: nз’єднується nз великим поперековим м’язом (musculus psoas major).
– великий поперековий м’яз (musculus npsoas major). Він прилягає до тіл поперекових хребців (corpora vertebrarum nlumbalium) і розташований на задній стінці черевної порожнини (paries posterior ncavitatis abdominis).
Початок: nвід nбічної поверхні тіл хребців (facies lateralis corporum vertebrarum), nміжхребцевих дисків (disci intervertebrales) і від поперечних відростків XII nгрудного та I–V поперекових хребців.
Прикріплення: nпройшовши nграничну лінію таза (linea terminalis pelvis), з’єднується з клубовим м’язом n(musculus iliacus), утворюючи клубово–поперековий м’яз (musculus iliopsoas).
Прикріплення клубово–поперекового м’яза (musculus iliopsoas): до малого вертлюга стегнової кістки n(trochanter minor femoris).
Функція nклубово–поперекового м’яза (musculus niliopsoas): згинає та відвертає nстегно (flexio et supinatio femoris); при фіксованому стегні (femur) нахиляє nтаз (pelvis) разом із тулубом (truncus) уперед.
2. Малий nпоперековий м’яз (musculus psoas minor), він є непостійним м’язом.
Початок: nвід nбічної поверхні тіл XII грудного та I поперекового хребців та міжхребцевим nдиском (discus intervertebralis) між ними.
Прикріплення: nдо nдугоподібної лінії клубової кістки (linea arcuata ossis ilii), nклубово–лобкового підвищення (eminentia iliopubica). Частина сухожилкових nпучків проходить у клубово–гребінну дугу (arcus iliopectineus) і широку фасцію n(fascia lata).
Функція: nнатягує клубово–гребінну дугу (arcus iliopectineus); напружує широку фасцію n(fascia lata), дещо згинає в поперековій ділянці хребтовий стовп (columna nvertebralis).
3. Внутрішній nзатульний м’яз (musculus nobturatorius internus).
Початок: nвід nкраю затульного отвору (margo foraminis obturati) і від внутрішньої поверхні nзатульної перетинки (facies interna membranae obturatoriae), тазової поверхні nклубової кістки над затульним отвором і від затульної фасції (fascia nobturatoria).
Прикріплення: nдо nвертлюгової ямки стегнової кістки (fossa trochanterica femoris).
Функція: nобертає стегно назовні (rotatio femoris externa).
4. Грушоподібний nм’яз (musculus npiriformis).
Початок: nвід nтазової поверхні крижової кістки (facies pelvica ossis sacri), збоку від nпередніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora).
Прикріплення: nдо nверхівки великого вертлюга стегнової кістки (apex trochanteris majoris nfemoris).
Функція: nобертає стегно назовні (rotatio femoris externa), дещо відводить його (abductio nfemoris), при спиранні на одну ногу бере участь в нахилі таза в свій бік і nвперед.
До зовнішніх м’язів тазового nпояса (musculi cinguli pelvici externi) належать:
1. Верхній nблизнюковий м’яз (musculus ngemellus superior)
Початок: nвід nсідничої ості (spina ischiadica).
Прикріплення: nдо nвертлюгової ямки (fossa trochanterica), а частина сухожилкових волокон nвплітається у сухожилок внутрішнього затульного м’яза (tendo musculi nobturatorii).
Функція: nобертає стегно назовні (rotatio externa femoris).
2. Нижній nблизнюковий м’яз (musculus gemellus inferior).
Початок: nвід nсідничого горба (tuber ischiadicum).
Прикріплення: nдо nвертлюгової ямки (fossa trochanterica), а частина сухожилкових волокон nвплітається у сухожилок внутрішнього затульного м’яза (tendo musculi nobturatorii).
Функція: nобертає стегно назовні (rotatio femoris externa).
3. Великий сідничний м’яз (musculus gluteus maximus).
Початок: nвід nзовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa alae ossis ilii) nпозаду задньої сідничної лінії (linea glutea posterior), від клубового гребеня n(crista iliaca), а також від спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis nossis sacri), задньої поверхні куприка (facies coccygis posterior) і nкрижово–горбової зв’язки (lig. sacrotuberale).
Прикріплення: nдо nсідничної горбистості стегнової кістки (tuberositas glutea femoris) та бічної nміжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris laterale); nчастина м’язових пучків вплітається у клубово–великогомілкове пасмо (tractus niliotibialis).
Функція: nрозгинає стегно (extensio femoris), відводить стегно (abductio femoris), nвідвертає стегно (supinatio femoris), при фіксованому стегні розгинає таз і nтулуб (extensio pelvis et trunci), утримуючи тулуб (truncus) у вертикальному nположенні.
4. Середній сідничний м’яз n(musculus gluteus medius).
Початок: від nзовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa alae ossis ilii) між nпередньою та задньою сідничними лініями (lineae gluteae anterior et posterior) nспереду і знизу та клубовим гребенем (crista iliaca) зверху і ззаду.
Прикріплення: nдо nверхівки та зовнішньої поверхні великого вертлюга (apex et facies externa ntrochanteris majoris).
Функція: nвідводить nстегно (abductio femoris); передні м’язові волокна привертають стегно (pronatio nfemoris), задні відвертають його (supinatio femoris); при фіксованому стегні n(femur) м’яз утримує таз (pelvis) із тулубом (truncus) у вертикальному nположенні.
5. nМалий сідничний м’яз n(musculus gluteus minimus).
Початок: від nзовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa ossis ilii) між nпередньою та нижньою сідничними лініями (lineae gluteae anterior et inferior) і nвід краю великої сідничої вирізки (margo incisurae ischiadicae majoris).
Прикріплення: nдо nпереднього краю великого вертлюга (margo anterior trochanteris majoris); nчастина м’язових пучків вплітається в суглобову капсулу кульшового суглоба n(capsula articularis articulationis coxae).
Функція: nвідводить nстегно (abductio femoris); передні його м’язові пучки беруть участь у обертанні nстегна досередини (rotatio femoris interna); задні його м’язові пучки беруть nучасть у обертанні назовні (rotatio externa).
6. Квадратний nм’яз стегна (musculus quadratus femoris).
Початок: від nверхньої частини сідничого горба (pars superior tuberis ischiadici).
Прикріплення: nдо nверхньої частини міжвертлюгового гребеня (pars superior cristae nintertrochantericae).
Функція: nобертає nстегно назовні (rotatio femoris externa), приводить стегно (adductio femoris).
7. Зовнішній nзатульний м’яз (musculus obturatorius externus).
Початок: від nкульшової кістки (os coxae) вздовж краю затульного отвору (margo foraminis obturati) nта від зовнішньої поверхні затульної перетинки (facies externa membranae nobturatoriae).
Прикріплення: nдо nвертлюгової ямки (fossa trochanterica). Частина м’язових пучків вплітається в nсуглобову капсулу кульшового суглоба (capsula articularis articulationis ncoxae).
Функція: nобертає nстегно назовні (rotatio femoris externa), бере участь в його згинанні, nпідтримує знизу головку стегнової кістки (caput femoris).
8. М’яз–натягувач nширокої фасції (musculus tensor fasciae latae).
Початок: від nзовнішньої губи клубового гребеня (labium externum cristae iliacae) до верхньої nпередньої клубової ості (spina iliaca anterior superior).
На межі між верхньою і середньою третиною стегна цей м’яз n(musculus tensor fasciae latae) переходить в клубово–великогомілкове пасмо n(tractus iliotibialis) широкої фасції стегна (fascia lata).
Прикріплення nклубово–великогомілкового пасма (tractus iliotibialis): до бічного виростка великогомілкової кістки (condylus lateralis nfemoris).
Функція: nзгинає nстегно (flexio femoris), натягує клубово–великогомілкове пасмо (tractus niliotibialis); укріплює колінний суглоб (art. genus) в розігнутому положенні.
М’язи nвільної частини нижньої кінцівки
(musculi partis liberae nmembri inferioris)
Вони поділяються на:
– м’язи стегна (musculi femoris);
– м’язи гомілки (musculi cruris);
– м’язи стопи (musculi pedis).
М’язи стегна (musculi femoris)
М’язи стегна поділяються на:
– м’язи переднього відділу стегна n(musculi compartimenti femoris anterioris), або м’язи відділу згиначів і nрозгиначів стегна (musculi compartimenti nfemoris flexorum et extensorum);
– м’язи заднього відділу стегна n(musculi compartimenti femoris posterioris), або м’язи відділу згиначів і nрозгиначів стегна (musculi compartimenti nfemoris flexorum et extensorum);
– м’язи присереднього відділу стегна n(musculi compartimenti femoris medialis), або м’язи привідного відділу nстегна (musculi compartimenti femoris adductorum).
До м’язів переднього відділу стегна n(musculi compartimenti femoris anterioris) належать:
1. Кравецький nм’яз (musculus nsartorius).
Початок: від nверхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior).
Прикріплення: до nгорбистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae) і вплітається у фасцію nгомілки (fascia cruris).
Функція: згинає nстегно і гомілку (flexio femoris et cruris); обертає стегно назовні (rotatio nfemoris externa); відводить стегно (abductio femoris), а при піднятій нижній nкінцівці (membrum inferius) і зігнутій в колінному суглобі (art. genus) гомілці n(crus) привертає її (pronatio cruris).
2. Чотириголовий nм’яз стегна (musculus nquadriceps femoris) складається з таких чотирьох м’язів: прямого м’яза стегна (musculus rectus femoris), бічного широкого м’яза (musculus vastus nlateralis), присереднього широкого м’яза n(musculus vastus medialis) та проміжного nширокого м’яза (musculus vastus intermedius).
У нижній третині стегна усі чотири м’язи утворюють спільний nдля них сухожилок, який, охопивши з обох боків наколінок (patella), прикріплюється до горбистості nвеликогомілкової кістки (tuberositas tibiae).
Та частина сухожилка чотириголового м’яза стегна (musculus nquadriceps femoris), яка розташована між верхівкою наколінка і горбистістю nвеликогомілкової кістки (tuberositas tibiae), називається зв’язкою наколінка n(lig. patellae).
Частина сухожилка чотириголового м’яза стегна (musculus nquadriceps femoris), яка йде до наколінка і охоплює його, називається nнаднаколінковим апоневрозом (aponeurosis suprapatellaris).
– прямий м’яз стегна (musculus rectus femoris) має:
– пряму головку (caput rectum);
Початок: від nнижньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior inferior).
– повернену головку (caput nreflexum);
Початок: від nзовнішньої поверхні клубової кістки (facies externa ossis ilii) над кульшовою nзападиною (acetabulum).
Функція прямого м’яза стегна (musculus nrectus femoris): згинає стегно n(flexio femoris) у кульшовому суглобі (art. coxae).
– бічний широкий м’яз (musculus vastus nlateralis);
Початок: від nнижньої частини великого вертлюга (pars inferior trochanteris majoris), nверхньої частини міжвертлюгової лінії (pars superior lineae nintertrochantericae), від сідничної горбистості (tuberositas glutea) та nверхньої частини бічної губи шорсткої лінії (pars superior labii lateralis nlineae asperae) і від бічної міжм’язової перегородки стегна (septum nintermusculare femoris laterale).
Прикріплення: nсухожилок бічного широкого м’яза (tendo musculi vasti lateralis) переходить у nспільний сухожилок чотириголового м’яза стегна (tendo communis musculi nquadricipitis femoris) і утворює бічний тримач наколінка (retinaculum patellae nlaterale).
– присередній широкий м’яз (musculus nvastus medialis);
Початок: від nнижньої частини міжвертлюгової лінії (pars inferior lineae intertrochantericae) nта від прилеглої частини передньої поверхні стегнової кістки (facies anterior nfemoris), присередньої губи шорсткої лінії (labium medialis lineae asperae) і nприсередньої міжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris nmediale).
Прикріплення: nсухожилок присереднього широкого м’яза (tendo musculi vasti lateralis) nпереходить у спільний сухожилок чотириголового м’яза стегна (tendo communis nmusculi quadricipitis femoris) і утворює присередній тримач наколінка n(retinaculum patellae mediale).
– проміжний широкий м’яз (musculus nvastus intermedius).
Початок: від nпередньої поверхні стегнової кістки (facies anterior femoris), нижньої частини nбічної губи шорсткої лінії (pars inferior labii medialis lineae asperae) та від nбічної міжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris laterale).
Прикріплення: nсухожилок проміжного широкого м’яза (tendo musculi vasti intermedii) переходить nу спільний сухожилок чотириголового м’яза стегна (tendo communis musculi nquadricipitis femoris).
Функція nчотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris): розгинає гомілку (extensio cruris) в nколінному суглобі (articulatio genus); а прямий м’яз (musculus rectus femoris) nзгинає стегно (flexio femoris) у кульшовому суглобі (articulatio coxae).
3. Суглобовий nм’яз коліна (musculus narticularis genus), розташований під проміжним nшироким м’язом (musculus vastus intermedius).
Початок: від nнижньої частини передньої поверхні тіла стегнової кістки (pars inferior faciei nanterioris corporis femoris).
Прикріплення: до nпередньої стінки суглобової капсули колінного суглоба (paries anterior capsulae narticularis articulationis genus).
Функція: nнатягує суглобову капсулу (capsula articularis).
До м’язів заднього відділу стегна (musculi ncompartimenti femoris posterioris) належать:
1. Двоголовий nм’яз стегна (musculus nbiceps femoris), який складається з:
– довгої головки (caput longum);
Початок: від nверхньо–присередньої поверхні сідничого горба (facies superiomedialis tuberis nischiadici) і від крижово–горбової зв’язки (lig. sacrotuberale).
Прикріплення: на nмежі середньої і нижньої третини стегна довга головка (caput longum) nз’єднується з короткою головкою (caput breve).
– короткої головки (caput nbreve).
Початок: від nсередньої третини бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки (labium laterale nlineae asperae femoris), верхньої частини бічного надвиростка стегнової кістки n(pars superior epicondyli lateralis femoris) та від бічної міжм’язової nперегородки стегна (septum intermusculare femoris laterale).
Прикріплення: на nмежі середньої і нижньої третини стегна довга головка (caput longum) nз’єднується з короткою головкою (caput breve), утворюючи спільний сухожилок, що nприкріплюється до головки малогомілкової кістки (caput fibulae).
Функція nдвоголового м’яза стегна (musculus biceps femoris): розгинає стегно (extensio femoris) в nкульшовому суглобі (articulatio coxae), приводить стегно (adductio femoris), nзгинає гомілку (flexio cruris) в колінному суглобі (articulatio genus), при nзігнутому колінному суглобі (articulatio genus) обертає гомілку назовні n(rotatio cruris externa).
2. Півсухожилковий nм’яз (musculus nsemitendinosus).
Початок: від nсідничого горба (tuber ischiadicum) і крижово–горбової зв’язки (lig. nsacrotuberale).
Прикріплення: до nгорбистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae) і фасції гомілки n(fascia cruris), бере участь у формуванні поверхневої гусячої лапки (pes nanserinus superficialis).
Функція: nрозгинає стегно (extensio femoris), згинає гомілку (flexio cruris), при nзігнутій нижній кінцівці (membrum inferius) в колінному суглобі (articulatio ngenus) обертає гомілку досередини (rotatio cruris interna).
3. Півперетинчастий nм’яз (musculus nsemimembranosus).
Початок: від nсідничого горба (tuber ischiadicum).
Прикріплення: на nрівні задньої поверхні колінного суглоба (facies posterior articulationis ngenus) сухожилок півперетинчастого м’яза (tendo musculi semimembranosi) nпотовщується і ділиться на три сухожилкових пучки (присередній, середній nта бічний); цю розгалужену сухожилкову частину називають глибокою гусячою лапкою (pes anserinus profundus).
Присередній nсухожилковий пучок (fasciculus tendinis medialis) прикріплюється до присереднього nвиростка великогомілкової кістки (condylus medialis tibiae) під обхідною nвеликогомілковою зв’язкою (lig. collaterale tibiale).
Середній nсухожилковий пучок (fasciculus tendinis medius) прикріплюється до задньої поверхні nприсереднього виростка великогомілкової кістки (facies posterior condyli nmedialis tibiae).
Бічний nсухожилковий пучок (fasciculus tendinis lateralis) продовжується в косу підколінну зв’язку n(lig. popliteum obliquum), яка вплітається у задню стінку суглобової капсули nколінного суглоба (paries posteror capsulae articularis articulationis genus).
Функція півперетинчастого м’яза (musculus nsemimembranosus): розгинає стегно n(extensio femoris), згинає гомілку (flexio cruris), при зігнутій в колінному nсуглобі (art. genus) кінцівці гомілку обертає досередини (rotatio cruris ninterna); натягує задню стінку капсули колінного суглоба (paries posterior ncapsulae articulationis genus), запобігаючи її стисканню при згинанні гомілки n(flexio cruris).
До м’язів присереднього відділу стегна n(musculi compartimenti femoris medialis), або м’язів привідного відділу стегна (musculi compartimenti femoris nadductorum), належать:
1. Тонкий nм’яз (musculus gracilis).
Початок: від nнижньої частини лобкового симфізу (pars inferior symphysis pubicae) та від nнижньої гілки лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis).
Прикріплення: до nприсереднього краю горбистості великогомілкової кістки (margo medialis ntuberositatis tibiae), бере участь у формуванні поверхневої гусячої лапки (pes nanserinus superficialis).
Функція: nприводить стегно (adductio femoris), згинає гомілку (flexio cruris) з nодночасним обертанням її досередини (rotatio cruris interna).
2. nГребінний м’яз (musculus npectineus).
Початок: від nлобкового гребеня (crista pubica ossis pubis) і верхньої гілки лобкової кістки n(ramus superior ossis pubis).
Прикріплення: до nгребінної лінії стегнової кістки (linea pectinea ossis femoris).
Функція: nприводить стегно (adductio femoris), згинає стегно (flexio femoris).
3. Довгий nпривідний м’яз (musculus nadductor longus).
Початок: від nзовнішньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки (facies externa rami nsuperioris ossis pubis) між лобковим горбком (tuberculum pubicum) і лобковим nсимфізом (symphysis pubica).
Прикріплення: до nсередньої третини присередньої губи шорсткої лініїї (labium mediale lineae nasperae).
Функція: nприводить і згинає стегно (adductio et flexio femoris), обертає його назовні n(rotatio femoris externa).
4. Короткий nпривідний м’яз (musculus nadductor brevis).
Початок: від nзовнішньої поверхні тіла (facies externa corporis) та нижньої гілки лобкової nкістки.
Прикріплення: до nверхньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки (labium nmediale lineae asperae ossis femoris).
Функція: nприводить стегно (adductio femoris), бере участь в згинанні стегна (flexio nfemoris) і обертанні стегна назовні (rotatio femoris externa).
5. Великий nпривідний м’яз (musculus nadductor magnus).
Початок: від nсідничого горба (tuber ischiadicum) і гілки сідничої кіски (ramus ossis ischii) nта нижньої гілки лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis).
Прикріплення: до nприсередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки (labium mediale lineae nasperae ossis femoris) та до привідного горбка присереднього відростка nстегнової кістки (tuberculum adductorium condyli medialis ossis femoris).
Функція: nприводить стегно (adductio femoris), обертає стегно назовні (rotatio femoris nexterna).
6. Малий nпривідний м’яз (musculus adductor minimus) є проксимальною частиною nвеликого привідного м’яза (pars proximalis musculi adductoris magni) з nгоризонтальним напрямком м’язових волокон.
Початок: від nнижньої гілки лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis).
Прикріплення: до nпроксимальної частини присередньої губи шорсткої лінії (pars proximalis labii nmedialis lineae asperae).
Функція: nприводить стегно (adductio femoris).
Ротова nпорожнина (cavitas noris)
Вона обмежована:
– угорі nпіднебінням (palatum);
– спереду і з боків губами рота (labia oris) та щоками n(buccae);
– знизу ротовою nдіафрагмою (diaphragma oris), яка утворена щелепно–під’язиковим м’язом n(musculus mylohyoideus).
Ротова порожнина (cavitas oris) поділяється на:
– присінок рота (vestibulum noris);
– власне ротову nпорожнину (cavitas oris propria).
Присінок nрота (vestibulum oris) обмежований:
– спереду nі з боків губами рота (labia oris) та щоками (buccae);
– ззаду зубами (dentes) та яснами (gingivae).
Присінок nрота (vestibulum oris) сполучається nіз:
– власне nротовою порожниною (cavitas oris propria) через простір позаду останніх кутніх nзубів (spatium retromorale);
– через щілини між зубами і щілину між верхніми та нижніми nзубами;
– через ротову щілину (rima oris) з навколишнім середовищем.
У присінок рота (vestibulum oris) відкривається привушна nпротока (ductus parotideus).
Губи nрота (labia noris) складаються з:
– верхньої губи (labium superius);
– нижньої губи (labium inferius).
Губи рота (labia oris) утворені коловим м’язом рота n(musculus orbicularis oris), що вкритий:
– ззовні шкірою (cutis);
– зсередини – слизовою оболонкою (tunica mucosa).
Слизова оболонка (tunica mucosa) за допомогою вуздечки nверхньої губи (frenulum labii nsuperioris) та вуздечки нижньої губи (frenulum nlabii inferioris) переходить на слизову оболонку ясен верхньої і нижньої щелеп n(tunica mucosa gingivae maxillae et mandibulae).
Проміжна частина губ (pars intermedia labiorum) вкрита nнезроговілим епітелієм (epithelium noncornificatum), крізь який просвічуються nсудини, утворюючи червону облямівку (limbus ruber) або проміжний шар (stratum nintermedium).
Верхня губа (labium superius) має:
– верхньогубний nжолобок (philtrum);
– горбок n(tuberculum).
Присінок рота має:
– вуздечку верхньої nгуби (frenulum labii superioris);
– вуздечку нижньої nгуби (frenulum labii inferioris);
– спайку губ (commissura nlabiorum);
– кут nрота (angulus oris);
– сосочок привушної nпротоки (papilla ductus parotidei).
Щоки (buccae) представлені:
– щічним і жувальним м’язами (musculi buccinator et nmasseter);
– жировим тілом щоки (corpus adiposum buccae).
Вони вкриті:
– ззовні шкірою (cutis);
– із внутрішньої сторони слизовою оболонкою (tunica mucosa).
Жирове nтіло щоки (corpus nadiposum buccae) – тіло Біша – розташоване між вищеперерахованими м’язами та nшкірою, воно добре розвинуте у грудних дітей (покращує процес смоктання).
Піднебіння (palatum) складається з :
– твердого піднебіння (palatum durum);
– м’якого піднебіння (palatum molle), nабо піднебінної завіски (velum palatinum).
М’яке піднебіння (palatum molle) є дуплікатурою (складкою) nслизової оболонки, між якою розташовані фіброзна пластинка і м’язи.
Власне nротова порожнина (cavitas oris propria) ззаду сполучається з глоткою (pharynx) через зів (fauces).
Зів n(fauces) обмежований:
– зверху м’яким піднебінням (palatum molle);
– знизу коренем язика (radix linguae);
– з боків піднебінно–язиковою дужкою (arcus palatoglossus) nта піднебінно–глотковою дужкою (arcus palatopharyngeus).
Перешийок nзіва (isthmus faucium) – це простір між обома nдужками;
М’яке nпіднебіння; піднебінна завіска (palatum molle; velum npalatinum), до якої належать:
– піднебінний язичок n(uvula palatina);
– піднебінно–язикова дужка; nпередня складка зіва (arcus palatoglossus; plica anterior faucium);
– піднебінно–глоткова дужка (arcus palatopharyngeus); nзадня складка зіва (plica posterior faucium);
Мигдаликова nямка; мигдаликова пазуха (fossa tonsillaris; sinus ntonsillaris), у верхній частині якої є надмигдаликова ямка (fossa nsupratonsillaris);
Піднебінний nмигдалик (tonsilla palatina), що розташований у nмигдаликовій ямці, має:
– мигдаликову капсулу (capsula tonsillae);
– мигдаликові ямочки (fossulae tonsillae);
– мигдаликові крипти (cryptae tonsillae).
М’яке nпіднебіння; піднебінна nзавіска (palatum molle; velum palatinum) nмає такі частини:
1. Cполучнотканинну nпластинку, яка прикріплюється до заднього краю горизонтальних пластинок nпіднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum) і є продовженням nтвердого піднебіння (palatum durum) – це передній nвідділ м’якого піднебіння.
2. Звисаючу вниз піднебінну nзавіску (velum palatinum), яка закінчується піднебінним язичком (uvula palatina).
3. Піднебінно–язикову nдужку (arcus palatoglossus), або передню складку зіва (plica anterior nfaucium), або передню дужку (arcus anterior), що йде до язика (lingua).
4. Піднебінно–глоткову nдужку (arcus palatopharyngeus), або задню складку зіва (plica posterior nfaucium), або задню дужку (arcus posterior), яка йде до глотки (pharynx).
Між передніми та задніми дужками (arcus anteriores et posteriores) nутворюються мигдаликові ямки (fossae ntonsillares), де розташовані піднебінні nмигдалики (tonsillae palatinae).
5. М’язи піднебіння nта зіва (musculi palatini net faucium).
У ділянці піднебіння (palatum) ще є:
– піднебінне шво n(raphe palati);
– поперечні nпіднебінні складки (plicae palatinae transversae);
– різцевий сосочок n(papilla incisiva).
До м’язів м’якого піднебіння та зіва n(musculi palati mollis et faucium) належать:
– м’яз– натягувач nпіднебінної завіски (musculus tensor veli palatini), який:
– натягує піднебінну завіску (velum palatinum) в поперечному nнапрямку;
– розширює просвіт слухової труби (tuba auditiva; tuba nauditoria);
– м’яз– підіймач nпіднебінної завіски (musculus levator veli palatini), що:
– піднімає м’яке піднебіння (palatum molle),
– тягне його назад, розширюючи просвіт слухової труби (tuba nauditiva; tuba auditoria);
– м’яз язичка (musculus nuvulae), що:
– піднімає піднебінний язичок (uvula palatina),
– вкорочує піднебінний язичок (uvula palatina);
– піднебінно–язиковий nм’яз (musculus palatoglossus), що:
– опускає піднебінну завіску (velum palatinum) вниз, nзвужуючи зів (fauces), піднімає корінь язика (radix linguae);
– піднебінно–глотковий nм’яз (musculus palatopharyngeus), що:
– звужує зів (fauces),
– піднімає глотку (pharynx).
М’яке nпіднебіння бере участь в актах дихання та ковтання і відокремлює травний шлях nвід повітроносного.
Тверде nпіднебіння (palatum durum) утворене:
– піднебінними nвідростками верхньої щелепи n(processus palatini maxillae);
– горизонтальними пластинками nпіднебінних кісток (laminae horisontales ossium palatinorum).
Язик (lingua)
Це м’язовий орган, який розташований у власне ротовій nпорожнині (cavitas oris) і має:
– верхівку язика (apex linguae);
– тіло язика (corpus nlinguae;
– корінь язика (radix nlinguae);
– спинку язика (dorsum nlinguae), або верхню поверхню язика (facies superior linguae);
– нижню поверхню язика n(facies inferior linguae);
– край язика n(margo linguae);
– серединну борозну nязика (sulcus medianus linguae).
Між тілом язика (corpus linguae) та його коренем (radix nlinguae) на спинці язика (dorsum linguae) проходить межова борозна язика (sulcus terminalis linguae) у вигляді букви V, nпосередині якої розташований сліпий отвір nязика (foramen caecum).
За межовою борозною язика (sulcus terminalis linguae) під nслизовою оболонкою розташований язиковий nмигдалик (tonsilla lingualis).
Спинка язика (dorsum linguae) має:
– передню частину n(pars anterior), або її ще називають передборозенною частиною (pars npresulcalis);
– задню частину (pars nposterior), або її ще називають nзаборозенною частиною (pars postsulcalis).
Слизова оболонка нижньої поверхні язика (tunica mucosa nfaciei inferioris linguae) переходить у слизову дна ротової порожнини (mucosa nfundi cavitates oris) у вигляді вуздечки nязика (frenulum linguae), з боків від якої є торочкуваті складки (plicae fimbriatae).
На нижній поверхні язика (facies inferior linguae) від nоснови вуздечки язика (basis frenuli linguae) вбік та назад прямує під’язикова складка (plica nsublingualis), передній кінець якої містить під’язикове nм’ясце (caruncula sublingualis).
На під’язиковій складці (plica sublingualis) та nпід’язиковому м’ясці (caruncula sublingualis) відкриваються протоки nпіднижньощелепної та під’язикової слинних залоз (glandulae salivariae nsubmandibularis et sublingualis).
Слизова оболонка спинки язика n(tunica mucosa dorsi linguae) утворює такі види язикових сосочків n(papillae linguales):
– ниткоподібні сосочки n(papillae filiformes) та конічні nсосочки (papillae conicae), які містять тільки рецептори загальної nчутливості;
– грибоподібні сосочки n(papillae fungiformes), розміщені переважно в передній частині язика, в них nзакладені смакові рецептори;
– листоподібні сосочки n(papillae foliatae), розміщені на краях язика (margines linguae) і мають nсмакові рецептори;
– жолобуваті сосочки (papillae nvallatae), або валикоподібні сосочки, розташовані вздовж межової борозни язика n(sulcus terminalis linguae) і мають смакові рецептори.
М’язи nязика (musculi linguae) поділяють на:
– скелетні м’язи;
– власні м’язи.
До скелетних м’язів язика належать:
– шило–язиковий м’яз (musculus nstyloglossus), що:
– тягне язик (lingua) назад і вверх,
– при однобічному скороченні тягне язик вбік;
– під’язиково–язиковий nм’яз (musculus hyoglossus), що:
– тягне язик (lingua) назад і донизу та складається з:
– хрящо–язикового м’яза (musculus chondroglossus);
– ріжково–язикового м’яза (musculus ceratoglossus);
– підборідно–язиковий nм’яз (musculus genioglossus), що:
– тягне язик (lingua) вперед і донизу;
– піднебінно–язиковий nм’яз (musculus palatoglossus), він належить до м’язів м’якого піднебіння та nзіва (musculi palati mollis et faucium). Його функція:
– звужує зів (fauces), піднімаючи корінь язика (radix nlinguae), опускаючи м’яке піднебіння (palatum molle) та наближаючи дужки n(arcus) до серединної лінії (linea mediana).
До власних м’язів язика належать:
– верхній поздовжній nм’яз (musculus longitudinalis superior), що:
– вкорочує язик (lingua),
– піднімає верхівку язика (apex linguae) вгору,
– при однобічному скороченні відводить верхівку язика вбік nта вгору;
– нижній поздовжній nм’яз (musculus longitudinalis inferior), що:
– вкорочує язик,
– опускає його верхівку (apex linguae),
– при однобічному скороченні відводить верхівку язика (apex nlinguae) вбік та вниз;
– поперечний м’яз nязика (musculus transversus linguae), що:
– звужує та видовжує язик, згортає його у трубочку;
– вертикальний м’яз nязика (musculus verticalis linguae), що:
– сплющує і видовжує язик (lingua).
Язик (lingua):
– бере участь в перемішуванні їжі і пересуванні її із nротової порожнини (cavitas oris) в ротову частину глотки (pars oralis npharyngis);
– є периферійним органом смаку;
– бере участь в акті ковтання і артикуляції мови.
Ротові nзалози (glandulae oris) поділяються на:
– малі слинні залози (glandulae nsalivariae minores);
– великі слинні залози n(glandulae salivariae majores).
Малі слинні залози n(glandulae salivariae minores) розташовані в слизовій оболонці ротової порожнини n(tunica mucosa cavitatis oris).
Великих слинних залоз n(glandulae salivariae majores) є три пари:
– привушна залоза (glandula parotidea);
– піднижньощелепна залоза (glandula submandibularis);
– під’язикова залоза (glandula sublingualis).
Привушна nзалоза (glandula parotidea) розміщена попереду та внизу nвід вушної раковини (auricula), на бічній поверхні гілки нижньої щелепи (facies nlateralis rami mandibulae) та по задньому краю жувального м’яза (margo nposterior musculi masseteris):
– за будовою – складна nальвеолярна залоза;
– за характером секрету – серозна.
Привушна nпротока (ductus parotideus), або протока Стенона – nвідкривається на слизовій щоки в присінку рота (mucosa buccae vestibuli oris) nнавпроти другого верхнього великого кутнього зуба (dens molaris superior nsecundus).
Привушна залоза (glandula parotidea) має:
– поверхневу частину n(pars superficialis);
– глибоку частину (pars nprofunda).
Може бути додаткова nпривушна залоза (glandula parotidea accessoria), яка розташовується на nповерхні жувального м’яза (facies musculi masseteris), поряд з привушною nпротокою (ductus parotideus).
Піднижньощелепна nзалоза (glandula submandibularis) розташована в nпіднижньощелепному трикутнику (trigonum submandibulare): за будовою – складна альвеолярно–трубчаста; за nхарактером секрету – змішаного типу.
Піднижньощелепна nпротока (ductus nsubmandibularis), або протока Вартона – відкривається на під’язиковому м’ясці n(caruncula sublingualis).
Під’язикова nзалоза (glandula sublingualis) розміщена у товщі nпід’язикової складки (plica sublingualis):
– за будовою –складна nальвеолярно–трубчаста;
– за характером секрету – слизового типу.
Її велика nпід’язикова протока (ductus sublingualis major) відкривається на nпід’язиковому м’ясці (caruncula sublingualis), поряд з піднижньощелепною nпротокою (ductus submandibularis). Іноді протоки відкриваються разом.
Малі nпід’язикові протоки (ductuli nsublinguales minores) відкриваються вздовж під’язикової складки (plica nsublingualis) аж до під’язикового м’ясця (caruncula sublingualis).
До малих слинних залоз n(glandulae salivariae minores) належать:
– губні залози n(glandulae labiales);
– щічні залози n(glandulae buccales);
– кутні залози n(glandulae molares);
– піднебінні залози n(glandulae palatinae);
– язикові залози n(glandulae linguales).
ГЛОТКА (pharynx)
Глотка є трубчастим органом, який простягається від основи nчерепа (basis cranii) до верхнього рівня VII шийного хребця (vertebra prominens n[C VII]).
Для nорієнтації органа в тілі людини існують такі поняття:
– голотопія n(holotopia), це розміщення органа відносно всього тіла;
– синтопія (syntopia), nце розміщення органа щодо суміжних утворів;
– скелетопія n(skeletopia), це положення органа щодо частин скелета.
Голотопія nглотки: розташована nу передній шийній ділянці (regio cervicalis anterior).
Скелетопія глотки: nвід основи черепа (basis cranii) до рівня VI – VII шийних хребців (vertebrae ncervicalis sextae – septimae [VI – VII]).
Синтопія nглотки:
– спереду глотки n(pharynx) розташовані носова і ротова порожнини (cavitates nasi et oris) та nвхід до гортані (aditus laryngis);
– ззаду – шийний nвідділ хребтового стовпа (pars cervicalis columnae vertebralis) та глибокі nм’язи шиї (musculi colli profundi);
– з боків – nсереднє вухо (auris media) та судинно–нервові стовбури.
Глотка nсполучається з:
– носовою порожниною n(cavitas nasi) – через парні отвори хоани (choanae);
– ротовою порожниною n(cavitas oris) – через зів (fauces);
– гортанню n(larynx) – через вхід до гортані (aditus laryngis);
– барабанною nпорожниною (cavitas tympani) – через глотковий отвір слухової труби (ostium npharyngeum tubae auditivae);
– продовжується в nстравохід (oesophagus).
Глотка (pharynx) має:
– верхню стінку (склепіння глотки);
– передню стінку (де розміщені отвори в ротову, носову nпорожнини та в гортань);
– задню стінку (прилягає до передхребтових м’язів шиї);
– бічну (парну) стінку, в якій знаходяться глоткові лімфатичні вузлики (noduli nlymphoidei pharyngeales).
Порожнина nглотки (cavitas npharyngis) поділяється на:
– носову частину nглотки (pars nasalis pharyngis);
– ротову частину nглотки (pars oralis pharyngis);
– гортанну частину nглотки (pars laryngea pharyngis).
Носова nчастина глотки (pars nasalis pharyngis) – чисто дихальна nчастина, вона через хоани (choanae) сполучається з носовою порожниною (cavitas nnasi).
На її бічних стінках з обох сторін є глоткові отвори слухових труб (ostia pharyngea tubarum nauditivarum), які сполучають глотку (pharynx) з барабанною порожниною (cavitas ntympani).
Кожний отвір обмежований:
– ззаду і вгорі трубним nвалком (torus tubarius).
Між останніми і м’яким піднебінням (palatum molle) nрозташоване парне скупчення лімфоїдної тканини – трубний мигдалик (tonsilla tubaria).
Від трубного валка (torus tubarius) відходять:
– трубно–глоткова складка (plica salpingopharyngea);
– трубно–піднебінна складка (plica salpingopalatina).
Спереду від глоткового отвору слухової труби (ostium npharyngeum tubae auditivae) відходить:
– валок підіймача n(torus levatorius).
Позаду від глоткового отвору слухової труби (ostium npharyngeum tubae auditivae) є глотковий nзакуток (recessus pharyngeus).
У носовій частині глотки (pars nasalis pharyngis) міститься:
– піднебінно–глотковий nгребінь (crista palatopharyngea).
На межі верхньої та задньої стінок глотки (склепіння глотки – fornix pharyngis) nрозташований:
– непарний глотковий nмигдалик (tonsilla pharyngealis), або аденоїд, який має:
– ямочки мигдалика (fossulae tonsillae);
– крипти мигдалика (cryptae tonsillae).
Три nглоткових мигдалики (глотковий nмигдалик – tonsilla pharyngealis, парний трубний мигдалик – tonsilla tubaria) nта три nмигдалики ділянки зіва (язиковий мигдалик – tosilla lingualis, парний nпіднебінний мигдалик – tonsilla palatina) утворюють лімфатичне кільце глотки (anulus lymphoideus pharyngis) – nкільце Пирогова–Вальдейера.
СТРАВОХІД (oesophagus)
Стравохід є трубчастим органом довжиною 25-30 см і близько 3 см завширшки, що має nS–подібну форму і переходить у шлунок (gaster).
У стравоході виділяють:
– шийну частину (pars ncervicalis);
– грудну частину (pars thoracica);
– черевну частину (pars abdominalis);
– іноді виділяють діафрагмову nчастину (pars diaphragmatica).
Стінка nстравоходу (paries oesophagi) складається з таких шарів:
– слизової оболонки (tunica nmucosa);
– підслизової основи n(tela submucosa);
– м’язової оболонки n(tunica muscularis);
– зовнішньої (сполучнотканинної) оболонки, яку ще називають nадвентиційною (adventitia);
– серозної оболонки n(tunica serosa);
– підсерозного nпрошарку (tela subserosa).
Серозна оболонка та підсерозний прошарок є тільки у черевній nчастині стравоходу (pars abdominalis oesophagi).
Слизова nоболонка стравоходу (tunica mucosa oesophagi) відносно товста, nмає добре виражену м’язову пластинку слизової оболонки (lamina muscularis nmucosae), яка складається з гладкої м’язової тканини (textus muscularis nglaber).
Вона вкрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм n(epithelium stratificatum noncorniticatum squamosum), а у місці переходу nстравоходу (oesophagus) в шлунок (gaster) епітелій є простим (одношаровим) nпризматичним (epithelium simplex cylindricum).
Підслизовий nпрошарок стравоходу (tela submucosa oesophagi) розвинутий nдобре, завдяки чому слизова оболонка утворює поздовжні складки (plicae longitudinales).
У підслизовій основі (tela submucosa) містяться численні стравохідні залози (glandulae noesophageae).
М’язова nоболонка стравоходу (tunica muscularis oesophagi) складається nз:
– внутрішнього nколового шару (stratum circulare internum);
– зовнішнього nпоздовжнього шару (stratum longitudinale externum).
У верхній третині стравоходу (oesophagus) м’язова оболонка n(tunica muscularis) утворена поперечно–посмугованими м’язами (musculi ntransversostriati).
У середній частині стравоходу (oesophagus) nпоперечно–посмуговані м’язи (musculi transversostriati) поступово замінюються nгладкими м’язами (musculi glabri).
У нижній частині стравоходу (oesophagus) є тільки гладкі nм’язи.
Передня частина м’язових волокон поздовжнього шару nпоперечно–посмугованих м’язів починається:
– від пластинки перснеподібного хряща гортані (lamina ncartilaginis cricoideae laryngis) персне–стравохідним сухожилком (tendo ncricooesophageus);
– від лівого головного бронха (bronchus principalis nsinister) частиною гладких м’язових волокон середньої третини стравоходу n(oesophagus), утворюючи бронхо–стравохідний м’яз (musculus nbronchooesophageus);
– від лівої середостінної частини пристінкової плеври (pars nmediastinalis sinistra pleurae parietalis), утворюючи плевро–стравохідний nм’яз (musculus pleurooesophageus).
Зовнішньою nоболонкою стравоходу (tunica adventitia oesophagi) черевної nчастини стравоходу (pars abdominalis oesophagi) є серозна оболонка (tunica nserosa) [очеревина].
Топографія nстравоходу:
– голотопія стравоходу:
– розташований в ділянці шиї (regio cervicalis);
– в грудній порожнині (cavitas thoracis);
– в черевній порожнині (cavitas abdominis);
– скелетопія:
– від рівня VI – VII шийних хребців до рівня XI грудного nхребця (ab vertebra cervicali sexta – septima ad vertebram thoracicam nundecimam);
– синтопія:
– шийна частина стравоходу (pars cervicalis oesophagi) nрозташована попереду шийного відділу хребтового стовпа (pars cervicalis ncolumnae vertebralis) з прилягаючими передхребтовими м’язами, а спереду від nнього проходить трахея (trachea), збоку – судинно–нервовий пучок.
Грудна частина стравоходу (pars thoracica oesophagi) nрозташована у верхньому та нижньому (задньому) середостінні (mediastinum nsuperius et inferius); у верхньому середостінні спереду від стравоходу nрозміщена трахея (trachea), позаду хребтовий стовп; у нижньому середостінні nпопереду знаходиться серце, а позаду розміщена низхідна частина аорти (pars ndescendes aortae).
Черевна частина стравоходу (pars abdominalis oesophagi) nкоротка, розташована під діафрагмою, прилягає до задньої поверхні лівої частки nпечінки (lobus hepatis sinister).
Стравохід має:
– анатомічні звуження n(constrictiones anatomicae);
– фізіологічні nзвуження (constrictiones functionales).
Фізіологічні nзвуження (constrictiones functionales):
– аортальне звуження (constrictio naortica) розташоване на рівні IV грудного хребця. Це місце, де стравохід n(oesophagus) контактує з дугою аорти (arcus aortae);
– черевне звуження n(constrictio abdominalis), або кардіальне звуження (constrictio cordis), nрозміщене у місці переходу стравоходу (oesophagus) в кардіальну частину шлунка n(pars cardiaca gastris), воно є на рівні XI грудного хребця.
Функція nстравоходу – проведення їжі.
Кровопостачання: шийна nчастина — від нижніх щитоподібних артерій, грудна — від гілок грудної частини nаорти, черевна — від гілок лівої шлункової артерії. Венозний відтік: від шийної nчастини — в нижню щитоподібну і плечо-головну вени, грудної — у півнепарні вени nі від черевної — через ліву шлункову вену (з системи ворітної вени).
Лімфовідтік: від nшийної частини – в бічні глибокі шийні лімфатичні вузли, грудної — в nпаратрахеальні, бронхолегеневі та середостінні, від черевної — в черевні та nшлункові.
Іннервація: гілки nблукаючого нерва шийних і грудних вузлів симпатичного стовбура, які на стінках nстравоходу утворюють нервове сплетення.
Шлунок
Шлунок (gaster) є мішкоподібним розширенням травної трубки n(canalis alimentarius), що розташовується між стравоходом (oesophagus) і тонкою nкишкою (intestinum tenue).
У шлунку (gaster) відбувається хімічна переробка їжі завдяки nвиділенню шлункового соку.
Крім того, шлунок (gaster) виконує такі функції:
– екскреторну;
– ендокринну;
– всмоктувальну (воду і розчинені в ній речовини);
– знешкоджуючу (соляна кислота та імунна система шлунка nзнешкоджує більшість шкідливих речовин і мікробів).
У стінці шлунка (paries gastris) утворюється також антианемічний фактор.
Шлунок має такі частини:
– кардію n(cardia), або кардіальну частину (pars cardiaca) з кардіальним отвором (ostium cardiacum);
– дно шлунка (fundus ngastricus), або склепіння шлунка n(fornix gastricus);
– тіло шлунка (corpus gastricum) з шлунковим каналом (canalis gastricus);
– воротарну частину n(pars pylorica).
Воротарна частина (pars pylorica) має:
– воротарну печеру n(antrum pyloricum);
– воротарний канал n(canalis pyloricus);
– воротар n(pylorus) з воротарним отвором n(ostium pyloricum).
У шлунку розрізняють:
– передню стінку n(paries anterior);
– задню стінку (paries nposterior).
Ці стінки, сходячись, утворюють:
– малу кривину (curvatura nminor), спрямовану угору і вправо (на ній розташована кутова вирізка – incisura angularis);
– велику кривину (curvatura nmajor), спрямовану донизу і вліво.
Нижня nчастина передньої поверхні шлунка вільна і при наповненому шлунку стикається з nпередньою черевною стінкою.
Зовнішня nоболонка шлунка – серозна nоболонка (tunica serosa) – представляє собою нутрощевий листок очеревини n(вісцеральний листок). Шлунок вкритий nочеревиною з усіх сторін (інтраперитонеально).
Ця оболонка утворює:
– печінково–шлункову nзв’язку (ligamentum hepatogastricum);
– шлунково–діафрагмову зв’язку (ligamentum ngastrophrenicum), які йдуть до малої кривини;
– шлунково–селезінкову nзв’язку (ligamentum gastrolienale);
– шлунково–ободовокишкову nзв’язку (ligamentum gastrocolicum), які йдуть до великої кривини.
Під серозною оболонкою знаходиться підсерозний прошарок (tela submucosa), що утворений з пухкої nволокнистої сполучної тканини (textus connectivus fibrosus laxus).
Середня nоболонка шлунка – м’язова nоболонка (tunica muscularis) – має:
– поздовжній шар (stratum nlongitudinale);
– коловий шар n(stratum circulare);
– косі волокна n(fibrae obliquae).
Коловий шар (stratum circulare) найкраще розвинутий у nділянці воротарної частини (pars pylorica), де він утворює воротарний м’яз–замикач (m. sphincter pyloricus).
Внутрішня nоболонка шлунка – слизова оболонка (tunica mucosa) – вистелена nпростим (одношаровим) призматичним залозистим епітелієм (epitelium simplex ncolumnare).
Завдяки добре розвинутому підслизовому прошарку (tela submucosa) слизова оболонка утворює nбагато шлункових складок (plicae gastricae), nколових і поздовжніх.
Між цими складками розміщені шлункові поля (areae gastricae), в глибині яких містяться шлункові ямочки (foveolae gastricae), де nвідкриваються протоки шлункових залоз (glandulae ngastricae).
У ділянці малої кривини шлунка (curvatura minor) слизова nоболонка утворює, в основному, поздовжні складки (plicae gastricae) у вигляді шлункової доріжки (нім. Magenstrasse) nдля проходження рідкої їжі.
Слизова оболонка (tunica mucosa) при переході шлунка (gaster) nв дванадцятипалу кишку (duodenum) утворює воротарну nзаслінку (valvula pylorica), яка реагує на хімічний вміст шлунка.
Функція. Відбувається розщеплення (неповне) харчових речовин і nзгортання молока під впливом шлункового соку; всмоктування води й розчинених у nній речовин;евакуація харчової маси в тонку кишку; вилучення з крові шкідливих nречовин (сечової кислоти, сечовини, деяких отрут тощо) слизовою оболонкою nшлунка. Вважають також, що в слизовій оболонці (переважно воротарної частини) nвиробляються гормони: гастрин (шлунковий секретин) і фактор, який стимулює nдозрівання еритроцитів.
Кровопостачання: ліві, праві шлункові, шлунково-чепцеві і короткі шлункові nартерії; венозний відтік — у праві та ліві шлункові, шлунково-чепцеві й короткі nшлункові вени (система ворітної вени).
Лімфатичне русло шлунка розвинуте добре й nскладається з внутрішньо-шлункових лімфатичних капілярів і судин та nпозашлункових відвідних лімфатичних судин. У стінці шлунка лімфатична капілярна nсітка найгустіша в слизовій оболонці та підслизовому прошарку (мал. 144). nЛімфатичні капіляри проходять переважно між дном шлункових залоз і м’язовою nпластинкою слизової оболонки. Відвідні лімфатичні судини тягнуться до nшлункових, шлунково-чепцевих, печінкових, підшлунково-селезінкових, воротар-них, nчеревних, дуоденальних, діафрагмальннх і середостінних лімфатичних вузлів.
Матеріали підготувала доцент О.М. Киричок.
