Написання та захист історії хвороби дитини
Самостійне обстеження дітей для написання історії хвороби (К1, К2). Захист історії хвороби
Запропоновані матеріали підготовки до практичного заняття передбачають надати допомогу студентам у написанні історії хвороби з урахуванням анатомічних, морфологічних, фізіологічних та психологічних особливостей дитячого організму у віковому аспекті; специфіки обстеження, симптоматики дитячих захворювань і станів та інтерпретації отриманих результатів.
Написання історії хвороби з пропедевтичної педіатрії є першою спробою студента до самостійного клінічного мислення при виділенні синдромального діагнозу, розв’язанні питань щодо доцільності призначення обстежень, обгрунтуванні догляду за дитиною, напрямків лікування, профілактики, прогнозу.
У процесі роботи з хворим перед студентом постають завдання:
1.Правильно поставити попередній синдромальний діагноз на основі
самостійно зібраних скарг, анамнестичних даних, повного об’єктивного
систематизованого обстеження органів і систем з детальним
відображенням фізичного та психомоторного розвитку, анатомо
фізіологічних особливостей організму конкретної хворої дитини,
виявлених відхилень від норми.
2.Самостійно призначити план обстеження згідно з виявленими
змінами на основі знань обуєму лабораторно-інструментальних
досліджень при ураженні органів та систем дитячого організму.
3.Вміти інтерпретувати результати клінічного та лабораторного
обстеження з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей дітей
різних вікових груп.
4.Обгрунтувати заключний діагноз з урахуванням попереднього
синдромального діагнозу та інтерпретації результатів лабораторно-
інструментальних досліджень з виділенням основних та супровідних
синдромів, захворювань.
5.Уміти віддиференціювати виділений основний синдром при патології
конкретної системи дитячого організму від цього ж синдрому при
захворюваннях інших систем.
6. Призначити повноцінний догляд, вказати напрямки лікування,
профілактики, дати рекомендації щодо рухового режиму, харчування,
динамічного спостереження санаторно-курортного лікування та прогноз
після виписки зі стаціонару.
I. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio).
Прізвище, ім’я, по батькові. Вік дитини (в роках, місяцях, днях) Дата і місце народження. Адреса місця проживання. Відомості про батьків (вік, місце роботи, професія). Дитячий заклад, який відвідує дитина. Під наглядом якого лікувально-профілактичного закладу перебувала дитина.
Назва лікувального закладу, що направив хворого.
Дата прийняття в клініку.
У якому відділенні перебуває дитина на час курації.
II. Скарги хворого (milestia aegrotti) при поступленні.
ОСНОВНІ СКАРГИ: виявити скарги, з якими батьки і дитина
звернулися за медичною допомогою. Деталізувати кожну з них.
ДРУГОРЯДНІ СКАРГИ: виявити скарги, з приводу яких батьки і дитина могли не звернутися до лікаря, якби вони були ізольованими, і які супроводжують основні скарги, впливаючи на самопочуття і загальний стан дитини.
СКАРГИ ХВОРОГО на день курації: основні і другорядні. Деталізувати кожну з них.
III. Анамнез захворювання (Anamnesis morbi).
Скільки часу до поступлення в стаціонар хворіє дитина? Як почалося захворювання, з приводу якого дитина вступила до клініки (гостро, підгостро, поступово)? Що передувало даному захворюванню (переохолодження, стрес, пофішності в харчуванні тощо.)? Чи не було подібних захворювань у членів сім’ї та оточуючих?
Чи була обстежена дитина до вступу в клініку? Якщо так, то які обстеження проведені та їх результати?
Чи отримувала дитина лікування до поступлення в клініку, якщо отримувала, то яке (амбулаторне, в ЦРЛ, в НРЛ, призначене лікарем “Швидкої допомоги”, самолікування)? Результати попереднього лікування (покращення самопочуття, погіршення, відсутність змін).
Динаміка основних симптомів протягом хвороби з детальним описанням їх змін за період перебування в клініці.
1V.AHAMHE3 ЖИТТЯ (Anamnesis vitae).
Акушерський анамнез.
Від якої вагітності дитина? Якщо вагітність не перша, чим закінчились попередні? Вік матері на час вагітності. Перебіг вагітності (ранні і пізні гестози, екстрагенітальна патологія, перенесені гострі інфекційні захворювання, вживання медикаментів). Умови праці та побуту вагітної. Шкідливі звички. Режим та особливості харчування матері під час вагітності. Чи знаходилась вагітна під спостереженням у жіночій консультації? Чи проводились допологові патронажі?
Характеристика пологів: термінові, передчасні, стрімкі, затяжні, з медикаментозною стимуляцією, шляхом кесарського розтину, з допомогою акушерських щипців. Проводилось ручне відшарування плаценти тощо. Характер навколоплідних вод (брудні, зелені, смердючі, чисті, прозорі, без запаху).
Дитина народилась недоношеною, доношеною, переношеною. Тривалість пологів в год., хв. Чи закричала відразу? Чи були ознаки асфіксії? Оцінка за шкалою Апгар.Оцінка за Сільверманом (для недоношених новонароджених). Основні атропометричні дані (маса тіла, довжина тіла, об’єми голівки і грудної клітки, масо-зростовий коефіцієнт). Перебіг раннього періоду адаптації. Стан в перші години, дні. Коли відпав пуповинний залишок? Стан пупкової ранки на момент виписки з пологового будинку.Які транзиторні стани спостерігалися? Особливості їх перебігу. На який день мати з дитиною були виписані з пологового будинку? Захворювання періоду новонародженості: імунологічна несумісність крові за резус-фактором, груповими чи іншими антигенами, захворювання шкіри, органів дихання, травлення, септичні захворювання тощо).
Харчовий анамнез. Через який час після народження дитина прикладена до грудей? Як ссала (мляво, повільно, активно, жадібно)? Тривалість активного ссання грудей. Скільки часу дитина знаходиться біля грудей? Режим харчування. Причини переходу на штучне і змішане вигодовування. Техніка вигодовування (підготовка грудей, рук матері, підготовка дитини; методика приготування, контролю якості і температури суміші – замінника грудного молока при змішаному і штучному вигодовуванні; годування через соску, чи з ложечки). Терміни введення фізіологічних додатків, пригодовувань, дотримання водного режиму. Реакція дитини на введення нових продуктів харчування (неспокій, здуття живота, зміна характеру випорожнень, поява в них слизу, зелені тощо). Дотримання техніки і правил введення фізіологічних додатків і пригодовувань.
Чи проводилось контрольне зважування при переведенні дитини на змішане вигодовування і як розраховувався об’єм догодовування?
Характер харчування до початку даного захворювання (кратність прийому їжі, її характеристика). Улюблені страви. Непереносимість окремих продуктів. Зловживання певними стравами. Переїдання, недоїдання.
Фізичний розвиток дитини за віковими періодами.
Збільшення маси тіла, зросту, обводів голови, грудної клітки на першому році життя (по місяцях) та після року(по роках).
Психомоторний розвиток.
В якому віці дитина почала фіксувати голівку, сідати, плазувати, стояти, ходити, яким був розвиток рухової функції в подальшому?
Розвиток мови: коли почала агукати, вимовляти склади, слова, як говорить дитина на даний час, характер мови, запас слів. Коли почала малювати, писати, запам’ятовувати вірші?
Коли почала впізнавати матір, фіксувати погляд, посміхатися, реагувати на звуки та іграшки? Коли почала слідкувати за іграшкою, повертати голову на звук? Якими іграшками бавиться зараз?
Для школярів. Стан успішності. Улюблені заняття. Чи займається спортом та яким саме? Перенесені захворювання (в тому числі інфекційні), травми, операції (перераховуються в хронологічній послідовності). Особливості перебігу перенесених захворювань. Останнє захворювання дитини, яке передувало хворобі, з якою вступила до клініки.
Профілактичні щеплення: проти туберкульозу (БЦЖ), вірусного гепатиту В, кашлюка, дифтерії, правця (АКДП); поліомієліту, кору, паротитної інфекції. Чи відмічені реакції на щеплення? Результати туберкулінових проб (реакції Манту), коли ставилась проба востаннє?
Алергологічний анамнез.
Наявність алергічних захворювань у дитини, її батьків, близьких та родичів. Токсичні та алергічні реакції на медикаменти (включаючи антибіотики), профілактичні щеплення. Чи вводилась гіперергічна сироватка (яка, коли), якщо вводилась – чи спостерігалась реакція на введення? Можливі алергізуючі матеріально-побутові фактори.
Епідеміологічний анамнез.
Необхідно виявити наявність контакту з інфекційними хворими, чи з хворими з клінічно подібним захворюванням впродовж передуючих госпіталізаціїтрьох тижнів (21 дня). Епідеміологічне оточення в дитячому закладі, який відвідує дитина. Стан здоров’я осіб, з якими спілкується дитина. Дотримання санітарно-гігієнічних навичок. Умови харчування. Наявність в анамнезі гемотрансфузій та інших парентеральних втручань в терміни, що вкладаються в тривалість інкубаційного періоду парентерально переданих інфекційних захворювань (вірусні гепатити.інфекційний мононуклеоз, цитомегалія тощо).
Сімейний анамнез. Стан здоров’я батьків. Вік матері. Скільки було вагітностей, чим закінчилися, скільки дітей у сім’ї, їх стан здоров’я, якими хворобами хворіли. Захворювання та шкідливі звички матері. Місце роботи, професія.
Вік батька. Стан здоров’я. Захворювання та шкідливі звички. Місце роботи, професія.
Матеріально-побутові умови сім’ї, в якій живе дитина. Чи відвідує дитячий садок, школу? Хто виховує дитину вдома? Чи має дитина окрему кімнату, куток, окреме ліжко? Наскільки дитина забезпечена білизною, одягом за сезоном? Чи витримується режим дня? Яка тривалість прогулянок, сну? Яке фізичне та нервово-психічне (учбове) навантаження у дитини? Чи дотримується режиму харчування?
Генетичний анамнез.
Ілюструвати складанням генеалогічного дерева (родоводу). У родовід вносити дані не лише про захворювання з однаковими ознаками у родичів, але й ті захворювання, які зустрічаються у членів сім’ї. Родовід відображається графічно в історії хвороби (бажано до четвертого покоління).
В кінці даного розділу куратор робить заключения за опитуванням, в якому оцінює динаміку розвитку дитини, умови життя, особливо виділяє виявлені передумови до захворювання, а також фактори, що сприяють розвитку хвороби.
V. Суб‘єктивне обстеження (Status praesens subjectivus).
Шкіра, слизові оболонки, додатки шкіри.
Наявність висипу: початок, локалізація, вигляд, супроводжувався болем, свербінням. Зміна пігментації шкіри (депігментація, гіпо- чи гіперпігментація). Підвищена пітливість. Сухість шкіри на незміненій поверхні, в ділянках патологічних змін. Біль, свербіння видимих слизових оболонок, кровоточивість ясен. Облисіння (локальне, тотальне). Надмірне оволосіння на обличчі, тілі. Зміна властивостей нігтів: ламкість, потовщення, зміна форми і кольору.
Особливість v новонароджених і грудних дітей.
Ціаноз шкіри (локальний, тотальний). Блідість шкіри. Гіперемія: локальна (в місцях природніх складок, на сідницях, в інших місцях), тотальна. Стан пупкової ранки (мокнуття, виділення, кровоточивість). Стан природніх складок і сідниць (ерозії, мокнуття). Стан видимих слизових оболонок (гіперемія, нашарування). Ріст волосся в нетипових місцях.
Периферичні лімфатичні вузли.
Болючість, набрякання, зміна кольору шкіри над периферичними лімфовузлами.
Кістково-суглобова система.
Деформація, набряк суглобів (яких?). Болі в кістках і суглобах (локалізація, характер, інтенсивність болей: гостра, тупа, ниюча, переймоподібна, постійна), час їх виникнення.
Фактори, що сприяють виникненню болю (біг, тривала хода, зміна положення тіла, тощо).
В який час виникають? (вдень, вночі, сезонно).
Які середники знімають біль (тепло, фізичний спокій, прийом ліків, тощо).
Скутість в суглобах (в яких, коли виникає, тривалість).
Обмеженість рухів в суглобах.
Особливості у новонароджених і грудних дітей.
Обмеження рухів в кінцівках (коли виявлені, чи пов’язані з пологами), несиметричне положення голови, деформація голови.
Збільшені або зменшені розміри черепа. Зміни з боку тім’ячок: розміри (збільшені, зменшені), раннє чи пізнє закриття, пульсація.
М’язова система.
М’язова слабкість. Тремор кінцівок. Некоординовані рухи. Зміна ходи; зміна почерку. Судоми.
Особливість у новонароджених.
Послаблені рухи в кінцівках або їх відсутність.
Серцево-судинна система.
Болі в ділянці серця, за грудиною (локалізація, характер, інтенсивність, тривалість, іррадіація, умови виникнення), серцебиття в спокої.
Головний біль (в ділянці потилиці). Запаморочення. Мерехтіння перед очима. Шум у вухах.
Ознаки недостатності кровообігу: задишка, втомлюваність, зміна апетиту, схуднення, сповільнення росту. Задишково-ціанотичні напади.
Особливість у новонароджених і грудних дітей.
Приступи ціанозу, що спостерігаються при годуванні грудьми, сповиванні, крику, наявність акроціанозу, периорального ціанозу.
Органи дихання.
Кашель: продуктивний чи сухий; болючість при кашлі; приступоподібний, “гавкаючий”, час виникнення (зранку, вночі, постійний), супроводжується блюванням, кровохарканням. Характер харкотиння, кількість. Задишка: в спокої, після фізичних навантажень. Шумне дихання. Дихання через ніс – вільне, затруднене, відсутнє. Характер виділень з носа, тривалість. Носові кровотечі. Болі в грудній клітці: під час глибокого дихання, кашлю, локалізація, посилюються при зміні положення тіла, при натисканні на ребра. Деформація грудної клітки.
Особливість у новонароджених і грудних дітей.
Затруднене носове дихання. Кашель. Ціаноз шкіри під час годування, сповивання, плачу. Пероральні хрипи. Ослаблений, беззвучний крик. Піна в кутах рота, роздування крил носа, хитання голови в такт дихання. Неритмічне дихання, тривалі апное. Участь додаткових м’язів в акті дихання.
Травна система.
Знижений.посилений або спотворений (тяга до неїстивного) апетит. Болі в животі: локалізація, характер, інтенсивність, зв’язок з прийомом їжі, час виникнення, зв’язок з фізичними навантаженнями. Присмак у роті (гіркий, неприємний), час виникнення. Відрижка (повітрям, кислим, гірким, неприємним, їжею). Нудота, блювання (частота, з чим пов’язані). Печія. Затруднене ковтання. Зміни частоти випорожнень, їх характеру і кольору, болі при дефекації.
Особливість v новонароджених і грудних дітей.
Зригування (їх частота, звуязок з годуванням, вміст та його обуєм). Блювання (звичайне, фонтаном, пов’язане чи ні з прийомом їжі). Мляве ссання, відмова від грудей. Здуття живота. Плач з приведенням ніжок до живота, часті, рідкі випорожнення з патологічними домішками чи без них (слиз, кров, гній, неперетравлені рештки їжі), закрепи. Зміни частоти, кількості, характеру, запаху випорожнень. Недостатній, надмірний приріст в масі або його відсутність.
Сечовидільна система.
Болі в попереку, внизу живота (характер, інтенсивність, зв’язок з сечопуском, тривалість). Сечопуск (частота, потреба в напруженні, болі на початку, під час чи в кінці сечопуску, їх характер: пекучі, ріжучі). Почащений нічний сечопуск. Нетримання сечі (вдень, вночі). Зміни кольору сечі. Набряки: локалізація, час виникнення.
Особливість v новонароджених і грудних дітей.
Рідкі чи почащені сечопуски. Плач дитини під час сечопуску.
Зміни кольору сечі.
Ендокринна система.
Збільшення щитовидної залози. Витрішкуватість очей. Тремор рук. Дратівливість, плаксивість. Серцебиття в спокої. Підвищена пітливість. Посилені апетит і спрага. Схуднення дитини. Запах ацетону з рота. Порушення зросту: посилений, відставання. Надмірна маса. Відставання в статевому розвитку.
Особливість у новонароджених і грудних дітей.
Охриплий голос, плач “басом”. Холодні кінцівки. “Мармуровість” шкіри. Великий язик. Відставання дитини в психомоторному розвитку. Сонливість. Мляве ссання. Порушення фізичного розвитку.
Нервова система.
Зміна настрою (емоційна лабільність, плаксивість, дратівливість, байдужість, апатія). Різкі зміни настрою. Знижена здатність до зосередження, цікавість до іграшок. Затруднене засинання. Порушений сон (чутливий, зі страхами, з частим прокиданням). Безсоння, сонливість, позіхання. Головні болі (з чим пов’язані, інтенсивність, локалізація, тривалість, частота). Головокружіння, шуми в голові, запаморочення. М’язова слабість. Послаблення або відсутність рухів в кінцівках. Порушення координації рухів, почерку, ходи. Мова (відставання в розвитку в порівнянні з ровесниками, її порушення). Судоми, спазми м’язів. Нудота, блювота не пов’язані з часом прийому та характером чи кількістю їжі. Холодні кінцівки, відчуття “мурашок” на шкірі, “мармурова* шкіра. Болі в м’язах, кістках, суглобах. Заніміння в кінцівках. Посмикування мімічних м’язів, повік. Зміни зору, слуху, чутливості (послаблення, відсутність). Зміни смаку, нюху.
Особливість у новонароджених і грудних дітей.
Поганий сон і засинання. Затримка нервово-психічного розвитку. Обмеження рухів в кінцівках або їх відсутність. Судоми. Безпричинний монотонний крик. Плач (крик) дитини при сповиванні, дотику до неї.
VI.Об‘єктивне обстеження (Status praesens objectivus)
Загальний огляд.
Загальний стан хворого (визначається ступенем вираженості інтоксикаційного
синдрому і функціональних порушень тієї чи іншої системи): задовільний, відносно задовільний, легкої, середньої тяжкості, тяжкий, вкрай тяжкий.
Самопочуття хворого (суб’єктивне відчуття хворого). Загальний стан і самопочуття хворого можуть не співпадати.
Стан свідомості (ясна, потьмарена, відсутня, сопор, ступор, кома). Положення хворого – активне, пасивне, вимушене, положення “жабки” (для новонароджених). Наявність стигм дизембріогенезу (при наявності перелічити).
Тип конституції (визначається за величиною епігастрального кута, формою грудної клітки, напрямком розташування ребер, вираженістю над- і підключичних ямок та вистоянням лопаток): астенічна, гіперстенічна, нормостенічна.
Тілобудова: нормальна, асиметричність розвитку окремих частин тіла (вказати конкретно).
Таблиця 1. Оцінка антропометричних даних (Додаток 1)
(Провести всі розрахунки за епіричними формулами)
Показники |
Фактичні дані * |
Належні дані за емпіричними формулами |
Належні дані за сигмаль-ними таблицями |
Належні дані за центиль-ними таблицями |
Маса тіла (г) Зріст (см) Обвід голови (см) Обвід грудей (см) Обвід плеча (см) Обвід стегна (см) Обвід гомілки(см) |
|
|
|
|
* – з визначенням % відхилення від норми ** – визначення сигми
Розрахунок антропометричних індексів та коефіцієнтів.
Індекс вгодованості Чулицької.
Індекс пропорційності Чулицької.
Індекс пропорційності за Воронцовим І.М.
Індекс Ерісмана.
Індекс Тура.
Коефіцієнт фізичного розвитку Q.
Для новонароджених: масо-ростовий коефіцієнт.
Заключний висновок про стан розвитку дитини: гармонійний, негармонійний (вказати, за якими показниками), відповідає середньому розвитку згідно віку, не відповідає віку дитини (за якими показниками): вище середнього, нижче середнього, високий, низький.
Шкіра, видимі слизові оболонки, додатки шкіри.
Забарвлення шкіри: рожева, блідо-рожева.жовтушна, синюшна, мармурова, червона, багряна, сіра. Зміна кольору шкіри на окремих ділянках: носо-губному трикутнику, кінчику носа, мочках вух, кінцівках. Стан шкіри в природних складках, на сщницях, в промежині (гіперемія, ерозії, мокнуття). Поверхня: оксамитова, м’яка з лущенням, шорстка. Чистота шкіри: чиста, з первинними чи вторинними елементами, їх розмір, срорма, колір, консистенція, кількість, локалізація, характер (запальні чи ні). Наявність гнейсу на волосяній частині голови. Еластичність шкіри: збережена, помірно знижена, знижена, значно знижена. Вологість шкіри: підвищена, знижена (суха шкіра), збережена. Температура на симетричних ділянках тулуба, на кінцівках (шкіра тепла на дотик, гаряча, холодна).
Для новонароджених: стан пупкової ранки (епітелізація, мокнуття, виділення з ранки серозні, гнійні, серозно-гнійні), гіперемія; набряк шкіри навколо пупка; стан судин навколо пупкової ранки.
Волосся: розвиток, ріст, облисіння (локальне, тотальне), ріст брів, вій; блиск, еластичність.
Нігті: досягають краю фаланг чи ні, колір, наявність поперечних полос, плям; форма, поверхня, стан вільного краю, ламкість.
Дермографізм (детально описується в оцінці вегетативної нервової системи).
Чутливість шкірних покривів (температурна, больова, тактильна): збережена, підвищена, знижена.
Стан капілярів (феномен “джгута”, молоточковий симптом, проба щипка)(позитивні, негативні).
Слизова оболонка порожнини рота: забарвлення, вологість, наявність висипань, кровоточивість, набряклість, пліснявка.
Кон’юнктива очей: блідо-рожева, гіперемована, рожева; ін’єкція судин; виділення: серозні, гнійні. Склери очей: колір, стан судин, наявність крововиливів.
Підшкірна жирова основа.
Товщина складки (в см): на бокових поверхнях живота на рівні пупка, по боках від грудини під нижнім краєм великого грудного м?яза на зовнішніх поверхнях плеча і стегна, на щоках, під кутами лопаток.
Рівномірність розподілу; наявність ущільнення, болючості, інфільтрації. Присутність склереми, склередеми. Набряки: на обличчі, ступнях, гомілці кистях (тильні поверхні), попереку, калитці, ana sarca. Тургор м’яких тканин: збережений, знижений, значно знижений. Пастозність, підшкірна емфізема. Наявність вільної рідини в черевній порожнині.
Лімфатична система.
Оцінюється при огляді і пальпації наступних груп периферичних лімфатичних вузлів: потиличних, завушних, привушних, підщелепних, підборідкових, передньошийних, задньо-шийних, надключичних, підключичних; аксілярних, торакальних, ліктьових, пахових, підколінних.
При огляді визначити:
1) ступінь збільшення лімфатичних вузлів (збільшений
лімфатичний вузол видно в певному положенні хворого, в будь-
якому положенні, не візуалізується);
2)рельєф лімфовузла (поверхня гладка, горбиста);
3)колір шкіри над лімфатичними вузлами (блідо-рожева,
гіперемована, ціанотична, не змінена);
4)наявність видимого набряку підшкірної жирової основи
навколо лімфовузла;
5)наявність нориці, некрозу, абсцесу, виразки, рубця в ділянці
лімфовузлів.
При пальпації:
– кількість (поодинокі, множинні);
– розміри (вказати діаметр в сантиметрах);
– консистенція (м’які, еластичні, щільні);
– стан поверхні (гладка, горбиста);
– рухомість (є, немає);
– відношення до сусідніх лімфовузлів(злучені між собою,
пальпуються ізольовано);
– відношення до шкіри і підшкірної жирової основи (злучені, не
злучені);
– чутливість при пальпації (болючі, не болючі).
Мигдалики:
1) ступінь збільшення (І, П, Ш ступінь);
2)колір слизової оболонки над мигдаликами (рожевий,
червоний, яскраво-червоний, “палаюча горлянка”);
3) наявність крововиливів (є, немає);
4) осуга (є, немає).
При наявності осуги:
Розмір (в см); локалізація, колір, можливість зняття з мигдаликів (знімаються легко, не знімаються, після зняття кровлять); поверхня (гладка, з виразками, з гнійними “пробками”, з ерозіями).
М’язова система
При огляді:
1) визначити ступінь розвитку (слабкий, середній, добрий
розвиток);
2) тонус (атонія, гіпотонія, гіпертонія, дистонія, вказати групи
м’язів);
3) симетричність розвитку м’язів (симетричний, асиметричний,
кривошия);
При досліджені функціональної спроможності м’язів:
1)об’єм рухів (рухи в повному об’ємі, рухи обмежені, відсутні);
2)сила м’язів у балах (0,1,2,3,4,5, розшифрувати), справа, зліва.
При пальпації:
1) болючість м’язів (є, відсутня);
2) наявність ущільнень по ходу м’язів (є, немає). Симптоми:
Маслова (позитивний, від’ємний); Шлезінгера (позитивний,
від’ємний). Феномени: Люста (позитивний, від’ємний); Труссо
(позитивний, від’ємний); Хвостека (позитивний, від’ємний);
Кісткова система.
Обвід голови (в см) (зробити висновок про відповідність віку, при відхиленнях вказати його вид).
Форма голови (вказати вид).
Стан потилиці (сплющена, плоска, звичайна).
Для дітей раннього віку:
1)наявність кісткової гіперплазії (вказати конкретно місця);
2)визначення величини та форми голови, краніотабесу, симптому “фетрового капелюшка”.
Розміри великого тім’ячка (в см); розміри малого тім’ячка (в см); наявність бокових тім’ячок (в см); стан великого тім’ячка.
Наявність плоскостoпості.
Пальпація: консистенція, стан поверхні, болючість, наявність деформації і дефекту.
Перкусія: наявність болючості (вказати конкретно, яких кісток)
Суглоби.
При огляді: форма і розміри, кількість уражених суглобів, наявність набряків над суглобами, деформацій, колір шкіри над суглобом та навкруг нього (гіперемія, гіперпігментація).
При пальпації: болючість суглобів та навколо суглобових тканин, зміна температури над суглобами.
Дослідження рухів у суглобах: амплітуда пасивних рухів у суглобах; максимальний кут відведення.
Діагностика вродженого вивиху або підвивиху кульшових суглобів у дітей раннього віку: наявність асиметрії шкірних складок на стегнах.
Кут розведення нижніх кінцівок, зігнутих в колінних і кульшових суглобах.
Серцево-судинна система
При огляді: ділянки серця – наявність серцевого горба, верхівкового та серцевого поштовху; ділянки шиї – пульсація сонних артерій, “танець каротид”, набухання шийних вен, венозна пульсація, симптом Мюссе; епігастральної ділянки (наявність чи відсутність пульсації).
При пальпації: верхівкового поштовху – локалізація, площа, розлитість, сила, висота, позитивний, від’ємний; наявність “котячого муркотіння” (систолічне, діастолічне); серцевого поштовху – площа, сила, висота.(Додаток 3)Пульс на променевій артерії (синхронність, ритмічність, частота, наповнення, напруження, форма, величина, швидкість підйому та опускання пульсової хвилі). (Додаток 2).
Пальпація пульсації інших периферичних артерій (сонні артерії, скроневі, пахвові, тилу ступні, стегнові, черевного відділу аорти).
Дослідження артеріального тиску на плечовій та стегновій артеріях (систолічний, діастолічний, в мм.рт.ст.). Порівняти отримані результати з нормою для даного віку, розрахованою з допомогою формули (привести формулу і розрахунки) (Додаток 4).
Перкуторне визначення меж відносної та абсолютної серцевої тупості (права, ліва, верхня) (рис. 1). Зобразити у формі таблиці, порівнюючи з нормальними показниками для даного віку дитини (табл. 2, додаток 3).
Поперечник серця. Ширина судинного пучка (в см).
Таблиця 2. Межі відносної серцевої тупості
Назва межі |
У дитини |
В нормі |
Права |
|
|
Ліва |
|
|
Верхня |
|
|
Таблиця 3. Межі абсолютної серцевої тупості |
||
Назва межі |
У дитини |
В нормі |
Права |
|
|
Ліва |
|
|
Верхня |
|
|
|
Аускультація серця: тони серця, їх частота, ритм, звучність, наявність акцентів, роздвоєння. Дати детальну характеристику І та II тонів (місце найкращого вислуховування, тривалість, інтенсивність, якість, висота).
Характеристика систолічного чи діастолічного шуму. Тембр, інтенсивність, місце найкращого вислуховування, тривалість, провідність, залежність від зміни положення тіла, навантаження.
Зробити висновок про природу шуму, що вислуховується (функціональний чи органічний).
Позасерцеві шуми (шум тертя перікарда, плевропері-кардіальний шум).
Аускультація судин (сонна, підключична, стегнова артерії, черевна аорта, яремні вени). Наявність тонів, шумів.
Для дітей з 6-ти річного віку: результати проведення функціональних проб: Штанге, Шалкова, ортокліностатичної.
Дихальна система.
При огляді: забарвлення шкіри носогубного трикутника, нігтьових пластинок, дистальних частин кінцівок. При виявленні ціанозу його оцінка: зв’язок з фізичним навантаженням, дифузний чи локальний, постійний чи періодичний. При виявленні гіперемії: її колір (вишнево-червоний, яскравий), дифузна чи локальна, симетрична чи асиметрична, постійна чи періодична.
Наявність висипань на шкірі та слизових оболонках губ, їх детальна характеристика. Пінисті виділення в куточках рота. Кивальні рухи голови в такт дихання.
Огляд порожнини носа: дихання через ніс вільне, затруднене, відсутнє. Виділення з носа, їх характер: гнійні, слизово-гнійні, кров’янисті, серозні, водянисті, слизово-водянисті; кількість, запах, одно- чи двобічні. Наявність сухих кірок в носових ходах, їх колір, кількість. Наявність стороннього тіла в носовому ході.
Оцінка перенісся: широке, звичайне, вдавлене.
Симптоми “губи трубача”, “гострого носа” та “тремтіння крил носа”, дихання “загнаного звіра”.
Огляд зіву: Стан слизової оболонки ротової порожнини, зіву та мигдаликів.
Наявність гіперемії, висипань, нашарувань, кровоточивості на слизовій щік, десен, задньої стінки ротогорла, мигдаликів.
Симптом ” слизових доріжок” на задній стінці ротогорла.
Розміри мигдаликів за ступенем збільшення (МИ). Неприємний запах з рота.
Характер харкотиння, отриманого після рефлекторного виклику кашлю: кількість, консистенція, колір, пінистість.
Голос дзвінкий, тихий, хриплий, гнусавий, відсутній. Плач гучний, слабкий, писклявий, беззвучний. Наявність “мозкового” монотонного крику у новонароджених. Гнусавий крик, високочастотний, “котячий”. Стогнуче, шумне, свистяче дихання.
Кашель. Його характер: сухий, вологий; ритмічність: спорадичний, періодичний, постійний, приступоподібний; темброве забарвлення: гавкаючий бітональний, кашель “як у діжку”, грубий, беззвучний; час виникнення: ранковий, нічний; умови виникнення: “поперхування” під час годування, перезбудження, горизонтальне положення тіла. Кровохаркання.
Задишка. її характер: інспіраторна, експіраторна, змішана. Ядуха (сильна задишка, що може призвести до асфіксії).
Асфіксія у новонароджених. Первинна чи вторинна. Оцінка за шкалою Апгар. Апное: тривалість, частота.
Огляд шиї. її довжина (коротка, довга, нормальної довжини). Участь в акті дихання шийних м’язів (грудинно-ключично-сосковидного, драбинчастого). Розширення та пульсація шийних вен.
Огляд грудної клітки (табл. 4).
Табл. 4. Характеристика грудної клітки при огляді
Вид огляду |
|
Статичний |
Динамічний |
1) Форма грудної клітки. У нормі: |
1) Рівномірність дихальних рухів |
конічна, циліндрична, плеската. При |
на симетричних ділянках грудної |
патології: діжкоподібна, “куряча”, |
КЛІТКИ. |
“шевця”, лійкоподібна, човноподібна. |
2) Участь допоміжної |
2) Розміри обох половин грудної клітки |
мускулатури в акті дихання |
(напівобводи). |
(вказати, якої саме). |
3) Симетричність обох половин, |
3) Втягнення міжреберних |
западіння грудини. |
проміжків при диханні. |
4) Вираженість міжреберних проміжків. |
4) Тип дихання: черевний, |
5) Втяжіння в місці кріплення діафрагми |
грудний, змішаний. |
(Гаррісонова борозна, періпневмонічна |
5) Частота дихальних рухів за 1 |
борозна Труссо). |
хвилину (додаток 5) |
6) Тип конституції (епігастральний кут, |
6) Ритм дихання: ритмічне, |
форма грудної клітки, вираженість над- |
аритмічне (Біота, Чейн-Стокса, |
і підключичних ямок, виступання |
загнаного звіра). |
лопаток, напрямок ходу ребер): |
7) Глибина дихання: |
нормостенічний, гіперстенічний, |
поверхневе, глибоке, Кусмауля. |
астенічний. |
|
Огляд кінцівок. Акроціаноз. Наявність пальців у вигляді “барабанних паличок” та нігтьових пластинок у формі “годинникових скелець”.
При пальпації:
Визначення болючості при натискуванні в ділянці гайморових та лобних пазух. Болючість при пальпації кісткового каркасу (ділянки груднини, ребер, ключиць).
Визначення деформації грудної клітки пальпаторно (“рахітичні вервиці”, “куряча”, “бочкоподібна” грудна клітка). Стан міжреберних проміжків: згладженість, пастозність, болючість.
Резистентність (еластичність) грудної клітки: резистентна, податлива, середньої еластичності. Голосове тремтіння: посилене, послаблене, рівномірне.
Визначення шуму тертя плеври, плеску рідини, підшкірної емфіземи.
Порядок проведення та оцінки порівняльної та топографічної перкусії (табл. 5, рис. З, 4, додаток 6).
Таблиця 5. Оцінки порівняльної та топографічної перкусії
Порівняльна |
Топографічна |
Характер перкуторного звуку: |
Визначення нижньої межі легень по |
ясний легеневий, притуплений, |
основних лініях (середньоключичній, |
тупий, тимпанічний, з |
передньо-, середньо-1 |
коробковим відтінком, |
задньоаксілярніи, лопатковій, |
коробковий, металічний. |
паравертебральній). |
Симетричність отриманих даних. |
Рухомість нижнього краю. |
Чітка локалізація в разі |
Вистояння верхівок. |
виявлених змін. |
Ширина полів Креніга. |
|
Рис. Порівняльна перкусія легень спереду |
|
Рис. перкусія легень в латеральних ділянках. |
Рис. 5. Порівняльна перкусія легень ззаду.
Аускультація. Аналіз основних дихальних шумів за характером, тривалістю, силою, гучністю та виділення типу дихання за аускультативними змінами (додаток 7). Зобразити графічно: везикулярне, пуерильне, послаблене везикулярне, бронхіальне, послаблене бронхіальне, посилене бронхіальне, жорстке, саккадоване. Типи дихання. Аналіз додатових дихальних шумів. Хрипи. За характером: сухі (свистячі, дзижчачі), вологі (середньо-, дрібно- та крупноміхурцеві), за кількістю: множинні, поодинокі; за локалізацією (з вказуванням чіткої ділянки вислуховування); за тривалістю: постійні, непостійні. Крепітація. Шум тертя плеври з визначенням місця вислуховування. Плевроперикардіальний шум.
Оцінка бронхофонії. За характером: посилена, послаблена, не змінена. Локалізація та симетричність змін.
Травна система.
Огляд ротової порожнини: стан слизової оболонки щік, піднебіння, десен, язика, зіва, мигдаликів, задньої стінки горлянки (забарвлення, вологість, нашарування, стан сосочків язика).
Стан зубів: молочні, постійні, наявність карієсу, руйнування, відсутність зубів, сановані.
Огляд живота (у вертикальному та горизонтальному положеннях): форма, розміри, участь в акті дихання, видима перистальтика, обвід живота (в см), стан пупка.
Огляд ануса: зяяння, випадіння слизової оболонки прямої кишки, наявність тріщин, папул, варикозно розширених вен, глистів, інші зміни.
Поверхнева пальпація: напруження м’язів передньої стінки живота, болючість, наявність зон шкірної чутливості Захар’їна-Геда; розходження прямих м’язів живота, пухлин, кист. Симптом Щоткіна-Блюмберга, болючість в точці Мак-Бурнея.
Глибока методична ковзна пальпація за Образцовим-Стражеско (рис. 6).
|
Сигмовидна кишка: локалізація, форма, розмір(в см), : характер поверхні, консистенція, болючість, рухомість, наявність бурчання;
сліпа кишка: локалізація, форма,
розмір(в см), характер поверхні,
консистенція, болючість,
рухомість, наявність бурчання; поперечно-ободова кишка: локалізація, форма, розмір(в см),
характер поверхні, консистенція,
болючість, рухомість, наявність бурчання;
|
Рис. 6. Пальпація висхідної кишки
висхідна ободова кишка: локалізація, форма, розмір(в см), характер поверхні, консистенція, болючість, рухомість, наявність бурчання;
низхідна ободова кишка: локалізація, форма, розмір(в см), характер поверхні, консистенція, болючість, рухомість, наявність бурчання.
Пальпація великої кривизни шлунка. Симптом Менделя. Пальпація підшлункової залози.
|
Рис. 7. Пальпація печінки. |
Пальпація печінки: локалізація нижнього краю печінки (в см нижче краю реберної дуги по середньо-ключичній лінм), характер краю (гострий, закруглений); консистенція, стан поверхні, болючість (рис. 7). Симптоми Ортнера, Кера, Мерфі, Мюссі-Георгієвського.
Пальпація селезінки: локалізація, форма, консистенція, стан поверхні, болючість. Симптом Мейо-Робсона, болючість в точці Дежардена, трикутнику Шоффара, точці Мейо-Робсона (рис. 8). Перкусія живота (у вертикальному, горизонтальному положеннях, на боці). Перкуторний звук: ознаки балотування (ундуляції), визначення вільної рідини в черевній порожнині у вертикальному і горизонтальному положенні, локалізація.
|
Рис. 8. Положення дитини при пальпації селезінки за М.Д. Стражеско.
Аускультація (визначення перистальтики кишечника, шуму “сплеску”).
Випорожнення (частота, характер, наявність патологічних домішок).
Сечостатева система.
При загальному огляді: набряки (на кінцівках, обличчі, крижовій ділянці, внизу живота). Запах сечі чи аміаку з рота.
Огляд поперекової ділянки, нижньої частини живота (зміна забарвлення шкіри, випинання, пастозність, набряк, асиметрія).
Огляд зовнішніх статевих органів: ступінь розвитку, наявність виділень із сечовипускного каналу.
У хлопчиків: симетричність розвитку обох половин калитки, наявність яєчок в калитці, запальних змін в ділянці крайньої шкірочки, головки статевого члена, аномалії розвитку статевого члена, розташування сечівника, його зовнішнього отвору, фімоз, парафімоз.
У дівчаток: колір слизових оболонок зовнішніх статевих органів, наявність виділень із піхви.
Пальпація нирок у вертикальному та горизонтальному положенні на спині і на боці: форма, величина, консистенція, ступінь рухливості, стан поверхні, болючість. Визначення болючості в верхній і середній точках сечоводів.
Пальпація сечового міхура: висота стояння дна сечового міхура, наявність болючості.
Пальпація яєчок: величина, форма, характер поверхні, консистенція, болючість.
Пальпаторне визначення наявності фімозу або запалення крайньої плоті (баланіт, баланопостіт).
Перкусія ділянки нирок, симтом Пастернацького (з обох сторін).
Перкусія сечового міхура (висота стояння над лобком, розміри, болючість).
Частота сечопуску (вдень і вночі), нетримання сечі (денне, нічне), болючість при сечопуску, зміна струменя сечі, затримка сечі. Добовий діурез (порівняти з нормою (див. додаток 8).
Ендокринна система
Огляд: вираз обличчя, наявність очних симтомів, зміна передньої поверхні шиї, природне забарвлення шкіри, наявність гірсутизму, надмірний чи недостатній розвиток підшкірної жирової основи, диспропорційність відкладання жирової тканини.
Оцінка статевого розвитку хлопчиків (написати у вигляді формули F, L, Ах, Р, V) і дівчаток (Ma, Ax, P, Me) (див. додаток 9).
Пальпація щитовидної залози: ступінь збільшення, поверхня, консистенція, болючість.
Нервова система.
Свідомість: ясна, затьмарена, оціпеніння (ступор), сопор (безсвідомий стан з збереженням рефлексів), кома (безсвідомий стан з відсутністю рефлексів і розладами життєвоважливих функцій).
Розвиток вищої нервової діяльності: реакція на оточуючих.
Для немовлят: відповідність психо-моторного розвитку віку (впізнає маму, сміється, запас слів, мова).
Для дітей, старших 3-х років: адекватність поведінки, правильність відповідей на поставлені запитання, мова, пам’ять, тонкі рухові навички (малювання, шиття, вишивання); координація рухів (ковзання, їзда на двохколісному велосипеді тощо).
Для дітей шкільного віку – успішність.
Інтелект (нормальний, знижений).
Емоційний стан, сон, настрій.
Тип темпераменту.
Вираз обличчя, міміка, стигми дизембріогенезу (перечислити) (додаток 10).
Ширина очних щілин (однакова, неоднакова).
Розміри зіниць (нормальні, мідріаз, міоз).
Реакція зіниць на світло.
Проби на координацію рухів.
Больова чутливість (біль, гіпостезія, гіперстезія, дизестезія, рестезія, анестезія, не порушена).
Тактильна чутливість (знижена, підвищена, збережена, відсутня).
Температурна чутливість (знижена, підвищена, збережена, відсутня, спотворена).
Вібраційна чутливість (поверхнева, глибока).
Рефлекси (для дітей раннього віку) вродженого автоматизму (орального та спінального, перерахувати). Відмічається зниження, підвищення, відсутність.
Час появи верхнього та нижнього позотонічного рефлексів Ландау.
Стан умовних рефлексів (на час годування, положення та тощо).
Рефлекси з слизових оболонок (рогівковий, кон’юнктивальний, горлянковий: збережені, знижені, відсутні).
Шкірно-черевні рефлекси (верхній, середній, нижній).
Сухожильні та окістяні рефлекси.
Ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга, Брудзинського.
Для дітей раннього віку.
Стан великого тім’ячка (розміри, рівень відносно кісток черепа, напруженість, пульсація). Розходження кісток черепа (вказати по яких швах). Наявність малого та бокових тім’ячок.
Парези, паралічі, гіперкінези (наявність, відсутність). Дослідження стану вегетативної нервової системи.
Дермографізм: колір, товщина полоски, на якій секунді виникає і зникає; виступання над рівнем шкіри, відчуття свербіння, болю.
Піломоторний рефлекс, рефлекс Даньїні-Ашнера, ортостатичний, кліностатичний, солярний рефлекси.
VII. Попередній синдромальний діагноз (обгрунтування).
Куратор повинен вибрати з викладеного вище матеріалу скарги, дані анамнезу захворювання і життя, виявлені відхилення в об’єктивному статусі, які дають можливість сформувати гіпотезу про наявність у дитини порушень зі сторони конкретних органів чи систем. Згрупувати виявлені симптоми в синдроми і зробити висновок про пошкодження органа або системи органів.
На основі скарг хворого, даних анамнезу захворювання та життя, об’єктивного обстеження (перерахувати конкретно всі дані, що стосуються обгрунтування) куратор обґрунтовує ймовірність ураження певного органу чи системи; групує симптоми в синдроми, виділяє провідний (чи провідні) синдром (синдроми), і другорядні (див. додаток 11, 12).
VIII. План обстеження хворого.
Перерахувати лабораторні та інструментальні дослідження, які необхідні для виявлення локалізації ушкодження і підтвердження кінцевого діагнозу. Всі призначення деталізувати (конкретно вказати показники, які потрібно визначити).
Описати відхилення, які очікує отримати куратор для підтвердження гіпотези про дане захворювання.
IX. Результати додаткових методів обстеження та їх
інтерпретація.
Наводяться результати загальноклінічних (загальний аналіз крові, сечі, кал на яйця глистів, шкребок на ентеробіоз); біохімічних, бактерологічних (посів сечі, харкотиння, крові, калу, визначення чутливості до антибіотиків), імунологічні дослідження в динаміці захворювання з вказанням дати забору аналізу.
Наводяться результати інструментальних та інших методів обстеження (електро- і фонокардіограм, ультразвукового дослідження, ренгенографії, електроенцефалографії, комп’ютерної томографії, сканування, бронхоскопії, цистоскопії, езофагофіброгастродуоденоскопії, тощо) з схематичним зображенням отриманих результатів. Висновки лікарів-спеціалістів.
Вказати висновки щодо проведених досліджень з інтерпретацією виявлених відхилень від норми (додатки 13, 14. 15,16,17).
X. Клінічний діагноз.
Перераховуються всі аспекти обгрунтування попереднього діагнозу, а також дані додаткових методів обстеження, після чого формується остаточний клінічний діагноз (додаток 18).
XI. Щоденник.
Спостереження за хворими проводиться трьохразово (під час і після занять). Записи повинні відбивати головні відомості про хворого: загальний стан та виявлені відхилення при об’єктивному огляді. В наступних щоденниках потрібно відбити динаміку суб’єктивних і об’єктивних симптомів, виявлених при проведенні у ці дні додаткових обстежень, які вплинули на встановлення діагнозу і корекцію напрямків лікування. Зміни в лікуванні протягом курації необхідно обгрунтувати в щоденнику.
Справа, паралельно текстовій частині щоденника, слід перерахувати призначення по дообстеженню хворого (контрольні загальні аналізи крові, сечі, інструментальні методи), всі напрямки лікування і догляду (режим, дієта, групи медикаментозних середників, фізіотерапевтичні заходи, динамічне спостереження).
XII. Температурний листок.
Температурний листок повинен вміщати в графічному вигляді результати вимірювань температури тіла, пульсу, артеріального тиску, а також частоту дихальних рухів, кількість випорожень, проведення інфузійної терапії, об’єм випитої рідини, проведення гігієнічної ванни, результати зважування дитини. Усі вимірювання проводяться і фіксуються у дні курації хворого.
Зліва – температура тіла, частота дихальних рухів, частота серцевих скорочень за хвилину, показники артеріального тиску, частота сечопуску, добовий діурез, об?єм випитої рідини, наявність випорожнень.
Зразок 18.09.2000
t-37,8°C |
Скарги хворого на періодичні ниючі болі в |
1. Контро- |
ЧСС -98 в хе. |
поперековій ділянці, що не пов’язані із |
льний аналіз |
ЧД-22вхв. |
фізичним навантаженням, підняття |
сечі. |
AT-100/40 |
температури тіла до 37,8°С, загальне |
2. Бакпосів |
MM.jpm.cm. |
нездужання. |
сечі на |
сечопуск – |
Загальний стан середньої тяжкості. Шкірні |
флору. |
6р |
покриви блідо-рожеві, чисті, є синюшні кола |
3. Анти- |
випорожнення |
під очима, пастозність нижніх повік. |
бактеріальна |
-1 раз |
Еластичність шкіри і тургор тканин |
терапія |
діурез-1200 мл |
збережені. Слизові оболонки ротової |
(група |
випито |
порожнини і кон’юктив очей блідо-рожеві, |
напівсинте- |
рідини-500 мл |
чисті. Діяльність серця ритмічна, тони чисті, |
тичних |
|
звучні. В легенях везікулярне дихання. Живіт |
пеніцилінів). |
|
при пальпаи/і м’який не болючий. Нирки |
|
|
пропальпувати не вдалося. С-м |
|
|
Пастернацького позитивний зліва. Сечовий |
|
|
міхур не пропальповується. Сечопуск 6 разів |
|
|
на добу, вільний, не болючий. Стілець 1 раз на |
|
|
добу, оформлений, без патологічних домішок. |
|
|
Враховуючи стійкість в динаміці |
|
|
спостереження за хворим інтоксикаційного |
|
|
синдрому, а також наявність ознак |
|
|
запального процесу нирок можна вважати за |
|
|
доцільне призначення антибактеріальної |
|
|
терапії. Попередньо призначене лікування |
|
|
продовжувати. |
|
підпис |
Куратор:
XIII. Лікування, догляд та профілактичні заходи.
Коротко висвітлити загальні принципи лікування основного захворювання (сучасний рівень). Детально обгрунтувати руховий режим, тривалість нічного та денного сну, лікувальне харчування (для дітей першого року життя розрахувати потреби в основних харчових нутрієнтах та калорійності їжі, написати зразкове меню) (додаток 19). Описати вимоги до мікроклімату приміщення, де знаходиться хвора дитина. Звернути увагу на динамічне спостереження за станом дитини (вказати основні показники, які вимагають особливого контролю при даному захворюванні). Вказати на елементи особистої гігієни хворої дитини. Призначити напрямки терапії: етіопатогенетичної, симптоматичної, замісної (з вказівкою груп необхідних лікарських препаратів).
Фізіотерапевтичні заходи.
Комплекс профілактичних заходів при даній нозологічній формі захворювання
XIV. Епікриз
Це короткий виклад історії захворювання дитини, наслідків лікування, стану на час виписки з стаціонару, прогноз, рекомендації щодо подальшого лікування, профілактики рецидивів чи загострення, загальноукріплюючих заходів, диспансерного спостереження.
Привести паспортні дані хворого, тривалість лікування в стаціонарі, розгорнутий діагноз, який включає основне захворювання, його ускладнення і супутню патологію, об’єктивний стан хворого при поступленні. Далі дати коротку характеристику основного захворювання з переліком провідних симптомів та синдромів хвороби, привести результати лабораторних, інструментальних та інших обстежень, консультацій спеціалістів, які обґрунтовують поставлений хворому діагноз. Коротко перерахувати лікування, що проводилось, зміни в стані здоров’я (динаміка захворювання), які відбулися під час перебування хворого в стаціонарі.
На основі вказаних даних зробити висновки про прогноз.
Описати стан хворого на останній день курації з коротким переліком скарг, що утримуються, об’єктивних змін і відхилень лабораторних показників.
В кінці епікриза дати рекомендації щодо дієти, якої повинна дотримуватися дитина (з детальним описом характеру дієти, на який строк призначається), рухового режиму, який повинен бути у хворого після виписки із стаціонару, лікування (з переліком напрямків лікування), яке необхідно продовжувати хворому. Сонаторно-курортне лікування (з переліком дозволених курортів і санаторіїв, з уточненням періоду року, коли можна знаходитись на санаторно-курортному лікуванні, часу, через який можна направляти дитину на санаторно-курортне лікування).
Рекомендації щодо відвідування дитиною дитячих колективів (дозволяється, забороняється), про можливість навчання в школі, скорочений навчальний день, навчання вдома чи в спецшколі); відвідування уроків фізкультури (забороняється на певний час, заняття в спецгрупі, дозволяється); звільнення (або дозвіл) від виробничої практики.
Диспансерне спостереження по місцю проживання з вказівкою групи здоров?я (у дільничного педіатра, вузького спеціаліста), необхідні обстеження, часто- та контролю аналізів крові, сечі, калу, ренгенобстеження, тощо). При необхідності – рекомендації щодо подальшого лікування в інших лікувальних закладах. Гартувальні заходи.
XV. Список використаної літератури.
Частота пульсу у дітей
Вік |
Пульс за |
Вік |
Пульс за |
Вік |
Пульс за |
|||||||||
|
хвилину |
|
хвилину |
|
хвилину |
|||||||||
Новона- |
|
5 років |
98-100 |
12 років |
75-82 |
|||||||||
Роджений |
120-140 |
6 років |
90-95 |
13 років |
72-80 |
|||||||||
бміс. |
130-135 |
7 років |
85-90 |
14 років |
72-78 |
|||||||||
1рік |
120-125 |
8 років |
80-85 |
15 років |
70-76 |
|||||||||
2 роки |
110-115 |
9 років |
80-85 |
|
|
|||||||||
3 роки |
105-110 |
10 років |
78-85 |
|
|
|||||||||
4 роки |
100-105 |
11 років |
78-84 |
|
|
|||||||||
Додаток
Оцінка фізичного розвитку дітей за сигмальним методом
|
||||||||||||||
Вік |
Довжина |
тіла (см) |
Маса тіла (кг) |
|
||||||||||
Хлопчики |
Дівчатка |
Хлопчики |
Дівчатка |
|
||||||||||
М |
CO |
М |
CO |
М |
CO |
М |
CO |
|
||||||
1 міс |
55,0 |
2,4 |
54,2 |
2,5 |
4,23 |
0,79 |
4,04 |
0,68 |
|
|||||
3 міс |
61,9 |
2,0 |
60,4 |
2,3 |
6,17 |
0,54 |
5,75 |
0,53 |
|
|||||
6 міс |
68,5 |
2,4 |
66,9 |
2,2 |
8,43 |
0,68 |
7,90 |
0,73 |
|
|||||
9 міс |
72,5 |
3,0 |
70,8 |
2,8 |
9,81 |
0,87 |
9,21 |
1,01 |
|
|||||
1 рік |
76,2 |
3,2 |
74,9 |
3,1 |
10,76 |
1,05 |
10,07 |
1,11 |
|
|||||
ірікЗміс |
78,9 |
3,4 |
78,0 |
3,4 |
11,16 |
1,14 |
10,91 |
1,27 |
|
|||||
Ірікбміс |
81,8 |
3,5 |
80,3 |
3,0 |
11,90 |
1,10 |
11,18 |
0,91 |
|
|||||
1рік9міс |
84,3 |
3.1 |
83,0 |
3,3 |
12,52 |
1,10 |
11,77 |
1.06 |
|
|||||
2 роки |
86,8 |
3,3 |
85,4 |
3,7 |
13,05 |
1,35 |
12,33 |
0,95 |
|
|||||
2роки 6 міс |
93,3 |
3,8 |
89,7 |
4,0 |
14,50 |
1,53 |
13,59 |
1,08 |
|
|||||
3 роки |
96,2 |
3,9 |
94,7 |
4,1 |
15,17 |
1,42 |
14,50 |
1,42 |
|
|||||
Зроки бміс |
100,3 |
4,1 |
100,3 |
4,4 |
15,94 |
1,86 |
15,98 |
2,12 |
|
|||||
4 роки |
103,2 |
4,5 |
102,6 |
4,4 |
16,98 |
2,16 |
16,62 |
2,26 |
|
|||||
4роки бміс |
107,5 |
4,4 |
106,3 |
4,5 |
18,14 |
2,32 |
17,65 |
2,36 |
|
|||||
5 років |
110,5 |
4,4 |
110,0 |
4,6 |
19,16 |
2,50 |
18,95 |
2,76 |
|
|||||
броківбміс |
114,0 |
4,5 |
113,7 |
4,9 |
20,56 |
2,98 |
20,42 |
3,06 |
|
|||||
6 років |
117,3 |
5,0 |
116,6 |
5,0 |
21,78 |
3,16 |
21,55 |
3,36 |
|
|||||
броківбміс |
120,1 |
5,0 |
120,1 |
5,0 |
23,26 |
3,84 |
22,84 |
3,54 |
|
|||||
7 років |
123,5 |
5,3 |
122,7 |
5,0 |
24,65 |
3,83 |
24,20 |
3,77 |
|
|||||
8 років |
128,7 |
5,6 |
128,2 |
5,6 |
26,71 |
3,52 |
26,56 |
3,29 |
|
|||||
9 років |
134,3 |
7,1 |
133,7 |
5,7 |
30,19 |
3,61 |
29,74 |
4,14 |
|
|||||
10 років |
138,3 |
6,1 |
138,3 |
6,5 |
32,36 |
3,93 |
32,31 |
4,39 |
|
|||||
11 років |
143,7 |
6,6 |
143,5 |
7,5 |
36,00 |
4,58 |
35,34 |
4,40 |
|
|||||
12 років |
148,5 |
6,8 |
150,0 |
7,1 |
39,11 |
4,38 |
40,68 |
5,83 |
|
|||||
13 років |
155,0 |
7,7 |
156,0 |
6,6 |
44,21 |
5,51 |
46,40 |
6,47 |
|
|||||
14 років |
160,6 |
8,2 |
159,5 |
6,2 |
48,99 |
5,40 |
50,57 |
6,32 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Частота дихальних рухів
Вік дітей |
Число дихальних рухів за хвилину |
Новонароджені |
40-60 |
Від 2 тижнів до 3 місяців |
40-45 |
4-6 місяців |
35-40 |
7-12 місяців |
35-30 |
2-3 роки |
25-30 |
5-6 років |
22-25 |
10—12 років |
20-22 |
14-15 років |
18-20 |
Дорослі |
15-16 |
Додаток 6
Нижні межі легень у дітей
Лінія |
Справа |
Зліва |
Середня ключична |
VI ребро |
Нижня межа лівої легені по середньоключичній лінії відрізняється тим, що утворює виїмку для серця та відходить від груднини на висоті IV ребра і круто опускається донизу |
Середня пахова Лопаткова |
VIII ребро ІХ-Х ребро |
IX ребро X ребро |
Паравертебральна |
На рівні остистого відростка XI грудного хребця |
Початок виступання хряща |
ц |
0,6 |
Чітке виступання хряща (кадик) |
ц |
1,2 |
Зміна тембру голосу |
|
|
Дитячий голос |
v0 |
0,0 |
Мутація (ломка) голосу |
v, |
0,7 |
Чоловічий голос |
v2 |
1,4 |
Оволосіння обличчя |
|
|
Відсутність оволосіння |
Fo |
0,0 |
Початкове оволосіння над верхньою губою |
F, |
1,6 |
Тверде волосся над верхньою губою і поява волосся на |
|
|
підборідді |
F2 |
3,2 |
Поширене оволосіння над верхньою губою і на підборідді |
|
|
з тенденцією до злиття, початок росту бакенбардів |
F3 |
4,8 |
Злиття зон росту волосся над губою і в ділянці підборіддя, |
|
|
виражений ріст бакенбардів |
F4 |
6,4 |
Злиття всіх зон оволосіння обличчя |
F, |
8,0 |
Додаток 10
Термінологія деяких аномалій розвитку
Агенезія – відсутність якої небудь частини тіла.
Агнотія – відсутність нижньої щелепи.
Ангіоматоз – множинні ангіоми на тілі.
Атрезія – повна відсутність або зрощення стінок отворів.
Аплазія – відсутність органа.
Гіпогнатія – недостатній розвиток нижньої щелепи.
Гіпоплазія – недорозвиток органа.
Арахнодактимія – павукоподібні пальці.
Аненцефалія – відсутність головного мозку.
Анафтальмія – відсутність очних яблук.
Брахіцефалія – вкорочення черепа.
Брахідактилія – короткопалість.
Вітіліго – ділянки депігментації на шкірі.
Гірсутизм – аномальне надмірне оволосіння.
Ппотріхоз – недостатнє оволосіння.
Гіпергідроз – надмірне потовиділення.
Гіполгадія – нижня розщелина уретри.
Гіпертелоризм – аномально велика віддаль між парними частинами органів тіла
(соски, очі …).
Лордоз – переднє викривлення хребта вперед.
Макроглосія – збільшення язика.
Макростомія – великий рот.
Макрофтальмія – зменшення очних яблук.
Мікроглосія – малий язик.
Мікрогнатія – недорозвиток нижньої щелепи.
Ретрогнатія – недорозвиток верхньої щелепи.
Мікромелія – зменшення розмірів кінцівок.
Мікростомія – малий рот.
Мікроцефалія – зменшення обуєму голови за рахунок головного мозку.
Ністагм – швидкі несамовільні рухи очних яблук.
Омфалоцеле – вроджена пупкова кила.
Полідактилія – збільшення кількості пальців.
Синдактилія – зрощення пальців.
Скафоцефалія – аномальне видовження і уплотніння черепа.
Сколіоз – бокове викривлення хребта.
Телеангіектазія – розширення дрібних судин шкіри.
Епікант – пташина повіка.
Екзофтальм — аномальне виступання очного яблука.
Клинодактилія – викривлення пальців.
Крипторхізм – неопущення яїчок в калитку.
Кіфоз – заднє викривлення хребта.
Краніостеноз – зменшення обуєму голови за рахунок головного мозку в результаті
швидкого зрощення швів черепа.
Лентіго – пігментні плями, веснянки.
Додаток 11
Обгрунтування попереднього діагнозу
Враховуючи:
-скарги матері (дитини) на появу сечі червоного кольору, загальне нездужання, знижену працездатність дитини, погіршення апетиту, підняття температури тіла до 37,6-38°С;
-дані анамнезу захворювання: вважає себе хворою на протязі 3 днів, коли помітила зміну кольору сечі, протягом останнього дня самопочуття значно погіршилося – появилася втомлюваність, піднялася температура тіла; за тиждень до появи цих скарг дитина перехворіла гнійною ангіною;
лікувалася амбулаторно, приймала жарознижуючі засоби, полоскала горло, антибіотиків не вживала;
-дані анамнезу життя: дівчинка на протязі останніх 2-х років по 2 рази на рік хворіє ангінами (катаральними);
-Дані об?єктивного обстеження: загальний стан середньої важкості, шкірні покриви блідо-рожеві, чисті, слизові блідо-рожеві, чисті, дитина дещо в?яла. ЧСС=110 в 1 хвилину. Діяльність серця ритмічна, тони чисті, дещо притишені. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Сеча при візуальному огляді має колір “м?ясних помиїв”. Можна запідозрити ураження сечової системи і виставити ведучий синдром
Синдроми порушення нервово-психічного розвитку
1. Порушення психомоторного розвитку (переважно з боку інтелекту):
– перші 3 роки життя – олігофренія (в стадії дебільності, імсцільності)
– після 3 років -деменція (грубе, стійке порушення інтелекту).
2.Неспроможність до узагальнень та відтворень.
3.Афективно-вольові розлади.
4.Незрілість суджень.
5.Порушення моторики і зорової координації.
6.Розлади глюційної сфери.
7.Затримка розвитку у зв’язку із дефектами мови (дис- або алалія).
8.Порушення читання і письма (дис- або аграфія)
9. Ранній дитячий аутизм – диспропорційний розвиток із перерваним
недорозвиненим емоційно-вольових функцій, стереотипним характером ігр,
практичною непристосованістю інтересу до спілкування, порушенням
комунікативної поведінки.
10. інфантилізм – загальна затримка фізичного і психічного дозрівання
(емоційно-вольова незрілість).
Синдроми ураження м’ язової системи:
1.Больовий синдром (міалгічний)
2.синдром м’язової атрофії
3.синдром м’язової гіпотонії
4.синдром м’язової гіпертонії
5.синдром м’язової дистонії
6.синдром м’язової гіпертрофії
7.синдром міатонії
8.синдром міотонії
9.синдром міастенії
10.синдром ушкодження
11.синдром вад розвитку
12.синдром геміплегії
13.синдром тетраплегії
14.синдром параплегії
15.синдром тетрапарезу
16.синдром парапарезу
17.синдром геміпарезу
18.міалгічний синдром
Синдроми ураження кісткової системи:
1.больовий (оссалгічний)
2.атралгічний
3.гіперплазії кісткової тканини (остеоїдної гіперплазії)
4.остеомаляції (остеопорозу)
5.запального ураження кісткової тканини
6.запального ураження суглоба (суглобовий)
7.синдром обмеження суглобової рухомості
8.синдром деформації
9.синдром патологічної рухомості
10.синдром змін антропометричних вимірів
11.синдром порушення розвитку черепа
12.синдром порушення росту зубів
13.синдром порушення розвитку кінцівок
14.синдром ураження черепа
15.синдром ураження хребта
16.синдром ураження грудної клітки
17.синдром ураження нижніх кінцівок
Синдроми ураження дихальної системи
1.синдром ущільнення легеневої тканини
2.синдром наявності рідини в плевральній порожнині
3.синдром присутності повітря в плевральній порожнині
4.синдром порожнини в легеневій тканині
5.синдром дихальних розладів
6.синдром дихальної недостатності
7.синдром стенозуючого ларинготрахеїту
8.вроджений стридор
9.бронхообструктивний
10.бронхіту
11.емфіземи легень
12.ателектазу
13.кашлю
14.ціанозу
15.апное
16.носової кровотечі
17.ринореї
18.больовий
19.інтоксикаційний
20.легеневої кровотечі
21.набряковий синдром
22.астеноневротичний
23.синдром гострого запалення слизових оболонок дихальних шляхів (ГРЗ)
Синдроми ураження серцево-судинної системи:
1.синдром гіпоксемії
2.синдром гострої-серцевої недостатності
3.синдром гострої-судинної недстатності
4.синдром порушення провідності
5.синдром порушення нервової регуляції серцевої діяльності
6.синдром гіпертензії артеріальних судин
7.синдром гострої гіпоксії
8.синдром хронічної гіпоксії
9.синдром кардіомегалії
10.синдром гіпотензії артеріальних судин
11.синдром переважання лівих відділів серця
12.синдром переважання правих відділів серця
13.синдром збільшення кровотоку через легені
14.синдром зменшення кровотоку через легені
15.синдром скиду крові
16.синдром ураження міокарда
17.синдром ураження перикарда
18.синдром ураження ендокарда
19.синдром панкардиту
20.синдром артеріо-венозного скиду крові
21.синдром венозно-артеріального скиду крові
22.синдром перепони кровотоку
23.набряковий синдром
24.інтоксикаційний синдром
25.синдром відставання фізичного розвитку
26.синдром кардіалгії
Синдроми ураження органів сечової системи:
1.сечовий синдром
2.набряковий синдром
3.нефротичний синдром
4.нефритичний синдром
5.больовий синдром (абдомінальний)
6.дизуричних розладів
7.гіпертензивний синдром
8.гіпотензивний синдром
9.синдром гострої ниркової недостатності
10.синдром хронічної ниркової недостатності
11.інтоксикаційний синдром
12.синдром порушення серцево-судинної діяльності
13.анемічний синдром
14.гемолітико-уремічний синдром
15.синдром енурезу
16.орхоалгічний синдром
Синдроми ураження імунної системи:
1.синдром первинної недостатності клітинної ланки імунітету
2.синдром первинної гуморальної недостатності ланки імунітету
3.синдром первинної недостатності клітинної і гуморальної ланок імунітету
4.СНІД
5.синдром порушення фагоцитарної активності полінуклеарів
6.синдром пораження лімфоїдної та мієлоїдної тканин
7.синдром недостатності антитілоутворення
8.синдром ураження системи крові
9.синдром ураження травної системи
10.синдром аутоімунного процесу
11.синдром лімфопроліферації
12.синдром вад розвитку
13.синдром алергії
14.синдром нейро-ендокринно-імунний
15.інтоксикаційний синдром
Синдроми ураження травної системи:
1.диспепсичний синдром
2.больовий синдром
3.інтоксикаційний синдром
4.синдром мальабсорбції
5.синдром мальдигестії
6.анемічний синдром
7.синдром “гостого живота”
8.синдром ексикозу
9.синдром токсикозу І, II, III ступеня
10.синдром недостатності живлення
11.синдром надмірного живлення
12.жовтяничний синдром
13.гепатолієнальний синдром
14.синдром цитолізу
15.синдром холестазу
16.гепатоцелюлярної недостатності
17.синдром запалення
18.синдром порушення стільця
19.синдром портальної гіпертензії
20.астено-вегетативний синдром
21.синдром пілороспазму,
22.синдром пілоростенозу
23.синдром гіповітамінозу
24.синдром дискінезії
25.синдром дисфагії
26.синдром ураження шлунка
27.синдром ураження тонкої кишки
28.синдром ураження товстої кишки
29.уліеоцекальний синдром
Синдроми ураження нервової системи:
1.менінгеальний синдром
2.синдром застримки психомоторного розвитку
3.гіпертензійно-гідроцефальний синдром
4.синдром вегетовісцеральних порушень
5.синдром рухових розладів
6.мінімальних мозкових дисфункцій
7.мінімальної спінальної недостатності
8.цефалгічний синдром
9.синдром психологічно травмованої дитини
10.синдром порушення ходи
11.судомний синдром
12.синдром порушення пам?яті
13.синдром розумової відсталості
14.синдром порушення мови
15.синдром розладів емоційної сфери
16.синдром афективно-больових розладів
17.синдром порушення моторики і зорової координації
Синдроми ураження ендокринної системи:
1.синдром затримки зросту (примордіальний нанізм, гіпофізарний нанізм,
синдром Іценко-Кушинга, адрено-генітальний синдром, гіпотиреоз)
2.синдром високорослості (гігантизм, адіпозогігантизм, акромегалія)
3.синдром порушення обміну речовин:
а) вуглеводного (глікогеноз, цукровий діабет);
б) жирового (ліпоїдози, ожиріння, хвороба Gaucher)
в) білкового (муковісцидоз)
4.синдром гіперфункції ендокринної залози
5.синдром гіпофункції ендокринної залози
6.гіперглікемічний синдром
7.гіпоглікемічний синдром
8.судомний синдром
9.синдром затримки психомоторного розвитку
10. синдром розумової відсталості
Синдроми ураження шкіри:
1.синдром зміни кольору шкіри і слизових оболонок (симптом ціанозу,
жовтяниці, блідості, гіперемії).
2.синдром ексудативно-катаральних змін (мокнуття, лущіння, гіперемія,
гнейс).
3.геморагічний шкірний синдром (петехії, гематоми, екхімози).
4.синдром дистрофії (стоншення шкіри, трофічні висипання, лущіння,
тріщини).
5.синдром порушення цілісності шкіри (подряпини, попрілості, виразки, рани).
6.синдром порушення пігментації (депігментація; гіперпігментація; локальна;
тотальна).
7.синдром порушення вологості шкіри (сухість підвищена пітливість).
8.синдром порушення чутливості шкіри (оніміння, гіперестезії, анестезії,
гіпоастезії).
9.синдром зниженої еластичності шкіри
10.синдром свербіння (тотального, локального)
11.синдром екзантем: генералізована макуло-папульозна; везикулярна
генерал ізована;
12.локалізовані обмежені несиметричні шкірні зміни (екзема, дерматит,
лишай, розчухи тощо).
Синдроми ураження додатків шкіри: Волосся
1.синдром облисіння (тотального, вогнищевого)
2.синдром гіпертріхозу (надмірне оволосіння тулуба)
3.синдром гіпотріхозу
4.синдром дистрофічних змін волосся
5.синдром нетипового росту волосся
Нігті
1. синдром дистрофічних змін:
– грибкового генезу;
– травматичного генезу;
– вродженого генезу;
– неуточненого генезу.
2.синдром загальних уражень (пароніхії, абсцес).
3.синдром дисплазії
4.синдром деформації нігтів (вроджені, набуті, грибкові захворювання)
Слизові
1.синдром грибкових уражень слизової оболонки
2.синдром запальних змін:
– афти; гіперемія; ерозії; гнійне ураження
Синдроми ураження лімфатичних вузлів:
1.гіперпластичний синдром (генералізований, локальний)
2.синдром запального лімфаденіту (генералізованого, локального).
Синдром порушення фізичного розвитку:
1.синдром пониження трофіки (гіпотрофії)
2.синдром затримки зросту
3.синдром паратрофії
4.синдром ожиріння
5.синдром гігантизму
6.синдром акселерації
7.синдром затримки фізичного розвитку (нанізму)
8.синдром негармонійного розвитку
9.синдром гіпостатури
Синдром ураження підшкірно-жирової основи:
1.синдром склереми
2.синдром склередеми
3.синдром зниженого тургору
4.синдром пониження трофіки (рівномірне стоншення, локальне)
5.синдром надлишкового розвитку (паратрофії, ожиріння)
6.набряковий синдром (тотальний, обмежений)
7.синдром ущільнення (інфільтрації) підшкірно-жирової основи
8.Синдром мікседеми
Додаток 13
Спинномозкова рідина в нормі
|
|
Bit |
( |
|
Показники |
До 14 дня |
3 14 дня до |
4-6 |
7-14 |
|
життя |
3 місяців |
років |
років |
Вигляд |
Часто ксан- |
Безколірна, |
Безколірна, |
Безколірна, |
|
тохромна, |
Прозора |
Прозора |
Прозора |
|
прозора |
|
|
|
Загальна кількість |
|
|
|
|
клітин в 1 мл |
1-Ю |
1-8 |
1-7 |
1-3 |
Вид клітини |
Головним |
Головним |
Лімфоцити |
Лімфоцити |
|
чином |
чином |
|
|
|
лімфоцити |
лімфоцити |
|
|
Загальний білок % |
0,4-0,8 |
0,2-0,5 |
0,1-0,36 |
0,16-0,24 |
г/л |
4,0-6,0 |
2,0-5,0 |
1.0-3,6 |
1,6-2,4 |
Проба Панді |
від (+) до |
Слабо (+) |
(-)ДО |
Н |
|
(++) |
До(+) |
слабо (+) |
|
Проба Нонне-Апельта |
Слабо (+) |
(-)до |
(-) |
Н |
Цукор, мг % |
до(+) |
слабо (+) |
|
|
ммоль/л |
30-70 |
40-70 |
40-80 |
40-80 |
Хлориди, мг % |
1,65-3,85 |
2,20-3,85 |
2,20-4,40 |
2,20-4,40 |
ммоль/л |
640-720 |
640-720 |
660-720 |
660-720 |
|
179,2-201,6 |
179,2-201,6 |
184,8-201,6 |
184,8-201,6 |
Додаток 14
Мікрофлора |
Норма в |
Патогенні мікроби родини кишкових |
– |
Біфідобактерії |
109-1010 |
Лактобацили |
106-109 |
Загальна кількість кишкової палички |
20 Рис. 4. Порівняльна 0-300 млн/г |
Гемолітична кишкова паличка |
– |
Умовно-патогенні мікроби: протей, |
до 104 |
Клебсіелла, цитробактер, ацинето-бактер, |
|
стафілококи та інші. |
|
Гемолітичний стафілокок |
– |
Гриби роду Кандіда |
ДОЮ4 |
Нормальна флора кишківника
Додаток 15 Показники складу сечі та діурезу у здорових дітей з урахуванням віку
1,002-1,015 1,002-1,025 1,002-1,035 0-1-2 в полі зору до 3-5 в полі зору не виявляються 0-1 в полі зору |
Загальний аналіз сечі Відносна густина сечі:
новонароджені
від 1 міс до 7 років
шкільного віку Лейкоцити у загальному аналізі:
хлопчики
дівчатка Циліндри (восковидні,
гіаланові,
зернисті) Еритроцити
Додаток 16
Спеціальні дослідження складу сечі:
Метод |
Число форменних елементів і циліндрів |
||
лейкоцити |
еритроцити |
Циліндри |
|
По Каковському-Аддісу По Нечипоренко По Амбурже: Хлопчики Дівчатка |
до 2×106 /добу до 2×103/1 мл до1,5хЮ3/1хв до 2×103/1 хв |
до 1×106/добу до 1хЮ3/1 мл до 1×103/1 хв до 1хЮ3/1 хв |
До 2,5×103/добу |
Продовження дод. 17.
Лужна фосфатаза (ЛФ) |
1міс-14 років |
120-259 од/л |
|
дорослі |
60-120 од/л |
Тимолова проба |
1 міс-14 років |
0-5 од/л |
Проба Вапьтмана |
1 міс-14 років |
0,5-0,6 |
Проба Таката-Ара |
1 міс-14 років |
0-20 мл |
Амілаза |
1 міс-14 років |
12-32 г/год*л |
Холінестераза |
1 міс-14 років |
160-340 ммоль/год*л |
Сулемова проба |
1 міс-14 років |
1,6-2,2 мл |
Додаток 18 Обгрунтування клінічного діагнозу:
Беручи до уваги дані, що враховувалися при обгрунтуванні попереднього діагнозу (додаток 11)та результати додаткових методів обстеження:
в загальному аналізі крові – прояви анемії І ступеня (ер.З,2хЮ12/л; НЬ – 96 г/я
в загальному аналізі сечі – виявлено зміну кольору сечі (колір муясних помиїв), протеїнурію (білок- 0,099 г/л), макрогематурію (еритроцити покривають 1/4 поля зору);
в аналізі сечі по Нечипоренко – підвищений вміст еритроцитів (ерит. 10,25×10/л);
біохімічний аналіз крові, аналіз сечі по Зимницькому, клієренс по ендогенному креатиніну – без відхилень від норми;
при УЗД дослідженні нирок виявлено зміни – розширення пірамідок обох нирок, посилення ехогенності паренхіми нирок, можна виставити клінічний діагноз: Гострий гломерулонефрит, гематуричний синдром без порушення функції нирок. Анемія 1 ступеня, постгеморагічна.
Додаток 19
Вміст харчових інгредієнтів і калорій в основних сумішах і стравах пригодовування дітей раннього віку (на
Назва продукту |
Білки |
Жири |
Вуглеводи |
Калорійність (ккал) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молоко жіноче |
1,5 |
3,9 |
7,4 |
70 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молоко коров? яче |
2,8 |
3,2 |
4,7 |
59 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Суміш №2 (Б-рис,Б-кефір) |
2,8 |
3,2 |
9,5 |
82 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Суміш №3 (В-кефір,В-греча) |
1,9 |
2,3 |
7,6 |
66 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Суміші “Малютка”, “Малиш” |
2 |
3,5 |
7 |
66 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Суміш “Наріне” |
3,2 |
3 |
4,7 |
75 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ацидофільне молоко |
3,2 |
3,2 |
2,5 |
63 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ацидофільна “Малютка” |
2,0 |
3,5 |
6,7 |
66 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ацидофільний “Малиш” |
2,0 |
3,5 |
6,7 |
66 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|