Автор: Yevhen

ПРИСЛІВНИК. ПРИСЛІВНИКИ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ НА ПИТАННЯ ДЕ?, КОЛИ?, ЗВІДКИ?, КУДИ?. ПРИСЛІВНИКИ-АНТОНІМИ. ВЖИВАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

ПРИСЛІВНИК. ПРИСЛІВНИКИ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ НА ПИТАННЯ ДЕ?, nКОЛИ?, ЗВІДКИ?, КУДИ?. ПРИСЛІВНИКИ-АНТОНІМИ. ВЖИВАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ–АНТОНІМІВ   Прислівник – це незмінна частина мови, що виражає якісну або кількісну ознаку дії чи стану або ступінь чи міру вияву іншої ознаки. Відповідає на одне з таких nпитань: як? яким чином? де? коли? або скільки за

Read More

1

1. ФІЗІОЛОГІЯ НИРОК 2. МЕХАНІЗМ СЕЧОУТВОРЕННЯ 3. РОЛЬ СИСТЕМИ ВИДІЛЕННЯ В ПІДТРИМАННІ ГОМЕОСТАЗУ ОРГАНІЗМУ Система виділення має надзвичайно важливе значення для підтримування гомеостазу. У процесі метаболізму утворюються речовини, які не можуть бути використані і підлягають виведенню з організму. Видаляються також деякі чужорідні і токсичні речовини, що надійшли з їжею, або

Read More

Плечове сплетення, його склад, топографія, розподіл коротких гілок. Судинно-нервовий пучок пахвової порожнини. Довгі гілки плечового сплетення, їх хід, топографія і розподіл на плечі, передпліччі і кисті.

Тема 1. Плечове сплетення, його nсклад, топографія, розподіл коротких гілок. Судинно-нервовий пучок пахвової nпорожнини. Плечове сплетення (plexus brachialis) За В. М. Шовкуненком, існує два основних nтипи плечового сплетення: магістральний, з малою кількістю нервових зв’язків nміж головними нервовими стовбурами (найчастіше nу гіперстеніків), і розсипний, що має схильність до численного nрозщеплення основних

Read More

М’ЯЗИ ПЛЕЧОВОГО ПОЯСА, ПЛЕЧА ТА ПЕРЕДПЛІЧЧЯ

  Загальні nанатомофізіологічні дані про м’язи. М’язи спини, грудей, живота і тазу.М’язи nшиї та голови. М’язи nплечового пояса та плеча. М’язи тазу, nстегна, гомілки і стопи.   Заняття 2. М’язи спини поверхневі і nглибокі, їх топографія, фасції М’язи спини М’язи спини поділяються на:  поверхневі мязи;  власні м’язи спини або глибокі

Read More

Проміжний

Проміжний мозок. Третій шлуночок. Кінцевий мозок. Борозни і закрутки. Ядра аналізаторів кори. Провідні шляхи головного і спинного мозку, їх класифікація. Асоціаційні, комісуральні та проекційні шляхи. Оболонки головного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболонки. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку. Заняття 9.   Топографія ядер черепних нервів у ромбоподібній

Read More

ЗАНЯТТЯ № 5 (практичне – 7 год

ЗАНЯТТЯ № 7 (практичне – 6 год.) Тема: Клінічна фармація в ревматології. Захворювання суглобів. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини, препаратів урикозуричної дії. ЛП, що впливають на структуру та мінералізацію кісткової тканини   Місце проведення: Навчальна кімната, палати відділень лікарні. Мета: Ознайомити студентів із загальною семіотикою  захворювань суглобів і методами

Read More

РАК ШКІРИ

РАК ШКІРИ. МЕЛАНОМА.   1.       Чи існує проблема раку шкіри? Одночасно відповісти на це питання неможливо. На сьогоднішній день на 98-99 % рак шкіри виліковується. І лише в 1-2 % випадків, коли є задавнений рак (фактично ракова хвороба) лікування не приносить успіху.     Захворюваність РШ          Статистичні дані по

Read More

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  Форма № Н – 3.04   ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО  МОЗ УКРАЇНИ” (повне найменування вищого навчального закладу) Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою                “ЗАТВЕРДЖУЮ” Завідувач кафедри Проф. Марчишин С.М. “___”_______________201__ року       РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Фармацевтична ботаніка   напрям підготовки                       1202  Фармація

Read More

1.

1. Плечове сплетення, його склад, топографія, розподіл коротких гілок. Судинно-нервовий пучок пахвової порожнини. 2. Довгі гілки плечового сплетення, їх хід, топографія і розподіл на плечі, передпліччі і кисті.  (Заняття 33.) Тема 1. Плечове сплетення, його склад, топографія, розподіл коротких гілок. Судинно-нервовий пучок пахвової порожнини.   Плечове сплетення (plexus brachialis) За

Read More

ЛЕКЦІЯ № 11

Теорії кислот і основ. Більшість електролітів, наприклад гідроксиди різних елементів Е, проявляють властивості кислот або основ. Дисоціація гідроксида ЕОН може відбуватися двома шляхами: Е – О – Н ↔ ЕО– + Н+ (кислотний гідроксид) Е – О – Н ↔ Е+ + НО– (основний гідроксид), тобто розрив може відбуватися по

Read More

Приєднуйся до нас!

Підписатись на новини:

Наші соц мережі