Home » ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

5 Червня, 2024

Форма № Н – 3.04

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри

Проф. Марчишин С.М.

“___”_______________201__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Фармацевтична ботаніка

напрям підготовки 1202 Фармація

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 7.12020101 “Фармація”

(шифр і назва спеціальності)

факультет фармацевтичний

(назва інституту, факультету, відділення)

2013-2014 навчальний рік

Тернопіль – 2013

Робоча програма з фармацевтичної ботаніки для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 1202 Фармація, спеціальністю 7.12020101 “Фармація”.

Розробник: к.біол. наук, доцент кафедри фармакогнозії

з медичною ботанікою Шанайда М.І.

^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою

Протокол від “____”________________201_ року № ___

Завідувач кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою

_____________________ (Марчишин С.М. (підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 2013 рік

Ó __________, 2014 рік

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 7

Галузь знань

1202 Фармація

(шифр і назва)

Нормативна

Модулів – 2

Спеціальність:

7.12020101 “Фармація”

Рік підготовки

Змістових модулів – 6

2-й

Семестр

Загальна кількість годин – 252

3-й

4-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2,33

самостійної роботи студента – 3,1

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

спеціаліст

10 год.

Практичні

42 год.

48 год.

Лабораторні

год.

Самостійна робота

56 год.

86 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Тестовий модульний контроль

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%): для денної форми навчання – 43,6:56,4.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни. Фармацевтична ботаніка є однією з найважливіших дисциплін у системі вищої фармацевтичної освіти. Її вивчення надає студентові базову фундаментальну підготовку для оволодіння фахової дисципліни – фармакогнозії.

На основі результатів макро- і мікроскопічних ознак рослин студенти роблять висновки щодо їх діагностичних ознак, віку, життєвої форми, приналежності до відповідного органу, типу будови, особливостей екологічних умов існування; опановують основи таксономії та географії лікарських рослин.

Фармацевтична ботаніка базується на вивченні студентами латинської мови й інтегрована з цією дисципліною.

відповідно до вимог галузевого стандарту вищої освіти,Є фармацевтична ботаніка виконує роль базової біологічної дисципліни для певних професійно орієнтованих та спеціальних дисциплін і закладає основи вивчення студентами: фармакогнозії, ресурствознавства лікарських рослин тощо. Програмою передбачена інтеграція викладання з цими дисциплінами та формування умінь щодо застосовування знань з фармацевтичної ботаніки в процесі подальшого навчання, а також у професійній діяльності. Фармацевтична ботаніка також сприяє формуванню у студентів дбайливого ставлення до навколишнього середовища, раціонального використання рослинних ресурсів та їх охорони.

Підготовка фахівців, яким потрібні знання із фармацевтичної ботаніки, вимагає не тільки теоретичної підготовки, але й різнобічних практичних навичок і вмінь у проведенні макро- та мікроскопічного аналізу лікарських рослин.

Завдання дисципліни:

· Досягти розуміння будови, хімічного складу і функцій рослинних клітин, тканин, органів і організмів в цілому.

· засвоїти теоретичні основи щодо будови, класифікації, таксономії, екології та географії лікарських рослин і грибів, їх значення і використання в медицині, фармації тощо.

· Опанувати методи і процедури макро- і мікроскопічного аналізу рослинних органів.

· Використовувати знання морфології, анатомії, екології лікарських рослин в конкретних ситуаціях.

· Продемонструвати вміння робити на основі результатів макро- і мікроскопічних ознак рослинних об’єктів висновки щодо їх діагностичних ознак, віку, життєвої форми, приналежності до відповідного органу, типу будови, особливостей екологічних умов існування тощо.

· Закласти вміння щодо визначення і опису морфолого-анатомічних ознак окремих органів лікарських рослин як лікарської рослинної сировини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

Ø Біологічні закономірності будови і розвитку рослинного світу.

Ø Різноманітність анатомічних та морфологічних структур генеративних органів рослин.

Ø Основні групи лікарських рослин, які надалі будуть вивчатись у курсі фармакогнозії.

Ø Діагностичні ознаки, які застосовуються при визначенні лікарської рослинної сировини.

Ø Основи раціонального використання флори лікарських рослин України та охорони природних ресурсів.

вміти:

Ø Визначати на основі аналізу морфологічних особливостей рослин їх належність до відповідного відділу, класу, родини, чи певної екологічної групи.

Ø Розпізнавати основні види лікарських рослин, зазначених у колоквіумі, за сукупністю діагностичних ознак: за описом, рисунками гербарними взірцями, живими та сухими зразками.

Ø Пояснити особливості застосування вивчених лікарських рослин у медичній практиці.

2. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1.

Анатомія і морфологія вегетативних органів рослин

Змістовий модуль 1.

Структурно-функціональні і хімічні особливості рослинних клітин, їх ознаки, що мають діагностичне значення.

Конкретні цілі:

Розглянути основні питання цитології рослинних організмів. Ознайомитись з клітинною теорією та сучасними уявленнями про будову клітини. Вияснити відмінності між рослинною та тваринною клітинами. Вивчити різноманітність рослинних клітин, їх основні компоненти. Виявити значення структурних компонентів клітини у мікроскопічному аналізі рослинних об’єктів.

Тема 1. Вступ до ботаніки і фітоцитології. Сучасне уявлення про будову рослинної клітини та методи її дослідження. Ознаки, що відрізняють клітини рослин, тварин, грибів і ціанобактерій. Вакуолі і клітинний сік.

Тема 2. Клітинні включення рослин (запасні та екскреторні речовини). Оболонка рослинної клітини.

Змістовий модуль 2.

Структурно-функціональні особливості рослинних тканин, їх ознаки, що мають діагностичне значення.

Конкретні цілі:

Розглянути основні питання гістології рослинних організмів Вивчити основні групи рослинних тканин, класифікацію тканин залежно від функцій, будови і походження. Знати основні гістологічгі ознаки, за якими описують тканини; морфо- фізіологічну характеристику основних груп тканин: твірних, покривних, секреторних, механічних, провідних, асиміляційної, запасаючої, водоносної і паренхімної; типи провідних пучків.

Тема 3. Рослинні тканини і їх класифікація. Морфолого-функціональна і топографічна характеристика твірних, покривних, основних і видільних тканин.

Тема 4. Морфолого-функціональна і топографічна характеристика механічних, провідних тканин та гістологічних комплексів – флоеми, ксилеми, провідних пучків.

Змістовий модуль 3.

Морфолого-анатомічна будова та функції вегетативних органів рослин, їх таксономічні і діагностичні ознаки.

Конкретні цілі:

Вивчити завдання морфології рослин і методи. Зясувати основні поняття морфології (симетрія, полярність, галуження, метаморфоз, гомологія, аналогія, редукція, атавізм тощо). Вміти здійснити морфологічний опис коренів, стебел листків при макроскопічному аналізі рослин і рослинної сировини; знати значення морфології вегетативних органів у макроскопічному аналізі рослин.

Встановити взаємозв’язок і взаємодію клітин і тканин у рослинному організмі. Вивчити функції, загальні ознаки та відмінності кореня та пагона. Анатомічна характеристика стебла, листка, кореня; анатомічні ознаки, що використовуються у систематиці і враховуються при мікроскопічному аналізі рослинної сировини.

Тема 5. Вегетативні органи рослини та закономірності їх будови. Морфологія кореня, пагона та його складових. Надземні і підземні видозміни кореня та пагона.

Тема 6. Первинна і вторинна анатомічна будова кореня.Анатомічна будова стебел і кореневищ Одно- та Дводольних рослин.

Тема 7. Морфолого-анатомічна будова та різноманітність листків.

Модуль 2.

МОРФОЛОГІЯ ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ. ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ, ФІТОЕКОЛОГІЇ І ГЕОБОТАНІКИ

Змістовий модуль 4.

Будова і функції генеративних органів рослин, їх таксономічні і діагностичні ознаки. Розмноження рослин і грибів.

Конкретні цілі:

Вивчити морфологію суцвіття, квітки, плоду, насінини, супліддя. Встановити особливості еволюції репродуктивних органів і структур від одноклітинних у водоростей до високоспеціалізованих у квіткових. Зясувати походження частин квітки, їх будову. Вивчити структурні елементи і класифікацію суцвіть і плодів. Використання морфологічних ознак генеративних органів у визначенні рослин і макроскопічному аналізі рослинної сировини.

Тема 8. Генеративні органи. Морфологія суцвіття, квітки, плоду, насінини, супліддя.

Змістовий модуль 5.

Огляд деяких родин і лікарських квіткових рослин класів дво- і однодольних. Основи екології, ценології і географії рослин.

Конкретні цілі:

Систематика рослин як наука. Мета, завдання, методи ботанічної систематики. Класифікація, номенклатура і філогенетика. Таксономічні категорії і таксони, бінарна номенклатура. Типи систем. Сучасні системи живих організмів. Покритонасінні – вищий етап еволюції рослинного світу. Загальні ознаки і класифікація, основні напрямки еволюції.

Класи дводольних і однодольних: порівняльна характеристика і класифікація. Морфолого- екологічні особливості деяких родин (жовтецеві, макові, гречкові, капустяні, вересові, жимолостеві, жостерові, розові, бобові, селерові). Родові та видові ознаки деяких лікарських рослин; їх наукові назви.

Тема 9. Відділ Покритонасінні. Клас Дводольні. Підкласи Магноліїди, Ранункуліди і Каріофіліди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів.

Тема 10.Підкласи Диленіїди і Гамамелідіди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів.

Тема 11. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів.

Тема 12. Родини Селерові, Жимолостеві, Жостерові. Лікарські та їстивні рослин помірної зони, тропіків та субтропіків

Змістовий модуль 6.

Огляд нижчих фототрофів, грибів, деяких відділів і родин вищих рослин та їх лікарських представників.

Конкретні цілі:

Морфолого- екологічні особливості деяких родин (пасльонові, ранникові, губоцвіті, айстрові, цибулеві, конвалієві, злакові, пальмові). Родові та видові ознаки деяких лікарських рослин, їх наукові назви. Загальна характеристика нижчих і вищих спорових рослин.

Тема 13.Підклас Ляміїди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів.

Тема 14. Родина Айстрові. Клас Однодольні: родини Злакові, Цибулеві, Конвалієві. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення окремих представників класу Однодольні.

Тема 15. Водорості як група нижчих рослин. Вищі спорові рослини Відділ Голонасінні: характеристика основних класів, різноманітність представників. Царство Гриби, відділ Лишайники.

3.СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Денна форма навчання

Назви змістових модулів і тем

усього

у тому числі

лаб.

інд.

с.р

Модуль1. Анатомія і морфологія вегетативних органів рослин

Змістовий модуль 1. Структурно-функціональні і хімічні особливості рослинних клітин, їх ознаки, що мають діагностичне значення.

Тема 2. Клітинні включення рослин (запасні та екскреторні речовини). Оболонка рослинної клітини.

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Структурно-функціональні особливості рослинних тканин, їх ознаки, що мають діагностичне значення.

Разом за змістовим модулем 2

Змістовий модуль 3. Морфолого-анатомічна будова та функції вегетативних органів рослин, їх таксономічні і діагностичні ознаки.

Тема 7. Морфолого-анатомічна будова та різноманітність листків.

Разом за змістовим модулем 3

Модуль 2.

МОРФОЛОГІЯ ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ. ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ,

ФІТОЕКОЛОГІЇ І ГЕОБОТАНІКИ

Змістовий модуль 4.

Будова і функції генеративних органів рослин, їх таксономічні і діагностичні ознаки. Розмноження рослин і грибів

Тема 8. Генеративні органи. Морфологія суцвіття, квітки, плоду, насінини, супліддя.

Разом за змістовим модулем 4

Змістовий модуль 5.

Тема 9. Відділ Покритонасінні. Клас Дводольні. Підкласи Магноліїди, Ранункуліди і Каріофіліди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів

Тема 10.Підкласи Диленіїди і Гамамелідіди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів

Тема 11. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів.

Разом за змістовим модулем 5

Змістовий модуль 6.

Огляд нижчих фототрофів, грибів, деяких відділів і родин вищих рослин та їх лікарських представників.

Тема 13.Підклас Ляміїди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів

Разом за змістовим модулем 6

Підсумковий модульний контроль І та ІІ модуля

–

Усього годин

252

142

ІНДЗ – не передбачено

4. Теми лекційних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль1. Анатомія і морфологія вегетативних

органів рослин

Теми 1,2. Ботаніка – наука про рослини, її зв’язок з фармакогнозією. Будова рослинної клітини. Діагностичне значення клітинних структур

Рослинні тканини: будова, різноманітність, функції, використання твірних, покривних, видільних і основних тканин

Особливості будови і функціонування механічних та провідних тканин

Морфологія вегетативних органів рослин. Еволюція рослинних організмів від слані нижчих рослин до вегетативного тіла вищих.

Анатомічна будова вегетативних органів рослин: кореня, стебла, листка

Модуль 2. МОРФОЛОГІЯ ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ.

ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ,ФІТОЕКОЛОГІЇ І ГЕОБОТАНІКИ

Змістовий модуль 4. Будова і функції генеративних органів рослин, їх таксономічні і діагностичні ознаки. Розмноження рослин і грибів

Морфологія генеративних органів рослин. Типи розмноження рослин: вегетативне, безстатеве, статеве.

Змістовий модуль 5.

Покритонасінні – вищий етап еволюції рослинного світу. Основні відмінності між класами Дводольні та Однодольні. Представники підкласів Ранункуліди, Каріофіліди, Диленіїди

Морфо-біологічні особливості і використання представників підкласу Розиди

Змістовий модуль 6.

Огляд нижчих фототрофів, грибів, деяких відділів і родин вищих рослин та їх лікарських представників.

Морфо-біологічні особливості та використання представників підкласу Ляміїди, Астериди та Ліліїди

Вищі спорові та Голонасінні рослини: загальна характеристика, класифікація, використання преставників. Водорості як група нижчих рослин.

Всього:

5. Теми семінарських робіт – не передбачено

6. Теми практичних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль1. Анатомія і морфологія вегетативних

органів рослин

Змістовий модуль 1. Структурно-функціональні і хімічні особливості рослинних клітин, їх ознаки, що мають діагностичне значення

Тема 2. Клітинні включення рослин (запасні та екскреторні речовини). Оболонка рослинної клітини.

Змістовий модуль 2. . Структурно-функціональні особливості рослинних тканин, їх ознаки, що мають діагностичне значення.

Змістовий модуль 3. Морфолого-анатомічна будова та функції вегетативних органів рослин, їх таксономічні і діагностичні ознаки.

Тема 7. Морфолого-анатомічна будова та різноманітність листків.

Модуль 2. МОРФОЛОГІЯ ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ.

ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ, ФІТОЕКОЛОГІЇ І ГЕОБОТАНІКИ

Тема 8. Генеративні органи. Морфологія суцвіття, квітки, плоду, насінини, супліддя.

Змістовий модуль 5 Огляд деяких родин і лікарських квіткових рослин класів дво- і однодольних. Основи екології, ценології і географії рослин.

Тема 11. Підклас Розиди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів.

Змістовий модуль 6. Огляд нижчих фототрофів, грибів, деяких відділів і родин вищих рослин та їх лікарських представників.

Тема 13.Підклас Ляміїди. Загальна характеристика родин, морфологічний опис та визначення видів

Підсумковий модульний контроль І та ІІ модуля

Всього:

7. Теми лабораторних занять – не передбачено

8. Самостійна робота

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль1. Анатомія і морфологія вегетативних

органів рослин

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять

1.1

Основні етапи розвитку ботаніки як науки. Значення ботаніки для фармації і медицини.

1.2

Клітинна теорія та сучасні уявлення про будову рослинної клітини. Різноманітність рослинних клітин.

1.3

Причини виникнення тканин у процесі еволюції рослин Особливості функціонування покривних та механічних тканин

1.4

Комплексні тканини рослин – флоема (луб) і ксилема (деревина) – особливості будови, розташування та функцій.

Змістовий модуль 3. . Морфолого-анатомічна будова та функції вегетативних органів рослин, їх таксономічні і діагностичні ознаки.

1.5

Еволюція тіла рослинних організмів від слані нижчих рослин до вегетативного тіла вищих

1.6

Екологічні пристосування у житті рослин. Життєві форми рослин.

Модуль 2. МОРФОЛОГІЯ ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНІВ.

ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ, ФІТОЕКОЛОГІЇ І ГЕОБОТАНІКИ

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять

2.1

Подвійне запліднення у рослин: його суть, перетворення в заплідненій квітці, формування насінини і плоду

2.2

Типи розмноження рослин: вегетативне, безстатеве, статеве

Змістовий модуль 5. Огляд деяких родин і лікарських квіткових рослин класів дво- і однодольних. Основи екології, ценології і географії рослин.

2.3

Різноманітність і класифікація живих організмів. Клас Дводольні. Представники підкласу Магноліїди

2.4

Підклас Ранункуліди. Родини Барбарисові і Гвоздичні

2.5

Підклас Диленіїди: родини Вербові, Липові, Молочайні, Коноплеві, Гарбузові

2.6

Підклас Розиди: лікарські та їстівні рослин помірної зони, тропіків та субтропіків

2.7

Підклас Ляміїди: родини Маренові, Кутрові

2.8

Клас Однодольні: родини Мелантієві, Амарилісові

2.9

Відділ Ціанобактерії: екологія, поширення та використання в медичній практиці

2.10

Основи фітоекології та геоботаніки. Рослинність та її типи

2.11

Охорона та раціональне використання лікарських рослин. Заповідна справа в Україні

Разом

142 год

9. Індивідуальні заняття – не передбачено

10. Методи навчання

За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, ситуаційні задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, ботанічні диктанти, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання анатомо-морфологічного аналізу лікарських рослин, вміння робити висновки, самостійно виконувати написання латинських назв рослин. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – самостійно довести за сукупністю діагнстичних ознак приналежність рослини до певної таксономічної групи.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення анатомгістохімічних реакції). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

№

Модуль №1 (поточне тестування)

Оцінка

Змістовий модуль 1

Заняття 1

Заняття 2

Змістовий модуль 2

Заняття 3

Заняття 4

Змістовий модуль 3

Заняття 5

Заняття 6

Заняття 7

Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання

120 балів

Підсумковий контроль засвоєння модуля № 1

РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №1

200

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№

Модуль № 2 (поточне тестування)

Оцінка

Змістовий модуль 4

Заняття 8

Змістовий модуль 5

Заняття 9

Заняття 10

Заняття 11

Заняття 12

Змістовий модуль 6

Заняття 13

Заняття 14

Заняття 15

Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання

120 балів

Підсумковий контроль засвоєння модуля № 2

РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 2

200

Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали. Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включає контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з фармацевтичної ботаніки визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з фармацевтичної ботаніки виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів № 1 і 2.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з фармацевтичної ботаніки у оцінки за шкалою ЕCTS та 4-ри бальну (традиційну).

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Оцінка ЕCTS

Статистичний показник

Найкращі 10 % студентів

Наступні 25 % студентів

Наступні 30 % студентів

Наступні 25 % студентів

Останні 10 % студентів

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕCTS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

«5»

B, С

«4»

D, E

«3»

FX, F

«2»

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

відмінно

зараховано

добре

задовільно

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

14. Рекомендована література

Базова:

1. Фармацевтична ботаніка / Програма навчальної дисципліни для студентів вищого фармацевтичного навчального закладу та фарм. ф-тів ВМНЗ ІІI-V рівнів акредитації (напрям «фармація», спец. «фармація») // Програма складена проф. А.Г Сербіним та співавт. – 2012 р.

2. Сербін А.Г. Фармацевтична ботаніка: підручник / А.Г. Сербін, Л.М. Сіра, Т.О. Слободянюк / Під ред. Л.М. Сірої. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 488 с.

3. Ткаченко Н.М. Ботаніка: Підручник / Н.М. Ткаченко, А.Г. Сербін. – Х.: Основа, 1997. – 432 с

4. Пішак В.П. Медична ботаніка. Анатомія рослин з практикумом: Навч.-метод. посібник / В.П. Пішак, В.В. Степанчук / За ред. чл.-кор. АПН України, проф. В.П. Пішака. – Чернівці: Медуніверситет, 2007. – 289 с.

5. Фармацевтична ботаніка. Методичні рекомендації до практичних занять для студентів другого курсу фармацевтичного факультету (спеціальність «Фармація»). Модуль 2 / Марчишин С.М., Шанайда М.І., Кернична І.З. – Тернопіль: ТДМУ, 2011. – 80 с.

6. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1995. – 384 с.

7. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. – К.: Вища школа, 1994. – 240 с.

8. Войтюк Ю.О., Кучерява Л.Ф., Баданіна В.А., Брайон О.В. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології. – К.: Фітосоціоцентр, 1998. – 216 с.

Допоміжна

Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – М.: Высшая шк., 1982. – Ч.1. 385 с.; Ч.2. 544

2. Атлас по анатомии растений: учеб. пособие / [А.Г.Сербин, Л.С. Картмазова, В.П. Руденко, Т.М. Гонтовая]. – Х.: Колорит, 2006. – С. С. 17–31.

3. Нечитайло В.А. Ботаніка. Вищі рослини. / В.А.Нечитайло, Л.Ф. Кучерява. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – С. 17-20.

4. Красільнікова Л.О. Анатомія рослин: Навч. посібник / Л.О. Красільнікова, Ю.О. Садовниченко. – Х.: Колорит, 2004. – С. 71-86.

5. Яковлев Г.П. Ботаника: учебн. для фарм. вузов /Г.П. Яковлев, В.А. Челомбитько. – СПб.: Изд. СПХФА, 2001. – С. 17-29.

Журбин А.И. Ботаника с основами общей биологии. – М.: Медицина, !968. – 504 с.
Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – Высшая шк., 1990 – 467 с.
Лазарєв О.В. Анатомія рослин. Лаборатоорний практикум. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”, 1997. – 176 с.
Костильов О.В., Романенко О.В. Біологія і екологія автотрофних організмів: Навчальний посібник. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 192 с.
Медицинская ботаника: Учебное пособие для иностранных студентов /А.Г. Сербин, Л.М. Серая, Н.М. Ткаченко и др./ – Х.: Изд-во НФАУ, 2000. – 283 с.
Медицинская ботаника. Сборник тестов по анатомии. /Сост. Серая Л.М., Сербин А.Г. – Х.: НФАУ, 2000. – 50 с.
Систематика цветковых растений в аннотированных рисунках: Учебное пособие для отечественных и иностранных студентов / Городянская Л.М., Сербин А.Г., Слободянюк Т.А. и др. – Х.: «Книжная палата Украины», 1994. – 264 с.
Дикорастущие и культивируемые лекарственные растения, их диагностика и применение: Справочник. /Городянская Л.М., Сербин А.Г., Ткаченко Н.М. и др./ – Х.: Типография книжной палаты УССР, 1991. – 428 с.
Український термінологічний словник з фармацевтичної ботаніки /Ткаченко М.Н., Сербін А.Г. та інші. – Х.: УкрФА, 1993. – 88 с.
Определитель высших растений Украины /Доброчаева Ж..Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – К.: Наук. думка, 1987. – 548 с.
Рейвн П., Эверт Р., Айк Хорн С. Современная ботаника: в2 т.: Пер. с англ – М.: Мир, 1990. – Т.1 347 с., Т.2 – 344 с.
Anatomy of plant сells, tissues, organs and their morphology / Methodical instructions for laboratory works in botany for students of pharmaceutical department – R. Gulko, O. Baran. – Lviv, 2005 – 122 p.
Podlech D. Herbs and healing plants of Britain and Europe / Transl. from Germany and adapt. by M. Walters. – London: Harper Collins Publishers, 1996. – 255 р.
Kindsley R. Stern. Introductory plant biology. – Dubuque, Ajowa, Melburne and Australia, Oxford, England: Wm.C.Brown Publishers, 1994.
Botany / [Randy Moore, W.Denis Clark, Kingsley R.Stern, Darrell Vodopich]. – Dubuque, Chicago, Guilford, CT, London, Madrid, Mexico City, Sydney, Toronto: Wm.C.Brown Publishers, 1995. – P. 62-95.

15. Інформаційні ресурси

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharma_1/metod_rozrobky/uk/pharm/prov_pharm/ptn/%D4%E0%F0%EC%E0%F6%E5%E2%F2%E8%F7%ED%E0%20%E1%EE%F2%E0%ED%B3%EA%E0/2%20%EA%F3%F0%F1/

2.http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharma_1/lectures_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/%D4%E0%F0%EC%E0%F6%E5%E2%F2%E8%F7%ED%E0%20%E1%EE%F2%E0%ED%B3%EA%E0/2%20%EA%F3%F0%F1/

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharma_1/classes_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/%D4%E0%F0%EC%E0%F6%E5%E2%F2%E8%F7%ED%E0%20%E1%EE%F2%E0%ED%B3%EA%E0/2%20%EA%F3%F0%F1/