Загальні nанатомофізіологічні дані про м’язи. М’язи спини, грудей, живота і тазу.М’язи nшиї та голови.
М’язи nплечового пояса та плеча.
М’язи тазу, nстегна, гомілки і стопи.
Заняття 2.
М’язи спини поверхневі і nглибокі, їх топографія, фасції
М’язи спини
М’язи спини поділяються на:
поверхневі мязи;
власні м’язи спини або глибокі nм’язи.
До поверхневих nм’язів спини належать:
1. Трапецієподібний м’яз, має
низхідну nчастину;
поперечну nчастину;
висхідну nчастину.
Початок: від остистих відростків усіх грудних хребців,шийного nхребця, каркової зв’язки, зовнішнього потиличного виступу.
Прикріплення: до ості лопатки, надплечового відростка, надплечового nкінця ключиці.
Функція:
верхні пучки nтрапецієподібного м’яза підіймають бічний кут лопатки вверх і присередньо;
нижні пучки nтрапецієподібного м’яза опускають бічний кут лопатки;
при скороченні nвсього м’яза лопатка наближається до хребтового стовпа;
при двобічному nскороченні трапецієподібного м’яза обидві лопатки приводяться, розгинається nголова та шия.
2. Найширший м’яз спини.
Початок: апоневрозом від остистих відростків шести нижніх грудних nта усіх поперекових хребців, серединного крижового гребеня і задньої частини nклубового гребеня.
Прикріплення: до гребеня малого горбка плечової кістки.
Функція:
приводить nплече;
розгинає плече;
привертає плече;
при фіксованому nплечі підтягує до нього тулуб.
3. Великий ромбоподібний м’яз і малий nромбоподібний м’яз.
Початок: від остистих відростків чотирьох верхніх грудних хребців nта двох нижніх шийних хребців.
Прикріплення: до присереднього краю лопатки.
Функція:
підіймають nлопатку;
наближають лопатку nдо хребтового стовпа, фіксуючи її в даному положенні.
4. М’яз – підіймач лопатки.
Початок: від задніх горбків поперечних відростків чотирьох nверхніх шийних хребців.
Прикріплення: до верхнього кута лопатки.
Функція: підіймає верхній кут лопатки.
5. Верхній задній зубчастий м’яз.
Початок: від остистих відростків двох нижніх шийних хребців і nдвох верхніх грудних хребців та від нижньої частини каркової зв’язки.
Прикріплення: до зовнішньої поверхні – ребер чотирма зубцями.
Функція: піднімає – ребраі є допоміжним м’язом вдиху.
6. Нижній задній зубчастий м’яз:
Початок: апоневрозом від остистих відростків двох нижніх грудних nхребців і двох верхніх поперекових хребців, а також від поверхневого листка nгрудопоперекової фасції.
Прикріплення: до зовнішньої поверхні нижніх чотирьох ребер чотирма nзубцями.
Функція: опускає ІХ–ХІІ ребра і є допоміжним м’язом видиху.
До власних м’язів спини глибоких м’язів відносяться м’язи, nякі знаходяться у заглибленні між nостистими і поперечними відростками хребців присередній тракт, а nтакож між поперечними відростками хребців nта кутами ребер бічний тракт.
Власні м’язи спини поділяються nна короткі та довгі м’язи, до яких належать:
1. Остьово–поперечні м’язи, до них nналежить ремінний м’яз голови та шиї:
ремінний м’яз голови;
Початок: від остистих відростків чотирьох нижніх шийних хребців і nтрьох верхніх грудних хребців, нижньої частини каркової зв’язки.
Прикріплення: до соскоподібного відростка і бічного відрізка верхньої nкаркової лінії.
Функція: розгинає голову і повертає її в свій бік.
ремінний м’яз шиї.
Початок: від остистих відростків – грудних хребців.
Прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків двох верхніх nшийних хребців.
Функція: розгинає шийну частину хребтового стовпа, а при nоднобічному скороченні – обертає голову і шию у свій бік, а також розгинає nголову і повертає її у свій бік як і ремінний м’яз голови.
2. М’явипрямляч хребта.
Цей м’яз розміщений вздовж хребтового стовпа, від nкрижової кістки до зовнішньої основи черепа, і лежить у кістковому жолобі, що nобмежований присередньо остистими відростками хребців, а збоку – кутами ребер.
Початок: від спинної поверхні крижової кістки, остистих nвідростків всіх поперекових хребців,ігрудних хребців, заднього відрізка nклубового гребеня, надостьової зв’язки і грудо–поперекової фасції.
Починаючи від рівня – поперекових хребців м’яз–випрямляч nхребта ділиться на три тракти частини спини:
бічний тракт– nклубово–ребровий м’яз;
проміжний тракт – nнайдовший м’яз;
присередній тракт n– остьовий м’яз.
Функція: утримує тулуб у вертикальному положенні, розгинає nхребтовий стовп.
Отже, в м’язі–випрямлячі хребтарозрізняють три частини:
клубово–ребровий м’яз;
найдовший м’яз;
остьовий м’яз.
А. Клубово–ребровий м’яз належить до бічного тракту спини і є бічною частиною nм’яза–випрямляча хребта.
Функція: розгинає хребтовий стовп, а при однобічному скороченні nнахиляє хребтовий стовп у свій бік.
Клубово–ребровий м’яз поділяється на:
1. Клубово–ребровий nм’яз попереку, який має:
поперекову nчастину; бічну частину м’яза–випрямляча попереку;
Початок: від клубового гребеня і спинної поверхні крижової nкістки.
Прикріплення: до кутів восьми нижніх ребер.
Функція: опускає ребра.
грудну nчастину.
Початок: від кутів шести нижніх ребер.
Прикріплення: до кутів шести верхніх ребер і до заднього горбка nпоперечного відросткашийного хребця.
Функція: підіймає ребра
2. Клубово–ребровий nм’яз шиї.
Початок: від кутів – ребер.
Прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків – шийних nхребців.
Функція: окрім загальної функції клубово–ребрового м’яза, його nшийна частина підіймає ребра.
Б. Найдовший м’яз. Він nрозташований присередньо від клубово–ребрового м’яза, між ним і остьовим nм’язом, і поділяється на:
1. Найдовший м’яз nгрудної клітки, який має:
поперекову nчастину; присередню частину м’яза–випрямляча nпопереку;
Початок: від клубового гребеня, спинної поверхні крижової кістки, nостистих відростків усіх поперекових хребців, соскоподібних відростків двох nверхніх поперекових хребців і поперечних відростків шести нижніх грудних nхребців.
Прикріплення: до ребрових відростків і додаткових відростків nпоперекових хребців, кутів десяти нижніх ребер, поперечних відростків усіх nгрудних хребців.
2. Найдовший м’яз nшиї;
Початок: від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців.
Прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків шести нижніх nшийних хребців.
3. Найдовший м’яз nголови.
Початок: від поперечних відростків п’яти нижніх шийних і трьох nверхніх грудних хребців.
Прикріплення: до заднього краю соскоподібного відростка.
Функції найдовшого м’яза:
найдовші м’язи nгрудної клітки та шиї розгинають хребтовий стовп;
при однобічному nскороченні нахиляють його вбік;
обидва найдовші nм’язи голови нахиляють голову назад, а при однобічному скороченні – обертають nголову лицем у свій бік.
Поперекова частина nнайдовшого м’яза грудної клітки та поперекова частина клубово–ребрового м’яза nпопереку ще мають назву присередньої та бічної частин м’яза–випрямляча хребта.
В. Остьовий м’яз. Він є nнайприсереднішою частиною м’яза–випрямляча хребта і належить до присереднього nтракту спини; розміщений в кістковому жолобі, який утворений остистими nвідростками та тілами грудних і шийних хребців.
Остьовий м’яз поділяється на:
остьовий м’яз голови, що є nприсередньою частиною півостьового м’яза голови, інколи це є окремий м’яз;
Початок: від остистих відростків нижніх шийних і верхніх грудних nхребців.
Прикріплення: до потиличної кісткипоблизу зовнішнього потиличного nвиступу між нижньою і верхньою карковими лініями.
Функція: при двобічному скороченні розгинає хребтовий стовп, при nоднобічному скороченні – нахиляє хребтовий стовп і голову у свій бік.
остьовий м’яз шиї;
Початок: від остистих відростків двох нижніх шийних хребців і nшести верхніх грудних хребців.
Прикріплення: до остистих відростків – шийних хребців.
Функція: розгинає шийний відділ хребтового стовпа.
остьовий м’яз грудної клітки.
Початок: від остистих відростків двох нижніх грудних і двох nверхніх поперекових хребців.
Прикріплення: до остистих відростків восьми верхніх грудних хребців.
Функція: розгинає грудний відділ хребтового стовпа.
3. Поперечно–остьові м’язи розташовані nнайглибше у присередньому тракті попереду м’яза–випрямляча хребта.
М’язові волокна поперечно–остьового м’яза йдуть косо nвверх від поперечних відростків до остистих відростків.
Перекидаючись через різну кількість хребців, вони nутворюють окремі м’язи:
півостьовий м’яз, який nрозташований більш поверхнево і є найдовшим;
багатороздільні м’язи, які nрозміщені глибше півостьового м’яза;
м’язи–обертачі є найкоротшими і nрозміщені найглибше.
Функція: при двобічному скороченні розгинають хребтовий стовп, а nпри однобічному – обертають хребет. В ньому розрізняють три частини:
А. Півостьовий м’яз представлений довгими косо орієнтованими м’язовими nпучками, які перекидаються через 4–6 хребців. Він складається з трьох м’язів nпівостьових м’язів грудної клітки, шиї та голови.
Функція: розгинання грудного і шийного відділів хребтового nстовпа.
півостьовий м’яз грудної клітки;
Початок: від поперечних відростків шести нижніх грудних хребців.
Прикріплення: до остистих відростків шести верхніх грудних та двох nнижніх шийних хребців.
півостьовий м’яз шиї;
Початок: від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців.
Прикріплення: до остистих відростків шести нижніх шийних хребців.
півостьовий м’яз голови.
Початок: від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців nі суглобових відростків чотирьох нижніх шийних хребців.
Прикріплення: до потиличної луски і між верхньою та нижньою карковими nлініями.
Б. Багатороздільні м’язи nрозміщені в кісткових жолобах з боків від остистих відростків хребців уздовж nхребтового стовпа від крижової кістки до другого шийного хребця м’язові волокна nбагатороздільних м’язів перекидаються через 2–4 сусідні хребці.
Функція: розгинають та обертають стовбур, нахиляють його у бік.
Топографічно nбагатороздільні м’язи поділяються на:
багатороздільні м’язи попереку;
Початок: від спинної поверхні крижової кістки, частини клубового nгребеня, додаткових і соскоподібних відростків поперекових хребців.
Прикріплення: до остистих відростків – вищерозташованих хребців.
багатороздільні м’язи грудної клітки;
Початок: від поперечних відростків грудних хребців.
Прикріплення: до остистих відростків – вищерозташованих хребців.
багатороздільні м’язи шиї.
Початок: від суглобових відростків чотирьох нижніх шийних nхребців.
Прикріплення: до остистих відростків – вищерозташованих хребців.
В. М’язи–обертачі є найглибшим шаром поперечно–остьового м’яза.
Вони залягають у борозні між остистими і поперечними nвідросткамипід багатороздільними м’язами. Вони є короткими і довгими.
Початок: від поперечних відростків хребців, йдуть присередньо і nвверх, до вищерозташованого хребця, перекидаються через один хребець короткі nм’язи–обертачі або два хребц довгі м’язи–обертачі.
Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих хребців.
Функція: розгинають відповідні відділи хребтового стовпа, а при nоднобічному скороченні обертають хребет у бік, протилежний скороченню.
Топографічно nм’язи–обертачі поділяють на:
м’язи–обертачі попереку;
Початок: від соскоподібних відростків поперекових хребців.
Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього nі наступного хребців.
м’язи–обертачі грудної клітки;
Початок: від поперечних відростків грудних хребців.
Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього nі наступного хребців.
м’язи–обертачі шиї.
Початок: від нижніх суглобових відростків шийних хребців, окрім nатланта.
Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього nі наступного хребців.
4. Міжостьові м’язи належать до nтретього шару глибоких м’язів спини. Ці м’язи прилягають до міжостьових зв’язок nі з’єднують остисті відростки суміжних хребців.
Початок: від остистих відростків нижчерозташованих хребців від nдругого шийного і нижче.
Прикріплення: до остистих відростків вищерозташованих хребців.
Функція: розгинають хребтовий стовп і утримують його у nвертикальному положенні.
Міжостьові м’язи топографічно розрізняють на:
міжостьові м’язи попереку, які добре nрозвинуті;
міжостьові м’язи грудної клітки, які nрозвинуті слабо, інколи відсутні;
міжостьові м’язи шиї, які розміщені з nбоків від роздвоєного остистого відростка шийних хребців.
5. Міжпоперечні м’язи є nкороткими і з’єднують поперечні відростки сусідніх хребців.
Розрізняють такі міжпоперечні м’язи:
міжпоперечні м’язи попереку, які складаються nз:
бічних nміжпоперечних м’язів попереку. Вони з’єднують між собою поперечні nвідростки сусідніх поперекових хребців;
присередніх nміжпоперечних м’язів попереку. Вони з’єднують між собою додаткові nвідросткисусідніх поперекових хребців;
міжпоперечні м’язи грудної клітки, які nрозміщені лише на рівні перших 3–4 грудних хребців, частіше відсутні;
міжпоперечні м’язи шиї, які складаються nз:
передніх nміжпоперечних м’язів шиї. Вони з’єднують передні горбки поперечних nвідростків шийних хребців;
задніх nбічних міжпоперечних м’язів шиї. Вони з’єднують задні горбки поперечних nвідростків шийних хребців;
задніх nприсередніх міжпоперечних м’язів шиї. Вони з’єднують задні горбки nпоперечних відростків шийних хребців.
Міжпоперечні м’язи nперекидаються між поперечними відростками суміжних хребців і нахиляють nвідповідні відділи хребтового стовпа у свій бік.
6. Підпотилична група м’язів, nзгідно з Міжнародною анатомічною номенклатурою, належить до м’язів шиї і є nкороткими потиличними м’язами описана в nрозділі “М’язи шиї”.
Фасції спини
Виділяють наступні фасції спини:
каркова nфасція, що розташовується в задній шийній ділянці, а саме у nкарковій ділянці між розміщеними тут м’язами.
Присередньо вона зростається з карковою зв’язкою, збоку nпереходить у поверхневу пластинку шийної фасції і прикріплюється до верхньої nкаркової лінії потиличної кістки;
грудо–поперекова nфасція, яка утворює волокнисту піхву для власних м’язів спини у nпоперековому відділі. Ця фасція складається із:
задньої nпластинки; поверхневої пластинки, раніше її називали поверхневим або nзаднім листком;
передньої nпластинки; глибокої пластинки; фасції квадратного м’яза попереку, nраніше її називали глибоким або переднім листком.
За новою міжнародною анатомічною номенклатурою виділяють nще середню пластинку nгрудо–поперекової фасції.
Задня пластинка nгрудо–поперекової фасції прикріплюється:
знизу до клубових nгребенів клубових кісток;
з боків доходить nдо кутів ребер;
присередньо nприкріплюється до остистих відростків всіх хребців, окрім шийних хребців.
Збоку від м’яза–випрямляча хребта задня пластинка nгрудо–поперекової фасції зростається з передньою пластинкою грудо–поперекової nфасції.
Від задньої пластинки грудо–поперекової фасції nпочинається частина пучків найширшого м’яза спини та нижнього заднього nзубчастого м’яза.
Передня пластинка nгрудо–поперекової фасції натянута:
між поперечними nвідростками поперекових хребців;
між поперечними nзв’язками попереку і клубовим гребенем клубової кістки;
нижнім краємребра nі попереково–ребровими зв’язками;
збоку латерально nзростається із задньою пластинкою грудо–поперекової фасції.
Передня пластинка грудо–поперекової фасції вкриває nспереду квадратний м’яз попереку і тому ще називається фасцією квадратного nм’яза попереку, тобто є синонімом передньої пластинки грудо–поперекової nфасції.
Від передньої пластинки грудо–поперекової фасції, а також nвід місця зрощення її із задньою пластинкою починається поперечний м’яз живота.
Середня пластинка nгрудо–поперекової фасції є тонкою nпластинкою грудо–поперекової фасції, яка відмежовує квадратний м’яз попереку nвід м’яза–випрямляча хребта.
Спинні ділянки
1. Хребтова ділянка, що відповідає контурам хребтового стовпа, непарна.
2. Крижова ділянка, відповідає контурам nкрижової кістки, непарна.
3. Лопаткова ділянка, яка nрозташовується над задньою поверхнею лопатки, парна.
4. Підлопаткова ділянка, яка розташован nміж лопатковою ділянкою та поперековою ділянками, парна.
5. Поперекова ділянка, що є задньою nстінкою черевної порожнини, парна та обмежована зверхуребром, а знизу – nклубовим гребенем. У поперековій ділянці виділяють:
нижній поперековий трикутник – nтрикутник Петі, обмежований:
знизу клубовим nгребенем;
присередньо nзовнішнім краєм найширшого м’яза спини;
збоку внутрішнім nкраєм зовнішнього косого м’яза живота;
верхній поперековий трикутник – nромб Лесгафта–Грюнфельда, непостійний, через нього можуть прориватись абсцеси nабо виходити грижі. Цей трикутник обмежований:
зверху нижнім nкраєм заднього нижнього зубчастого м’яза таребром;
знизу бічним краєм nрозгинача хребта та заднім краєм внутрішнього косого м’яза живота;
спереду зовнішнім nкосим м’язом живота;
вкритий трикутник nнайширшим м’язом спини, а його дном є апоневроз поперечного м’яза живота.
6. Трикутник вислуховування nутворюється:
бічним краєм nтрапецієподібного м’яза;
присереднім краєм nвеликого ромбоподібного м’яза;
верхнім краєм nнайширшого м’яза спини.
В основі трикутника розташоване покрите фасцієюребро з прилеглими міжребровими проміжками.
Коли руки підняті над головою, ці трикутники мають nнайбільші розміри, що полегшує вислуховування у цих ділянках верхніх сегментів nнижніх часток легень.
Лівий трикутник вислуховування має таку особливість: через нього можна почути, як капає рідина в кардію nшлунка при непрохідності стравоходу.
М’язи та фасції грудей і nживота. Їх топографія. Діафрагма. Пахвинний канал.
На грудній клітці nрозрізняють такі ділянки грудної клітки:
1. Передгруднинну ділянку, яка nрозташован спереду від груднини.
2. Підключичну ямку, що розташовується nміж зовнішньою третиною ключиціта верхнім краєм малого грудного м’яза.
3. Ключично–грудний трикутник; дельтоподібно–грудний nтрикутникобмежований верхнім краєм малого грудного м’яза, ключицею та дельтоподібним nм’язом.
4. Грудну ділянку, що відповідає nконтурам великого грудного м’яза.
5. Бічну ділянку грудної клітки – nчастину грудної клітки, яка розташована між передньою і задньою пахвовими nлініями.
6. Ділянку груді, що є відповідає основі основою грудної залози і обмежована:
угоріребром;
унизуребром;
присередньо nпригруднинною лінією;
збоку латерально nпередньою пахвовою лінією.
7. Підгрудну ділянка, яка розміщена під nділянкою груді і обмежована:
угоріребром;
унизу ребровою nдугою;
присередньо краєм nгруднини;
збоку латерально nсередньою пахвовою лінією.
8. Пахвову ділянка, що обмежована:
спереду нижнім nкраєм великого грудного м’яза;
ззаду нижнім краєм nнайширшого м’яза спини;
присередньо nлінією, що з’єднує краї великого грудного м’яза та найширшого м’яза спини на nгрудній стінці в місці їх відходження на кінцівку плече;
збоку латерально nлінією, що з’єднує краї великого грудного м’яза та найширшого м’яза спини на nвнутрішній поверхні плеча.
9. Пахвову ямку заглибину на поверхні тіла між бічною поверхнею грудей та nприсередньою поверхнею проксимального відділу плеча. Вона добре помітна у nпахвовій ділянці грудної клітки при відведеному плечі і відповідає межам цієї nділянки.
На грудній клітці nрозрізняють такі лінії грудної клітки, nщо проводяться вертикально:
1. передню серединну лінію. Ця лінія проводиться від яремної вирізки, по середині груднини, через nпупок до симфіза.
2. Груднинну лінію, яка є парною, nпроходить уздовж бічного краю груднини.
3. Пригруднинну лінію, що проходить nпосередині між груднинною лінією та середньоключичною лінією.
4. Соскову лінію, що проходить через nгрудний сосок, зазвичай співпадає з середньоключичною лінією.
5. Середньоключичну лінію, яка nпроходить через середину ключиці.
6. Передню пахвову лінію, яка проходить nпо передньому краю пахвової ямки прямовисно донизу.
7. Задню пахвову лінію, яка проходить nпо задньому краю пахвової ямки прямовисно донизу.
8. Середню пахвову лінію, що проходить nпосередині між передньою пахвовою лінією та задньою пахвовою лінією.
9. Лопаткову лінію, яка проходить через nнижній кут лопатки при опущеній руці.
10. Прихребтову лінію, яка є парною, nпроходить збоку від хребтового стовпа вздовж верхівок поперечних відростків nхребців. Визначається лише при рентгенографії.
11. Задню серединну лінію, або хребтову nлінію, що проходить по задній поверхні тулуба вздовж остистих nвідростків хребців.
При огляді та промацуванні передньої ділянки грудної nклітки можна визначити на:
верхній межі nділянки – ключицю;
нижній межі – nправу та ліву реброві дуги і підгруднинний кут.
Добре промацується також груднинний кут, який відповідає nмісцю прикріплення другого ребрового хряща до груднини.
Грудний сосок у чоловіків частіше співпадає з nрозташуванням четвертого ребра.
М’ЯЗИ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
Вони поділяються на поверхневі та власні глибокі м’язи.
До поверхневих м’язів належать:
1. Великий грудний nм’яз є плоским, товстим, неправильної трикутної форми, займає nзначну частину грудної клітки, розташовується поверхнево.
Великий грудний м’яз має:
ключичну частину;
груднинно–реброву nчастину;
черевну частину.
Початок: від присередніх двох третин ключиці – ключична частина; nпередньої поверхні груднини і – ребрових хрящів – груднинно–реброва частина; nпередньої пластинки піхви прямого м’яза живота – черевна частина.
Прикріплення: до гребеня великого горбка плечової кістки.
Функція: приводить плече до стовбура; тулуба і піднімає ребра, nобертає досередини плече.
2. Малий грудний nм’яз є плоским, трикутної форми, міститься під великим грудним м’язом.
Початок: окремими зубцями від зовнішньої поверхні – ребер.
Прикріплення: до дзьобоподібного відростка лопатки.
Функція: тягне лопатку вперед і вниз, а при фіксованій лопатці – nпіднімає ребра. Цей м’яз є допоміжним дихальним м’язом.
3. Підключичний м’яз nє тонким, видовженим, розташований між першим ребром і ключицею.
Початок: від ребрового хряща першого ребра.
Прикріплення: до нижньої поверхні надплечового кінця ключиці.
Функція: тягне ключицю униз та присередньо, зміцнюючи nгруднинно–ключичний суглоб.
4. Передній nзубчастий м’яз є широким, неправильної чотирикутної форми, лежить на nбоковій поверхні грудної клітки.
Початок: зубцями від зовнішньої поверхні верхніх дев’яти ребер.
Прикріплення: до присереднього краю лопатки.
Функція: тягне лопатку вбік і вперед, притискує лопатку до nстовбура; тулуба разом з ромбоподібними м’язами. Повертає лопатку навколо nстрілової осі при відведенні підійманні верхньої кінцівки вище горизонтального nрівня, при фіксованій лопатці підіймає ребра і розширює грудну клітку, належить nдо допоміжних дихальних м’язів.
До власних м’язів грудної клітки – глибоких nм’язів грудей – належать:
1. Зовнішні nміжреброві м’язи. Вони є товстішими ніж внутрішні міжреброві м’язи, nрозташовані у задніх та середніх відділах міжребрових просторів від хребтового nстовпа до реброво–хрящових суглобів. Ці м’язи розміщені в міжребрових просторах nвід горбків ребер ззаду до переднього кінця кісткового ребра спереду. Далі на nрівні ребрових хрящів продовжуються в зовнішню міжреброву перетинку, волокна nякої паралельні до пучків однойменного м’яза.
Початок: від нижнього краю вищерозміщеного ребра і прямують вниз nі вперед.
Прикріплення: до верхнього краю нижчерозміщеного ребра.
Функція: піднімають ребра і розширюють грудну клітку, тобто nзабезпечують вдих; задні пучки укріплюють реброво–хребцеві суглоби.
2. Внутрішні nміжреброві м’язи. Вони розташовані в міжребрових просторах від груднини до nкутів ребер і залягають глибше від зовнішніх міжребрових м’язів, волокна їх nідуть під кутом 90о до волокон зовнішніх міжребрових м’язів nпротилежним до них напрямком волокон. Від кутів ребер до хребтового стовпа ці nм’язи продовжуються у внутрішню nміжреброву перетинку.
Початок: від верхнього краю нижчерозміщеного ребра, прямують nугору і вперед.
Прикріплення: до нижнього краю вищерозміщеного ребра.
Функція: опускають ребра і звужують грудну клітку, тобто nзабезпечують видих, а також укріплюють груднинно–реброві суглоби.
3. Найглибші nміжреброві м’язи є частиною внутрішніх міжребрових м’язів – внутрішні їх nпучки, що розташовуються глибше від борозни ребра.
Міжреброві м’язи розміщені таким чином, що борозна ребра на нижньому краї ребер виявляється nміж внутрішніми та найглибшими міжребровими м’язами.
4. Підреброві м’язи. nВони непостійні, плоскі і розташовуються на внутрішній поверхні нижніх ребер, nближче до головок ребер.
Початок: поблизу кутів – ребер і направляються догори і вбік, nперекидаючись через одне–два ребра.
Прикріплення: до внутрішньої поверхні вищерозташованих ребер.
Отже, пучки підребрових м’язів проходять майже паралельно nдо пучка внутрішніх міжребрових м’язів, перекидаючись через одне – два ребра.
Функція: опускають ребра, сприяють видиху.
5. Поперечний м’яз nгрудної клітки. Він слабо розвинений і є м’язово–сухожильною пластинкою, nяка розміщена на внутрішній поверхні передньої стінки порожняви грудної клітки.
Початок: від задньої поверхні мечоподібного відростка і нижньої nчастини тіла груднини, йдучи вбік і угору.
Прикріплення: до внутрішньої поверхні ребрових хрящів – ребер.
Функція: опускає – ребра, сприяє видиху, є синергістом внутрішніх nміжребрових м’язів.
6. М’язи–підіймачі nребер. Вони є плоскими, у вигляді видовжених пластинок і розташовані в nзадніх частинах міжребрових просторів присередньо від зовнішніх міжребрових nм’язів під м’язом–випрямлячем хребта. Ці м’язи поділяються на:
довгі nм’язи–підіймачі ребер;
Початок: від поперечних відростків – грудних хребців, йдуть nдонизу, перекидаючись через нижчерозташоване ребро.
Прикріплення: до наступного ребра присередніше від його кута.
короткі nм’язи–підіймачі ребер;
Початок: від поперечних відростківшийного і – грудних хребців.
Прикріплення: до нижчерозміщених ребер.
Функція: піднімають ребра, сприяють вдиху.
Фасції грудної клітки
Виділяють такі фасції грудної клітки:
поверхневу фасцію грудної клітки n– дуже тонка, виражена слабо. Вона охоплює грудну залозу, переходячи у глибині nгрудної залози у волокнисті фіброзні перегородки, які розділяють грудну залозу nна частки.
Від передньої поверхні поверхневої фасції грудної клітки nвідходять сполучнотканинні пучки до шкіри та грудного соска, утворюючи nпідвішувальні зв’язки груді; тримач шкіри груді;
грудну фасцію, яка має:
поверхневу nпластинку;
глибоку пластинку, nякі охоплюють великий грудний м’яз спереду та ззаду;
ключично–грудну фасцію, що nвкриває:
малий грудний nм’яз;
підключичний м’яз.
фасцію грудної клітки, або nвласну грудну фасцію, або грудну фасцію – покриває ззовні зовнішні міжреброві nм’язи, а також ребра. Тобто, ця фасція вкриває зовнішню поверхню стінки грудної nклітки;
внутрішньогрудну фасцію; nпристінкову фасцію грудної клітки, що вистеляє стінки порожняви грудної клітки nзсередини, тобто прилягає зсередини до найглибших міжребрових м’язів, nпоперечного м’яза грудної клітки, внутрішніх поверхонь ребер та ззовні покриває nпристінкову плевру.
Частина внутрішньогрудної фасції, що вкриває купол nплеври, називається надплевральною перетинкою, або перетинкою Сибсона.
Частина внутрішньогрудної фасції, яка переходить на nверхню поверхню діафрагми, називається діафрагмово–плевральною фасцією.
ДІАФРАГМА
Це м’язово–сухожилковий орган, який відмежовує порожнину nгрудної клітки від порожнини живота.
У ній розрізняють:
м’язову тканину – діафрагмовий м’яз;
волокнисту фіброзну тканину – сухожилковий центр.
М’язова тканина nдіафрагми – діафрагмовий nм’яз. М’язові пучки діафрагми розташовуються по периферії, мають м’язовий nпочаток:
від кісткової nчастини ребер або ребрових хрящів, охоплюючи нижній отвір грудної клітини;
від задньої nповерхні груднини;
від поперекових nхребців.
М’язові пучки діафрагми розташовані радіально, проходять nз периферії до її середини і переходять у сухожилковий центр.
Залежно від місця початку, в діафрагмі розрізняють такі nчастини:
1. Груднинну частину nдіафрагми – починається від мечоподібного відростка груднини.
2. Реброву частину nдіафрагми – починається від – ребрових хрящів.
3. Поперекову частину nдіафрагми – починається від передньої поверхні тіл поперекових хребців nдещо правіше правою ніжкою і дещо nлівіше лівою ніжкою від середньої nлінії, а також від присередньої дугоподібної зв’язки і бічної дугоподібної зв’язки.
Присередня дугоподібна зв’язка натягнута над великим поперековим м’язом між бічною поверхнею nтілапоперекового хребця та верхівкою поперечного відросткапоперекового хребця.
Бічна дугоподібна зв’язка охоплює спереду квадратний м’яз попереку та з’єднує верхівку поперечного nвідросткапоперекового хребця з переднім кінцемребра.
Серединна дугоподібна зв’язка обмежовує краї аортального розтвору і утворюється перехрещеними nприсередніми волокнами правої та лівої ніжок діафрагми.
На початку поперекової частини діафрагми крізь nщілиноподібні простори правої та лівої ніжок діафрагми проходять:
симпатичний nстовбур;
великий та nмалий нутрощеві нерви;
непарна вена nта півнепарна вена.
Ніжки діафрагми обмежовують аортальний розтвір, через який проходять аорта та грудна nпротока .
Потім ніжки діафрагми ще раз перехрещуються і знову nрозходяться, обмежовуючи стравохідний nрозтвір, через який проходять стравохід та блукаючі нерви.
Сухожилковий центр утворений щільною волокнистою сполучною тканиною. Справа nв сухожилковому центрі є отвір nпорожнистої вени, через який проходить нижня порожниста вена.
Верхня поверхня діафрагми вкрита внутрішньогрудною фасцією nта пристінковою плеврою.
Нижня поверхня діафрагми вкрита внутрішньочеревною фасцією та nпристінковою очеревиною.
Між м’язовими волокнами діафрагми є слабкі місця, через які можуть проходити діафрагмові кили nгрижі. До них належать:
попереково–реброві трикутники – парні, nрозміщені між поперековою частиною діафрагми та ребровою частиною діафрагми;
груднинно–реброві трикутники – парні, nрозміщені між ребровою частиною діафрагми та груднинною частиною діафрагми.
У попереково–ребрових трикутниках та груднинно–ребрових nтрикутниках порожнину грудної клітки відділяють від порожнини живота тільки nсерозні та фасціальні листки, що покривають діафрагму:
угорі це плевра та nвнутрішньогрудна фасція;
знизу очеревина та nпристінкова фасція живота.
При скороченні м’язових волокон діафрагма опускається nуниз вдих і стає плоскою, при цьому nзбільшується порожнява грудної клітки і зменшується порожнина живота.
При розслабленні діафрагма набуває опукло–сферичну форму видих.
Діафрагма є основним дихальним м’язом.
При одночасному скороченні з м’язами живота діафрагма nсприяє підвищенню внутрішньочеревного тиску.
Ділянки живота. М’язи живота, їх становлення у віковому nаспекті.
ДІЛЯНКИ ЖИВОТА
Зовнішня поверхня передньобічної стінки черевної nпорожнини обмежована:
зверху – ребровими nдугами та мечоподібним відростком;
знизу – клубовими nгребеням, лобковим симфізом та пахвинними зв’язками;
з боків – лінією, nяка йде від кінцяребра до клубового гребеня.
Зовнішня поверхня передньобічної стінки черевної nпорожнини за допомогою верхньої nгоризонтальної лінії, яка з’єднує найбільш нижні точки десятих ребер, та нижньої горизонтальної лінії, яка nз’єднує праву і ліву верхню передню клубову ость, розмежована на:
надчерев’я; nнадчеревна ділянка; надчеревна ямка;
черев’я;
підчерев’я; nлобкова ділянка.
Двома вертикальними nлініями, які прямують від середини пахвинної зв’язки, або лобкового горбка, nпо зовнішньому краю прямих м’язів живота до ребрових дуг, передньобічна стінка nчеревної порожнини ділиться на певні ділянки.
Горизонтальні та вертикальні лінії обмежовують:
в надчерев’ї nтакі ділянки:
власне надчеревну ділянку;
праву і ліву підреброві ділянки;
в черев’ї nтакі ділянки:
пупкову ділянку, або пупок;
праву і ліву бічні ділянки, або бік;
в підчерев’ nї такі ділянки:
лобкову ділянку;
праву і ліву пахвинні ділянки, або пахвину.
На вищеперераховані ділянки передньобічної стінки nчеревної порожнини проектуються внутрішні органи черевної порожнини. Ця nпроекція називається голотопією органа визначає проекцію nоргана черевної порожнини на певні ділянки зовнішньої поверхні передньобічної nстінки черевної порожнини.
М’ЯЗИ ЖИВОТА
Вони поділяються на:
передню групу;
бічну групу;
задню групу.
До м’язів передньої nгрупи живота належать:
1. Прямий м’яз живота, що розташований nвертикально з обох боків від передньої серединної лінії, розширений зверху і nзвужений донизу. Має сухожилкові переділки та піхву прямого м’яза nживота.
Початок: від лобкового гребеня і лобкового симфіза.
Прикріплення: до передньої поверхні мечоподібного відростка і до nзовнішньої поверхні – ребрових хрящів .
Функції:
при фіксованому nхребтовому стовпі і тазовому поясі опускає ребра та тягне грудну клітку nгруднину і ребра вниз і згинає хребет;
при фіксованій nгрудній клітці піднімає таз;
бере участь в nутворенні черевного преса.
2. Пірамідний м’яз, що розташований nспереду нижньої частини прямого м’яза живота, всередині піхви прямого м’яза nживота. Він належить до рудиментарних м’язів.
Початок: від лобкового гребеня.
Прикріплення: до нижньої частини білої лінії.
Функція: натягує білу лінію.
До бічної групи nм’язів живота належать:
1. Зовнішній косий м’яз живота. Він є nнайширшим із м’язів живота і розташований поверхнево на задній, передній та nбоковій поверхнях живота і частково грудей.
Початок: вісьмома зубцями від зовнішньої поверхні – ребер і nпрямує униз та присередньо, переходячи у широкий апоневроз, який переплітається nз волокнами апоневроза протилежного зовнішнього косого м’яза живота, утворюючи nпо передній серединній лінії білу лінію. Хід м’язових волокон співпадає з ходом nволокон зовнішніх міжребрових м’язів.
Прикріплення: збоку нижні волокна апоневроза прикріплюються до nзовнішньої губи клубового гребеня, а присередньо – до лобкового горбката nлобкового симфізу.
Нижній потовщений край апоневроза цього м’яза, шириною в n2–3 см, загинаючись жолобком досередини, формує пахвинну зв’язку, яка nтягнеться від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка.
Присередньо пахвинна зв’язка розщеплюється і утворює присередню nніжку і бічну ніжку, між якими знаходяться міжніжкові волокна. nЦі ніжки обмежовують поверхневе пахвинне кільце.
Від пахвинної зв’язки відходять волокна, що беруть участь nв утворенні:
затокової nзв’язки;
гребінної nзв’язки ;
поверненої nзв’язки.
Функції:
повертає тулуб у nпротилежний бік;
при двобічному nскороченні:
опускає ребра;
нахиляє тулуб nвперед;
бере участь в nутворенні черевного преса.
2. Внутрішній косий м’яз живота nрозташований глибше зовнішнього косого м’яза живота, складає другий м’язовий nшар черевної стінки.
Початок: від передніх двох третин проміжної лінії клубового nгребеня, бічних двох третин пахвинної зв’язки, грудо–поперекової фасції.
Прикріплення: м’язові пучки віялоподібно розходяться і прикріплюються nдо зовнішньої поверхні трьох нижніх ребер, а також широким сухожилком nвплітаються в білу лінію живота; нижні м’язові волокна разом із волокнами nпоперечного м’яза живота входять у склад сім’яного канатика і утворюють nм’яз–підіймач яєчка. Хід м’язових волокон цього м’яза є перпендикулярним до nволокон зовнішнього косого м’яза живота і відповідає ходу м’язових волокон nвнутрішніх міжребрових м’язів.
Функції:
при однобічному nскороченні повертає тулуб у свій бік;
при двобічному nскороченні:
опускає ребра;
нахиляє тулуб nвперед;
бере участь в nутворенні черевного преса;
при фіксованій nгрудній клітці піднімає таз.
3. Поперечний м’яз живота. Розташований nнайглибше, за внутрішнім косим м’язом живота, його м’язові пучки спрямовані nпоперечно.
Цей м’яз утворює глибокий третій шар передньобічної nстінки черевної порожнини.
Початок: від внутрішньої поверхні – ребер, передньої частини nвнутрішньої губи клубового гребеня, грудо–поперекової фасції, бічної третини nпахвинної зв’язки.
Прикріплення:
м’язові пучки nдопереду переходять в апоневроз по півмісяцевій лінії, яка проходить від ребрової nдуги вниз до пахвинної зв’язки. Ця лінія вигнута вбік і відповідає контуру nбічного краю прямого м’яза живота ;
нижня частина nволокон апоневроза, що переходить у гребінну зв’язку називається пахвинним nсерпом;
верхні дві третини nапоневроза цього м’яза, зрощені із заднім листком апоневроза внутрішнього nкосого м’яза живота, утворюють задню пластинку піхви прямого м’яза живота;
нижня частина nапоневроза цього м’яза переходить на передню поверхню прямого м’яза живота, nзростається з апоневрозами косих м’язів живота і входить до складу передньої nпластинки піхви прямого м’яза живота;
на внутрішній nповерхні передньої стінки черевної порожнини нижній край апоневротичної частини nпіхви прямого м’яза живота утворює дугоподібну лінію, нижче якої прямий м’яз nживота вкритий тільки поперечною фасцією живота. Вона в цьому місці утворює nзадню пластинку піхви прямого м’яза живота.
разом з nапоневрозами зовнішніх і внутрішніх косих м’язв апоневроз поперечних м’язів nживота утворюють білу лінію живота.
Функція: опускає ребра і зменшує розміри черевної порожнини, є nосновним м’язом черевного преса.
У місці переходу м’язових волокон у сухожилкові волокна nапоневроза розташован півмісяцева лінія, а знизу – пахвинний серп.
До задньої групи nм’язів живота належить:
1. Квадратний м’яз попереку. Він має nчотирикутну форму і розміщений збоку від поперечних відростків поперекових nхребців.
Початок: від внутрішньої губи клубового гребеня, поперечних nвідростків нижніх поперекових хребців, грудо–поперекової фасції.
Прикріплення: до поперечних відростків верхніх поперекових хребців, nнижнього краюребра.
Функції:
при nдвобічному скороченні утримує хребет у вертикальному положенні та вигинає nзгинає поперекову частину хребтового стовпа;
тягнеребро униз;
при однобічному nскороченні нахиляє тулуб у свій бік.
Піхва прямого м’яза живота. Біла лінія. Черевний прес. nПахвинний канал та інші слабкі місця стінок живота.
Біла лінія живота
Біла лінія живота утворена внаслідок перехрестя волокон nапоневрозів косих м’язів живота і поперечного м’яза живота.
Біла лінія проходить від мечоподібного відростка груднини nдо лобкового симфізу.
Посередині цієї лінії розташован пупкове кільце.
Розширена частина білої лінії в місці її прикріплення до nлобкового симфізу називається підпорою nбілої лінії.
Вище пупка біла лінія ширша і тонша.
Нижче пупка біла лінія вужча і товстіша.
Біла лінія живота є місцем серединної лапаротомії.
Між волокнами білої лінії живота при під час напруження nчеревного преса можуть виникати випуки кили, гриж білої лінії.
Піхва прямого м’яза nживота
Прямий м’яз живота розміщений у піхві прямого м’яза nживота, яка утворена апоневрозами широких м’язів живота.
Піхва прямого м’яза живота має:
передню nпластинку;
задню пластинку.
Ці пластинки мають різну будову вище і нижче пупка.
Передня пластинка піхви прямого м’яза живота вище пупка утворена:
апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота;
переднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота.
Задня пластинка піхви прямого м’яза живота утворена:
вище пупка:
заднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота;
апоневрозом поперечного м’яза живота;
поперечною фасцією;
пристінковою очеревиною.
нижче пупка: апоневрози усіх nтрьох м’язів живота, зростаючись між собою, утворюють передню пластинку піхви прямого м’яза живота.
Задня пластинка піхви прямого м’яза живота нижче пупка утворена:
поперечною nфасцією, яка вкриває з середини стінку черевної порожнини;
пристінковою nочеревиною.
На рівні нижнього краю задньої пластинки піхви прямого nм’яза живота розташований ввігнутий донизу апоневротичний край – дугоподібна лінія.
Потовщення передньої пластинки піхви прямого м’яза живота nв нижній частині пов’язане з вертикальним положенням тіла.
ЯМКИ І СКЛАДКИ НА nЗАДНІЙ ПОВЕРХНІ
ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ nСТІНКИ
На задній внутрішній поверхні передньої стінки черевної nпорожнини, яка вкрита пристінковою очеревиною, розташовані:
непарна серединна пупкова складка;
парна присередня пупкова складка;
парна бічна пупкова складка.
Між присередньою і бічною пупковими складками розташована nприсередня пахвинна ямка, яка nвідповідає поверхневому пахвинному кільцюі через яку проходять прямі пахвинні nкили грижі.
Збоку від бічної пупкової складки міститься бічна пахвинна ямка, на яку nпроектується глибоке пахвинне кільце. Через цю ямку проходять косі непрямі nпахвинні кили грижі.
Між присередньою пупковою складкою та серединною пупковою nскладкою над сечовим міхуром розміщена надміхурова nямка.
ПАХВИННИЙ КАНАЛ
Нижні краї обох апоневрозів зовнішніх косих м’язів nживота, переходячи між верхніми передніми клубовими остями і лобковими горбками nлобкової кістки з усіх сторін, підвертаються всередину і утворюють пахвинні зв’язки.
Пахвинний канал, довжиною 4–5 см, у нормі розташований у nпахвинній ділянці, над пахвинною зв’язкою і спрямований згори униз, ззаду nнаперед і присередньо.
У чоловіків в ньому проходить сім’яний канатик, а у жінок n– кругла зв’язка матки.
Пахвинний канал має такі чотири стінки:
передню стінку, що утворена апоневрозом nзовнішнього косого м’яза живота;
нижню стінку, що утворена жолобом пахвинної зв’язки;
задню стінку, що утворена поперечною nфасцією і пристінковою очеревиною;
верхню стінку, що утворена нижніми краями внутрішнього косого і nпоперечного м’язів живота.
Пахвинний nканал має такі два nкільця:
поверхневе nпахвинне кільце обмежоване:
бічною ніжкою апоневроза зовнішнього nкосого м’яза живота
присередньою ніжкою апоневроза nзовнішнього косого м’яза живота ;
міжніжковими волокнами ;
поверненою зв’язкою .
Зі сторони внутрішньої стінки живота навпроти nповерхневого пахвинного кільця розташовується присередня пахвинна ямка .
глибоке nпахвинне кільце ,що має вигляд лійкоподібного заглиблення фасціі, яке nрозміщене на 1 см вище від середини пахвинної зв’язки .
Глибоке пахвинне кільце прикрите із середини пристінковою nочеревиною , яка в цьому місці утворює бічну пахвинну ямку.
Присередньо і знизу глибоке пахвинне кільце обмежоване nміжямковою зв’язкою– потовщеними сполучнотканинними волокнами поперечної фасції nі апоневрозів внутрішнього косого та поперечного м’язів живота.
Кільця пахвинного каналує слабкими місцями передньої nстінки черевної порожнини а також до них відносяться біла лінія животата nпупкове кільце , де можуть виходити грижі кили.
Прямі пахвові килипроходять через присередню пахвинну ямку та поверхневе пахвинне кільце .
Косі пахвові кили входять через бічну пахвову ямкута глибоке пахвинне кільце , проходять nчерез пахвинний канал і виходять через поверхневе пахвинне кільце .
М’язи голови місця nприкріплення, функція. Фасції голови
М’ЯЗИ ГОЛОВИ
Вони поділяються на:
жувальні м’яз;
м’язи лиця , або мімічні м’язи.
жувальні м’язи
1. Жувальний м’яз має поверхневу частинута глибоку частину .
Поверхнева частина nжувального м’яза .
Початок: від передніх двох третин виличної дуги .
Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи .
Функція: піднімає нижню щелепу і тягне її вперед.
Глибока частина nжувального м’яза .
Початок: від задніх двох третин виличної дуги .
Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи .
Функція: піднімає нижню щелепу .
Функція жувального nм’яза :
піднімає нижню nщелепу, переважно кут нижньої щелепи , притискаючи нижні кутні зуби до верхніх nкутніх зубів , розвиваючи більшу силу ”роздавлюючий м’яз”;
висуває нижню nщелепу вперед.
2. Скроневий м’яз .
Початок: від скроневої поверхні тім’яної кістки , лускової nчастини скроневої кістки і внутрішньої поверхні скроневої фасції .
Прикріплення: до вінцевого відростка нижньої щелепи .
Функція: піднімає нижню щелепу , діючи в основному на передні nзуби ”кусаючий м’яз” та тягне дозаду висунуту вперед щелепу.
3. Присередній крилоподібний м’яз .
Початок: від стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки , nінколи і від горба верхньої щелепи .
Прикріплення: до крилоподібної горбистості нижньої щелепи на її nвнутрішній поверхні кута нижньої щелепи .
Функція: піднімає нижню щелепу , тягне її у протилежний nскороченню бік та висуває вперед нижню щелепу .
4. Бічний крилоподібний м’яз має верхню nголовкута нижню головку .
Верхня головка nбічного крилоподібного м’яза .
Початок: від підскроневого гребеня та підскроневої поверхні nвеликого крила клиноподібної кістки .
Прикріплення: до суглобової капсули та суглубового диска nскронево–нижньощелепного суглоба .
Нижня головка nбічного крилоподібного м’яза .
Початок: від зовнішньої поверхні бічної пластинки крилоподібного nвідростка клиноподібної кістки .
Прикріплення: до крилоподібної ямки виросткового відростка нижньої nщелепи .
Функція бічного nкрилоподібного м’яза: при однобічному nскороченні зміщує нижню щелепув протилежну сторону, а при двобічному – висуває nщелепу вперед.
Бічний крилоподібний м’язтакож відтягує вперед суглобову nкапсулу і суглобовий диск скронево–нижньощелепного суглоба , запобігає nущемленню капсули, а диск зміщує разом із виростковим відростком нижньої щелепи n.
М’язи лиця
М’язи лиця мають такі особливості:
починаються на nкістках лицевого черепа і вплітаються у шкіру;
не перекидаються nчерез суглоби;
не мають власних nфасцій крім щічного м’яза;
розташовуються nнавколо природних отворів голови.
До м’язів лиця, nабо мімічних належать:
1. Надчерепний м’яз , який складається з:
апоневротичного шолома; надчерепного nапоневроза , який є апоневрозом надчерепного м’яза . Він щільно зрощений зі nшкірою волосяної частини голови, а з окістям кісток склепіння черепа – пухко. nЗавдяки чому при скороченні надчерепного м’яза він рухається разом із nволосистою частиною шкіри голови.
потилично–лобового м’яза , що має:
лобове nчеревце ;
Початок: від апоневротичного шолома на межі волосистої частини nголови , спереду від вінцевого шва .
Прикріплення: до шкіри брів .
Функція: піднімає брови, утворюючи на лобовій ділянці nгоризонтальні складки шкіри і тягне уперед апоневротичний шоломразом зі шкірою nволосистої частини голови ;
потиличне nчеревце ;
Початок: від найвищої каркової лінії і від задньої поверхні nоснови соскоподібного відростка кам’янистої частини скроневої кістки
Прикріплення: до апоневротичного шолома .
Функція: тягне апоневротичний шолом скальп назад.
скронево–тім’яного м’яза .
Початок: від внутрішнього боку вушної раковини .
Прикріплення: до бічного краю апоневротичного шолома .
Функція: тягне вушну раковину угору та вперед, а апоневротичний nшолом– вбік.
2. М’яз гордіїв .
Початок: від носової кістки .
Прикріплення: до шкіри лоба вище кореня носа , частина м’язових nволокон вплітається у волокна лобового черевця потилично–лобового м’яза .
Функція: опускає шкіру лоба , утворюючи горизонтальні складки nшкіри в ділянці надперенісся .
3. Коловий м’яз ок,що має такі частини:
повікову nчастину ;
Початок: від присередньої повікової зв’язки й окістя сусідніх nділянок присередньої стінки очної ямки .
Прикріплення: до бічної повікової зв’язкий окістя сусідніх ділянок nбічної стінки очної ямки .
Функція: змикає повіки .
глибоку nчастину , раніше її називали сльозовою частиною , вона розширює nсльозовий мішок ;
Глибока частина колового м’яза ока є поглибленою часткою nповікової частини .
Початок: від заднього сльозового гребеня проходить позаду nсльозового мішка і переходить у повікову частину колового м’яза ока .
Прикріплення: до повікової частини колового м’яза ока .
Функція: розширює сльозовий мішок , регулюючи відтік сльози по nносо–сльозовій протоці .
очноямкову nчастину .
Початок: від присередньої повікової зв’язки та сусідніх кісток.
Прикріплення: верхні та нижні пучки м’язових волокон оточують очну nямку зверху та знизу і переплітаються між собою біля бічного кута ока .
Функція: заплющує око, при цьому тягне брову униз і одночасно nшкіру щоки угору.
4. Носовий м’яз , що має:
поперечну nчастину ;
Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи збоку і дещо вище nвід верхніх різців над іклом.
Прикріплення: м’язові пучки ідуть вгору і переходять в апоневроз, який nпереходить через хрящову частину спинки носа і продовжується в апоневроз nоднойменного м’яза.
Функція: звужує ніздрі, притискаючи їх до носової перегородки , nопускає крила носа ;
крилову nчастину .
Початок: від верхньої щелепи над бічним різцем, дещо нижче і nприсередньо від поперечної частини носового м’яза
Прикріплення: до шкіри і заднього краю крилових хрящів носа
Функція: розширює ніздри при цьому відтягує крило носа вниз і в nсторону.
5. Коловий м’яз рота , який залягає в товщі губ рота . Цей nм’яз утворений циркулярно орієнтованими м’язовими пучками, а також волокнами, nякі до ротової щілинивід сусідніх м’язів лиця , а саме: щічного м’яза , nм’яза–підіймача верхньої губи , м’яза–підіймача кута рота , м’яза–опускача nнижньої губи, м’яза–опускача кута рота тощо.
М’язові пучки колового м’яза рота радіально розташованих nм’язів лицявплітаються також у шкіру та слизову оболонку верхньої і нижньої nгуби . Частина м’язових пучків цього м’яза переходить з однієї губи в другу.
Залежно від розташування м’язових пучків у коловому м’язі nрота, виділяють дві частини:
крайову nчастину , яка розташована в периферійних відділах м’яза і має nциркулярно орієнтовані м’язові пучки та пучки, що ідуть від близько розміщених nм’язів лиця, особливо біля кутів рота;
Функція: стискує губи , витягуючи їх вперед.
губну nчастину , яка є основною частиною колового м’яза рота і формує товщу nгуб, м’язові пучки розміщені циркулярно навколо ротової щілини .
Початок: від одного кута рота .
Прикріплення: до другого кута рота , проникаючи в шкіру і слизову nоболонку верхньої і нижньої губ .
Функція: замикає ротову щілину , притискуючи губи рота до зубів .
Коловий м’яз рота загалом виконує nтаку функцію: закриває ротову nщілину, бере участь в актах смоктання та жування.
6. М’яз–підіймач верхньої губи .
Початок: від підочноямкового краю верхньої щелепи та nприсереднього краю очної ямки .
Прикріплення: проходить разом із м’язом–підіймачем кута рота в коловий nм’яз рота та в шкіру крила носа .
Функція: піднімає верхню губу , бере участь в утворенні носо–губної борозниі тягне крило носа nвверх.
7. М’яз–підіймач кута рота .
Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи , в ділянці nіклової ямки .
Прикріплення: до шкіри кута ротаі м’язовими волокнами вплітається в nколовий м’яз рота .
Функція: тягне кут верхньої губивгору і вбік.
8. Великий виличний м’яз .
Початок: від виличної кістки .
Прикріплення: до шкіри кута ротаі м’язовими волокнами вплітається в nм’яз–підіймач верхньої губи .
Функція: відтягує кут рота вбік та вверх – є основним м’язом nсміху.
9. Малий виличний м’яз .
Початок: від виличної кістки біля бічного краю м’яза–підіймача nверхньої губи .
Прикріплення: до шкіри кута рота і м’язовими волокнами вплітається в nм’яз–підіймач верхньої губи
Функція: піднімає кут рота
10. М’яз сміху , він є непостійним.
Початок: від жувальної і привушної фасцій .
Прикріплення: до шкіри кута ротаі м’язовими волокнами вплітається в nколовий м’яз рота .
Функція: відтягує кут рота вбік, утворюючи ямочкуна щоціпри nусмішці.
11. Щічний м’яз , що утворює м’язову основу щоки .
Початок: від косої лінії нижньої щелепи , зовнішньої поверхні nкоміркової дуги верхньої щелепи над великими кутніми зубамита від nкрило–нижньощелепного шва глотки , що з’єднує нижню щелепу з крилоподібним nгачком клиноподібної кістки.
Прикріплення: до кута ротаі переходить у коловий м’яз рота .
Функція: відтягує кут ротаназад і притискає щокудо зубів .
На рівні верхнього другого великого кутнього зуба крізь nцей м’яз проходить протока привушної залози .
12. М’яз–опускач кута рота .
Початок: від нижнього краю передньої третини тіла нижньої щелепи n.
Прикріплення: до шкіри кута рота і м’язовими волокнами вплітається в nколовий м’яз рота .
Функція: тягне кут рота донизу та дещо вбік.
13. М’яз–опускач нижньої губи
Початок: від нижнього краю передньої частини нижньої щелепи , nнижче підборідного отвору нижньої щелепи .
Прикріплення: до шкіри і слизової оболонки нижньої губи , а також nвплітається в коловий м’яз рота .
Бічна частина м’яза–опускача нижньої губи вкрита пучками nм’яза–опускача кута рота .
Функція: тягне нижню губу униз і дещо вбік. При двобічному nскороченні вивертає нижню губу , надає обличчювиразу іронії, суму, відрази.
14. Підборідний м’яз .
Початок: від коміркових випинів нижніх різців .
Прикріплення: до шкіри підборіддя .
Функція: тягне шкіру підборідної ділянки угору і вбік, завдяки nцьому утворюється підборідна ямка , а також сприяє випинанню нижньої губи nвперед.
15. Вушні м’язи , вони у людини розвинуті слабко і практично не скорочуються nдовільно. Досить рідко трапляються люди, що можуть рухати вушною раковиноюпри nодночасному скороченні потилично–лобового м’яза . Є такі вушні м’язи :
передній вушний м’яз , інколи nвідсутній;
Початок: від скроневої фасції .
Прикріплення: до вушного хряща і до хрящового зовнішнього слухового nходу .
Функція: відтягує вушну раковинувперед.
верхній вушний м’яз , що є найбільшим nм’язом із вушних м’язів і розташований над вушною раковиною ;
Початок: від бічного краю апоневротичного шолома .
Прикріплення: до внутрішньої поверхні вушного хряща .
Функція: тягне вушну раковину вверх.
задній вушний м’яз , що розташований в nсоскоподібній ділянці .
Початок: від соскоподібного відростка скроневої кістки .
Прикріплення: до шкіри задньої поверхні вушної раковини .
Функція: тягне вушну раковину назад.
16. М’яз–зморщувач бровизалягає в товщі nброви .
Початок: від присередньої частини надбрівної дуги .
Прикріплення: до шкіри брови . Частина пучків цього м’яза nпереплітається з пучками колового м’яза ока .
Функція: зближує брови , внаслідок чого утворюються вертикальні nскладки в ділянці надперенісся .
17. М’яз–опускач носової перегородки . nЦей м’яз належить до крилової частини носового м’яза .
Початок: від верхньої щелепинад присереднім різце.
Прикріплення: до нижнього краю хрящової частини носової перегородки .
Функція: опускає і тягне носову перегородку вниз, опускаючи nкінчик носа .
18. М’яз–опускач брови .
Початок: від носової частини лобової кістки .
Прикріплення: до шкіри присередньої частини брови .
Функція: опускає брову .
19. Поперечний м’яз підборіддя є nнепостійним і розміщується під підборіддям , з’єднуючи волокна м’яза–опускача nкута рота .
20. М’яз–підіймач верхньої губи і крила носа n.
Початок: від основи лобового відростка верхньої щелепи .
Прикріплення: до шкіри верхньої губи та крила носа .
Функція: піднімає верхню губу та крило носа .
У ділянці головизнаходяться:
привушна nфасція ;
жувальна nфасція ;
щічно–глоткова nфасція ;
скронева nфасція , яка має:
поверхневу nпластинку ;
глибоку пластинку n.
Ділянки голови :
лобова nділянка ;
тім’яна nділянка ;
потилична nділянка ;
скронева nділянка ;
слухова nділянка ;
соскоподібна nділянка ;
лицева nділянка .
У лицевій ділянці виділяють:
надповікову nборозну ;
очноямкову nділянку ;
підповікову nборозну ;
підочноямкову nділянку;
щічну nділянку;
привушно–жувальну nділянку ;
виличну nділянку;
носову nділянку ;
носо–губну nборозну ;
ротову nділянку;
підборідно–губну nборозну ;
підборідну nділянку .
М’язи топографія та фасції шиї.
М’ЯЗИ ШИЇ
М’язи шиї поділяються на
поверхневі nм’язи шиї
глибокі м’язи nшиї.
Поверхневі м’язи шиї
1. Підшкірний м’яз шиї, його nрозглядають як мімічний м’яз – м’яз лиця . Він розміщується безпосередньо під nшкірою передньо–бічної поверхні шиї між підшкірною основою і поверхневою nфасцією шиї .
Початок: від підшкірної клітковини на рівні – ребер та nповерхневої пластинки грудної фасціїнижче ключиці .
Прикріплення: до краю нижньої щелепивище тіла нижньої щелепи , де nвплітається в жувальну фасцію.
Функція: тягне кут рота униз, відтягує шкіру шиї перешкоджаючи nстисненню поверхневих вен шиї.
2. Груднинно–ключично–соскоподібний м’яз .
Початок: від передньої поверхні ручки груднини – присередня або nгрудна ніжката від груднинного кінця ключиці – бічна або ключична ніжка .
Прикріплення: до соскоподібного відростка скроневої кістки та до nбічної частини верхньої каркової лінії.
Функція: при однобічому скороченні нахиляє головув свій бік і nповертає лице в протилежний бік, при двобічному скороченні закидає голову назад. nПри фіксованій голові обидва м’язи тягнуть догори грудну клітку , сприяючи nвдиху допоміжний дихальний м’яз.
3. Надпід’язикові м’язи :
двочеревцевий м’яз , що має заднє черевцета переднє черевце , які з’єднані одне з nодним проміжним сухожилком :
заднє черевце ;
Початок: від соскоподібної вирізки скроневої кістки . Заднє nчеревце допереду переходить у круглий проміжний сухожилок .
Прикріплення: до великого рога і тіла під’язикової кістки .
переднє черевце є продовженням nпроміжного сухожилка заднього черевця .
Початок: проміжним сухожилком від великого рога і тіла nпід’язикової кістки .
Прикріплення: до двочеревцевої ямки нижньої щелепи .
Функція: при закріпленій нижній щелепі заднє черевцетягне nпід’язикову кістку угору, назад і в свій бік.
При двобічному скороченні заднє черевце правого та лівого nм’язів тягне під’язикову кістку назад і вгору.
При фіксованій під’язиковій кістці під час скорочення nдвочеревцевих м’язів нижня щелепа опускається.
шило–під’язиковий м’яз ;
Початок: від шилоподібного відростка скроневої кістки .
Прикріплення: до заднього кінця під’язикової кістки в основі її nвеликого рога .
Функція: тягне під’язикову кістку угору, назад і у свій бік. При nскороченні правого і лівого шило–під’язикових м’язів під’язикова кісткарухається назад і вверх.
щелепно–під’язиковий м’яз , що формує дно ротової порожнини ;
Початок: від щелепно–під’язикової лінії нижньої щелепи .
Прикріплення: задні м’язові пучки прикріплюються до тіла під’язикової кістки n, а передні та середні м’язові пучки зростаються з волокнами протилежного м’яза nі утворюють по передній серединній лініїсухожилковий шов .
Функція: при верхній опорі коли щелепи зімкнуті цей м’яз піднімає nпід’язикову кістку разом із гортанню. При фіксованій під’язиковій кістці він nопускає нижню щелепу. Такі рухи відбуваються під час жування, ковтання, nрозмови.
підборідно–під’язиковий м’яз, що також nбере участь у формуванні діафрагми рота .
Початок: від підборідної ості нижньої щелепи .
Прикріплення: до тіла під’язикової кістки .
Функція: при фіксованій під’язиковій кістці опускає нижню щелепу n. При зімкнутих щелепахпіднімає під’язикову кістку разом із гортанню – рухи під nчас жування, ковтання, розмови.
Надпід’язикові nм’язи підіймають nпід’язикову кістку , а при фіксованій nпід’язиковій кістціопускають нижню щелепу , беручи участь у ковтанні, жуванні nта розмові.
4. Підпід’язикові м’язи :
груднинно–під’язиковий м’яз ;
Початок: від задньої поверхні ручки груднини , задньої nгруднинно–ключичної зв’язкита від груднинного кінця ключиці .
Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки .
Функція: тягне під’язикову кістку донизу, бере участь в nутворенні, разом із передтрахейною пластинкою шийної фасції , білої лінії шиї .
груднинно–щитоподібний м’яз ;
Початок: від задньої поверхні ручки груднини і І ребрового хряща n.
Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані .
Функція: опускає гортань .
щито–під’язиковий м’яз ;
Початок: від косої лінії щитоподібного хряща гортані .
Прикріплення: до бокової частини тіл під’язикової кістки біля основи nїї великого рога .
Функція: при фіксованій під’язиковій кістціпідіймає гортань , nнаближає під’язикову кісткудо гортані .
м’яз–підіймач щитоподібної залози, що є nнепостійним і відгалужується від щито–під’язикового м’яза , його волокна nтягнуться до щитоподібної залози ;
лопатково–під’язиковий м’яз , який зігнутий під кутом, відкритим nдоверху, і розділений проміжним сухожилком на два черевця:
нижнє черевце ;
Початок: від верхнього краю лопатки присередньо від вирізки nлопатки і від верхньої поперечної зв’язки лопатки .
Прикріплення: переходить через проміжний сухожилок у верхнє черевце .
верхнє черевце n.
Початок: від проміжного сухожилка нижнього черевця .
Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки .
Функція: опускає під’язикову кістку ; при фіксованій лопатці ці nм’язи тягнуть під’язикову кісткувниз і дозаду; при фіксованій під’язиковій nкістціобидва м’язи натягують передтрахейну пластинку шийної фасції , відтягуючи nзовнішню стінку піхви судинно–нервового пучка шиї, що запобігає стисканню nглибоких вен шиї, при цьому розширюється просвіт внутрішньої яремної вени , що nпокращує відтік крові від голови .
Підпід’язикові nм’язи тягнуть nпід’язикову кісткувниз і фіксують її.
Глибокі м’язи шиї
Глибокі м’язи шиї поділяються на:
бічні глибокі nм’язи шиї;
присередні глибокі nм’язи шиї;
задні глибокі nм’язи шиї підпотиличні м’язи.
До бічної групи глибоких м’язів шиї nналежать:
передній nдрабинчастий м’яз ;
Початок: від передніх горбків поперечних відростків шийних nхребців .
Прикріплення: до горбка переднього драбинчастого м’язана верхній nповерхні першого ребра .
Функція: згинає шийний відділ хребтового стовпа ; при однобічному nскороченні нахиляє його у свій бік; при нерухомій шиї піднімає перше ребро .
середній nдрабинчастий м’яз ;
Початок: від задніх горбків поперечних відростків шийних хребців n.
Прикріплення: до верхньої поверхні першого ребра позаду борозни nпідключичної артерії .
Функція: піднімає перше ребро ; нахиляє шиювперед та вбік.
задній nдрабинчастий м’яз ;
Початок: від задніх горбків поперечних відростків – шийних .
Прикріплення: до горбистості переднього зубчастого м’яза на зовнішній nповерхні другого ребра
Функція: піднімає друге ребро піднімає купол плеври та нахиляє nшию вперед і вбік.
найменший nдрабинчастий м’яз що є непостійним.
Початок: від поперечного відросткаабошийного хребця.
Прикріплення: до внутрішнього краю І ребра перед горбком переднього драбинчастого nм’язата до сполучнотканинної перетинки над куполом плеври– фасції Сибсона.
Функція: піднімає перше реброта піднімає купол плеври .
Функції nдрабинчастих м’язів:
при двобічному nскороченні згинають наперед шию .
при однобічному nскороченні ці м’язи згинають і нахиляють шийну частину хребтау свій бік.
при фіксованих nІ–ІІ ребрах і двобічному скороченні драбинчасті м’язи згинають шийну частину nхребта.
при фіксованій шиї nдрабинчасті м’язипіднімають І–ІІ ребра –, беручи участь в акті вдиху.
До присередньої групи, або nпередхребтових м’язівналежать:
1. Довгий м’яз шиї ; , що прилягає до передньо–бокової поверхні хребтового стовпа .
Цей м’яз має три частини: верхню, середню nта нижню.
Верхня частина довгого м’яза шиї .
Початок: від передніх горбків поперечних відростків шийних nхребців.
Прикріплення: до переднього горбка атланта .
Функція: повертає головуу свій бік.
Середня частина довгого nм’яза шиї .
Початок: від тілашийного хребця nта тілагрудного хребця .
Прикріплення: до тіл шийних nхребців.
Нижня частина довгого nм’яза шиї .
Початок: від тіл трьох верхніх грудних хребців.
Прикріплення: до поперечних відростків – шийних хребців.
Функція: повертає головув протилежний бік.
Функція довгого nм’яза шиї : при двобічному скороченні згинає шийну частину nхребтового стовпа вперед ; при однобічному скороченні нахиляє шиюу свій бік.
2. Довгий м’яз голови .
Початок: від передніх горбків поперечних відростків – шийних nхребців.
Прикріплення: до основної частини потиличної кісткибіля глоткового nгорбка .
Функція: нахиляє головуі шийну частину хребтауперед.
До задньої групи, або підпотиличних nм’язівналежать чотири парні м’язи, що містяться між потиличною кісткою nтаішийними хребцями – потилично–хребтові м’язи . За попередньою анатомічною nноменклатурою вони належали до м’язів спини. За новою Міжнародною анатомічною nноменклатурою Сан–Паулу підпотиличні м’язи відносяться до м’язів шиї.
1. Передній прямий м’яз голови .
Початок: від передньої поверхні бічної маси атланта .
Прикріплення: до потиличної кісткипопереду потиличного виростка .
Функція: нахиляє головууперед.
2. Бічний прямий м’яз голови .
Початок: від поперечного відростка атланта .
Прикріплення: до яремного відростка потиличної кістки .
Функція: нахиляє головуу свій бік, діє виключно на nатланто–потиличний суглоб .
3. Задній великий прямий м’яз голови .
Початок: від остистого відростка осьового хребця .
Прикріплення: досередтнт нижньої каркової лінії .
Функція: повертає головуу свій бік, а при скороченні обох м’язів nнахиляє її назад.
4. Задній малий прямий м’яз голови .
Початок: від заднього горбка атланта .
Прикріплення: до присередньої третини нижньої каркової лінії .
Функція: нахиляє головуу свій бік, а при двобічному скороченні nнахиляє її назад.
5. Верхній косий м’яз голови .
Початок: від поперечного відростка атланта .
Прикріплення: до потиличної кістки дещо вище нижньої каркової лінії .
Функція: нахиляє головуу свій бік, а при двобічному скороченні nнахиляє її назад.
6. Нижній косий м’яз голови .
Початок: від остистого відростка осьового хребця .
Прикріплення: до поперечного відростка атланта .
Функція: повертає атлантразом із головоюу свій бік.
М’язи задньої групи nглибоких м’язів шиї підпотиличні м’язи nдіють на атланто–потиличний суглобі при nдвобічному скороченні розгинають голову , а при однобічному – відводять та nобертають головуу свій бік.
ТОПОГРАФІЯ ШИЇ
Шия ; поділяється nна такі ділянки:
передню nшийну ділянку , що складається з двох передніх шийних трикутників ;
груднинно–ключично–соскоподібну nділянку ;
бічну nшийну ділянку , або задній шийний трикутник , або бічний шийний трикутник ;
задню nшийну ділянку ; , або nкаркову ділянку .
Передня шийна nділянка
або передній шийний трикутник
Вона обмежована:
угорі нижнім краєм nнижньої щелепи ;
унизу грудниною ;
з боків передніми nкраями груднинно–ключично–соскоподібних м’язів .
Передньою серединною лінією шиїпередня шийна nділянкаподіляється на:
правий nпередній шийний трикутник ;
лівий nпередній шийний трикутник .
У кожному такому трикутнику розрізняють:
1. Піднижньощелепний nтрикутник , який обмежований:
нижнім краєм nнижньої щелепи ;
переднім та заднім nчеревцями двочеревцевого м’яза .
У піднижньощелепному трикутнику виділяють трикутник Пирогова , який обмежований:
заднім краєм nщелепно–під’язикового м’яза ;
сухожилком nзаднього черевця двочеревцевого м’яза ;
під’язиковим nнервом .
У ньому проходить язикова артерія .
2. Сонний трикутникобмежований:
заднім черевцем nдвочеревцевого м’яза ;
верхнім черевцем nлопатково–під’язикового м’яза ;
переднім краєм nгруднинно–ключично–соскоподібного м’яза .
У цьому трикутнику можливий хірургічний доступ до nзагальної сонної артеріїта її роздвоєння .
3. М’язовий трикутник, або nлопатково–трахейний трикутникобмежений:
верхнім черевцем nлопатково–під’язикового м’яза ;
переднім краєм nгруднинно–ключично–соскоподібного м’яза ;
білою лінією шиї .
4. Підборідний nтрикутникобмежований:
передніми nчеревцями правого та лівого двочеревцевих м’язів ;
під’язиковою nкісткою ;
нижньою щелепою .
Груднинно–ключично–соскоподібна nділянка
Ця ділянка відповідає nпроекції груднинно–ключично–соскоподібного м’яза . У межах цієї ділянки між nголовками груднинно–ключично–соскоподібного м’язанад ключицеюрозміщена мала надключична ямка .
Бічна шийна ділянка ,
або задній шийний трикутник ,
або бічний шийний трикутник .
Вона є парною, тобто є правий бічний шийний трикутникі nлівий бічний шийний трикутник , що обмежені:
заднім краєм nгруднинно–ключично–соскоподібного м’яза ;
переднім краєм nтрапецієподібного м’яза ;
верхнім краєм nключиці .
В цьому трикутнику розрізняють:
1. Лопатково–трапецієподібний трикутник , обмежований:
заднім краєм nгруднинно–ключично–соскоподібного м’яза ;
нижнім черевцем nлопатково–під’язикового м’яза ;
переднім краєм nтрапецієподібного м’яза .
2. Велику надключичну ямку, або лопатково–ключичний nтрикутникобмежовують:
задній край nгруднинно–ключично–соскоподібного м’яза ;
нижнє черевце nлопатково–під’язикового м’яза ;
верхній край nключиці .
Задня шийна ділянка n
або каркова nділянка
Вона відповідає проекції верхньої частини nтрапецієподібного м’язана шиї . Ця ділянкаобмежована:
зовнішнім nпотиличним виступом ;
верхньою карковою nлінією потиличної кістки ;
умовною лінією, nяка сполучає надплечові відростки правої і лівої лопатокз остистими відростками nвиступного хребця .
ШИЙНА ФАСЦІЯ
Шийна фасція описується за В.М. nШевкуненком та за Міжнародною nанатомічною номенклатурою.
За В.М. Шевкуненком, розрізняють 4 шийні фасції поверхневу, власну, внутрішню і передхребтову, nякі мають 5 фасціальних листків.
Перший фасціальний nлисток – поверхнева шийна фасціяохоплює всю шию , як комірець, і, роздвоюючись, утворює nпіхву для підшкірного м’яза шиї .
Власна шийна фасціямає два листки:
поверхневий листок nдругий фасціальний листок;
глибокий листок nтретій фасціальний листок.
Другий фасціальний nлисток – поверхневий листок власної шийної фасції n.
Він унизу починається від передньої поверхні грудниниі nключиці , а вгорі простягається донижнього краю нижньої щелепи , охоплює всю nшиюі прикріплюється до остистих відростків шийних хребців .
Цей листок утворює піхву для nгруднинно–ключично–соскоподібного м’язаі трапецієподібного м’яза .
Проходячи на рівні поперечних відростків шийних хребців , nцей листок віддає до них лобову пластинку , яка відділяє передню шийну nділянкувід задньої шийної ділянки .
Третій фасціальний nлисток – глибокий листок власної шийної фасції n.
Він унизу починається від задньої поверхні груднинита nключиці і прикріплюється вгорі до під’язикової кістки , а з боків обмежовується nлопатково–під’язиковим м’язом .
Цей листок утворює піхви для м’язів , що розташовані nнижче під’язикової кістки . Зростаючись з поверхневим листком власної шийної nфасції , спереду утворює білу лінію шиї n.
Між другим і третім фасціальними листками шиї над nгрудниноюутворюється надгруднинний nпростір; надгруднинний міжапоневротичний простір ; , де залягає яремна венозна дуга .
Цей простірсполучається з бічними закутками , які знаходяться позаду нижньої частини nгруднинно–ключично–соскоподібних м’язів .
Четвертий nфасціальний листок – внутрішня шийна фасціяподіляється nна:
пристінковий листок ;
нутрощевий листок .
Пристінковий листокохоплює всі органи шиї разом, а nнутрощевий– кожний орган шиї окремо.
Між пристінковим та нутрощевим листкамиспереду від nтрахеїміститься передтрахейний простір .
П’ятий фасціальний nлисток – передхребтова фасція– охоплює всі глибокі м’язи шиї , утворюючи для кожного з nних окремі піхви .
Між п’ятим фасціальним листком і пристінковим листкомчетвертої nфасції утворюється позаглотковий простір .
За Міжнародною анатомічною номенклатурою Сан–Паулу, 1997, розрізняють три пластинки шийної фасції.
1. Поверхневу пластинку шийної фасції n, яка відповідає поверхневому листку власної шийної фасціїза В.М. Шевкуненком nза якою міститься надгруднинний простір n.
2. Передтрахейну пластинку шийної фасції n, яка відповідає глибокому листку власної фасції шиї за В.М. Шевкуненком і nформує сонну піхву , за якою nзнаходиться переднутряний простір .
3. Передхребтову пластинку шийної фасції n, яка відповідає аналогічній фасції шиї за В.М. Шевкуненком. Перед нею nвиділяють занутряний простір .
Між переднім і середнім драбинчастими м’язамиє міждрабинчастий простір , де проходить nпідключична артеріята стовбури плечового сплетення і.
Перед драбинчастими м’язамирозташований переддрабинчастий простір , де проходить nпідключична вена .
Глибокий листок власної шийної фасціїза В.М.Шевкуненком nогортаючи підпід’язикові м’язи , формує лопатково–ключичний nапоневроз , або шийний парус Рише, який nсприяє відтоку крові у поверхневих венах шиї , зрощених із цим апоневрозом.
Між поверхневим та глибоким листками власної шийної nфасціїза В.М. Шевкуненком є щілиноподібний надгруднинний nміжапоневротичний простір , де розміщені жирова клітковина, поверхневі вени nшиїта яремна венозна дуга .
Між листками внутрішньої шийної фасціїза В.М. Шевкуненком nспереду розташовується переднутряний nпростір , який містить жирову клітковину, лімфовузли , нервиі сполучається nз переднім середостінням .
Між внутрішньою шийною фасцієюта передхребтовою фасцієюза nВ.М. Шевкуненком знаходиться занутряний nпростір , який містить жирову клітковину і продовжується у задне nсередостіння .
М’язи плечового пояса, плеча та передпліччя. М’язи кисті. nТопографія і фасції верхньо кінцівки.
М’ЯЗИ ВЕРХНЬОЇ nКІНЦІВКИ
Вони поділяються на:
м’язи грудного пояса;
м’язи вільної верхньої кінцівки.
М’язи вільної верхньої кінцівки розташовані у таких nвідділах:
передньому відділі nплеча, або відділі nзгиначів плеча;
задньому nвідділі плеча, або відділі nрозгиначів плеча;
передньому nвідділі передпліччя, або відділі згиначів передпліччя, який має:
поверхневу nчастину;
глибоку частину;
задньому nвідділі передпліччя, або відділі nрозгиначів передпліччя, який має:
поверхневу nчастину;
глибоку частину;
бічній nчастині передпліччя, або променевій nчастині;
тильній nділянці кисті;
долоні, nабо долонній nділянці, у якій виділяють:
тенар nабо підвищення великого пальця;
гіпотенар nабо підвищення мізинця.
М’язи nгрудного пояса
1. Дельтоподібний м’яз. Він nрозташований над плечовим суглобом безпосередньо під шкірою.
Початок: від ключиці– ключична частина, від ості лопатки– остьова nчастина; від надплечового відростка лопатки– надплечова частина.
Прикріплення: до дельтоподібної горбистості плечової кістки.
Функція: при скороченні середніх пучків або усього м’яза він nвідводить верхню кінцівку від тулуба до горизонтального рівня. Передня ключична nчастина згинає плече, обертає його досередини, підняту верхню кінцівку опускає nдонизу.
Задня ключична частина розгинає плече, одночасно обертає nйого назовні, підняту верхню кінцівку опускає донизу.
Дельтоподібний м’яз формує захисне і зміцнююче склепіння nплечового суглоба.
2. Надостьовий м’яз. Він розміщений в nнадостьовій ямці.
Початок: від стінок надостьової ямки лопатки і від надостьової nфасції.
Прикріплення: до верхньої площадки великого горбка плечової кістки.
Функція: відводить плече при нерухомій лопатці, є синергістом nдельтоподібного м’яза; відтягує суглобову капсулу плечового суглоба вгору, nзапобігаючи її ущемленню.
3. Підостьовий м’яз. Він розміщений в nпідостьовій ямці.
Початок: від поверхні підостьової ямки і від підостьової фасції.
Прикріплення: до задньої середньої площадки великого горбка плечової nкістки та капсули плечового суглоба , в яку вплітається частина його пучків.
Функція: обертає плече назовні та приводить його до тулуба, nвідтягує суглобову капсулу плечового суглоба.
4. Малий круглий м’яз.
Початок: від бічного краю лопатки nі підостьової фасції.
Прикріплення: до нижньої задньої площадки великого горбка плечової nкістки.
Функція: обертає плече назовні та відтягує суглобову капсулу nплечового суглоба.
5. Великий круглий м’яз.
Початок: від нижньої частини бічного краю і від нижнього кута nлопатки та від підостьoвої фасції.
Прикріплення: до гребеня малого горбка плечової кістки.
Функція: при фіксованій лопатці розгинає плече в плечовому nсуглобі, привертає його, приводить підняту верхню кінцівку до тулуба. При nфіксованій верхній кінцівці тягне нижній кут лопатки назовні та зміщує його nдопереду.
6. Підлопатковий м’яз.
Початок: від ребрової поверхні лопатки, її бічного краю.
Прикріплення: до малого горбка і гребеня малого горбка.
Функція: обертає плече досередтнт, привертає його і приводить nйого до тулуба.
М’язи вільної nчастини верхньої кінцівки
Вони поділяються на:
м’язи плеча;
м’язи nпередпліччя;
м’язи кисті.
М’язи плеча
Вони поділяються на:
м’язи переднього nвідділу плеча;
м’язи заднього nвідділу плеча.
До м’язів переднього відділу плеча nналежать:
1. Дзьобо–плечовий м’яз.
Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки.
Прикріплення: до передньої та присередньої поверхонь плечової кістки, nпочинаючи від гребеня малого горбка досередтнт цієї кістки.
Функція: згинає плече в плечовому суглобі; приводить його до nтулуба; при фіксованому плечі тягне лопатку вперед і донизу; відвертає nпривернуте плече.
2. Плечовий м’яз.
Початок: від нижніх двох третин передньої поверхні тіла плечової nкістки дистальніше дельтоподібної горбистості , а також від присередньої та бічної nміжм’язових перегородок плеча.
Прикріплення: до горбистості ліктьової кістки. Глибокі волокна nсухожилка м’яза вплітаються в суглобову капсулу ліктьового суглоба.
Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі.
3. Двоголовий м’яз плеча.
довга nголовка;
Початок: від надсуглобового горбка лопатки. Сухожилок довгої nголовки проходить крізь порожнину плечового суглоба, потім у міжгорбковій nборозні плечової кістки, переходячи у м’язове черевце.
коротка nголовка.
Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки.
Довга і коротка головки на рівні середини плеча nз’єднуються в загальне черевце веретеноподібної форми, яке дещо вище ліктьової nямки, звужується і переходить в довгий сухожилок, який прикріплюється до горбистості променевої кістки.
Від передньо–присередньої поверхні сухожилка відходить nапоневроз двоголового м’яза плеча– фасція Пирогова, яка вкриває спереду nліктьову ямку і вплітається присередньо у фасцію передпліччя попереду від nкруглого м’яза–привертача.
Функція: згинає плече в плечовому суглобі, згинає і відвертає nпередпліччя в ліктьовому суглобі.
До м’язів заднього відділу плеча nналежать:
1. Триголовий nм’яз плеча. Він розташований у задній nплечовій ділянці, має довгу головку, бічну головку та присередню головку.
Довга головка.
Початок: від підсуглобового горбка лопатки.
Прикріплення: доходить досередтнт задньої поверхні плеча, де nз’єднується з бічною та присередньою головками.
Функція: розгинає і приводить плече до тулуба в плечовому nсуглобі;
Бічна головка.
Початок: від задньої поверхні плечової кістки між місцем nприкріплення малого круглого м’яза зверху і борозною променевого нерва знизу, а nтакож від задньої поверхні бічної міжм’язової перегородки плеча.
Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі;
Присередня головка.
Початок: від задньої поверхні плечової кістки присередньо від nборозни променевого нерва та від присередньої і бічної міжм’язових перегородок nплеча.
Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі.
Прикріплення nтриголового м’яза плеча: до ліктьового nвідростка ліктьової кістки.
Функція nтриголового м’яза плеча: розгинає nпередпліччя в ліктьовому суглобі, а довга головка розгинає плече в плечовому nсуглобі та приводить його до тулуба.
2. М’яз ліктьового суглоба. Він є непостійним, його ще розглядають як частину nприсередньої головки триголового м’яза плеча.
Прикріплення: до суглобової капсули ліктьового суглоба.
Функція: натягує суглобову капсулу ліктьового суглоба і запобігає nїї защемленню.
3. Ліктьовий м’яз . Цей м’яз ще називають четвертою головкою триголового nм’яза плеча.
Початок: від задньої поверхні бічного надвиростка плечової кістки nі обхідної променевої зв’язки.
Прикріплення: до задньої поверхні ліктьового відростка, проксимальної nчастини тіла ліктьової кістки і до фасції передпліччя.
Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі і відтягує nдозаду суглобову капсулу ліктьового суглоба.
Пахвова ямка– це заглиблення між поверхнею:
бічної ділянки nгрудної клітки та
присередньою nповерхнею проксимального відділу плечової ділянки.
Спереду пахвова ямка обмежована:
складкою шкіри, що nвідповідає нижньому краю великого грудного м’яза.
Ззаду пахвова ямка обмежована:
складкою шкіри, що nвідповідає нижньому краю найширшого м’яза спини.
Пахвова порожнина– це порожнина, в якій знаходиться жирова клітковина, nсудини, нерви та лімфатичні вузли.
Вона має такі чотири стінки:
передню, що утворена великим і малим nгрудними м’язами;
задню, що утворена найширшим м’язом nспини, підлопатковим і великим круглим м’язами;
присередню, що утворена переднім зубчастим nм’язом;
бічну, що утворена хірургічною шийкою nплечової кістки та м’язами коротка головка двоголового м’яза плеча та nдзьобо–плечовий м’яз .
На передній стінці пахвової порожнини nтопографічно виділяють три трикутники:
ключично–грудний трикутник, обмежований:
нижнім краєм nключиці;
верхнім краєм nмалого грудного м’яза;
грудний трикутник, обмежований верхнім і nнижнім краями малого грудного м’яза, тобто такий, що співпадає з контурами nмалого грудного м’яза ;
підгрудний трикутник, обмежований нижніми краями малого та великого грудних nм’язів.
На задній стінці пахвової порожнини nє два отвори:
1. Тристоронній отвір, обмежований:
підлопатковим nм’язом;
великим круглим nм’язом;
довгою головкою nтриголового м’яза плеча.
Через тристоронній отвір проходить огинальна артерія лопатки.
2. Чотиристоронній отвір, розташований nзбоку тристороннього отвору і обмежований:
підлопатковим nм’язом;
великим круглим nм’язом;
довгою головкою nтриголового м’яза плеча;
хірургічною шийкою nплечової кістки.
Через чотиристоронній отвір проходять: задня огинальна nартерія і вена плеча та пахвовий нерв.
М’язи передпліччя
М’язи передпліччя поділяються на:
м’язи переднього відділу передпліччя , або м’язи відділу згиначів передпліччя, які nподіляються на:
поверхневу частину;
глибоку частину;
м’язи заднього відділу передпліччя, nабо м’язи відділу розгиначів передпліччя, nякі поділяються на:
поверхневу частину;
глибоку частину;
бічну частину передпліччя, або м’язи променевої частини.
До м’язів поверхневої частини переднього відділу nпередпліччя належать:
1. Круглий м’яз–привертач, який nмає:
плечову nголовку;
Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки.
ліктьову nголовку.
Початок: від вінцевого відростка ліктьової кістки.
Прикріплення круглого nм’яза–привертача: до бічної поверхні середини nтіла променевої кістки.
Функція nкруглого м’яза–привертача: привертає і згинає nпередпліччя.
2. Променевий м’яз–згинач зап’ястка.
Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки , від nприсередньої міжм’язової перегородки плеча.
Прикріплення: до долонної поверхні основи II–III п’ясткових кісток.
Функція: згинає кисть, відводить кисть, привертає передпліччя, nзгинає передпліччя.
3. Довгий долонний м’яз.
Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки і фасції nпередпліччя.
Прикріплення: переходить в долонний апoневроз.
Функція: натягує долонний апоневроз, згинає кисть в nпроменево–зап’ястковому суглобі, згинає II–V пальці у п’ястково–фалангових суглобах, згинає nпередпліччя.
4. Ліктьовий м’яз–згинач зап’ястка має:
плечову nголовку;
Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки і від nприсередньої міжм’язової перегородки плеча.
ліктьову nголовку.
Початок: від присереднього краю ліктьового відростка та заднього nкраю проксимальної половини тіла ліктьової кістки і від фасції передпліччя.
Прикріплення nліктьового м’яза–згинача зап’ястка: до nгорохоподібної кістки, гачкa гачкуватої кістки, горохово–п’ясткової зв’язки і nгорохово–гачкуватої зв’язки та до основи V п’ясткової кістки.
Функція: згинає зап’ясток і приводить кисть, згинає передпліччя.
5. Поверхневий м’яз–згинач пальців має:
плечо–ліктьову nголовку;
Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки і від nприсереднього краю вінцевого відростка ліктьової кістки, а також від фасції nпередпліччя й обхідної ліктьової зв’язки.
променеву nголовку.
Початок: від передньої поверхні проксимальної частини променевої nкістки.
Прикріплення nповерхневого м’яза–згинача пальців: кожний із чотирьоx nсухожилків розділяється на дві ніжки, які прикріплюються до обох боків середніх nфаланг пальців кисті.
Функція: згинає середні та проксимальні фаланги II – V пальців та nзгинає кисть і передпліччя.
До м’язів глибокої частини переднього відділу передпліччя nналежать:
1. Глибокий м’яз–згинач пальців.
Початок: від передньої поверхні проксимальної частини тіла nліктьової кістки нижче горбистості ліктьової кістки і від міжкісткової nперетинки передпліччя.
Прикріплення: чотири сухожилки, що проходять між ніжками сухожилків nповерхневого м’яза–згинача пальців; прикріплюється до основ кінцевих фаланг nII–V пальців.
Функція: згинає кінцеві фаланги II – V пальців, разом із ними і nсамі пальці, а також згинає кисть в променево–зап’ястковому суглобі.
2. Довгий м’яз–згинач великого пальця кисті.
Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки, від nпередньої поверхні середини тіла променевої кістки і міжкісткової перетинки nпередпліччя.
Прикріплення: до основи кінцевої фаланги великого пальця.
Функція: згинає кінцеву фалангу великого пальця, разом з нею і nсам палець, бере участь у згинанні кисті.
3. Квадратний м’яз–привертач.
Початок: від передньої поверхні і переднього краю дистальної nтретини ліктьової кістки.
Прикріплення: до передньої поверхні дистальної третини тіла променевої nкістки.
Функція: привертає передпліччя і кисть.
До м’язів бічної частини передпліччя, або м’язів nпроменевої частини, належать:
1. Плечо–променевий м’яз.
Початок: від верхньої третини бічного надвиросткового гребеня та nбічної міжм’язової перегородки плеча.
Прикріплення: до бічної поверхні променевої кістки над її шилоподібним nвідростком.
Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі, відвертає nсупінує проноване передпліччя, привертає пронує супіноване передпліччя і nвстановлює передпліччя в середнє положення між пронацією та супінацією.
2. Довгий променевий м’яз–розгинач зап’ястка.
Початок: від нижніх двох третин бічного надвиросткового гребеня nта від бічного надвиростка плечової кістки, а також від бічної міжм’язової nперетинки плеча.
Прикріплення: до тильної поверхні основи II п’ясткової кістки.
Функція: розгинає кисть і відводить її, дещо згинає передпліччя.
3. Короткий променевий м’яз–розгинач nзап’ястка.
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки , від nпроксимальної частини обхідної променевої зв’язки і від фасції передпліччя.
Прикріплення: до тильної поверхні основи III п’ясткової кістки.
Функція: розгинає і відводить кисть .
До м’язів поверхневої частини заднього відділу nпередпліччя належать:
1. М’яз–розгинач пальців. На nтильній поверхні п’ястка між його сухожилками є три міжсухожилкові зв’язки.
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки і фасції nпередпліччя.
Прикріплення: центральний пучок сухожилкових волокон прикріплюється до nоснови середньої фаланги, а два бічних пучки – до основи кінцевої фаланги II–V nпальців.
Функція: розгинає II–V пальці, а також кисть в nпроменево–зап’ястковому суглобі.
2. М’яз–розгинач мізинця.
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки і фасції передпліччя.
Прикріплення: до тильної поверхні середньої та кінцевої фаланг мізинця n, вплітаючись в їх тильні сухожилкові розтяжки.
Функція: розгинає мізинець.
3. Ліктьовий м’яз–розгинач зап’ястка. nВін має:
плечову nголовку;
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки.
ліктьову nголовку.
Початок: від верхньої частини заднього краю ліктьової кістки.
Прикріплення nліктьового м’яза–розгинача зап’ястка : до задньої поверхні основи V nп’ясткової кістки.
Функція nліктьового м’яза–розгинача зап’ястка: розгинає і nприводить кисть.
До м’язів глибокої частини задньої групи передпліччя nналежать:
1. М’яз–відвертач.
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки, обхідної nпроменевої зв’язки і кільцевої зв’язки променевої кістки, від гребеня nм’яза–відвертача на ліктьовій кістці.
Прикріплення: до передньої та бічної поверхонь проксимальної частини nтіла променевої кістки вздовж, від її горбистості до місця прикріплення nкруглого м’яза–привертача.
Функція: обертає передпліччя назовні, відвертаючи променеву кістку nразом із кистю.
2. Довгий відвідний м’яз великого пальця.
Початок: від задніх поверхонь тіл променевої та ліктьової кісток , nвід міжкісткової перетинки передпліччя.
Прикріплення: до тильної поверхні основи I п’ясткової кістки.
Функція: відводить великий палець, бере участь у відведенні nкисті.
3. Короткий nм’яз–розгинач великого пальця кисті.
Початок: від задніх поверхонь тіла променевої кістки та nміжкісткової перетинки передпліччя .
Прикріплення: до основи проксимальної фаланги великого пальця кисті .
Функція: розгинає проксимальну фалангу, разом із нею і палець; nвідводить великий палець кисті.
4. Довгий м’яз–розгинач великого пальця nкисті.
Початок: від задньої поверхні середини тіла ліктьової кістки та nміжкісткової перетинки передпліччя.
Прикріплення: до основи дистальної фаланги великого пальця кисті.
Функція: розгинає великий палець кисті та бере участь у nрозгинанні кисті.
5. М’яз–розгинач вказівного пальця.
Початок: від задньої поверхні дистальної третини тіла ліктьової nкістки та від міжкісткової перетинки nпередпліччя .
Прикріплення: до тильної поверхні проксимальної фаланги вказівного nпальця.
Функція: розгинає вказівний палець, бере участь в розгинанні nкисті.
М’ЯЗИ КИСТІ
М’язи кисті поділяють на:
м’язи nтенара, або м’язи підвищення великого пальця;
м’язи nгіпотенара, або м’язи підвищення мізинця;
м’язи nсередньої групи.
До м’язів тенара, або м’язів підвищення nвеликого пальця, належать:
1. Короткий відвідний м’яз великого пальця.
Початок: від горбка човноподібної кістки та тримача nм’язів–згиначів.
Прикріплення: до променевого боку основи проксимальної фаланги великого nпальця.
Функція: відводить великий палець.
2. Короткий м’яз–згинач великого пальця .
поверхнева nголовка;
Початок: від тримача м’язів–згиначів кисті .
Прикріплення: до проксимальної фаланги великого пальця.
Функція: бере участь у протиставленні великого пальця.
глибока nголовка.
Початок: від кістки–трапеції , трапецієподібної кістки та від II nп’ясткової кістки .
Прикріплення: до присереднього боку проксимальної фаланги великого пальця nкисті.
Функція: приводить та згинає великий палець кисті.
Через щілину між обома головками проходить сухожилок nдовгого м’яза–згинача великого пальця кисті .
У цілому короткий м’яз–згинач великого пальця згинає nпроксимальну фалангу великого пальця кисті та палець в цілому і бере участь у nприведенні цього пальця.
3. Протиставний м’яз великого пальця.
Початок: від горбка кістки–трапеції та тримача м’язів–згиначів nкисті.
Прикріплення: до променевого краю і передньої поверхні I п’ясткової nкістки.
Функція: протиставляє великий палець мізинцю та іншим пальцям.
4. Привідний м’яз великого пальця кисті.
коса nголовка;
Початок: від головчастої кістки, основи і передньої поверхні II і nIII п’ясткових кісток та від променевої зв’язки зап’ястка.
поперечна nголовка.
Початок: від долонної поверхні III п’ясткової кістки.
Прикріплення nпривідного м’яза великого пальця кисті: до проксимальної фаланги великого пальця кисті та до суглобової капсули nп’ястково–фалангового суглоба.
Функція привідного nм’яза великого пальця кисті: приводить великий nпалець кисті до вказівного, бере участь у згинанні великого пальця кисті.
До м’язів гіпотенара, або підвищення мізинця, належать:
1. Короткий долонний м’яз.
Початок: від присереднього краю долонного апоневроза та від тримача nм’язів–згиначів.
Прикріплення: до шкіри гіпотенара.
Функція: натягує долонний апоневроз, утворюючи складки на шкірі nгіпотенара– зморщує шкіру.
2. Відвідний м’яз мізинця кисті.
Початок: від горохоподібної кістки і від тримача м’язів–згиначів.
Прикріплення: до присереднього краю основи проксимальної фаланги nмізинця.
Функція: відводить мізинець.
3. Короткий м’яз–згинач мізинця кисті.
Початок: від гачка гачкуватої кістки і від тримача nм’язів–згиначів.
Прикріплення: до долонного краю основи проксимальної фаланги мізинця.
Функція: згинає мізинець.
4. Протиставний м’яз мізинця.
Початок: від гачка гачкуватої кістки і від тримача nм’язів–згиначів.
Прикріплення: до присереднього краю і передньої поверхні V п’ясткової nкістки.
Функція: протиставляє мізинець великому пальцю кисті.
До середньої групи м’язів кисті належать:
1. Червоподібні м’язи кисті розміщені під долонним апоневрозом . Це чотири тонких nверетеноподібних м’язи.
Перший і другий червоподібні м’язи.
Початок: від променевого бічного краю сухожилка глибокого nм’яза–згинача пальців, спрямовані до II і III пальців.
Третій червоподібний м’яз.
Початок: від обернених один до одного країв сухожилків глибокого nм’яза–згинача пальців, що ідуть до III і IV пальців.
Четвертий червоподібний м’яз.
Початок: від обернених один до одного країв сухожилків глибокого nм’яза–згинача пальців, що ідуть до IV і V пальців.
Прикріплення червоподібних nм’язів кисті: на тильній поверхні проксимальних фаланг вплітаються в тильні nапоневрози на рівні проксимальних фаланг II–V пальців.
Функція: згинають проксимальні фаланги і розгинають середні та nкінцеві фаланги II–V пальців.
2. Міжкісткові м’язи кисті. Вони розташовані між п’ястковими кістками в міжп’ясткових nпроміжках, починаються від бічних поверхонь п’ясткових кісток і прикріплюються nдо тильної поверхні проксимальних фаланг пальців кисті. Залежно від розміщення, nміжкісткові м’язи кисті поділяються на:
три долонні nміжкісткові м’язи кисті. Вони розміщені на долонній поверхні в nдругому, третьому і четвертому міжкістковому проміжку.
Функція: приводять II, IV і V пальці до III пальця;
чотири тильні nміжкісткові м’язи кисті . nВони розміщені в тильній частині міжп’ясткових проміжків.
Функція: відводять II і IV пальці від III пальця, відводять і nприводять III палець, або фіксують його.
ТОПОГРАФІЯ ВЕРХНЬОЇ nКІНЦІВКИ
Пахвова ямка – це заглиблення між поверхнею:
бічної ділянки nгрудної клітки та
присередньою nповерхнею проксимального відділу плечової ділянки.
Спереду пахвова ямка обмежована:
складкою шкіри, що nвідповідає нижньому краю великого грудного м’яза.
Ззаду пахвова ямка обмежована:
складкою шкіри, що nвідповідає нижньому краю найширшого м’яза спини.
Пахвова порожнина – це порожнина, в якій знаходиться жирова клітковина, nсудини, нерви та лімфатичні вузли.
Вона має такі чотири стінки:
передню, що утворена великим і малим nгрудними м’язами;
задню, що утворена найширшим м’язом nспини, підлопатковим і великим круглим м’язами;
присередню, що утворена переднім nзубчастим м’язом;
бічну, що утворена хірургічною шийкою nплечової кістки та м’язами коротка головка двоголового м’яза плеча та nдзьобо–плечовий м’яз.
На передній стінці пахвової порожнини топографічно виділяють три трикутники:
ключично–грудний трикутник, обмежований:
нижнім краєм nключиці;
верхнім краєм nмалого грудного м’яза;
грудний трикутник, обмежований верхнім і nнижнім краями малого грудного м’яза, тобто такий, що співпадає з контурами nмалого грудного м’яза;
підгрудний трикутник, обмежований нижніми краями малого та великого грудних nм’язів.
На задній стінці пахвової порожнини є два отвори:
1. Тристоронній отвір, обмежований:
підлопатковим nм’язом;
великим круглим nм’язом;
довгою головкою nтриголового м’яза плеча.
Через тристоронній отвір проходить огинальна артерія лопатки.
2. Чотиристоронній отвір, розташований nзбоку тристороннього отвору і обмежований:
підлопатковим nм’язом;
великим круглим nм’язом;
довгою головкою nтриголового м’яза плеча;
хірургічною шийкою nплечової кістки.
Через чотиристоронній отвір проходять: задня огинальна nартерія і вена плеча та пахвовий нерв.
Фасції верхньої nкінцівки
Фасції верхньої кінцівки, оточуюючи групи м’язів, nформують для них фасціальні та фасціально–кісткові піхви.
Між окремими групами м’язів згиначами і розгиначами плеча nформуються міжм’язові перегородки.
У місцях, де фасції утримують сухожилки біля кісткових nвиступів, фасції утворюють потовщення – тримачі сухожилків.
М’язи плечового пояса вкриваються ззовні дельтоподібною nфасцією, яка спереду переходить у грудну фасцію, а збоку і знизу переходить на nплече як плечова фасція, ззаду зростається з підостьовою фасцією.
До фасцій плечового пояса також відносяться надостьова nфасція, підлопаткова фасція і пахвова фасція, яка вистеляє знизу пахвову порожнину nі має отвори, через які проходять судини і нерви.
Пахвова фасція збоку переходить у плечову фасцію, а nзверху у дельтоподібну фасцію і має підвішувальну зв’язку пахвової фасції.
Фасція, яка покриває дельтоподібний м’яз, переходить на nплече і має назву плечової фасції.
Плечова фасція утворює:
піхви для м’язів плеча;
присередню міжм’язову перегородку плеча;
бічну міжм’язову перегородку плеча, які відмежовують передню групу м’язів nплеча від задньої.
Плечова фасція при переході на передпліччя має назву фасції передпліччя, яка формує піхви nдля всіх м’язів передпліччя. При переході на кисть вона потовщується і на nпередній поверхні утворює тримач nм’язів–згиначів кисті , а на тильній поверхні утворює тримач м’язів–розгиначів кисті.
Тримач м’язів–згиначів кисті прикріплюється:
збоку до променевого зап’ясткового підвищення, nяке утворене горбками човноподібної кістки та кістки–трапеції;
присередньо до ліктьового зап’ясткового підвищення, що nутворене горохоподібною кісткою і гачком гачкуватої кістки.
Тримач м’язів–розгиначів кисті прикріплюється:
збоку до nдистального кінця променевої кістки;
присередньо до nшилоподібного відростка ліктьової кістки і обхідної ліктьової зв’язки.
Фасція передпліччя, переходячи на кисть, утворює фасцію кисті, яка поділяється на:
долонну nфасцію кисті;
тильну фасцію кисті.
Долонна фасція кисті має поверхневу і глибоку пластинки та вкриває м’язи nтенара, сухожилки м’язів–згиначів пальців кисті і червоподібні м’язи кисті, nформуючи окремі фасціальні ложа.
Поверхнева nпластинка долонної фасції кисті на поверхні nтенара і гіпотенара тонка, а на рівні червоподібних м’язів і сухожилків nм’язів–згиначів пальців кисті потовщена, зрощена з продовженням сухожилка nдовгого долонного м’яза та називається долонним nапоневрозом.
На рівні основи пальців долонний апоневроз розділяється nна окремі пучки, які продовжуються дистально і беруть участь в утворенні nволокнисто–кісткових піхв для сухожилків поверхневого і глибокого nм’язів–згиначів II–V пальців.
Глибока пластинка nдолонної фасції кисті розвинута слабко і nвкриває долонні міжкісткові м’язи та відділяє їх від сухожилків м’язів–згиначів nпальців.
Тильна фасція кисті складається з:
поверхневої nпластинки;
глибокої nпластинки.
Поверхнева nпластинка тильної фасції кисті виражена nслабко, вона продовжується від дистального краю тримача м’язів–розгиначів і nлежить на сухожилках м’яза–розгинача пальців.
На тилі пальців ця пластинка зростається із сухожилками nм’язів–розгиначів пальців.
Глибока пластинка nтильної фасції кисті виражена краще і nвкриває тильні міжкісткові м’язи кисті, а на рівні основ проксимальних фаланг nз’єднується з долонною фасцією кисті.
Пучки долонного апоневрозу на рівні міжзaп’ясткових nпроміжків, називаються поперечними пучками.
Вони формують поверхневу поперечну п’ясткову зв’язку, nяка розміщена на рівні головок п’ясткових кісток.
Під тримачем м’язів–згиначів кисті утворюється канал nзап’ястка, у якому проходять сухожилки м’язів, що прямують із nпередпліччя на кисть та огорнені синовіальними піхвами.
На тильній поверхні зап’ястка є тримач м’язів–розгиначів, nпід яким розташовані шість волокнисто–кісткових каналів, що у свою чергу nмістять синовіальні піхви сухожилків м’язів–розгиначів.
У них проходять такі сухожилки nм’язів–розгиначів:
1. у першому nканалі починаючи з променевої сторони проходять сухожилки:
довгого відвідного м’яза великого пальця;
короткого м’яза–розгинача великого пальця.
2. у другому nканалі проходять сухожилки:
довгого променевого м’яза–розгинача nзап’ястка.
короткого променевого м’яза–розгинача nзап’ястка.
3. У третьому каналі проходить сухожилок довгого м’яза–розгинача великого nпальця.
4. У четвертому каналі проходять nсухожилки м’яза–розгинача пальців кисті і м’яза–розгинача вказівного пальця.
5. У п’ятому каналі проходить сухожилок м’яза–розгинача мізинця.
6. У шостому каналі проходить сухожилок ліктьового м’яза–розгинача nзап’ястка.
Піхви сухожилків nверхньої кінцівки
Вони оточують в основному сухожилки м’язів плеча і nпередпліччя, розташовані в ділянці кисті. Вони поділяються на:
долонні nпіхви зап’ясткових сухожилків;
тильні nпіхви зап’ясткових сухожилків.
До піхв сухожилків верхньої кінцівки належить також міжгорбкова nсухожилкова піхва, яка оточує у міжгорбковій борозні сухожилок nдовгої головки двоголового м’яза плеча і сполучається з порожниною плечового nсуглоба.
До долонних піхв nзап’ясткових сухожилків належать:
спільна nпіхва сухожилків м’язів–згиначів оточує nсухожилки поверхневого і глибокого м’язів–згиначів пальців прoходить досередтнт nдолоні, а на мізинці до кінцевої фаланги;
піхва nсухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця кисті – вкриває сухожилок однойменного м’яза nдо місця його прикріплення, тобто доходить до кінцевої фаланги;
синовіальні nпіхви пальців кисті оточують сухожилки поверхневого і глибокого м’язів–згиначів nпальців на II–IV пальцях, вони розташовані від рівня п’ястково–фалангових nсуглобів до основ кінцевих фаланг.
Ці піхви ізольовані від спільної піхви сухожилків nм’язів–згиначів.
Синовіальні піхви пальців кисті сполучені вуздечками nсухожилків з фалангами.
Вуздечка сухожилків, прямують:
до проксимальних nфаланг, називається довгою вуздечкою;
до середніх фаланг n– короткою вуздечкою.
піхва nсухожилка променевого м’яза–згинача зап’ястка доходить до основи II nп’ясткової кістки.
На долоні формуються волокнисті піхви пальців кисті, які nє продовженням долонного апоневрозу на пальці.
Вони утворюють передню стінку волокнисто–кісткових nканалів для сухожилків м’язів–згиначів пальців.
У волокнистих піхвах пальців кисті розташовані nсиновіальні піхви пальців кисті.
Волокнисті піхви nпальців кисті мають:
кільцеву nчастину волокнистої піхви, яка розташована на рівні проксимальних і nсередніх фаланг пальців;
хрестоподібну nчастину волокнистої піхви, яка розташована на рівні міжфалангових nсуглобів.
До тильних піхв зап’ясткових nсухожилків, що проходять у відповідних шести волокнисто–кісткових nканалах під тримачем м’язів–розгиначів, належать:
піхва nсухожилків довгого відвідного м’яза та короткого м’яза–розгинача nвеликого пальця;
піхва nсухожилків довгого та короткого променевих м’язів–розгиначів зап’ястка;
піхва nсухожилка довгого м’яза–розгинача великого пальця;
піхва nсухожилків м’язів–розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця;
піхва nсухожилка м’яза–розгинача мізинця;
піхва nсухожилка ліктьового м’яза–розгинача зап’ястка.
Сумки верхньої nкінцівки
Сумки верхньої кінцівки розташовані у певних місцях між nшкірою, фасціями, м’язами та сухожилками, містять синовіальну рідину і nназиваються за назвою певного м’яза.
Це такі сумки:
підсухожилкова nсумка трапецієподібного м’яза;
підшкірна nнадплечова сумка;
піднадплечова nсумка;
піддельтoподібна nсумка;
сумка nдзьобо–плечового м’яза;
підсухожилкова nсумка підостьового м’яза;
підсухожилкова nсумка підлопаткового м’яза;
підсухожилкова nсумка великого круглого м’яза;
підсухожилкова nсумка найширшого м’яза спини;
ліктьова nпідшкірна сумка;
ліктьова nвнутрішньосухожилкова сумка;
підсухожилкова nсумка триголового м’яза плеча;
двоголово–променева nсумка;
міжкісткова nліктьова сумка.
Ділянки верхньої nкінцівки
1. Дельтоподібна ділянка.
2. Плечова ділянка складається nіз:
–задньої плечової ділянки;
передньої nплечової ділянки.
З обох сторін від двоголового м’яза плеча в передній nплечовій ділянці розташовані:
присередня двоголова борозна, де проходить nсудинно–нервовий пучок плеча;
бічна двоголова борозна, де проходить nголовна вена.
Між борозною променевого нерва на плечовій кістці спереду nі триголовим м’язом плеча ззаду міститься канал nпроменевого нерва, через який проходять променевий нерв, глибокі артерія і nвени плеча.
3. Ліктьова ділянка має:
задню nліктьову ділянку;
передню nліктьову ділянку, в якій розташована ліктьова ямка.
Ліктьова ямка має форму ромба і обмежована:
із зовнішнього nбоку та знизу плечо–променевим м’язом;
присередньо та знизу nкруглим м’язом–привертачем;
угорі плечовим nм’язом;
дном ямки є nплечовий м’яз.
4. Передплічна ділянка має:
передню nпередплічну ділянку;
задню nпередплічну ділянку;
променевий nкрай або бічний край;
ліктьовий nкрай або присередній край.
Між м’язами переднього відділу передпліччя утворюється три борозни, де проходять судини та nнерви:
променева nборозна– між плечо–променевим м’язом і променевим м’язом–згиначем nзап’ястка;
серединна nборозна – між променевим м’язом–згиначем зап’ястка і nповерхневим м’язом–згиначем пальців кисті;
ліктьова nборозна– між ліктьовим м’язом–згиначем зап’ястка і поверхневим nм’язом–згиначем пальців кисті.
5. Ділянка кисті має:
зап’ясткову nділянку , яка складається з:
передньої nзап’ясткової ділянки;
задньої nзап’ясткової ділянки;
тильну nділянку кисті;
долоню, nабо долонну ділянку;
тенар nабо підвищення великого пальця;
гіпотенар nабо підвищення мізинця;
п’ясткову nділянку;
пальці nкисті мають:
долонні nповерхні пальців;
тильні nповерхні пальців.
Пальці кисті поділяються на:
великий nпалець кисті; перший палець nI ;
вказівний nпалець; другий палець II n;
середній nпалець; третій палець III n;
перстеневий nпалець; четвертий палець nIV ;
мізинець; nп’ятий палець V .
М’язи таза, стегна, гомілки та стопи.
М’ЯЗИ НИЖНЬОЇ nКІНЦІВКИ
Вони поділяються на:
м’язи nтазового пояса , або м’язи пояса nнижньої кінцівки;
м’язи nвільної частини нижньої кінцівки.
Вільна частина нижньої кінцівки має такі відділи:
передній nвідділ стегна, або відділ nзгиначів і розгиначів стегна;
задній nвідділ стегна, або відділ nзгиначів і розгиначів стегна;
присередній nвідділ стегна, або привідний nвідділ стегна;
передній nвідділ гомілки, або відділ розгиначів гомілки;
задній nвідділ гомілки, або відділ nзгиначів гомілки, який складається з:
поверхневої частини, або литкової nчастини чи триголової частини;
глибокої частини, або камбалоподібної nчастини;
бічний nвідділ гомілки, або малогомілковий nвідділ гомілки;
тил nстопи;
підошву.
М’язи тазового nпояса або м’язи пояса нижньої кінцівки
Вони поділяються на:
внутрішні м’язи;
зовнішні м’язи.
До внутрішніх м’язів тазового пояса належать:
1. Клубово–поперековий м’яз. Він nутворений двома м’язами: клубовим м’язом nта великим поперековим м’язом, які, nпочинаючись на поперекових хребцях і кульшовій nкістці, з’єднуються між собою і формують єдиний м’яз, який прикріплюється до nстегнової кістки.
клубовий nм’яз. Він розміщений в клубовій ямці.
Початок: від верхніх двох третин клубової ямки, внутрішньої губи клубового nгребеня, передньої крижово–клубової зв’язки.
Прикріплення: з’єднується з великим поперековим м’язом.
великий nпоперековий м’яз. Він прилягає до тіл поперекових хребців і nрозташований на задній стінці черевної порожнини.
Початок: від бічної поверхні тіл хребців, міжхребцевих дисків і nвід поперечних відростків XII грудного та I–V поперекових хребців.
Прикріплення: пройшовши граничну лінію таза, з’єднується з клубовим nм’язом, утворюючи клубово–поперековий м’яз.
Прикріплення клубово–поперекового nм’яза: до малого вертлюга стегнової кістки.
Функція nклубово–поперекового м’яза: згинає та відвертає nстегно; при фіксованому стегні нахиляє таз разом із тулубом уперед.
2. Малий поперековий м’яз, він є nнепостійним м’язом.
Початок: від бічної поверхні тіл XII грудного та I поперекового nхребців та міжхребцевим диском між ними.
Прикріплення: до дугоподібної лінії клубової кістки, клубово–лобкового nпідвищення. Частина сухожилкових пучків проходить у клубово–гребінну дугу і nшироку фасцію.
Функція: натягує клубово–гребінну дугу; напружує широку фасцію, nдещо згинає в поперековій ділянці хребтовий стовп.
3. Внутрішній затульний м’яз.
Початок: від краю затульного отвору і від внутрішньої поверхні nзатульної перетинки, тазової поверхні клубової кістки над затульним отвором і nвід затульної фасції.
Прикріплення: до вертлюгової ямки стегнової кістки.
Функція: обертає стегно назовні.
4. Грушоподібний м’яз.
Початок: від тазової поверхні крижової кістки, збоку від передніх nкрижових отворів.
Прикріплення: до верхівки великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: обертає стегно назовні, дещо відводить його, при nспиранні на одну ногу бере участь в нахилі таза в свій бік і вперед.
До зовнішніх м’язів тазового nпояса належать:
1. Верхній близнюковий м’яз
Початок: від сідничої ості.
Прикріплення: до вертлюгової ямки , а частина сухожилкових волокон nвплітається у сухожилок внутрішнього затульного м’яза.
Функція: обертає стегно назовні.
2. Нижній близнюковий м’яз.
Початок: від сідничого горба.
Прикріплення: до вертлюгової ямки, а частина сухожилкових волокон nвплітається у сухожилок внутрішнього затульного м’яза.
Функція: обертає стегно назовні.
3. Великий сідничний м’яз.
Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки позаду nзадньої сідничної лінії, від клубового гребеня, а також від спинної поверхні nкрижової кістки, задньої поверхні куприка і крижово–горбової зв’язки.
Прикріплення: до сідничної горбистості стегнової кістки та бічної nміжм’язової перегородки стегна; частина м’язових пучків вплітається у клубово–великогомілкове nпасмо.
Функція: розгинає стегно , відводить стегно, відвертає стегно, nпри фіксованому стегні розгинає таз і тулуб, утримуючи тулуб у вертикальному nположенні.
4. Середній сідничний м’яз .
Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки між nпередньою та задньою сідничними лініями спереду і знизу та клубовим гребенем nзверху і ззаду.
Прикріплення: до верхівки та зовнішньої поверхні великого вертлюга.
Функція: відводить стегно; передні м’язові волокна привертають nстегно, задні відвертають його; при фіксованому стегні м’яз утримує таз із nтулубом у вертикальному положенні.
5. Малий nсідничний м’яз .
Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки між nпередньою та нижньою сідничними лініями і від краю великої сідничої вирізки.
Прикріплення: до переднього краю великого вертлюга; частина м’язових nпучків вплітається в суглобову капсулу кульшового суглоба.
Функція: відводить стегно; передні його м’язові пучки беруть nучасть у обертанні стегна досередини; задні його м’язові пучки беруть участь у nобертанні назовні.
6. Квадратний м’яз стегна.
Початок: від верхньої частини сідничого горба.
Прикріплення: до верхньої частини міжвертлюгового гребеня.
Функція: обертає стегно назовні, приводить стегно.
7. Зовнішній затульний м’яз.
Початок: від кульшової кістки вздовж краю затульного отвору та nвід зовнішньої поверхні затульної перетинки.
Прикріплення: до вертлюгової ямки . Частина м’язових пучків вплітається nв суглобову капсулу кульшового суглоба.
Функція: обертає стегно назовні , бере участь в його згинанні, nпідтримує знизу головку стегнової кістки.
8. М’яз–натягувач широкої фасції.
Початок: від зовнішньої губи клубового гребеня до верхньої nпередньої клубової ості.
На межі між верхньою і середньою третиною стегна цей м’яз nпереходить в клубово–великогомілкове пасмо широкої фасції стегна.
Прикріплення клубово–великогомілкового пасма: до бічного виростка великогомілкової кістки.
Функція: згинає стегно, натягує клубово–великогомілкове пасмо; nукріплює колінний суглоб в розігнутому положенні.
М’язи вільної частини нижньої кінцівки
Вони поділяються на:
м’язи nстегна;
м’язи nгомілки;
м’язи nстопи.
М’язи стегна
М’язи стегна поділяються на:
м’язи nпереднього відділу стегна, або м’язи nвідділу згиначів і розгиначів стегна;
м’язи nзаднього відділу стегна, або м’язи відділу згиначів і nрозгиначів стегна;
м’язи nприсереднього відділу стегна, або м’язи nпривідного відділу стегна.
До м’язів переднього відділу стегна належать:
1. Кравецький м’яз.
Початок: від верхньої передньої клубової ості.
Прикріплення: до горбистості великогомілкової кістки і вплітається у nфасцію гомілки.
Функція: згинає стегно і гомілку; обертає стегно назовні; nвідводить стегно, а при піднятій нижній кінцівці і зігнутій в колінному суглобі nгомілці привертає її.
2. Чотириголовий м’яз стегна складається з таких чотирьох м’язів: прямого м’яза стегна, бічного широкого м’яза, присереднього широкого м’яза та проміжного nширокого м’яза.
У нижній третині стегна усі чотири м’язи утворюють спільний nдля них сухожилок, який, охопивши з обох боків наколінок, прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.
Та частина сухожилка чотириголового м’яза стегна, яка nрозташована між верхівкою наколінка і горбистістю великогомілкової кістки, nназивається зв’язкою наколінка.
Частина сухожилка чотириголового м’яза стегна, яка йде до nнаколінка і охоплює його, називається наднаколінковим апоневрозом.
прямий nм’яз стегна має:
пряму nголовку;
Початок: від нижньої передньої клубової ості.
повернену nголовку;
Початок: від зовнішньої поверхні клубової кістки над кульшовою nзападиною.
Функція прямого м’яза стегна: згинає стегно у кульшовому суглобі.
бічний nширокий м’яз;
Початок: від нижньої частини великого вертлюга , верхньої частини nміжвертлюгової лінії , від сідничної горбистості та верхньої частини бічної nгуби шорсткої лінії і від бічної міжм’язової перегородки стегна.
Прикріплення: сухожилок бічного широкого м’яза переходить у спільний nсухожилок чотириголового м’яза стегна і nутворює бічний тримач наколінка.
присередній nширокий м’яз;
Початок: від нижньої частини міжвертлюгової лінії та від nприлеглої частини передньої поверхні стегнової кістки, присередньої губи nшорсткої лінії і присередньої міжм’язової перегородки стегна.
Прикріплення: сухожилок присереднього широкого м’яза переходить у nспільний сухожилок чотириголового м’яза стегна і утворює присередній тримач nнаколінка.
проміжний nширокий м’яз.
Початок: від передньої поверхні стегнової кістки, нижньої частини nбічної губи шорсткої лінії та від бічної міжм’язової перегородки стегна.
Прикріплення: сухожилок проміжного широкого м’яза переходить у nспільний сухожилок чотириголового м’яза стегна.
Функція nчотириголового м’яза стегна: розгинає гомілку в nколінному суглобі; а прямий м’яз згинає стегно у кульшовому суглобі.
3. Суглобовий м’яз коліна, nрозташований під проміжним широким nм’язом .
Початок: від нижньої частини передньої поверхні тіла стегнової nкістки.
Прикріплення: до передньої стінки суглобової капсули колінного nсуглоба.
Функція: натягує суглобову капсулу.
До м’язів заднього відділу стегна належать:
1. Двоголовий м’яз стегна, який nскладається з:
довгої nголовки;
Початок: від верхньо–присередньої поверхні сідничого горба і від nкрижово–горбової зв’язки.
Прикріплення: на межі середньої і нижньої третини стегна довга головка nз’єднується з короткою головкою.
короткої nголовки.
Початок: від середньої третини бічної губи шорсткої лінії nстегнової кістки, верхньої частини бічного надвиростка стегнової кістки та від nбічної міжм’язової перегородки стегна.
Прикріплення: на межі середньої і нижньої третини стегна довга головка nз’єднується з короткою головкою, утворюючи спільний сухожилок, що nприкріплюється до головки малогомілкової кістки.
Функція двоголового nм’яза стегна: розгинає стегно в кульшовому суглобі, приводить стегно, nзгинає гомілку в колінному суглобі , при зігнутому колінному суглобі обертає nгомілку назовні.
2. Півсухожилковий м’яз.
Початок: від сідничого горба і крижово–горбової зв’язки.
Прикріплення: до горбистості великогомілкової кістки і фасції гомілки n, бере участь у формуванні поверхневої гусячої лапки.
Функція: розгинає стегно, згинає гомілку, при зігнутій нижній nкінцівці в колінному суглобі обертає гомілку досередини.
3. Півперетинчастий м’яз.
Початок: від сідничого горба.
Прикріплення: на рівні задньої поверхні колінного суглоба сухожилок nпівперетинчастого м’яза потовщується і ділиться на три сухожилкових пучки nприсередній, середній та бічний; цю розгалужену сухожилкову частину називають глибокою гусячою лапкою.
Присередній сухожилковий пучок прикріплюється nдо присереднього виростка великогомілкової кістки під обхідною великогомілковою nзв’язкою.
Середній сухожилковий пучок прикріплюється до задньої nповерхні присереднього виростка великогомілкової кістки.
Бічний сухожилковий пучок продовжується в косу підколінну nзв’язку, яка вплітається у задню стінку суглобової капсули колінного суглоба.
Функція півперетинчастого nм’яза: розгинає стегно, згинає гомілку, при зігнутій в колінному суглобі nкінцівці гомілку обертає досередини; натягує задню стінку капсули колінного nсуглоба, запобігаючи її стисканню при згинанні гомілки.
До м’язів присереднього відділу стегна, nабо м’язів привідного відділу стегна, nналежать:
1. Тонкий м’яз.
Початок: від нижньої частини лобкового симфізу та від нижньої nгілки лобкової кістки.
Прикріплення: до присереднього краю горбистості великогомілкової nкістки, бере участь у формуванні поверхневої гусячої лапки.
Функція: приводить стегно, згинає гомілку з одночасним обертанням nїї досередини.
2. Гребінний м’яз.
Початок: від лобкового гребеня і верхньої гілки лобкової кістки.
Прикріплення: до гребінної лінії стегнової кістки.
Функція: приводить стегно, згинає стегно.
3. Довгий привідний м’яз.
Початок: від зовнішньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки nміж лобковим горбком і лобковим симфізом.
Прикріплення: до середньої третини присередньої губи шорсткої лініїї.
Функція: приводить і згинає стегно, обертає його назовні.
4. Короткий привідний м’яз.
Початок: від зовнішньої поверхні тіла та нижньої гілки лобкової nкістки.
Прикріплення: до верхньої третини присередньої губи шорсткої лінії nстегнової кістки.
Функція: приводить стегно, бере участь в згинанні стегна і nобертанні стегна назовні.
5. Великий привідний м’яз.
Початок: від сідничого горба і гілки сідничої кіски та нижньої nгілки лобкової кістки.
Прикріплення: до присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки та nдо привідного горбка присереднього відростка стегнової кістки.
Функція: приводить стегно, обертає стегно назовні.
6. Малий привідний м’яз є nпроксимальною частиною великого привідного м’яза з горизонтальним напрямком nм’язових волокон.
Початок: від нижньої гілки лобкової кістки.
Прикріплення: до проксимальної частини