Home » Цикл 2

Цикл 2

27 Червня, 2024

Методична вказівка

до практичних занять для студентів медичного факультету

з циклу 2. «Фізіологія крові»

ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне 6 годин)

Тема: 1. ФІЗІОЛОГІЯ ЛЕЙКОЦИТІВ (2 години).

2. ЛЕЙКОЦИТАРНА ФОРМУЛА (2 години).

3. ГРУПИ КРОВІ (2 години).

Мета: набути знань про функції лейкоцитів, механізми регуляції лейкопоезу, навчитися визначати кількість лейкоцитів у периферичній крові, навчитися підраховувати лейкоцитарну формулу та аналізувати її, набути знань про антигенні системи, їх роль і значення в фізіологічному розвитку організму, фізіологічну дію на організм перелитої крові і кровозамінників та правила їх перелвиння, навчитися визначати групи крові за стандартними сироватками, резус-фактора пробірковим методом.

Професійна орієнтація студентів: лейкоцити – клітини крові, які мають характерну структуру та складний внутрішньоклітинний метаболізм. Це високоспеціалізовані клітини, які володіють різними захисними функціями.

Кількість лейкоцитів у крові змінюється під впливом різних зовнішніх факторів, а також при різних фізіологічних станах організму (вікові зміни, вагітність, фази менструального циклу тощо) і різноманітних патологіях. Тому дослідження кількості лейкоцитів у крові – найрозповсюдженіше в лабораторній практиці.

Зміни лейкоцитарної формули супроводжують багато захворювань і нерідко є специфічними. Підрахунок лейкоцитарної формули має діагностичне значення, так як дає уяву про важкість стану, ефективність терапії.

Знання антигенних систем і вміння визначення їх є фундаментальною основною для майбутньої лікарської діяльності при вирішенні питань батьківства, донорства, судово-медичній експертизі.

1. ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТТЯ

Тема 1. ФІЗІОЛОГІЯ ЛЕЙКОЦИТІВ.

1. Фізіологічна оцінка білої крові:

а) загальні функції білокрівців;

б) кількість лейкоцитів та їх зміни;

в) лейкоцитопоез.

2. Значення лейкоцитів у забезпеченні імунітету:

а) фізіологічна роль Т-лімфоцитів;

б) функціональне значення В-лімфоцитів;

3. Система мононуклеарних фагоцитів (СМФ):

а) походження СМФ;

б) розповсюдження в організмі;

в) функції СМФ.

Тема 2. ЛЕЙКОЦИТАРНА ФОРМУЛА.

1. Загальна характеристика лейкоцитарної формули:

а) види лейкоцитів, основа їх поділу;

б) визначення поняття “лейкоцитарна формула” та її кількісне вираження;

в) індекс ядерного зсуву, його інтерпретація.

2. Функціональні особливості лейкоцитів:

а) нейтрофілів;

б) еозинофілів;

в) базофілів;

г) моноцитів.

Тема 3. ГРУПИ КРОВІ

1. Еритроцитарні групи крові:

а) визначення поняття “група крові”;

б) антигени і антитіла системи АВ0;

в) антигенний набір системи резус;

г) механізми розвитку резус-конфлікту при вагітності;

д) методи визначення груп крові в системах АВ0 і CDE за стандартними гемаглютинуючими і антирезусними сироватками і моноклональними антитілами.

2. Лейкоцитарні групи крові:

а) загальні антигени лейкоцитів;

б) антигени гранулоцитів, лімфоцитів.

3. Сироваткові групи крові:

а) імуноглобулінів;

б) альбумінів, глобулінів.

4. Переливання крові та кровозамінників:

а) проба на індивідуальну сумісність;

б) проба на резус-сумісність;

в) біологічна проба;

г) фізіологічні ефекти перелитої крові;

д) класифікація кровозаміників.

5. Склад крові новонароджених та людей похилого віку:

а) лейкоцитарний склад;

б) імуногенетичні особливості.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:

1. Як зміниться кількість лейкоцитів після прийому їжі, при вагітності, виражених емоціях? Як називається такий стан?

2. Які з перерахованих нижче клітин не відносяться до зрілих лейкоцитів?

А. Базофіл; В. Лімфоцит; С. Моноцит; D. Еозинофіл; Е. Метамієлоцит.

3. Які переваги визначення груп крові за цоліклональними антитілами порівняно з методом визначення за стандартними сироватками?

4. При обстеженні хворого була виявлена недостатня кількість імуноглобулінів. Які з перелічених клітин виробляють імуноглобуліни?

А. Плазматичні. В. Т-лімфоцити. С. Моноцити. D. Лімфобласти. E. Плазмобласти.

5. Обстежувана Ж., 25 років, звернулася до лікаря зі скаргами на погіршення зору в сутінках. Такий стан спостерігається вже 2 роки. Яка загальна кількість лейкоцитів у неї, якщо інших захворювань не виявлено?

А. 3 Г/л. В. 5 Г/л. С. 10 Г/л. D. 15 Г/л. E. 23 Г/л.

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. Зросте. Лейкоцитоз. 2. Е. 3. Швидкість виконання роботи. 4. А. 5. В

4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

А. Основні:

1. . Нормальна фізіологія /За ред. В.І. Філімонова. – К., 1994. – С. 252, 255-261, 263-276, 284-287.

2. . Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К., 1995. – С. 106-113, 126-138.

3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 444 – 464.

4. . Основи функціональної діагностики (навчальний посібник) /Вадзюк С.Н.. – Тернопіль, 2001. – С. 8-9, 30-32.

5. . Довідник основних показників життєдіяльності здорової людини /За ред. проф. С.Н.Вадзюка – Тернопіль, 1996. – С. 3-9.

6. . Лекційні матеріали.

7. Веб-сторінка університету >Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра нормальної фізіології > Медичний факультет > Цикл 2: Фізіологія крові > Фізіологія лейкоцитів. Лейкоцитарна формула. Групи крові.

8. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій > Кафедра нормальної фізіології > Медичний факультет > Цикл 2: Фізіологія крові > Фізіологія лейкоцитів. Групи крові.

В. Додаткові:

1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 212-213, 217-222, 226-229, 231-237.

2. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т. 2. – С. 431-439.

5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

– 9.00 – 12.00.

Тема: 1.

Робота 1. Підрахунок загальної кількості лейкоцитів.

Набрати в змішувач для лейкоцитів до позначки 0,5 кров і до позначки ІІ 3 % розчину оцтової кислоти, забарвленої генціанвіолетом. Частіше розведення проводять в пробірці. У суху чисту пробірку відміряти 0,4 мл 3 % розчину оцтової кислоти, забарвленої генціанвіолетом і 0,02 мл крові. Отриманою сумішшю заповнити камеру Горяєва, як при підрахунку еритроцитів.

Лейкоцити підрахувати у 100 великих квадратах, згрупованих по 4, при малому збільшенні мікроскопа, в затемненому полі зору.

Кількість лейкоцитів визначити за формулою:

х = [(А · 20) : 1600] · 4 · 10⁹, де

х – кількість лейкоцитів у 1 л крові

А – кількість лейкоцитів, підрахованих у 100 великих квадратах

20 – розведення крові

1600 – кількість малих квадратів у 100 великих.

У протоколі схематично зобразити сітку Горяєва з розміщеними над нею лейкоцитами.

У висновку вказати чи відповідає встановлена кількість лейкоцитів фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.

Тема 2. ЛЕЙКОЦИТАРНА ФОРМУЛА

Робота 1. Підрахунок лейкоцитарної формули.

У мазку крові здорової людини, під імерсійним об’єктивом знайти 100 лейкоцитів, переміщаючи поле зору зигзагоподібною лінією (лінією меандра). З отриманих результатів вивести співвідношення між окреми видами лейкоцитів і це подати у вигляді таблиці, а також схематично зобразити виявлені лейкоцити.

Одиниці

Види лейкоцитів

Нейтрофіли

Базо-філи

Еозино–

філи

Лімфо–

цити

Моно-

цити

юні

паличко–

ядерні

сегменто–

ядерні

Умовні

Абсолютні

У висновку вказати, чи відповідає лейкоцитарна формула фізіологічній нормі.

Робота 2. Визначення індексу ядерного зсуву нейтрофілів.

Індекс ядерного зсуву нейтрофілів (ІЯЗ) розрахувати за формулою:

ІЯЗ = (М + Ю + П) : С, де

М – мієлоцити; Ю – юні; П – паличкоядерні; С – сегментоядерні.

У висновку вказати, чи відповідає лейкоцитарна формула, індекс ядерного зсуву фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цих відхилень.

Тема 3. ГРУПИ КРОВІ.

Робота 1. Визначення груп крові в системі АВ0 за стандартними сироватками

На чисту білу площину, після відповідних записів склографом, нанести стандартні сироватки першої, другої і третьої груп крові двох серій. У кожну з крапель стандартної сироватки, кутом чистого предметного скла, внести в десять разів меншу кількість крові, а через 2-3 хвилини додати по одній краплі фізіологічного розчину. За появою аглютинації спостерігати протягом 5 хвилин. Встановити групу крові. У випадку четвертої групи крові, провести додаткове визначення із стандартною сироваткою цієї групи.

У протоколі схематично зобразити отримані результати.

Робота 2. Визначення груп крові в системі АВ0 за цоліклональними антитілами

Чисту білу площину склографом розділити на 2 сектори: анти-А, анти-В. Нанести у відповідний сектор по 1 краплі цоліклонів анти-А та анти-В. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові в обидві краплі цоліклонів. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.

Отримані результати зобразити схематично.

У висновку до проведених робіт вказати, до якої групи в системі АВ0 належить досліджувана кров і що лежить в основі використаних методик.

Робота 3. Визначення резус-фактора за цоліклональними антитілами

Нанести на чисту білу площину 1 краплю цоліклону анти-D. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.

Отримані результати зобразити схематично.

У висновку вказати, резус-позитивна, чи резус-негативна досліджувана кров і на чому грунтується визначення резус-фактора.

Робота 4. Визначення індивідуальної сумісності крові

У пробірку внести 1 мл крові реціпієнта і процентрифугувати для розділення плазми і клітин. Потім взяти краплю плазми і додати в 10 разів менше крові донора, змішати. Через 5 хвилин оцінити результат. Відсутність аглютинації вказує на сумісність крові донора і реціпієнта.

У висновку вказати сумісна чи несумісна крові реціпієнта з кров‘ю донора, на виявлення чого направлена дана проба.