Числівник (

Числівник n(Nomeumerāle)

 

Латинські числівники діляться на чотири розряди:

 

1. кількісні (відповідають на питання nскільки?)          –        numeralia cardinalia

2. порядкові (котрий?)                                        –        numeralia ordinalia

3. розподільні (по скільки?)                                  –        numeralia distributīva

4. числівники-прислівники (скільки nразів?)         –        numeralia adverbia

 

 

Кількісні числівники в nосновному не відмінюються. Відмінюються лише:

 

1)    unus, a, um – тільки nв однині;

2)    duо, duae, duo; tres, tria – тільки у множині;

3)    сотні (від двохсот до nдев’ятисот включно як прикметники 1 – 2 відмін);

4)    milia – тисячі (mille – не відмінюється) nяк іменники середнього роду голосного типу 3 відміни у множині.

Порядкові числівники відмінюються як прикметники I-II відмін.

 

Класифікація прикметників у звичайному nступені порівняння

 

 

 

Відмінкові nзакінчення п’яти відмін

 

 

 

 

Зразок відмінювання кількісних числівників

 

 

n

Singulāris	Plurālis
m            f           n	m                      f                      n
Nom.   unus       una     unum	duo                 duae                 duo
Gen.               u n í u s	duōrum           duārum            duōrum
Dat.                  ui	duōbus            duābus             duōbus
Acc.   unum    unam    unum	duos                duas                   duo
Abl.     uno       una        uno	duōbus             duābus             duōbus

 

 

n

Singulāris	Plurālis
m, f        n	m                      f                      n
Nom.   tres      tria              milia	ducenti          ducentae             ducenta
Gen.      t r i u m                 milium	ducentōrum    ducentārum    ducentōrum
Dat.      t r ī b u s                milĭbus	ducentis          ducentis             ducentis
Acc.    tres      tria              milia	ducentos         ducentas             ducenta
Abl.       t r ī b u s               milĭbus	ducentis           dicentis              ducentis

 

NB !  В латинській мові кількісні числівники не керують іменниками, а nузгоджуються з ними в роді ,числі і відмінку як прикметники. Наприклад: una gutta –одна крапля; duae tabullettae – дві таблетки; deсem grammăta – десять грам. Лише nчислівник milia – тисячі вимагає іменника в родовому відмінку: три nтисячі людей – tria milia hominum. В українській мові nродового відмінка вимагають всі числівники,  починаючи від п’яти.

Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку та відмінюються як nприкметники І-ІІ відмін.

 

Складні і складені числівники

 

1.     Складні nчислівники, у яких останньою цифрою є 8 або 9 (18, 19, 28, 29 та nін.) утворюються відніманням числівників 1 або 2 від nназви наступного десятка. Наприклад:

 

18 – duo – de – viginti

19 – un – de – viginti

28 – duo – de – triginta

 

2. Складені числівники від 21 до 99 передаються nдвома способами:

а) на першому місці nставиться число одиниць і до нього за допомогою сполучника –et приєднується nчисло десятків,  наприклад:

 

21 – unus et viginti

35 – quinque et ntriginta

99 – novem et nonaginta

б) спочатку ставиться nчисло десятків, потім число одиниць без сполучника:

 

21 – viginti unus

35 – triginta quinque

99 – nonaginta novem

 

3.     У nтризначних і багатозначних числах спочатку ставляться числа більшого розряду, nпотім – меншого без сполучника. Наприклад:

154 – centum quinquaginta quattuor

4. У складних порядкових числівниках усі числа виражаються порядковими числівниками, при цьому кожна складова частина набуває прикметникових закінчень і узгоджується з відповідним іменником у роді, числі та відмінку (в українській мові – тільки останнє число). Наприклад:

сорок дев’ятий – quadragesĭmus nonus

Hа запитання “в якому році?”, “на який день?” у латинській nмові вживається числівник з іменником в Abl. без nприйменника, наприклад:

                                       У 2000 році – anno bis millesĭmo.

 

Розподільні числівники і числівники–прислівники

(Numeralia distributīva et numeralia adverbia)

 

Розподільні числівники відповідають на питання по скільки?, а nчислівники –прислівники – скільки разів? Їх форми такі:

 

n

	Розподільні числівники	Числівники –прислівники
1	sínguli, síngulae, síngula (по одному, по одній, по одному)	semel (один раз)
2	bini, ae, a (по два, по дві, по два)	bis (двічі)
3	terni (trini), ae, a	ter
4	quaterni, ae, a	quater
5	quini, ae, a	quinquies
6	seni, ae, a	sexies
7	septēni, ae, a	septies
8	octōni, ae, a	octies
9	noveni, ae, a	novies
10	deni, ae, a	decies

 

Розподільні числівники вживаються тільки у множині і відмінюються за першою і другою nвідмінами. Вони узгоджуються з іменниками, як і прикметники, в роді, числі і nвідмінку.

Числівники – прислівники не відмінюються.

 

 

Римські цифри в рецептах

 

Вагова кількість в nрецептах виражається арабськими цифрами в грамах чи їх частинах і nмілілітрах(для рідин).

Кількість рідини, меншу від 1мл., виписують у краплях. nЦифрову кількість крапель у рецептах позначають римськими цифрами після nслова guttas(скорочено gtt).

Римські цифри вживаються nтакож для позначення часу у зворотах.

        per horam I – протягом години

        per horas III – протягом трьох годин

 

Позначення nмаси, об’єму, відсотків.

Проценти в рецептах

 

Процент (pro centum – на сто) – це сота частина якоїсь кількості.

Цілі числа процентів у латинській мові виражаються кількісними числівниками, nузгодженими з іменником pars або partes (частина, частини).

Прoценти, виражені десятковими дробами, позначаються порядковими числівниками nжіночого роду (узгодженими  зі словом pars, partes). Наприклад:

1%  – una pars pro centum

2% – duae partes pro centum

0.1% – decima (pars) pro centum

0.2% – duae decimae (partes) pro centum

0.5% – dimidia pro centum

0.01% – centesĭma pro centum

0.03% – tres centesĭmae pro centum

0.001% – millesĭma pro centum

0.002% – duae millesĭmae pro centum

Кількість речовин в грамах, долях грама, мілілітрах у рецептах слід записувати так:

 

n

Об’єм	Маса
1 ml – millilitrum unum 2 ml – millilitra duo 10 ml – millilitra decem 100 ml – millilitra centum 200 ml – millilitra ducenta 1 l – litrum unum D l – decalitrum , i n	1.0  – gramma unum 2.0 – grammăta duo 3.0 – grammăta tria 0.1 – decigramma unum 0.3 – decigrammăta tria 0.5 – semigramma 0.01 – centigramma unum 0.02 – centigramăta duo 0.001 – miligramma unum 0.006 – miligrammăta sex

Словотворення nза допомогою латинських числівникових префіксів

 

Деякі фармацевтичні і nботанічні терміни утворені за допомогою числівників – префіксів.

 

 

Займенник (Pronōmen)

 

Займенники в латинській мові nбувають особові, зворотний, присвійні, відносні, вказівні, заперечні, nспіввідносні, питальні.

 

Особові займенники (Pronomĭna personalia)

Особові займенники вказують на конкретну особу:

однина:       1 nособа        ego я                               2 nособа        tu ти

множина:    1 nособа        nos ми                  2 nособа        vos ви

У латинській мові особові займенники в третій особі однини і множини не nвживаються . Вони замінюються  вказівними займенниками is, ea, id – той, та,те (він, вона, воно); ille, illa, illud – той, та, nте.

 

Відмінювання особових займенників

 

Зворотній займенник (PronōmeReflexīvum)

Зворотний займенник sui себе вживається стосовно до третьої особи однини і множини. Hазивного відмінка цей займенник не має.

Nom. —-

Gen. sui  себе

Dat. sibi собі

Acc. se  себе

Abl. se  собою

Примітка. Прийменник cum (з), який вимагає Abl., nставиться після особових і зворотного займенників і пишеться з ними разом:

mecum – зі мною

tecum – з тобою

secum – з собою n(з ним, з нею, з ним)

 

Присвійні займенники (Pronomĭna possesīva)

 

Присвійні займенники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку nта  відмінюються так само, як прикметники 1 i 2 відмін:

meus, mea, meum мій, моя, моє

tuus, tua, tuum твій, твоя, твоє

suus, sua, suum свій, своя, своє

noster, nostra, nnostrum наш, наша, наше

vester, vestra, nvestrum ваш, ваша, ваше

 

 Вказівні займенники (Pronomĭna demonstratīva)

 

До вказівних займенників nналежать:

is, ea, id – той, та, те

ille, illa, illud – той, та, те

idem, eădem, idem – той nсамий, та сама, те саме

hic, haec, hoc – цей, nця, це

 

 Відносний nзайменник qui, quae, quod (який, яка, яке)

Singulāris                                          Plurālis

m             f           n                             m            f            n

Nom.  qui      quae      quod                          qui       quae       quae

Gen.               cujus                                  quōrum  quārum  quōrum

Dat.                 cui                                                   quibus

Acc.   quem   quam    quod                          quos      quas      quae

Abl.    quo      qua       quo                                       quibus

Взаємовідносні займенники (Pronomĭna ncorrelatīva)

talis,e –такий, така, таке

 

Питальні займенники (Pronomĭna ninterrogatīva)

quis? quid? – хто? що?

 

Заперечні займенники (Pronomĭna nnegatīva)

nemo, nihil – ніхто, ніщо

 

Неозначені займенники (Pronomĭna indefinīta)

quis, quid – хтось, nщось

Вирази з займенниками, що вживаються у рецептах:

 

1. Pro me (pro auctōre – для мене (для автора)

2. Per se – в чистому вигляді, хімічно чистий

3. Da (Dentur) tales doses numero… n– Видай (нехай буде видано) такі дози числом…

4. Misce, ut fiat massa npilulārum, e qua formentur pilulae numero… –Змішай, щоб nутворилась пілюльна маса, з якої зробити пілюлі числом…

5. Cui adde – до якого (до якої) додай.

 

Вправи

 

І. Перекладіть nукраїнською мовою:

1. Sapo virĭdis naut per se, aut in medicamentis adibētur. 2. Praepara injectiōnem sub ncutem pro me. 3. Recipe olei jecŏris Aselli grammăta centum. 4. Viŏla ntricŏlor, Leonūrus quinquelobātus, Menyanthes trifoliāta, nPlatanthēra bifolia, Oxycoccus quadripetālus plantae medicātae nsunt. 5. Medicamentum composĭtum plerumque quattuor ingredienta habet: nprimum remedium cardinale vel basis vocātur, secundum adiŭvans, ntertium corrĭgens, quartum constituens vocātur. 6. Recipe massae npilulārum quantum satis, ut fiant pilŭlae numĕro quadraginta. n7. Praepara pulvĕres subtilissĭmos numero duodecim. 8. Sume nguttas tinctūrae Convallariae ter pro die.

II. Перекласти nлатинською мовою:

1. Видай таких доз числом 10 в желатинових nкапсулах. 2. Візьми евкаліптової олії 5 крапель. 3. Рицинова олія в чистому nвигляді вживається як проносний засіб. 4. Повтори ліки двічi! 5. Змішай,щоб nутворилась емульсія, до якої додай десять крапель простої настойки опію. 6. nПриймай мікстуру тричі на день. 7. Настою трави деревію. 8. Додай масла nкакао 2 г. 10. Мазь тетрацикліну гідрохлориду 1% для очей. 11. Листя nтрилистника. 12. Видай сірку в чистому вигляді. 13. Випиши рецепти для мене. n14. Витяжки рідко вживаються в чистому вигляді. 15. Додай 10 частин дистильованої nводи.

ІІІ. Перекладіть рецепти:

а) українською мовою:

1.  Recipe:   Solutiōnis Riboflavīni 0,02% 10 ml.

                              Glucōsi 0,5

                              Kalii iodĭdi 0,2

                              Solutiōnis Citrāli 0,01% guttas VI

                              Da.

Signa: По 2 краплі в обидва ока.

2.  Recipe:   Iodi 0,1

                    Vaselīni 1,0

                    Benzīni 100 ml.

                    Misce. Da.

Signa:  Pro me.

3.Recipe:     Aquae bidestillātae recеnter  parātae 50 ml.

                              Sterilisētur. Detur.

                    Signētur. Для виготовлення розчину.

б) латинською мовою:

1. nВізьми:    Настою листя трилистника 10,0 : 200 мл.

                    Видай.

Познач: По 1 столовій ложці тричі на день перед їдою.

2. nВізьми:    Настою трави деревію 15,0 : 200 мл.

                    Видай.

Познач: По 1 столовій ложці тричі на день.

3.  Візьми:   Осадженої nсірки в чистому вигляді 20,0

                    Видати.

Позначити: за вказівкою лікаря.

 

Крилаті латинські вислови

 

 

 

3. Напишіть рецепти латинською мовою, випишіть:

Варіант 1.

1. 20 таблеток сульфадимезину 0,5.

2. 10 порошків, які містять по 0,1 тертої камфори, 0,25 цукру. Видати nу навоскованому папері.  

3. Лікарський жовчогінний збір, що складається з 2 г квітів nкалендули, 20 г плодів фенхелю (кропу аптечного), 10 г трави nполину, 5 г трави золототисячника, 2, 0трави чистотіла, 38, n0 трави цикорію, 10, 0 трави деревію, 5, 0 трави чебрецю, 8, n0 кореневища лепехи.

4.     40, 0 присипки nаміназолу 2 %.  

5.     300 очних плівок з nфлореналом у скляних флаконах.  

Варіант 2.

1.     Лінімент, в склад nякого входить по 10 г метилсаліцилату і хлороформу, 30 nг олії блекоти.

2.     100, 0 гранул nгліцерофосфату.  

3.     200 мл. настою з 10, 0 nлистків подорожника великого. 

4.     Мазь, яка складається nз 0,03 жовтого окису ртуті, 10,0 найкращого білого вазеліну.

5.     30 пілюль, в склад nяких входить 4, 0 густої витяжки крушини, 3, 0 порошка кореня ревеня і скільки nнеобхідно пілюльної маси.

Варіант 3.

1.     50, 0 мазі проти nвідмороження.

2.     Порошок, в склад якого nвходить по 0,3 порошку кореня ревеня і оксиду магнію, 0,015 густої витяжки nкрасавки.

3.     50 г простого nсвинцевого пластиру.

4.     5 гранул амідопірину по n0,0025.

5.     12 ампул розчину nатропіну сульфату 0,1 %.

Варіант 4.

1. Мазь, в склад якої входить: резорцину 1, 0, вазеліну 10, 0.

2.     60 пілюль, в склад nяких входить: 0,03 кристалізованого арсенату натрію; 3,0 гідрохлориду хініну; nекстракт і порошок кореня солодки скільки треба.

3.     20 ректальних свічок. nУ склад свічки входить: 0,3 еуфіліну, 3,0 масла какао.

4.     10 свічок з nгліцерином.

5.     10 порошків такого nскладу: по 0, 25 парацетамолу і ацетилсаліцилової кислоти, 0, 1 кофеїну – nбензоату натрію.

Варіант 5.

1.     20 вагінальних кульок. nУ склад кульки входить: 0,2 левоміцетину, 0,1 борної кислоти і масла какао nскільки треба.

2.     Намазаного еластичного nлипкого пластиря 10 см х 15 см.

3.     12 капсул густого nекстракту чоловічої папороті 0,5.

4.     25 драже nтифену по 0,03.

5.     0,06 миш’якової nбезводної кислоти, 6,0 лактату заліза, екстракту і порошку солодкового кореня nскільки треба, щоб утворилися пілюлі кількістю 60.

Варіант 6.

1.     20 таблеток такого nскладу: лактату кальцію і гліцерофосфату кальцію по 0,25.

2.    6 ампул розчину nтіосульфату настою 30% по 5 мл.

3.    60 пілюль, які nмістять 0,02 йоду, 0,2 йодистого калію, по 4,0 гліцерофосфату калію і пепсину, nекстракту і порошку солодки скільки треба. 

4.    20 желатинових nкапсул, які містять по 1, 0 заліза лактату і 0,1 аскорбінової кислоти. 

5.    12 ампул nатропіну сульфату 0, 1% по 1, 0.

Варіант 7.

1.     6 ампул 2% nрозчину супрастіну по 1 мл. 

2.     19 мл 0,1% нафтазину.

3.     12 желатинових капсул, nщо містять  по 0,5 густої витяжки чоловічої папороті. 

4.     200 nмл найчистішої вазелінової олії.  

5.     50, 0 стерильного nнайдрібнішого стрептоциду.

Варіант 8.

1.     6 ампул 2,5 % розчину nдипразину по 1 мл. 

2.     Краплі, в склад яких nвходять: настоянка конвалії, настоянка валеріани по 10 мл, рідка витяжка глоду n5 мл, ментол 0,05. 

3.     6 ампул 2,5 % nсуспензії триметилацетату дезоксикортикостерону по 1 мл. 

4.     Лінімент, що nскладається з хлороформу і олії соняшникової по 2 мл. 

5.     75, 0 аерозолю n”Оксикорт”. 

Варіант 9.

1.     200 мл настою з 20, 0 трави водяного nперцю. 

2.      20 таблеток тавегілу по 0,001.

3.     40 пілюль, в склад nяких входить 3, 0 очищеної терпентинної олії і скільки необхідно пілюльної nмаси.

4.     Мікстуру такого складу:  0, n1 кодеїну, 150 мл настою коріння алтеї, 2 мл нашатирно – ганусових крапель і 10 nмл цукрового сиропу.

5.      50 драже nбромгексину по 0,004.

Варіант 10.

1.     30 желатинових капсул хлориду амонію по n0,5.

2.     10 свічок з іхтіолом nпо 0,2.

3.      10,0 очної nтетрациклінової мазі 1%.

4.     30 порошків, в склад nяких входить 0,002 платифіліну гідротартрату, 0,02 папаверину гідрохлориду, 0,1 nновокаїну, по 0,5 натрію гідрокарбонату і магнію оксиду.

5.      100 таблеток nантиструміну

Варіант 11.

1.     40 порошків, які nмістять по 0,05 дімедролу, по 0,03 ефедрину гідрохлориду і папаверину nгідрохлориду, еуфілліну 0,15 і цукру 0,2.

2.     10 ампул спленіну по 1мл.

3.     Найдрібніший порошок, nякий містить паленого галуна і тальку по 50,0.

4.     30 драже, до складу nяких входять: 0,02 йоду, 0,2 калію йодиду, 0,4 фенобарбіталу,  1,0 nпорошку листя наперстянки, 4,0 екстракту валеріани і скільки потрібно екстракту nі порошку солодки.

5.     6 таблеток, кожна nтакого складу: кодеїну, натрію гідрокарбонату і терпінгідрату по 0,25.

Варіант 12.

1.     30 желатинових капсул , у кожній по 5 мл nриб’ячого жиру.

2.     12 порошків, які nмістять по 0,25 парацетамолу і ацетилсаліцилової кислоти, 0,1 кофеїну.

3.     Заспокійливий збір, до nскладу якого входять 10,0 кореневища з корінням валеріани, по 20,0 листя м‘яти nперцевої і листя трилисника водяного, 10,0 шишок хмелю.

4.     4 мл густого екстракту nпапороті чоловічої, 1,0 натрію гідрокарбонату, 50 мл м‘ятної води.

5.      Протиастматичну мікстуру n(мікстуру Траскова) 100,0.

 Варіант 13.

1.     Очні краплі n(стериліувати!) такого складу: 0,02 димедролу, 0,2 борної кислоти, 10 мл nочищеної води.

2.     100,0 грудного збору.

3.      100,0 гіркого nапетитного збору, який містить 80,0 трави полину і 20,0 трави тисячолистника.

4.     Дрібний порошок, до nскладу якого входить 0, 05 етакридину лактату і 0,15 цукру.

5.      6 доз по 1 мл. n1% розчину дімедролу.

Варіант 14.

1.      5 мл. простої nнастоянки опіуму.

2.      Мазь такого nскладу: 1,5 осадженої сірки, 1,0 іхтіолу, 30,0 вазеліну.

3.      20 таблеток nампіциліну по 0,25.

4.      Найдрібніший nпорошок такого складу: еритроміцину 250 000 ОД, левоміцитину 1,5, стрептоциду n2,5.

5.      Порошок, який nмістить відновленого заліза 0,5 і аскорбінової кислоти 0,1.

Варіант 15.

1.     6 порошків такого nскладу: 0, 0005 атропіну сульфату і 0, 3 цукру.

2.     30 пілюль, які містять nпо 3 г березового дьогтю і пшеничного борошна.

3.     Лінімент для втирання nв суглоби рук, в склад якого входить 0,3 новокаїну, по 10, 0 хлороформу і олії nблекоти, 10 мл нашатирного спирту.

4.     20 мл. 5% розчину nпіридоксину гідрохлориду.

5.     Ізотонічний розчин, nякий складається з 0, 1 хініну гідрохлориду, 10 мл води для ін’єкцій і скільки nпотрібно хлориду натрію.

Варіант 16

1.     12 порошків, у склад nяких входить 0, 03 сухої витяжки красавки і 0, 02 молочного цукру.

2.     Лінімент, що містить nпо 15, 0 дерматолу, метилсаліцилату і лляної олії.

3.     12 ампул 3% спиртового nрозчину йоду по 2 мл.

4.     Розчин, який nскладається з 35, 0 ефіру для наркозу, 0, 5 гідрохлориду хініну, 3 мл. 95% nетилового спирту і до 60, 0 персикової олії.

5.     Водний розчин, в склад nякого входить 6, 0 броміду калію, 0, 18 кодеїну фосфату і до 180, 0 очищеної nводи.

Варіант 17

1.     Лінімент, що містить скипидару nі хлороформу по 10, 0, леткого лініменту до 60, 0.

2.     Розчин, який nскладається з 0,12 кодеїну фосфату, 6,0 натрію броміду, настою трави горицвіту nвесняного з 6, 0 на 180, 0.

3.     10 порошків, до складу nяких входить 0,1 кофеїну-натрію бензоату, 0,05 порошку листків наперстянки, 0,2 nцукру.

4.     Збір, який складається nз 25 г листків перцевої м’яти, 25 г плодів чебрецю, 25 nг плодів кропу, 25 г квітів ромашки.

5.     Мазь, до складу якої nвходить по 10,0 осадженої сірки і дьогтю берези, по 2,5  оксиду цинку nі крохмалу пшениці, 20, 0 вазеліну.

Варіант 18.

1.     Мазь, до складу якої nвходить: 7,7 настоянки перцю, 0,32 мурашиної кислоти, 1,4 нашатирного спирту, n6,4 камфорної олії, по 9,8 рицинової олії, безводного ланоліну і свинячого nжиру, до 100, 0 жовтого вазеліну.

2.     Розчин такого складу: n15, 0 настоянки пустирника, 5, 0 блювотного горіха.

3.     12 свічок, до яких nвходить: 0,1 іхтіолу, 0,015 екстракту опію, 0,2 олії какао.

4.     Збір, що складається з n20, 0 плодів малини і 20, 0 плодів мати-мачухи, 10, 0 материнки.

5.     50 желатинових капсул, nдо складу яких входить: 0,5 відновленого заліза, 0,1 аскорбінової кислоти.

Варіант 19.

1.     12 порошків, які nскладаються з 0,1 сухого екстракту алое, 0,3 порошку коренів ревеню.

2.     Розчин, до складу nякого входять 10,0 з 150,0 відвару кори дуба, 2,0 г паленого галуна, n15, 0 гліцерину.

3.     Збір, що складається з nлистків перцевої м’яти, квітів бузини, квітів липи по 10, 0.

4.     6 крохмальних капсул, nдо яких входять 0,03 синьки, 0,3 саліцилату натрію.

5.     Пасту такого складу: n0,4 саліцилової кислоти, по 5,0 оксиду цинку і крохмалу, 10, 0 жовтого nвазеліну.

Варіант 20.

1.     Порошок, до складу nякого входить: по 16,0 листків дурману і листків блекоти, 1,5 нітрату натрію.

2.     Лінімент такого nскладу: по 30,0 олії блекоти, нашатирного спирту і метилсаліцилату.

3.     Розчин, який nскладається з 10, 0 настоянки перцю, по 100,0 нафталану і 96% етилового спирту.

4.     20 кульок, до складу nяких входять: 0,2 левоміцетину, 0,1 борної кислоти, скільки треба масла какао.

5.     20 таблеток пенталгіну nпо 0,3.

Варіант 21.

1.     50, 0 етилового спирту n96%.

2.     40 порошків такого nскладу: 0,05 дімедролу, по 0,03 папаверину гідроххлориду і ефедрину nгідрохлориду, 0, 15 еуфіліну, 0,2 цукру.

3.     20 таблеток седуксену nпо 0,005

4.     Мікстуру, що nскладається з 100 мл. 1%  розчину броміду натрію, 1,0 кофеїну-натрію nбензоату, по 10,0 настоянки валеріани і простого сиропу.

5.     20 мл. 1% розчину nатропіну сульфату.

Варіант 22.

1.     30 таблеток n„Тепафілін” по 0,03.

2.     20 порошків такого nскладу: 0,01 морфіну гідрохлориду, 0,03 папаверину гідрохлориду, 0,05 nдімедролу, 0,2 цукру.

3.     Мікстуру, у склад якої nвходить: 0,3 кодеїну фосфату, відвару кореня алтеї з 10,0 на 200 мл., по 4,0 nнатрію гідрокарбонату і натрію бензоату, 2,0 нашатирно-ганусових крапель.

4.     20 таблеток nметилтестостерону по 0,005

5.     Мазь, в яку входить n40,0 нафталану, по 15, 0 осадженої сірки і дьогтю, 30,0 зеленого мила.

Варіант 23.

1.     Мазь, в яку входить n100,0 5% резорцинової мазі, 0,5 дімедролу, 5,0 настоянки конвалії.

2.     Мікстуру, у склад якої nвходить настоянка трави пустирника з 15,0 на 200 мл, 2,0 фенобарбіталу, 3,0 nброміду натрію.

3.     10 Свічок такого nскладу: 0,5 анальгіну, по 0,3 анестезину і новокаїну, 0,01 витяжки беладонни, n2,0 олії какао.

4.     200 мл. настою nз 10 г листків подорожника великого.

5.     10 таблеток такого nскладу:  по 0,25 гексаметилентетраміну і фенілсаліцилату.

Варіант 24.

1.     Мазь, яка складається nз ксероформу, осадженої сірки і рицинової олії по 10,0, вазеліну до 100,0.

2.     Мікстуру, в яку nвходить 180 мл настою з 10, 0 листків ведмежих вушок і 8,0 nгексаметилентетраміну.

3.     20 порошків такого складу: n0,05 нікотинової кислоти, по 0,03 рибофлавіну, тіаміну броміду і фолієвої nкислоти, 0,5 глюкози.

4.     20 ml 0 2% олійного розчину nфенілсаліцилату.

5.     Збір з 50,0 листя nсени, 15,0 плодів кропу, 25,0 квіток липи.

Варіант 25.

1.     Очні краплі, в склад nяких входить 10 мл 0,02% розчину рибофлавіну, 0,5 глюкози, 0,2 калію йодиду, 6 nкрапель 0,01 % розчину цитралу.

2.     20 порошків такого nскладу: 0,1 етаміналу натрієвої солі, 0,03 дімедролу, 0,02 ефедрину nгідрохлориду.

3.     Очні краплі, які складаються nз 20 крапель 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду.

4.     30, 0 штучної nкарловарської солі.

5.     Збір з кореня nалтеї  і кореня солодки по 20,0, плодів кропу 10,0.

Варіант 26.

1.     Мікстуру, в склад якої nвходить 0,1 кодеїну, 150 мл настою кореня алтеї, 2 мл нашатирно-ганусових nкрапель, 10 мл цукрового сиропу.

2.      6 желатинових nкапсул такого складу: 0,05 лактату етакридину і 0,15 цукру.

3.     10 пілюль з 5,0 сухого nекстракту крушини, 3,0 порошку кореня ревеня і скільки треба пілюльної маси.

4.     12 таблеток по 0,25 nацетилсаліцилової кислоти і фенацетину.

5.     5 порошків, які nскладаються з барбамілу і бромізовалу по 0, 2, амідопірину по 0, 25.

Варіант 27.

1.     Спиртовий розчин, в nсклад якого входять 10,0 йоформу, 45 мл гліцерину, 50 мл 95% етилового спирту.

2.     Мікстуру з настою nалтеї і весняного горицвіту по 6,0, 5 мл грудного еліксиру, 3 мл nнашатирно-ганусових крапель, 3,0 гідрокарбонату натрію.

3.     30 порошків такого nскладу: 0,002 платифіліну гідротартрату, 0,02 папаверину гідрохлориду, 0,1 nновокаїну, по 0,5 натрію гідрокарбонату і магнію оксиду.

4.     Збір з 80,0 трави nзвіробою, по 20,0 кореня валеріани і листя перцевої м’яти, 15,0 листя кропиви, n20,0 квітів ромашки.

5.     Пасту, яка складається nз 2, 5 окису цинку, 10, 0 пшеничного крохмалю, 4, 0 іхтіолу і 16,0 нафталану.

Варіант 28.

1.     Порошок, який nскладається з білої глини і крохмалю по 0,1, тальку 5,0.

2.     Мікстуру такого nскладу: настоянки красавки 5 мл, кордіаміну, настоянки собачої кропиви і nнастоянки конвалії по 10 мл, калію броміду 3,0, валідолу 2,0, води очищеної 5 nмл.

3.     Розчин для інгаляцій, nу який входить 3,0 камфори, 0,2 ментолу, 10,0 вазелінового масла і 10 крапель nевкаліптової олії.

4.     Протиотрути при nотруєнні металами 100, 0

5.     Сиропу алої з залізом n100 мл.

Варіант 29.

1.     30 порошків такого nскладу: фітину і кальцію гліцерофосфату по 0,2, кальцію лактату 0,3.

2.     Присипку, яка nскладається з 10,0 цинку оксиду, 40,0 тальку.

3.     Заспокійливий засіб, nдо складу якого входять 10,0 кореневища з корінням валеріани, по 20,0 листя nм’яти перцевої і листя трилисника водяного, 10,0 шишок хмелю.

4.     Мікстуру, яка містить n10,0 натрію тіосульфату, до 100 мл. очищеної води.

5.     4 мл густого екстракту nпапороті чоловічої, 1,0 натрію гідрокарбонату, 50 мл м’ятної води.

Варіант 30.

1.      12 порошків, які nмістять по 0,25 парацетамолу і ацетилсаліцилової кислоти, 0,1 кофеїну-бензонату nнатрію.

2.      Порошок, який nмістить 1,0 заліза лактату, 0,1 аскорбінової кислоти. Видати в желатинових nкапсулах 12 доз.

3.      Грудний nзбір N3, до складу якого входить подрібнений корінь солодки та подрібнений корінь nалтеї по 28,0 листя шавлії, плоди анісу, подрібнені бруньки сосни по 14,0.

4.      Очні краплі n(стерилізувати): 0,02 димедролу, 0,2 борної кислоти, 10 мл очищеної води.

5.      260 мл сиропу з nплодів шипшини.

 

 

Клінічна термінологія

 

Diagnōsis certa ullae therapiae fundamentum

Точний діагноз – основа всякого лікування

 

ВСТУП

Наукова термінологія відображає nпевні поняття в системі найменувань, які застосовуються в конкретній науці. У nцьому полягає її важливе значення для будь-якої галузі знань, і, особливо, для nмедицини. Багатогранність медичної науки породжує велику кількість термінів і nвимагає орфографічної грамотності. З огляду на те, що саме терміносистеми nскладають основу професійної підготовки лікаря, метою курсу латинської мови в nмедичному вузі є його термінологічна спрямованість. Термінологічна підготовка nфахівців-медиків спрямована не лише на розвиток умінь розуміння термінів, а й nграмотне використання їх у практичній і науковій діяльності.

Сучасна клінічна nтермінологія, як і всі інші, формувалася протягом багатьох епох, nвдосконалюючись у всіх своїх компонентах. Вона є однією з найскладніших nпідсистем медичної термінології, яка охоплює як назви хвороб і патологічних nстанів, так і способів обстеження та лікування, назви операцій тощо. Значна її nчастина успадкована ще від стародавніх греків. У клінічній термінології nпереважає лексика грецької мови, хоча в сучасному її складі nзустрічаються латинські слова та слова, запозичені з сучасних мов.

 

§ 1. СТРУКТУРА КЛІНІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Більшість клінічних термінів, які означають назви захворювань, патологічних nстанів, способів лікування тощо, є складними словами, утвореними шляхом nсполучення кількох компонентів (коренів, префіксів, суфіксів, nтерміноелементів), в основному грецького походження.

Серед клінічних термінів розрізняють однослівні, які nздебільшого  зберегли своє значенння з класичних мов, напр.: грецькі asthma, ascītes, anamnēsis,diagnōsis, emphysēma або nлатинські abscessus, rabies, ulcus, scabies, pulsus та ін. nОднак, у сучасній клінічній термінології є цілий ряд термінів, які набули іншого nзначення в порівнянні з тим, яке вони мали в класичних мовах. Наприклад, nлат. lens і грецьк. phakos в nкласичних мовах означали сочевиця, а пізніше наукова термінологія nвикористала ці слова для позначення кришталика, який за формою подібний до nсочевичного зерна. У стародавній медицині деякі терміни вживалися в іншому nзначенні, ніж в сучасній. Так, словом typhos (чад, nдим) грецькі лікарі називали будь-який гострий гарячковий стан, що nсупроводжувався затьмаренням свідомості. У сучасній медицині слово тиф служить nскладовою частиною термінів, що означають деякі інфекційні хвороби, для яких nхарактерна наявність тифозного стану.

До іншої групи однослівних клінічних термінів, що складають переважну nбільшість в клінічній термінології, належать похідні і складні терміни, nутворені шляхом сполучення декількох словотворчих елементів.

 

§ 2. CКЛАДНІ ОДНОСЛІВНІ КЛІНІЧНІ ТЕРМІНИ

При утворенні клінічних термінів використовуються, як правило, основи nіменників грецького, рідше латинського або латинського і грецького походження, nякі знаходять шляхом відкидання закінчення від родового відмінка однини, nнапр., haema, haemat-os – кров (основа haemat-).

Однак бувають випадки, коли при утворенні клінічних термінів вживається не nсправжня основа грецького іменника, а так звана основа називного відмінка, nнапр., haem-o-globīnum – гемоглобін; haem–ophthalmus – nкрововилив в око.

Двослівні та багатослівні клінічні терміни nза своєю структурою подібні до анатомо-гістологічних і так само, як і вони, nутворюються згідно з правилами латинської граматики.

Отже, щоб краще розуміти значення медичних термінів, правильно і nусвідомлено користуватися ними, треба знати принципи їх утворення, паралельно з nлатинськими словами вивчати їх грецькі еквіваленти, а також кінцеві nтерміноелементи.

 

Клінічна термінологія nохоплює назви хвороб, патoлогічних процесів, способи обстеження і лікування тощо. Базою для утворення nклінічних термінів служать, в основному, слова грецької мови, рідше – nлатинської і запозичені з інших мов.

Одним з основних способів nутворення клінічних термінів є спосіб афіксації, який полягає в nпиєднанні до кореня або основи слова відповідного суфікса або префікаса. nТерміни, утворенні таким способом, називаються похідними. nНаприклад: gastr-ītis  – запалення шлунка (gaster, gastros – шлунок); a –  sthenia – безсилля (sthenia – сила).

Більш поширеним способом nутворення клінічних термінів є спосіб сполучення двох і більше основ іменників nгрецького, рідше латинського походження.Такі компоненти складного слова, що мають nстабільне значення і утворюють декілька термінів одного смислового ряду nназиваються терміноелементами.  За положенням в терміні nвони бувають початкові (стоять на початку слова), проміжні (всередині nслова), кінцеві (вкінці слова). Один і той же елемент може nбути як початковим, так і кінцевим.

Терміноелементи nпоєднуються між собою безпосередньо або за допомогою єднальних голосних. nСполучний голосний використовується в тому випадку, коли другий терміноелемент nпочинається з приголосного (при поєднанні грецьких словотворчих елементів n-  –о-, латинських  –і-  або  –о-).

Наприклад: haem – o– philia – кровоточивість, схильність до кровотеч.

 

 

Найпоширеніші nлатинсько-грецькі

словотвірні nтерміноелементи

 

 

Основні кінцеві nтерміноелементи іменників

 

– aemia, ae f         – стан nкрові          

– aesthesia, ae f    – чутливість

– algesia, ae f        – больове відчуття

– algia, ae f           – біль nбез органічної причини

– dermia, ae f       – стан шкіри

– ectasia, ae f        – розширення органа

– ectomia, ae f      – вирізання, відсікання

– ergia, ae f;                   – діяльність, nдія

– urgia, ae f          

– genesis, is f         – виникнення, nпоходження

– graphia, ae f      – опис

– logia, ae f            – вчення

– lysis, is f              – розкладання, nрозпад

– mania, ae f         – хвороблива схильність, пристрасть

– mycōsis, ae f      – nгрибкове захворювання

– necrōsis, is f       – некроз, відмирання тканин, nорганів

– odynia, ae f        – біль nбез органічної причини

– ōma, ătis n         – пухлина

– opsia, ae f           – зір

– pathia, ae f         – захворювання, хворобливий стан

– philia, ae f           – схильність

– phobia, ae f        – боязнь, nстрах

– penia, ae f                    – недостача

– pexia, ae f           – прикріплення

– plegia, ae f         – параліч

– ptōsis, is f           – nопущення

– rrhagia, ae f       – кровотеча

– rrhaphia, ae f    – накладання шва, зашивання

– rrhoea, ae f        – виділення секрету

– sclerōsis, is f       – патолопчне затвердіння nтканин або органу

– scopia, ae f         – огляд, обстеження органів спеціальни­ми інструментами

– spasmus, і m      – спазм

– sthenia, cie f       – сила

– stenōsis, is f        – стеноз (звуження)

– stomia, ae f        – виведення штучного nотвору, свища, фістули

– therapia, ae f     – лікування

– tomia, ae f                    – оперативний nрозтин

– tonia, ae f           – тонус, nнапруження, тиск

– trophia, ae f       – живлення

– uria, ae f            – стан nсечі

 

Найуживаніші суфікси в nклінічній термінології

 

-ītis, itĭdis f запалення                                        nephrītis, itĭdis f

                                                                            hepatitis, itĭdis f

–ōsis, is f  перевищення норми, nзахворю-         arthrōsis, is f

                вання nнезапального характеру

–iăsis, is f хвороба nнезапального характеру,      elephanthiăsis, is f

–ōmа, ătis n пухлина                                          lipōma, ătis n

–īsmus, і m хвороба, отруєння                          alcoholīsmus, i m

 

Латинсько-грецькі дублети nіменників п’яти відмін

 

 

 

 

Вправи

 

І. Поясніть значення префіксів, nперекладіть терміни:

 

Anaemia, dystrophia, hyperglycaemia, nregenеratio, hypertrophia, aphagia, dystonia, antidŏtum, pertussis, ntransplantatio, epidermis, anuria, hemialgia, symbiosis, anaesthesia, dyskinesia, nectopia, antipyretĭcus, prognōsis, hypotonia, dysuria, nhyperglycaemia, encephalītis.

II. Утворіть терміни – назви хвороб із nсуфіксами –ōma, ītis, ōsis, iăsis, īsmus від таких nіменників:

 

вена, око, м’яз, шлунок, ніс, палець, головний мозок, нерв, пряма кишка, nсерце, рот, кістка, вухо, шкіра, зуб, судина, кров.

 

ІІІ. Виділіть nтерміноелементи, поясніть їх значення, перекладіть терміни українською мовою:

 

Adenotomia, cholecystectasia, uraemia, cystoplegia, atrophia, anaesthesiologia, phytotherapia, bronchoscopia, hydrophobia, gastrorrhaphia, toxaemia, hypertrophia, proctorrhagia,anuria, haematuria, hyperglykaemia, hypoxia, leukaemia, lipaemia, oliguria, pyaemia, haematoma, nephrītis, histologia, anaesthesia, gerontologia, glykaemia, nephropexia,heliotherapia, zoologia, stomatomycōsis, spasmophilia, otorrhoea, phleborrhaphia, dysurgia, haemophilia, neuralgia, osteodystrophia, antipyretĭcus, gastrospasmus.

 

ІV. Запишіть терміни nлатинською мовою, підкресліть грецькі терміноелементи:

 

Аденектомія, поліурія, міома, гіпертонія, nполіартрит, геміальгія, фармакологія, гемoліз, гематома, неврастенія, nендокардит, токсемія, уремія, геморагія, кардіоплегія, бронхіт, біопсія, nгастроскопія, спазмофілія, гістолог, патологія, риноскопія, некрофобія, nлейкоцит, ангіографія, анемія, астенія, нефрит, дистонія, холецистектазія.

 

V. Перекладіть терміни та поясніть їх nбудову

 

Оперативний розтин шлунка; лікування nліками; водобоязнь; захворювання шлунка; лікування теплом; запис дослідження nроботи сердця; наука про пухлини; шлункова кровотеча; малокрів’я; відсутність nбольової чутливості; запалення жовчного міхура; відсутність сечі; порушення nживлення тканин; пониження тиску; киснева недостатність; наявність гною в сечі; nзбільшення вмісту цукру в крові; пухлина печінки; розм’якшення кістки; ниркова nкровотеча; запалення шкіри; наука, яка вивчає явища старіння організму.

 

VІ. Утворіть терміни із заданим значенням:

1.     Gaster, gastr – (шлунок)

Видалення шлунка, шлункова кровотеча, nоперативне прикріплення шлунка, запалення шлунка.

2.     Mys, my – (м’яз)

Вчення про м’язи, м’язевий біль, спазм м’яза, дистрофія м’яза.

3.     Hydor, hydr – (вода)

Водобоязнь, виділення води, водолікування, розріджування крові.

4.     Nephros, nephr – (нирка)

Видалення нирки, фіксація нирки, ниркова nкровотеча, запалення нирки, опущення нирки.

5.     Haem, haem – (кров)

Схильність до кровотеч, кровотеча, страх nкрові, захворювання крові

 

VII. Утворіть терміни, поясніть їх nзначення:

          Ліки

          рослина

вода                        …(o)therapia

повітря

тепло

 

нерв

шлунок

печінка

вухо                          …algia, nodynia

зуб                                 

голова                           

нирка

м’яз

сечовий міхур

 

нирка

шлунок

рот

пряма nкишка            …(o)rrhagia

легеня

бронх

вена

         

КЛІНІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

 

І.  Перекладіть латинською мовою nклінічні  терміни:

1.

запалення ниркової миски

короткопалість рук або ніг

кров у сечі

надмірне виділення поту

зміщення внутрішніх органів униз порівняно nз їх нормальним положенням

2.

операція на оці

огляд вуха

сповільнене серцебиття

виділення гною з сечею

нирковокам’яна хвороба

3.

запалення мозкової оболонки

короткоголовість

пухлина вуха

опущення нирки

метод лікування загальним або місцевим nдозованим сонячним опроміненням

4.

боязнь отруєння

видалення молочної залози

змертвіння кісток

бачення предметів у зменшеному вигляді

зубна пухлина

5.

видалення матки

розтин шлунка

боязнь певного місця в приміщенні

опущення селезінки

камінь в просвіті вени

6.

пластичне відновлення носа

маткова кровотеча

біль яєчника

бачення предметів у жовтому кольорі

захворювання нігтів

7.

видалення щитовидної залози

запалення вуха

захворювання м’язів

опущення селезінки

пом’якшення кістки

8.

патологічне збільшення губ

відчуття болю в усьому тілі

спазм сліпої кишки

сповільнений ритм серцевих скорочень

боязнь незнайомих людей

9

біль у стопі

вирізання губи

загальна назва хвороб суглобів

загальне захворювання ниркової миски

відсутність апетиту

10.

артроз колінного суглоба

розлад смаку

обстеження ока

усунення патологічної рухливості селезінки nшляхом підшивання її до діафрагми

постійність температури

11.

підвищений вміст цукру в крові порівняно з nнормою

вирізання змертвілих тканин

запалення суглобів

захворювання серця

параліч обличчя

12.

розлад смаку

боязнь пологів

носова кровотеча

відсутність пульсу

печія

13.

захворювання вуха

розлад травлення

пересадка тканини або органів від однієї nлюдини до іншої

боязнь болю

запалення яєчників

14.

кишковий конкремент

видалення шитоподібної залози

крововилив в очне яблуко

порушення ходи, при якому ноги nпереставляються маленькими крочками:

зменшення добової кількості сечі

15.

захворювання шлунка

розтин вуха

запалення ока

зрощення пальців

пупкова кровотеча

16.

розмякшення мязів

взяття шматочка ураженої тканини з діагностичною метою

зшивання стінок матки при її розриві

розширення сліпої кишки

виділення з прямої кишки

17.

обстеження вуха

безсилля

розтин хребця

вчення про причини захворювання

параліч повіки

18.

тепловий удар

боязнь червоного кольору

розлад функції ковтання

вчення про хвороби

запалення яєчників

19.

сечовий конкремент

патологічне збільшення губ

зменшена загальна кількість крові

відчуття болю в усьому тілі

сухість склер ока

20.

боязнь висоти

сечокрів’я

зашивання повіки

часткова або повна відсутність обличчя

камінь у просвіті вени:

21.

наявність токсинів у крові

вимірювання гостроти слуху

мимовільне витікання молока з молочних залоз

нав’язливий страх смерті

розрив вени

22.

відсутність апетиту

підвищений вміст жовчі в крові

розтин сухожилка

видалення легень

виділення жирів з сечею

23.

розлад смаку

лікування, що базується на застосуванні низьких температур

відсутність обличчя

зубний камінь

розм’якшення хряща

24.

захворювання молочної залози

лікування сном

розлад функції ковтання

розсікання каменя збільшене виділення сечісльозотеча

параліч сечового міхура

25.

виведення штучного отвору сечового міхура

спазми прямої кишки

відчуття болю в усьому тілі

зменшена загальна кількість крові

нав’язливий потяг до нового

26.

потяг до запійного пияцтва

порушення зору, при якому всі предмети nсприймаються в жовтому кольорі

зародок нерва

розширення сліпої кишки

зашивання вени

27.

спрямований проти причини захворювання

зашивання стінок матки маикова кровотеча nрозтин плода тепловий удар

розтин легені

грибкове захворювання нігтів

жирова пухлина відкладення вугільного пилу nв органах

28.

розм’якшення хряща

пришвидшене серцебиття

опущення шлунка

грибкове захворювання вуха

підвищена реактивність організму

29.

сповільнене дихання

запалення всіх тканин суглоба

відсутність пульсу

пупкова грижа

схильність до кровотеч

30.

понижена чутливість

зменшення добової кількості сечі

наука про захворювання в старечому віці і nспособи їх лікування

розщеплення губи

захворювання шкіри

 

ІІ.  Перекладіть українською nмовою клінічні терміни:

1.

uraemia

hyperhidrosis

omphalotomia

urinotherapia

otitis

2.

trichatrophia

dysphagia

enterorrhaphia

bradypnoë

hypasthenia

3.

omphalocele

nephritis

haemotherapia

hysterorrhagia

gastrotomia

4.

bradycardia

splanchnoptosis

pyuria

cardiosclerosis

glycogeusia

5.

gastropathia

dermatoma

haematuria

hysteroma

brachycephalia

6.

nephroptosis

pyorrhoea

splanchnopexia

acusometria

brachydactylia

7.

toxaemia

bradycardia

odontoma

cephalalgia

leucopenia

8.

xanthopsia

bradypnoe

gastroptosis

isomorphus

osteonecrosis

9.

odontorrhagia

tachycardia

uraemia

urinotherapia

splanchnoptōsis

10.

splenopexia

gastrorrhagia

anthropophobia

cholaemia

tenotomia

11.

splenorrhaphia

zoophobia

nephrolithiasis

homogenes

rhinoplastica

12.

cheiloplastica

tachycardia

colopexia

haemotherapia

thyroidectomia

13.

thanatophobia

nephropexia

splenoscopia

haemophthalmus

proctorrhagia

14.

lithotomia

phleborrhagia

hydrophobia

encephalomalacia

typhlectasia

15.

proctospasmus

neuroblastus

nephroptosis

dysosmia

homoplastica

16.

laparometria

phlebogramma

megalomania

ophthalmomegalia

micropsia

17.

melanuria

orthopaedia

nephropexia

cheiloplastica

heliotherapia

18.

colospasmus

topophobia

dysuria

osteotomia

brachydactylia

19.

nephroscopia

hydrotherapia

uraemia

cephalocele

laparotomia

20.

anthropometria

isotonia

panarthritis

oliguria

bradycardia

21.

xenoplastica

pyonephritis

dyscholia

laparoscopia

phlebectasia

22.

nephropathia

phlebolithus

osteomalacia

gnathoschisis

keratorrhaphia

23.

nephroptosis

isothermia

panophthalmitis

brachybasia

xenoplastica

24.

oligosialia

pyromania

onycholysis

arthroplastica

osteonecrosis

25.

polyuria

lithectomia

phleborrhaphia

cardiophobia

osteonecrosis

26.

hemiplegia

tachypnoe

splenomegalia

tenorrhaphia

otorrhoea

27.

nephrotomia

laparotomia

topophobia

typhlospasmus

syndactylia

28.

hyperglykaemia

polydactylia

isomorphus

arthroplastica

xanthopsia

29.

osteonecrosis

glycogenesis

panotitis

dysgeusia

tachycardia

30.

dysphagia

tachypnoe

geriatria

melanuria

omphalotomia

 

ДОДАТКИ

 

Лексичний мінімум

(minimum minimorum)

І відміна іменників

officina, ae f – nаптека                                            tabuletta, ae f  – таблетка

olla, ae f –  баночка                                               scatula, nae f  – коробочка

lagena, ae f –  пляшечка                                        herba, ae f  – трава

tuba, ae f –  трубка, nтуба                                       bacca, ae f  – ягода

ampulla, ae f –  ампула                                          capsula,ae f  – nкапсула

aqua, ae f –  вода                                                    axungia,ae f  – жир

membranula, ae f –  плівка                                     gutta,ae, f  – крапля

lamella, ae f –  плівка                                             gelatina,ae nf  -желатин

farina, ae f – борошно

Рослини:

Tilia, ae f –  липа                                                   Amygdala, ae f – мигдаль

Thea, ae f –  чай                                                     Chamomilla, ae f – ромашка

Convallaria, ae f –  конвалія                                  Frangula, ae f – крушина

Valeriana, ae f –  валеріана                                    Belladonna, ae f – красавка

Menthа, ae f –  м”ята                                              Ephedra, ae f – хвойник

Oryza, ae f –  рис                                                    Aloë, es f – алое

Betula, ae f –  береза                                               Hippophaë, es f – обліпиха

Glycyrrhiza, ae f –  солодка nчи                               Kalanchoë, es f – каланхое

Liquiritia, ae f –    локриця                                     Schizandra, ae f – лимонник

Althaea, ae f –  алтея                                               Calendula, ae f – нагідки

Salvia, ae f –  шавлія                                               Oliva, ae f –  маслина

 

ІІ відміна іменників

acidum, і n –  кислота                                              infusum, і n –  настій

amylum, і n –  крохмаль                                          suppositorium, і n – свічка

antidotum, і n –  протиотрута                                  granulum, і n – гранула

antidotum metallorum – протиотрута nпри              unguentum, і n – мазь

отруєнні nметалами                                                  globulus, і m – кулька

bolus, і f –  глина                                                      emulsum, і n – емульсія

sirupus, і m –  сироп                                                 bacillus, і m – паличка, бацила

sirupus(i) Sacchari –  цукровий  сироп                   extractum, і n – екстракт

succus, і m – nсік                                                       decoctum, і n – відвар

venenum, і n –  отрута                                             folium,і n – листок

vitrum, і n –  склянка                                               remedium,і n – лікарський засіб

oleum, і n –  масло, nолія                                          Saccharum, i n  – цукор

Рослини

Anisum, і, n – nаніс                                             Chelidonium, іі, n – чистотіл

Ricinus, і, m – nрицина                                       Humulus(i)  lupulus(i) – хміль

Pinus, і, f – nсосна                                                Crataegus, і, f – глід

Helianthus, і, m –  соняшник                             Foeniculum, і, n – кріп

Hypericum, і, n –  звіробій                                 Serpyllum, і, n – чебрець боровий

Rheum, і, n –  ревінь                                          Millefolium, іі, n – деревій

Rubus(i) idaeus(i) – nмалина                                Eucalyptus, і, f – евкаліпт

Strychnos, і, f – nчилібуха                                  Juniperus, і, f – ялівець

Absinthium, і, n – полин nгіркий                       Viburnum, i n – калина

Erysimum, і, n – nжовтушник                            Thymus, і, m – чебрець

Hyoscyamus, і,m – nблекота                               Sambucus, i f – бузина звичайна

Solanum(i) tuberosum(i) – nкартопля                 Leonurus, і, m – собача кропива

Uva (ae) ursi –  мучниця, медвеже nвушко      Capsicum, і, n – перець стручковий

Citrus, і, f –  лимон

Pinus, і, f –  сосна                                               Linum, i n – льон

Cerasus, i f – nвишня                                          Centaurium, i n – золототисячник

Triticum, i– nпшениця                                    Cyanus, i m –  волошка

 

Олії

oleum(i) Vaselini –  вазелінова олія

oleum(i)Terebinthinae – терпентинна олія, скипидар

oleum(i) Ricini – рицинова (касторова) олія

oleum(i) Amygdalarum – мигдальна олія

oleum(і) Olivarum – оливкова (маслинова) олія

oleum(i) Persicorum – персикова олія

oleum(i) Menthae piperitae –  олія м’яти перцевої

oleum(i) jecoris Aselli – трісковий риб’ячий жир

oleum(i) Sinapis – гірчична олія

oleum(i) Cacao – масло какао

oleum(i) Hyoscyami – блекотна олія

oleum(i) Citri – лимонна олія

oleum(i) Helianthi – соняшникова олія

oleum(i) Hippophaës – обліпихова олія

ІІІ відміна іменників

carbo,onis, m – nвугілля                            saccharum lactis –  молочний nцукор

aether, eris, m – nефір                                tussis, is, f –  кашель

mucilago, inis, f – nслиз                             dosis, is f –  доза

liquor, oris, m –  рідина                            narcosis, nis, f – наркоз

sapo, onis, m –  мило                                Orthosiphon, onis – нирковий чай

pix (picis) liquida (ae) n-  дьоготь             mel, mellis, n – мед

injectio, onis, f –  ін’єкція                        corpus, oris, n – тіло

inhalatio, onis, f –  інгаляція                    aspеrsio, onis, f – присипка

conspersio, onis f – nприсипка                  pulvis, eris m – порошок

lac, lactis, n –  молоко                               borax, acis f – бура

solutio, onis f – розчин

Рослини

Secale(is) cornutum (i) –  маткові ріжки

Adonis(idis) vernalis (is) – горицвіт весняний

Plantago(inis) major(is) – подорожник великий

Polygonum(i) hydropiper(is) – водяний перець

Papaver(is) somniferum(i) – снодійний мак

Piper(is) nigrum(i) – чорний перець

Bursa(ae) pastor(oris) – грицики, (сумка пастуха)

Mays, idis f  – кукурудза

ІV, V відміни іменників

spiritus, us, m – nспирт                                 Quercus, us, f – дуб

usus, us, m – nзастосування                          species, ei, f – збір, чай, вид

Органи рослин:

strobilus, i ,m – nшишка                                stipes, itis, m – стебло

gemma, ae, f – nбрунька                                cortex, icis, m – кора

flos, oris, m – квітка                                     semen,inis, nn – насіння

folium, i,n – nлист                                          fructus, us, m – плід

turio, onis m – nпагонок                                 stigma, atis, n – приймочка

radix, icis, f – nкорінь                                     caput, itis, n – головка, коробочка (маку)

rhizoma, atis, n – nкореневище                      tuber, eris, n – бульба

stilus, i m – стовпчик

alabastrum, i n –  пуп’янок                             thallus, i m –  слань

 

Прикметники І – ІІ відміни

solidus, a, um – твердий

durus, a, um – твердий

siccus, a, um – сухий

spissus, a, um – густий

fluidus, a, um – рідкий (для екстрактів)

liquidus, a um – рідкий

aquosus, a, um – водний

(an)hydricus, a, um – (без)водний

amylaceus, a, um – крохмальний

spirituosus, a, um – спиртовий

gelatinosus, a, um – желатиновий

aethereus, a, um – ефірний

hypoglykaemicus, a, um – гіпоглікемічний, знижуючий nкількість цукру в крові

externus, a, um – зовнішній

internus, a, um – внутрішній

gastricus, a, um – шлунковий

stomachicus, a, um – шлунковий

subcutaneus, a, um –  підшкірний

supracutaneus, a, um – нашкірний

ophthalmicus, a, um – очний

cholagogus, a, um – жовчогінний

nativus, a, um – натуральний

antipyreticus, a, um – жарознижуючий

antisepticus, a, um – антисептичний

anaestheticus, a, um –  знеболюючий, знеболювальний

bactericidus, a, um – бактерицидний

amarus, a, um – гіркий

cardiacus, a, um – серцевий

diureticus, a, um – сечогінний

haemostaticus, a, um – кровоспинний

heroicus, a, um – сильнодіючий

sedativus, a, um – заспокійливий

laxativus, a, um – проносний

purgativus, a, um –  проносний

Дієприкметники минулого часу пасивного стану

purificatus, a, um – очищений (для води, nвакцини)

depuratus, a, um –  очищений

rectificatus, a, um – очищений (перегонкою) (для спирту, nскипидару)

compositus, a, um – складний

conservatus, a, um – консервований

operculatus, a, um – закритий кришечкою

obductus, a, um – покритий оболонкою

reductus, a, um –  відновлений

tritus, a, um –  тертий

exsiccatus, a, um –  висушений

concisus, a, um – різаний, здрібнений, подрібнений

dilutus, a, um – розбавлений

concentratus, a, um – концентрований

ceratus, a, um – навоскований, навощений

Прикметники III відміни

officinalis, e – аптечний, лікарський

vulgaris, e – простий,

communis, е – звичайний

fortis, е – сильний (за дією)

mitis, е – м’який, слабкий (за дією)

dulcis, е – солодкий

rectalis, е – ректальний

vaginalis, е – піхвовий

sublingualis, е – сублінгвальний

enterosolubilis, е – кишковорозчинний

volatilis, е – летючий, леткий

mollis, е – м’який

sterilis, е – стерильний

(in)solubilis, е – (не)розчинний

letalis, е – смертельний

peroralis, е – пероральний

subtilis, е – дрібний

pectoralis, е – грудний

recens, ntis – свіжий

simplex, icis – простий

intramuscularis, е – внутрішньом’язовий

Дієприкметники теперішнього часу дійсного стану

adjuvans, ntis – допоміжний

corrigens, ntis – виправляючий

constituens, ntis – формоутворюючий

expectorans, ntis – відхаркуючий

Viride (is) nitens (ntis) – брильянтовий зелений

laxans, ntis – проносний

Дієслова та рецептурні вирази

rесіреrе (3)– брати     Recipe = Rp. – візьми

miscere (2) – nзмішувати       Misce = М. – змішай;   Misceatur = Змішати, нехай змішується.

Misce, ut fiant pilulae numero 10.= Misce, ut f. pil. N 10 – Змішай, щоб утворилися пілюлі числом 10.

   Misce, fiant globuli numero 12.= M., f glob. N 12. – Змішай, нехай утворяться кульки числом 12.

dare, l – видавати

  Da = D. – Видай.

  Detur = D. – Видати, нехай видається.

  Dentur tales doses numero 6. – Видати (нехай видаються) такі дози числом 6.

  Da tales doses numero 6 – Видай такі дози числом 6.

  = D. t. d. N 6.

1. Da

   Detur – in capsulis gelatinosis

Видай

Видати – у желатинових капсулах

 

2. Da

   Detur – in tabulettis obductis

Видай

Видати – у таблетках, покритих оболонкою

3. Da

   Detur – in charta cerata

Видай

Видати – у навощеному папері

 

4. Da

   Detur – in vitro flavo, fusco, nigro

Видай

Видати – у жовтій, темній, чорній склянці

 

signare, 1– позначити

Signa = S. – Познач.

Signetur = S. – Позначити. Нехай nпозначається.

sterilisare, 1– стерилізувати

Sterilisa! – Стерилізуй!

Sterilisetur! – Стерилізувати! Нехай стерилізується!

addere, 3 – добавляти

Adde aseptice. – Добав асептично.

dividere, 3 – поділяти

Divide in partes aequales numero 6.

= Div. in part. aeq. N 6. – Поділи на рівні частини числом 6.

 

Лікарські форми

I. Formae medicamentorum durae – тверді лікарські форми

1.Pulveres – порошки (pulvis, eris, m)

2.Tabulettae – таблетки (tabuletta, ae, f)

3.Dragee – драже (франц. невідм. dragee)

4.Species – збори (species, ei, f)

5.Granula – гранули (granulum, i, n)

II. Formae medicamentorum fluidae – рідкі лікарські форми

1. Solutiones – розчини (solutio, onis, f)

2. Suspensiones – суспензії (suspensio, onis, f)

3. Emulsa – емульсії (emulsum, i, n)

4.Linimenta – лініменти (linimentum, i, n)

5.Infusa et decocta – настої та відвари (infusum, і, n; decoctum, і, n)

6.Guttae – краплі (gutta, ae, f)

7.Tincturae – настоянки (tinctura, ae, f)

8.Extracta – екстракти (extractum, i, n)

III.Formae medicamentorum molles – м’які лікарські форми

1.Unguenta – мазі (unguentum, і, n)

2.Pastae – пасти (pasta, ae, f)

3.Suppositoria – свічки (suppositorium, іі, n)

4.Globuli – кульки (globulus, i, m)

5.Emplastra – пластирі (emplastrum, i, n)

6.Bacilli – палички (bacillus, i, m)

7.Pilulae – пілюлі (pilula, ae, f)

Інше:

1.Balsama – бальзами (balsamum, i, n)

2.Aerosola – аерозолі (aerosolum, i, n)

3.Membranulae – плівки (membranula, ae, f)

4.Aquae aromaticae – духмяні води

5.Mucilagines – слизи (mucilago, inis, f)

6.Sirupi – сиропи (sirupus, i, m)

7.Sapones nmedicati – мила медичні (sapo, onis, m)

Вирази, які вказують на шляхи введення лікарських засобів:

per os – через рот

per rectum – через пряму кишку, nректально

per vaginam – через піхву, піхвово

per inhalationem – шляхом інгаляції

per injectionem – шляхом ін’єкції

per gargarisma – шляхом полоскання

per aspersionem – шляхом присипки

per frictionem – шляхом розтирання

per cutem – через шкіру, перкутанно

intra venam – у вену

intra arteriam – в артерію

intra musculos – в м’язи

sub linguam – під язик, сублінгвально

sub cutem – під шкіру, nпідшкірно, субкутанно

trans derma – через шкіру, nтрансдермально, перкутанно

per cutem – через шкіру, nтрансдермально, перкутанно

Спеціальні вирази

Cito! – Швидко! Citissime! – Дуже швидко!

Statim! – Зараз же! Негайно!

quantum satis – скільки потрібно

per se – хімічно чистий, у чистому вигляді

lente – повільно

semilente – напівповільно

ultralente –  дуже повільно      

ex tempore – за вимогою, nекстемпорально

pro dosi – на один прийом, nразова доза

pro die – на один день, добова доза

dosis maxima – найвища доза

dosis minima – найнижча доза

dosis media, medicata, therapeutica – середня, лікувальна, терапевтична доза

dosis letalis – смертельна доза

dosis toxica – отруйна доза

pro narcosi – для наркозу

pro injectionibus – для ін’єкцій

pro inhalatione – для інгаляції

pro me, pro auctore – для мене, для автора

pro balneo – для ванни

ad usum internum, externum – для внутрішнього, зовнішнього застосування

contra tussim – проти кашлю

in vitro – у склянці, у nпробірці

in vivo – на живому nорганізмі

 

Хімічна номенклатура

arsenas, atis, m – арсенат

arsenis, itis, m – арсеніт

nitras, atis, m – нітрат

subnitras, atis, m – основний нітрат, субнітрат

nitris, itis, m – нітрит

lactas, atis, m – лактат

phosphas, atis, m – фосфат

propionas, atis, m – пропіонат

chloridum, і n – хлорид

iodidum, і n – йодид

acidum tartaricum – винна чи виннокам’яна кислота

acidum aceticum – оцтова кислота

ас. carbonicum – вуглева кислота

acidum sulfuricum – сірчана кислота

acidum sulfurosum – сірчиста кислота

acidum hydrosulfuricum – сірководнева кислота

acidum lacticum – молочна кислота

acidum arsenicicum – миш’якова кислота

acidum arsenicosum – миш’яковиста кислота

acidum acetylsalicylicum – ацетилсаліцилова кислота

Bismuthi subnitras – вісмуту основний нітрат

Methylii salicylas – метилсаліцилат

Amylii nitris – амілнітрит

Phenylii salicylas – фенілсаліцилат

Aethylii chloridum – етилхлорид

Ferrum reductum – залізо nвідновлене

Acidum hydrochloricum dilutum – розбавлена соляна кислота

Nitrogenium oxydulatum pro narcosi pro inhalatione – закис азоту для інгаляційного наркозу

Solutio Natrii chloridi isotonica – ізотонічний розчин натрію хлориду

Sulfur praecipitatum – осаджена сірка

Zinci oxydum – цинку оксид

Nota bene!

Liquor Ammonii anisatus – нашатирно – ганусові краплі

Liquor Ammonii caustici –  нашатирний спирт

Herba Adonidis vernalis – трава горицвіту весняного

Species expectorantes – відхаркуючий збір

Species laxantes – проносний збір

Species cholagogae – жовчогінний збір

Species sedativae – заспокійливий збір

Species cardiacae – серцевий збір

Species pectorales – грудний збір

Solutio Viridis nitentis spirituosa – спиртовий розчин брильянтового зеленого

Flores Tiliae exsiccati – висушені квітки липи

Folia Menyanthidis trifoliatae – листя бобівника трилистого

Fructus Juniperi concisi – подрібнені плоди ялівцю

Cortex Quercus exsiccatus – висушена кора дуба

Decoctum corticis Quercus – відвар кори дуба

Rhizoma cum radicibus Sanguisorbae – кореневище з корінням родовика

Extractum Secalis curnuti fluidum – рідкий екстракт маткових ріжок

aqua purificata – очищена вода

spiritus aethylicus – етиловий спирт

linimentum ammoniatum – аміачний лінімент

tabuletta obducta – таблетка, nпокрита оболонкою

capsula operculata – капсула, закрита nкришечкою

Methylenum coeruleum –метиленовий синій

Alumen ustum – палений галун

Corpus vitreum – склисте тіло

Adeps suillus  seu axungia porcina–  смалець, свиняче сало

pulvis subtilis – дрібний порошок

pulvis subtilissimus – дуже дрібний порошок

pulvis longe subtilissimus – найдрібніший порошок

pulvis grossus – крупний порошок

Vaselinum optimum – найкращий вазелін

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.                nПаласюк nГ.Б., Чолач В.В. Латинська мова. Тернопіль, 2000, 343 с.

2.                nМ. nМ. Закалюжний, М. А. Андрейчин. Посібник з анатомічної та клінічної   термінології.- Київ: “Здоров’я”, 1993.-224 nс.

3.                nЗакалюжний М.М., Янков А.В., Чолач В.В. Латинська мова і nоснови    медичної термінології. nПідручник для вищих мед. навч. закладів І-ІІ рівня акред.- Тернопіль: nУкрмедкнига, 1999. – 276 с.

4.                nСмольська nЛ. Ю., Кісельова О. Г. Латинська мова і основи медичної термінології: nпідручник.- К.: “Медицина”,  2008. – 360 nс.

5.                nМіжнародна  анатомічна  nноменклатура. Український  nстандарт.- К.: “Здоров’я”, 2001.-227 с.

6.                nДворецкий nІ.Х. nЛатинсько-російський словник. Москва, 2006, 843 с.