Діареї
Етіологія
Фактори, Анатомо-фізіологічні ножниці, які зумовлюють порушення
що зумовлюють перетравлювання і всмоктування нутрієнтів;
розвиток діареї низька бар’єрна роль слизової травного каналу.
Фактори, Нераціональне штучне вигодовування;
що спричиняють порушення кількісного і якісного харчування;
розвиток діареї порушення режиму та догляду за дитиною;
дисбактеріоз кишківника;
спадкові ферментопатії.
Причина Порушеня внутрішньопорожнинного мембранного та клі-
діареї – двоєдина тинного травлення і всмоктування;
патогенні та умовно патогенні мікроорганізми.
Патогенез
Ланки Зниження активності ферментів травного каналу-гастроенте-
формування ральна ферментопатія;
синдрому порушення всіх видів травлення і всмоктування в кишківнику
мальабсорбції посилення процесів бродіння та гниття;
функціональні розлади: пронос, метеоризм, блювання – дегід-
ратація.
Формування ізотонічного: рівномірна втрата води і солей із кровяного русла;
різних типів
ексикозу водо- втрата води переважає над втратою солей
дефіцитного: (клітинна дегідратація);
соле- втрата солей значно переважає втрату води
дефіцитного: (позаклітинна дегідратація).
Розвиток Утворення в кишківнику токсичних продуктів в процесі бродіння,
токсикозу мікробна агресія і участь бактерій у синтезі афізіологічних про-
і дуктів;
ацидозу підвищення проникності захисних бар’єрів ( кишкового, печінко-
вого, гематоенцефалічного);
порушення обміну речовин;
порушення функцій серцево-судинної,сечовидільної, центральної
нервової систем.
Патоморфоло- Від фукціональних (набряк, повнокров’я) до загальної інфіль-
гічні зміни трації ( катаральні явища), виразково-некротичних та про-
риву кишки.
Робоча класифікація діарейних захворювань
Тип Набуті: первинні, вторинні;
спадкові: первинні, вторинні.
Ступінь Легкий;
тяжкості середньої тяжкості;
тяжкий.
Перебіг Гострий;
стійкий.
Критерії діагнозу діареї
Диспепсичний зригування, блювання, метеоризм,
частий рідкий стілець.
Ексикоз сухість, блідість шкіри і слизових, зниження
Основні еластичності шкіри та тургору тканин;
синдроми западіння тім’ячка, загострення рис обличчя;
втрата маси тіла.
Токсикоз збудження чи загальмування дитини;
зміна температури тіла;
порушення серцево-судинної системи,
дихальної, сечовидільної, ендокринної.
Ацидоз різка зміна обмінних процесів;
гіпофункція кори надниркових залоз.
Діагностичні критерії тяжкості діарей
Легка Зригування, блювання 1-2 рази, випорожнення до 7-8 разів на
добу, зміненого характеру з незначною кількістю слизу, але із
збільшенням кількості калових мас; помірне здуття живота.
Загальний стан порушений мало; зниження апетиту; періодич-
ний неспокій; температура тіла нормальна або субфебрилітет;
тенденція до ацидозу; зниження лужного резерву, калію, нат-
рію, кальцію в крові.
Середньої Багаторазове блювання, як правило, після вживання їжі; випо-
тяжкості рожнення до 15 разів на добу, кал рідкий, багато слизу, мо-
жуть бути прожилки крові, метеоризм; загальний стан помір-
но порушений (в’ялість або збудження); різке зниження апети-
ту; субфебрилітет; зниження маси тіла; помірні явища екси-
козу і токсикозу.
Тяжка Стійке блювання, випорожнення понад 15 разів на добу, багато
слизу, є кров, інколи – кишкова кровотеча; загальний стан
різко змінений (нерідко сопорозний, втрата свідомості, корчі);
виражений ексикоз і токсикоз.
Значна втрата маси тіла: олігурія, протеїнурія, явища згущення
крові.
Додаткові методи Хімічні, бактеріологічні, вірусологічні, копрологічні,
дослідження серологічні, імунологічні.
Діагностичні критерії типів ексикозу
Ізотонічний Дитина дещо збуджена або млява; помірний субфебрилітет;
тип зниження апетиту і діурезу; зниження маси тіла не більше, ніж на
5%; помірно виражена спрага; тахікардія, приглушеність серце-
вих тонів, нормальний або підвищений АТ; індекс гематокриту –
40-50%; дефіцит основ – 2-5 ммоль/л, стан гемостазу не зміне-
ний; рН крові – 7,36-7,40.
Вододефіцит- Гіперемія, збудження, тонічні корчі, різко виражена спрага; втра-
ний тип та маси тіла до 10%; різко виражена клініка ексикозу: слизові
оболонки і склери сухі, западає велике тім’ячко, знижується слино-
виділення, потовиділення, діурез; тахікардія, пульс слабкий, при-
глушеність тонів серця, підвищення АТ; індекс гематокриту –
55-50%, дефіцит основ – 5-10 ммоль/л; незначна гіпокоагуляція,
гіпернатріємія, незначна гіперкаліємія.
Соледефіцит- Різко виражений ексикоз; гіпотермія; адинамія, гіпорефлексія;
ний тип швидко розвивається сопор або кома; м’язова гіпотонія, парез
кишок; іноді розвивається склерема, афонія; зниження маси тіла
досягає 15%; шкіра суха, бліда, западає велике тім’ячко; пульс
частий, ослаблений, тони серця глухі, АТ знижений; дитина від-
мовляється від води; швидко наростають гемодинамічні розлади;
гостра ниркова недостатність (олігурія, анурія); у сироватці кро-
ві – гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпергаммаглобулінемія;
рН крові менше 7,3; дефіцит основ – понад 10 ммоль/л; посилен-
ня І і ІІ фаз зсідання крові з підвищенням фібринолізу і тромбо-
цитопенії; гіпокаліємія, гіпонатріємія, індекс гематокриту
збільшується до 60-70%.
Додаткові гемограма: підвищення гематокриту, анемія;
методи копрограма: ферментативні зміни, запальні зміни;
обстеження бактеріологічне дослідження калу, визначення рН та електроліт-
ного складу крові.
Принципи лікування діарей
Режим оптимального сприяння;
Догляд дотримання всіх санітарно-гігієнічних норм у домашніх умовах
чи в стаціонарі; промивання шлунка, кишківника;
Дієтотерапія “омолодження” їжі з використанням грудного чи донорського
молока, при його відсутності-кисло-молочні адаптовані суміші,
зменшення об’єму їжі при збільшенні кратності годувань, але не
частіше ніж через 2 год. і відновлення вікового об’єму на 4-7
добу лікування.
Регідратаційна об’єм рідини розраховують залежно від ступеню важкості з ура-
терапія хуванням нормальної гідратації та зневоднення, при І ст. екси-
козу дитині першого року життя необхідно 130-150 мл/кг маси/
добу; при ІІ ст.-170-200 мл/кг маси/добу; при ІІІ ст.-200-230 мл/
кг маси/добу. Залежно від ступеня важкості регідратація може
проводитися тільки “per os”, у важких випадках 60-80% об’єму
вводиться парентерально, решта-“per os”. Співвідношення вод-
них і солевих розчинів залежить від виду ексикозу:
ізотонічний-1:1; вододефіцитний-1:2, 1:3;
соледефіцитний-2:1; 4:2:1; невизначений-1:1; 1:2.
Водні розчини для пиття: кип’ячена вода, чай, відвари ромашки, звіробою, кропу, кмину, шипшини, моркви, шкірки яблук, рису, 5% розчин глюкози.
Солеві розчини для пиття: фізіологічний, Рінгера, регідрон.
Водні розчини для інфузії внутрішньовенної: 5-10% розчин глюкози, фруктози.
Солеві розчини для внутрішньовенної інфузії: фізіологічний, Рінгера, Дарроу, Ацесоль, Лактосоль, Трисоль, Дисоль, Хлосоль.
Дезінтокси- “per os” з допомогою: відварів рису, моркви, яблучних кірок,
каційна кропу, кмину;
терапія ентеросорбенти: активоване вугілля, карболонг, полісорб,
ентеросгель, ентеродез, протягом 5-7 днів;
парентерально: альбуміни 10% розчин 10мл/кг/добу, плазма 5-10
мг/кг, полідез 10-15 мл/кг.
Замісна ферментні засоби: натуральний шлунковий сік, соляна кислота з
терапія пепсином, панкреатин, фестал, дигестал, абомін, мезим-форте,
панзинорм.
Корекція бактерійні засоби: лактобактерін, біфідум-бактерін, колібактерін,
біоценозу бактисубтіл, премадофілюс, ацидофілюс, йогурт, лінекс.
Антибак- необхідна при діареях, спричинених інфекціями, при тяжких діа-
теріальна реях, при середньотяжких та тяжких формах у дітей першого року
терапія життя з несприятливим преморбідним фоном;
показані аміноглікозиди “per os” чи в/м (канаміцину сульфат
20 мг/кг, гентаміцин, бруламіцин, сизоміцин 2-4 мг/кг); полімік-
син-М 100 мг/кг “per os”, левоміцетин 30 мг/кг “per os”, в свічках,
в/м; нітрофурани (фуразолідон 10 мг/кг, фурадонін 8 мг/кг, фура-
гін 5 мг/кг).
Парентераль- показане при тяжких та затяжних діареях,зумовлених спадковими
не харчування ферментопатіями.
Симптоматич- жарознижуючі засоби (фізичні та медикаментозні), протисудомні,
на терапія серцеві глікозиди, глюкокортикостероїди, протишокові.
Принципи профілактики діарей
Антенатальні: раціональне харчування вагітної, санітарно-гігієнічні навички,
пропаганда грудного вигодовування.
Постнатальні: раціональне грудне вигодовування, гігієнічний догляд за дитиною,
профілактика та лікування рахіту, анемії.
